Товарні запаси підприємства

Товарні запаси підприємства

Вступ

Торгівля - це галузь господарства, яка виконує функції обігу товарів (забезпечує їх рух із сфери виробництва у сферу споживання), тобто торгівля - це комерційна діяльність з обороту, купівлі та продажу товарів. Або, іншими словами, торгівля - це комерція. Проте ці два поняття не тотожні, вони мають відмінності.

Торгівля - атрибут будь-якого суспільства Вона існує в усіх економічних формаціях і відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, носієм яких вона є. Разом з торгівлею розвиваються і відносини купівлі-продажу, які й отримують своє закріплення у визначенні комерції. Ці відносини не можуть існувати без торгівлі, оскільки вони виникають у процесі функціонування останньої і відбивають ступінь її зрілості.

Комерції властиві торгові угоди, спекуляція, «гонитва» за наживою, вигодою, прибутком. Комерція непередбачувана і регулюється ринком. Торгівля виступає формою існування комерції і відбиває відносини купівлі-продажу, що виникають у її процесі.

Відмінності не існують без тотожностей, тому торгівлі без комерції теж не буває, оскільки процес купівлі-продажу передбачає отримання прибутку, вигоди, тобто здійснення комерції.

Отже, торгівля і комерція - як тотожність - тимчасова, минуща, відносна, а їх розвиток - зміна абсолютна

Разом з тим з метою створення класифікації ряд близьких визначень ототожнюється. Так сталося із поняттям «торгівля» та «комерція».

Проте таке ототожнення не завжди можливе. Тому тотожність передбачає деяку ідеалізацію процесів, про які йдеться, оскільки правомірність їх випливає з факту відносної стійкості явищ об'єктивного світу.

Як форма обміну, торгівля є опосередкованою ланкою між виробництвом і обумовленим ним розподілом, з одного боку, та споживанням, з другого, і являє собою фазу процесу відтворення. Форми і характер торгівлі визначаються способом виробництва.

Торгівлю класифікують за:

·        типом власності - приватна, державна, кооперативна;

·        рухом товарів - оптова, роздрібна;

·        способом функціонування - внутрішня, зовнішня, міжнародна;

·        сферами виробництва - сільськогосподарська, продовольча, промислова та ін.

Єдиної стійкої класифікації немає. Торгівлю здійснюють підприємства (фірми), що спеціалізуються на продажу або перепродажу товарів з метою отримання прибутку. Такий вид діяльності називається комерційним. Тому підприємницькі структури, що займаються торгівлею і торгово-посередницькою діяльністю, називають комерційними структурами. Проте комерційною діяльністю сьогодні займаються не тільки спеціалізовані підприємства. Цей вид діяльності тією чи іншою мірою притаманний усім підприємницьким структурам незалежно від форм власності, до яких вони належать. Спинимося на типових для бізнесу видах торгівлі, а саме, на оптовій і роздрібній.

Оптова торгівля здійснюється великими партіями, вона не пов'язана з продажем товару кінцевим споживачам. Тому в оптовій торгівлі товар може бути проданий два і більше разів (спочатку на регіональному, а потім на місцевому рівнях), а у роздрібній - тільки один раз.

Підприємства оптової торгівлі поділяють: на оптові фірми (організації) виробників; комерційні оптові організації; агентів і брокерів.

Оптова торгівля виробників розвинена в автомобіле - та машинобудуванні. Комерційні оптові організації отримують право власності на товари і займаються широким спектром торгівлі у галузі будматеріалів, продуктів деревообробки, спеціальних продуктів харчування, бакалійних, тютюнових виробів, напоїв, ліків та ін. Агенти і брокери такі самі посередники, як і оптовики. Вони не отримують права власності або самого товару, їх доход формується за рахунок обумовленого відсотка вартості товару або комісійних винагород. Відмінність між агентами і брокерами полягає у тому, що перші використовуються постійно, а другі - тимчасово.

Формами оптової торгівлі можуть бути: конкурентні торги; закриті торги; аукціонна торгівля (вона може бути і роздрібною).

Конкурентні торги - це форма організації торгівлі, коли потенційні продавці обумовлюють письмово умови купівлі, а також характеристики товарів та послуг, а покупець вибирає найкращу пропозицію.

При закритих торгах умови контракту тримають в таємниці.

Аукціонна торгівля - це спосіб реалізації товарів за допомогою конкуренції покупців.

Важливе місце в здійсненні оптової торгівлі належить біржі.

Роздрібна торгівля замикає ланцюг руху товару від виробника до споживача. До роздрібної торгівлі, поряд з магазинами та іншими торговельними установами, належать також і підприємства громадського харчування та сервісу.

Формами роздрібної торгівлі є незалежні роздрібні торговці, що володіють магазином; торгівля на основі оренди торговельної точки; організація торгівлі на паях (тобто кооперативних засадах).

Основні види підприємств роздрібної торгівлі: підприємства само-обслуговування (універсами); магазини товарів за зниженими цінами; магазин-склад торгівля за каталогами; немагазинна торгівля (замовлення поштою, інформаційні листи); торговельні автомати; продаж на дому та ін.

Торгівля відображує економічні відносини суспільства. За рівнем торгівлі можна робити висновок, наскільки розвинені ці відносини. Порівнюючи торгівлю в колишніх республіках Союзу (нині СНГ) і в країнах з ринковою економікою, можна виявити відмінність у системі відносин, технологічному процесі та культурі виробництва (незважаючи на зовні подібні атрибути.

Сьогодні торгівля України перебуває на шляху до комерції, що зу-мовлено більш високим рівнем розвитку її.

.       
Загальна частина

.1 Роль товарних запасів у забезпеченні комерційного успіху торговельного підприємства

Забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслуговування покупців потребує створення на торговельному підприємстві певного обсягу товарних запасів.

Товарний запас - являє собою масу товарів, призначену для наступного продажу та здійснення безперебійної торгівлі, що знаходиться в сфері обігу в процесі переміщення від виробництва до споживання.

Управління товарними запасами - це складний комплекс заходів, спрямований на забезпечення максимально високого рівня обслуговування покупців при мінімізації поточних витрат, пов'язаних зі утримуванням запасів.

В процесі переміщення товарні запаси сфери обігу набувають різних форм: запаси готової продукції на складах підприємств-виробників → товари в дорозі від виробника до оптової ланки → товарні запаси на складах гуртової торгівлі та інших збутових посередників → товари в дорозі від гуртової до роздрібної ланки торгівлі → запаси підприємств роздрібної торгівлі (на складах та в торговельному залі).

Необхідність утворення товарних запасів обумовлена такими причинами:

) невідповідність часу споживання та виробництва товарів;

) сезонністю виробництва та споживання окремих видів товарів;

) нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання товарів;

) необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий;

) необхідністю утворення страхових резервів для згладжування можливих непередбачуваних коливань в попиті та пропозиції товарів, обумовлених різними факторами.

Класифікація товарних запасів:

) за призначенням запасів:

запаси поточного зберігання;

запаси сезонного зберігання;

запаси попереднього (дострокового) завозу;

запаси цільового призначення;

) залежно від місця формування:

запаси роздрібної торгівлі;

запаси оптової торгівлі;

запаси товарів у дорозі;

) залежно від асортиментної структури запасів - запаси за товарними групами;

) залежно від моменту та характеру оцінки:

початкові (вхідні) товарні залишки, що характеризують розміри товарних запасів, які фактично склалися на початок певного періоду;

вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фактично склалися на кінець певного періоду;

середні товарні запаси, які характеризують розміри товарних запасів протягом певного періоду та розраховуються по середній арифметичній чи середній хронологічній;

планові (прогнозні) товарні запаси, які підприємство планує або очікує забезпечити на певну дату;

) залежно від регулярності поповнення:

запаси товарів регулярного поновлення та витрат;

запаси регулярного поновлення, але сезонного використання;

запаси сезонного формування та регулярного використання;

запаси періодичного поновлення;

) в залежності від попиту на споживчі товари:

запаси, що відповідають параметрам попиту;

запаси, що не відповідають параметрам попиту (неходові товари, залежалі товари, товари, завезені понад норму)

) відповідно до нормативу:

запаси у межах нормативу;

понаднормативні запаси («заморожування» оборотних коштів, зростанні витрат обігу);

запаси менше нормативу (призводить до порушення ритму продажу, неотримання належного обсягу товарообігу та прибутку, формування незадоволеного попиту населення).

Товарні запаси підприємства є важливою фінансово-економічною категорією, яка визначає його здатність провадити торговельну діяльність на протязі визначеного терміну. Аналіз різноманітних підходів до визначення товарних запасів дає підстави стверджувати, що існує два основних підходи до їх визначення - економічний та фінансовий. З точки зору економічного підходу товарні запаси розглядаються як вже сформований матеріальний ресурс діяльності. З точки зору фінансового підходу товарні запаси розглядають як кошти, вкладені у формування даного матеріального ресурсу.

.       
Спеціальна частина

ТОВ «АТБ-маркет» - магазин з продажу продовольчих товарів і окремих груп непродовольчих товарів.

АТБ-маркет - українська мережа магазинів формату дискаунтер.

Заснована у 1993 році у м. Дніпропетровську. Тоді в Україні ще не було ні дискаунтерів, ні супермаркетів, ні гіпермаркетів. Були «радянські» гастрономи 6 таких гастрономів фірми «Агротехбізнес» поклали початок становленню мережі дискаунтерів «АТБ».

На 15 листопада 2013 року мережа налічує 810 магазинів в 194 містах, 16 смт та 1 селі 16-и областей України та АР Крим. Щоденно в мережі «АТБ» покупки здійснюють більш ніж 2 млн чол.

«АТБ-маркет» володіє однією з найбільших в Україні логістичною інфраструктурою з вантажообігом більш ніж 3700 тон за добу. Річний товарообіг мережі у 2011 році становив 18 055 296 тис. грн. (з ПДВ).

АТБ-маркет в м. Дніпропетровськ знаходиться за адресою вул. Героїв Сталінграду 52 у зручному місці, де добре організовані під’їзні шляхи та стоянка для особистого автотранспорту. Режим роботи - з 8: 00 до 23: 00.

Торгівельна площа становить 600 кв. м., широта асортименту складає близько 15 тис. найменувань, кожного дня відвідує близько 5000 чоловік, це свідчить про те, що в магазині створена комфортна атмосфера.

ТОВ «АТБ-маркет» представляє слідуючі послуги: автостоянка, камери зберігання.

Обслуговуючий персонал завжди ввічливий та тактичний з покупцем можуть надати кваліфіковану консультацію.

Головним документом, яким керується ТОВ «АТБ-маркет» в своїй діяльності є статут.

У торговому залі використовуються наступні види обладнання:

. Горки пристінні і острівці - поверхня для викладки товарів представлена у вигляді полиць.

Стелажі пристінні і острівці - полиці дотримуються з чотирьох сторін.

Холодильне обладнання: - холодильна вітрина - холодильний прилавок - холодильний прилавок - вітрина.

Подіум - використовується для показу великогабаритних товарів.

Касові термінали.

Обладнання для підсобних приміщень:

. Стелажі.

. Піддони - плоскі, ящикові, стоечні.

. Підтоварники.

. Виробничі столи.

Торговий інвентар:

. Інвентар для підготовки товарів до продажу товарів - ніж гастрономічний, ніж для сиру і масла, для нарізки хліба, калачний ніж, лопатки кондитерські, щипці кондитерські.

. Інвентар для викладки і показу товарів - лотки, бочки для солінь, вази для кондитерських виробів, кошики для фруктів і овочів.

. Інвентар для реклами товарів - оформлення прилавків, вітрин і інтер'єру магазину.

. Інвентар для обслуговування покупців - кошики.

Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля продуктами харчування та предметами першої необхідності.

Головною задачею підприємства є забезпечення всього населення України якісними продуктами харчування за низькими цінами. Гарантувати якість товару за рахунок використовування високоефективних технологій і етичного ведення роздрібної торгівлі.

На підприємстві використовується метод самообслуговування. Вид будівлі - окремостояча.

Загалом в «АТБ-маркеті»» працює близько 30 чоловік, які включають в себе керівний персонал, менеджерів-консультантів, бухгалтерію, відділ маркетингу, операціоністів, продавців та ін.

торговий склад асортимент запас

Працівники підприємства отримують зарплатню відрядно-преміальною формою, це означає що робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але і премію. Премія звичайно встановлюється за досягнення визначених показників: виконання плану виробництва продукції, завдань по якості продукції або економії у витраті матеріальних і інших видів ресурсів. Прибуток підприємство отримує від реалізації товарів та платних торгових послуг, тобто прибуток від торгової діяльності. Ціноутворення здійснюється витратним методом, тобто ціна розраховується, виходячи із суми постійних і змінних витрат на одиницю продукції й запланованого прибутку з урахуванням нижнього порогу ціни. При опосередкованому збуті ціна продажу кінцевому споживачу збільшується на розмір націнки, яка залежить від особливостей товару (сезонність, мода, новизна), а також еластичності попиту за цінами. Витратний метод не враховує ринкових факторів (характер попиту, рівень платоспроможності попиту, політику конкурентів), а ціна, визначена за таким методом, практично завжди завищена і в конкурентній ситуації чревата негативними наслідками для продавця.

Однак є й позитивні оцінки цієї моделі: якщо в рамках однієї галузі всі виробники використовують витратний метод ціноутворення, цінова конкуренція мінімальна, а ціни більш реальні й виключають наживу за рахунок покупців.

Групи товарів представлені в магазині різноманітні, і вони поділяються на такі категорії: гастрономія, риба та морепродукти, сири, кулінарія, бакалія, хліб та хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, молочна продукція, заморожені овочі та фрукти, лікеро - водочні напої, безалкогольні, фрукти та овочі, засоби гігієни, господарчі товари.

Ефективність діяльності підприємства - це категорія, яка виражає відповідність результатів і витрат підприємства цілям діяльності та інтересам власників. Поняття «ефективність» передбачає порівняння отриманих результатів діяльності з величиною витрачених ресурсів.

Таким чином дане підприємство має потужну матеріально - технологічну базу укомплектований штат працівників, пропонує широкий асортимент товару, використовує активні методи продажу та має великий потенціал для виконання поставленої мети і одержання прибутку.

2.2 Характеристика торгового асортименту підприємства

Формування асортименту товарів у магазині є одним з основних етапів комерційної роботи торгового персоналу і за технологією являє собою процес постійного підбору товарів за видами, фасонами, моделями, розмірами та іншими характерними ознаками. Для прибуткової діяльності магазину він повинен відповідати вимогам максимального задоволення попиту населення з мінімально можливими витратами часу на придбання товарів.

Перетворення виробничого асортименту в торговельний починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. А вже у магазині «АТБ-маркет» здійснюється перетворення виробничого асортименту в торговельний за основними групами продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності і простого асортименту, які закуповуються безпосередньо у виробників.

Асортимент товарів, який представлений у магазині «АТБ-маркет»

Найважливішим принципом формування асортименту товарів забезпечення його відповідності характеру попиту, що пред’являється вибраними для обслуговування контингентами покупців.

Деякий вид товару в магазині більш потребуючий, і стоїть на перших місцях для споживача. Це можна побачити, на діаграмі:

Асортимент товарів магазину «АТБ-маркет» характеризується різними параметрами і відповідними показниками. Головні параметри за якими здійснюються аналіз і оцінка товарного асортименту магазина його повнота і стійкість.

Повнота асортименту це відповідність фактичної наявності товарів у магазині затвердженому обов’язковому асортиментному переліку.

Під стійкістю асортименту товарів потрібно розуміти безперебійну наявність в продажу товарів, передбачених асортиментним переліком магазина.

Повнота і стійкість асортименту в магазині визначається за допомогою показників, що іменуються коефіцієнтами повноти та стійкості асортименту.

Отже, формування асортименту у роздрібному торгівельному підприємстві, залежить від попиту споживачів щодо кожної групи товарів. Знання параметрів показників повноти та стійкості асортименту дозволяє виявити недоліки, які є в формуванні асортименту товарів в роздрібній торговій мережі.

2.3 Товарні втрати та завдання щодо їх зменшення

товарний запас асортимент

Товарні втрати вимірюються в натуральному і грошовому виразі. Звідси і дві групи втрат: товарні і матеріальні.

Товарні втрати поділяються за видом втрачених характеристик товару на дві підгрупи: кількісні і якісні. Кількісні (їх ще називають природними) втрати відносяться до неминучих і за порядком списання нормуються.

Кількісні втрати, залежно від причин виникнення, поділяються на два види - природний збиток і передреалізаційні втрати.

Природний збиток при зберіганні харчових продуктів - це зменшення їх маси при транспортуванні, зберіганні і реалізації з-за природних причин: усихання; розпил; розкрошка (утворюється при продажі продуктів); розруб, різка, низька відносна вологість повітря при зберіганні і др.; витік (танення, просочування); розлив при перекачуванні і продажі рідких товарів; витрата речовин на дихання (борошно, плоди, овочі), випаровування вологи і летючих речовин.

Усушка становить 50-100% усього природного збитку. Вона відбувається навіть, якщо товар герметично укупорений. Це стосується як продовольчих, так і непродовольчих товарів.

Розпил (утрушування, розпилення) властиві лише дуже подрібненим продуктам (пральні порошки, крейда, цемент, пудра, окремі харчові продукти типу сухого молока, солі, цукру тощо).

Розлив (розмазування) - втрати рідких в’язких, мазеподібних продуктів за рахунок прилипання часток до стінок тари (фарби, оліфа, мед, напої, та ін.).

Звітрювання - перехід летючих речовин у навколишнє середовище (в алкогольних напоїв - етиловий спирт; у парфумерно-косметичних - спирт і ароматичні речовини).

У норми природного збитку включаються: маса полімерної плівки, фольга, пергамент, видаляємі при продажі сирів, а також кінці оболонок, шпагат, механічні зажими, видаляємі при підготовці до продажу ковбасного копченого сиру. це нормуємі втрати.

У норми природного збитку не включаються: нормуємі відходи, що утворюються при підготовці і продажі ковбас, мясокіпченостей, риби, що продаються після попередньої обробки; зачистки вершкового масла, крихта від карамелі обсипаної і цукру-рафінаду; втрати, що утворюються унаслідок псування продуктів, пошкодження і завісу тари; втрати при неправильному зберіганні; відходи плодоовочевої продукції. Природні втрати не враховуються для продуктів, що знаходяться в герметичній упаковці. Бій, лом, зниження якості і псування товарів відносяться до актуємих втрат.

Норми природного збитку встановлені диференційно: залежно від виду товару, місця зберігання, способу упаковки, зони (зволожена або суха), пори року (холодно або тепло), тривалості зберігання (по днях і місяцях). Визначені і норми списання бою тари при транспортуванні. Списання природних втрат проводяться тільки після інвентаризації продукції. Розрахунок природних втрат на продукти, продані вроздріб, складається в наступному порядку. До суми природних втрат на фактичних залишків товарів на початок звітного періоду додається сума обчислених втрат по документах на ті продукти, що поступили за цей же період і виключаються втрати на продукти, відпущені іншим організаціям, на переробку, унаслідок ломки, псування, пошкодження тари і не реалізації (залишок товарів на кінець звітного періоду).

Бій скляної тари нормується тільки для парфюмерно-косметичних товарів, оліфи, алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних напоїв тощо, а також посуду, дзеркал і т. п.

Передреалізаційні товарні втрати або відходи, пов'язані з підготовкою товарів до продажу. Ці втрати бувають ліквідні і неліквідні. Наприклад, ліквідні:

• штафф (відходи від зачищення вершкового масла), обрізка разових кінців у тканин і т. п.;

Неліквідні:

• відходи тари, загнивання, пліснява і т.д.

Якісні втрати - втрати, зумовлені мікробіологічними, біологічними, хімічними, фізичними і фізико-хімічними процесами.

Мікробіологічні процеси спричинені шумуванням, гниттям, пліснявінням, розвитком токсичних бактеріозів. Біологічні - ушкодження, спричинені комахами, міллю, жуками, гусеницями, личинками. Істотну втрату наносять мишовидні гризуни. Біохімічні процеси - порушення подиху призводить до загибелі квітів, борошна, крупи, зерна. Хімічні процеси - прогоркання жиру в жиромістких харчових продуктах: окислювання ароматичних речовин.

Фізичні і фізико-хімічні процеси зумовлені механічним руйнуванням, деформація і бій посуду, відкол емалі на посуді, деформація упаковки товарів побутової хімії і т. п.

Порядок списання. Втрати, які підлягають актуванню як якісні, списуються за рахунок прибутку торгової організації, а нормовані природні втрати - за рахунок обігових витрат чи витрат виробництва. Підставою для списання природних витрат є рішення керівника підприємства. Якщо витрати більше від установленої норми списання, - то в такому разі потрібен висновок експертів, інспекції з якості.

Основним завданням щодо зменшення товарних втрат є: систематичне зниження собівартості забезпечує не тільки зростання прибутку підприємства, але і дає державі додаткові джерела як для подальшого розвитку суспільного виробництва, так і для підвищення матеріального становища працівників. Вплив підприємств на елементи витрат є обмеженим. Однак і він можливий через незалежне управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці, структура і джерела її виплати; вартість основних виробничих фондів, що належать підприємству, їх структура і джерела формування.

2.4 Організація та умови зберігання товарів на складі (магазині)

Зберігання товарів - це комплекс організаційно-економічних та технологічних операцій, які забезпечують збереження кількості та якості товарів, укладених на зберігання.

При зберіганні товарів на складі необхідно створити найсприятливіші умови для збереження якості і кількості товарів, зменшення товарних втрат, максимального використання складських площ, а також швидкого та чіткого виконання торгово-технологічного процесу складу.

Основні вимоги до зберігання товарів на складах передбачають:

- максимальне використання місткостей та складських приміщень;

• уникнення перехрещування товарних потоків; • дотримання певного порядку розміщення товарів;

• вибір раціонального способу укладання товарів на зберігання;

• забезпечення відбору товарів з місць зберігання в порядку їх надходження;

• постійний контроль за зберіганням товару;

• широке використання ЕОМ. Успішна реалізація цих завдань забезпечується за рахунок взаємодії таких факторів;

• наявність і стан складського господарства;

• знання працівниками складу властивостей товарів, що направляються на зберігання;

• створення оптимальних умов зберігання, догляду і контролю за товарами.

Технологічний процес зберігання товарів включає такі основні етапи:

♦ розробка системи (схеми) розміщування запасів товарів на складських площах підприємства торгівлі;

♦ розміщування товарів на зберігання відповідно до даної схеми;

♦ укладання товарів на зберігання;

♦ створення оптимального режиму зберігання;

♦ спостереження і поточний догляд за товарами.

Основними технологічними операціями при зберіганні товару є:

• дезінфекція приміщень для вберігання;

• закріплення постійного місця зберігання за товаром;

• переміщування товару до місця зберігання;

• розміщування товарів на закріплених площах;

• укладання товару на зберігання (у штабелі, стелажі);

• зберігання товару;

• створення та підтримування відповідного режиму зберігання;

• догляд за товаром; здійснення на складі санітарно-гігієнічних заходів після відпускання та відвантажування товарів.

Унаслідок того, що товарам та матеріалам притаманні різні фізико-хімічні властивості, для збереження їхньої кількості та якості мають бути створені відповідні умови і використовуватись відповідна техніка зберігання.

Під технікою зберігання товарів розуміють комплекс заходів організаційного та технічного характеру, спрямованих на забезпечення збереження товарних ресурсів способом:

• вибору раціональних способів розміщування та укладання товарів при зберіганні і їх складській переробці;

• застосування спеціального обладнання для зберігання товарів з урахуванням їх ваги, об'єму, розмірів і фізико-хімічних властивостей;

• створення правильного режиму та умов зберігання товарів. Фактично техніка зберігання товарів є поєднанням способів укладання та зберігання товарів.

Під умовами зберігання розуміють навколишнє середовище, в якому і під дією факторів якого перебувають товари на складі (температура, вологість, освітленість, хімічний склад газового середовища тощо).

Для кожного виду товарів умови зберігання встановлені державними стандартами або технічними умовами на їх виготовлення, а також спеціальними інструкціями з їх зберігання. При цьому при визначенні режиму та умов зберігання товарів на складі необхідно враховувати тривалість перебування на складі товарів поточного запасу.

Особливості зберігання окремих товарів:

Порядок короткострокового зберігання в магазинах окремих товарів визначений насамперед чинними державними стандартами на відповідні товари; викладені в них вимоги щодо порядку, способів, режимів зберігання також містяться у затверджених КМУ Правилах продажу продовольчих товарів, Правилах продажу непродовольчих товарів. Правилах роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, Правилах роздрібної торгівлі тютюновою продукцією, інших спеціальних правилах та нормативно-регламентних документах.

З погляду організації та умов зберігання продовольчих товарів, все їх різноманіття можна розділити на дві основні групи: 1) продовольчі товари, які зберігаються в не охолоджуваних приміщеннях); 2) продовольчі товари, для збереження якості яких необхідним є застосування низьких температур.

До першої з цих груп відносять, насамперед, хліб і хлібобулочні вироби, цукор, бакалійні товари, частину кондитерських товарів та деякі інші (наприклад згущене молоко та вершки); до товарів другої групи відносять м'ясо і м'ясопродукти, рибу, птицю, молоко і молокопродукти та інші продукти з обмеженими термінами зберігання, які надходять у магазини в охолодженому або замороженому вигляді. Зберігання цих товарів потребує створення умов, за яких забезпечувалося б гальмування біохімічних та мікробіологічних процесів у продуктах, а також запобігання випаровуванню та зволоженню. Зберігання таких товарів у холодильних місткостях за пониженої температури дозволяє зберегти їх товарний вигляд і споживні властивості, зменшити втрати продукції.

Зберігання хліба і хлібобулочних виробів проводиться в магазинах в чистих, сухих і добре вентильованих та провітрюваних приміщеннях при рівномірній температурі не нижчій за 6°С, відокремлено від інших товарів. Хліб і хлібобулочні вироби зберігають у закритих спеціальних шафах, стаціонарних або пересувних стелажах або в тарі, обладнанні (контейнерах) на лотках, в яких ці вироби були доставлені в магазин. При цьому вироби в лотках повинні укладатися в один або два ряди (залежно від вимог стандартів). Мінімальна висота встановлення лотків нижнього ряду в стелажі - 30 см від підлоги.

Бакалійні товари, які завозяться в магазини в різноманітній тарі, укладають на зберігання штабелями з ящиків, мішків або коробок (при цьому висота штабеля із ящиків не повинна перевищувати 8 рядів) або ж на полицях стелажів у розпакованому вигляді чи в ящиках.

Під час зберігання бакалійних товарів необхідно додержувати вимог товарного сусідства, санітарних правил, норм складування. Режим зберігання товарів повинен відповідати властивостям товарів, передбаченим стандартами і технічними умовами. Запаси круп, макаронних виробів, солі повинні зберігатися в сухих, чистих, прохолодних приміщеннях, не заражених амбарними шкідниками, відокремлено від запасів товарів (мило туалетне, риба) з різкими запахами.

Крупи повинні зберігатися в мішках на дерев'яних підтоварниках, розташованих на відстані не менше ніж 20 см від стін приміщення для зберігання. При цьому допускається формування штабеля висотою не більше за 8-10 мішків. Під час зберігання мішки у, штабелях необхідно періодично перекладати.

Макаронні вироби в магазинах зберігаються в дерев'яних ящиках, крафт-мішках, картонних ящиках на підтоварниках на відстані не менше ніж 20 см від підлоги (укладання ящиків або мішків з товарами безпосередньо на підлогу категорично заборонене) та не менше ніж 70 см від стін або інших штабелів з товарами. Температура повітря в приміщенні не повинна перевищувати 30°С, відносна вологість - не більше за 70%.

Харчові концентрати і напівфабрикати борошняних виробів у магазинах повинні зберігатися в ящиках, укладених в штабелі шириною і висотою не більше від 8 ящиків (температурно-вологісний режим - за стандартом).

Прянощі повинні зберігатися в магазинах в чистих, сухих приміщеннях за температури 5-15°С і відносної вологості повітря 65-70% та з додержанням вимог товарного сусідства, оскільки ці продукти не тільки легко сприймають сторонні запахи, але й передають власні.

Каву необхідно зберігати також у чистих, сухих, добре провітрюваних приміщеннях відокремлено від інших товарів.

Зберігання чаю потрібно проводити в закритих стінних шафах у чистих, сухих провітрюваних приміщеннях за відносної вологості повітря не вище за 70%. У зв'язку з високою гігроскопічністю чаю заборонено проводити провітрювання такого приміщення у сиру погоду. Також заборонено зберігати чай поряд з прянощами, милом, кофе, оселедцями та іншими товарами, які спроможні передавати запахи.

Цукор повинен зберігатися в магазинах в чистих приміщеннях з відносною вологістю не вище за 70% біля поверхні нижнього у штабелі ряду мішків (для цукру-рафінаду - не вище від 80%). Для запобігання зволоженню цукру мішки у штабелях необхідно переглядати не рідше від 2 разів на місяць, і в разі виявлення вологих плям цукор потрібно пересипати в інші мішки.

Соняшникову олію зберігають у ящиках у закритих приміщеннях за температури не вище ніж 18°С.

Для зберігання гастрономічних товарів використовують холодильні камери та холодильні шафи. У холодильних камерах заморожене м'ясо укладають у штабелі на підтоварниках або на дерев'яні чи оцинковані стелажі; заморожені субпродукти та птицю зберігають у фабричній упаковці, на полицях стелажів. Охолоджене м'ясо, усі види ковбасних виробів, сардельки і сосиски зберігають у підвішеному стані на металевих гаках. Охолоджені напівфабрикати, кулінарні вироби та субпродукти укладають на полиці стелажів у лотках та на металевих листах (протвенях).

Температура всередині охолоджуваних приміщень або холодильних камер для якісного зберігання цих виробів не повинна перевищувати 6°С; відносна вологість повітря в холодильних камерах під час зберігання в них охолодженого м'яса повинна перебувати в межах 85-90%, замороженого м'яса - 95-98%, охолодженого м'яса птиці - 80-85%, мороженого м'яса птиці - 85-90%.

Зберігати сирі м'ясопродукти разом з ковбасними і кулінарними виробами заборонено.

Жива риба в магазинах повинна зберігатися в акваріумі за температури Ю°С у чистій воді; при цьому в теплу пору року граничний термін її зберігання - 24 год, у холодну - не більше ніж 48 год.

Охолоджена риба, пересипана подрібненим льодом, повинна зберігатися в магазині на підтоварниках у тарі, в якій вона була отримана від постачальника. Термін її зберігання за температури -2°С становить 48 год.

Морожену, солену, а також дрібну копчену і в'ялену рибу на зберігання потрібно укладати в ящиках на підтоварники у штабелі.

Солену рибу зберігають у бочках у горизонтальному положенні; при цьому під нижній ряд бочок потрібно підкладати рейки, а між рядами бочок - дошки. Рибні продукти в тузлучному розсолі повинні бути повністю покриті ним.

Рибну кулінарію та готові вироби зберігають на полицях стелажів, у лотках, на листах (деках) або в тарі, у якій вони завезені в магазин. Рибні консерви зберігають на підтоварниках у ящиках. Велику копчену рибу і рибні ковбаси зберігають розвішаними на луджених гаках з забезпеченням вільного доступу повітря між рядами.

Рибу гарячого коптіння потрібно зберігати в сухих, добре провітрюваних приміщеннях, а в'ялені і сушені рибні товари - у прохолодних сухих і провітрюваних приміщеннях.

При зберіганні рибних продуктів у холодильних камерах відносна вологість повітря має становити: для кулінарних виробів, напівфабрикатів, риби гарячого коптіння - 80-85%, риби охолодженої, гарячого коптіння (замороженої) й інших заморожених виробів - 90-95%.

Короткострокове зберігання поточного запасу фасованих і нефасованих рибних товарів здійснюють у торговому залі магазину в холодильних шафах, охолоджуваних пристінних та острівних прилавках, охолоджуваних вітринах (у тому числі багатоярусних), спеціальних видах тари-обладнання, іншому холодильному торговельному обладнанні. При цьому категорично забороняється розморожування рибних товарів та їх повторне заморожування.

Рибні консерви повинні зберігатись у магазинах у фабричних ящиках, які укладаються штабелями на підтоварники.

Молочні товари (молоко, вершки, кисломолочні продукти, масло, сир), тваринні жири, маргарин, а також майонез повинні зберігатися в магазинах ізольовано від інших продуктів, що мають специфічні запахи, тому їх зберігають, як правило, у холодильних камерах. Товари зберігають на підтоварниках або стелажах, фасовану продукцію - в тій самій тарі, в якій вона була завезена в магазин. При цьому молоко і молочні продукти, розфасовані в полімерні або паперові пакети, укладають у ящиках на підтоварники (або на підлозі) висотою 4-5 рядів; аналогічно (штабелями висотою до 4-5 рядів) укладають на зберігання сир пісний та вироби з нього, які завезені в магазин у картонних коробах. Зберігання сирів проводиться з урахуванням їх габаритів та виду тари, в якій вони надійшли, - ящики, бочки, барабани. Так, сир, упакований у ящики, укладають на підтоварники штабелем висотою 5-7 ящиків. Великі сири зберігаються без тари на дерев'яних настилах (при цьому між кругами сиру прокладають фанеру), дрібні сири зберігають у тарі на полицях або дерев'яних стелажах. Бочки з розсольними сирами потрібно перевертати через кожні 5 днів зберігання.

Вершкове масло в тарі зберігають у фабричній тарі (картонних коробках, дерев'яних ящиках), укладеній на підтоварники в холодильних камерах або в холодильних шафах.

Бочки і ящики з харчовими жирами укладають на зберігання на підтоварники, жири в картонній та паперовій тарі зберігаються на полицях стелажів.

Майонез повинен зберігатись у фабричній тарі в затемнених приміщеннях за відносної вологості повітря не більше ніж 75% та температури повітря від 3 до 18°С.

Морозиво промислового виробництва повинне зберігатися при температурі, не вищій за -12°С у холодильних шафах або холодильних камерах.

Яйця курячі харчові повинні зберігатись окремо від пахучих і відкритих (не захищених обгорткою, упаковкою, герметичною розфасовкою) товарів, які легко передають запахи та можуть забруднюватися патогенними мікроорганізмами. Дієтичні яйця повинні зберігатися не більше за 7 днів при температурі від 0 до 20°С; столові яйця - не більше ніж 25 діб за цієї самої температури, а за температури від 0 до -2°С - протягом 120 діб.

Кондитерські товари з обмеженими термінами зберігання (торти, кекси, тістечка) зберігаються на полицях стелажів у холодильних камерах або в холодильних шафах. їх зберігають протягом від 6 до 36 год за температури від 2 до 6°С.

Зберігання свіжих плодів та овочів повинно проводитися відокремлено в охолоджуваних, вентильованих приміщеннях без природного освітлення; при цьому завезені в магазин плоди або овочі в ящиках чи лотках потрібно укладати на підтоварники з додержанням максимальної висоти складування 1,5-2,0 м.

Заморожені плоди та овочі повинні зберігатись у низькотемпературних холодильних камерах та прилавках за температури не вище за -18°С протягом 3-5 діб.

Безалкогольні напої, морси і кваси зберігають у приміщеннях для зберігання товарів за температури 2-12°С; пиво - при 12°С; вина зберігають за температури 8-16°С.

2.5 Управління товарними запасами на торговельному підприємстві

Процес реалізації товарів вимагає постійної наявності на підприємствах торгівлі товарних запасів. Формування необхідних розмірів товарних запасів дозволяє торговельному підприємству забезпечувати стійкість асортименту товарів, здійснювати певну цінову політику, підвищувати рівень задоволення попиту покупців. Все це вимагає підтримки на кожному підприємстві оптимального рівня і достатньої широти асортиментних позицій товарних запасів.

За своїм призначенням товарні запаси, що формуються на підприємствах торгівлі, можна поділити на товарні запаси поточного зберігання, запаси сезонного зберігання та дострокового завозу.

Основну масу всіх запасів торгового підприємства складають товарні запаси поточного зберігання. Вони необхідні для забезпечення безперебійної продажу товарів у поточному періоді. Їх необхідно постійно поповнювати.

Товарні запаси сезонного зберігання та дострокового завозу формуються, в першу чергу, по таких товарах, які мають значний розрив у часі між їх виробництвом і споживанням. Крім того, вони створюються виходячи з особливостей географічного розташування торгових підприємств, а також на підприємствах, розміщених у населених пунктах, до яких через бездоріжжя або з інших причин не може бути забезпечена регулярна доставка товарів.

Товарні запаси, створювані на підприємствах торгівлі, можуть оцінюватися сумою запасів у вартісному вираженні, кількістю запасів в натуральному виразі або розміром запасів в днях товарообігу. Вони знаходяться в постійному русі і оновлення. Кінцевою стадією їх руху є споживання.

Основним призначенням товарних запасів в оптовій ланці є обслуговування потреб у товарах оптових покупців, у роздрібному - забезпечення сталого пропозиції товарів їх споживачам. Таким чином, асортимент товарів у кожному з ланок товарного обігу є вихідним, відправним моментом для створення товарних запасів.

Для підтримки товарних запасів на оптимальному рівні необхідно чітко налагоджена система управління ними.

Управління товарними запасами передбачає їх нормування, оперативний облік і контроль, а також регулювання.

Нормування товарних запасів дозволяє розробити і встановити їх необхідні розміри.

Розроблені для оптових підприємств необхідні розміри товарних запасів повинні забезпечувати підтримання їх на економічно обґрунтованому рівні, з тим, щоб забезпечити безперебійне і ритмічне товарне приладдя роздрібних торгових підприємств. Вони встановлюються окремо для товарних запасів поточного зберігання, сезонного накопичення та дострокового завозу по товарних групах в сумі і днях складського товарообігу.

Оперативний облік і контроль за станом товарних запасів ведеться на підставі діючих форм обліку та звітності. Для цієї мети торговий відділ бази використовує картки кількісно-сумового обліку, статистичні звіти про товарообігу і товарних запасах. У них відображаються залишки товарів на початок місяця, а також дані про їх надходження на склад і продажу оптовим покупцям. Фактичні залишки товарів зіставляють з необхідними розмірами і при виявленні відхилень встановлюють причини, що викликали ці відхилення.

Регулювання товарних запасів полягає в підтримці їх на певному рівні, в маневруванні ними. Воно передбачає прийняття торговими працівниками різних комерційних рішень з метою нормалізації товарних запасів.

В управлінні товарними запасами на підприємствах оптової торгівлі найзручніше використовувати електронну обчислювальну техніку, на базі якої створюють автоматизовані системи управління товарними запасами.

Впровадження таких систем дозволяє скоротити трудові витрати, виявити нову більш якісну управлінську інформацію і прискорити її обробку, а також значно підвищити рівень управління товарними ресурсами.

Необхідні розміри товарних запасів для магазинів встановлюються з урахуванням обсягу денний реалізації товарів, оптимальних розмірів разової поставки та інших факторів. Працівники магазинів стежать за відповідністю фактичних запасів товарів встановленим їх необхідним розмірам і вживають заходів щодо прискорення завезення товарів у магазин або активізації продажу товарів-замінників.

Якщо фактичні запаси в магазині перевищили необхідні розміри, то працівники магазину повинні в першу чергу встановити причини виниклого перевищення, з яких найбільш ймовірними можуть бути:

·        зниження купівельного попиту під впливом зміни моди, зростання цін, появи нових, більш досконалих товарів;

·        прорахунки працівників магазину при визначенні потреб у товарах;

·        низька якість товарів, що поставляються;

·        недотримання термінів завезення товарів у магазин.

Після виявлення причин завищення фактичних запасів товарів слід вжити заходів щодо прискорення реалізації цих товарів, а також обмежити їх завезення в магазин. Прискорити реалізацію товарів можна шляхом більш активного їх рекламування або організації ярмарків - розпродажів в інших населених пунктах. Надлишки завезених товарів можуть бути також повернуті на склад оптової бази.

Оскільки на роздрібних торгових підприємствах сконцентрована основна частина товарів, то від рівня управління ними в магазині в значній мірі залежить товарного приладдя населення. Тому в кожному магазині повинен здійснюватися постійний контроль за станом товарних запасів, що передбачає не тільки спостереження за відповідністю їх встановленим розмірам, але і повсякденний контроль за умовами зберігання товарів.

Для управління товарними запасами в магазинах все більш широке поширення набуває електронна техніка. В першу чергу це касові термінали з системою обліку руху товару, сканери і принтери штрихових кодів та ін. За допомогою такої техніки можна здійснювати не тільки ефективний контроль за товарними запасами в магазині або цілої фірмі, але і здійснювати управління іншими напрямками комерційної діяльності (ціноутворення, робота з постачальниками).

2.6 Організація роботи по охороні праці згідно Закону України

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

• забезпечує належне утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами підприємства з охорони праці;

• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» Кодексом законів про працю України створення безпечних і здорових умов праці на виробництві покладено на роботодавця, який не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівником з питань охорони праці здійснюється колективним договором (угодою).

У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

За порушення законодавства з охорони праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення. Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.

Висновок

В цілому ТОВ «АТБ - Маркет» можна охарактеризувати як організації з великим потенціалом. В даному магазині є досить великий резерв зростання обсягу продажів.

В результаті аналізу було виявлено велику кількість природнього збитку і передреалізаційні втрати, які значною мірою може зменшити прибуток даного підприємства.

Пропозиціями щодо удосконалення зберігання товарів є: систематичне зниження собівартості забезпечує не тільки зростання прибутку підприємства, але і дає державі додаткові джерела як для подальшого розвитку суспільного виробництва, так і для підвищення матеріального становища працівників. Вплив підприємств на елементи витрат є обмеженим. Однак і він можливий через незалежне управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці, структура і джерела її виплати; вартість основних виробничих фондів, що належать підприємству, їх структура і джерела формування.

Таким чином, можна сказати, що ТОВ «АТБ - Маркет» має досить великий асортимент, який потребує догляду на вищому рівні.