Проектування ремонтного підприємства
Зміст
Вступ
1. Проектування ремонтного підприємства
1.1 Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми
організації ремонту
1.2 Розрахунок річної виробничої програми
.3 Схема технологічного процесу
.4 Структура ремонтного підприємства
.5 Розрахунок за цехами і відділеннями
.6 Режими роботи підприємства
.7 Розрахунок кількості устаткування і робочих
місць
.8 Розрахунок чисельності працюючих
.9 Розрахунок площ підприємства
1.10 Схема генерального плану ремонтного підприємства
1.11 Компонування цехів виробничого корпусу
2.
Проектування складального цеху
3.
Техніко-економічний розрахунок ремонтного підприємства
3.1 Розрахунок капітальних вкладень
3.2 Кошторис виробництва
3.3 Повна річна собівартість продукції ремонтного
підприємства
3.4 Балансовий прибуток. Рентабельність
4. Вимоги
безпеки праці при ремонті машин
Список використаних джерел
капітальний вкладення балансовий рентабельність
Вступ
Транспортному будівництву належить важлива роль в розвитку
транспортної системи країни. Одним з конкретних шляхів кращого використання
техніки в будівництві є підвищення якості технічного обслуговування і ремонту
машин. Саме правильна експлуатація, своєчасне і високоякісне проведення
технічного обслуговування і ремонтів машин створюють умови для їх ефективного
використання. Тому необхідно удосконалювати планово-попереджувальну систему
експлуатації та ремонту машин, упроваджувати сучасні засоби технічної
діагностики, освоювати ефективні способи відновлення деталей, ширше
застосовувати в ремонтній справі технічні засоби і технологію машинобудування.
У виконанні цих задач на транспортному будівництві значна роль належить
фахівцям середньої ланки - технікам-механікам. Оволодінню необхідними знаннями
і навичками, потрібними для забезпечення працездатності машин, їм допомагає вивчення
дисципліни "Експлуатація і технічне обслуговування машин", відповідно
до програми якого проводиться курсове проектування, при виконанні якого
вирішуються наступні основні питання:
розрахунок річної виробничої програми по технічному
обслуговуванню і поточному ремонту рухомого складу парку;
розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючих робочих і їх
розподілення по об'єктах роботи, спеціальностях і змінах;
вибір методів і розробка технології внутрішньозаводських
процесів з урахуванням розробок і рекомендацій по науковій організації
виробництва
і науковій організації праці;
вибір технологічного і допоміжного устаткування з
обґрунтуванням ступеня механізації і автоматизації виробництва;
розробка планувальних або об'ємно-планувальних рішень
будівель, а також генерального плану підприємства.
1. Проектування ремонтного
підприємства
.1 Вибір типу ремонтного підприємства, методу і форми
організації ремонту
Головна задача виробничого підприємства - повсемісне
задоволення суспільних потреб народного господарства продуктами, роботами та
послугами з високими споживчими властивостями і якість при мінімальних
витратах. Для вирішення своєї головної задачі підприємство забезпечує розвиток
і підвищення продуктивності праці, ресурсозбереження, збільшення прибутку. Підприємство
діє на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування.
Ремонтні заводи здійснюють капітальний ремонт
повнокомплектних машин і окремих видів збірних одиниць. Їх розділяють на
універсальні та спеціалізовані. Потужність заводів виражають кількістю
відремонтованих за рік машин або збірних одиниць і річною вартістю робіт.
Управління заводом здійснюється директором. Його перший
заступник - головний інженер - керує технічним забезпеченням виробництва, а
другий - здійснює його господарське забезпечення.
Машини, механізми і обладнання являється активною частиною
виробничих фондів підприємства, що здійснює будівництво, поточне утримання і
ремонт залізничних об’єктів і виконують вантажно-розвантажувальні роботи на
залізничному транспорті.
Капітальний ремонт машин виконується на універсальних і
спеціалізованих ремонтних підприємствах. Більш прогресивним являється поточний
метод ремонту.
Поточний метод ремонту машин і агрегатів використовується,
коли виробнича програма по машині даної марки або агрегату велика, а
конструкція допускає знеособлення вузлів і агрегатів. Поточний метод може бути
організований на будь-якій ділянці виробництва.
Характерні особливості поточної лінії:
закріплення за кожним постом визначених технологічних
операцій
ритмічна синхронна робота всіх робочих постів
механізація переміщення від одного поста до іншого
чітка і безперебійна робота всіх суміжних ділянок
виробництва, що обслуговують поточні лінії.
Поточний метод ремонту являється найбільш досконалим.
Покращення якості, зниження працездатності, вартості і тривалості ремонту при
поточному методі досягається за рахунок вузької спеціалізації робочих місць,
використання сучасного технологічного оснащення, спеціального обладнання,
інструментів та пристосувань.
.2 Розрахунок річної виробничої програми
Річна виробнича програма підприємства визначається, виходячи
з завдання трудомісткості і вартості.
Річну програму ремонту за трудомісткістю для кожної марки
машин розраховують за усередненими значеннями трудомісткості, люд.год,
Тр = Тн·Nм·км·ко·кс
,(1.1)
деТн - усереднене значення трудомісткості ремонту
однієї машини, люд.год;
Nм - кількість машин даної марки, що ремонтуються за рік;
км - коефіцієнт, що враховує метод ремонту, [1,
Додаток А];
ко - коефіцієнт, що враховує форму організації
ремонту [1, Додаток А];
кс - коефіцієнт, що враховує серійність
(однотипність)машин, що ремонтуються [1, Додаток А].
Вартість капітального ремонту визначається за
калькуляцією, яка враховує собівартість ремонту та плановий прибуток ремонтного
підприємства. Крім того, при обчисленні вартості додаткової програми можна
прийняти, що вона в цілому складає 7... 15% від вартості основної програми.
Річна вартість ремонту кожної марки машини, грн,
Цр = Цн·Nм,(1.2)
деЦн - вартість ремонту однієї машини, тис. грн;
Nм - кількість машин даногмарки, що ремонтуються за рік.
Крім ремонтних робіт, підприємство виконує певний обсяг
додаткових робіт, до яких входить виготовлення запасних частин і вузлів, ремонт
власного устаткування, виготовлення нової продукції та інструментальні роботи.
Сумарна трудомісткість річної програми, люд.год,
Тс = ΣТр
+ ΣТд,(1.3)
деΣТр - сумарна
трудомісткість річної ремонтної програми, люд.год;
ΣТд - сумарна
трудомісткість річної додаткової програми, люд.год.
Всі розрахунки приведено у таблиці 1.1
Таблиця 1.1 - Річна програма підприємства
|
Марки машин і види робіт
|
Кількість машин
|
Трудомісткість ремонту, люд.год
|
Вартість ремонту, грн
|
|
|
|
однієї машини
|
річної програми
|
однієї машини
|
річної програми
|
|
|
Ремонтні роботи
|
|
|
Скрепер причіпний
|
25
|
900
|
16200
|
40000
|
1000000
|
|
|
АГМУ
|
14
|
600
|
8400
|
170000
|
2380000
|
|
|
Т-100
|
36
|
740
|
19180
|
85000
|
3060000
|
|
|
СМД-14
|
23
|
140
|
2318
|
8900
|
204700
|
|
|
ЗИЛ-130
|
34
|
120
|
2937,6
|
7900
|
268600
|
|
Разом
|
132
|
2500
|
49035
|
311800
|
6913300
|
|
Додаткові роботи
|
|
1.Виготовлення товарних вузлів та запасних частин
|
11%
|
-
|
5657,91
|
-
|
760463
|
|
2.Виготовлення нових машин і виконання замовлень
будівельних організацій
|
2%
|
-
|
1028,71
|
-
|
138266
|
|
3.Ремонт власного устаткування завода і
інструментальні роботи
|
6%
|
-
|
3086,13
|
-
|
414798
|
|
Разом
|
|
-
|
9772,75
|
-
|
553064
|
|
Разом річних програм
|
|
|
58808,35
|
|
7466364
|
Далі проведемо розподіл трудомісткості річної програми за
видами робіт, таблиця 1.2 та таблиця 1.3.
Таблиця 1.2 - Розподіл трудомісткості ремонту за видами
робіт, люд.год
|
Види робіт
|
Марки машин і двигунів
|
|
|
|
%
|
Скрепер причіпний
|
%
|
АГМУ
|
%
|
Т-100
|
%
|
СМД-14
|
%
|
ЗИЛ-130
|
Разом
|
|
|
Зовнішнє миття
|
0,7
|
113,4
|
0,9
|
92,4
|
0,8
|
153,44
|
1,2
|
27,8
|
1
|
29,37
|
416,41
|
|
|
Розбирання
|
5
|
810
|
8,1
|
680,4
|
6,7
|
1285,06
|
4,8
|
111,26
|
4,9
|
143,8
|
3031,52
|
|
|
Миття агрегатів
|
1,5
|
243
|
1,6
|
134,4
|
1,8
|
345,24
|
1,6
|
37,08
|
1,5
|
44
|
803,72
|
|
|
Дефектація
|
1,9
|
307,8
|
2,2
|
184,4
|
2
|
383,6
|
2,6
|
60,26
|
2,1
|
61,6
|
996,86
|
|
|
Верстатні
|
19,4
|
3142,8
|
21
|
1764
|
20
|
3836
|
18
|
417,24
|
16
|
469,9
|
9629,94
|
|
|
Ковальсько-термічні
|
7,1
|
1150,2
|
5
|
420
|
4,5
|
863,1
|
2
|
46,36
|
1
|
29,37
|
2509,03
|
|
|
Зварювальні
|
13
|
2106
|
7
|
588
|
5
|
959
|
4,2
|
97,35
|
4,1
|
120,4
|
3870,8
|
|
|
Гальванічні
|
0
|
0
|
0,8
|
67,2
|
0,7
|
134,26
|
0,8
|
18,5
|
0,9
|
26,4
|
246,36
|
|
|
Жорстяницько -мідницькі
|
0
|
0
|
2,8
|
235,2
|
2,9
|
556,22
|
3
|
69,5
|
3
|
88,11
|
949,03
|
|
|
Електротехнічні
|
1,3
|
210,6
|
1,1
|
92,4
|
2,5
|
479,5
|
2
|
46,36
|
2,4
|
70,4
|
899,26
|
|
|
Комплектні
|
1,5
|
243
|
1,4
|
117,6
|
2
|
383,6
|
2,1
|
48,67
|
2,3
|
67,25
|
859,81
|
|
|
Слюсарно-механічні
|
27
|
4374
|
26,5
|
2226
|
25
|
4795
|
31,2
|
723,2
|
31
|
910,47
|
13028,67
|
|
|
Столярно-оббивні
|
0,8
|
129,6
|
0,7
|
58,8
|
1,1
|
210,98
|
1,7
|
39,4
|
1,8
|
52,86
|
491,64
|
|
|
Складальні
|
17,1
|
2770,2
|
16,4
|
1377,6
|
18,2
|
3490,7
|
15,5
|
359,29
|
18,7
|
549,2
|
8546,99
|
|
|
Кузовні
|
0,7
|
113,4
|
1
|
84
|
1,2
|
230,16
|
1,5
|
34,77
|
1,6
|
46,9
|
509,23
|
|
|
Такелажні
|
0,8
|
129,6
|
0,9
|
75,6
|
0,5
|
95,9
|
1,8
|
41,7
|
2
|
58,7
|
401,5
|
|
|
Випробні
|
0,7
|
113,4
|
0,8
|
67,2
|
326,06
|
2,1
|
48,6
|
2,1
|
61,6
|
616,86
|
|
|
Малярні
|
0,6
|
97,2
|
0,7
|
58,8
|
1,4
|
268,52
|
1,9
|
44
|
2
|
58,7
|
527,27
|
|
|
Інші
|
1,1
|
178,2
|
1,1
|
92,4
|
2
|
383,6
|
2
|
46,36
|
1,6
|
46,9
|
747,46
|
|
|
Разом
|
100
|
16200
|
100
|
8400
|
100
|
19180
|
100
|
2318
|
100
|
2937,6
|
49035
|
|
Таблиця 1.3 - Розподіл трудомісткості додаткових робіт за
видами
|
Види робіт
|
Виготовлення запасних частин і вузлів
|
Виготовлення нової продукції
|
Ремонт власного устаткування та інші роботи
|
Разом
|
|
%
|
Тр, люд.год
|
%
|
Тр люд.год
|
%
|
Тр люд.год
|
|
|
Верстатні
|
70
|
3960,53
|
65
|
668,66
|
25
|
771,53
|
5400,72
|
|
Слюсарні
|
20
|
1131,58
|
25
|
257,17
|
60
|
1851,67
|
3240,42
|
|
Ковальські
|
4
|
226,31
|
2
|
20,57
|
5
|
154,3
|
401,18
|
|
Зварювальні
|
6
|
339,47
|
5
|
51,43
|
6
|
185,16
|
576,06
|
|
Жорстяницько-мідницькі
|
0
|
0
|
3
|
30,86
|
4
|
123,44
|
154,3
|
|
Взагалі
|
100
|
5657,91
|
100
|
1028,71
|
100
|
3086,13
|
9772,75
|
Зведена відомість розподілу трудомісткості всієї річної
програми заводу приведена у таблиці 1.4
Таблиця 1.4 - Трудомісткість річного обсягу робіт
|
Види робіт
|
Трудомісткість річного обсягу робіт
|
|
ремонту
|
дод. програми
|
взагалі
|
|
Зовнішнє миття
|
416,41
|
-
|
416,41
|
|
Розбирання
|
3031,52
|
-
|
3031,52
|
|
Миття агрегатів
|
803,72
|
-
|
803,72
|
|
Дефектація
|
996,86
|
-
|
996,86
|
|
Верстатні
|
9629,94
|
5400,72
|
15030,66
|
|
Ковальсько-термічні
|
2509,03
|
401,18
|
2910,21
|
|
Зварювальні
|
3870,8
|
576,06
|
4446,86
|
|
Гальванічні
|
246,36
|
-
|
246,36
|
|
Жорстяницько мідницькі
|
949,03
|
154,3
|
1103,33
|
|
Електротехнічні
|
899,26
|
-
|
899,26
|
|
Комплектні
|
859,81
|
-
|
859,81
|
|
Слюсарно-механічні
|
13028,67
|
3240,42
|
16269,09
|
|
Столярно-оббивні
|
491,64
|
-
|
491,64
|
|
Складальні
|
8546,99
|
-
|
8546,99
|
|
Кузовні
|
509,23
|
-
|
509,23
|
|
Такелажні
|
401,5
|
-
|
401,5
|
|
Випробні
|
616,86
|
-
|
616,86
|
|
Малярні
|
527,27
|
-
|
527,27
|
|
Інші
|
747,46
|
-
|
747,46
|
|
Разом
|
|
-
|
58855,504
|
1.3 Схема технологічного процесу
Рисунок 1.1 - Схема технологічного процесу ремонтного
підприємства
1.4 Структура ремонтного підприємства
Рисунок 1.2 - Структура ремонтного підприємства [3, 5]
1.5 Розрахунок за цехами і відділеннями
Трудомісткість річного обсягу робіт у кожному
цеху залежить від числа і трудомісткості виробничих операцій, які ними виконуються,
крім того, однаковий вид робіт можна виконувати одночасно у деяких цехах та
відділеннях. Попереднє часткове розподілення трудомісткості робіт, які
виконуються одночасно у деяких цехах або відділеннях, приведено у таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 - Попереднє розподілення трудомісткості робіт за
цехами та відділеннями
|
Цех
|
Відділення
|
% робіт
|
Трудомісткість, люд.год
|
|
Розбиральний
|
Зовнішнього миття
|
100
|
416,41
|
|
Розбирання на деталі
|
70
|
2121,364
|
|
Мийки деталей
|
60
|
482,232
|
|
Дефектації
|
50
|
498,43
|
|
Разом по цеху
|
|
|
3518,436
|
|
Моторний
|
Слюсарно-механічне
|
50
|
8134,54
|
|
Гальванічне
|
100
|
246,36
|
|
Дефектації
|
50
|
498,43
|
|
Миття агрегатів
|
40
|
321,488
|
|
Випробне
|
50
|
308,43
|
|
Разом по цеху
|
|
|
9509,248
|
|
Механічний
|
Верстатне
|
100
|
15030,66
|
|
Розбирання
|
30
|
909,456
|
|
Слюсарно-механічне
|
50
|
8134,54
|
|
Електротехнічне
|
100
|
899,26
|
|
Разом по цеху
|
|
|
24973,916
|
|
Зварювально-ковальський
|
Зварювальне
|
100
|
4446,86
|
|
Ковальсько-термічне
|
100
|
2910,21
|
|
Разом по цеху
|
|
|
7357,07
|
|
Складальний
|
Складальне
|
100
|
8546,99
|
|
Столярно-оббивне
|
100
|
491,64
|
|
Кузовне
|
100
|
509,23
|
|
Жерстяницько-мідницьке
|
100
|
1103,33
|
|
Комплектувальне
|
100
|
859,81
|
|
Такелажне
|
100
|
401,5
|
|
Малярське
|
100
|
527,27
|
|
Випробне
|
50
|
308,43
|
|
Інших робіт
|
100
|
747,46
|
|
Разом по цеху
|
|
|
13495,66
|
|
Разом
|
|
|
58855,504
|
1.6 Режими роботи підприємства
Режим роботи ремонтного підприємства залежить від річного
обсягу робіт, типу підприємства і рівномірності завантаження його протягом
року. Вважається, що підприємство завантажене протягом року рівномірно. Режим
роботи характеризується кількістю робочих днів за рік, кількістю змін роботи за
добу і тривалістю зміни (у годинах). Для кращого використання устаткування і
виробничої площі роботу окремих цехів підприємства (механічного,
ковальсько-зварювального та ін.) при значних річних обсягах робіт
рекомендується запроектувати у дві зміни. Для подальших розрахунків потрібно
визначити дійсний фонд часу робітників, устаткування і робочих місць. Дійсний
фонд часу робітників необхідно обчислити для трьох категорій робітників.
Дійсний фонд часу робітників,
Фдр = {[dk - (dв + dп +dо)]·tсм - (dп - 2)·nc}·kп ,(1.4)
деdk, dв, dп, dо - відповідно число днів календарних,
вихідних, святкових, відпускних за рік;
tсм - тривалість зміни, год [1, додаток В];
nc - число годин, на які скорочується робочий день перед
святами, пс=1
[1, c.13];
kп - коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу, кп
=0,96[1, c. 13].
Фдр1 = {[365 - (104 + 10 +24)]·8,2 - (10 -
2)·1}·0,96 = 1853,72 год,
Фдр1 = {[365 - (104 + 10 +30)]·8,2 - (10 -
2)·1}·0,96 = 1804,52 год,
Фдр1 = {[365 - (104 + 10 +30)]·7,2 - (10 - 2)·1}·0,96
= 1583,52 год.
У розрахунках потрібно приймати 40-годинний робочий тиждень
із двома вихідними днями.
Дійсний річний фонд часу роботи устаткування,
Фдо = [dk - (dв + dп)]·tо·n·kп,(1.5)
деtо - тривалість роботи
устаткування протягом зміни, tо -7 год [1,c. 13];
n - число змін у добу, n=2;
kп - коефіцієнт, що враховує простої у ремонті, к =0,96 [1, c.13].
Фдо = [365- (104 + 10)]·7·2·0,96 = 3373,4 год.
Дійсний річний фонд часу робочих місць,
Фдрм = [dk - (dв +dп)]· tо·n·kp,(1.6)
деkp - коефіцієнт, що враховує простої у ремонті, кр = 0,99
[1, c. 13].
Фдрм = [365 - (104 + 10)]·7·2·0,99 = 3478,9 год.
1.7 Розрахунок кількості устаткування і робочих місць
Розрахунок кількості необхідного устаткування і робочих місць
у кожному з цехів і відділень виконується відповідно до технологічного процесу
ремонту, виходячи з трудомісткості робіт, виконуваних у даному цеху
(відділенні), і дійсного фонду часу роботи устаткування або робочих місць.
Кількість устаткування та робочих місць для цеху, який проектується,
розраховується за кожним відділенням, для інших цехів - взагалі.
Кількість устаткування,
No = 
(1.7)
деФдо - дійсний фонд часу роботи устаткування, год;
ηо
- коефіцієнт завантаження устаткування, ηо
= 0,75-0,8 [1, c. 14].
Кількість робочих місць,
Nрм = 
(1.8)
деФдрм - дійсний фонд часу робочих місць, год;
ηрм
- коефіцієнт завантаження робочих місць, ηрм
=0,8 - 0,9 [1, c. 14].
Результати розрахунків зводяться до таблиці 1.7. Інвентар і
пристосування приймаються без розрахунку за умовою необхідного комплекту.
Таблиця 1.7 - Розрахунок кількості устаткування і робочих місць
|
Цехи і відділення
|
Трудоміст-кість, люд.год
|
Дійсний фонд часу роботи устаткування, год
|
Дійсний фонд часу робочих місць
|
Кількість устатку-вання
|
Кількість робочих місць
|
|
Розбірний
|
Зовнішнього миття
|
416,41
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Розбирання
|
2121,364
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Миття агрегатів
|
482,232
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
498,43
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Механічний
|
Верстатне
|
15030,66
|
3373,4
|
3478,9
|
6
|
6
|
|
Розбирання
|
909,456
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Слюсарно-механічне
|
8134,54
|
3373,4
|
3478,9
|
4
|
3
|
|
Електротехнічне
|
899,26
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Моторний
|
Слюсарно-механічне
|
8134,54
|
3373,4
|
3478,9
|
4
|
3
|
|
Гальванічне
|
246,36
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Дефектації
|
498,43
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Миття агрегатів
|
321,488
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Випробне
|
308,43
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
З-К
|
Зварювальне
|
4446,86
|
3373,4
|
3478,9
|
2
|
2
|
|
Ковальсько-термічне
|
2910,21
|
3373,4
|
3478,9
|
2
|
2
|
|
Складальний
|
Складальне
|
8546,99
|
3373,4
|
3478,9
|
4
|
4
|
|
Столярно-оббивне
|
491,64
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Кузовне
|
509,23
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Жерстяницько-мідницьке
|
1103,33
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Комплектне
|
859,81
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Такелажне
|
401,5
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Малярське
|
527,27
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Випробне
|
308,43
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Інші
|
747,46
|
3373,4
|
3478,9
|
1
|
1
|
|
Разом
|
-
|
-
|
-
|
40
|
38
|
1.8 Розрахунок чисельності працюючих
Робітники підприємства залежно від виконуваних функцій
поділяються на такі категорії:
виробничі робітники (основні і допоміжні);
інженерно-технічні працівники (ІТП);
адміністративно-управлінські робітники (АУР).
Загальна чисельність основних виробничих робітників,
Ро = ΣРі ,(1.9)
деРі - число виробничих робітників у цехах за
кожною професією.
Чисельність основних виробничих робітників у цехах (відділеннях)
за кожною з професій,
Рі = 
(1.10)
деТі - трудомісткість даного виду робіт, люд.год ;
Фдр - дійсний фонд робочого часу робітників
відповідної професії, год.
Загальне число допоміжних виробничих робітників (наладники
устаткування, ремонтні і транспортні робітники, роздавальники інструменту,
контролери ВТК, мастильники, крановики, шофери та ін.) розраховується взагалі
по цеху, а далі довільно розподіляється за відділеннями.
Чисельність допоміжних виробничих робітників, чол,
Рв = 
(1.11)
деПв - процент допоміжних робітників відносно основних
виробничих (для ремонтних підприємств приймається 15-18%).
Загальна чисельність виробничих робітників підприємства,
Рпр = Ро + Рв.(1.12)
Чисельність ІТП і АУР визначається в процентному відношенні від
загального числа виробничих робітників. Вона може бути орієнтовно прийнята
відповідно рівною 11-13% та 5-7%. Розрахунок чисельності виробничих робітників
потрібно виконати для кожного з цехів і відділень, а розрахунок інших категорій
працюючих - за цехами.
Промислово-виробничий контингент ремонтного підприємства,
Робщ = Рпр + Рітр + Раур +
Ромг + Ри + Рпсо,(1.13)
деРомг - кількість робітників у відділі головного механіка
(ВГМ), Ромг дорівнює 17% від кількості виробничих робітників у
механічному цеху основного виробництва, Ромг =4 чол;
Ри - кількість робітників в інструментальному цеху
(приймається рівною 25% від кількості виробничих робітників механічного цеху),
Ри = 6 чол;
Рпсо - чисельність пожежно-сторожової охорони. Приймається у
кількості 4 осіб на 100 працівників, які працюють у першу зміну, але не більш
ніж 20 чоловік та додатково один чоловік - начальник охорони, Рпсо =
9 чол.
Робщ = 68 + 10 + 7 + 4+6+9 = 104 чол.
Результати розрахунку зведено в таблицю 1.8.
Таблиця 1.8 - Обліковий контингент робітників ремонтного підприємства
|
Цехи і віділення
|
Трудоміст-кість, люд.год
|
Дійсний фонд часу, год
|
Кількість працівників, чол.
|
|
|
|
Виробничих
|
ІТП
|
АУР
|
|
|
|
основних
|
допоміжних
|
|
|
|
Розбірний
|
Зовнішнього миття
|
416,41
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Розбирання
|
2121,364
|
1853,72
|
2
|
1
|
|
|
|
Миття агрегатів
|
482,232
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Дефектації
|
498,43
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Разом по цеху
|
3518,43
|
|
5
|
4
|
1
|
1
|
|
Механічний
|
Верстатне
|
15030,66
|
1853,72
|
9
|
2
|
|
|
|
Розбирання
|
909,456
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Слюсарно-механічне
|
8134,54
|
1853,72
|
5
|
1
|
|
|
|
Електротехнічне
|
899,26
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Разом по цеху
|
24973,91
|
|
16
|
5
|
3
|
2
|
|
Моторний
|
Слюсарно-механічне
|
8134,54
|
1853,72
|
5
|
1
|
|
|
|
Гальванічне
|
246,36
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Дефектації
|
498,43
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Миття агрегатів
|
321,488
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Випробне
|
308,43
|
1804,52
|
1
|
1
|
|
|
|
Разом по цеху
|
9509,248
|
|
9
|
5
|
2
|
1
|
|
Звар.
|
Зварювальне
|
4446,86
|
1804,52
|
3
|
1
|
|
|
|
Ковальсько-термічне
|
2910,21
|
1853,72
|
2
|
1
|
|
|
|
Разом по цеху
|
7357,07
|
|
5
|
2
|
1
|
1
|
|
Складальний
|
Складальне
|
8546,99
|
1853,72
|
5
|
1
|
|
|
|
Столярно-оббивне
|
491,64
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Кузовне
|
509,23
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Жерстяницько-мідницьке
|
1103,33
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Комплектне
|
859,81
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Такелажне
|
401,5
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Малярське
|
527,27
|
1583,52
|
1
|
1
|
|
|
|
Випробне
|
308,43
|
1804,52
|
1
|
1
|
|
|
|
Інші
|
747,46
|
1853,72
|
1
|
1
|
|
|
|
Разом по цеху
|
13495,66
|
|
13
|
9
|
3
|
2
|
|
Усього по заводу
|
58854,318
|
|
48
|
20
|
10
|
7
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.9 Розрахунок площ підприємства
Площі підприємства розраховують з урахуванням їх розподілу на
виробничі, допоміжні, конторські і побутові.
Загальна площа ремонтного підприємства, м2,
= Fпр + Fвс + Fпоб + Fк,(1.14)
деFпр, Fвс, Fпоб, Fк - площа відповідно виробничих,
допоміжних, побутових і конторських приміщень.
Виробничі площі (площі, зайняті устаткуванням і робочими
місцями, а також проходами і проїздами між ними) визначають у залежності від
кількості виробничих робітників, які працюють у першу зміну, і від площі, що
зайнята устаткуванням. У залежності від кількості виробничих робітників
виробнича площа цеху (відділення) визначається,
Fпр = Рпр·fп,(1.15)
деFпр - площа цеху, м2;
Рпр - кількість виробничих робітників, зайнятих у
першу(велику)зміну;
fп - питома площа на одного виробничого робітника, м2
[1 додаток Г].
У залежності від площі, що зайнята обладнанням , виробнича
плоша цеху визначається,
Fоб = fo·ΣFo,(1.16)
деfo - перехідний коефіцієнт, [1 додаток Д];
Fo - площа, що зайнята устаткуванням, (за габаритами у плані),м2.
Попередньо виробничу площу розраховують за 1.15. Далі після
визначення у розділі 2 кількості устаткування, її варто розрахувати також за
1.16 та в подальших розрахунках за виробничу площу Fпр приймають ту з площ, яка виявилася
більшою.
Дані розрахунку виробничих площ зведені до таблиці 1.9
Таблиця 1.9 - Зведена таблиця виробничих площ
|
Цехи (відділення)
|
fп
|
Pпр·fп, м2
|
|
Розбірний
|
Розбирання
|
2
|
25
|
50
|
|
Миття агрегатів
|
1
|
35
|
35
|
|
Зовнішнього миття
|
1
|
35
|
35
|
|
Дефектації
|
1
|
15
|
15
|
|
Разом по цеху
|
5
|
-
|
135
|
|
Механічний
|
Верстатне
|
6
|
12
|
72
|
|
Розбирання
|
1
|
25
|
50
|
|
Слюсарно-механічне
|
3
|
8
|
24
|
|
Електротехнічне
|
1
|
14
|
14
|
|
Разом по цеху
|
11
|
-
|
160
|
|
Моторний
|
Слюсарно-механічне
|
3
|
8
|
24
|
|
Гальванічне
|
1
|
20
|
20
|
|
Дефектації
|
1
|
15
|
15
|
|
Миття агрегатів
|
1
|
35
|
35
|
|
Випробне
|
1
|
35
|
35
|
|
Разом по цеху
|
7
|
-
|
129
|
|
Звар.
|
Зварювальне
|
2
|
15
|
30
|
|
Ковальсько-термічне
|
2
|
25
|
50
|
|
Разом по цеху
|
4
|
-
|
80
|
|
Складальний
|
Складальне
|
3
|
25
|
75
|
|
Столярно-оббивне
|
1
|
15
|
15
|
|
Кузовне
|
1
|
15
|
15
|
|
Жерстяницько-мідницьке
|
1
|
20
|
20
|
|
Комплектне
|
1
|
18
|
18
|
|
Такелажне
|
1
|
20
|
20
|
|
Малярське
|
1
|
20
|
20
|
|
Випробне
|
1
|
35
|
35
|
|
Інші
|
1
|
8
|
8
|
|
Разом по цеху
|
11
|
-
|
212
|
|
Усього
|
38
|
-
|
716
|
До допоміжних площ відносять площі, зайняті складами,
ремонтними службами, компресорними, котельнею, лабораторіями та ін.. Частину
складів розміщують у головному корпусі, інші в інших приміщеннях, під навісами
і на відкритих майданчиках.
Допоміжні площі заводу, м2,
Fвс = F1 +F2 +F3, (1.17)
деF1 - площі складських
приміщень, м2;
F2 - площі, зайняті під гараж, котельню, трансформаторну
підстанцію, склад кисню, шлаку, вугілля;
F3 - площі для збереження машин, які очікують ремонту, а також
вже відремонтованих машин.
Площі складських приміщень F1 приймаються в розмірі 25% від
виробничих площ. Прийнята площа розподіляється у процентах і зводиться до
таблиці 1.10.
Таблиця 1.10 - Площа складських приміщень
|
Найменування складських приміщень
|
Відсоток
|
Площа, м2
|
|
Склад запасних частин
|
20
|
35,8
|
|
Склад деталей, що очікують ремонту
|
7
|
12,53
|
|
Комплектувальний склад
|
10
|
17,9
|
|
Склад металу
|
8
|
14,32
|
|
Склад утилю
|
2
|
3,58
|
|
Склад ПММ
|
3
|
5,37
|
|
Склад лісу
|
8
|
14,32
|
|
Склад матеріалів
|
17
|
30,43
|
|
Центральний інструментальний склад
|
4
|
7,16
|
|
Склад агрегатів, що очікують ремонту
|
15
|
26,8
|
|
Склад відремонтованих агрегатів
|
6
|
10,74
|
|
Разом
|
100
|
179
|
До допоміжних площ відносять також площі, що займаються під
гараж, котельню, компресорну, трансформаторну підстанцію, склад кисню, шлаку,
вугілля.
Загальна площа F2 цих споруджень приймається 20% від розрахункової виробничої
площі. Прийнята площа розподіляється у процентах і зводиться до таблиці 1.11
Таблиця 1.11 - Площа допоміжних приміщень
|
Найменування допоміжних приміщень
|
Відсоток
|
Площа, м2
|
|
Гараж
|
30
|
42,96
|
|
Трансформаторна підстанція
|
15
|
21,48
|
|
Компресорна
|
15
|
21,48
|
|
Котельня
|
17
|
24,344
|
|
Склад кисню
|
7
|
10,024
|
|
Склад вугілля
|
8
|
11,456
|
|
Склад шлаку
|
8
|
11,456
|
|
Разом
|
100
|
143,2
|
Розміри відкритих площадок F3 для збереження запасних частин та
відремонтованих машин визначають за площею, що зайнята машинами, з урахуванням
десятиденного терміну їх збереження ( орієнтовно F3 можна прийняти рівною 15% від
розрахункової виробничої площі).
F3 = 716.0,15 = 107,4 м2,
Fвс = 179+143,2+107,4 = 429,6 м2.
Площі побутових приміщень Fпоб наведено у таблиці 1.12.
Таблиця 1.12 - Площі побутових приміщень
|
Найменування площ
|
Кількість працюючих, чол.
|
Питома площа на одного працюючого, м2
|
Площа, м2
|
|
Роздягальні та гардероби
|
68
|
0,8
|
54,4
|
|
Умивальники
|
38
|
0,1
|
3,8
|
|
Душові
|
38
|
0,45
|
17,1
|
|
Туалети
|
38
|
0,15
|
5,7
|
|
Буфети та їдальні
|
38
|
0,25
|
9,5
|
|
Разом
|
-
|
-
|
90,5
|
Площі конторських приміщень Fк приймаються в розмірі 3,25 м2
на одного працюючого в штаті АУР та 5,0 м2 для ІТП. Результати
розрахунків зводимо до таблиці 1.13
Таблиця 1.13 - Площі конторських приміщень
|
Категорії працюючих
|
Кількість працюючих, чол.
|
Питома площа, м2
|
Площа, м2
|
|
ІТП
|
10
|
5,0
|
50
|
|
АУР
|
7
|
3,25
|
22,75
|
|
Разом
|
17
|
-
|
72,75
|
Результати розрахунків за формулами 1.14 - 1.17 і дані з
таблиць 1.9 -1.13 зводять у таблицю 1.14. У цій же таблиці з допоміжних площ
виділені відкриті площі.
Таблиця 1.14 - Зведена відомість площ ремонтного підприємства
|
Категорії площ
|
Площі, м2
|
|
закритих приміщень
|
відкритих майданчиків
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Виробничі
|
716
|
-
|
|
Допоміжні
|
143,2
|
107,4
|
|
Побутові
|
90,5
|
-
|
|
Конторські
|
72,75
|
-
|
|
Разом
|
1022,45
|
107,4
|
|
Усього
|
1129,85
|
.10 Схема генерального плану ремонтного підприємства
Схема генерального плану ремонтного підприємства складається
із переліку будівель і споруд, призначених для нормальної організації
технологічного процесу.
Окрім виробничих будівель на ділянці розташований будинок
адміністрації, їдальня з буфетом, котельня, трансформаторна підстанція,
заправка (АЗС), гараж.
Для проїзду і виїзду з підприємства передбачені входи і
виходи з належною сторожовою охороною.
Будівлі і споруди з підвищеною пожежною небезпекою розміщують
з під вітрового боку по відношенню до інших будівель. Котельня розміщена таким
чином, щоб дим йшов з найменшим попаданням на територію заводу.
Частина складів, які безпосередньо зв’язані з процесом
виробництва, знаходяться у виробничому корпусу, а частина прилягає до нього,
або знаходиться на території підприємства.
На території підприємства передбачені майданчики для машин,
що очікують ремонту і відремонтованих. Для покращення доставки машин на ремонт
на підприємстві розміщена під’їзна залізнична колія. Вивантаження з
автомобільної платформи, козловим краном що значно полегшує процес доставки.
Ефективність використання виробничої площі визначається коефіцієнтом
забудівлі 
,
,(1.18)
де 
- площа, зайнята усіма критими будівлями, 
;
-
площа зайнята ремонтними підприємствами, 
;
При цьому повинен складати 0,25-0,35 у вільних умовах і 0,5 у
міських в нашому випадку умова виконується, значить план підприємства
запроектоване вірно.
.
Коефіцієнт використання площі,
,
(1.19)
де 
- площа, зайнята усіма будівлями і спорудами, 
.
.11 Компонування цехів виробничого корпусу
Компонування приміщень ремонтного підприємства - це план раціонального
розміщення виробничих ділянок складських і інших приміщень що забезпечують
технологічний зв’язок, між виробничими ділянками, найбільш короткі
вантажопотоки і дотримання норм будівельного, протипожежного і
санітарно-технічного проектування.
Виробничий корпус складається із однотипних прольотів з рядами
залізобетонних колон. Довжину будівлі приймаємо з шагом колон 12 м, а ширину 6
м.
Для зручності приміщення машин які ремонтуються, розбірний і збірний
цех проектуємо разом в загальний. Для зняття агрегатів і деталей в цих цехах
передбачені мостові крани з довжиною прольоту по 12 м, та вантажопідйомністю 10
т.
Передбачений також зв’язок між основними цехами, рольгангом з’єднуються
поміж собою моторний з розбірним і збірним цехами, механічний з розбірними.
Також в корпусі розміщенні побутові приміщення (умивальник, туалет).
Висота будівлі складає шість метрів.
2.
Проектування складального цеху
Розрахунок складального цеху проводять у такій послідовності:
) розрахунок кількості постів загального складання машин.
) розрахунок кількості випробних стендів та камер для
фарбування.
До складу цеху входять відділення комплектування,
слюсарно-приганяльне, складальне, відділення обкатування й усунення дефектів
вузлів і агрегатів, загального складання машин, їхнього випробування, малярське
відділення. Дані про трудомісткість робіт, виконуваних у цьому цеху і його
відділеннях, приймаються за таблицею 1.5.
У комплектувальному відділенні здійснюється добір повного
комплекту деталей, що входять до складу вузла агрегату або машини. Основна ціль
- зменшення до мінімуму підгінних робіт при складанні вузлів, агрегатів і
машин. Найбільш раціональним вважається селективне сортування деталей і
комплектування деталей за розмірними групами. Трудомісткість робіт у комплектувальному
відділенні складає 5...8% загальної трудомісткості складання машин.
Устаткування відділення підбирається за необхідним технологічним комплектом в
залежності від типів машин.
Слюсарно-приганяльне відділення часто об'єднується з
комплектувальним. У ньому виконують підгонку сполучених деталей із метою
полегшення подальшого складання. Скомплектовані і підігнані деталі складають у
спеціальні контейнери, візки, пересувні або переносні стелажі і транспортують
до відповідних робочих місць складального цеху.
Число постів загального складання машин, од,
Nп = 
(2.1)
деТсб - загальна трудомісткість складальних робіт,
люд.год;
Фдо - дійсний фонд часу робітника, год;
Рсл - кількість одночасно зайнятих на розбиранні
однієї машини слюсарів,
Рсл = 2…4 чол [1, c. 31].
Nп = 
(приймаємо
5 постів).
Площу складального відділення розраховували за формулою 1.15. Вона
становить 275 м2.
Кількість випробних стендів, од,
Nис = 
(2.2)
деТв - річний обсяг випробних робіт, люд.год;
nсм - число робочих змін у добу;
Фдо - дійсний фонд часу роботи устаткування, год;
Кв - коефіцієнт використання устаткування, Кв =
0,94...0,97 [1, c. 31].
Nис = 
(приймаємо
1 стенд).
Кількість камер для фарбування, од,
Nск = 
(2.3)
деТмл - річний обсяг малярських робіт, люд.год.
Nск = 
=
0,22 (приймаємо 1 камеру).
Далі виконаємо підбір обладнання, зведемо його до таблиці 2.1.
|
Таблиця 2.1 - Відомість обладнання відділення
|
|
Найменування устаткування
|
Модель
|
К-сть
|
Габаритні розміри
|
Установлена потужність кВт
|
Площа м2
|
|
|
|
|
Од
|
Заг
|
Од
|
Заг
|
|
Стелаж поличний
|
2242
|
3
|
3060х600
|
-
|
-
|
1,84
|
5,52
|
4066
|
1
|
6500х400
|
-
|
-
|
2,34
|
2,34
|
|
Прес для запресовки пальців гусеничних рушіїв
|
ПБ-002
|
1
|
2100х1180
|
4,5
|
4,5
|
2,48
|
2,48
|
|
Стенд для збирання гусеничного полотна
|
-
|
1
|
900х650
|
-
|
-
|
0,59
|
0,59
|
|
Малярний пост
|
-
|
1
|
4500х2250
|
-
|
-
|
10,1
|
10,1
|
|
Компресор
|
-
|
1
|
500х500
|
2
|
2
|
0,25
|
0,25
|
|
Стенд для ходової рами екскаватора
|
НО-ЖР
|
1
|
1000х650
|
-
|
-
|
0,65
|
0,65
|
|
Стенд для збирання поворотної рами екскаватора
|
НО-ЖС
|
1
|
5300х2300
|
-
|
-
|
12,2
|
12,2
|
|
Стенд для збирання опорноповоротного круга
|
НО-УЗ
|
1
|
1785х1550
|
-
|
-
|
2,77
|
2,77
|
|
Стенд для збирання стрілового обладнання
|
НО-СО
|
1
|
1785х1550
|
-
|
-
|
2,77
|
2,77
|
|
Секційний стелаж
|
2247
|
10
|
1500x400
|
-
|
-
|
0,6
|
6
|
|
Пост збирання машин
|
-
|
5
|
4500х2250
|
-
|
-
|
10,1
|
50,5
|
|
Слюсарний верстак
|
-
|
10
|
1500x800
|
-
|
-
|
1,2
|
12
|
|
Тягова станція
|
2341
|
-
|
-
|
4,5
|
4,5
|
-
|
-
|
|
Стенд для обкатки трансмісії
|
-
|
1
|
4500х2250
|
-
|
-
|
10,1
|
10,1
|
|
Прес гідравлічний
|
ПГ-005
|
1
|
500х500
|
-
|
-
|
0,25
|
0,25
|
|
Солідолонагнітач
|
ЦКБ-3154
|
1
|
500х500
|
-
|
-
|
0,25
|
0,25
|
|
Пост усунення дефектів
|
-
|
1
|
4500х2250
|
-
|
-
|
10,1
|
10,1
|
|
Домкрат гідравлічний
|
ГАРО-426М
|
1
|
500х500
|
-
|
-
|
0,25
|
0,25
|
|
Всього
|
|
|
|
|
|
|
129,12
|
3. Техніко-економічний розрахунок ремонтного підприємства
.1 Розрахунок капітальних вкладень
Обсяг капітальних вкладень в основні виробничі фонди
підприємства складається з вартості:
будинків, споруджень, включаючи установки опалення,
вентиляції, водопроводу і каналізації, а також витрат на проектування і
підготування майданчика; .
устаткування (виробничого, енергетичного і
підйомно-транспортного);
інструментів і пристосувань;
виробничого і господарського інвентарю.
Тоді сумарна вартість основних виробничих фондів, грн.,
ОФ = ΣКбуд
+ ΣКоб
+ ΣКін
+ ΣКгі
,(3.1)
деΣКбуд - вартість будинків і
споруджень;
ΣКоб - вартість
устаткування (виробничого, енергетичного і підйомно-транспортного); ΣКін - вартість
інструментів і інвентарю;
ΣКгі - вартість
виробничого і господарського інвентарю.
Вартість будинків і споруджень, грн,
ΣКбуд = К1+К2+К3
,(3.2)
деК1 - вартість виробничого корпусу;
К2 - вартість адміністративних, конторських і
побутових приміщень;
К3 - вартість складів і відкритих площадок.
У загальному вигляді вартість згаданих вище приміщень, грн,
Кі = Si·Fi ,(3.3)
деSi - вартість 1 м2 приміщення;
Fi - площа приміщення, м2.
Вартість будинків Si; виробничого і допоміжного призначення розраховується
з вартості 1 м3, а відкритих площадок - 1 м2.
У першому наближенні 1 м3 будівництва
одноповерхового виробничого будинку коштує 500...700 грн, складських приміщень
- 200...300 грн, побутових приміщень 450...650 грн, конторських приміщень
650-850 грн, а 1 м2 відкритих площадок -100...250 грн. При цьому у
вартість включені витрати на санітарно-технічне устаткування, мережі
промислових проводок, а також на проектування і підготування майданчиків.
Висота будинків hi; ремонтних підприємств у середньому приймається для:
виробничих приміщень від 6 до 10 м; адміністративно-побутових від 3 до 3,6 м,
складських приміщень від 3 до 5 м.
Розрахунок вартості будинків і споруджень ремонтного заводу
зручно зводити в таблицю 3.1
Таблиця 3.1 - Розрахунок вартості будинків і споруджень
|
Категорія площ
|
Площа, м2
|
Висота, м
|
Об’єм, м3
|
Вартість об’єму, грн
|
Сумарна вартість, грн
|
|
Виробничі
|
1419
|
8
|
11352
|
600
|
6811200
|
|
Допоміжні
|
|
|
|
|
|
|
криті:
|
638,55
|
6
|
3831,3
|
600
|
2298780
|
|
відкриті:
|
212,85
|
-
|
-
|
150
|
31927,5
|
|
Побутові
|
215,45
|
3
|
646,35
|
500
|
323175
|
|
Конторські
|
140,75
|
3
|
422,25
|
700
|
295575
|
|
Разом
|
|
|
|
|
9760657,5
|
Розрахунок вартості устаткування, інструмента й інвентарю,
грн,
ΣКоб = Кпоб
+ Ктоб,(3.4)
деКпоб - вартість виробничого
устаткування з урахуванням його монтажу, орієнтовно приймається 0,75ΣК6уд;
Ктоб - вартість енергетичного і
підйомно-транспортного устаткування, орієнтовно приймається 0,33ΣК6уд.
ΣКоб =
0,75·9760657,5 + 0,3·9760657,5 = 10248690,38 грн.
Вартість інструменту і пристосувань рекомендується приймати
5...8%, а виробничого і господарського інвентарю -1...3% від загальної вартості
устаткування.
Вартість інструменту і пристосувань, грн,
ΣКін. =
0,05·10248690,38 = 512434,52 грн.
Вартість виробничого і господарського інвентарю, грн,
ΣКгі. =
0,02·10248690,38 = 204973,81 грн.
Сумарна вартість основних виробничих фондів, грн,
ОФ = 9760657,5 + 10248690,38 + 512434,52 + 204973,81 =
20726756,21 грн.
3.2 Кошторис виробництва
М = (0,3…0.5)·Ц,(3.5)
деЦ - сумарна вартість капітального ремонту річного комплекту
машин (вартість товарної продукції), грн (з таблиці 1.1).
М = 0,3·56862813 = 17058843,9 грн.
Річний фонд основної заробітної плати виробничих робітників
орієнтовно можна прийняти, грн,
ОСН=(0,20...0,30)·Ц,(3.6)
ОСН=0,2· 56862813 = 11372562,6 грн.
Додаткову заробітну плату приймаємо як 40% від основної,
тобто,
дод = 0,4·3осн,(3.7)
дод = 0,4·11372562,6 = 4549025,04 грн.
Відрахування в соціальні фонди, грн,
Зстр = Фсс + Пф + Ф3,(3.8)
деФсс, Пф, і Ф3 - відповідно
відрахування у фонди соціального страхування, пенсійний фонд і фонд зайнятості.
Фсс=0,34·(Зосн+ Здод); Пф=0,04·(Зосн+
Здод); Фз=0,015·(Зосн+ Здод).
Фсс=0,34·(11372562,6+4549025,04) = 5413339,8 грн,
Пф=0,04·(11372562,6+4549025,04) = 636863,51 грн,
Фз=0,015·(11372562,6+4549025,04) = 238823,82 грн,
Зстр = 5413339,8+636863,51+238823,82 = 6289027,13
грн.
Цехові витрати, грн,
Зцр = 
(3.9)
де%ЦР - процент цехових витрат (50…70%).
Зцр = 
= 7960793,82 грн.
Загальнозаводські витрати, грн,
Зцр = 
(3.10)
де%ОЗР - процент загальнозаводських витрат (25…35%).
Зцр = 
= 3980396,91 грн.
.3 Повна річна собівартість продукції ремонтного підприємства
С=В+А,(3.11)
деВ - поточні витрати, грн; А - витрати на амортизацію (складають
2,5...3,2% від сумарної вартості будинків і споруджень ΣКзд (див. розділ
3.1)
Поточні витрати, грн.,
В=М+Зосн+Здоп+Зстр+Зцр,(3.12)
В = 17058843,9+11372562,6+4549025,04+6289027,13+7960793,82 =
47230252,49 грн,
С = 47230252,49+(0,025·9760657,5) = 47474268,93 грн.
.4 Балансовий прибуток. Рентабельність
Різниця між вартістю річного об' єму товарної продукції Ц і
повною річною собівартістю продукції С складає балансовий прибуток, грн,
П = Ц-С,(3.13)
П = 56862813-47474268,93 = 9388544,07 грн.
Загальна рентабельність визначається як частка балансового
прибутку, що припадає на одну гривню вартості виробничих фондів,
Rоб = 
,(3.14)
деОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн;
ОСн - середньорічна вартість нормованих обігових коштів,
грн. Можна прийняти ОСн =(0,02...0,05)·ОФ.
об
= 
= 43,76 %.
Для комплексної оцінки ефективності даного проекту, крім визначення
суми економічного ефекту, який можна одержати за розрахунковий період, доцільно
розрахувати період часу від початку проекту, протягом якого відшкодуються всі
одноразові витрати, необхідні для їх здійснення, таблиця 3.2.
Таблиця 3.2 - Основні техніко-економічні показники підприємства
|
Найменування показників
|
Од. виміру
|
Значення
|
|
Вартість товарної продукції
|
тис. грн
|
56862,82
|
|
Капіталовкладення
|
тис. грн
|
20726,76
|
|
Кількість працюючих
|
чол.
|
198
|
|
Собівартість річного випуску продукції
|
тис. грн
|
47474,27
|
|
Балансовий прибуток
|
тис. грн
|
9388,54
|
|
Загальна рентабельність підприємства
|
%
|
43,76
|
|
Період повернення одноразових витрат
|
рік
|
2
|
Таблиця 3.4 - Розрахунок економічного ефекту при проектуванні
підприємства з ремонту машин
|
Показники
|
Роки розрахункового періоду
|
|
2013
|
2014
|
2015
|
2016
|
2017
|
2018
|
2019
|
|
Вартість товарної продукції (сумарна вартість
капітального ремонту), тис. грн
|
56862,82
|
56862,82
|
56862,82
|
56862,82
|
56862,82
|
56862,82
|
56862,82
|
|
Коефіцієнт приведення до розрахункового року
|
1
|
0,9091
|
0,8264
|
0,7513
|
0,6830
|
0,6209
|
0,5645
|
|
Вартість товарної продукції з урахуванням
коефіцієнта приведення
|
56862,82
|
51693,99
|
46991,44
|
42721,04
|
38837,31
|
35306,13
|
32099,07
|
|
Одноразові витрати на будівництво та основні фонди,
тис. грн
|
20726,76
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
Поточні витрати
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
|
Усього витат, тис. грн
|
67957,02
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
47230,26
|
|
Усього витрат з урахуванням коефіцієнта приведення,
тис. грн
|
67957,02
|
39031,09
|
35484,1
|
32258,27
|
29325,27
|
26661,49
|
|
Економічний ефект,
|
-11094,2
|
8756,96
|
7960,35
|
7236,94
|
6579,04
|
5980,86
|
5437,58
|
|
Економічний ефект з наростаючим підсумком
|
-11094,2
|
-2337,24
|
5623,11
|
12860,05
|
19439,09
|
25419,95
|
30857,53
|
4. Вимоги безпеки праці при ремонті машин
Для забезпечення безпеки
і нешкідливості робіт, зниження трудомісткості, підвищення якості ТО і Р
автомобілів роботи слід проводити на спеціально обладнаних постах, оснащених
необхідними пристроями, приладами, пристосуваннями і інвентарем. Канави і
естакади повинні мати пристосування, що виключають падіння автомобіля
(відбійний брус, направляючі реборди). При установці автомобіля на пост його
загальмовують стояночним гальмом. Важіль коробки передач встановлюють в
положення, що відповідає низькій передачі. На автомобілях з бензиновими
двигунами вимикають запалення, а з дизельними двигунами - перекривають подачу
палива. На рульове колесо автомобіля вивішують попереджувальний плакат з
написом "Двигун не пускати - працюють люди". Під колеса автомобіля
встановлюють не менше двох противовідкатних упорів.
При виконанні робіт під
автомобілем робітників забезпечують лежаками для попередження простудних
захворювань.
Роботи з високо
розташованими агрегатами і деталями проводять із стійких підставок або драбин.
На нижні кінці сходів-драбин при їх установці на бетонних, асфальтових і
металевих підлогах повинні бути надіті гумові черевики. При встановленні на
грунті кінці повинні мати гострі металічні наконечники
Щоб уникнути забруднення
повітря відпрацьованими газами, робота двигунів в місцях ТО і Р автомобілів
забороняється. Короткочасна робота можлива лише при регулюванні двигуна (систем
запалення і живлення), але при цьому рекомендується влаштовувати місцеве
відсмоктування.
Зняття агрегатів і
деталей, пов'язане з великими фізичними навантаженнями, незручностями,
виконують за допомогою спеціальних знімачів. Агрегати, заповнені рідинами,
заздалегідь звільняють від них і лише після цього знімають з автомобіля. Легкі
деталі і агрегати переносять уручну, важкі агрегати масою більше 20 кг
(двигуни, коробки передач, задні і передні мости) знімають, транспортують і
встановлюють за допомогою підйомно-транспортних механізмів (крани-балки, електроталі)
з пристосуваннями, що забезпечують повну безпеку робіт.
При знятті коліс під
вивішений автомобіль встановлюють підставки-козелки, а під не зняті колеса -
противідткатні упори.
Ресори знімають і
встановлюють після розвантаження їх від ваги автомобіля. Для цього під кузов
встановлюють підставки-козелки. При установці ресори поєднання вушка з сережкою
перевіряють за допомогою конусного облямовування. Карбюратор, паливний насос,
труби глушника знімають при двигуні, що остигнув.
Підйомний механізм кузова
автомобіля-самоскида ремонтують і замінюють після установки під піднятий кузов
спеціального додаткового упора, що виключає можливість його падіння і
самовільного опускання.
Технічний стан автомобіля
і його агрегатів перевіряють в основному при непрацюючому двигуні і
загальмованих колесах, за винятком випробовування гальмівної системи, перевірки
роботи систем живлення і запалення.
При огляді для освітлення
затемнених місць застосовують переносні світильники напругою не вище 42 В із
запобіжною сіткою. В оглядових канавах переносні світильники повинні бути
напругою не вище 12 В. Велику увагу при роботі повинно бути надано справності
інструментів, оскільки при виконанні слюсарних робіт найбільше число нещасних
випадків здійснюється від використовування несправних або неякісних
інструментів.
Звичайними слюсарними
інструментами є молотки, викрутки, зубила, крейцмейселі, борідки, напилки,
гайкові ключі, дрилі, ножівка і ін.
Велике значення для
якісного виконання і безпеки робіт має комплект спеціальних інструментів.
Найбільше розповсюдження на автотранспортних підприємствах отримали
динамометричні рукоятки, що дозволяють контролювати момент затягування гайки
або болта в необхідних межах.
На кожному АТП повинен
бути забезпечений постійний нагляд за станом електричного господарства.
Необхідно періодично перевіряти справність електромережі шляхом зовнішнього
огляду і за допомогою приладів. Виміряти опір ізоляції електромережі слід: в
приміщеннях без підвищеної небезпеки не рідше одного разу в 12 міс.; в
приміщеннях з підвищенною небезпекою і особливо небезпечних - один раз в 6 міс.
Опір ізоляції на кожній ділянці в сітях напругою до 1 кВ не повинне бути нижчим
0,5 МОм.
Виміряють опір
заземлюючих пристроїв і перевіряють надійність їх з'єднання не рідше одного
разу на рік, а також після кожного ремонту заземлювачів. Повний опір петлі фаза
- нуль в електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю
виміряють один раз в 5 років, а також при капітальних ремонтах і реконструкціях
сіті. Вибирають і влаштовують електроустановки з урахуванням вимог безпеки.
Силова електропроводка, розподільна і пускова електроапаратура в приміщеннях
для регенерації масла, промивки деталей гасом, випробувальній станції, малярних
цехах, на складах і в коморах для гасу, змащувальних масел, масляних фарб і
лаків повинна задовольняти вимогам, що пред'являються до пожежонебезпечних зон.
Освітлювальна арматура і проводка в приміщеннях зберігання і використовування
легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин повинна бути у вибухонебезпечному виконанні.
Забороняється встановлювати в цих приміщеннях вимикачі, рубильники,
запобіжники, розподільні щити і інші апарати, здатні викликати іскріння.
Встановлювати
електродвигуни треба таким образом, щоб вони були доступні для огляду, заміни і
ремонту, а частини і частини, що обертаються, з'єднуючі електродвигуни з
механізмами (муфти, шківи), захищені. Розділові трансформатори повинні
задовольняти спеціальним технічним умовам у відношенні підвищення надійності
конструкції і підвищенних випробувальних напруг.
Заземлення вторинної
обмотки трансформатора не допускається, оскільки основна мета цього захисного
заходу - зменшити силу струму замикання на землю за рахунок високих опорів фаз
(їх ізоляції) щодо землі. Не потрібно заземляти і корпуси електроприймачів, під'єднаних
до трансформатора, але сам корпус трансформатора повинен бути залежно від
режиму нейтралі мережі, що живить первинну обмотку, заземлений або занулений. У
знижувальних трансформаторів, крім заземлення або занулення корпусу, слід
заземляти або занулювати один з виводів або нейтраль вторинної обмотки. Це
забезпечує безпеку обслуговуючого персоналу у разі переходу напруги мережі з
первинної обмотки (з боку вищої напруги) у вторинну обмотку (з боку нижчої
напруги).
Оперативне обслуговування
(обходи, огляди, оперативні перемикання в електроустановках, невеликі ремонтні
роботи) в електроустановках до 1 кВ виконують особи з числа чергового або
оперативно-ремонтного персоналу, мають III групу по електробезпеці. Окрім
оперативного обслуговування, ПТЕ і ПТБ виділяють і іншу частину експлуатації -
виробництво робіт в електроустановках (монтажні, ремонтні, будівельні,
володіючи великою трудомісткістю і складністю) для виконання якої
використовують ремонтний і інший електротехнічний персонал.
Список
використаних джерел
1 Методичні вказівки до виконання курсового
проектування з дисципліни "Експлуатація та ремонт будівельних, колійних та вантажно-розвантажувальних машин": метод. вказівки для студ.
спец. 7.090214 "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні
машини та обладнання" всіх форм і строків навчання / Є.В. Коновалов, А.О.
Бабенко. - Х.:
УкрДАЗТ, 2008. - 58 с.
2 Зеленков Г.И. Проектирование предприятий по ремонту
дорожно-строительных машин: учеб. для студентов вузов / Г.И. Зеленков, Б.С.
Колясинский. - М.: Высшая школа, 1971. - 240 с.
Воробьев Л.Н. Технология машиностроения и ремонт
машин. - М.: Высшая школа, 1981. - 344 с.
Абгафоров В.А. Эксплуатация и ремонт
погрузочно-разгрузочных машин. - М.: Транспорт, 1982. - 246 с.
Ткаченко В.Ф. Ремонт дорожных машин. - М.: Транспорт,
1981. - 237 с.
Коновалов Є.В. Студентська навчальна звітність. Текстова
частина (пояснювальна записка). Загальні вимоги до побудови, викладення та
оформлення: метод. посіб. з додержання вимог нормоконтролю у студент. навч.
звітності / Є.В. Коновалов, Л.М. Козар. - 2-е вид., переробл. та допов. - Х.:
УкрДАЗТ, 2005. - 38 с.