Розвиток функцій логістики на підприємстві

Розвиток функцій логістики на підприємстві

Вступ

Серед запропонованих тем випускних кваліфікаційних дипломних робіт, уваги заслуговує тема, яка носить назву «Розвиток функцій логістики на підприємстві».

Актуальність обраної теми полягає в тому, що постійно зростаючий інтерес до логістики і її вивчення обумовлені широкими потенційними можливостями підвищення оперативності матеріально-технічного постачання сировинними ресурсами збуту проміжної і готової продукції в необхідних кількостях, потрібної якості, за прийнятною ціною, у точно зазначене місце призначення, в строго певний термін і конкретному споживачеві. Саме управління за результатами орієнтує на досягнення конкретних показників замість простого виконання функцій і значить, дає можливість в ході аналізу оцінити ефективність управління ними.

Будучи відносно новим інструментом управління, логістика являє собою синтез багатьох методів і принципів таких традиційних сфер діяльності, як маркетинг, виробництво, фінанси, вантажоперевезення. Використання концепцій логістики дозволяє здійснити тісну інтеграцію виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспорту та передачі інформації про рух товарів у єдину систему.

Підприємство на сучасному етапі розвитку розглядається у довготривалих взаємозв’язках з постачальниками сировини та споживачами готової продукції, та повинно бути частиною логістичної системи для реалізації конкурентних переваг та отримання ефекту від виробничо-комерційної діяльності.

Практичне значення дипломної роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження.

Метою випускної кваліфікаційної роботи є вивчення, дослідження та аналіз розвитку логістичного управління, а отже і знаходження шляхів підвищення ефективності роботи підприємства.

Виходячи з поставленої мети, сформульовані конкретні завдання, які слід вирішити по ходу виконання роботи, а саме:

.        Визначити поняття, сутність та етапи розвитку логістики;

.        Ознайомитись із завданнями, функціями та принципами логістики;

.        Розглянути логістику, як фактор підвищення конкурентоспроможності;

.        Загальна характеристика діяльності ПП «Аваліс»;

.        Проаналізувати розвитку функцій логістики на ПП «Аваліс»;

.        Знайти шляхи вдосконалення функцій логістики на ПП «Аваліс».

Предметом даної дипломної роботи є детальне вивчення комплексу управлінських заходів, що використовує підприємство для логістичного управління.

Об’єктом є приватне підприємство «Аваліс» та система логістичного управління.

Інформаційною базою для виконання випускної кваліфікаційної роботи послужили численні документи, що визначають діяльність підприємства і характеризують ефективність управління ним, такі як:

1.      Статут ПП «Аваліс»

2.      Бухгалтерські баланси по аналізованих роках.

3.      Річні звіти тощо.

Питання впровадження логістичного управління підприємств розглядали багато зарубіжних і вітчизняних вчених, таких як В. Алькема, И. Бажин, Д.Дж. Бауэрсокс, А. Гаджинський, Л. Гончар, Т. Загорна, О. Зборовська, А. Кальченко, Є. Крикавський, Р. Ларіна, С. Мочерний, А. Некрасов, М. Окландер, В. Плотников, Ю. Райнхард, В. Сергеєв, И. Тишбаєв, В. Ткаченко, О. Тридід, Д. Уотерс, Л. Фролова, Н. Хвищун, та ін.

1. Теоретичні засади застосування логістичного управління в діяльності підприємств

.1 Поняття, сутність та етапи розвитку логістики

логістика конкурентоспроможність економічний

Логістика - мистецтво міркувати, обчислювати. В економіці логістика - це наукова та практична діяльність, пов'язана з організацією, управлінням та оптимізацією руху матеріальних, інформаційних і фінансових потоків від джерела до кінцевого споживача [23, c. 5].

Етимологія поняття «логістика» викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору. За однією із них термін «логістика» походить від грецького і означає: обчислювати, міркувати, за другою - від французького - постачати. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від старогерманського - склад, зберігання [21, c. 17].

Вивчення управлінських дисциплін вимагає їх поділу та конкретизації відповідно до процесів, які вони вивчають. Так, зокрема, процес управління персоналом детально вивчає менеджмент персоналу, процес управління інвестиційною чи інноваційною діяльністю вивчають відповідно інвестиційний та інноваційний менеджменти, вивчення процесів управління фінансовими ресурсами забезпечує фінансовий менеджмент і т.д. Проте, донедавна жодна із галузей менеджменту, не займалася детальним вивченням процесу управління рухом товарів та матеріалів. Вважалося, що вивчення цих процесів в рамках окремої дисципліни не є доцільним, оскільки деякі ділянки руху товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) вивчалися в загальному менеджменті чи менеджменті організацій - це, наприклад, управління запасами та складами.

Проте, вже в 60-70-х роках XX ст. в економічно розвинутих країнах широке використання отримала наука логістика, основним предметом якої є якраз управління матеріальними та пов'язаними із ними інформаційними потоками з метою скорочення витрат виробництва та обігу. В цей час логістику почали виділяти в окремий предмет, а також в окремий вид діяльності. В сучасній економічній літературі логістика часто поєднується із терміном «менеджмент, і, як наслідок, в окрему дисципліну виділяється логістичний менеджмент [10, c. 85].

Основна мета логістики - це доставка вантажу в потрібний час, в потрібне місце з мінімальними витратами. Необхідність логістики різко зростає в ході розширення виробництва і потреби в оперативній діяльності з метою конкурентної боротьби [28, c. 28].

Теоретичні аспекти логістики основну увагу приділяють питанням забезпечення виробничого процесу, безпосередньо виробництву, а також розподілу товарно-матеріальних цінностей. Крім операцій безпосередньо пов'язаних із фізичним переміщенням ТМЦ (вантажні роботи, складування, транспортування і т.д.) логістика вивчає також:

)        операції пов'язані із оформленням замовлення;

)        операції пов'язані із транспортно-експедиційним обслуговуванням;

)        визначення оптимальних транспортних маршрутів, місць зберігання ТМЦ, розміру запасів тощо [10, c. 86].

В даний час фахівця логістика сприймають як людину, що відповідає за доставку і зберігання товарів. Насправді ж справжній фахівець повинен організовувати, контролювати і вміти оптимізувати процеси, пов'язані з доставкою вантажів (транспортування, митні процедури). Фахівець повинен розробляти схеми поставок сировини, планування виробництва, а також вирішення питань транспортування і збуту готової продукції. Логістик повинен бачити всі можливі, зручні і економічні шляхи доставки, виробництва, зберігання і реалізації товарів [28, c. 28].

Логістика вивчає складні динамічні виробничо-комерційні комплекси, які здійснюють організаційно-економічну діяльність в галузі постачання, основного виробництва, транспортних і збутових операцій.

Характерними особливостями таких комплексів є: розповсюдженість основних засобів та колективів людей на значній території; висока фондомісткість здебільшого технічних засобів; мобільність одних і жорстка прив'язка до певних географічних регіонах інших елементів логістичної системи; залежність від результатів роботи великої кількості суміжних підсистем (вантажовідправників, вантажоодержувачів, постачальників ресурсів і т.д.).

Зазначені особливості впливають на обсяг і протікання матеріальних та інформаційних потоків у логістичній системі, а також визначають характер організаційних та економічних відносин, що виникають між окремими ланками матеріалопровідного ланцюга.

Предметом логістики як науки служать організаційно-економічні відносини у сфері товароруху на етапах закупівлі, виробництва і збуту продукції. Логістика як наукова дисципліна досліджує загальні властивості, закони та закономірності створення логістичних систем.

Змістом логістики як науки є встановлення причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей, властивих процесу руху товару, з метою визначення та реалізації на практиці ефективних організаційних форм і методів управління матеріальними та інформаційними потоками.

Загальним методом науки логістики є діалектичний метод дослідження. Для вирішення конкретних завдань наука використовує системний підхід, методи дослідження операцій і теорії систем [41].

Використання логістичних підходів в управлінні дало можливість пошуку та використання нових виробничих та економічних резервів, пов'язаних із скороченням терміну проходження ТМЦ по маршруту від виробника до споживача, зменшенням витрат на їх складування і транспортування, а також із зниженням рівня собівартості продукції і комплексним покращенням якості виробництва та обігу товарів.

Забезпечуючи надзвичайно широкий спектр робіт логістика поєднує в собі досягнення інших наукових дисциплін: менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку, математичного моделювання, економічного аналізу, контролінгу тощо. Тому, логістику часто розглядають як міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов'язаний із пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.

Через великі можливості використання логістики в практичній діяльності її часто ототожнюють із особливим видом господарської діяльності: логістика - це напрямок господарської діяльності, який полягає в управлінні матеріальними потоками в сферах виробництва і обігу.

Комплексність поняття «логістика», що проявляється у широкому колі її інтересів, зумовила появу в науковій економічній літературі значної кількості її визначень:

Логістика - це механізм досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і необхідними для цього витратами.

Логістика - унікальна атмосфера творчості для стратегічної орієнтації розвитку виробництва, що безперервно корегується попитом споживача на виготовлений товар (рисунок 1.1) [3, c. 35].

Логістика є процесом планування, контролю та керування формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця виготовлення до місця споживання з метою пристосування до потреб споживача.

Логістика - наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача [21, c. 117].

Логістика - це процес планування, реалізації і контролю економічно ефективного переміщення і складування сировини, запасів незавершеного виробництва, готових виробів та пов'язаних з цим послуг та відповідної інформації з місця походження.

Узагальнивши їх, ми даємо йому наступне визначення:

Логістика - це планування, управління, контроль і регулювання руху матеріальних і пов'язаних із ними інформаційних потоків в просторі і часі починаючи від їх первинного джерела і закінчуючи місцем IX кінцевого споживання.

Подане визначення сприяє встановленню концептуальних положень логістики, які проявляються у формуванні системи поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками за рахунок:

)        реалізації принципу системного підходу при вирішенні логістичних завдань;

)        ухваленні рішень на основі економічних компромісів;

)        облікові витрат упродовж усього логістичного ланцюга;

)        орієнтації на логістику як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємств [10, c. 27].

З метою формалізації наукових досліджень і практичних розробок логістика класифікується за такими ознаками [17, c. 135]:

) характер зон управління:

зовнішня;

внутрішня.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але перебувають у сфері впливу суб'єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удосконалення господарської діяльності, пов'язаної з управлінням потоковими процесами в межах підприємства або корпоративної групи підприємств;

) характер господарської діяльності (функціональні області):

закупівельна;

виробнича;

розподільча;

транспортна;

складська;

запасів;

інформаційна і т. ін.

Зазначені сфери застосування логістики будуть розглянуті нами докладніше далі;

) масштаб розроблюваних проблем (рівні логістики):

макрологістика;

мікрологістика [32, c. 98].

Логістика володіє власним понятійним апаратом, який включає притаманні їй категорії, поняття, терміни.

Матеріальний потік. Поняття матеріального потоку є ключовим в логістиці. Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами - починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем.

Матеріальний потік - це віднесена до тимчасового інтервалу сукупність товарно-матеріальних цінностей, що розглядаються в процесі додатки до них різних логістичних операцій.

Сукупність ресурсів одного найменування, що знаходяться на всьому протязі від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Безліч елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний (загальний) матеріальний потік, що забезпечує нормальне функціонування підприємства (рисунок. 1.2).

Виділяють зовнішній і внутрішній, що входить і виходить матеріальні потоки.

Зовнішній матеріальний потік - це потік, який протікає у зовнішній по відношенню до даної логістичної системі середовищі.

Внутрішній матеріальний потік - це потік, який протікає у внутрішньому середовищі по відношенню до даної логістичної системи.

Вхідний матеріальний потік - це зовнішній потік, що входить в дану логістичну систему.

Що виходить матеріальний потік - це що виходить в зовнішнє середовище потік з даної логістичної системи.

Управління матеріальними потоками передбачає визначення параметрів траєкторії руху матеріалів, до числа яких відносяться:

1)      найменування матеріальних ресурсів;

)        кількість матеріальних ресурсів;

)        початкова точка (вибір постачальника);

Визначення логістики зазвичай дається в широкому і вузькому сенсі. У широкому сенсі логістика - це наука про управління та оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і пов'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків в певній мікро-, мезо - або макроекономічній системі для досягнення поставлених перед ними цілей. У вузькому сенсі (з позицій бізнесу) логістика - це інтегральний інструмент менеджменту, який сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного (з точки зору зниження загальних витрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів і послуг) управління матеріальними і (або) сервісними потоками, а також супутніми їм потоками інформації і фінансів.

Загальний підхід логістичних рішень полягає в тому, щоб у відповідному місці, в певний час мати відповідний матеріал (продукт, послугу), щоб це відповідало найменшим затратам заготівельних, виробничих і розподільних процесів, а також досягнення підприємством найбільшого доходу. Причини зростання інтересу до логістики обумовлені потребами розвитку економіки та бізнесу. Спочатку зусилля фірм були спрямовані в основному на зниження собівартості кожної одиниці продукції. В даний час, коли пропозиція повсюдно стала перевищувати попит, підприємці почали визнавати також важливість забезпечення збуту за рахунок зниження загальних витрат. Отже завдання логістики визначається як досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і витратами.

Широке застосування логістики в області матеріально-технічного забезпечення пояснюється дією наступних факторів.

. Швидке зростання витрат на перевезення. Традиційні методи розподілу стали дорожчими у зв'язку із зростанням товарних цін та інфляцією. Підвищення рівня управління передбачає розгляд суміжних з перевезеннями аспектів логістики (виробництво, поставки продукції, розподіл, фінанси).

. Досягнення межі ефективності виробництва. Стає все важче досягти істотного зниження виробничих витрат, так як з виробництва вже «зняті всі вершки». З іншого боку, логістика залишається областю, де ще зберігаються значні потенційні можливості скорочення витрат фірми.

. Фундаментальні зміни у філософії запасів. В один і той же час в роздрібних продавців знаходиться приблизно половина запасів готової продукції, інша половина - в оптових торговців і виробників. Методи управління запасами здатні скоротити загальний рівень запасів і змінити співвідношення підтримуваного запасу до 10% у роздрібних продавців і до 90% в дистриб'юторів і виробників.

. Створення продуктових ліній як прямий результат впровадження концепції маркетингу (надання кожному споживачеві тієї продукції, яка йому необхідна).

. Комп'ютерні технології управління пов'язані з обробкою величезного масиву даних. Сама можливість логістичного управління передбачає знання: місця розташування кожного споживача; розміру кожного замовлення; місця розташування засобів виробництва, складів і центрів розподілу; витрат на перевезення від кожного складу або заводу кожному споживачеві; доступних видів транспорту і певного рівня обслуговування; місцеположення постачальників; рівня запасів на кожному складі та центрі розподілу. Розвиток комп'ютерних технологій дозволяє здійснити на практиці концепцію логістики.

. Зростання використання комп'ютерів постачальниками (продавцями) та споживачами. Це дозволяє фірмам систематично вивчати якість послуг різних постачальників. На основі такого аналізу можна досить точно визначити рівень обслуговування, що надається постачальниками[41].

Семантика поняття «логістика» також неоднозначна. У Древній Греції так називали прикладну математику, у Римській імперії - діяльність із забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії - процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із пересуванням і тиловим забезпеченням армії.

У цілому, історично склалися два принципово різних науково-практичних напрямки розвитку логістики - у військовій справі й у математиці. Останній існує і до цього часу, де під логістикою розуміють математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 р. на Женевському філософському конгресі.

Все ж, логістика, що була застосована пізніше в економічній сфері, розвивалася як військова дисципліна і, на думку ряду західних учених, саме завдяки військовій справі виросла в науку. Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А. Жоміні (1779-1869 рр.), який визначив логістику як «практичне керівництво пересуванням військами», і вперше в 1812 р. застосував цю науку на практиці при плануванні боєприпасів, продуктів харчування, квартирного забезпечення армії Наполеона. Він стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, але і ширше коло питань: планування, управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництва мостів, доріг і т.д. Остаточне формування логістики як наукового напрямку у сфері військової справи відносять до середини XIX століття [21, c. 35].

Проте, активне використання військового терміну у чисто економічних цілях почалося з середини 60-х років XX ст., і сталося це із ряду причин:

) перетворення ринку продавця у ринок покупця, внаслідок чого загострюється конкурентна боротьба за споживача, що вимагає об'єднання зусиль всіх учасників товароруху (виробництва, оптової та роздрібної торгівлі) з метою створення інтегрованої системи, яка б найбільш повно задовольняла потреби споживачів за рахунок зниження собівартості продукції і підвищення якості поставок;

) енергетична криза, яка змусила шукати нові шляхи економії ресурсів, і, відповідно, призвела до зниження собівартості продукції;

) науково-технічний прогрес, зокрема комп'ютеризація управління, що дозволило максимально використовувати та опрацьовувати логістичну інформацію, з метою максимальної злагодженості та високої координованості зусиль всіх учасників логістичної системи.

Починаючи із 60-х років логістика пройшла три основні етапи, на протязі яких відбувалося її вдосконалення та розширення сфер діяльності.

Перший етап - 60-ті рр. (рисунок 1.3) характеризується застосуванням логістичного підходу в сфері товарообігу, внаслідок чого в єдину систему інтегруються складське господарство і транспорт. Вони починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією. Відбувається об'єднання таких завдань розподілу як оптимізація частоти і розміру партій товару, що постачається; оптимізація розміщення і функціонування складів; оптимізація транспортних маршрутів і графіків тощо.

Дана система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденне коливання попиту та збої у процесі розподілу продукції. Основними показниками результативності роботи виступає частка затрат на транспортування та інші операції з розподілу продукції у загальній сумі виручки від продажу.

Другий етап - 80-ті рр. В цей період в систему логістики підприємств включається планування виробничого процесу, завдяки чому виникла можливість скоротити запаси готової продукції; підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання та обробки замовлень; покращити можливість використання устаткування. Роботу системи логістики, при цьому, оцінюють виходячи із зіставлення даних кошторису і реальних витрат. У цей період відбувається:

) швидке зростання вартості фізичного розподілу;

) зростання професіоналізму менеджменту;

) довгострокове планування у сфері логістики;

) широке застосування інформаційних технологій, їх впровадження в логістику;

) централізація фізичного розподілу;

) різке скорочення запасів у логістичній системі;

) визначення і здійснення заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до місця кінцевого споживання.

Третій етап - відбувається в даний час. На цьому етапі здійснюється повне об'єднання всіх учасників процесів постачання, виробництва і розподілу в єдину логістичну систему. До додаткових функцій логістичних систем на даному етапі відносять: доставку сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, управління запасами сировини та незавершеного виробництва, проектування систем логістики тощо. Основними результатами даного етапу стали:

) поява фундаментальних змін в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;

) розвиток сучасних комунікаційних технологій, що забезпечують швидке проходження матеріальних та пов'язаних із ними інформаційних потоків, дають змогу здійснити моніторинг усіх фаз переміщення продукції від первинного джерела виникнення до місця кінцевого споживання;

) розвиток галузей, що надають послуги у сфері логістики;

) формування концепції логістики та її визнання більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу.

Таким чином, розвиток логістики відбувався завдяки її інтеграційним можливостям. Поступове об'єднання елементів логістики та її функцій дозволило сформувати на даному етапі інструментарій, що дозволяє досягнути максимального сукупного економічного ефекту який перевищує суму ефектів, які б отримав кожен із учасників товароруху діючи порізно.

На сьогодні у закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики пов’язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція логістики, тому як саме визначення, так і об’єкти дослідження логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин [21, c. 41].

1.2 Завдання, функції та принципи логістики

В ринковій економіці, яка орієнтована на споживача, від повноти задоволення потреб цього самого споживача значною мірою залежить успіх підприємства. До загальних потреб, які висуває споживач до будь-якого продукту в першу чергу відносять його якість, ціну і своєчасність поставки. На максимально повному задоволенні саме цих загальних потреб і базується система логістики [10, c. 88].

Метою логістики є побудова такої системи проходження матеріальних та інформаційних потоків, яка б дала можливість дотриматись «шести правил логістики», які б забезпечили:

1.      Вантаж - потрібний вантаж;

2.      Якість - потрібної якості;

3.      Кількість - потрібної кількості;

4.      Час - доставлений в потрібний час;

5.      Місце - в потрібне місце;

6.      Витрати - із найменшими витратами

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи [17, c. 18]:

1) глобальні;

) загальні;

) часткові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від виду логістичної системи до її глобальних завдань відносять [21, c. 89]:

1) створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

) стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

) постійне удосконалювання логістичної концепції у межах обраної стратегії в ринковому середовищі;

) досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

До загальних завдань відносять:

) здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

) розробку та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

) багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т. ін.;

) виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

) стандартизація вимог до якості логістичних послуг та окремих операцій;

) раціональне формування господарських зв'язків;

) виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

) оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

) визначення стратегії й технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

) формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи [32, c. 56].

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні й різноманітні:

) оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах руху товару;

) максимальне скорочення часу зберігання продукції;

) скорочення часу перевезень;

) швидка реакція на вимоги споживачів;

) підвищення готовності до постачань;

) зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

) раціональний розподіл транспортних засобів;

) гарантування якісного післяпродажного обслуговування;

) підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

) послідовність і поетапність просування через трансформаційні об'єкти і т. ін.

Об'єктом вивчення теорії логістики є матеріальні і відповідні їм фінансові та інформаційні потоки або їх поєднання, потокові процеси господарсько-економічної й іншої діяльності у відтворенні й обігу, що організовуються в потоки [30, c. 124].

Предметом вивчення, досліджень теорії логістики є оптимізація матеріальних і відповідних їм фінансових та інформаційних потоків.

Практичну реалізацію методологи логістики виражається через її функції [1, c. 79].

Сукупність функцій логістики утворює функціональний цикл або цикл виконання замовлення.

Динаміку функціональним циклам надає необхідність узгодження потреб у ресурсах «на вході» і «на виході». Потреби функціонального циклу «на вході» визначаються замовленням на конкретну кількість певних ресурсів. Звичайно для виконання великого замовлення вимагається комбінація функціональних циклів, що включають на різних стадіях різні угоди й операції.

Потреби «на виході» - це очікувані результати роботи. У тій мірі, в якій задоволені ці потреби, можна говорити про ефективність функціонального циклу.

Залежно від призначення конкретного функціонального циклу необхідні для його завершення операції можуть перебувати в повному віданні одного підприємства, а можуть зажадати участі декількох підприємств. По суті, функціональні цикли формують постачальницько-збутовий ланцюг і пов'язують між собою її учасників.

Різним функціональним циклам притаманна різна частота операцій. Деякі цикли призначені для забезпечення одноразової покупки-продажу. У подібних випадках цикл планується, здійснюється і по завершенні операції припиняє своє існування. Інші ж функціональні цикли припускають виконання довгострокових контрактів.

Будь-яка операція або об'єкт в рамках конкретного логістичного контракту одночасно можуть бути причетні до безлічі інших функціональних циклів. Наприклад, складське підприємство може регулярно купувати товари відразу у декількох виробників. Водночас транспортне агентство, надаючи послуги багатьом підприємствам, обслуговує декілька функціональних циклів. Тому для підприємства, що має численні зв'язки з постачальниками і споживачами, часто важко виокремити окремий функціональний цикл[39].

Логістична функція - це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи. Кожна з функцій логістики являє собою однорідну (з точки зору мети) сукупність дій. До основних логістичних функцій відносять планування матеріального забезпечення виробництва, управління ходом виконання виробничих замовлень, управління запасами, управління розподілом продукції. До логістичних функцій можуть бути також віднесені прогнозування, контроль, регулювання[38].

Логістичний ланцюг. Постачальник і споживач матеріального потоку в загальному випадку являють собою дві мікрологістичні системи, пов'язані так званого логістичного ланцюга.

Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом.

Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі.

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. У широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого.

Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у визначені часу і місця з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга «постачання - виробництво - розподіл - споживання», тобто вона є алгоритмом перетворення ресурсів у готову продукцію відповідно до попиту [39, c. 320].

В загальному вираженні функції логістики відіграють важливу роль в усій економічній системі. Завдяки їх реалізації відбувається оптимізація діяльності підприємств, покращення їх фінансових результатів. Зважаючи на це, на логістичну діяльність часто покладають системоутворюючу, інтегруючу, регулюючу та результуючу функції, що притаманні усім виробничо-господарським системам.

Цьому сприяє формування цілісної системи логістичних принципів. Такі принципи є початковими положеннями, на основі яких здійснюється побудова і функціонування логістичних систем. До них належать:

Принцип системності припускає формування інтегрованої системи управління матеріальними потоками у рамках виробничо-збутової системи. Дозволяє розробку і здійснення на практиці єдиного технологічного процесу виконання виробничих замовлень на стадіях закупівлі, виробництва і збуту продукції.

Принцип зворотного зв'язку передбачає, що цілі і завдання логістичної системи визначаються вимогами ринку, відповідно до яких встановлюються масштаби і асортимент продукції, формуються замовлення на матеріали, визначається величина поточного і необхідного запасу тощо. Даний принцип створює основу для функціонування складського господарства.

Принцип оптимальності полягає в досягненні такої узгодженості стадій процесу руху товару і дій учасників, при якій забезпечується найбільша ефективність функціонування підприємства як цілісної виробничо-збутової системи.

Принцип гнучкості припускає високу здатність логістичної системи пристосовуватися до умов її функціонування і специфічних запитів споживачів. Реалізація цього принципу вимагає проведення роботи по прогнозуванню розвитку подій та розробці адекватних до їх динаміки дій.

Надійність постачань як принцип логістики припускає створення таких організаційно-економічних умов, які забезпечували б безперебійне постачання підприємства необхідними матеріальними ресурсами і безумовне виконання графіку постачань готової продукції. На дотриманні цього принципу відбувається синхронізація усіх стадій руху, що дозволяє координувати здійснення логістичних операцій та регулювати розмір запасів на усіх стадіях руху ТМЦ.

Принцип комп'ютеризації полягає в тому, що усі логістичні функції і процес руху товару в цілому повинні виконуватися з максимальною мірою автоматизації, яка дозволяє здійснювати ефективний контроль за пересуванням матеріалів, накопичувати інформацію про наявність напівфабрикатів, розраховувати необхідні параметри товаропровідних систем тощо [10, c. 65].

Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту, фінансів і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей в єдину систему, що має підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

Основні принципи для підприємницької логістики можуть бути такі [30, c. 140]:

) погодження логістики з корпоративною стратегією;

) удосконалення організації руху матеріальних потоків;

) забезпечення надходження необхідної інформації та сучасної технології и обробки;

) прагнення до ефективного управління людськими ресурсами;

) підтримка тісного зв'язку з іншими фірмами у виробленні стратегії;

) облік прибутку від логістичної діяльності в системі фінансових показників;

) визначення оптимальних рівнів логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності виробництва;

) ретельна розробка логістичних операцій;

) прагнення до укрупнення партій товарів;

) сприйняття логістики як унікальної сфери творчості для стратегічної орієнтації фірми;

) оцінка ефективності діяльності логістичних підрозділів.

Методи дослідження. Методологія теорії логістики як навчання про комплекс методів і засобів вивчення її об'єкта і предмета дослідження має кілька рівнів - від методологічної бази логістики у формі парадигми - системи концепцій до спеціальних методів дослідження.

Логістика ґрунтується на таких методологічних дисциплінах:

) загальна теорія систем;

) кібернетика;

) дослідження операцій;

) прогностика.

Загальнонаукові методи, що використовуються в логістиці:

) матеріалістична діалектика з її причинно-наслідковою логікою;

) аналіз і синтез систем;

) метод переходу від абстрактного до конкретного.

До конкретних логістичних підходів і методів належать:

) потоково-процесний метод, який полягає в тому, що будь-яка господарсько-економічна, підприємницька і комерційна діяльність спершу може бути представлена у формі потоку конгломерату процесів, різних за своєю природою і субстантною сутністю (інтелектуальної роботи: наукових досліджень, проектно-конструкторських робіт; організаційної роботи: документообігу, менеджменту; фізичної роботи: навантаження-розвантаження, складування, просторове переміщення), а потім на його основі синтезується система в межах досліджуваного циклу (або його періоду) змістовної цільової діяльності. Зважаючи на те, що будь-яка економічна діяльність - це слабко структуроване (або навіть поляризоване) середовище, цей логістичний метод (прийом) усе-таки дає змогу наближатися до адекватного моделювання досліджуваного об'єкта (у рамках реалістичної фактології) та до можливості кількісного виміру, аналізу й оцінки досліджуваних у такий спосіб процесів з метою їх удосконалювання;

) методи статистико-економічного аналізу (балансовий, графічний методи, групування, порівняння, прийоми елімінування);

) математичні методи вирішення логістичних завдань:

лінійне програмування;

теорія черг;

імітаційне моделювання;

експертні оцінки;

транспортні матриці;

теорія керування запасами;

мережні моделі;

математична оптимізація;

методи прогнозування попиту [32, c. 226].

У теорії та практиці логістичних досліджень відомо багато різних концепцій, а звідси і визначень логістики, однак усі вони містять два основні загальні концептуальні положення:

) об'єктом логістики є певний потоковий процес (як правило, багатоланковий - фінансовий, інформаційний і т. ін.) і поєднання його компонентів;

) дослідження охоплює певна системна цілісність, що включає всі вузли й елементи потокового процесу, а також деякі інші аспекти розгляду.

Звідси й основні постулати побудови універсальної концепції теорії логістики можуть бути зведені до таких чотирьох положень:

) об'єктом логістичних досліджень є потокові (матеріальні, фінансові) і відповідні їм інформаційні (або їх поєднання) процеси в економіці відтворення й обігу;

) предметом (тобто що в об'єкті досліджується) - є оптимізація відповідних потоків;

) наскрізна (глобальна) оптимізація здійснюється з позиції єдиного цілого як системи;

) в основі методології синтезу, аналізу й оптимізації таких систем лежить парадигма - система концепцій об'єктивно обумовлених спрямованістю і послідовністю дослідницької логіки наукових дисциплін.

Крім того, стосовно теорії логістики у сфері виробничо-комерційної діяльності сформульовані такі аксіоматичні положення:

. У будь-якій державі або співтоваристві держав ринок є лише частиною «нижнього рівня» економіки, тобто сферою мікроекономіки.

. Матеріальні, фінансові, інформаційні потоки як об'єктивні системоутворюючі процеси відтворення і споживання існують незалежно від змісту і виду ринкових структур та відносин.

. Проблеми структуризації, розподілу, керування, оцінки ефективності, оптимізації та прогнозування станів потокових процесів об'єктивно виявляють себе на всіх рівнях економіки (як ринкових, так і позаринкових, макроекономічних).

. Конкретний зміст і межі логістичної системи (як слабко структурованого типу) визначаються суттю природи сфери застосування логістики.

Факторами виникнення об'єктивних умов для зародження й реалізації логістичної концепції у виробничо-комерційній діяльності і на рівні реалізації цільових державних програм економічного розвитку є:

) організаційна єдність потокового процесу;

) технологічна єдність потокового процесу;

) економічна єдність потокових процесів товарообміну і відтворення;

) інформаційна єдність потокових процесів.

Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш поширеним підходом є виділення семи правил логістики (7R), так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) [35, c. 734]:

1) продукт - потрібний продукт;

) кількість - у необхідній кількості;

) якість - відповідна якість;

) місце - у потрібне місце;

) час - необхідно доставити у потрібний час;

) споживач - певний споживач;

) витрати - з мінімальними витратами.

У літературі можна знайти дефініції 5R, 6R і 8R, у яких крім названих R, трапляються також ознаки відповідного стану продукту, інформації, асортименту [6, c. 135].

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах.

Незважаючи на те, що сьогодні об'єктом логістичних досліджень науковці вважають матеріальні, фінансові та інформаційні потоки, основні положення сучасної логістичної концепції ґрунтуються на вивченні шляхів раціоналізації управління матеріальним потоком. Основні положення цієї концепції сформульовано так [17, c. 284]:

1. Системна побудова логістики підприємства на основі методологи загальної кібернетичної теорії систем із фіксуванням основних моментів системного підходу: мети створення системи логістики; обґрунтованого вибору її елементів і структури, спрямованих на досягнення поставленої мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середовищем; аналізу результатів діяльності та порівняння його з поставленою метою.

. Головне в процедурі організації матеріального потоку - це врахування потреб ринку. Немає необхідності організовувати матеріальний потік, витрачаючи на нього ресурси і зусилля, якщо немає повної впевненості в тому, що ці товари будуть користуватися попитом на ринку, знайдуть збут, свого споживача. Для того щоб, переконатися в цьому, попередньо на етапі планування й організації матеріального потоку досліджують потреби ринку, роблять розрахунки можливих обсягів продажів товару, прогнозують фінансові результати.

. Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто вважається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут товарів, ніж їх виготовити. Насправді непотрібні товари, які не відповідають за якими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку будуть продані за зниженою ціною, що може призвести до збитків. На їх виготовлення були витрачені певні ресурси, які не окупляться, що не дозволить почати новий логістичний цикл без додаткових витрат.

. Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів. На перший погляд здається, що чим вищий рівень обслуговування, тим краще, оскільки найбільшою мірою при цьому задовольняються потреби клієнтів. Однак чим вищий рівень обслуговування, тим більші витрати на виготовлення і доставку товарів споживачу, а отже, і вища ціна товарів. Тому варто обирати обґрунтоване компромісне рішення за рівнем обслуговування: він має бути не дуже низьким (щоб не втратити клієнтів) і не занадто високим (щоб витрати не були надмірними).

. Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу, тобто від пункту прибуття або призначення матеріального потоку та у напрямку, зворотному матеріальному потоку. Також і кожна логістична операція в ланцюзі має проектуватися так, щоб якнайкраще відповідати потребам і умовам наступних операцій (у напрямку матеріального потоку).

. Під час удосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга цю ланку варто розглядати не ізольовано, а весь логістичний ланцюг і проаналізувати, як зміни в одній ланці логістичного ланцюга вплинуть на весь матеріальний потік і загальні результати логістичного процесу.

. Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень із організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі матеріального потоку, так і в підсистемі його інформаційного забезпечення.

. Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх техніко-економічних показників. Варто не просто розглядати різні можливі варіанти технічних й організаційних рішень, а визначати за ними техніко-економічні показники і на підставі їх порівняння обирати оптимальні рішення та варіанти.

. Відповідність усіх рішень із планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.

. Наявність і використання найбільш повної інформації про товари, матеріальні потоки, виробників і споживачів товарів, логістичних посередників, закони, нормативні акти і т. ін. Докладні описи, масиви і довідники за всіма вказаними напрямками складають у ході розробки інформаційного забезпечення логістики.

. Під час організації та здійснення матеріальних потоків необхідно створювати і підтримувати ділові, партнерські відносини з іншими підприємствами - учасниками логістичного ланцюга на основі врахування взаємних інтересів і компромісів. Очевидна протидія один одному учасників логістичного процесу призведе до додаткових перешкод і затримок логістичного процесу, конфліктних і навіть ворожих відносин, в умовах яких стає все важче організовувати ефективні матеріальні потоки.

. Ведення обліку логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. В системі обліку витрат логістичних процесів слід виділяти витрати, які виникають у процесі реалізації логістичних функцій. Це дає змогу формувати інформацію про найбільш значимі витрати, а також про характер їх взаємодії один з одним. За дотримання цієї умови з'являється можливість використовувати важливий критерій оптимального варіанта логістичної системи - мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга[41].

1.3 Логістика, як фактор підвищення конкурентоспроможності

Зростання ролі логістики в сучасний період, що відбувається в контексті збільшення обсягів промислового виробництва і розширення внутрішньонаціональних і глобальних економічних зв'язків вимагає особливої уваги до її потенціалу щодо скорочення витрат у сфері ринкової діяльності та підвищенні результатів господарювання [10, c. 124].

Досвід провідних країн світу доводить високу ефективність логістики в отриманні стійких конкурентних переваг. Завдяки логістиці підприємства забезпечують необхідний рівень обслуговування кінцевого споживача, надаючи йому при цьому певні додаткові користі (цінності). Ці додаткові цінності можуть стосуватися і еластичності поставок щодо величини партії, і еластичності щодо умов оплати, і еластичності щодо термінів та місця виконання замовлення.

Пов’язуючи викладене із характеристикою концепції логістики зупинимося детальніше на сутності найбільш важливих логістичних складових конкурентоспроможності підприємства, серед яких можна виділити наступні:)   елімінації часу логістичних операцій;) підвищення якості надання послуг;)       зниження логістичних витрат.

Обгрунтування вибору даних факторiв доведено в таблиці 1.1 [40].

У західних країнах 93% часу руху товару від первинного джерела сировини до кінцевого споживача доводиться на проходження його по різних каналах матеріально-технічного забезпечення. Власне виробництво товару займає лише 2% сумарного часу, а транспортування - 5%. У цих країнах доля надходжень від руху товару складає більше 20% національного доходу. У структурі витрат на рух товару, вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції складає 44%, вартість складування і диспетчерування - 16%, магістральних і технологічних перевезень - відповідно 23% і 9%. 8%, що залишилися, відносять на витрати по забезпеченню збуту готової продукції.

Таблиця 1.1 - Переваги вибору основних логістичних факторів

Розвиток та загострення конкуренції в Україні відбувається в умовах розвитку підприємництва та приватної власності і значною мірою перебуває під впливом інтеграції вітчизняної економіки в світову систему торгівлі. В такій ситуації використання українськими підприємствами старих традиційних методів управління функціями постачання, виробництва та розподілу не можуть забезпечити значних конкурентних переваг. Саме тому все більше вітчизняних підприємств впроваджують у власну систему управління елементи логістики [10, c. 125].

Результати аналізу приводять багато фірм до усвідомлення необхідності модернізації використовуваних ними систем розподілу. Деякі виробничі фірми використовують систему постачання матеріальних ресурсів «точно в строк», що висуває дуже високі вимоги до постачальників. Метою управління матеріальними ресурсами, що покликане обслуговувати внутрішньо-фірмові матеріальні потоки, є ефективне задоволення потреб фірми в сировині, матеріалах, напівфабрикатах і т. п. Мета логістики пов'язана з координацією фізичного розподілу та управління матеріальними ресурсами для зниження витрат або поліпшення обслуговування споживача.

У ряді фундаментальних досліджень логістичних процесів у виробничо - підприємницької діяльності (Крикавський Є.В. та ін.). Функціональна структура логістики підприємства (підприємницька логістика) найбільш сприйнята для підприємств, які самостійно формують процеси заготівлі та збуту, а також переробки та утилізації відходів. Виходячи з цього, вимагають логістичних рішень такі функціональні сфери, які відповідають логістиці постачання, виробничій логістиці, логістиці збуту, логістики переробки, транспортній логістиці.

Логістика постачання комплексно охоплює планування, управління та фізичне обслуговування матеріального потоку і потоку комплектуючих частин з необхідним для цього інформаційним потоком з метою його прискорення і мінімізації витрат для всього процесу поставки.

Виробнича логістика діє в плануванні та управлінні процесами виробництва, включаючи внутрішньовиробничий транспорт і виробниче складування, необхідний для цього інформаційний потік для прискорення виробничого процесу та мінімізації витрат. Зрозуміло, що особлива роль у виробничій логістиці належить виробничому плануванні та управлінню у виконанні окремих пріоритетних правил (наприклад, повне використання потужності, ресурсів і т.д.).

Логістика збуту розглядається інтегровано як специфічна сфера, включаючи логістику торгівлі (продажу) та транспортування, оскільки продукція, особливо товари споживання, на шляху від виробника до безпосереднього споживача проходить ці фази. Логістика збуту охоплює в комплексі планування, управління і фізичну обробку готової продукції від здачі-приймання від виробництва до необхідного для цього інформаційного потоку, щоб прискорити процес збуту і мінімізувати витрати. Однак викликає сумнів поняття логістики маркетингу, якщо розглядати маркетинг як ринково орієнтований напрям всіх виробничих процесів, або як орієнтовану на ринок стратегію підприємства.

В індустріально розвинених країнах з окремих видів підприємницької діяльності законодавчо обумовлюються обмеження по переробки відходів, утилізації, переробки відпрацьованої продукції, викликані вимогами безпеки, екології тощо. Тому логістика переробки (утилізації) повинна включати в комплексі планування, управління і фізичну обробку потоку виробничих відходів та брухту від вхідних місць до прийнятного для навколишнього середовища складування і переробки, включаючи для цього необхідну інформацію, щоб прискорити потік і знизити загальні витрати цих процесів.

Транспортна логістика стосується внутрішньовиробничого транспорту, що працює в сферах постачання і збуту продукції. Це поняття розширюється у зв'язку з введенням логістики відходів, що також вимагає транспортних послуг. Всього транспортна логістика охоплює в комплексі планування, управління та транспортування матеріалів, комплектуючих частин, виробів і необхідні для цього інформаційні потоки для досягнення високої ефективності.

Однак локалізована функціональний підхід до прийняття логістичних них рішень не гарантує оптимальності підприємницьких рішень. Успіх може забезпечити тільки інтегрований підхід. Класична розвиток підприємства організаційно вимагає появи нових функціональних сфер дослідження ринку, розвитку товару, технологічної підготовки, регулювання, контролю тощо. У цій схемі виробниче планування і управління системно підкоряються логістичної планування та управління як всеосяжного механізму, який не може бути сумою всіх активних функціональних управлінь, а саме системно-інтегрованих. Іншими словами, логістичне планування і управління інтегрує в собі функціональні сфери постачання, транспорту, виробництва, збуту продукції[41].

Елiмiнацiя часу виконання логістичних операцiй полягає у використанні «Методу цілісності часу виробництва». Науковці по-різному трактують сутність даного методу.

Й. Монден описує цей метод так: «Метод цілісності часу виробництва - це виробництво продукції в необхідній кількості в необхідний час за мінімальний проміжок часу». Р. Халл, визначаючи цей метод як філософію виробництва, зазначає: «Метод цілісності часу виробництва - це транспортування і доставка матеріалів з метою постачання необхідних ресурсів та матеріалів в певний час в певному місці».

Таким чином метод цілісності часу виробництва включає весь процес виробництва з постачанням необхідної кількості ресурсів та матеріалів в певний час [16, c. 289].

Використання методу скорочення часу логістичних операцій дає можливість підприємству гнучко реагувати на зміни в ринковому середовищі. Тому, розглядаючи сутність поняття виробничого циклу, який вимірюється синхронністю часу, включає в себе виробництво, планування асортименту і якості, зміни технологій та транспорту, зберігання й організацію збуту, в якості критерію організації виробництва варто застосовувати метод цілісності часу, мінімізуючи загальні витрати часу. В такому випадку основною ціллю підприємства є організація роботи й узгодження інтересів постачальників та посередників. Як наслідок, показники організаційної діяльності впливають на мінімізацію додаткових витрат, підвищення стійкості виробництва та якості виробленої продукції. Цілісність часу виробництва визначає, що необхідну продукцію потрібно виробляти в потрібний час і в потрібній кількості та якості, що вимагає синхронного планування доставки продукції від виробника до споживача.

Оптимізація часу виробництва продукції завдяки логістичному аналізу даного процесу значно впливає на кінцеву ціну виробу. Один і той же продукт може бути виготовлений підприємством при різних способах організації його діяльності. Як зазначає Д. Бауерсокс, «логістична система спонукає товар проходити ряд послідовних кроків, які додають йому вартість, у результаті чого товар потрапляє у потрібне місце, в потрібний час у відповідній кількості і формі» [2, c. 160].

За логістичною концепцією додавання вартості товару відбувається в процесі корисної зміни параметрів часу, місця і форми. Отже, вартість товару формується протягом всього ланцюга, однак завдяки логістиці підприємства забезпечують необхідний рівень обслуговування споживачів, надаючи певні додаткові цінності, окрім тих, які забезпечує виробничий процес.

Як зазначає І. Бажин, діяльність у середині ланцюга цінностей поділяється на основну та допоміжну. Основні види діяльності безпосередньо додають вартість кінцевому продукту, допоміжні додають опосередковано, сприяючи виконанню основних видів діяльності [3, c. 85]. Аналіз основних і допоміжних видів діяльності з додаванням вартості допомагає встановити, в якому місці логістичного ланцюга відбувається найбільше зростання вартості, а де є потенційні можливості для її збільшення за рахунок зміни розміщення видів діяльності і покращення їхньої інтеграції.

У той же час окремі логістичні дії не додають вартості, а лише збільшують витрати. Тому одним з найважливіших завдань логістичного управління є елімінація часу операцій, які не додають вартості продукту, досягаючи тим самим скорочення логістичного циклу.

Цикл замовлення істотно скорочено за рахунок зменшення часу знаходження матеріального потоку в запасах у всіх ланках логістичного ланцюга: в постачанні сировини, у виробництві, ланках дистрибуції. Окрім підвищення рівня обслуговування, ймовірне зниження рівня логістичних витрат запасів.

Необхідність «стиснення строків» виконання різноманітних процесів, на перший погляд, є очевидною, однак впровадження ідеї на практиці відбувається, як правило, повільно. Основна причина полягає в тому, що час виконання операцій на кожному етапі циклу має свої «традиційні» обмеження. На стадії постачання і збуту вони здебільшого пов’язані із встановленими і використовуваними впродовж тривалого періоду незмінних умов договорів, які визначають взаємовідносини підприємства з його контрагентами. На стадії виробництва часові обмеження зумовлені особливостями технологічного процесу, нераціональними маршрутами внутрішньозаводських перевезень, низькою потужністю обладнання. Прийнята сьогодні логістична ідеологія «customer focused manufacturing» (виробництво, орієнтоване на покупця) на перше місце висуває вимоги гнучкості виробництва і використання зворотного зв’язку між стадіями товароруху.

Відповідно до цих вимог, пристосування до інтересів споживачів потребує від підприємств-виробників не просто адаптації товару до потреб конкретного покупця, а підтримки постійного зворотного зв’язку з ним і адаптації всього ланцюга до таких потреб. Результатом реалізації даних умов є підвищення якості обслуговування і, перш за все, скорочення часу виконання замовлень і дотримання узгодженого графіка постачань.

Таким чином, фактор часу поряд з ціною і якістю продукції визначає успіх функціонування підприємства на сучасному ринку (рисунок 1.6), а показник тривалості логістичного циклу, як окремий його випадок, разом з показниками логістичних витрат, рівня технічного обслуговування, надійності постачань використовується як критерій оцінки ефективності логістичного управління на підприємстві.

Пiдвищення якості надання послуг. Обслуговування споживача - це комплекс дій, який охоплює і поєднує всі сфери діяльності для поставки товарів в такий спосіб, щоб задовольнити споживача і досягти мети діяльності підприємства. Обслуговування споживача досягається при використанні всіх форм логістичної діяльності: транспортуванні, складуванні, управлінні запасами, інформуванні та пакуванні [5, c. 125].

В якості видів сервісного обслуговування споживача виділяють: задоволення споживчого попиту; надання послуг виробничого характеру; після продажне обслуговування; інформаційне обслуговування; фінансово-кредитне обслуговування.

Конкурентоспроможність підприємства, що грунтується на якісному логістичному обслуговуванні, будується не на здобутті нових споживачів, а на збільшенні пропонованих вартостей існуючим споживачам. Тому головною ціллю в такому випадку, є повне задоволення потреб. Збільшення вартості для споживача може відбуватися через розвиток логістичних процесів, які полегшують обслуговування за нижчих витрат, які мають на меті покращення якості та корисності.

Збільшити корисність обслуговування можна за рахунок термінової доставки, коротких термінів реалізації замовлення, еластичного реагування на зміни, що відбуваються в ринковому середовищі. Також, використовуючи логістичні процеси, можна зменшити витрати на створення цих корисностей завдяки меншим запасам, нижчим витратам замовлення або нижчим витратам дефіциту запасів.

Оптимiзацiя рiвня витрат. Зміна умов конкуренції, потреба споживачів у продуктах харчування, виготовлення гнучких автоматизованих виробничих установок, комп’ютеризація процесів виробництва, контроль за якістю - всі ці вимоги зумовлюють необхідність вирішення підприємствами проблеми ефективного управління витратами виробництва. Важлива умова ресурсного забезпечення підприємства - це пошук резервів зниження витрат на заготівлю, складування, розвантаження, навантаження та відправлення продукції. Скорочення витрат на транспортно-складські операції підвищує конкурентну позицію підприємства та лідерство у системі ринкових відносин. Істотний вплив при цьому відіграє вибір оптимального варіанта витрат на логістичні операції. За оцінками багатьох закордонних експертів застосування логістики не тільки забезпечує зменшення розміру запасів на 50 - 95%, термінів доставки товарів на 25 - 45%, загальної тривалості виконання замовлення підприємством на 50 - 70%, але й приносить додаткові вигоди. Так, при зменшенні товарних запасів підприємства лише на 10% прибуток збільшується на 15% і зменшується потреба у складських та виробничих площах на 40 - 70% [8, c. 38].

Ефективність підприємства і його конкурентоспроможність прямо пов’язані з ефективністю системи контролю над операційними витратами. Тенденція росту витрат підприємств призводить до необхідності аналізу логістичної дiяльностi з метою виявлення джерел можливої економії. Необхідність зниження логістичних витрат пов’язана з ускладненням підвищення цін на продукцію, з однієї сторони, і обмеженню обсягів ринків збуту, що не дозволяє збільшити обсяг продукції. В той же час не всі підприємства ставлять перед собою завдання зниження логістичних витрат, пов’язуючи підвищення прибутковості зі зміною тарифів, податків, цін на сировину. Простий шлях скорочення, до якого на практиці сходяться більшість програм з мінімізації витрат, може призвести до послаблення позиції підприємства [9, c. 235].

Логістичні витрати на підприємстві зазвичай складають 5 - 35% від обсягів продажу залежно від виду бізнесу, географічного масштабу діяльності і співвідношення вагових і цінових характеристик матеріальних ресурсів та готової продукції. Витрати на логістику, як правило, складають одну з найбільших витрат, пов’язаних з веденням бізнесу, поступаючись лише витратам на сировину та матеріали у виробництві або собівартості реалізованої продукції в гуртовій та роздрібній торгівлі. Аналіз структури логістичних витрат показує, що найбільшу частку в них займають витрати на управління запасами (20 - 40%), транспортні витрати (15 - 35%), витрати на адміністративно-управлінські функції (9 - 14%) [6, с. 41]. У зв’язку з цим, при всьому її важливому значенні для успіху підприємства, є досить дорогим задоволенням.

Логістичний підхід створює також передумови для покращення й інших показників діяльності підприємства, які полягають у покрашенні загальної організованості підприємства, налагодженні надійних взаємозв'язків, що дозволяє стверджувати про підвищення рівня керованості та отримання вищих фінансово-економічних показників. В цілому, логістика впливає майже на кожен аспект формування фінансового результату підприємств.

Таким чином, логістика як особливий вид управлінської діяльності спрямує свої зусилля на дослідження та оптимізацію процесів, пов'язаних із рухом матеріальних та пов'язаних із ними інформаційних потоків в напрямку посилення їх організованості та координованості. При цьому, за рахунок дії її особливих інструментів, відбувається зростання основних показників діяльності підприємств

Отже, особливе місце у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства в динамічному ринковому середовищі можуть посісти конкурентні переваги, пов’язані з логістичною діяльністю, що зумовлюється змінами у пріоритетах формування ланцюгів вартості і, відповідно, появою нових можливостей логістичного забезпечення конкурентоспроможності.

1.4 Логістичний сервіс на підприємствах

В умовах ринку покупця, коли конкуренція між продавцями стає значно жорсткішою, все більшого значення набуває здатність окремого продавця забезпечити високий рівень сервісного обслуговування товарів. Сервісне обслуговування в окремих випадках стає рівнозначним і невід'ємним елементом конкурентоспроможності поряд із такими його складниками як ціна та якість [10, c. 69].

Сьогодні помітним є зростання ролі послуг у конкурентоспроможності підприємств на ринках збуту. Це пояснюється в першу чергу тим, що:

) у сучасній економіці чітко простежується напрямок розвитку сукупної пропозиції «товару-послуги»;

) покупець фактично отримує не тільки товар як фізичний об'єкт, але і послуги, які супроводжують його продаж.

Зокрема на Заході широко використовується поняття «логістики сервісного відгуку» (service response logistics, SRL).підхід є найчастіше основним стратегічним елементом менеджменту багатьох закордонних фірм, які надають послуги. SRL - це процес координації логістичних операцій, необхідних для надання послуг найефективнішим щодо витрат і задоволення потреб споживачів способом [32, c. 99].

Поняття логістичного сервісу визначається як сукупність нематеріальних логістичних операцій, які забезпечують максимальне забезпечення попиту споживачів в процесі управління логістичними потоками, при оптимальному рівні затрат.

Послуга в узагальненому розумінні - це будь-яка дія, що приносить користь споживачу.

Сервіс - робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб.

Об'єктами логістичного сервісу виступають конкретні споживачі матеріальних потоків.

Предметом логістичного сервісу є певний комплекс (набір) відповідних послуг.

Сервіс нерозривно пов'язаний з розподілом і є комплексом послуг, які надаються в процесі замовлення, купівлі, постачання і подальшого обслуговування продукції. Виходячи з цього, логістичний сервіс може бути реалізований тільки у сферах розподілу і обігу [28, c. 346].

Основною проблемою, яку вирішує логістика в процесі надання послуг є визначення оптимального співвідношення між затраченими на сервіс ресурсами і отриманим від цього ефектом. Надання максимально можливого обсягу сервісу, який забезпечив би більшу конкурентоспроможність товарів, може сприяти зниженню загальної конкурентоспроможності фірми і бути економічно не вигідним. Саме тому повне сервісне забезпечення товарів зустрічається на практиці вкрай рідко.

Основним споживачем логістичного сервісу є споживач матеріального потоку або готової продукції. Сервісні послуги в основному надаються постачальником, експедиторською фірмою або іншим логістичним посередником.

Логістичний сервіс функціонує на основі шести основних принципів:

)        обов'язковість пропозиції - будь-який товар в процесі продажу обов'язково супроводжується певним рівнем сервісу;

)        необов'язковість використання - рішення про доцільність і ступінь використання сервісу повинен приймати сам покупець;

)        еластичність - набір послуг, що надаються, повинен бути максимально широким і здатним до різноманітних комбінацій;

)        зручність - логістичні послуги повинні бути максимально під-лаштовані під потреби і специфіку покупців;

)        раціональна цінова політика - сервіс не повинен бути джерелом прибутку, а лише засобом для його максимізації;

)        інформаційна віддача - в процесі надання логістичних послуг повинна існувати система зворотного зв'язку з покупцями, в якій повинні враховуватися відгуки, претензії та пропозиції покупців» [12, c. 99].

Наявність великої кількості сфер логістики визначає значну різноманітність видів логістичного сервісу. Класифікація цих видів дозволяє впорядкувати і спростити розуміння та управління окремими логістичними операціями. Відповідно до найбільш поширеної класифікації види логістичного сервісу виділяють за наступними ознаками:

. По часовому параметру:

)        сервіс, що передує продажу - консультація споживачів, розфасовка, упаковка, консервація, маркування, зберігання, доставка на реалізацію, усунення різноманітних дефектів, що виникають до процесу продажу;

)        сервіс в процесі продажу - обумовлюється в залежності від договірних зобов'язань між продавцем і покупцем;

)        сервіс після продажу - доставка, встановлення, підключення, налагодження, гарантійне обслуговування.

. В залежності від форми оплати:

)        безкоштовний сервіс - це ті види послуг, надання яких є невідривно пов'язане із самим товаром, і вартість яких включається у собівартість товару;

)        платний сервіс - це послуги, які надаються при придбанні чи доставці товарів за додаткову плату, про що виставляється додатковий рахунок.

. По спрямованості:

)        прямий сервіс - об'єднує послуги, цільове призначення яких визначається безпосередньо предметом торгівельної угоди і направляється на товар і споживача;

)        побічний сервіс - це сервіс, який практично не стосується предмету обміну, а спрямовується на створення сприятливих умов, які б забезпечили тривале взаємовигідне співробітництво.

. По ступеню адаптивності до споживачів:

)        стандартизований сервіс - включає в себе типовий пакет послуг, потребу в яких клієнти відчувають найчастіше;

. По формі організації:

)        сервіс, який реалізується власними зусиллями;

)        сервіс, який організовується Ь залученням третьої сторони;

)        сервіс, організований по принципу самообслуговування.

.        По масштабу:

)        локальний;

)        регіональний;

)        національний;

)        міжнародний [31, c. 93].

Проблема оптимізації об'єму логістичного сервісу полягає у визначенні кількості та рівня надання послуг за якого затрати на надання та обслуговування цих послуг будуть мінімальними. Оптимальний обсяг рівня сервісу можна визначити шляхом побудови кривої, яка відображає поведінку затрат і доходів в залежності від зміни рівня сервісу (якщо головний критерій оптимізації - максимальний прибуток)).

Незначний рівень сервісу (значення якого знаходяться лівіше від точки 3 ош) - не дає можливості отримати максимальний прибуток, оскільки на цьому відрізку прибуток від реалізації послуг є або меншим за витрати, або переважає їх незначно. Так само й надлишковий рівень сервісу (значення якого знаходяться правіше від Зопт) - не сприяє оптимізації прибутку від реалізації послуг, оскільки при таких значеннях рівня сервісу затрати є більшими ніж прибутки або переважання прибутку над витратами є меншим ніж у точці Зонт В точці 30ІП переваження доходів від реалізації послуг над затратами на сервіс є найбільшим, таким чином оптимальний рівень сервісу для певного ринку дорівнює процентному відношенню визначеному в цій точці [28, c. 73].

Не зважаючи на наявність значної кількості інструментів забезпечення відповідного рівня сервісу логістичних операцій та методів його визначення, ми не можемо отримати максимально точні дані про рівень сервісу в тій чи іншій організації, що пояснюється рядом особливостей логістичного сервісу у порівнянні із продуктовими характеристиками. До них належать:

)        невідчутність сервісу - постачальникам сервісу важко пояснити, що саме вони пропонують покупцям, до моменту покупки, так само як і покупцям важко оцінити рівень сервісу;

)        покупець часто приймає безпосередню участь у виробництві послуг, в деяких випадках виробництво послуги є неможливим без покупця;

)        час і місце виробництва послуг співпадають із часом і місцем споживання послуги, відповідно вони не можуть транспортуватися і складуватися;

)        покупець ніколи не стає власником самої послуги - тільки її результатом;

)        сервіс - це діяльність, яку неможливо спожити до моменту виробництва і купівлі;

)        сервіс часто складається із системи менших (субсервісних) операцій.

Визначення політики підприємства у сфері надання послуг пов'язане з формуванням системи логістичного сервісу і припускає проведення комплексу взаємозв'язаних робіт [19, c. 43].

Формування системи логістичного сервісу включає в себе вирішення проблем стосовно пошуку оптимального рівня логістичного сервісу при оптимальному рівні витрат за допомогою механізму системи логістичного сервісу.

При цьому сегментація споживчого ринку може здійснюватися по географічному чиннику, послуг, що по характеру робляться, або іншій ознаці. Вибір значущих для покупців послуг, їх ранжирування і визначення стандартів логістичного обслуговування робиться шляхом проведення опитувань споживачів

Визначення рівня логістичного сервісу с важливим з позиції можливої оптимізації прибутку, оскільки, як уже зазначалося, тільки одне значення рівня сервісу дає можливість отримувати максимальний прибуток. В цьому контексті надання як повного комплексу послуг так і незначної його частини є економічно не вигідним. Виходячи з цього, показник рівня логістичного сервісу є відносним показником, який виражається у відсотках від всього можливого сервісу, який може бути наданий по окремій товарній позиції [34, c. 58].

Таким чином, розрахунок рівня логістичного сервісу здійснюється за формулою:

 (1.1)

де  - рівень логістичного сервісу;

М - кількісна оцінка теоретично можливого об'єму логістичного сервісу;

m - кількісна оцінка фактично наданого об'єму логістичного сервісу.

Рівень сервісу можна оцінювати також і шляхом зіставлення часу, який фактично затрачається на надання логістичних послуг, із часом, який потрібно затратити при наданні всього спектру можливих послуг:

 (1.2)

логістика конкурентоспроможність економічний

де  - рівень логістичного обслуговування;

N - кількість послуг, які теоретично можна надати;

n - фактична кількість наданих послуг;

t_i - час на виконання і-тої послуги.

Починаючи від 70% і вище за витрати на сервісне обслуговування ростуть експоненціально залежно від рівня обслуговування і досягти рівня 90% збільшення об'єму логістичного сервісу стає невигідним. При цьому зниження рівня обслуговування веде до збільшення втрат, викликаних погіршенням якості сервісу. Завдання логістичної служби полягає в пошуку оптимальної величини рівня обслуговування.

Вивчення споживачів дасть змогу виявити, де не забезпечується адекватний сервіс і в яких місцях його поліпшення здатне привести до збільшення обсягу продажу та прибутків. Збір конкурентоспроможних ідей та дослідження прогресивного досвіду сприяє визначенню ринкових і маркетингових можливостей, які можуть бути використані при розробці стратегії і тактики сервісу. Визначення умов адаптації до споживачів стимулює пошук інструментів і методів забезпечення максимального задоволення станом обслуговування. [31, c. 32] Це потребує посилення координації і інтенсивності інформаційних обмінів з клієнтурою. Аналітична діяльність створює передумови для підвищення ефективності оперативної діяльності та забезпечення раціонального вирішення проблем споживачів. Для цього алгоритм логістичного сервісу, (рисунок. 1.9), складається з аудиту, стандартизації, менеджменту, ревізії.

Для оцінки якості логістичного обслуговування застосовуються наступні критерії:

)        гнучкість постачання;

)        надійність постачання;

)        тривалість виконання замовлення.

Гнучкість постачання характеризує міру задоволення побажань клієнта про зміну первинних умов постачання без порушення узгодженого терміну виконання замовлення. Сюди відносять можливість зміни форми або способу передачі замовлення, виду тари і упаковки в порівнянні зі встановленими у рамках специфікації замовлення та ін.

Надійність постачання визначає здатність постачальника дотримувати обумовлені договором терміни виконання замовлення. Істотним чинником, що впливає на надійність постачання, є наявність передбачених договором зобов'язань (гарантій), через які постачальник несе відповідальність за порушення термінів постачання [28, c. 74].

Тривалість виконання замовлення характеризує календарний період з моменту отримання замовлення до постачання партії товарів споживачеві. Тривалість виконання замовлення включає час оформлення замовлення, виготовлення (якщо замовлені товари відсутні на складі), упаковки, відвантаження і доставки споживачеві.

Важливим резервом, що сприяє вдосконаленню сервісного логістичного обслуговування є після продажне обслуговування. Воно по своїй суті є комплексом послуг з технічного обслуговування товарів впродовж усього терміну їх експлуатації» інформуванню і навчанню споживачів.

Логістичне обслуговування в після продажний період включає наступні основні заходи:

)        визначення послуг, що надаються клієнтові посла продажу товару;

)        встановлення порядку після продажного обслуговування в ході обговорення умов його постачання;

)        підготовку і випуск необхідної технічної документації, навчання користувачів товарів;

)        реалізацію запасних частин, а також інструментів і вимірювальних приладів, що дозволяють здійснювати догляд за товарами, що поставляються;

)        управління процесом логістичного обслуговування шляхом прямого його здійснення або за допомогою контролю за якістю обслуговування, що проводиться субпідрядниками, дистриб'юторами або самими клієнтами;

)        визначення і можливу підготовку необхідної інфраструктури і приміщень для зберігання запасних частин і проведення ремонтних робіт;

)        управління транспортними засобами, завантажувально-розвантажувальними роботами, тимчасовим складуванням і упаковкою в ході переміщення запасних частин, а також пересуваннями обслуговуючого персоналу.

До основних принципів, які покладені в основу сучасного сервісу, відносяться: максимальна відповідність його вимогам споживачів і характеру продукції; нерозривний зв'язок сервісу з маркетингом, його основними принципами і завданнями; гнучкість сервісу, його спрямованість на облік змінних вимог ринку, споживачів, обслуговуваних продуктів; доставка товару на місце споживання так, щоб звести до мінімуму вірогідність його пошкодження в дорозі; забезпечення повної готовності продукції до продажу; оперативне постачання запасів, створення для цього необхідної мережі складів, тісний контакт з виробниками продукції; збір і систематизація інформації про продукцію яку купують споживачі і які вони при цьому висловлюють зауваження, скарги, пропозиції; збір і систематизація інформації про те, як ведуть сервісну роботу конкуренти, які нововведення сервісу пропонують вони клієнтам; допомога службі маркетингу підприємства в аналізі і оцінці ринків, покупців і товару; формування постійної клієнтури ринку [37, c. 69].

Сервіс підрозділяється на передпродажний і після продажний, а останній на гарантійний і післягарантійний. Якість сервісу - є ключ до комерційного успіху. Світова практика виробила певні правила організації ефективного сервісу, суть яких полягає в наступному. Сервіс повинен бути обіцяний покупцеві. Інакше кажучи, текст з описом змісту сервісу, що надається підприємством, повинен бути доведений до покупців даного сегменту ринку. Заздалегідь слід вивчити, який саме рівень сервісу споживачі цього сегменту вважають відмінним. Гарантії сервісу і його якості повинні бути обширнішими, ніж чекає споживач. В цьому випадку вони викликають позитивні емоції і прагнення продовжувати контакт з джерелом таких емоцій. Будь-які, навіть швидкоплинні, контракти з споживачем повинні розвивати і закріплювати позитивну оцінку покупцем служби сервісу підприємства [33, c. 52].

Персоналу служби сервісу слід чітко уявляти, яку саме якість роботи від нього чекають. Для цього повинні бути розроблені стандарти обслуговування для кожного співробітника служби. Враховуючи важливість сервісного обслуговування як знаряддя конкуренції, багато фірм створюють у себе значні відділи, які працюють з скаргами і зауваженнями клієнтів, займаються питаннями кредитування, матеріально-технічного забезпечення, технічного обслуговування і інформації.

2. Напрямки розвитку функцій логістики на ПП «Аваліс»

.1 Загальна характеристика діяльності ПП «Аваліс»

Приватне підприємство «Аваліс» засноване 16 червня 1998 р. власником Красношапкою Андрієм Віталійовичем.

Компанія Аваліс покликана вирішувати комплексні ІТ завдання різної складності у всіх сферах бізнесу, державних підприємствах, освітніх установах. Компанія бачить своє місце в цьому процесі в якості професійного консультанта-інтегратора, який володіє усіма можливостями і ресурсами для вирішення проблем і завдань будь-якого рівня складності. Структура підприємства (рисунок 2. 1).

Здійснення проектів від стадії постановки завдань до втілення, супровід і постійне вдосконалення існуючих ІТ-інфраструктур, забезпечення основи для успішного розвитку бізнесу замовників за рахунок підняття на якісно вищий рівень надійності, керованості і захищеності всієї інформаційної інфраструктури - таке бачення і основні завдання компанії «Аваліс».

Компанія розглядає своїх замовників як партнерів і працює по кожному проекту, виходячи з принципів комплексного підходу, взаємного довгострокового партнерства, повної інформаційної відкритості. «Аваліс» дорожить довірою компаній, що експлуатують впроваджені нею рішення, і робить все можливе для підвищення ефективності цих систем і захисту зроблених у них інвестицій. Разом з партнерами «Аваліс» будує стратегію розвитку IT систем, впроваджених в компаніях, коригує напрямок розвитку спектру послуг команії і пропонованих рішень.

«Аваліс» є системним інтегратором у сфері IT. Вона пропонує своїм клієнтам повний спектр послуг, це - сервера різної потужності і архітектури, системи зберігання даних, мережеве обладнання, розробка і впровадження з подальшою підтримкою комплексних IT проектів, ліцензійне програмне забезпечення, КПК, ноутбуки та батареї до них, робочі та графічні станції для персоналу, обладнання автоматичної ідентифікації для торговельних і складських площ.

Вся продукція представлена найвідомішими світовими виробниками, такими як: IBM, HP, FSC, DELL, CISCO, SUN, HITACHI, EMC, Symbol, Microsoft, Symantec, Лабораторія Касперського, ABBYY, Adobe і багатьма іншими.

Основні категорії:

. Комплексні IT проекти. Консалтинг, впровадження, підтримка проектів будь-якої складності і нестандартної архітектури, на вимогу замовників;

. Сервера різної потужності і архітектури. Високопродуктивні, масштабовані серверні системи різного призначення: WEB сервера, FILE сервера, документообіг, система безпеки, сервера додатків, резерв, кластерні системи для забезпечення всіх сфер малого, середнього та великого бізнесу;

. Системи зберігання даних. Високонадійні дискові та стрічкові системи зберігання даних, для забезпечення 100% гарантії збереження, резервного копіювання, архівування та відновлення інформації;

. Мережеве обладнання. Від мережевих комутаторів початкового рівня до між мережевих екранів з вбудованим firewall і антивірусом;

. Ліцензійне ПЗ. Програми розробки, графічні редактори, антивіруси, операційні системи, БД і т. п. Повний перелік продуктів налічує близько 50 компаній розробників;

. КПК і ноутбуки. Починаючи від найпростіших, економних варіантів, закінчуючи найпотужнішими засобами для мобільної роботи;

. Робітники і графічні станції. Спеціалізовані комп'ютерні установки, ідеально адаптовані під необхідні умови і виконувані завдання;

. Обладнання автоматичної ідентифікації. Мікро кіоски, сканери, термінали. Все необхідне для забезпечення торгового та складського робочих процесів.

Постачальники компанії:Packard - провідний світовий постачальник рішень і послуг в області комп'ютерних технологій.Inc. - Один з лідерів у світі з виробництва комп'ютерів.Systems - Inc. є світовим лідером на ринку мережевих рішень для Internet.

Корпорація EMC2 - світовий лідер на ринку продуктів, послуг і рішень для зберігання інформації та управління нею.Lite - світовий виробник високоякісних пристроїв захисту по електроживлення.- світовий лідер у розробці технологій та виробництві обладнання розподілу і управління електроживленням.Power Conversion (APC) - є провідним світовим постачальником продуктів і послуг для наскрізного резервування електроживлення змінного і постійного струму, джерела безперебійного живлення (ДБЖ).Microsystems - американська компанія, виробник програмного і апаратного забезпечення.Data Systems - найбільший надійний постачальник, що пропонує закінчені рішення для зберігання даних найвимогливішим компаніям.- провідний постачальник інфраструктурних рішень.Corporation - відома як світовий лідер у галузі інноваційних рішень для зберігання і забезпечення безпеки даних.

«Fortinet» - це інноваційна компанія і провідний постачальник систем уніфікованого управління погрозами (UTM).- є світовим лідером в області рішень віртуалізації.- розробник програмного забезпечення в області інформаційної безпеки.Corporation - є визнаним світовим лідером у виробництві програмного забезпечення для персональних комп'ютерів.

«Доктор Веб» - російська компанія, що є виробником і постачальником антивірусних продуктів.- один зі світових лідерів у розробці систем безпеки для роботи в Інтернеті.

«Лабораторія Касперського» - найбільший у Європі виробник систем захисту від шкідливого і небажаного ПЗ.Inc - є провідним і найбільшим світовим виробником рішень, що забезпечують всебічний захист інформаційної інфраструктури компаній.

«Check Point» - є світовим лідером щодо забезпечення безпеки Інтернету.- системи управління базами даних.International - провідний постачальник рішень для: мультимедійної запису і управління якістю в контакт - центрах.Ltd - Компанія є лідером на ринку технологій компресії голосових повідомлень.- Lucent створює рішення дозволяють операторам, корпоративним замовникам впроваджувати послуги передачі голосу, відео і даних.Networks - є одним з передових виробників голосової та відео IP телефонії.Networks - виробник телекомунікаційного обладнання, в основному для великих Інтернет - провайдерів.- постачальник рішень для організації дистанційного управління обладнанням центрів обробки даних.Technologies - є світовим лідером у сфері телекомунікаційних рішень.Networks - пропонує мережеві провідні та бездротові рішення.- є світовим лідером в області технологій візуальних комунікацій.- розробник систем інтелектуального відеоспостереження.Incorporated - світовий лідер з виробництва електронних, електричних та волоконно-оптичних компонентів.- є галузевим лідером в області надання надійних, високопродуктивних мережевих рішень.- провідний розробник і постачальник рішень для збору та обробки даних.Technologies - є світовим лідером у розробці технологічних рішень, пов'язаних з печаткою.ADC - розробник технологій автоматичного збору даних.- один з провідних світових розробників технологій оптичного розпізнавання документів.- провідний світовий розробник революційних продуктів для будь-якого виду даних.Systems - світовий лідер в області віртуалізації десктопів і організації хмарних обчислень.

Діяльність компанії спрямована на задоволення потреб своїх клієнтів. Для ефективного здійснення поставлених завдань, діяльність компанії складається з наступних профілів:

. Системна Інтеграція - Постачання і впровадження комплексних апаратно-програмних рішень під ключ, з подальшою підтримкою і розширеним сервісом.

. ITIL - Комплексне навчання принципам організації ІТ підрозділу компанії, управління життєвими циклами сервісів, управління інформаційною безпекою.

. CRM - Системи управління взаємовідносин з клієнтами. Аналітика впровадження і підтримка.

. СКС - Структуровані кабельні системи, проектування, впровадження і модернізація.

. 1С - Комплексні програмні рішення для управління підприємством, торгівлею, складський облік.

. ІТ-Безпека - Комплексний захист ІТ-Інфраструктури від зовнішніх загроз, витоку інформації, шифрування даних.

Системна Інтеграція: створення комплексних систем і підходів до побудови ІТ структури: Сервера, системи зберігання даних, мережеве обладнання, системи безперебійного живлення, телекомунікації, телефонія та аудіо-відеоконференцзв'язок, безпека, системи безперебійного живлення, програмне забезпечення, мережеве обладнання, сервери, системи зберігання даних, телекомунікації, телефонія та аудіо-відеоконференцзв'язок. Ми працюємо з провідними світовими виробниками ІТ такими як: HP, Dell, IBM, Fujitsu, EMC, Hitachi, NetApp, Cisco, Alcatel-Lucent, Tandberg, Polycom, Avaya, Nortel, Motorola (Symbol), Datalogic, MGE-Eaton, APC, Avocent, Molex, VMWare, Citrix, Microsoft, Oracle, Adobe, Abbyy, Kaspersky, Eset, Dr. Web, Symantec, McAfee, та ін.v. 3: IT Infrastructure Library - бібліотека інфраструктури інформаційних технологій - описує кращі з застосовуваних на практиці способів організації роботи підрозділів або компаній, що займаються наданням послуг в області інформаційних технологій.

У п'яти томах бібліотеки описаний весь набір процесів, необхідних для того, щоб забезпечити постійну високу якість ІТ-сервісів і підвищити ступінь задоволеності користувачів. Використаний в бібліотеці процесний підхід повністю відповідає стандартам серії ISO 9000.

- Стратегія послуг (англ. Service Strategy)

- Проектування послуг (англ. Service Design)

- Перетворення послуг (англ. Service Transition)

- Експлуатація послуг (англ. Service Operation)

- Постійне поліпшення послуг (англ. Continual Service Improvement)

Тренери компанії мають великий практичний досвід впровадження процесів ITIL різного ступеня складності в банківському секторі, державних організаціях (у тому числі і закордонних) а також великих торгово-промислових холдингах.- Customer Relationship Management

Системою управління взаємовідносинами з клієнтами є прикладне програмне забезпечення для організацій, призначене для автоматизації стратегій взаємодії з замовниками (клієнтами), зокрема, для підвищення рівня продажів, оптимізації маркетингу і поліпшення обслуговування клієнтів шляхом збереження інформації про клієнтів та історії взаємин з ними, встановлення і поліпшення бізнес-процедур і подальшого аналізу результатів.

Підрозділу, який займається впровадженням CRM - систем має великий досвід у даному напрямку а так само ряд завершених проектів у різних сферах великих компаній.

СКС - Структуровані кабельні системи

Даний підрозділ спеціалізується на комплексному підході до вирішення завдань будь-якої складності та обсягу відноситься до кабельних мереж підприємств. Починаючи з аналітики та створення проекту, закінчуючи повною реорганізацією кабельних мереж, будь то оптимізація, модернізація або повністю нове побудова комутацій в інфраструктури. Інженери маю великий досвід впроваджень і проектів з подальшою сервісною підтримкою.

С - Основу підрозділу компанії «Аваліс» з 1С становить професійна команда висококваліфікованих фахівців у сфері інформаційних технологій, більшість з яких сертифіковані фірмою «1С» і здатні вирішувати найскладніші завдання.

Аваліс працює в різнихсегментах ринку (рисунок 2.2).

ІТ - Безпека - Компанія надає послуги проектування, продаж, підтримки і супроводу комплексних систем захисту, зберігання і розмежування доступу до інформації.

На сьогоднішній день пріоритетні напрямки діяльності компанії - це оптимізація бізнесу (бюджетування, консолідація, фінансовий, управлінський, регламентний і оперативний облік), впровадження та обслуговування систем бухгалтерського обліку та податкової звітності, консалтинг та супровід бізнес-процесів.

«Аваліс» надає весь комплекс послуг у будь-якій точці країни. Успішно працюємо з усіма компаніями з будь-якої галузі - від невеликих фірм до величезних корпорацій, що мають філіальну структуру.

У портфелі безпеки використовуються продукти відомих світових розробників таких як «DeviceLock», Falcongaze «Secure Tower», Lancope «Stealth Watch», Mobile Iron, Spectorsoft «Spector 360», McAfee.

За допомогою цих профілів було реалізовано такі проекти:

.        Модернізація існуючої інфраструктури підприємства (заміна ядра мережі (Cisco)), впровадження загального сховища даних (IBM), впровадження блейд - шасі (IBM), інтеграція в єдину SAN мережу.

.        Впровадження загального сховища даних (НР), впровадження блейд - шасі (НР), інтеграція в єдину SAN мережу.

.        Інтеграція та переклад існуючих поштових сервісів на NAS NetApp.

.        Інтеграція в існуючу SAN мережу СГД (EMC) і побудова системи резервного копіювання на базі стрічкової бібліотеки IBM.

.        Впровадження системи фільтрації і перевірки поштового трафіку (FortiNet).

.        Інтеграція в існуючу структуру серверів (НР) і побудова єдиної системи резервного копіювання (Symantec).

.        Впровадження IP телефонії на базі обладнання Avaya, Cisco і Alcatel - Lucent.

.        Впровадження та налаштування різного антивірусного ПЗ (Dr. Web, Еsеt, Касперський, McAfee і т.д.).

.        Побудова СКС (один з проектів 250 + робочих місць і 500 + портів на рознесених поверхах, з'єднаних між собою оптоволоконним кабелем).

.        Впровадження комплексу складської автоматизації та ідентифікації з використанням устаткування Motorola (Symbol), DataLogic і Zebra в логістичному комплексі.

.        Організація мережевого сховища даних для використання робочими групами у великому агропромисловому холдингу.

.        Проведення аудиту програмно-апаратної інфраструктури з метою оптимізації (підвищення рівня відмовостійкості, безпеки і збільшення швидкості доступу до даних) в видавничому холдингу з іноземними інвестиціями.

Компанія стрімко розвивається, про що свідчать її обсяг виробництва та темпи росту ринку виробництва.

Зростання обсягів виробництва відбулось від збільшення майна підприємства, тобто його активів. Приплив додаткових ресурсів здійснений за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Фінансова робота підприємства здійснюється за таким основним напрямком: аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства та аналіз показників фінансової стійкості підприємства.

Платоспроможність - означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для своєчасного погашення своїх боргових зобов'язань. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:

1)      наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;

)        відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Аналіз платоспроможності здійснюється шляхом зіставлення наявності і надходження коштів з платежами першої необхідності (податки, розрахунки з органами соціального страхування, пенсійного фонду та інші нарахування, погашення позик, оплата комунальних послуг і послуг сторонніх організацій, оплата праці (таблиця 2.1).

Фінансова стабільність підприємства - це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

Таблиця 2.1 - Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства

На основі отриманих даних, можна характеризувати стан підприємства. На основі розрахунку коефіцієнту покриття (загальної ліквідності), видно що на кінець року цей показник збільшився, що свідчить про позитивні тенденції.

Щодо інших двох показників, то коефіцієнт швидкої ліквідності на початку року був завищений, але на кінець року знизився до межі норми, а коефіцієнт абсолютної ліквідності залишився незмінним, що свідчить про стабільний стан.

Аналіз фінансової стійкості ПП «Аваліс» є найважливішим етапом оцінки його діяльності і фінансово-економічного благополуччя, відображає результати його поточного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також характеризує здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов’язаннями та нарощувати свій економічний потенціал (таблиця 2.2).

Для аналізу та контролю фінансової діяльності підприємство має опрацювати таку систему показників, за допомогою якої воно із достатньою точністю оцінює поточні та стратегічні можливості підприємства.

Підприємство проводячи комплексну оцінку за даним алгоритмом планує обсяги залучення позикового капіталу, розміри зростання прибутку та забезпечувати розробку і реалізацію фінансової політики, яка сприятиме безперебійній діяльності під впливом змін внутрішнього і зовнішнього середовища, оскільки дані етапи охоплюють не тільки показники співвідношення власного та позикового капіталу й забезпеченості запасів джерелами їх формування, а й показники, які характеризують можливість підприємства відповідати за своїми зобов’язаннями, здатність підтримувати стабільне функціонування при беззбитковому об’ємі виробництва

Таблиця 2.2 - Аналіз показників фінансової стійкості підприємства