Протокол патологоанатомічного розтину трупа поросяти
Зміст
1.Протокол
патологоанатомічного розтину трупа
.1
Вступ
.2
Описова частина
.3
Заключна частина
.
Епікриз
.
Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження
місця розтину і охорони довкілля,знищенню трупа і трупних залишків
Список
використаної літератури
Додатки
1.Протокол патологоанатомічного
розтину
Протокол розтину № 6
від « 15 вересня» 2014 року
Труп: Вид тварини - порося
Вік - 4 тижні
Порода - велика біла
.1 Вступ
Розтин був проведений о 10-ій годині
15.09.2014р студенткою групи 1402-1с Сумського НАУ Кашук О.О у секційній залі
кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці СНАУ у присутності
студентів групи 1402-1с під керівництвом к.вет.н., доцента Панасенка О.С.
Труп: вид -порося.
Анамнез.
.2 Описова частина
Зовнішній огляд.
Положення трупа на час смерті - ліве
бокове, кінцівки вигнуті - передні злегка зігнуті, шия витягнута. Будова тіла
пропорційна, слабка, вгодованість - нижче за середню. Грудна клітка округлої
форми, симетрична. Черево рівне.
Посмертні зміни охолодження трупа
рівномірне, трупне заклякання виражене. Трупні плями відсутні, кров згорнута.
Зовнішні покриви - щетина біла
густа, тьмяна, чиста, добре утримується у волосяних фолікулах. Шкіра блідо -
рожевого кольору, тонка, відповідає віку, еластична, помірно волога.
Похідні шкіри - копитця правильно
розвинені, без деформації.
Природні отвори - очні щілини не
закриті, повіки цілісні. Носові отвори - тканини білі, без змін. Слизові
оболонки набрякла, в ній видно точкові і малопятнисті крововиливи.
Вушні раковини - чисті, без
пошкоджень, сторонні тіла відсутні.
Анус закритий, слизова оболонка
бліда, помірно волога, блискуча, цілісна.
Підшкірна клітковина - жир білий,
вологий, м’який, судини добре кровонаповненні, кров на пів згорнута. Жиру не
багато.
Скелетна мускулатура - об’єм м’язів
нормальний, вони темно - рожеві, вологі, пружні. Малюнок мязів збережений, без
набряків та крововиливів. Судини добре кровонаповненні. Морфологія міжмязевої
сполучної тканини збережена.
Кістки - конфігурація правильна,
щільної консистенції, міцні, цілісні (окрім кісток черепа, що мають численні
переломи); окістя цілісне, щільно прилягає до кісток. Кістковий мозок не
досліджували.
Суглоби - конфігурація правильна;
рухомі, капсула цілісна, синовіальна оболонка, в нормі, суглобова поверхня
біла, гладенька, волога, чиста, синовіальна рідина прозора в’язка.
Сухожилки та їх піхви - розвинені,
міцні, біло-жовті, пошкодження відсутні.
Органи голови та шиї.
Ротова порожнина та глотка - слизова
оболонка щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння набрякла, волога, блискуча,
без пошкоджень і нашарування.
Язик - розташований у ротовій
порожнині, не великий за розміром, не збільшений у об’ємі, видовженої форми та
загострений на кінці, слизова оболонка набрякла, рисунок м’язевих волокон
виражений добре.
Зуби - білі, чисті, без пошкоджень;
стирання відсутне, прикус правильний.
Слинні залози - правильної форми, не
збільшені в об’ємі, щільнуватої консистенції,
Мигдалики - округлої форми,
щільнуватої консистенції, слизова оболонка світло - рожевого кольору, волога,
блискуча; капсула не напружена, рисунок не виражений цілісніі.
Глотка і стравохід - прохідність не
порушена, вміст відсутній, слизова оболонка блідо - рожевого кольору з
жовтуватим відтінком, волога, блискуча з добре вираженими поздовжніми
складками.
Гортань та шийна частина трахеї -
просвіт трахеї нормальний, трахеальні хрящі еластичні і цілісні.
Щитовидна залоза - локалізована на
хрящах гортані, в межах норми, правильної форми, рисунок збережений;
кровонаповнена, капсула напружена.
Вилочкова залоза -розміри в межах
норми, рожевого кольору, краї загострені, капсула не напружена, м’якої
консистенції, на розрізі : рисунок виражений, колір зберігається.
Носова порожнина - носова
перегородка не потовщена, цілісна, носові раковини цілісні, вміст відсутній.
Приносові пазухи - слизова оболонка
набрякла, ній видно точкові крововиливи.
Грудна порожнина
При розтині грудної порожнини органи
знаходяться у природному положенні.
В грудній порожнині близько 10 мл
червонуватої прозорої рідини. Реберна, (кастальна) та легенева плеври блідо -
рожевого кольору, вологі, блискучі, еластичні, гладкі. Ребра та реберні хрящі
без видимих змін.
Лімфатичні вузли (бронхіальні та
середостінні) - в межах фізіологічної норми, щільнуваті, рожево - сірого кольору,
рисунок збережений, капсула не напружена,жирова клітковина навколо лімфатичних
вузлів блідо - рожева.
Серце: без стороннього вмісту,
серцевий м’яз забарвлений у сіро - червоний колір , поверхня розрізу сухувата,
мутна, волокниста структура стерта.
Порожнини серця симетричні, згустки
крові відсутні. Струни серця цілісні.
Легені - правильної форми, частини
розвинені рівномірно, часткиі чітко виражені, за розміри фізіологічні,
правильної форми, м’якої консистенції, від блідо рожевого до інтенсивно - ражевого
кольору. Рисунок на розрізі збережений, краї легень гострі, консистенції з
поверхні на розрізі - еластична. Колір на розрізі - рожевий, рисунок
збережений, співвідношення паренхіми і строми правильне. Судини наповнені
кров’ю добре. Грудна частина трахеї та бронхів - просвіт трахеї не збільшений,
слизова оболонка волога, від блідо - жовтого до рожевого кольору.
Черевна та тазова порожнини.
Положення органів - анатомічно
правильне, купол діафрагми на рівні 7-го ребра. Діафрагма блідо - рожевого
кольору.
Очеревина - (пристінкова та
вісцеральна)- світло - червоного кольору, блискуча, волога, гладка. Великий та
малий сальник, брижа. Кількість жиру не значна, жовтувато - білого кольору,
поверхня блискучий, м’якої консистенції, еластичний, судини добре ін’єковані
згорнутою кров’ю.
Селезінка збільшена, паренхіма її
темно-червона, волога злегка розм’якшена, без вираженого малюнка.
Печінка: збільшена, в'яла, м'язова
тканина нагадує ошпарене окропом м'ясо, темно-червоні вкраплення, та місцями
виражені змертвілі клітини.
Жовчний міхур - округлої форми,
стінка не напружена, заповнений не повністю. Прохідність жовчної протоки не
порушена, слизова оболонка набрякла, складчаста.
Портальні лімфовузли - капсула
напружена, на розрізі соковиті, червоного кольору, рисунок не виражений,краї
добре сходяться.
Підшлункова залоза - положення
природне, форма видовжена, нормальної величини, від блідо - жовтого до блідо -
рожевого кольору м’якої консистенції, на розрізі рисунок достатньо виражений.
Шлунок - невеликого розміру містить
сіру, сірувато - буру рідину, слизова потовщена, зібрана в грубі не
розправляються складки, покрита сірувато білими накладаннями .
Тонкий кишечник - положення
природно, прохідність не порушена, колір слизової оболонки від жовтого кольору
з таким же вмістом в невелікій кількості, кашецеподібній, Рідкий з кислуватим
запахом. Слизова оболонка набрякла.
Товстий кишечник - положення
природне, правильне, не наповнений, вміст відсутній, прохідність кишок не
порушена. Стінка товстого кишечника не потовщена, міцна, оболонки блідо -
рожеві. Слизова - блідо - рожева, не набрякла, пейєрові бляшки і лімфоїдні
вузлики в межах фізіологічної норми, сіро - рожеві, щільнуваті, на розрізі
малюнок виражений, помірно вологі.
Нирки - ниркова клітковина у
невеликій кількості ,навколо нирки жир білого кольору; локалізація нирок
правильна, фіксуючі зв’язки у нормі, нирки бобовинні, сіро - червоного кольору,
щільні; поверхня нирок гладка, капсула трохи напружена, відділяється з певним
зусиллям, прозора, сірувата. На розрізі паренхіма вибухає.
Сечоводи - прохідність не порушена,
розмір в межах фізіологічної норми, вміст відсутній, оболонки блідо - рожеві,
вологі, без пошкоджень.
Сечовий міхур - пустий, правильної
форми, стінка помірної товщини, слизова оболонка блідо - рожева, волога,
блискуча, цілісна, гладка без нашарувань. Кровонаповнення не виражене.
Сечівник - прохідність не порушена,
вміст відсутній, слизова оболонка блідо - рожева,не кровонаповненна ,
нашарування відсутні, цілісність не порушена, співвідношення оболонок правильне.
Придаткові статеві залози - у
фізіологічному стані, щільнуваті, блідо - рожеві, на розрізі малюноквиражений.
Судини - містять еластичні згустки
крові, що еластичні, темно - червоні, щолегко відділяються від стінки судин,
стінки природної товщини, еластичні, слизові оболонки блідо - рожеві,
нашарування відсутні, цілісність не порушена.
.3 Заключна частина
. Крупозний гастроентерит печінки
(Gastroenteritis iecoris)
. Зерниста дистрофія серця
(Degeneratione grainy cordis)
. Некрози в печінці (Necrosis
iecoris)
. Катаральне запалення шлунка
(Gastroenteritis)
Додаткові дослідження
Таким чином, на підставі клінічних
ознак, патолого-анатомічних змін і результатів лабораторних досліджень слід
вважати, що підсвинок загинув від сальмонельозу.
Висновок про причину смерті тварини:
На підставі анамнезу і результатів
патолого-анатомічного та бактеріологічного дослідження слід визначити, що
загибель свинки пов’язана
із
сальмонельозом. Механізм смерті - правошлункова серцева недостатність.
2. Епікриз
Аналіз діагнозтованого на розтині
захворювання: сальмонельоз.
Сальмонельоз поросят (Salmonellosis
suum) - це інфекційне захворювання, яке супроводжується запаленням органів
травлення і сепсисом.
Патогенез. Зараження - аліментарне
від хворих і перехворілих тварин або ендогенне (сальмонели живуть в порожнині
кишечника здорових свиней). Збудник розмножується в кишечнику, викликаючи
запалення слизової оболонки, проникає в Пейєрових бляшки і солітарні фолікули,
лімфатичні вузли і кров, обумовлюючи інтоксикацію, імунодефіцит, септицемію і
загибель тварини.
Поросята часто заражаються від
свиноматок , які тривалий час виділяють збудник з фекаліями. Зараження
проходить переважно аліментарним щляхом. Епізоотичні дані. Хворіють частіше
поросята у віці від 2 тижнів до 6 місяців. Хвороба протікає гостро, підгостро і
хронічно, при цьому відзначається пригнічення, відмова від корму, ціаноз шкіри
і слизових оболонок, пронос, лихоманка при гострому і ознаки пневмонії,
виснаження при хронічному перебігу.
При гострому перебігу відзначається
гостре катаральне або крупозне запалення шлунка і кишечника, міліарні некрози і
гранульоми в печінці, гіперплазія брижових лімфовузлів, морфологічні ознаки
сепсису.
В шлунку і тонкому кишечнику
спостерігається катаральне запалення. В мускулатурі серця, паренхіми печінки та
нирок розвивається зерниста дистрофія. Можливі крововиливи під епікардом, рідше
на інших серозних оболонках. Через капсулу печінки та на її розрізі виявляють
коагуляцій ним сіро - жовті або темно - червоні вкраплення, які гістологічно
відповідають ареактивним некрозом , що просочені кров’ю. Селезінка збільшена,
паренхіма її темно червона, волога, злегка розм’якшена без вираженого малюнка.
Хронічний перебіг хвороби
спостерігається у багатьох хворих тварин. Хворі поросята відстають у рості і
розвитку. Дуже часто пронос у них змінюється запором. Нерідко в рідких
випорожненнях виявляється кров, при запорі плівки фібрину обволікають тверді
калові маси. Відзначається короткочасне підвищення температури тіла. Хворі
тварини худнуть, деякі виснажуються і настільки слабшають, що не можуть
пересуватися і лише насилу піднімаються під час годування. У багатьох хвороба
ускладнюється пневмоніями. Внаслідок порушення обміну речовин на шкірі
з'являються струпи, опухають суглоби, виникає кон'юнктивіт. Хвороба триває від
трьох тижнів до трьох місяців, іноді й довше. Нерідко хвороба ускладнюється
вторинною інфекцією або інвазією. В цьому випадку хворі тварини гинуть. При
лікуванні, поліпшенні умов утримання та годівлі хворих тварин деякі з них
одужують, але погано ростуть, при відгодівлі мало додають у вазі. Містити таких
тварин недоцільно. До того ж вони є бактеріоносіями та збудниками сальмонел.
Діагноз на сальмонельоз встановлюють
з урахуванням епізоотичної ситуації, симптомів хвороби, результатів розтину і
обовязкового мікробіологічного дослідженню печінки.
Диференційна діагностика. Виключають
класичну чуму хворіють свині різного віку, інфаркти в селезінці, геморагічний
лімфаденіт з мармуровим малюнком, негнійний лімфоцитарний енцефаліт, збудник -
вірус), дизентерію та балантидіоза (немає сепсису, сальмонельозних вузликів у
печінці, бактеріологічне і копроскопічне дослідження), вірусні гастроентерити
(селезінка не змінена, вузликів у печінці немає, збудники - віруси).
3. Опис основних технічних моментів
і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля,
знищення трупу і трупних залишків
Ростин трупа поросяти ми проводили у
секційній залі кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці,факультету
ветеринарної медицини СНАУ. При проведенні розтину я була одягнена у спецодяг:
халат,шапочка,нарукавники, фартух, гумові рукавички. Використовувала такі
інструменти: скальпелі, ножиці, пінцети та ножиці для перерізання ребер. Труп
розтинали на спеціальному секційному столі. Труп поросятм після розтину було
поміщено в біотермічну яму. Стіл, інструменти, к'ювети вимили під проточною
водою та обробили дезінфікуючим розчином.
Після завершення гумові рукавички
зняла, руки вимила 72% господарським милом та обробила дезінфікуючим розчином
розтин труп сальмонельоз
порося
Використана література
1.
Зон Г.А. Патологоанатомічний розтин тварин : навчальний посібник / Г.А. Зон,
М.В. Скрипка, Л.Б. Івановська. - Донецьк: ПП Глазунов Р.О., 2009. - 158с.
.
Патологічна анатомія тварин. Урбанович П.П. // П.П. Урбанович, М.К.
Потоцький,
І.І. Гевкан та ін. /Навчальний посібник / Київ. Вет.інформ, 2008.-
с.
.
Атлас патологічної морфології тварин / М.В. Скрипка , І.І. Панікар, Н.Б.
Колич
/ МОН Молодьспорту України / Полтава, 2012. - 89 с.
.
НМК з патологічної анатомії /Г.А. Зон //Сайт СНАУ.- Суми, 2014.
.
Епізоотологія та інфекційні хвороби сільськогосподарських тварин/ А.А.
Конопаткін, І.А. Бакулов, Я.В.Нуйкін та ін..: під ред. А.А. Конопаткіна. -
М.:Колос, 1984. - С.353 - 378.
.Патологічна
анатомія сільськогосподарських тварин/ під ред.. В.П. Шишкова, А.В. Жарова.-М.:
КолосС, 2003.-С.444-455.
Додатки
Сальманельозні бутони в
кишечнику поросяти
