Тема: Форми й функції рими в сучасній британській поезії

  • Вид работы:
    Диплом
  • Предмет:
    Литература
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    46,1 Кб
Форми й функції рими в сучасній британській поезії
Форми й функції рими в сучасній британській поезії
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Рима: роль та функції в поетичному тексті

.1 Специфіка поетичної мови

.2 Історія становлення і розвитку британського силабо-тонічного віршування

.3Концептуальна образність сучасної британської поезії XX - XXI ст

Розділ 2. Форми й функції рими в сучасній британській поезії

.1 Характеристика поезії сучасних британських письменників

.2 Нова характеристика форм і семантики рими у віршах сучасних британських поетів

Висновки

Список літератури

ВСТУП

Віршований текст як осмислена, ритмічно і фонетично організована послідовність мовних знаків, що утворює єдине семантичне і синтаксичне ціле, є художнім твором. Суть і специфіку художніх творів, їх походження і громадську функцію вивчає літературознавство, невід'ємне від естетики і тісно пов'язане з філософією, історією, соціологією, психологією, лінгвістикою. Проте віршований твір є послідовністю знаків поетичної мови. Лінгвістика як наука про природну людську мову в цілому, і як наука про усі мови світу, покликана вивчати усі можливі поєднання і функції вербальних знаків, не має права нехтувати поетичною мовою. Крім того, будь-яке дослідження в області поезії припускає необхідність її лінгвістичного дослідження, що відбито в роботах таких учених як І.В. Арнольд, Н.Д. Арутюнова, Ш. Баллі, М.М. Бахтін, І.Р. Гальперін, М.Л. Гаспаров, С.Ф. Гончаренко, В.М. Жирмунський, Д.К. Ісхакова, І.Є. Кемаєва, Дж. Лакоф, Ю.М. Лотман, М.Г. Тарлінська, У.Тернер, І.В.Толочін, Б.В. Томашевський, Ю.М. Тинянов, В.Є. Холшевніков, Є.Г. Еткінд та ін . Тлумаченню особливостей сучасної англійської поезії як такої, а також образності, характерної для окремого ідіостилю сучасних англійських поетів, присвячені дослідження Дж. Келлехера, Т. Кертіса, Т. Кларка, Н. Коркорана, Л. Лернера, Т. Пауліна, С. Сміта, Ч. Томлінсона, Дж. Фентона, Дж. Фуллера

Актуальність нашого дослідження обумовлена поширеним інтересом до сучасної британської поезії та потребою її комплексного аналізу з погляду структури, форм та функцій рими.

Метою роботи є розгляд художньої концептуальної образності, встановлення константних поетичних концептів і індивідуальних, властивих певному стилю того чи іншого поета, видів їх реалізації та мовного вираження;опис складної образності сучасних англійських віршів та їх інтерпретації. Ми вважаємо можливим обмежити матеріал дослідження англійською силабо-тонічною поезією, так як це дає можливість простежити історію її становлення, розвитку і вдосконалення, вивчити випадки виникнення і використання нових форм рим у сучасних англійських віршах.

Поставлена мета передбачає необхідність вирішення таких завдань:

Розкрити взаємозалежність між віршованою формою та концептуальною образністю віршів (на матеріалі творів сучасної британської поезії).

Визначити особливості образності сучасних британських віршів;

Описати способи подання універсальних художньої концепції ;

Охарактеризувати природу і особливості віршованої мови в зіставленні з прозою;

Простежити формування англійського літературного вірша, зокрема, осмислити складний і примхливий шлях розвитку силабо-тонічного віршування.

Практична цінність роботи обумовлена тим, що результати, отримані в ході дослідження обраної проблеми, можуть використовуватися студентам у процесі вивчення та викладачами у процесі викладанні наступних тем: поетична мова, особливості поетичної мови, форми та функції рими, сучасна британська поезія, рима сучасної британської поезії: функції та форми, звукова організація сучасної британської поезії.

Матеріалом для дослідження послужили збірники англійської поезії: The Anthology of Popular Verse (ed. By Christopher Hurford) Lnd 1994, The Faber Book of Modern Verse (ed. by Michael Roberts) Lnd 1965, The New Dragon Book of Verse (ed. By Michael Harrison and Christopher Stuart-Clark) Lnd 1982, The Oxford Book of English Verse (ed. by Ricks C.) OUP, An Anthology of Contemporary English Poetry (ed. by K.Hewitt & V.Ganin) Oxford 2007.

Згідно мети та завдань дослідження пропонується наступна структура роботи: вступ, три розділи, висновок, список використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. РИМА: РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ В ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ

1.1 Специфіка поетичної мови

Для послідовності нашого дослідження, перш ніж досліджувати феномен рими в поетичному тексті, визначимо, що взагалі представляє собою поезія та поетична мова.

Поезія (грец. poiesis), 1) уся художня література (на відміну від нехудожньої). 2) Віршований твір на відміну від художньої прози (наприклад, лірика, драма або роман у віршах, поема, народний епос старовини і середньовіччя). Поезія і проза - два основні типи мистецтва слова, що розрізняються способами організації художньої мови, передусім будовою ритму. Ритм поетичної мови створюється виразним діленням на рядки. У поезії взаємодія віршової форми із словами (зіставлення слів в умовах ритму і рим, виразне виявлення звукової сторони мови, взаємовідношення ритмічних і синтаксичних будов) створює щонайтонші відтінки і зрушення художнього сенсу, що іншими способами не втілюються. Поезія переважно монологічна: слово персонажа однотипне з авторським. Межа поезії і прози відносна; існують проміжні форми: ритмічна проза і вільний вірш .

Тож, бачимо, що поезія - частина художньої мови.

Мова художньої літератури (поетична мова) - наднаціональний тип мови, багато характерних рис якої, проте, виявляються тільки у рамках творчості письменників певної нації і тільки при порівнянні з нормами і особливостями відповідної національної мови. Мова будь-якої нації проявляє себе двояко. По-перше, вона використовується при спілкуванні людей в побуті - і в цьому випадку виявляється розмовною, "живою" (тобто відносно вільною від багатьох літературних норм). По-друге, її застосовують в усіх видах письмових текстів, і це застосування накладає на мову ряд обмежень, інакше кажучи, нормує її, щоб носії мови, що представляють населення різних регіонів країни, різні соціальні групи (у тому числі вікові та професійні), могли розуміти один одного. Така мова виявляється літературною, вона прагне стати тією ідеальною мовою, використовувати яку було б зручно суспільству в цілому. Елементи літературної мови складають основу національної мови. Вони застосовуються і в побуті, але вже в з'єднанні з елементами розмовної мови, використання яких суперечить загальнолітературним стилістичним нормам. Так, літературна лексика в межах буденної усної мови може поєднуватися з діалектизмами, жаргонізмами тощо. Отже, межі розмовної мови істотно ширші за межі літературної.

У свою чергу межі поетичної мови виявляються ще ширшими. Основу поетичної мови, так само як і розмовної, складають елементи мови літературної. Але мова художньої літератури далеко не завжди зобов'язує письменників наслідувати норми літературного стилю мови. Наприклад, кожен автор вільний складати власний поетичний словник, включаючи в нього не лише літературну, але і розмовну, іншомовну та іншу лексику. Цим мова художньої літератури відрізняється від мови літературної [19, 273].

Взагалі стиль мови на думку А. В. Федорова, є вираженням відносин між планом змісту та планом вираження. „Стиль це система конкретного використання фонетичних, словникових та граматичних можливостей мови, що виражає відношення мовця чи пишучого до змісту висловлювання (від нейтрального до різко оцінного), кожен стиль - і функціонально-мовний, і літературний - передбачає організуючий принцип у доборі і застосуванні елементів мови, що надає йому своєрідність і відрізняє його від інших стилів [35, 58].

Художній стиль мовлення відрізняється від усіх інших стилів своєю особливою емоційністю, багатством і розмаїттям мовних засобів, якими відтворюється його мовленнєва самобутність.

Типовими стилетворними особливостями художнього тексту є певні особливі прикмети - лексичні, фразеологічні і граматичні.

Лексичні, фразеологічні особливості. Це все багатство, розмаїтість лексики бо твори художньої літератури тематично безмежні - неемоційної й емоційної лексики, навіть і просторічної, діалектної тощо. У художній літературі широко використовуються слова і словосполучення з тропеїчним (грец. tropos - зворот), тобто переносним, образним значенням (метафори, метонімії, синекдохи, епітети, літоти, алегорії, гіперболи, порівняння та ін.) якими актуалізується, індивідуалізується, а водночас і типово забарвлюється художній текст [13, 82].

Мову художньої літератури суттєво характеризує розгалужена синоніміка, омоніми, пароніми, антоніми, архаїзми, історизми, емоційно забарвлені слова (переважно із суфіксами об'єктивної, а водночас і суб'єктивної оцінки - із значенням голубливості, пестливості, зневажливості, згрубілості), напр.: чорний - чорненький - чорнесенький - чорнісінький; small - little - tiny. Будь-яка лексична одиниця (літературно-нормативне чи діалектне слово, зворот, словосполучення, неологізм, арготизм, архаїзм, екзотичне чи вульгарне слово, слова чи вирази іншомовного походження, скорочення слів і найбільш незвична його видозміна) може увійти до складу певних художніх текстів.

Граматичні (морфологічні й синтаксичні) особливості. Художній стиль мови й мовлення є безмежним і за граматичною формою:

·будь-яке слово, словосполучення і речення в текстах художнього стилю може набувати найрізноманітнішої видозміни;

·синтаксична варіативність у побудові речень майже не підлягає регламентації, не обмежується строгими нормами,правилами;

·простежується тенденція до вживання менш громіздких, ускладнених фраз (на відміну від наукового стилю);

·використовуються речення різної модальності та інтонаційного забарвлення: розповідні, питальні, спонукальні, окличні;

·часто допускаються пропуски слів, незакінчені, обірвані конструкції, слова-речення різного типу тощо;

·використовуються елементи всіх інших стилів;

·наявні цитати з промов, зразки заяв, інструкцій, протоколів тощо [13, 82-83].

Мовна своєрідність художнього стилю найповніше виявляється в мові поезії. Поезія завжди посідала виняткове місце в словесно-художній творчості народу. Поетичне мовлення здебільшого мелодійне, афористичне, ідейно й тематично визначене, на когось або на щось зорієнтоване, етичне й естетичне, ліричне, здебільшого інтимне, водночас соціально вагоме, легко сприймається, воно налаштовує мовця на прилучення до красивого й досконалого в житті.

Одна за характерних рис поетичної мови - це особлива звукова організація тексту.

Звукова організація речення (висловлювання) реалізується тільки в звучній мові. На письмі така звукова організація мови приймає іноді особливі форми, які лише підказують характер бажаної звукової інтерпретації.

Евфонія (благозвучність) є особливим прийомом звукової організації висловлювання, який розрахований на бажаний ритміко-мелодичний ефект.

Вимоги до евфонії в поезії і прозі різні. Вони в деякій мірі протиставлені один одному. Те, що розглядається як порушення принципів благозвучності в прозі, є закономірністю в поезії. Так наприклад, рима не лише не порушує благозвучності в поезії, але є закономірністю віршованих творів. Більше того, рима є однією із зовнішніх ознак класичної віршованої форми. У прозі рима розглядається як порушення благозвучності [9].

Отже, розгляньмо більш детально що таке рима, її роль, форми та функції в поезії.

1.2 Історія становлення і розвитку британського силабо-тонічного віршування

І поезія, і проза є формами ; використання тієї чи іншої форми, поетичної або прозової, відповідає задуму автора, який навмисно вибирає форму, найкращим чином відповідає змісту, яке він у неї вкладає. Цілий ряд дослідників займався проблемою специфіки віршованої мови в її зіставлення з прозою, див. роботи Р. Якобсона, Б. В. Томашевського, Ю. М. Лотмана, Ю.М. Тинянова, Є.Г. Еткінда, Зигмунда Сцерні, Н. М. Шанського.

Узагальнюючи висловлені вченими думки, можна виділити наступні особливості прози та поезії з точки зору римоутворення. У прозі використовуються звичні для вуха звороти; побудова тексту відбувається відповідно до граматичних, стилістичних і лексичних норм; в поезії використовується складна і витіювата мова, відбувається часто відступ від класичних мовних норм і застосування «поетичних» норм мови (звороти, мовні фігури, стилістичні прийоми). Поетична мова ритмічно організована і більшою мірою, ніж прозаїчна, використовує стилістичні прийоми (анафори, епіфори, періоди, ретардації, віршові переноси, стики, паралелізми).

У поезії симетрія членування сприймається на слух і підкреслюється графічно: окремі рядки, кожна з яких починається з великої літери; кілька віршів, які об'єднуються в замкнуту строфу, відокремлювану пропуском. Представляється, що поезія в набагато більшому ступені економніше прози. Кожен мовний елемент поетичного тексту має семантичне навантаження, отже, вірш в стислій формі передає значне значеннєве навантаження.

У сучасній британській поезії простежується чітка тенденція використання законів мови прози в мові поезії, тим не менш, поетичний ритм не переходить у розряд прозового - у ньому відбуваються різного роду модифікації, які розширюють межі раніше існуючої метрики і мелодики вірша. В англійській поезії XX-XXI ст. мають місце такі варіації силабо-тонічних розмірів: гіперметрія і ліпометрія, часто у вигляді анакрузи і антіанакрузи; сплави ямбів і хореїв; « іпостасі »(заміна, см. В.В. Рогов) ямба хореєм); додавання додаткового ненаголошених складів в кінці у разі 5-стопного ямба; використання усічених хореїчних стоп в кінці рядка (напр. Let the traffic policemen wear black cotton gloves); змішання розмірів, напр., включення хорея в вірш, написаний, в основному, ямбом; включення спондеєм в 5-ст. ямб (напр., Man comes and tills the field and lies beneath), обтяження рядків пірихієм (напр. Some way incomparably light and deft), дольники, тактовик; змішання двоскладових і трискладових розмірів усередині одного рядка (напр. And I wonder how they should have been together! - анапест, ямб, пеон 4, амфібрахій); ослаблення ритмічного звучання за рахунок експериментування з системою рим: нетрадиційна розбивка рим по рядках, велика кількість графічних рим або повна або часткова відмова від римування. На цьому ми зупинимося в подальшому аналізі.

Силабо-тонічне віршування - різновид тонічного віршування, засноване на впорядкованому розташуванні ударних і ненаголошених складів у вірші, характеризується рядками, в яких помітне повторення якої-небудь стопи, фіксованістю числа складів у рядку та їх місця в рядку. Класичні двоскладові розміри - ямб і хорей, класичні трискладові розміри - дактиль, амфібрахій і анапест. У багатьох віршах відбувається порушення впорядкованості чергування сильних і слабких складів - варіації анакруз. Проблемі силаботоніки в британській поезії приділяли увагу Г.В. Анікін,

М.Л. Гаспаров, Г.Е. Іонкіс, Н.П. Михальська, Д.М. Урнов, Дж. Шиппер та ін.. У британської поетичної традиції силабо-тонічна система не була споконвічно традиційною. Історія британського віршування починається в VI ст. з приходом на Британські острови англосаксів. Проте один з перших трактатів про основи поетичного мистецтва з'являється тільки в кінці XII ст. - Це - праця Гальфріда Англійця про правила віршування («Nova Poetria»). У XIII в. з'явився перший твір, в якому спостерігається перехід від чистої тоніки до сіллаботоніке: лицарський роман «Король Сурма», на чотири п'ятих побудований на силабо-тонічної 3-ст. ямбу або хореї: Alle heo ben blythe / That to my song y-lythe. / A song y-chulle ou singe / Of Allof the gode kynge - / Kynghe wes by weste ; і віршований дебат «Сова і соловей» з 8-складними рядками і ритмом 4-стопного ямба.Силабо-тонічна реформа британського віршування представляла собою третю спробу створення силаботоніків на англійському грунті, вона була проведена в кінці XIV ст. Дж. Чосером, який поєднував правила британської і італо-французької версифікації і відновив у вірші сувору 8-складність і строгий силабо-тонічний ритм 4-ст. ямба. На їх основі поет ввів в британський вірш новий розмір 5-ст. ямба з силабо-тонічним ритмом: The miller was a chap of sixteen stone - / A great stout fellow big in brawn and bone. Відразу після Дж. Чосера спостерігається спад в майстерності віршування, з'являється величезна кількість римованих віршів, в яких метрики або зовсім немає, або вона розладнана до межі. Дж. Чосер дав визначення цим віршам - «доггерел», «собачі», очевидно, маючи на увазі, нерівну собачу пробіжку. Британська метрика була піднята на нову висоту в середині XVI століття. Поети Томас Уайет і граф Генрі Серрей піддали перегляду британську поезію: на британський грунт була перенесена нова європейська метрика, строфіка - терцини, катрени, ронделі і сонети. Формальні перетворення торкнулися і всього ладу поетичного мислення, зокрема, змісту віршів, в яких наголошується узгодження протилежностей, поєднання непоєднуваного. Це явище, побудоване на безперервних контрастах і інакоказаннях, в епоху Відродження позначалося англійцями словом «wit», малася на увазі гра розуму, різних значень слова, химерність, відбиває хитрощі думки і виражається за допомогою метафори, яка ставала основним принципом поетичного мислення. У пору повного розквіту англійського Відродження, особливу увагу звертає на себе творчість Едмунда Спенсера, для якого характерно інакоказання. Вироблена Спенсером особлива дев'ятистрофна строфа увійшла в історію поезії під назвою «спенсерової строфи» («Then came the Autumn all in yellowed, As though he joyed in his plenteous store, Laden with fruits that made him laugh, full glob That he had banished hunger, which to - fore, Hold by the belly oft him pinched sore). Наступний важливий момент в історії британської поезії - творчість

У. Шекспіра. Шекспірівські сонети - одна з вершин світової лірики; крім певної форми ( «шекспірівський сонет») новим був зміст сонетів - сміливе одкровення, безпосереднє відображення особистості в інтимній ліриці. Силабо-тонічний принцип віршової організації, що визначає для британської поезії в XVI ст. в епоху Відродження, був характерний і для середини XVIII ст.в період літературної реакції на сувору і одноманітну закономірність силабіки. Таким чином, історія розвитку британського силабо-тонічного віршування включала трансформацію форми і вдосконалення змісту.

В англійській поезії п'ять основних силабо-тонічних розмірів не завжди проявляються в чистому вигляді. В аналізі форм силабо-тонічного вірша видно, як за допомогою різноманітних трансформацій метричної схеми з'явилися відхилення від суворо класичної норми метричного вірша. Британський вірш є силабо-тонічним, так як крім урахування характеру чергування якісно відмінних, повторюваних одиниць (ударних / ненаголошених складів), британське віршування враховує і кількість стоп у рядку.

Протягом XIX в. національний тонічний вірш у баладі і ліричному вірші зберігав своє місце поряд з силабо-тонічним, порівн.: розмір «Крістабель»

С. Т. Кольріджа з рахунком наголосів чотири в кожному рядку -, а не складів у рядку (Outside her kennel, the mastiff old Lay fast asleep, in moonshine cold. The mastiff old did not awake, Yet she an angry moan did make ...); ямбічний ритм «Східних поем» Дж. Г. Байрона (A kind of change came in my fate, My keepers grew compassionate; I know not what had made them so, They were inured to sights of woe ... from The Prisoner of Chillon) і т.д. Сполучення ямбів і тридольних розмірів у віршах більшості поетів XIX століття пояснюється взаємодією двох метричних систем, які відійшли від строгої техніки А. Попа до більш вільної манери Дж. Мільтона і поетів єлизаветинської епохи. У поезії цього періоду не було превалюючої метричної системи. Поети варіювали форму, щоб найкращим чином висловити бажане зміст.

Альфред Теннісон (1809-1892), уболіваючи про померлого друга, пише «Break, break, break / / On thy cold gray stones, O Sea! / / And I would that my tongue could utter / / The thoughts that arise in me» . А. Теннісон починає з молоси, (тридольного розміру з трьома односкладовими вдаряються словами підряд), що створює сумний, сумовитий, тужливий ритм, другий рядок також може читатися як трискладова, в результаті народжується форма: кватрейн - чотири трискладові рядки, в якому другий і четвертий рядки римуються. Однак, далі він додає четвертий наголос і змінює форму в двох останніх строфах, ніби обтяжених додатковими емоціями. В британській поезії спостерігаються варіації всіх п'яти типів силабо-тонічного віршування. «Генієм хорея» називає критик У.Х. Одена (1907 -1973), маючи на увазі вірші Lay Your Sleeping Head, My Love, Ode to Yeats, The Fall of Rome, Autumn Song, написані тристопним хореєм, однак і тут поет вніс свої зміни до форми, даючи приклад каталектичного тристопного хорею , в якому опущений останній склад. Ср: з Autumn Song: Now the leaves are falling fast, / / Nurse's flowers will not last ;/ / Nurses to the graves are gone, / / And the prams go rolling on.

поезія, і проза є формами ; використання тієї чи іншої форми, поетичної або прозової, відповідає задуму автора, який навмисно вибирає форму, найкращим чином відповідає змісту, яке він у неї вкладає. Цілий ряд дослідників займався проблемою специфіки віршованої мови в її зіставлення з прозою, див. роботи Р. Якобсона, Б. В. Томашевського, Ю. М. Лотмана, Ю.М. Тинянова, Є.Г. Еткінда, Зигмунда Сцерні, Н. М. Шанського.

Узагальнюючи висловлені вченими думки, можна виділити наступні особливості прози та поезії з точки зору римоутворення. У прозі використовуються звичні для вуха звороти; побудова тексту відбувається відповідно до граматичних, стилістичних і лексичних норм; в поезії використовується складна і витіювата мова, відбувається часто відступ від класичних мовних норм і застосування «поетичних» норм мови (звороти, мовні фігури, стилістичні прийоми). Поетична мова ритмічно організована і більшою мірою, ніж прозаїчна, використовує стилістичні прийоми (анафори, епіфори, періоди, ретардації, віршові переноси, стики, паралелізми).

У поезії симетрія членування сприймається на слух і підкреслюється графічно: окремі рядки, кожна з яких починається з великої літери; кілька віршів, які об'єднуються в замкнуту строфу, відокремлювану пропуском. Представляється, що поезія в набагато більшому ступені економніше прози. Кожен мовний елемент поетичного тексту має семантичне навантаження, отже, вірш в стислій формі передає значне значеннєве навантаження.

У сучасній британській поезії простежується чітка тенденція використання законів мови прози в мові поезії, тим не менш, поетичний ритм не переходить у розряд прозового - у ньому відбуваються різного роду модифікації, які розширюють межі раніше існуючої метрики і мелодики вірша. В англійській поезії XX-XXI ст. мають місце такі варіації силабо-тонічних розмірів: гіперметрія і ліпометрія, часто у вигляді анакрузи і антіанакрузи; сплави ямбів і хореїв; « іпостасі »(заміна, см. В.В. Рогов) ямба хореєм); додавання додаткового ненаголошених складів в кінці у разі 5-стопного ямба; використання усічених хореїчних стоп в кінці рядка (напр. Let the traffic policemen wear black cotton gloves); змішання розмірів, напр., включення хорея в вірш, написаний, в основному, ямбом; включення спондеєм в 5-ст. ямб (напр., Man comes and tills the field and lies beneath), обтяження рядків пірихієм (напр. Some way incomparably light and deft), дольники, тактовик; змішання двоскладових і трискладових розмірів усередині одного рядка (напр. And I wonder how they should have been together! - анапест, ямб, пеон 4, амфібрахій); ослаблення ритмічного звучання за рахунок експериментування з системою рим: нетрадиційна розбивка рим по рядках, велика кількість графічних рим або повна або часткова відмова від римування. На цьому ми зупинимося в подальшому аналізі.

Силабо-тонічне віршування - різновид тонічного віршування, засноване на впорядкованому розташуванні ударних і ненаголошених складів у вірші, характеризується рядками, в яких помітне повторення якої-небудь стопи, фіксованістю числа складів у рядку та їх місця в рядку. Класичні двоскладові розміри - ямб і хорей, класичні трискладові розміри - дактиль, амфібрахій і анапест. У багатьох віршах відбувається порушення впорядкованості чергування сильних і слабких складів - варіації анакруз. Проблемі силаботоніки в британській поезії приділяли увагу Г.В. Анікін, М.Л. Гаспаров, Г.Е. Іонкіс, Н.П. Михальська, Д.М. Урнов, Дж. Шиппер та ін.. У британської поетичної традиції силабо-тонічна система не була споконвічно традиційною. Історія британського віршування починається в VI ст. з приходом на Британські острови англосаксів. Проте один з перших трактатів про основи поетичного мистецтва з'являється тільки в кінці XII ст. - Це - праця Гальфріда Англійця про правила віршування («Nova Poetria»). У XIII в. з'явився перший твір, в якому спостерігається перехід від чистої тоніки до сіллаботоніке: лицарський роман «Король Сурма», на чотири п'ятих побудований на силабо-тонічної 3-ст. ямбу або хореї: Alle heo ben blythe / That to my song y-lythe. / A song y-chulle ou singe / Of Allof the gode kynge - / Kynghe wes by weste ; і віршований дебат «Сова і соловей» з 8-складними рядками і ритмом 4-стопного ямба.Силабо-тонічна реформа британського віршування представляла собою третю спробу створення силаботоніків на англійському грунті, вона була проведена в кінці XIV ст. Дж. Чосером, який поєднував правила британської і італо-французької версифікації і відновив у вірші сувору 8-складність і строгий силабо-тонічний ритм 4-ст. ямба. На їх основі поет ввів в британський вірш новий розмір 5-ст. ямба з силабо-тонічним ритмом: The miller was a chap of sixteen stone - / A great stout fellow big in brawn and bone. Відразу після Дж. Чосера спостерігається спад в майстерності віршування, з'являється величезна кількість римованих віршів, в яких метрики або зовсім немає, або вона розладнана до межі. Дж. Чосер дав визначення цим віршам - «доггерел», «собачі», очевидно, маючи на увазі, нерівну собачу пробіжку. Британська метрика була піднята на нову висоту в середині XVI століття. Поети Томас Уайет і граф Генрі Серрей піддали перегляду британську поезію: на британський грунт була перенесена нова європейська метрика, строфіка - терцини, катрени, ронделі і сонети. Формальні перетворення торкнулися і всього ладу поетичного мислення, зокрема, змісту віршів, в яких наголошується узгодження протилежностей, поєднання непоєднуваного. Це явище, побудоване на безперервних контрастах і інакоказаннях, в епоху Відродження позначалося англійцями словом «wit», малася на увазі гра розуму, різних значень слова, химерність, відбиває хитрощі думки і виражається за допомогою метафори, яка ставала основним принципом поетичного мислення. У пору повного розквіту англійського Відродження, особливу увагу звертає на себе творчість Едмунда Спенсера, для якого характерно інакоказання. Вироблена Спенсером особлива дев'ятистрофна строфа увійшла в історію поезії під назвою «спенсерової строфи» («Then came the Autumn all in yellowed, As though he joyed in his plenteous store, Laden with fruits that made him laugh, full glob That he had banished hunger, which to - fore, Hold by the belly oft him pinched sore). Наступний важливий момент в історії британської поезії - творчість

У. Шекспіра. Шекспірівські сонети - одна з вершин світової лірики; крім певної форми ( «шекспірівський сонет») новим був зміст сонетів - сміливе одкровення, безпосереднє відображення особистості в інтимній ліриці. Силабо-тонічний принцип віршової організації, що визначає для британської поезії в XVI ст. в епоху Відродження, був характерний і для середини XVIII ст.в період літературної реакції на сувору і одноманітну закономірність силабіки. Таким чином, історія розвитку британського силабо-тонічного віршування включала трансформацію форми і вдосконалення змісту.

В англійській поезії п'ять основних силабо-тонічних розмірів не завжди проявляються в чистому вигляді. В аналізі форм силабо-тонічного вірша видно, як за допомогою різноманітних трансформацій метричної схеми з'явилися відхилення від суворо класичної норми метричного вірша. Британський вірш є силабо-тонічним, так як крім урахування характеру чергування якісно відмінних, повторюваних одиниць (ударних / ненаголошених складів), британське віршування враховує і кількість стоп у рядку.

Протягом XIX в. національний тонічний вірш у баладі і ліричному вірші зберігав своє місце поряд з силабо-тонічним, порівн.: розмір «Крістабель»

Альфред Теннісон (1809-1892), уболіваючи про померлого друга, пише «Break, break, break / / On thy cold gray stones, O Sea! / / And I would that my tongue could utter / / The thoughts that arise in me» . А. Теннісон починає з молоси, (тридольного розміру з трьома односкладовими вдаряються словами підряд), що створює сумний, сумовитий, тужливий ритм, другий рядок також може читатися як трискладова, в результаті народжується форма: кватрейн - чотири трискладові рядки, в якому другий і четвертий рядки римуються. Однак, далі він додає четвертий наголос і змінює форму в двох останніх строфах, ніби обтяжених додатковими емоціями. В британській поезії спостерігаються варіації всіх п'яти типів силабо-тонічного віршування. «Генієм хорея» називає критик У.Х. Одена (1907 -1973), маючи на увазі вірші Lay Your Sleeping Head, My Love, Ode to Yeats, The Fall of Rome, Autumn Song, написані тристопним хореєм, однак і тут поет вніс свої зміни до форми, даючи приклад каталектичного тристопного хорею , в якому опущений останній склад. Ср: з Autumn Song: Now the leaves are falling fast, / / Nurse's flowers will not last ;/ / Nurses to the graves are gone, / / And the prams go rolling on.

.3 Концептуальна образність сучасної британської поезії XX - XXI ст

мова британський поет віршування

При трактуванні поетичного образу недостатньо тільки звертатися до лексичного значення слова, так як воно не відображає спрямованість слова і закладені в нього суб'єктивні смисли. У першу чергу, це відноситься до абстрактних понять. Саме тому поетична образність в більшості випадків є образністю концептуальної, так як концепти акумулюють у собі можливі інтерпретації понять, що лежать в основі образу, і з'єднують загальнолюдську картину світу з авторською. Концепт є однією з основних одиниць вивчення лінгвокультурології і виступає предметом вивчення таких наук, як лінгвістика, психологія, соціологія, філософія та ін. Розробці даної проблеми у нас цікавить області на стику мови та культури присвячені роботи таких вчених, як М. Д. Арутюнова, С.А. Аскольдів, А. Вежбицкая, В.В. Виноградов, В. І. Карасик, Дж. Лакоф, Р. Лангакер, Д.С. Лихачов, Г.Г. Слишкін, Ю.С. Степанов, І. А. Стернин, Р.М. Фрумкіна, С.Х. Ляпін, та ін.

У цьому дослідженні розглядаються культурні константи і базові концепти англійської поезії, а, отже, визнається прямий взаємозв'язок концепту та культури.Н. Д. Арутюнова розглядає концепт як філософське поняття - результат взаємодії національної традиції, фольклору, релігії, ідеології, життєвого досвіду, образу мистецтва, відчуття і системи цінностей.

У поезії концепт як образ ідеальний стає чином поетичним, наповненим особливим змістом. У поезії будь-якої країни універсальний концепт в тій чи іншій мірі набуває функцію культурного художнього концепту, відображаючи ту ментальну дійсність, яка властива даній конкретній країні та її культурі.

Що стосується культурних констант, то, за Ю. С. Степанову, вони представляють собою концепт, існуючий постійно або дуже довгий час. Константі може бути надано й інше значення - «якийсь постійний принцип культури». Відповідно, ті художні образи, які переходять із твору у твір і стають невід'ємною частиною художнього дискурсу даної культури, набувають статусу вічних загальнозрозумілих образів з незглибимістю смислів, а також високої художньої і духовною цінністю. У рамках силабо-тонічного віршування, яке спочатку диктує поетові особливі умови створення поетичного малюнка, образно-смислова специфіка мови використовується до межі. Проведений аналіз поетичних текстів виявив цілий ряд прийомів, які цьому сприяють: це може бути передача образності за рахунок зміни ритмічного малюнка, зокрема, поєднання двоскладових і трискладових розмірів (поєднання двоскладових розмірів, переважно ямба, з деякими трискладових стопами, , для відображення більшої розміреності; поєднання різних трискладових розмірів усередині рядка для створення ефекту поспіху, суєти), додавання спондеєм і піррихііїв, а також різної довжини рядків. Далі, нейтральна граматична категорія роду іменників може набувати активне значення у зв'язку з персоніфікацією образу і починати грати тематично важливу роль. Сюди ж відноситься певний характер синтаксичних зв'язків між словами, які є носіями певного образу, зокрема, об'єднання їх в одне речення або ж розбивка на кілька пропозицій. Засобом відображення образно-смисловий специфіки поетичної мови може виступати особливе використання слів-зв'язок, риму вання .Емфатичної алітерації та ін.

Слово «езотерика» буквально перекладається з грецької як «внутрішній» ([від грец. Esoterikos внутрішній] - таємний, прихований, призначений виключно для посвячених) і використовується для позначення духовних, містичних, схованих у серце людей процесів. Словосполучення «мовна езотерика» відображає проекцію езотеричного - того, що з тих чи інших причин не може або не має стати розхожим засобом, використовуваним широкими масами, - на мовні засоби. Мовна езотерика знаходить своє вираження, насамперед, в образах, символах, стежках, фігурах мови, що містять в собі таємний, таємний зміст. У поезії езотерика в більшості випадків представлена концептуальною образністю, в якій відбивається характерна властивість езотеризму як системи таємних філософських поглядів на природу явищ, йдеться про дихотомії між таємним і відкритим, які не є повністю взаємовиключними. У цих випадках концептуальна образність вимагає спеціального тлумачення і глибокого аналізу саме тому, що езотеричне знання, в принципі, недоступне для сприйняття на рівні звичайної середньої людського мислення. У роботі використовується термін «езотеричний» у метафоричному сенсі: незвичайна метафора, незвичайне зіставлення явищ, об'єктів у метафорі, «неявне», спадне лише при інтерпретації образності з урахуванням лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, нетрадиційне зіставлення явищ в метафорі, важко розгадували, «не зустрічав »в інших поетичних творах, що змушує задуматися про« високі матерії », як, наприклад, про сенс життя, про гідне кінці життя та ін.

Серед базових концептів англійської поезії XX - XXI століття можна виділити такі концепти, як «любов», «війна», «самотність», «смерть», «музика», «природа» та ін Одним з найбільш часто використовуваних в англійській поезії концептів є концепт «смерть». Це пояснюється не тільки категорією даного поняття як вічного образу, до якого зверталися поети всіх епох і культур, але і створеної на початку XX століття нової модерністкою традицією поезії відчуження, яка малювала апокаліптичний світ, повний руйнування, відчаю і смерті в різних її проявах - від масового терору до окремо взятих самогубств. Концепт «Смерть» є складноорганізованим концептом. На основі вивчення визначень «смерті» в різних словниках (словники В. Даля та С.Ожегова, БЕС, навчальний словник сучас. Англ. Яз. А.С. Хорнбі, LONGMAN Dictionary of Contemporary English, Collins та ін), можна виділити такі значимі аспекти: смерть як кінець земного життя, руйнування, припинення життєдіяльності організму, кінець плотського життя, розлучення душі з тілом, воскресіння, перехід до вічного, до духовного життя, невидимий аспект життя, всезнання, оскільки мертві все бачать. Саме поняття «смерть» безпосередньо підпадає під категорію езотеричного, відповідно концепт «смерть», так чи інакше, є джерелом езотеричної образності. Огляд концепту «смерть» в англійській поезії XX - XXI століття проводиться на матеріалі добірки віршів англійських поетів представників модернізму (У. Оден, Т. С. Еліот), а також збірки сучасної англійської поезії An Anthology of Contemporary English Poetry Ed. by K.Hewitt and V.Ganin, куди включені твори таких поетів, як RSThomas, Ph.Larkin, Ch.Tomlinson, T.Hughes, A.Stevenson, T.Harrison, S.Heaney, C.Rumens, CADuffy.

В окремих віршах цього збірника концепт смерть розгадується, розшифровується, в інших ця тема задається в самій назві віршів, вже заздалегідь готуючи читача до зіткнення з даними концептом. Ср: W. H. Auden Funeral Blues, Larkin An Arundel Tomb; Ch. Tomlinson Marat Dead; Anne Stevenson Musician's Widow; Seamus Heaney Death of a Naturalist.

На основі наведених вище словникових дефініцій можна визначити ядро лінгвокультурологічного поля смерть. Огляд поетичного матеріалу обрану для вивчення Антології дозволяє представити художнє оформлення даного концепту і розширити дане поле. При цьому очевидно, що лексика поля смерть використовується в поетичних творах в різних видах.

По-перше, це можуть бути окремі лексеми у віршах на різні теми: назва місця проживання померлих. Ср: village graves в: Ch. Tomlinson The Picture of J.T. in a Prospect of Stone. Поет малює контраст між «village graves» (сільське кладовище і «village green» зелений сільський луг: у картині, намальованій поетом, вони відокремлені кам'яною конструкцією, що залишає прохід для людини туди і назад; дані словосполучення подібні і графічно, і за звучанням - кілька фонем перетворюють «village green» в «village graves». Так відбувається і в житті - всього кілька секунд перетворюють життя в смерть, а світ живих (міста, села, села і т.д.) відділяється від світу мертвих (кладовища) всього лише хвірткою в паркані. У вірші Anne Stevenson In the Tunnel of Summers спостерігається зв'язок прямого значення cemetery (кладовище) з конотацією слова «tunnel» - проходячи через довгий тунель часу, бачиш смерті цілих поколінь і т.д.

По-друге, можна простежити асоціативні набори лексики у віршах, присвячених смерті. У даному полі виділяється ядро, до якого входять прототипичні явища, в найбільш яскравому вигляді відображають сутність даного концепту (універсальні для будь-якого, в тому числі нехудожнього вираження смерті), та периферія, що включає в себе менш типових представників даного концепту (для звичайного його вираження) , але значущих для мовного оформлення художнього концепту в поетичному тексті, що свідчать про творчу манеру автора, його майстерність, його уяві, його перевагах в зображенні даного концепту. СР в: Ch. Tomlinson Marat Dead: death, sadness, calm, effigy, blooded, reddening (bath), silence, bleeding, blood, monument; в: Anne Stevenson Musician's Widow: death, unjust death, remembered, hollow, to burn the body, nostalgia; в: Tony Harrison Book Ends: drop dead, shocked, to be scared, silence, life is shattered into smithereens, sullen looks; в: Tony Harrison Long Distance: to look alone, raw love, grief, to pop out, both gone shopping , disconnected number; в: W. H. Auden Funeral Blues: barking dog, silence the pianos, muffled drum, mourners, moaning aeroplanes, crepe bows, black cotton gloves. Поряд з ядерним терміном death сюди входить лексика, що описує стан людей, що переживають смерть близьких, які сумують, оплакують, журяться, страждають, згадують; лексика, що передає атмосферу смерті: тиша, траур; супутні обставини смерті, напр., Кров; похорон та ін .

По-третє, були виділені випадки двозначності, коли використане поетом слово або вираз може реалізовувати як значення, пов'язане зі смертю, так і інше нейтральне: у Ph.Larkin dead straight miles, з одного боку реалізує розмовне значення «абсолютно прямі дороги», з іншого боку, відбувається актуалізація конотативного компонента dead - величезна швидкість, яку дозволяють розвивати прямі дороги, таїть смертельні небезпеки; тут має місце фактична реалізація ідіоми «мчати стрімголов». Doom у Ch. Tomlinson може мати значення рок, доля або смерть, кончина, загибель; поет говорить про одну зі сторін філософії життя - мудрості, моралі, необхідності, усвідомленні, тому в контексті вірша актуалізуються обидва значення. У Tony Harrison Long distance - розгорнута метафора - «міжміський дзвінок» і відстань між живими в земній світі і мертвими у потойбічному світі.

В аналізованих віршах вживаються символи смерті, які також можна представити у вигляді декількох груп.

По-перше, це можуть бути універсальні, відомі в будь-якій культурі символи. СР у вірші Ph.Larkin Here: poppies - «квіти забуття»; у вірші Ph .. Larkin Days це - the priest and the doctor - люди, які мають безпосереднє відношення до життя і смерті, поет представляє їх свого роду пророками, які знають відповідь на запитання where can we live but days?; У вірші Ch. Tomlinson Marat Dead - чорний колір символізує смерть, асоціюється з нею; всі барви світу постають як відображення чорного, зведені до нього; red + blood - червоний і кров може розглядатися як атрибутика смерті, найчастіше насильницькою.

По-друге, виділяються символи, запозичені у інших поетів, порівн. в: Ch. Tomlinson The Picture of JTin a Prospect of Stone - запозичений з поезії А. Марвелла образ unmown green - символ з двояким значенням: молодість, наївність і смерть, Страшний Суд.

По-третє, виділяються індивідуально-авторські символи, характерні для творчості даного поета, порівн.: У Ted Hughes Daffodils: scissors - ножиці як символ нездійснених надій, нереалізованих планів, як нагадування про померлу дружину (можливо, образ ножиць навіяний образом циркуля у Дж . Донна). У вірші Anne Stevenson In the Tunnel of Summers використовується складна езотерична образність: the long straw cemetery - скошене поле - символічне кладовище людства; сінокіс асоціюється зі смертю, алюзія на традиційне зображення смерті з косою; тут же: fly-sweet hay - асоціація загниваючого сіна і людської плоті після смерті.

Як показав проведений аналіз, художнє втілення концепту смерть може мати несподіваний аспект, який в цій роботі називається «заміщенням, свідомої підміною дій». У вірші Tony Harrison Long Distance повідомляється про смерть матері поета, а його батько не може змиритися з тим, що жінки, яку він любив все життя, більше немає. У контрасті зі смертю використовуються дієслова to pop out to get the tea, to go shopping - батькові поета простіше думати, що дружина вийшла на деякий час зробити покупки, що дуже скоро в замковій щілині заскрипить ключ, і його страждання закінчаться.

У проаналізованих віршах смерть виступає як ключовий концепт у зв'язку з супутніми концептами. Так, концепти смерть і релігія чітко виступають у взаємозв'язку в: T. Harrison Marked with D., простежуються біблійні мотиви, вираження; опис обряду кремації супроводжується філософськими роздумами про загробне життя і небесах; також в: RSThomas In a Country Church: смерть, розп'яття Христа, виражається ідея страждань, які породжують любов. Смерть як догляд душі з тіла зображена в: T. S. Eliot «La Figlia che Piange».

Без сумніву, найбільш частим концептом, супутнім смерті, є життя, метафоричне представлення двох станів оригінально показано в: Ted Hughes Crow's Theology. Ворон міркує про те, що факт його існування, життя, - підтвердження існування Бога, Божественного одкровення. Але далі ворон розмірковує про те, хто творець «каменю» - знаряддя вбивства птиці, хто творець зла, єдиний чи Бог на світі, якщо у світі існує гарне і погане, добро і зло, мирні «тварі» і вбивці, який Бог потурає насильству і смерті? У вірші: Ch. Tomlinson A Prelude «життя» є ключовим концептом - Life - життя, весняне відродження після зимової «смерті».

У віршів Ph. Larkin An Arundel Tomb в якості ключового концепту виступає «любов» (Love), смерть як супутній концепт: сприяє тому, що любов двох відданих один одному людей відображена у віках. Несподіваним є подання художнього концепту смерті у взаємозв'язку з концептом краса. При цьому відзначені кілька підходів: у першому випадку смерть вбиває красу, так в: RSThomas Song for Gwydion - «людина насолоджується красою живого, яку сам же і вбиває», від зіткнення з людиною краса навколишнього світу «вмирає». У другому випадку смерть перетворює, прикрашає, облагороджує. В: Ch. Tomlinson Marat Dead - ugliness has gone - «потворний за життя Марат знаходить красу після смерті», те саме відбувається і з внутрішньою красою - вождь якобінців, войовничий і тираничность, стає загальним героєм, який прийняв мученицьку смерть. У третьому випадку поет оспівує красу скорботних за померлими; в: T. S. Eliot «La Figlia che Piange» - Lean on a garden urn - Weave, weave the sunlight in your hair (Стій у надгробних мармурових сходинок, вплітали, вплітали промінь сонця в пасма тіней).

У ряді віршів супутнім смерті концептом виступає музика. У вірші Anne Stevenson Musician's Widow, присвяченому матері поетеси, чоловік якої - талановитий музикант - помер, але жінка чує його музику - the music of him - музика є метафорою пам'яті - «пам'ять» у музиці, яку чоловік виконував, «спогади як мелодія» . Музика звучить у вірші W. H. Auden «Funeral Blues»: funeral blues, stop all the clocks, cut off the telephone, prevent the dog from barking, silence the pianos, muffled drum, mourners, aeroplanes circle moaning overhead, scribbling on the sky the message He is Dead. Музика горя і смерті складається з «вимикання» всіх гучних і ллються звуків, таких як бій годинника, дзвінки телефону, гавкіт собак, музика фортепіано - поет залишає тільки глухий бій барабана, що ревуть літаки і «ревуть» жалобників на тлі напруженої тиші.

У концепту складна структура, концепт - багатовимірне утворення, що включає в себе понятійно-дефініціонного, образні характеристики, а також різноманітні конотації. Конотації концепту Смерть - нещастя, горе, туга пронизують вірші, присвячені втрати близьких людей. Tony Harrison у вірші Long Distance щемливо описує реакцію батька поета на смерть його матері, чоловік створював в будинку атмосферу присутності дружини і не бажав нічого міняти, а потім вже після смерті батька поет розуміє, що сам не хоче позбавити себе ілюзії, що батьки просто куди -то вийшли, тому переписує їх телефонний номер в нову записну книжку. Смерть батьків у вірші Tony Harrison Background Material - mam and dad .... both dead - складний розгорнутий езотеричний образ photo, що приховує автора - сина, його скорботу, його любов до померлих батькам розкривається через прозовий опис фотографій, з побутовими моментами, святами, не найкращих за якістю, але дуже рідних, адже тільки люблячий і пам'ятає людина зберігає в пам'яті такі дрібні деталі - in his, if you look close, the gleam, the light, me in his blind right eye.

Огляд сучасної англійської поезії дозволяє зробити висновок, що частотним метафоричним концептом, що передає ідею смерті, є природа, порівн.: The long straw cemetery у вірші Anne Stevenson In the Tunnel of Summers. У даному випадку відбувається включення прямого значення іменника «cemetery» - «цвинтарі» у метафоричне «the long straw cemetery» (у прямому значенні - «скошене поле»). Подібний концептуальний перенесення грунтується на тому, що у фреймі сінокіс один з слотів займає знаряддя косовиці - коса, яка також присутня у фреймі смерть як міфологічне зображення смерті з косою. Тут «the long straw cemetery» метафорично відноситься до смерті людей, крім того, це - довге скошене поле, в центрі якого стоїть героїня, як цвинтар поколінь предків - поле за її спиною, і цвинтар поколінь нащадків - поле, що тягнеться попереду.

Смерть у досліджуваних віршах представлена у відношенні реальних подій, що трапилися з автором поетичного твору, у згаданих вище випадках це природна смерть близьких. У вірші Ted Hughes Daffodils ідея смерті дружини не виражена конкретно, але мається на увазі самогубство Сільвії Плат, яка померла в лютому 1963 р., коли в Англії стояла рекордно низька температура: he would die in the same great freeze; фраза as you they return to forget містить натяк на квіти на могилах у пам'ять про померлих.

У вірші W. H. Auden Refugee Blues - Hitler ... they must die - смерть постає як терор і масове вбивство / геноцид очима тих, кого повинні вбити: життя багатьох залежить від волі однієї, як страшно розуміти, що по одному вказівкою тирана тебе можуть вбити тільки за те, що ти не вписується в рамки життєвої філософії того, у кого з якоїсь причини виявилося більше повноважень і прав. Тут же зустрічається незвичайне поєднання officially dead: смерть як приниження людської гідності і позбавлення його права вважатися живим - смерть «де-юре» - бюрократичні помилки і тяганину, державні конфлікти, законодавчі неврегульованості найчастіше призводять не просто до порушення прав людини, але й до повного їх позбавлення. W.H. Auden описує ситуацію, в яку потрапили німецькі євреї-біженці в США, не мають офіційних документів і, відповідно, цивільних прав: «вибачте, такої людини немає, вас немає».

У ряді віршів саме поняття смерть виступає як метафоричного образу. Так, як смерть представлено розставання з коханою людиною у вірші Carol Rumens Simple Poem, при цьому висловлено бажання, щоб «все померло, бо улюблений пішов назавжди»: Why doesn't everything die now you're not here. Та ж ідея бажання смерті всього навколишнього виражена в згаданому раніше вірші W. H. Auden Funeral Blues - For nothing now can ever come to any good - смерть улюбленого сприймається як безвихідь, втрата сенсу життя і, як наслідок, бажання смерті всього світу: небесних тіл, природи, океану.

Поряд з символами смерті і езотеричними образами у досліджуваній поезії вживаються відомі кліше, такі, як «танець смерті» у вірші RS Thomas A Marriage; поцілунок смерті (kiss of death) у вірші Ch. Tomlinson Marat Dead та ін..

Розділ 2. Аналіз рими в сучасній британській поезії

.1 Характеристика поезій сучасних британських письменників

ХХ століття широко використовує палітру як традиційних, так і рідкісних віршованих розмірів, не обмежуючись класичними схемами поетичної творчості. З одного боку, широкого поширення набула тоніка, з іншого - силаботоніка і її варіації, дольники, тактовик, паузники. Саме поняття силабо-тонічного вірша початку ХХ століття стає досить абстрактним. На початку ХХ століття практично все західноєвропейське мистецтво визначалося двома основними напрямками - модернізмом і авангардизмом.

В основі літератури модернізму лежала філософія відчуження, що проповідувала віддалення індивідуальної особистості від соціального світу і самотність людини, готової визнати абсурдність свого існування і зануритися у власні індивідуальні переживання. Однак поняття модернізму було настільки розпливчастим, що в нього могли входити відразу всі поетичні школи, а могла й не входити жодна з них. У Великобританії перша половина ХХ століття була часом новаторства і пошуків - в британській поезії з'явилося безліч поетичних шкіл і напрямів, такі як імажизм, поезія відчаю, експериментальні течії модернізму, окопні поети, поети ідеологічного урбанізму та ін. В британській поезії на цьому грунті розвинувся новий літературний стиль поезії відчуження, який представляв навколишній світ ворожим, страхітливим, спустошеним і розгромленим. Так, у творчості

Т. С. Еліота, У. Б. Єйтса спостерігаються спроби відступу від силабо-тонічної системи віршування, такі як зміна формотворчих елементів вірша, введення додаткових складів і пропусків метричних наголосів, які багато в чому розглядалися як виключення на тлі силабо- тонічної системи. У.Б. Йейтс фактично виступає новатором, застосовуючи чергування чотирьох-і тристопних двовіршів, до цього використаних в британській поезії тільки один раз, у вірші Ендрю Марвелла «Гораціанська ода ​​на повернення

О. Кромвеля з Ірландії»: I can bring you salmon out of the streams / And heron out of the skies. / But Dathi folded his hands and smiled / With the secrets of God in his eyes. (William Butler Yeats The Blessed).

Дж. М. Хопкінс винайшов новий для поетичної системи Британії «нерівний ритм», який став перехідною формою між силабо-тонічним і вільним тонічним віршем, порівн.: З Pied Beauty: Glory be to God for dappled things-/ / For skies of couple -colour as a branded cow ;/ / For rose-moles all in stipple upon trout that swim ;/ / Fresh-firecoal chestnut-falls; flinche's wings.

У.Х. Оден використовував як силабо-тонічні розміри (варіації п'ятистопного ямбу в «Поховайте блюз»), так і стародавні англо-саксонські розміри, порівн.: Now the leaves are falling fast, Nurse's flowers will not last, Nurses to their graves are gone, But the prams go rolling on. (Autumn Song).

У XX - початку XXI ст. різноманітні форми силабо-тонічного вірша знаходили саме різне застосування та використання в британській поезії. Тут можна говорити про продовжувача традицій Дж. М. Хопкінса, який багато в чому відмовився від формотворчих елементів вірша і почав активно поєднувати силабо-тонічний ритм з вільним віршем; про врегульований ритм строф різної форми та довжини у Ф. Ларкіна і Т. Харрісона. Поети відходять від традиційних для Британії ямбів до менш суворого ритму.

Розглянемо декілька прикладів, в яких проаналізуємо риму, звукову організацію та зробимо загальний аналіз

Donaghy

(1954-2004)Repertoire - 2000

Play us one weve never heard befored ask this old guy in our neighbourhood.d rosin up a good three or four, stalling, but he always could.was the Bronx in 1971,every night the sky was pink with arson.ran a bar beneath the el, the Blarney Stone,there one Easter day he sat us downmade us tape as much as he could play;

I gave you these. Make sure you put that down.all he didnt have to say.that summer we slept on fire escapes,tried to sleep, while sirens or the brassour neighbours Tito Puente tapesus up and made us late for mass.found our back door bent back to admitthe thick sweet reek of grassnest of needles, bottlecaps, and shit.August Tom had sold the Blarney StonePuerto Ricans, paid his debts in cashleft enough to fly his body home.bar still rises from the South Bronx ash,yellow neon buzzing in the noondaybeneath the el, a sheet-steel doorwhere he played each second Sunday.

Play me one Ive never heard befored say, and whether he recalled those notes,made them up, or - since it was Tom who played

whether it was something in his blood

(cancer, and he was childless and afraid,)couldnt tell you. And he always would.

Перша строфа складається з 11 рядків, всі вони римуються між собою. Схема рими першої строфи не витримана: ABABDCCDEDE. За розташуванням рима кінцева перехресна. За типом маємо чоловічу риму: neighborhood/ could, before/ four; жіночу риму: play/ say. Маємо закриту риму: neighborhood/ could та відкриту риму - play/ say. В даному прикладі бачимо точну риму: play/ say; неточну, бідну: arson/ Stone; тавтологічну риму: down/ down. Функція рими - змістовиділяюча. За частотою використання рима в даному прикладі однократна - не повторюється.

Друга строфа складається з 10 рядків, із яких 9 рядків римовані, 1 - холостий. У другій строфі маємо наступну схему рими: ABABСВСDЕD - рима парна та перехресна. За місцем розташування - кінцева. Рима чоловіча: brass/ mass, tapes/ escapes. Друга строфа віршу має переважно точну риму: brass/ mass, tapes/ escapes, admit/ shit, а також неповну риму: Stone/ home. Функція рими - змістовиділяюча. В другій частині маємо холостий рядок to Puerto Ricans, paid his debts in cash, який - не римується з іншими. За частотою використання рима в даному прикладі однократна - не повторюється.

Остання строфа віршу складається з 10 рядків, з яких 8 рядків римованих і 2 рядки - холості, не римуються. У строфі представлені як чоловіча так і жіноча рими: played/ afraid, blood/ would, noonday/ Sunday. Рима переважно повна, точна: noonday/ Sunday, played/ afraid, blood/ would. За схемою римування маємо: ЕABABFCDCD. Ритм останньої строфи відрізняється від попередніх строф віршу: строфа розділена на два катрени з перехресною римою, посередині яких стоїть холостий рядок, ще один на початку куплету. За місцем розташування рима в останній строфі, як і в двох попередніх - кінцева. Рима закрита: played/ afraid, blood/ would; та відкрита: noonday/ Sunday. Функція рими - змістовиділяюча. За частотою використання рима в даному прикладі однократна - не повторюється.

Отже: строфіка віршу в цілому складна - десять рядків у строфі (децима). Схема римування в строфах не витримана.

Розгляньмо наступний приклад:- 2000, note how these two are alike:harpsichord pavane by Purcellthe racer's twelve-speed bike.machinery of grace is always simple.chrome trapezoid, one wheel connectedanother of concentric gears,Ptolemy dreamt of and Schwinn perfected,gone. The cyclist, not the cycle, steers.in the playing, Purcell's chords are played away.this talk, or touch if I were there,work its effortless gadgetry of love,Dante's heaven, and melt into the air.it doesn't, of course, I've fallen. So much is chance,much agility, desire, and feverish care,bicyclists and harpsichordists proveonly by moving can balance,by balancing move.

Перша строфа віршу - терцет (три рядки у строфі). Із трьох рядків два римуються між собою, один - холостий. Рима точна: alike/ bike. Схема римування - охватна (АВА). Рима закрита. За місцем розташування - кінцева. За функцією: змістовиділяюча.

У другій строфі шість рядків. Схема римування перехресна - АВАВ. Із шести рядків чотири рядки римовані, два - холостих рядки - перший (The machinery of grace is always simple) та останній (And in the playing, Purcell's chords are played away). Рима жіноча: connected/ perfected та чоловіча: gears/ steers. Рима точна, повна. Ритм та розмір не витримані. Випадають холості рядки - перший і останній. За розташуванням рима кінцева. Функція рими - змістовиділяюча.

Останні три строфи віршу перетинаються за змістом та римою. Перші дві строфи - терцети, остання строфа - дистих (два рядки у строфі). Рими перехресні. Схема римування: ABACABCB. За типом рима точна: chance/ balance; маємо зорову (графічну) риму - love/ prove/ move, а також повну риму - air/ care. За місцем розташування рима кінцева. Рима в останніх трьох строфах чоловіча, закрита. Функція рими - семантична. Розмір та ритм не витриманий. В окремих рядках маємо алітерацію: So much is chance. Така алітерація придає віршу певну мелодику та настрій.

Наступний вірш «Wedding the Locksmith's Daughter - 2002» автор Robin Robertson:

Robertson

(1955 - till now)the Locksmith's Daughter - 2002slow-grained slide to embed the bladethe key is a sheathing,gliding on graphite, pushing insidefind the ribs of the lock.home, the true key slots to its matrix;, tight-fitting, they turn, shooting the spring-lock,the bolt. Dactyls, iambics -clinch of words - the hidden couplingsthe cased machine. A chime of soundsound: the way the sung note snibs on meaningholds. The lines engage and marry now,bells are keeping time;church doors close and open underground.

Перша строфа віршу - катрен. Із чотирьох рядків два рядки римовані, два - холості. Маємо наступну схему римування: ABAC. Рима неточна, дисонансна: blade/ inside. Рима в даному прикладі закрита, за місцем розташування - кінцева. Метр в римованих рядках не витриманий. Функція рими - змістовиділяюча. Рима чоловіча. За звуковою особливістю маємо в даному прикладі алітерацію: The slow-grained slide to embed the blade. Звуки b та d мають напруженій, твердий характер, та їх повторюваність створює певну напруженість у вірші. Також бачимо асонанс, який додає певної мелодійності твору: a gliding on graphite, inside.

Друга строфа - катрен. Із чотирьох рядків римованих два. Рима охватна, схема римування: ABCA. Рима жіноча, неточна, асонансна: matrix/ iambics. Функція рими - змістовиділяюча. Ритм катрену невитриманий. Певну напруженість віршу задає алітерація твердого приголосного t в окремих рядках катрену: Sunk home, the true key slots to its matrix; geared, tight-fitting, they turn. За місцем розташування рима кінцева. Також бачимо, що рима в даному катрені закрита. За частотою використання - однократна рима.

Третя строфа - терцет (три рядки), римуються два рядки, один рядок - холостий. Рима охватна. Маємо наступну схему римування: АВА. Рима неповна, жіноча: couplings/ meaning. Розмір та ритм терцету невитриманий. Певної мелодики строфі додає асонанс наприкінці римованих рядків: the hidden; snibs on meaning, а також алітерація мякого n: the way the sung note snibs on meaning. Функція рими - змістовиділяюча.

Остання строфа віршу - також терцет. Римуються два рядки, один рядок - холостий. Схема римування охватна: АВА. Рима складена: marry now/ underground. Чоловіча, поєднується відкрита і закрита рима. За місцем розташування - кінцева. За частотою використання - однократна. Рима неповна, асонансна: marry now/ underground. Функція рими - змістовиділяюча. Метр не витриманий, що додає мелодійності строфі.

Robin Robertson

(1955 - till now)- 1997nubbed leavesawaya tease of green, thinningto the membrane:quick, purpled,of the male.the slow hairs of the heart:choke that guards its trophy,vegetable goblet.meat of it lies, displayed,ended, al dente,stub-root aching in its oil.

У першій строфі шість рядків. Ритм та розмір невитримані, рими майже не спостерігається. Наявна лише неточна асонансна рима: away/ male. Рима кінцева за місцем розташування, охватна. Рима чоловіча, закрита. За частотою використання - однократна. Функція рими - змістовиділяюча. У строфі знаходимо випадки алітерації мякого приголсного n: in a tease of green, thinning. Така алітерація додає мелодійності строфі та компенсує майже повну відсутність рими.

Друга строфа, як і перша, складається з шести рядків. Ритм, розмір невитримані, вільні. Рима приблизна. За типом вірша друга строфа - верлібр. Певної твердості звучання додає алітерація твердих звуків t та d: The meat of it lies, displayed, up-ended, al dente.

O'Brien

(1952 - till now)Coat - 2002are my secret coat. You're never dry.wear the weight and stink of black canals.companion, we know why's taken me so long to see we're pals,learn why my acquaintance never sniffsend me notes to say I stink of stiff.you don't talk, historical bespoke.must be worn, be intimate as skin.though I never lived what you invoke,birth I was already buttoned in.clammy itch became my atmosphere,air made half of anger, half of fear.what you are is what I tried to shedlibraries with Donne and Henry James.'re here to bear a message from the deadhistory's dishonoured with their names.mean the North, the poor, and troopers sentshoot down those who showed their discontent.comfort there for comfy melioristsweepy over Jarrow photographs.comfort when the poor the state enlistsbefore their fathers' cenotaphs.comfort when the strikers all go backsee which twenty thousand get the sack.with me when they cauterise the facts.with me to the bottom of the page,on what history exacts.memory, be conscience, will and rage,keep me cold and honest, cousin coat.if I lie, I'll know you're at my throat.

Вірш складається з пяти строф. Кожна строфа містить шість рядків, з яких усі рядки римовані. Схема римування в усіх пяти строфах парна та перехресна: АВАВСС. Функція рими - змістовиділяюча.

У першій строфі рима чоловіча. Маємо в даному прикладі неповну асонансну риму: dry/ why, а також повну риму: canals/ pals та багату риму: sniff/stiff. За місцем розташування рима кінцева. Рима закрита, за частотою використання - однократна. В окремих рядках строфи наявна алітерація: You wear the weight and stink of black canals.

У другій строфі рима перехресна, парна, за місцем розташування - кінцева. За частотою використання - однократна. Рима чоловіча. Функція рими - змістовиділяюча. Наявна в другій строфі й неповна асонансна рима: bespoke/invoke, а також повна рима: skin/in. Крім того спостерігається складена рима: atmosphere/ half of fear. Певної мякої мелодійності строфі додає алітерація n та m: You must be worn, be intimate as skin; Your clammy itch became my atmosphere. Ритм та розмір витримані.

У четвертій строфі римування парне та перехресне. Функція рими - змістовиділяюча. Рима чоловіча, закрита. За місцем розташування - кінцева. У строфі представлена складена рима: meliorists/state enlists. Рима багата: back/ sack; повна: photographs/ cenotaphs.

Як і в усіх попередніх строфах, у пятій строфі рима перехресна та парна, за місцем розташування - кінцева. За частотою використання - однократна. Рима чоловіча, закрита. Функція рими - змістовиділяюча. Рима багата та повна: facts/ exacts, page/ rage, coat/ throat. Певної напруженості додає строфі алітерація звуку k: And keep me cold and honest, cousin coat.

O'Hara

(1926 - 1966)I Am Not A Painter - 1957am not a painter, I am a poet.? I think I would rather bepainter, but I am not. Well,instance, Mike Goldbergstarting a painting. I drop in.

"Sit down and have a drink" he. I drink; we drink. I look. "You have SARDINES in it."

"Yes, it needed something there."

"Oh." I go and the days go byI drop in again. The paintinggoing on, and I go, and the daysby. I drop in. The painting is. "Where's SARDINES?"that's left is just, "It was too much," Mike says.me? One day I am thinking ofcolor: orange. I write a lineorange. Pretty soon it is apage of words, not lines.another page. There should bemuch more, not of orange, of, of how terrible orange islife. Days go by. It is even in, I am a real poet. My poemfinished and I haven't mentionedyet. It's twelve poems, I callORANGES. And one day in a gallerysee Mike's painting, called SARDINES.

Перша строфі - терцет. З трьох рядків римуються між собою два рядки. Рима в даній строфі тавтологічна: painter/ painter. За місцем розташування - внутрішня. Рима жіноча, закрита. Мелодійності куплету додає алітерація мяких n та m: I am not a painter, I am a poet; a painter, but I am not. Well.

Друга строфа складається з 13 рядків. Ритм та розмір невитримані. Схема римування невитримана. За місцем розташування рима внутрішня. За частотою використання однократна та багатократна. Маємо в даному прикладі складену, неповну риму: drop in/ painting; асонансну неповну риму: painting/ starting. Також присутня тавтологічна рима: drink / drink; painting / painting. Вагому долю мелодичності віршу додала с особлива інструментовка твору, а саме алітерація мяких звуків n та m в даному куплеті: is starting a painting. I drop in; and I drop in again. The painting; is going on, and I go, and the days.

У третій строфі, як і в попередній, 13 рядків. Ритм та розмір не витриманий протягом усієї строфи. Схема римування невитримана. За місцем розташування рима внутрішня. Також, як і в попередній строфі, маємо не однократну риму за частотою використання. Рима жіноча, закрита. Знаходимо приклади тавтологічної рими: orange / orange. На рівні інструментовки вірша в даній строфі спостерігаємо масову алітерацію мяких звуків n, l та m протягом усієї строфи: But me? One day I am thinking of a color: orange. I write a line about orange. Pretty soon it is a whole page of words, not lines. За функцією на відміну від попередніх проаналізованих віршів у даному вірші рима виконує структуроутворюючу функцію.

Ще однією відмінною рисою сучасної англійської силаботоніки є римовані ряди віршів.

Традиційні та новаторські структури часто бувають крайніми полюсами однієї системи вірша, але виражають загальну ідею. Співіснування різних способів написання і римування в межах одного літературного періоду є закономірним явищем на переломі століть. Починаючи з першої половини XX в. в силу низки культурно-історичних чинників у більшості країн спостерігається перехід від силлаботоніки до чистої тоніки. Але це не означає повної відмови від силабо-тонічних принципів. Великобританія є найбільш характерним представником, що зберіг силабо-тоніку поряд з чистою тонікою. Як показує огляд сучасної британської поетичної творчості, класична силаботоніка не гальмує розвиток поетичних форм.

Таким чином, сучасна поезія характеризується використанням таких способів віршування, як традиційні розміри: ямб (напр. У. Шекспір), хорей (напр.

Е.А. По), анапест (напр. Дж.Г. Байрон), «нерівний ритм» (sprung rhythm - винайдений Дж.М. Хопкінсом (1844-1889)): в певній мірі являє собою повернення до метричних принципів «Петра-Орача»: довжина рядка залежить від кількості наголосів. Простежується певна схожість sprung rhythm з розміром «Кристабель» С.Т. Кольріджа, однак Дж.М. Хопкінс допускав як поєднання ударного складу з трьома і більше ненаголошеними, так і поєднання двох-трьох і більше ударних складів поспіль: How far from then forethought of, all thy more boisterous years, When though at the random grim forge, powerful amidst peers, Didst fettle for the great grey drayhorse his bright and battering sandal (Felix Randal); білий вірш («Free Verse») або верлібр («Verse Libre»)): форма вірша обирається поетом самостійно і зберігається протягом всього твору, неримований п'ятистопний ямб ( «Blank Verse»), поєднання традиційних розмірів з білим віршем.

2.2 Нова характеристика форм и семантики рими у віршах сучасних британських поетів

При дослідженні кількості римованих та неримованих поезій ХХ ст. - початку ХХΙ ст. було використано Збірник англійської поезії Harrison and Christopher Stuart-Clark) Lnd 1982року.

Кількість неримованих поезійКількість римованих поезійХХ ст.ХХΙст.ХХ ст.ХХΙст.121-15,22%348-42,43%272-32,34%304 -39,12%

Рано чи пізно кожен поет і кожен дослідник поезії приходить до питання про риму. Це не просто атрибут поетичної мови. Звукова подібність чи повтор не можуть існувати окремо від змісту твору, не можуть просто сигналізувати, що перед нами літературний продукт.

Два неримовані рядки, нехай і з закінченою думкою, сприймаються нами як шматок «нормального» чотиривірша. Якщо ж вірші записані прозою, їх ми часто бачимо тільки за римами.

Розглядаючи семантичні області реалізації англійських рим ,слід згадати статтю Дуайта Л. Болінджера «Рима, асонанс і мофемний аналіз» [Bolinger, 1950], мабуть, вперше так гостро було поставлено питання про нечіткість самого визначення морфеми і про одиниці субмофемного рівня, явно виявляють знакові (семантичні) властивості. Вчений розширив горизонти подібності між формами, запропонувавши обртіть увагу на більш широкі моделі, на зразок лексики з початковими gі FL-, а також слів, що закінчуються на-Itter,-ой,-е. Примітно, що слова з цими компонентами утворюють перехресні пари (Glitter - пурхати, світіння - потік, яскраве світло - спалах), з яких можна вивести значення фінальних складових:-Itter - «уривчастість»,-ой - «рівний»,-є - « інтенсивний ». Ці ж закінчення є і в інших словах, з іншим початком -itter: titter, litter, iterate; -ow: slow, grow, tow; -are: blare, stare, tear. Аналогічну продуктивність мають і фінальні компоненти -amble та - ust, у яких теж уловлюються семантичні здібності. Дуже важливе положення, висунуте Болінджером, стосується відмінності в рівнях специфічності (абстракції) значення: чим вище рівень абстракції значення, тим більше формальних варіантів з більш специфічними значний, відповідними інваріантному.

Дж. Лолер досліджує рими в англійських односкладових словах (моносилабах) і особливо виділяє 96 рим, кількість слів з якими дорівнює або перевищує 20, тобто рим високої продуктивнсті. При цьому він пропонує називати «когерентними» рими, у яких можна угледіти певні семантичні функції, на відміну від «некогерентних», які таких функцій не проявляють. Як приклад перших він наводить риму -ump ,яка демонструє високий рівень когерентності: 22 слова з 26-ти (85%) можуть бути віднесені до семантичних розрядів «тримірність» і «пейоративність».. Далі Дж. Лолер поділяє рими на «ортогіінальні» і «неортогональні». Під останніми він розуміє такі, котрі утворюють пересічні семантичні поля. Виявляючи семантичні поля, Лолер прагне знайти для кожної рими слово-прототип, яке у найвищій мірі володіє заданими семантичними ознаками і яляется зразком для інших представників римокомплексу.

Конструювання семантичних полів рим засноване на виділенні гіперсем, тобто загальних семантичних ознак, що об'єднують семеми. Гіперсеми можуть бути виражені як експліцитно (тобто бути присутнім в дефініціях лексем), так і імпліцитно (тобто відсутніми в дефініціях лексем, але матися на увазі як інгерентно ознаки денотатів). Отже, гіперсеми, вони служать назвою для всього семантичного поля.

Дослідження рим встановило, що 1) близько 80% рим досліджуваного матеріалу демонструють яскраво сематичні властивості, 2) семантичні системи рим шикуються за статевим принципом, 3) набір ядерних гіперсем обмежений, 4) одна і та ж гіперсема може входити до семантичної системи різних рим.

Найбільш великими семантичними полями, виявленими в результаті дослідження рим виявилися: різати, округлі / об'ємні, бити, стискаєте / вистачало, тягнуть. решта зафіксовані поля реалізуються меншою кількістю рим: коливання, мале / дрібне, гнути.

Однак, якщо проаналізувати список англійської лексики з римою - ut, слідком за лексемою вирізати, то з'ясовується, що можна зареєструвати наступне значення, так чи інакше пов'язане з лексемою різати: rut1 1) колія, борозна, 2) звичка, 3) тех. жолоб; фальц, виїмка; scut короткий хвіст (особ. зайця, кролика, оленя); jut -виступ;мисливство, статеве збудження (у самців); but 1 тільки, лише; крім, за винятком; сполучник :1) але, а, однак, тим не менш, 2) якщо (б) ні; що не; щоб не; smut 1) сажа, 2) брудна пляма, 3) непристойність, 4) іржа, головешка.

Аналіз англійських рим красномовно свідчить про стабільну рекурентності гіперсеми різати з її всілякими варіаціями в словах з кінцевим-t, зокрема, з римами: -at, -aft, -art, -ast, -eat, -ent, -it, -ite, -ot, -out, -urt -ust, -ute. Явними конкурентами вищезгаданих рим з фінальними дентальними, є рими з кінцевими велярними- -g, -k: -ag, -ark, -eak, -ick, -ig, -ike, -ing, -ink, -isk, -ock, -ook, -uck, -usk.

Семантичне поле округле / об'ємне складають 37 рим (15%). В якості одного з прикладів цього поля можна запропонувати римокоплекс- ump, в якому 11 слів (55% від всього корпусу рими) співвідносяться з ним: lump1 1) брила; грудка, великий шматок, 2) сл. велика кількість, купа; 3) пухлина, шишка, виступ; plump1 повний; пухкий, округлий; hump 1) пагорб, 2) бугор, пагорок; rump 1) крижі (тваринного), 2) огузок; гузка;бути незадоволеним (надутий); chump 1) розм. бовдур, дурень, 2) частина філе (м'яса), 3) колода, колода; 4) сл. голова, «башка» (округле> дурне); clump 1) група (дерев), 2) звук важких кроків, 3) подвійна підошва (округле> сукупність; бити); pump2 1) туфля-човник; 2) чоловіча бальна туфля ( округлість> вмістилище); sump 1) вигрібна яма; стічний колодязь, 2) тех. грязьовик; маслозбирач (негативне); stump 1) пеньок, 2) обрубок, кукса, ампутована кінцівка, 3) недопалок; 4) огризок (олівця)- (округле / об'ємне > короткий).

Найбільший відносний відсоток припадає на рими з кінцевими лабіальними, дентальними. Переважна більшість серед голосних належить лабілізованим або історично лабіалізованим ([u]) звукам. Найбільша кількість лексем, що реалізують гіперлексему округле / об'ємне належить римам з лабіальними. Семантичне розширення гіперсеми округле / об'ємне відбувається за такими напрямами: «Повне / товсте / велике / грубе», «гладке / м'яке / приємне», «різке / швидке», «вмістилище / вміст / місце розташування / покривати / озброїти », «порожній / дурний / негативне ».

У реалізації гіперсеми бити беруть участь 32 рими (13%). Найбільше відносне число рим містять кінцеві дентальні, білабіальні (вибухові + носової m), велярні. Найбільша кількість лексем, що утворюють семантичне поле бити, належить римам з кінцевими дентальними і білбіальними. Для прикладу 7 слів з 13-ти з римою-atter (54%) реалізують дане поле: scatter 1) розкидати; ... 5) розбивати, руйнувати. (бити> кидати, руйнувати); spatter 1) забризкувати, розбризкувати, 2) зводити наклеп, чорнити (кидати, критикувати); shatter 1) розбити вщент; роздрібнити, 2) засмучувати (здоров'я); clatter 1) стукати; гриміти; 2 ) базікати; patter2 1) барабанити, стукати (про дощових краплях), 2) тупотіти, дріботати; tatter 1) лахміття, клапті, 2) ганчірка (бити>руйнувати ,).

Гіперсема бити отримує своє семантичний розвиток у наступних семах і значеннях: «крутити», «викривляти», «обманювати», «випуклість», «кидати», «критикувати», «різати / гостре», «м'яти», «перемагати»,« велике / сильне »,« шукати »,« знайти, зустрічати »,

« стрибати »,« чинити опір »,« вимагати »,« топтати, друкувати »,« саджати»,« плоске »,« знижувати »,« руйнувати, знищувати »,« частина »,« мале, дрібне »,« небезпека »,« негативна оцінка »,« зрівнювати, подібність »,« напрям, рух »,« мета »,« штовхати » , «статевий акт», «здатність», «видавати звук», «встановлювати основу», «збивати> з'єднувати». За характером семантичних переходів гіперсема бити близька гіперсемі різати / гостре.

Розгляньмо наступний приклад поезії Donald Hall :

Hall

(1928 - till now)Alligator Bride - 1969clock of my days winds down.cat eats sparrows outside my window., she brought me a small rabbitwe devoured together, underEmpire Tablethe men shriekedthe gold umbrella.the beard on my clock turns white.cat stares into dark cornersher gold umbrella.is in lovethe Alligator Bride., the tiny fine white! The Bride, propped on her tailwhite lacefrom the holesher eyes. Her stuck-open mouthat minister and people.bare new woodtomatoes,dozen ears of corn,bottles of white wine,melon,cat,the Alligator Bride.color of bubble gum,consistency of petroleum jelly,oozesthe palm of my left hand.cat licks it.watch the Alligator Bride.houses like shabby bouldersthemselves tightgelatin.am unable to daydream.sky is a gun aimed at me.pull the trigger.skull of my promisesin a black closet, gapesits good moutha teat to suck.bird flies back and forthmy house that is covered by gelatinthe cat leaps at it. Under the Empire TableAlligator Bridein her bridal shroud.left handon the Chinese carpet.

Перша строфа вірша складається із семи рядків. Ритм та розмір строфи не витримані. Схема римування невитримана. Рима присутня лише у перших двох рядках. Рима парна. За місцем розташування - кінцева. Рима зорова: down/ window, чоловіча, закрита. За особливостями інструментовки бачимо алітерацію звуконаслідувального w у перших рядках: The clock of my days winds down. The cat eats sparrows outside my window. Крім того в окремих рядках наявна алітерація грубого, напруженого звуку r: Once, she brought me a small rabbit which we devoured together, under the Empire Table.

Друга строфа - квінтет (пять рядків в строфі). Схема римування наступна: АВСЕА. Рима охватна, за місцем розташування кінцева, за частотою використання - однократна. Функція рими - змістовиділяюча. Рима чоловіча, закрита, повна: white/ Bride. В окремих рядках наявна алітерація глухого та твердого k: My cat stares into dark corners. Ритм та розмір не витримані.

Третя строфа складається із шести рядків. Ритм та розмір не витримані. Схема римування не витримана. Рима внутрішня за місцем розташування. У даному випадку представлена зорова рима: lace/ stares/ holes/ eyes; та точна рима: white/Bride. Рима чоловіча, закрита, за частотою використання - однократна. В окремих рядках представлена алітерація звуконаслідувального s: in white lace stares from the holes of her eyes.

Четверта строфа - стандартний катрен. Ритм та розмір в катрені не витримані, рима відсутня. Представлена перехресна внутрішня рима, співзвучна з римою попередньої строфи: white/Bride. Деякої мелодійності строфі додає алітерація z та s: fourteen tomatoes, a dozen ears of corn, six bottles.

Розмір та ритм пятої строфи, як і попередньої, не витримані. Пята строфа за кількістю рядків - катрен. Рима відсутня. Представлена внутрішня рима, що перетинається з римою попередніх двох строф: white/Bride - рима чоловіча, закрита, точна. Спостерігається асонанс звуку о: a melon, a cat, broccoli and the Alligator Bride.

Шоста строфа складається з шести рядків. Ритм та розмір у строфі вільні, рима майже відсутня, схема римування відсутня. Представлена зорова рима: gum/palm. За місцем розташування рима внутрішня, за частотою використання - однократна. Рима чоловіча, закрита.

За кількістю рядків сьома строфа - децима (десять рядків). Ритм та розмір не витримані, вільні. Рима відсутня. Мелодійності строфі додають лише особливості звукопису, а саме алітерація s: Big houses like shabby boulders hold themselves tight in gelatin; The skull of my promises leans in a black closet, gapes with its good mouth.

Остання строфа - октава (складається з восьми рядків). Ритм і розмір, як і в попередніх строфах не витриманий. Рима відсутня. Мелодика строфи базується на алітерації та асонансі. Представлена алітерація твердого, напруженого r: Under the Empire Table the Alligator Bride lies in her bridal shroud. В цілому вірш вільний. Крізь вірш проходить рима white/Bride, яка в окремих строфах перетинається між собою. Рима переважно внутрішня.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можна зробити висновки, що мовна своєрідність художнього стилю найповніше виявляється в мові поезії. Поезія завжди посідала виняткове місце в словесно-художній творчості народу. Одна з характерних рис поетичної мови - це особлива звукова організація тексту.

Звукова організація твору реалізується в римованій мові. На письмі така звукова організація мови приймає іноді особливі форми, які лише підказують характер бажаної звукової інтерпретації.

Серед прийомів звукової організації поезії необхідно виділити різні прийоми звукопису, повтор ідентичних або близьких якісних звукових утворень, використання експресивних звуків і звуконаслідування та риму. Рима - повторення більш-менш схожих поєднань звуків, що зв'язують закінчення двох і більше рядків або симетрично розташованих частин віршованих рядків.

Звуковий склад рими залежить від національних літературних традицій і від фонетичного складу мови. Рими англійської поезії різноманітні як по звучанню, так і по структурі.

В організації вірша римі належить важлива роль: вона пов'язана зі звуком, ритмом, лексикою, інтонацією і синтаксисом, строфікою.

Головні функції рими - евфонічна, акустична, метрична, лексична. Найголовнішою функцію можна вважати семантичну функцію рими, адже кожен звук значимий, несе змістове навантаження, відіграє свою відокремлену роль в поетичному творі.

Для аналізу особливостей сучасної британської поезії ми досліджували особливості поетичного тексту випадково обраних творів сучасних англійських письменників. В результаті проведеного дослідження можна говорити про те, що сучасна британська поезія характеризується розмаїтістю форм і методів римування. Можна констатувати наявність і чоловічої, і жіночої рими; за схемою римування наявні випадки парного, перехресного римування, охватного римування; здебільшого трапляються приклади кінцевого римування, проте в окремих випадках присутня і внутрішня рима. У творах поетів рима виконує здебільшого змістовиділяючу роль.

На основі аналізу поетичних творів сучасних письменників можна відзначити, що рима сучасної британської поезії відрізняється від класичної рими. Протягом останнього десятиліття відзначається більш часте звернення поетів до неточної і приблизної рими. Майже не використовується у сучасній поезії внутрішня рима, яка активно використовувалася у поезії ХІХ ст.

Щодо функції рими, поряд зі зміствиділяючу функцією рима виконує семантичну роль. Наприклад:

this talk, or touch if I were there,work its effortless gadgetry of love,Dante's heaven, and melt into the air.it doesn't, of course, I've fallen. So much is chance,much agility, desire, and feverish care,bicyclists and harpsichordists proveonly by moving can balance,by balancing move.

Як правило, у сучасній британській поезії рима часто підкріплюється фонетичними елементами звукопису: алітерацією, асонансом.

Список літератури

1.Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики / Ю.Д.Апресян. - М.: Прогресс, 1966. - 300 с.

2.Апресян Ю.Д. Лексическая семантика / Ю.Д.Апресян. - М.: Наука, 1974. - 367 с.

.Арнольд И.В. Стилистика декодирования: курс лекций / И.В.Арнольд. - Л.: ЛГПИ, 1974. - 76 с.

.Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язик. Учебник для ВНЗ / И.В. Арнольд. - М.: Наука, 2002. - 384 с.

5.Арутюнова Н.Д. Функциональная семантика: оценка, экспрессивность, модальность / Н.Д. Арутюнова. - М.: Наука, 1996. - 168 с.

6.Бацевич Ф.С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф.С.Бацевич, Т.А.Космеда. - Львов: Свит, 1997. - 392 с.

7.Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э.Бенвенист. - М.: Прогресс, 1974. - 448 c.

8.Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи. Поэтика / В.В.Виноградов. - М.: Наука, 1963. - 256 с.

.Гальперин А.И. Очерки по стилистике английского языка / А.И.Гальперин. - М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. - 459 с.

.Гин Я.И. О семантической структуре традиционной фольклорной рифмо / Я.И.Гин // Проблемы поэтики грамматических категорий. - СПб, 1996. - С.65-74.

.Данилова М.Е. Семантика рифм современной английской лексики: фоносемантический аспект. Автореф. канд. фил. наук / М.Е.Данилова. - Пятигорск , 2007. - 23 с.

.Доброхотова И.Ю. Внутренние тезаурус и понимание текста / И.Ю.Доброхотова // Текст и культура: общие и частные проблемы. - М., 1985. - С. 114-125.

.Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник / П.С. Дудик. - К.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 368 с.

.Есин А.Б. Об ограниченности рифмы А.Б. Есин // Филологические науки. - 2000 - №6. - С. 40 - 45.

.Жирмунский В.М. Рифма, ее история и теория / В.М.Жирмунский // В.М.Жирмунский. Теория стиха. - Л., 1975. - С.241-362.

.Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка / Ю.Н.Караулов. - М.: Наука, 1981. - 274 с.

.Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 685 с.

.Литература и язык. Современная иллюстрированная энциклопедия / Под ред. Горкина А.П. - М.: Росмэн, 2006. - 560 с.

.Литературная энциклопедия. В 11 т. / Под ред. В.М.Фриче, А.В.Луначарского. - М.: Советская энциклопедия, 1929-1939.

21.Маріна О.С. Оксюморон, іронія, гротеск: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії модернізму) / О. Маріна // Південний архів: Зб. наук. праць. Філологічні науки. - Вип. ХХV. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2004. - С. 63-67.

.Николина, Н.А. Ретроспективная композиция поэтического текста / Н.А.Николина // Поэтика. Стихосложение. Лингвистика. К 50-летию научной деятельности И.И. Ковтуновой: сб. ст. - М., 2003. - С.142-154.

23.Оноприенко Т.М. К вопросу о функции эпитета в системе тропики / Т.Оноприенко // Функциональный аспект семантики языковых единиц: Материалы VIII Междунар. научной конф. по актуальным проблемам семантических исследований. - Часть 1. - Харьков: ХГПУ. - 1997. - С.43-45.

.Оноприенко Т.М. Мифологический генезис тропов в художественном мышлении / Т.Оноприенко // Творче, практичне і критичне мислення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Житомир, 23 - 24 вересня 1997). - Житомир: Журфонд. - 1997. - С. 100-103.

.Оноприенко Т.М. Семантика та структурні моделі складних епітетів у сучасній англійській мові / Т.Оноприенко // Функціональна семантика словянських і германських мов: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Житомир, 18-19 травня 1995). - Житомир: ЖДПІ. - 1995. - С. 128-129.

.Пинежанинова Н.П. Индивидуальный стиль и звуковая организация поэтической речи (на материале поэзии начала ХХ века) / Н.П.Пинежанинова. - Режим доступа:

<#"justify">27.Савельева В.В. Художественный текст и художественный мир: проблемы организации / В.В. Савельева. - Алматы, 1996. - 192 с.

28.Савицький К.Г. Стереотипізація сучасної англомовної пісенної лірики / К.Савицький // Вісник Черкаського ун-ту: Серія Філологічні науки. - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2001. - C. 64-71.

.Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка / Ю.М.Скребнев. - М.: Наука, 2000. - 72 с.

.Словарь литературоведческих терминов / Ред.-сост.: Л.И.Тимофеев, С.В.Тураев. - М.: Просвещение, 1974. - 509 с.

31.Телия В.Н. Метафора в языке и речи / В.Н. Телия. - М.: Наука, 1988. - 176 с.

.Тодоров Ц. Семиотика литературы / Ц.Тодоров // Семиотика. - М., 1983. - С.350-354.

33.Толковый словарь русского язика / Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. - М.: Русский язык, 1997.

.Уеллек Р. Предмет и методы литературоведения в свете марксизма и формализма. Лекция / Р.Уеллек. - Режим доступа: #"justify">.Федоров А.В. Очерки общей и сопоставительной стилистики / А.В.Федоров. - М.: Высшая школа, 1971. - 196 с.

.Фрумкина Р.М. Смысл и сходство / Р.М.Фрумкина // Вопросы языкознания. - 1985. - №2. - С. 22-31.

.Червинский П.П. Семантика слова в системе стихотворного целого. Дисс... кандидата филологических наук / П.П. Червинский. - Ростов-на-Дону, 1980. - 232 с.

.Щедровицкий Г.П. Что значит рассматривать язык как знаковую систему? / Г.П. Щедровицкий // Материалы конференции «Язык как знаковая система особого рода». - М., 1967. - С. 48-62.

39.Збірник англійської поезії: The Anthology of Popular Verse (ed. By Christopher Hurford) Lnd 1994.

40.Збірник англійської поезії The Faber Book of Modern Verse (ed. by Michael Roberts) Lnd 1965.

.Збірник англійської поезії The New Dragon Book of Verse (ed. By Michael

.Збірник англійської поезії Harrison and Christopher Stuart-Clark) Lnd 1982,

.Збірник англійської поезії The Oxford Book of English Verse (ed. by Ricks C.) OUP, An Anthology of Contemporary English Poetry (ed. by K.Hewitt & V.Ganin) Oxford 2007.

.Матвєєва Н.А. «Реалізація концептуальної образності в рамках силабо-тонічного віршування» / / Вісник МГОУ. Серія «Лінгвістика». - № 1. - 2009. -М.: Изд-во МГОУ-С. 167-171. - 0,5 ум. - Д.а.

.Матвєєва Н.А. «Міжкультурний аспект розвитку силабо-тонічного віршування» / / Вісник МДГУ ім. М.А. Шолохова. Серія «Філологічні науки». № 4. - М., 2008. - С. 29-37. - 0,5 усл.-п.л.

.Natalia Matveeva «Esoteric Imagery in some Modern English Poems» / / Footpath (Стежка) - Сучасна британська література в російських вузах; журнал, випуск 2 / наук. ред. К. Хьюітт, Б. Проскурнин за участю М. Бредлі, Е. Мар'янівській, С. Пітіна, О. Ідоровой, О. Сулиця, Н. Ейдельмана; Перм. ун-т. - Перм, 2008. - С. 15-22 - 0,7 ум. - Д.а..

.Матвеева Н.А. Поетичні переклади / / Теоретичні та практичні аспекти лінгвістики, лінгводидактики та перекладознавства: збірник студентських наукових праць / відп. ред. В.В. Візауліна; Ряз. держ. ун-т ім. С.А. Єсеніна. - Рязань, 2008. - 140 с. - С. 104-111. - 0,6 ум. - Д.а.

.Матвєєва Н.А. «Езотерична образність художніх концептів у сучасній англійській поезії» / / Вісник Коломенського державного педагогічного інституту: науково-методичний журнал № 2 (6) 2008. Гуманітарні науки / глав. ред. Мазуров А.Б., Коломна 2008. - С. 149-156. - 0,7 ум. - Д.а.: Тез. докл. Ростов н / Дону, 1996. Вип. 4. - 74 с.

Похожие работы

 
  • ?осл?дженн¤ функц ? й г?пергеометричного р?вн¤нн¤
    Ѕ≥льше елементарний метод продовженн¤, що не даЇ, однак, можлив≥сть одержати в ¤вн≥ й форм ≥ загальне анал≥тичне вираженн¤ г≥пергеометричноњ функц ≥њ, пол¤гаЇ у використанн≥ рекурентного сп≥вв≥дношенн¤ (1.6)
    СкачатьСкачать документ Читать onlineЧитать online
  • ќсновн? функц ?њ культури
    ќсобливе м≥сце належить виховн≥ й функц ≥њ: культура не лише пристосовуЇ людину до певного...
    ...ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що вона синтезуЇ в ц≥л≥сну ≥ завершену форму систему чинник≥в духовного св≥ту Ч п≥знавальних, емоц≥йно-чуттЇвих, оц≥нкових, вольових...
    СкачатьСкачать документ Читать onlineЧитать online
  • орми й функц ?њ рими в сучасн? й британськ? й поез?њ
    ...з погл¤ду структури, форм та функц ≥ й рими. ћетою роботи Ї розгл¤д художньоњ концептуальноњ образност≥, встановленн...
    ...британськоњ поез≥њ: функц ≥њ та форми , звукова орган≥зац≥¤ сучасноњ британськоњ поез≥њ. ћатер≥алом дл¤ досл≥дженн¤ послужили...
    СкачатьСкачать документ Читать onlineЧитать online
  • ћ?н?м?зац?¤ лог?чних функц ? й
    лючевые слова. ƒата загрузки. 23.04.2014. ƒобавил. ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –ќЅќ“ј. ћ≥н≥м≥зац≥¤ лог≥чних функц ≥ й .
    ...по-р≥зному. ѕроте, у булЇв≥ й алгебр≥ ≥снують де¤к≥ канон≥чн≥ форми запису Ћ‘. —еред них найб≥льш уживана диз'юнктивна. нормальна форма (ƒЌ‘).
    СкачатьСкачать документ Читать onlineЧитать online
  • еформуванн¤ орган?в внутр?шн?х справ ”крањни ¤к фактор розвитку функц ?...
    Ќа сучасному етап≥ розвитку украњнського сусп≥льства сл≥д визнати функц ≥ю забезпеченн¤ законност≥ ≥ правопор¤дку одн≥Їю з важливих основних внутр≥шн≥х функц ≥ й демократичноњ, соц≥альноњ, правовоњ держави, сутн≥сть ¤коњ пол¤гаЇ у реформ≥ системи...
    СкачатьСкачать документ Читать onlineЧитать online
  • Ќекоферментн? функц ?њ т?ам?ну
    денного в≥дд≥ленн¤ скороченоњ форми навчанн¤ –”ƒ≈Ќ ќ ќЋ≈Ќ» јЌј“ќЋ≤ѓ¬Ќ» Ќауковий кер≥вник.
    ...некоферментними. ѕроте, виченн¤ метабол≥зму в≥там≥н≥в та њх функц ≥ й в орган≥зм≥ до тепер≥шнього часу. проводитьс¤ одноб≥чно. ѕереважна б≥льш≥сть досл...
    СкачатьСкачать документ Читать onlineЧитать online
  • ќсобливост? функц ?онуванн¤ сп?льних п?дприЇмств
    сп≥льне п≥дприЇмство украњна функц ≥онуванн¤ –озд≥л 1. —п≥льне п≥дприЇмство ¤к субЇкт господарськоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ 1.1 —п≥льне п≥дприЇмство ¤к форма ≥нвестуванн¤ в економ≥ку ”крањни.
    СкачатьСкачать документ Читать onlineЧитать online

Не нашел материал для курсовой или диплома?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!