|
15.
|
Господарський кодекс
України від 16 січня 2003 року N 436-IV
|
визначає основні
засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають
у процесі організації та здійснення господарської діяльності
<#"813424.files/image002.gif">
Рис.1.2. Основні напрями аналізу фінансового стану
підприємства
Рис.1.3. Етапи проведення експрес-аналізу фінансового стану
підприємства
Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність
чи необхідність більш глибокого аналізу фінансового стану підприємства.
Деталізований аналіз фінансового стану - більш детальна характеристика
майнового та фінансового стану підприємства, результатів його діяльності у
звітному періоді, а також прогнозування розвитку на перспективу. Він
конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому
ступінь деталізації залежить від потреб користувачів [18, с.222].
Деталізований аналіз фінансового стану підприємства
проводиться по системі абсолютних і відносних показників, що характеризують
різні сторони його фінансового стану. Ці показники|становища| називають
фінансовими коефіцієнтами.
Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному
випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та
напрямків аналізу фінансового стану підприємства. Слід підкреслити, що всі
показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та
взаємозумовленості. Тому
оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі
використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів
на відповідні показники.
Наведемо коротку характеристику основних показників, які використовуються
в процесі оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства. Розрахунок цих коефіцієнтів
заснований на здійсненні певних співвідношень між окремими статтями фінансової
звітності. Ці коефіцієнти дозволяють максимально швидко поставити діагноз
фінансовому стану підприємства.
Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їх
значення з |із|базисними величинами, а також у вивченні їх динаміки за звітний
період і за ряд|лаву,низку| років. По групі ключових|джерельних| показників
вироблені певні нормативні значення, які дозволяють дати кількісну оцінку
фінансового стану|становища| підприємства. Важливо|поважно| лише, щоб кожний з
цих показників відображав|відбивав| найбільш істотні|суттєві| сторони
фінансово-господарської діяльності підприємства.
В умовах інфляції аналіз фінансового стану підприємства
повинен грунтуватися головним чином на відносних показниках, оскільки|тому що|
абсолютні показники практично неможливо привести у зіставний|порівнянний|
вигляд|вид|.
Отже, оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за
окремими групами показників. Зокрема в ході аналізу виділяють [32, с.68]:
І. Показники майнового стану: показник нетто-балансу; питома
вага активної частини основних засобів; коефіцієнт зносу; коефіцієнт оновлення;
коефіцієнт вибуття.
ІІ. Показники фінансової стабільності: коефіцієнт
незалежності; коефіцієнт залежності; коефіцієнт співвідношення власних та
залучених засобів; коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнт структури
покриття довгострокових вкладень; коефіцієнт структури залучених засобів.
ІІІ. Показники ліквідності (платоспроможності): коефіцієнт
абсолютної ліквідності; коефіцієнт проміжної ліквідності; загальний коефіцієнт
покриття; коефіцієнт забезпеченості поточної діяльності підприємства власними
оборотними засобами; маневреність власних оборотних засобів; питома вага
власних оборотних засобів у покритті запасів.
ІV.
Показники ділової активності: загальне обертання капіталу; обертання мобільних
коштів; обертання власного капіталу; обертання дебіторської заборгованості;
термін обороту дебіторської заборгованості; обертання кредиторської
заборгованості; термін обороту кредиторської заборгованості.
Крім того, додатковими показниками, які сприяють оцінці
фінансового стану підприємства, є показники ефективності використання оборотних
засобів: коефіцієнт оборотності оборотних засобів; тривалість обороту оборотних
засобів; коефіцієнт завантаження засобів в обороті; коефіцієнт ефективності
оборотних засобів.
V. Показники рентабельності. Спільним при розрахунку коефіцієнтів цієї
групи є те, що вони ґрунтуються на показниках доходності підприємства (прибуток
від реалізації продукції, балансовий прибуток, чистий прибуток). Збільшення їх
у динаміці позитивно характеризує зміну фінансового стану досліджуваного
підприємства [71, с.116]. Отже, до таких показників
відносяться: рентабельність основної діяльності; рентабельність основного
капіталу; рентабельність власного капіталу.
Отже, оцінка ефективності загальною управління фінансовою
діяльністю передбачає аналіз фінансових результатів діяльності підприємства та
аналіз його фінансового стану. Тобто, аналітичний процес заснований на вивченні
даних про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності в минулому
з метою оцінки майбутніх умов і результатів його діяльності. При цьому аналіз
фінансового стану здійснюється на основі горизонтального й вертикального
прийомів аналізу та за допомогою розрахунку фінансових коефіцієнтів, основними
серед яких є показники майнового стану, ліквідності, фінансової стійкості,
ділової активності підприємства та його рентабельності.
Висновок до розділу 1
Таким чином, на основі наявних в економічній літературі
підходів до визначення сутності фінансової діяльності підприємства, нами запропоновано
наступне трактування даного поняття: це цілеспрямована діяльність фінансових
служб підприємства, спрямована на ефективну організацію фінансових ресурсів
задля розвитку підприємства, покращення його фінансового забезпечення та
оптимізації фінансового стану, в основі якої лежить система управлінських
заходів, результатами яких є зміна величини та складу власного та позичкового
капіталів підприємства.
Основними завданнями фінансової роботи на підприємстві є: 1)
мобілізація фінансових ресурсів у розмірі, необхідному для підтримки
нормального виробничого процесу і розширення виробничих фондів в обсягах,
встановлених планами; 2) пошук шляхів збільшення прибутку і підвищення
рентабельності виробництва; 3) своєчасне виконання зобов’язань перед ланками фінансово-кредитної
системи, зокрема: перед бюджетом - зі сплати встановлених податків і платежів;
перед централізованими позабюджетними фондами - зі сплати встановлених
платежів; перед банками - з повернення кредитів і сплати відсотків за ними; 4)
своєчасне виконання зобов’язань перед постачальниками з оплати
товарно-матеріальних цінностей, перед працівниками - з оплати праці; 5)
контроль за збереженням та використанням оборотних активів і прискоренням їх
обороту; 6) контроль за раціональним і цільовим використанням фінансових
ресурсів.
Процес управління фінансовою діяльністю підприємства
базується на певному механізмі, який включає елементи зовнішнього та
внутрішнього регулювання. Внутрішнє регулювання окремих аспектів фінансової
діяльності підприємств здійснюється шляхом регламентації низки аспектів
фінансової діяльності підприємства вимогами статуту, за допомогою розробленої
системи цільових показників, внутрішніх нормативів і вимог.
Зовнішнє регулювання фінансової діяльності підприємства
значною мірою здійснюється за допомогою нормативно-правових актів, основними
серед яких є: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України,
Податковий кодекс України, закони України "Про господарські
товариства", "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність"
тощо.
Враховуючи цілі та завдання фінансової діяльності
підприємства, для характеристики стану управління нею доцільно використовувати
різні групи показників: 1) абсолютні показники, такі як дохід та прибуток
(фінансові результати діяльності підприємства); 2) показники фінансового стану.
Розділ
2. Дослідження стану та ефективності управління фінансовою діяльністю ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ”
2.1
Організаційно-економічна характеристика ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
Фермерське господарство “АГРОПОДІЛЛЯ” створене за рішенням
засновника на невизначений строк у відповідності із законом України „Про
фермерське господарство".
Засновником ФГ є громадянка України Дідик Тетяна Василівна,
яка проживає за адресою: Україна, Вінницька область, Шаргородський район,
с.Слобода- Шаргородська, вулиця Леніна 69, паспорт АА 014348 , виданий
Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 01 серпня 1995 року, інд.
номер 2557608958.
ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” - самостійно господарюючий статутний
об"єкт, який з моменту його державної реєстрації є юридичною особою, має
відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку та
кутовий штамп зі своїм найменуванням, товарний знак, емблему та інші необхідні
для здійснення статутної діяльності реквізити, має право від свого імені
укладати договори (угоди, контракти), набувати майнових і особистих немайнових
прав, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в судах загальної
юрисдикції, господарських та тритейських судах.
Трудові відносини ФГ з найманими працівниками будуються на
основі трудових договорів (контрактів) і регулюються трудовим законодавством
України. Відносини ФГ з трудовим
колективом регулюються колективним договором. Особи, що працюють в ФГ за
трудовим договором (контрактом), не
можуть бути членами ФГ. Члени ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” і всі його штатні працівники підлягають загальнообов'язковому
державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню. На них в
установленому порядку ведуться трудові книжки.
Заробітна плата працівників ФГ не може бути меншою від
встановленого законодавством мінімуму. У ФГ ведеться облік допризовників та
військовозобов'язаних.
Повне найменування ФГ: Фермерське господарство “АГРОПОДІЛЛЯ”. Скорочене найменування: ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.
Місцезнаходження ФГ: 23505. Україна, Вінницька область,
Шаргородський район, с. Слобода-Шаргородська, вулиця Куйбишева, 120.
ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” створене з метою одержання прибутку за
рахунок ефективного господарювання у сфері виробництва, зберігання, переробки
та реалізації товарної сільськогосподарської продукції; а також у сфері надання
послуг і виконання робіт на замовлення населення і організацій.
Для досягнення статутної мети ФГ може здійснювати такі види
діяльності:
виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції
тваринного та рослинного походження;
- переробка
сільськогосподарської продукції (власної, придбаної, давальницької);
реалізація продуктів переробки сільськогосподарської продукції;
- надання громадянам та організаціям всіх видів послуг,
пов"язаних з виробництвом, переробкою, зберіганням та реалізацією
сільськогосподарської продукції.
- виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт для
власних потреб та на замовлення громадян та організацій;
- виробництво та реалізація будівельних та оздоблювальних
матеріалів;
- створення у своєму складі автотранспортних підрозділів,
надання транспортних послуг організаціям і населенню;
- інші види господарської (підприємницької) діяльності, не заборонені чинним
законодавством.
ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” здійснює свою господарську
діяльність на умовах самоокупності. Всі свої витрати покриває за рахунок
доходів та інших джерел, не заборонених законодавством.
ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” самостійно визначає напрямки своєї
діяльності, спеціалізацію, організовуючи виробництво сільськогосподарської
продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає
партнерів з економічних зв"язків у всіх сферах діяльності, в тому числі
іноземних.
Господарські відносини з іншими, в тому числі іноземними,
підприємствами організаціями, підприємцями та громадянами у всіх сферах
господарської діяльності ФГ будує на основі договорів. При цьому ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” вільне у виборі предмету договору,
визначенні обов'язків, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин.
При здійсненні господарської діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” має право:
- самостійно господарювати на землі;
- володіти, користуватись,
розпоряджатись належним йому майном у відповідності з законодавством та цим
статутом, в тому числі продавати або іншим способом відчуджувати земельну
ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;
- продавати, передавати іншим суб"єктам підприємницької
діяльності, обмінювати, здавати в оренду, надавати в безоплатне користування,
позичати належні йому будівлі споруди, устаткування, транспортні засоби,
інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з
балансу;
продавати, здавати в найм, обмінювати, передавати безоплатно
громадянам, в тому числі працівникам ФГ, засоби виробництва та інші матеріальні
цінності, включаючи ті, які у відповідності з чинним законодавством України не
можуть перебувати у їх власності чи користуванні тощо.
Для забезпечення основних напрямків діяльності на підприємстві сформовано
організаційну структуру управління, що побудована за функціональною ознакою
(рис.2.1)
Рис.2.1. Організаційна структура управління ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
Проаналізуємо основні показники господарської діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. Вихідними даними для аналізу
слугують дані Балансу (Додаток А) та Звіту про фінансові результати
підприємства (Додаток Б) за останні роки. Вихідні та розрахункові дані
представимо у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка основних економічних показників діяльності ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” за 2009- 2011 рр.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення:
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
2011/2009
|
2011/2010
|
|
|
|
|
Абсол.
|
в %
|
Абсол.
|
в %
|
|
Дохід (виручка) від
реалізації, тис.грн.
|
52210,1
|
52369,8
|
76328,7
|
24118,6
|
46,20
|
23958,9
|
45,75
|
|
Собівартість,
тис.грн.
|
38750,1
|
36559,5
|
54851,2
|
16101,1
|
41,55
|
18291,7
|
50,03
|
|
Прибуток від
реалізації, тис.грн.
|
4758,3
|
7082
|
8756
|
3 997,7
|
84,02
|
1 674,0
|
23,64
|
466,4
|
1416,7
|
1548,9
|
1 082,5
|
232,10
|
132,2
|
9,33
|
|
Вартість основних
фондів, тис.грн.
|
7445,7
|
9100,8
|
11545
|
4 099,3
|
55,06
|
2 444,2
|
26,86
|
|
Вартість оборотних
коштів, тис.грн.
|
3022,1
|
3809,4
|
4724,8
|
1 702,7
|
56,34
|
915,4
|
24,03
|
|
Дебіторська забор-гованість,
тис.грн.
|
1325,4
|
1188,9
|
1787,9
|
462,5
|
34,90
|
599,0
|
50,38
|
|
Кредиторська
забор-гованість, тис.грн.
|
2866
|
2258,3
|
2353
|
-513,0
|
-17,90
|
94,7
|
4,19
|
|
Витрати на 1 грн.
реаліз. продукції, грн.
|
0,74
|
0,70
|
0,72
|
-0,02
|
-2,70
|
0,02
|
2,86
|
|
Фондовіддача на 1
грн. основних фондів, грн.
|
7,01
|
5,68
|
6,61
|
-0,40
|
-5,71
|
0,93
|
16,37
|
|
Фондовіддача на 1
грн. оборотних засобів, грн.
|
17,28
|
13,57
|
16,15
|
-1,13
|
-6,54
|
2,58
|
19,01
|
Як видно з таблиці 2.1, більшість показників економічної
діяльності підприємства ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в динаміці зазнали позитивних змін.
Так, дохід від реалізації продукції протягом досліджених
років зріс і в 2011 р. склав 76328,7 тис.грн., що на 45,75% більше порівняно з
2010 роком. Натомість, в динаміці зросли за останній рік на 50,03% витрати
підприємства, віднесені до собівартості. Це негативний результат, що свідчить
про перевитрати, оскільки темпи росту доходу від реалізації продукції менші за
темпи росту витрат (рис.2.2).
Закономірним результатом такої ситуації є менші темпи росту валового прибутку
від реалізації продукції підприємства
протягом досліджуваного періоду. Так, його зростання в 2011 році склало 1 674,0 тис.грн. або 23,64 % порівняно з 2010 роком. Це, звісно, позитивна тенденція.
Зростання валового прибутку сприяло тому, що чистий прибуток
підприємства в 2011 році також зріс. Разом з тим, зростання адміністративних
витрат, витрат на збут, інших операційних витрат сприяли тому, що темпи росту
чистого прибутку досліджуваного підприємства не такі значні, як валового
прибутку. Так, в 2011 році підприємство ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” отримало
чистий прибуток у сумі 1548,9 тис.грн., що на 132,2 тис.грн. або на 9,33% більше за
рівень 2010 року (рис.2.3).
Рис.2.2. Динаміка зміни доходу від реалізації та собівартості
продукції ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009-2011 рр., тис.грн.
Рис.2.3. Динаміка валового й чистого прибутку ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009-2011 рр., тис.грн.
В 2010 році відбулося деяке зниження витрат на 1 грн.
реалізованої продукції підприємства, а в 2011 році вони знову дещо зросли, але
залишаються нижчии за рівень 2009 року і складають 0,72 грн. на 1 грн.
реалізованої продукції.
Отже, така динаміка витрат на 1 грн. реалізованої продукції в
цілому позитивна і свідчить про запровадження підприємством заходів з економії
витрат в 2010 та 2011 роках. Це особливо позитивно характеризує управління
витратами в умовах фінансово-економічної кризи.
Середньорічна вартість основних фондів та оборотних активів
підприємства на протязі досліджуваного періоду поступово зростає, що є
свідченням його розвитку та розбудови (рис.2.4).
Рис.2.4. Динаміка вартості основних та оборотних фондів ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009-2011 рр., тис.грн.
Відбулися також і певні зміни дебіторської та кредиторської
заборгованості підприємства. Так, динаміка зміни дебіторської заборгованості ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” спрямована на поступове зростання сум заборгованості в 2009-2011
роках, що пов’язано зі збільшенням обсягів реалізації в цілому.
Щодо кредиторської заборгованості, то її обсяг в 2010 році
знизився, а в 2011 році дещо зріс але залишається меншим за рівень 2009 року.
Такі зміни дебіторської та кредиторської заборгованостей позитивно
характеризують діяльність підприємства щодо управління ліквідністю та фінансовою
стійкістю.
Більш наочно динаміку дебіторської та кредиторської
заборгованості досліджуваного фермерського господарства демонструє рис.2.5.
Рис.2.5. Динаміка дебіторської та кредиторської
заборгованості ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009-2011 рр., тис.грн.
У 2011 році на підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” відбулося
зростання фондовіддачі основних та оборотних фондів у виробничій сфері
порівняно з 2010 роком, але у порівнянні з 2009 роком ці показники незначно
зменшилися. Зважаючи на зростання обсягів випуску продукції і середньорічного
розміру основних засобів, в 2011 році фондовіддача на 1 грн. основних фондів
склала 6,61 грн., що на 16,37% більше порівняно з рівнем фондовіддачі у 2010
році. Зростання фондовіддачі на 1 грн. оборотних фондів склало 2,58 грн. або
19,01% порівняно з 2010 роком. Більш наочно ці тенденції демонструє рис.2.6.
Рис.2.6. Динаміка фондовіддачі на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ
в 2009- 2011 рр., грн.
Отже, протягом 2009 - 2011 років на підприємстві ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” відбулися переважно позитивні зміни (збільшення вартості основних
та оборотних засобів; зростання валового та чистого прибутку; зниження витрат
на 1 грн. реалізованої продукції тощо).
2.2
Організаційні аспекти управління фінансовою діяльністю ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
Організаційно-правова форма підприємства зумовлює певні
особливості функціонування його фінансів і організації фінансової діяльності.
Процес організації фінансової діяльності на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
включає організацію фінансового прогнозування та планування, аналізу та
контролю виробничо-господарської діяльності, а також оперативної
фінансово-економічної роботи.
Фінансове планування на “АГРОПОДІЛЛЯ” здійснюється головним
бухгалтером за участю:
- менеджера зі збуту, який забезпечує інформацію про стан
ринку, конкуренції на ньому та перспектив підприємства на вже існуючому та
нових ринках;
- начальника виробництва, що надає інформацію про
можливі виробничі потужності, стан виробничих фондів, нормативні витрати
матеріальних затрат на виробництво продукції, можливості їх оптимізації тощо.
Особлива увага на підприємстві приділяється плануванню
витрат, оскільки від їх розміру безпосередньо залежать основні показники
економічної діяльності підприємства - прибуток, рентабельність тощо.
Метою планування витрат на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” є економічно
обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для
виробництва кожного виду та всієї продукції підприємства, яка відповідає
вимогам щодо якості. Крім того, розрахунки планової собівартості окремих видів
продукції, товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби
в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності
окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, а також для
формування цін.
У процесі організації планування витрат на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” здійснюється:
- розрахунок вартості ресурсів (насіння, трудові ресурси,
техніка, паливно-мастильні матеріали), необхідних для кожного виду діяльності,
за переліком об'єктів і підприємства в цілому;
- обчислення виробничої собівартості кожного виду
продукції, робіт, послуг за структурними підрозділами і підприємства в цілому;
- визначення загального розміру обсягу витрат на
плановий обсяг господарської діяльності підприємства.
Розробці плану собівартості на підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” передує всебічний аналіз його
виробничо-господарської діяльності за попередній період, виявляються
внутрішньовиробничі резерви та розробляються організаційно-технічні заходи
підвищення економічної ефективності виробництва.
Результати планових розрахунків виражаються показниками
абсолютної величини, відносного рівня та динаміки витрат, що обчислюються для
одиниці або до загального обсягу випуску певного виду продукції та продукції,
що реалізується.
Під абсолютною величиною витрат на виробництво продукції
розуміють її суму на плановий або звітний період. Відносний рівень витрат являє
собою відношення витрат до обсягу продукції. Показником відносного рівня витрат
різнорідної продукції є витрати на одну гривню товарної продукції.
Розраховується він діленням загальної суми витрат на обсяг продукції у
вартісному виразі.
Зведений кошторис витрат по підприємству складає головний
бухгалтер ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. До зведеного кошторису витрат на
виробництво входять витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що
беруть участь у виробництві сільськогосподарської продукції.
Зведений кошторис витрат на виробництво (з розбивкою за
кварталами) складається на підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” на основі таких розрахунків:
- витрат на сировину, паливо й енергію в
сільськогосподарському виробництві;
- основної та додаткової заробітної плати робітників,
зайнятих виробництвом продукції (виконанням робіт), з відрахуванням на
соціальні заходи;
кошторисів витрат (калькуляцій виробничої
собівартості продукції) допоміжного виробництва;
кошторису витрат на утримання та експлуатацію
устаткування;
- кошторису загально-виробничих витрат;
- кошторису інших виробничих витрат.
Отже, на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” при планування витрат і собівартості
продукції використовується кошторисний метод.
У спеціальних таблицях плану складаються кошториси витрат відповідно до
їх статей за культурами (групами), видами тварин (групами) і т. д. Витрати
розраховуються на основі технологічних карт або планових нормативів за
елементами витрат на гектар площі, голову худоби, одиницю продукції. Головним
недоліком цього методу є велика трудомісткість планових розрахунків.
Заплановані витрати, включаючи загальновиробничі й
загальногосподарські, за культурами (групами культур), видами та групами тварин
і птиці, виконуваними роботами під урожай майбутніх років, що планують як
незавершене виробництво, складають собівартість продукції чи робіт.
Поряд з цим обчислюють собівартість одиниці продукції, робіт
незавершеного виробництва й робіт з поліпшення якості земель, здійснюваних за
рахунок власних коштів господарства.
Собівартість продукції за видами сільськогосподарських
культур визначається: а) зерна, насіння соняшнику - франко-тік (інше місце
первинної доробки); б) соломи, сіна - франко-місце зберігання; в) цукрових
буряків, картоплі, овочів, баштанних культур, коренеплодів - франко-поле (місце
зберігання); г) плодів, ягід, винограду, овочів закритого грунту - франко-пункт
приймання (зберігання); д) соломки та трести льону, конопель - франко-пункт
зберігання чи переробки (у підприємстві); е) зеленої маси на корм -
франко-місце споживання; є) зеленої маси на силос, трав’яного борошна, сінажу,
гранул - франко-місце силосування, сінажування, виробництва борошна, гранул.
Зважаючи на розмір планових витрат та з врахуванням планових
інвестиційних та інших фінансових заходів на підприємстві визначається загальна
потреба у грошових коштах на плановий період.
Організація аналізу та контролю виробничо-господарської
діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” покладена на бухгалтерію. При цьому бухгалтерія
здійснює переважно облік фінансових результатів, проводить зведення показників
діяльності підприємства в зручні для подальшого аналізу форми. А головний
бухгалтер ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” проводить аналіз виробничо-господарської діяльності
підприємства та її результатів.
Особливу увагу на підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” надають
аналізу фінансового стану підприємства, оскільки для фінансової діяльності
особливо важливим є підтримання високого рівня фінансової стійкості,
ліквідності та платоспроможності.
Це пов’язано
з тим, що фінансова діяльність досить часто може порушити фінансову стійкість
підприємства внаслідок значного переважання залучених коштів над власними
ресурсами.
Крім того, достатній рівень ліквідності й платоспроможності -
це необхідна умова для подальшої фінансової діяльності підприємства, адже лише
за таких умов існує можливість залучення додаткових коштів для розвитку
підприємства.
Оперативно-економічна діяльність на підприємстві ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” здійснюється також бухгалтерією. Вона включає в себе поточне порівняння фінансових
планів та результатів діяльності виробничо-господарської діяльності.
Одним з основних завдань оперативно-економічної роботи на підприємстві є дослідження і визначення впливу
прибутку на фінансовий стан підприємства та його оптимізація на поточному
етапі.
Співвідношення використання прибутку на споживання і
накопичення здійснює вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства. Якщо
накопичених коштів недостатньо, зростає потреба в залучених коштах, знижується
потенціал розвитку підприємства, який характеризується показником
рентабельності власного капіталу. В протилежному випадку - погіршується
фінансова стійкість підприємства, зростає його залежність від зовнішніх інвесторів
і кредиторів.
2.3
Оцінка ефективності управління фінансовою діяльністю ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
управління
фінансовий інформаційний
Як було зауважено в теоретичній частині магістерської роботи,
про ефективність фінансової діяльності підприємства свідчать, по-перше,
фінансові результати його діяльності, а по-друге, - показники фінансового
стану.
Спочатку проаналізуємо основні показники господарської
діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. Вихідними даними для аналізу
слугують дані Звіту про фінансові результати підприємства (Додаток Б) за
останні роки. Вихідні та розрахункові дані представимо у вигляді таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Таблиця основних показників діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” за
2009 - 2011 рр.
|
№ п/п
|
Показники
|
2009
|
2010
|
2011
|
Відхилення
|
|
|
|
|
|
Абсолютне, тис.грн.
|
Відносне, %
|
|
1.
|
Дохід від
реалізації, тис.грн.
|
52210,1
|
52369,8
|
76328,7
|
23958,9
|
45,75
|
|
2.
|
Податок на додану
вартість, тис.грн.
|
8701,7
|
8728,3
|
12721,5
|
3993,2
|
45,75
|
|
3.
|
Собівартість
реалізації продукції, тис.грн.
|
38750,1
|
36559,5
|
54851,2
|
18291,7
|
50,03
|
|
4.
|
Валовий прибуток,
тис.грн.
|
4758,3
|
7082
|
8756
|
1674,0
|
23,64
|
|
5.
|
Рентабельність, %
|
12,3
|
19,4
|
16,0
|
-3,4
|
-17,53
|
|
6.
|
Інші операційні
доходи, тис.грн.
|
44,3
|
1,5
|
0
|
-1,5
|
-100,00
|
|
7.
|
Адміністративні
витрати, тис.грн.
|
1196,6
|
1393,9
|
1449,3
|
55,4
|
3,97
|
|
8.
|
Витрати на збут,
тис.грн.
|
2344,4
|
2775,2
|
3761,5
|
986,3
|
35,54
|
|
9.
|
Інші операційні
витрати, тис.грн.
|
261,6
|
421,4
|
633
|
211,6
|
50,21
|
|
10.
|
Прибуток від
операційної діяльності, тис.грн.:
|
999,7
|
2493
|
2912,2
|
419,2
|
16,82
|
|
11.
|
Інші доходи, тис.грн.
|
111,2
|
95,1
|
124
|
28,9
|
30,39
|
|
12.
|
Фінансові витрати, тис.грн.
|
367,8
|
564,7
|
589,7
|
25,0
|
4,43
|
|
13.
|
Інші витрати,
тис.грн.
|
59,9
|
86,6
|
351,9
|
265,3
|
306,35
|
|
14.
|
Прибуток від
звичайної діяльності до оподаткування, тис.грн.
|
683.2
|
1936,8
|
2094,6
|
157,8
|
8,15
|
|
15.
|
Податок на
прибуток, тис.грн.
|
216,8
|
520,1
|
545,7
|
25,6
|
4,92
|
|
16.
|
Чистий прибуток,
тис.грн.
|
466,4
|
1416,7
|
1548,9
|
132,2
|
9,33
|
Проведені в таблиці 2.2 розрахунки свідчать, що сума доходу
від реалізації в 2011 році склала 76328,7 тис.грн., що на 23958,9 тис.грн. або на 45,75% більше порівняно з 2010 роком. Це
позитивна тенденція.
Зважаючи на зростання доходу від реалізації, такими ж темпами
зросла й сума сплаченого ПДВ. В 2011 році вона рівна 12721,5 тис.грн., тобто на 3993,2
тис.грн. або на 45,75% більше по відношенню до
показника 2010 року.
При цьому в динаміці зросла собівартість реалізації. В 2011
році вона склала 54851,2 тис.грн., що на 18291,7 тис.грн. або на 50,03% більше порівняно з 2010 роком.
В результаті спостерігається ще одна позитивна зміна -
збільшення обсягу валового прибутку в динаміці. В 2011 році він склав 8756 тис.грн., що на 1674 тис.грн. або на 23,64% більше по відношенню до показника
2010 року.
Але негативним є зменшення рентабельності. Так, в 2010 році
вона була рівна 19,4%, а в 2011 році лише 16%, тобто на 3,4% менше порівняно з
попереднім періодом.
Інші операційні доходи в динаміці відсутні, тобто зменшилися
на 0,5 тис.грн. Зросли в динаміці адміністративні витрати. Так, в 2011 році їх
обсяг рівний 1449,3 тис.грн., що на 55,4 тис.грн. або на 3,97% більше порівняно з 2010 роком.
Зросли в часі й витрати на збут: їх сума в 2011 році склала 3761,5 тис.грн., що на 986,3 тис.грн. або на 35,54% більше рівня попереднього року.
Інші операційні витрати також зросли і склали в 2011 році 633 тис.грн., що на 211,6 тис.грн. або на 50,21% більше порівняно з аналогічним
показником 2010 року.
Зважаючи на такі зміни, прибуток ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” від
операційної діяльності в 2011 році зріс і склав 2912,2 тис.грн., що на 419,2
тис.грн. або на 16,82% більше порівняно з 2010 роком.
Інші доходи ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” незначні і складають в 2011 році
124 тис.грн., що на 28,9 тис.грн. або на 30,39% більше порівняно з 2010 роком.
При цьому фінансові витрати зросли на 25 тис.грн., тобто на 4,43% порівняно з попереднім роком.
Інші витрати підприємства також зросли і склали в 2011 році 351,9 тис.грн., що на 265,3 тис.грн. або в 3 рази більше
порівняно з попереднім роком.
У результаті фінансовий результат діяльності досліджуваного
господарства від звичайної діяльності до оподаткування є позитивним і складає в
2011 році 2094,6 тис.грн., що на 157,8 тис.грн. або на 8,15% більше порівняно з
2010 роком. Податок на прибуток зріс у 2011 році на 25,6 тис.грн. або на 4,92%.
У результаті чистий прибуток ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” у 2011 році рівний 1548,9 тис.грн., що на 132,2 тис.грн. або на 9,33% більше за аналогічний показник 2010
року.
Отже, основні абсолютні результати фінансової діяльності
досліджуваного підприємства в динаміці покращилися. Але для більш повної оцінки
ефективності фінансової діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” доцільно проаналізувати
його фінансовий стан.
Однією з характеристик фінансового стану підприємства є його
майновий стан. Поняття майнового стану підприємства включає основні засоби. При
оцінці майнового стану підприємства враховуються дані звітної форми 2 Балансу
(Додаток А): залишкова вартість основних засобів, первісна вартість, знос
основних засобів.
При подальшому аналізі фінансового стану використаємо також
форму 2 Звіт про фінансові результати (Додаток Б).
В ході аналізу майнового стану досліджуваного підприємства
скористаємося деякими абсолютними величинами (нетто-баланс), а також розрахуємо
основні відносні показники, що його характеризують. Дослідження проведемо за
2009-2011 роки.
З метою порівняння показників фінансового стану
досліджуваного господарства у динаміці представимо результати обчислень у
вигляді таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Показники майнового стану ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009 -
2011 роках
|
№
|
Показник
|
Значення показника
|
Відхилення 2011 від 2010 (+,-)
|
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
1
|
Нетто-баланс,
тис.грн.
|
12007,6
|
13295,9
|
16563,1
|
3267,2
|
|
2
|
Знос основних
засобів, тис.грн.
|
2231,3
|
3340,2
|
4447,3
|
1107,1
|
|
3
|
Первісна вартість
основних засобів, тис.грн.
|
9677
|
12441
|
15992,3
|
3551,3
|
|
4
|
Коефіцієнт зносу
(р. 2 : р.3)
|
0,23
|
0,27
|
0,28
|
0,01
|
|
5
|
Коефіцієнт
придатності (1 - р.4)
|
0,77
|
0,73
|
0,72
|
0,01
|
Як видно з таблиці 2.3, показник нетто-балансу в 2011 році
збільшився порівняно з 2010 роком на 3267 тис.грн., що свідчить про зростання
майнового потенціалу підприємства, тобто про позитивні тенденції в його
фінансовому стані.
При цьому частка зношених основних засобів у первісній
вартості в 2011 році дещо більша ніж в 2010 році (на 0,01), що в цілому є
закономірним явищем, але свідчить про невисокий рівень поповнення основних
засобів на підприємстві. У зв’язку з
цим спостерігається зменшення коефіцієнта придатності, який в 2010 році складає 73%, а в 2011 році 72%. Це свідчить про те, що з
часом зменшується кількість основних засобів, які придатні до
виробничо-технологічного циклу.
Весь
капітал підприємства можна розділити на дві частини: власний і залучений. Співвідношення між власним і
залученим капіталом характеризує ступінь фінансової стійкості фірми. Аналіз
фінансової стійкості (стабільності) здійснюється, як правило, по пасиву
балансу, тобто дає можливість відслідкувати залежність підприємства від його кредиторів
та інвесторів. Але при вивченні фінансової діяльності господарюючого суб'єкта
важливим є не тільки те, звідки залучались кошти, а й куди вони вкладені, тобто
в процесі розрахунків використовуються дані активу.
Отже, визначимо показники фінансової стабільності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в динаміці за три роки. Для
порівняння в динаміці представимо результати проведених розрахунків у вигляді
таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Показники фінансової стабільності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009 - 2011 роках
|
№
|
Показник
|
Значення показника
|
Відхилення 2011/10 (+,-)
|
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
1
|
Власний капітал,
тис.грн.
|
4809,8
|
6248,6
|
7941
|
1692,4
|
|
2
|
Баланс, тис.грн.
|
12007,6
|
13295,9
|
16563,1
|
3267,2
|
|
3
|
Довгострокові зобов’язання, тис.грн.
|
2550,2
|
3392,1
|
4617,1
|
1225,0
|
|
4
|
Залучений капітал,
тис.грн. (р.2 - р.1)
|
7197,8
|
7047,3
|
8622,1
|
1574,8
|
|
5
|
Коефіцієнт
незалежності (р.1 : р.2)
|
0,40
|
0,47
|
0,48
|
0,01
|
|
6
|
Коефіцієнт
залежності (р.2 : р.1)
|
2,50
|
2,13
|
-0,04
|
|
7
|
Коефіцієнт
співвідношення власних та залучених засобів (р. 1 : р.4)
|
0,67
|
0,89
|
0,92
|
0,03
|
|
8
|
Основні засоби,
тис.грн.
|
7445,7
|
9100,8
|
11545
|
2444,2
|
|
9
|
Коефіцієнт
структури покриття довгострокових вкладень (р.3 : р.8 )
|
0,34
|
0,37
|
0,40
|
0,03
|
|
10
|
Коефіцієнт
структури залучених засобів (р.3 : р.4)
|
0,35
|
0,48
|
0,54
|
0,06
|
Як видно з таблиці 2.4, коефіцієнт незалежності на даному підприємстві в 2011 році дещо зріс порівняно з 2010 роком. Це позитивна динаміка, але
негативним є те, що його рівень не досягає норми (0,5). Це свідчить про дещо
низьку частку активів підприємства, які створені за рахунок власних джерел.
Отже, цей показник свідчить про недостатню фінансову
стабільність підприємства, але з позитивною тенденцією до зростання в динаміці.
Коефіцієнт залежності є доповнюючим до попереднього, оскільки
їх сума складає 100 % (або одиницю) тому його значення характеризує стан
фінансової стійкості підприємства на тому ж недостатньому рівні з незначною
позитивною тенденцією до зміни в динаміці.
Обчислений коефіцієнт співвідношення власних та залучених
засобів показує, що на 1 гривню залучених засобів припадає 0,89 грн. (в 2010
році) та 0,92 грн. (в 2011 році) власних засобів. Як бачимо, спостерігається
незначне зростання даного показника, що свідчить про послаблення залежності
підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке покращення
фінансової стабільності. Більш наочно співвідношення власних та залучених
засобів показує рис.2.5.
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень в
динаміці зростає, що свідчить про те, що в 2011 році більша кількість основних
фондів досліджуваного підприємства сформовані за рахунок довгострокових
вкладень. Це є свідченням деякого посилення фінансової залежності підприємства
від кредиторів та інвесторів. Коефіцієнт структури залучених засобів для даного
підприємства також в динаміці зростає і перевищує 0,5. Це свідчить, що більше
половини всіх зобов’язань ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” є довгостроковими. Тобто, виплати їх
передбачаються у віддаленому періоді.
В цілому, проведений аналіз свідчить про деяке покращення
фінансової стабільності, хоча її рівень залишається дещо нижчим. ніж у нормі.
Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства також
надзвичайно важливий в ході аналізу фінансового стану підприємства. Цей аналіз
дозволяє зробити висновок стосовно того, чи може підприємство своєчасно і в
повному обсязі здійснити розрахунки по короткостроковим зобов'язанням.
З метою оцінки ліквідності досліджуваного підприємства, перш
за все, побудуємо баланс ліквідності в 2011 році (таблиця 2.5).
Рис.2.5. Співвідношення власних та
залучених засобів ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009 - 2011 роках, тис.грн.
В результаті порівняння підсумків наведених груп активів і
зобов'язань можна зробити висновок, що баланс підприємства не є ліквідним. Так,
спостерігається дефіцит найбільш ліквідних активів - грошових коштів та їх
еквівалентів.
Таблиця 2.5
Баланс ліквідності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2011 р.р.
|
Актив
|
Початок року
|
Кінець року
|
Пасив
|
Початок року
|
Кінець року
|
Платіжний надлишок
(+) або нестача (-)
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7=2-5
|
8=3-6
|
|
1. Найбільш
ліквідні активи (Л1)
|
38,9
|
160,6
|
1. Найбільш
термінові зо-бов’язання (П1)
|
2755,2
|
3000
|
-2716,3
|
-2839,4
|
|
2. Високо-ліквідні
активи (Л2)
|
2207,6
|
3451,4
|
2. Коротко-строкові
пасиви (П2)
|
900
|
1005
|
1307,6
|
2446,4
|
|
3. Менш ліквідні
активи (Л3)
|
1562,9
|
1112,8
|
3. Довго-строкові
пасиви (П3)
|
3392,1
|
4617,1
|
-1829,2
|
-3504,3
|
|
4. Активи, які
важко реалізуються (Л4)
|
9426,8
|
11767,6
|
4. Постійні пасиви
(П4)
|
6248,6
|
7941
|
3178,2
|
3826,6
|
|
Баланс
|
13295,9
|
16563,1
|
Баланс
|
13295,9
|
16563,1
|
-
|
-
|
На кінець 2010 року цей дефіцит складав 2716,3 тис.грн., а на
кінець 2011 року - 2839,4 тис.грн. Тобто, негативною тенденцією є хростання
обсягу дефіциту найбільш ліквідних активів ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. Це свідчить про
погіршення поточної ліквідності досліджуваного підприємства в динаміці.
Слід зауважити, що таку ситуацію не слід вважати
катастрофічною. Більше того, така ситуація характерна для більшості
підприємств, оскільки утримувати в складі активів значну частку високоліквідних
активів (грошей і їх еквівалентів) недоцільно, більш ефективно переводити їх у
захищені від впливу інфляції види активів, такі як запаси сировини, матеріалів,
палива, в устаткування, будівлі і споруди.
Позитивним є те, що високоліквідних активів на досліджуваному
підприємстві є надлишкова кількість: 1307,6 тис.грн. в 2010 році та 2446,4
тис.грн. та 2011 році. Саме ці активи можуть бути використані при необхідності
розрахунків по найбільш терміновим зобов’язанням. Але й їх не вистачить для цього. Це вже свідчить про негативні
ознаки в ліквідності досліджуваного підприємства, хоч і динаміці ситуація дещо
й покращилася.
Негативним є також те, що на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” спостерігається нестача
повільноліквідних активів. Тобто, підприємство на сьогодні не має достатніх
запасів для розрахунку по довгостроковим зобов’язанням. Разом з тим, важко ліквідних активів на підприємстві
є надлишок. Лише ними підприємство зможе розрахуватися по своїм довгостроковим
зобов’язанням.
Отже, проведений аналіз ліквідності балансу свідчить про
недостатню ліквідність і платоспроможність підприємства.
Розрахуємо також показники ліквідності по досліджуваному
підприємству. Для порівняння обчислених показників в динаміці представимо
розрахунки у вигляді таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Ліквідність ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010 - 2011 роках
|
№ з/п
|
Назва показника
|
Розрахунок
|
Норм. знач.
|
2009ь році
|
2010
|
2011
|
Відхилення 2011/10
|
|
1
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
|
(Р220+Р230+
Р240)/Р620
|
>0,2
|
0,003
|
0,01
|
0,04
|
0,03
|
|
2
|
Коефіцієнт швидкої
ліквідності
|
(Р150-Р240)/Р 620
|
>0,7
|
0,34
|
0,61
|
0,9
|
0,29
|
|
3
|
Коефіцієнт покриття
|
Р260/Р 620
|
>1
|
0,65
|
1,04
|
1,18
|
0,14
|
Більш наочно динаміку показників ліквідності досліджуваного
підприємства демонструє рис.2.6.
Рис.2.6. Динаміка показників ліквідності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009 - 2011 роках
Дані таблиці 2.6 та рис.2.6 свідчать, що коефіцієнт
абсолютної ліквідності значно нижчий за мінімальне нормативне значення цього
показника (0,2 - 0,25). Але позитивним є те, що його значення в 2011 році
зросло порівняно з 2010 роком, що в цілому свідчить про деяке покращення
ліквідності в динаміці. В той же час, розрахований коефіцієнт швидкої
ліквідності в 2011 році також зріс, і навіть досягнув нормативного значення
(0,7). Таким чином, швидка ліквідність також в динаміці покращилася.
Також в 2011 році відбулися позитивні зміни рівня загального
коефіцієнта покриття. Крім того, його значення перевищує мінімально достатнє
значення - 1. Це є позитивною тенденцією в стані ліквідності підприємства.
Фінансовий стан підприємства та його стійкість в значній
степені залежить від того, яка ділова активність підприємства, як налагоджена
система господарських зв’язків і який дохід вони йому приносять. Аналіз ділової
активності здійснюється з метою порівняння ефективності використання ресурсів
та визначення міри виконання плану за основними показниками і зміні темпів їх
росту. Для порівняння обчислених показників у динаміці представимо результати
розрахунків у вигляді таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Ділова активність ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010 - 2011 рр.
|
№
|
Показник
|
Значення показника
|
Відхилення 2011 від
2010 (+,-)
|
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
1
|
Виручка від
реалізації продукції, тис.грн.
|
52210,1
|
52369,8
|
76328,7
|
23958,9
|
|
2
|
Баланс валюти,
тис.грн.
|
12007,6
|
13295,9
|
16563,1
|
3267,2
|
|
3
|
Оборотні активи,
тис.грн.
|
3022,1
|
3809,4
|
4724,8
|
915,4
|
|
4
|
Власний капітал,
тис.грн.
|
4809,8
|
6248,6
|
7941
|
1692,4
|
|
5
|
Дебіторська
заборгованість, тис.грн.
|
1325,4
|
1188,9
|
1787,9
|
599,0
|
|
6
|
Кредиторська
заборгованість, тис.грн.
|
2866
|
2258,3
|
2353
|
94,7
|
|
7
|
Загальне обертання
капіталу, обертів (р.1 : р.2)
|
4,35
|
3,94
|
4,61
|
0,67
|
|
8
|
Обертання мобільних
коштів, обертів (р.1 : р.3)
|
17,28
|
13,75
|
16,15
|
2,40
|
|
9
|
Обертання власного
капіталу, обертів (р.1 : р.4)
|
10,85
|
8,38
|
9,61
|
1,23
|
|
10
|
Обертання
дебіторської заборгованості, обертів (р.1 : р.5)
|
39,39
|
44,05
|
42,69
|
-1,36
|
|
11
|
Термін обороту
дебіторської заборгованості, днів (360 : р.10)
|
9,14
|
8,17
|
8,43
|
0,26
|
|
12
|
Обертання
кредиторської заборгованості, обертів (р.1 : р.6)
|
18,22
|
23,19
|
32,44
|
9,25
|
|
13
|
Термін обороту
кредиторської заборгованості, днів (360 : р.12)
|
19,76
|
15,52
|
11,10
|
-4,42
|
Як видно з таблиці 2.7, обертання майже всіх ресурсів
досліджуваного підприємства в динаміці покращилося, що знайшло відображення в
збільшенні кількості оборотів протягом року. Так, покращилася оборотність
всього капіталу, оборотних активів, власного капіталу, кредиторської
заборгованості. Винятком є лише оборотність дебіторської заборгованість, яка в
динаміці погіршилася, що знайшло відображення в зменшенні кількості її оборотів
за рік та в збільшенні тривалості одного обороту.
Проаналізуємо також показники рентабельності досліджуваного
підприємства. Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають
результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструменти
інвестиційної, цінової політики тощо.
З метою оцінки рентабельності на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” розрахуємо ряд показників. Для їх
порівняння у динаміці представимо результати розрахунків у вигляді таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Показники рентабельності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010 -
2011 роках
|
№
|
Показник
|
Значення показника
|
Відхилення 2011 від
2010 (+,-)
|
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
1
|
Валовий прибуток,
тис.грн.
|
4758,3
|
7082
|
8756
|
1674,0
|
|
2
|
Собівартість,
тис.грн.
|
38750,1
|
36559,5
|
54851,2
|
18291,7
|
|
3
|
Чистий прибуток,
тис.грн.
|
466,4
|
1416,7
|
1548,9
|
132,2
|
|
4
|
Баланс валюти,
тис.грн.
|
12007,6
|
13295,9
|
16563,1
|
3267,2
|
|
5
|
Власний капітал,
тис.грн.
|
4809,8
|
6248,6
|
7941
|
1692,4
|
|
6
|
Рентабельність
основної діяльності (р.1 : р.2 *100%)
|
12,28
|
19,37
|
15,96
|
-3,41
|
|
7
|
Рентабельність
основного капіталу (р.3 : р.4*100%)
|
3,88
|
10,66
|
9,35
|
-1,31
|
|
8
|
Рентабельність
власного капіталу (р.3 : р.5*100%)
|
9,70
|
22,67
|
19,51
|
-3,16
|
Як бачимо з таблиці 2.8, показники рентабельності основної
діяльності в 2011 році дещо знизилися порівняно з аналогічним показником в 2010
році. Це свідчить про погіршення рентабельності підприємства та його
фінансового стану в цілому.
Отже, фінансовий стан підприємства в динаміці дещо змінився.
Так, показники фінансової стабільності, ліквідності та ділової активності ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” в 2011 році дещо покращилися, але рентабельність зменшилася.
Висновок
до розділу 2
Проведений в роботі аналіз показників господарської
діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” показав, що практично всі вони в динаміці зросли.
Особливо позитивним результатом є збільшення обсягу чистого прибутку 132,2 тис.грн. або на 9,33% порівняно з 2010 роком.
Показники фінансової стійкості в 2011 році дещо покращилися
порівняно з 2010 роком, хоча її рівень залишається дещо нижчим, ніж у нормі.
Проведений аналіз ліквідності балансу свідчить про недостатню
ліквідність платоспроможність підприємства. Разом з тим, спостерігаються
позитивні зміни рівня основних показників ліквідності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. Це є
позитивною тенденцією фінансового стану підприємства.
В динаміці також покращилося обертання майже всіх ресурсів
досліджуваного підприємства, що знайшло відображення в збільшенні кількості
оборотів протягом року. Винятком є лише оборотність дебіторської
заборгованість, яка в динаміці погіршилася, що знайшло відображення в зменшенні
кількості її оборотів за рік та в збільшенні тривалості одного обороту. Отже,
ділова активність підприємства покращилася. Натомість у часі відмічається
погіршення рентабельності підприємства.
Таким чином, більшість досліджених показників в 2011 році
показали позитивні тенденції, що дає можливість говорити про позитивні
тенденції фінансової діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, а відтак і про ефективність
загального управління фінансовою діяльністю підприємства.
Розділ
3. Основні аспекти застосування інформаційних технологій в процесі загального
управління фінансовою діяльністю ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
.1
Аналіз можливостей сучасних інформаційних систем для оптимізації фінансової
діяльності підприємства
Сучасність і постійні зміни в умовах існування підприємства
вимагають найновіших методів управління. Звідси постає питання необхідності
високоякісного забезпечення процесу управління підприємством. Але більшість
аналітичних розрахунків, в умовах розгляду чималих компаній або компаній
спрямованих на розширення бізнесу, займає як по розрахункам, обробці, аналізу і
подальшій інтерпретації досить багато часу, враховуючи, що в змінних умовах
необхідно реагувати швидко, оперативно і результативно. Тому при неякісному
забезпеченні управлінського процесу страждають як якість отриманої інформації
так і якість результату від застосування цієї інформації для прийняття
управлінських рішень. Звідси, впровадження інформаційних технологій для
оптимізації управління підприємством, зокрема стосовно управління фінансовою
діяльністю підприємства, надзвичайно важливі для стабільної роботи сучасного
підприємства. Тому актуальним є огляд порівняльних характеристик найбільш
поширених на ринку програмних продуктів автоматизації фінансового аналізу і
можливості їх використання при загальному управлінні фінансовою діяльністю
підприємства.
Слід зауважити, що дослідженню проблем використання
програмних продуктів, при управлінських процесах, зокрема в ході проведення
аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства в сучасних умовах,
велику увагу приділяють українські учені-економісти: Ситник В.Ф., Єрьоміна
Н.В., російські учені: В.Палій, В.Ковальов, та білоруські - Н.Русак, М.
Міхайлова-Станюта, що розробили методики розрахунку і аналізу показників з
вибраним видом школи фінансового аналізу. Проте недоліком більшості програм є
їх обмеженість у використанні тільки фінансової звітності підприємства.
Треба констатувати той факт, що сьогодні менеджери,
економісти та бухгалтери підприємств, проводячи аналітичні процедури,
використовують сучасні інформаційні технології, на жаль, тільки як допоміжний
засіб, працюючи здебільшого в таких програмних продуктах, як MS Excel, MS Word та MS Access.
Але науковці стверджують, що для більш ефективного
застосування комп’ютерної техніки при проведенні аналітичних та управлінських
процедур доцільніше використовувати комп’ютер не лише для обробки та подання
інформації, а й безпосередньо в процесі аналізу даних та формулювання певних
висновків.
Важливо відмітити, що використання сучасних програмних
продуктів може дорого коштувати власникам підприємств, тому такі програми
комплексного фінансового аналізу діяльності суб’єктів господарювання можуть
дозволити собі тільки підприємства з великим рівнем доходів.
В даний час на ринку комп'ютерних програм є універсальні аналітичні програми
і спеціальні, що використовуються в окремих галузях економіки. Яскравими
представниками універсальних програмних продуктів є ІНЕК-АФСП,
Audit Expert, БЕСТ-Ф.
Серед спеціальних аналітичних програм досить відомими є
ИНЕК-аналітик, ИНЕК-інвестор, Project Expert, які дозволяють здійснити розробку
бізнес-планів та інвестиційних проектів, а також провести оцінку їх економічної
ефективності.
Значні переваги серед них мають ті інформаційні системи, які
дозволяють користувачеві змінювати алгоритми розрахунку показників, і навіть
створювати власні методики зі своїм набором розрахункових показників.
Це значно розширює рамки використання системи, але, з погляду
розробників, значно ускладнює створення системи і, отже, підвищує її вартість. Порівняльні характеристики найбільш поширених на ринку систем
автоматизації фінансового аналізу представлені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Порівняльні характеристики систем автоматизації, що використовуються в процесі
управління фінансовою діяльністю підприємства
|
Функціональні можливості
|
Модуль "Фінансовий
аналіз" ІС "Галактика"
|
«БЕСТ-Ф»
|
«1С-АФСП»
|
|
Імпорт початкових даних
|
З системи «Галактика»,
текстових файлів і електронних таблиць
|
З системи «БЕСТ-4»
|
З будь-яких облікових
систем у форматі ТХТ
|
|
Перевірка взаємозв’язку
початкових даних
|
Є
|
Є
|
Є
|
|
Зміна шаблонів введення
початкової інформації
|
Можливо
|
Можливо
|
Можливо
|
|
Перетворення початкової
інформації в інший стандарт фінансової звітності
|
Можливо
|
Неможливо
|
Можливо
|
|
Об’єм реалізованих
(підготовлених розробниками) методик аналізу (кількість аналітичних
розрахункових показників)
|
Аналіз фінансового стану
підприємства за методикою Ковальова і ін.
|
Аналіз структури майна,
плато-спроможності, фінансової стійкості і ін.
|
Методик аналізу - 6; аналіз
активів і пасивів аналітичного балансу, доходів і витрат, притоку і відтоку
грошових коштів і ін.
|
|
Наявність реалізованих
методик, затверджених офіційними органами
|
Немає
|
Є
|
Затверджених методик - 14
|
|
Настройка і зміна шаблонів
методик
|
Є
|
Є
|
Є
|
|
Можливість створення
призначених для користувача методик
|
Є
|
Є
|
Є
|
|
Диференціювання результатів
аналізу залежно від галузевої приналежності підприємства
|
Є
|
Є
|
Є
|
|
Представлення результатів
аналізу в графічному вигляді
|
Є
|
Є
|
Є
|
|
Текстовий висновок за
наслідками аналізу
|
Немає
|
Є
|
|
Інструменти експорту даних
|
Є
|
Є
|
Є
|
|
Інші переваги та недоліки
|
Не зовсім зручний графічний
редактор, відносно висока вартість і складність системи
|
Зручний довідник, табличний
редактор
|
Графічний ролик, пошукова
система, будь-яка кількість валют
|
Модуль «Фінансовий аналіз» системи «Галактика» (корпорація «Галактика»)
адресований керівникам і фахівцям фінансових служб. Основні завдання, що
вирішуються в ньому, - оцінка фінансового стану
підприємства і перспектив його подальшого розвитку з орієнтацією на
підприємства всіх форм власності, у тому числі і з особливостями представлення
звітності за міжнародними стандартами.
Використання засобів модуля забезпечує підтримку комплексу
завдань, пов'язаних з оцінкою фінансового стану підприємства:
- гнучка настройка показників для цілей
обліку і аналізу, настройка і визначення критеріїв оцінки;
- рішення задачі збору, побудови і
фінансового аналізу звітності організації;
- різні варіанти методик розрахунку і
аналізу показників;
- можливість роботи з індексами.
У модулі передбачена перевірка взаємозв'язку показників і форм
звітності, що сприяє зменшенню кількості помилок в початковій інформації і
підвищенню якості результатів аналізу. Проте слід відмітити, що модуль
достатньо складний в експлуатації і відносно громіздкий, а ефективність його
використання залежатиме від кількості методик, реалізованих розробниками у
відповідній версії системи.
Автономна експлуатація модуля «Фінансовий аналіз» швидше за
все буде економічно малоефективною із-за високої трудомісткості роботи і
пристойної вартості.
Система БЕСТ-Ф (АРМ «Фінансового аналізу» компанії
«Інтелект-Сервіс», Москва) призначена як для оперативного аналізу власної
фінансово-господарської діяльності, так і для проведення незалежної зовнішньої
експертизи і аналізу економічного стану підприємства з метою розробки стратегії
його розвитку.
Вона об'єднує можливості електронної таблиці і бази даних,
може обробляти різну інформацію, яка або вводиться вручну або імпортується з
текстового файлу, або завантажується із споріднених систем «БЕСТ-3», «БЕСТ-4».
Програма має два варіанти виконання: «Зовнішній аналіз» і
«Внутрішній аналіз» спеціалізованих функцій, що розрізняються набором, і
шаблонів аналітичних документів.
Варіант «Внутрішній аналіз» володіє можливістю завантаження
даних з програм «БЕСТ-3» і «БЕСТ-4» і виконує функції аналізу як публічної
звітності, так і результатів внутрішнього обліку.
У системі спеціального аналізу реалізовані такі методики, як «Партнер»,
«Банкір», «Акціонер», «Банкрут». Методика «Банкрут» призначена для аналізу
вірогідності банкрутства підприємства по зарубіжних методиках (модель
Альтамана, Бівера, Копана і Гольдера і т.д.) і за допомогою критеріїв
неплатоспроможності, вживаних у вітчизняній практиці (коефіцієнт поточної
ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами, коефіцієнт
відновлення (втрати) платоспроможності).
Також за допомогою закладених в програму методик, об'єднаних в систему
комплексного аналізу, можна розрахувати такі показники підприємства, як
структура майна, платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність. Результати
аналізу представляються як у вигляді аналітичних таблиць, так і у вигляді
графіків.
Своєрідним еталоном для розробників аналітичних програм є розробки
московської фірми «ІНЕК». Одним з представників систем є система «1С-АФСП». При
роботі з програмою можна отримати автоматично підготовлений в текстовому вигляді докладний висновок з фінансового стану
підприємства.
Для оцінки фінансового стану підприємства в системі
застосовуються «горизонтальний» і «вертикальний» аналіз:
- пасивів і активів аналітичного
балансу (відносні і абсолютні зміни в структурі майна і джерелах його
формування);
- прибутків і збитків;
- платоспроможності (коефіцієнт
покриття, проміжний коефіцієнт покриття, термінова і абсолютна ліквідність,
коефіцієнт Бівера, інтервал самофінансування, показник Альтамана і т.д.);
- фінансової стійкості (рівень власного
капіталу, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт покриття
необоротних активів власним і довгостроковим позиковим капіталом).
При оцінці ефективності діяльності підприємства передбачена можливість
порівняння досягнутих їм фінансових показників з рекомендованими значеннями. Також передбачено будувати графіки за будь-якими
показниками, виводити діапазон рекомендованих значень, зберігати в базі і потім
постійно використовувати відібрані графіки, передавати графіки в MS Word і
Excel.
Таким чином, проведений огляд сучасних інформаційних систем, які можуть оптимізувати
управління фінансовою діяльністю підприємства, показав наступне: найбільш прийнятними для використання в цілях проведення різноманітних
розрахунків є такі
програмні продукти, як система БЕСТ-Ф, система «1С-АФСП», модуль «Фінансовий
аналіз» системи «Галактика».
При цьому найбільш повні аналітичні та управлінські
можливості забезпечує інформаційна система «1С-АФСП». Тому саме вона може бути
рекомендована до впровадження на досліджуваному підприємстві.
3.2
Використання інформаційних систем у процесі управління фінансовою діяльністю ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ”
Отже, для ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” з метою оптимізації процесу загального
управління фінансовою діяльністю можна рекомендувати використання програми «1С-АФСП». Охарактеризуємо більш детально цю
програму та можливості її використання.
Система аналізу фінансового стану підприємств «1С-АФСП»
призначена для аналізу показників фінансового стану підприємств різних галузей
і форм власності на підставі зовнішніх форм бухгалтерської звітності, дозволяє
на підставі даних пакету "1С: Бухгалтерія" оцінити результати
діяльності підприємства за показниками рентабельності, оборотністю, плато-спроможністю,
ліквідністю, фінансовою стійкістю, визначає клас кредитоспроможності, оцінює
структуру балансу. Систему «1С-АФСП»
можна розглядати як інструмент фінансово-економічного аналізу для бухгалтерської
програми "1С: Бухгалтерія".
Особливістю виконання розрахунково-аналітичних алгоритмів є
можливість задання для кожного з показників, що розраховуються, мінімального і
максимального з допустимих значень. Значення, що рекомендуються, виділяються на
графіках горизонтальними лініями, що дозволяє наочно визначити, чи знаходяться
розраховані фінансові показники в рамках допустимих меж. У формах значення, не
відповідні рекомендованим, відбиваються червоним кольором.
Загальний алгоритм роботи з системою «1С-АФСП» полягає в
наступному:
- спочатку в підготовлені форми річного звіту вводиться
початкова інформація;
- вибираються форми, розрахунок показників яких буде
проведений, і вказується метод розрахунку показників (у абсолютних і відносних
значеннях);
проводиться розрахунок.
Програма «1С-АФСП» дозволяє сформувати більше десятка вже
підготовлених розробниками форм (об'ємом приблизно близько 100 показників),
таких, як Баланс-нетто, Аналіз прибутків і збитків, Аналіз структури майна,
Баланс і Звіт за стандартом GAAP (на
російській і англійській мовах) та ін., а також створити свої аналітичні форми
по власному алгоритму.
Для аналізу фінансового стану підприємства використовуються
наступні групи показників:
- показники пасивів і активів аналітичного балансу (відносні
і абсолютні зміни в структурі майна і джерел його формування);
- показники прибутків і збитків (фінансові
результати);
показники ефективності (рентабельність діяльності і
капіталу, оборотність активів і елементів оборотного капіталу);
показники платоспроможності (коефіцієнт покриття,
термінова і абсолютна ліквідність, інтервал самофінансування, коефіцієнт
Бівера, “Z-счет” Альтмана і ін.);
показники фінансової стійкості (рівень власного
капіталу, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт покриття
внеоборотних активів власним і довгостроковим позиковим капіталом і ін.);
показники ринкової оцінки підприємства, що дають
можливість порівняти його ринкову вартість з балансовою вартістю.
При роботі з програмою, аналітик має можливість використати
усі або вибрати будь-який з трьох способів проведення фінансового аналізу, а
саме:
) Автоматичний аналіз діяльності підприємства. Цей спосіб
аналізу є послідовною зміною графіків і тексту, що пояснює їх;
2) Аналіз автоматично підготовленого в текстовому
вигляді детального Звіту з фінансовому стану підприємства і підготовка Звіту,
побудованого за методикою, розробленою фахівцями фірми "ИНЭК" при
здійсненні ними консалтингової діяльності. Цей Звіт, що містить як аналітичні
таблиці, так і текст, вказує на причини кризи або ефективності діяльності підприємства,
може бути експортований в Microsoft Word і при необхідності відредагований;
) Самостійний детальний фінансовий аналіз на основі
розрахованих аналітичних таблиць і графіків. Такий спосіб аналізу дозволяє
аналітику, використовуючи свій досвід і знання, підготувати будь-який Звіт за
результатами фінансового стану підприємства.
Програма "1 С: АФСП" також дозволяє провести
фінансовий аналіз підприємств і визначити їх кредитоспроможність. Для зручності
Користувача, без захисту поставляється "Блок введення початкових
даних", який може поширюватися необмежено.
Аналізуючи фінансову діяльність підприємства та ефективність
її організації особливо важливим є дослідження ліквідності та платоспроможності
підприємства. Програма «1С-АФСП» допомагає його провести швидко і точно
(рис.3.1).
Рис.3.1. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
в ІС «1С-АФСП»
У програмі існує також можливість побудови балансу
ліквідності з виділенням різних груп активів підприємства за ліквідністю і
різних груп пасивів за терміном зобов’язань (рис.3.2).
Рис.3.2. Побудова балансу ліквідності в ІС «1С-АФСП»
Важливим етапом аналізу в ході оцінки ефективності фінансової
діяльності підприємства є також аналіз фінансової стабільності та залежності
підприємства (рис.3.3).
Для управління фінансовою діяльністю підприємства особливо
важливою функцією інформаційних систем є сценарне імітаційне моделювання
"Що буде, якщо...?".
ІС «1С-АФСП» дозволяє моделювати майбутні показники
діяльності підприємства з урахуванням наявних взаємозв'язків. Зокрема,
моделювання "Що буде, якщо...?" призначено для аналізу впливу
початкових (факторних) показників на похідний (цільовий) показник.
Таке моделювання дозволяє проводити аналіз зміни цільового
показника при зміні початкових показників. Для визначення релевантних
початкових показників необхідний аналіз чутливості. Аналіз чутливості
визначається через коефіцієнт еластичності цільового показника від факторного:
наскільки зміниться цільовий показник при зміні факторного, наприклад, на 1 %
(рис.3.4).
Рис.3.3. Аналіз фінансової стабільності в ІС «1С-АФСП»
Рис.3.4. Аналіз чутливості до факторних показників у ІС «1С-АФСП»
Якщо необхідно проаналізувати вплив початкових показників на
який-небудь цільовий показник, користувач може з меню екземпляра звіту перейти
до Аналізу чутливості і моделювання. Відкривається діаграма для порівняльного
факторного аналізу, далі по натисненню на кнопку Аналіз чутливості і
моделювання формується перелік початкових (факторних) показників, які впливають
на вибраний цільовий показник.
Після вибору початкових (факторних) показників, ступінь
впливу (рельовантность) яких необхідно проаналізувати, по команді Виконати
аналіз програма обчислить коефіцієнти чутливості і проранжує початкові
(факторні) показники по ступеню їх впливу на цільовий. При цьому кольором
виділяються найбільш значущі, суттєво впливаючі факторні показники (рис.3.5).
Рис.3.5. Імітаційне моделювання в ІС «1С-АФСП»
Інтерфейс програми «1С-АФСП» і закладені в неї функціональні
і сервісні функції, дають можливість:
- використовувати пошукову систему при
відкритті або створенні нового підприємства;
- вводити початкову інформацію і
аналізувати отримані результати в будь-якій вибраній валюті;
- готувати звіт про фінансовий стан
підприємства, використовуючи більше 200 розрахованих показників;
- автоматично формувати результати
аналізу в Word і Excel в зручному для підготовки звіту
вигляді;
- постійно звертатися до інформації по
ціноутворенню, маркетингу, рекламі;
- формувати результати аналізу на
період будь-якої тривалості, в будь-якому вибраному тимчасовому інтервалі
(місяць, квартал, рік).
Для роботи з програмою потрібний процесор не нижче Pentium 100 Мгц, 16 МБ оперативної пам'яті
(бажано 32 МБ), близько 50 МБ вільного дискового простору. До програми входить
також СУБД Interbase.
Висновок до розділу 3
Одним з напрямків оптимізації процесу загального управління
фінансовою діяльністю підприємства є використання сучасних інформаційних
технологій. В даний час
на ринку комп'ютерних програм є універсальні аналітичні програми і спеціальні,
що використовуються в окремих галузях економіки. Серед універсальних програмних продуктів можна виділити такі як ІНЕК-АФСП, Audit Expert, БЕСТ-Ф.
Значні переваги мають ті інформаційні системи, які дозволяють
користувачеві змінювати алгоритми розрахунку показників, і навіть створювати
власні методики зі своїм набором розрахункових показників. Однією з таких
програм є «1С-АФСП», яка й рекомендована для впровадження на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.
Дана інформаційна система дозволяє: використовувати пошукову
систему при відкритті або створенні нового підприємства; вводити початкову інформацію
і аналізувати отримані результати в будь-якій вибраній валюті; готувати звіт
про фінансовий стан підприємства, використовуючи більше 200 розрахованих
показників; автоматично формувати результати аналізу в Word і Excel в зручному для підготовки звіту вигляді; формувати
результати аналізу на період будь-якої тривалості, в будь-якому вибраному
тимчасовому інтервалі.
Розділ
4. Шляхи вдосконалення управління фінансовою діяльністю ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
4.1
Вдосконалення організації фінансового менеджменту підприємства
Перехід до ринкових умов господарювання зумовив зміну підходів до
структуризації сільськогосподарських підприємств, викликану зміною їхніх
функцій.
Так, якщо в неринковій економіці головною функцією підприємства була
виробнича (операційна) функція - виробництво продукції (послуг), то в ринкових
умовах до неї додається фінансова функція (забезпечення підприємства власними
та позичковими коштами для виробництва продукції, інвестиційна діяльність) і
маркетингова функція (просування товару на ринок).
Операційна функція підприємства залежить від фінансової з огляду на
постійну потребу в коштах, необхідних для забезпечення як поточної діяльності,
так і розширення виробництва. Маркетингова функція сільськогосподарського
підприємства направлена на прогнозування попиту на сільськогосподарську
продукцію, рекламу, розробку стратегії ціноутворення, вивчення претензій
споживачів до якості й термінів поставок.
Виходячи з позицій функціонального підходу, сьогодні практично для всіх аграрних
підприємств актуальним завданням є вдосконалення організації фінансового
менеджменту. Не є виключенням і ФГ “Агроподілля”.
Основними шляхами покращання загального управління фінансовою діяльністю на досліджуваному
підприємстві можуть
стати:
- удосконалення моделей оцінки ефективності фінансової
діяльності підприємства: узагальнення
системи показників, розробка індивідуальних критеріїв та визначення їх
граничних значень, а також ступеня впливу на результати
діяльності суб’єкта господарювання;
- покращення
організації фінансової служби з урахуванням масштабів діяльності
фірми та її організаційно-правової форми;
- автоматизація за допомогою сучасних комп’ютерних технологій
та програмного забезпечення процесів роботи фінансової служби, бухгалтерії, зокрема реалізації управлінського обліку та формування звітності, організації руху інформаційних
потоків;
- упровадження фінансового контролінгу як прогресивної
концепції управління фінансами, зокрема здійснення бюджетування на підставі
гнучких бюджетів, що дозволяє підприємству більш чутливо реагувати на зміни
зовнішньому та внутрішньому середовищі;
- зміщення акценту з виробничого планування на фінансове;
- активізація процесів упровадження центрів відповідальності на
підприємстві за напрямками діяльності.
Для вдосконалення процесів загального фінансового управління
на підприємстві ФГ “Агроподілля” рекомендується створення|створіння|
комплексної системи моніторингу використання фінансових ресурсів. З цією метою
доцільно розробити проект організаційного та інформаційного забезпечення системи
моніторингу.
При цьому організаційне забезпечення повинно включати
конкретні організаційні заходи в системі управління підприємством, а
інформаційне забезпечення має виступати, по-перше, результатом здійснених
організаційних заходів, а по-друге, - базою для подальших заходів з організації
моніторингу використання фінансових ресурсів підприємства.
Отже, одним з головних організаційних заходів на ФГ
“Агроподілля” має стати вдосконалення організації моніторингу використання
фінансових ресурсів на підприємстві. На сьогодні на досліджуваному підприємстві
немає окремого відділу, який би займався моніторингом фінансово-економічних
показників діяльності підприємства.
Оцінку ефективності використання власних та залучених
фінансових ресурсів на підприємстві здійснює лише бухгалтер, і то частково і
рідко. Така ситуація потребує термінового вирішення, адже в умовах ринкової
економіки моніторинг формування і використання фінансових ресурсів на ФГ
“Агроподілля” повинен здійснюватися регулярно і ефективно, рішення повинні
прийматися швидко, узгоджуватися в межах “одного кабінету”, тобто фахівці з
фінансового менеджменту повинні працювати в одному відділі і підпорядковуватися
безпосередньо керівнику підприємства.
Головним і вирішальним заходом щодо подолання сформованої ситуації
повинно бути формування єдиної структурної служби фінансового менеджменту
підприємства. На наш погляд, її слід сформувати у вигляді окремого відділу
підприємства, передбачивши у його структурі спеціалістів фінансового
моніторингу та планування. В результаті структура фінансового відділу ФГ “Агроподілля” матиме наступний вигляд (рис.4.1).
Рис.4.1. Місце новоствореної служби фінансового менеджменту в
структурі управління ФГ “Агроподілля”
Основні організаційні механізми, що пропонується закласти при
створенні відділу фінансового моніторингу, включають таке:
- відділ фінансового менеджменту
підпорядкована фінансовому директору підприємства;
- у процесі своєї діяльності
відділу фінансового менеджменту в спеціальному (функціональному) відношенні
підпорядковані відповідні підрозділи компанії, що повинні надавати відповідну
інформацію щодо наявності та використання фінансових ресурсів на підприємстві;
- на спеціаліста з фінансового
менеджменту покладається задача періодичної ревізії та постійного контролю
організації системи моніторингу на підприємстві;
- на спеціаліста з фінансового
планування покладається задача постійного планування обсягів надходження та
витрачання фінансових ресурсів;
- відділ фінансового
менеджменту повинен бути оснащений сучасним інформаційно-технічним,
комп’ютерним забезпеченням: підприємство встановлює, обслуговує комп’ютерне
програмне забезпечення для оптимізації процесу фінансового моніторингу, навчає
спеціалістів з фінансового моніторингу та інших підрозділів компанії основам
моніторингу та перевірки результатів власної роботи за допомогою комп’ютерних
програм.
Побудова системи фінансового менеджменту базується на наступних основних принципах:
1) спрямованість системи фінансового моніторингу на досягнення фінансової стратегії
підприємства;
2) багатофункціональність фінансового моніторингу;
3) орієнтованість фінансового моніторингу на кількісні показники;
4) відповідність методів фінансового моніторингу специфіці методів фінансового
аналізу і фінансового планування;
5) своєчасність, простота і гнучкість побудови системи фінансового моніторингу;
6) економічна ефективність впровадження фінансового моніторингу на підприємстві.
Впровадження на підприємстві системи фінансового моніторингу
дозволяє значно підвищити ефективність всього процесу управління його
фінансовою діяльністю.
З урахуванням перелічених принципів система моніторингу фінансових
ресурсів на підприємстві
будується за наступними етапами.
І. Визначення об’єкту моніторингу. Це загальна вимога до
побудови будь-яких видів моніторингу на підприємстві з позицій цільової його
орієнтації. Об’єктом фінансового моніторингу в нашому випадку є управлінські
рішення по основним аспектам використання фінансових ресурсів ФГ “Агроподілля”.
ІІ.
Визначення видів і сфери моніторингу. У відповідності з концепцією побудови системи моніторингу ФГ “Агроподілля”, він поділяється на слідуючі основні види: стратегічний моніторинг; поточний моніторинг; оперативний моніторинг. Кожному з цих перлічених видів моніторингу повинна відповідати його сфера і періодичність
здійснення його функцій.
ІІІ.
Формування системи пріоритетів показників, що контролюються. Вся система
показників ранжирується по значимості. В процесі такого ранжування спочатку в
систему пріоритетів першого рівня відбираються найбільш важливі показники
даного виду моніторингу; потім формується система
пріоритетів другого рівня, показники якого знаходяться у факторному зв’язку з
показниками першого рівня; аналогічним чином формується система пріоритетів
третього і наступних рівнів.
В основі моніторингу фінансових ресурсів ФГ “Агроподілля” повинні лежати показники, які характеризують їх величину, якісний стан,
структуру, вартість та ефективність використання.
ІV. Розробка
системи кількісних стандартів контролю. Після визначення і ранжування переліку фінансових показників, які
контролюються, виникає необхідність встановлення кількісних стандартів по
кожному з них. Такі стандарти можуть встановлюватись як в абсолютних, так і у
відносних показниках. Крім того, такі кількісні стандарти можуть носити
стабільний або рухомий характер.
Цей етап побудови системи моніторингу контрольованих
фінансових показників охоплює наступні основні моменти:
а) Побудова системи інформативних звітних показників. Ця система
представляє собою так звану “первинну інформаційну базу спостереження”,
необхідну для наступного розрахунку агрегованих по підприємству окремих
аналітичних абсолютних і відносних фінансових показників, які характеризують
результати фінансової діяльності підприємства.
б) Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників,
які відображають фактичні результати досягнення передбачених кількісних
стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою фінансових
показників. При цьому
забезпечується повна співставність кількісного виразу встановлених стандартів і
контрольованих аналітичних показників. В процесі розробки такої системи
будуються алгоритми розрахунку окремих узагальнюючих (аналітичних) показників з
використанням первинної інформаційної бази спостереження і методів фінансового
аналізу.
в) Визначення структури і показників форм контрольних звітів (рапортів)
виконавців призначене сформувати систему носіїв контрольної інформації. Для
забезпечення ефективності моніторингу така форма звіту повинна бути стандартизована і вміщувати слідуючу
інформацію:
- фактично досягнуте значення контрольованого показника (у відповідності
з передбаченим);
- розмір відхилення фактично досягнутого значення контрольованого
показника від передбаченого;
- факторний розклад розміру відхилення. Алгоритм такого розкладу
повинен бути визначений і доведений до кожного виконавця раніше;
- пояснення причин негативних відхилень по показнику в цілому і
окремим його складовим.
Форма стандартного контрольного звіту (рапорту) виконавця диференціюється
у відповідності із змістом доведеного йому бюджету (плану).
г) Визначення контрольних періодів по кожній групі контрольованих
показників. Конкретизація контрольного періоду по групам показників
визначається “терміновістю реагування”, необхідною для ефективного управління
фінансовою діяльністю на даному підприємстві.
З урахуванням цього принципа виділяють:
- тижневий (декадний) контрольний звіт;
- місячний контрольний звіт;
- квартальний контрольний звіт.
д) Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів контрольованих
показників від встановлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і у
відносних показниках. Так як кожний показник міститься в контрольних звітах
виконавців, на даній стадії він агрегується в рамках підприємства в цілому.
При цьому по відносним показникам всі відхилення поділяються на три
групи:
- позитивне відхилення;
- негативне “допустиме” відхилення;
- негативне “критичне” відхилення.
е) Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів
контрольованих показників від встановлених стандартів проводиться по
підприємству в цілому і по окремим “центрам відповідальності”. В процесі такого
аналізу виділяються і розглядаються ті показники фінансового моніторингу, в яких спостерігаються “критичні”
відхилення від цільових нормативів, завдань поточних планів і бюджетів. По
кожному критичному відхиленню повинні бути виявлені причини, які їх визвали. В
процесі здійснення такого аналізу в цілому по підприємству використовуються
відповідні розділи контрольних звітів виконавців.
Розроблена система моніторингу повинна корегуватись при зміні мети
фінансового контролю і системи
показників поточних планів і бюджетів ФГ “Агроподілля”.
V. Формування системи алгоритмів дій з усунення відхилень є заключним
етапом побудови системи фінансового моніторингу на ФГ “Агроподілля”.
Принципова система дій менеджерів підприємства в цьому випадку
заключається в трьох алгоритмах.
а) “Не вживати ніяких заходів”. Ця форма реагування передбачається в тих
випадках, коли розмір негативних відхилень значно нижче передбаченого
“критичного” критерію.
б) “Усунути відхилення”. Така система дій передбачає
процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових,
планових або нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі
різноманітних аспектів фінансової діяльності і окремих фінансових операцій. В якості таких можливостей може бути
розглянута доцільність введення посиленого режиму економії (по принципу
“відсікання лишнього”), використання системи фінансових резервів та інші.
в) “Змінити систему планових або нормативних показників”. Така система
дій проводиться в тих випадках, коли можливості нормалізації окремих аспектів
фінансової діяльності обмежені або взагалі відсутні. В цьому випадку по
результатам фінансового моніторингу вносяться пропозиції по корегуванню системи
цільових стратегічних нормативів, показників поточних фінансових планів або
окремих бюджетів. В окремих критичних випадках може бути обґрунтована
пропозиція про припинення окремих виробничих, інвестиційних і фінансових
операцій і навіть діяльності окремих центрів витрат і інвестицій.
В цілому, впровадження на ФГ “Агроподілля” системи
фінансового моніторингу дозволить суттєво підвищити ефективність всього процесу
управління його фінансовою діяльністю.
Результатом впровадження такої системи фінансового
моніторингу на ФГ “Агроподілля” має стати технологія складання скоординованого
по всіх підрозділах або функціях фінансового плану роботи підприємства, що
базується на комплексному аналізі прогнозів зміни зовнішніх і внутрішніх
параметрів і отриманні|здобутті| за допомогою розрахунку економічно-фінансових
індикаторів діяльності підприємства, що дозволяє детально визначити власні
фінансові ресурси та ефективність їх використання, а також потребу підприємства
в додаткових ресурсах.
4.2
Оцінка резервів покращення результатів фінансової діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
Основним завданням управління фінансовою діяльністю є
забезпечення стійкого фінансового стану підприємства, а також його покращення у
динаміці.
З метою розробки шляхів поліпшення фінансового стану на
підприємстві ФГ “Агроподілля” нами було проведено детальний
фінансовий аналіз результатів його діяльності. На основі проведеного аналізу ми
визначили існуючі на підприємстві проблеми. І тепер, знаючи ці негативні сторони
фінансового стану ФГ “Агроподілля”, ми можемо розробити конкретні
заходи для покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.
Отже, сформулюємо перш за все ті проблеми, які було виявлено
в процесі аналізу. В фінансовому стані підприємства ФГ “Агроподілля”
спостерігаються певні негативні тенденції щодо фінансових коефіцієнтів.
Розглянемо їх детальніше.
Розглянемо негативні тенденції у плані фінансової
стабільності та платоспроможності досліджуваного підприємства:
- коефіцієнт незалежності не досягає
мінімально допустимого значення;
- коефіцієнт співвідношення власних та
залучених засобів показує, що на 1 гривню залучених засобів припадає лише 0,92
грн. власних засобів;
- більше половини всіх зобов’язань ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” є довгостроковими;
- спостерігається значний дефіцит
найбільш ліквідних активів - грошових коштів та їх еквівалентів.
- підприємство на сьогодні не має
достатніх запасів для розрахунку по довгостроковим зобов’язанням;
- коефіцієнт абсолютної ліквідності
значно нижчий за мінімальне нормативне значення цього показника.
Отже, для покращення фінансової стабільності (стійкості) та
платоспроможності (ліквідності) ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” потрібно забезпечити зменшення
частки залучених засобів і збільшення частки власних засобів, в тому числі
легколіквідних грошових коштів.
У даній ситуації негативним є те, що підприємство не має
вільних грошових ресурсів для розрахунку по найбільш терміновим зобов’язанням.
Таким чином, щоб провести розрахунки по короткостроковим зобов’язанням і тим самим збільшити частку
власних засобів, підприємству потрібно:
- забезпечити реалізацію всієї продукції, що
застоюється на складах;
- зменшити постійні витрати;
- зменшити змінні витрати;
- забезпечити зменшення дебіторської заборгованості тощо.
Розглянемо ці шляхи вдосконалення фінансового стану
підприємства ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” більш детально.
Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається безпосередньо директор. Звичайно ж, досить часто керівник
підприємства не взмозі прослідкувати за всіма тенденціями ринку, не встигає
знайти найбільш вигідного покупця тощо.
Тому, можливо, на підприємстві доцільно було б ввести посаду
менеджера зі збуту продукції, завданням якого б став пошук постійних клієнтів -
покупців агропродукції.
При цьому варто враховувати можливість скорочення
собівартості продукції за рахунок скорочення витрат на збут. Зокрема цьому
завданню сприяютимуть тісні зв’язки ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” з посередниками та
споживачами.
Особливо актуальною для скорочення витрат збуту ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” могла б стати співпраця з крупними переробними підприємствами,
які б закуповували продукцію прямо з поля і в подальшому займалися її
транспортуванням та реалізацією самостійно. Це забезпечило б для ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ”, з одного боку, налагоджені зв’язки та канали реалізації
продукції з метою зниження запасів, а з іншого боку, - економію витрат на
транспортування та реалізацію продукції.
З метою підвищення обсягів та темпів реалізації продукції
варто провести пошук клієнтів у Вінницькому регіоні, розмістити рекламну інформацію
про ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” на аграрних сайтах. Саме швидка реалізація продукції
допоможе зекономити значну частку витрат на зберігання продукції і тим самим
дозволить стабілізувати й покращити фінансовий стан підприємства.
До резервів зниження суми і питомої ваги постійних витрат на досліджуваному підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” можна віднести:
- скорочення накладних витрат (витрат на управління) при
неблагонадійній кон'юнктурі ринку;
- продаж частини обладнання і нематеріальних активів, що не використовується,
з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань та широке використання короткострокових форм лізингу сільськогосподарської техніки
замість їхнього
залучення до власності шляхом купівлі за вільні грошові кошти;
- поступова заміна енергетично невигідної старої
техніки на нові сільгоспмашини з низьким рівнем споживання палива;
- скорочення обсягів ряду комунальних послуг, що споживаються підприємством.
До резервів економії змінних витрат на досліджуваному підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” можна віднести:
- зниження
чисельності робітників основного і додаткового виробництва за рахунок
забезпечення зростання продуктивності праці, що може стати можливим за умови
технічного оновлення сільськогосподарської техніки та всього виробничого циклу
на підприємстві;
- скорочення обсягів запасу матеріалів, готової продукції, що потребує оптимізації процесів логістики на підприємстві.
При цьому доцільно знайти можливості забезпечення для підприємства вигідних
умов постачання матеріалів (більш дешеві закупівельні ціни, придбання у
розстрочку і таке інше).
Збільшення суми грошових коштів на розрахунковому рахунку
підприємства не лише збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності, а й дозволить
підприємству брати довго- і короткострокові позики для фінансування поточної
діяльності (а також для необхідного оновлення основних засобів), які видаються
лише платоспроможним підприємствам, у яких коефіцієнт абсолютної ліквідності
відповідає нормі. Таким чином, це завдання досить актуальне на даному етапі.
Крім цього, збільшення грошових коштів можна забезпечити за
рахунок зменшення дебіторської заборгованості. Це особливо актуально, так як в
ході аналізу ділової активності підприємства ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” нами було
встановлено негативну тенденцію зменшення в часі обертання дебіторської заборгованості
та збільшення терміну обороту дебіторської заборгованості, що має місце на
досліджуваному підприємстві в 2011 році. Це стимулює до зменшення обсягів
дебіторської заборгованості та прискорення її обертання.
Отже, ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” повинне, з одного боку, зменшити суми
дебіторської заборгованості, а з іншого боку, - прискорити її повернення (не
слід надавати відстрочку боржникам, зменшити кількість договорів на реалізацію
продукції в кредит тощо).
Реалізація запропонованих заходів дасть змогу забезпечити
покращення фінансових результатів діяльності досліджуваного підприємства. це
видно з табл.4.1.
Таблия 4.1
Фінансові показники діяльності ФГ у 2011 р. та плановому
періоді
|
Показник
|
2011 р.
|
2012 р. (план)
|
Відхилення,
тис.грн.
|
|
Дебіторська
заборгованість, тис.грн.
|
1787,9
|
1250,0
|
-537,9
|
|
Запаси готової
продукції, тис.грн.
|
504,5
|
120,0
|
-384,5
|
|
Дохід від
реалізації продукції. тис.грн.
|
76328,7
|
78371,1
|
+922,4
|
|
Чистий дохід від
реалізації, тис.грн.
|
63607,2
|
65306,6
|
+1699,46реалізації,
тис.грн.
|
|
Витрати на збут, тис.грн.
|
3761,5
|
2500,0
|
-1261,5
|
|
Адміністративні
витрати, тис.грн.
|
1449,3
|
1100,0
|
-349,3
|
|
Прибуток від
операційної діяльності, тис.грн.
|
2912,2
|
6222,4
|
+3310,2
|
Таким чином, запропоновані заходи в плановому періоді можуть
забезпечити зростання прибутку від операційної діяльності в обсязі 3310,2
тис.грн.
Крім того, одним зі шляхів покращення фінансового стану
підприємства є ефективна фінансова діяльність. Оскільки фінансова стабільність
досліджуваного підприємства в 2011 році лише досягла своєї норми, то при розробці
фінансової політики не слід планувати залучення додаткових фінансових ресурсів
із зовнішніх джерел. Доцільніше оптимізувати розподіл та використання власних
фінансових ресурсів ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.
В цілому, ефективність використання власних фінансових
ресурсів на досліджуваному підприємстві значною мірою залежить від наявності
прибутку підприємства.
Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу
підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення
власних фінансових ресурсів за рахнок внутрішніх джерел: чистого прибутку і
амортизаційних відрахувань.
У свою чергу, збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного
капіталу - збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного
капіталу.
Співвідношення використання прибутку на споживання і
накопичення здійснює вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства. Якщо
накопичених коштів недостатньо, зростає потреба в залучених коштах, знижується
потенціал розвитку підприємства, який характеризується показником
рентабельності власного капіталу.
Так, на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” у 2009 році цей показник становив
9,7%, у 2010 році - 22,67%, у 2011 році - 19,51% (розрахунки проводилися в
попередньому розділі роботи). Тобто, можна було відмовитися від споживання
прибутку підприємства і збільшити власні фінансові ресурси відповідно на 9,7%,
22,67% та 19,51 %.
В процесі формування фінансової політики на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
слід проводити пошук оптимального співвідношення між споживанням і накопиченням
отриманого прибутку, а також оптимальної структури джерел фінансування. Такий
взаємозв'язок характеризує категорія левериджу, яка виступає у двох видах:
виробничому та фінансовому.
Виробничий леверидж (важіль) полягає у потенційній можливості
впливати на формування прибутку від основної діяльності за рахунок зміни обсягу
виробництва (реалізації) продукції і співвідношення постійно-змінних витрат у
структурі собівартості.
Цей механізм діє наступним чином: зростання обсягу
виробництва (реалізації) зменшує рівень постійних витрат на одиницю продукції,
а отже, збільшує прибуток на одиницю, що відповідним чином відображається на
обсязі та структурі основних і оборотних засобів і ефективності їх
використання. Виробничий леверидж покладено в основу аналізу співвідношення
"витрати-обсяг-прибуток".
Рівень виробничого левериджу можна визначити за формулою:
ЛВ =  , (4.1)
де ЛВ - виробничий леверидж;
 -
приріст прибутку від реалізації продукції, %;
 -
приріст обсягу реалізації продукції, %.
Економічний зміст виробничого левериджу полягає у тому, що він показує
рівень чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва (реалізації).
Фінансовий леверидж (важіль) на відміну від виробничого, тісно
пов’язаний з фінансовою діяльністю підприємства. Він є потенційною можливістю
впливати на фінансові результати та рентабельність підприємства шляхом зміни
обсягу та структури пасивів за рахунок залучених коштів (довгострокових
кредитів банку, облігаційних позик, сертифікатів тощо).
Використання залучених коштів господарюючими суб'єктами пов'язано з
певними витратами (сплатою відсотків). Фінансовий леверидж дає змогу
оптимізувати співвідношення між власними та залученими ресурсами та визначити
їх вплив на прибуток.
Рівень фінансового левериджу зростає при зростанні питомої ваги
довгострокових позик у зв'язку з тим, що зростає сума відсотків, які по них
сплачуються. Якщо підприємство не використовує довгострокових позик, а отже, не
сплачує відсотки, фінансовий леверидж дорівнює одиниці, тобто абсолютно не
впливає на фінансові результати.
Фінансовий леверидж характеризує
взаємозв'язок чистого прибутку та
прибутку до оподаткування і розраховується наступним чином:
ЛФ =  , (4.2)
де ЛФ - фінансовий леверидж;
 - приріст
чистого прибутку, %;
 - приріст прибутку до оподаткування, %.
Даний показник показує, у скільки разів чистий прибуток перевищує
прибуток до оподаткування. Він тісно пов'язаний з поняттям фінансового ризику,
тобто ризику, зумовленого можливою нестачею коштів для сплати відсотків за
довгостроковими кредитами.
Отже, зростання рівня фінансового левериджу характеризує зростання
ризикованості діяльності підприємства.
Позитивним буде значення фінансового важеля за умови, що рентабельність
капіталу вище ставки позикового капіталу. Тому для підвищення рентабельності
капіталу, крім зростання чистого прибутку та суми власного капіталу, необхідно
залучати позикові кошти на вигідних умовах.
З метою визначення перспективних ефективних напрямків використання
власних фінансових ресурсів досліджуваного підприємства проведемо розрахунок
розглянутих показників в динаміці (табл.4.2).
Таблиця 4.2
Розрахунок виробничого та фінансового левериджу ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в
2009-2011 роках
|
Показники
|
2009
|
2010
|
Приріст 2010/ 2009,
%
|
2011
|
Приріст 2011/ 2010,
%
|
|
|
|
|
|
|
|
1.Обсяг реалізації
продукції, тис.грн.
|
52210,1
|
52369,8
|
0,31
|
76328,7
|
45,75
|
|
2.Прибуток від
реалізації, тис.грн.
|
4758,3
|
7082,0
|
48,83
|
8756,0
|
23,64
|
|
3.Прибуток до
оподаткування, тис.грн.
|
683,2
|
1936,8
|
183,49
|
2094,6
|
8,15
|
|
4.Чистий прибуток,
тис.грн.
|
466,4
|
1416,7
|
203,75
|
1548,9
|
9,33
|
|
5.Виробничий
леверидж (р.2 : р.1)
|
-
|
-
|
157,52
|
-
|
0,52
|
|
6.Фінансовий
леверидж (р.4 : р.3)
|
-
|
-
|
1,11
|
-
|
1,14
|
Більш наочно зміну рівня виробничого та фінансового левериджу
на досліджуваному підприємстві демонструє рис.4.2.
Рис.4.2. Динаміка виробничого та фінансового левериджу на ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” в 2009-2011 роках
Як видно з табл. 4.2 та рис.4.2, виробничий леверидж на ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010 році складав 157,52. Такий рівень виробничого левериджу
означає, що збільшення обсягу реалізації на 1% підприємство збільшувало
прибуток від реалізації аж на 157,52% Тобто, це свідчить про невисокі значення
постійних витрат на підприємстві, які не залежать від обсягів реалізації.
В 2011 році виробничий леверидж на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” складає
лише 0,52. Такий рівень виробничого левериджу означає, що зміна (а в нашому
випадку - збільшення) обсягу реалізації на 1 % змінює (збільшує) прибуток від
реалізації на 0,52%.
Отже, збільшення обсягів реалізації продукції підприємства ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” лише незначно сприяло б зростанню прибутку від реалізації.
Але в умовах високої конкуренції досить важко забезпечити
навіть незначне збільшення обсягів реалізації, а в результаті й обсягів оптових
закупівель продукції ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.
Фінансовий леверидж на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010 році становив
1,11. Такий рівень фінансового левериджу означає, що приріст прибутку до
оподаткування на 1 % збільшував чистий прибуток на
1,11 %.
У 2011 році фінансовий важель зріс і склав 1,14. Тобто, зміна
(в нашому випадку - це зростання) прибутку до оподаткування на 1% веде до зміни
(збільшення) чистого прибутку підприємства на 1,14%.
Оскільки зростання рівня фінансового левериджу характеризує
зростання ризикованості діяльності підприємства, то для ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
важливими напрямками використання власних фінансових ресурсів мають стати
напрямки, пов’язані зі зниженням фінансових ризиків.
Такими напрямками є використання власних ресурсів з метою
самофінансування та створення резервів.
Тому у випадку отримання прибутку ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” варто
проводити його тезаврацію. Тезаврація прибутку - це спрямування його на
формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та
операційної діяльності.
Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який
залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та
нарахування дивідендів. Збільшення
власного капіталу в результаті тезаврації прибутку підприємства являє собою відкрите самофінансування.
Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:
- у пасиві за статтями: нерозподілений прибуток; резервний
капітал; статутний капітал;
- в активі він може бути спрямований на фінансування
будь-яких майнових прав: оборотних і необоротних, короткострокових і
довгострокових.
Серед вітчизняних економістів досить часто висловлюється
думка, що нерозподілений прибуток слід спрямовувати переважно на поповнення
власних обігових коштів підприємства та формування резервів ліквідності, які
можуть бути використані підприємством у разі фінансових ускладнень. Разом з
тим, ефективним буде спрямування прибутків на інші форми самофінансування та на
створення інших резервів. Це створить певний запас міцності у фінансовій
діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, покращить його фінансову стійкість.
Зрозуміло, що основне призначення резервів полягає в забезпеченні
виконання захисної функції власного капіталу підприємства. Підприємство може спрямовувати на
покриття збитків усі види резервів, а також за певних обставин - статутний
капітал. Зрозуміло, що насамперед на покриття збитків слід направити
нерозподілений прибуток (за його наявності).
За вичерпання такого прибутку для таких цілей слід використати приховані
резерви (забезпечення
наступних витрат і платежів) і резервний капітал, створений за рахунок прибутку.
У разі дефіциту і цих джерел на погашення непокритих збитків можна
спрямувати капітальні резерви (додатковий капітал). Останньою можливістю
покриття збитків є спроба отримати санаційний прибуток у результаті зменшення
статутного капіталу.
Розглянемо детальніше основні види резервів, які можуть
створюватися на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” за рахунок власних фінансових ресурсів з метою
зниження фінансових ризиків в умовах економічної кризи та погіршення
кон’юнктури ринку.
Резервний капітал (у вузькому розумінні) - це
сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених
засновницькими документами підприємства та нормативними актами. Резервний
капітал може використовуватися на такі основні цілі:
- покриття збитків підприємства;
- виплата боргів у разі ліквідації підприємства;
виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує
мінімально допустимий рівень);
інші цілі за законодавством або статутними
документами.
До формування мінімально необхідного розміру резервів їх можна
використовувати лише для покриття збитків.
Отже, на сьогодні резервний капітал ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” повинен
бути зменшений на 4949,9 тис.грн. з метою покриття нерозподілених збитків, що
мали місце на початок 2012 року.
Слід зауважити, що до так званих капітальних резервів, тобто резервів, які
створюються за рахунок капіталу власників (чи інших осіб), належить додатковий
капітал. Джерелом формування зазначених резервів не є господарська діяльність
підприємства. Поняття «Додатковий капітал» з’явилось у вітчизняній економічній
практиці відносно недавно. Згідно з визначенням, яке наводиться у стандартах бухгалтерського
обліку, додатковий капітал - це сума приросту майна підприємства, яка виникла в
результаті переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необоротних активів та
від емісійного доходу. Вітчизняними нормативними актами не встановлено жодних
обмежень щодо розмірів капітальних резервів.
Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал.
Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу (різниця між
продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій), отриманого в
результаті реалізації акціонерними товариствами власних корпоративних прав. На ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
додатковий вкладений капітал на сьогодні відсутній.
До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:
- інший вкладений капітал;
- дооцінка (уцінка) необоротних активів;
вартість безкоштовно отриманих необоротних активів.
До складу дооцінки (уцінки) необоротних активів на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” відноситься сума дооцінки (уцінки)
активів, яка проводиться у випадках, передбачених законодавством.
До складу вартості безкоштовно отриманих необоротних активів включається
вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших
осіб. Вона вважається додатковим капіталом i зменшується на суму нарахованої
амортизації, величина якої визнається доходом одночасно з її нарахуванням.
Додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал здебільшого
можна використовувати за такими основними напрямами:
- по-перше, на покриття балансових збитків, за умови, що на
ці цілі використані всі інші джерела;
- по-друге, на збільшення статутного капіталу;
по-третє, на покриття різниці між фактичною
собівартістю вилученого капіталу, що анулюється, та його номіналом.
До основних обмежень щодо використання додаткового капіталу
слід віднести заборону його спрямування на збільшення статутного капіталу чи
викуп власних корпоративних прав, якщо в балансі відображені непокриті збитки
та недопустимість його розподілу з метою виплати дивідендів у грошовій формі.
До числа обов’язкових резервів, які повинні створюватися на
підприємстві, і особливо в умовах високого фінансового ризику, як це має місце
в 2011 році на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, належить резерв сумнівних боргів, який
формується з метою покриття можливих збитків підприємства в результаті
непогашення боржником сумнівної чи безнадійної дебіторської заборгованості.
Нарахування суми резерву відображається у складі інших операційних витрат.
Оскільки в результаті формування резерву сумнівних боргів зменшується чистий
прибуток підприємства, опосередковано це впливає на розмір власного капіталу.
Сума дебіторської заборгованості підприємства відображається
у звітності за чистою реалізаційною вартістю, яка відповідає різниці між сумою
поточної дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) та резервом
сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів може бути визначена за допомогою двох
методів: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на підставі
класифікації дебіторської заборгованості. В першому випадку величина резерву
визначається на підставі аналізу фактичного непогашення дебіторської
заборгованості в попередніх періодах. Якщо резерв створюється на підставі
класифікації дебіторської заборгованості, здійснюється групування дебіторської
заборгованості за термінами її непогашення з установленням коефіцієнта сумнівності
для кожної групи, який визначається підприємством, виходячи з фактичної суми
безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги)
за попередні звітні періоди. Зі збільшенням термінів непогашення дебіторської
заборгованості коефіцієнт сумнівності зростає.
Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної
дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) відповідної
групи на коефіцієнти сумнівності відповідної групи. Якщо ж безнадійною визнано
поточну дебіторську заборгованість, не пов’язану з реалізацією продукції
(товарів, робіт, послуг), то така заборгованість списується з балансу з
відображенням втрат у складі інших операційних витрат. У разі, якщо дебітор
відшкодував підприємству суму боргу, раніше визнаного безнадійним і списаного
за рахунок резерву сумнівних боргів, суму боргу необхідно відновити у резерві
сумнівних боргів з одночасним відображенням такої суми у складі доходів
звітного періоду.
Крім обов’язкового резервування сум, підприємства на свій розсуд можуть
створювати забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат.
Так, на наш погляд, для ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” доцільним є
використання власних фінансових ресурсів на формування внутрішніх джерел фінансування.
До внутрішніх джерел фінансування належать також створювані з
власної ініціативи підприємств забезпечення (резерви) для відшкодування
майбутніх витрат, збитків, зобов’язань, величина яких є невизначеною. У складі
забезпечень наступних витрат і платежів (розділ 2 пасиву балансу)
відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі,
величина яких може бути визначена тільки на основі прогнозних оцінок, а також
залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень.
Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих
подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що
втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково
визначена. Забезпечення
використовуються для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони були
створені. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків
від діяльності підприємства.
Ефект фінансування за рахунок забезпечень проявляється завдяки існуванню
часового розриву між моментом їх формування (нарахування) та використання
(грошових виплат). Залежно від цього визначають можливий строк використання їх
як джерела фінансування. Якщо забезпечення мають короткостроковий характер,
однак нарахування здійснюються регулярно (револьверно) і зберігаються стабільні
залишки на відповідних рахунках, то їх можна трактувати як довгостроковий
капітал.
Забезпечення можуть відноситися або на рахунок витрат підприємства (у
складі інших операційних витрат), або відшкодовуватися за рахунок прибутку.
Величина забезпечень визначається на основі прогнозних розрахунків фінансових і
бухгалтерських служб підприємства.
Забезпечення наступних витрат і платежів можна розглядати як один із
інструментів прихованого самофінансування. За своїми характеристиками
забезпечення можна трактувати як позичковий капітал підприємства з
невизначеними строками та сумами погашення.
До основних видів забезпечень, які доцільно створювати на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” на сучасному
етапі з метою зниження фінансових ризиків, належать розглянуті нижче напрямки.
. Забезпечення
виплат персоналу,
зокрема створення резерву на виплату відпусток. Він
створюється з метою рівномірного включення майбутніх витрат на виплату
відпусток до витрат звітного періоду (наприклад, місяця). Величина резерву
визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і
процента, обчисленого як відношення річної прогнозованої суми на оплату
відпусток до загального бюджету оплати праці. При безпосередньому нарахуванні
відпускних працівникам відповідна сума уже не включається до витрат звітного
періоду, а нараховується за рахунок коштів сформованого резерву. Створення
резерву відпусток не спричиняє жодних наслідків у податковому обліку. Валові
витрати виникають у підприємства безпосередньо в момент нарахування відпускних
до виплати (тобто в момент використання зарезервованих сум).
До забезпечень виплат персоналу належать також інші суми нарахованих у
звітному періоді витрат i платежів персоналу, що здійснюватимуться в майбутніх
звітних періодах. До таких виплат потрібно віднести витрати на обов’язкові
відрахування (збори) для забезпечення виплат на оплату відпусток, зокрема збори
на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, обов’язкове
соціальне страхування на випадок безробіття.
2. Резерв
на додаткове пенсійне забезпечення. Хоча законодавством України передбачена
можливість реалізації програм додаткового пенсійного забезпечення за рахунок
створення внутрішньовиробничих пенсійних фондів, у практиці господарювання
вітчизняних підприємств вони ще не набули поширення. Між тим залишки у фондах
(які є складовою забезпечень наступних витрат) на підприємствах країн з
розвинутою ринковою економікою розглядаються як важливе джерело фінансування.
Якщо трудовим договором між працівником та працедавцем передбачаються
грошові компенсації у разі непрацездатності, інвалідності, смерті чи старості,
то протягом активної діяльності працівника нараховуються внески у відповідні
фонди. Грошові видатки з цих фондів здійснюються лише з настанням певних
обставин (вихід на пенсію, настання страхового випадку тощо), як правило, через
багато років. Таким чином, підприємства мають у своєму розпорядженні постійні
залишки коштів, які використовуються для покриття потреби в капіталі. Ці кошти
можна розглядати як довгостроковий позичковий капітал.
Особливе значення цьому джерелу фінансування надають на підприємствах
Німеччини. У крупних німецьких компаніях залишки на відповідних фондах сягають
15 % валюти балансу і нерідко перевищують величину статутного капіталу. Це
пояснюється особливостями німецької пенсійної системи, значну роль в якій
відіграють саме підприємства-роботодавці, що, в свою чергу, стимулюється
податковим законодавством (частина відрахувань у відповідні фонди виводиться
з-під оподаткування).
3. Забезпечення
для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності
затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними
заходами, строками їх виконання та сумою очікуваних витрат під час і після
початку реалізації цього плану. Аналогічно до інших видів забезпечень залишки
резерву витрат на реструктуризацію та виконання гарантійних зобов’язань можуть
використовуватися як джерела прихованого фінансування підприємств.
Виняток із загальних правил, що стосуються забезпечень, становлять кошти
цільового фінансування i цільових надходжень, які згідно з П(С)БО також
включаються до складу забезпечень наступних витрат і платежів. Залишки
цільового фінансування (субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних
фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб) можна розглядати як власний
капітал. До того ж ці кошти надходять на підприємство ззовні. Щоправда, в
умовах розвинутого ринку такого роду надходження на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” відсутні і не плануються.
Характеризуючи перспективні напрямки використання фінансових ресурсів
досліджуваного підприємства, слід також звернути увагу на використання
амортизаційних відрахувань.
Слід зауважити, що на сьогодні найбільша частка
амортизаційних відрахувань (74-77%) по підприємству ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
виділяється на проведення ремонтів сільгосптехніки та інших основних засобів. Витрати ж на купівлю нових основних засобів складають лише 11% амортизаційного фонду.
Зважаючи на це, підприємству ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” варто збільшити
суму амортизаційних відрахувань на придбання нових основних засобів. Це дасть
змогу оновити основні фонди підприємства і зекономити на ремонті, якого нове
обладнання не буде потребувати ще років чотири-шість.
Зважаючи на те, що сума амортизаційних відрахувань по
підприємству не достатня для комплексного оновлення виробництва, доцільно буде
скористатися лізингом. Для сплати лізингового кредиту протягом 10-15 років та
кредитів по ньому амортизаційних відрахувань цілком вистачить. А натомість
підприємство отримає нову сучасну сільгосптехніку та обладнання, що не лише
допоможе зекономити на ремонтах, але й забезпечить економію витрат на оплату
праці завдяки більш високому рівню автоматизації сільськогосподарських робіт.
Лізинг дасть можливість ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” здійснювати
модернізацію і розширення виробництва, не витрачаючи додаткових коштів (крім
амортизаційного фонду) для придбання техніки.
Отже, використання лізингу становить економічну вигоду для
підприємства ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. Застосування лізингових операцій забезпечує
введення в дію нових об'єктів та потужностей, дає можливість за короткий
проміжок часу оновити активну частину основних засобів, запобігає впровадженню
застарілої за своїми конструктивними рішеннями техніки, надає можливість
системно оцінити технічний рівень машин і обладнання, своєчасно зняти з
виробництва застаріле обладнання.
Однак у процесі аналізу можливостей використання лізингу
треба враховувати й певні недоліки лізингових угод, зокрема: орендар не виграє
на підвищенні залишкової вартості устаткування у випадку, якщо темпи інфляції
значні і є підвищення рівня цін; якщо устаткування, взяте у фінансовий лізинг,
застаріє (у процесі розвитку науково-технічного прогресу), то платежі все одно
не припиняються до кінця контракту.
Оскільки ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” закуповує досить нову техніку, то
ступінь її морального зносу не може бути особливо значною, а реалізовувати її
через певний час підприємство також не планує. Тому ці недоліки лізингу для ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” є несуттєвими.
Отже, розглянемо можливість застосування лізингу для
придбання нової сільгосптехінки на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” за кошти амортизаційного
фонду.
Для аналізу ефективності використання об'єктів лізингу
використовуються показники співвідношення вартості товарної продукції до
середньорічної вартості об'єктів лізингу; співвідношення середньорічної
вартості об'єктів лізингу до вартості товарної продукції; показники
рентабельності об'єктів лізингу (відношення прибутку до середньорічної вартості
об'єктів лізингу). В
процесі аналізу оцінюється рівень наведених показників, вивчається їх динаміка.
Ми ж для визначення ефективності лізингової операції в нашому
випадку і порівняння її з ефективністю залучення коштів у вигляді банківського
кредиту використаємо показник норми прибутку.
Норма прибутку при використанні лізингу обчислюється за
формулою:
Нліз =  , (4.3)
де Нліз - норма прибутку при лізингу;
ВД - щорічний валовий дохід;
Пл - лізингові платежі;
С - сума
процентів лізингодавцеві;
ОЗпв - первісна вартість;
ОЗзв - залишкова вартість.
Норма прибутку при купівлі основних засобів на умовах
банківського кредиту визначається за формулою:
Нбк =  , (4.4)
де Нбк - норма прибутку при купівлі основних засобів на
умовах банківського кредиту;
Пк - проценти за користування кредитом (за рік).
Век - витрати на експлуатацію основних засобів (техніки,
обладнання);
Ар - середня амортизація за рік;
ОЗпв - первісна вартість майна.
Норма прибутку при купівлі основних засобів за спонсорські
кошти визначається за формулою:
Нбс =
, (4.5)
де Нбс - норма прибутку при купівлі основних засобів за спонсорські
кошти;
ВД - щорічний валовий дохід;
Ар - середня амортизація за рік;
ОЗпв - первісна вартість основних засобів;
ОЗзв - залишкова вартість.
Отже, розрахуємо очікувану норму прибутку при використанні
лізингу та банківського кредиту для придбання сучасної сільгосптехніки та
обладнання на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. Вихідні дані для розрахунку представимо у
вигляді таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
Вихідні дані для розрахунку ефективності використанні
амортизаційного фонду ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” на оновлення основних фондів
|
Показник
|
Значення
|
|
Плановий валовий
дохід від впровадження сільгосптехніки, придбаної на умовах лізингу, тис.грн.
|
13123,5
|
|
Первісна вартість
майна, придбаного на умовах лізингу, тис.грн.
|
11755,2
|
|
Сума процентів
лізингодавцеві, тис.грн.
|
910,6
|
|
Залишкова вартість,
тис.грн.
|
9404,2
|
|
Витрати на
експлуатацію нового обладнання, тис.грн.
|
230,0
|
|
Середня амортизація
за рік, тис.грн.
|
2521,1
|
|
Середні проценти за
користування кредитом (при використанні виключно залучених ресурсів),
тис.грн.
|
1008,4
|
Як бачимо, сума процентів по лізинговій угоді незначна і
амортизаційного фонду підприємства вистачає для сплати тіла лізингового кредиту
та відсотків по ньому. Особливістю розрахунку очікуваної норми прибутку за
лізинговими операціями є те, що лізингоодержувач визначає свій прибуток
зменшенням валового доходу на суму лізингових платежів, що не включають у себе
виплату процентів, а лізингодавець зменшує свій прибуток на суму амортизації.
Отже, очікувана норма прибутку при використанні лізингу для придбання
сільгосптехніки на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” складе:
Нліз =  або 96%
Розрахуємо ефективність (норму прибутку) при використанні
банківського кредиту для оновлення основних засобів на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”:
Нбк =  або 82%
Розрахуємо також ефективність (норму прибутку) при
використанні спонсорських коштів для оновлення основних засобів на ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ”:
Нбс= 2,14
або 214 %.
Як бачимо, найвища норма прибутку (214%) має місце при використанні
спонсорських коштів, адже це безоплатні фінансові ресурси. Звичайно, таких
джерел фінансування підприємство, якщо й може отримати, то надзвичайно мало.
Тому актуальними стають такі фінансові ресурсиджерела як лізинг та банківський
кредит.
Розрахунки показали, що норма прибутку за лізинговою операцією (96%) в
даному випадку вища порівняно з нормою прибутку за умови залучення банківського
кредиту (82%), що свідчить про більшу ефективність капітальних вкладень
підприємства при використання лізингу, а не банківського кредиту.
Тобто, краще використовувати амортизаційний фонд підприємства ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” на придбання основних засобів на умовах лізингу.
Отже, амортизаційні відрахування на досліджуваному підприємстві слід
спрямовувати на збільшення вартості основних засобів підприємства. При цьому,
на наш погляд, більш доцільно було б використовувати їх на придбання основних
засобів, ніж на щорічний ремонт застарілих технологій.
Запропоновані заходи дадуть змогу збільшити обсяг фінансових ресурсів
ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, покращити його фінансовий стан і створити фінансові резерви
на випадок погіршення зовнішніх економічних умов.
Висновок
до розділу 4
Серед основних шляхів удосконалення процесу управління
фінансовою діяльністю досліджуваного підприємства основним є організація служби
фінансового менеджменту з виділенням у його структурі спеціалістів з
фінансового планування та спеціалістів з фінансового моніторингу.
З метою покращення фінансового стану ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” доцільно, перш за все, забезпечити реалізацію всієї продукції. Для цього слід
активізувати збутову діяльність, розмістити рекламну інформацію про
підприємство на аграрних сайтах та в інших інформаційних базах, укласти
довготермінові контакти з крупними переробними підприємствами. Також для ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” доцільно зменшити постійні та змінні витрати; а також обсяг
дебіторської заборгованості.
З метою оптимізації фінансової діяльності підприємства
доцільним є створення резервів та забезпечення джерел самофінансування.
Амортизаційні відрахування більш доцільно використовувати на придбання основних
засобів, ніж на щорічний ремонт застарілих технологій. При цьому більш
ефективним засобом фінансування інвестицій в сільгосптехніку та обладнання буде
лізинг.
Розділ
5. Стан охорони праці на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
5.1
Нормативно-правове забезпечення охорони праці на підприємстві
Законодавство про охорону праці складається з Конституції
України, КЗпП, законів України "Про охорону праці", "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності", інших законів України та прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів. Слід врахувати: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені
законодавством України про охорону праці, то застосовуються норми міжнародного
договору.
Закон України "Про охорону праці" визначає основні
положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і
здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови
праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між
роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Закон України "Про охорону праці" складається з дев'яти
розділів, що містять загальні положення з охорони праці, гарантії прав на
охорону праці, організацію охорони праці, стимулювання охорони праці, нормативно-правові
акти з охорони праці, державне управління охороною праці, державного нагляду та
громадський контроль за охороною праці, відповідальність за порушення
законодавства про охорону праці та прикінцеві положення.
Закон України «Про охорону праці» - це самостійна гілка в законодавстві
України про працю. Закон визначає основні положення конституційного права
громадян на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює
відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а
також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації
незалежно від форми власності та видів діяльності (далі - підприємство),
фізичних осіб, які, відповідно до законодавства, використовують найману працю,
та на всіх громадян, які працюють за наймом.
Закон не відмінив жодної з діючих норм і дозволив:
- створити органи управління охороною праці та систему органів нагляду за
охороною праці;
- створити власну нормативну базу з охорони праці;
забезпечити гласність з питань охорони праці;
ввести економічні важелі управління охороною праці;
визначити роль колективних договорів;
увести нові інститути управління і нагляду за охороною праці на
підприємстві;
розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці.
Основними принципами державної політики в галузі охорони праці є:
- пріоритет життя і здоров'я працюючих, відповідальність роботодавця за
створення безпечних і здорових умов праці;
- комплексне вирішення завдань охорони праці на основі створення
національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища;
соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань;
встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств
та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності;
організація навчання населення, професійної підготовки і
підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці.
Система
нормативних
актів з охорони праці у
цілому відповідає структурі та характеристикам усієї системи джерел трудового
права України. Проте вона має певні особливості. Так, поряд з основоположними
нормативно-правовими актами, які визначають політику України у сфері правового
регулювання охорони праці, питання охорони праці регулюються великою кількістю
підзаконних нормативно-правових актів.
Підзаконні нормативно-правові акти у сфері охорони праці різняться видами
і мають певну специфіку щодо змісту відображених у них вимог. За напрямками
забезпечення охорони праці нормативно-правові акти прийнято групувати на такі
види: організаційно-технічні; санітарно-гігієнічні; соціально-економічні;
лікувально-профілактичні; реабілітаційні.
Нормативно-правові акти з охорони праці охоплюють правила, норми,
регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для
виконання. В нормативно-правових актах представлені різні види норм права
(охоронні, регулятивні, захисні, дефінітивні та ін.).
Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони
праці (ДНАОП). Це - правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші
документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.
Вимогам нормативних актів з охорони праці мають відповідати:
умови праці на кожному робочому місці; безпека технологічних процесів, машин,
механізмів, обладнання й інших засобів виробництва; стан засобів колективного
та індивідуального захисту; санітарно-побутові умови.
Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії
поділяються на міжгалузеві та галузеві. Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це
ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі
підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої)
належності та форм власності. Галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП, дія якого
поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.
Повний перелік чинних нормативних документів з охорони праці
в Україні наведено в «Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про
охорону праці» , який діє з 1995 р. Він включає 2000 нормативних актів (правил,
норм, положень, інструкцій тощо), а також 350 міждержавних стандартів безпеки
праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ).
Функцію головної організації з опрацювання ДНАОП виконує Національний
науково-дослідний інститут охорони праці, який входить до системи органів
державного нагляду за охороною праці. У кожній галузі народного господарства
визначається базова організація з опрацювання нормативних актів про охорону
праці.
З метою усунення причин, які можуть викликати небезпечні для
життя і здоров'я працівника ситуації, нормативно-правові акти з охорони праці
визначають, що саме роботодавець має виконувати у сфері безпеки праці. Положення
цих вимог стосуються усіх компонентів виробничого процесу: якості обладнання,
оснащення робочих місць засобами колективного та індивідуального захисту,
прийомів безпечного ведення робіт, методів нейтралізації факторів небезпечного
та шкідливого впливу на працівника, порядку та розмірів компенсації за
несприятливі умови праці та заподіяну здоров'ю шкоду.
Згідно із Законом України «Про охорону праці» (ст. 34) прийняття нових,
перегляд і скасування державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про
охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці за
участю інших державних органів.
Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють
поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше
одного разу на десять років.
Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру
впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.
Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і
технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися
з органами державного нагляду за охороною праці.
Слід враховувати, що кожний орган виконавчої влади, що має право
нормотворчості з охорони праці, затверджує і запроваджує установлені ним види
правових актів. Наприклад, до підзаконних актів, що регулюють безпеку праці,
належать стандарти, норми та правила пожежної безпеки, інструкції тощо.
У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих
для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний
орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про
встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов
праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.
Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає
клопотання роботодавця, здійснює у разі потреби експертизу запланованих
заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток,
прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних
актів з охорони праці. Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити
заінтересованих працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду
за охороною праці.
Роботодавець стосовно конкретних виробничих умов розробляє інструкції з
техніки безпеки на підставі, як правило, Типових інструкцій. В інструкціях
міститься комплекс вимог, виконання яких обов'язкове для конкретної
організації.
Питання стимулювання охорони праці включаються і в акти соціального
партнерства, локальні нормативно-правові акти. Соціально-партнерські угоди,
колективні договори доповнюють систему джерел трудового права у частині
регулювання трудових відносин у сфері охорони праці, відображають погоджені
вимоги соціальних партнерів.
У колективному договорі (угоді, трудовому договорі) сторони
передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у сфері охорони праці
на рівні не нижчому за передбачений законодавством, їхні обов'язки, а також
комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці,
запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і
аваріям.
5.2 Аналіз стану охорони праці на ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ”
На підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” суворо дотримуються
законодавства про охорону праці в Україні. Основні завдання в цій сфері вирішує
адміністрація підприємства (перш за все, його керівник), а також інженер з
техніки безпеки й охорони праці.
Керівник ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” виконує такі основні функції
стосовно охорони праці на підприємстві:
– опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною
праці, сприяє удосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного об’єкту
управління (структурних підрозділів, посадових осіб);
– проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони
праці;
– розглядає факти наявності ситуацій, небезпечних для
життя чи здоров’я працівників, а також їх листи, заяви і скарги з питань
охорони праці;
– бере участь у: розслідуванні нещасних випадків і
аварій; розробці нормативних актів про охорону праці;
– контролює дотримання чинного законодавства про охорону праці,
виконання працівниками інструкцій з питань охорони праці та ін.
Посадові особи підприємства
періодично (1 раз на три роки), проходять перевірку знань з охорони праці.
Кожен рік проводиться пожежно-технічне обстеження приміщень ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” працівником державного пожежного
нагляду та пропонуються заходи щодо усунення недоліків та створюється
самостійна пожежна комісія підприємства на звітний рік. У ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” розроблені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, з якими
ознайомленні всі працівники.
При прийманні на роботу працівника проводиться вступний інструктаж, де
він знайомиться з інструкцією про техніку безпеки у ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” та на його робочому місці. Реєстрація
проходження інструктажу проводиться в спеціальному журналі. Інструктаж на
робочому місці проводиться перед початком роботи. У ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” розроблені правила техніки безпеки
роботи з комп’ютерами, якими керуються всі працівники, що працюють за
комп’ютерами.
Стан охорони праці на підприємстві можна охарактеризувати за
допомогою таких показників:
) Коефіцієнт частоти нещасних випадків Кч, що розраховується
на 1000 працюючих за формулою:
Кч = Н*1000/С, (5.1)
де Н - число нещасних випадків, що призвели до втрати
працездатності на 1 добу і більше;
С - середньоспискова чисельність працюючих.
) Коефіцієнт важкості травматизму Кв, що визначається за
формулою:
Кт = Д/Н, (5.2)
де Д - сумарне число днів непрацездатності за звітний період.
Отже, обчислимо значення цих коефіцієнтів на досліджуваному
підприємстві у 2010-2011 роках.
Вихідні дані та результати обчислень наведених коефіцієнтів
представимо у вигляді таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Оцінка стану охорони праці на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” в 2010-2011
роках
|
№
|
Показник
|
Роки
|
|
|
2010
|
2011
|
|
1
|
Число нещасних
випадків (Н)
|
2
|
0
|
|
2
|
Середньоспискова
чисельність працюючих, чол.(С)
|
107
|
115
|
|
3
|
Сумарне число днів
непрацездатності за рік (Д)
|
23
|
0
|
|
4
|
Коефіцієнт частоти
нещасних випадків, Кч
|
18,7
|
0
|
|
5
|
Коефіцієнт важкості
травматизму, Кв
|
11,5
|
0
|
Як бачимо з таблиці 5.1, в 2010 році на підприємстві мали
місце 2 нещасні випадки, кожен з яких в середньому призвів до втрати
працездатності на 11,5 днів. Враховуючи активну профілактику небажаних
наслідків на підприємстві, протягом 2011 року не було зафіксовано нещасних
випадків та випадків виникнення професійних хвороб. Це відобразилося в тому, що
коефіцієнти частоти нещасних випадків та важкості травматизму на досліджуваному
підприємстві в 2011 році рівні нулю.
Стосовно умов праці на підприємстві ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, то вони в більшості відповідають встановленим нормам. Мікроклімат в приміщеннях підприємства визначають такі
параметри: температура повітря в помешканні, %, відносна вологість повітря, %,
рухливість повітря, м/с, теплове випромінювання. Ці параметри окремо й у
комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. На ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” вони мають певні відхилення від норми (табл.5.2).
Таблиця 5.2
Умови праці в приміщеннях ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
|
Назва фактору
|
Рівень фактора
|
|
Фактичне значення
|
Нормативне значення
|
Відхилення
|
|
1. Метеорологічні умови у
приміщення:
|
|
- температура, С
|
23-26
|
22-24
|
0-2
|
|
- відносна вологість, %
|
60-65
|
40-60
|
0-5
|
|
- швидкість руху повітря,
м/с
|
0,1-0,2
|
0,1
|
0-0,1
|
|
2. Освітленість в
приміщенні:
|
|
- природна, %
|
1,5
|
1,5
|
-
|
|
- штучна, лк
|
200
|
300
|
100
|
Отже, дані табл. 5.2 показують, що в приміщеннях ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” мають місце незначні відхилення в температурному та вологісному
режимі, дещо підвищена ймовірність протягів та має місце недостатнє штучне
освітлення робочих місць.
Тому для керівництва підприємства необхідно вжити відповідні
заходи з приведення умов мікроклімату до нормативних показників. З цією метою необхідно забезпечити
ремонт приміщень для усунення протягів, обладнати приміщення витяжками (це
зменшить вологість і температуру в приміщенні), встановити дадаткові джерела
штучного освітлення.
Відповідно до Постанови КМУ “Про перелік заходів та засобів з охорони
праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат” з
метою покращення стану охорони праці на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” розроблено
перелік заходів з охорони праці, що наведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3
Фінансування заходів з охорони праці на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
|
Найменування заходу
|
Витрати, грн.
|
Термін виконання
|
|
Усунення впливу на
працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх
рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці
|
14500
|
Місяць
|
|
Проведення атестації
робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці
|
420
|
Півроку
|
|
Проведення цільового
навчання працівників з охорони праці
|
560
|
Протягом року
|
|
Проведення медичного огляду
працівників
|
1800
|
Протягом року
|
|
Всього
|
17280
|
-
|
Реалізація заходів, яка передбачена в таблиці 5.2, дозволить
знизити ймовірність нещасних випадків та тимчасової непрацездатності на
підприємстві за рахунок підвищення рівня знань працівників підприємства з
питань охорони праці.
Висновок
до розділу 5
Основні завдання щодо охорони праці на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
вирішує адміністрація підприємства (перш за все, його керівник), а також
інженер з техники безпеки й охорони праці.
В ході аналізу стану охорони праці на досліджуваному
підприємстві було встановлено, що в приміщеннях ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” мають місце
незначні відхилення в температурному та вологісному режимі, дещо підвищена
ймовірність протягів та має місце недостатнє штучне освітлення робочих місць.
Тому для керівництва підприємства необхідно вжити відповідні заходи з
приведення умов мікроклімату до нормативних показників. З цією метою необхідно забезпечити
ремонт приміщень для усунення протягів, обладнати приміщення витяжками (це
зменшить вологість і температуру в приміщенні), встановити дадаткові джерела
штучного освітлення.
Висновки
та пропозиції
На основі наявних в економічній літературі підходів до
визначення сутності фінансової діяльності підприємства, нами запропоновано
наступне трактування даного поняття: це цілеспрямована діяльність фінансових
служб підприємства, спрямована на ефективну організацію фінансових ресурсів
задля розвитку підприємства, покращення його фінансового забезпечення та оптимізації
фінансового стану, в основі якої лежить система управлінських заходів,
результатами яких є зміна величини та складу власного та позичкового капіталів
підприємства.
Основними завданнями фінансової роботи на підприємстві є: 1)
мобілізація фінансових ресурсів у розмірі, необхідному для підтримки
нормального виробничого процесу і розширення виробничих фондів в обсягах,
встановлених планами; 2) пошук шляхів збільшення прибутку і підвищення
рентабельності виробництва; 3) своєчасне виконання зобов’язань перед ланками
фінансово-кредитної системи, зокрема: перед бюджетом - зі сплати встановлених
податків і платежів; перед централізованими позабюджетними фондами - зі сплати
встановлених платежів; перед банками - з повернення кредитів і сплати відсотків
за ними; 4) своєчасне виконання зобов’язань перед постачальниками з оплати
товарно-матеріальних цінностей, перед працівниками - з оплати праці; 5)
контроль за збереженням та використанням оборотних активів і прискоренням їх
обороту; 6) контроль за раціональним і цільовим використанням фінансових
ресурсів.
Процес управління фінансовою діяльністю підприємства
базується на певному механізмі, який включає елементи зовнішнього та
внутрішнього регулювання. Внутрішнє регулювання окремих аспектів фінансової
діяльності підприємств здійснюється шляхом регламентації низки аспектів
фінансової діяльності підприємства вимогами статуту, за допомогою розробленої
системи цільових показників, внутрішніх нормативів і вимог.
Зовнішнє регулювання фінансової діяльності підприємства значною
мірою здійснюється за допомогою нормативно-правових актів, основними серед яких
є: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Податковий кодекс
України, закони України "Про господарські товариства", "Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність" тощо.
Враховуючи цілі та завдання фінансової діяльності
підприємства, для характеристики стану управління нею доцільно використовувати
різні групи показників: 1) абсолютні показники, такі як дохід та прибуток
(фінансові результати діяльності підприємства); 2) показники фінансового стану.
Проведений в роботі аналіз показників господарської
діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” показав, що практично всі вони в динаміці зросли.
Особливо позитивним результатом є збільшення обсягу чистого прибутку 132,2 тис.грн. або на 9,33% порівняно з 2010 роком.
Показники фінансової стійкості в 2011 році дещо покращилися
порівняно з 2010 роком, хоча її рівень залишається дещо нижчим, ніж у нормі.
Проведений аналіз ліквідності балансу свідчить про недостатню
ліквідність платоспроможність підприємства. Разом з тим, спостерігаються
позитивні зміни рівня основних показників ліквідності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”. Це є
позитивною тенденцією фінансового стану підприємства.
В динаміці також покращилося обертання майже всіх ресурсів
досліджуваного підприємства, що знайшло відображення в збільшенні кількості
оборотів протягом року. Винятком є лише оборотність дебіторської
заборгованість, яка в динаміці погіршилася, що знайшло відображення в зменшенні
кількості її оборотів за рік та в збільшенні тривалості одного обороту. Отже,
ділова активність підприємства покращилася. Натомість у часі відмічається
погіршення рентабельності підприємства.
Таким чином, більшість досліджених показників в 2011 році
показали позитивні тенденції, що дає можливість говорити про позитивні
тенденції фінансової діяльності ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”, а відтак і про ефективність
загального управління фінансовою діяльністю підприємства.
Одним з напрямків оптимізації процесу загального управління
фінансовою діяльністю підприємства є використання сучасних інформаційних
технологій. В даний час
на ринку комп'ютерних програм є універсальні аналітичні програми і спеціальні,
що використовуються в окремих галузях економіки. Серед універсальних програмних продуктів можна виділити такі як ІНЕК-АФСП, Audit Expert, БЕСТ-Ф.
Значні переваги мають ті інформаційні системи, які дозволяють
користувачеві змінювати алгоритми розрахунку показників, і навіть створювати
власні методики зі своїм набором розрахункових показників. Однією з таких
програм є «1С-АФСП», яка й рекомендована для впровадження на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”.
Дана інформаційна система дозволяє: використовувати пошукову
систему при відкритті або створенні нового підприємства; вводити початкову
інформацію і аналізувати отримані результати в будь-якій вибраній валюті;
готувати звіт про фінансовий стан підприємства, використовуючи більше 200
розрахованих показників; автоматично формувати результати аналізу в Word і Excel в зручному для підготовки звіту вигляді; формувати
результати аналізу на період будь-якої тривалості, в будь-якому вибраному
тимчасовому інтервалі.
Серед можливих шляхів удосконалення процесу управління
фінансовою діяльністю досліджуваного підприємства основним є організація служби
фінансового менеджменту з виділенням у його структурі спеціалістів з
фінансового планування та спеціалістів з фінансового моніторингу.
З метою покращення фінансового стану ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” доцільно, перш за все, забезпечити реалізацію всієї продукції. Для цього слід
активізувати збутову діяльність, розмістити рекламну інформацію про
підприємство на аграрних сайтах та в інших інформаційних базах, укласти
довготермінові контакти з крупними переробними підприємствами. Також для ФГ
“АГРОПОДІЛЛЯ” доцільно зменшити постійні та змінні витрати; а також обсяг
дебіторської заборгованості.
З метою оптимізації фінансової діяльності підприємства
доцільним є створення резервів та забезпечення джерел самофінансування.
Амортизаційні відрахування більш доцільно використовувати на придбання основних
засобів, ніж на щорічний ремонт застарілих технологій. При цьому більш
ефективним засобом фінансування інвестицій в сільгосптехніку та обладнання буде
лізинг.
Основні завдання щодо охорони праці на ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ”
вирішує адміністрація підприємства (перш за все, його керівник), а також інженер
з техники безпеки й охорони праці.
В ході аналізу стану охорони праці на досліджуваному
підприємстві було встановлено, що в приміщеннях ФГ “АГРОПОДІЛЛЯ” мають місце
незначні відхилення в температурному та вологісному режимі, дещо підвищена
ймовірність протягів та має місце недостатнє штучне освітлення робочих місць.
Тому для керівництва підприємства необхідно вжити відповідні заходи з
приведення умов мікроклімату до нормативних показників. З цією метою необхідно забезпечити
ремонт приміщень для усунення протягів, обладнати приміщення витяжками (це
зменшить вологість і температуру в приміщенні), встановити дадаткові джерела
штучного освітлення.
Список
використаної літератури
1. Конституція
України вiд 28 січня 1996 року № 254к-96-ВР
2. Господарський
кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV
3. Закон
України "Про господарські товариства" від 16.07.1999 р. № 996 - XIV.
. Закон
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" N 2343-ХІІ від 14 травня 1999 року.
5. Постанова
Кабінету Міністрів України “Про Положення про Реєстр неплатоспроможних
підприємств та організацій” від 25 листопада 1996 р. № 1403.
. Указ
Президента України "Про утворення Агентства з питань запобігання
банкрутству підприємств та організацій" від 17 червня 1996 р. № 435/96.
. Наказ
Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій “Про
затвердження Методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського
стану підприємств та організацій” від 27 червня 1997 року № 81.
8. Ансофф
И. Новая корпоративная стратегия. - СПб.: Питер Ком, 2007. - 416 с.
9. Афанасьєв
М.В., Селезньова Г.О. Стратегія підприємства: Навч.-метод. посібник. - Х.: ВД
"ІНЖЕК", 2009. - 272 с.
. Байе
Майкл Р. Управленческая экономика и стратегия бизнеса: Учеб. пособие для студ.
вузов / В.Н. Егоров (пер.с англ.). - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2011. - 743с.
. Баканов
М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 284 с.
. Балабанов
И. Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта /И. Т. Балабанов.
- М. : Финансы и статистика, 2008.
- 394 с.
. Барнгольц
С.Б. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. - 2 изд., доп. -
М.: Финансы и статистика, 2010. -
702 с.
. Барулин
С.В. Самофинансирование предприятий в условиях рыночной экономики // Финансы. -
2009. - №3 - С. 13-15.
. Бланк
И. А. Основы финансового менеджмента / И. А. Бланк. - К. : Ника-центр, 2009. - 592 с.
. Бланк
И. А. Управление использованием капитала / И. А. Бланк. - К. : Ника центр, 2010. - 656 с.
. Бланк
И. А. Финансовый менеджмент: учебный курс / И. А. Бланк. - [2-е изд., перераб.
и доп.]. - К.: Эльга, Ника-центр, 2008. - 656 с.
. Боженко
Л. І., Гутта О. Й. Управління прибутком підприємства. - Л.: Афіша, 2010. - 176 с.
. Бойчук
М. В. Методи прийняття рішень у соціально-економічних системах. - К., 2009. - 86с.
. Боумэн
К. Основы стратегического менеджмента. М.: Банки и биржи; Издат. об-ние
«ЮНИТИ», 2008. - 153 с.
. Бочаров
В. В. Корпоративные финансы / В. В. Бочаров, В. Е. Леонтьев. - СПб. : Питер,
2009.- 592 с.
. Бочаров
В.В. Финансовый анализ. - СПб: Питер, 2007. - 240 с.
. Брігхем
Є. Основи фінансового менеджменту : пер. з англ. / Є. Брігхем. - К. : Молодь, 2009. -1000 с.
. Бузько
И.Р., Дмитренко И.Е., Сущенко Е.А. Стратегический потенциал и формирование
приоритетов в развитии предприятий / Восточноукраинский национальный ун-т им.
Владимира Даля; Донбасский горно-металлургический ин-т. - Алчевск :
Издательство ДГМИ, 2008. - 217с.
. Вакуленко
А.В. Управління прибутком. - К.: КНЕУ, 2006.- 167 c.
. Ван
Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Под ред.Я.В. Соколов. -
М.: Финансы и статистика, 2009.-
800 с.
. Василенко
В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навч. посіб. для студ. вищих навч.
закл.. - К. : ЦУЛ, 2007. - 395с.
. Вернер
Б. Роль стратегічного менеджменту в забезпеченні конкурентоспроможності малих
та середніх підприємств / Київський ун-т ім. Т.Г. Шевченка, Ін-т міжнародних
відносин. - К., 2009. - 317с.
. Виханский
О. С. Стратегическое управление: Учеб¬ник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.:
Гардарика, 2008. - 296 с.
. Герасимчук
В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. -
К.: КНЕУ, 2006. - 360 с.
. Герчикова
И.Н. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд., перераб и доп. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,
2009. - 501 с.
. Глазов
М.М. Экономическая диагностика предприятий: новые решения. - С-Пб .университет
экономики и финансов, 2010.-195 с.
. Глущенко
С.В. Корпоративне управління в країнах перехідної економіки // Актуальні
проблеми економіки. - 2009. -
№8 (38). - С.150-158.
. Економічний
аналіз / за ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир, 2008. - 677 с.
. Економічний
аналіз: Навч. посібник/ Під.ред. Чумаченка М. Г. - К., 2008. - 556с.
. Ефимова
О.В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 2008. - 492 с.
. Ефремов
В.С Стратегическое планирование в бизнес-системах. - М.: Финпресс, 2010. - 240 с.
. Жнякін
Б. О., Краснова В. В. Економіка підприємства. - Донецьк: Альфа-пресс, 2008. - 160 с.
. Игнатущенко
В.В. Оценка качества прибыли // Деловой партнер. - 2010. - №7 - С. 42-45.
. Идрисов
А.Б., Картышев СВ., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ
эффективности инвестиций. - М.: ИИД «ФИЛИНЪ», 2006. - 272 с.
. Карагодова
Е. А. , Антонов В. М., Маслов В. Ф. Автоматизированные рабочие места. - К.:
Техника, 2009. - 128 с.
. Касьяненко
В. О., Старченко Л. В. Моделювання та прогнозування економічних процесів. С.:
Університетська книга, 2006. - 185 с.
. Кирпичникова
В. Стандарт управления// Office.- 2008.- №5.- С. 32-35.
. Кныш
М.И., Пучков В В., Тютиков Ю П. Стратегическое управление корпорациями. - СПб.:
КультИнформ-Пресс, 2008. - 239 с.
. Ковалев
В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ
отчетности. - 2-е издание, перераб. и доп. - М.:Финансы и статистика, 2009. -
512 с.
. Ковалёв
В. В. Финансы предприятий / В. В. Ковалёв, Вит. В. Ковалёв. - М. : Финансы и
статистика, 2010. - 397 с.
. Ковалева
А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 2005. -
408 с.
. Коваленко
Л. О., Ремньова Л. М., Фінансовий менеджмент. Навч. посібник, 2- ге видання,
перероблене і доповнене. Київ «Знання» - 2009. - 436 с.
. Ковбасюк
М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. - К.,
2007. - 602 с.
. Крамаренко
Г. О. Фінансовий менеджмент : підручник / Г. О. Крамаренко, О. Є. Чорна. - К. :
Центр навчальної літератури, 2006. - 520 с.
. Крейнина
М.Н. Финансовое состояние предприятие. Методы оценки. - М.:ИКЦ «ДИС», 2007. - 224 с.
. Крупнов
Ю.С. Актуальные проблемы управления финансами // Финанси. - 2009. - № 4 - С.
5-7.
. Никбахт
Э. Финансы : пер. с англ. / Э. Никбахт, А. Гропелли. - К. : Век, Глобус, 2010. - 383 с.
. Основи
економічної теорії : навч. посібник / [під загальною редакцією проф. Л. Ю.
Мельника]. - К. : Центр навчальної літератури, 2009. - 528 с.
. Поддерьогін
А.М. Фінанси підприємств. - К.:КНЕУ, 2010. - 582 с.
. Ремньова
Л. М. Фінансовий менеджмент як фактор економічного зростання // Фінанси
України. - 2009. - № 11. - с. 32-40
. Савицкая
Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск:ООО «Новое знание»,
2010.- 688 с.
. Савченко
В.Д., Байдик М.І., Шелудько Р.М. Стратегія підприємства: Навч.посіб. /
Харківський національний аграрний ун- т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2009. - 206с.
. Сайфулин
Н.Е. Анализ финансовых результатов деятельности предприятия//Консультант директора.
- 2009. -№7 - С. 29-35.
. Словарь
по экономике.Перевод с англ./ Под ред. П.А. Ватника. - СПб.: Экономическая
школа, 2010. - 965 с.
. Смирнов
Э.А. Разработка управленческих решений: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА,
2009. - 271 с.
. Современная
экономика. Общедоступный учебный курс. Ростов на Дону: Издательство «Феникс»,
2008. - 672 с.
. Теплова
Т. В. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями : учебник для
ВУЗов / Т. В. Теплова. - М. : ГУ ВШЭ, 2011. - 350 с.
. Улина
С. Л. Подходы к формированию системы финансового менеджмента в России //
Менеджмент в России и за рубежом. - 2010. - №2. - С.13-16.
. Финансовый
анализ предприятия: Учебное пособие. Бороненкова С.А., Маслова Л.И., Крылов
С.И. - Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. экон. ун-та., 2007. - 200 с.
. Финансовый
бизнес-план: Учеб. Пособие / Под редакцией действительного члена Акад.
инвестиций РФ В.М. Попова. М.: Финансы и статистика, 2010. -480 с.
. Финансы
предприятий: Учебн. пособие / Колл. авт. под ред. Е.И.Бородиной. - М.: Банки и
биржи, ЮНИТИ, 2005. - 593 с.
. Финансы
/Ковалева А.М., Баранникова Н.П., Богачева В.Д. и др.: Под редакцией А. М.
Ковалевой. -М. «Финансы и кредит»,2009.-384 с.
. Финансы,
денежное обращение, кредит. Учебник для ВУЗов./Под ред. проф. Л.А.Дробозиной -
М.: ЮНИТИ, 2007.- 479 с.
. Фінансовий
менеджмент: Навчальний посібник: / За ред.. проф.. Г. Г. Кірейцева. - Київ:
ЦУЛ, 2009. - 496с.
. Шеремет
А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М,
2010.- 207 с.
. Экономический
анализ: ситуации, тесты, примеры, задачи, выбор оптимальных решений, финансовое
прогнозирование: Учеб. Пособие / Под ред. М.И. Баканова А.Д. Шеремета. - М.:
Финансы и статистика, 2009. -656 с.
Похожие работы на - Дослідження стану та ефективності управління фінансовою діяльністю ФГ 'Агроподілля'
|