Аналіз прибутковості, показників рентабельності та способи їх підвищення в аграрному підприємстві

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ ТА ФІНАНСІВ

Автореферат

дипломної роботи на здобуття

кваліфікації магістра з фінансів і кредиту

Аналіз прибутковості, показників рентабельності та способи їх підвищення в аграрному підприємстві

Спеціальність "Фінанси і кредит”

Ворона Анастасія Петрівна

Полтава 2012

Дипломною роботою є рукопис

Робота виконана в ННІ "Економіки та бізнесу" Полтавської державної аграрної академії на кафедрі фінансів і кредиту

Науковий керівник кандидат економічних наук

Зоря Олексій Петрович,

Полтавська державна аграрна академія,

доцент кафедри фінансів і кредиту

Рецензент Онайко Любов Дмитрівна,

Головне управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА,

Заступник начальника відділу фінансово-кредитного забезпечення, бухгалтерського обліку і звітності та господарського обслуговування

Захист відбудеться "22” травня 2012 р. о 9⁰⁰ годині на засіданні Державної екзаменаційної комісії у ПДАА за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3, навчальний корпус №4, аудиторія 417.

Відповідальний за нормо-контроль О.П. Зоря

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Докорінні зміни в господарському механізмі України, зумовлені переходом до ринкової економіки, визначили потребу створення підприємствами такого інструментарію, що сприятиме реалізації принципів ринкових відносин, забезпечить їм стабільне положення та конкурентоспроможність на ринку. Цей інструментарій є аналітичним комплексом, який містить елементи ґрунтовного економічного аналізу як діяльності кожного окремого підприємства, так і ринкової ситуації в цілому.

З огляду на зазначене в умовах регульованого ринку кожне підприємство треба розглядати як незалежного товаровиробника, який буде цілком самостійним у вирішенні власних економічних питань, але залежатиме від впливу державних макроекономічних факторів. Основна мета ринкової економіки - задовольнити потреби споживачів шляхом нарощування випуску конкурентоспроможної продукції. Проте підприємства що випускають таку продукцію, далекі від альтруїстичних мотивів. Кожне підприємство повинно мати прибуток, розміри і спосіб одержання якого залежать від знань та досвіду, що набуваються поступово.

Проблема забезпечення рентабельності агропромислового виробництва в Україні на нинішньому етапі його розвитку набуває принципового значення в контексті фінансово-економічної кризи в державі, що останнім часом дедалі прогресивніше проявляє свій вплив на виробничо-економічну діяльність сільськогосподарських товаровиробників. Методологічні та практичні засади щодо підвищення рентабельності виробництва, безумовно, потребують детального опрацювання.

У розвиток питань теорії й методології обліку процесів виробництва і рентабельності сільськогосподарської продукції суттєвий вклад зробили відомі вітчизняні вчені: П.Т. Саблук, М.Я. Дем’яненко, В.Я. Месель-Веселяк, Т.О. Примак, С.Ф. Покропивний, М.Г. Грещак, В.С. Дієсперов, О.В. Олійник, В.Г. Андрійчук, В.І. Іващенко, В.І. Мацибора, С.П. Азізов, та інші вчені аграрники.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дипломна робота виконана в межах програми науково-дослідних робіт кафедри фінансів і кредиту за темою "Удосконалення механізму фінансової діяльності підприємств, організацій і установ”.

Мета та завдання дослідження. Мета дипломної роботи полягає у формуванні комплексу заходів підвищення рівня рентабельності виробництва продукції на сільськогосподарському підприємстві.

Відповідно сформульованій меті дипломної роботи передбачається виконання таких завдань:

вивчення теоретичних та методичних основ рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції;

проведення загальної фінансово-економічної характеристики господарської діяльності підприємства та визначення її ефективності;

здійснення аналізу ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства;

розробка пропозицій щодо підвищення рентабельності та прибутковості підприємства.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження у дипломній роботі є процес підвищення ефективності виробництва у сільському господарстві.

Предметом дослідження в роботі є сукупність методичних підходів для аналізу рівня і ефективності діяльності підприємства та рівня рентабельності виробництва продукції у ТОВ "Господар”.

Методи дослідження. У процесі написання дипломної роботи використані такі методи: монографічний, абстрактно-логічний, факторний аналіз, співставлення, аналітичний, графічний, рядів динаміки, метод оптимізації та прогнозування.

прибутковість показник рентабельність продукція

Інформаційною базою дослідження стали: Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, з питань економіки та фінансів, дані науково-дослідних установ, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань розвитку сільськогосподарського виробництва, річна фінансова звітність СВК "Трубайцівський” Хорольського району Полтавської області за 2009-2011 рр., статистична звітність та особисті спостереження автора.

Наукова новизна та практичне значення одержаних результатів. Результатом дослідження стало обґрунтування теоретико-методичних основ для пошуку напрямів підвищення прибутковості та рентабельності підприємств аграрного сектору. До найбільш суттєвих наукових результатів дослідження, що відзначаються новизною слід віднести наступні:

удосконалено методичні підходи до оцінки рентабельності та прибутковості аграрних підприємств;

набули подальшого розвитку напрями нормативного планування, обліку та оперативного економічного аналізу виробничих витрат і доходів від реалізації продукції з використанням комп’ютерних технологій;

набули подальшого розвитку напрями підвищення рентабельності та прибутковості аграрного підприємства на основі застосування корпоративної стратегії зростання та технологічних інновацій.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що по-перше, запропоновані рекомендації будуть враховані керівництвом СВК "Трубайцівський”, що підтверджується актом про впровадження результатів дослідження, по-друге, досвід роботи даного господарства у сфері підвищення ефективності виробництва продукції може бути корисним для інших сільськогосподарських підприємств Хорольського району.

Особистий внесок здобувача. Дипломна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на щорічній студентській науково-практичній конференції (Полтава, ПДАА, 2012 рік).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано дві наукових праці загальним обсягом 0,51 ум. др. арк., в тому числі одна стаття у фаховому виданні обсягом 0,26 ум. др. арк.

Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що нараховує 53 найменувань, містить 26 таблиць, 10 рисунків, 4 додатки. Основний зміст дипломної роботи викладено на 107 сторінках друкованого тексту.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дипломної роботи, відображено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні основи рентабельності виробництва" - досліджено економічну сутність рентабельності виробництва та обґрунтовано систему показників рентабельності та прибутковості виробництва сільськогосподарської продукції.

Рентабельність виробництва означає прибутковість і є результатом перевищення надходжень над видатками. Вона має велике значення в системі економічних показників, що характеризують наслідки господарської діяльності окремих підприємств і галузей.

Для обчислення рентабельності застосовують такі показники, як собівартість і сумарні витрати на виробництво і реалізацію продукції; сумарну виручку від продажу продукції за всіма каналами реалізації. Різниця між середньо реалізаційною ціною і повною собівартістю продукції є прибутком господарства, а відношення його до повної собівартості реалізованої продукції у процентах - рівнем рентабельності. Якщо собівартість перевищує середньо реалізаційну ціну, то різниця показує величину збитку господарства на виробництві даного продукту і навпаки.

Другий показник рентабельності, який краще називати нормою прибутку, є відношенням чистого доходу до основних і оборотних фондів.

При оцінці ефективності окремих галузей слід брати до уваги всі показники рентабельності, й особливо приведену масу прибутку. Якщо користуватися лише показником рівня рентабельності, може скластися неправильна уява про економічну ефективність, а значить, і про ступінь вигідності виробництва тієї чи іншої продукції в умовах господарства. Ця обставина пояснюється тим, що один і той же рівень рентабельності може бути досягнутий за різної маси прибутку на гектар посіву. Адже відомо, що економічний стан підприємства залежить не лише від рівня окупності поточних витрат, а й від маси прибутку в цілому по господарству і на одиницю земельної площі. Чим вищий останній показник, тим більше можливостей має підприємство для нових інвестицій і матеріального стимулювання працівників, тим кращі його шанси в прискоренні темпів розширеного відтворення і зміцнення своїх позицій на ринку.

При аналізі рівня рентабельності потрібно брати до уваги наступні закономірності зміни цього показника під впливом розглянутих факторів: за умови, що собівартість центнера продукції нижча за ціну її реалізації, то за будь-якої величини собівартості кожний процент зростання ціни зумовлює підвищення рівня рентабельності більш ніж на один процентний пункт; за одного і того ж рівня собівартості продукції кожний процент росту ціни зумовлює збільшення рівня рентабельності на одну і ту ж величину (процентних пунктів); з підвищенням рівня рентабельності, досягнутого завдяки зниженню собівартості продукції, кожний процент зростання ціни забезпечує все більший приріст рівня рентабельності (процентних пунктів) порівняно з таким приростом за нижчого рівня рентабельності; за однієї і тієї ж ціни кожний процент зниження собівартості продукції забезпечує прогресуюче зростання рівня рентабельності (процентних пунктів).

Важливим узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності власного капіталу. Його розраховують за прибутком до оподаткування і прибутком після оподаткування з тією ж метою, яку переслідували при визначенні рентабельності авансованого капіталу. При розрахунках береться середньорічна величина власного капіталу. Досягнутий рівень цього показника зовсім не означає, що підприємство виплачуватиме такі самі дивіденди, проте він є високо інформативним для власників бізнесу та інвесторів. Цінність даного показника як індикатора ефективності особливо зростає при порівнянні його з рентабельністю авансованого капіталу, оскільки засвідчує, як вдало підприємство здійснює кредитну політику щодо залучення позичкового капіталу і щодо використання ефекту фінансового лівериджу.

Розглянута система показників аналізу рентабельності не тільки дозволить зробити аналіз економічного стану сільськогосподарського товаровиробника, ефективності його функціонування, а й дасть можливість знайти оптимальні саме для даної ситуації фактори зниження собівартості продукції, що водночас є факторами підвищення рентабельності виробництва.

У другому розділі "Оцінка і аналіз показників рентабельності та прибутковості підприємства” - розглянута фінансово-економічна характеристика підприємства, проведений аналіз ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства та здійснена оцінка досягнутого рівня рентабельності виробництва продукції у СВК "Трубайцівський” Хорольського району.

Протягом 2009-2011 роки кінцевий фінансовий результат діяльності досліджуваного нами СВК "Трубайцівський” зменшився на 27,4 %. Величина чистого доходу на підприємстві за останні три роки збільшилася на 42,1 %. Поряд з цим відмічаємо зростання величини операційних витрат підприємства на 30,9 %. За період дослідження на підприємстві відбулося зростання рівня валового прибутку на 3,2 % і збільшення фінансових та інвестиційних витрат на 50 %. Все це обумовило той факт, що у господарстві за період останніх трьох років зменшився розмір чистого прибутку і на кінець 2011 року його розмір дорівнював 690 тис. грн (табл.1). Проведені розрахунки свідчать, що досліджуване підприємство має ознаки нормально стійкого фінансового стану.

Таблиця 1

Фінансові результати діяльності СВК "Трубайцівський”, 2009-2011 рр.

Для оцінки ефективності використання капіталу СВК "Трубайцівський” проведемо розрахунок показників рентабельності за даними табл.2.

Розрахунки, проведені у табл.2 свідчать, що протягом аналізованого періоду спостерігалася негативна динаміка показників рентабельності витрат і капіталу, а також показників їх окупності.

Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. витрат, вкладених у формування собівартості, СВК "Трубайцівський” отримало 0,27 грн. валового прибутку, то у 2011 р. цей показник зменшився до 0,18 грн. Показник рентабельності продажу показує, що з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2009 р. підприємство отримало 0,26 грн. прибутку від господарської діяльності, а у 2011 р. - 0,13 грн.

Рис.1. Динаміка показників фінансових результатів СВК "Трубайцівський” за 2009-2011 рр.

Аналогічною є динаміка показників, що характеризують прибутковість операційної, звичайної та в цілому господарської діяльності підприємства. Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. операційних витрат та витрат господарської діяльності було одержано 25,2 і 23,6 коп. відповідного прибутку, то у 2011 р. ці показники зменшились до 14,7 і 13,1 коп. Такі зміни пояснюються випереджаючим зростанням витрат порівняно із прибутком.

Щодо показників рентабельності капіталу (активів), можна стверджувати, що їх рівень був прийнятний для здійснення ефективної господарської діяльності. Але оскільки протягом 2009-2011 рр. темп зростання капіталу, власного капіталу та виробничих фондів перевищував темп зростання чистого прибутку, то показники чистої рентабельності цих видів ресурсів мали тенденцію до зменшення за досліджуваний період на 3,0, 3,1 та 6,4 пункти відповідно.

Зниження коефіцієнтів окупності витрат і капіталу протягом досліджуваного періоду свідчить, що сума одержаного чистого доходу зменшилась в розрахунку на 1 грн. виробничих витрат (на 0,09 грн.), витрат операційної діяльності (на 0,11 грн.), адміністративних витрат (на 0,09 грн.), середньорічної вартості капіталу (на 0,10 грн.) та власного капіталу (на 0,11 грн.). У результаті випереджаючого зростання середньорічної вартості капіталу і власного капіталу порівняно з темпом зростання чистого прибутку, період їх окупності у 2011 р. зріс на 5,9 та 5,5 роки відповідно.

Таблиця 2

Показники рентабельності та окупності СВК "Трубайцівський” за 2009-2011 рр.

Зміну показників рентабельності СВК "Трубайцівський” відображено на рис.2.

Отже, показники рентабельності капіталу є найголовнішими в системі критеріїв оцінки діяльності підприємства. Розраховані вище показники рентабельності взаємопов'язані між собою, тобто відображають об'єктивні зв'язки між різними сторонами виробничо-фінансових та управлінських процесів.

Рис.2. Динаміка показників рентабельності СВК "Трубайцівський” за 2009-2011 рр.

Проведений факторний аналіз свідчить, що зменшення загальної рентабельності капіталу з 8,8% у 2009 р. до 5,8% у 2011 р., тобто на 3,0 пункти, пояснюється впливом наступних чинників:

) внаслідок зменшення рентабельності продажу на 12,6 пункти, загальна рентабельність капіталу знизилась на 4,3 пункти;

) у результаті збільшення коефіцієнта окупності (обертання) капіталу на 0,098 пунктів загальна рентабельність капіталу зросла на 1,3 пункти. Таким чином, зменшення рентабельності продажу призвело до зниження рентабельності капіталу, а прискорення обертання капіталу позитивно вплинуло на ефективність його використання.

Негативним з точки зору динаміки фінансової стійкості у СВК "Трубайцівський” є не лише абсолютне збільшення порогу рентабельності (з 1964,8 тис. грн. у 2009 р. до 3072,3 тис. грн. у 2011 р.), а й зростання його частки у чистому доході з 39,5 до 51,5%. Тобто, якщо в 2009 р. для покриття операційних витрат використовувалась сума чистого доходу, яка становила 39,5% від фактичної виручки, то вже в 2011 р. - відповідно 51,5%. У результаті запас фінансової стійкості підприємства зменшився з 60,5% у 2008 р. до 48,5% у 2011 р., тобто на 12,0 пункти.

Зміна порогу рентабельності СВК "Трубайцівський” у 2011 р. порівняно з 2009 р. обумовлена впливом двох факторів. Внаслідок збільшення постійних витрат на 158,8 тис. грн., або 24,3%, поріг рентабельності зріс на 477,6 тис. грн. Одночасно у результаті зменшення питомої ваги маржинального доходу у чистому доході на 0,068 пунктів поріг рентабельності зріс на 629,8 тис. грн. Запас фінансової стійкості підприємства знизився з 60,5% у 2008 р. до 48,5% у 2011 р., тобто на 12,0 пункти. При цьому за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 9942,0 тис. грн., або 20,0%, запас фінансової стійкості підвищився на 6,6 пункти. У результаті збільшення порогу рентабельності на 1107,5 тис грн., або 56,4%, запас фінансової стійкості знизився на 18,6 пункти.

Проаналізувавши показники реалізації продукції, які відображають динаміку виробно-збутової діяльності у СВК "Трубайцівський” за 2009-2011 рр. (рис.3, рис.4), зазначимо, що основними видами продукції яка реалізується господарством є молоко, кукурудза на зерно, свинина, соняшник і пшениця, хоча в динаміці обсяги виручки від реалізації пшениці і молока зменшились.

Рис. 3. Динаміка обсягу виручки від реалізації продукції рослинництва у СВК "Трубайцівський”, тис. грн.

У фактичній вазі найбільшу частку у структурі реалізації продукції господарства займає молоко.

Рис. 4. Динаміка обсягу виручки від реалізації продукції тваринництва у СВК "Трубайцівський”, тис. грн.

Від реалізації молока у 2011 р. господарство отримало 32 % усіх грошових надходжень, іншої продукції рослинництва - 18,8 %. На третьому місці в структурі грошових надходжень озима соняшник - 12,2 %, а кукурудза на зерно займає 10,5 %.

Рівень рентабельності виробництва основних видів продукції у СВК "Трубайцівський” у значній мірі характеризує ефективність управління конкурентоспроможністю і свідчить по окупність вкладених коштів (табл.3).

Таблиця 3

Динаміка рівня рентабельності виробництва основних видів продукції у СВК "Трубайцівський”, 2009-2011 рр., %

Таким чином, у 2011 р. виробництво більшості основних видів продукції у господарстві було збитковим (за винятком кукурудзи на зерно, соняшника, проса та молока). Найвищий рівень рентабельності спостерігається по соняшнику (62,0 %). В динаміці рівень рентабельності по більшості видів продукції знизився, що є негативною тенденцією і свідчить про погіршення ефективності виробництва продукції у господарстві.

У третьому розділі "Шляхи підвищення рентабельності та прибутковості підприємства” - розроблені стратегічні напрями підвищення рентабельності та прибутковості підприємства, розглянуто можливості застосування комп’ютерних технологій при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємства важливе значення має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на прибутковість підприємства. Висока питома вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів. Поліпшення умов формування власних фінансових ресурсів потребує здійснення заходів макроекономічного характеру щодо стимулювання розширення місткості внутрішнього продовольчого ринку, підвищення купівельної спроможності населення.

На основі проведеного дослідження, для підвищення прибутковості діяльності СВК "Трубайцівський” нами запропонована корпоративна стратегія зростання. Для її здійснення необхідні додаткові вкладення в розвиток перспективних галузей виробництва, завоювання більшої частки ринку, повніше використання державної підтримки, використання засобів формування попиту і стимулювання збуту, застосування передових досягнень в техніці, технології, організації управлінні та маркетингу.

Для забезпечення реалізації цієї стратегії нами запропоновано такі технологічні інновації:

для соняшнику запровадити ресурсозберігаючу технологію із приведенням площі посіву до агротехнічних вимог (10 % загальної посівної площі);

для озимої пшениці і кукурудзи на зерно проводити посів насінням нових сортів і гібридів;

для молочного скотарства підвищити якість продукції за рахунок використання холодильної установки та кормозмішувача;

збільшити інвестиції у виробництво продукції свинарства та оптимізувати раціон годівлі.

Нами проведено розробку стратегічних напрямків розвитку основних галузей досліджуваного нами СВК "Трубайцівський” на основі застосування інновацій в цих галузях. Всі досліджувані галузі підприємства є перспективними, однак, для досягнення високих результатів діяльності в цілому, необхідно застосувати різні стратегії для кожного окремого виду продукції.

Таблиця 4

Економічна ефективність застосування ресурсозберігаючої технології виробництва соняшнику у СВК "Трубайцівський”

Так, застосування нової ресурсозберігаючої технології виробництва соняшнику сорту Оріон, на площі 200 га забезпечить СВК "Трубайцівський” значне зменшення рівня виробничих витрат в розрахунку на 1 ц продукції. За рахунок цього, господарство зможе збільшити рентабельність виробництва соняшника на 34,2 в. п., що позитивно вплине не тільки на економічну ефективність виробництва цієї продукції, а і на конкурентоспроможність підприємства в цілому.

Таблиця 5

Розрахунок економічної ефективності вирощування нового гібриду кукурудзи на зерно у СВК "Трубайцівський”

Застосування нового гібриду кукурудзи на зерно у нашому господарстві на площі посіву 220 га, дасть змогу збільшити урожайність культури з 34,5 до 84,2 ц/га, що при незмінних витратах раніше використовуваних ресурсів та додаткових витратах на насіннєвий матеріал забезпечить отримання 10934 ц продукції додатково. Крім того, від даного заходу, ми отримаємо економічний ефект у сумі 1056,5 тис. грн.

Встановлено, що основними стратегічними напрямами підвищення рівня рентабельності підприємств аграрного сектору є:

.        Науково обґрунтована система ведення господарства відповідно до природно-кліматичних та економічних умов з урахуванням розвитку на перспективу.

2.      Створення міцної матеріально-технічної бази відповідно до обсягу і структури виробництва продукції, системи машин для забезпечення комплексної механізації виробничих процесів, переведення виробництва продукції на промислову основу.

.        Розроблення раціональної системи хімізації у рільництві. Селекція і насінництво, тобто виведення нових і поліпшених районованих сортів культур, проведення робіт для одержання високоякісного насіння сільськогосподарських культур. Високоврожайні, стійкі проти засухи і хвороб сорти дають значно вищі врожаї. Навіть за однакових матеріально-грошових витрат при цьому можна мати більше високоякісної продукції.

.        Впровадження науково-обґрунтованих систем землеробства.

.        Усунення або максимальне зменшення витрат при збиранні врожаю, транспортуванні, зберіганні переробці та реалізації продукції. За рахунок цього можна додатково одержати 30-40 % продукції. Особливо на низькому рівні перебуває переробка продукції.

.        Спеціалізація сільськогосподарського виробництва як умова концентрації фінансово-матеріальних і трудових ресурсів на виробництві основних видів продукції, оптимізації галузевих пропорцій і розмірів як господарства в цілому, так і його підрозділів. Наукова організація виробництва і раціональна система матеріального та морального стимулювання є основою підвищення продуктивності праці.

.        Створення інформаційно-обчислювальної системи планування, обліку, звітності та оперативного управління виробництвом на базі сучасної комп’ютеризації.

.        Впровадження інтенсивних технологій і в цілому процесу інтенсифікації виробництва при додаткових капітальних вкладеннях на одиницю площі. Ефективність цих заходів досягається тоді, коли вартість додатково отриманої продукції значною мірою перевищує суми додаткових капітальних вкладень.

У четвертому розділі "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" - проаналізовано досягнутий рівень охорони праці у СВК "Трубайцівський”.

У п'ятому розділі "Екологічна експертиза” - досліджено механізм здійснення заходів в рамках екологічної експертизи, зокрема в умовах досліджуваного СВК "Трубайцівський”.

Висновки

У дипломній роботі проведена комплексна оцінка показників рентабельності та прибутковості СВК "Трубайцівський” Хорольського району, здійснена розробка та обґрунтування шляхів їх підвищення. Результати дослідження дали підстави зробити висновки теоретичного, методичного і практичного характеру, які зводяться до наступного:

. СВК "Трубайцівський” має сприятливе місце розташування, що повністю відповідає умовам ведення сільського господарства. Підприємство добре забезпечений фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами.

. За 2009-2011 роки кінцевий фінансовий результат діяльності досліджуваного нами СВК "Трубайцівський” зменшився на 27,4 %. Величина чистого доходу на підприємстві за останні три роки збільшилася на 42,1 %. Поряд з цим відмічаємо зростання величини операційних витрат підприємства на 30,9 %. За період дослідження на підприємстві відбулося зростання рівня валового прибутку на 3,2 % і збільшення фінансових та інвестиційних витрат на 50 %. Все це обумовило той факт, що у господарстві за період останніх трьох років зменшився розмір чистого прибутку і на кінець 2011 року його розмір дорівнював 690 тис. грн. Проведені розрахунки свідчать, що досліджуване підприємство має ознаки нормально стійкого фінансового стану.

. Проведений аналіз свідчать, що протягом досліджуваного періоду спостерігалася негативна динаміка показників рентабельності витрат і капіталу, а також показників їх окупності. Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. витрат, вкладених у формування собівартості, СВК "Трубайцівський” отримало 0,27 грн. валового прибутку, то у 2011 р. цей показник зменшився до 0,18 грн. Показник рентабельності продажу показує, що з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2009 р. підприємство отримало 0,26 грн. прибутку від господарської діяльності, а у 2011 р. - 0,13 грн. Аналогічною є динаміка показників, що характеризують прибутковість операційної, звичайної та в цілому господарської діяльності підприємства. Так, якщо у 2009 р. на 1 грн. операційних витрат та витрат господарської діяльності було одержано 25,2 і 23,6 коп. відповідного прибутку, то у 2011 р. ці показники зменшились до 14,7 і 13,1 коп. Такі зміни пояснюються випереджаючим зростанням витрат порівняно із прибутком. Щодо показників рентабельності капіталу (активів), можна стверджувати, що їх рівень був прийнятний для здійснення ефективної господарської діяльності. Але оскільки протягом 2009-2011 рр. темп зростання капіталу, власного капіталу та виробничих фондів перевищував темп зростання чистого прибутку, то показники чистої рентабельності цих видів ресурсів мали тенденцію до зменшення за досліджуваний період на 3,0, 3,1 та 6,4 пункти відповідно.

. Проведений факторний аналіз свідчить, що зменшення загальної рентабельності капіталу з 8,8% у 2009 р. до 5,8% у 2011 р., тобто на 3,0 пункти, пояснюється впливом наступних чинників:

) внаслідок зменшення рентабельності продажу на 12,6 пункти, загальна рентабельність капіталу знизилась на 4,3 пункти;

) у результаті збільшення коефіцієнта окупності (обертання) капіталу на 0,098 пунктів загальна рентабельність капіталу зросла на 1,3 пункти. Таким чином, зменшення рентабельності продажу призвело до зниження рентабельності капіталу, а прискорення обертання капіталу позитивно вплинуло на ефективність його використання.

. Негативним з точки зору динаміки фінансової стійкості у СВК "Трубайцівський” є не лише абсолютне збільшення порогу рентабельності (з 1964,8 тис. грн. у 2009 р. до 3072,3 тис. грн. у 2011 р.), а й зростання його частки у чистому доході з 39,5 до 51,5%. Тобто, якщо в 2009 р. для покриття операційних витрат використовувалась сума чистого доходу, яка становила 39,5% від фактичної виручки, то вже в 2011 р. - відповідно 51,5%. У результаті запас фінансової стійкості підприємства зменшився з 60,5% у 2008 р. до 48,5% у 2011 р., тобто на 12,0 пункти.

. Зміна порогу рентабельності СВК "Трубайцівський” у 2011 р. порівняно з 2009 р. обумовлена впливом двох факторів. Внаслідок збільшення постійних витрат на 158,8 тис. грн., або 24,3%, поріг рентабельності зріс на 477,6 тис. грн. Одночасно у результаті зменшення питомої ваги маржинального доходу у чистому доході на 0,068 пунктів поріг рентабельності зріс на 629,8 тис. грн. Запас фінансової стійкості підприємства знизився з 60,5% у 2008 р. до 48,5% у 2011 р., тобто на 12,0 пункти. При цьому за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 9942,0 тис. грн., або 20,0%, запас фінансової стійкості підвищився на 6,6 пункти. У результаті збільшення порогу рентабельності на 1107,5 тис грн., або 56,4%, запас фінансової стійкості знизився на 18,6 пункти.

. У СВК "Трубайцівський” у 2011 р. порівняно із 2009 р. було вироблено на 240,8 тис. грн. більше валової продукції у порівняльних цінах 2005 року, проте, не зважаючи на це, у 2011 р. чистого прибутку господарство отримало на 260 тис. грн. менше ніж у 2009 р, що є негативною тенденцією.

. Основними видами продукції яка реалізується господарством є молоко, кукурудза на зерно, свинина, соняшник і пшениця, хоча в динаміці обсяги виручки від реалізації пшениці і молока зменшились. Від реалізації молока у 2011 р. господарство отримало 32 % усіх грошових надходжень, іншої продукції рослинництва - 18,8 %. На третьому місці в структурі грошових надходжень озима соняшник - 12,2 %, а кукурудза на зерно займає 10,5 %.

. У 2011 р. виробництво більшості основних видів продукції у господарстві було збитковим (за винятком кукурудзи на зерно, соняшника, проса та молока). Найвищий рівень рентабельності спостерігається по соняшнику (62,0 %). В динаміці рівень рентабельності по більшості видів продукції знизився, що є негативною тенденцією і свідчить про погіршення ефективності виробництва продукції у господарстві.

. На основі проведеного дослідження, для підвищення прибутковості діяльності СВК "Трубайцівський” нами запропонована корпоративна стратегія зростання. Для її здійснення необхідні додаткові вкладення в розвиток перспективних галузей виробництва, завоювання більшої частки ринку, повніше використання державної підтримки, використання засобів формування попиту і стимулювання збуту, застосування передових досягнень в техніці, технології, організації управлінні та маркетингу. Для забезпечення реалізації цієї стратегії нами запропоновано такі технологічні інновації: для соняшнику запровадити ресурсозберігаючу технологію із приведенням площі посіву до агротехнічних вимог (10 % загальної посівної площі); для озимої пшениці і кукурудзи на зерно проводити посів насінням нових сортів і гібридів; для молочного скотарства підвищити якість продукції; збільшити інвестиції у виробництво продукції свинарства та оптимізувати раціон годівлі.

Список опублікованих праць за темою роботи

1. Зоря О.П. Теоретико-методологічні основи аналізу рентабельності виробництва у сільському господарстві / О.П. Зоря, Т.В. Воронько, А.П. Ворона // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Вип.2. - Т.3. Економічні науки - Полтава: ПДАА. - 2011. - С.71-78.

. Ворона А.П. Суть категорії рентабельності виробництва та її економічне значення / А.П. Ворона // Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу: Зб. наук. пр. Випуск 10. - Полтава: РВВ ПДАА. - 2012. - С.176-179.

Анотація

Ворона А.П. Аналіз прибутковості, показників рентабельності та способи їх підвищення в аграрному підприємстві - Рукопис.

Дипломна робота на здобуття кваліфікації "Магістр з фінансів і кредиту" за спеціальністю "Фінанси і кредит” - Полтавська державна аграрна академія, Полтава, 2012.

У дипломній роботі досліджено теоретико-методологічні основи рентабельності та прибутковості підприємств аграрного сектору. Визначений методичний інструментарій дав змогу розробити шляхи підвищення прибутковості досліджуваного підприємства на основі застосування сучасних методик економічного аналізу, стратегічного управління підприємствами, фінансового менеджменту. Отримані висновки дозволили запропонувати шляхи підвищення рентабельності та прибутковості його діяльності в умовах конкурентного ринкового середовища.

Ключові слова: рентабельність, прибутковість, аналіз, управління, ресурси, ціна, збут, ефективність.

Аннотация

Ворона А.П. Анализ доходности, показателей рентабельности и способы их повышения в аграрном предприятии - Рукопись.

Дипломная работа на получение квалификации "Магистр с финансов и кредита" по специальности "Финансы и кредит”. - Полтавская государственная аграрная академия, Полтава, 2012.

В дипломной работе исследованы теоретико-методологические основы рентабельности и прибыльности предприятий аграрного сектора. Определённый методический инструментарий позволил разработать пути повышения доходности исследуемого предприятия на основе применения современных методик экономического анализа, стратегического управления предприятиями, финансового менеджмента. Полученные выводы позволили предложить пути повышения рентабельности и прибыльности его деятельности в условиях конкурентной рыночной среды.

Ключевые слова: рентабельность, прибыльность, анализ, управление, ресурсы, цена, сбыт, эффективность.

Annotation

A.P. Profitability Analysis, profitability and ways to enhance the agricultural enterprise - Manuscript.

Master’s degree work on the receipt of qualification master's "Degree from finances and credit” after speciality "Finances and credit”. it is the Poltava state agrarian academy, Poltava, 2012.the master's thesis explored the theoretical and methodological foundations of return and profitability of enterprises of the agricultural sector. The methodical tools made it possible to develop ways to improve the profitability of the enterprises on the basis of modern methods of economic analysis, strategic management, financial management. These findings suggest possible ways of increasing profitability and profitability of its operations in a competitive market environment.

Keywords: profitability, profitability analysis, management, resources, price, distribution, efficiency.