Статистичні показники та їх застосування

Статистичні показники та їх застосування

Зміст

Вступ

.       Загальні принципи побудови статистичних показників

2.      Абсолютні узагальнюючі економіко-статистичні показники

.        Відносні величини

3.1   Відносні величини структури

3.2    Відносні величини динаміки

.3      Відносні величини порівняння

.4      Відносні величини інтенсивності

.5      Відносні величини координації

4.     Статистичні критерії щодо порівнянь абсолютних та відносних величин

5.      Приклади застосування в економіко-статистичному аналізі

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Термін «статистика» походить від латинського слова status, що в перекладі означає положення, стан явищ. Першим цей термін запровадив у 1743 році німецький вчений Ахенваль. Статистика - це наука, яка займається збиранням, зберіганням і обробкою даних про суспільні явища, які відбуваються в державі. Статистика складається із статистичної теорії, статистичної методології та зведених результатів статистичних досліджень. Статистична теорія являє собою загальне вчення про розміри суспільних явищ і статистичних показників, які їх характеризують. Теорія також вивчає зв’язки між показниками, а також зміну форми і змісту показників. Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Метою роботи є:

.        Здобуття теоретичних знань по темі « статистичні показники».

.        Розкрити значення абсолютних та відносних величин для вивчення суспільних явищ.

.        Вивчення динаміки узагальнюючих величин на прикладі соціально-економічного аналізу природного і механічного руху населення України за 2006-2010 роки.

.        Засвоєння техніки обчислення узагальнюючих статистичних показників.

.        Проаналізувати наявну статистичну інформацію.

.        Зробити статистичне зведення показників природного і механічного руху за 2006-2010 роки.

Об’єктом дослідження в даній роботі виступає населення України.

Предметом дослідження виступають абсолютні та відносні показники чисельності та природного і механічного руху населення України у період з 2006 по 2010 роки. Актуальність теми полягає в тому, що проаналізувавши за допомогою абсолютних та відносних величин природний та механічний рух населення за вище згаданий період ми можемо визначити демографічну ситуацію в країні, від якої в майбутньому залежить інтеграція України у світову спільноту. Статистика завжди буде потрібна суспільству, щоб задовольняти його потреби у якісній інформації. Хто володіє інформацією, той володіє світом. При написанні роботи я користувалась такими першоджерелами: підручниками і монографіями таких авторів: Головач А.В. Захожай В.Б., Єріна А.М., Мармоза А.Т., Лугінін О.Є., Опря О.Т. та багато інших. В працях цих дослідників були викладені теоретичні і практичні аспекти застосування абсолютних та відносних величин. Для роботи із статистичною інформацією використовувала статистичні збірники та щорічники України за 2006-2012 роки. Робота складається з чотирьох теоретичних завдань і одного практичного.

1. Загальні принципи побудови статистичних показників

Статистична інформація створюється, передається і зберігається у вигляді показників. Статистичний показник - це кількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів. Кількісний аспект відображає розміри, абсолютну та відносну величину показника, а якісний суть показника в конкретних умовах місця та часу. Щоб показник відповідав призначенню і виконував покладені на нього функції здійснюють його логічне і статистичне обґрунтування. Логічне передбачає всебічний теоретичний аналіз досліджуваних економічних категорій. Статистичне обґрунтування передбачає розробку методології і методики кількісної оцінки цих категорій, а також адекватність і точність вимірювання цих категорій. Адекватність показника заключається в його спроможності виконати ті явища, які намічені програмою. Точність залежить від структури показника та організації статистичного спостереження. Адекватність і точність формують вірогідність статистичної інформації показника. Соціально-економічний зміст явища його кількісний показник, адекватність відображення точність вимірювання і вірогідність інформації формують статистичну модель показника [3. с. 75-76].

Для характеристики рівня, ефективності умов і особливостей соціально-економічних явищ в статистиці, використовують систему статистичних показників, які взаємозв’язані між собою. Взаємозв’язки між показниками розділяють на прагматичні та семантичні. Семантичні зв’язки існують між показниками, які відображають один об’єкт, а прагматичні зв’язки виникають між показниками, які беруть участь у вирішенні одного завдання. На основі цих взаємозв’язків розробляють зведені економічні характеристики результатів діяльності для різних рівнів управління, для якісної аналітичної цінності статистичної інформації. Щоб досягти цих результатів система показників статистики виконує такі функції: директивну, облікову і стимулювальну. На основі даних статистичних показників, керівники різних рівнів управління одержують об’єктивне уявлення про реальний стан розвитку організації чи підприємства. Також на основі цих даних здійснюється планування та прогнозування розвитку. Виходячи з вище вказаних теоретичних положень про статистичні показники можна сформулювати основні принципи побудови системи статистичних показників:

)        Адекватність цілям розвитку

)        Комплексність оцінок

)        Придатність для системного аналізу

)        Діалектичність аналітичних оцінок і прогнозів

Принципи побудови системи показників визначаються національними умовами розвитку економіки. Наприклад, показники смертності, народжуваності і захворюваності населення характеризують умови розвитку медицини в цілому, особливо в регіональному аспекті.

Тому наступний принцип побудови статистичних показників називають ефективністю регіональної економіки, який базується на наявній статистичній інформації, що формується на основі обстежень чи опитувань. Важливим принципом побудови статистичних показників є агрегування, тобто об’єднання, збільшення показників за певною ознакою. Агрегатний принцип побудови системи показників полягає в тому, що склад цих показників рухомий і формується до потреб окремих груп користувачів інформації із функціями управління. Завдяки цьому принципу відбувається багатоцільове використання інформаційної системи, зокрема бази даних і системи показників. Так як статистичні показники вивчають різнобічні явища і процеси, тому вони бувають різноманітними і поділяються за ознаками [11. с. 113-115].

2. Абсолютні узагальнюючі економіко-статистичні показники

Статистичні показники поділяються за такими ознаками: як спосіб вирахування, часова визначеність і адитивність. За способом обчислення розрізняють первинні і вторинні або похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження і подаються як абсолютні величини. Прикладом таких показників може слугувати обсяг реалізованих послуг в Україні за 2011 рік, який становив 308,2 млрд. гривень. Похідні показники обчислюються на базі первинних і мають форму відносних величин (наприклад, середньомісячна заробітна плата в 2011 році була 2633 гривні). За часовою ознакою всі статистичні показники поділяються на інтервальні та моментні. Перші показники характеризують явище за певний проміжок часу, місяць, квартал, рік (наприклад кількість померлих в Україні на 2011 рік становило 664 600 чоловік). Моментні показники дають кількісну характеристику явищ за певний момент часу (наприклад,чисельність наявного населення в Україні станом на 1 лютого 2013 року становила 45539,1 тис. осіб). Інтервальні та моментні статистичні показники можуть бути первинними, а також похідними. Для первинних інтервальних показників характерна адитивність, тобто підсумування показників, які мають економічний зміст. Моментні похідні показники неадитивні, тому що їх підсумування не має економічного змісту. Далі сукупність одиниць подається в цілому і по групах[2. c. 41-42].

Узагальнюючі статистичні показники - це вищезгадані показники узагальнюють і отримують зведені таблиці, де всі показники, які характеризують сукупність одиниць в цілому або по групах. Узагальнюючі статистичні показники об’єднані в три великі групи: абсолютні, відносні та середні величини. Абсолютні величини - це первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища в конкретних умовах місця і часу (наприклад, чисельність населення Чернігівської області станом на 01.01. 2012 року становила 1079967 тис. чоловік). Абсолютні статистичні величини отримують в результаті безпосереднього підрахунку первинного матеріалу його сукупності (наприклад, станом на 01. 01. 2012 року в містах Чернігівської області проживало 677184 тис. чоловік, а в селах 402783 тис. чоловік). Абсолютні величини, як узагальнюючі показники характеризують сукупність за її чисельністю (на кінець 2012 року було зареєстровано 482800 безробітних в Україні). Об’єм роздрібного товарообороту підприємств України в 2011 році становив 350 млрд. гривень. Статистика виділяє три види абсолютних величин: індивідуальні, групові і загальні [9. с. 66]. Індивідуальними абсолютними величинами називають ті величини, які виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності. Вони встановлюються під час статистичного спостереження і записуються в зошит. На базі індивідуальних величин утворюються загальні і групові величини. Загальні і групові статистичні величини виражають величину ознаки в усіх одиниць даної сукупності або окремих її груп. Їх знаходять при підсумуванні індивідуальних абсолютних величин (наприклад, кількість занятого населення України в 2011 році становила 20324,2 тис. чоловік). Абсолютні статистичні величини виражають розміри явищ в таких одиницях міри: вага, об’єм, площа, довжина, вартість. Через різноманітність абсолютних величин їх об’єднали в три іменовані групи: натуральні, вартісні і трудові. Натуральними називаються одиниці виміру, які виражають розміри конкретних явищ (метри, кілометри, тони, кубометри). Натуральні одиниці виміру поділяються на: прості,складні і умовно-натуральні. Складні одиниці виміру - це кіловат-години спожитої електроенергії, вантажооборот в тонно-кілометрах. Умовно натуральні-одиниці виміру дають змогу привести певні різновидності явищ до порівнянного виду і тим визначити їх загальний обсяг (наприклад, одна умовна банка консервів). Вартісними називаються одиниці виміру, які виражають статистичні показники у грошовому вигляді: копійки, гривні, долару (наприклад, наявний дохід на одну особу в 2011році становив 18246 гривень, а експорт товарів в 2011 році становив 82,2 млрд. доларів). До трудових вимірників належать комбіновані одиниці виміру: людино-година, людино-день, людино-рік. Абсолютні показники в зазначених одиницях виміру застосовують при визначенні обсягів трудових ресурсів, розрахунку показників продуктивності праці, затрат праці на різну продукцію. Абсолютні статистичні величини мають велике практичне значення. Вони характеризують наявність всіх ресурсів - матеріальних, грошових, трудових. Абсолютні величини використовують для розробки народногосподарських планів і програм. Разом з тим абсолютні показники не можуть дати достатнього уявлення про досліджуване явище, тому абсолютні показники є основою для обчислення різних видів відносних величин [7. с. 41].

3. Відносні величини

Відносними величинами називають статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами і процесами. Їх отримують шляхом порівняння, ділення двох однойменних величин. Величина з якою проводять порівняння називають основою відносної величини або базисною величиною. Величина, яку порівнюють називають звітною величиною. Відносні величини показують у скільки разів звітна величина більша за базову або яку частку перша займає в другій. За формою відносний показник являє собою дріб. Чисельник - звітна величина, а знаменник відносного показника - базова величина. Якщо базову величину показника приймають за одиницю, то формою її зображення буде коефіцієнт. Коефіцієнт відносної величини показує у скільки разів звітна величина більша базової [9. с. 69].

У залежності від бази порівняння відносні величини можуть виражатися у формі процентів (%), якщо база порівняння береться за 100. Величини виражаються у формі проміле (‰), якщо база порівняння береться за 1000. Якщо величини виражаються у формі продециміле (о/ооо), то база порівняння прийнята за 10000 і просантиміле(о/ооoо), якщо база порівняння становить 100000. Якщо звітна величина менша за базу порівняння використовують проценти, а якщо значно менша то застосовують проміле. Проміле широко застосовують в статистиці населення де народжуваність, смертність, природний приріст вираховуються на 1000 осіб населення. Відносні величини мають велике значення при аналізі соціально-економічних явищ, тому що абсолютна величина не завжди дає правильну оцінку явища (наприклад, протягом 2010 року в Житомирській області народилося 15154 дитини, а в Закарпатській 18460). Ці два абсолютних показника не вкажуть нам на те, де вищий рівень народжуваності. Щоб точно його визначити, потрібно показники народжуваності зіставити із загальною чисельністю населення областей - 1279777 осіб у першій і 1244517 осіб (на 1.01.2011р). Коефіцієнт рівня народжуваності визначається такою формулою:

Коф.нар=нар.зарік/заг.кілк.нас*1000.К.р.н.(жит.обл.)=15154/1279777*1000=11,84о/оо. К.р.н.(Закарп.обл.)18460/1244517*1000=14,83‰.

І лише після цих обрахунків і співставлення цих результатів можна зробити висновок, що відносний показник народжуваності в Закарпатській області вищий у 1,2 рази від Житомирської області (14,83: 11,84=1,2) [11. с. 118-120].

Залежно від пізнавального значення і змісту відносні показники бувають однойменними та різнойменними. Перша група відносних величин поділяється на такі види:

)        Відносні величини структури.

)        Відносні величини виконання плану(співвідношення між фактичним і плановим рівнем показника. Ця величина визначається за формулою

Кп.з.=Yn/Yпл,

де Yn-рівень звітного періоду, а Yпл-плановий рівень звітного періоду. Цей коефіцієнт показує у скільки разів виконано або перевиконано план)

)        Відносні величини планового завдання(відношення запланованого рівня показника до його фактично досягнутого рівня в минулому періоді. Коефіцієнт цієї величини обчислюється за формулою

Кп.з.=Yпл/Yo,

де Yпл-плановий рівень звітного періоду, а Yo-рівень базисного періоду. Ця величина показує у скільки разів планове значення показника має перевищувати його фактичне значення в базисному періоді)

)        Відносні величини динаміки і порівняння.

Друга група відносних показників складається з величин інтенсивності і координації. Розглянемо відносні величини структури, динаміки, порівняння, інтенсивності координації [4. с. 11].

.1 Відносні величини структури

Відносні величини структури характеризують питому вагу окремих частин досліджуваної сукупності в загальному її об’ємі. Їх обчислюють шляхом відношення частини до цілого. Відносні величини структури в частках одиниці або процентах і визначають за формулою Кстр=Yі/∑Y, де Yі - кількість одиниць сукупності, а ∑Y - загальна кількість одиниць сукупності (наприклад, населення Кіровоградської області станом на 01.01.2012 р. становило 996005 осіб, з них міського 616851 чоловік, а сільського 379154 чоловік). Потрібно визначити частку міського і сільського населення області від загальної кількості жителів області. Потрібно кількість міського населення поділити на кількість населення області.

:996005=0,619

Це числова частка міського населення, а щоб визначити процентну частку потрібно 0,619*100=61,9%.

Частка сільського населення (379154/996005*100=38,1%) становить 38,1%.

Отже, у процентному відношенні в Кіровоградській області переважає міське населення [6. с. 85].

За допомогою відносних величин структури виявляють зміни в суспільному явищі за різні періоди часу - рік,п’ять або десять років. Структурні зрушення дозволяють вивчити і простежити зміни, які відбуваються у демографії. Найбільше відносні показники структури застосовують при вивченні природного руху населення для визначення коефіцієнтів і процентних часток народжуваності, смертності, природного приросту, шлюбів і розлучень [8. с. 20].

.2 Відносні величини динаміки

Відносні величини динаміки характеризують зміни суспільних явищ і процесів у часі. Розраховують їх відношенням рівня відповідного наступного періоду до рівня попереднього періоду або будь-якого іншого прийнятого за базу порівняння. Цей показник показує у скільки разів поточний рівень перевищує попередній - базисний. Якщо цей показник виражають кратним відношенням, його називають коефіцієнтом зростання, а помноживши його на 100% одержують темп зростання. Відповідно до обраної бази порівняння відносні показники динаміки бувають ланцюгові і базисні. Ланцюгові відносні величини визначаються відношенням наступного і попереднього періодів і визначаються за формулою

Кд=Yn/Yn-1,

де Yn - рівень поточного періоду, а Yn-1 - рівень попереднього періоду. Ланцюгові темпи розвитку показують як змінюються величина показника від одного періоду до іншого. Базисні відносні величини динаміки розраховують відношенням відповідного наступного періоду до певного рівня прийнятого за базу порівняння. Ці величини визначаються за формулою

Кд=Yn/Yo,

де Yn - рівень порівнювального звітного періоду, а Yo - рівень базисного періоду. Базисні величини показують поступове віддалення від базисного періоду, тобто рух вперед від початкової точки [4.с. 12].

Відносні показники динаміки планового завдання і виконання плану пов’язані між собою такою рівністю - відносний показник динаміки визначається як добуток відносних показників планового завдання і виконання плану:

Кд=Кпз*Квп.

Для розрахунку відносних величин динаміки та їх взаємозв’язку з показниками виконання плану і планового завдання наведено такий приклад: товарооборот автосалону NISSAN за базисний, плановий, фактичний періоди складав 2006, 2642, 2687 тис. дол., БАКАЗ - 198, 187, 184 тис. дол., CHRYSLER - 953, 993, 990 тис. дол., PEUGEOT - 929, 749, 749 тис. дол., RENAULT - 714, 580, 580 тис. дол.. За допомогою вище згаданих формул отримано коефіцієнти планового завдання, динаміки, виконання плану та структуру [див. табл. 1. с. 14].

Таблиця 1. Робоча таблиця для обчислення абсолютних та відносних величин

.3 Відносні величини порівняння

Відносна величина порівняння - це відношення розмірів або рівнів відносних показників за різними територіями чи об’єктами. Найчастіше це регіональні чи міжнародні порівняння показників економічного розвитку чи життєвого рівня. Ці величини виражають у коефіцієнтах або процентах, які показують у скільки разів одна порівняльна величина більша від іншої. Наприклад, станом на 01.01. 2012 року в Києві проживало 2772951 чоловік, а в Севастополі - 379271 чоловік. Після співвідношення цих чисел (2772951: 379271=7,3) виявиться, що чисельність мешканців Києва в 7,3 рази більша за кількість населення Севастополя. Базою порівняння може бути будь-який об’єкт, розміри території,об’єми виробництва областей і міст. Головне, щоб методика розрахунку порівнювальних показників була однаковою, наприклад, середня тривалість життя чоловіків і жінок [9. с. 43].

.4 Відносні величини інтенсивності

Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь поширення або розвитку даного явища в певному середовищі. Їх отримують шляхом зіставлення двох різних абсолютних величин, пов’язаних між собою, але які не являються складовими цілого. Чисельник відносної величини інтенсивності виражає розмір досліджуваного явища, а знаменник - розмір середовища, в якому воно поширюється чи розвивається. Відносні величини інтенсивності завжди іменовані і виражаються одиницями виміру тих абсолютних величин на основі яких вони розраховуються. До цього виду величин належить показник густоти населення, який розраховують відношенням чисельності населення до відповідної території і характеризується числом жителів на 1 квадратний кілометр. Загальна густота населення України станом на 01.01. 2012 рік становить 75,6 чоловіка на квадратний кілометр. Розрахую густоту населення Чернігівської області (1273199/29,8=42,72 чоловіка на квадратний кілометр). У Донецькій області цей показник - 166, у Рівненській - 20 чол. на 1 кв. км. Як показують наведені дані розміщення населення дуже нерівномірне. Так в Донецькій області порівняно з Рівненською густота населення щільніша у 8,3 рази (166/20=8,3). Прикладами відносних величин інтенсивності можуть служити й інші статистичні показники, такі як виробництво продуктів на душу населення [9. с. 72].

.5 Відносні величини координації

Відносні величини координації характеризують співвідношення частин цілого між собою. Одну із складових одиниць цілого приймають за базу порівняння, а всі інші частини знаходять як відношення до неї. Ці відносні величини характеризують співвідношення частин між собою і являються особливим видом відносних величин. За допомогою відносних величин координації визначають скільки одиниць даної частини цілого припадає на 1, на 100, на 1000, на 100000 одиниць іншої частини взятої за базу порівняння. Наприклад, скільки жінок припадає на 100 чоловіків або на тисячу і навпаки. Станом на 01.01.2012 року в Україні проживало 45453282 осіб. Серед них 20976712 чоловіків і 24476570 жінок.

/24476570*1000=857

/20976712*1000=1166

Тобто на тисячу жінок припадало 857 чоловіків, а на 1000 чоловіків припадало 1166 жінок.        Характеризуючи співвідношення між найважливішими складовими частинами цілого, відносні величини координації дозволяють контролювати і регулювати дотримання необхідних пропорцій між ними [1. с. 40-41].

4. Статистичні критерії щодо порівнянь абсолютних та відносних величин

економічний статистичний показник

Розмір соціально-економічних явищ і їх кількісні співвідношення змінюються залежно від часу і місця з неоднаковою швидкістю і в різних напрямках. Щоб статистичні показники вірно виконували свої функції їх слід розраховувати за науковими принципами. Існує 2 головних критерії науковості статистичних показників - теоретична обґрунтованість показників і фактична база статистичних показників,які утворюються на основі наукової інформації. Основна вимога до такої інформації - повнота вихідних даних для глибокого статистичного аналізу суспільних явищ. Важливою умовою статистичного аналізу є комплексне використання абсолютних та відносних величин [3. с. 81].

Взаємозв’язок між даними величинами полягає в тому, що відносні величини є похідними від абсолютних величин, виражають співвідношення між ними, а тому змінюються в залежності від зміни абсолютних величин. Особливу увагу при розрахунку відносних величин потрібно приділяти питанню порівняння порівнюваних абсолютних величин. Статистика виділяє такі критерії порівняння абсолютних та відносних величин:

)        Спільний предметний зміст фактів.

)        Відображення порівнювальних величин у однакових одиницях вимірів.

)        Обов’язковість однакових прийомів розрахунків.

)        Наявність однакового кола об’єктів,які входять у порівнювальні величини.

)        Однаковість території, якою охоплюються порівнювальні величини.

Точне дотримання вимоги порівняння абсолютних і відносних величин особливо потрібне при порівнянні народногосподарських показників між різними країнами світу у зв’язку з неоднаковими методами розрахунків. Тільки в поєднанні і взаємному доповненні одних з іншими абсолютні та відносні величини дають можливість повніше і глибше проаналізувати явища суспільного життя [9. с. 86].

Отже, вся статистична інформація передається за допомогою статистичних показників. Статистичний показник - це кількісно-якісна характеристика будь-якого соціально-економічного явища. Кількісний аспект показує абсолютну відносну величину показника. Якісний аспект розкриває модель показника. Модель показника складається з вірогідності, точності та адекватності вимірювання показника. Для того щоб показники були точними потрібно дотримуватись таких принципів побудови статистичних показників:

)        Адекватність цілям розвитку.

)        Комплексність оцінок.

)        Придатність для системного аналізу.

)        Діалектичність аналітичних оцінок і прогнозів.

)        Агрегування (об’єднання).

Статистичні показники поділяються за способом обчислення,за ознакою часу,за адитивністю. За способом обчислення показники бувають первинні і вторинні. За ознакою часу показники розділяються на інтервальні і моментні. Інтервальні показники можуть бути адитивними, тому що їх можна підсумувати,саме через це всі ці показники називають узагальнюючими. Узагальнюючі показники складаються з абсолютних та відносних величин. Абсолютні величини - це первинні узагальнюючі показники,які характеризують суспільні явища в кількісному вимірі. В свою чергу абсолютні величини поділяються на індивідуальні, групові й загальні. Через різноманітність індивідуальні абсолютні величини об’єднали в три групи-натуральні, вартісні і трудові, які відрізняються одиницями виміру. Абсолютні величини є основою для обчислення відносних величин. Відносні величини - це числа, які виражають кількісне співвідношення між абсолютними величинами у вигляді дробу,де чисельник звітна величина, а знаменник - базова величина показника. В залежності від бази порівняння відносні величини можуть виражатися у процентах, проміле, продециміле і просантиміле. Залежно від змісту відносні величини поділяються на величини-структури, динаміки, порівняння, інтенсивності та координації. За допомогою абсолютних і відносних величин здійснюють аналіз соціально-економічних явищ. Важливою умовою такого аналізу є комплексне використання цих величин. Особливу увагу при розрахунку відносних величин потрібно приділяти питанню порівняння абсолютних величин. Статистика виділяє такі критерії порівняння абсолютних та відносних величин:

)        спільний предметний зміст фактів

)        відображення порівнювальних величин в однакових одиницях виміру

)        однакові прийоми розрахунків

)        наявність однакового кола об’єктів

)        однаковість території,які охоплюють порівняльні величини.

За допомогою абсолютних і відносних величин роблять глибокий аналіз соціально-економічних процесів в нашій державі, особливо таких як кількість населення і пов’язаних з ним коефіцієнтів народжуваності, смертності та природного приросту. Саме тому в другій частині роботи я проаналізую на основі абсолютних і відносних статистичних показників, природний і механічний рух населення України в 2006-2010 роках.

5. Аналітична частина

Приклади застосування абсолютних та відносних величин в економіко-статистичному аналізі(на основі природного та механічного руху населення України в 2006-2010 роках)

Природний рух - це процес, що змінює чисельність та склад населення, шляхом його оновлення по країні. Механічний рух - це переміщення людей, яке пов’язане із зміною їх місця проживання. Природний та механічний рухи населення стосуються багатьох аспектів соціально-економічних явищ нашої держави. Механічний рух впливає на розподіл трудових ресурсів по регіонах України. Природний рух впливає на демографічну ситуацію через такі процеси, як народжуваність і смертність [10. с. 38].

Статистичний аналіз природного руху населення полягає у збиранні відомостей про випадки народжень, смерті, укладання та розірвання шлюбу. Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання [10. с. 41].

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів показників природного руху, а саме:

1)      чисельності померлих;

2)      народжених за період (як правило, за один рік);

)        чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень.

Абсолютні показники природного приросту наведені у таблиці 1 за періоди 2006-2010 років по Україні.

Таблиця 2. Абсолютні показники природного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні

Графік 1.1. Динаміка кількості народжених осіб за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

Для наглядності абсолютні показники природного руху населення за періоди 2006-2010 років по Україні відображені у вигляді графіків, які дозволяють наочно побачити відображення зміни природного руху населення. Та прослідкувати його зміни за допомою розрахованих показників абсолютного та відносного відхилення.

На графіку відображена нестабільна ситуація щодо зміни кількості народжених осіб. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що кількість народжених збільшилась на 31658 осіб або на 9,26%.

Графік 1.2. Динаміка кількості померлих осіб за період 2006-2010 (січень-вересень) років в Україні

На графіку відображена тендінція щодо зміни кількості померлих осіб, яка в останні роки зменшується та приймає риси стабільності. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що кількість померлих зменшилась на 41248 осіб або на 7,27%.

Графік 1.3 Динаміка природного приросту за період (січень-вересень) 2006-2010 років у Україні

На графіку відображена динаміка природного приросту, яка в останні роки зменшується в порівнянні з попередніми, хоча і являє собою від'ємне значення. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що природний приріст зменшився на 240400 осіб або на 106,75%.

Графік 1.4. Динаміка кількості померлих у віці до 1 року за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На графіку відображена динаміка кількості померлих, яка в останні роки зменшується в порівнянні з 2007-2009 роками, але в порівнянні з 2006 тенденція збільшується. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що кількість померлих у віці до 1 року збільшилась на 156 осіб або на 4,74%.

Графік 1.5. Динаміка кількості зареєстрованих шлюбів за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На графіку відображена динаміка кількості зареєстрованих шлюбів, яка в останні роки зменшується. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що кількість зареєстрованих шлюбів зменшилась на 38393 одиниць або на 14,54%.

Графік 1.6. Динаміка кількості розлучень за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На графіку відображена динаміка кількості зареєстрованих розлучень, яка в останні роки зменшується. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що кількість зареєстрованих розлучень зменшилась на 26349 одиниць або на 20,24%.

Інтенсивний аналіз здійснюється на підставі відповідних коефіцієнтів (смертності, народжуваності, шлюбності, розлученості) та коефіцієнта природного приросту, які визначаються в розрахунку на 1000 населення (‰). Кожний із зазначених коефіцієнтів має своє призначення та сутність залежно від демографічного процесу, силу якого вони характеризують. Тому доцільно їх розглядати окремо для кожного демографічного процессу [10. с. 20].

Таблиця 3. Відносні показники природного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні

Статистичний аналіз механічного руху дозволяє дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого - сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. Показники механічного руху діляться на абсолютні та відносні, аналогічно показникам природного руху, і наведені в таблицях за відповідністю: абсолютні показники - таблиці1.8. 1.9.та відносні - таблиці 1.17, 1.18.

Міграція буває:

)        Внутрішня - міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними.

)        Зовнішня - міграційні потоки перетинають державні кордони.

Таблиця 4. Абсолютні показники внутрішнього механічного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні

Для наглядності абсолютні показники внутрішнього механічного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні відображені у вигляді графіків, які дозволяють наочно побачити відображення зміни механічного руху населення. Та прослідкувати його зміни за допомою розрахованих показників абсолютного та відносного відхилення.

Графік1.7. Динаміка внутрішньої чисельності прибулих за період (січень-вересень) 2006-2010 роки в Україні

На даному графіку відображена динаміка внутрішньої чисельності прибулих. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що внутрішня чисельність прибулих зменшилась на 37920 осіб або на 7,61%.

Графік 1.8. Динаміка внутрішньої чисельності вибулих за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На даному графіку відображена динаміка внутрішньої чисельності вибулих. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що внутрішня чисельність вибулих зменшилась на 37920 осіб або на 7,61%.

Графік 1.9. Динаміка внутрішньої валової міграції за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На даному графіку відображена динаміка внутрішньої валової міграції. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що внутрішня валової міграції зменшилась на 75840 осіб або на 7,61%. У 2009 та 2010 роках порівняно з 2008 роком спостерігається різкий підйом.

Таблиця 5. Абсолютні показники зовнішнього механічного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні

Для наглядності абсолютні показники зовнішнього механічного руху населення за періоди 2006-2010 років по Україні відображені у вигляді графіків, які дозволяють наочно побачити відображення зміни механічного руху населення. Та прослідкувати його зміни за допомою розрахованих показників абсолютного та відносного відхилення.

Графік1.10. Динаміка зовнішньої чисельності прибулих за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На даному графіку відображена динаміка чисельності прибулих. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що чисельність прибулих зменшилась на 5584 осіб або на 19,94%.

Графік1.11. Динаміка зовнішньої чисельності вибулих за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На даному графіку відображена динаміка чисельності вибулих.

Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що чисельність вибулих зменшилась на 10639 осіб або на 49,44%.

Графік1.12. Динаміка зовнішнього механічного приросту за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На даному графіку відображена динаміка механічного приросту. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що механічний приріст збільшився на 5055 осіб або на 77,96%.

Графік1.13.Динаміка зовнішньої валової міграції за період (січень-вересень) 2006-2010 років в Україні

На даному графіку відображена динаміка валової міграції. За останні два роки відбулося різке падіння рівня валової міграції. Порівнюючи дані за 2010 та 2006 роки, можна зробити висновки, що валова міграція зменшилась на 38641 осіб або на 78,03%.

Таблиця 6. Відносні показники внутрішнього механічного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні

Таблиця 7. Відносні показники зовнішнього механічного руху населення за періоди (січень-вересень) 2006-2010 років по Україні

За допомогою абсолютних та відносних величин можна здійснити перспективне обчислення населення або демографічний прогноз.

Прогнозні розрахунки - це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.

Розрізняють короткострокові (на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів), середньострокові (на перспективу в 10-30 років і стосуються загальної чисельності населення країни) та довгострокові (перспектива 50-100 років і стосується лише загальної чисельності населення) розрахунки населення.

Прогнозні розрахунки чисельності населення через n - років

Кзаг=Кпп+Кмп

Кзаг - коефіцієнт загального приросту- прогнозна чисельність населення через n - років - чисельність населення в базовому періоді- кількість років

Користуючись даною формулою можна провести розрахунки прогнозної чисельності населення на 2020 рік.

Нехай n - 10 років, тоді

Кзаг. = Кприр. + Кмех. Прир. = - 4,4 + 0 = - 4,4 (‰)

Так, як S0 = 45822214 осіб, (постійне населення на 1.о1.2011рік) то:= 45822214 ∙ (1+ (- 4,4).⁄1000)¹º = 45822214 + 0, 9568607 = 43845475 (ос.)

З отриманих даних спостерігається тенденція до зменшення чисельності населення (з 45822214 осіб до 43845475 осіб), а саме на 1976739 осіб (45822214 - 43845475 = 1976739).

Висновки

Термін статистика походить від латинського слова статус, що означає положення. Вперше цей термін запровадили у 18 столітті. Статистика - це наука, яка вивчає і обробляє інформацію про всі суспільні явища. Мета моєї роботи показати теоретичний зміст і практичне значення статистичних показників у вивченні соціально-економічних явищ.

Вся статистична інформація передається за допомогою статистичних показників. Статистичний показник - це кількісно-якісна характеристика будь-якого соціально-економічного явища. Кількісний аспект показує абсолютну відносну величину показника. Якісний аспект розкриває модель показника. Модель показника складається з вірогідності, точності та адекватності вимірювання показника. Для того щоб показники були точними потрібно дотримуватись таких принципів побудови статистичних показників:

) адекватність цілям розвитку

) комплексність оцінок

) придатність для системного аналізу

) діалектичність аналітичних оцінок і прогнозів

) агрегування (об’єднання).

Статистичні показники поділяються за способом обчислення, за ознакою часу, за адитивністю. За способом обчислення показники бувають первинні і вторинні. За ознакою часу показники розділяються на інтервальні і моментні. Інтервальні показники можуть бути адитивними, тому що їх можна підсумувати,саме через це всі ці показники називають узагальнюючими. Узагальнюючі показники складаються з абсолютних та відносних величин. Абсолютні величини - це первинні узагальнюючі показники,які характеризують суспільні явища в кількісному вимірі. В свою чергу абсолютні величини поділяються на індивідуальні, групові і загальні. Через різноманітність індивідуальні абсолютні величини об’єднали в три групи-натуральні,вартісні і трудові,які відрізняються одиницями виміру. Абсолютні величини є основою для обчислення відносних величин. Відносні величини - це числа, які виражають кількісне співвідношення між абсолютними величинами у вигляді дробу,де чисельник звітна величина, а знаменник - базова величина показника. В залежності від бази порівняння відносні величини можуть виражатися у процентах, проміле, продециміле і просантиміле. Залежно від змісту відносні величини поділяються на величини-структури, динаміки, порівняння, інтенсивності і координації. За допомогою абсолютних і відносних величин здійснюють аналіз соціально-економічних явищ. Важливою умовою такого аналізу є комплексне використання цих величин. Особливу увагу при розрахунку відносних величин потрібно приділяти питанню порівняння абсолютних величин. Статистика виділяє такі критерії порівняння абсолютних та відносних величин:

) спільний предметний зміст фактів

) відображення порівнювальних величин в однакових одиницях виміру

) однакові прийоми розрахунків

) наявність однакового кола об’єктів

) однаковість території,які охоплюють порівняльні величини.

За допомогою абсолютних і відносних величин роблять глибокий аналіз соціально-економічних процесів в нашій державі, особливо таких як кількість населення і пов’язаних з ним коефіцієнтів народжуваності, смертності і природного приросту. Саме тому в другій частині роботи я проаналізувала на основі абсолютних і відносних статистичних показників, природний і механічний рух населення України в 2006-2010 роках. Природний рух - це процес, що змінює чисельність населення шляхом його оновлення. Механічний рух - це переміщення людей, пов’язане зі зміною місця проживання. Статистичний аналіз природного руху проводять за допомогою екстенсивного і інтенсивного аналізу. До екстенсивних методів належать абсолютні показники природного руху - чисельність народжених та померлих, кількість шлюбів та розлучень, які показані у вигляді діаграм. Порівнюючи ці показники за 2010 та 2006 роки можна зробити висновок, що кількість народжених збільшилася на 9,26%, смертей зменшилося на 7,24%. Динаміка смертності дітей до 1 року зросла за порівнювальний період на 4,7%, але якщо брати за порівняння 2007-2009 роки, то смертність зменшується. Значно зменшився відсоток шлюбів на 14,45%,що вказує на нестабільність економічної ситуації і як наслідок, про невпевненість українців у власних силах, і покращення життя в майбутньому. А ось кількість розлучень за 4 роки зменшилася на 20,24%. Інтенсивний аналіз природного і механічного рухів здійснюється тільки на основі відносних величин,які називаються демографічними коефіцієнтами смертності, народжуваності, природного приросту, шлюбів та розлучень. Порівнявши коефіцієнти можна зробити висновок, що зростає коефіцієнт смертності по відношенню до коефіцієнта народжуваності(9,8 у 2006 і 15,3 у 2010році,проти 9,8 і 10.9). Проте коефіцієнт розлучення вдвічі менший за коефіцієнт шлюбності (3 проти 6,6). Статистичний аналіз механічного руху за допомогою абсолютних та відносних величин вивчає міграційні процеси та сукупності мігрантів. До абсолютних показників механічного руху належать - число вибулих і прибулих та механічний приріст (сума вибулих та прибулих). Абсолютні показники механічного руху відображені у вигляді графіків. Проаналізувавши їх можна зробити висновки,що за період з 2006 по 2010 роки чисельність прибулих і вибулих зменшилася на 7,61%. Внутрішня валова міграція зменшилася на7,6%. У 2009 та 2010 роках порівняно з 2008 роком спостерігається внутрішній підйом. Показники зовнішнього механічного руху населення, у прибулих, зменшилися на 19,94%, а чисельність вибулих зменшилася на 49,44%. Механічний приріст 2010 року у порівнянні з 2006 роком збільшився на 77,96%. З 2007 по 2010 роки відбулося різке падіння зовнішньої валової міграції на 78%. Відносні показники зовнішнього механічного руху підтвердили абсолютні показники. Простежується зниження прибулих в Україну, але й коефіцієнт вибуття зменшився вдвоє,тобто з нашої країни стали менше виїзджати. За допомогою абсолютних та відносних величин був даний аналіз природному та механічному руху населення України за 2006-2010 роки, який підтвердив негативну динаміку природного приросту, смертності, в тому числі і дитячої. На Україні природний приріст змінився на природне скорочення, через перевищення кількості померлих над кількістю народжених. І як наслідок коефіцієнти смертності переважають коефіцієнти народжуваності. Відносні та абсолютні величини досліджуваного явища вказують на те, що в Україні існує демографічна криза. Це підтверджує демографічний прогноз на 2020 рік, за яким кількість населення зменшиться з 45822 тисячі чоловік у 2010 році до 43845 тисячі у 2020 році.

Список використаних джерел

1.      Вашків П.Г. «Теорія статистики», Київ, 2001, 320 с.

.        Герасименко С.С., Головач А.В. «Статистика», Київ, 2000, 467 с.

.        Головач А.В., Захожай В.Б. «Статистичне забезпечення управління економікою: прикладна статистика», Київ, 2005, 406 с.

.        Грицевич В.С. «Статистика. Курс лекцій», Львів, 2008, 52 с.

.        Єріна А.М. «Економічна статистика: практикум», Київ, 2002, 232 с.

.        Захожай В. Б., Попов І. І. «Статистика»,Київ, 2006, 536 с.

.        Лугінін О.Є. «Статистика», Київ, 2007, 601 с.

.        Мармоза А.Т. «Практикум із статистики», Київ, 2012, 506 с.

.        Мізіна О.В. «Статистика курс лекцій», Донецьк, 2010, 134 с.

.        Опря А.Т. «Статистика», Київ, 2012, 448 с.

.        Підгорний А.З. «Демографічна статистика», Одеса, 2008, 68 с.

.        Ткач Є.І. «Загальна теорія статистики», Київ, 2009, 442 с.

.        Статистичні щорічники України за 2006-2011 роки Київ, 559 с.

.        Статистичний збірник Україна в цифрах за 2011 рік Київ, 2012, 251 с.

.        Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1.01.2012 рік», Київ, 2012, 112 с.

.        Статистичний збірник «Розподіл постійного населення України за статтю та віком», Київ, 2012, 413 с.

.        Інтернет-ресурси: Ukrstat.org - Природний та механічний рух населення України за період січень-вересень 2006-2010 років.

.        Попов І. І., Рязанцева В. В., Головач Н.А. «Методичні рекомендації до виконання курсових робіт», Київ, 2012, 28 с.

.        Статистика методичні рекомендації, Київ, 2012.

Додатки

Міграційний рух населення України у січні-вересні 2006 року

. Абсолютні дані кількості прибулих, вибулих, міграційного приросту з внутрішньої та зовнішньої міграцій (осіб)

2. Частота прибуття, вибуття, міграційного приросту з внутрішньої та зовнішньої міграцій (на 1000 осіб)

Міграційний рух населення України у січні-вересні 2007 року

Міграційний рух населення України у січні-вересні 2008 року

Міграційний рух населення України у січні-вересні 2009 року

Природний рух населення у січні-вересні 2006 року

. Абсолютні дані чисельності народжених і померлих, природного приросту, кількості зареєстрованих шлюбів та розлучень

2. Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності, природного приросту, шлюбності та розлучуваності (на 1000 осіб)

*/ У розрахунку на 1000 живонароджених

Природний рух населення у січні-вересні 2007 року

. Абсолютні дані чисельності народжених і померлих, природного приросту, кількості зареєстрованих шлюбів та розлучень

2. Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності, природного приросту, шлюбності та розлучуваності (на 1000 осіб)