Планування та організація виробничої діяльності підприємства
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
«Планування та організація
виробничої діяльності підприємства»
Зміст
Вступ
. Прогнозування попиту на продукцію підприємства
. Оптимізація виробничої програми
. Вартість і амортизація основних засобів виробничих
підрозділів (цехів і дільниць)
. Планування чисельності персоналу підприємства
. Планування заробітної плати підприємства та прямих
витрат на основні матеріали
. Планування собівартості продукції
. Планування потреб в оборотних коштах
. Зведені показники виробничо-господарської діяльності
підприємства
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Собівартість - це сукупність витрат на виробництво і
реалізацію продукції у грошовому виражені. За методами планових розрахунків
складових собівартості продукції, усі витрати прийнято поділяти на прямі, які
можна визначити „прямим” рахунком для кожної одиниці продукції незалежно від
обсягів виробництва (зарплата основних робітників, вартість основних
матеріалів, технологічної енергії тощо), і непрямі, які можна визначити сумарно
на весь обсяг продукції (наприклад, амортизація будівель), а потім розподілити
між виробами відповідно до заданих критеріїв (пропорційно прямим витратам,
трудомісткості продукції та ін.).
В структурі основних виробничих засобів (ОВЗ) основне місце посідають:
робочі машини і устаткування (40...45%), будівлі і споруди (>40%). Вартість
робочих машин і устаткування основного виробництва визначається у табличній
формі (табл. 3.1.).
У підрозділах допоміжного виробництва кількість
металорізальних верстатів для виготовлення та відновлення інструментів і
начиння становить 5...8%, а слюсарних верстаків - 1...2% загальної кількості
машин і устаткування основного виробництва. Кількість устаткування, необхідного
для ремонтно-механічних робіт, становить 2-3% від кількості машин і
устаткування основного виробництва.
персонал заробітний плата амортизація
1. Прогнозування попиту на продукцію підприємства
Прогнозний попит визначається за функцією тренду реалізації
продукції (A, B, C). Найпростішою функцією, яка досить об’єктивно відображає
життєвий цикл продукції, є рівняння параболи другого порядку, тобто:
,
де Nt - кількість продукції, яка реалізована або буде реалізована в
t-ому періоді (кварталі), шт./кв.; , b, c - статистичні параметри функції
тренду, які можуть визначатися методом найменших квадратів.
Сума квадратичних відхилень:
де 
- фактична кількість реалізованої продукції за минулі
періоди t (див. завдання);
Т - кількість періодів (кварталів) ретроспективного аналізу.
Сума S буде мінімальною при таких значеннях a, b та c, коли 
. Після диференціювання утвориться система трьох
рівнянь з трьома невідомими (a, b, c):
) 
(1.1)
) 
(1.2)
) 
(1.3)
Для зменшення обсягів розрахунків можна визначити параметр а наближено
- графічно, способом згладжування ломаної лінії, як показано на рис. 1.1. Так,
для продукції А, обсяги реалізації якої за попередні періоди представлені у
таблиці вихідних даних, параметр а = 2,9599
При відомому значенні параметра А, решта (b і c) визначається із
системи двох рівнянь - першого і другого.
Для того, щоб знайти функцію тренду для реалізації продукції виду B та
C, скористаємося розрахунковими можливостями програми Excel. Рівняння регресії
та крива попиту на продукцію В та С представлені на рисунку 1.2 та 1.3.
На основі отриманих функцій тренду визначається прогнозний
попит на кожний вид продукції у кварталах наступного року (таблиця 1.1.) та
загальний річний обсяг попиту на продукцію підприємства.
Таблиця 1.1.
|
Період
|
Прогнозний обсяг
попиту на продукцію ( )
|
|
А
|
В
|
С
|
|
t = 9
|
4,49
|
6,00
|
1,35
|
|
t = 10
|
4,37
|
5,92
|
0,14
|
|
t = 11
|
4,21
|
5,72
|
-1,32
|
|
t = 12
|
3,98
|
5,42
|
-3,04
|
|
Сума
|
17,05
|
23,06
|
1,49
|
Так, для продукції А прогнозований попит у першому кварталі
наступного року (t = 9) становитиме: N(t=9) =- 0,0281 * 81 + 0,4225
* 9 + 2,9599 = 4,49 тис. шт.
Висновок: : проаналізувавши попит на продукцію А, В, С у
перших восьми кварталах та здійснивши прогноз на наступні 4 квартали можна
сказати, що найбільшими є обсяги реалізації продукції В, дещо нижчими -
продукції А, хоча, як видно із таблиці, обсяг попиту на обидва види продукції
поступово зменшуватиметься у прогнозному періоді, попит на продукцію А буде
поступово зменшуватись та на наступний рік складе 17,05 тис. штук, для
продукції В буде становити 23,06 тис. штук. Щодо реалізації продукції С, то
вона має спадну динаміку, починаючи із шостого кварталу, а у одинадцятому та
дванадцятому кварталах прогнозований обсяг попиту взагалі від’ємний. Отже, на
даному етапі аналізу можна сказати, що найбільш вигідно для підприємства
реалізувати продукцію виду А і В.
2. Оптимізація виробничої програми
Оптимальна програма визначається на основі формування задачі
лінійного програмування і її розв’язку симплексним методом. Математична модель
задачі складається з трьох частин:
1) системи ресурсних обмежень - 
;
) системи обмежень, зумовлених попитом (хі ≤
) і договорами поставок (хі ≥
);
) цільової функції Рі хі → max,
де 
- фактична машиномісткість і-го виду продукції за
j-ою групою устаткування, м-год./шт.; хi - шукана кількість
продукції i-го виду (A, B і C), шт./рік; Fq - ефективний (корисний)
фонд часу одиниці устаткування, год./рік; qj - кількість
устаткування j-го виду; - прогнозний попит на продукцію i-го виду (A, B, C),
шт./рік; - обов’язкові поставки продукції i-го виду за
укладеними договорами, шт./рік; Pi - прибуток від реалізації одиниці
продукції, грн./шт.
Ефективний (корисний) фонд часу приймається однаковим для всіх видів
устаткування і визначається за формулою
,
де Fн - номінальний (режимний) фонд часу, год./рік;
-
втрати робочого часу, необхідні для планових ремонтів устаткування у відсотках
Fн, Кр=5...8%.
,
де f - кількість робочих змін за добу (раціонально f =2);
τ - тривалість робочої зміни (при п’ятиденному робочому
тижні τ =40/5=8 год.);
Тр і Тс - кількість робочих і святкових днів в
наступному році (за календарем);
Δτ - скорочення робочого дня перед законодавчо визнаним
святом, Δτ
=1 год.
Після обчислення F його значення можна заокруглити (F ≈ 4000
год./рік) для спрощення наступних розрахунків.
Прибуток на одиницю продукції (Рj) визначається
умовно на основі вихідних даних завдання за формулою:
де Pi - прибуток з розрахунку на 1 м-год. машиномісткості
продукції i-го виду (див. завдання), грн./м-год;
-
сумарна машиномісткість одиниці продукції.
Прогнозний попит на продукцію A, B і C ()
визначається за відповідними функціями тренду - як сума значень Nt в
наступних чотирьох кварталах (див. табл. 1.2). Оскільки нова продукція (Сн)
є покращеним аналогом (за призначенням) продукції С, то можна вважати, що
загальний попит на продукцію С і Сн не перевищить найвищі досягнення
(максимальні значення) реалізації продукції С в минулі квартали, тобто:
Оптимізувати виробничу програму підприємства можна на основі
вище згаданого симплексного методу, так і на основі програмного забезпечення
ПК, скориставшись надбудовою Еxcel «Пошук рішення».
Спершу ми вводили дані по кожному виду продукції в таблицю
2.1:
Таблиця 2.1. Вихідні дані для автоматизованої оптимізації
виробничої програми
|
№з/п
|
Найменування
устаткування
|
Фактична
машиномісткість одиниці продукції, м-год./шт.
|
|
|
А
|
В
|
С
|
Сн
|
|
1.
|
Заготівельне:
|
|
|
|
|
|
1.1.
|
Преси
|
0
|
1,4
|
1,9
|
1
|
|
1.2.
|
Зварювальні апарати
|
2,0
|
2,5
|
2,9
|
2,5
|
|
2.
|
Металорізальні
верстати:
|
|
|
|
|
|
2.1.
|
Токарні
|
1,0
|
1,5
|
1,8
|
1,4
|
|
2.2.
|
Свердильно-розточні
|
0
|
1,8
|
2,2
|
2,4
|
|
2.3.
|
Фрезерні та ін.
|
1,4
|
0
|
2,1
|
2,3
|
|
4.
|
Оздоблювальне:
|
|
|
|
|
|
4.1.
|
Гальванічні ванни
|
1,2
|
2,1
|
1,7
|
1,6
|
|
4.2.
|
Фарбувально-сушильні
камери
|
2,3
|
2,5
|
1,8
|
1,2
|
|
5.
|
Верстати для
складальномонтажних робіт
|
2,6
|
2,1
|
2,2
|
2,4
|
|
Обсяги постачання
продукції за договорами поставок
|
5
|
0
|
0
|
0
|
|
Прогнозний попит на
продукцію підприємства
|
17,05
|
23,06
|
1,49
|
-
|
|
Загальний прогнозний
обсяг попиту на продукцію С
|
-
|
-
|
-
|
14,04
|
|
Прибуток на одиницю
продукції, грн./шт.
|
73,5
|
87,57
|
69,72
|
38,48
|
Таблиця 2.2. Наявна кількість ресурсів та їх потреба для
виконання договорів поставок
|
№з/п
|
Найменування
устаткування
|
Кількість
устаткування, шт.
|
Потрібний ресурс
|
Наявний ресурс
|
|
1.
|
Заготівельне:
|
|
|
|
|
1.1.
|
Преси
|
14
|
25,2
|
56
|
|
1.2.
|
Зварювальні апарати
|
20
|
79,0
|
80
|
|
2.
|
Металорізальні
верстати:
|
|
|
|
|
2.1.
|
Токарні
|
11
|
44,0
|
44
|
|
2.2.
|
Свердильно-розточні
|
17
|
32,3
|
68
|
|
2.3.
|
Фрезерні та ін.
|
13
|
23,9
|
52
|
|
4.
|
Оздоблювальне:
|
|
|
|
|
4.1.
|
Гальванічні ванни
|
15
|
58,2
|
60
|
|
4.2.
|
Фарбувально-сушильні
камери
|
29
|
84,1
|
116
|
|
5.
|
Верстати для
складально-монтажних робіт
|
35
|
82,1
|
140
|
|
Всього:
|
154
|
|
|
Ввівши вихідні дані в таблиці 2.1 та 2.2 та застосувавши
надбудову в Ехсеl "Пошук рішення ", отримали такі результати щодо
оптимізації виробничої програми:
Отримані обсяги виробництва за видами продукції
|
А (Х1)
|
В (Х2)
|
С (Х3)
|
Сн (Х4)
|
|
17,1
|
18,0
|
0,00
|
0,00
|
|
Максимальний
прибуток за отриманими обсягами виробництва
|
2826,516
|
Таблиця 2.3. Перевірка виконання заданих обмежень по ресурсах
|
Види ресурсів
|
Потрібний ресурс
|
Співвідношення
|
Наявний ресурс
|
Коефіцієнт
завантаження, %
|
|
Преси
|
25,2
|
<=
|
56
|
45
|
|
Зварювальні апарати
|
79,0
|
<=
|
80
|
98,75
|
|
Токарні
|
44,0
|
=
|
44
|
100
|
|
Свердлильно-розточні
|
32,3
|
<=
|
68
|
47,5
|
|
Фрезерні та ін.
|
23,9
|
<=
|
52
|
55,15
|
|
Гальванічні ванни
|
58,2
|
<=
|
60
|
46
|
|
Фарбувально-сушильні
камери
|
84,1
|
<=
|
116
|
72,5
|
|
Верстати для
складально-монтажних робіт
|
82,1
|
<=
|
140
|
58,64
|
Таблиця 2.4. Перевірка виконання заданих обмежень по попиту
|
Вид продукції
|
Отримані обсяги
виробництва
|
Співвідношення
|
Прогнозні обсяги
попиту
|
|
А (Х1)
|
17,1
|
=>
|
17,05
|
|
В (Х2)
|
18
|
<=
|
23,6
|
|
С (Х3)
|
0,0
|
<=
|
1,49
|
|
Сн (Х4)+С(Х3)
|
0,0
|
<=
|
14,04
|
Таблиця 2.5. Перевірка виконання заданих обмежень по
договорах поставок
|
Вид продукції
|
Отримані обсяги
виробництва
|
Співвідношення
|
Обсяги поставок за
договорами
|
|
А (Х1)
|
17.1
|
+>
|
5
|
|
В (Х2)
|
18
|
>
|
0
|
|
С (Х3)
|
0,0
|
=
|
0
|
|
Сн (Х4)+С(Х3)
|
0,0
|
=
|
0
|
Висновок: виконавши оптимізацію виробничої програми, ми
встановили, що загальний випуск продукції з максимальним прибутком становитиме:
на продукцію А - 17,1 тис.шт./рік, В - 18 тис.шт./рік, С,Сн - 0,0 тис.шт./рік.
При цьому максимальний прибуток за отриманими обсягами виробництва буде
становити 2826,516 тис.грн. Отже, найбільшими є обсяги виробництва продукції
виду В. Оптимізація виробничої програми свідчить також про те, що продукцію С
та Сн виготовляти не доцільно, бо обсяг виробництва продукції даного виду за
результатами оптимізації становить 0.
3. Вартість і амортизація основних засобів виробничих
підрозділів (цехів і дільниць)
У підрозділах допоміжного виробництва кількість
металорізальних верстатів для виготовлення та відновлення інструментів і
начиння становить 5...8%, а слюсарних верстаків - 1...2% загальної кількості
машин і устаткування основного виробництва.
Кількість устаткування, необхідного для ремонтно-механічних
робіт, становить 2-3% від кількості машин і устаткування основного виробництва.
Вартість інших складових ОВЗ можна визначити наближено - у
відсотках вартості названих груп ОВЗ (див. табл. 3.2.).
Вартість будівель виробничих підрозділів розраховується за
формулою.
(3.1)
де в - орієнтована вартість 1 м3 будівлі виробничого
призначення, в= 3000...4000 грн./м3; S - виробнича площа, м2;
s - площа з розрахунку на одиницю устаткування, s=8…10 м2; q -
загальна кількість робочих місць (устаткування) у виробничих підрозділах; Кs
- коефіцієнт додаткової площі (службових і підсобних приміщень), Кs=1,2...1,25.
Таблиця 3.1. Вартість і амортизація основних засобів
виробничого призначення
|
№ з/п
|
Групи основних
засобів
|
Вартість, тис.грн.
|
Річна норма
амортизації, %
|
Амортизація,
тис.грн
|
|
1
|
Будівлі
|
8550
|
2
|
171
|
|
2
|
Споруди
|
684
|
2
|
13,68
|
|
3
|
Робочі машини і
устаткування
|
1715,5
|
10
|
171,55
|
|
4
|
Силові машини і
обладнання
|
171,55
|
10
|
17,15
|
|
5
|
Транспортні засоби
|
68,62
|
10
|
6,86
|
|
6
|
Передавальні
пристрої
|
154,395
|
2
|
3,08
|
|
7
|
Оргтехніка
|
34,31
|
10
|
3,43
|
|
8
|
Інвентар та
інструмент тривалого використання
|
68,62
|
5
|
3,43
|
|
Всього
|
11446,99
|
|
390,18
|
Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи ОВЗ
за нормами чинного законодавства:
І група (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та
передавальні пристрої) - 1...2 %;
ІІ група (автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі;
побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше
конторське обладнання, устаткування та прилади до них) - 2...10 %;
ІІІ група (будь-які інші основні засоби, не включені до групи
1, 2, 4) - 3...6 %;група (електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з
ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи,
телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
товарів) - 4...15 %.
Таблиця 3.2. Специфікація технологічного устаткування
|
№ з/п
|
Призначення і назва
|
Модель-представник
|
К-ть
|
Вартість, тис.грн.
|
Середній розряд
робіт
|
Потужність, кВт
|
Коефіцієнт
багатоверстатного обслуговування
|
|
|
|
|
Од.
|
Всього
|
|
Од.
|
Всього
|
|
|
А. Основне
Виробництво
|
|
1
|
Преси
|
Н1232
|
14
|
50
|
700
|
|
18,5
|
259
|
1
|
|
2
|
Зварювальні апарати
|
АПШ-1
|
20
|
3
|
60
|
3,25
|
20
|
400
|
1
|
|
3
|
Токарні
|
1К62
|
11
|
10
|
110
|
3
|
10
|
110
|
1
|
|
4
|
Свердильно-розточні
|
2А55
|
17
|
11
|
187
|
3,5
|
4,5
|
76,5
|
1
|
|
5
|
Фрезерні та ін.
|
6м42К
|
13
|
25
|
325
|
4
|
2,8
|
36,4
|
1
|
|
6
|
Гальванічні вінни
|
АЛГ-403
|
15
|
8
|
120
|
3,5
|
26,3
|
394,5
|
0,5
|
|
7
|
Фарбувально-сушильні
камери
|
КФ-2
|
29
|
3
|
87
|
3
|
26,3
|
762,7
|
1
|
|
8
|
Верстати для
складально-монтажних робіт
|
Х
|
35
|
1
|
35
|
2,5
|
0,8
|
28
|
1
|
|
Сума
|
|
154
|
|
1624
|
|
|
2067,1
|
|
|
В. Інструментальне
виробництво
|
|
1
|
Верстати
|
|
8
|
|
|
|
|
|
|
|
|
для заточки різців
|
3638
|
3
|
4,5
|
13,5
|
3,5
|
2,9
|
8,7
|
1
|
|
|
для заточки свердл
|
3Б652
|
1
|
1,8
|
1,8
|
|
0,65
|
0,65
|
1
|
|
|
для заточки різців
і фрез
|
3А665
|
2
|
16
|
32
|
|
0,6
|
1,2
|
1
|
|
|
стругальні
|
1СТ62
|
2
|
11
|
22
|
|
1,5
|
3
|
1
|
|
2
|
Слюсарні верстаки
|
|
2
|
1
|
2
|
|
0,5
|
1
|
1
|
|
Сума
|
|
10
|
|
71,3
|
|
|
14,55
|
|
|
Всього п. А+В
|
|
164
|
|
1695,3
|
|
|
2081,65
|
|
|
С. Ремонт
устаткування
|
|
1
|
Верстати
металорізальн
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фрезерні та ін.
|
3А665
|
1
|
1,8
|
1,8
|
3
|
0,6
|
0,6
|
1
|
|
|
стругальні
|
1СТ62
|
1
|
11
|
11
|
|
1,5
|
1,5
|
1
|
|
|
свердлильні
|
3Б652
|
3
|
1,8
|
5,4
|
|
0,65
|
1,95
|
1
|
|
2
|
Слюсарні верстаки
та інше
|
|
2
|
1
|
2
|
|
0,5
|
1
|
1
|
|
Сума
|
|
7
|
|
20,2
|
|
|
5,05
|
|
|
Загалом
|
|
171
|
|
1715,5
|
|
|
2086,7
|
|
Висновок: провівши розрахунки, ми встановили, що необхідна
кількість устаткування становить: основного виробництва - 154 шт.,
інструментального виробництва - 10 шт., та обладнання необхідного для ремонту -
7 шт. Отже, потрібна кількість всього устаткування складає 171 одиницю.
Вартість всього устаткування становить 1715,5 тис. грн.
Вартість будівель і споруд складає - 8208 тис. грн., що
становить майже 75% вартості основних виробничих засобів. Сума вартості усіх
основних виробничих засобів дорівнює 11446,99 тис. грн.
Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи
основних виробничих засобів за нормами чинного законодавства. Сума всіх
амортизаційних відрахувань складає 390,18 тис. грн.
. Планування чисельності персоналу підприємства
Спискова (облікова) чисельність основних робітників кожної
(j-ої) професії (див. табл. 4.2.) визначається за формулою:
,
де 
- трудомісткість річного випуску продукції, м-год.; -
річний корисний фонд часу робітника (за балансом робочого часу - табл. 4.1.),
год./люд.;
-
фактична машиномісткість і-го виду продукції за j-ою групою устаткування,
м-год. / шт.; 
- коефіцієнт обслуговування j-го устаткування (див.
табл.3.1).
Таблиця 4.1. Плановий бюджет робочого часу працівника (2014
р.)
|
№ з/п
|
Види робочого часу
в плановому році
|
В днях
|
В годинах (гр.2×8,0)
|
% до номінального
фонду часу
|
|
1
|
Календарна
кількість днів
|
366
|
|
|
|
2
|
Неробочі дні: а)
вихідні б) святкові
|
105 10
|
|
|
|
3
|
Робочий час
(п.1-п.2)
|
251
|
2008
|
|
|
4
|
Скорочення
робочого часу у передсвяткові дні (1 год.× п.2б)
|
|
7
|
|
|
5
|
Номінальний
(режимний) фонд часу (п.3-п.4)
|
|
2001
|
100
|
|
6
|
Невиходи на роботу,
цілоденні простої, в т.ч.: а) чергові відпустки
|
|
160,08
|
7,8...8,2 (8)
|
|
б) відпустки в
зв’язку з вагітністю і пологами
|
|
20,01
|
1,2...0,8 (1)
|
|
в) в зв’язку з
хворобою та ін.
|
|
20,01
|
1,1...0,7 (1)
|
|
7
|
Явочний робочий час
(п.5-п.6)
|
|
1800,9
|
|
|
8
|
|
-
|
0,0...0,05
|
|
б) скорочення
робочого дня для підлітків і робітників в шкідливих умовах праці
|
|
40,02
|
1,0….2,0 (2)
|
|
9
|
Ефективний
(корисний) фонд часу робітника (п.7-п.8), Fl, год./рік
|
|
1760,88
|
|
Таблиця 4.2. Спискова чисельність персоналу
|
№ з/п
|
Види робіт і
основні професії
|
Чисельність, люд.
|
|
|
за видами продукції
|
всього
|
|
|
А
|
В
|
С
|
Сн
|
|
|
А. Основне
виробництво
|
|
1
|
Основні робітники
|
|
|
|
|
|
|
|
Штампувальники
|
0
|
9
|
0
|
7
|
16
|
|
|
Зварювальники
|
6
|
16
|
0
|
16
|
38
|
|
|
Токарі
|
3
|
10
|
0
|
9
|
22
|
|
|
Свердлильники-розточники
|
0
|
12
|
0
|
16
|
28
|
|
|
Фрезерувальники
|
4
|
0
|
0
|
16
|
20
|
|
|
Гальваніки
|
3
|
7
|
0
|
5
|
15
|
|
|
Фарбувальники
|
3
|
16
|
0
|
8
|
27
|
|
Всього
|
26
|
84
|
0
|
93
|
203
|
|
2
|
Допоміжні робітники
|
|
|
|
|
Наладники
|
|
34
|
|
|
Коректувальники
|
|
34
|
|
|
Чергові
слюсарі-ремонтники
|
|
7
|
|
|
Слюсарі-сантехники
|
|
2
|
|
|
Слюсарі-електрики
|
|
4
|
|
|
Комірники
|
|
11
|
|
|
Маневрові робітники
|
|
6
|
|
|
Робітники-контролери
|
|
14
|
|
|
Прибиральники
приміщень
|
|
8
|
|
Всього
|
|
120
|
|
Б. Допоміжне
виробництво (ремонтно-інструментальне)
|
|
3
|
Ремонтне
виробництво
|
|
12
|
|
|
Верстатники
|
|
9
|
|
|
Слюсарі
|
|
3
|
|
4
|
Інструментальне
виробництво
|
|
13
|
|
|
Верстатники
|
|
10
|
|
|
Слюсарі
|
|
3
|
|
Всього робітників
|
|
25
|
|
5
|
Адміністративно-управлінський
персонал - 7…10% (п.А+п.Б)
|
|
24
|
|
6
|
Інженерно-технічні
працівники (ІТП) - (6…12)% (п.А+п.Б)
|
|
21
|
|
7
|
Молодший
обслуговуючий персонал - 1…2%(п.А+п.Б)
|
|
3
|
|
Всього
|
|
48
|
|
Загалом (пп.1-7)
|
|
396
|
Спискова чисельність допоміжних робітників основного
виробництва визначається на основі норм обслуговування (табл. 4.3) за формулою:
,
Де V - кількість виробничих об’єктів, які потребують
обслуговування; - кількість змін роботи підприємства;
-
норма обслуговування (кількість виробничих об’єктів, які обслуговує один
робітників за одну зміну).
Таблиця 4.3. Планова чисельність допоміжних робітників
основного виробництва
|
№ з/п
|
Професії допоміжних
робітників основного виробництва
|
Норма
обслуговування в одну зміну, РМ/люд.
|
Планова чисельність
на 2 зміни, люд.
|
|
1
|
Наладники
|
8...10
|
34
|
|
2
|
Коректувальники
|
8…10
|
34
|
|
3
|
Чергові-слюсарі
ремонтники
|
50…60
|
7
|
|
4
|
Слюсарі-сантехник
|
200…250
|
2
|
|
5
|
Слюсарі-електрики
|
80…100
|
4
|
|
6
|
Комірники
|
30
|
11
|
|
7
|
Маневрові
робітники(транспортування)
|
60
|
6
|
|
8
|
Робітники-контролери
|
25…30
|
14
|
|
9
|
Прибиральники
приміщень
|
500м2 площі будівлі
|
8
|
Спискова чисельність робітників ремонтного (Lp) та
інструментального виробництва (Liн) визначається залежно від
кількості відповідних робочих місць (див. табл. 3.1.), тобто:
,
де 
- корисний фонд часу 1-го робочого місця при
однозмінній роботі, 
≈ 2000 год./рік;
-
корисний фонд часу робітника, год./рік.
Висновок: у даному розділі ми визначили плановий бюджет робочого часу
працівника на 2014 рік та провели відповідні розрахунки:
ефективний фонд часу робітника (1760,88 год/рік);
спискова чисельність основних робітників становить 203 осіб, а в
розрізі видів продукції А, В, Сн - 26, 84, 93 ос.; для виробництва продукції С
- о ос.
спискову чисельність допоміжних робітників основного виробництва - 120
осіб, що разом з основними становить 323 робітників, зайнятих на основному
виробництві;
необхідну чисельність робітників допоміжного виробництва, що становить
25 осіб, з них - 12, зайнятих на ремонтному виробництві та 13 - на
інструментальному;
чисельність адміністративно-управлінського персоналу - 24 працівників,
ІТП - 21 та МОП - 3.
Отже, загальна спискова чисельність працівників підприємства становить
396 осіб.
5. Планування зарплати персоналу підприємства і прямих витрат
на основні матеріали
Оплата праці основних робітників, які безпосередньо зайняті
технологічними операціями, здійснюється за відрядною системою оплати праці.
Відтак для планування річного фонду оплати праці (ФОП) робітників-відрядників
виникає об’єктивна необхідність у визначенні їх основної і додаткової зарплати
у розрахунку на одиницю і-го виду продукції (одиничної розцінки) за формулою:
,
де 
- годинна тарифна ставка за відрядною оплатою розряду
f при виконанні j-го виду робіт, грн./год.;
-
машиномісткість одиниці продукції і-го виду при виконанні j-тої роботи,
м-год./шт.;
-
коефіцієнт доплати до тарифної зарплати,
=
1,15...1,25.; - коефіцієнт обслуговування j-го устаткування.
Значення 
визначається як добуток тарифної ставки для робіт
першого розряду (С0) і тарифного коефіцієнта для відповідного
розряду (
). В курсовій роботі С0 визначається
наближено:
,
де 
- мінімальна місячна зарплата за чинним
законодавством, грн./міс.;
-
номінальний фонд робочого часу працівника, (див. табл. 4.1), год./рік;
-
коефіцієнт підвищення тарифних ставок, передбачений трудовими угодами, =1,05...1,15; 
-
коефіцієнт підвищення тарифних ставок для робітників-відрядників, =1,05...1,08.
Отже:
Оскільки оздоблювальні роботи відносяться до шкідливих, то відповідні
тарифні ставки необхідно збільшити на 15...18%.
Тарифні коефіцієнти визначаються залежно від розряду робіт:
|
Розряд робіт
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Тарифний коефіцієнт
1,01,151,301,501,752,0
|
|
|
|
|
|
|
Якщо середній розряд робіт є дробовим числом, то тарифний коефіцієнт
визначається шляхом інтерполяції суміжних значень. Наприклад, при середньому
розряді 3,25: 
=1,30+(1,50-1,30)0,25=1,35.
Тому:
1. штампувальні і зварювальні роботи (розряд 3,25):
2. токарні (розряд 3,0):
3. свердильно-розточні (розряд 3,5):
4. фрезерні роботи (розряд 4):
5. гальванічні (розряд 3,5):
6. фарбувально-сушильні (розряд 3,0):
7. складально-монтажні (розряд 2,5):
Результати планових розрахунків ФОП основних робітників подаються
в табличній формі (табл. 5.1.).
Таблиця 5.1. Річний фонд оплати праці основних робітників
|
Показники
|
Трудомісткість
виробу [ ]  ,
грн./годЗарплата на 1 виріб, грн./шт.Всього
|
|
|
|
|
|
А
|
В
|
С
|
Сн
|
|
|
А
|
В
|
С
|
Сн
|
|
|
Заготівельно-підготовочні
|
0
|
1,4
|
1,9
|
1
|
1,35
|
10,49
|
0
|
19,8
|
26,9
|
14,1
|
|
|
2
|
2,5
|
2,9
|
2,5
|
1,35
|
10,49
|
28,3
|
35,4
|
41,0
|
35,4
|
|
|
Механічна обробка
|
1
|
1,5
|
1,8
|
1,4
|
1,3
|
10,1
|
13,1
|
19,6
|
23,6
|
18,3
|
|
|
0
|
1,8
|
2,2
|
2,4
|
1,4
|
10,88
|
0
|
27,4
|
33,5
|
36,5
|
|
|
1,4
|
0
|
2,1
|
2,3
|
1,5
|
11,66
|
24,4
|
0
|
36,7
|
40,2
|
|
|
Оздоблювальні
|
1,2
|
2,1
|
1,7
|
1,6
|
1,4
|
10,88
|
18,2
|
31,9
|
25,8
|
24,3
|
|
|
2,3
|
2,5
|
1,8
|
1,2
|
1,3
|
10,1
|
30,1
|
32,8
|
23,6
|
15,7
|
|
|
Складально-монтажні
|
2,6
|
2,1
|
2,2
|
2,4
|
1,23
|
9,56
|
30,5
|
24,6
|
25,8
|
28,2
|
|
|
Всього
|
10,5
|
14
|
17
|
15
|
|
|
144,96
|
191,81
|
237,2
|
213,05
|
|
17,1
|
18
|
0
|
0
|
|
|
Річний фонд
зарплати основних робітників - тис.грн.
|
|
2478
|
3452
|
0
|
0
|
5931,3
|
|
- %
|
|
41,7
|
58,2
|
0
|
0
|
100
|
Річний фонд зарплати (основної і додаткової) допоміжних
робітників, оплата праці яких здійснюється за погодинною системою оплати праці,
визначається за формулою:
,
де f = 
- розряд робітника;
-
годинна тарифна ставка погодинної оплати праці, грн./год.; - чисельність
робітників, осіб;
-
коефіцієнт доплат до тарифного фонду зарплати (
=1,15...1,25).
Для робітників з почасовою оплатою праці 
можна
визначити за формулою:
,
fn=(12*1218*1.05)/2001=7.66
тис. грн.
В планових розрахунках можна прийняти для основних категорій
допоміжних робітників такі середні розряди, а на їх основі визначити тарифні
коефіцієнти:
1) наладники, коректувальники, слюсарі-ремонтники,
слюсарі-електрики - 4,25:
2) слюсарі-сантехніки, робітники-контролери, комірники -
3,0:
3) маневрові робітники і прибиральники приміщень - 1,0:
4) робітники інструментального виробництва - 3,5:
5) робітники ремонтного виробництва - 3,0:
Результати планових розрахунків ФОП допоміжних робітників доцільно
звести у таблицю 5.2.
Таблиця 5.2. Річний фонд зарплати (основної і додаткової)
допоміжних робітників
|
Категорії
допоміжних робітників
|
|
 грн./год
|
 осіб
|
Річний ФОП
відповідної категорії допоміжних робітників, тис. грн.
|
|
Основне виробництво
|
|
Наладники
|
1,56
|
10,55
|
34
|
1139,4
|
|
Коректувальники
|
1,56
|
10,55
|
34
|
1139,4
|
|
Слюсарі-ремонтники
|
1,56
|
10,55
|
7
|
202,8
|
|
Слюсарі-сантехники
|
1,3
|
8,79
|
2
|
60,3
|
|
Слюсарі-електрики
|
1,56
|
10,55
|
4
|
115,9
|
|
Комірники
|
1,3
|
8,79
|
11
|
221,3
|
|
Транспортувальники
|
1
|
6,76
|
6
|
71,4
|
|
Контролери
|
1,3
|
8,79
|
14
|
281,6
|
|
Прибиральники
|
1
|
6,76
|
8
|
95,2
|
|
Всього
|
3327,3
|
|
Інструментальне
виробництво
|
|
Верстатники
|
1,4
|
9,46
|
9
|
209,9
|
|
Слюсарі
|
1,4
|
9,46
|
3
|
69,9
|
|
Ремонтне
виробництво
|
|
Верстатники
|
1,3
|
8,79
|
10
|
201
|
|
Слюсарі
|
1,3
|
8,79
|
3
|
60,3
|
|
Загалом
|
3868,4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фонд зарплати інженерно-технічних працівників, управлінського
і молодшого обслуговуючого персоналу визначається відповідно до його
чисельності (табл. 4.2.) за формулою:
,
де f = 
- категорія працівників.
В планових розрахунках приймаються такі значення :
) управлінський персонал (керівники) - =2,4;
) ІТП - =2,2;
) молодший обслуговуючий персонал (МОП) - =1,2.
ФОПс уп = (12*1218*2,4)*1760,88/2001*24= 740,85 тис. грн.
ФОПс ін.-тех = (12*1218*2,2)*1760,88/2001*21= 594,2 тис.
грн.
ФОПс мол обс = (12*1218*1,2)*1760,88/2001*3= 46,3 тис. грн.
ФОПс раз= 740,85+594,2+46,3 =1381,3 тис. грн.
Результати планування ФОП для ІТП, МОП та АУП доцільно подати у
табличні й формі (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. Фонд зарплати інженерно-технічних працівників,
управлінського і молодшого обслуговуючого персоналу
|
Категорії
працівників
|
Тарифний коефіцієнт
|
Чисельність
відповідної категорії
|
ФЗП відповідної
категорії працівників, тис. грн.
|
|
Управлінський
персонал
|
2,4
|
24
|
740,85
|
|
Інженерно-технічні
працівники
|
2,2
|
21
|
594,2
|
|
Молодший
обслуговуючий персонал
|
1,2
|
3
|
46,3
|
|
Всього
|
1381,3
|
Вартість основних матеріалів, напівфабрикатів і купованих
виробів комплектації для забезпечення виробничої програми визначається за
даними завдання з урахуванням коефіцієнта транспортно-заготівельних витрат Ктз=1,05...1,08.
Висновок: визначивши відповідні тарифні коефіцієнти, тарифні
ставки за кожним видом професій та заробітну плату на 1 виріб по кожному виду
продукції, ми знайшли ФОП основних робітників, що становить 5931,39 тис. грн.,
у розрізі видів продукції А, В, відповідно - 2478,8 тис. грн., 3452,5 тис.
грн..
Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників основного
виробництва - 3327,3 тис. грн., інструментального та ремонтного виробництва -
541,1 тис. грн.., що загалом становить 3868,4 тис. грн.
Фонд зарплати інженерно-технічних працівників, управлінського
і молодшого обслуговуючого персоналу складає 1381,3 тис. грн.
. Планування собівартості продукції
Собівартість - це сукупність витрат на виробництво і
реалізацію продукції у грошовому виражені.
За методами планових розрахунків складових собівартості
продукції, усі витрати прийнято поділяти на прямі, які можна визначити „прямим”
рахунком для кожної одиниці продукції незалежно від обсягів виробництва
(зарплата основних робітників, вартість основних матеріалів, технологічної
енергії тощо), і непрямі, які можна визначити сумарно на весь обсяг продукції
(наприклад, амортизація будівель), а потім розподілити між виробами відповідно
до заданих критеріїв (пропорційно прямим витратам, трудомісткості продукції та
ін.).
Загальна схема планування собівартості продукції за основними
статтями витрат відображена на рис. 6.1.
Непрямі загальновиробничі витрати на весь обсяг виробництва
визначаються на основі планових кошторисів: 1) на утримання і експлуатацію
устаткування (табл. 6.1); 2) загально-цехових витрат (табл. 6.2).
Рис. 6.1. Порядок планування собівартості продукції.
Витрати за статтями кошторису 1 і 2 (табл. 6.1) визначені в попередніх
розділах. Вартість допоміжних матеріалів (ганчір’я, мастил, емульсії тощо)
визначається в межах вартості устаткування (
= 0,6..0,8%) з урахуванням коефіцієнта його завантаження:
,
(6.1)
де 
- вартість устаткування (табл. 3.1);
Кз - коефіцієнт завантаження технологічного устаткування (за
результатами оптимізації виробничої програми).
Мд = 1715,5*(0,8/100*456.1/616)=10,15 тис. грн..
Таблиця 6.1. Плановий кошторис витрат на утримання і
експлуатацію устаткування
|
№ з/п
|
Статті витрат
|
Сума, тис. грн.
|
Обґрунтування
величини
|
|
1
|
Амортизація
основних засобів виробничого призначення (II і III група)
|
202,42
|
табл. 3.2
|
|
2
|
Зарплата основна і
додаткова допоміжних робітників
|
3868,4
|
табл.5.2
|
|
3
|
Відрахування на
соціальне страхування від зарплати допоміжних робітників
|
1547,36
|
≈ 40% п.2
|
|
4
|
Допоміжні матеріали
|
10,15
|
формула 6.1
|
|
5
|
Енергія для
виробничих потреб (силова)
|
1204,38
|
формула 6.2
|
|
6
|
Витрати на ремонт
устаткування інструментів і пристосувань
|
68,62
|
розділ 6
|
|
7
|
Малоцінні і
швидкозношувані інструменти та пристрої
|
257,32
|
розділ 6
|
|
|
Всього
|
7158,65
|
|
Вартість енергії для виробничих потреб складається з витрат
на силову електроенергію, стиснене повітря, воду і пару. Поміж цих витрат
основну частину (90%) складає вартість споживаної енергії для приводу
електродвигунів, яка визначається за формулою:
,
(6.2)
де Цw - тарифна плата за одиницю споживаної електроенергії,
Цw=,02802 грн./кВт-год.;
Рw - сумарна потужність установлених електродвигунів (див.
табл. 3.1);
Кw - коефіцієнт використання потужності двигунів і втрат
електроенергії, Кw= 0,8...0,9.
Е = 0,2436*2086,7*4*0,74042*0,8= 1204,38
тис. грн..
Витрати на інші види енергії складають 10...15% витрат на силову
енергію.
До витрат на ремонт устаткування в даному випадку відноситься вартість
запасних части і матеріалів, оскільки решта витрат (зарплата ремонтників,
електроенергія тощо) враховані в інших статтях кошторису. Ці витрати складають
3...4 % вартості устаткування.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних інструментів і пристроїв
складає 10...15 % вартості устаткування.
Плановий кошторис загально-цехових витрат складається в табличній формі
(табл. 6.2) за результатами попередніх розрахунків. При цьому до складу
відповідних витрат відноситиметься заробітна плата лише АУП, МОП та ІТП цехів
(за виключенням оплати праці персоналу заводоуправління - відноситься до складу
невиробничих витрат). Частка заробітної плати АУП, МОП та ІТП цехів складає 30%
фонду оплати праці основних робітників.
Таблиця 6.2. Плановий кошторис загально-цехових витрат
|
№
|
Статті витрат
|
Сума, тис. грн.
|
Обґрунтування
|
|
1
|
Утримання АУП, ІТП,
МОП цехів
|
599,59
|
|
|
- зарплата (основна
і додаткова)
|
414,39
|
30% п. 5.3
|
|
- відрахування
соцстраху
|
185,2
|
≈ 40%
|
|
2
|
Амортизація цехових
будівель і споруд (І група)
|
187,76
|
табл 3.2
|
|
3
|
Утримання і ремонт
будівель виробничого призначення (цехових)
|
1378,5
|
розділ 6
|
|
4
|
Інноваційні витрати
|
474,51
|
розділ 6
|
|
5
|
Охорона праці
|
533,82
|
розділ 6
|
|
6
|
Інше
|
254,4
|
розділ 6
|
|
|
Всього, тис. грн.
|
4028,17
|
|
Планування інших витрат кошторису варто здійснювати за
відповідними нормативами, а саме:
а) витрати на утримання (опалення, освітлення) та ремонт
цехових будівель - 150…180 грн. на м2 виробничої площі;
б) витрати на інноваційну діяльність - 8 %, на охорону праці
- 7..9 % та інші 3...4 % фонду зарплати робітників.
Планова собівартість продукції визначається на основі
складання загального кошторису витрат на річний обсяг виробництва та
калькуляції собівартості кожного виробу (табл. 6.3.)
Таблиця 6.3. Зведений кошторис собівартості продукції
підприємства
|
№ з/п
|
Статті витрат
|
Витрати на річну
програму
|
Обґрунтування
|
Витрати на виріб,
|
|
|
|
|
грн./шт.
|
|
|
тис.грн.
|
% до повної
собівартості
|
|
А
|
В
|
С
|
Сн
|
|
I. ВИРОБНИЧІ
ВИТРАТИ
|
|
1. Прямі:
|
|
1.1.
|
Основна і додаткова
зарплата основних робітників
|
5931,4
|
18,9
|
табл. 5.1
|
144,96
|
192
|
237,2
|
213,05
|
|
1.2.
|
Нарахування за
соціальним страхуванням на ФОП основних робітників
|
2372,56
|
7,5
|
≈ 40% п.1.1.
|
57,984
|
76,7
|
94,88
|
85,22
|
|
1.3.
|
Основні матеріали,
сировина, куповані напівфабрикати та вироби комплектації
|
5383,9
|
17,2
|
див. завдання
|
126
|
116
|
126
|
240
|
|
1.4.
|
Енергія на
технологічні потреби
|
1204,38
|
3,8
|
Незначні і
враховані в 6.1.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Всього прямих
виробничих витрат
|
14892,2
|
47,4
|
|
328,94
|
384
|
458,08
|
538,27
|
|
2.
Загальновиробничі:
|
|
2.1.
|
Утримання і
експлуатація устаткування
|
7158,65
|
22,8
|
табл. 6.1
|
135,29
|
209
|
0
|
191,26
|
|
2.2.
|
Загально-цехові
|
4028,17
|
12,8
|
табл. 6.2
|
91,74
|
136
|
0
|
130,82
|
|
Всього
загальновиробничих витрат
|
11186,8
|
35,7
|
|
227,03
|
345
|
0
|
322,08
|
|
Виробнича
собівартість
|
26079,1
|
83,3
|
|
555,97
|
729
|
458,08
|
860,35
|
|
II.НЕВИРОБНИЧІ
ВИТРАТИ
|
|
Всього невиробничих
|
5215,81
|
16,7
|
20% виробничої собі
вартості
|
111,19
|
146
|
91,616
|
172,07
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Повна собівартість
продукції
|
31294,9
|
100
|
|
667,17
|
875
|
549,7
|
1032,4
|
|
Ціна оптова
|
33510,5
|
-
|
-
|
713,89
|
936
|
588,17
|
1104,7
|
При калькулюванні собівартості виробу витрати на утримання і
експлуатацію устаткування (табл. 6.1) розподіляються пропорційно
машино-місткості продукції 
,
загально-цехові витрати - пропорційно фонду зарплати основних робітників 
, невиробничі витрати - пропорційно прямим витратам за
видами продукції.
Висновок: у даному розділі було складено плановий кошторис витрат на
утримання і експлуатацію устаткування, за яким вся сума витрат складатиме
7158,65 тис. грн., плановий кошторис загально-цехових витрат, сума яких
становить 4028,17 тис. грн.
Також ми розрахували співвідношення між машино-місткістю і-того виду
продукції та загальною машино-місткістю виробничої програми, що дозволило
обчислити витрати на утримання і експлуатацію устаткування.
Загальновиробничі витрати визначаються на основі планового кошторису
витрат на утримання і експлуатацію устаткування та планового кошторису
загально-цехових витрат. Повна собівартість продукції склала 31294,9 тис. грн.,
а загальна оптова ціна - 33510,5 тис. грн.
7. Планування потреби в оборотних коштах
Планування потреби в оборотних коштах за основними елементами
варто здійснювати на основі наступної табличної форми:
Таблиця 7.1. Планування оборотних коштах
|
№ з/п
|
Елемент оборотних
засобів
|
Річна потреба
(випуск), тис.грн.
|
Норма запасу, днів
|
Сума, тис.грн.
|
|
1
|
Виробничі запаси
|
|
|
|
|
1,1
|
Основні матеріали і
комплектуючі вироби
|
5383,9
|
15
|
224,57
|
|
1,2
|
Допоміжні матеріали
та інші матеріальні цінності
|
10,15
|
10
|
0,28
|
|
1,3
|
Малоцінні і
швидкозношувані предмети, інвентар та інше [80%(п.1+п.2)]
|
-
|
|
179,88
|
|
|
Всього
|
|
|
404,73
|
|
2
|
Незавершене
виробництво
|
|
|
928,89
|
|
3
|
Готова продукція на
складі
|
33510,54
|
3
|
279,25
|
|
|
Всього оборотних
засобів
|
|
|
1612,87
|
Оборотні засоби визначаються за їх складовими (окрім
„незавершеного виробництва”) на основі орієнтовних норм запасу в днях наступним
чином:
,
де 
- річна потреба у відповідних матеріальних цінностях,
тис. грн (див. кошторис); 
- норматив запасу в днях.
Оборотні засоби у незавершеному виробництві визначаються за формулою:
,
де С - повна собівартість річного випуску продукції, тис. грн.;
М - вартість основних і допоміжних матеріалів на річний випуск
продукції, тис. грн.;
Тц - тривалість виробничого циклу, Тц=25...30
днів.
Висновок: у розділі було обґрунтовано потребу в оборотних засобах за
основними елементами. Як видно із таблиці, найбільшу частку в оборотних засобах
займає незавершене виробництво, а найменшу - готова продукція на складі.
Виробничі запаси становлять 404,73 тис. грн.
8. Зведені показники виробничо-господарської діяльності
підприємства
За результатами попередніх розрахунків визначаються основні
планові показники діяльності підприємства (табл. 8.1).
Таблиця 8.1. Планові економічні показники підприємства
|
№ з/п
|
Показники
|
Од. вимірювання
|
Значення
|
|
А. Кількісні
показники
|
|
1
|
Виробничі засоби, в
т.ч.:
|
тис. грн.
|
13059,86
|
|
а) основні
|
|
11446,99
|
|
б) оборотні
|
|
1612,87
|
|
2
|
Спискова
чисельність виробничого персоналу, в т.ч.
|
осіб
|
396
|
|
- робітників
|
|
348
|
|
3
|
Річний обсяг
продукції в планових цінах підприємства
|
тис. грн.
|
33510,54
|
|
4
|
Повна собівартість
річного випуску продукції
|
тис. грн.
|
31294,872
|
|
5
|
Прибуток від
реалізації продукції
|
тис. грн.
|
2215,668
|
|
Б. Якісні показники
|
|
1
|
Капіталовіддача
(п.3/п.1а)
|
грн./грн.
|
2,92
|
|
2
|
Продуктивність
праці - виробіток:
|
тис.грн./люд.
|
|
|
- умовно-чистої продукція
на одного працівника
|
|
|
|
- чистої продукції
на одного працівника
|
|
38,76
|
|
- чистої продукції
у розрахунку на одну гривню оплати праці
|
|
36,78
|
|
|
|
1,61
|
|
3
|
Витрати на одиницю
товарної продукції (п.4/п.3)
|
грн./грн.
|
0,93
|
|
4
|
Рентабельність
виробництва (виробничих ресурсів) - (п.5/п.1)*100
|
%
|
16,96
|
|
|
|
|
|
5
|
Рентабельність
продукції (п.5/п.4)*100, в.т.ч.:
|
%
|
7,07
|
|
А
|
|
6,54
|
|
В
|
|
6,95
|
|
С
|
|
6,99
|
|
Сн
|
|
7
|
Висновок: річний обсяг продукції в планових цінах
підприємства становить 33510,54 тис. грн., а прибуток від реалізації продукції
- 2215,668 тис. грн.
Планова продуктивність праці у розрахунку на 1 працівника -
38,76 тис. грн./люд. (умовно-чистої продукції) та 36,78 тис. грн./люд. (чистої
продукції).
Рентабельність виробництва знаходиться на рівні 16,96%, а
рентабельність продукції в цілому 7,07%. Рентабельність продукції не дуже
висока, проте свідчить про те, що виробництво не є збитковим.
Висновки
Планування виробництва базується на визначенні виробничої
програми, оскільки вона задає напрямки планування інших показників
господарської діяльності. Важливим етапом при визначенні виробничої програми є
встановлення прогнозних обсягів попиту на продукцію. Прогнозування здійснюється
за функцією тренду реалізації продукції. Прогнозні обсяги попиту на продукцію
становлять: А=17,05 тис. шт., В=23,06 тис.шт., С=1,49 тис.шт. Отже, найбільшими
є обсяги реалізації продукції В, дещо нижчими - продукції А. Щодо обсягів
реалізації продукції С, то вони зменшуються, починаючи із п’ятого кварталу, а у
одинадцятому та дванадцятому кварталах прогнозований обсяг попиту взагалі
від’ємний.
Встановивши прогнозний попит, здійснили оптимізацію
виробничої програми. За результатами оптимізації видно, що загальний випуск
продукції з максимальним прибутком становитиме: на продукцію А - 17,1 тис.шт./рік,
В - 18 тис. шт./рік. Отже, найбільшими є обсяг виробництва продукції виду В.
При цьому максимальний прибуток за отриманими обсягами виробництва буде
становити 2826,516 тис. грн.
У наступному розділі було розраховано необхідну кількість
устаткування - 171 одиниця. Вартість всього устаткування становить 1715,5 тис.
грн. Амортизаційні відрахування визначаються для кожної групи основних
виробничих засобів за нормами чинного законодавства. Сума всіх амортизаційних
відрахувань складає 390,18 тис. грн.
Планування чисельності персоналу здійснюється у розрізі таких
груп: основні робітники, допоміжні робітники основного виробництва, допоміжні
робітники допоміжного виробництва, адміністративно-управлінський персонал,
молодший обслуговуючий персонал та інженерно-технічний персонал. Чисельність
основних робітників за окремими професіями визначається, виходячи з нормованої
трудомісткості на окремі види робіт, скорегованої на ефективний фонд робочого
часу одного робітника і запланований рівень виконання норм. Чисельність
допоміжних робітників розраховується на основі співвідношення кількості
об’єктів, що обслуговуються до норм обслуговування. Основою для розрахунків
чисельності керівників та спеціалістів служить організаційна структура
управління. Загальна чисельність робітників складає 348 осіб, всього персоналу
- 396 осіб.
На основі визначеної чисельності категорій персоналу
здійснюється планування фонду оплати праці. Основні робітники перебувають на
відрядній системі оплати праці, тому при визначенні їх ФЗП береться до уваги
трудомісткість виробничої програми. ФЗП основних робітників становить 5931,39
тис. грн. Нарахування заробітної плати допоміжних робітників здійснюється на
основі погодинної оплати праці з врахуванням відпрацьованого часу і
встановленої тарифної ставки. ФЗП допоміжних робітників становить 3868,4 тис.
грн.
Також було розраховано фонд зарплати інженерно-технічних
працівників, управлінського і молодшого обслуговуючого персоналу - 1543,3 тис.
грн.
Для планування собівартості було складено плановий кошторис
витрат на утримання і експлуатацію устаткування та кошторис загально-цехових
витрат. На їх основі було знайдено загальновиробничі витрати та виробничу
собівартість. Повна собівартість продукції становить 31294,872 тис. грн. Також
ми розрахували оптову ціну - 33510,54 тис. грн., а також прибуток від
реалізації продукції - 2215,668 тис. грн.
Плановий виробіток умовно-чистої продукції 38,76 тис.
грн./люд. Досить високим є показник капіталовіддачі - 2,92 грн./грн., тобто із
використанням 1 грн. капіталу ми створюємо 2,92 грн. продукції. Витрати на 1
одиницю товарної продукції становлять 0,93 грн./грн. Даний показник є меншим
одиниці, що свідчить про позитивне його значення.
Список використаної літератури
1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч.
посіб. - Вид. 2-е, без змін. - К.: КНЕУ, 2008 - 524с.
2. Гуменюк В.Я., Юрчик Г.М. Планування та
організація виробничої діяльності підприємства. Навч. посібник. - Рівне: НУВГП, 2009. - 145с.
3. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності
підприємства: Навч. посіб. - Рівне: НУВГП, 2008 - 136с.
4. Методичні рекомендації для виконання курсового
проекту з дисципліни “Планування та організація виробничої діяльності
підприємства” студентами напряму підготовки 6.050305 - “Управління персоналом і
економіка праці” / В.Я. Гуменюк, Г.М. Юрчик - Рівне: НУВГП, 2010.- 34 с.
5. Орлов О.О. Планування діяльності промислового
підприємства: Підручник. - К.: Скарби, 2002