Прибуток підприємства як показник ефективності використання потенціалу підприємства (на прикладі ПрАТ 'Славутський хлібозавод')

Прибуток підприємства як показник ефективності використання потенціалу підприємства (на прикладі ПрАТ 'Славутський хлібозавод')

Прибуток підприємства як показник ефективності використання потенціалу підприємства

(на прикладі ПрАТ "Славутський хлібозавод")

хлібозавод власний прибуток

Вступ

У ринковій економіці конкурентоспроможність підприємства залежить від величини його економічного потенціалу. Побудувати ефективні, адаптовані до конкретних умов розвитку, виробничі відносини та розробити механізми управління підприємством стає можливим лише при всебічному, комплексному та системному дослідженні такої категорії, як економічний потенціал підприємства, його структурних елементів та характеру взаємодії між ними. В даний час аналіз складових економічного потенціалу майже не застосовується в управлінні, через недооцінку його значущості на результати діяльності підприємства.

Одним з основних показників ефективності управління потенціалом є прибуток.

Прибуток підприємства - це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень. Податок на додану вартість і акцизний збір, які надходять у складі виручки від реалізації продукції підприємств, являють собою форми центра­лізованих нагромаджень, у повній сумі надходять у розпорядження держави, формуючи значну частку прибуткової частини державного бюджету.[15]

На відміну від ПДВ і акцизного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфері виробництва товарів і послуг, хоч він також є одним із го­ловних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, в значній своїй частині використовується тими підприємствами, які його одержали, на збільшення виробництва, реконструкцію і технічне переозброєння їх основних засобів, удосконалення технології, матеріальне заохочення трудящих соціальний розвиток колективів.

Прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару - його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибутку до бюджету.

Прибуток - найпростіша і одночасно найбільш складна категорія ринкової економіки. Він є основною і головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним мотивом діяльності підприємств в цій економіці.

Основними функціями прибутку є такі:

а) слугує мірилом, що дає змогу оцінити результати господарської діяльності підприємства;

б) є джерелом винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначається частка доходів засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств);

в) в умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування;

г) прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов’язані з витрачанням ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримає у результаті їхньої реалізації;

д) прибуток є основним фінансовим важелем при формуванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи розміри прибутку, що залишаються у розпорядженні підприємств, держава стимулює ділову активність суб’єктів господарювання.[12]

Об’єктом дослідження є діяльність підприємства ПрАТ «Славутський хлібозавод».

Метою роботи є набуття практичних навичок збирання, систематизації та аналітичної обробки інформації техніко-економічного та організаційно-управлінського характеру, яка дозволяє оцінити вартість і ефективність використання потенціалу підприємства, що досліджується.

Завданнями роботи є: теоретичне обґрунтування основ формування прибутку, як показника ефективності управління потенціалом, оцінка вартості потенціалу підприємства; розробка заходів по удосконаленню управління економічним потенціалом підприємства .

Практична цінність полягає у можливості подальшого застосування цього дослідження на практиці і відповідності його даних реальним умовам.

1.Теоретичні основи формування та управління прибутком як показник ефективності використання потенціалу підприємства

.1 Механізм формування і використання прибутку підприємства

На сьогоднішній день однією з актуальних проблем сучасного українського підприємства є забезпечення конкурентоспроможності та її підтримка в умовах мінливого зовнішнього середовища. Дана проблема, в сукупності з цілим спектром інших, залишається для підприємства невирішеною, тому успішний розвиток бізнесу - це результат раціонального менеджменту, заснованого на використанні інформації про ресурси підприємства. Від якості наявних ресурсів та їх складових залежить те, наскільки динамічно підприємство буде розвиватися та відповідати сучасним ринковим вимогам. Крім того, діяльність економічного суб'єкту являє собою складну систему, яка аналізується за допомогою показників, що направлені на підвищення та покращення якості його наявних ресурсів.

В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку - це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток - найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. За чистим прибутком визначається прийнятний для інвестора рівень дохідності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами напрямку інвестування (за умови порівняльного ризику). Чистий прибуток є одним з основних джерел збільшення капіталу підприємства, що відбито у формі №4 „Звіт про власний капітал” фінансової звітності. Постійне збільшення прибутку за умов припустимого ризику, тобто в разі залучення додаткових позикових коштів чи додаткового розміщення акцій, зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу. [14]

Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник.

Основним чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку, - це сукупні витрати на виробництво і збут продукції: собівартість реалізованої продукції, а також адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукції споживачам тощо

Прибуток і собівартість є традиційними показниками у ефективності господарювання вітчизняних підприємств. У ринкових умовах господарювання до основних показників поряд із зазначеними належать грошовий потік як сума чистого прибутку і амортизаційні відрахування.

На відміну від інших видів витрат нараховані амортизаційні відрахування залишаються на рахунку підприємства, поповнюючи залишок ліквідних коштів. Амортизаційні відрахування відіграють важливу роль у системі обліку і планування діяльності підприємства. Вони є внутрішнім джерелом фінансування. Розмір амортизаційних відрахувань зменшує прибуток, що оподатковується. Таким чином, амортизаційні відрахування - істотний чинник стимулювання інвестиційної діяльності підприємства.[11]

Аналіз чистих грошових потоків є основою класичних методів інвестиційного аналізу. У формі №3 „Звіт про рух грошових коштів” фінансової звітності передбачається додавання амортизації необоротних коштів до прибутку, що свідчить про орієнтацію українських підприємств на „чистий грошовий потік”.

Таким чином, базуючись на наведеній вище інформації, до завдань управління прибутком можна віднести:

. Забезпечення максимізації розміру формованого прибутку, що відповідає ресурсному потенціалу підприємства.

. Забезпечення виплати необхідного рівня доходу на інвестований капітал власникам підприємства.

. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до задач розвитку підприємства в майбутньому періоді.

. Забезпечення постійного росту ринкової вартості підприємства.[18]

На формування прибутку як показника ефективності використання потенціалу підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.[19]

Прибуток, який визначається в бухгалтерському обліку підприємств, формується як фінансовий результат операційної діяльності (зазвичай це основна частина загального фінансового результатові діяльності), інвестиційної діяльності, фінансової (у вузькому розумінні слова) діяльності. Крім цих джерел формування прибутку (вони об'єднані поняттям "звичайна діяльність"), у певних випадках підприємство може мати прибутки (частіше - збитки) від надзвичайних подій - повеней, пожеж та інших природних катаклізмів. Характеристика структури джерел формування прибутку підприємства (і "чистого прибутку") показана в І розділі звітної форми промислового підприємства "Звіт про фінансові результати".

Фінансовий результат діяльності підприємства значною мірою залежить від організації роботи фінансової служби в напрямі пошуку резервів збільшення прибутку в позавиробничих і позареалізаційних операціях. Мова йде, наприклад, про штрафи, пеню, неустойки, інші види санкцій, які одержані від партнерів або стосовно яких є рішення суду чи іншого відповідного органу про їх надходження. Фінансова служба підприємства в координації з юридичною та збутовою службами проводити роботу, яка забезпечує надходження цих доходів від контрагентів-порушників; водночас фінансова служба має приймати заходи щодо виявлення винуватців і з'ясування причин виникнення підстав для сплати штрафних санкцій на користь контрагентів, виникнення інших непродуктивних витрат[18].

Велике значення у формуванні прибутку виробничого підприємства відіграє прибуток від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, який по вище вказаній структурі формування прибутку підприємства входить до таких ланок як прибуток від основної діяльності, від операційної і на самому початку є складовою прибутку від звичайної діяльності.

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від визначення моментові реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою часто призводить до потреби використати оборотні кошти підприємств на сплату податків, а тому - до погіршання їхнього фінансового стану.

Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини. Перша - прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям, особам тощо). До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду.

Розміри прибутків і збитків фірми значною мірою залежать від обсягів продажу її продукції. Обсяги продажу, як уже зазначалося, - це параметр, що його рідко коли можна точно спрогнозувати. Саме для того, щоб з'ясувати, якими мають бути обсяги продажу продукції фірми, щоб досягти прибутковості, і проводиться аналіз беззбитковості. Ось чому інвестори й кредитори вимагають, щоб у підрозділі «План доходів і видатків» було проведено аналіз беззбитковості та обчислено точку беззбитковості[31].

Точка беззбитковості характеризує таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу продукції фірми повністю покривають витрати на її виробництво й реалізацію (ситуація, коли фірма не отримує прибутків, але не має і збитків). Таким чином, точка беззбитковості показує, скільки одиниць продукції має продати фірма, щоб її витрати окупилися її доходами. Продаж кожної наступної одиниці продукції приноситиме фірмі прибуток. Навпаки, зменшення обсягів продажу продукції нижче за рівень, визначений точкою беззбитковості, означає, що фірма нестиме збитки.

1.2 Шляхи збільшення прибутку і рентабельності підприємства

В умовах ринкової економіки важливішим завданням підприємства є збільшення величини прибутку. Вирішення цього завдання пов'язане із поліпшенням використання засобів виробництва (матеріалів, сировини, основних виробничих фондів тощо), удосконаленням технології та організації виробництва і праці. В кінцевому підсумку знижується собівартість продукції і збільшується прибуток підприємства.

На величину прибутку підприємства впливає такий ринковий фактор як коливання цін навколо вартості продукції. Якщо на ринку попит споживачів дорівнює пропозиції продавців, то ціни встановлюється на рівні вартості продукції і підприємець одержить прибуток, котрий дорівнює величині створеної додаткової вартості. Якщо попит на продукцію буде більшим за пропозицію, то ціни на продукцію будуть вищими за її вартість і відповідно прибуток перевищує величину додаткової вартості. У випадку, коли ціна на ринку встановлюється нижче вартості продукції, то прибуток буде меншим ніж додаткова вартість. [16]

Економічний інтерес в прибутках з точки зору підприємства полягає в тій частині, яка залишається в його розпорядженні і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань розвитку. Економічний інтерес робітників підприємства пов’язаний з розміром прибутку, який буде спрямовано на матеріальне заохочення, соціальні виплати, соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить розмір прибутку, який направляється на виплату дивідендів і на виробничий розвиток підприємства.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Мета планування витрат - визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак - прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством. [18]

У зниженні собівартості суспільство зацікавлене не менш, ніж виробник. Адже низька собівартість означає, по-перше, що виробництво функціонує ефективно і завжди обмежені ресурси суспільства використовуються раціонально, по-друге, вивільнені завдяки раціональному їх використанню ресурси підуть на створення нової продукції, по-третє, зниження індивідуальної собівартості продукції більшістю виробників створює передумови для зниження цін на товари.

Підприємство самостійно виходячи із конкретних умов господарювання, необхідності забезпечення прибутковості підприємства визначає заходи щодо зниження собівартості продукції, які можуть дати відповідну віддачу за умови раціонального використання природних, матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів тощо. Тому в процесі техніко-економічних розрахунків повинна бути обґрунтована величина витрат для виробництва і реалізації продукції. Зниження собівартості виробництва продукції передбачає скорочення витрат з кожного елементу її структури. Наприклад:

·   зниження витрат, пов'язаних з використанням предметів праці (сировини, матеріалів, палива, електроенергії тощо);

·   зниження витрат, пов'язаних з використанням засобів праці;

·   зменшення витрат на заробітну плату за умови, коли більш високими темпами зростає продуктивність праці;

·   зменшення витрат, джерелом покриття яких виступає вартість додаткового продукту;

·   поліпшення організації виробництва й праці;

·   оптимізація обсягу виробництва продукції на підприємстві. [14]

Світовий досвід показує, що всякі відхилення від нормативних витрат на виробництво продукції відносяться не на собівартість продукції, а на кінцеві результати роботи підприємства, збільшуючи при цьому, або зменшуючи величину прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, але при цьому не змінюється нормативна (планова) собівартість продукції. З точки зору економіки таке відхилення можна вважати правильним, оскільки всі відхилення до собівартості продукції виникають внаслідок відступу від нормативних умов при здійсненні технологічного процесу.

Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства, кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торгівельних послуг, пов'язаних із реалізацією товарів, здійснення ефективних рекламних заходів.

Зростання доходів від позареалізаційних операцій підприємства може бути забезпечено за рахунок вкладення вільних грошових коштів у різноманітні цінні папери, продажу їх на фінансовому ринку; придбання депозитних сертифікатів банків або відкриття в них депозитних рахунків; здачі в оренду основних фондів, які не використовуються в теперішній час; віднесення певної суми збитку на винних осіб і своєчасне її стягнення; штрафних санкцій, , що пред'являються до контрагентів; урахування суми втрат від інфляції і втраченої недоотриманої вигоди. Прибуток від позареалізаційних операцій буде більший, якщо не допускати непродуктивних витрат і збитків.

Прибутковість підприємства, а відповідно величина сформованого прибутку, тісно пов'язана з ефективністю виробництва, з раціональним використанням основних виробничих фондів, матеріальних та трудових ресурсів, з рівнем техніки, технології та організації виробництва і праці, ступенем прогресивності технологічних і організаційних рішень і управління виробництвом. [5]

Отже, можливими шляхами збільшення величини прибутку є ріст виручки і зменшення затрат, тобто зниження собівартості продукції. Для цього слід досконало володіти ринковою ситуацією, своєчасно реагувати на зміни кон'юнктури ринку, проводити організаційно-управлінські реорганізації тощо.

2.Економічний аналіз формування прибутку підприємства

.1 Загальна характеристика підприємства

Приватне акціонерне товариство «Славутський хлібозавод» засновано відповідно до наказу Регіонального відділення фонду держмайна України по Хмельницькій області від 22.10.96р №980 шляхом, перетворення державного підприємства «Славутський хлібозавод» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17.05.93 р. №51-93 «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» №66-95 від 19.01.95р. Товариство працює відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Славутської міської ради №0016 від 2.01.2002р. В своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Хлібозавод є юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та статуту, веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм іменем. Несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна. Має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражному суді та третейському суді.[20]

Метою діяльності Товариства є: забезпечення інтересів держави, населення та акціонерів на основі створення сприятливих умов для інвестування і виготовлення конкурентоспроможної продукції.

Для виконання цілей і завдань підприємством здійснюються такі види діяльності:

виготовлення, продаж та перевезення хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів та інших товарів народного споживання;

·   виробництво, збереження, переробка і реалізація сільськогосподарської та харчової продукції.

·   надання транспортних послуг;

·   торгівельна діяльність, в тому числі гуртова, дрібно-гуртова, роздрібна;

·   торгівельно-закупівельна та торгово-посередницька діяльність;

·   створення оптово-роздрібних підприємств торгівлі і послуг населенню, продаж різноманітних товарів через власну торгівельну мережу;

·   інші види діяльності згідно зі Статутом.

Основними видами продукції, яку виробляє і реалізує підприємство є: хлібні вироби, здобні вироби, булочні вироби, кондитерські вироби, макаронні вироби. Загальний асортимент продукції становить близько 140 найменувань. Вся продукція виробляється у відповідності до державних стандартів, проходить перевірку за різними як у власній виробничій лабораторії, так і на підставі укладених договорів лабораторіями Славутської райСЕС та ДП «Хмельницькстандартметрологія».

Поряд з основною діяльністю підприємство займається переробкою зернових культур, вироблене борошно використовується для власних потреб.

Окрім цього хлібозавод має роздрібну торгівельну мережу, яка спеціалізується на продажу продукції власного виробництва.На підприємстві використовується лінійна структура управління.

Лінійна (елементарна) структура управління складається із взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини. Кожен управлінець підпорядковується тільки одному керівнику і всі зв’язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього. Організаційно-управлінська структура ПрАТ «Славутський хлібозавод» представлена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Організаційно-управлінська структура ПрАТ «Славутський хлібозавод»

Динаміка основних техніко-економічних показників діяльності хлібозаводу за 2010-2014 роки наведена в таблиці 2.1.

Як видно з розрахунку, чистий дохід від реалізації продукції протягом аналізованого періоду поступово зростав.

Собівартість реалізованої продукції теж зростала на протязі всього досліджуваного періоду.

Чисельність працівників підприємства протягом періоду аналізу змінювалась не рівномірно, то зростаючи то зменшуючись проте на незначну кількість.

Середньорічна вартість ОВФ протягом 2010-2014 рр. зростала за рахунок постійного оновлення основних засобів.

Розглянувши чистий прибуток підприємства ми бачимо за аналізований період він змінюється не рівномірно. В 2010 році підприємство мало прибуток, який становив 750 тис. грн. це найменший показник, а в 2014 він становив 1496 тис. грн., що є найвищим показником за досліджуваний період.

Фондовіддача основних фондів на підприємстві в 2010-2014 роках збільшилася з 0,97 до 1,34 грн/грн.

В таблиці 1.2 наведена структура продукції та послуг підприємства з 2010 по 2014 роки. Аналізуючи дану таблицю ми бачимо що підприємство виробляє хліб та хлібобулочні вироби, торти, вироби кондитерські і здобні вироби, хлібці хрусткі, сухарі, вироби макаронні також підприємство реалізує висівки, відходи та інші залишки від перероблення зернових.

Нижче на рисунку 2.2 наведена структура продукції ПрАТ «Славутський хлібозавод» а рисунок 2.3 демонструє динаміку змін обсягу виробництва протягом досліджуваного періоду.

Таблиця 2.1 - Основні техніко-економічні показники ПрАТ «Славутський хлібозавод»

№ з/п	Показники	Од. вим.	Роки					Відхилення
			2010	2011	2012	2013	2014	2010/ 2011	2011/ 2012	2012/ 2013	2013/ 2014
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1.	Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	24029	27932	28352	32614	35825	3903	420	4262	3211
2.	Чистий прибуток	тис. грн.	750	1137	1030	1406	1496	387	-107	376	90
3.	Собів. реалізованої продукції	тис. грн.	18032	20888	21420	23688	26083	2856	532	2268	2395
4.	Середньорічна вартість основних виробничих фондів	тис. грн.	22408	22971,5	23633,5	24027,5	24677,5	563,5	662	394	650
5.	Чисельність працівників	чол.	198	200	196	200	202	2	-4	4	2
6.	Балансовий прибуток	тис. грн	1068	1785	1223	1748	1848	717	-562	525	100
7.	Рентабельність виробництва	%	4,16	5,4	4,8	5,9	5,74	1,28	-0,6	1,1	-0,20
8.	Фондовіддача основних фондів	грн./ грн	0,97	1,13	1,12	1,27	1,34	0,16	-0,02	0,16	0,07

Таблиця 2.2 - Структура продукції та послуг на підприємстві

№ з/п	Показники	2010			2011			2012			2013			2014
		тонн	тис. грн	%	тонн	тис. грн	%	тонн	тис. грн	%	тонн	тис. грн	%	тонн	тис. грн	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
1.	Хліб та хлібобулочні вироби	6382	17934	94,1	5896	21043	84	5556	21641	82,7	5859	24731	82,5	5571	24666,7	82,8
2.	Торти і вироби конд.	386	3846	5,7	342	4356	4,9	310	4196	4,6	345	4944	4,9	333	7566	5,0
3.	Хлібці хрусткі,	4	14	0,1	5	30	0,1	8	53	0,1	6	44	0,1	7,00	62	0,1
4.	Вир. мак. та локшина	7	22	0,1	10	48	0,1	11	49	0,2	7	29	0,1	8	48	0,1
5	Вис., відходи зал. від перер. зернових	0	0	0,0	767	503	10,9	833	607	12,4	884	708,8	12,4	806	655,5	12,0
6	6779	21816	100	7020	25979	100	6718	26545	100	7101	30457	100	6725	32998,2	100

Рисунок 2.2 - Структура продукції ПрАТ «Славутський хлібозавод» з 2010 по 2014 роки

Рисунок 2.3 - Динаміка обсягу виробництва продукції та послуг ПрАТ «Славутський хлібозавод» з 2010 по 2014 роки

Отже, як видно з рисунку найбільшу частку в обсязі виробництва займає хліб та хлібобулочні вироби, також значну частку займають кондитерські вироби і висівки. Загальний обсяг виробництва щорічно зростає.

2.2 Оцінка вартості потенціалу підприємства

У зв’язку з тим, що рівень реалізації поточних і потенційних можливостей безпосередньо впливає на досягнення оперативних, тактичних і стратегічних цілей діяльності підприємства, виникає об’єктивна необхідність у його визначенні, його якості, тобто оцінці потенціалу підприємства. Причому, основною характеристикою потенціалу в процесі такої оцінки повинна бути його цінність для досягнення зазначених цілей. Потенціал підприємства доцільно характеризувати не одним, а сукупністю показник. Визначаємо вартість підприємства за методом чистих активів :

Таблиця 2.3-Визначення вартості підприємства за методом чистих активів

Найменування статті	Код рядка	2011	2012	2013	2014
1.Нематеріальні активи	1000	11	16	12	7
2.Основні засоби	1010	4954	5035	5036	5492
3.Запаси	1100	5612	5201	6089	7236
4.Дебіторська заборгованість за продукцію	1125	227	366	261	170
5.Інша поточна дебіторська заборгованість	1155	34	41	186	203
6.Гроші та їх еквіваленти	1165	167	349	214	122
Всього скориговані активи		11005	11008	11798	13230
7.Короткострокові кредити банків	1600	-	-	-	-
8.Кредиторська заборгованість за товари,роботи й послуги	1615	1194	378	196	173
9.Розрахунки з бюджетом	1620	434	420	457	377
10.Розрахунки з страхуванням	1625	139	106	155	148
11.Розрахунок з оплати праці	1630	316	296	350	346
12.Інші поточні зобовязання	1690	50	28	55	40
Всього зобов’язання		2133	1228	1213	1084
Вартість чистих активів		8872	9780	10585	12146

На протязі всього періоду вартість чистих активів зростає і найбільшою є в 2014 році і становить 12146 тис.грн.

Визначаємо вартість підприємства методом прямої капіталізації доходів :

ü  Вибираємо величину прибутку який буде капіталізовуватися:

П₂₀₁₁=1137 тис.грн.

П₂₀₁₂=1030 тис.грн.

П₂₀₁₃ =1406 тис.грн.

П₂₀₁₄ = 1496 тис.грн.

ü  Для визначення коефіцієнта капіталізації необхідно визначити норму прибутку підприємства і ставку дисконтування.

ü  Визначаємо рівень рентабельності продукції:

Р₂₀₁₁ =5,4% Р₂₀₁₃ =5,9%

Р₂₀₁₂ =4,8% Р₂₀₁₄ = 1496 / 23083 * 100 = 5,7 %

ü  Визначаємо без ризикову ставку:

Ч₂₀₁₁= 24 % Ч₂₀₁₃=24%

Ч₂₀₁₂ = 25 % Ч₂₀₁₄=25%

ü  Визначаємо надбавку за ризик:

·        Надбавка за розмір:

Ч_роз = 2 %

·        Надбавка за галузевий ризик:

Ч_кон = 6%

·        Надбавка за фінансовий ризик:

Ч_ф²⁰¹¹ = 9 % Ч_ф²⁰¹³=8%

Ч_ф²⁰¹² = 7% Ч_ф²⁰¹⁴=6%

·        Надбавка за ризик диверсифікації:

Ч_д = 2 %

·        Надбавка за ризик компетентності менеджменту:

Ч_м = 4 %

Ч_р²⁰¹¹ = 2+6+9+2+4 = 23 % Ч_р²⁰¹³ = 2+6+8+2+4 = 22 %

Ч_р²⁰¹² = 2+6+7+2+4 = 21 % Ч_р²⁰¹³ = 2+6+6+2+4 = 20 %

ü  Обчислюємо дисконтну ставку:

Ч₂₀₁₁ = 23+24 = 47 % Ч₂₀₁₃ = 22+24 = 46 %

Ч₂₀₁₂ = 21+25 = 46 % Ч₂₀₁₄ = 20+25 = 45 %

ü  Визначаємо коефіцієнт капіталізації:

К_кап²⁰¹¹ = 47-5,4 = 41,3 % К_кап²⁰¹³ = 46-5,9 = 40,1 %

К_кап²⁰¹² = 46-4,8 = 41,2% К_кап²⁰¹⁴ = 45-5,7 = 39,3 %

ü  Визначаємо вартість потенціалу:

В₂₀₁₁ = 1137/ 0,413 = 2753тис.грн.

В₂₀₁₃ = 1030/ 0,412 = 2500тис.грн

В₂₀₁₂ = 1406 / 0,401 = 3506,2тис.грн.

В₂₀₁₄ = 1496/ 0,393 = 3806,6тис.грн

Отже, вартість потенціалу підприємства розрахована методом прямої капіталізації доходів також зростає і в 2014р. становить 3806,6тис.грн .

2.3 Оцінка формування прибутку як показника ефективності використання потенціалу підприємства

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства є собівартість продукції. Собівартість - це основний якісний показник роботи підприємства, який дає змогу оцінити величину прибутку на кожну гривню витрат.

Собівартість продукції є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства. В ній відображаються всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства. Чим краще працює підприємство, економічніше і раціональніше воно використовує власні ресурси, успішніше вдосконалює свою техніку, тим нижчою буде собівартість виготовленої продукції. Крім того, цей показник тісно пов'язаний з ціною продукції. Це виявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва. Відпускати ціну нижче за собівартість підприємству невигідно, оскільки в такому випадку воно ризикує зазнати збитків. Визначення складу витрат, що включаються у собівартість, передбачає їх розмежування між джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість мають відшкодовуватись витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів.

Аналіз операційних витрат за елементами наведемо в таблиці 2.4.

Він показав, що найбільшу питому вагу в їх структурі займали матеріальні витрати - в середньому 61%,частка витрат на оплату праці в середньому 25%,частка інших витрат зросла від 1,2% у 2010 році до 2,5% у 2014. Розподіл витрат виробництва станом на 2014 рік ми бачимо на рисунку 2.4.

Таблиця 2.4 - Структурно-динамічний аналіз операційних витрат підприємства

№	Показники	Роки										Відхилення
		2010		2011		2012		2013		2014		2010/ 2011	2011/ 2012	2012/ 2013	2013/ 2014
		тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	тис.грн	тис.грн	тис.грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
1.	Операційні витрати з реаліз. послуг, всього	20896	100	24942	100	26578	100	29218	100	33796	100	4046	1636	2640	4578
2.	Матеріальні витрати	12379	59,2	15434	61,9	16569	62,3	17017	58,2	20445	60,5	3055	1135	448	3428
3.	Вит. на оплату праці	5776	27,6	6341	25,4	6570	24,7	8017	27,4	8583	25,4	565	229	1447	566
4.	Відрахування на соціальні заходи	2080	10,0	2340	9,4	2383	9,0	2919	10	3126	9,2	260	43	536	207
5.	Амортизація	414	2,0	530	2,1	603	2,3	679	2,3	787	2,3	116	73	76	108
6.	Інші операц. витрати	247	1,2	297	1,2	453	1,7	586	2,0	855	2,5	50	156	133	269

Рисунок 2.4 - Розподіл витрат виробництва станом на 2014 рік

Питомі витрати підприємства - це витрати на 1 грн реалізованої продукції. В ідеальному випадку вони не повинні бути більшими за одиницю. Аналіз цих витрат здійснимо в таблиці 2.5:

Таблиця 2.5 -Аналіз питомих витрат

№ з/п	Показники	Роки					Відхилення
		2010	2011	2012	2013	2014	2010/ 2011	2011/ 2012	2012/ 2013	2013/ 2014
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Обсяг реал. продукції, тис.грн.	21816	21241	21641	24839	32998	21816	400	3198	3912
2	Соб. реаліз. продукції, тис.грн.	12953,4	20888	21420	23688	26083	12953,4	532	2268
3	Собівартість одиниці реалізованої продукції, грн./грн.	0,59	0,80	0,81	0,78	0,79	0,59	0,21	0,00	-0,03

Рисунок 2.5 - Динаміка зміни питомих витрат виробництва

Досліджуючи питомі витрати виробництва, було виявлено, що максимальне значення вони мали в 2012 році 0,81 грн./грн, мінімальне в 2010 році - 0,59грн. Чіткої тенденції зміни цих витрат не прослідковується.

2.4 Оцінка фінансової діяльності підприємства

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку - це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток - найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту.

Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник.

Основним чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділ маркетингу підприємства зобов'язаний постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Основним джерелом надходження коштів для підприємства є реалізація виробленої ним продукції. Але доходи підприємства хоч і визначають величину прибутку, проте не являються ним, тому додатково необхідно охарактеризувати структуру витрат та відрахувань підприємства (Таблиця 2.6.)

Таблиця 2.6- Аналіз структури витрат і відрахувань хлібозаводу

Показники	Сума, тис. грн.					Питома вага,%
	2010	2011	2012	2013	2014	2010	2011	2012	2013	2014
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Собівартість реалізованої продукції	18032	20888	21420	23688	26083	76,2	64,37	64,85	62,70	76,2
Адміністративні витрати	1903	1883	1846	2299	2413	8,0	5,80	5,59	6,08	7,0
Витрати на збут	3037	3246	3687	4687	5157	12,8	10,00	11,16	12,41	15,1
Інші операційні витрати	369	184	201	244	244	1,6	0,57	0,61	0,65	0,7
Податок на прибуток від звичайної діяльності	314	648	187	340	340	1,3	2,00	0,57	0,90	1,0
Інші витрати	4	1	6	2	2	0,0	0,00	0,02	0,01	0,0
Усього витрат і відрахувань	23659	32451	33032	31260	34239	100,0	100	100	100	100,0

Рисунок 2.6 -Структура формування витрат та відрахувань хлібозаводу станом на 2013 рік

Аналіз показує, що основну частку займають витрат пов'язані з відшкодуванням собівартості виготовленої та реалізованої продукції, в той же час істотною є доля адміністративних витрат та витрат на збут. Великою є частка податку на додану вартість.

Використовуючи форми бухгалтерської звітності № 1 «Баланс», № 2 «Звіт про фінансові результати» проведемо аналіз формування чистого прибутку підприємства з вихідними даними взятими за 2010 - 2014 роки, та відобразимо його в таблиці 2.7.

Якщо провести аналіз формування прибутку на підприємстві в динаміці, то помітною що у показники прибутку зростають протягом досліджуваного періоду.

Рисунок 2.7 - Динаміка формування прибутку на підприємстві

Таблиця 2.7 - Аналіз формування чистого прибутку підприємства

Показники	2010	2011	2012	2013	2014
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
1	2	3	4	5	6
Чистий дохід	24029	27932	28352	32614	35825
Собівартість	18032	20888	21420	23688	26083
Валовий:	-	-	-	-
прибуток	5997	7044	6932	8926	9742
збиток	-	-	-	-
Фінансові результати від операційної діяльності:	-	-	-	-
прибуток	1068	1786	1223	1748	1848
збиток	-	-	-	-
Фін. результати від звич. діял. до оподаткування:	-	-	-	-
прибуток	1064	1785	1217	1746	1854
збиток	-	-	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності:	-	-	-	-
прибуток	750	1137	1030	1406	1496
збиток	-	-	-	-
Чистий прибуток	750	1137	1030	1406	1496
збиток	-

З метою підвищення прибутковості підприємству доцільно реалізувати зайве обладнання, ліквідувати повністю зношені основні фонди, оновити матеріально-технічну базу, скоротити запаси товарно-матеріальних цінностей, а також зорієнтувати свою діяльність на розширення ринків збуту та асортиментної політики підприємства.

2.5 Аналіз ефективності використання економічного потенціалу підприємства

Економічний потенціал окреслює наявні та приховані можливості, кількісний і якісний склад ресурсів, визначає стан підприємства в перспективі, шляхи подальшого розвитку [14]. Джерела формування потенціалу та ефективність його використання впливають на економічні показники діяльності підприємства, такі як обсяги діяльності, доходи, витрати і т.д.

Структурування економічного потенціалу підприємства дає змогу проаналізувати його елементи на кожному етапі, як під час формування, так і в ході функціонування підприємства та є початковою умовою для виділення його основних характеристик задля використання, розвитку, відтворення і нарощування потенціалу, формування його стану відповідно до поставлених завдань підприємства [14]

Таблиця 2.8-Показники використання економічного потенціалу підприємства

№ з/п	Показник	Методика розрахунку	2011рік	2012рік	2013 рік	2014 рік
1	2	3	4	5	6	7
Ефективність використання основних фондів (Ф) та нематеріальних активів (Не)
1	Фондовіддача (Фв), грн./грн.	ТП/Ф	0,92	0,92	1,03	1,34
2.	Фондоозброєність (Фо), т.грн./чол.	Ф/Ч	114,86	120,58	120,14	122,17
3.	Ефективність використання основних виробничих фондів, грн./грн.	Пв/Ф	0,31	0,29	0,37	0,39
4.	Приріст товарної прод. за рахунок зміни основних вир. фонів, т. грн.	DТП=(Ф1-Ф0)´Фв0*	546,60	612,13	360,78	671,95
5.	Приріст товарної продукції за рахунок зміни фондовіддачі, т. грн.	DТП=(Фв1-Фв0)хФ1	1041,36	-212,13	2837,22	7487,25
6.	Віддача нематеріальних активів, грн./грн.	ТП/Не	1931	1352,56	2069,92	4714,03
7.	Ефективність використання нематеріальних активів, грн./грн.	Пв/Не	640,36	433,25	743,83	1391,71
1	2	3	4	5	6	7
Ефективність використання оборотних фондів
8.	Коефіцієнт оборотності нормованих оборотних коштів (К0)	Ко=ТП/ОбФ	3,30	3,30	3,67	4,44
9.	Тривалість одного обороту (Т)	360/Ко	109	109	98	81
10.	Коефіцієнт ефективності використання оборотних фондів	Пв/ОбФ	1,10	1,06	1,32	1,31
11.	Вивільнення (залучення) оборотних коштів, тис. грн.	(Т1-Т2)хТП/360	-11,18	674,28	1159,88	7439,00
12.	Приріст товарної продукції за рахунок зміни обсягу нормованих оборотних коштів, тис. грн.	DТП=(ОбФ1-ОбФ0)хКо0	1281,53	-406,26	1698,04	3101,43
13.	Приріст товарної продукції за рахунок зміни ефективності використання оборотних коштів, тис. грн.	DТП=(Ко1-Ко0)хОбФ1	-1215,76	-37,99	2454,55	5341,05
Ефективність використання трудового потенціалу							Продуктивність праці (Пп), грн.	ТП/Ч	129,9	135,4	152,3	163,4
17.	Прибуток на одного працівника, грн.	Пб/Ч	5,69	5,26	7,03	7,41
18.	Віддача управлінських витрат, грн./грн.	ТП/Вупр	11,28	11,72	10,80	13,68
19.	Ефективність управлінських витрат, грн./грн.	Пб/Вупр	0,60	0,56	0,61	0,62
20.	Приріст продукт. праці за рахунок зміни фондоозброєності, тис. грн.	DПп=(Фо1-Фо0)хФв0	1,56	5,24	-0,45	2,71
21.	Приріст продуктивності праці за рахунок фондовіддачі, тис. грн.	DПп=(Фв1-Фв0)хФо1	-5,21	-1,08	14,19	37,07
22.	Приріст товарної продукції за рахунок зміни чисельності промислово-виробничого персоналу, тис. грн.	DТП=(Ч1-Ч0)хПп0	220,4	-519,6	541,6	304,6
23.	Приріст товарної продукції за рахунок зміни чисельності промислово-виробничого персоналу, тис. грн.	DТП=(Пп1-Пп0)хЧ1	3940	1078	3380	2242,2

Отже, як видно з таблиці основні показники, такі як фондовіддача, фондоозброєність, продуктивність праці, прибуток зростають протягом аналізованого періоду, що свідчить про ефективну і прибуткову роботу нашого підприємства. Слід зазначити, що майже всі показники у 2012 році є найнижчими, цей рік був несприятливим для підприємства. Проте у 2013 всі показники підвищуються, що свідчить про те що підприємство подолало труднощі і продовжує підвищувати свою прибутковість.

3.Заходи по удосконаленню управління економічним потенціалом підприємства

.1 Оцінка структури потенціалу та виявлення напрямків удосконалення його конкурентоспроможності

Графоаналітичний метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства, названий "Квадрат потенціалу", дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства.

Таблиця 3.1-Виробництво, розподіл і збут продукції

№ з/п	Показник	Коефіцієнт чутливості	Підприємства			Рейтинг підприємств
			ПрАТ «Родина»	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	ВАТ «Шепетівський хлібозавод»	ПрАТ «Родина»	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	ВАТ «Шепетівський хлібозавод»
1	Потужність підприємства, тис.грн	1,2	73436	32998,2	23108	1	2	3
2	Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн.	1,05	40411	24677,5	19568	1	2	3
3	Фондовіддача, грн.	1,15	1,82	1,34	1.01	1	2	3
4	Витрати на 1 грн. товарної продукції, тис.грн.	1,1	0,83	0,79	0.8	3	1	2
5	Чистий прибуток, тис. грн	1,05	2224	1496	1872	1	3	2
6	Рентабельність виробництва, %	1,1	3,03	5,74	4.6	3	1	2
7	Фондоозброєність виробництва, тис. грн./чол.	1,05	87,3	122,17	68.6	2	1	3
8	Залишкова вартість ОЗ, тис.грн.	1,1	20304	5492	9580	1	3	2
9	Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів	1,1	0,03	0,049	0.021	2	1	3
10	Фондомісткість, грн./грн,	1,1	0,56	0,75	0,99	1	2	3
11	Середньозважений ранг					17,55	19,8	28,65
12	Довжина вектора					62,25	51	6,75

1)      Визначаємо середньозважений ранг

Р_{сл.хліб.}=1,2*2+1,05*2+1,15*2+1,1*1+1,05*3+1,1*2+1,05*2+1,1*3+1,1*1+1,1*2 =19,8

)        Визначаємо довжину вектора

В_{сл.хліб} = 100 - (19,8 -10) * (100/10*2) = 51

Таблиця 3.2 - Організаційна структура і менеджмент

№ з/п	Показник	Коефіцієнт чутливості	Підприємства			Рейтинг підприємств
			ПрАТ «Родина»	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	ВАТ «Шепетівський хлібозавод»	ПрАТ «Родина»	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	ВАТ «Шепетівський хлібозавод»
1	Середньообл. чисельність працівників, осіб	1,2	463	202	186	1	2	3
2	Коефіцієнт плинності кадрів %	1,1	20,1	11,4	15.3	1	3	2
3	Зарплатоємність , грн./грн	1,05	3,45	3,85	2.58	2	1	3
4	Продук. праці одного працівника, тис.грн.	1,2	158.6	163,4	149,3	2	1	3
5	Темпи росту продуктивності праці	1,1	12	7,3	5.4	1	2	3
6	Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн	1,15	2114	3500	2800	3	1	2
7	Ефективність управлінських витрат, %	1,2	5,47	58,27	10.4	3	1	2
8	Середньозважений ранг					14,95	12,5	20,55
9	Довжина вектора					43,21	60,71	3,21

3)      Визначаємо середньозважений ранг

Р_{сл.хліб.}=1,2*2+1,1*3+1,05*1+1,2*1+1,1*2+1,15*1+1,2*1=12,5

Визначаємо довжину вектора

В_{сл.хліб} = 100 - (12,5 -10) * (100/7*2) = 60,71

Таблиця 3.3 - Маркетинг

№ п/п	Показник	Коефіцієнт чутливості	Підприємства			Рейтинг підприємств
			ПрАТ «Родина»	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	ВАТ «Шепетівський хлібозавод»	ПрАТ «Родина»	ПрАт«Славутський хлібозавод»	ВАТ «Шепетівський хлібозавод»
1	Чистий дохід від реалізації продукції (послуг), тис. грн.	1,2	2224	35825	19635	3	1	2
2	Фінансування рекламної діяльності, % до загальних витрат підприємства	1,2	4,1	2,5	1,5	1	2	3
3	Кількість видів основних послуг, груп	1,1	5	5	3	1	1	3
4	Ефективність витрат на збут продукції, %	1,3	7,3	29	34	3	2	1
5	Середньозважений ранг					9,8	7,3	10,6
6	Довжина вектора					27,5	58,75	17,5

4)      Визначаємо середньозважений ранг

Р_{сл.хліб.}=1,2*1+1,2*2+1,1*1+1,3*2=7,3

Визначаємо довжину вектора

В_{сл.хліб} = 100 - (7,3 -4) * (100/8) = 58,75

Таблиця 3.4 - Фінанси

5)      Визначаємо середньозважений ранг

Р_{сл.хліб.}=1,1*1+1,15*3+1,15*1+1,15*2+1,1*1+1,1*2+1,1*1+1,15*1=12,45

Визначаємо довжину вектора

В_{сл.хліб} = 100 - (12,45 -8) * (100/16) = 72,19

Рис. 3.1 Квадрат потенціалу

Отже, проведений аналіз методом «Квадрат потенціалу» показав, що ПрАТ «Славутський хлібозавод» має квадрат найбільш правильної форми, що свідчить про збалансованість потенціалу, це є основою успіху його діяльності. Проте вектор «Виробництво» є дещо меншим від інших, підприємству слід звернути на це увагу. Найбільш викривленим є квадрат у Шепетівського хлібозаводу, вектор «Організаційна структура » взагалі не розвинений а вектор «Фінанси» навпаки - занадто. Це означає що цьому підприємству слід звернути увагу на організаційну діяльність і менеджмент.

3.2 Оцінка рівня розвитку та конкурентоспроможності потенціалу

Дослідимо конкурентоспроможність потенціалу ПрАТ «Славутський хлібозавод» за використанням методу набору конкурентоспроможних елементів, що базується на твердженні, що конкурентоспроможність продукції підприємства є її головною складовою.

1.      Сформуємо перелік індикаторів  які слугують базою оцінки конкурентоспроможності конкретного виду продукції, що оцінюється, до яких належать ціна, смак, товарний вигляд, упаковка та безпечність для здоров'я (відсутність шкідливих домішок, неякісної сировини, консервантів, розпушувачів тощо).

2.      Експертним шляхом для кожного індикатору встановлюється його вага в загальній оцінці, при умові, що ∑ Vagaj = 1. Так прийнято, що вага ціни та смаку - по 0,25, товарного вигляду та упаковки - по 0,15, а безпечності 0,2.

.        За інформацією служби маркетингу про найближчих конкурентів будуємо матрицю визначення конкурентоспроможності одиниці продукції, що слугує об’єктом оцінки

.        За допомогою абсолютних значень індикаторів визначаємо ранги одиниці продукції (Rij).

.        Знаходиться зважений на вагу індикатора загальний ранг одиниці продукції кожного підприємства:

. Після встановлення загальних рангів знаходиться підприємство-лідер (L) та підприємство-аутсайдер (А) за даною одиницею продукції, а також діапазон відстані А від L (Dv):

Діапазон відстані аутсайдера від лідера дає уявлення про розмежування підприємств у конкурентному середовищі. Радіус кола лідерів (аутсайдерів) дорівнює чверті від діапазону відстані аутсайдера від лідера:

- ¼ Dv - коло лідерів

¼ Dv - ½ Dv - зона очікування нападу;

½ Dv - ¾ Dv - зона невикористаних можливостей;

¾ Dv - Dv - коло аутсайдерів.

8.        Для визначення конкурентного статусу підприємства за всією номенклатурою продукції проводимо аналогічні розрахунки для всіх видів продукції, а потім зводимо отримані результати в таблицю, яка також містить інформацію щодо структури виробництва продукції за потужністю та фактичними обсягами продажу .

9.      Ранг конкурентоспроможності потенціалу підприємства визначаємо за формулою:

ia - резерв конкурентоспроможності.

10.Рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства розраховується як середній ранг по конкурентоспроможності за всією номенклатурою продукції

Таблиця 3.5-Матриця визначення конкурентоспроможності хлібобулочних виробів

№	Індикатор	Споживчі властивості надання послуг										Rangi	KSopia
		Ціна		Смак		Товарний вигляд		Упаковка		Безпечні сть для здоров'я
	Підприємство	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг
1	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	8	2	9	2	10	1	9	1	10	1	1,5
2	ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат»	10	4	10	1	10	1	9	1	10	1	1,75	0,83
3	ВАТ «Шепетiвський хлібозавод»	7	1	9	2	9	3	8	3	10	1	1,85	0,77
4	ПрАТ «Ізяславський хлібозавод»	9	3	8	4	8	4	8	3	10	1	3	0
Вага індикатора		0,25		0,25		0,15		0,15		0,20

Отже, лідером по конкурентоспроможності хлібобулочних виробів є ПрАТ «Славутський хлібозавод» , аутсайдером - ПрАТ «Ізяславський хлібозавод» Діапазон відстані між підприємством лідером та аутсайдером становить:

= 3- 1,5 = 1,5

Радіус кола лідерів: від 1,5 до 1,9

Зона очікування нападу: від 1,9 до 2,25

Зона невикористаних можливостей: від 2,25 до 2,63

Радіус кола аутсайдерів: від 2,63 до 3

Зобразимо графічно місцеположення кожного з підприємств на графіку (рис. 3.2).

Рис.3.2 Конкурентна позиція підприємства на ринку хлібобулочних виробів

Отже, ПрАТ «Славутський хлібозавод», ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат» та ВАТ «Шепетiвський хлібозавод» знаходяться у зоні лідерства на ринку по конкурентоспроможності хлібобулочних виробів, ,а ПрАТ «Ізяславський хлібозавод»в колі аутсайдерів.

Таблиця 3.6 - Матриця визначення конкурентоспроможності кондитерської продукції

№	Індикатор	Споживчі властивості виробу										Rangi	KSopia
		Ціна		Смак		Товарний вигляд		Упаковка		Безпечні сть для здоров'я
	Підприємство	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг
1	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	8	1	10	1	10	1	9	2	10	1	1,15	1
2	ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат»	10	4	9	2	10	1	10	1	10	1	2	0,6
3	ВАТ «Шепетiвський хлібозавод»	8	1	9	2	8	4	8	3	9	3	2,4	0,4
4	ПрАТ «Ізяславський хлібозавод»	9	3	8	4	9	3	8	3	9	3	3,25	0
Вага індикатора		0,25		0,25		0,15		0,15		0,20

Отже, лідером по конкурентоспроможності кондитерської продукції ПрАТ «Славутський хлібозавод»,а аутсайдером - ПрАТ «Ізяславський хлібозавод». Діапазон відстані між підприємством лідером та аутсайдером становить:

= 3,25-1,15=2,1

Радіус кола лідерів: від 1,15 до 1,68

Зона очікування нападу: від 1,68 до 2,2

Зона невикористаних можливостей: від 2,2 до 2,73

Радіус кола аутсайдерів: від 2,73 до 3,25

Зобразимо графічно місцеположення кожного з підприємств на графіку (рис.3.3).

Рис.3.3 Конкурентна позиція на ринку кондитерських виробів

Отже, ПрАТ «Славутський хлібозавод» є лідером, ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат» знаходяться у зоні очікування нападу, ВАТ «Шепетiвський хлібозавод» в зоні невикористаних можливостей, а ПрАТ «Ізяславський хлібозавод» -аутсайдер.

Таблиця 3.7 - Матриця визначення конкурентоспроможності макаронних виробів

№	Індикатор	Споживчі властивості виробу										Rangi	KSopia
		Ціна		Смак		Товарний вигляд		Упаковка		Безпечні сть для здоров'я
	Підприємство	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг
1	ПрАТ «Славутський хлібозавод»	8	1	9	2	9	2	10	1	10	1	1,4	0,92
2	ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат»	9	2	10	1	10	1	10	1	10	1	1,25	1
3	ВАТ «Шепетiвський хлібозавод»	10	4	8	4	8	3	9	3	10	1	3,1	0
4	ПрАТ «Ізяславський хлібозавод»	9	2	9	2	8	3	8	4	10	1	2,25	0,46
Вага індикатора		0,25		0,25		0,15		0,15		0,20

Отже, лідером по конкурентоспроможності макаронних виробів ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат», аутсайдером - ВАТ «Шепетiвський хлібозавод».

Діапазон відстані між підприємством лідером та аутсайдером становить:

= 3,1-1,25=1,85

Радіус кола лідерів: від 1,25 до 1,7

Зона очікування нападу: від 1,7 до 2,17

Зона невикористаних можливостей: від 2,17 до 2,64

Радіус кола аутсайдерів: від 2,64 до 3,1

Зобразимо графічно місцеположення кожного з підприємств на графіку (рис. 3.4).

Рис.3.4 Конкурентна позиція підприємства на ринку макаронних виробів

Отже, ПрАТ «Славутський хлібозавод» і ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат» знаходяться у зоні лідерства, а ПрАТ «Ізяславський хлібозавод» в зоні невикористаних можливостей, ВАТ «Шепетiвський хлібозавод» є аутсайдером.

Для визначення конкурентного статусу підприємства за всією номенклатурою продукції зведемо отримані результати для всіх видів продукції в таблицю 3.8, яка також містить інформацію щодо структури виробництва продукції за потужністю та фактичними обсягами продажу.

Таблиця 3.8 - Підсумкова таблиця для визначення конкурентоспроможності потенціалу ПрАТ «Славутський хлібозавод»

№ п/п	Продукція	KSopia	Структура виробництва продукції за проектною потужністю (Sv)	Структура фактичного продажу продукції (Sp)	Скорегована Ksopia на Sv = р.3*р.4/100	Скорегована Ksopia на Sp (р.3*р.5/100)	Резерв конкурентно-спроможності RKSia р.6-р.7	Ранг конкурентноспромож-ності потенціалу підприємства Rangкпп
1.	Хлібо-булочні вироби	1	82,8	82,8	0,83	0,83	0	1
2.	Кондитерські вироби	1	5	5	0,05	0,05	0	1
3.	Макаронні вироби	0,92	0,1	0,1	0,0001	0,0001	0	0,92
			87,9	87,9				2,92
Конкурентоспроможність потенціалу підприємства								0,97

Найнижче значення конкурентоспроможності в номенклатурі продукції займає макаронна продукція, однак необхідно враховувати, що в структурі виробництва продукції за проектною потужністю даний товар і займає найменшу частку.

Таким чином проведені розрахунки підтвердили, що ПрАТ «Славутський хлібозавод» займає міцні позиції на ринку, перебуваючи у зоні лідерства по конкурентоспроможності усіх видів продукції.

3.3 Обгрунтування заходів для для поліпшення структури потенціалу

В попередньому розділі за допомогою методу «Квадрат потенціалу» ми визначили, що найслабшим елементом потенціалу нашого підприємства є виробництво. Це може бути пов’язано з тим, що продукція на підприємстві виробляється на застарілому обладнанні. Зокрема застарівшими і неефективними є газові печі ,які використовують дуже багато природного газу тим самим значно підвищуючи собівартість продукції.

Для того щоб зменшити витрати і збільшити прибуток необхідним кроком є впровадження нових виробничих потужностей, які замінять існуюче старе обладнання. Для цього, в рамках даної роботи пропонуємо придбати нову піч для випікання хлібобулочних виробів на заміну існуючої цементної DSL - 3. Аналіз ринку хлібопекарського обладнання показав, що на даний час найкращим з точки зору економності та ергономічності є печі фірми HETER.

Основні переваги цього обладнання:

1. Гнучкість температур, оптимальне завантаження та економія затрат (кожен под може використовуватись з різними температурами при різних завантаженнях, окремо регулюється верхній та нижній жар).

2. Краща індивідуальна якість випічки (можливе відокремлення окремих подів).

3. Економія енергії та оптимальна експлуатація печі за рахунок того, що кожен под. має окремий апарат зволоження парою, а також не має потреби в каміні, техобслуговуванні джерела вогню та затрат на чищення труб.

4. Економія витрат на первинний монтаж (два парових шибера, доступ спереду).

5. Відсутність виходу гарячої пари вперед (нагрівальні стержні вмонтовано до П - подібного профілю)

6. Відсутнє надмірне пропікання продукту (нагрівальні стержні можна заміняти окремо, що також економить затрати).

7. Має в оснащенні спеціальні кам'яні поди, парові витяжні ковпаки з вентиляторами, двері з високоякісної сталі, систему передвмикання та підготовку до відключення зовнішньої енергії, NavigoPlus - керування.

Керування Navigo передбачає:

1) повністю автоматизована програма випікання з довільно програмованими кроками;

2) температурна крива;

3) реєстрація поточних даних для оптимізації програми;

4) програмно кероване автоматизоване відведення пари;

5) вільно програмований обсяг пари;

7) можливе піктограмне керування;

8) можливість контролю печі (схема з'єднань окремих печей);

9) можливе ручне керування;

10) сервісне меню із протоколом помилок.

Якщо в якості альтернативи придбання нової печі розглядати можливість модернізації діючого встаткування, то вона є менш привабливою для підприємства, оскільки:

ремонт устаткування не дозволить ані збільшити продуктивність, ані зменшити завантаження, ні скоротити ризик виходу обладнання з ладу;

ринок б/в устаткування показує, що вартість капітально відремонтованого обладнання становить до 80% до нового. Крім того фірми не дають гарантію обслуговування, устаткування не має первісної точності.

Основний ефект від реалізації проекту складається з наступних компонентів:

1)  Значне зниження витрат на обслуговування існуючого обладнання;

2)   Підвищення ефективності роботи підприємства (за рахунок розширення існуючих потужностей при збереженні високого рівня їх завантаження);

3)   Виключення витрат на капітальний ремонт та часткову заміну устаткування.

4)   Зниження ризику зупинки виробництва внаслідок поломки старого обладнання.

Вартість печі становить 278885 грн., демонтаж старої печі та монтаж нової коштує 21288 грн. і триває 9 місяців. Отже, провівши заміну старого обладнання на нове ми досягли значної економії матеріальних витрат та зменшення простоїв в виробництві. Хоче це і потребувало значних грошових затрат, проте цей проект нам швидко окупиться. Розрахунки ефекту від придбання нової печі наведено в таблиці 3.1, з якої видно, що чиста теперішня вартість проекту більше нуля, тобто проект є доцільним до реалізації. Термін окупності капіталовкладень складає 3 роки, а прибутковість стабільно зростає. Джерелом фінансування даного проекту може стати амортизаційний фонд підприємства та вартість демонтованої старої печі, яка може бути реалізована, оскільки її термін корисної експлуатації ще не сплив.

Таким чином ми покращимо структуру потенціалу підприємства що призведе до підвищення прибутку.

Розрахуємо прибуток внаслідок збільшення обсягу виробництва.

П=Ов-Зв-Пв

Зв₂₀₁₄=16328 тис.грн.

Пв₂₀₁₄=85555 тис грн

П₂₀₁₄=35825-26083=9742 тис.грн

Зв₁²⁰¹⁴= Зв2014/Ов=16328/35825=0,46 грн.

Ов₂₀₁₅=Ов*1,1=35825*1,1=39407,5 тис. грн..

Ов₂₀₁₆= Ов₂₀₁₅*1,1=39407,5*1,1=43348,25 тис. грн.

Ов₂₀₁₇=47638,08 тис. грн.

Ов₂₀₁₈=52451,4 тис. грн.

Ов₂₀₁₉=57696,5 тис. грн.

Знаходимо очікуваний прибуток:

П₂₀₁₅=39407,5-39407,5*0,46-8555=12725,05 тис. грн.

П₂₀₁₆=14853,05 тис. грн.

П₂₀₁₇=17193,86 тис. грн.

П₂₀₁₈=19768,76 тис. грн.

П₂₀₁₉=22601,11 тис. грн.

Отже ми бачимо, що цей проект дозволить значно збільшити обсяг виробництва а отже і прибуток.

Таблиця 3.1 - Розрахунок показників ефективності від придбання нового обладнання для випікання хлібобулочних виробів

Показники	Од. виміру	2015	2016	2017	2018	2019
1	2	3	4	5	6	7
Планове збільшення обсягів виробництва до попереднього року	%		10	10	10	10
Придбання та монтаж обладнання	тис. грн.	-278,9	-21,3	-	-	-
Мито	тис. грн.	-29,28	-	-	-	-
доставка обладнання	тис. грн.	-27,89	-	-	-	-
Обслуговування нового обладнання	тис. грн.	-	-25	-25	-30	-30
Зм. вир. та реалізації під час демонтажу старої та монтажу нової печі	тис. грн.	-83
Дод. кількість прог. для обсл. нового обладнання (двоє працівників)	тис. грн.		-72	-72	-72	-72
Витрати, всього	тис. грн.	-419,07	-118,3	-97	-102	-102
1. Зниження витрат на поточний ремонт та обслуговування старого обладнання та електроенергію	тис. грн.		139	128	90	90
2. Зниження трудомісткості обробки та прямої зарплати в результаті підв. Продук. праці. Дозволить вивільнити 8 чол. (35 тис н.-год. в рік)	тис. грн.		65	65	78	91
3. Зниження інших загально цехових витрат	тис. грн.	-	45	45	45	45
4. Зат. на кап ремонт старого об., втрати від можливої зупинки устат.	тис. грн.	0	94	95	100	100
Процентна ставка	%	15	15	15	15	15
Коефіцієнт дисконтування		1	0,76	0,66	0,57	0,5
Грошові доходи	тис. грн.	-419,07	224,7	236	211	224
Приведені грошові доходи	тис. грн.	-419,07	170,77	155,76	120,27	112,00
Акумульовані приведені грошові доходи	тис. грн.	-419,07	-248,23	-92,47	27,80	139,80
Термін окупності					3р3міс

Висновки

На сьогоднішній день однією з актуальних проблем сучасного українського підприємства є забезпечення конкурентоспроможності та її підтримка в умовах мінливого зовнішнього середовища. Дана проблема, в сукупності з цілим спектром інших, залишається для підприємства невирішеною, тому успішний розвиток бізнесу - це результат раціонального менеджменту, заснованого на використанні інформації про ресурси підприємства. Від якості наявних ресурсів та їх складових залежить те, наскільки динамічно підприємство буде розвиватися та відповідати сучасним ринковим вимогам.

Економічний потенціал окреслює наявні та приховані можливості, кількісний і якісний склад ресурсів, визначає стан підприємства в перспективі, шляхи подальшого розвитку . Джерела формування потенціалу та ефективність його використання впливають на економічні показники діяльності підприємства, такі як обсяги діяльності, доходи, витрати і т.д.

Структурування економічного потенціалу підприємства дає змогу проаналізувати його елементи на кожному етапі, як під час формування, так і в ході функціонування підприємства та є початковою умовою для виділення його основних характеристик задля використання, розвитку, відтворення і нарощування потенціалу, формування його стану відповідно до поставлених завдань підприємства.

За допомогою методу набору конкурентоспроможних елементів ми визначили конкурентну позицію підприємства на ринку. Отже, ПрАТ «Славутський хлібозавод» і ТзОВ «Хмельницький хлібокомбінат» знаходяться у зоні лідерства, а ПрАТ «Ізяславський хлібозавод» в зоні невикористаних можливостей, ВАТ «Шепетiвський хлібозавод» є аутсайдером.

Проведений аналіз методом «Квадрат потенціалу» показав, що ПрАТ «Славутський хлібозавод» має квадрат найбільш правильної форми, що свідчить про збалансованість потенціалу, це є основою успіху його діяльності. Проте вектор «Виробництво» є дещо меншим від інших, підприємству слід звернути на це увагу. Це може бути пов’язано з тим, що продукція на підприємстві виробляється на застарілому обладнанні. Зокрема застарівшими і неефективними є газові печі ,які використовують дуже багато природного газу тим самим значно підвищуючи собівартість продукції.

Для того щоб зменшити витрати і збільшити прибуток необхідним кроком є впровадження нових виробничих потужностей, які замінять існуюче старе обладнання. Для цього, в рамках даної роботи пропонуємо придбати нову піч для випікання хлібобулочних виробів на заміну існуючої цементної.

Список використаної літератури

1.      Бандурка О.М Фінансова діяльність підприємства: Підручник - 2-ге вид. / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я.. - К.: Либідь, 2005. - 384 с.

2.       Башнянин Г.І. Навчальнай економічний словник - довідник. /За науковою редакцією доктора економічних наук, проф. Г.І. Башнянина, канд.екон. наук, доц. В.С. Іфтемічука. Магнолія - 2006, Львів - 2007.

3.          Горбонос Ф.В. Економіка підприємств.Підручник / Ф. В. Горбонос, Г. В. Черевко, Н. Ф. Павленчик, А. О. Павленчик. - К. : Знання, 2010. - 463 с

4.      Дєєва Н. М., Фінансовий аналіз. Навчальний посібник /Н.М. Дєєва,О.І. Дедіков.- К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с.

5.       Зеркалов Д.В. За безопасный труд / Д.В. Зеркалов // Охрана труда. - 2008. № 9. -С. 30.

6.      Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность продукции. Теоретико-методологический аспект/Ю.Б. Иванов, Кременчуг.:-1994

.        Івахненко В.М Економічний аналіз./Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. К.:1999

8.       Ілляшенко С.М. Економіка підприємства / С.М. Ілляшенко, О.В. Прокопенко, В.В. Божкова, О.М. Суміна, за ред. Л.Г. Мельника.- Суми: СумДУ, 2005. - 265 с

9.       Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / Г.Г. Кірейцев. - Київ: ЦУЛ, 2007. - 268 с.

10.     Куприкова Е.М. Економіка підприємств. Посібник для вузів / Е.М. Куприкова. - К.: Економіка і право, 1996. - 310 с.

11.     Курбатков К.Є. Маркетинг і організаційно-економічні умови розвитку збутової діяльності в ринкових умовах / К.Є Курбатков Х.: 1996

12.     Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 352 с.

13.    Кузнєцова Т.В., Романів О.Я., Гарнага О.М., Ковальова Т.С. Управління потенціалом підприємства: Навчально-методичний посібник - Рівне: НУВГП, 2007. - 182 с.

14.     Коваль.Л.В. Економічний потенціал підприємства:сутність та структура[режим доступу]/Л.В.Коваль./Львівська політехніка - 2010. Режим доступу ://www. nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Logistyka/2010_690/11.pdf

15.     Липчук В.В. Маркетинг: основи теорії та практики. Навчальний посібник. / В.В. Липчук, А.П. Дудяк, С.Я. Бугіль - Львів: Новий світ, 2006 - 288 ст.

16.     Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства/ В.О. Мец, Київ, 1999.

17.    Петрова Й.М. Економіка виробничого підприємства / Й.М.Петрова, Будіщева І.О, Львів, 1996.

18.     Поддєрьогін Р.М. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. Р.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. Та доп.. - Київ.: КНЕУ. - 2002. - 460 с.

19.     Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник / С.Ф. Покропивний. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

20.     Річна фінансова звітність підприємства[Электронный ресурс] - Режим доступу: http://www.smida.gov.ua/

21.        Тарасенко Н. В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. пос. / Н. В. Тарасенко. - Львів : Новий світ 2011. - 280 с.

22.     Управління ресурсами підприємства: Навч. посіб. / За ред. к.е.н. Ю. М. Воробйова, д.е.н. Б.І. Холода. - К.: Центр навч. літератури, 2004. - 288

23.    Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк І.М. Потенціал підприємства: формування та оцінка. - К.:КНЕУ, 2005. - 261 с.