Pk
|
140-150
|
0,90
|
18,42
|
20,14
|
7,04
|
10,20
|
53,80
Гравій (3-1 мм) - складається з
уламків первинних мінералів. Високий уміст гравію в ґрунтах не впливає на
обробіток, але створює несприятливі властивості, такі як низька вологоємність,
провальна водопроникність і відсутність водопідйомної здатності.
Піщана фракція (1-0,05) -
складається з уламків первинних мінералів, перш за все кварцу та польових
шпатів. Ця фракція володіє високою водопроникністю, не набухає, не пластична, а
також володіє деякою вологоємністю та капілярністю. На ґрунтах із великим
умістом цієї фракції та при інших сприятливих умовах добре розвивається
фітоценоз з підвищеною вимогливістю до повітряного та теплового режиму.
Крупнопилувата фракція (0,05-0,01)
мало чим відрізняється від піску, тому її властивості дуже схожі.
Середньопилувата фракція
(0,01-0,005) збагачена слюдами, що значно підвищує пластичність і зв'язність.
Середній пил дисперсніший, ліпше утримує вологу, але володіє слабкою
водопроникністю, нездатний до коагуляції та не бере участі у структуроутворенні
і фізико-хімічних ґрунтових процесах. Як наслідок, ґрунти, збагачені цими
фракціями, будуть володіти відповідними властивостями.
Пил дрібний (0,005-0,001) - досить
високодисперсна фракція, що складається з первинних і вторинних мінералів.
Здатна до коагуляції, бере участь у структуроутворенні, володіє поглинальною
здатністю, містить значну кількість гумусових речовин. Велика кількість
неагрегованого дрібного пилу в ґрунтах спричиняє такі негативні властивості, як
низька водопроникність, значна кількість недоступної вологи, висока здатність
до набухання й усадки, липкість, тріщинуватість, висока щільність складення.
Мул (<0,001)
складається переважно з високодисперсних вторинних мінералів. З первинних
подекуди зустрічаються кварц, ортоклаз, мусковіт. Мулиста фракція займає
провідне місце у формуванні фізико-хімічних властивостей грунтів. Мул містить
значну кількість гумусу та елементів живлення для рослин. Ця фракція відіграє
провідну роль у структуроутворенні. Володіє високою ємністю поглинання та
коагуляційною здатністю. Проте надвисокий уміст мулу в ґрунтах є причиною
погіршення їх фізичних властивостей.
Колоїдна частина - найважливіша з
точки зору формування обмінних властивостей та структури грунту. [5]
За гранулометричним складом ґрунти
ТОВ «АФ Промінь» сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, так
як вони легко обробляються і володіють непоганими фізико-механічними
властивостями.
2.4
Гумусовий стан ґрунтів та розрахунок балансу гумусу в ланці сівозміни
Гумусовий стан ґрунтів - сукупність
морфологічних ознак, загальних запасів, властивостей органічної речовини й
процесів її утворення, трансформації міграції в ґрунтовому профілі. [3]
Характер і швидкість гумусоутворення залежать від низки взаємопов'язаних умов
ґрунтоутворення: водно-повітряного і теплового режиму ґрунтів, складу та
характеру надходження рослинних решток, видового складу та інтенсивності
життєдіяльності мікроорганізмів, гранулометричного складу та фізико-хімічних
властивостей ґрунту. Запаси гумуси в ґрунті представлено в табл.2.3.
Табл.2.3. Запаси гумусу в ґрунті
Генетичний горизонт
|
Глибина, см
|
Гумус, %
|
Об’ємна маса, г/см
|
Гумусу, т/га (природній потенціал)
|
Нo
|
0-20
|
2,49
|
1,35
|
67,23
|
Нe
|
20-40
|
2,11
|
1,70
|
71,74
|
Hpi
|
40-60
|
1,56
|
1,56
|
48,7
|
Phi
|
60-80
|
1,12
|
1,52
|
34,05
|
P
|
80-100
|
1,10
|
1,72
|
37,84
|
Всього
|
0-100
|
1,7
|
1,57
|
266,9
|
У прибуткової частини балансу
враховуються кількісні надходження в грунт органіки, азоту, фосфору і калію з
рослинними залишками, насіннєвим і посадковим матеріалом, мінеральними й
органічними добривами, атмосферними опадами, а також біологічно фіксований
азот.
У видатковій частині враховуються
кількість мінералізованого гумусу, відчуження з грунту елементів основної та
побічної продукції, ерозійні втрати, вимивання атмосферними опадами і
різноманітні втрати азоту. Баланс гумусу (табл.2.4) ведеться для орного шару.
Табл.2.4. Баланс гумусу у ґрунті
відповідної ланки сівозміни
Культура
|
Площа, га
|
Гумус
|
Мінералізація
|
Нагромадження гумусу
|
Баланс
гумусу
|
|
|
%
|
т/га
|
т/га
|
|
Озима пшениця
|
1554
|
2,4
|
108,3
|
1,35
|
1,38
|
0,03
|
Ячмінь
|
300
|
1,9
|
65,8
|
1,23
|
- 0,20
|
Соняшник
|
750
|
2,2
|
103,4
|
1,39
|
0,84
|
- 0,55
|
Соя
|
155
|
1,4
|
65,7
|
1,50
|
0,6
|
- 0,9
|
Горох
|
35
|
2,1
|
99,1
|
1,50
|
0,86
|
- 0,64
|
Просо
|
50
|
1,8
|
84,9
|
1,10
|
1,23
|
0,13
|
Середнє
|
409
|
2,0
|
91,5
|
1,35
|
0,98
|
- 0,36
|
За розрахунками баланс гумусу у
ланці сівозміни ТОВ «АФ Промінь» від’ємний (дефіцитний) . Дефіцит гумусу в
середньому складає 0,36 т/га. Кількість гумусу, що утворюється 1 т гною
дорівнює 0,05 - 0,055 т. Для забезпечення бездефіцитного балансу необхідно
вносити 6,5 - 7,2 т/га гною (Додаток Б).
2.5
Фізико-хімічні властивості ґрунтів
Фізико-хімічні властивості ґрунтів
включають в себе: гідролітичну кислотність, суму увібраних основ, вміст рухомих
форм, та ін.[табл. 2.5].
Табл.2.5. Фізико-хімічні властивості
ґрунтів
Темно-каштанові ґрунти
Генетичний горизонт
|
Глибина, см
|
Гумус, %
|
рН
|
Гідролітична кислотність
|
Сума увібраних основ
|
Вміст рухомих форм, мг/кг ґрунту Мачигина
|
|
|
|
|
Мг-екв/100г
|
Nmin
|
P2O5
|
K2 O
|
H
|
0-10
|
1,5
|
6,5
|
1,8
|
32,20
|
28,6
|
21,6
|
267
|
Hpi
|
35-45
|
1,3
|
6,8
|
0,4
|
32,90
|
6,9
|
18,3
|
225
|
50-60
|
0,8
|
7,0
|
0,3
|
32,15
|
4,7
|
-
|
-
|
P
|
70-80
|
-
|
7,2
|
-
|
-
|
2,8
|
-
|
-
|
Висновок: Темно-каштанові ґрунти
середньо забезпечені фосфатами і оксидами калію, тому потребують збільшення
вмісту цих елементів в ґрунті. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або
наближена до нейтральної. Баланс гумусу позитивний у ґрунтах, де засіяно
зернові і бобові культури. А у ґрунті на якому засіяно соняшник - треба більше
вносити добрив, компенсаційну дозу - 9,3 т/га.
Розділ 3.
Комплекс заходів по шелюгуванню родючості ґрунтів
.1
Поліпшення повітряного режиму ґрунтів
ґрунт гумус сівозміна
кліматичний
Ґрунтове повітря - один з факторів
життя рослин. Воно необхідне для проростання насіння, дихання коренів рослин,
ґрунтових мікроорганізмів. Бере участь в реакціях окиснення мінеральних і
органічних речовин. При недоліку кисню послаблюються дихання, обмін речовин, а
при відсутності в ґрунті вільного кисню припиняється розвиток рослин. Все це
сприяє зниженню родючості ґрунту і врожаю рослин. [2]
При розробленні заходів для
покращення повітряного режиму ґрунтів враховують фізичні, хімічні,
фізико-хімічні, біологічні властивості ґрунтів, а також кліматичні і погодні
умови
Для поліпшення повітряного режиму
ґрунту вживають таких заходів:
1) Правильні сівозміни з
відповідною системою обробітку ґрунту та удобрення;
2) Внесення органічних добрив;
) Хімічна меліорація ґрунтів:
гіпсування лужних ґрунтів;
) Своєчасність і висока
якість обробітку ґрунту різними знаряддями;
) Зрошення відповідно норм
поливу.
Зрошення змінює термодинамічні умови
в ґрунті, тим самим змінюючи вміст і склад повітря.
3.2
Поліпшення водного режиму
ТОВ «АФ Промінь» розташована в зоні
Південного Степу, який має не промивний тип водного режиму. Волога потрапляє у
ґрунт у вигляді опадів, але в нашій зоні вони незначні і поширюються тільки в
верхніх горизонтах ґрунту, не досягаючи підґрунтових вод. Води недостатньо,
тому досягти високих врожаїв без зрошування неможливо.
[1]
Основною метою заходів регулювання і
поліпшення водного режиму є максимальне накопичення і раціональне використання
ґрунтової вологи.
До таких заходів відносяться:
1) Зрошення поверхневим,
підґрунтовим способом і дощуванням. Але його проводять так, щоб не порушити
структурний стан і агрофізичні властивості ґрунтів.
2) Поверхневе розпушування
навесні, боронування. При боронуванні відбувається розрив ґрунтових капілярів,
що забезпечує «закриття» вологи і збереження її в кореневмісному шарі.
) Мульчування ґрунту.
) Правильна система
удобрення.
) Снігозатримання і
збереження стоку талих вод заходами лісомеліорації, тобто ґрунтозахисними
лісосмугами, також залишення стерні на полі та запровадження кулісних парів.
) Безполицевий обробіток
ґрунту, завдяки чому вся волога залишається в ґрунті та зменшується
випаровування.
) Оптимальна норма висіву
рослин та правильне чергування неоднакових за вимогами до вологи культур у
сівозміні.
) Чорний пар дозволяє
накопичувати достатню кількість вологи для отримання високих врожаїв.
Всі ці заходи допомагають
підтримувати водний режим на оптимальному рівні.
3.3
Поліпшення поживного режиму ґрунту
Заходи, спрямовані на покращення
поживного режиму ґрунту, сприяють кращому розвитку рослин, отриманню високих
врожаїв, покращує фізико-механічні властивості ґрунтів.
Особливо важливими є органогени (H,
O, C,
N), без яких не
можлива життєдіяльність рослин, а також мікроорганізмів ґрунту.
Заходи поліпшення поживного режиму
ґрунтів
1) Дотримання сівозмін.
Це головний шлях збереження
мінеральних і органічних речовин в ґрунті, тому що різні види рослин потребують
різних поживних речовин для підтримання своєї життєдіяльності. Недотримання
сівозміни призводить до значного погіршення стану ґрунтів, що призводить до
низьких врожаїв.
2) Внесення органічних і
мінеральних добрив.
Для підтримання поживного режиму в
оптимальному стані потрібно постійно поповнювати витрачені елементи з ґрунту.
Внесення органічних добрив : в
середньому - 0,27 т/га;
Внесення гною: в середньому - 11,24
т/га. (Додаток Б).
3) Посів багаторічних культур.
Вони забезпечують ґрунт органічними
добривами у вигляді розкладених мінералізованих рослинних решток.
[5]
Висновки
1. На території, де
розташоване ТОВ «АФ Промінь», клімат помірно-континентальний, з жарким, сухим літом
і м’якою зимою, з невеликою кількістю опадів. Так як літо сухе, часто
страждають врожаї. Нестача опадів і сильні вітри, які переважають в Південному
Степу, призводять до вітрової ерозії. Рівнинний рельєф сприяє розподіленню
опадів рівномірно по всій території, що хоч якось підтримує баланс ґрунту.
2. Ґрунти господарства - це
темно-каштанові важкосуглинкові ґрунти. Їх гранулометричний склад, а також
фізико-хімічні властивості показали, що вони сприятливі для вирощування
сільськогосподарських культур.
. Баланс гумусу у ґрунті -
позитивний. Нормована доза добрив вистачає для нагромадження гумусу. У ґрунті,
де вирощують соняшник, гумусу не достатньо, тому треба вносити більше добрив.
Компенсаційна доза добрив - 9,3 т/га.
. Темно-каштанові ґрунти
середньо забезпечені фосфатами і оксидами калію, тому потребують збільшення
вмісту цих елементів в ґрунті.
. Основною метою заходів
регулювання і поліпшення водного режиму є максимальне накопичення і раціональне
використання ґрунтової вологи.
. Сприяють кращому розвитку
рослин, отриманню високих врожаїв, заходи, спрямовані на покращення поживного
режиму ґрунту.
Додатки
Додаток А
Врожайність і норма внесення гною у
ланці сівозміни в ТОВ «АФ Промінь».
Культура
|
Врожайність, ц/га
|
Норма внесення гною, т/га
|
Озима пшениця
|
33
|
Ярий ячмінь
|
21
|
5
|
Соняшник
|
12
|
8
|
Соя
|
25
|
0
|
Горох
|
14
|
7
|
Просо
|
29
|
4
|
Додаток Б
Розрахунки балансу гумусу у ланці
сівозміни
1) Озима пшениця:
Поживні рештки: поверхневі : х =
0,32у + 13,5 = 0,32 · 33 + 13,5 = 24,06 ц/га
Кореневі : z
= 0,71у + 10,0 = 0,71 · 33 + 10,0 = 33,43 ц/га
Σ = 24,06 + 33,43 = 57,49 ц/га
Σ з
урах. коеф. гуміфікації = 57,49 · 0,20 = 11,50 ц/га = 1,15 т/га
Органічні добрива = 4 · 0,25 · 0,23
= 0,23 т/га
Приход = 1,15 + 0,23 = 1,38 т/га
Приход на всю площу = 1,38 · 1554 = 2144,52
т/га
Витрати = 1,35 · 1554 = 2097,9 т/га
Баланс гумусу = 1,38 - 1,35 = 0,03
т/га
2) Ярий ячмінь:
Поживні рештки: поверхневі : х
=0,29у + 6,8 = 0,29 · 21 + 6,8 = 12,89 ц/га
Кореневі : z
= 0,54у + 9,3 = 0,54 · 21 + 9,3 = 20,64 ц/га
Σ
= 12,89 + 20,64 = 33,53 ц/га
Σ з
урах. коеф. гуміфікації = 33,53 · 0,22 = 7,4 ц/га = 0,74 т/га
Органічні добрива = 5 · 0,25 · 0,23
= 0,286 т/га
Приход = 0,74 + 0,286 = 1,028 т/га
Приход на всю площу = 1,028 · 300 =
308,4 т/га
Витрати = 1,23 · 300 = 369,0 т/га
Баланс гумусу = 1,028 - 1,23 = -0,20
т/га
Нг = 5
+ 0,20 ÷ 0,058 = 8,4 т/га
3) Соняшник:
Поживні рештки: поверхневі : х
=0,41у + 3,2 = 0,41 ·12 + 3,2 = 8,12 ц/га
Кореневі : z
= 1,16у + 4,9 = 1,16 · 12 + 4,9 = 18,82 ц/га
Σ =
8,12 + 18,82 = 26,94 ц/га
Σ з
урах. коеф. гуміфікації = 26,94 · 0,14 = 3,77 ц/га = 0,38 т/га
Органічні добрива = 8 · 0,25 · 0,23
= 0,46 т/га
Приход = 0,38 + 0,46 = 0,84 т/га
Приход на всю площу = 0,84 · 750 =
630 т/га
Витрати = 1,39 · 750 = 1042,5 т/га
Баланс гумусу = 0,84 - 1,39 = -0,55
Нг = 8 + 0,55 ÷
0,058 = 17,5 т/га
4) Соя:
Поживні рештки: поверхневі : х =
0,12у + 4,5 = 0,12 · 25 + 4,5 = 7,5 ц/га
Кореневі : z
= 0,36у + 8,9 = 0,39 · 25 + 8,9 = 18,65 ц/га
Σ =
7,5 + 18,65 = 26,15 ц/га
Σ з
урах. коеф. гуміфікації = 26,15 · 0,23 = 6,01 ц/га = 0,6 т/га
Органічні добрива = 0 · 0,25 · 0,23
= 0 т/га
Приход = 0,6 + 0 = 0,6 т/га
Приход на всю площу = 0,6 · 155 = 93
т/га
Витрати = 1,50 · 155 = 232,5 т/га
Баланс гумусу = 0,6 - 1,50 = - 0,9
т/га
Нг = 0 + 0,9 ÷
0,058 = 15,5 т/га
5) Горох:
Поживні рештки: поверхневі : х =
0,12у + 4,5 = 0,12 · 14 + 4,5 = 6,18 ц/га
Кореневі : z
= 0,36у + 8,9 = 0,36 · 14 + 8,9 = 13,94 ц/га
Σ =
6,18 + 13,94 = 20,12 ц/га
Σ з
урах. коеф. гуміфікації = 20,12 · 0,23 = 4,6 ц/га = 0,46 т/га
Органічні добрива = 7 · 0,25 · 0,23
= 0,40 т/га
Приход = 0,46 + 0,4 = 0,86 т/га
Приход на всю площу = 0,86 · 35 =
30,1 т/га
Витрати = 1,50 · 35 = 52,5 т/га
Баланс гумусу = 0,86 - 1,50 = - 0,64
т/га
6) Просо:
Поживні рештки: поверхневі : х =
0,5у + 7,4 = 0,5 · 29 + 7,4 = 21,9 ц/га
Кореневі :
z = 0,37у + 12,8 =
0,37 · 29 +12,8 = 23,53 ц/га
Σ =
21,9 + 23,53 = 45,43 ц/га
Σ з
урах. коеф. гуміфікації = 45,43 · 0,22 = 10,0 ц/га = 1,0 т/га
Органічні добрива = 4 · 0,25 · 0,23
= 0,23 т/га
Приход = 1,0 + 0,23 = 1,23 т/га
Приход на всю площу = 1,23 · 50 =
61,5 т/га
Витрати = 1,10 · 50 = 55 т/га
Баланс гумусу = 1,23 - 1,10 = 0,13
т/га
Список
використаної літератури
1. Ґрунтознавство:
Підручник / Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін, М. І. Лактіонов та ін.; за ред. Д. Г.
Тихоненка. - К.: Вища освіта, 2005. - 703 с.
2. Ґрунтознавство
з основами геології : навч. Посібник / О. Ф. Гнатенко, М. В. Капштик, Л. Р
Петренко, С. В. Вітвицький. - К: Оранта, 2005. - 648 с.
. Березовський
В. Запорізька область : Ілюстрована енциклопедія / Володимир Березовський. - К:
Дике поле, 2004. - 287 с.
. Методичні
вказівки до лабораторних занять з дисципліни «Агрометеорологія» / Л. В.
Тодорова, Л. А. Покопцкева, Н. Г. Нєжнова. - Мелітополь, ТДАТУ. - 2012. - 52 с.
. Позняк
С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник / С. П. Позняк - Львів:
Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - Ч.2 270 с.
Похожие работы на - Характеристика морфогенетичних особливостей і агрономічного потенціалу ґрунту ТОВ 'АФ Промінь'
|