Ведення первинного та елітного насінництва, забезпечення сільгосптоваровиробників насінням високих репродукцій.
Ґрунт дослідної ділянки темно-каштановий слабкосолонцюватий . Він утворився в умовах полинно-типчаково-ковилових степів.
Причорноморсько-Присивашської зони, яка характеризується рівнинним та слабко хвилястим рельєфом з великою кількістю подів. У порівнянні з чорноземною зоною спостерігається послаблення розвитку дернового процесу: більш зріджений рослинний покрив гірше забезпечує ґрунт рослинними рештками, а умови для їх гуміфікації менш сприятливі. Взагалі, у зоні сухого Степу маса підземних органів рослин значно переважає над масою надземних, тому формування органічної речовини відбувається, переважно, за рахунок кореневої системи рослин. У темно-каштанових ґрунтів є чітка диференціація профілю на генетичні горизонти, у тому числі ілювіальний. Гумусний горизонт товщиною 0 - 28 см темно-сірий з каштановим відтінком, характеризується грудкувато-зернистою структурою, містить значну кількість,, кореневих решток. Гумусно-перехідний горизонт темно-бурого забарвлення, грудкувато-горіхової структури. Перехідний горизонт характеризується брудно-палевим забарвленням, має горіхову структуру, закипає під дією соляної кислоти. Під ним знаходиться карбонатний ілювій з вкрапленнями білозірки. Ґрунтоутворююча порода представлена лесом, збагаченим на гіпс, який залягає на глибині 2 м, та вапно.
Агрофізичні властивості метрового шару ґрунту характеризуються такими показниками: щільність складання - 1,43 г/см , загальна шпаруватість 45 %,. найменша вологоємкість - 20,5 %, вологість в'янення - 9,1 %. Верхні горизонти темно-каштанових ґрунтів характеризуються значною вологоємкістю, невеликою об'ємною масою в порівнянні з нижніми шарами.
В орному шарі темно-каштанових ґрунтів міститься 2 - 3 % гумусу, кількість якого з глибиною зменшується. За вмістом поживних речовин темно-каштанові ґрунти майже не поступаються чорноземам південним, що пов'язано з їх розвитком в умовах слабкого промивання.
Реакція ґрунтового розчину верхніх горизонтів близька до нейтральної або слаболужна (рН=6,9 - 7,4), вниз по профілю, як правило, зростає.
Ємність поглинання темно-каштанових слабкосолонцюватих ґрунтів становить 30,5 мг-екв/100 г ґрунту: на долю кальцію припадає 21,3, магнію -6,3, натрію - 1,3, калію - 1,6 мг-екв, отже, ґрунтово-поглинальний комплекс насичений, в основному, кальцієм та магнієм. У темно-каштанових ґрунтах на значну глибину виносяться лише легкорозчинні солі. Накопичення карбонатів кальцію та магнію спостерігається в перегнійному горизонті, тому скипання під дією соляної кислоти відбувається на незначній глибині (25 - 45 см).
Після дощів та поливів ґрунти запливають, при пересиханні утворюють кірку, а при оранці-глиби: поглинені натрій та калій зумовлюють, нестійку грудкувату структуру, а іноді - безструктурність верхнього шару.
Ґрунт дослідної ділянки містить в орному шарі гумусу - 2,28 %; валових азоту, фосфору та калію - 0,18; 016; 2,7 % відповідно, у тому числі нітратів -0,89; рухомого фосфору - 3,4; обмінного калію - 25 мг/100 г ґрунту. рН воднод витяжки 7,0 - 7,2. У роки з достатньою кількістю опадів або при зрошенні на темно-каштанових ґрунтах формуються високі врожаї сільськогосподарських культур, особливо за умови застосування науково-обґрунтованих норм органічних і мінеральних добрив.
Клімат південного Степу України континентальний, посушливий, характеризується незначною кількістю та нерівномірним розподілом опадів, низькою вологістю повітря, частими посухами та сильними суховіями, великою кількістю тепла та світла. Континентальність зони не скрізь однакова, вона пом'якшується на північ зони і в напрямі зі сходу на захід.
За багаторічними даними ГМС м. Херсона середньорічна температура повітря становить + 9,8°С. Найбільш спекотний місяць - липень із середньомісячною температурою +22,0°С, найбільш прохолодний - січень з температурою - 3,0°С.
Сума ефективних температур вище 10°С складає 3200-3400°С. Абсолютний річний максимум температур становить +38°С, мінімум - 26°С.
Останні весняні приморозки спостерігаються наприкінці квітня, перші осінні - у середині вересня. Кількість сонячної радіації за рік становить ПО -120 ккал/см2 . Температурний режим степової зони сприятливий для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур за умови забезпечення їх вологою.
Тривалість безморозного періоду становить 190 днів, вегетаційного -230 днів. Сівба ярих культур, а також відновлення вегетації дерев, чагарників та озимих культур починається в третій декаді березня, коли середньодобова температура повітря переходить через +5°С. Строки сівби кукурудзи та інших теплолюбних рослин співпадають з переходом температури повітря через + 10°С. Закінчення вегетаційного періоду восени спостерігається в першій декаді листопада, коли середньодобова температура повітря переходить, через +8°С та починає зменшуватись.
Середньорічна кількість опадів складає 340 - 400 мм, а середньомісячна 28 мм. За вегетаційний період випадає 200 - 220 мм опадів. Розподіл опадів не рівномірний в часі та інтенсивності: найбільша їх кількість (60 - 70%) випадає, в літній період переважно у вигляді злив, які слабко промочують ґрунт(всі данні наведені в таблиці 1.1). При значній інтенсивності злив кількість води, яка надходить на поверхню ґрунту, перевищує його вбирну здатність, що призводить до створення умов для періодичного перезволожений ґрунтів. Найбільш ефективними для сільськогосподарських культур є осінні та ранньовесняні опади, які визначають величину врожаю.
Таблиця 1.1 Середньорічні значення елементів клімату за даними метеостанції міста Херсона
ПоказникиМісяціЗа рік123456789101112Опади, мм25,510,63,839,136,776,211,05,417,17,01,050,3283,7Температура повітря, С-2,8-3,82,49,71621,424,722,318,49,52,23,810,4
2. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ СІВОЗМІНИ ГОСПОДАРСТВА
Агрономічна роль сівозміни на різних етапах розвитку землеробства, і особливо за умов його інтенсифікації, витікає із загального завдання наукового землеробства. При однакових кліматичних умовах і природних властивостях ґрунту оцінка сівозміни залежить від того, як впливають попередні культури і прийоми їх вирощування (обробіток ґрунту, удобрення та ін..). Цей вплив неоднаковий. Створюються деякі відмінності у властивостях ґрунту і його родючості залежно від попередніх культур, що необхідно враховувати при розміщенні сільськогосподарських культур по полях, тобто встановлювати науково обґрунтоване чергування культур.
У сучасному сільськогосподарському виробництві застосовують сівозмінне вирощування рослин.
Сівозміною називають обґрунтоване чергування культур і пару в часі та на полях.
Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій та раціонального використання місцевих ґрунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін.
З поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва ні добрива та зрошення, ні пестициди не дають можливості повністю позбавитись від бурянів, шкідників та хвороб. Більше того, чим краще удобрюються, зрошуються земельні угіддя, тим сприятливіші умови створюються для розвитку бурянів та хвороб.
.1 РОЗРАХУНОК СТРУКТУРИ ПЛОЩ СІВОЗМІН ТА РОЗРОБКА МОЖЛИВИХ ВАРІАНТІВ СІВОЗМІН
Структура посівних площ (відсоткове співвідношення площ посіву окремих культур та їх груп в загальній площі посіву) має вплив на урожайність, загальну продуктивність землі, стан кормової бази і на розвиток тваринництва, а тому і визначає рівень виробництва продукції кожного аграрного формування. Структура посівних площ складається під впливом багатьох факторів. Основні з них: структура сільськогосподарських угідь, їх якість, особливо ріллі, спеціалізація, виконання завдань щодо продажу продукції, забезпеченість засобами виробництва і трудовими ресурсами, кліматичні умови.
Раціональна структура посівних площ забезпечує виробництво необхідної кількості зерна, картоплі, овочів, технічних і кормових культур в необхідному асортименті, а всі культури - добрими попередниками і сприяє створенню відповідних агротехнічних і економічних умов, а на цій основі - сприяє підвищенню урожайності. Така структура дає можливість найбільш продуктивно використовувати ріллю, створює можливості для запровадження правильних сівозмін, оскільки кожна культура потребує доброго Попередника.
Структура посівних площ - це один із найбільш гнучких елементів системи землеробства. її вдосконалення направлено на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, а також зменшення трудових і матеріально-грошових затрат на виробництво одиниці продукції.
Вдосконалення структури посівних площ необхідно проводити двома шляхами:
·заміна менш врожайних культур і сортів більш врожайними, не змінюючи при цьому системи ведення господарства;
·повязаний з перебудовою системи ведення господарства, а саме, поглиблення міжгосподарської і внутрішньогосподарської спеціалізації, що змінює склад і поєднання галузей, взаємозвязок між землеробством і тваринництвом. Це викликає організаційні зміни в господарстві, в тому числі і в структурі посівних площ.
Дано культури, за рахунок яких планується отримати врожай з плановою врожайністю: озима пшениця 1065 т, озимий ячмінь 266,4 т, кукурудза (зерно) 222,0 т, горох 177,6 т, соняшник 159,8 т, ріпак 159,9 т. Для розрахунку врожайності необхідно брати найкращі попередники.
Загальну площу посіву порівняла з площею сівозміни, розбіжність між цими величинами використала під поле пару. Визначили середній розмір поля, з урахуванням, щоб кожна культура сівозміни, або більша їх частина повністю займала одне або декілька полів. Обчислили загальну частину зернових культур, просапних, та які можуть попередниками для озимих культур. Озимі культури це - озима пшениця, озимий ріпак, озимий ячмінь. Кращі попередники - пар, горох, та просапні соняшник і кукурудза. Загальну площею поля я взяла за 100%. Озимі культури займають 50%, попередники та просапні культури по 25%.
Таблиця №2. Розрахунок структури посівних площ
Площа сівозміни 800 га
Продукція, культураПлан виробництва, тУрожайність, тНеобхідно площіБуде вироблено, тДля виконання плануВідхилення від планувсьогога%га%Га%12345678910Озима пшениця10653,2332,842-12,8-2320401024Озимий ячмінь266,43,088,811,1-8,8-1,18010240Кукурудза(зерно)222,03,096,512,8-16,5-2,88010184Горох177,62,377,29,65+2,8+0,358010184Соняшник159,81,888,711,1-0,7-1,18010144Ріпак159,92,176,19,5+3,9+0,58010168Площа сівозміни800100Площа посівів760,195,0Розбіжність-40,9-5,11Пар8010
Після розрахунку плану приступаємо до складання сівозміни.
Сівозміною називають обґрунтоване чергування культур і пару в часі .
Чергування в часі означає, що на одному полі йде послідовна щорічна зміна культур. Культура, яка займала поле в попередньому році, є попередником для тієї культури, що висівається в цьому році. Перелік культур або їх груп у порядку чергування в сівозміні називається схемою сівозміни.
Чергування на полях - це в межах одного року сільськогосподарські культури певної сівозміни розміщуються на певних полях. Період, за який кожна культура побуває на всіх полях сівозміни, називається ротацією сівозміни.
Теоретичною основою побудови сівозмін є плодозміна, тобто щорічна або періодична зміна культур у полях сівозміни, що різняться між собою біологічними властивостями й агротехнікою вирощування. Чергування культур позитивно впливає на водний і поживний режими, мікробіологічні процеси та фітосанітарний стан ґрунту, а в поєднанні з добривами та іншими засобами підвищує його родючість. Впровадження і освоєння сівозміни включає ряд послідовних етапів, таких як встановлення схеми чергування культур і ротаційної таблиці сівозміни, розробка системи обробітку і удобрення ґрунту, складання і здійснення плану переходу до впроваджуваної сівозміни.
Встановлення схем чергування культур у сівозміні передбачає планування кількості полів у сівозміні, їх площі, які б враховували кліматичні умови, відповідно запропонованих культур та потреби в тій чи іншій продукції. Схема сівозміни повинна враховувати також найсприятливіші територіальні умови для розміщення посівних площ, раціональних затрат праці тощо.
Для складання сівозміни спочатку розраховують скільки полів займає кожна культура. Серед культур визначають головну, провідну культуру (озима пшениця). Озима пшениця, як основна культура і найбільш цінна займає 4 поля. Всі останні культури по одному. Збірних полів немає.
Кращою виявилася десятипільна сівозміна. Якщо фактичний план менший за запланований, то ми його плануємо збільшити за рахунок високого рівня агротехніки вирощуванні культур.
У сучасних сівозмінах виділяють групу провідних, або основних, культур, тобто культур, які займають найбільші площі в сівозміні і є основними для вирощування в даній місцевості. В Україні найбільші площі займає озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, серед зернобобових - горох.
Визначаємось з попередниками та розробляємо сівозміні ланки. Найкращі попередники відаємо під озиму пшеницю, після чого розміщують менш вибагливі культури. Найкращими попередниками для озимої пшениці це бобові: горох, вика, соя. Добрим попереником також є озимий ріпак. В зоні степу є доцільним чорний пар. Кращі попередники для соняшнику ті, після яких у ґрунті залишається більше вологи й поживних речовин. У Степу найефективніші ланки сівозміни, де соняшник висівають після кукурудзи чи озимої пшениці, в Лісостепу - де опадів буває більше і в сівозміні вносять достатньо добрив, високі врожаї одержують при розміщенні його не тільки після озимої пшениці, а й після ячменю. Попередники ріпаку повинні сприяти знищенню бур'янів, створенню доброї структури ґрунту з достатньою кількістю поживних речовин, рано звільняти поле. Тому найкращі попередники цієї культури - багаторічні бобові трави; добрі - рання картопля, горох, однорічні трави; задовільні - зернові культури; несприятливі - овес і яра пшениця. Кращими попередниками для кукурудзи є озимі та ярі зернові, зернобобові. За хорошої агротехніки кукурудзу можна вирощувати на одному полі кілька років поспіль. Горох та інші зернобобові культури висівають у Лісостепу після кукурудзи, цукрових буряків, картоплі, зернових колосових культур. Пар у сівозміні розміщують для знищення на певному полі бур'янів і підвищення його родючості. Паром називають поле в сівозміні, на якому протягом певного періоду не вирощуються рослини і застосовують спеціальну систему обробітку ґрунту, яка спрямована на знищення бур'янів і нагромадження в ньому вологи та поживних речовин.
Із утворених ланок будують сівозміну, з урахуванням післядії кращих попередників. Закінчують складання сівозміни пошуком найкращого варіанту для даного плану виробництва. (табл.3)
Таблиця № 3
Можливі варіанти чергування культур у польовій сівозмінні
Культура або парПлоща, гаВаріант 1 (головний)Пар80Озима пшениця80Озима пшениця80Кукурудза80Горох80Озима пшениця80Ріпак80Озима пшениця80Озимий ячмінь80Соняшник80Варіант 2Пар80Озима пшениця80Озима пшениця80Кукурудза80Озимий ячмінь80Горох80Озима пшениця80Ріпак80Озима пшениця80Соняшник80
.2 АГРОНОМІЧНА ОЦІНКА СІВОЗМІН ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЧЕРГУВАННЮ КУЛЬТУР
Необхідність чергування культур зумовлюється рядом чинників. Узагальнюючи досвід практичного землеробства і досягнення агрономічної науки, Д.М. Прянишников виділив чотири основи чергування культур у сівозміні - хімічні, фізичні, біологічні та економічні.
Хімічні основи чергування культур у сівозміні - це вплив правильного чергування на умови живлення рослин. Сільськогосподарські рослини з врожаєм виносять з ґрунту різну кількість елементів живлення, тому тривале на одному місці вирощування або вирощування подібних за поглинанням певних елементів культур веде до однобічного збіднення ґрунту на певні елементи і, як результат, до зниження врожайності. Також до хімічних основ відноситься такі явища, як збагачення ґрунту азотом бобовими рослинами, переведення важкодоступних форм фосфатів у доступні зернобобовими. Чергування культур також запобігає зміні pH ґрунту.
Фізичні причини - це вплив сівозміни на структуру, фізичні властивості і вологість ґрунту. Сильно висушують ґрунт цукрові буряки, кукурудза.
Біологічні основи сівозміни. Чергування культур зменшує можливість забур'янення посівів, ураження хворобами та шкідниками. Наприклад, багаторічне вирощування на одному місці озимої пшениці веде до зараження іржею.
Економічні причини чергування полягають у науковому обґрунтуванні структури посівних площ, яку розробляють відповідно з необхідністю вирощування тих чи інших культур, природних умов (клімат, ґрунт, рельєф) і біологічних особливостей рослин.
У вирішенні проблеми регулювання ґрунтової родючості важлива роль належить сівозмінам. Вони забезпечують краще використання ґрунтової вологи, в значній мірі запобігають негативну дію посухи та знижують ерозію ґрунту, служать агротехнічним засобом боротьби з шкідниками і хворобами, смітної рослинністю. У сівозмінах структура посівних площ тісно пов'язана як з природними ресурсами, так і з програмою виробництва зерна, кормів та іншої продукції землеробства, тобто з конкретними виробничими потребами господарства, а його напрямком і спеціалізацією, перспективами розвитку та економічним станом. При оптимальній структурі посівних площ чергування культур у сівозміні повинно передбачати найбільш високий вихід продукції і сприяти відновленню ґрунтової родючості. Місце попередника однією з основних культур у господарстві - озимої пшениці, зайняли пар, бобові(горох) капустяні (ріпак) є одним з кращих для озимої пшениці, врожайність якої дає значну прибавку. Озимі колосові споживають значну кількість води і поживних речовин, але вони продуктивніше інших зернових. Здатні використовувати осінні та зимові опади, закінчують формування врожаю до настання спеки, рано звільняють поля і дають можливість краще обробляти грунт, накопичувати в ній вологу, знищувати сміттєві рослини. Під ними помітно поліпшується структура ґрунту. Саме тому озимі - хороші попередники для всіх культур.
У цій сівозміні я розмістила ячмінь в якості попередника для соняшнику , це обумовлено відсутністю загальних шкідників і хвороб у даних культур, а також створенням оптимального водного режиму ґрунту. Завдяки азот фіксуючим здібностям горох не дуже вимогливий до попередників і при обробленні його після кукурудзи можна прогнозувати високу врожайність.
Для більшості культур соняшник малопридатний попередник, так як він сильно висушує грунт і наступна культура засмічується падалицею, тому після нього поле відведено під пар.
2.3 ОЦІНКА ПРОДУКТИВНОСТІ ПРОЕКТОВАНОЇ СІВОЗМІНИ
Основним показником оцінки сівозмін є вихід продукції з одиниці площі ріллі, виражений в порівняних величинах - у зернових, кормових, кормопротеїнових енергетичних одиницях. Ефективність господарювання сільськогосподарських підприємств в значній мірі залежить від набору культур, які вирощуються, та їх співвідношення тобто від структури посівних площ.
Раціональна структура посівних площ повинна забезпечувати:
·виконання договірних зобовязань щодо реалізації продукції;
·внутрішні потреби підприємства в продукції рослинництва;
·раціональне використання трудових ресурсів і засобів виробництва, особливо техніки;
·виробництво кормів для тваринництва в необхідних обсягах і якості з найменшими витратами;
·виконання вимог щодо чергування культур в сівозмінах відповідно до грунтово-кліматичних умов та спеціалізації підприємства тощо.
Головним критерієм науково обґрунтованої структури посівних площ є максимальний вихід продукції (в грошовій формі, в зернових одиницях або інших формах) з одиниці площі при найменших витратах праці і коштів. Іншими критеріями можуть бути: прибуток з 1 га, собівартість 1 ц кормопротеїнової одиниці тощо.
Розрахунки проводимо в таблиці № 4. В перших колонках наводиться перелік культур та види отриманої продукції. Урожайність культур може відрізнятись від запланованої, тому що враховується цінність попередника. Щоб знайти валовий збір потрібно урожайність помножити на площу. Далі розраховуємо кількість кормових одиниць з 1 га та з усієї площі. Вміст кормових одиниць та протеїну беруть із додаткової літератури.
Вартість основної продукції:
vОзима пшениця по хорошим попередниках 2500 за 1 тону;
vЯчмінь 1800 за 1 тону;
vКукурудза 1900 за 1 тону;
vГорох 2800 за 1 тону;
vСоняшник 3000за 1 тону;
vРіпак 3000 за 1 тону;
Всі кормові культури та солома оцінюється за їх поживністю, виходячи з того, що овес - еквівалент кормової одиниці коштує 1800 за тону
Так як після зміни (реорганізації) сівозміни може змінитися структура виробництва приводимо розрахунки виходу кормової продукції або відходів, що використовуються у тваринництві, вони наведені в таблиці №5.
У господарствах може мати кормове використання солома гороху, ячменю, а при їх нестачі озимих та інших культур. Відповідно до потреби тваринництва необхідно передбачити кормове використання цінних грубих кормів, а решту застосовувати як підстилку або розкидати на поверхні поля у якості органічних добрив.
Таблиця № 4. Розрахунок продуктивності розробленої сівозміни
№ поляКультура, вид продукціїПлоща, гаУрожайність, ц/гаВаловий збір, тКормових одиниць, тВартість продукції, грн.з 1 т продукціїз 1 газ усієї площіз 1 тз 1 газ усієї площі12345678910112Озима пшениця(зерно)80504001,195,954762500125001000000(солома)80352800,20,70,736012601008003Озима пшениця(зерно)80252001,192,9723821005250420000(солома)80221760,20,44352360792633604Кукурудза(зерно)80252001,323,326419004750380000(стебла)80302400,381,1491,268450521641605Горох(зерно)80252001,172,92523428007000560000(солома)80201600,290,5846,44809601536006Озима пшениця(зерно)80352801,194,165333,225008750700000(солома)80252000,20,50,5360900720007Ріпак80252001,473,675294300075006000000Ріпак(солома)80282240,090,02520,16162453,6362888Озима пшениця(зерно)80302401,193,573,572100630050400(солома)80241920,20,480,48360864691209Озимий ячмінь(зерно)80352801,133,955316,418006300504000(солома)80221760,410,90272,1673812988812988810Соняшник(насіння)80201601,472,94235,230006000480000(корзинки)808640,360,28823,04684437762801667Всього3082,961092359,2
Таблиця № 5. Розрахунок продукції розробленої сівозміни, що використовується в тваринництві
Вид кормуВаловий збір, тМіститьсяКормова одиниця містить перетравного протеїну, г/кгКормових одиницьПеретравленого протеїнув 1 твсього, тв 1 твсього, тЗерноОзима пшениця (5%)561,1966,640,126,72100,84Ячмінь (зерно)291,1332,770,082,3270,8Горох101,1711,70,1951,95166,67Кукурудза101,3213,20,0780,7859,09Соняшник81,4711,760,1381,10493,88Відходи переробкиМакуха (30%)14,41,0915,70,3344,8305,73Грубий корм (Солома)пшенична8480,2169,60,0054,2425горохова1600,2946160,0314,96106,44ячмінна1760,3866,880,0132,2883421Всього5002,2529,1924349,45
.4 СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ОСВОЄННЯ РОЗРОБЛЕНОЇ СІВОЗМІНИ ТА РОТАЦІЙНОЇ ТАБЛИЦІ
План освоєння сівозміни передбачають перехід до прийнятого чергування культур в найбільш короткий термін. Основні вихідні дані для його складання попередники за останні два роки, взяті в господарстві. Необхідно так само мати відомості про характер і ступінь засміченості.
При розміщенні посівів в роки переходу дотримуються такого порядку:
·заносять у відповідні графи перехідної таблиці культури, висівали в попередні роки та намічені до збирання в поточному році (озимі зернові та багаторічні трави).
·найбільш цінні культури розміщують по кращих попередниках
·в сівозмінах з багаторічними травами з першого року освоєння відводять ціле поле для їх посіву
·площі з поганими попередниками, сильно засмічені, слабо окультурені відводять під чисті або зайняті пари.
Під час впровадження складеної десятипільної сівозміни великих складнощів не виникало. Усі культури запланованої сівозміни розміщаються після хороших попередників з врахуванням принципів чергування культур.
Роком впровадження моєї сівозміни є 2013 рік, в якому всі культури розмістилися по проектованим попередникам. Ротаційна таблиця №7
Таблиця № 6. План впровадження розробленої сівозміни у десятипільній польовій сівозміні
№ поля та його площа, гаФактичне розташування культурРозміщення культур у роки освоєння сівозміни2012 рік2013рікПерший рік2014Другий рік2015Третій рік2016культураПлощагакультураПлоща, гакультураПлоща, гакультураПлоща, гакультураПлоща, га80ПарОзима пшеницяОзима пшеницяОзимий ячміньСоняшник80Озима пшеницяОзима пшеницяРіпакОзима пшеницяОзимий ячмінь80Озима пшеницяОзимий ріпакОзима пшеницяРіпакОзима пшениця80Кукурудза(зерно)Озимий ячміньКукурудзаГорохОзима пшениця80ГорохОзима пшеницяСоняшникПарОзима пшениця80Озима пшеницяКукурудзаГорохОзима пшеницяРіпік80Озимий ріпакГорохОзима пшеницяКукурудзаГорох80Озимий ячміньСоняшникПарОзима пшеницяОзима пшениця80СоняшникПарОзима пшеницяОзима пшеницяКукурудза80Озимий ячміньСоняшникПар
Таблиця № 7. Ротаційна таблиця десятипільної польової сівозміни
№ поля та його площа, гаРоки ротації201720182019202020212022202320242025першийдругийтретійчетвертийпятийшостийсьомийвосьмийнаступний1 (80)СоняшникПарОзима пшеницяОзима пшеницяКукурудзагорохОзима пшеницяРіпакОзима пшениця2 (80)Озима пшеницяСоняшникПарОзима пшеницяОзима пшеницяКукурудзаГорохОзима пшеницяРіпак3 (80)Озима пшеницяОзимий ячміньСоняшникПарОзима пшеницяОзима пшеницяКукурудзаГорохОзима пшениця4 (80)Озима пшеницяРіпакОзима пшеницяОзимий ячміньСоняшникПарОзима пшеницяОзима пшеницяКукурудза5 (80)Озима пшеницяОзима пшеницяКукурудзаГорохОзима пшеницяРіпакОзима пшеницяОзимий ячміньСоняшник6 (80)РіпакОзима пшеницяОзимий ячміньСоняшникПарОзима пшеницяОзима пшеницяКукурудзаГорох7 (80)ГорохОзима пшеницяРіпакОзима пшеницяОзимий ячміньСоняшникПарОзима пшеницяОзима пшениця8 (80)Озима пшеницяКукурудзаГорохОзима пшеницяРіпакОзима пшеницяОзимий ячміньСоняшникПар9 (80)КукурудзаГорохОзима пшеницяРіпакОзима пшеницяОзимий ячміньСоняшникПарОзима пшениця10(80)ПарОзима пшеницяОзима пшеницяКукурудзаГорохОзима пшеницяРіпакОзима пшеницяОзимий ріпак
. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ ІЗ БУРЯНАМИ
Система обробки ґрунту передбачає такі зміни будови і структурного стану ґрунту, яке забезпечує оптимальний ріст і розвиток рослин, а також робить позитивний вплив на водний, повітряний і поживний режим. Однак не слід забувати, що обробка ґрунту, сприяючи поліпшенню живлення рослин, в подальшому може призвести до кругообігу елементів живлення в природі, розкладання і втрати найціннішої частини ґрунту - гумусу. Крім того, при роботі технічних засобів на посіві, внесенні добрив, збиранні та інших роботах у полі грунт ущільнюється і розпорошується, посилюються ерозійні процеси. Урожай озимої пшениці при цьому знижується на 2,2 ц / га, ячменю - на 6 ц / га. Для кожного випадку повинна бути передбачена найбільш раціональна обробка грунту, щоб максимально виключити негативний вплив на неї техніки.
Заходи обробітку ґрунту в сільському господарстві об'єднують у системи.
Системою обробітку ґрунту називають сукупність послідовних прийомів його обробітку, які застосовуються під час вирощування певних культур.
У сучасному сільському господарстві існує багато систем обробітку ґрунту, основними з яких є: система основного (зяблевого) обробітку ґрунту; система передпосівного обробітку ґрунту під ярі культури; система обробітку ґрунту під озимі культури. Поширена також система обробітку ґрунту після посіву рослин, система обробітку перезволожених і еродованих ґрунтів та ін.
Систему основного, або зяблевого, обробітку проводять після збирання врожаю в літньо-осінній період. Ця система включає: лущення стерні і зяблеву оранку.
Лущення стерні проводять після стерньових культур дисковими або лемішними знаряддями (лущильники, борони, культиватори) на глибину від 6-8 см до 10-12 см. Лущення стерні зменшує випаровування вологи, знищує вегетуючі і провокує до проростання нові бур'яни, покращує водопроникність ґрунту, його повітряний режим, частково заробляє у ґрунт післяжнивні рештки. Лущення створює сприятливі умови для основного обробітку і може бути кількаразовим, особливо на забур'янених полях: перший раз - одразу після збирання культури дисковими знаряддями на глибину 6-8 см для загортання в ґрунт насіння і підрізування вегетуючих бур'янів та другий - через 2-3 тижні лемішними знаряддями чи плоскорізами на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням.
Після просапних культур на незабур'янених полях лущення можна не проводити. Якщо ж поле забур'янене кореневищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення дисковими чи лемішними знаряддями. Для подрібнення післяжнивних решток дискують також поля після кукурудзи, сорго, соняшника.
Зяблеву оранку проводять, як правило, плугом з передплужниками на глибину до 30 см. Виконують її через два-три тижні після лущення для кращого знищення проростаючих бур'янів. Оранка також забезпечує загортання післяжнивних решток і добрив, значно збільшує водопроникність, аерацію ґрунту. Глибина оранки залежить від властивостей ґрунту, культури, стану поля тощо. Так, глибше обробляють важкі ґрунти, а також поля, засмічені багаторічними бур'янами. Найглибше орють під кукурудзу з таким розрахунком, щоб за ротацію сівозміни таких глибоких (28-32 см) оранок було 2-3. Під решту культур оранку проводять на глибину 20-22 см. Важливо щорічно змінювати глибину оранки для запобігання утворення плужної підошви.
У районах нестійкого зволоження оранку замінюють безполицевим розпушуванням, обробітком культиваторами або плоскорізами на глибину 12-14 см, включають боронування та коткування кільчастими котками. Плоскорізний обробіток також застосовують за ймовірності вітрової ерозії.
Передпосівна культивація проводиться, як правило, лапчастими культиваторами на глибину загортання насіння у 1-2 сліди(під горох проводять одну передпосівну культивацію, кукурудза - не менше двох). Глибина останньої культивації має відповідати глибині загортання насіння, а попередні - глибші (до 16-18 см). Така відповідність між глибинами культивації і загортання насіння необхідна для створення сприятливих умов проростання насіння, яке за таких умов розміщується на ущільнений, добре забезпечений вологою шар ґрунту і закривається пухким верхнім, який запобігає швидкому випаровуванню вологи, краще аерується і прогрівається.
Система обробітку ґрунту під озимі культури (пшениця, ячмінь) проводиться в літньо-осінній період з додержанням кількох загальних правил:
) не затримуватися зі збиранням попередньої культури;
) між збиранням попередника і наступним неглибоким обробітком має бути мінімальний проміжок часу, краще проводити відразу;
) доведення поля до посівного стану повинно здійснюватись в єдиному технологічному циклі з основним обробітком ґрунту;
) незалежно від прийомів основного обробітку ґрунту до сівби здійснюється мінімальна кількість операцій на мінімальну глибину, оскільки зайве розпушування може викликати пересушування посівного шару;
) передпосівне коткування має бути неодмінним елементом технології передпосівної підготовки ґрунту, особливо під час запізнення з обробітком та в умовах посушливої погоди.
Система обробітку ґрунту під озимі культури включає неглибокі поверхневі обробітки до і після оранки та саму оранку.
Неглибокий обробіток виконують, як правило, дисковими знаряддями на глибину 8-12 см після парозаймальних і зернових стерньових попередників.
Перед посівом озимини проводять культивацію.
Таблиця №8 Система обробітку ґрунту під озимі культури
Культура або парЗахід обробітку грунту та показники якостіСклад агрегатуАгротехнічні та календарні терміни проведенняМета обробітку ґрунту (технологічні операції)Примітка1234561.ПарДискування на глибину 10-12 смХТЗ - 17021; ДТМ - 6Відразу після збирання соняшнику та рицини, 2д.09Подрібнення і заробка рослинних решток, знищення бурянівВ два слідиВнесення органіки нормою 50т/гаМТЗ - 82 РОУ - 6Перед оранкою,1д.10Поповнення поживними речовинами грунт, збільшення буферності, вмісту органічної речовини, вологоутримної здатностіБез огріхів, рівномірноОранка на глибину 25-30смХТЗ - 17021; ПЛН -6-35Відразу після внесення органіки,1д.10Заробка добрив, глибоке рихлення грунту, підрізання бурянівБез огріхів, якісноВесняне боронуванняДТ -75При спілому ґрунті, 2д.03Руйнування грунтової кірки, створення на поверхні розпушеного шару, знищення паростків бурянівПід кутом до оранкиКультивація на глибину 12-14смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів, 1д.04Знищення бурянів, вирівнювання поля, накопичення вологиВпоперек до оранкиКультивація на глибину 10-12 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів, 3д.05Знищення бурянів, вирівнювання поля, накопичення вологиБез огріхів, якісноКультивація на глибину 8-10 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів, 3д.06Знищення бурянів, вирівнювання поля, накопичення вологиПід кутом попередньому обробіткуКультивація на глибину 6-8смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів, 3д.07Знищення бурянів, вирівнювання поля, накопичення вологиПід кутом попередньому обробіткуКультивація на глибину 4-6 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів, 3д.08Створення дрібногрудкуватої структури, добре вирівняння посівного шару ґрунту та збереження вологи на глибині заробки насінняПід кутом попередньому обробітку2. Озима пшеницяВнесення мінеральних добрив Р50МТЗ - 82Під передпосівну культивацію, 2д.09Поповнення поживними речовинами грунт для кращого розвитку пшениціБез огріхів, рівномірноПередпосівна культивація на глибину 4-6 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Відразу після внесення добрив, перед сівбою, 2д.09Передпосівне вирівнювання грунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриБез огріхів, якісно, під кутомСівба на глибину 4-6 см, локально Р10МТЗ - 82; ЗСЗ-3,6Відразу після передпосівної культивації,2д.09Висів насіння на оптимальну глибину, заробка фосфорних добрив з метою кращих умов розвитку кореневої системиНорма висіву 5,0 млн. зерен/ га, сорт Дріада-1, насіння протруєне Ламардор - 0,2 л/тКоткуанняМТЗ - 82; ККЗ-10Відразу за посівним агрегатом, 2д.09Ущільнення грунту з метою підтягування вологи до насінини для кращого і дружного проростанняБез огріхів, якісноЗахист від мишовидних гризунів взимкуВручну, розкидання отруйних принадНа протязі зимиЗапобігання масовому поширенню гризунів і пошкодження рослинШторм, 0,005% - Воскові брикетиПідживлення мінеральними добривами N 30МТЗ - 82По мерзло-талому грунті, 2д.03Підживлення рослин для кращого відновлення вегетації та посилення азотного живленняБез огріхів, рівномірноБоронуванняДТ-75При фізіологічному стиглому грунті, 2д.03Вичісування відмерлих листків та руйнування кіркиПід кутомОбприскування гербіцидами та інсектицидамиМТЗ-823 фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка. В період вегетаціїЗнищення однорічних та багаторічних злакових і дводольних. Знищення клоп шкідливої черепашки, пявиці, злакової мухи, попелиці, трипсівГранстар, 5 г/га+БІ-58 Новий, 1,5 л/гаПозакореневе підживлення нормою N 30+Вимпел 1,0 л/гаМТЗ - 82; ОП-200-2-05Молочна стиглістьПідвищення якості зернаБез огріхів, якісноЗбирання прямим комбайнуваннямАСКОС-530За вологості зерна не більше 15-16%, 1-2д.07Без огріхів, якісно3. Озима пшеницяВнесення мінеральних добрив Р50МТЗ - 82Під передпосівну культивацію, 2д.09Поповнення поживними речовинами грунт для кращого розвитку пшениціБез огріхів, рівномірноПередпосівна культивація на глибину 4-6 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Відразу після внесення добрив, перед сівбою, 2д.09Передпосівне вирівнювання грунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриБез огріхів, якісно, під кутомСівба на глибину 4-6 см, локально Р10МТЗ - 82; ЗСЗ-3,6Відразу після передпосівної культивації,2д.09Висів насіння на оптимальну глибину, заробка фосфорних добрив з метою кращих умов розвитку кореневої системиНорма висіву 5,0 млн. зерен/ га, сорт Дріада-1, насіння протруєне Ламардор - 0,2 л/тКоткуанняМТЗ - 82; ККЗ-10Відразу за посівним агрегатом, 2д.09Ущільнення грунту з метою підтягування вологи до насінини для кращого і дружного проростанняБез огріхів, якісноЗахист від мишовидних гризунів взимкуВручну, розкидання отруйних принадНа протязі зимиЗапобігання масовому поширенню гризунів і пошкодження рослинШторм, 0,005% - Воскові брикетиПідживлення мінеральними добривами N 30МТЗ - 82По мерзло-талому грунті, 2д.03Підживлення рослин для кращого відновлення вегетації та посилення азотного живленняБез огріхів, рівномірноБоронуванняДТ-75При фізіологічному стиглому грунті, 2д.03Вичісування відмерлих листків та руйнування кіркиПід кутомОбприскування гербіцидами та інсектицидамиМТЗ-823 фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка. В період вегетаціїЗнищення однорічних та багаторічних злакових і дводольних. Знищення клоп шкідливої черепашки, пявиці, злакової мухи, попелиці, трипсівГранстар, 5 г/га+БІ-58 Новий, 1,5 л/гаПозакореневе підживлення нормою N 30+Вимпел 1,0 л/гаМТЗ - 82; ОП-200-2-05Молочна стиглістьПідвищення якості зернаБез огріхів, якісноЗбирання прямим комбайнуваннямАСКОС-530За вологості зерна не більше 15-16%, 1-2д.07Без огріхів, якісно4. кукурудзаДискування на глибину 10-12 смМТЗ - 82 БДН - 3,0Відразу після збирання попередника, 3д.09Подрібнення і заробка рослинних решток, знищення бурянівВ два слідиКомбінований обробіток на 16-18 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Перед основним обробітком грунту, 1д.09Поповнення поживними речовинами грунтБез огріхів рівномірноВесняне боронуванняДТ-75Після внесення мінеральних добрив. 1д.10Глибоке рихлення грунту, знищення бурянів, заробка мінеральних добрив і рослих рештокВ поперекПередпосівна культивація на глибину 4-6 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При спілому грунті, 2д.03Руйнування грунтової кірки, створення на поверхні розпушеного шару, знищення проростків бурянівПід кутомКоткуванняМТЗ-82+ЗККШ-6Перед сівбою. 3д.03Перед посівне вирівнювання грунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриРівномірноСівба з внесенням Р10, глибина 6-8 смМТЗ - 82; СУПН-8Відразу за проведенням передпосівної культивації, 3д.03Заробка насіння на оптимальну глибину і фосфорних добрив з метою найліпших умов розвитку кореневої системи на початку росту та розвиткуПерша міжрядна культивація на глибину 6-8 смМТЗ-82+КРН -5,6При появі сходів бурянів, 3д.04Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, рівномірноДруга міжрядна культивація на глибину8-10 смМТЗ-82+КРН -5,6При появі сходів бурянів,2д.06Знищення бурянів, накопичення вологиЗбирання кукурудзиМТЗ - 80/825.горохДискування на глибину 10-12 смМТЗ - 82Відразу після збирання цукрового буряку, 3д.09Подрібнення і заробка рослинних решток, знищення бурянівВ два слідиКомбінований обробіток на 16-18 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Перед основним обробітком грунту, 1д.09Поповнення поживними речовинами грунтБез огріхів рівномірноВесняне боронуванняДТ-75Після внесення мінеральних добрив. 1д.10Глибоке рихлення грунту, знищення бурянів, заробка мінеральних добрив і рослих рештокВ поперекПередпосівна культивація на глибину 4-6 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При спілому грунті, 2д.03Руйнування грунтової кірки, створення на поверхні розпушеного шару, знищення проростків бурянівПід кутомКоткуванняМТЗ-82+ЗККШ-6Перед сівбою. 3д.03Перед посівне вирівнювання грунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриРівномірноСівба з внесенням Р10, глибина 6-8 смМТЗ - 82; СУПН-8Відразу за проведенням передпосівної культивації, 3д.03Заробка насіння на оптимальну глибину і фосфорних добрив з метою найліпших умов розвитку кореневої системи на початку росту та розвиткуНорма висіву гороху 1,5 млн. шт./га, сорт - Неосипаючий 1,Перша міжрядна культивація на глибину 6-8 смМТЗ-82+КРН -5,6При появі сходів бурянів, 3д.04Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, рівномірноДруга міжрядна культивація на глибину8-10 смМТЗ-82+КРН -5,6При появі сходів бурянів,2д.06Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, рівномірноСкошування гороху у валкиМТЗ - 80/82При дозріванні 60-75% бобівКраще дозрівання зернаВисота зрізу не нижче 8 см6. Озима пшеницяВнесення мінеральних добрив Р50МТЗ - 82Під передпосівну культивацію, 2д.09Поповнення поживними речовинами грунт для кращого розвитку пшениціБез огріхів, рівномірноПередпосівна культивація на глибину 4-6 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Відразу після внесення добрив, перед сівбою, 2д.09Передпосівне вирівнювання грунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриБез огріхів, якісно, під кутомСівба на глибину 4-6 см, локально Р10МТЗ - 82; ЗСЗ-3,6Відразу після передпосівної культивації,2д.09Висів насіння на оптимальну глибину, заробка фосфорних добрив з метою кращих умов розвитку кореневої системиНорма висіву 5,0 млн. зерен/ га, сорт Дріада-1, насіння протруєне Ламардор - 0,2 л/тКоткуанняМТЗ - 82; ККЗ-10Відразу за посівним агрегатом, 2д.09Ущільнення грунту з метою підтягування вологи до насінини для кращого і дружного проростанняБез огріхів, якісноЗахист від мишовидних гризунів взимкуВручну, розкидання отруйних принадНа протязі зимиЗапобігання масовому поширенню гризунів і пошкодження рослинШторм, 0,005% - Воскові брикетиПідживлення мінеральними добривами N 30МТЗ - 82По мерзло-талому грунті, 2д.03Підживлення рослин для кращого відновлення вегетації та посилення азотного живленняБез огріхів, рівномірноБоронуванняДТ-75При фізіологічному стиглому грунті, 2д.03Вичісування відмерлих листків та руйнування кіркиПід кутомОбприскування гербіцидами та інсектицидамиМТЗ-823 фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка. В період вегетаціїЗнищення однорічних та багаторічних злакових і дводольних. Знищення клоп шкідливої черепашки, пявиці, злакової мухи, попелиці, трипсівГранстар, 5 г/га+БІ-58 Новий, 1,5 л/гаПозакореневе підживлення нормою N 30+Вимпел 1,0 л/гаМТЗ - 82; ОП-200-2-05Молочна стиглістьПідвищення якості зернаБез огріхів, якісноЗбирання прямим комбайнуваннямАСКОС-530За вологості зерна не більше 15-16%, 1-2д.07Без огріхів, якісно7 РіпакЛущення стерні на 6-8 см, та важкими дисковими боронами на 8-10смБИГ-3, ЛДГ-10Знищення бурянів, подрібнення і заробка рослинних решток,розпушення верхнього шару ґрунту для збереження вологиОранка на глибину 22-30 смППО-8-40Не пізніше ніж за 20 днів до посівуДля знищення першої хвилі пророслих бурянівПередпосівний обробітокРВК-3,6Знищення другої хвилі бурянівВнесення азотних добрив (N2530)МТЗ - 82вносять перед сівбоюПоповнення поживними речовинами грунт для кращого розвиткуБез огріхів, рівномірноПосівСПР-6В першій декаді серпняКоткуваняДля збереження вологиЗбирання врожаю прямим комайнуваннямАСКОС-530Наприкінці липня8. Озима пшеницяВнесення мінеральних добрив Р50МТЗ - 82Під передпосівну культивацію, 2д.09Поповнення поживними речовинами грунт для кращого розвитку пшениціБез огріхів, рівномірноПередпосівна культивація на глибину 4-6 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Відразу після внесення добрив, перед сівбою, 2д.09Передпосівне вирівнювання грунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриБез огріхів, якісно, під кутомСівба на глибину 4-6 см, локально Р10МТЗ - 82; ЗСЗ-3,6Відразу після передпосівної культивації,2д.09Висів насіння на оптимальну глибину, заробка фосфорних добрив з метою кращих умов розвитку кореневої системиНорма висіву 5,0 млн. зерен/ га, сорт Дріада-1, насіння протруєне Ламардор - 0,2 л/тКоткуанняМТЗ - 82; ККЗ-10Відразу за посівним агрегатом, 2д.09Ущільнення грунту з метою підтягування вологи до насінини для кращого і дружного проростанняБез огріхів, якісноЗахист від мишовидних гризунів взимкуВручну, розкидання отруйних принадНа протязі зимиЗапобігання масовому поширенню гризунів і пошкодження рослинШторм, 0,005% - Воскові брикетиПідживлення мінеральними добривами N 30МТЗ - 82По мерзло-талому грунті, 2д.03Підживлення рослин для кращого відновлення вегетації та посилення азотного живленняБез огріхів, рівномірноБоронуванняДТ-75При фізіологічному стиглому грунті, 2д.03Вичісування відмерлих листків та руйнування кіркиПід кутомОбприскування гербіцидами та інсектицидамиМТЗ-823 фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка. В період вегетаціїЗнищення однорічних та багаторічних злакових і дводольних. Знищення клоп шкідливої черепашки, пявиці, злакової мухи, попелиці, трипсівГранстар, 5 г/га+БІ-58 Новий, 1,5 л/гаПозакореневе підживлення нормою N 30+Вимпел 1,0 л/гаМТЗ - 82; ОП-200-2-05Молочна стиглістьПідвищення якості зернаБез огріхів, якісноЗбирання прямим комбайнуваннямАСКОС-530За вологості зерна не більше 15-16%, 1-2д.07Без огріхів, якісно9.Озимий ячміньПерше лущення стерні на глибину 6-8 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Відразу після збирання кукурудзи, 1д.09Знищення бурянів, подрібнення і заробка рослинних решток,розпушення верхнього шару ґрунту для збереження вологиБез огріхів, якісно, під кутомДруге лущення стерні на глибину 8-10смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів 2д.09Третє лущення стерні на глибину 10-12 смХТЗ - 17021; ПЛП-6-35При появі сходів бурянів, 1д.10Без огріхів, якісноВнесення мінеральних добрив в нормі N60P45МТЗ-82Перед оранкою,2д.10Поповнення ґрунту поживними речовинамиБез огріхів, рівномірноОранка на глибину 20-22смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Відразу після внесення добрив,2д.10Заробка рослинних решток, добрив, глибоке рихлення ґрунту, підрізання бурянівБез огріхів, якісноВесняне боронуванняДТ-75При спілому грунті,2д.03Знищення проростків бурянівВ два слідиПередпосівна культивація на глибину 5-7смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Перед сівбою,1д.04Передпосівне вирівнювання ґрунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриРівномірноСівба з внесенням Р10, глибина 5-7 смХТЗ - 17021; ЗКПС-41д.04Висів насіння на оптимальну глибину, заробка фосфорних добрив з метою кращих умов розвитку кореневої системиНорма висіву 3,5млн. насінин/га, сорт -Одеський 151, протравлене Рома 2 л/гаКоткуванняМТЗ-82; СУПН-8Відразу після посіву,1д.04Ущільнення ґрунту з метою підтягування вологи до насінини для кращого і дружнього проростанняБез огріхів, якісноПерша міжрядна культивація на глибину 6-8 смМТЗ-82+ЗККШ-6При появі сходів бурянів, 2д.05Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, рівномірноДруга міжрядна культивація на глибину8-10 смМТЗ-82+КРН-5,6При появі сходів бурянів,1д.06Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, рівномірноЗбиранняАСКОС-5301д.07Збирають роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна (з вологістю 20 - 30 %). Чистий, дружно достиглий та неполеглий ячмінь збирають прямим комбайнуванням.10. соняшникПерше лущення стерні на глибину 6-8 смХТЗ - 17021; ЛДГ-20Відразу після збирання ячменю, 1д.07Знищення бурянів, подрібнення і заробка рослинних решток,розпушення верхнього шару ґрунту для збереження вологиБез огріхів, якісно, під кутомДруге лущення стерні на глибину 8-10смХТЗ - 17021; ЛДГ-20При появі сходів бурянів 1-3д.07Внесення мінеральних добрив в нормі N50P40МТЗ-82Перед оранкою,1д.09Поповнення ґрунту поживними речовинамиБез огріхів, рівномірноПолицева оранка на глибину27-29смХТЗ - 17021; ЛДГ-20Відразу після внесення добрив,1д.09Заробка добрив, глибоке рихлення ґрунту, підрізання бурянівБез огріхів, якісноОсіння культивація на глибину 12-14 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів, 1д.10Вирівнювання поля, знищення бурянів, накопичення вологиВпоперек оранкиВесняне боронуванняДТ-75При спілому ґрунті,2д.03Руйнування грунтової кірки, створення на поверхні розпушеного шару, знищення проростків бурянівПід кутом до оранкиКультивація на глибину 10-12 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4При появі сходів бурянів, 1д.04Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, якісноПередпосівна культивація на глибину 6-8 смХТЗ - 17021; ЗКПС-4Перед сівбою,2д.04Передпосівне вирівнювання ґрунту, створення оптимальних умов для рівномірної сівби культуриРівномірноСівба з внесенням Р10, глибина 6-8 смМТЗ-82; СУПН-82д.04Висів насіння на оптимальну глибину, заробка фосфорних добрив з метою кращих умов розвитку кореневої системиНорма висіву 60 тис. шт./га, гібрид соняшнику OperaF1Внесення гербіцидуМТЗ-82Обприскування ґрунту до сходів культури,2д.04Знищення однорічних злакових і дводольнихСтомп 4,5л/гаДо сходове боронуванняДТ-75Після внесення гербіциду,2д.04Загортання гербіцидів в грунт, вирівнювання поляВ поперек посівуПерша міжрядна культивація на глибину 6-8 смМТЗ-82+КРН-5,6При появі сходів бурянів, 2д.05Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, рівномірноДруга міжрядна культивація на глибину8-10 см з підгортанням рослинМТЗ-82+КРН-5,6При появі сходів бурянів,2д.06Знищення бурянів, накопичення вологиБез огріхів, рівномірноЗбиранняАСКОС-530За вологості насіння не більше 8-9-%,2д.09
Таблиця № 9 Заходи боротьби іх бурянами у спроектованій сівозміні
Культура, полеАгрономічна систематика та види бурянівЗаходи боротьбиЗапобіжні (попереджувальні) (зміст заходів)Агрономічні (захід та особливості проведення)Хімічні (гербіцид, норма та час внесення)Біологічні (назва біологічного обєкту, час та спосіб застосування)1 ПарМалорічні: мишій сизий, грицики звичайні, щириця звичайна, сухоребрик високий, ромашка непахуча, плоскуха звичайна, лобода біла, кудрявець Софії, нетреба звичайнаДотримання технології внесення та застосування органічних добрив, дотримання вимог при зберігання гною, обкошування осередків до утворення насіння, очищення ґрунтооброблюваної технікиСвоєчасне дискування, різноглибинний обробіток грунту, дотримання чергування культур у сівозмініРаундап Екстра, 4,5 л/га, в період вегетації бурянів та проти багаторічних злакових та дводольних2 Озима пшеницяКоренепаросткові Багаторічні буряни: березка польова, осот рожевий,лобода біла, пирій повзучий. Малорічні: метлюг польовий, підмаренник чіпкий.Знищення осередків, очищення насіннєвого матеріалу, оптимальне згущення, дотримання технології збирання та лущення стерні для попередникаПошарове підрізання у системі обробітку, передпосівна культиваціяЛІНТУР 70 WG в.г Від стадії 4 листків до кінця фази кущення культури включно 150г/гаЛистки берізки польвої добре поїдаються жуками та лічинками березкового щітника, осот польвий поїдається зеленим щітником3.Озима пшеницяГрицики звичайні,волошка синя, ромашка не пахуча, метлюг звичайний, кучерявець Софії.Знищення осередків, очищення насіннєвого матеріалу, оптимальне згущення, дотримання технології збирання та транспортуванняПошарове підрізання у системі обробітку, передпосівна культиваціяЕстет 0,7-0,9 л/га Оприскувуння посівів в фазі кущіння весною4. кукурудзаБагаторічні: сорго, пирійЗнищення осередків, очищення насіннєвого матеріалу, оптимальне згущення, дотримання технології збирання та транспортуванняПошарове підрізання у системі обробітку, передпосівна культиваціяБазагран 2,0-4,0л/га Оприскування посівіву фазі 3-5 листків5. ГорохБагаторічні кореневищні бур`яни - пирій повзучий, гострець, свинорий Малорічні: лобода біла, щириця звичайна, вівсюг звичайний, просо куряче, мишій зеленийЗнищення осередків, очищення насіннєвого матеріалу, оптимальне згущення, дотримання технології збирання та транспортуванняПошарове підрізання у системі обробітку, передпосівна культиваціяКорсар, ВРК (480 г/л) 2-4л/га оприскування посівів в фазу 3-4 листочків культури і ранні фази росту сорняків6.Озима пшеницяМалорічні:бромус житній <#"justify">4. ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ҐРУНТУ ВІД ЕРОЗІЇ НА ОСНОВІ КОНТУРНО-МЕЛІОРАТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Контурно-меліоративна організація землекористування.
Площа зернових у структурі посівів в Україні становить понад 50%, приблизно половину її відведено під озиму пшеницю. Ця культура та інші колосові вважалися ґрунтозахисними, оскільки під ними ерозійні процеси розвивалися порівняно в невеликих розмірах. Однак застосування інтенсивних технологій, технологічних колій на посівах наближає ці культури за ерозійною небезпечністю до просапних.
Дослідженнями доведено, що найповніше і найефективніше можна запобігти ерозії в системі ґрунтозахисного обробітку з контурно-меліоративною організацією земле користування.
Суть цієї системи насамперед полягає в диференційному підході до використання орних земель, які поділяють на три технологічні групи. Перша група: рівнинні землі, а також схили крутістю до 3°. Сюди належать усі орні землі, технологічно придатні для вирощування просапних культур (у тому числі буряків) упоперек схилу. Тут впроваджують інтенсивні польові сівозміни з максимальним насиченням просапними культурами: цукрові буряки - 25-30%. Кукурудза на зерно - до 20, горох - 15-20%. Таким чином, на рівнинній частині землекористування, згідно з рекомендаціями Інституту землеробства УААН, концентрують усі просапні культури та посіви озимої пшениці, вирощуваної за інтенсивною технологією з обов'язковими технологічними коліями впоперек схилів або контурно. Розміщення колії навіть на незначних схилах уздовж призведе до різкого посилення розмиву ґрунту, втрат елементів живлення, замулювання водойм.
Висока концентрація в першій технологічній групі земель просапних культур потребує коригування системи застосування органічних добрив. Для компенсації втрат органічної речовини внаслідок високих темпів її мінералізації в зерно-паро-просапних сівозмінах варто рекомендовані нині зональні норми органічних добрив збільшувати на 40-50%, при потребі - за рахунок зменшення їх у ґрунтозахисних сівозмінах, де баланс органічної речовини регулюється наявністю двох-трьох полів багаторічних трав.
Завдяки диференціації земельного фонду частину посівів культур, які здатні запобігати ерозії, з рівнинної частини землекористування переносять на схили, що дає змогу виключити розміщення просапних на схилах, оскільки для них звільняється площа на землях першої технологічної групи. Але для цього тут потрібні сівозміни, в яких частку просапних можна довести до 50-60%. Зрозуміло, що для забезпечення їх високої продуктивності треба піднести на відповідний рівень усі фактори росту й розвитку рослин. Зокрема, щоб підтримати додатній баланс гумусу, високу біологічну активність ґрунту, оптимізувати його агрофізичні показники, тут потрібно вносити не менш як 18-20 т/га органічних добрив. Необхідно забезпечити також бездефіцитний баланс основних поживних речовин і оптимальну реакцію ґрунтового розчину.
Найважливішою складовою частиною контурно-меліоративної організації території є створення нового елемента - польової гідрографічної мережі, яку розміщують по межах технологічних груп земель. Таким чином, створюють контурну організацію території, яку на місцевості фіксують так званими заходами постійної дії: водорегулювальними оброблюваними валами, валами-дорогами, лісосмугами. У разі потреби їх суміщують і обов'язково доповнюють залуженими водотоками. При цьому передбачено загортання й виположення ярів, що вклинюються в орні землі, будівництво протиерозійних ставків, відновлення природних і створення штучних водотоків.
Зв'язок у системі еколого-технологічних груп земель здійснюється на основі добре зафіксованих контурних рубежів між групами земель, найчастіше за допомогою водо регулюючих валів і лісосмуг. Виконуючи свою основну функцію безпечного відведення незатриманої у середині полів агротехнічними заходами частини стікаючої води в залужені водотоки, вони є спрямовуючими лініями для контурного виконання окремих технологічних організацій і насамперед основного обробітку та сівби сільськогосподарських культур.
Лінійні рубежі розміщують з максимальним наближенням до напрямку горизонталей. На багато скатних і сильно хвилястих схилах, а також при пересіченні улоговин і мікрознижень лінійні рубежі доцільно розміщувати так, щоб радіуси повороту на землях першої технологічної групи не перевищували 60 м, другої - 30 і третьої - 15 м.
Протяжність ліній рубежу вздовж схилу залежить від його крутості, типу ґрунтів і господарського використання ділянки (табл. 42). У зв'язку з тим, що при чергуванні культур у сівозміні в полях періодично розміщують культури з різною ґрунтозахисною здатністю, допустиму довжину ліній току визначають за найбільш небезпечною в ерозійному відношенні. У польових сівозмінах це чистий пар і цукрові буряки, в ґрунтозахисних - зернові.
Лінійні рубежі першого порядку доповнюють рубежами другого і третього порядків, які розміщують при влаштуванні сівозміни і природних кормових угідь по межах полів і робочих ділянок, сіножате- і пасовище-оборотних ділянок і всередині них. Види, розміри і кількість лінійних рубежів, їх розміщення по території встановлюють під час проектування на основі гідрологічних розрахунків, поверхневого стоку води й змиву ґрунту.
Для найпродуктивнішого використання сучасної й перспективної широкозахватної сільськогосподарської техніки і знарядь найраціональніші прямокутні поля та робочі ділянки. Тому на рівних ділянках і схилах крутістю не більше 1 ° нарізують прямокутні поля, розміщені довгими сторонами впоперек переважаючих ерозійно загрозливих вітрів. По їх межах проектують вузькі 2-3 рядні полезахисні лісові смуги ажурної та продуваючої конструкції.
На ділянках з пересічним рельєфом і схилами крутістю понад 1° поля нарізують довгими сторонами впоперек схилу по лініях, наближених до горизонталей. Допускається відхилення від горизонталей тільки на коротких відрізках (50-100 м) з уклоном не більше 1,5-2° по лінії межі поля. В цьому випадку по межах полів проектують дворядні водорегулювальні лісові смуги, посилені в міжрядді валом-канавою із земляними перемичками (рубежі другого порядку).
Внутрішньопольова організація включає виділення робочих ділянок, які за можливістю мають бути однорідними, компактними, зручними для роботи техніки. Найдоцільніше паралельно-контурне розміщення елементів, які проектуються так, щоб довгі сторони полів і робочих ділянок наближалися до горизонталей, випрямляючись в улоговинах. Ширина робочих ділянок по всій довжині повинна бути кратною ширині захвату ґрунтообробних і посівних агрегатів.
Якщо вздовж схилу в межах першої та другої технологічних груп земель швидкість стікання води на полях сівозмін перевищує допустимі межі, проектують рубежі третього порядку. При цьому перевагу віддають наорюваним валам, які обробляються. На землях другої технологічної групи в разі необхідності проектують складніші земляні споруди.
Таким чином, протиерозійну організацію території здійснюють у такій послідовності: виділення земельних фондів (технологічних груп земель) за інтенсивністю використання, розміщення водорегулювальних смуг, посилених канавою і валом-дорогою, по межах переходу одного фонду в інший (рубежі першого порядку). Розміщення сівозмін на виділених фондах, полів сівозмін, лісосмуг з валом-канавою між полями (рубежі другого порядку) і всередині їх, робочих ділянок всередині полів з рубежами наступних порядків, мережі польових доріг і польових станів.
Польові дороги розміщують по лініях вододілів, по нижніх узліссях лісосмуг. По коротких сторонах полів дороги, як і лісосмуги, нарізують суворо перпендикулярно горизонталям з влаштуванням розпилювачів стоку.
Розміщення лінійних рубежів оцінюють по відхиленню їх від ліній току або від горизонталей. Горизонтальними вважають рубежі, в яких відхилення від ліній току не менше ніж 80° або від горизонталей не більше ніж на 10°. Найбільш небажане відхилення від лінії току і горизонталей на 45°, оскільки в цьому випадку той чи інший рубіж концентрує найбільшу кількість води.
Полезахисні лісосмуги. Їх створюють у першій групі земель для поліпшення мікроклімату полів, захисту їх від пилових бур, посух і суховіїв. В умовах поширення вітрової ерозії захисна дія їх виражається в зміні структури вітрового потоку і зменшенні його швидкості, затриманні часток ґрунту, що рухаються, і відповідно в послабленні руйнівної дії вітру на ґрунт. Як показують дослідження і практика, в цьому плані найдоцільніші смуги ажурно-продувної конструкції з просвітами по профілю між стволами 60-70 і в кронах дерев 15-30%. Вони не тільки запобігають видуванню ґрунту, а й сприяють нагромадженню снігу на полях.
Масовими обстеженнями, проведеними в різних природно-кліматичних зонах, встановлено, що під впливом лісових смуг урожайність зернових культур може бути на 2-8 ц/га вищою, ніж на відкритих полях. Найбільше реагують на вплив лісових смуг люцерна, цукрові буряки, соняшник, озима пшениця, кукурудза на силос, картопля.
Стокорегулювальні лісові смуги закладають по межах технологічних груп земель. В окремих випадках на довгих схилах і при високій небезпеці водної ерозії їх проектують всередині полів уже на схилах крутістю 0,5°. Вплив стокорегулювальних лісосмуг на водну ерозію виражається в кольматації змитого ґрунту, зменшенні швидкості поверхневого стоку, його водопоглинанні.
Лісові насадження фільтрують як поверхневий, так і внутрішньо ґрунтовий стік, утримуючи більшу частину біогенних речовин і нітратів. Все це знижує забруднення поверхневих і підґрунтових вод, небезпеку появи евтрофікації водойм.
Найповніше водорегулювальна і протиерозійна ефективність лісосмуг проявляється, коли вони розміщені перпендикулярно до ліній стоку (по контуру) і стікаюча вода надходить до них розсіяно. Тому на схилах з однобічним падінням їх створюють упоперек схилу прямолінійно, а на розсіювальних і збираючи - по контуру. У деяких випадках лісосмугу переривають на плані, зміщують її наступний відрізок на другу горизонталь, нижче чи вище по схилу, щоб уникнути перетину нею горизонталей.
При такому розміщенні лісосмуг поліпшуються умови сніговідкладання і зволоження ґрунту, бо зменшується здування снігу в гідрографічну мережу і створюються умови більш розсіяного надходження талих вод від снігових шлейфів униз по схилу і зволоження полів.
Максимальну протиероійну здатність мають густі чагарникові смуги, в яких основна маса наносів ґрунту відкладається на відстані 1,5-2,5 м від верхнього узлісся.
Стокорегулювальні смуги в перші 2-3 роки життя після садіння не мають протиерозійного значення і самі потребують доповнення іншими заходами. Різкого зменшення стоку і ерозії можна досягти суміщенням водорегулювальних і в деяких випадках прибалкових лісових смуг з найпростішими гідротехнічними спорудами: переривчастою канавою в нижньому міжрядді з валом на узліссі й водозатримуваль-ним валом по нижньому краю лісосмуги, а також приузлісними валами на угловинах.
Головне призначення цих споруд таке: створити підпір і умови для тимчасового затоплення за можливістю усієї площі насадження і тим самим забезпечити інтенсивне вбирання в ньому води протягом сніготанення або під час зливи; затримати максимально можливий обсяг води в насадженні й зменшити стік; у деяких випадках частково відвести воду на ділянки, що не розмиваються; створити умови для затримання і кольматажу продуктів змиву з вищерозміщеної площі. Все це значно зменшує або частково відводить стік і забезпечує захист ерозійно-небезпечних земель, які лежать нижче, від змиву, розмиву і замулення, сприяє поповненню підґрунтових вод, а в ряді випадків - формуванню їх нового верхового горизонту або стійкої верховодки і додатковому зволоженню ґрунту.
Враховуючи необхідність часто мати лісосмуги одночасно високої полезахисної й водорегулювальної дії, поряд з посиленою гідротехнікою їх роблять ажурної конструкції в нижній частині схилу і продувної або ажурно-продувної - в середній. Ширину смуг установлюють у межах 12-16 м (4-5 рядків), а відстань між ними визначають на основі ерозійно-гідрологічних розрахунків - 220-140 м на сірих лісових ґрунтах; 320-190 на чорноземах лучних і звичайних та 180-120 м на каштанових ґрунтах.
Земляні та інші протиерозійні споруди в середині полів. У разі великих водозборів і наявності протяжних схилів для усунення небезпеки ерозії ріллі стокорегулювальних лісових смуг і валів по межі технологічних груп земель часто буває недостатньо, і тоді в середині полів сівозмін для безпечного скидання зайвих вод паводків чи злив рекомендується обладнувати водостоки, або влаштовувати протиерозійні рубежі другого порядку у вигляді земельних валів різної конструкції. Особливо сильно знижує ефективність землеробства на основі контурної організації території розчленованості полів улоговинами. У зв'язку зі збільшенням бокових ухилів (до улоговин) у цьому разі обробляти ґрунт по контуру на значній частині поля доводиться вздовж мікросхилів і улоговин.
По дну розораних вибалків водяні потоки снігових і зливових вод роблять великі вимоїни, які досягають в окремих випадках 0,7-1 м глибини і 1,5-2 м ширини. Подальше поглиблення їх робить непрохідними для сільськогосподарських машин і знарядь, розчленовує поля на невеликі ділянки, обмежені двома улоговинами і витягнуті вздовж схилу.
Дослідження Інституту зерна УААН свідчать, що ліквідувати улоговини на ріллі, запобігти їх розмиву і поглибленню досить швидко можна шляхом армування рослинними рештками грубостеблових культур (соняшник, кукурудза, сорго), а ще краще стержнями обмолочених качанів кукурудзи. Укладені у вимоїну шаром 20 см і більше, вони добре фільтрують воду і забезпечують кольматаж змитого ґрунту та безпечний скид залишків у гідрографічну мережу. Зимою ґрунт під ними практично не промерзає, тому добре вбирає вологу. Близько 85% дрібнозему, що транспортується водою, осідає в зоні водотоку, зумовлюючи чітко виражений виположуючий ефект.
Порівняно із залуженням улоговин прийом забезпечує високу стокорегулюваль-ну і кольматувальну ефективність зразу ж після здійснення, і, на відміну від влаштування на улоговині оброблюваних валів із широкою основою, не руйнується при переповненні водою навіть при інтенсивних зливах.
Дослідження показують, що з точки зору досягнення найбільш меліоративного ефекту армування улоговин рослинними рештками краще проводити восени до основного обробітку. Витрати матеріалів при цьому залежать від параметрів улоговин. При ширині останньої, наприклад, 5 м і глибині 0,5 м їх на один лінійний метр улоговини потрібно від 1,2 до 1,5 м3.
Щоб запобігти виносу мульчувального матеріалу водою і забезпечити високу кольматувальну здатність прийому, армування улоговин важливо здійснювати від вододілу вниз по схилу і щоб товщина мульчувального шару в найглибшому місці була не менша 20 см, але й не більша, ніж глибина улоговини. Прийом особливо ефективний, коли глибина вимоїн дорівнює глибині основного обробітку (20-30 см). В цьому випадку мульча більше змішується з ґрунтом, що запобігає змиву її талими і зливовими водами й прискорює розклад мікроорганізмів улітку.
При армуванні глибоких (глибше 0,5 м) і вузьких (до 5 м) улоговин для запобігання змиву мульчі по краях улоговини її закріплюють приорюванням в 1-2 проходи агрегату вздовж. Наступний основний обробіток поля в цьому разі, незалежно від типових особливостей знарядь, проводять по контуру з обов'язковим виключенням агрегату на замульчованих улоговинах.
На допосівних і післяпосівних обробітках навесні на такому полі в перший рік здійснення прийому використовують тільки гідрофіковані агрегати, які дають змогу переводити знаряддя в неробоче положення в місцях армування улоговин, а також регулювати їх заглиблення залежно від ущільнення ґрунту і наявності на поверхні рослинних решток при безполицевому обробітку поля. Культури сіють звичайними агрегатами і в прийнятому режимі.
Оброблювані вали-тераси на ріллі споруджують для регулювання стоку, незатриманого агротехнічними контурними заходами в середині полів. Вони являють собою горизонтальні (водозатримувальні) або похилі (стокорегулювальні) насипні чи на-орні вали висотою 40-60 см з шириною біля основи 10-12 м із закладанням відкосів 1 : 10 - 1 : 12.
Розчленовуючи схил на невеликі відрізки (33-43 м), вали-тераси рівномірно розподіляють тверді й рідкі опади по поверхні ґрунту, запобігають видуванню снігу і затримують воду в ставочках.
У дослідах Інституту зерна УААН, коли вали-тераси розміщували на ріллі чорного пару, вони виявлялися в регулюванні стоку неефективними. Тут внаслідок низької протиерозійної стійкості фону, слабкої водопроникності ґрунту, високої каламутності стікаючої води поглиблення перед валом швидко виположувалися і на улоговинах спостерігався посилений лінійний розмив ґрунту уже при зливах 40 мм та інтенсивністю 1,5-1,8 мм/хв. У Степу малодоцільне в протиерозійному відношенні й спорудження на ріллі валів-канав.
До недоліків валів-терас на ріллі слід віднести й те, що їх спорудження в усіх випадках зумовлює строкатість потенційної та ефективної родючості. У виїмках валів на 25 - 35% зменшується вміст гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору і обмінного калію.
У зв'язку з гострою посушливістю клімату в системі валів-терас у Степу не спостерігається й очікуваного поліпшення водного режиму ґрунту. Особливо несприятливі умови волого забезпечення створюються на південно-східних і західних схилах на гребеневих елементах валів, де більший приплив тепла і сухого повітря зумовлює розтріскування ґрунту і його висушування.
На валах-терасах у межах еколого-технологічних груп земель при наявній системі машин практично неможливо дотримуватися заданої глибини допосівних культивацій по гребеню валів і у виїмковій частині. При заданій, наприклад 6-8 см, вона тут варіює від 0 до 18 см. В результаті насіння вирощуваних культур загортається не на однакову глибину, сходи за відсутності дощу зріджені й часто заростають бур'янами. Навесні на полі з валами-терасами нерівномірно поспіває ґрунт і можливі вимокання та загибель від притертої льодової кірки озимої пшениці й багаторічних трав у ставковій зоні, де вода після сніготанення взимку не вбирається зовсім, а навесні стоїть 6-8, іноді й більше діб. Урожайність озимих і ярих колосових зернових у виїмках валів може знижуватися на одну третину, а іноді й наполовину.
Обов'язковим елементом протиерозійної організації території, що забезпечує функціонування системи в саморегулювальному режимі, є обладнані в середині полів або по їх краю водотоки для безпечного скидання незатриманої агротехнічними заходами і водорегулювальними рубежами води сильних паводків і злив.
Споруджують водотоки на основі гідрологічних розрахунків і на пропускній здатності стоку не менше як 10%-ої забезпеченості, використовуючи як природні видолинки, так і штучно створені. Перевага перших у тому, що в них на дні русла часто зберігається природна рослинність і вони можуть надійно спрацьовувати зразу ж після впровадження системи, другі - кращі після залуження.
бурян посівний чергування культура
Висновки та пропозиції
Головною проблемою є відсутність зрошувальних земель, що призводить до неможливого вирощування вологолюбивих рослин . Заходи боротьби з бурянами повинні включати як вимушені так і попереджувальні заходи . Залежно від культури , типу забуряненості передбачаємо конкретні заходи контролю чисельності бурянів. Система заходів боротьби з бурянами повинна будуватися на підставі відповідної системи обробітку ґрунту. Обґрунтоване чергування сівозмін, застосування сучасних сортів та гідридів, нових засобів захисту рослин, дотримання елементів агротехніки, відповідної організації робіт та упорядкування території. Для подальшого збільшення виробництва с/г продукції треба:
1.Піднімати меліорацію земель на якісно новий рівень.
2.Краще використовувати досягнення науки та передового досвіду.
.Продовжувати науково обґрунтований системи землеробства, направленні на раціональне використання господарських ресурсів.
.Підняти технічний рівень і якість водогосподарського будівництва.
.Бережно використовувати водні ресурси та земельних угідь.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Землеробство. В.П. Гудзь, І.Д. Примаков, Ю.В. Будьоний. За ред. В.П Гудзь, К., Урожай, 1996.
. Практикум із землеробства: Навч. Посібник /М.С. Кравченко, О.М. Царенко, Ю.Г. Міщенко та ін..; За ред.. М.С. Кравченка і З.М. Томасівського. К.: Мета, 2003, -320с
. Загальне землеробство: підручник/ За ред.. В.О. Єрещенка. - К.: Вища освіта, 2004. - 336 с.
. Гордієнко В.П. Недвига М.В., Осадчий О.С., Осінній М.Г. Основи Ґрунтознавства та землеробства.-К.,2000.-398с.
. Земледелие / Под общ. ред. С.А.Воробьева, М. Агропромиздат, 1991.