Серозний мастит у корів

Серозний мастит у корів

Зміст

1. Реєстраційні дані

2. Анамнез

3. Власне дослідження тварини

4. Діагноз

5. Прогноз

6. Перебіг хвороби і лікування

7. Епікриз

Висновки

Список використаної літератури

1. Реєстраційні дані

Ø  Вид тварини: велика рогата худоба

Ø  Стать: корова

Ø  Дата народження: 20 лютого 2011 р.

Ø  Масть: червоно-ряба

Ø  Порода: Українська червоно-ряба

Ø  Інвентарний номер: № 10

Ø  Кличка: Марта

Ø  Жива маса: 350 кг

Ø  Власник тварини: клініка факультету ветеринарної медицини, ПДАТУ, м.Кам’янець-Подільський, Хмельницька область

Ø  Дата і час поступлення: 20 березня 2014 р.

Ø  Діагноз первинний: мастит

Ø  Діагноз кінцевий: серозний мастит

Ø  Наслідки лікування хвороби - повне одужання

Ø  Дата початку курації: 20.03.2014 р.

Ø  Дата закінчення курації: 24.03.2014 р.

2. Анамнез

1.Анамнез життя /A.vitae/

Тварина утримується в корівнику груповим методом. Спосіб утримання - безприв'язний. Стіни корівника цегляні, підлога бетонна, підстилка - солома. Освітлення комбіноване: штучне та природне. Температура в приміщенні - 14 °C , вологість - в межах норми.

Спосіб прибирання - ручний, виконується два рази на тиждень. Роздача кормів та напування тварин здійснюється вручну доглядачами. Якість кормів, які згодовуються, відповідає зоотехнічним вимогам.

Поголів'я тварин вирощене у господарстві. Епізоотичний стан господарства - благополучний.

Дата парування: 11.07.2013 р.

Надій за одну лактацію: 1900 л

Мати: Порода - Чорно-ряба Українська; Кличка - Чорнушка.

Батько: Порода - Чорно-ряба Українська; Кличка - Красавчик.

Щоденний раціон тварини: сіно, люцерна - 2 кг; сінаж виковівсяний - 25 кг; солома ячмінна - 4 кг; суміш конскормів - 3 кг; сіль - 80 г. Співвідношення кальцію і фосфору становить - 2,5:1. Перетравного протеїну на 1 кормову одиницю припадає 90г. Вміст клітковини в сухій речовині раціону становить - 24%, концентрація цукру - 8%, при цьому в раціон вводять кормову патоку. Цукрово-протеїнове співвідношення становить 0,8:1. Концентрація жиру становить - 3%.

Влітку корову випасають на пасовищі і раціон складається із 70кг зелених кормів, 3кг концентрованих кормів та 70г кухонної солі. Роздачу кормів проводять вручну, напування з залізного жолоба. Вода придатна для споживання з температурою 10 - 12°C, без запаху, прозора, осад і сторонні домішки відсутні, що відповідає санітарно - гігієнічним вимогам. Окрім випасання тварині тричі на день дають додатково корми і щоденно перевіряють стан напувалки та годівниці. При потребі чистять миють і ремонтують. Довжина стійла достатня.

Тварина не хворіла раніше, лікування ніхто не проводив.

. Анамнез про хворобу /A.morbi/

Тварина захворіла 20 березня, чверть (1-ша) вим’я набрякла, напружена, "кам’яної консистенції", місцева температура підвищена. При перевірці на мастит з допомогою мастидина корова дала позитивний результат. На вимені помічені пошкодження, які виникли в результаті машинного доїння.

3. Власне дослідження тварини

/Status prаesens universalis/

.        Дата проведення дослідження: 20 березня 2014 року

.        Загальне дослідження

.1.     Вимірювання температури тіла, визначення частоти пульсу, дихання.

Температура тіла - Т=40,0°С;

Пульс - П=80;

Частота дихання - Д=23;

.2.     Загальний стан /габітус/

А) положення тіла в просторі природнє - стояче, статура міцна, з добре розвиненою мускулатурою тіла і міцним кістяком.

Б) середня вгодованість

В) темперамент флегматичний

Г) щільна конституція

.3.     Шкіра і волосяний покрив:

Волосяний покрив рівномірно густий, блискучий; вологість, еластичність, ступінь утримання волоса, ламкість в межах норми, на світлих ділянках колір шкіри рожевий, на темних - з синюшним відтінком, що є в межах норми. Цілісність шкіри не ушкоджена: язв, ерозій не виявлено. Місцева температура в нормі, чутливість не змінена. Підшкірна клітковина помірно розвинена.

.4.     Лімфатичні вузли.

Без змін. Величина в межах норми (тільки надвименні трохи збільшені), збережена рухливість, міцна консистенція, пальпація безболісна, місцева температура в нормі.

.5.     Слизові оболонки.

Кон’юктива та видимі слизові оболонки знаходяться в нормі. Слизова ротової і носової порожнини блідно-рожевого кольору, помірно вологі, без пошкоджень, крововиливи та язви відсутні; кон’юктива рожевого кольору без пошкоджень.

.6.     Серцево-судинна система.

Серцевий поштовх помірний, ритмічний, локалізується в 4 міжребір’ї. Тони серця чисті, без шумів. Пульс ритмічний, повний, помірний.

.7.     Органи дихання.

Потьоків із носової порожнини не виявлено. Дихання вільне, грудно-черевного типу. При перкусії грудної стінки виявляють ясний легеневий звук без притуплень. Аускультацією хрипів не виявлено. Кашель відсутній.

.8.     Органи травлення.

Апетит хороший. Акт жування і жуйка збережені. Кількість скорочень рубця за 2 хв. - 3. Перистальтика кишечника в нормі, акт дефекації вільний. Калові маси характерного бурого кольору, без вмісту крові і слизу.

.9.     Сечостатева система.

Вульва вкрита поморщеною шкірою, дорсальний край статевої щілини заокруглений, а вентральний - гострий і дещо звисає на місці сідничних бугрів.

Передвір’я піхви: без різких кордонів переходить в піхву, в бічних стінках містяться великі залози передвір’я, які відкриваються в просвіт вивідним протокам.

Слизова піхви утворює багато поздовжніх складок, рожевого кольору.

Матка без патологій.

Нирки знаходяться в межах норми, без патологій.

.10.   Органи чуття.

Пальпація вушних раковин безболісна. У зовнішньому слуховому проході незначне скупчення сірки, пошкоджень немає.

.11.   Органи руху.

Спостерігається стояче положення.

.12.   Нервова система.

Глибока больова і тактильна чутливість збережені. Рухи координовані, чіткі, реакція на зовнішні рухи збережена. Пошкоджень хребта не виявлено.

.13.   Молочна залоза.

Добре розвинена, чашкоподібної форми, 1-ша чверть вим’я збільшена, гаряча на дотик і болісна, консистенція кам’яниста, тісна. Цілісність шкіри вим’я і сосків порушена в результаті машинного доїння. Секреція молока різко знижена.

.        Дослідження зони патологічного процесу\ Status praesens localis\

Загальний стан тварини змінений, погіршився апетит, спостерігається слабке пригнічення, незначно підвищена температура тіла.

Чверть вим’я збільшена в об’ємі, ущільненої консистенції, "кам’яниста", має підвищену температуру і болючість. Дійка збільшена і болюча. Шкіра чверті вим’я гіперемована, набрякла і напружена. Секреція молока різко знижена. В загальному молоко не змінене, але на 5% димастин, 2% мастидин і індикаторний папір дає позитивну реакцію на мастит.

4. Діагноз

Після аналізу даних клінічного і лабораторного дослідження можна поставити остаточний діагноз - серозний мастит (mastitis serosa).

5. Прогноз

худоба серозний мастит ветеринарний

При не своєчасній лікувальній допомозі в вим’ї можуть виникнути незворотні процеси у вигляді гнійних розплавлень, некрозів, гангрени, атрофії і індурації. Також слід побоюватися переходу маститу в хронічний перебіг. На даному етапі патології, при своєчасному наданні ветеринарної допомоги та створення нормальних зоогігієнічних умов і при повноцінному раціоні, прогноз сприятливий.

6. Перебіг хвороби і лікування

(Decursus morbid ex therapia)

7. Епікриз

1.      Визначення хвороби.

Мастит (Mastitis) - це запалення молочної залози, утворюється як наслідок дії механічних, хімічних, термічних і біологічних факторів. Неправильний догляд і утримання може призвести до появи мастита, наслідком цього зниження продуктивності тварини як під час лікування, так і після нього, а також витрати на лікування та медикаменти, що призводить до економічних втрат в господарстві, отже необхідно звернути увагу на лікування та профілактику маститів , а також на правильне годування та утримання тварин. Чим серйозніше підхід до даної проблеми, тим результативніше відповіді на фінансові питання в економіці господарства.

.        Етіологія.

Мастити у корів можуть виникати під впливом різних причин та факторів, дія яких зазвичай проявляється в поєднанні з численними, що привертають до захворюванню умовами. При з'ясуванні причин виникнення маститів слід виходити з основних положень: по-перше, захворює не тільки молочна залоза, але і організм тварини, по-друге, в кожному окремому випадку діє не один, а комплекс хвороботворних факторів або основний фактор у поєднанні з передбаченими умовами, серед яких несприятливі кліматичні умови, вікові зміни в організмі, генетична схильність до захворювань вимені, аномалії розвитку вимені, сосків, висока молочна продуктивність, особливо фізіологічний стан організму і молочної залози. Причини появи маститів можна розділити на три основні групи: інфекційна (вплив мікроорганізмів і мікоплазм на молочну залозу), інтоксикація організму і неінфекційна - фізична або хімічна травма вимені. Поширення маститів реєструється відразу після отелення в 25% випадків, в перший-другий місяць лактації - в 20, наступні місяці лактації - в 17, в період запуску - в 23, в період сухостою - в 15% випадків. Важливу роль у виникненні маститів відіграє мікробний фактор. У переважній більшості випадків мікроби є або безпосередніми збудниками маститів або ускладнюють їх перебіг. З декількох десятків видів бактерій, здатних викликати мастит, найбільш часто виділяють стрептококи, золотистий стафілокок, кишкову та синьогнійну палички.

Причини серозного маститу. Інфекція при цій формі запалення проникає через шкірні покриви, а також через кров і лімфогенним шляхом. Проникненню інфекції і розвитку запалення сприяють травми і застійний набряк. Серозний мастит у більшості випадків виникає в перші дні після отелення, причому частіше у тих корів, у яких є затримання лохій, гнійний ендометрит та захворювання ШКТ.

.        Патогенез.

Перебіг запальних процесів у молочній залозі залежить від стану захисних сил організму тварини, ступеня і особливостей впливу несприятливого фактора, умов виникнення захворювання, своєчасності та ефективності лікування. На розвиток маститів істотний вплив роблять біологічні властивості мікрофлори, що бере участь у запальному процесі, її вірулентність, а також шляхи проникнення мікробів в тканини вимені.

Загальний патогенез маститів характеризується порушенням провідності нервів і переходом нервових закінчень в стан парабіозу, з втратою ферментативної активності, зниженням вироблення окситоцину, зміною обміну речовин і трофіки тканин молочної залози. Розвивається запальна гіперемія супроводжується застійними процесами з ексудацією плазми і еміграцією формених елементів крові внаслідок підвищення проникності стінок судин. В результаті цих процесів навколо вогнища запалення створюється демаркаційна лінія.

Мастити виникають у результаті занесення мікроорганізмів або токсичних продуктів у тканини вимені з інших первинних патологічних вогнищ разом з кров'ю, створюються передумови до дифузного поширення запалення. Якщо мікроби впроваджуються в тканини вимені через лімфатичну систему, тобто через рани, тріщини, садна та інші ушкодження шкіри вимені і сосків, то запальний процес зазвичай починається в підшкірній або проміжній сполучній тканині. Такі мастити спочатку розвиваються по типу серозного запалення з переважною локалізацією патологічного процесу в інтерстиціальній сполучній тканині вимені. У подальшому, по мірі розвитку захворювання, запальний процес іноді дуже швидко поширюється на альвеоли і молочні протоки. В результаті мастит стає змішаним, серозно-катаральним або переходить в більш важкі форми.

.        Клінічна картина.

Ознаки серозного маститу. Збільшення і болючість хворої чверті, виражене почервоніння шкіри, підвищення місцевої температури. Збільшення надвименних лімфатичних вузлів, зниження надою. У більш важких випадках, особливо якщо не було надано допомогу на початку захворювання, запальний процес поширюється на секреторні залози, настає значне набрякання вимені, підвищення місцевої та загальної температури, відмова від корму. Молоко стає рідким, містить пластівці. З боку загального стану тварини може відзначатися легке пригнічення, зниження апетиту, кульгавість.

.        Обгрунтування діагнозу і диференціальний діагноз.

Діагностика клінічних форм маститу є багатосторонньою. Для визначення часу, характеру та причини захворювання молочної залози необхідно зібрати анамнез, провести клінічний огляд тварини, його молочної залози і перевірити якість молока.

При зборі анамнезу встановлюють: час останніх пологів, методику переходу тварини на сухостійний період, кількість місяців сухостійного періоду і стадію підготовки до лактації, стан молочної залози до і після пологів, час осіменіння та запліднення, перебіг пологів і післяпологового періоду, стан господарства і району в цілому відносно захворювань тварин, зокрема маститами; відзначалися чи захворювання молочної залози у даної тварини в минулі роки, надої в попередні роки і в останню лактацію; визначають органолептично і візуально кількість і якість молока за кольором, запахом, смаком, зміни його при кип'ятінні, а також його якість хімічними способами: рідкими реактивами, димастином, мастидином і індикаторними папірцями.

·        при пальпації вим'я щільної (кам'янистої) консистенції, хворобливе;

·        уражена частка, половина або все вим'я збільшено в 2 рази;

·        секрет молочної залози органолептично практично не змінений;

·        загальний стан корови характеризується як депресивний.

.        Прогноз.

Якщо вчасно не призначити лікування, то через 2-3 доби серозний мастит ускладнюється гнійною мікрофлорою із залученням в патологічний процес альвеолярної тканини молочної залози.

При легкому перебігу захворювання і терміновому лікувальному втручанні результат сприятливий. У важких випадках нерідко захворювання переходить в хронічну форму з ознаками індурації.

.        Лікування.

Ефективність лікування при маститах залежить від своєчасності надання лікувальної допомоги.

На першому етапі лікування необхідно усунути шкідливо діючі фактори, які могли служити причиною маститу (похибки доїння, особливо машинного, антисанітарний стан доїльної установки, порушення правил утримання і годівлі тварин та ін..).

Хворих на мастит тварин виділяють в окрему групу.

З метою видалення патологічного секрету і зменшення напруги тканин вимені хворих тварин регулярно здоюють. Кратність здоювання залежить від інтенсивності запалення. У нашому випадку через кожні 6-8 годин.

Для нормалізації нейросудинних реакцій використовують новокаїн. Він є не тільки чисто анестезуючим фактором, що перериває проходження збудження, а й володіє властивістю регулювати трофічну функцію нервової системи.

Мал.1. Новокаїнова блокада нервів вим’я за Д.Д. Логвиновим.

Для придушення патогенної мікрофлори рекомендовано вводити новокаїн разом з антибіотиками. Шкіру змащують або втирають знизу вгору іхтіоловою, камфорною чи іншими мазями. Корисний масаж вимені не менше 2-3 раз на добу по 15-20 хвилин.

Мал.2. Масаж вим’я.

З другого дня хвороби слід практикувати опромінення кварцовою лампою, з подальшим закутуванням вимені.

Мал.3.Закутування вим’я.

Застосовуючи тепло потрібно ретельно захищати тварину від протягів і переохолодження.

.        Профілактика

Профілактика маститів повинна складатися з комплексу заходів, до яких входять в першу чергу правильне годування та напування тварин, справний пристрій та обладнання доїльних майданчиків, а також інші заходи, передбачені ветеринарно-зоотехнічними правилами для забезпечення нормальних умов утримання тварин.

Патологія молочних залоз у тварин усіх видів спостерігається переважно в період лактації. У самок, які використовуються тільки для вигодовування потомства (підсисний метод), мастити зустрічаються значно рідше, ніж у тварин молочно-продуктивних. У останніх причиною маститів є неправильне доїння. Тому для запобігання маститів необхідно правильно доїти тварин. При машинному доїнні потрібен добре підготовлений персонал.

Тварин з маститами відокремлюють від здорових і доять руками в останню чергу в окремий посуд. Спочатку доять здорові чверті, а потім з ураженої і це молоко знешкоджують і знищують, а посуд дезінфікують.

Гній і підстилку від корів, хворих на мастит, потрібно ретельно дезінфікувати. Необхідно організувати правильне проведення пологів і хороший догляд за тваринами в післяпологовий період. Корів треба своєчасно запускати перед пологами і протягом цього періоду стежити за станом молочної залози. У перебігу сухостійного періоду раз на 2 тижні слід проводити клінічне дослідження вимені з пробним здоюванням секрету.

При виявленні відхилень від норми бажано тваринам з метою недопущення післяпологових маститів вводити внутрішньом'язово біцилін-3 в дозі 300 тис. ОД у кожну чверть або препарати мастісан, мастікур та ін.. Дійних корів необхідно перевіряти на мастит раз на місяць лабораторними методами.

Висновки

Для попередження виникнення маститів потрібно:

         Повноцінна годівля тварин відповідно до їх фізіологічного стану.

         Належна гігієна утримання.

         Проведення диспансеризації тварин.

         Відповідний добір та навчання операторів машинного доїння.

         Переведення на машинне доїння лише здорових корів з ванно- та чашеподібним вим’ям.

         Дотримання встановлених правил доїння.

         Переводити корів на машинне доїння не раніше 7-10-го дня після родів.

         Щомісячна перевірка усіх корів на наявність прихованого маститу.

         Проводять старанну дезінфекцію гною та підстилки від корів, хворих на мастит.

         Невід’ємним елементом профілактики маститу є санітарно-просвітня робота.

Список використаної літератури

1.      Яблонський В.А., Хомин С.П., калиновський Г.М., Харута Г.Г., Харенко М.І., Завірюха В.І., Любецький В.Й. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології.\За редакцією В.А.Яблонського та С.П.Хомина. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2006 - 592с.

.        Трушина В.А. / Довідник ветеринарного лікаря / / Л.А. Сівохіна, В.А. Трушина / / М: Акваріум, 2006. - 608с.

.        В.П. Гончаров, В.А Карпов, И.Л. Якимчук "Профилактика и лечение маститов у животных" - М.: Россельхозиздат, 1980.

.        Студенцов А.П. Ветеринарное акушерство и гинекология. - М.: Агропромиздат, 1986.

.        Гришко Д.С., Лекції з ветеринарного акушерства: Навчальний посібник. - Х.:Прапор, 2003.-400с.

.        Нікітін В.Я. / Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехніка розмноження / / В.Я. Нікітін, М.Г. Миролюбов / / М: КОЛОС, 2000. - 495с.

.        http://agroua.net/animals/veterinary/diseases/g1-1/g2-3/d-160/