Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника для управління 'Зеленбуд' м. Києва

Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника для управління 'Зеленбуд' м. Києва

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

.2 Природні умови

.3 Економіка району та ринок продукції декоративного розсадництва

.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва

.5 Висновки

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організації території розсадника

.1 Технічне завдання

.2 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

2.4 Організація території розсадника

2.5 Споруди, обладнання та оснащення

Розділ 3. Основи агротехніки

.1 Проект сівозмін

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

.2 Обробіток ґрунту

.2.1 Первинне освоєння площі

.2.2 Системи основного обробітку грунту в полях сівозмін та їх обґрунтування.

3.3 Система застосування добрив

.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування

.3.2 Види дози, терміни та технологія внесення добрив

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

.1 Особливості вирощування сіянців

.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу

.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянці

.2 Особливості вирощування укорінених живців

.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

.3.2 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

.3.3 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців вегетативного походження

.4 Особливості вирощування декоративних саджанців з закритою кореневою системою

.5 Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

.5.1 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу

.5.2 Економічна доцільність вирощування сіянців та саджанців

5. Організація і охорона праці в декоративному розсаднику

.1 Організація праці

.2 Охорона праці та техніка безпеки

Список використаної літератури

ВСТУП

Розсадник - це окреме підприємство або спеціалізована його частина, яка призначена для вирощування садивного матеріалу для озеленення, створення лісових культур, садів та лісомеліоративних посадок. За тривалістю експлуатації розсадники поділяють на тимчасові - термін експлуатації не більше п’яти років та постійні більше п’яти років. За площею декоративні розсадники бувають малі менше 5 га, середні від 5 до 15 га, великі від 15 до 25 га та базисні більше 25 га. За особливостями виробництва садивний матеріал в декоративних розсадниках буває: з закритою кореневою системою, відкритою кореневою системою, кроновані та некроновані. Види садивного матеріалу: насіння, дичок, сіянець, саджанець та живець.

Основною проблемою розвитку декоративного розсадництва в Україні , є недостатнє науково-методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховується грунтово-кліматичні особливості України, що не так рідко призводять до плагіату зарубіжного досвіду, що у вихідному результаті не сприяє використанню та врахуванню місцевих ресурсів та специфік при вирощуванні садивного матеріалу.

Основним вирішенням проблем, які постали перед вітчизняним розсадництвом є збільшення випуску кваліфікованих фахівців з напрямків Лісове і садово-паркове господарство з врахуванням освоєння новітніх технологій на сучасному ринку допоміжних засобів для випуску садивного матеріалу.

РОЗДІЛ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

.1      Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

Назва та приналежність:Київський міський декоративний розсадника)

Місцезнаходження( область,район): Київська область,м. Київ

Загальна площа:

Адреса поштова:

Телеграфна:

Телефон,факс:80681284019(Валентин Станіславович)

Відстань до залізничної станції(назва):”Видубичі” 10 км

До обласного центру: 5 км

До районного центру: 5км

До найближчого населеного пункту: 1км

До найближчого джерела водопостачання: 0 км

Організації,підприємства,установи,які використовують навколишні угіддя і землі: “Київ зеленбуд”

1.2    Природні умови

Клімат Полісся помірно-континентальний. Зима досить волога, сніжна, з частими відлигами. Літо тепле з великою кількістю сонячних днів. Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст та розвиток деревної рослинності наступні: пізні весінні та ранні осінні заморозки. Остання дата весняних заморозків - 15 травня. Перша дата осінніх заморозків 20 вересня. Середня дата замерзання річок - кінець листопада, на малих річках 10-15 грудня. Середня дата початку і кінця паводка: 1-3 декада березня - 3 декада квітня. Глибина промерзання ґрунту: максимальна 130 см, середня 100 см.

Середні річні опади - 622 мм. Відносна вологість - 67%. Переважають західні вітри, середня швидкість вітру - 4,0 м. секунду. Середня висота снігового покриву 9 см. Тривалість снігового покриву 90 - 100 днів.

Найбільш розповсюдженими являються дерново-підзолисті ґрунти, розміщенні в пониженнях. Дерново-підзолисті і підзолисті ґрунти формуються під впливом двох протилежних процесів міграції хімічних елементів і біологічної акумуляції їх в дерновому шарі ґрунту і виносом з водами опадів в нижні горизонти і ґрунтові води. Оскільки процес вимивання проходить інтенсивніше, підзолисті і дерново-підзолисті ґрунти бідні поживними речовинами і мікроелементами. На таких ґрунтах ростуть найменш вимогливі до ґрунтової родючості рослини: сосна, береза. З підвищенням в складі ґрунту глинистих частинок підвищується і їх родючість, тому на глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтах формуються змішані дубово-соснові насадження, які є найбільш поширеними на території Полісся .

В руслах річок і долинах розповсюджені торф'яні болота, на них типово росте вільха і формуються болотні ґрунти.

Ерозійні процеси на території району, практично не розвиваються. На легких ґрунтах іноді спостерігається вітрова ерозія, але вона значної шкоди лісовому господарству не наносить, висока лісистість запобігає цьому процесу.

Рельєф низовинний з долинами чисельних річок. У центральному і західному Поліссі слабо виражений макрорельєф і дуже розвинутий мезорельєф. Східне Полісся мілкохвиляста рівнина з густою сіткою річок.

Залягання ґрунтових вод може коливатися віл 2 до 8 метрів.

1.3   
Економіка району та ринок продукції декоративного розсадництва

Лісистість полісся коливається від 10 до 60%. Лісистість в даній зоні доволі таки не погана,але вона постійно знижується результаті господарської діяльності людини. Часто проводяться рубки лісу для звільнення території під забудову плюс використання зрізаних дерев у меблевій промисловості. В даній зоні переважають соснові насадження,але вони розбавляються і листяними породами. Організація розсадника тут буде досить доцільною,так як знаходиться поряд зі столицею України - центром всієї економіки держави. В Києві знаходиться маса фірм ,що займаються реалізацією садово-паркової продукції та надають послуги ландшафтного дизайну. Ландшафтний дизайн-це теж дуже важлива галузь виробництва,що користується попитом.

Під Києвом знаходиться дуже багато котедж них містечок,що тільки будуються і постійно розширюються. Кожний володар такого будиночку хоче мати в себе цікаву та гарну зелену картину. Тому озеленення є дуже вигідною та прибутковою справою,та ще й благородною. Забезпеченість робочою силою буде. Під Києвом є села, де люди залюбки будуть працювати на розсаднику враховуючи те що вони звикли працювати з рослинами та з землею. Придбати професіональну техніку не є проблемою,так як розсадник знаходиться поблизу Києва. Тут можна швидко знайти вигідного,високоякісного виробника техніки.

1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва

На території міста Києва розташована велика кількість садових центрів: «АРТ-віль», «Флора март», «Зелена садиба» та ін. Споживачами даної продукції будуть великі підприємства, юридичні та фізичні особи, державні установи, будівельні корпорації та ін.

1.5 Висновки

Проаналізувавши ґрунтово-кліматичні, економічні умови та розташування району можна сказати, що створення постійного декоративного розсадника цілком раціональне та конче необхідне. В грунтово-кліматичному плані умови сприятливі, але на території під розсадник необхідно буде провести деякі агротехнічні заходи та прийоми. З економічної точки зору потрібно заручитися підтримкою державних та фінансових установ. Місце розташування на перший погляд може здатися не вдалим (115км від обласного центру), але це тільки на перший погляд, адже сполучення з обласним центром відбувається прямим шосе.

Створення декоративних розсадників забезпечує підтримання та покращення санітарно-декоративного стану в містах та селищах. Цим самим ми підвищуємо культуру озеленення.

На даний момент розвиток ландшафтної архітектури росте і це тягне за собою більші вимоги до асортименту та вигляду садивного матеріалу. І цим самим створення розсадника в даному регіоні може сприятливо відбитися на його економіці. Так як він може стати конкуренто спроможним на ринку вирощування садивного матеріалу в регіоні.

РОЗДІЛ 2. Призначення, виробнича потужність та організації території розсадника

2.1    Технічне завдання

декоративний розсадник садивний вирощування

Проект організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника для управління” Зеленбуду” м. Київ із щорічним випуском такого садивного матеріалу:

.Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень

.1. Сіянців деревних порід дуб звичайний 730 тис. шт. 1р.

.2.     Укорінених живців тополя 50 тис. шт.

.3. Декоративних саджанців насіннєвого походження бук лісовий ф. «Dawyck» 44 тис. шт. 4р.

.4. Декоративних саджанців вегетативного походження( щепленням) в’яза ф. плакуча 41 тис. шт. 2 р.

.5. Декоративних саджанців із закритою кореневою системою клематис гірський. «Rubens» 91 тис. шт. 4 р.

.6. Здерев’янілих та зелених живців ялина 101 тис.шт.

.7. Саджанці і чагарники архітектурних форм бук лісовий 1303шт. 6р.

.Відповідно до планового(проектного)завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника;

.Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин;

.Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника;

. Розробити на обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень;

6. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку ґрунту ;

7. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив;

. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати;

. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції;

. Скласти план реалізації продукції розсадника;

.Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

2.2    Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Площа на якій планується створити постійний розсадник тривалий час знаходилася під сільськогосподарським користуванням. Цей факт дає мені, хоча б якусь, можливість оцінити територію, і запланувати майбутні агротехнічні заходи по покращенню ділянки під розсадник.

Макрорельєф переважно рівнинний з деякими плавними перепадами висоти. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, вміст гумусу від 2,5-4,5 %. Реакція ґрунтового середовища слабо кисла, насиченість ґрунту основами 70 %. Вміст азоту 0,1-0,2 %, фосфору 0,7-0,9 %, калію 1,2-1,5 %. Ґрунтові води знаходяться на глибині 4-6 м. Зараженість ґрунту грибковими захворюваннями відсутня. Дана територія засмічена бур’янами, які характеризуються в табличці 2.1. По периметру території знаходяться захисні лісосмуги.

2.3    Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

При розрахунку площі декоративного розсадника беруться дані з планового завдання. Розраховувати виробничу частину розсадника потрібно з посівного відділення.

Вихідні дані для розрахунку площі посівного відділення беруться з планового завдання, а саме: назва породи, кількість сіянців та період вирощування. Вносимо ці дані у стовпці 2,3 і 4 таблички 2.2. У 5 стовпці вказується кількість полів у сівозміні, а в 6 схема висіву насіння. Ця схема може залежати від:

         ґрунтово-кліматичних умов;

         біологічної властивості культивованих порід;

         способу обробітку ґрунту;

         обсягу робіт.

В даному разі для в’яза гладенького, я використав посів стрічковий чотирьох борозенковий для листяних порід з схемою посадки 30x30x30x60 см, який показано на рисунку 2.1.

           30         30        30                        60

Рис. 2.1.

У стовпчику 7 обраховуємо загальну площу посівного відділення для стрічкових посівів за формулою:

Де Sn - площа посівного відділення окремої породи, м2;- кількість сіянців, які щорічно продукують (планове завдання), шт.;

В - ширина посівної стрічки плюс ширина між стрічкової відстані, м;

С - плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки, шт.;- кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводяться під посів даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки для в’язя гладкого становить 21 шт.

2.1 Розрахунок площі посівного відділення

Розрахунок площі одного поля сівозміни (стовпчик 8) визначається шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи (стп.7) на кількість полів у сівозміні (стп.5); площа щорічної сівби вноситься в стовпчик 9 і обраховується шляхом множення площі одного поля сівозміни на кількість полів, що засіваються щорічно, тобто у трипільній сівозміні з однорічним вирощуванням сіянців в’яза гладкого таких полів буде два.

Площа шкільного відділення розраховується в табличці 2.3. Для обрахунку теж потрібно взяти дані з планового завдання.

Стовпчики 2,3 і 4 заповнюються даними з проектного завдання. Відпад саджанців за період їх вирощування у шкільному відділенні (стп.5) умовно приймають для ялини європейської у межах - 10 %, а для горобини звичайної ф. плакучої 20 % від загальної кількості, передбаченої для щорічного відпуску даних видів(стп.4). У стп. 6 вказується кількість рослин, що необхідно висадити в шкільне відділення (стп. 4 + стп. 5); у стп. 7 наводиться схема розміщення сіянців (живців) у рядках та між рядками, вона також схематично вказана на рисунку 2.2. За схемою розміщення рослин встановлюється площа живлення одного саджанця (стп. 8). Площа одного поля сівозміни визначається як добуток площі живлення одного саджанця (стп. 8) на їх загальну кількість (стп. 6).

                       1,0                                                                         0,9

                                                                              0,4

     0,5

         для насіннєвого походження; - для вегетативного походження

Рис. 2.2.

.2. Розрахунок площі декоративних шкілок відділу вирощування та формування декоративного садивного матеріалу

У стп. 10 вказується кількість полів у прийнятій сівозміні. Загальна площа кожної із шкілок визначається за формулою:

де S - загальна площа,га- загальна кількість щорічного вирощування рослин, шт.

Р - площа живлення одного саджанця, м2

К - кількість полів у сівозміні.шк. нас. пох. = 50600 х 0,5 х 5 = 13,2 га.шк. вег. пох = 49200 х 0,36 х 4 = 3,5 га.

Площа полігону для рослин з закритою кореневою системою визначається за формулою

=(N/N1)*1,5, га

де S - загальна площа,га- загальна кількість щорічного вирощування рослин, шт.-кількість контейнерів, що може розміститись на 1 м2

,5 - ширина смуги з 5 контейнерами плюс 0,5 м між сусідніми смугамиЗКС=(19000/25)*1,5=0,1 га

Площа маточної плантації визначається відповідно до розрахункової таблиці 2.4. згідно форми 3 у методичці.

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації (Рис. 2.1.). Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі (у м2) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща ялівця лускатого (стп. 6) 25 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число живців які одержують з одного куща ялівця (стп. 6). Для визначення площі плантації (стп. 9) потрібно

.3. Розрахунок площі маточної плантації розсадника

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації. Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі (у м2) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща ялівця лускатого (стп. 6) 25 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число живців які одержують з одного куща ялівця (стп. 6). Для визначення площі плантації (стп. 9) потрібно скористатись плановим завданням на заготівлю живців (стп. 8) розділити на їх плановий вихід з 1 га (стп. 7). Під змінене поле(стп. 10) відводиться така сама площа, як і під плантацію (стп. 9).

2.4   Організація території розсадника

Після обрахунку площ у попередньому підрозділі можна приступити безпосередньо до організації території декоративного розсадника.

При розміщенні постійного лісового розсадника потрібно враховувати такі чинники, як : родючість ґрунтів,структуру рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод та інше.

Під посівне відділення відводжу кращі ділянки розсадника:

-        Захищені від вітрів;

-        З найродючишими ґрунтами;

         Рівним рельєфом.

Понижені ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод відводжу під плантації та насадження. Решту території використовую під шкільні відділення, господарську ділянку й інші виробничі та допоміжні частини розсадника. На ділянках, які відведені під посівне та шкільне відділення, нарізаються поля сівозмін прямокутної форми із співвідношенням сторін у межах 1:2÷1:4.

Дороги на території розсадника впроваджуються з метою забезпечення вільного доступу машин і знарядь до кожного поля. Основні, окружні та магістральна дороги, для забезпечення можливості розвороту машин та агрегатів, тому їх ширина - 10 метрів. Другорядні між польові - 5 м.

Під господарську ділянку відводиться площа - 0,85 га, яка з продукуючи ми та допоміжними частинами сполучається сіткою основних доріг. Вона розподіляється на виробничий та житловий сектори. У виробничому секторі розміщується контора, приміщення для зберігання насіння, гараж, намет для інвентаря та знарядь, склади й інші приміщення виробничого призначення. У житловому секторі будують житлові будинки.

Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюю лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Лісосмуга створюється з швидкоростучих порід за деревно-тіньовим типом змішування з 2 рядів. Відстань між рядами приймається 2 м, а ширина закрайок - 1,0 м.

Живопліт закладається з зовнішньої сторони лісосмуги на відстані - 1 м від крайнього ряду. Посадка одного ряду чагарника - 0,4 м.. Живопліт виконує функцію захисту розсадника від проникнення на його територію домашніх та диких тварин.

. Обчислення площі допоміжної частини розсадника ми здійснюємо за допомогою таблиці 2.5.

.5. Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

Коефіцієнт використання площі розсадника за цільовим призначенням:

К=Sпр./Sзаг.= 4,86/23,75= 0,20

Загальну площу розсадника ми отримуємо в результаті додавання допоміжної та продукуючої частин розсадника. Результати обчислень ми приводимо у таблиці 2.6.

.6. Розподіл площі розсадника за видами користування

План організації території виконаний у масштабі 1:5000 та показаний на рисунку 2.3. В табличці 2.7. експлікація вказані розміри основних, допоміжних частин розсадника та їх площі в натурі.

Табличка 2.7. Експлікація

2.5    Споруди, обладнання та оснащення

Для нормальної роботи постійного лісового розсадника необхідно мати деякі капітальні споруди та обладнання для технологічних операцій у відділеннях розсадника.

Будівництво капітальних споруд здійснюється за спеціальними типовими проектоми, які наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд

Виходячи із запроектованих робіт по вирощуванні садивного матеріалу необхідне обладнання для розсадника наведене у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Перелік обладнання, інструментів та інших матеріалів

РОЗДІЛ 3. Основи агротехніки

.1 Проект сівозмін

Для збереження і підвищення родючості ґрунту, поновлення його структури, покращення фізичних властивостей, накопичення вологи, очищення полів від бур`янів, хвороб та шкідників ми повинні застосовувати сівозміни.

Сівозміна - це науково обґрунтована зміна культур і парів у часі і просторі.

Сівозміни є основою високої культури землеробства, і вони нерозривно пов’язані з агротехнікою вирощування садивного матеріалу та сприяють раціональному використанню продуктивних площ розсадника. При зміні культур наступні види повинні повністю використовувати переваги попередніх рослин, так званих попередників.

В нашому випадку розсадник розміщений в зоні Полісся завдяки атмосферним опадам є найбільш зволоженим ройоном рівнинних територій України. Кількість опадів перевищує природне випаровування (ГТК>1) і тому для цієї території характерний позитивний баланс вологи. В нашому випадку розсадник створений на дерново-слабопідзолистому грунті. Цей грунт відносно бідний на поживні речовини, має незадовільні водно-фізичні властивості (високу водопроникність і малу водозатримувальну здатність).

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін

У практиці відомо, що тривале вирощування однієї культури (монокультури) призводить до зменшення врожаю та погіршення родючості ґрунту за рахунок:

·   винесення ґрунту та зниження його родючості;

·   розпилення верхнього шару ґрунту і руйнування його структури;

·   зменшення товщини родючого шару гранту;

·   розвиток специфічних для даної культури хвороб, шкідників, бур'янів;

·   послаблення діяльності корисних та посилення впливу шкідливих для рослини мікроорганізмів.

Для збереження та підвищення родючості ґрунту необхідно проводити такі заходи:

o   Системне внесення органічних речовин (гній, торфокомпости, зелена маса );

o Мінеральні добрива;

o   Усунення кислотності вапнуванням і мергелювання.

o   Застосування сидерального пару (люпинізації).

Люпин має дві цінні властивості - здатність зв`язувати і накопичувати в ґрунті атмосферний азот і засвоювати з ґрунту недоступні для рослин поживні елементи важкорозчинних сполук. Люпин, завдяки глибокій кореневій системі, для своєї життєдіяльності використовує вимиті в нижні шари ґрунту елементи мінерального живлення, які після заорювання його зеленої маси накопичуються в орному шарі.

Однорічний люпин краще вирощувати разом з фацелією.

3.1.2  Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

Ґрунти, на яких я буду створювати розсадник, бідні на поживні речовини, мають незадовільні водно-фізичні властивості. Тому, я буду розробляти сівозміни з урахуванням вище перелічених вимог, щоб забезпечити підвищення родючості ґрунту, покращити його водно-фізичні властивості, тощо.

Представлення схем сівозмін приводжу в двох таблицях: перехідна таблиця 3.2. приведення полів відділення до нормальної сівозміни та ротаційна таблиця 3.1. для нормальної сівозміни. Розробку сівозмін ми почнемо з посівного відділення.

Таблиця 3.1. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни посівного відділення розсадника.

Стосовно нормальної сівозміни то ми в одне поле проводимо висів люпину однорічного, висів насіння дуба звичайного проводимо в два поля сівозмін.

Умовні позначення: Ло. - люпин однорічний, С/г - сільськогосподарське користування, С1 - сіянці першого року вирощування.

Таблиця 3.2. Перехідна таблиця приведення полів посівного відділення до нормальної сівозміни.

У 2015 році на полях посівного відділення застосується пар чорний + гірбіциди.

У 2016 році два перших поля ми будемо використовувати для сільсько - господарського користування, а на третьому висіємо люпин однорічний, на наступний рік (2017) ми на першому полі проводимо сільськогосподарське користування на другому висіваємо люпин однорічний та на третьому полі висіваємо насіння дуба звичайного.

Таблиця 3.3. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни деревної шкілки насіннєвих саджанців.

Стосовно нормальної сівозміни то ми за один рік у деревній шкілці маємо поля з одно, дво, три та чотирьох річними саджанцями та одне поле під паром, що повністю задовольняє ті вимоги, що ставляться високопродуктивних розсадників з високою культурою землеробства.

Умовні позначення: Ло. - люпин однорічний, С/г - сільськогосподарське користування, Сж1 - саджанці першого року вирощування, Сж2 - саджанці другого року вирощування, Сж3 - саджанці третього року вирощування, Сж4 - саджанці четвертого року вирощування.

Таблиця 3.4. Перехідна таблиця приведення полів деревної шкілки насіннєвих саджанців до нормальної сівозміни.

У 2015 році на полях відділення саджанців насіннєвого походження застосується пар чорний + гірбіциди.

На наступний рік (2016) ми на чотирьох полях висіваємо люпин однорічний.

У 2017 році ми на п’ятому полі висаджуємо саджанці бука лісового. На четвертому полів висіваємо люпин однорічний і на решта полів йде на сільськогосподарське користування. 2018 році ми на 5-му полі вирощуємо саджанці дворічки, на 4-му висаджуємо саджанці, на третьому люпин однорічний, а решту полів відводимо під сільськогосподарське користування. У 2019 році ми на 5-му полі маємо саджанці трьох річки, на 4-му полі саджанці дворічки, на 3-му висаджуємо саджанці однорічні, на другому люпин однорічний та на першому сільськогосподарське користування. Та нарешті у 2020 році ми на 5-му полі отримуємо саджанці чотирьох річки, таким чином ми переходимо до нормальної сівозміни.

Таблиця 3.5. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкілки щеплених саджанців розсадника.

Стосовно нормальної сівозміни то ми за один рік у шкілці щеплених саджанців маємо поля з дичками одно та дворічними окулянтами та одне поле під паром, що повністю задовольняє ті вимоги, що ставляться високопродуктивних розсадників з високою культурою землеробства.

Умовні позначення: Ло. - люпин однорічний, С/г - сільськогосподарське користування,, Сж.щ1 - саджанці першого року вирощування, Сж.щ2 - саджанці, Д - дичка.

Таблиця 3.6. Перехідна таблиця приведення полів шкілки щеплених саджанців до нормальної сівозміни.

Стосовно сівозміни у плодовій шкілці то для освоєння площі у 2015 р ми застосовуємо на полях пар чорний і гербіциди. В наступний рік (2016) ми на 4-му полі висіваємо люпин однорічний, а на всіх інші відводимо під сільськогосподарське користування. У 2017 році перші два поля ми відводимо під сільськогосподарське користування, на третьому висіваємо люпин однорічний і на четвертому висаджую дички. У 2018 році на першому полі провожу сільськогосподарське користування, на другому висіваємо люпин однорічний, на третьому висаджуємо дички і на четвертому саджанці в’яза ф. плакучої вегетативного походження (щепленням). У 2014 році ми вже маємо вирощений садивний матеріал тобто дворічні щеплені саджанці, крім цього на третьому полі ми дорощуємо однорічні окулянти на другому проводимо посадку дичок та на першому (парове поле) люпин однорічний.

Отже, щоб приступити до втілення розсадника в натуру необхідно з самого початку провести ротацію сівозмін і вийти на нормальну сівозміну у розсаднику. А саме за перші 3, 4 або 5 років відповідно до кількості полів у сівозміні поступово вивести сільськогосподарську культуру, і на четвертий, п’ятий або шостий рік можна розпочинати культивування садивного матеріалу на даній території. В даному регіоні у якості сівозмін рекомендовано люпин однорічний. Ця рослина є найбільш вдалою на даній території, так як вона збагачує ґрунт на поживні речовини і покращує його структуру.

.2     
Обробіток ґрунту

.2.1   Первинне освоєння площі

Територія відведена під постійний декоративний розсадник в місті Дубровиця нетривалий час була під сільськогосподарським користуванням. Тому потрібно провести деякі первинні заходи для приготування території під вирощування декоративних культур.

Планується застосувати пар чорний на наступний рік у зв’язку з тим, що вже на весні з’явиться трав’яна рослинність яку потрібно буде негайно знищити. Тобто нам для освоєння цієї площі потрібно застосувати обробіток грунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів. Влітку або восени лущимо дернину в двох напрямках на глибину 7...10 см. З появою бур’янів проводимо культурну оранку на глибину до 30 см, а з наступного року утримуємо поле під чорним паром. Щоб знищити багаторічні злакові і двосім’ядольні бур’яни у полі чорного пару вносимо гербіциди: проти пирію - три хлорацетат натрію (ТХА) і далапон, а проти двосім’ядольних-2,4ДА у вигляді водних розчинів з нормою внесення 500-600 л/га.

3.2.2 Системи основного обробітку грунту в полях сівозмін та їх обґрунтування

В даному випадку оптимальними варіантами для основного обробітку ґрунту на полях сівозмін будуть використовуватися зяблева та сидеральна парова системи.

Основний обробіток грунту за зяблевою системою заключається в лущенні, осінній оранці та весняному боронуванні.

Лущення створює сприятливі умови для проростання бур’янів та нагромадження і збереження вологи в ґрунті. У розсадниках Полісся лущення проводиться на глибину 4-5 см боронами 9БЗСС-1,0. Після появи сходів бур’янів через 10-15 проводять культурну оранку в на глибину 25-28 см плугом ПЛН-4-35.

Заключним етапом зяблевої системи є раньо - весняне боронування. Основний обробіток ґрунту який спрямований на збереження вологи та покращення теплового режиму грунту.

Сидеральна парова система буде включати в себе висів люпину однорічного з майбутнім його заорюванням для збагачення грунту поживними речовинами та покращенням його водно-фізичних показників, на даній території.

Така система включає в себе такі прийоми. Восени після викопування садивного матеріалу, проводиться глибока оранка з внесенням фосфорно-калійних добрив. Рано на весні боронують у два сліди. Перед висівом насіння проводять культивацію КРН-4,2 на глибину загортання насіння (3-4 см). Для ураження насіння люпину бульбочковими бактеріями його обробляють нітрагіном у розрахунку 0,5 кг на 200 кг насіння. Норму висіву насіння люпину однорічного, я взяв 200 кг на 1 га.

Посіви люпину не потребують особливого догляду. Тільки при утворенні кірки проводиться післяпосівне боронування. В фазі утворення 2-3 листочків проводиться підживлення фосфорно-калійними добривами з розрахунку 20-30 кг на 1 га. Заорювання зеленої маси люпину потрібно в період утворення на головній стеблині блискучих бобів, на глибину 20-25 см. У цій фазі нагромадження у рослинах азоту і зеленої маси максимальне (30-40 т на га). Спочатку люпин скошують або коткують (ЗКВГ-1,4), подрібнюють дисковими боронами БДН-3 і заорюють плугам ПЛН-4-35 на глибину 24 см. Подальший догляд за паром полягає в утримані поверхні ґрунту в чистому та пухкому стані.

3.3 Система застосування добрив

Для нормального росту і розвитку рослин крім води та світла потрібні в тій чи іншій кількості мінеральні сполуки. Вважається, що рослини потребують понад 16 різних хімічних елементів. Три основні - кисень, вуглець, водень (та частково азот) - вони отримують з повітря і води, а решту з ґрунту. Мінеральні елементи, які деревні рослини поглинають з ґрунту, діляться на дві групи: макро- та мікроелементи. Більшість мікроелементів у рослинах або входить до складу ферментів або сприяє їх утворенню. Вони є каталізаторами хімічних реакцій, що проходять в клітинах, впливають на фізико-хімічні властивості колоїдів клітини, підвищують стійкість рослини при несприятливих умовах навколишнього середовища.

Виключення того чи іншого життєво важливого елемента з поживної суміші може призвести до загибелі рослини. Тому, ефективність вирощування садивного матеріалу в лісових розсадниках багато в чому залежить від рівня забезпеченості рослин елементами мінерального живлення.

Вносити добрива при вирощуванні садивного матеріалу потрібно не тільки в зв'язку з недостатньою родючістю ґрунту розсадника, а й тому, що при викопуванні сіянців та саджанців разом з кореневою системою рослин з полів вивозиться від 3 до 20 т родючого ґрунту. Значна частина поживних речовин вилучається з ґрунту в процесі росту і розвитку садивного матеріалу. В зв'язку з цим внесення добрив в розсадниках при вирощуванні садивного матеріалу є ефективним агротехнічним прийомом.

3.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування

Забезпеченість рослин поживними речовинами в декоративних розсадниках, як і в сільському господарстві, регулюють внесенням добрив. Дія добрив різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в ґрунті, покращують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів.

Вносити добрива на поля сівозміни потрібно за певною системою, яка б забезпечувала високий рівень живлення рослин упродовж всього вегетаційного періоду. В той же час не можна допускати внесення завищених доз добрив, що може стати причиною небажаних наслідків. Основою правильної системи внесення добрив є: забезпеченість ґрунту елементами мінерального живлення, біоекологічні особливості порід, розмір вилучення поживних речовин з ґрунту разом із садивним матеріалом, результати польових та вегетаційних дослідів.

Основою для розробки раціональної системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих видів рослин на різних етапах їх розвитку. Тому, ефективність добрив багато в чому залежить від строків та способів їх внесення. Залежно від строків внесення розрізняють до посівне (основне), припосівне (присадивне), та післяпосівне (підживлення) добриво.

Основне добриво відіграє важливу роль у живленні рослин. Як правило, це більша частина загальної дози добрива, необхідної для створення сприятливих умов живлення тієї чи іншої культури. Основне органічне і мінеральне добриво вносять до посіву або посадки під глибоку оранку. Час внесення залежить від багатьох умов: ґрунту, клімату, агротехніки вирощування садивного матеріалу та властивостей добрив. Вношу 5/6 частин азотних добрив, 2/3 - фосфорних та 5/6 - калійних.

Припосівне добриво вношу в розмірі 1/6 частини фосфорних добрив для живлення рослин у зону висіву або садіння в початковий період їх життя. В цій фазі більшість рослин не мають ще добре розвинутої кореневої системи, а тому слабо використовують добрива, що внесені під глибоку оранку.

Підживлення рослин має велике значення для задоволення потреб рослин поживними речовинами у період вегетації , нестача яких іноді спостерігається в періоди інтенсивного росту садивного матеріалу. Розрізняють підживлення кореневе, коли добрива вносять у грунт або на його поверхню, і позакореневе, коли елементи мінерального живлення потрапляють до рослини через листя при обприскуванні їх розчином добрива. Для кореневого підживлення використовують сухі або рідкі добрива. При цьому вношу 1/6 частину азотних, фосфорних та калійних добрив.

3.3.2 Види дози, терміни та технологія внесення добрив

Для своєї ділянки я вибрав наступні види добрив:

а) органічне - торф. У розсаднику буду вносити добре розкладений низинний торф під зяблеву оранку з основним внесенням мінеральних добрив, механізмом РПТУ-2. Норма внесення відповідно становить 27 т/га.

б) азотне - натрієва селітра (вміст діючої речовини 15%), реакція добрива лужна;

в) фосфорне - суперфосфат гранульований (вміст діючої речовини 19,5%) реакція добрива кисла;

г) калійне - сельвініт (вміст діючої речовини 13%) реакція добрива кисла.

Внесення мінеральних добрив буде комплексним. Перед висівом та декоративних культур агрегатом АРУ-0,5, та підживленням протягом вегетативного періоду.

Вибираючи мінеральні добрива, стежив за тим, щоб їх можна було змішувати. Дози внесення, що я буду вносити, приводжу в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7. Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

РОЗДІЛ 4. Технологія та виробнича собівартість 4. 4. 4. 4.Вирощування садивного матеріалу

.1 Особливості вирощування сіянців

.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу

Насіння що швидко втрачає схожість (тополі, верби, ільмові, берези та інші), найчастіше висівають відразу після збирання влітку або восени.

При створенні певних умов насіння можна зберігати на складах відкритим способом кілька років (кленів та ясена протягом 2 років, смереки, модрини, яблуні, груші, гледичії 4 і сосни 6 років). В герметично закритій посудині при 0°С насіння сосни та смереки добре зберігається протягом 10-15 років. При вологості вище критичної швидко починається старіння протоплазми і зменшується тривалість життя насіння. Так, збільшення вологи насіння сосни з 8-9 до 13,8 % підвищує виділення вуглекислоти насіння сосни в 10 разів. При вологості нижче критичної дихання та всі процеси, які пов`язані з обміном речовин, що призводить до старіння насіння, уповільнюють, і, як правило, спостерігаються в стані спокою.

Для зберігання насіння більшості деревних рослин найсприятливішим є постійна температура навколишнього середовища в межах 0-5°С (для насіння сосни від 0 до -2°С) і постійна вологість повітря в межах 40-50 % (але не більше 70 %), при яких воно знаходиться в стані майже повного спокою. Рекомендована вологість насіння при зберіганні, сосна звичайна 6-8 %, а берези 7-8 %. Зниження температури, як і вологості середовища, призводить до сповільнення процесів життєдіяльності і витрат запасних поживних речовин, що зберігають високий біоенергетичний рівень насіння.

Для життєздатності насіння найшкідливішим є відносно низький парціальний тиск. Про це свідчить той факт, що в усіх випадках насіння втрачає життєздатність швидше при підвищенні вмісту кисню від 0 до 21 %,ніж при підвищенні до100 %, при якому вона не змінюється, або змінюється дуже повільно.

Зберігання насіння в’яза гладенького не проводиться, так як насіння цієї породи висівається у розсаднику одразу ж після його збору через декілька днів у травні-червні.

З метою попередження загибелі насіння в’яза гладенького, а також захворювання сходів і сіянців інфекцію знищують протруюванням насіння перед висіванням в ґрунт. Такі заходи не тільки знищують інфекцію на поверхні самого насіння, а й захищають його та проростки від збудників полягання (та інші) в ґрунті на 1-1,5 місяця. Для профілактики захворювання насіння перед висіванням застосовую метод мокрого протруювання розчином марганцевокислого калію концентрацією 0,5 %, для чого його занурюють у розчин на 2 годин, а потім виймають і просушують до стану сипкості. Інколи застосовують 3 %-й розчин, в якому витримують 30 хв.

Обрахунок кількості та вартості садильного матеріалу для виробничих відділень розсадника, розрахунок щорічних витрат на зберігання підготовку насіння до висіву.

Для створення посівів ми повинні мати деякий запас насіння та проводити підготовку його до висіву.

Спочатку ми розрахуємо кількість та вартість насіння для посівного відділення, для цього ми застосуємо розрахункову таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 Розрахунок кількості та вартості насіння

Отже починаємо заповнення таблиці, У стовпчик 2 ми записуємо назву породи сіянці якої будемо вирощувати. У стовпчик 3 записуємо клас якості насіння, що ми умовно приймаємо як перший клас. Норма висіву насіння на 1 м посівної борозенки брав з додатка 11 (Мауер В.М., Гордієнко М.І., Бровко Ф.М., Озадовський В.В. методичні поради до курсового проекту, - К.: Кафедра лісових культур, 2003. 60 с..)

Норму висіву насіння на 1м борозенки ми беремо з додатку 11, і в зоні полісся вона для в’яза становить 3 грами.

Довжину посівних борозенок ми визначаємо за допомогою формули (4.1.):

 4.1

де n - кількість посівних борозенок у стрічці, шт..;

В - ширина стрічки плюс між стрічкова відстань, м;пос - площа сівби, га.

У нашому випадку основні величини становлять:- для в’яза вона 4шт.;

В - для в’яза становить 1,5 м.;пос -для дуба становить 1,3 га.

Отже зробивши підстановку ми отримуємо:

для дуба:

Ціна 1кг насіння (стп.7) ми беремо з додатку 20[8], що для дуба становить 5,0грн/кг.

Потребу в насінні (стп.6) ми обчислюємо шляхом множення норми висіву насіння на 1 п.м,(стп.4) на довжину посівних борозенок (стп.5).

Вартість насіння (стп.8) ми обчислюємо шляхом множення потреби в насінні, (стп.6) на ціну 1кг насіння.

Підготовкою насіння Дуба звичайного (Quercus robur L.) перед посівом буде використаний тільки один прийом, обробіток насіння фунгіцидами. Цю операцію висвітлено в табличці 4.2.

Таблиця 4.2. Щорічні витрати на зберігання насіння та підготовку насіння до посіву

4.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянці

Насіння в’яза гладенького висіватиму наприкінці весни або на початку літа, одразу ж після його достигання та збирання. В осінніх та ранньовесняних посівах спостерігається низька схожість насіння. Висіваються насінини у добре зволожений грунт сівалкою СПН-4. Норма висіву насіння 3г на 1 погонний метр посівної борозенки, та загортається на глибину 1,5-2 см. Після чого посіви прикочуються котком ЗКВГ-1,4 для більш сприятливого зволоження насіння капілярною вологою. Після всходів посіви мульчують та поливають водою. П’ять разів проводимо механізований догляд агрегатом Т-25А, МВН-2,8, та чотири рази ручний догляд протягом літа. Ці прийоми використовуються для знищення бур’янів та кірки на поверхні грунту. Стандартними сіянці в’яза гладенького стають за 1 рік, після чого їх викопують викопочним плугом ВПН-2,0. Витрати на агротехнічні заходи по вирощуванню сіянців дуба звичайного ( Quercus robur L.) наведено в табличці 4.3.

Таблиця 4.3 Вартість щорічних витрат на вирощування сіянців дуба звичайного ( Quercus robur L.) в посівному відділенні розсадника

4.2 Особливості вирощування укорінених живців

Одним із перспективних способів розмноження керії японської є розмноження стебловими живцями, що забезпечує отримання генетично однорідних саджанців, із збереженням сортової чистоти і господарсько-цінних ознак материнських осіб.

В основі кореневласного розмноження лежить висока здатність адвентивних коренів із стеблового пагона до регенерації. Однак, проявлення цієї здатності залежить від різних біотичних і абіотичних факторів. Передусім від фізіологічної підготовленості, зон ростових пагонів, умов укорінення, хімічних факторів і т.д.

Для цієї садової культури необхідна розробка ефективних заходів, що сприяють підвищенню регенераційної здатності у стеблових живців з метою прискореного розмноження.

В залежності від строків живцювання і типу пагона спостерігається різниця в процесі регенерації адвентивних коренів у стеблових живців розмножуваних рослин.

Найкращу приживлюваністю показують живців з тієї частини пагона, яка була напівздерев’янілою, дещо гірше укорінюються здерев’янілі, а пагони, заготовлені з трав’янистою консистенцією, гинули повністю.

В рекогносцирувальних дослідах, при ранніх строках (кінець травня) висаджування живців, укорінюваність є слабкою і економічно недоцільною, однак живці з базальної та медіальної частини пагона укорінються краще, ніж з апікальної. Регенераційна здатність живців у більш пізніші строки також є вищою (липень), коли вони є ще напівздерев’янілими.

Належить відмітити, що при оптимальних строках живцювання (червень, липень) число адвентивних коренів першого порядку, в розрахунку на один живець, залежно від сорту, а також від типу живця, є різним

Умови Полісся України дозволяють з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна вирощувати кореневласні саджанці керії японської. Технологія зеленого живцювання дає змогу у 1,5-2 рази скоротити строки вирощування садивного матеріалу. Досліди показали, що одержані кореневласні рослини з місця укорінення необхідно далі дорощувати в рік живцювання або протягом наступного вегетаційного періоду.

Експериментальні дослідження багатьох авторів свідчать про те, що дорощування кореневласних саджанців малопоширених плодових і ягідних культур з врахуванням агрокліматичних умов дотепер вивчені недостатньо. Питання дорощування укорінених живців є слабким місцем технології живцювання і це на думку багатьох дослідників, значною мірою стримує широке практичне розповсюдження і впровадження малопоширених плодових і ягідних культур.

За традиційною технологією живцювання і дорощування декоративних культур стеблові живці після їх укорінення до кінця вегетаційного періоду залишаються на грядах без пересаджування. В цей період режим зволоження змінюється до 2-5 поливів на добу. З метою закалювання укорінених живців проводять їх провітрювання, а через 20-30 днів після масового укорінення плівка знімається і молоді рослини ростуть і розвиваються в умовах відкритого ґрунту без пересаджування до настання заморозків. Весною наступного року укорінені живці викопують з гряд укорінення і висаджують в поле на дорощування.

В умовах Полісся України з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна використовувати весняне, літнє та осіннє пересаджування кореневласних рослин на дорощування. Належить відмітити, що стеблові живці, при укорінюванні в умовах дрібнодисперсного зволоження, дуже вимогливі до умов пересаджування у відкритий грунт

4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

Потреби шкілки розсадника приводжу у вигляді таблиці 4.4.

Таблиця 4.4. Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника

Стовпці 2 та 3 я заповнюю з планового завдання. Площу садіння (стп.4) виписую з таблиці 6. Також з цієї таблиці беру дані для заповнення стовпчиків 5 та 7. Потреба сіянців на 1 га (стп.б) я визначаю діленням обсягу посадки на всю площу (стп.7) на площу садіння (стп.4). Ціну за 1 тис.шт. сіянців (стп.8) встановлюю за діючими цінами на садивний матеріал в лісогосподарських підприємствах - додаток 20. Загальну вартість садивного матеріалу обчислюю як добуток потреби в сіянцях на всю площу (стп.7). на його прейскурантну ціну (стп.8). Підбиваю суму по вартості садивного матеріалу (стп9) загалом по шкільному відділенню.

4.3.2 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

Щоб створити лісові культури використовую 2-3-річні некроновані саджанці висотою 0.4-0,8 м, яка .дозволяє механізувати процес їх висаджування на постійне місце. Такі саджанці мають оптимальне співвідношення між наземною частиною рослин та їх кореневою системою, краще приживаються на лісокультурній площі, стійкіші до несприятливих умов навколишнього середовища і раніше вступають у період швидкого росту, ніж одновікові сіянці.

Основний обробіток ґрунту у шкільному відділенні проводжу на глибину 35-40 см плугами ПЛН-4-35. Глибина культурної оранки не повинна бути більшою за глибину гумусового шару ґрунту. Напередодні висаджування саджанців проводжу культивацію культиватором на глибину 25-30см з одночасним боронуванням.

Для посадки у шкільне відділення відбираю здорові, добре розвинені саджанці, без ознак пошкоджень, з рівним стовбурцем і достатньо розгалуженою кореневою системою. Перед висаджуванням у .саджанців відрізаю пошкоджені корені, укорочую до 18-20см кореневу систему, яку вмочую у бовтанку з перегною. Для кращої приживлюваності рослин в бовтанку додаю гетероауксин або інші стимулятори росту.

Строки і схеми висаджування залежать від конкретних грунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей порід, прийнятих сівозмін і вимог до сіянців.

Окрім вказаних факторів, при встановленні схеми висаджування передбачаю можливість застосування механізмів при виконанні основних робіт по вирощуванню садивного матеріалу.

Досягнення високої приживлюваності саджанців у шкільному відділенні можливе при своєчасному і якісному виконанні посадки (недопущення пересихання коренів рослин, дотримання необхідної глибини садіння рослин, т.п.).

Догляд за саджанцями включає полив, розпушування ґрунту, боротьбу з бур’янами, підживлення, захист їх від хвороб і шкідників.

Впродовж усього періоду вирощування саджанців грунт у школі витримують у чистому й пухкому стані. У перший рік його розпушую 4-5раз. У наступні роки кількість розпушень зменшую до трьох. Для запобігання ущільнення ґрунту розпушення проводжу на різну глибину.

Викопую саджанці навесні до набрякання бруньок плугом ВПН-2.

Витрати на агротехнічні заходи по вирощуванню саджанців ялини європейської (Picea europea) наводжу в табличці 4.5.

Таблиця 4.5. Вартість щорічних витрат на вирощування саджанців насіннєвого походження Бука лісового ( Fagus silvatica L.)

4.3.3 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців вегетативного походження

У відділі вегетативного походження будуть вирощуватися саджанці Горобини звичайної ф.плакучої (Sorbus aucupariа“Pendula” ). Посадка дичок буде проводитися восени на полі яке було в поточному році під паром. Проведення посадки в осінній період зумовлене наявними ґрунтами, які в моєму розсаднику є легкі за механічним складом, та породою яка буде вирощуватися. Так як даний вид є листопадним то краще його висаджувати після закінчення сокоруху. Також осінній посів дасть змогу більше розтягнути агротехнічні строки та дати роботу робітникам які в осінній період байдикують. Після заорювання сидерату в грунт проведеться культурна оранка та розпочнуться роботи по підготовці ґрунту до посадки дичок. Посадка дичок буде проводитися саджалкою СШН-3. Загортання дичок повинно бути не вище ніж 1-2 см над кореневою шийкою. Висадивши дички на полі потрібно буде їх обгорнути вручну на висоту 10-15 см. Окуліровка проводиться весною у період інтенсивного висхідного сокоруху. Для кращої приживлюваності окуліруваних рослин потрібно обгорнути їх ґрунтом на 10-12 см.

Починаючи з травня проводимо п’ять разів механічний догляд агрегатом МВН-2,8 та чотири рази ручний. З кожним роком ці догляди будуть зменшуватися на 1. Полив буду розпочинати на початку літа і продовжувати до спадання літньої спеки.

За вегетаційний період роблю одне підживлення мінеральними добривами.

В другому полі окулянтів першого року вирощування, я проводжу навесні формування крони та догляд за штамбом. Обрізання парості проведу два рази навесні та восени. Ручний та механізований догляд, полив та підживлення проводиться в ті ж строки, що і в полі дичок.

На другий рік вирощування окулянтів, я передбачаю такі операції, як догляд за кроною та штамбом, ручний, механізований обробіток грунту, який проведеться відповідно 2 та 3 рази за вегетаційний період, підживлення один раз, викопування окулянтів горобини звичайної форми плакучої відбудеться восени після закінчення сокоруху.

4.4 Особливості вирощування декоративних саджанців з закритою кореневою системою

Сіянці та саджанці із закритою (нетравмованою) кореневою системою - особливий вид садивного матеріалу деревних рослин, виробництво якого здійснюється в розсадниках на спеціальних площах (полігонах) відділу вирощування і формування. Вирощування його часто поєднує роботи у закритому (розмноження і отримання вихідного матеріалу) і відкритому ґрунті (дорощування і формування садивного матеріалу - сіянців, саджанців). Виробництво сіянців і саджанців із закритою кореневою системою більш технологічне, і тому організація його потребує вирішення окремих специфічних питань щодо: підготовки та оснащення полігону; вибору способу зрошування та облаштування зрошувальної мережі; підбору ємностей (контейнерів) і підготовки субстрату; технологій наповнення контейнерів субстратом, добривами та засобами хімічного захисту і висаджування (пересаджування) рослин; підтримання оптимальних режимів живлення рослин: мінерального, водного, повітряного; захисту рослин від шкідників і збудників хвороб; збереження їх в зимовий період; утилізації використаних під час виробництва матеріалів (контейнерів і ємностей, субстрату, відходів) тощо.

У багатьох випадках організація підприємств з виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою економічно вигідніша ніж у розсадниках, де вирощується традиційний садивний матеріал з відкритою кореневою системою. Високі техніко-економічні показники виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою визначаються наявністю ефективно працюючих машин, механізмів і устаткування; правильним вибором ємностей для вирощування рослин; високими посівними якостями насіння та деякими іншими факторами.

Садивний матеріал із закритою кореневою системою, завдяки його специфічним особливостям (можливості висаджування практично упродовж усього року та вищій приживлюваності), використовують для лісокультурних цілей (сіянці та маломірні саджанці) і особливо широко для озеленення житлових, рекреаційних і промислових територій (саджанці дерев і кущів).

Відомо багато факторів і чинників, які зумовлюють сучасну актуальність культури декоративних та інших деревних рослин в горщечках та контейнерах і які можна об'єднати у такі чотири групи:

.        Організаційні:

•        культура рослин в ємностях не залежить від складу та особливостей мінерального ґрунту і тому може мати місце як у розсадниках зі сприятливими, так і з несприятливими ґрунтовими умовами (високою кислотністю, низькою родючістю, незадовільною структурою ґрунту тощо);

· контейнерування або переконтейнерування не пов'язане з конкретними агротехнічними термінами, що забезпечує рівномірний розподілу впродовж року потреби розсадника у робочій силі;

· садивний матеріал із закритою кореневою системою значно розширює строки садіння на постійне місце, дозволяє транспортувати на значні відстані без упаковки і спеціальної тари, а також реалізувати і висаджувати його з листям і квітами, що збільшує попит, а відтак і ціну.

2.      Агротехнічні:

· можливість вирощування великомірного садивного матеріалу деревних рослин, які погано переносять пов'язане з пересаджуванням травмування кореневих систем (Cyticus, Pyracanta);

· культуру рослин у контейнерах легше захищати від несприятливих умов довкілля, вони краще переносять посуху і заморозки;

· збільшення в асортименті декоративного садивного матеріалу питомої ваги рослин, які отримують шляхом мікрокпонального розмноження in vitro і потребують поетапної адаптації їх до субстрату та умов відкритого ґрунту in vitro, яку краще здійснити при дорощуванні в контейнерах із субстратом (передусім троянд, бузку та ін.);

· приживлюваність рослин із закритою кореневою системою вища, ніж садивного матеріалу із відкритими коренями.

· відсутність ефективних, екологічно чистих засобів і прийомів проти "втоми" ґрунту, внаслідок тривалого вирощування на одній і тій же площі садивного матеріалу деревних рослин.

3.      Технологічні:

· контейнерна культура більш технологічна і дозволяє значно підвищити, порівняно з відкритим ґрунтом, рівень механізації робіт з вирощування садивного матеріалу;

· немає потреби у пакуванні садивного матеріалу, необхідного при реалізації матеріалу з відкритою кореневою системою.

4.      Економічні:

· дозволяє раціональніше і ефективніше використовувати вихідний садивний матеріал (насіння, живці, сіянці), добрива, засоби захисту і воду для вологозабезпечення;

· вихід садивного матеріалу в контейнерах з одиниці площі значно більший, ніж при вирощуванні його у відкритому ґрунті з відкритою кореневою системою.

Ріст темпів виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою пов'язаний також із збільшенням питомої ваги лісового садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

Недоліки контейнерної культури:

· виробництво її значно дорожче, ніж вирощування садивного матеріалу з відкритою кореневою системою, оскільки потребує ємностей та контейнерів різних розмірів, спеціально обладнаних площ (полігонів, теплиць), спеціальних машин і механізмів для контейнерування і транспортування рослин, зрошувальних систем, субстрату, специфічних добрив, засобів захисту тощо;

· виробництво її потребує більшої ретельності та суворого дотримання прийнятої технології. Помилки при вирощуванні рослин (порушення мінерального,водного, повітряного режимів) в обмеженому контейнером просторі проявляються значно швидше і мають більш негативні наслідки, ніж при виробництві садивного матеріалу у відкритому ґрунті;

· необхідність утилізації використаних матеріалів: субстрату, контейнерів (ємностей з поліетилену, полістиролу, пластмаси тощо) та очистки води, використаної для зрошення;

· специфічні труднощі, пов'язані з несвоєчасним пересаджуванням (переконтейнеруванням) рослин: пошкодження кореневих систем, що пронизали ємність, формування кільцеподібних коренів внаслідок обмеження ємністю простору для їх розвитку, що може стати причиною відмирання таких дерев на постійному місці у майбутньому;

· необхідність переміщення разом з рослинами субстрату під час їх транспортування і висаджування.

У ході дискусії, яка ведеться нині у колі фахівців контейнерної культури, практики і науковці розсадництва найчастіше порушують питання стосовно:

· пошуку сучасних, екологічно чистих, придатних для багаторазового використання ємностей для контейнерування рослин;

· зменшення у процесі виробництва контейнерної культури обсягів використання засобів хімічного захисту рослин та гербіцидів;

· поліпшення якості та спеціалізації субстрату (для контейнерних культур окремих видів і етапів виробництва);

· поліпшення якості води та розробки нових, раціональніших способів зрошення контейнерної культури.

4.5 Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

У зв’язку з виробництвом садивного матеріалу у розсаднику виникають певні затрати на його вирощування, а саме на допоміжні матеріали які використовуються для досягнення продуктивної роботи насіннєвого та шкільних відділень саджанців насіннєвого та вегетативного походжень.

Такі витрати по-насіннєвому відділенню пішли на закупівлю органічних та матеріальних добрив, мульчі яка так необхідна для оберігання сходів в’яза гладенького від згубної дії сонця. Шпагат буде використаний при викопуванні сіянців для зв’язування їх у пучки по 100 шт. Розхід шпагату на сто сіянців становить 1 грам.

У шкілці саджанців насіннєвого походження з допоміжних матеріалів будуть використані органічні, мінеральні добрива та шпагат з розрахунку 1грам на 10 саджанців.

У відділі саджанців вегетативного походження будуть також затрати на добрива органічні і мінеральні, при окуліровці виникне потреба у садовому варі та поліетиленовій плівці для кращої приживлюваності прищепи до підщепи. Садовий вар та плівка розраховуються як 1 грам на 10 рослин.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали розраховую у табличці 4.7.

Табличка 4.7. Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

4.5.1 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу

Для обґрунтування витрат які мають витратитися при виконанні робочого плану наводжу в табличці 4.8.

Табличка 4.. Кошторис виробничої собівартості продукції розсадника

4.5.2 Економічна доцільність вирощування сіянців та саджанців

План реалізації продукції (таб. 4.9.) характеризує виробничу діяльність розсадника як госпрозрахункового підприємства, у якого вартість реалізованої продукції не тільки покриває виробничі витрати, але й дає певний прибуток, що використовується для зміцнення і розширення виробництва та поповнення бюджету.

Таблиця 4.9. План реалізації продукції

Отже, як бачимо виробництво кожного з видів рослин не є збитковим, але з розвитком підприємства нам потрібно застосовувати передові технології, що дасть нам можливість ще більш ефективніше використовувати виробничі потужності

РОЗДІЛ 5. Організація і охорона праці в декоративному розсаднику

.1 Організація праці

Організація праці в декоративних розсадниках спрямована на підвищення ефективності виробництва шляхом раціонального використання наявних трудових та матеріально-технічних ресурсів, створення сприятливих умов для працюючих у господарстві. Тобто, ми повинні розрахувати чисельність та склад бригад та ланок. Я розраховую ці показники за допомогою розрахункової таблиці 5.1. Кількість людино-днів, необхідних для виконання виробничого завдання, у розрізі відділень розсадника та місяців року беру з 4 розділу. Потребу робітників у розрізі місяців визначаю шляхом ділення людино-днів на 22 (пересічну кількість робочих днів у місяці з урахуванням несприятливих метеорологічних умов, святкових та вихідних днів). Виходячи з таблиці 5.1., я приймаю, що найбільш доцільним буде використання 6 постійних робітників. Решту трудоднів я покриваю тимчасовими робітниками. На рисунку 5.1. схематично відображаю потребу розсадника в трудових ресурсах.

У зимові місяці, коли немає роботи на розсаднику, постійні робітники можуть бути зайняті на підсобному господарстві, або переходити, як тимчасові у підпорядкування зеленбуду або комунгоспу

Таблиця 4.7. Розрахунок потреби розсадника в робочій силі

5.2 Охорона праці та техніка безпеки

Охорона праці передбачає систему заходів, спрямованих на створення безпечних і нормальних умов праці. Вона включає всі правові, технічні та санітарно-гігієнічні норми, обов’язкові для дотримання всіма працівниками лісового господарства.

Відповідальним по розсаднику є директор підприємства. Обов’язковий інструктаж по техніці безпеки приводить інженер з техніки безпеки з обов’язковим підписом інструктованих у журналі інструктажу з техніки безпеки.

Роботи на розсаднику слід проводити з великою обережністю. Це пов’язано з використанням в багатьох операціях техніки. В цілому в постійному лісовому розсаднику слід проводити роботи з підвищення охорони праці та техніки безпеки.

В кожному декоративному розсаднику повинно бути організоване інструктування по техніці безпеки.

Найбільш вагомими з правил техніки безпеки є:

1) перед початком робіт всі працівники зобов'язані пройти інструктаж по техніці безпеки, про що повинні розписатися в спеціальному журналі;

2) стороннім заборонено знаходитися поблизу працюючої техніки та на робочих площадках;

3) машини, що працюють у зчіпці з тракторами, повинні мати жорстке з’єднання;

4) не можна працювати на несправному обладнанні;

5) перед початком руху трактора з навісним обладнанням потрібно впевнитись, що немає небезпеки зачепити кого-небудь піднятим знаряддям;

6) забороняється їздити на піднятій навісній машині;

7) поворот трактора потрібно виконувати плавно і впевнившись, що в межах його досягання немає людей;

8) при зустрічному роз’їзді тракторів необхідно дотримуватись відстані 2 м один від одного;

9) під час тривалої зупинки трактора не можна залишати машину в піднятому стані;

10)   опускання і піднімання машини в робоче положення дозволяється тільки на прямолінійних ділянках руху;

11)   забороняється працювати в нічний час без відповідного освітлення;

12)   не можна повертати агрегат, якщо його робочі органи занурені в грунті;

13)   заборонено під час роботи подавати насіння до висіваючих апаратів руками;

14)   не можна заправляти двигун пальним під час роботи чи поблизу відкритого вогню;

15)   не можна їздити на причіпних машинах, ставати під час роботи між трактором і причіпними машинами під час руху;

16)   для від'єднання навісної машини від трактора необхідно опустити машину в крайнє нижнє положення і тільки після цього відокремити від трактора;

17)   на роботах, що пов'язані з використанням хімічних отруйних речовин, необхідно суворо дотримуватися наступних правил безпеки:

· всі роботи, де використовуються отруйні речовини, повинні виконуватись під керівництвом керівника робіт;

· особи, що працюють з отрутами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни;

· при перевезенні отрут потрібно ретельно їх запакувати і перевозити в герметичній тарі;

· не можна одночасно перевозити отрутохімікати і продукти харчування;

· ділянки, де проводяться хімічні заходи потрібно закрити для доступу сторонніх осіб не менше ніж на одну добу;

· на оброблених ділянках необхідно встановити попереджувальні знаки, що забороняють доторкатися до обробленої рослинності;

проводити дрібний ремонт машини дозволяється лише при вимкненому двигуні та атмосферному тиску рідини в повітряному ковпаку обприскувача

Список використаної літератури

1. Довідник з гербалогії І. Д. Примак, С. М. Косолоп, П. І. Ковбасюк, В. В. Андрієнко. За ред.. І. Д. Примака - К:. Кондор, 2006. -370 с.

. “Лісові культури” М.І. Гордієнко, Г.С.Корецький, В.М.Маурер. - К.: Вид-во “Сільгоспосвіта”, 1995. - 328с.

.“Лісовий розсадник”. Методичні поради з курсового проектування для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” зі спеціальностей:

7.130401 - “Лісове господарство”

.130402 - “Садово-паркове господарство”

4. Маурер В.М. “Декоративне розсадництво. ” Навчальний посібник.-Вінниця: Нова Книга. 2007.-264 с., іл.