Дослідження 'інформаційного середовища' та кількості акредитованих ЗМІ на Сумщині
Зміст
Вступ
Розділ 1
.1 Історія утворення
інформаційного простору
.2 Поняття інформаційного
середовища та його характеристика
Розділ 2
.1 Огляд засобів масової
інформації Сумщини
.2 Газети і телерадіокомпанії
Шостки
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Сьогодні, як відомо, в земній
цивілізації в цілому й кожній країні зокрема домінують процеси, які спонукають
до прискорення формування інформаційного суспільства. Останнє зумовлює
необхідність формування “інформаційного простору”. Якщо виходити з латинського
слова «Інформувати», що означає зображати, складати уявлення про що-небудь, то
легко додуматися, що «інформаційний простір», або «поле» якраз і означає те
середовище, в якому виробляється, існує, циркулює, обертається інформація.
Як зазначає дослідник українського
медіа поля, Віталій Карпенко, національний інформаційний простір - надзвичайно
важливе політичне поняття, яке у вартісній шкалі соціальних цінностей потрібно
ставити на друге місце після державної незалежності. Держава зобов’язана
забезпечити використання свого інформаційного поля в інтересах держави та її
громадян. Якщо вона цього не зробить, то її інформаційний простір буде
використаний проти неї ж самої. І це ми бачили і частково спостерігаємо зараз,
на власному досить сумному прикладі.
До розпаду Радянського Союзу на всій
його території, з Україною включно, був єдиний комуністично-радянський
інформаційний простір, який суворо охоронявся і куди не допускалася жодна
інформація, що не вкладалася в рамки панівної ідеології.
Кількість теле- і радіоорганізацій
постійно збільшується. За даними 2006 року в Сумській області 43
телерадіоорганізації мають ліцензії. В 16 районах і містах засновниками
місцевого радіо (як проводового так і ефірного), а в Шостці і студії
телебачення «Акцент» є органи виконавчої влади і місцевого самоврядування. Інші
організації засновані підприємствами, організаціями, комерційними структурами,
приватними особами.
У 13 містах і районах області
створене кабельне телебачення, працюють 23 оператори. Найменше 8 каналів
ретранслюється в кабельній мережі с. Рогинці Роменського району. Найбільше, 81
канал в місці Охтирка. Недержавні радіокомпанії працюють у Сумах, Конотопі,
Охтирці та Шостці. Ефірно-кабельне телебачення є в містах Глухів, Охтирка,
Ромни, Кролевецькому, Липоводолинському, Охтирському, Путивльському та
Роменському районах.
Мета роботи - проаналізувати які ЗМІ
є в місті Сумах, Сумській області та місті Шостка.
Методом роботи прийнято завдяки
мережі Інтернет дізнатись, які ЗМІ є на Сумщині.
Запропонований підхід дасть змогу
визначити значення поняття «інформаційного середовища» та дослідити кількість
акредитованих ЗМІ на Сумщині
1. розкрити поняття
інформаційний простір, окреслити світові тенденції його розвитку;
2. охарактеризувати складові
інформаційного середовища, як поняття;
. оглянути перелік
акредитованих ЗМІ Сумщини;
. дослідити засоби масової
інформації представлені у м. Шостка.
Об’єктом дослідження є засоби
масової інформації Сумщини
Предметом дослідження є друкований
та телерадіоінформаційний простір Сумщини
Робота складається зі вступу, двох
розділів, висновку і списку використаної літератури.
Розділ 1
.1 Історія утворення інформаційного
простору
Мабуть інформаційній простір
з’явився завдяки журналістиці. Бо саме журналістика призвела до виникнення
усередині кожної країни національних інформаційних просторів, які мало
співвідносилися між собою. Але от уже майже два століття тому почав складатися
світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший
розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами, з'явилися
посередники - ними стали інформаційні агентства.
Кожній газеті було невигідно тримати
власного кореспондента в зарубіжних країнах, дешевше було купити інформацію в
спеціалізованому на її постачанні агентстві. Вони тоді називалися агентствами
преси і, на відміну від тодішніх газет і журналів, що мали лише національне
поширення, здобули статус світових центрів по збиранню інформації, постачаючи
нею передплатників у різних державах світу.
Перше інформаційне агентство було
засноване в 1835 році у Франції й називалося «Гавас» Восени 1940 року після
захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках
окупантів. У той же час лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене
представниками Опору в Незалежне Французьке Агентство. У 1942 році в Алжирі
виникло ще одне інформаційне агентство під назвою «Аванс Франсез де Пресе»
(Французьке Агентство Преси), яке після реорганізації у вересні того ж року
дістало своє нинішнє найменування «Франс Пресс». Таким чином, «Франс Пресс»
стало спадкоємцем агентства «Гавас», успадкувавши його структури.
Одне з найбільших і найстаріших
інформаційних агентств Європи «Рейтер» засноване в Адені в 1849 році німцем
Паулем Юліусом Рейтером.
У 1940-1950-ті роки з розвитком
телебачення виникають нові інформаційні агентства. До числа найбільших світових
інформаційних агентств належало й «Телеграфне агентство Радянського Союзу»
(ТАРС). Воно постало як наслідок тривалого розвитку інформаційної мережі Росії.
РАТАУ було засноване як центральний
інформаційний орган України в 1918 році на правах державного комітету за
постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. Та з 1971 року
воно було влите до складу єдиної державної інформаційної системи СРСР
Із розпадом СРСР в 1991 році в
незалежних країнах на базі структур ТАРС створено свої державні інформаційні
агентства. В Україні -"Укрінформ". ДІНАУ (Державне інформаційне
агентство України)
1.2 Поняття інформаційного
середовища та його характеристика
Є декілька визначень до поняття
«Інформаційне середовище». Прийнято вважати що це сукупність технічних і
програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також
політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації або
це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності. Але
інші джерела кажуть що це сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням,
перетворенням, споживанням інформації.
Більш докладно інформаційний простір
характеризують:
) матеріальні (технологічні) способи
підготовки й поширення інформації по горизонталі, включаючи її передачу,
ретрансляцію й отримання;
) існування національної системи
інформації та зв'язку з її конкретними компонентами, що визначають територію
поширення інформації;
) наявність національного
законодавства в галузі інформації та зв'язку, що регулюють функціонування й
використання ЗМІ в забезпеченні національних і державних інтересів;
) наявність законодавчої бази
міжнародного рівня та міжнародних і регіональних угод в галузі масової
інформації, що забезпечують обмін нею між державами і взаємопроникність
національних інформаційних просторів.
Сучасна людина занурена в
інформаційне середовище, адже живе серед телебачення
<#"812117.files/image001.gif">
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г