Аналіз доходів підприємства

Аналіз доходів підприємства

ЗМІСТ

Вступ

. Економічна сутність доходів торговельного підприємства

. Організаційно-економічна характеристика підприємства

. Аналіз формування доходів торговельного підприємства

. Маркетингові дослідження як метод підвищення доходів

Висновки

Список літератури

ВСТУП

Найважливіше місце і значення в діяльності будь-якого підприємства в умовах ринкової економіки є отримання доходу. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності. Від отримання доходів в кінцевому підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан. Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства. Враховуючи значення доходу, вся діяльність повинна підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Актуальність теми курсової роботи полягає у необхідності опанування підприємцями ефективними методами управління та використання доходів, виявлення потенційних резервів його зростання за допомогою маркетингових досліджень. Питання щодо сутності, значення та аналізу доходу підприємства було розглянуто у працях таких вчених як А.Бірмана, Х.Віссема, Г.Міцберга, І.Бланка, Н.Ушакової, Поддєрьогін А.М., Гриньова В.М., Азаренкова Г.М., Шваб Л.І., Шелудько В.М., Партин Г.О, Славюк Р.А., Савицька Г.В, Мец В.О., Чумаченка М.Г. та інших. Для аналізу доходів, як економічної категорії було узято торговельне підприємство, лінія магазинів «EVA». Метою даної курсової роботи є розкриття сутності доходу підприємства та методики його обчислення, аналіз та оцінка практичного формування доходів на прикладі магазину «EVA» і визначення шляхів їх збільшення за допомогою маркетингових інструментів. Для того щоб досягти поставленої мети необхідно вирішити ряд задач:

Визначити економічну сутність доходів торговельного підприємства;       

Дати організаційно-економічну характеристику торговельного підприємства «EVA»;

Проаналізувати формування доходів торговельного підприємства;

Провести маркетингові дослідження для підвищення доходів підприємства.

Об'єктом дослідження в курсовій роботі є доходи торговельного підприємства «EVA» .

Предметом курсової роботи є особливості практичного застосування та обчислення доходів підприємства на прикладі діяльності лінії магазинів «EVA».

Ключові слова: ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА, ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ, ТОРГОВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, АНАЛІЗ ДОХОДІВ.

. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ДОХОДІВ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Основним джерелом відшкодування витрат та формування прибутку торговельного підприємства є торгові націнки, отримані від реалізації товарів. За своєю економічною природою торгові націнки являють собою ціну послуг торговельного підприємства. Вони стають реальним торговельним доходом тільки після реалізації товарів, а до цього є тільки потенційним (можливим) доходом.      [1, с.32]

Сукупний дохід торговельного підприємства у загальноеконічному аспекті складається з товарообороту (доходу від реалізації товарів), інших доходів від звичайної діяльності і надзвичайних подій. Однак основна частина обсягу товарообороту формується за рахунок купівельної вартості реалізованих товарів, яка фактично не є доходом торговельного підприємства. Не є доходами і такі складники товарообороту як ПДВ, акцизний податок та інші вирахування з доходу (виручки від реалізації товарів). У зв'язку з цим у процесі управління доходами на рівні підприємства виникає необхідність виокремлення показника частини товарообороту, що являє собою суму реалізованих торгових націнок, яка традиційно називається валовим доходом торговельного підприємства. Він перевищує валовий прибуток від основної діяльності торговельного підприємства на величину транспортно заготівельних витрат, внесених у собівартість реалізованих товарів. [1,c.45]

Торговельний дохід займає найбільшу частку в загальній сукупності доходів - нетто, отриманих підприємствами торгівлі від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Тому аналіз фінансових результатів у торгівлі починають з оцінки виконання плану і динаміки торговельного доходу. [2, ст.12] 

У сучасних умовах реалізація товарів, за винятком тих, щодо яких впроваджене державне регулювання цін, здійснюється торговельними підприємствами за вільними цінами. Такі ціни на товари формуються, враховуючи вільну відпускну ціну постачальника, торговельну націнку, податкові платежі, що входять у ціну товару. Структура вільних цін і порядок їх формування показані на рис. 1.1.

Ё

Рис. 1.1. Структура вільних цін і порядок їх формування

Із рисунка видно, що торгові націнки застосовуються до покупної вартості товарів без ПДВ. Розмір націнок кожне підприємство визначає самостійно, зважаючи на стан споживчого ринку та свою цінову політику. При цьому враховують необхідність покриття витрат торговельної діяльності та отримання прибутку. [3, cт.22]

У торгівлі реалізована націнка, як елемент ціни товару, є об'єктом оподаткування ПДВ (див.рис.1.1). За ставки ПДВ 20% його частка у ціні товару становить 16,67%. ПДВ як і торгові націнки відшкодовуються покупцями товару.

Рівень торгових націнок на товари у підприємствах роздрібної торгівлі залежить від комплексу зовнішніх і внутрішніх факторів, показаних на рис. 1.2.

Рис.1.2. Зовнішні і внутрішні фактори рівня торгових націнок

Зовнішні фактори здебільшого визначають як нижню, так і верхню межі формування торгової націнки підприємств роздрібної торгівлі. Нижня межа торгової націнки визначається цінами пропозиції виробників і оптових посередників, а верхня - цінами попиту роздрібних покупців. Внутрішні фактори і передусім якість торговельних послуг можуть до певної міри впливати на коливання верхньої межі торгової націнки. Цим фактично обмежуються можливості маневру цінової політики роздрібних торговельних підприємств. [8, ст.28 ]   

Аналіз торговельного доходу проводять у сумі і відсотках до товарообороту: у роздрібній торгівлі до всього роздрібного товарообороту, враховуючи дрібний опт, а в оптовій - до оптового обороту. Об'єктом аналізу також може бути рівень торгової націнки у відсотках до ціни закупівлі товарів, який ще називають торговою маржою. [2, ст.44]

Крім доходів від основної діяльності, торговельні підприємства можуть отримувати доходи від інших видів діяльності: виробничої, посередницької, інвестиційно-кредитної, від реалізації майнових прав та ін.. Ці доходи аналізують у поєднанні з витратами на їх отримання. Такий аналіз доцільно проводити, вивчаючи результати інших видів діяльності та їх вплив на формування чистого прибутку (збитку) торговельного підприємства.    

Необхідно зауважити, що у Ф № 2 «Звіт про фінансові результати» і в інших формах фінансової звітності підприємств інформація про торговельний доход (суму реалізованих націнок) відсутня. Форми фінансової звітності універсальні, призначені для підприємств різних галузей діяльності, а тому не враховують особливості торгівлі. Однак необхідна інформація про реалізовані націнки торговельних підприємств наводиться у відомчій формі № 1 - ФП «Звіт про фінансові результати», що впроваджена у системі споживчої кооперації. У рядку 010 цієї форми «Доходи (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг за винятком непрямих податків та інших вирахувань» показується реалізована націнка (надбавка) за галузями діяльності «Торгівля», «Ресторанне господарство», «Заготівлі». Крім даних форми № 1 - ФП, в аналізі торговельного доходу використовують облікові дані за рахунком 285 «Торгова націнка» (з відповідними субрахунками), а також дані фінансового плану підприємства, інформацію про роздрібний товарооборот за формами звітності №1 - торг і № 3 - торг, відомості про методику формування торгових націнок, про розміри націнок на окремі товари, про джерела і ланковість завозу товарів, доходи посередників, ціни на товари з альтернативних джерел постачання, стан роздрібних цін у конкурентів, матеріали вивчення попиту на товари. [4, ст.10]

Перш ніж приступити до аналізу торговельного доходу, необхідно перевірити правильність його відображення в обліку і звітності. Для цього треба порівняти відсоток торгової тнацінки на залишок товарів, що є на кінець звітного періоду, із середнім відсотком реалізованого накладання. Якщо націнка на залишок товарів відображена в обліку правильно, значних відхилень між цими показниками бути не повинно.  [8, ст.52]

Однак необхідно зауважити, що прийнята методика розрахунку суми реалізованих націнок має деяку умовність, яка частково деформує обсяг отриманого торговельного доходу у звітному періоді. Це пов'язано з тим, що сума реалізованих і нереалізованих торгових націнок визначається за середнім рівнем торгових націнок у загальній сумі товарів, що надійшли, і товарів, що є в залишку на початок звітного періоду. Структура реалізованих товарів і структура товарних запасів не співпадає, а тому можливий перехід частини реалізованого накладання з одного періоду в інший. У зв'язку з цим сума відображеної в обліку реалізованої націнки може дещо відрізнятися від її фактичної величини у бік завищення або заниження. Не зважаючи на це, для реального відображення торговельного доходу основним є ретельне дотримання прийнятої методики розрахунку торгової націнки на товари, що реалізовані та вибули.    [4, cт.21]

Впевнившись у достовірності відображення реалізованого накладання в обліку і звітності, приступають до аналізу виконання плану і динаміки торговельного доходу. Виясняють, наскільки його фактична сума і рівень відповідають запланованим показникам, вивчають причини відхилень від плану і попереднього періоду.

Проведене теоретичне дослідження дало змогу вияснити економічну сутність доходів підприємства. Розглянуто питання про структуру формування доходу підприємства, їх склад та джерела утворення, а також вплив факторів на зміну обсягу доходу

Доход - це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції. Виручка від продажу є основним джерелом надходження доходів підприємств. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності. [9, ст.10]   

Кінцевим позитивним фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток. Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат. Значення прибутку полягає у тому, що він є основним джерелом економічного розвитку підприємства та об’єктом оподаткування. Максимізація прибутку в зв'язку з цим є першочерговою задачею підприємства.        

Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності. Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток, тому для ефективного функціонування суб’єктів господарювання найбільше значення має виявлення резервів збільшення дохідності діяльності.     [10, ст.33]

Для того, щоб почати аналіз доходів підприємства, необхідно спочатку розглянути організаційно-економічну характеристику аналізованого об’єкту. Для цього перейдемо до наступного розділу.

. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

торговельний доход економічний ціна

Повне названня: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «РУШ». Основними видами діяльності даного підприємства є:

.        Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань;

.        Інші види оптової торгівлі;

.        Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту

Лінія магазинів EVA - національна мережа, що належить компанії «РУШ». EVA допомагає відмінно виглядати, з легкістю вирішувати побутові питання, а також дбає про комфорт Вашого будинку.

EVA - це зручне розташування торгівельних точок, уважний персонал та доступні ціни. Вперше магазини формату дрогері з’явилися в 70-х роках у Європі. Активно завойовувати український ринок у напрямку дрогері-рітейлу мережа магазинів EVA почала у 2002, однією з перших в Україні. Сьогодні ж EVA входить у трійку лідерів мереж формату дрогері і займає 31% національного ринку. В компанії 2 858 співробітників. Кількість магазинів лінії EVA збільшується щомісяця. Станом на жовтень 2013 року мережа EVA нараховує 206 магазинів. До кінця року EVA має намір «вирости» до 230 магазинов.       

Головні регіони присутності: Дніпропетровський, Київський, Донецький, Харківський, Одеський, Запорізький. Загальна торгівельна площа мережі нараховує більше 35 тисяч квадратних метрів. Всі торговельні точки розташовані в районах з великою щільністю населення і, як правило, поблизу зручних транспортних розв'язок. Асортимент лінії магазинів EVA орієнтовано на жіночу аудиторію. Це товари парфумерно-косметичної групи, засоби особистої гігієни, побутова хімія, біжутерія та аксесуари. Відомі світові бренди та популярні вітчизняні марки.     

В EVA пильно слідкують за модними тенденціями, тому наші клієнти завжди у тренді. Аби кожен покупець почував себе комфортно в EVA і мав змогу дозволити собі придбати усе необхідне, ми працюємо з багатьма українськими виробниками та дистрибуторами. Завдяки цьому ми досить успішно реалізовуємо стратегію «краща ціна». Конкурентною перевагою мережі є прогресивний розвиток власних торгівельних марок. На даний момент у продажі успішно представлені дев’ять власних торгівельних марок: Управдом, Lito, SKY, Defile, Viv’en, Camill Lady, Green Way, MY, LCF. Це більше ніж 1200 артикулів.

Цільовими покупцями магазинів є жінки віком від 22-х до 45-ти років. В асортиментному ряду магазинів основними групами товарів є товари для жінок - парфумерія і косметика, засоби догляду за волоссям, побутова хімія, одяг, товари для дому та інше.

Вищим органом управління ТОВ «РУШ» (надалі Товариство) є Загальні збори Учасників, які складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Представники Учасників можуть бути як постійними, так і призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах, сповістивши про це інших Учасників. Учасники товариства мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток в статутному капіталі. Загальні збори Учасників Товариства скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори Учасників скликаються в разі наявності відповідних обставин за вимогою Голови Товариства, Генерального директора або Учасників Товариства, що володіють у сукупності більше як 20 відсотками голосів. Про проведення Загальних Зборів Товариства учасники повідомляють письмово, шляхом направлення на адресу Учасника простим поштовим відправленням листа з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів Учасників. Будь-хто з Учаників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Загальних Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку Зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання Загальних зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного Зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися не тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на Зборах. Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більше, ніж 60 відсотками голосів. Брати участь в Загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчого органу, що не є Учасниками Товариства. Будь-хто з Учасників Товаритсва вправі вимагати розгляду питання на Загальних зборах Учасників ха умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку Зборів. Допускається прийняття рішення методом питування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається Учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку на протязі 10 календарних днів з моменту одержання повідомлення від останнього Учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані Головою про прийняте рішення. До виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства відноситься: 1) визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про виконання; 2) внесення тзмін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання Дирекції, призначення (обрання) та відкликання Генерального директора та членів Дирекції, членів Ревізійної комісії; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, затвердження звіту та висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених чинним законодавством України; 6) вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника; 7) виключення Учасника з Товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; 9) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень про них; 10) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; 11) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства; 12) прийняття рішення про випуск та реалізацію цінних паперів; 13) визначення розмірів, форми та порядку внесення Учасниками додаткових вкладів; 14) прийняття рішення про участь Товариства у створенні нових підприємств, придбання часток у статутних капіталах інших товариств та про вихід Товариства зі складу Учасників будь-якого іншого товариства; 15) відчуження майна Товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна Товариства; 16) прийняття рішення про необхідність отримання Товариством кредитів, позик, про надання Товариством гарантій, порук або майнового забезпечення по зобов язанням інших осіб; надання дозволу посадовим особам Товариства на підписання кредитних договорів, договорів позик, договорів поруки, гарантії, договорів застави та іпотеки; 17) прийняття рішення про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, в тому числі, про відчуження, видачу ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності, підписання ліцензійних договорів, надання згоди на реєстрацію та використання третіми особами, передачу в заставу виключних майнових прав інтелектуальної власності. З питань, визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про виконання, внесення змін до Статуту, розміру його статуного капіталу, виключення Учасників з Товариства, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів Учасників Товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів. Виконавчим органом Товариства є колегіальний орган - Дирекція. Дирекцію Товариства очолює Генеральний директор. Членами дирекції Товариства можуть бути учасники Товариства, а також особи, які не є учасниками. Члени дирекції Товариства призначаються та відкликаються з членів Дирекції Загальними зборами Товариства. Кількісний склад членів Дирекції та посадові особи, які входять до складу Дирекції визначаються Загальними зборами Учасників. Дирекція підзвітна зборам Учасників Товариства і організовує виконання його рішень. Члени Дирекції зобов’язані сумлінно виконувати свої обов’язки та керуватися в своїх діях інтересами Товариства. Дирекція не має права приймати рішення, обов’язкові для учасників Товариства. До повноважень Дирекції Товариства належать: - розробка заходів по основних напрямках діяльності Товариства, визначених Загальними зборами Товариства; - розробка та затвердження оперативних та поточних планів діяльності Товариства; - вирішення питань організації виробництва, постачання, збуту, фінансування, розрахунків, обліку і звітності, оплати праці працівників Товариства, його філій, представництв і дочірніх підприємств, реалізація інвестиційної, технічної та цінової політики, ефективного витрачання коштів, трудового розпорядку та внутрішнього контролю; - вирішення питань поточного керівництва роботою внутрішніх структурних підрозділів, представництв та дочірніх підприємств; - забезпечення підготовки управлінських рішень, всіх підрозділів функціональної структури управління Товариством; - розгляд матеріалів перевірок та ревізій, а також звітів керівників філій, представництв, дочірніх підприємств; - аналіз квартальних та річних звітів керівників філій, представництв, дочірніх підприємств Товаритсва ів цілому; - визначення принципів ціноутворення і маркетингової політики Товариства; - обґрунтування порядку розподілу прибутку та заходів по покриттю збитків; - підготовка пропозицій, щодо визначення розміру дивідендів; - розробка пропозицій, щодо внесення змін та доповнень до Статуту та інших внутрішніх документів Товариства; - внесення пропозицій про створення, реорганізація та ліквідація філій та представництв, розробка планів їх діяльності; - розробка пропозицій про придбання та реалізацію цінних паперів, в тому числі інших господарських товариств, будь-яких юридичних осіб; - попереднє обговорення питань, які виносяться на порядок денний загальних зборів учасників Товариства; - здійснення підготовки чергових та позачергових загальних зборів учасників Товариства, включаючи підготовку необхідних пропозицій і документів; - підготовка щорічного виробничо-фінансового плану, кошторису витрат, штатного розкладу та посадових окладів співробітників. Товариства, встановлення показників, розмірів та строків їх преміювання; - визначення розміру, джерел утворення та порядку троків їх преміювання; - визначення розміру, джерел утворення та порядку використання фондів Товариства; - вирішення інших питань, передбачених чинним законодавством. Дирекція вирішує усі питання, віднесені до її компетенції на своїх засіданнях. Засідання дирекції скликаються Генеральним директором або на вимогу будь-якого Члена Дирекції для вирішення невідкладних питань. Засідання Дирекції є правомочним, якщо на ньому присутні не менш 50 % її Членів. Рішення дирекції приймаються простою більшістю голосів від присутніх Членів Дирекції. В разі рівного розподілу голосів членів Дирекції, голос Генерального директора є вирішальним. Ген. директор за посадою входить до складу дирекції Товариства. Генеральний директор призначається та відкликається Загальними зборами Учасників Товариства. Генеральний директор вирішує всі питання діяльності Товариства за виключенням тих, які віднесені до виключної компетенції Загальних зборів Учасників та Дирекції. Генеральний директор підзвітний Загальним зборам учасників і організовує виконання його рішень. Генеральний директор має право першого підпису будь-яких документів від імені Товариства. Генеральний директор не має права приймати рішення, обов’язкові для учасників Товариства. Генеральний директор: - призначається Зборами Учасників на невизначений строк і здійснює керівництво діяльністю Товариства та Дирекції; - видає розпорядження, інструкції з питань, які входять в його компетенцію; - без довіреності представляє Товариство у відносинах з українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, від імені Товариства укладає в Україні та за кордоном всі види правочинів, договорів та інших угод, які не суперечать діючому законодавству України і не обмежені положенням цього Статуту, користується правом першого підпису фінансових та банківських документах; - забезпечує розробку та виконання перспективних планів Товариства; - організовує підготовку і виконання рішень Загальних зборів, надає звіти про їх виконання рішень Загальних зборів, надає звіти про їх виконання; - надає Голові Товариства пропозиції щодо порядку формування та розподілу резервного та інших фондів; - розпоряджається майном та коштами Товариства, з урахуванням обмежень, встановлених Статутом; - затверджує структуру, штатний розклад, посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку, укладає та розриває договори про прийом на роботу штатних та позаштатних працівників Товариства, визначає при цьому їх робочі функції , умови найму і відповідну заробітну плату, підписує контракти та трудові угоди з працівниками Товариства, звільняє їх, заохочує працівників, накладає дисциплінарні стягення, а також вирішує питання про дострокове зняття цих стягнень; - визначає осіб, які мають право другого підпису на банківських та інших документах; - видає довіреності іншим особам на укладання правочинів та здійснення дій від імені Товариства; - призначає та звільняє керівників та інших посадових осіб філій та структурних підрозділів Товариства; - видає накази та розпорядження з питань, віднесених до його компетенції; - підписує установчі документи, протоколи зборів учасників, членів господарських товариств, інших юридичних осіб об’єднань юридичних осіб, у яких Товариство виступає засновником/учасником, членом згідно з рішенням Загальних зборів. - Генеральний директор Товариства має інші права та обов’язки, покладені на нього Згальними зборами Учасників та здійснює інші дії для досягнення цілі діяльності Товариства. Члени Дирекції зобов’язані: - діяти від імені Товарисвта у межах, перебчених чинним законодавством і Статутом Товариства; - відповідати за дотримання комерційної таємниці щодо діяльності Товариства і нести відповідальність за її розголошення; - зберігати комерційну таємницю тих підприємств, організацій, установ, з якими Товариство має ділові відносини; - не використовувати знання комерційної таємниці для заняття будь-якою діяльністю, що як конкурентна дія може завдати шкоди Товариству; - не використовувати у своїх власних інтересах можливості Товариства і не починати будя-які дії, що суперечать інтересам Товариства; - виконувати дії по управлінню справами Товариства виключно в межах повноважень, наданих Статутом. Дирекція та члени Дирекції несуть персональну відповідальність за своєчасне та повне виконання рішень Загальних зборів Учасників, якщо вони не суперечать чинному законодавству і Статуту Товариства.Члени Дирекції, у випадку невиконання або неналежного виконання ними своїх обов’язків, несуть дисциплінарну, адміністративну чи іншу відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Контроль за діяльністю виконавчого органу здійснюється Ревізійною комісією, утвореною Загальними зборами Учасників Товариства в кількості не менше 3-х осіб, чи залученням сторонньої аудиторської служби. Члени виконавчого органу не можуть бути членами Ревізійної комісії. Перевірка діяльності виконавчого органу Товариства проводиться Ревізійною комісією за дорученням Загальних зборів Учасників, з власної ініціативи або на вимогу Учасників Товариства. Ревізійна комісія має право вимагання від виконавчого органу Товариства надання їй всіх необхідних матеріалі, бухгалтерських та інших документів, особистих пояснень. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу Товариства. Ревізійна комісія складає висновки за річним звітом та балансом.Без висновків Ревізійної комісії Товариство не має права затверджувати баланс. Ревізійна комісія має право вимагати позачергове скликання зборів Учасників у випадку зловживання посадовими особами Товариства.

Місія Компанії - забезпечувати жителів України якісними торговим сервісом, легким доступом до широкого вибору товарів народного споживання за доступними цінами.        

Головний ресурс Компанії - команда компетентних, цілеспрямованих, позитивно мислячих людей.

Головна цінність компанії ООО «РУШ» - стрімке професійне і кар’єрне зростання її працівників. Всі рішення, прийняті керівниками, та дії працівників організації, відображають загальну для всіх систему цінностей:        

. Досягнення цілей. Ми ставимо великі цілі і досягаємо їх здійснення.       

. Позитивний соціальний внесок. Ми продаємо товар, який розширює можливості людей і робить їх щасливими.

. Індивідуальні досягнення. Ми розраховуємо на захопленість і досягнення кожного.

. Командний дух. Робота в команді важлива для успіху компанії «РУШ». Ми вітаємо взаємодію працівників з керівниками будь-якого рівня, обмін ідеями і пропозиціями з метою ефективності компанії та якості життя.  

. Якість. Ми піклуємося про високу якість наданого торгового сервісу товарами широкого асортименту відповідно до вимог сучасного ринку. Це забезпечує нам повагу та відданість споживачів.

Асортимент ТОВ «РУШ» представлений такими товарними групами:      

Косметика та парфумерія;

Засоби догляду за шкірою;

Засоби догляду за волоссям;

Побутова хімія;

Паперово-гігієнічна продукція;

Гігієна;

Промислова група товарів;

Одяг;

Біжутерія; 

Аксесуари;

Галантерея;

Господарчі товари;

Товари для дітей;

Інше.

Основні постачальники підприємства представлені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Основні постальники підприємства «EVA»

торговельний доход економічний ціна

Конкурентне середовище «лініїї магазинів EVA» в соновному складається зі спеціалізованих мереж, товарні кошики яких цілком чи частково пересікаються з товарним кошиком «лініїї магазинів EVA». Дискаунтери та супермаркети не оцінюються як основні конкуренти, тому що лояльність споживачів парфумерно-кометичної продукції до спеціалізованих магазинів вище, ніж до супермаркетів. До соновних конкурентів Емітента відносяться мережі Watsons, Космо, ПроСтір. ТОВ «РУШ» другий оператор ринку Українипо величині роздрібних продаж C&T (парфумерії та косметики) в форматі дрогері, з долею на ринку в сегменті національних спеціалізованих магазинів (Watsons, Космо, ПроСтір) 27,9% та долею на загальному ринку організованої роздрібної торгівлі 12% станом на 31.12.2011 року.

Згідно з наявною статистикою, продаж парфюмерно-косметичної продукції має сезонний характер. У березні та грудні, обсяги продажу зростають в 1,5-1,7 разів у порівнянні з іншими місяцями року. З вересня по квітень, обсяги продажу чулочних виробів зростають в 10-20 разів у порівнянні з іншими місяцями року. З квітня по серпень, обсяги продажу виробів сонячної серії зростають ув 30-40 разів у порівнянні з іншими місяцями року. Завдяки відлагодженій системі внутрішнього контролю за діяльністю, що здійснюється керівними органами ТОВ «РУШ», відпрацьованій технології роботи, впровадженій схемі розмежування повноважень та контролю за роботою, коло факторів ризику Емітента у господарській діяльності значно звужено. Можна виділити наступні фактори ризику в діяльності емітента:      

ризик зміни правового середовища (в т.ч. податкової політики);

ризик кризових явищ на фінансовому ринку;

ризик, пов’язаний зі зміною кон’юктури ринку, в якому діє підприємство. Цей ризик є прпередбачуванима регулярно відслідковується та оцінюється ТОВ «РУШ»;

макроекономічні та форс-мажорні ризики.

Всі ці фактори можуть призвести до зменшення обсягів товарообігу та призвести до зменшення прибутку ТОВ «РУШ».

Політика ТОВ «РУШ» щодо досліджень та розробок включає такі стратегічні напрямки:

визначення можливостей та загроз зовнішнього середовища на ринку регіонів, які виступають пріоритетними при розширенні торгівельної мережі;

визначення сильних та слабких сторін ТОВ «РУШ» стосовно основних конкурентів

розвиток основних конкурентних переваг;

Відповідно, з метою забезпечення ефективного виконання зазначених напрямів політики досліджень та розробок, здійснюються дослідження та аналіз:

поточної ринкової ситуації та основних тенденцій її розвитку;

переваг та недоліків основних конкурентів ТОВ «РУШ»;         

безліч факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, їх впливу на загальну ситуацію та кон’юктуру ринку;

нових форматів торгівлі, методів здійснення маркетингової та торгівельної політики, основних практичних здобутків у сфері торгівлі та маркетингу.

Загалом дослідницька політика ТОВ «РУШ» реалізується в процесі здійснення господарської діяльності, носить поточний, періодичний або стратегічний характер та спрямована на досягнення поточних, періодичних або стратегічних цілей підприємства.

Політика підприємства з питань фінансової діяльності є рівноправною та складовою частиною загальної політики та стратегії підприємства. При фінансуванні своєї діяльності підприємство переважно орієнтується на раціональне використання власних коштів, а у разі необхідності підприємство залучає додаткові кошти за найнижчими процентними тавками у визнаних лідерів в сфері банківської діяльності. У результаті аналізу показників фінансового стану та діяльності підприємства можна зробити висновок, що підприємство має достатній рівень ліквідності, платоспроможності та ефективно використовує влісні і залучені оборотні кошти. Власний капітал підприємства у 2011 році значно збільшився, в цьому підприємство має велику перспективу для подальшого розвитку. В подальшому підприємство планує підвищити рівень ліквідності та достатності робочого капіталу шляхом збільшення продажів, розширення ринків збуту, більш раціональної організації використання власних і залучених фінансових ресурсів, поліпшення результатів комерційної діяльності.

Планується подальше розширення мережі торгівельних точок в регіонах України, а отже і збільшення обсягів товарообороту.

Отже, у 2 розділі була розглянута організаційно-економічна характеристика підприємства. Була надана інформація про основні види діяльності підприємства, загальна характеристика, інформація про органи управління цінності, товарний портфель, основних постачальників, конкурентне середовище, основні ризики в діяльності, політика в сфері досліджень і розробок, опис політики фінансування, стратегія подальшої діяльності. Усі ці аспекти існування підприємства дають змогу оцінити ефективність його діяльності. Лінія магазинів EVA - національна мережа, що належить компанії «РУШ». Для того, щоб проаналізувати доходи даного підприємства переходи до наступного, 3 розділу, аналіз формування доходів торговельного підприємства.

Для того, щоб провести аналіз доходів торговельного підприємства «EVA», для початку необхідно проаналізувати основні показники господарської діяльності даного підприємства (таблиці 2.2)

Таблиця 2.2

Основні показники господарської діяльності підприємства «EVA» за 2010-2011 роки

Виходячи із даних таблиці 2.2. можна зробити наступні висновки, що об’єм продажу даного підприємства у 2011 році збільшився на 188926 тис.грн., що на 19,9% більше ніж у попередньому році. Дохід від реалізації також має тенденцію збільшення, а саме на 79,2 %, у порівнянні із минулим роком. У звітному році як і у попередньому підприємство мало збитки від фінансової діяльності в розмірі відповідно 44161 тис.грн і 27252 тис.грн. В підсумку, як результат, достатня ефективність діяльності у 2010 році, підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 7109 тис.грн., але у 2011 році цей показник збільшився і склав 7778 тис.грн, що на 669 тис.грн. більше ніж у попередньому році. Також у 2011 році на підприємстві спостерігається підвищення ефективності управління трудовими ресурсами про це свідчить збільшення продуктивності праці на 52,6 %, це у свою чергу пов’язано зі збільшенням середньооблікової чисельності працівників на 312 осіб і збільшенням середньомісячної заробітної плати на 33,6 %. Спостерігається значне зниження інших доходів та витрат у порівнянні з минулим роком, а саме зменшення доходів на 138734 тис.грн і витрат на 104367 тис.грн. Але збільшується прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, якщо у 2010 році цей показник складав 9307 тис.грн., то вже у звітному році 10611 тис.грн., темп росту склав 14,01 %. Інші операційні доходи та витрати мають певну неоднорідність, інші операційні доходи у 2010 складали 59382 тис.грн., а у 2011 9870 тис.грн, тобто відбулося зниження на 49512 тис грн. Інші операційні витрати у 2010 році склали 8191 тис.грн, а у 2011 8564 тис.грн, відбулося збільшення витрат на 373 тис.грн.     

Таким чином, можна зробити висновок, що в цілому управління господарською діяльністю підприємства у 2011 році у порівнянні з попереднім має тенденцію підвищення.

. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Першим показником для аналізу було обрано товарооборот підприємства за 2008-2011 роки.

Аналіз роздрібного товарообороту за загальним обсягом проводиться для того, щоб виявити тенденції його розвитку у районному споживчому товаристві, системі райспоживспілки і її споживчих товариствах, на інших підприємствах, оцінити, наскільки успішно виконується план і чи достатньо повно задовольняється платоспроможний попит населення на товари. Він проводиться як протягом року з метою здійснення контролю за ходом виконання плану і аналітичного забезпечення оперативного управління цим процесом, так і після завершення року з метою оцінки досягнутого рівня роздрібного товарообороту, обґрунтування шляхів його розвитку на перспективу. Динаміка товарообороту представлена на рисунку 3.1.

Рис.3.1.Динаміка товарообороту підприємства «EVA» за 2008-2011 роки

Виходячи з даної гістограми ми бачимо, що динаміка товарообороту за період з 2008-2011 років є позитивною. У 2008 році товарооборот підприємства складав 690896 тис.грн, у порівнянні з 2009 роком він виріс на 64822 тис.грн. У 2010 році товарооборот складав 950355 тис.грн, порівнюючи із попереднім роком він виріс на 25,7%. Товарооборот у 2011 році також значно виріс, у порівнянні із 2010 роком, а саме на 188926 тис.грн, темп росту склав 20%. Проаналізувавши динаміку товарообороту підприємства «EVA» за 2008-2011 роки можна говорити про те, що діяльність підприємства є рентабельною. З ростом товарообороту зростає також валовий дохід і прибуток підприємства, а це у свою чергу формує передумови для реалізації стратегічних цілей подальшої діяльності підприємства.

Нa обсяг товарообороту торгового підприємства впливає велика кількість чинників. У практиці економічного аналізу їх прийнято поділяти на три групи:

фактори, пов'язані з товарними ресурсами;

фактори, пов'язані з чисельністю працівників і продуктивністю їх праці;

фактори, пов'язані з наявністю та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства і режим його роботи.

Враховуючи усі ці чинники, ми не можемо однозначно визначити, що саме вплинуло на зростання товарообороту.

Наступним показником для аналізу доходів підприємства було обрано товарооборот за товарними групами.

Роздрібний товарооборот формується як результат великої кількості окремих актів купівлі-продажу різноманітних за споживчими властивостями і призначенням товарів. Тому він характеризується не тільки загальним обсягом (сумою реалізації товарів), але і товарною структурою, тобто співвідношенням окремих товарів (товарних груп) в загальному обсязі товарообороту.

Реалізація товарів кожної товарної групи має свої особливості. Вона відрізняється як за трудомісткістю, так і витратомісткістю. Від змін у структурі товарообороту залежать кількісні і якісні показники роботи торговельних підприємств - швидкість обертання товарів, продуктивність праці, рівень витрат обігу, рівень валового доходу і ін. Структура товарообороту представлена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Структура товарообороту за 2011 рік

Виходячи із даних таблиці 3.1. «Структура товарообороту за 2011 рік», ми приходимо до наступних висновків, що найбільшу питому вагу складає косметика та парфумерія 23,17 %, саме на цю товарну группу припадає найбільший дохід підприємства. На другому місці можна поставити таку товарну группу як засоби догляду за шкірой 16,81 %. Наступну позицію займають засоби догляду за волоссям 14,65%. Побутова хімія, паперово-гігієнічна продукція та гігієнічні засоби мають майже однакову питому вагу близько 8 %. Промислова група складає 6,37%. Одяг складає 5 % від загальної суми товарообороту. А всі інші товарні групи складають приблизно 2 % від загального доходу підприємства. Проаналізувавши товарооборот підприємства «EVA» за 2011 рік ми приходимо до наступних висновків, що найбільша доля доходу припадає на косметику та парфумерію, трохи менше припадає на засоби догляду за шкірою та засоби догляду за волоссям.        

Чистий дохід підприємства - це різниця між повною собівартістю продукції та реалізаційною ціною. Він є основним джерелом доходів державного бюджету та грошового балансу підприємства. Чистий дохід входить до складу валового доходу організації, що залишається після виплати заробітної плати. Динаміка чистого доходу від реалізації представлена на рис.3.2

Рис.3.2. Динаміка чистого доходу від реалізації торговельного підприємства «EVA» за 2008-2011 рік

Аналіз динаміки чистого доходу підприємства за 2008-2011 рік показав нам, що у 2008 цей показник складав 150243 тис.грн., а у 2009 138187 тис.грн., це свідчить про зниження на12056 тис.грн. У 2010 році чистий дохід склав 182082 тис.грн., у порівнянні з попереднім роком він зріс на 31,8%. Поаналізувавши динаміку чистого доходу за 2011 рік, де цей показник склав 326277, ми прийшли до наступних висновків, що дохід був найбільшим у порівнянні з минулими роками. У порівнянні з 2010 роком чистий дохід зріс майже на 80%.

Доход - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) - свідчить про те. що продукція підприємства знайшла свого споживача, вона відповідає, вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями.

Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов'язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку.

Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці, податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства.

Водночас можливості підприємства щодо успішного продажу своєї продукції і отримання доходів залежать від ефективності організації торговельно-технологічних процесів, ступеня використання наявного ресурсного потенціалу, раціональності здійснених витрат. Для того, щоб оцінити ефективність діяльності підприємства звернімося до таблиць 3.2. и 3.3.

Таблиця 3.2

Динаміка доходів торгівельного підприємства «EVA»

Проаналізувавши основні доходи підприємства ми приходимо до таких висновків, що за 2011 рік підприємство отримало 326277 тис.грн. чистого доходу, якщо порівнювати з попереднім роком він збільшився на 79,2%. Інші операційні доходи склали за 2010 рік 59382 тис.грн., а за 2011 рік 9870 тис.грн., відбулося змешення рівня доходу на 49512 тис.грн. Доходи від участі у капіталі відсутні. Інші фінансові доходи у 2010 році склали 461 тис.грн, а у 2011 підприємство нічого не отримало. Також відбулося зменшення інших доходів, а саме у 2010 році цей показник складав 142417 тис.грн, то у 2011 3683 тис.грн, зменшення на 138734 тис.грн.

Отже, проаналізувавши основні доходи підприємства можна сказати, що динаміка є позитивною, чистий доход підприємства збільшився на 79,2 %, а це у свою чергу говорить про те що діяльність аналізованого підприємства є рентабельною.

Переходимо до наступної таблиці 3.3. Торговельний дохід (реалізовані націнки) роздрібноЇ торгівлі за 2010-2011 рік.

Таблиця 3.3

Торговельний дохід (реалізовані націнки) роздрібноЇ торгівлі за     2010-2011 рік

Аналіз торговельного доходу роздрібної торгівлі дає змогу оцінити ефективність діяльності підприємства, в динаміці прослідкувати за тенденціями росту або спаду. Роздрібний товарооборот за звітний 2011 рік склав 1139281 тис.грн, що на 19,9 % більше ніж за попередній. Торговельний дохід у 2010 році склав 182082 тис.грн, а у 2011 році 326277, відбулося збільшення на 79,2%. Зріс також і середній рівень торговельного доходу на 49,7 %.

Аналітична оцінка формування та обчислення доходів була досліджена на прикладі торговельного підприємства «EVA. На основі показників роботи підприємства «EVA» була проведена аналітична оцінка формування доходів за період 2008-2011 рр. та проаналізовано вплив факторів на зміну його обсягу.

На основі «Звіту про фінансові результати» вдалося обчислити рівень доходів та зробити їх аналіз. Була розрахована динаміка товарообороту за період з 2008-2011 роки, була проаналізована структура товарообороту, проведена динаміка товарообороту і розглянуто роздрібний торговельний дохід підприємства. Оцінка формування доходів та порівняних до них витрат дала змогу з’ясувати, що діяльність підприємства є рентабельною та прибутковою. Але будь-якому підприємству необхідно шукати шляхи збільшення доходу, розглянемо це питання у наступному розділі.

4. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА

Необхідність маркетингових досліджень виникає в керівників підприємства або організації на етапі рішення принципових питань щодо своєї ринково-продуктової стратегії. Сигналом до цього служить виникнення у фірми маркетингових проблем або поява в неї нових маркетингових можливостей. У ринкових умовах наявність у фірми маркетингових проблем і можливостей порозумівається змінами факторів зовнішньої мікро і макро маркетингового середовища. [5, cт.35]

Розмір доходів торговельного підприємства, який отримується від різних видів діяльності, є функцією від обсягу проведення відповідних операцій (торговельних, виробничих, посередницьких) та рівня цін, які встановлюються на них. Обґрунтування цін на товари, роботи, послуги підприємства є визначальним рішенням, від якого залежить успіх усієї комерційної діяльності підприємства, ефективність його функціонування.[7,cт.55]

Практична реалізація самостійності підприємства з питань встановлення цін на товари (продукцію, роботи, послуги), які реалізуються, передбачає розробку його цінової політики, яка являє собою систему рішень підприємства, пов'язаних із визначенням рівня цін.

Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри їх диференціації та коригування. Підприємство, враховуючи специфіку свого положення на ринку, може реалізувати різні цінові стратегії.

Виходячи з принципів, покладених в основу ціноутворення, розрізняють стратегії, які групуються на:      

збуті, які полягають в орієнтації на збільшення обсягів реалізації та максимізації своєї частки ринку у боротьбі з конкурентами;

прибутку, які полягають в орієнтації на отримання підприємством цільової норми та маси прибутку з кожної одиниці товарів, що реалізуються;

ринкової ситуації, яка склалася. Вони полягають у визначенні рівня ціни, виходячи з кон'юнктури ринку, що склалася. [6, ст.43]

З позиції активності та ініціативи підприємства з питань ціноутворення прийнято розрізняти активну та пасивну стратегію ціноутворення. Активну стратегію ціноутворення здійснюють підприємства, які більш або менш автономно встановлюють ціни на свою продукцію, орієнтуючись на ринкові умови реалізації. Пасивна стратегія цін характеризується пасивністю підприємства при встановленні цін, їх орієнтацією, перш за все, на дії конкурентів. Застосовуючи активну стратегію ціноутворення, підприємство може реалізувати різні тенденції щодо рівня цін та їх руху в часі.

Виділяють:

. Стратегію високих цін. Вона використовується, перш за все, для нових видів продукції, в умовах дефіцитного ринку та на іміджеві та модні товари.

2. Стратегія вилучення є продовженням стратегії високих цін у випадках небезпеки виникнення конкурентів.

. Стратегія низьких цін може бути доцільною тоді, коли товар має дуже гнучкий (еластичний) попит, існує безпосередня небезпека конкурентів. У цьому випадку підприємство робить ставку не на прибуток, який отримується з одиниці продажу продукції, а на максимізацію маси отриманого прибутку завдяки великому обсягу збуту.

4. Стратегія проникнення полягає у встановленні низької ціни лише у разі впровадження товару на ринок з подальшим підвищенням рівня цін.

. Стратегія пульсації характеризується систематичними змінами цін. Відчутне зниження ціни стимулює покупця і розширює можливості збуту, після чого ціни починають поступово зростати. [7,cт.66]

Визначення стратегії ціноутворення-це складне завдання, в якому слід врахувати:

стадію та динаміку життєвого циклу товару; 

можливості збільшення попиту (орієнтація на попит);

наявність і активність конкурентів (орієнтація на стан ринку);

повні та змінні витрати на виробництво та реалізацію продукції (орієнтація на витрати), які визначають мінімальний рівень ціни, що забезпечує беззбитковість діяльності підприємства. [5,cт.37]

На відміну від підприємств-виробників, торговельні підприємства обмежені в своїй ціновій поведінці більшою кількістю факторів. Якщо підприємство-виробник встановлює ціну реалізації в діапазоні "собівартість виробництва-попит покупців", то торговельне підприємство вимушене враховувати не тільки рівень своїх витрат на реалізацію товарів (витрати обігу), але й цінову політику виробника, а також споживчий попит.

Встановлення факторів, які впливають на розмір доходів торговельного підприємства, дозволяє виявити основні напрями пошуку резервів його збільшення. Обсяг доходів торговельного підприємства від реалізації товарів залежить від кількості реалізованих товарів, ціни їх закупівлі та ціни реалізації.

Відповідно, основними резервами зростання доходів є:

зниження ціни закупівлі товарів;

підвищення ціни реалізації товарів;

зростання обсягів реалізації товарів.

Основні шляхи мобілізації кожної групи резервів можна показати таким чином:

) За рахунок зниження ціни закупівлі через

скорочення кількості посередників при закупівлі товарів;

використання системи цінових знижок у процесі закупівлі партій товарів;

закупівлю окремих товарів за кордоном при сприятливому співвідношенні курсів національної та іноземної валют;

здійснення прямих товарообмінних (бартерних) операцій при сприятливому співвідношенні рівня цін на обмінювані товари;

закупівля партій товару на сезонних розпродажах;        

розвиток власного виробництва.

) За рахунок підвищення ціни реалізації через:

здійснення ефективної цінової політики підприємства на споживчому ринку;

використання сприятливої торгової кон'юнктури в окремі періоди року;

скорочення частки товарів, які реалізуються за регульованими цінами у рамках окремих асортиментних груп;

експорт конкурентоздатних товарів з урахуванням співвідношення курсів національної та іноземної валют;

розширення продажу товарів у попередній період, початок сезону (ціни найвищі);

реалізацію окремих груп товарів на товарних біржах та аукціонах.

) За рахунок зростання обсягів реалізації товарів через:

здійснення ефективної маркетингової політики в галузі збуту товарів;      

диверсифікацію асортименту шляхом внесення до переліку взаємодоповнюючих та взаємозамінних товарів;

регіональну диверсифікацію діяльності (розширення регіону збуту);

надання споживчого кредиту при реалізації товарів тривалого користування;

розширення системи додаткових торгових послуг, пов'язаних із реалізацією товарів;

використання ефективних рекламних заходів.        

У сучасних умовах господарювання значним резервом доходів підприємства є розвиток інших видів діяльності (посередницької, кредитної, інвестиційної), які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення.     

Основними резервами отримання доходів від позареалізаційних операцій є:

проведення попередньої експертизи проектів та вибір для пайової участі в спільній діяльності підприємств тих галузей та сфер економіки, які мають найбільш високі перспективи зростання та потенційно високу рентабельність капіталу;

вкладання вільних фінансових ресурсів у ризикові (венчурні) підприємства, наукові дослідження, пов'язані з розробкою якісно нових видів продукції;

цілеспрямований вибір цінних паперів, які купуються підприємством, оцінка рейтингу їх емітенту та інвестиційної привабливості;

продаж вільних грошових коштів на фінансовому ринку шляхом придбання інвестиційних сертифікатів, відкриття депозитних рахунків;

надання комерційного кредиту насамперед тим підприємствам, які є партнерами з господарських зв'язків;

ефективне здійснення операцій з іноземною валютою з метою отримання доходів за рахунок курсової різниці;

здача в оренду основних фондів, які активно не використовуються у цей час, визначення та обґрунтування умов оренди та розміру орендної плати;

урахування в розмірі штрафних санкцій, які використовуються контрагентами підприємства, суми втрат від інфляції та неодержаного прибутку;

віднесення повної суми збитків за ринковими цінами від ґанджу продукції, псування інструменту, інвентаря, понаднормативного використання сировини та матеріалів, розкрадань тощо на винних осіб та своєчасне їх стягнення.     

Необхідність маркетингових досліджень виникає в керівників підприємства або організації на етапі рішення принципових питань щодо своєї ринково-продуктової стратегії. Сигналом до цього служить виникнення у підприємства маркетингових проблем або поява у нього нових маркетингових можливостей.   

Для проведення аналізу маркетингових проблем і можливостей необхідне розуміння сутності маркетингової системи в цілому. Маркетингова система характеризується:

сукупністю факторів зовнішнього маркетингового середовищ

комплексом маркетингу підприємства.

Маркетингові дослідження - це систематичне збирання, оброблення та аналіз даних з метою прийняття обґрунтованих маркетингових рішень.

Маркетингові дослідження є комплексними і проводяться в трьох напрямах, у якому діє підприємство: зовнішнє середовище - макро-, мікро середовище, і внутрішнє середовище - саме підприємство, які і є основними напрямами маркетингових досліджень.

Висновки

У першому розділі було проведено теоретичне дослідження, яке дало змогу вияснити економічну сутність доходів підприємства. Розкрито питання про структуру формування доходу підприємства, їх склад та джерела утворення, а також вплив факторів на зміну обсягу доходу.

Отже доход - це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції. Виручка від продажу є основним джерелом надходження доходів підприємств. Доходи є узагальнюючим показником роботи підприємства, що виражає результати його виробничої, фінансової та інвестиційної діяльності.

Другий розділ вкючає в себе організаційно-економічну характеристику на прикладі торговельного підприємства «EVA». У цьому розділі була розглянута структура підприємства, надана загальна характеристика діяльності.

Третій розділ включає в себе аналітичну характеристику доходів підприємства на основі «Звіту про фінансові результати». У даному розділі була розрахована динаміка товарообороту за період з 2008-2011 роки, була проаналізована структура товарообороту, проведена динаміка товарообороту і розглянуто роздрібний торговельний дохід підприємства. Після аналізу обчислення доходів підприємства «EVA» вдалося прослідкували динаміку формування доходів даного підприємства та надати загальну оцінку. Оцінка формування доходів та порівняних до них витрат дала змогу з’ясувати, що підприємство з кожним роком набуває певного росту, але потребує певних методів по збільшенню доходів . Тому у четвертому розділі були розроблені шляхи виявлення резервів зростання доходів торговельного підприємства «EVA», які змогли б покращити фінансовий стан даного підприємства.

Опираючись на загальну маркетингову практику зростання доходності були запропоновані основні резерви зростання доходу, які мали б місце на даному підприємстві, враховуючи усі особливості його фінансово-майнового стану.

Мета курсової роботи досягнута, а саме розкрита сутність доходу підприємства та методик його обчислення, проаналізоване практичне формування доходів на прикладі магазину «EVA» і визначені шляхи їх збільшення за допомогою маркетингових інструментів.

Список літератури

1.      Економічна діагностика: практикум / Т.Д. Костенко, А.А.Герасимов, В.С.Рижиков та ін. - К.:Центр учбової літератури, 2007 . - 32 с.- 45с. - ISBN -966-364-395-1

2.      Аналіз прибутків підприємств.//В кн.: Мельник В.М. Основи економічного аналізу./ Мельник Віктор Михайлович - К.: Знання, 2008. - с. 12-44.

.        Березін О.В. Економіка підприємства: Навч.посіб./ О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. - К.: Знання, 2009. - 390 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

.        Глазунов М. Финансовый анализ в управлении доходами предприятия.//Финансы. - 2005.- №3. -с. 10-21.

5.      Ширягіна О. Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств.// Форм-ня ринк. відн. в Укр. - 2006.- №6. - с.35-37.

6.      Мельник Л.Г. Маркетингова цынова політика: навчальний посібник / Мельник Л.Г., Старченко Л.В., Карінцева О.І. - Суми: Університетська книга, 2007. - 240 с.

.        Палий, Н.С. Маркетинговая инновационная политика: учеб. пособ.для студ.спец. 7.050108 «Маркетинг» днев. и заоч. форм обуч. - Донецк, 2007. - 130 с. -59 прим.

8.      Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. Для сам ост. Вивчення дисципліна. - 2-ге вид., випр. і доп./ Азаренкова Г.М. Журавель Т.М., Михайленко Р.М. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287 с.

.        Грачова Р. Доходи, витрати та фінансові результати. Бух. облік - Нова бухгалтерія//Спец. дод. до тижня. «Дт-Кт». - 2004. - №25. - с.130.

.        Дерій В. Проблеми обліку витрат і доходів підприємства та перспективи їх вирішення в Україні//Бух. облік і аудит. - 2008.-№4.-с.230.