Фінансові аспекти діяльності ПФУ м. Нетішин

Фінансові аспекти діяльності ПФУ м. Нетішин

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Загальна характеристика УПФУ м. Нетішин

1.1 Характеристика законодавчого забезпечення діяльності Фонду

1.2    Функціональне призначення, порядок формування та використання фінансових ресурсів і особливості діяльності Фонду

.3      Організаційна структура об’єкта практики

.4      Характеристика завдань відділів та функціональних обов’язків їх працівників

Розділ 2. Фінансові аспекти діяльності ПФУ м. Нетішин

2.1 Оцінка динаміки, складу та структури активу і пасиву балансу

2.2 Аналіз стану та особливостей використання активів Фонду

.3 Оцінка кошторису доходів і видатків

.4 Аналіз плану асигнувань,лімітної довідки та звіт про результати фінансової діяльності

.5 Особливості нарахування та сплати податків Фондом

.6 Оцінка стану кредиторської та дебіторської заборгованості

РОЗДІЛ 3. Загальні результати діяльності фонду

.1 Опис порядку реєстрації та особливостей ведення реєстру платників внесків та застрахованих осіб за даним видом страхування

.2 Характеристика порядку нарахування та сплати страхових внесків до Фонду, динаміка та структура отриманих страхових внесків

.3 Характеристика порядку перевірки звітності про нарахування та сплату страхових внесків,проведення перевірок платників внесків,а також динаміку застрахованих фінансових санкцій до порушників

.4 Особливості призначення та здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за даним видом страхування

.5 Оцінка динаміки та структури осіб,що отримали матеріальне забезпечення та соціальні послуги

.6 Аналіз динаміки та структури здійснених страхових виплат та допомог і наданих соціальних послуг

.7 Оцінка динаміки витратна виплату та доставку матеріального забезпечення

Розділ 4. Фінансове планування діяльності та звітності ПФ

.1 Характеристика організації роботи об’єкта практики щодо складання проекту бюджету Фонду на плановий рік

.2 Особливості розрахунку параметрів бюджетної програми на плановий рік

.3 Порядок складання проекту кошторису,лімітної довідки та плану асигнувань об’єкта практики

.4 Характеристика порядку затвердження кошторису та плану асигнувань об’єкта практики

.5 Опис основних форм звісності, що подаються Фондом

.6 Оцінка звіту про виконання кошторису об’єкта практики

Розділ 5. Шляхи вдосконалення діяльності ПФУ м. Нетішин

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Пенсійний фонд України є самостійним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України. Керівництво діяльністю Пенсійного фонду здійснює правління фонду, чисельність і склад якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Органи Пенсійного фонду утримуються за рахунок Державного бюджету.

Пенсійний фонд здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і по суті виступає гарантом стабільності державної системи пенсійного забезпечення.

Виробнича практика студента забезпечує освоєння кваліфікації в відповідності з вимогами навчального плану, сприяє закріпленню й поглибленню знань, привчає до праці в сфері виробництва в умовах трудового колективу. Виробнича практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї майбутньої професії не тільки через сукупність отриманих теоретичних знань, а й з точки зору практичної діяльності реально діючих підприємств придбати елементи професійного уміння і практичних навичок.

Під час проходження практики було ознайомлено з діяльністю управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині. Розібрали склад, функції, завдання, структуру та правові основи Пенсійного фонду України в м. Нетішині.

Метою даного звіту є поглиблення та закріплення теоретичних знань, розвиток навичок науково-дослідницької діяльності, навчитися знаходити і вирішувати проблеми управління,а також творчо підходити до розв’язання поставлених завдань.

Об’єктом дослідження виробничої практики є УПФУ в м. Нетішині.

Предметом дослідження практики є особливості функціонування УПФУ м.Нетішині.

У ході дослідження виробничої практики було використано такі методи, як статистичний, аналітичний, порівняння та узагальнення. Методи дослідження обрані з огляду на поставлену мету й завдання дослідження та його об’єкт і предмет.

Розділ 1. Загальна характеристика ПФУ м. Нетішин

.1 Характеристика законодавчого забезпечення діяльності Пенсійного Фонду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №384, передбачено, що Пенсійний фонд у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України.

Правління Пенсійного фонду України наділене повноваженнями видавати постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України.

1.2 Функціональне призначення, порядок формування та використання фінансових ресурсів і особливості діяльності ПФ

Пенсійний фонд України створений у 1992 році з метою забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення». Кошти фонду не включаються в Державний бюджет і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

Завдання Пенсійного фонду України:

забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законодавства України;

- забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (в тому числі прогнозування надходження ЄСВ, ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування);

розширене відтворення коштів фонду на основі принципів самофінансування;

організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;

контроль за своєчасним надходженням страхових внесків у цей фонд;

контроль за правильною витратою коштів фонду;

участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку;

участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на вдосконалювання системи пенсійного забезпечення й порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і т. д.

Джерела надходжень у пенсійний фонд України такі:

частина ЄСВ, що надходить від суб'єктів господарювання й громадян;

суми фінансових санкцій, отриманих за порушення строків і сум сплати обов'язкових внесків у фонд;

кошти Державного бюджету, призначені для виплати пенсій військовослужбовцем;

добровільні внески й пожертвування;

інші надходження.

Основними напрямками використання коштів Пенсійного фонду є:

виплата пенсій;

підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей і інших категорій населення;

забезпечення поточної діяльності й утримання органів управління Фонду;

відтворення коштів Пенсійного фонду;

організація роз'яснювальної роботи серед населення й здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду.

Кошти Пенсійного фонду зберігаються на розрахункових рахунках в установах банку й вилученню не підлягають. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду не за цільовим призначенням, у тому числі на кредитні операції, надання позик.

У випадку відсутності заборгованості з виплати пенсій тимчасово вільні кошти можуть бути використані на придбання державних цінних паперів.

Відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. №1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики .

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку;

призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати;

забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат;

ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів .

Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з Міністром праці та соціальної політики, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, відповідними органами інших держав.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є:

страхові внески;

кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством;

благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

добровільні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

інші надходження відповідно до законодавства .

Бюджет Фонду щороку затверджує Кабінет Міністрів України.

Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:

фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду;

оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

формування резерву коштів Фонду;

функціонування та розвиток системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування;

утримання центрального апарату та головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управлінь в районах, містах і районах у містах, розвиток їх матеріально-технічної бази;

проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Фонду .

Кошти Пенсійного фонду України, що зараховуються на єдиний рахунок Фонду і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обслуговують органи Державного казначейства. Кошти Фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

1.3    Організаційна структура ПФУ м. Нетішин

Організаційну структуру УПФУ в м. Нетішині представимо схематично на рис. 1.1 Проведемо аналіз основних показників діяльності УПФУ в м. Нетішині.

Рис. 1.1 Організаційна структура ПФУ м. Нетішин

1.4 Характеристика завдань відділів та функціональних обов’язків їх працівників

В управлінні Пенсійного Фонду України в місті Нетішині працюють декілька відділів. Це такі відділи як відділ надходження,прогнозування платежів та обліку застрахованих осіб, відділ виконання бюджету,бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів, відділ пенсійного забезпечення.

Всі відділи є структурними підрозділами управління Пенсійного Фонду України в місті Нетішині й підпорядковуються начальнику управління.

) Відділ надходження,прогнозування платежів та обліку застрахованих осіб

Основними завданнями відділу є:

організація роботи щодо збору та акумуляції страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів;

забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до покладених на нього завдань відділ виконує такі функції:

забезпечує облік надходження страхових внесків;

забезпечує контроль за відшкодуванням пільгових пенсій та пенсій науковим працівникам;

забезпечує функціонування Державного реєстру загальнообов’язкового державного страхування;

забезпечує організацію роботи щодо опрацювання звітності платників;

забезпечує організацію роботи щодо стягнення заборгованості до бюджету ПФУ;

забезпечує контроль за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

забезпечує взаємодію та обмін інформацією з органами Міністерства доходів та зборів України;

забезпечує організацію співпраці з органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими контролюючими органами;

забезпечує проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо правильності нарахування,обчислення та сплати страхових пенсійних внесків;

здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств,установ,організацій і громадян з питань,що відносяться до компетенції відділу;

узагальнює та аналізує результати роботи відділу;

виконує інші функції, передбачені законодавством.

) Відділ виконання бюджету,бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів

Основними завданнями відділу є:

складання,розгляд,затвердження та виконання бюджету управління ПФУ в м. Нетішині;

фінансування виплати пенсій;

складання,розгляд,затвердження та виконання кошторису на утримання управління.

Відповідно до поставлених завдань відділ виконує наступні функції:

організовує роботу по формуванню бюджету управління ПФУ та подає його на затвердження;

здійснює прогнозні розрахунки обсягів доходів до бюджету управління та витрат за рахунок коштів ПФУ на короткостроковий (1 рік) та середньостроковий (від 3 до 5 років) періоди;

забезпечує постійний контроль за виконанням показників бюджету;

проводить оперативний (щомісячний) та щоквартальний економічний аналіз виконання показників бюджету;

забезпечує бухгалтерський облік виконання бюджету ПФУ в управлінні;

складає оперативну, місячну та квартальну звітність про виконання бюджету управління та подає її до головного управління ПФУ;

здійснює щоденний контроль руху коштів на поточних рахунках управління, за своєчасним та повним нарахуванням банком відсотків за користування тимчасово вільними коштами ПФУ;

здійснює аналіз відшкодування коштів з Державного бюджету;

забезпечує контроль за відшкодування з Фонду загально обов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,витрат пов’язаних з достроковим виходом працівників на пенсію;

здійснює аналіз відшкодування коштів із Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і проводить звірку з виконавчою дирекцією щодо правильності нарахування сум до відшкодування;

забезпечує своєчасне складання заявок на потребу в коштах на фінансування витрат на виплату пенсій,допомоги на поховання та інших соціальних виплат;

забезпечує направлення коштів на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат;

складає звіт про виплату пенсій і допомог і подає його до головного управління ПФ;

вживає заходи щодо відшкодування використаних не за призначенням коштів ПФ;

здійснює бухгалтерський облік і фінансове забезпечення господарської діяльності управління;

складає і подає місячну та квартальну звітність про виконання кошторису видатків управління;

здійснює контроль за витрачанням коштів на утримання апарату управління;

організовує роботу по формуванню кошторису видатків на утримання апарату управління та подає його на затвердження;

здійснює прогнозні розрахунки видатків на утримання апарату управління;

проводить аналіз виконання кошторису видатків на утримання апарату управління на базі щоквартальної звітності;

здійснює ведення касових операцій;

здійснює ведення банківських операцій;

здійснює ведення розрахунків з дебіторами і кредиторами;

здійснює нарахування та виплату заробітної плати,відпускних,лікарняних,матеріальної допомоги та інших виплат працівникам управління;

здійснює оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;

здійснює облік основних засобів,обладнання та малоцінних і швидкозношуваних предметів;

здійснює ведення розрахунків з підзвітними особами;

щоквартально готує аналітичну записку про підсумки роботи відділу;

надає начальнику управління матеріали для проведення нарад,колегій;

забезпечує впровадження передового досвіду в плануванні,веденні бухгалтерського обліку в практичній діяльності відділу.

) Відділ пенсійного забезпечення

Основними завданнями відділу є:

забезпечення реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення;

забезпечення додержання пенсійного законодавства про пенсійне забезпечення та пенсійне страхування;

підготовка документів для виплати пенсій;

систематизація та кодифікація чинного законодавства України стосовно питань пенсійного забезпечення.

Відповідно покладених на відділ завдань виконує такі функції:

забезпечує призначення та перерахунки пенсій відповідно до чинного законодавства, готує рішення про відмову у призначенні (перерахунках) пенсій;

здійснює облік та збереження документів для призначення та перерахунків пенсій;

забезпечує ведення пенсійних справ,їх облік та збереження;

забезпечує своєчасне і належне подання клопотань до Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при обласній адміністрації;

забезпечує своєчасне і належне подання документів на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах,що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років при головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області;

проводить інвентаризацію пенсійних справ;

забезпечує подання до відділу надходження,прогнозування платежів та обліку застрахованих осіб списки пенсіонерів,одержувачів пенсій для відшкодування сум виплачених пенсій;

здійснює і оформляє протоколи опитування свідків з питання встановлення трудового стажу;

інформує пенсіонерів про призначення пенсії, про закінчення терміну виплати пенсії по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та про зміни розміру пенсії;

відправляє пенсійні справи з відповідними документами та електронні пенсійні справи на візування та формування виплатних сум до управління з нарахування та виплати пенсій головного управління ПФУ в Хмельницькій області;

передає заяви з питань виплати пенсій з необхідними документами до управління з нарахування та виплати пенсій головного управління ПФУ в Хмельницькій області;

опрацьовує списки померлих громадян та передає електронну інформацію до управління з нарахування та виплати пенсій головного управління ПФУ в Хмельницькій області;

контролює зарахування коштів на поточний рахунок померлого пенсіонера за місяць, що настає за місяцем смерті пенсіонера, а у разі виявлення таких осіб, надає відповідну інформацію відділу контрольно-переводної роботи;

забезпечує формування та візування разових доручень для виплати допомоги на поховання;

на вимогу органів виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає необхідні матеріали для здійснення контролю за правильністю призначення ,виплати пенсій та надання соціальних послуг;

проводить систематизацію та кодифікацію законодавства з питань призначення,перерахунку пенсій;

аналізує стан роботи відділу та готує аналітичні матеріали;

складає та своєчасно подає відповідну звітність головному управлінню ПФУ в Хмельницькій області;

забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції;

забезпечує доступ до публічної інформації,що перебуває у володінні відділу;

забезпечує захист бази даних одержувачів пенсій, які опрацьовуються засобами АСОПД/КОМТЕХ-W;

Розділ 2. Фінансові аспекти діяльності ПФУ м. Нетішин

.1 Оцінка динаміки, складу та структури активу і пасиву балансу

Актив балансу ПФУ м. Нетішин складається з необоротних активів, оборотних активів й витрат,а пасив складається з власного капіталу ПФ, зобов’язання.

Таблиця 2.1

Динаміка складу активу балансу УПФУ м. Нетішин за 2013 р.

Отже,з даних таблиці, можна зробити висновок,що:

Необоротні активи - балансова вартість ОЗ зросла на 1,7%, знос ОЗ зменшився на 12,2%, первісна вартість ОЗ зменшилася на 11,6%, балансова вартість необоротних матеріальних активів зросла на 25,5%, знос НМА збільшився на 25,9%, первісна вартість НМА зросла на 25,7%.

Оборотні активи - матеріали і продукти харчування зросли у 5,57 рази, МШП зменшилося на 44,9%, дебіторська заборгованість зросла у 3,87 рази, інші кошти збільшилися на 1,2%.

Таблиця 2.2

Динаміка складу пасиву балансу УПФУ м. Нетішин за 2013 р.

З даних таблиці можна зробити такий висновок, що: Власний капітал - фонду необоротних активах зріс на 17,8%, фонд у МШП зменшився на 44,9%, результат використання кошторису за загальним фондом зріс у 9,36 рази.

Зобов’язання - кредиторська заборгованість зросла у 3,88 рази, розрахунки за операціями з внутрівідомчої передачі запасів зросли на 10,6%.

2.2 Аналіз стану та особливостей використання активів УПФУ м. Нетішин

Як відомо, до активу балансу належать статті, які відображають ступінь рухомості майна (ступінь ліквідності), предметний стан майна, і щоб це визначити проведемо аналіз активу балансу ПФУ м. Нетішин.

Таблиця 2.3

Показники динаміки структури активу балансу ПФУ м. Нетішин за 2013 р.

Отже, виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок, що необоротні активи збільшилися на 17,8% у зв’язку з збільшенням штату,відповідно створювалися умови для роботи нових працівників. Оборотні активи збільшилися на 110% або більше, ніж у 2 рази, тому що збільшилася дебіторська заборгованість, збільшилися витрати на матеріали та їжу,збільшився штат працівників.

Таблиця 2.4

Показники динаміки структури пасиву балансу ПФУ м. Нетішин за 2013 р.

Виходячи з даних таблиці можна зробити висновок, що власний капітал збільшився на 24%, тому що збільшився штат працівників. А зобов’язання збільшилися на 71%, тому що збільшилася кредиторська заборгованість ПФ.

2.3 Оцінка кошторису доходів і видатків

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F>. Кошторис бюджетних установ має такі складові частини:

· загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

·              спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Доходи - це кошти, отримані установою від:

. Надання платних послуг;

. Виконання робіт;

. Реалізації продукції;

. Продажу необоротних активів (крім будівель і споруд);

. Суми надлишків матеріалів, виявлених під час проведення інвентаризації;

. Списання дебіторської заборгованості;

. Кошти на виконання окремих доручень;

. Інші власні надходження: кошти, що фактично надійшли від вищестоящої установи;

. Кошти, що надійшли безпосередньо на ім'я установи (наприклад, благодійна допомога), субвенції, одержані з бюджету іншого рівня.

Видатки - це витрати, які здійснює установа для свого утримання та виконання своїх функій. В т.ч. видатки за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і не виплаченою заробітною платою і стипендіями тощо, одним словом - кредиторська заборгованість. Тобто під видатками розуміються державні платежі, які не підлягають поверненню. Видатки поділяються на поточні та капітальні.

Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми), наприклад, такими, як заробітна плата, харчування, медикаменти тощо. Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання предметів, обладнання тощо з терміном служби більше року, запасів товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам з метою придбання ними активів або компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів. До поточних видатків відносяться платежі, які здійснюються протягом року на невідкладні потреби установи (виплата заробітної плати, видатки на відрядження, опалення тощо).

В установах видатки можуть бути двох видів:

· касові;

·              фактичні.

Нараховані і оплачені видатки враховуються як касові видатки, нараховані, але не оплачені видатки вважаються фактичними.

Основним джерелом фінансування ПФУ м. Нетішин є державний бюджет України. Сума надходжень з загального фонду бюджету становила 1 543 679,00 грн.

Видатки у кошторисі поділяються на поточні і капітальні. До поточних,які здійснює Пенсійний фонд відносяться:

Нарахування на оплату праці - 363 892,00 грн.

Використання товарів і послуг - 168 697,00 грн.

Капітальні видатки у 2013р не здійснювалися.

2.4 Аналіз плану асигнувань, лімітної довідки та звіт про результати фінансової діяльності фонду

План асигувань - це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі, і який є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з ним.

Даний план розраховується згідно з даними бухгалтерської звітності за попередній рік. Оскільки діяльність установи постійна, і вона здійснює свої функції відповідно до статуту чи положення, то відповідно, надходження від діяльності установи та видатки (фонд заробітної плати, інші витрати) на утримання установи розраховуються помісячно. Також при складанні проектів кошторисів необхідно враховувати показники лімітних довідок.

Після розгляду плану асигнувань, можна сказати,що здійснені видатки кожного місяця були не постійними. Січень - 95 292 грн., лютий - 97 790 грн., березень - 145 929 грн., квітень - 126 800 грн., травень - 148 500 грн., червень - 153 840 грн., липень - 150 136 грн., серпень - 155 250 грн., вересень - 121 210 грн., жовтень - 117 910 грн., листопад - 115 900 грн., грудень - 115 122 грн. Всього за весь рік було здійснено видатків на суму 1 543 679 грн.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що, згідно із законодавством, повинні бути визначені на підставі відповідних нормативів. Лімітна довідка видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

2.5 Особливості нарахування та сплати податків ПФУ м. Нетішин

УПФУ в м. Нетішині, є некомерційною бюджетною організацією,тому прибутку не отримує і податку на прибуток юридичних осіб не сплачує. Але так як працівники, а точніше держ. службовці отримують заробітну плату, тому з фонду з/п сплачується податок на дохід фізичних осіб і збори на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до чинного законодавства. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.10 ставка податку на прибуток фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів одержаних (крім випадків, визначених у п. 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовим договорами.

Утримання єдиного внеску із заробітної плати найманих працівників здійснюється на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці» у розмірі 3,6%. Нарахування на фонд оплати праці та сплата страхового внеску здійснюється УПФУ здійснюється у розмірі 36,3%.

2.6 Оцінка стану кредиторської та дебіторської заборгованості

Кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA>.

Дебіторська заборгованість, рахунки до одержання (Accounts Receivable) - суми, які нараховуються підприємству <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE> від покупців за товари <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80> або послуги, продані в кредит. В балансі підприємства записуються як активи <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8>.

На початку звітного року дебіторська заборгованість за розрахунки з постачальниками, підрядниками за товари,роботи й послуги складала 0,64 грн., а на кінець звітного періоду кредиторська становила 10,39 грн.

законодавчий фінансовий пенсійний фонд

Розділ 3. Загальні результати діяльності ПФУ м. Нетішин

.1 Як відбувається взяття на облік платника страхових внесків

Порядок взяття на облік в органах Пенсійного фонду України фізичних осіб - підприємців як платників страхових внесків, механізм обчислення та сплати страхових внесків регулюються Законом №1058-ІV, Порядком №14-4 та Інструкцією №21-1.

Законом №1058-ІV визначено, що всі роботодавці зобов'язані сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування як страхувальники.

Страхувальниками відповідно до Закону №1058-IV є роботодавці, зокрема фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

За нормами частини першої ст. 15 Закону №1058-ІV зазначені страхувальники є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Взяття на облік фізичних осіб - підприємців в органах Пенсійного фонду України відбувається без участі самих підприємців, тобто автоматично.

Державний реєстратор після державної реєстрації громадянина як фізичної особи - підприємця направляє повідомлення і відомості з реєстраційної картки до Пенсійного фонду України. На підставі цих документів органи Пенсійного фонду беруть фізичну особу - підприємця на облік. Повідомлення про взяття на облік органи Пенсійного фонду надсилають фізичній особі - підприємцю поштою з повідомленням про вручення наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Тобто для того щоб стати на облік, фізичним особам - підприємцям не потрібно відвідувати органи Пенсійного фонду України.

Якщо підприємець відкриватиме рахунок у банку, то копію повідомлення про взяття на облік потрібно подати до установи банку.

Пунктом 3.3 Порядку №14-4 визначено, що в разі отримання від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме змін імені фізичної особи, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку в паспорті (у межах територіального обслуговування органу Пенсійного фонду України), платникам надсилається не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей нове повідомлення про взяття на облік фізичної особи - підприємця з приміткою «Зміни».

При цьому якщо зміни відбулися за межами території обслуговування органу Пенсійного фонду, то взяття на облік за новим місцем проживання здійснюється після проведення всіх розрахунків з Пенсійним фондом України та зняття з обліку за попереднім місцем обліку.

Фонди соціального страхування

В Україні до фондів соціального страхування належать:

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

На підставі відомостей державного реєстратора про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця фонди соціального страхування зобов'язані взяти фізичну особу - підприємця на облік.

Взяття на облік у фондах соціального страхування відбувається автоматично. Держреєстратор сам передає до Пенсійного фонду України і відповідних фондів соціального страхування необхідні документи.

При використанні праці найманих працівників реєстрація у фондах соціального страхування є обов'язковою.

Трудовий договір, укладений між працівником і фізичною особою - підприємцем, реєструється в центрі зайнятості. Державний центр зайнятості забезпечує надання фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей щодо реєстрації державною службою зайнятості укладених трудових договорів між працівником і фізичною особою - підприємцем. На підставі цього повідомлення в усіх фондах автоматично здійснюється взяття на облік фізичної особи - підприємця як страхувальника, тобто платника страхових внесків.

Взяття на облік в органах Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до Закону №1533-III. Порядок взяття на облік фізичних осіб - підприємців визначено Інструкцією №339.

Взяття на облік фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду. Тобто взяття на облік у цьому Фонді відбувається без особистої присутності фізичної особи - підприємця за принципом «єдиного вікна».

Роботодавці - фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, набувають статусу платника страхових внесків до Фонду з дня укладання трудового договору (контракту) з найманим працівником.

Фізичні особи - підприємці, взяті на облік на підставі відомостей з реєстраційної картки, у разі використання найманої праці реєструють трудовий договір з найманим працівником у центрі зайнятості (на який покладено функції робочого органу виконавчої дирекції зазначеного Фонду) за місцем свого проживання у тижневий строк з дня його укладання. Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою регулюється наказом №260.

Отже, статус платника страхових внесків до Фонду фізичній особі - підприємцю присвоюється з дня укладання трудового договору з найманим працівником, а не з дня реєстрації такого договору в центрі зайнятості.

При реєстрації трудового договору фізична особа - підприємець з правом найму працівників повинна подати такі документи: паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття може відмовити в реєстрації фізичної особи - підприємця за умови:

неправильного заповнення документів, необхідних для реєстрації у фонді;

неподання якогось із документів.

Після реєстрації центр зайнятості видає підприємцю повідомлення про взяття на облік як платника страхових внесків, у якому зазначається реєстраційний номер, присвоєний підприємцю як платникові страхових внесків. Також у цьому повідомленні зазначаються розмір і терміни перерахування страхових внесків, реквізити банківського рахунку, на який їх необхідно перераховувати, та терміни подання звітності.

Слід зазначити, що взяття на облік на добровільних засадах фізичних осіб - підприємців у цьому Фонді стосується тих підприємців, які бажають платити страховий внесок за себе. Для цього до центру зайнятості підприємці подають: заяву за встановленою формою, завірені відповідальною особою центру зайнятості копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і паспорта.

Підприємці, які стають на облік у Фонді на добровільних засадах, набувають статусу платника страхових внесків з дати, що зазначена в заяві, поданій ними до центру зайнятості.

Взяття на облік в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначено Законом №2240-III.

Порядок взяття на облік страхувальників Фонду, крім цього Закону, встановлено Інструкцією №16.

Обов'язковому взяттю на облік як страхувальника Фонду підлягають фізичні особи - підприємці, які використовують працю найманих працівників.

Взяття на облік суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється на підставі повідомлень державних реєстраторів робочими органами Фонду за принципом «єдиного вікна». Отримавши таке повідомлення, Фонд включає фізичну особу - підприємця до своєї бази даних. Проте їй не присвоюється одразу після цього реєстраційний номер, а отже, вона не отримує статусу страхувальника.

Платником страхових внесків до Фонду (страхувальником) фізична особа - підприємець стає з моменту укладання трудового договору з найманим працівником. Центр зайнятості, який реєструє такі трудові договори, забезпечує передачу відповідної інформації до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Отримавши цю інформацію, Фонд реєструє підприємця як страхувальника і надсилає йому рекомендованим листом повідомлення про взяття на облік. Тобто фізичній особі - підприємцю присвоюється реєстраційний номер і статус страхувальника та повідомляються реквізити для сплати страхових внесків.

Отже, взяття на облік страхувальника-роботодавця в органах Фонду здійснюється в такій послідовності:

центр зайнятості реєструє укладений з найманим працівником трудовий договір і передає до Фонду повідомлення про факт реєстрації трудового договору в центрі зайнятості;

отримавши повідомлення про реєстрацію трудового договору, Фонд приступає до процедури взяття на облік фізичної особи-підприємця як страхувальника і присвоює йому персональний номер платника страхових внесків;

Фонд надсилає поштою фізичній особі - підприємцю повідомлення про взяття на облік.

Фізичні особи - підприємці особисто, як ті, що використовують найману працю, так і ті, що здійснюють діяльність без залучення найманих працівників, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не в обов'язковому порядку, а на добровільних засадах.

Стати на облік в органах Фонду на добровільних засадах мають право всі фізичні особи - підприємці, які бажають сплачувати внесок за себе, тобто факт наявності найманих працівників значення не має.

Сплата страхових внесків добровільно застрахованою особою здійснюється щомісяця - до 5 числа наступного місяця. Звітність має подаватися до Фонду щокварталу, наростаючим підсумком з початку року.

Процедура взяття на облік на добровільних засадах дещо інша, ніж та, що застосовується для осіб, які проходять її в обов'язковому порядку. Для добровільної реєстрації підприємцю слід особисто звернутися до органу Фонду з відповідною заявою про взяття на облік. Згідно з Порядком №62 при цьому необхідно додати завірені працівником робочого органу Фонду копії таких документів:

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що здійснює діяльність без створення юридичної особи) або іншого документа, який засвідчує відповідну діяльність;

документа, що підтверджує обрану систему оподаткування доходів (спрощену, загальну, сплату податку за фіксованим розміром тощо);

паспорта;

трудової книжки.

У разі якщо фізична особа-підприємець, взята на облік на добровільних засадах, прийме на роботу найманих працівників, то вона також буде взята на облік в органах Фонду як страхувальник-роботодавець. Відповідно така фізична особа - підприємець матиме два реєстраційні номери. Також два реєстраційні номери буде присвоєно особі, яка взята на облік як страхувальник найманих працівників, але прийняла рішення сплачувати страхові внески за себе, тобто взяти добровільну участь у цьому виді державного соціального страхування.

Слід зазначити, що фізична особа - підприємець, яка сплачує єдиний податок, не може бути взята на облік як страхувальник на добровільних засадах. Такий підприємець автоматично вважається застрахованою особою, оскільки частка єдиного податку надходить до Фонду.

Фонд щокварталу отримує від ДПА України інформацію, в тому числі про обрання фізичними особами-підприємцями спрощеної системи оподаткування. Після отримання таких даних орган Фонду надсилає такому підприємцю повідомлення про його взяття на облік. Порядок взаємодії фізичної особи - підприємця -платника єдиного податку з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначено Порядком №57.

Слід зазначити, що звітність до Фонду фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку, які не використовують найману працю, подається у разі, якщо вони отримували від Фонду матеріальне забезпечення або соціальні послуги.

Взяття на облік в органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон №1105-XIV

Інструкція № 36 визначає порядок узяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до зазначеного Фонду, зокрема фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників.

Взяття на облік страхувальників у Фонді здійснюється за принципом «єдиного вікна».

Роботодавці - фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, набувають статусу страхувальників у день одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду в установленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем і найманим працівником.

Після набуття суб'єктом господарювання статусу страхувальника робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають йому листом з повідомленням про вручення страхове свідоцтво та повідомлення про взяття на облік. При цьому документи про набуття статусу страхувальника надсилаються робочим органом виконавчої дирекції Фонду фізичним особам - підприємцям наступного робочого дня з дня отримання в установленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (договорів) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником.

Фізична особа може двічі обліковуватись у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за умови, що вона:

стає на облік як страхувальник, який використовує працю найманих працівників;

здійснює підприємницьку діяльність і вирішила застрахуватися добровільно.

Така особа отримує два страхові свідоцтва і повідомлення про взяття на облік: у першому випадку - як страхувальник, у другому-ж застрахована особа, яка страхується на добровільних засадах.

Взяття на облік в органах статистики

Правові відносини в галузі статистики регулюються Законом №2614-ХII.

Після того як фізична особа - підприємець зареєструвалась у державного реєстратора, державний реєстратор у п'ятиденний термін з дати реєстрації направляє примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію до відповідного органу державної статистики.

Таким чином, реєстрація фізичних осіб - підприємців в органах статистики відбувається автоматично в процесі їх державної реєстрації.

Відповідно до законодавства фізичні особи є респондентами, тобто особами, що підлягають статистичному спостереженню в установленому законодавством порядку.

Фізичні особи - підприємці можуть не подавати статистичну звітність доти, поки органи статистики письмово не нададуть їм звітно-статистичну документацію.

Збір статистичної звітності з фізичних осіб - підприємців здійснюється або на разовій основі, або з використанням адміністративних даних (податкові органи тощо).

Винятком є фізичні особи - підприємці, що здійснюють види діяльності, за якими подання періодичної статистичної звітності є обов'язковим.

3.3    Характеристика порядку перевірки звітності про нарахування

В ході проходження практики, я розглянула довідку про результати позапланової перевірки суб’єкта підприємницької діяльності щодо правильності нарахування,обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

Підставою для проведення даної перевірки було повідомлення державного реєстратора про зняття з обліку. В даній довідці розглядалися питання,які підлягали перевірці,як відбувається ведення бухгалтерських документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску або страхових платежів,правильність нарахування та сплата страхових внесків,зазначаються порушення,які встановлені в ході перевірки, вказуються нормативно-правові акти,на підставі яких складено та яким відповідають питання,передбачені цією довідкою перевірки.

Розділ 4. Фінансове планування діяльності та звітність ПФУ м. Нетішин

.1 Характеристика організації роботи об’єкта практики щодо складання проекту бюджету Фонду на плановий рік

. Показники бюджету Пенсійного фонду розробляються з урахуванням основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, прогнозних розмірів державних соціальних гарантій на наступний рік та результатів аналізу виконання показників бюджету Пенсійного фонду за минулі бюджетні періоди.

При проведенні розрахунків власних надходжень використовуються дані щодо прогнозних надходжень коштів від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначених центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

. Основними складовими бюджету Пенсійного фонду є дохідна та видаткова частини бюджету.

. Доходи бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами:

власні надходження;

кошти Державного бюджету України;

кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

. Доходи Пенсійного фонду мають цільове призначення і спрямовуються виключно на фінансування пенсійних виплат та інших виплат, які пов’язані із функціонуванням системи пенсійного забезпечення.

. Видатки бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами:

видатки за рахунок власних надходжень;

видатки за рахунок коштів Державного бюджету України;

видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

. З метою забезпечення складання проекту бюджету Пенсійного фонду розробляються заходи, якими визначаються основні організаційно-методичні засади бюджетного планування на наступний рік на рівні апарату Пенсійного фонду та головних управлінь.

. Складання проекту бюджету Пенсійного фонду здійснюється на плановий бюджетний період.

. На наступні за плановим два бюджетні періоди складається прогноз показників бюджету.

. Обсяг надходжень від сплати єдиного внеску, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), які надійдуть у плановому бюджетному періоді від платників (крім фізичних осіб - підприємців та членів сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні такими суб’єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах) (далі - фізичні особи - підприємці), визначається з урахуванням:

прогнозних обсягів витрат на оплату праці;

чинних розмірів єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

. При визначенні обсягу страхових внесків від фізичних осіб - підприємців використовуються дані щодо:

чисельності фізичних осіб - підприємців з урахуванням її динаміки;

фактичних надходжень за попередній рік;

строків сплати єдиного внеску;

зростання розмірів мінімальної заробітної плати протягом планового періоду.

. Кошти на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, та кошти на виплату різниці у розмірах пенсій науковим працівникам, що відшкодовується за рахунок недержавних та державних небюджетних підприємств, установ та організацій, визначаються з урахуванням:

фактичних витрат на пенсійне забезпечення осіб цих категорій за звітний період;

прогнозного підвищення рівня пенсійного забезпечення цих категорій пенсіонерів;

динаміки фактичного відшкодування відповідних сум за попередній рік.

. Інші власні надходження розраховуються з урахуванням динаміки їх надходження за попередній рік.

. Пенсійний фонд у межах своїх повноважень бере участь у формуванні пропозицій до структури та змісту бюджетних програм, пов’язаних із пенсійним забезпеченням, підготовці бюджетних запитів до проекту Державного бюджету України на наступні бюджетні періоди, а також здійснює прогнозні розрахунки щодо обсягів видатків загального та спеціального фонду Державного бюджету України на плановий рік та наступні за плановим два бюджетні періоди.

. Проект бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом місяця з дня прийняття закону України про Державний бюджет України на відповідний рік подається на розгляд та погодження заінтересованим органам відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року №1156).

. Проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду на плановий рік відповідно до Порядку взаємодії Міністерства соціальної політики України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 24 вересня 2012 року №596, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2012 року за №1711/22023, подається в установленому порядку Міністру соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

. У місячний строк після прийняття постанови Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу в Пенсійному фонді, розробляє та затверджує розписи доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду, кошториси та плани асигнувань бюджету Пенсійного фонду на фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду (далі - бюджетна документація).

. Якщо до початку нового бюджетного періоду Кабінетом Міністрів України не прийнято постанову про затвердження бюджету Пенсійного фонду, розробляється та затверджується тимчасовий розпис доходів і видатків Пенсійного фонду.

4.2 Особливості розрахунку параметрів бюджетної програми на плановий рік

Мета бюджетної програми - кінцевий результат, що досягається при виконанні бюджетної програми, відповідає пріоритетам державної та регіональної політики і сприяє досягненню стратегічної мети розвитку держави та/або адміністративно-територіальної одиниці в середньостроковому періоді. Мета має бути чіткою, реальною та досяжною і не повинна суттєво змінюватися з року в рік, за винятком випадків, коли бюджетна програма має періодичний характер, закінчується строк її виконання або прийняття нових законодавчих актів потребує внесення змін.

Завдання бюджетної програми - чіткий, конкретний, спрямований на досягнення мети, результативних показників та інших характеристик бюджетної програми комплекс заходів, який відображає основні етапи досягнення поставленої мети, визначає шляхи виконання програми та підлягає перевірці.

Звіт про виконання паспорта бюджетної програми «Затверджено паспортом бюджетної програми», у розрізі загального та спеціального фондів бюджету, повинні бути проставлені ті ж дані, що затверджені паспортом бюджетної програми на відповідний звітний період (півріччя або рік). Зміст паспорту бюджетної програми повинен відповідати рішенню про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, бюджетному розпису, в тому числі і плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків).

Якщо у процесі виконання бюджетної програми виникають нові завдання, які виконуються за рахунок коштів спеціального фонду бюджету (в тому числі - за рахунок власних надходжень бюджетних установ), потрібно внести відповідні зміни в паспорт бюджетної програми і затвердити його у нової редакції. Такими завданнями, наприклад, можуть бути завдання на проведення поточного або капітального ремонту, придбання обладнання, проведення енергозберігаючих заходів і т.п. В даному випадку, планові цифри обсягів бюджетних призначень та обсягів фінансування бюджетної програми можуть не відповідати рішенню про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період та бюджетному розпису.

4.3 Порядок складання проекту кошторису, лімітної довідки та плану асигнувань об’єкта практики

Кошторис бюджетної установи - основний плановий документ, який надає бюджетній установі повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис складається з двох частин: перший - загальний фонд, що містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій; другий - спеціальний фонд, що містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Невід'ємна частина кошторису - план асигнувань, який затверджується разом із кошторисом.

План асигнувань - це щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань упродовж календарного року.

У проектах кошторисів зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Формування доходної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюють на підставі розрахунків доходів, які складають за кожним джерелом надходжень, що плануються на наступний рік.

На підставі цих показників визначають суму доходів на наступний рік з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи спеціального фонду кошторису планового періоду, для орієнтиру посилаються на рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку.

Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлено для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської та кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковою є вимога щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - документ, який містить затверджені бюджетні призначення на фінансовий рік і їх щомісячний розпис. Лімітну довідку складає у двох примірниках і доводить до головних розпорядників Міністерство фінансів, місцеві фінансові органи, а головні розпорядники - до розпорядників нижчого рівня та одержувачів коштів.

4.4 Характеристика порядку затвердження кошторису та плану асигнувань

Кошториси доходів і видатків, плани асигнувань поточних та капітальних видатків і щомісячні плани асигнувань на статутні напрями діяльності управління затверджуються директором виконавчої дирекції Фонду або заступником директора, на якого покладено обов’язки контролю за фінансово-економічною діяльністю Фонду.

Форму кошторису та плану асигнувань затверджує Міністерство фінансів.

Річний кошторис доходів і видатків виконавчої дирекції Фонду та зміни до них затверджуються головою правління Фонду.

Кошториси по доходах і видатках та плани асигнувань поточних видатків затверджуються протягом 30 календарних днів з дня затвердження бюджету Фонду на бюджетний період.

4.5 Опис основних форм звітності,що подаються Пенсійним фондом України

Звітність у ПФУ м. Нетішина поділяється на два види:

. За призначенням:

Податкова звітність

Бюджетна звітність

Антикорупційна звітність

. За періодом подання:

місячна

квартальна

річна

До податкової звітності входить декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Бюджетна звітність: Баланс (форма №1), звіт про надходження та використання коштів загального фонду(форма №2д), звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д). Антикорупційна звітність: Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Розділ 5. Шляхи вдосконалення діяльності фонду

Проблема діяльності Пенсійного фонду в Україні існує уже дуже давно і стосується всього дорослого населення країни незалежно від того, в якій мірі конкретна людина усвідомлює цей факт. Вона є одним із найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві, тут сконцентровані головні суперечності між законодавчою та виконавчою владою в соціальній сфері. Особливо посилюється значення пенсійних проблем у період передвиборних кампаній, що викликає незадоволення і у пенсіонерів, і у працівників, і у роботодавців та й підстав для цього більш ніж достатньо. Вкрай низькі пенсії змушують усіх, хто має сили і може знайти робоче місце, працювати. На жаль, багато людей не з власного бажання працюють не за фахом, дуже часто в тіньовому секторі. Протягом перших десяти років після «виходу на заслужений відпочинок» працює (з урахуванням зайнятості у приватному підсобному господарстві) третина пенсіонерів. Ще більше невдоволення пенсіонерів викликає те, що розмір пенсії жодним чином не залежить ані від виробничого стажу, ні від суми пенсійних внесків, зроблених протягом усього життя. Успішне реформування усіх рівнів пенсійного забезпечення, вимагає створення економічних передумов, а саме:

зростання виробництва, зміцнення фінансового стану підприємств і відповідне нарощування фінансових можливостей;

розширення зайнятості населення, мінімізація прихованого безробіття, тіньової зайнятості;

розширення бази сплати пенсійних внесків за рахунок охоплення пенсійним страхуванням усіх категорій фізичних осіб;

скасування пільг у сплаті страхових внесків і заборона запровадження нових пільг без визначення джерел їх фінансування.

Реформа може бути успішною лише за умови усвідомлення всіма верствами населення її необхідності і необоротності, а головне, позитивного впливу на умови життя і добробут людей. Удосконалення Пенсійного фонду та подальше проведення пенсійної реформи здійснюватиметься за такими напрямами:

забезпечення стабільного функціонування Пенсійного фонду;

забезпечення соціальної справедливості у солідарній пенсійній системі;

формування ефективної, надійної солідарної пенсійної системи;

удосконалення та спрощення механізму функціонування та забезпечення зрозумілості солідарної пенсійної системи для громадян і роботодавців;

забезпечення громадського контролю за функціонуванням Пенсійного фонду України;

уніфікація пенсійного законодавства .

Для забезпечення стабільного функціонування Пенсійного фонду необхідно:

посилити платіжну дисципліну стосовно сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

забезпечити встановлення адекватності, обґрунтованості та прийнятності рівня фіскального навантаження на фонд оплати праці;

розширити базу нарахування страхових внесків, у тому числі за рахунок легалізації зарплати та підвищення її рівня, скорочення неповної зайнятості та безробіття;

опрацювати питання щодо запобігання збільшенню фінансового навантаження на роботодавця під час фінансування пенсій працівникам, зайнятим на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці та на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років;

сприяти підвищенню інвестиційної привабливості боргових зобов’язань і ліквідності акцій вітчизняних емітентів.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що сьогодні Пенсійний фонд України перебуває в надзвичайно складному фінансовому становищі і не забезпечує пенсіонерів необхідним обсягом доходу (пенсії) для підтримання прийнятного рівня життєдіяльності. У майбутньому проблема старіння населення може призвести до ще більшого загострення кризи в системі пенсійного забезпечення.

Пенсійна реформа в Україні повинна стати ключовим пунктом нового підходу до соціальної політики, тому що сильна соціальна політика має прояв в тому, щоб створити умови, коли громадяни самі будуть в змозі забезпечити собі достатній рівень життя.

ВИСНОВКИ

Пенсійне забезпечення є дуже важливою складовою державної політики соціального захисту населення. В Україні, як і в більшості розвинених країн світу, пенсійне забезпечення має три рівні: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна пенсійна система, недержавні пенсійні фонди. Солідарна пенсійна система - це організація забезпечення мінімальної і гарантованої пенсії, яка здійснюється державою. Накопичувальна пенсійна система - це цільовий позабюджетний фонд, який утворюється Пенсійним фондом. Недержавні пенсійні фонди - окремі юридичні особи, які укладають контракти пенсійного страхування з своїми клієнтами-вкладниками.

Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансово-банківську систему, який у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правовими актами, а також цим Положенням. Також, необхідно звернути увагу на основі завдання Пенсійного фонду України, серед яких виділяють такі: участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, керівництво та управління солідарної системою загальнообов’язкового пенсійного страхування і т.д. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції: планує власні доходи та видатки, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду і т.д.

Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігається на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку. Основними складовими бюджету Пенсійного фонду є доходна та видаткова частини бюджету. Проблема діяльності Пенсійного фонду є одним із найсерйозніших чинників напруженості в суспільстві, тому вона вимагає проведення ряду заходів, що здатні забезпечити нормальне функціонування Пенсійного фонду України. Серед них слід виділити такі: удосконалити порядок перерахування пенсій працюючим пенсіонерам, ліквідувати диспропорції у пенсійному забезпеченні, упорядкувати розміри надбавок і підвищень до пенсій для різних категорій осіб залежно від прожиткового мінімуму та інше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України.

. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №№49-51, ст. 376.

. Постанова Кабінету Міністрів України "Про створення Пенсійного фонду України" від 01.06.94.

. Положення "Про Пенсійний фонд України" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. №1261

. Указ Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 1 березня 2001 р. №121/2001 // Офіційний вісник України. - 2001. - №9. - С. 30 (з наступними змінами та доповненнями).

. Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України. Затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 р. №16-6 / Зареєстровано в Мін'юсті України 29 листопада 2001 р. за №998/6189 // Офіційний вісник України. - 2001. - №49. - Ст. 2211.

. Аслунд А. Нові виклики для соціальної держави // День. - 2002. - 17 вересня. - С. 3.

. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997.

. Василик О.Д. Теорія фінансів. - К.: НІОС, 2000.

. Василик О.Д., Павлюк К.В. Шляхи зміцнення фінансового становища держави // Фінанси України. - 1998. - №7.

. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. - К.: Знання, 1998. - 542 с.

. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. - К.: Основи, 1998.

. Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - К.: Знання, 2000.

. Кириленко О.П. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2002. - 212 с.

. Кириленко О.П. Фінанси. - Тернопіль "ЦМДС", 1998.

. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. Навч. посібник. - Львів: "Новий Світ - 2000", 2005. - 568 с.

. Кудряшов В.П. Фінанси. Навчальний посібник. / Херсон: Олді-плюс, 2002. - 352 с.

. Моніторинг виконання бюджету України за 2003-2005 рр. // Сайт Бюджетного Комітету - httр://budget.rada.gov.ua.

. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. - К.: "ВИК", "Глобус", 1993.

. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). - К.: КНЕУ, 1999. - 164 с.

. Опарін В.М., Малько В.І. Бюджетна система: Навч. - метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000. - 204 с.

. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с.

. Осадець С. Страхування. Підручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.

. Партин Г.О., Тивончук О.І. Пенсійні фонди як учасники фінансового ринку // Фінанси України. - 2002. - № 9. - С. 143-149.

. (офіційний сайт Пенсійного фонду України).