Лісові культури для Літинського лісництва 'ДП Хмільницьке ЛГ'
КУРСОВА
РОБОТА
Лісові
культури для Літинського лісництва «ДП Хмільницьке ЛГ»
ВСТУП
Перед нашим лісовим господарством, з
метою забезпечення всезростаючих потреб різних галузей народного господарства
України в лісовій сировині, ставиться невідкладне завдання створення і
вирощування високопродуктивних, якісного складу та біологічно стійких лісових
насаджень штучного походження. Крім того, невідкладним завданням є також
створення захисних та декоративних насаджень.
Завдяки створенню лісових культур
вирішується ряд питань стосовно біології і господарської цінності майбутнього
лісу. Зокрема забезпечується оптимальний склад майбутніх деревостанів з
перевагою господарсько-цінних деревних порід, формуються найбільш раціональні
біологічні взаємовідносини між породами шляхом цілеспрямованого добору порід і
взаєморозміщення рослин, реалізується можливість введення в лісові насадження
швидкорослих і цінних порід - інтродуцентів.
Створення лісових культур запобігає
небажаній зміні деревних порід, коли замість господарсько-цінних порід
поновлюються менш цінні.
Вирішення цих проблем не можливе без
розвитку лісонасінницької справи створення штучних лісових насаджень. У
господарській діяльності лісових підприємств України лісові культури займають
ведуче місце. В державному лісовому фонді малолісної України майже кожен другий
гектар лісу - рукотворний.
Для задоволення потреб у садивному
матеріалі дерев і чагарників, в лісовому господарстві створена і функціонує
ціла сітка спеціалізованих лісових розсадників по вирощуванню потрібного
садивного матеріалу, головним чином, з відкритою кореневою системою із
застосуванням при цьому широкої та комплексної механізації і хімізації робіт
(гербіцидів, міндобрив, отрутохімікатів).
ЧАСТИНА 1. ЛІСОВІ РОЗСАДНИКИ
РОЗДІЛ 1. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ЛІСОВОГО
РОЗСАДНИКА
Сучасний базовий розсадник містить
значну кількість структурних елементів, об’єднаних у продукувальну (виробничу)
та допоміжну (службову) частини. Загальна площа лісового розсадника складається
з суми площ його структурних елементів, розрахунок кожного має свої
особливості.
Розрахунок площі лісового розсадника
проводиться окремо для всіх виробничих та службових частин. Вихідними даними
для розрахунку площ розсадника є планове завдання на щорічний випуск садивного
матеріалу в заданому асортименті та за термінами вирощування.
Лісові розсадники проектуються і
створюються переважно на тривалий термін функціонування (більше 5 років). Тому
розрахунок площі під розсадник є відповідальним етапом, від правильного
виконання якого залежить ефективність використання його території в
майбутньому.
.1 Розрахунок площі посівного
відділку
Площа посівного відділку складається
із площ, необхідних для вирощування планової кількості сіянців різних
аборигенних чи інтродукованих деревних порід, визначених завданням, упродовж
певного періоду часу. Оптимальна площа посівного відділку повинна становити
40-45% загальної площі розсадника.
Розрахунок площі необхідної для
вирощування порід в посівному відділку проводиться за допомогою такої формули:
= N*l / 10000*n* a, [1.1]
де S - площа посіву кожної породи,
для якої ведеться розрахунок, га; - щорічний плановий випуск сіянців даної
породи із врахуванням 10% на відпад і нестандартність, шт.; - ширина посівної
стрічки, м; - нормативний плановий вихід сіянців з 1-го погонного метра
посівного рядка, шт.; - кількість посівних рядків у стрічці, шт.
Плановий вихід сіянців з одного
погонного метра посівного рядка вибирають згідно з діючими нормативами для
окремих лісорослинних зон. Схеми висіву насіння порід, від яких залежить
кількість рядків у стрічці, підбирають з урахуванням передового досвіду,
особливостей вирощування сіянців конкретної породи, природних умов, наявності
знарядь та механізмів.
Запроектована схема висіву повинна
забезпечити нормативний плановий вихід сіянців (Nпв) з 1 га посівного
відділення. Для цього потрібно провести розрахунок за
формулою:пв=100/l*a*n*100, [1.2].
Отриманий результат повинен бути
більшим або дорівнювати нормативному. В іншому випадку необхідно підібрати іншу
схему висіву у напрямку збільшення кількості посівних рядків у посівній
стрічці.
10 30 10 30 10 60
Рис.1.1 Схема шестирядного
стрічкового посіву для сіянців хвойних порід.
15 45 15 70
Рис.1.2 Схема чотирирядкового
стрічкового посіву для сіянців листяних порід.
Розрахунок площі посівного відділку
розсадника наведено в табл.1.1
Таблиця 1.1
Розрахунок площі посівного
відділення
|
Порода
|
Планове завдання вирощування сіянців з врахуванням відпаду, тис.
шт.
|
Терміни вирощування, років
|
Схема висівання
|
Ширина посівної стрічки, м
|
Кількість рядків у стрічці, шт.
|
Кількість погонних метрів посівних рядків на 1 га, м
|
Плановий вихід сіянців
|
Необхідна площа щорічного вирощування, га
|
|
|
|
|
|
|
|
з1 пог. м, шт.
|
з 1 га, тис. шт.
|
1 - річок
|
2 - х річок
|
Разом
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
Модрина європейська
|
330000
|
2
|
10-30-10-30-10-60
|
1,5
|
6
|
40000
|
27
|
1080
|
0,31
|
0,31
|
0,62
|
|
Ялина звичайна
|
165000
|
2
|
10-30-10-30-10-60
|
1,5
|
6
|
40000
|
50
|
2000
|
0,08
|
0,08
|
0,16
|
|
Дуб звичайний
|
297000
|
2
|
15-45-15-70
|
1,45
|
4
|
27586
|
20
|
552
|
0,54
|
0,54
|
1,08
|
|
Дуб червоний
|
220000
|
2
|
15-45-15-70
|
1,45
|
4
|
27586
|
17
|
469
|
0,47
|
0,47
|
0,94
|
|
Липа дрібнолиста
|
110000
|
2
|
10-30-10-30-10-60
|
1,5
|
6
|
40000
|
15
|
600
|
0,18
|
0,18
|
0,36
|
|
Горіх чорний
|
220000
|
2
|
15-45-15-70
|
1,45
|
4
|
27586
|
12
|
331
|
0,66
|
0,66
|
1,32
|
|
Яблуня лісова
|
55000
|
2
|
10-30-10-30-10-60
|
1,5
|
6
|
40000
|
15
|
600
|
0,09
|
0,09
|
0,18
|
|
Черешня
|
66000
|
2
|
25-25-25-25-50
|
1,5
|
5
|
33333
|
13
|
433
|
0,15
|
0,15
|
0,30
|
|
Разом
|
|
2,48
|
2,48
|
4,96
|
1.2 Сівозміни в посівному відділку
Сівозміни в постійних лісових
розсадниках є основою впровадження високої агротехніки, відновлення
структурного стану та підвищення родючості грунту. Вони сприяють поліпшенню
фізичних властивостей грунту, кращому нагромадженню вологи в грунті, очищенню
полів від бур’янів, створюють умови для ефективнішої боротьби з шкідниками і
хворобами рослин. Крім того, сівозміни дають можливість у певному порядку і
планово використовувати продукційні земельні площі розсадника.
Необхідну кількість полів для
вирощування садивного матеріалу в посівному відділку можна вибрати лише після
того, як буде прийнята певна сівозміна. Саме з цією метою і приступаємо до
вибору схеми сівозміни.
Теоретичною і практичною основою
сівозміни є те, що безперервне вирощування садивного матеріалу на одному і тому
ж місці неминуче призводить до зменшення його стандартного виходу внаслідок
порушення структури грунту, щорічного виносу при викопуванні садивного
матеріалу значної кількості поживних речовин, накопиченні в грунті токсинів.
Зниження врожаю внаслідок
вирощування монокультури в лісових розсадниках означає падіння виходу
стандартного садивного матеріалу, головним чином сіянців, з одиниці площі:в першу
чергу через зменшення їх параметрів, і по-друге, в результаті ураження їх
збудниками хвороб, пошкодження ентомошкідниками, відмирання через несприятливі
грунтові та інші фактори.
З метою уникнення цих небажаних явищ
необхідно для конкретних умов підібрати раціональну схему сівозміни з певним
чергуванням вирощуваних порід і парів, запровадити схеми обробітку та удобрення
грунту.
Сівозміна - це послідовне науково
обґрунтоване чергування вирощуваних порід по роках і певне розміщення їх на
площі, яке супроводжується відповідною системою агротехнічних заходів. При
цьому забезпечується правильне чергування культур і парів на полях і за роками.
Ротація сівозміни - це період часу,
протягом якого через кожне поле пройдуть у певній послідовності всі сіянці
(саджанці) і пар згідно прийнятої схеми сівозміни. Частіше всього в лісовій
зоні на сірих лісових суглинистих грунтах застосовують 3-пільну сівозміну за
такою схемою: перше поле - сіянці однорічні; друге поле - сіянці однорічні та
дворічні; третє поле - чорний чи зайнятий пар.
В цьому плані загальним є положення,
що мінімальна кількість полів в сівозміні рівна максимальному віку вирощуваного
садивного матеріалу «плюс» одне поле. В нашому випадку (див. табл. 1.1),
виходячи із віку вирощуваних сіянців, мінімальна кількість полів у сівозміні
може бути три.
Для запроектованої схеми сівозміни
необхідно скласти ротаційну таблицю з переходом до нормальної сівозміни
(вихідні дані беремо з табл. 1.1), в якій потрібно навести порядок чергування
вирощування порід по роках (ротацію сівозмін).
Отже, перехід до нормальної
сівозміни відбувається на третій рік після первинного освоєння території
розсадника, а повна ротація проходить протягом трьох років.
Для запроектованої схеми сівозміни
складаю ротаційну таблицю, в якій наводиться порядок чергування вирощуваних
порід по роках (табл. 1.2)
Таблиця 1.2
|
№ поля Роки
|
Перше поле
|
Друге поле
|
Третє поле
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Перший
|
Модрина1 0,31 га Ялина1 0,08 га Дуб зв.1 0,54 га Дуб черв.1 0,47
га Липа1 0,18 га Горіх1 0,66 га Яблуня1 0,09 га Черешня1 0,15 га 2,48 га
|
C/г користування 2,48
|
C/г користування 2,48
|
Ротаційна таблиця у посівному
відділенні з переходом до нормальної сівозміни
табл. 1.2
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Другий
|
Модрина2 0,31 га Ялина2 0,08 га Дуб зв.2 0,54 га Дуб черв.2 0,47
га Липа2 0,18 га Горіх2 0,66 га Яблуня2 0,09 га Черешня2 0,15 га 2,48 га
|
Модрина1 0,31 га Ялина1 0,08 га Дуб зв.1 0,54 га Дуб черв.1 0,47
га Липа1 0,18 га Горіх1 0,66 га Яблуня1 0,09 га Черешня1 0,15 га 2,48 га
|
C/г користування 2,48
|
|
Третій
|
пар- 2,48 га
|
Модрина2 0,31 га Ялина2 0,08 га Дуб зв.2 0,54 га Дуб черв.2 0,47
га Липа2 0,18 га Горіх2 0,66 га Яблуня2 0,09 га Черешня2 0,15 га 2,48 га
|
Модрина1 0,31 га Ялина1 0,08 га Дуб зв.1 0,54 га Дуб черв.1 0,47
га Липа1 0,18 га Горіх1 0,66 га Яблуня1 0,09 га Черешня1 0,15 га 2,48 га
|
|
Четвертий
|
Модрина1 0,31 га Ялина1 0,08 га Дуб зв.1 0,54 га Дуб черв.1 0,47
га Липа1 0,18 га Горіх1 0,66 га Яблуня1 0,09 га Черешня1 0,15 га 2,48 га
|
пар- 2,48 га
|
Модрина2 0,31 га Ялина2 0,08 га Дуб зв.2 0,54 га Дуб черв.2 0,47
га Липа2 0,18 га Горіх2 0,66 га Яблуня2 0,09 га Черешня2 0,15 га 2,48 га
|
|
П’ятий
|
Модрина2 0,31 га Ялина2 0,08 га Дуб зв.2 0,54 га Дуб черв.2 0,47
га Липа2 0,18 га Горіх2 0,66 га Яблуня2 0,09 га Черешня2 0,15 га 2,48 га
|
Модрина1 0,31 га Ялина1 0,08 га Дуб зв.1 0,54 га Дуб черв.1 0,47
га Липа1 0,18 га Горіх1 0,66 га Яблуня1 0,09 га Черешня1 0,15 га 2,48 га
|
пар 2,48 га
|
.3 Розрахунок площі
деревно-чагарникової шкілки
Вихідними даними для розрахунку є
планове завдання щорічного випуску саджанців певного віку, запроектовані схеми
садіння та схеми сівозміни. Для розрахунків планове завдання збільшують на
відпад саджанців за період вирощування їх у шкілці, включаючи і нестандартні
(10-15%). Кількість полів у сівозміні повинна бути на одне поле більше від віку
вирощуваного садивного матеріалу. Кожне поле зайняте саджанцями певного віку, а
одне поле повинно відпочивати, як і у посівному відділенні.
На відміну від посівного відділку,
де на одному погонному метрі зростає в середньому 30-60 сіянців, в шкільному
відділі кожен сіянець, взятий із посівного відділку, висаджують окремо - з
певною відстанню між рядками. Таким чином, сіянці після висаджування називають
саджанцями, і кожен саджанець має свою індивідуальну площу живлення.
Площу щорічного садіння для кожної
породи розраховують за наступною формулою:
=(N*P)/10000, [1.3]
де S - площа одного поля, га-
щорічний плановий вихід саджанців з врахуванням відпаду, шт.- площа живлення
одного саджанця, м2
Площа одного поля дорівнюватиме сумі
площ щорічного садіння саджанців з заданого асортименту порід, а площа
деревно-чагарникової шкілки - добутку кількості полів у сівозміні на площу
одного поля.
При розрахунку площі одного поля
деревно-чагарникової шкілки дуже важливим аспектом є правильний вибір площі
живлення одного саджанця, тобто розміщення рослини на ділянці. Цей аспект
залежить насамперед від біологічних особливостей вирощуваного виду, віку
вирощуваного садивного матеріалу та механізмів, які застосовуються при садінні.
В першу деревно-чагарникову шкілку
висаджують сіянці та укорінені живці переважно шириною міжрядь 0,8-1,0 м і
розміщенням в ряду 0,25-0,5 м з числом висаджень рослин 20-50 тис./га. В другу
шкілку висаджують 3-4-річні саджанці роміщенням 1х1, 1,5х1,5м, а в третю шкілку
- 6-8-річні саджанці з роміщенням 3х2м.
В моєму випадку для вирощування
сіянців модрини європейської, дуба червоного та горіха чорного приймаємо схему
садіння 0,8×0,3 м.
Таблиця 1.3
Розрахунок площі
деревно-чагарникової шкілки
|
Породи
|
Планове щорічне завдання шт.
|
Термін вирощування, років
|
Схема садіння м х м
|
Площа живлення одного саджанця, м2
|
Площа щорічного садіння, га
|
Кількість полів у сівозміні, шт.
|
Загальна площа вирощування, га
|
|
Модрина європейська
|
14300
|
3
|
0,8*0,3
|
0,24
|
0,34
|
4
|
1,36
|
|
Дуб звичайний
|
5500
|
3
|
0,8*0,3
|
0,24
|
0,13
|
4
|
0,52
|
|
Горіх чорний
|
7700
|
3
|
0,8*0,3
|
0,24
|
0,18
|
4
|
0,72
|
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
0,65
|
-
|
2,60
|
Отже площа одного поля для
вирощування модрини європейської, дуба червоного та горіха чорного становить
0,65 га, а загальна площа деревно-чагарникової шкілки становить враховуючи
сівозміну згідно розрахунків - 2,60 га.
1.4 Розрахунок площі плодової шкіл
Розрахунок площі плодової шкілки
виконують за тими ж етапами, що і для деревно-чагарникової шкілки. Відмінність
полягає у наявності в плодовій шкілці так званого поля дичок, на яких проводять
переважно літні щеплення культурними сортами плодових рослин.
Кількість полів у сівозміні повинна
бути на два роки більша від віку вирощуваного садивного матеріалу. Якщо
заплановано щорічний випуск чотирьохрічних окулянтів, то в сівозміні повинно
бути 6 полів. Перше поле зайняте дичками, друге - окулянтами 1-го року, третє -
окулянтами 2-го року, четверте - окулянтами 3-го року, п’яте - окулянтами 4-го
року, шосте - під пар.
Площа живлення плодових рослин
залежить від віку вирощуваних саджанців(1-, 2- чи 3-річки), виду підщепи та
зони вирощування. Надмірне загущення рослин може призвести до значного зниження
якості садивного матеріалу.
Вихідними даними для розрахунку є
планове завдання щорічного випуску окулянтів певного віку, запроектовані схеми
садіння та схеми сівозміни. Враховуючи відпад саджанців за період вирощування
їх у шкілці, включаючи і нестандартні, для розрахунків планове завдання
необхідно збільшити на 20%.
Площа живлення плодових рослин
залежить від віку вирощуваних саджанців, виду підщепи та зони вирощування.
Площу щорічного садіння кожної породи розраховують за формулою [1.4].
S = (N×Р)/10000, [1.4.]
де S - площа одного поля, га;-
щорічний плановий вихід саджанців з врахуванням відпаду, шт.;
Р - площа живлення одного саджанця,
м2.
Результати розрахунків зведені в
табл. 1.4
Таблиця 1,4
Розрахунок площі плодової шкілки
|
Породи
|
Планове щорічне завдання, тис. шт.
|
Термін вирощування, років
|
Схема садіння, м х м
|
Площа живлення одного саджанця, м
|
Площа щорічного садіння, га
|
Кількість полів у сівозміні, шт.
|
Загальна площа вирощування, га
|
|
Яблуня лісова
|
10800
|
3
|
0,8*0,3
|
0,24
|
0,26
|
5
|
1,30
|
|
Черешня
|
10800
|
|
0,8*0,3
|
0,24
|
0,26
|
|
1,30
|
|
Всього
|
|
|
|
|
0,52
|
|
2,60
|
Площа щорічного садіння одного поля
плодової шкілки становить - 0,52 га. Загальна площа плодової шкілки складає -
2,60 га.
.5 Сівозміни в деревно-чагарниковій
та плодовій шкілках
Для правильного запровадження
сівозмін в шкільних відділеннях необхідно враховувати біологічні особливості
вирощуваних порід, а саме - швидкість їх росту, тривалість вирощування саджанців,
біологічні особливості порід.
Приймаючи до уваги запроектовані
схеми сівозмін для лісостепу, приймаємо наступні схеми сівозмін для шкільних
відділення.
для деревно- чагарниковoі шкілки -
3-пільну схему сівозмін.
для плодової шкілки - 5-пільну схему
сівозміни.
Вихідні дані для складання
ротаційних таблиць для деревно - чагарникової та плодової шкілок беремо з табл.
1.3 та 1.4. Порядок чергування вирощування саджанців і парів по роках для
деревно-чагарникової шкілки показаний у табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Ротаційна таблиця у
деревно-чагарниковій шкілці з переходом з переходом до нормальної сівозміни
|
№ поля Роки
|
Перше поле
|
Друге поле
|
Третє поле
|
Четверте поле
|
|
Перший (після пер- винного освоєння)
|
Модр.1 0,34 га Дуб1 0,13 га Горіх1 0,18 га 0,65
|
C/г користування 0,65
|
C/г користування 0,65
|
C/г користування 0,65
|
|
Другий
|
Модр.2 0,34 га Дуб2 0,13 га Горіх2 0,18 га 0,65
|
Модр.1 0,34 га Дуб1 0,13 га Горіх1 0,18 га 0,65
|
C/г користування 0,65
|
C/г користування 0,65
|
|
Третій
|
пар - 0,65
|
Модр.2 0,34 га Дуб2 0,13 га Горіх2 0,18 га 0,65
|
Модр.1 0,34 га Дуб1 0,13 га Горіх1 0,18 га 0,65
|
C/г користування 0,65
|
|
Четвертий
|
Модр.1 0,34 га Дуб1 0,13 га Горіх1 0,18 га 0,65
|
пар - 0,65
|
Модр.2 0,34 га Дуб2 0,13 га Горіх2 0,18 га 0,65
|
Модр.1 0,34 га Дуб1 0,13 га Горіх1 0,18 га 0,65
|
|
П’ятий
|
Модр.2 0,34 га Дуб2 0,13 га Горіх2 0,18 га 0,65
|
Модр.1 0,34 га Дуб1 0,13 га Горіх1 0,18 га 0,65
|
пар - 0,65
|
Модр.2 0,34 га Дуб2 0,13 га Горіх2 0,18 га 0,65
|
|
Шостий
|
пар - 0,65
|
Модр.2 0,34 га Дуб2 0,13 га Горіх2 0,18 га 0,65
|
Модр.1 0,34 га Дуб1 0,13 га Горіх1 0,18 га 0,65
|
пар - 0,65
|
При цьому перехід до нормальної
сівозміни відбувається на третій та шостий рік після освоєння території
розсадника.
Ротаційна таблиця з нормальною
сівозміною для плодової шкілки наведена в табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Ротаційна таблиця у плодовій шкілці
з переходом до нормальної сівозміни
|
№ поля Роки
|
Перше поле
|
Друге поле
|
Третє поле
|
Четверте поле
|
П’яте поле
|
Дички Яблуня 0,26 га Дички Черешня 0,26 га 0,52 га
|
C/г користування 0,52
|
C/г користування 0,52
|
C/г користування 0,52
|
C/г користування 0,52
|
|
Другий
|
Саджанці Яблуня 1 0,26 га Саджанці Черешня1 0,26 га 0,52 га
|
Дички Яблуня 0,26 га Дички Черешня 0,26 га 0,52 га
|
C/г користування 0,52
|
C/г користування 0,52
|
C/г користування 0,52
|
|
Третій
|
Саджанці Яблуня2 0,26 га Саджанці Черешня2 0,26 га 0,52 га
|
Саджанці Яблуня 1 0,26 га Саджанці Черешня1 0,26 га 0,52 га
|
Дички Яблуня 0,26 га Дички Черешня 0,26 га 0,52 га
|
C/г користування 0,52
|
C/г користування 0,52
|
|
Четвертий
|
Саджанці Яблуня 3 0,26 га Саджанці Черешня3 0,26 га 0,52 га
|
Саджанці Яблуня2 0,26 га Саджанці Черешня2 0,26 га 0,52 га
|
Саджанці Яблуня 1 0,26 га Саджанці Черешня1 0,26 га 0,52 га
|
Дички Яблуня 0,26 га Дички Черешня 0,26 га 0,52 га
|
C/г користування 0,52
|
|
П’ятий
|
пар - 0,52
|
Саджанці Яблуня 3 0,26 га Саджанці Черешня3 0,26 га 0,52 га
|
Саджанці Яблуня2 0,26 га Саджанці Черешня2 0,26 га 0,52 га
|
Саджанці Яблуня 1 0,26 га Саджанці Черешня1 0,26 га 0,52 га
|
Дички Яблуня 0,26 га Дички Черешня 0,26 га 0,52 га
|
При цьому нормальна сівозміна
наступила на п’ятий рік після освоєння розсадника.
.6 Розрахунок площі маточної
плантації
Вихідними даними для розрахунку є
планове щорічне завдання заготівлі живців з врахуванням 10%-ного відпаду та
нестандартності, схеми розміщення маточних кущів, кількість вирощуваних прутів
на одному кущі та вихід живців з одного прута.
На маточній плантації тополі чорної
розміщення кущів проектується 1,0 x1,0 м, а на плантації верби ламкої 1,0 x1,5
м.
Розрахунок площі проводжу за
формулою:
= 1,25 x [N x (a x b)/K1 X K2],
[1.5]
де S - площа плантації, м²- планове завдання
заготівлі пагонів, шт.;, b - віддаль між маточними кущами, м;- вихід прутів з
одного куща, шт.;- вихід пагонів з одного прута, шт.
Площа змінного поля становить 25%
від площі садіння кущів, що враховує приведений у вище наведеній формулі
коефіцієнт. Результати розрахунків зведені в табл. 1.7.
Таблиця 1.7
Розрахунок площі маточної плантації
|
Породи
|
Планове завдання з врахуванням відпаду, шт.
|
Схема садіння, м х м
|
Площа живлення одного куща, м
|
Вихід пагонів з одного куща, шт.
|
Потрібно кущів, шт.
|
Необхідна площа, га
|
|
|
|
|
|
|
під плантацію
|
під змінне поле
|
разом
|
|
Тополя чорна
|
66000
|
1*1
|
1
|
20
|
3300
|
0,33
|
0,08
|
0,41
|
|
Верба ламка
|
121000
|
1*1,5
|
1,5
|
40
|
3025
|
0,42
|
0,11
|
0,53
|
|
Всього
|
0,75
|
0,19
|
0,94
|
Згідно таблиці 1.7 площа маточної плантації
становить 0,94 га.
.7 Розрахунок площі продукувальних і
допоміжних частин розсадника
Ділянки виробнича частин
безпосередньо призначені для вирощування садивного матеріалу, а допоміжна
частина - для забезпечення обслуговування відділків виробничої частини,
виконання захисних та організаційно-господарських функцій.
Площа продукувальної частини
розсадника - це сума площ компонентів цієї частини, тобто сума площ посівного
та шкільного відділків, маточної плантації, маточного саду,
інтродукційно-дендрологічної ділянки, теплиці, ЛНП тощо.
До допоміжної площі розсадника
відносять площі садиби з будівлями, господарської ділянки для прикопування
садивного матеріалу, компостника, водоймища, дорожньої сітки (магістральні,
околишні, міжпольові дороги), городів, захисних лісових смуг, живоплоту
(огорожі), околишньої канави, проти ерозійних та гідротехнічних споруд,
резервної ділянки (запільного клину) розсадника та інших ділянок.
Садиба займає площу 1,65 га. Цього
достатньо при загальній площі розсадника 27,46 га. Садибу поділити на
виробничий і житловий сектори. У виробничому секторі розміщують контору, склади
для зберігання насіння, добрив, реманенту, гараж, навіс для техніки,
механізмів, бензосховище, майстерню і т.д., у житловому - будинки та гуртожитки
для робітників і службовців розсадника. Для зберігання техніки,
паливно-мастильних матеріалів, добрив, гербіцидів тощо доцільно окремо
запроектувати господарську ділянку.
Запільний клин лісового розсадника
розрахований в межах 10% від виробничих площ і призначений для розміщення
посівів чи посадок, обсяги яких в окремі роки можуть перевищувати щорічні
планові завдання.
До службової площі відносять також
живу (живопліт) або неживу огорожу навколо розсадника та околишню канаву. Ці
компоненти необхідно запроектувати і зобразити на схемі.
Дороги, які розмежовують
господарські частини та поля сівозмін, запроектовано наступні:
магістральні (ширина 8 м);
околишні (ширина 6 м);
міжпольові (ширина 4 м).
Для розрахунку частин продукувальної
та допоміжної площі лісового розсадника на ватмані формату А3 складаємо
попередній план організації території розсадника в масштабі 1:2000. На цього
плану розсадника викреслюю план організації території з вказанням загальної
виробничої та службової площ розсадника.
Сумарно площа допоміжної частини
розсадника не повинна перевищувати 25-30% від його загальної площі. Дані з
розрахунку виробничих та службових площ розсадника показані в табл. 1.8.
Таблиця 1.8
Розподіл території розсадника за
видами користування
|
Господарські частини
|
Кількість полів у сівозміні, шт.
|
Розміри, м
|
Площа одного поля, га
|
Загаль-на площа, га
|
|
|
дов- жина
|
ширина
|
|
|
|
Виробнича частина
|
|
Посівний відділок
|
3
|
344
|
72
|
2,48
|
7,44
|
|
Деревно-чагарникова шкілка
|
4
|
181
|
36
|
0,65
|
2,60
|
|
Плодова шкілка
|
5
|
162
|
32
|
0,52
|
2,60
|
|
Маточна плантація
|
1
|
100
|
96
|
0,94
|
0,94
|
|
Дендрологічна ділянка
|
1
|
235
|
46
|
1,08
|
1,08
|
|
Маточний яблуневий сад
|
1
|
235
|
46
|
1,08
|
1,08
|
|
Маточний черешневий сад
|
1
|
96
|
156
|
1,50
|
1,50
|
|
Теплиця
|
1
|
82
|
61
|
1,50
|
1,50
|
|
ЛНП
|
1
|
156
|
60
|
0,94
|
0,94
|
|
Разом
|
18,68
|
|
Службова частина
|
|
Садиба
|
-
|
156
|
106
|
1,65
|
1,65
|
|
Дороги: магістральні
|
-
|
820
|
8
|
0,66
|
0,66
|
|
околишні
|
-
|
2072
|
6
|
1,24
|
1,24
|
|
міжпольові
|
-
|
3600
|
4
|
1,44
|
1,44
|
|
Жива та нежива огорожі з канавою
|
-
|
2092
|
3
|
0,63
|
0,63
|
|
Запільний клин
|
-
|
176
|
90
|
1,58
|
1,58
|
|
Прикопочна ділянка
|
-
|
12
|
82
|
0,10
|
0,10
|
|
Компостник
|
-
|
12
|
82
|
0,10
|
0,10
|
|
Господарська ділянка
|
-
|
156
|
54
|
0,84
|
0,84
|
|
Водойма
|
-
|
37
|
82
|
0,30
|
0,30
|
|
Городи
|
-
|
35
|
82
|
0,28
|
0,28
|
|
Разом
|
8,78
|
|
Всього
|
27,46
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже загальна площа розсадника
становить 27,46 га, з яких складає 18,68 га виробнича частина, а допоміжна 8,78
га.
РОЗДІЛ 2. ВИБІР МІСЦЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
ТЕРИТОРЇ
Важливою умовою, яка забезпечує
отримання високоякісного садивного матеріалу, є правильний вибір місця під
розсадник. Під час оцінки придатності ділянки під розсадник необхідно звертати
увагу на рельєф, грунтово -гідрологічні умови і місце розташування ділянки.
Згідно завдання розсадник
проектується на території Хмільницького лісництва на ділянці з-під с/г
користування, останній рік вирощування зернові.
Ділянка під лісовий розсадник
повинна бути рівною або з рівномірним похилом не більше 2-3˚. Найкращі
експозиції схилів західні та південно-західні схили. Ґрунти мають величезне
значення у вирощуванні доброякісного садивного матеріалу. Вони повинні бути
достатньо родючі (з гумусовим горизонтом не менш як 10см і в містом гумусовим
горизонтом не нижче 2%), глибокі, структурні, добре дреновані, свіжі, легкі, й
середні за механічним складом. Оптимальна кислотність повинна бути від 5,6до
7,0. Під розсадник не слід відводити ділянки з в'язкими глинистими і сильно
опідзоленими або солонцюватими ґрунтами, ділянки, сильно засмічені
кореневищними бур'янами та дуже виснажені сільськогосподарським користуванням,
зокрема картоплею, кукурудзою.
Щодо глибини залягання ґрунтових
вод, то на супіщаних ґрунтах вона повинна бути не менш як 2,5 м, на суглинистих
- не менше 3,5 м. Ступінь засолення ґрунтових вод повинен бути не більше 2 г/л.
Розсадники закладають на ділянках,
не заселених шкідниками (личинками травневого хруща і вовчка).
Найнебезпечнішими шкідниками сіянців та саджанців є личинки хрущів (травневого,
строкатого, червневого, волохатого). Ступінь зараження ґрунту ними повинен бути
не більше 0,5 шт. на 1 м2. При наявності їх в більшій кількості необхідно
провести попереднє обеззараження ділянок лісових розсадників.
Клімат району розміщення лісництва
помірно-континентальний з відносно м’якою зимою та теплим літом. Його
особливість визначається дією вологих повітряних мас, які приносяться західними
вітрами.
За ступенем вологості більша частина
ґрунтів відноситься до достатньо зволожених.
Вміст гумусу - 2,7 %
Тип грунту: сірий лісовий
суглинистий.
Реакція ґрунтового розчину (рН):
4,6.
Розсадники можуть бути різної
геометричної форми, найчастіше - у вигляді квадрата або прямокутника.
Допускається й інша форма організації території розсадника - у вигляді
трапеції, трикутника та ін. У моєму випадку конфігурація розсадника має вигляд
квадрата. Іноді з метою наближення вирощування садивного матеріалу до природних
умов лісового середовища створюють лісові розсадники у формі круга. В центрі
такого розсадника є острів лісу певного діаметра, і по зовнішньому краю
розсадника також росте ліс Наявність такого лісу дозволяє уникнути трудомістких
робіт із затінення посівів, що має велике значення для садивного матеріалу.
Вони організовуються для вирощування
садивного матеріалу з покращеною спадковістю або рідкісних та тих, що слабо
плодоносять, видів, з яких важко зібрати насіння. Для організації такого
розсадника під наметом дорослого розрідженого (до повноти 0,7-0,8) насадження з
кращих дерев (в плюсових насадженнях переважно хвойних порід - цінного
генетичного фонду) проводять підготовку ґрунту приблизно 50% площі
(мінералізація смуг кінними знаряддями), а після появи сходів - самосіву з
природно опалого насіння, проводять догляд за ними. Поряд з тим, що можна
використати природній самосів, у піднаметових розсадниках з метою отримання
садивного матеріалу (сіянців) ще можна додатково проводити штучно посів насіння
бажаних порід певної тіньовитривалості.
Для дальшого розвитку
лісорозсадницької справи необхідно звернути увагу на досвід інших держав по
вирощуванні садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Це зменшить
використання кількості насіння, збільшить приживлюваність сіянців, дозволить
створювати культури у більш розтягнуті строки, культури будуть менше
травмуватися від пересаджування вони швидше будуть рости і давати більші
прирости вже з перших років життя. Всі ці переваги сіянців із закритою
кореневою системою дадуть більший економічний ефект що зробить лісове
господарство більш рентабельним та прибутковим.
Організація території лісових
розсадників - це доцільний розподіл їх території на окремі частини, які мають
різне господарське значення (посівний відділок, шкілка, маточна плантація,
господарські та виробничі споруди та ін).
При організаціях території
враховують особливості виробничого процесу, забезпечення високої продуктивності
праці.
Структура організації сучасного
лісового розсадника включає до себе понад 20 елементів. Головними складовими
частинами площі розсадника є продукційна та допоміжна його частини. Компоненти
продукційної частини призначені безпосередньо для вирощування садивного
матеріалу, завдання ж допоміжної частини - забезпечення обслуговування
відділків продукційної частини, виконання захисних та
організаційно-господарських функцій.
До продукційної частини постійних
розсадників належать посівний, шкільний та маточний відділки.
Посівний відділок - це основний
відділок лісового розсадника, в якому вирощують з насіння 1-3-річні сіянці
деревних і чагарникових порід; має найбільш родючий ґрунт, найрівніші ділянки;
займає 40-45% всієї площі розсадника.
Шкільний відділок (шкілка) - це
також частина площі лісового розсадника, призначена для вирощування саджанців
дерев і чагарників (лісових, декоративних, плодових порід); займає 20-25% площі
розсадника.
Саджанцем називається лісовий
садивний матеріал, вирощений з пересадженого сіянця або шляхом укорінення
частини деревної рослини.
Частина шкільного відділку лісового
розсадника, призначена для вирощування живцевих саджанців, називається школою
живцевих саджанців, а частина призначена для укорінення зелених живців,
ділянкою зеленого живцювання.
Живець - частина рослини (пагона або
кореня) одно-дворічного віку для вегетативного розмноження. Вони бувають зимові
стеблові - заготовлені зі здерев'янілого пагона в період осінньо-зимового
спокою рослин, зелені (літні) живці, які заготовлені з пагонів з листям у
період вегетації рослин.
Маточний відділок розсадника - це
порівняно невелика частина його площі, призначена для вирощування технічно цінних
та декоративних інтродукованих та місцевих дерев і чагарників з метою отримання
від них живців та насіння, що використовуються в посівному та шкільному
відділках. Розташовується на найбільш віддалених від садиб ділянках.
Маточну плантацію тополі, верб розміщують
у понижених місцях, біля річок, водоймищ.
Садивний матеріал (сіянці, саджанці,
живці) у лісових розсадниках вирощуються у відкритому та закритому ґрунті.
Частина посівного, шкільного,
маточного відділків лісового розсадника, призначена, для вирощування садивного
матеріалу в теплицях, оранжереях або парниках, називається закритим ґрунтом
розсадника.
Допоміжна частина розсадника
складається з ділянки для прикопки садивного матеріалу, компостника, дорожньої
сітки (окружні, магістральні, міжпольові дороги), водоймищ, садиби з будівлями
(сарай, навіс для машин та знарядь, насіннєсховище, будинок для сторожа,
конюшня), захисних лісових смуг, живоплоту, протиерозійних гідротехнічних
споруд, дендрологічної, дослідної, резервної ділянок.
Компостна ділянка призначена для
приготування та зберігання компосту. Дендрологічна ділянка - це ділянка
розсадника для створення колекційних видів, форм інтродукованих та місцевих
дерев і чагарників та виконання естетичних функцій.
Ділянка для прикопки садивного
матеріалу - це ділянка розсадника, призначена для тимчасового зберігання
садивного матеріалу.
Частина площі лісового розсадника
для розміщення виробничих та побутових будівель і споруд разом з прилеглою до
них територією називається господарською ділянкою лісового розсадника.
Розміщується вона, як правило, біля головного в'їзду на розсадник.
Площа допоміжної частини розсадника
не повинна перевищувати 20-25% загальної його площі.
Всю площу розсадника добре
вирівнюють, обкопують канавою, а навколо створюють живопліт та захисні
лісосмуги. Розбивку площі на поля починають з сітки доріг. Ширина основних
доріг - окружних і магістральних, які розташовуються перпендикулярно до довгого
боку полів повинна становити 8-10 м, а другорядних (міжпольових), які йдуть
вздовж довгого боку полів - 3-4м На ділянках, виділених під посівний та
шкільний відділки, нарізають поля сівозмін у вигляді рівновеликих прямокутників
(співвідношення сторін 1:4). У великих розсадниках довжина поля повинна бути не
менше 250-300 м (до 500 м), щоб у процесі роботи були найбільш продуктивно
використані машинно-тракторні агрегати. Бажано, щоб довгі сторони полів
розміщувались у меридіанному напрямку для більш рівномірного освічування і
прогрівання сонцем.
Основою для створення, організації
лісового розсадника, його роботи є організаційно-господарський (проектний) план
- головний документ, що спрямовує його діяльність, який складається з таких
частин:
. Загальна частина (кліматичні
умови, рельєф, ґрунт, опис ділянки розсадника, заходи щодо її первинного
освоєння).
. Виробничі потужності розсадника,
асортимент щорічно вирощуваного садивного матеріалу на розсаднику.
. Матеріали польових досліджень
(горизонтальна в масштабі 1:2000, вертикальна - горизонталі через 0,5 м зйомки
ділянки, ґрунтова карта розсадника, карта бур'янів, енто- та фітообстеження
ділянки).
. Організація території розсадника,
в т.ч. його відділків.
. Агротехніка вирощування садивного
матеріалу (сівозміни, технологія вирощування садивного матеріалу).
. Створення багаторічних насаджень
на території розсадника (маточний сад, дендрарій, живопліт, захисна смуга).
. Організація праці, штати, потреба
в робочих кадрах, машинах, механізмах та знаряддях.
. Капітальне будівництво (будівлі,
споруди і оснащення розсадника).
. Кошторис адміністративно-господарського
апарату і загальновиробничих витрат.
. Техніко-економічні розрахунки,
показники виробничої діяльності розсадника.
Проводиться також калькулювання
собівартості продукції розсадника, розрахунок вартості та рентабельності
реалізованої продукції.
До організаційно-господарського
плану розсадника обов'язково додається графічний (топографічний) матеріал у
масштабі 1:2500, а саме: 1) план організації території розсадника; 2) ґрунтова
карта; 3) план зайнятості полів (сівозмін); 4) виробниче завдання і протоколи
всіх обговорень організаційно-господарського плану розсадника.
Невід'ємною частиною
організаційно-господарського плану розсадника є розрахунково-технологічні
карти, в яких відбивається агротехніка вирощування садивного матеріалу і
пов'язані з нею трудові, матеріальні та грошові витрати.
РОЗДІЛ 3. ПЕРВИННЕ ОСВОЄННЯ
ТЕРИТОРІЇ
Під закладку розсадника відводять
різні категорії земель. Перш ніж почати вирощувати садивний матеріал, територія
майбутнього розсадника повинна бути відповідним чином підготовлена, необхідно
провести первинне освоєння території.
У комплексі всіх агротехнічних
заходів, які спрямовані на забезпечення високого виходу доброякісного садивного
матеріалу, обробіток ґрунту в лісовому розсаднику має першочергове значення.
Правильний та своєчасний обробіток ґрунту - це один з дуже важливих заходів
високої агротехніки в розсадниках. Він покращує агрофізичні властивості, водний
повітряний і тепловий режим ґрунту, забезпечує знищення бур’янів та шкідників
на полях. Обробіток ґрунту проводиться також з метою поліпшення умов для
активної діяльності аеробних організмів. Він здійснюється на глибину
розгалуження основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу.
Під закладку розсадника відведена
ділянка з-під с/г користування. На даній ділянці грунт повністю придатний для
вирощування деревних і чагарникових рослин - тип грунту: сірий лісовий
суглинистий з вмістом гумусу 2,7% і реакцією грунтового розчину 4,6. Грунт лише
потребує внесення органічних і мінеральних добрив, а також застосування певних
систем і способів первинного обробітку грунту.
При застосуванні суцільного
обробітку грунту внаслідок високої аерації верхніх шарів пришвидшується
розкладення органічних залишків, знищення трав’яної рослинності викликають
найбільш сприятливі умови для росту сіянців та саджанців. Такі культури швидко
змикаються і починають рости значно інтенсивніше ніж культури з частковим
обробітком ґрунту.
Операції з первинного освоєння
території є одноразовими, після чого конкретні системи обробітку ґрунту
запроваджуються вже окремо в полях сівозмін посівного та шкільного відділків
розсадника. Вся сукупність операцій представлено у табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Технологічна карта первинного
освоєння території під розсадник
Категорія площі - землі з-під с/г
користування Тип грунту - сірий лісовий суглинистий
|
Назва операцій
|
Агрегат
|
Терміни проведення
|
|
Лущення
|
МТЗ-82М+ БДН-3,0
|
літо-осінь
|
|
Плантажна оранка
|
МТЗ-82М + ПЛН -3-35
|
осінь
|
|
Боронування
|
МТЗ-82М+ ЗБЗС-1,0
|
весна
|
|
Сівба зернобобових
|
Т-16М+ СЛПМ
|
весна
|
|
Коткування грунту після посіву
|
МТЗ-82М+ ЗКВГ-1,4
|
весна
|
|
Осіннє переорювання
|
МТЗ-82М+ ПЛН -3-35
|
осінь
|
|
Боронування
|
МТЗ-82М+ ЗБЗС-1,0
|
весна
|
|
|
Культивація
|
МТЗ-82М+КПН-4Г
|
літо
|
|
|
|
|
|
|
|
Операції щодо первинного освоєння
території є одноразовими, після чого запроваджуються конкретні системи обробітку
ґрунту вже окремо в полях сівозмін посівного та шкільного відділків розсадника.
РОЗДІЛ 4. АГРОТЕХНІКА ВИРОЩУВАННЯ
САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
.1 Вирощування сіянців у посівному
відділку
Технологію робіт можна умовно
розділити на декілька етапів: основний обробіток ґрунту в полях сівозмін,
удобрення ґрунту, підготовка насіння до висіву та висів насіння, догляди за
ґрунтом до і після з’явлення сходів, догляд за посівами, викопування,
сортування, прикопування та транспортування сіянців.
Строки посіву насіння залежать від
біологічних особливостей деревних і чагарникових порід, грунтово-кліматичних
умов і агротехніки вирощування сіянців. Найефективнішим вважається весняний
посів насіння, але він дає позитивні результати при вирощуванні сіянців у
найбільш ранні строки, коли грунт спілий, а верхні його шари достатньо
забезпечені вологою. Де немає перешкод у вирощуванні сіянців, потрібно,
очевидно, переходити на осінні посіви, копіюючи тим самим природу. Підготовка
насіння перед сівбою проводиться, головним чином, за допомогою стратифікації, а
також гідротермічної обробки, скарифікації, намочування, снігування та ін.
Одним із необхідних агротехнічних
прийомів при вирощуванні садивного матеріалу є внесення добрив, оскільки з
ґрунту розсадника щорічно вибирається значна кількість поживних речовин.
Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси садивного матеріалу
і разом з ним вилучаються з розсадника.
Усунення цих негативних явищ можливе
лише при впровадженні сівозмін і внесення добрив.
.1.1 Обробіток ґрунту в полях
сівозмін
У комплексі всіх агротехнічних
заходів, спрямованих на забезпечення високого виходу стандартного садивного
матеріалу, обробіток ґрунту в розсаднику має першочергове значення. Правильний
та своєчасний обробіток ґрунту - це один з дуже важливих заходів високої
агротехніки в розсадниках.
Обробіток ґрунту в розсадниках
включає оранку, дискування, культивацію, боронування, шлейфування, коткування
тощо.
Застосування тієї або іншої системи
основного обробітку грунту залежить від прийнятої сівозміни та конкретних
природних зон. У моєму випадку доцільним буде застосування системи зайнятого
пару, зважаючи на розташування природної зони.
Система зайнятого пару, включає
агротехнічні прийоми зяблевої системи; сіяння сільськогосподарських культур з
коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот
(зернобобові,конюшина, та ін.); збирання врожаю; оранку без обороту скиби;
весняне боронування. В подальшому грунт утримують в чистому від бур’янів та
пухкому стані за допомогою своєчасної культивації та боронування. Вирощування
с/г культур проводять з метою поповнення запасів грунту азотом та для утворення
міцної грудочкової структури в орному шарі грунту.
.1.2 Удобрення грунту
При вирощуванні садивного матеріалу
в розсаднику спад поживних речовин з ґрунту йде більш інтенсивно, ніж при
вирощуванні сільськогосподарських культур. Поживні речовини витрачаються на
утворення органічної маси сіянців і разом з ними вилучається з розсадника. Крім
того, на кореневій системі садивного матеріалу налипає частина грунту.
Природно, що внаслідок цього потенційна і реальна родючість грунтів знижується.
Слід зазначити, що поступово руйнує агрегатний стан, погіршує структуру грунту
і систематичний обробіток грунту машинами і знаряддями. Усунення цих негативних
явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесенні добрив. В розсадниках
застосовують органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та побічні
добрива.
Із мінеральних добрив у розсадниках
використовують азотні (аміачну селітру, азотнокислий амоній, сульфат амонію,
натрієву селітру), фосфорні (суперфосфат, фосфорну муку, томасшлак), калійні
(калійну сіль, хлористий калій, каїніт, сильвініт) та інші. Добрим мінеральним
фосфорно-калійно-кальцієвим добривом на бідних піщаних і супіщаних ґрунтах є
попіл.
Органо-мінеральні добрива виробляють
з добре подрібнених і просіяних органічних (перегною, торфу, компосту) і
порошковидного суперфосфату, хлористого калію, аміаку та ін.
Крім органічних, мінеральних і
органо-мінеральних добрив перспективне більш широке застосування в розсадниках
бактеріальних добрив: азотобактерину, нітрагіну, АМБ, фосфоробактерину.
Система удобрення ґрунтів у
розсаднику розробляється на основі попередніх грунтово-хімічних аналізів,
ґрунтових карт, агрокартограм.
Ґрунти вважаються дуже бідними при
наявності гумусу до 1%, бідними -1,01-2,0 %, недостатньо забезпеченими -
2,01-3,1 %, середньо забезпеченими - 3,01-4,0 %, добре забезпеченими - більше 4
%. Фосфорні добрива вносять в повній дозі під повторну оранку пару або культивацію,
калійні - під передпосівну культивацію (на легких ґрунтах в половинній дозі).
Азотні добрива і друга половина калійних застосовується для підживлення.
Комплексні добрива застосовують при передпосівному обробітку ґрунту, а дози їх
внесення встановлюють за вмістом азоту.
Після внесення органічних добрив
мінеральні добрива перед посівом не вносять.
Фізіологічно врівноваженим
оптимальним співвідношенням N: Р: К вважається для листяних порід - 1: 2,11:
1,12. а для шпилькових -1:0,85:1,12.
Так, як найбільш розповсюдженими
мінеральними добривами, які застосовуються на лісових розсадниках, є: з азотних
добрив - аміачна селітра (середній вміст азоту - 34%), з фосфорних - подвійний
гранульований суперфосфат (вміст фосфору - 50%), з калійних - хлористий калій
(вміст калію - 60%), то вартість і потребу розрахуємо саме для них.
Норму внесення мінеральних добрив
визначаємо за формулою:
[4.1]
де N - норма внесення
певного виду добрива, кг/га; - норма внесення діючої речовини, кг/га;- вміст
діючої речовини у застосованому мінеральному добриві, %.
Знаючи ціну однієї тонни
вище перерахованих мінеральних добрив, можна визначити загальну вартість добрив
для посівного відділення (табл. 4.1)
Таблиця 4.1
Розрахунок потреби і
вартості добрив для посівного відділення
Грунт - сірий лісовий
суглинистий
Забезпеченість поживними
речовинами - середня
|
Добрива
|
Одиниці виміру
|
Норма внесення діючої речовини, кг/га
|
Вміст діючої речовини в добриві, %
|
Норма внесення добрив, кг/га, т/га
|
Площа посіву, га
|
Потрібно добрив на всю площу, кг/га, т/га
|
Ціна 1т добрив, грн..
|
Загальна варті-сть добрив, грн..
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
7
|
8
|
9
|
|
Під сіянці листяних порід
|
|
Основне добриво
|
|
Органічне
|
т
|
-
|
-
|
25
|
2,48
|
62,00
|
110
|
6820,00
|
|
Передсадивне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
20
|
34
|
59
|
2,09
|
123
|
2300
|
282,90
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
65
|
50
|
130
|
2,09
|
271,7
|
2400
|
652,08
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
30
|
60
|
50
|
2,09/1
|
104,5
|
4300
|
449,35
|
|
Підживлювальне добриво 1-року
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
25
|
34
|
74
|
2,09
|
154,7
|
2300
|
355,81
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
30
|
50
|
60
|
2,09
|
125,4
|
2400
|
300,96
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
20
|
60
|
33
|
2,09
|
69,0
|
4300
|
296,70
|
|
Підживлювальне добриво 2-року
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
30
|
34
|
88
|
2,09
|
183,9
|
2300
|
422,97
|
|
Супефосф.
|
кг
|
50
|
50
|
100
|
2,09
|
209,0
|
2400
|
501,60
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
50
|
60
|
83
|
2,09
|
173,5
|
4300
|
746,05
|
|
Разом:
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
9761,42
|
|
Під сіянці хвойних порід
|
|
Передсадивне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
30
|
34
|
88
|
0,39
|
34,3
|
2300
|
78,89
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
50
|
50
|
100
|
0,39
|
39,0
|
2400
|
93,60
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
30
|
60
|
50
|
0,39
|
10,5
|
4300
|
83,85
|
|
Підживлювальне добриво 1-року
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
30
|
34
|
82
|
0,39
|
32,0
|
2300
|
73,60
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
40
|
50
|
80
|
0,39
|
31,2
|
2400
|
74,88
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
25
|
60
|
42
|
0,39
|
16,3
|
4300
|
70,09
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підживлювальне добриво 2-року
|
Аміачна селітра
|
кг
|
40
|
34
|
118
|
0,39
|
46,0
|
2300
|
105,80
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
50
|
50
|
100
|
0,39
|
39,0
|
2400
|
93,60
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
50
|
60
|
83
|
0,39
|
32,4
|
4300
|
139,32
|
|
Разом:
|
-
|
-
|
-
|
|
-
|
-
|
-
|
813,63
|
|
Всього:
|
-
|
-
|
-
|
|
-
|
-
|
-
|
11642,05
|
Загальна вартість добрив на
вирощування садивного матеріалу в посівному відділку становить 11642,05 грн..
4.1.3 Технологія вирощування сіянців
у відкритому ґрунті лісового розсадника
Технологія вирощування сіянців
деревних і чагарникових порід - це сукупність агротехнічних прийомів та
операцій, які забезпечують вирощування в лісовому розсаднику цього садивного
матеріалу заданої якості. Вона включає: основний і передпосівний обробіток
грунту, застосування сівозмін з паровими полями, системи гербіцидів для
знищення бур’янів, внесення мінеральних і органічних добрив, передпосівний
обробіток насіння, визначення строків та схем його сівби, норми висіву, глибини
загортання насіння, комплекс заходів по догляду за вирощуваними рослинами,
включаючи хімічний догляд, механічне прополювання, викопування садивного
матеріалу з його вибиранням, сортуванням, прикопуванням.
У розсадниках найчастіше
дотримуються осінніх і весняних строків сівби. У лісостепових розсадниках
перевагу надають осіннім посівам. Висіяне восени насіння не потребує
стратифікації і зберігання, дає більш ранні і дружні сходи, які встигають
зміцніти до початку засух.
Велике значення має норма висіву
насіння. Під нею розуміють мінімальну кількість насіння певної породи у вагових
одиницях (грамах), яку необхідно висіяти на 1 м посівного рядка, щоб отримати
максимальну кількість доброякісних (стандартних) сіянців. Норми висіву
встановлені для насіння 1-го класу його якості. Слід зауважити, що збільшення
встановлених норм висіву призводить до перевитрати насіння та загущення
посівів, що в свою чергу негативно впливає на якість садивного матеріалу
(сіянці мають тонкі стовбурці та слабку кореневу систему). Зменшення цих норм
призводить до одержання зріджених посівів, а це в свою чергу - до зниження
виходу сіянців. При цьому збільшуються затрати на вирощування лісового
садивного матеріалу. На основі норми висіву проводять розрахунок потреби та
вартості насіння (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
Розрахунок щорічної потреби насіння
для посівного відділку
|
Породи
|
Площа щорічного висіву, га
|
Довжина посівних рядків на площі висіву, пог. м
|
Норма висіву насіння, г/пог. м
|
Клас якості насіння
|
Фактична норма висіву насіння, г/пог. м.
|
Потрібно насіння на всю площу висіву кг.
|
Вартість 1 кг. насіння, грн.
|
Загальна вартість насіння, грн.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Модрина європейська
|
0,31
|
12400
|
5
|
I
|
5
|
62,0
|
700,00
|
43400,00
|
|
Ялина звичайна
|
0,08
|
3200
|
2
|
II
|
2,6
|
8,3
|
150,00
|
1245,00
|
|
Дуб звичайний
|
0,54
|
14869
|
125
|
III
|
200
|
2979,0
|
3,00
|
8937,00
|
|
Дуб червоний
|
0,47
|
12965
|
150
|
I
|
150
|
1944,8
|
1,00
|
1944,80
|
|
Липа дрібнолиста
|
0,18
|
7200
|
7
|
II
|
8,4
|
60,5
|
30,00
|
1815,00
|
|
Горіх чорний
|
0,66
|
18207
|
200
|
III
|
320
|
5826,2
|
3,00
|
17478,60
|
|
Яблуня лісова
|
0,09
|
3600
|
2
|
I
|
2
|
7,2
|
70,00
|
504,00
|
|
Черешня
|
0,15
|
5000
|
13
|
II
|
15,6
|
7,8
|
30,00
|
234,00
|
|
Всього
|
|
10978,0
|
|
75558,40
|
З таблиці 4.2 видно, що потрібно
насіння на всю площу висіву 10978,0 кг., а загальна вартість насіння складає
75558,40 грн.
Передпосівний обробіток насіння
забезпечує прискорення його проростання і збільшує вихід стандартних сіянців.
Головні агротехнічні прийоми для всіх порід посівного відділення зведені в
табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Технологічні прийоми зберігання,
підготовки до висіву та висіву насіння
|
Порода
|
Спосіб зберігання насіння
|
Спосіб і термін підготовки насіння до сівби
|
Терміни висіву
|
Глибина посіву, см
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Модрина європейська
|
В герметично закритих скляних бутлях
|
Намочування насіння у воді 24 години
|
весна, осінь
|
1-2
|
|
Ялина звичайна
|
У герметично закупорених бутлях з вкладеним у них «кобальтовим»
папірцем
|
Намочування насіння у воді 24-28 годин
|
весна
|
-
|
|
Дуб звичайний
|
У траншеях і ямах
|
Після зберігання в траншеях, з піском підготовки не потребує
|
весна, осінь
|
7-10
|
|
Дуб червоний
|
У траншеях і ямах
|
Після зберігання в траншеях, з піском підготовки не потребує
|
весна, осінь
|
7-10
|
|
Липа дрібнолиста
|
У скляних герметично закупорених бутлях або в герметичних
пакетах при температурі близько 0 оС
|
Cтратифікують у літніх траншеях одразу після збору до висіву.
Свіжозібране насіння зберігають при 0 оС, що попереджує розвиток
твердонасінності
|
весна, осінь
|
2-3
|
|
Горіх чорний
|
У прохолодних приміщеннях в сухому вигляді
|
Свіжозібрані горіхи висівають під зиму без підготовки,
забезпечивши захист від гризунів, стратифікують у зимових непромерзаючих
траншеях в піску або торфі.
|
7-8
|
|
Яблуня лісова
|
У прохолодних приміщеннях; у скляних герметично закупорених
бутлях
|
Намочують у воді протягом 2 діб, потім піддають холодній (0-3
оС) стратифікують в піску, торфі або тирсі протягом 90-105 днів, після чого
насіння довго проростає при 10-15 оС
|
весна
|
3-4
|
|
Черешня
|
У чистих мішках, ящиках, засіках
|
Стратифікують з моменту збору в приміщеннях або в зимових
непромерзаючих траншеях протягом 120-180 днів
|
весна
|
4-5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якість садивного матеріалу значною
мірою залежить від догляду за посівами. Заходи з догляду умовно можна об'єднати
в дві групи: догляди за посівами та ґрунтом до з'явлення сходів та після
з'явлення сходів. Всі роботи з догляду за ґрунтом до з'явлення сходів, за
посівами та ґрунтом після з'явлення сходів групуються і зведені в табл. 4.4.
Таблиця 4.4
Технологічні прийоми догляду за
грунтом та посівами
|
Порода
|
Види робіт
|
Терміни проведення
|
Агрегат
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Догляд за грунтом та посівами до з’явлення сходів
|
|
Мєвр, Гч, Дзв, Дч, Ялє,Лдр, Ябл,Чер.
|
Коткування посівів
|
Навесні одразу після висіву насіння
|
ЗКВГ-1,4
|
|
Мд, Лдр, Ялє.
|
Мульчування посівів
|
Після висіву насіння
|
МСН-0,75
|
|
Мєвр, Гч, Дзв, Дч, Ялє, Лдр, Ябл,Чер.
|
Розпушування середніх за механічним складом грунтів та знищення
бур’янів
|
Навесні після висіву по мірі необхідності
|
КПН-4Г
|
|
Мєвр, Гч, Дзв, Дч, Ялє, Лдр, Ябл,Чер.
|
Полив посівів
|
Навесні після висіву по мірі необхідності
|
ДДН-70
|
|
Мєвр, Гч, Дзв, Дч, Ялє, Лдр, Ябл, Чер.
|
Захист посівів від гризунів та птахів
|
До появи сходів
|
Накривання посівів сітками
|
|
Догляд за сіянцями та грунтом після появи сходів
|
|
Мд, Ялє, Лдр.
|
Затінення сіянців
|
До періоду здерев’яніння кореневої шийки
|
Дерев’яні щити з просвітами
|
|
Мєвр, Гч, Дзв, Дч, Ялє,Лдр, Ябл,Чер.
|
Проріджування посівів
|
Через 15-20 днів після масового зявлення сходів
|
Вручну в дощову погоду, або після поливу
|
|
Усі породи
|
Полив посівів
|
По мірі необхідності
|
ДДН-70
|
|
Дзв, Дч., Ябл, Гч.
|
Підрізання коріння
|
В період утворення двох справжніх листочків; глибина підрі-
зання - 10-12см
|
КН-1,2
|
|
Мєвр, Гч, Дзв, Дч, Ялє,Лдр, Ябл,Чер.
|
Боротьба з хворобами та шкідниками сіянців
|
Щорічно протягом весняно-літнього періоду по мірі необхідності
|
ОРР-1
|
|
|
|
|
|
Затінення сіянців застосовують для
захисту ніжних сходів від прямих сонячних променів і можливих опіків кореневої
шийки, послаблення нагрівання та зменшення випаровування води з поверхні
грунту.
Механічним способом, одночасно
проводять розпушування грунту. розпушування здійснюють культиватором КПН-4Г,
глибина розпушування від 2-4 до 10-12 см.
Підживлення рослин виконують за
допомогою культиватора-рослинопідживлювача. Здійснюють також кореневе
підживлення сіянців гранульованими або порошкоподібними мінеральними добривами,
які вносять між рядками сіянців на глибину розпушування (5-10 см).
Зрошення посівів за необхідністю,
під час засух, при чому полив здійснюють вранці абр ввечері, щоб зменшити
випаровування з поверхні грунту і перешкодити утворенню кірки.
Підрізання коренів необхідне для
одержання сіянців з добре розгалуженою кореневою системою. Вона необхідна для
порід із стрижневою кореневою системою. Підрізають корені на глибині 10-12 см.
Як окремий вид догляду за посівами
після появи сходів - проріджування дуже густих сходів, залишаючи на 1м
борозенки 100-150 сіянців хвойних порід і 40-60 листяних. Проріджують посіви в
хмарну або дощову погоду, залишаючи найсильніші сіянці.
В систему доглядів за посівами
включено боротьбу з грибковими хворобами і шкідниками. Вона включає
профілактичні і винищувальні заходи. До профілактичних заходів боротьби
належать: застосування агротехніки, яка б забезпечувала отримання
швидкоростучих і стійких до несприятливих умов середовища сіянців; обробка
грунту, насіння і сіянців фунгіцидами і препаратами, які попереджують вилягання
сходів від фузаріозу, пошкодження хвої сіянців від «шютте» та від інших
захворювань. До винищувальних заходів боротьби відносять ліквідацію осередків
пошкодження сходів та сіянців.
.2 Вирощування саджанців у
деревно-чагарниковій шкілці
Шкільне відділення лісового
розсадника створюється для вирощування крупномірного садивного матеріалу -
саджанців деревних порід. Для цього частину сіянців, отриманих у посівному
відділенні, висаджують у шкілку із забезпеченням більшої площі живлення.
Залежно від біологічних особливостей порід і необхідного розміру садивного
матеріалу саджанці деревних порід у школі можуть рости 2-4 роки.
Глибина садіння фіксується станом
кореневої шийки: в умовах достатньої вологості ґрунту вона розташовується на
1-2 см, а в посушливих умо- вах - на 5-10 см нижче від поверхні ґрунту.
У технологічному процесі вирощування
саджанців деревних і чагарникових рослин у шкільному відділку розсадника
основні технологічні операції подібні до тих операцій, які проводяться в
посівному відділку, слід зауважити що обробіток грунту в шкільному та посівному
відділеннях відрізняється лише глибиною оранки, що обумовлено розмірами
кореневих систем саджанців.
лісовий розсадник садивний матеріал
4.2.1 Обробіток ґрунту в полях
сівозмін
Систему обробітку грунту у
деревно-чагарниковій шкілці проектуємо дещо схожу на обробіток грунту у
посівному відділку. Основну оранку будемо проводити на глибину 30-35 см для
першої шкілки, у другій школі 40-50 см, у третій 55-65 см. При такій оранці
застосовуємо плуг ПЛН-3-35 з ґрунтопоглиблювачем, ПЛН-4-35 - для безполицевої
оранки.
В шкільному відділку, незалежно від
глибини обробітку ґрунту, основне добриво вносять у верхній 20-30-сантиметровий
шар ґрунту, тобто в зону розміщення основної маси коріння деревних рослин.
Основну оранку ґрунту проводять
після викопування саджанців під посіви багаторічних трав. Наступний догляд за
ґрунтом на полях сівозмін такий же як на посівному відділку.
Передсадивний обробіток ґрунту в
деревно-чагарниковій шкілці виконують без обороту пласту на глибину садіння
рослин. При догляді за саджанцями у деревно-чагарниковій шкілці велика увага
приділяється розпушуванню ґрунту на глибину 7-12 см, а також знищення бур’янів
під час міжрядкового обробітку ґрунту механізованим шляхом.
Весною перед сівбою вирощуваних
видів проводимо дискування (МТЗ-82М+ БДН-3,0) культивацію та боронування грунтів
з використанням трактора МТЗ-82, та культиватора КПН-4Г
.2.2 Удобрення ґрунту
При вирощуванні саджанців в
розсаднику зниження вмісту поживних речовин в грунті відбувається досить
інтенсивно. Це відбувається не лише за рахунок використання рослинами поживних
речовин, але й внаслідок виносу родючого грунту з полів разом з кореневою
системою саджанців при їх викопуванні.
В лісових розсадниках застосовують
всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні,
мікробіологічні (мікориза), мікроелементи, а також хімічну меліорацію земель.
Внесення добрив в полях сівозміни
проводимо за певною системою, що буде забезпечувати високий рівень живлення
рослин упродовж усього вегетаційного періоду.
Для покращення росту саджанців,
підвищення їх стійкості застосовуватимемо внесення мінеральних добрив, які
вносять в міжряддя на глибину 10-15 см. Підживлення рослин починають переважно
з другого року вирощування саджанців. Перше підживлення проводять навесні перед
початком вегетації, друге в першій половині літа. Дози мінеральних добрив при
підживлюваннях залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті та вирощуваних
порід.
В лісостеповій зоні для підживлення
саджанців вносимо наступні дози мінеральних добрив: азотних - 30, фосфорних -
50, калійних - 40 кг/га.
Норму внесення перерахованих вище
мінеральних добрив можна визначити за формулою (4.1).
Застосовуючи кореневі підживлювання,
необхідно пам’ятати, що вони дають позитивні результати лише у випадку доброго
забезпечення водою полів шкільного відділку. Тому в засушливі періоди зрошення
в розсадниках бажане не лише в посушливій зоні, але і в зонах достатнього і
навіть надмірного зволоження.
Визначення потреби і вартості добрив
проводимо так, як у посівному відділенні, а результати проведених розрахунків
заносимо в табл.4.5.
Таблиця 4.5
Розрахунок потреби і вартості добрив
для деревної шкілки
Грунт - сірий лісовий суглинистий
Забезпеченість поживними речовинами
- середня
|
Добрива
|
Одиниці виміру
|
Норма внесення діючої речовини, кг/га
|
Вміст діючої речовини в добриві, %
|
Норма внесення добрив, кг/га, т/га
|
Площа посіву, га
|
Потрібно добрив на всю площу, кг/га, т/га
|
Ціна 1т добрив, грн..
|
Загальна вартість добрив, грн..
|
|
Під саджанці листяних порід
|
|
Основне добриво
|
|
Органічне
|
т
|
-
|
-
|
25
|
0,31/1
|
7,7
|
110
|
847,00
|
|
Передсадивне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
20
|
34
|
59
|
0,31/1
|
18,3
|
2300
|
42,09
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
65
|
50
|
130
|
0,31/1
|
40,3
|
2400
|
96,72
|
|
Хлористий калій
|
|
30
|
60
|
50
|
0,31/1
|
15,5
|
4300
|
66,65
|
|
Підживлювальне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
25
|
34
|
74
|
0,31/2
|
45,8
|
2300
|
105,34
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
50
|
50
|
100
|
0,31/2
|
62,0
|
2400
|
148,80
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
40
|
60
|
67
|
0,31/2
|
41,3
|
4300
|
177,73
|
|
Разом
|
1484,33
|
|
Під саджанці шпилькових порід
|
|
Основне добриво
|
|
Органічне
|
т
|
-
|
-
|
25
|
0,34/1
|
8,5
|
110
|
935,00
|
|
Передсадивне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
30
|
34
|
88
|
0,34/1
|
30,0
|
2300
|
69,00
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
50
|
50
|
100
|
0,34/1
|
34,0
|
2400
|
81,60
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
30
|
60
|
50
|
0,34/1
|
17,0
|
4300
|
73,10
|
|
Підживлювальне добриво
|
|
Аміачна с.
|
кг
|
30
|
34
|
88
|
0,34/2
|
60,0
|
2300
|
138,00
|
|
Суперфосфат
|
кг
|
50
|
50
|
100
|
0,34/2
|
68,0
|
2400
|
163,20
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
40
|
60
|
67
|
0,34/2
|
45,6
|
4300
|
195,91
|
|
Разом
|
720,81
|
|
Всього
|
2205,1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
.2.3 Технологія вирощування
саджанців деревних порід
Саджанці дерев і чагарників у
лісових розсадниках вирощують для створення лісових культур, захисних і
декоративних насаджень.
В першу деревну та кущову школу
висаджують 1-2-річні сіянці чи укорінені живці.
Тривалість вирощування в першій
деревній школі - 3-5 років, у кущовій - 2-3 роки. У другу деревну школу
висаджують 3-5-річні, а в третю - 6-10-річні саджанці. Першу школу можна
перевести зразу в третю шляхом розрідження саджанців через ряд і в рядку.
Сіянці листяних порід у першій школі
висаджують навесні або восени, щоб сіянці змогли укорінитись до початку
заморозків. Пошкоджені корені обрізують, а кореневу систему вкорочують до 15-25
см для умов з достатньою вологістю ґрунту. Коріння рослин перед висаджуванням
занурюють у рідку суміш з торфу або перегною з землею, куди додають стимулятори
росту.
Сіянці висаджують за відповідними
схемами, що забезпечують найбільш раціональне використання площі школи з
зазначеною вище віддалю між рослинами.
Схеми розміщення саджанців
визначаються плановим строком вирощування садивного матеріалу, а також
наявністю машин і механізмів для закладання шкілки і наступних доглядів.
Шпилькові породи для лісокультурних
робіт можна проектувати так:
при п’ятирядній схемі 0,2 м між
рядами і через 0,15 м в рядку;
при трьохрядній посадці
- 0,4
0,15
м.
Останнім часом широкого
розповсюдження набувають комбіновані школи, де одноразово вирощують саджанці з
тривалим і коротким терміном вирощування. Найбільш поширені схеми комбінованих
шкілок
-рядна -
0,8(1,1)-0,2-0,2-0,2-0,2-0,2-0,8(1,1), де в крайніх рядах розміщують саджанці з
тривалим терміном вирощування через 0,5-0,8 м, а в середніх 6 рядках - саджанці
з коротким періодом вирощування - 0,15 м.
-рядна -
1,6(2,2)-0,4-0,4-1,6(2,2);
-рядна -
0,8(1,05)-0,4-0,4-0,8-0,4-0,4-0,8(1,05);
-рядна -
0,9-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,9.
Догляд за саджанцями
полягає в розпушуванні ґрунту і знищенні бур'янів. Перше розпушування слід
проводити одразу ж після закінчення садіння оскільки в процесі садивних робіт
ґрунт ущільнюється. Подальший догляд проводять по необхідності.
Глибина розпушування
ґрунту 7-12 см, а в подальшому 15-16 см. У разі необхідності саджанці поливають,
що особливо необхідно в перший рік після садіння.
У рослин, призначених до
садіння, обрізають пошкоджене коріння і підновлюють його або вкорочують
кореневу систему до 15-25 см. Надземну частину вкорочують лише у чагарників і
сіянців листяних порід, які переросли. Посадку рослин в школах виконують згідно
схем, запроектованих у розділі 1.3 при розрахунках площі деревної школи.
Для рядової посадки
сіянців в першу школу використовують посадкову машину СІПН-3, яка може
працювати в одно-, двох- і трьохрядному варіанті.
У висаджених рослин
земля повинна щільно прилягати до коренів. Не повинно бути пустот і згинів
коренів. В розсадниках лісостепової зони сіянці висаджують на 1-2 см глибше
кореневої шийки. Дуже важливо при посадках зберігати прямолінійність рядів і
витримувати ширину міжрядь. В подальшому це полегшує проведення механізованого
догляду без пошкодження рослин.
Розпушування ґрунту
починають відразу після весняної посадки сіянців і саджанців, бо під час
посадки міжряддя сильно ущільнюються. В подальшому міжряддя розпушують при
появі бур'янів або після утворення на поверхні ґрунту ущільненої кірки.
Для першого розпушування
в рік посадки використовують мотику МВН-2.8, яка забезпечує суцільне
розпушування ґрунту в рядах і міжряддях. Протягом вегетаційного періоду
розпушування міжрядь проводять культиватором КРН-2.8М. В першій школі глибину
розпушування ґрунту приймають від 7 до 12см.
Зрошування при
вирощуванні саджанців дерев і чагарників в першу чергу проводять після весняної
посадки рослин з промочуванням ґрунту на глибину 25-30 см. Поливання після
посадки сприяє осіданню ґрунту і забезпечує рослини вологою. Наступні
вегетаційні поливи проводять із зволоженням ґрунту на глибину 35-40 см. В перше
літо школи поливають 6-8 разів, на другий рік - 5-6 разів.
При поливі дощуванням
використовують комплекти рухомого дощувального обладнання з дощувальними
установками, дощувальні машини ДДН-70. Після поливу борозни обробляють і
розпушують міжряддя. При виявленні на саджанцях гусениць хвоє - чи
листогризучих комах застосовують водний розчин технічного хлорофосу.
Системи обробітку грунту
в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких, як в полях посівного
відділку та деревно-чагарникової шкілки.
На відміну від
деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку грунту під садіння дичок
на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на
паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур - після
збирання врожаю. Під весняне садіння оранку грунту проводять восени. Плантажна
оранка на глибину 50-60см поліпшує повітряний і водний режими грунту, сприяє
знищенню бур’янів та шкідників. На неглибоких і легких грунтах оранку проводять
на глибину орного шару з одночасним розпушуванням дна борозни на 10-12см.
Одразу після плантажної
оранки грунт культивують і боронують.
4.3 Вирощування
саджанців у плодовій шкілці
На першому полі (поле
дичок або окулянтів) висаджують дички (підщепи), які всередині-наприкінці літа
окулірують. На цьому ж полі на наступний рік вирощують однорічки, а поле
називають уже другим, або полем однорічних саджанців. Якщо вирощують дворічні
саджанці, то його залишають на третій рік і називають третім, або полем
дворічок і т.д.
.3.1 Обробіток ґрунту в
полях сівозмін
Якість вирощуваного
садивного матеріалу плодових рослин значною мірою залежить від основного та
передсадивного обробітку ґрунту в першому полі (полі дичок або підщеп),
основним завданням якого є створення глибокого поживного шару, необхідного для
нормального росту підщеп, а пізніше і самих щеплених рослин (окулянтів).
Системи обробітку ґрунту
в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких в полях посівного
відділку та деревно-чагарникової шкілки.
На відміну від
деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку ґрунту під садіння дичок
на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на
паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур - після
збирання врожаю. Під весняне садіння оранку ґрунту проводять восени. Плантажна
оранка на глибину 50-60 см поліпшує повітряний і водний режими ґрунту, сприяє
знищенню бур’янів та шкідників. На неглибоких і легких ґрунтах оранку проводять
на глибину орного шару з одночасним розпушуванням дна борозни на 10-12 см.
.3.2 Удобрення ґрунту
Для успішного росту плодових
рослин удобрення ґрунту є обов'язковим. Перед оранкою вносять органічні добрива
(торф) фосфорне добриво (подвійний суперфосфат).
Після приживлення підщеп
і в період початку інтенсивного росту (травень) рослини підживлюють азотними
добривами (сечовина). На другому і третьому полі плодової шкілки (саджанці 1 -
та 2-річні) проводять ранньовесняне підживлення азотними, фосфорними та
калійними добривами (калійна сіль).
Підживлення рослин на
полі 3-річних саджанців є малоефективним, однак можливе ранньовесняне
підживлення азотними добривами.
Результати розрахунку
вартості добрив наведені в табл. 4.6.
Таблиця 4.6
Розрахунок потреби і
вартості добрив для плодової шкілки
Грунт - сірий лісовий
суглинистий
Забезпеченість поживними
речовинами - середня
|
Добрива
|
Одиниці виміру
|
Норма внесення діючої речовини, кг/га
|
Вміст діючої речовини в добриві, %
|
Норма внесення добрив, кг/га, т/га
|
Площа посіву, га
|
Потрібно добрив на всю площу, кг/га, т/га
|
Ціна 1т добрив, грн..
|
Загальна вартість добрив, грн..
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Парове поле
|
|
Основне добриво
|
|
Органічне
|
т
|
-
|
-
|
25
|
0,52
|
13,0
|
110
|
1430,00
|
|
Супер- фосфат
|
кг
|
90
|
50
|
180
|
0,52
|
93,6
|
2400
|
224,64
|
|
Поле дичок (окулянтів)
|
|
Передсадивне добриво
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
50
|
60
|
83
|
0,52
|
43,2
|
4300
|
186,33
|
|
Підживлювальне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
45
|
34
|
132
|
0,52
|
68,8
|
2300
|
158,29
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
50
|
60
|
83
|
0,52
|
4300
|
185,76
|
|
Поле 1-річних саджанців
|
|
Підживлювальне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
100
|
34
|
294
|
0,52
|
152,9
|
2300
|
351,76
|
|
Супер-фосфат
|
кг
|
40
|
50
|
80
|
0,52
|
41,6
|
2400
|
99,84
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
30
|
60
|
50
|
0,52
|
26,0
|
4300
|
111,80
|
|
Поле 2-річних саджанців
|
|
Підживлювальне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
100
|
34
|
294
|
0,52
|
152,9
|
2300
|
351,76
|
|
Супер-фосфат
|
кг
|
40
|
50
|
80
|
0,52
|
41,6
|
2400
|
99,84
|
|
Хлористий калій
|
кг
|
30
|
60
|
50
|
0,52
|
26,0
|
4300
|
111,80
|
|
Поле 3-річних саджанців
|
|
Підживлювальне добриво
|
|
Аміачна селітра
|
кг
|
25
|
34
|
74
|
0,52
|
38,48
|
2300
|
88,50
|
|
Всього
|
1970,32
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
.3.3 Технологія вирощування
саджанців плодових порід
Плодові рослини характеризуються
тим, що вирощені із насіння саджанці не проявляють ознак сорту і саме тому їх
необхідно розмножувати вегетативним шляхом - прищепленням тощо. Щоб отримати
підщепи плодових порід, спочатку необхідно виростити із насіння сіянці (дички),
які потім висаджують у шкілку - на ділянку, де роблять прищеплення та дорощують
саджанці.
В першому полі плодової шкілки (поле
дичок) розсадника висаджуємо сіянці (восени). Для висаджування в шкілку
відбираємо дички з рівним стовбурцем і добре розгалуженою кореневою системою. У
підщеп головне коріння вкорочуємо до 15-20 см, а надземну частину - до 20-30
см. В зоні кореневої шийки зрізаємо всі галуження. Садіння дичок проводимо
вручну в нарізані борозенки. Щоб корені підщеп не підсихали, їх перед садінням
необхідно змочити у розчині глини. При садінні коренева шийка повинна бути на
1-2 см нижче поверхні ґрунту. Після садіння підщепи поливаємо і підгортаємо на
10-15 см, щоб запобігти підмерзанню підщеп, а також з метою розпушення грунту,
ущільнення його під час садіння і створення сприятливих умов для їх
приживлювання.
За вегетаційний період в школі
проводиться 5-6 разове розпушення грунту у міжряддях та видаляємо бур’яни. Поле
повинно бути в достатній мірі забезпечене вологою. Також систематично проводимо
заходи захисту рослин від шкідників та хвороб.
Найважливішою операцією на першому
полі є окулірування або щеплення підщеп ростовою брунькою з тонким щитком кори
і деревини. Це основний спосіб вегетативного розмноження плодових рослин в
розсадниках.
За кілька днів до окулірування грунт
в міжряддях розпушуюється, а напередодні - розгортають дички і очищають штамби
від землі і пагонів на висоту 12-15 см. Перед окуліруванням місце щеплення
необхідно протерти вологою ганчіркою. Проектуємо проводити літньо-осіннє
окулірування сплячим вічком, яке проростає навесні наступного року.
Для створення кращих умов для
зростання компонентів щеплення окулірувані дички підгортаємо на висоту 10-15
см. Через 10-15 днів перевіряємо приживлюваність вічок. Вічка, які прижилися,
зберігають природне забарвлення, а їх листовий черешок при легкому натискування
на нього пальцем відпадає.
Повторне окулірування невдало
щеплених дичок проводимо або одразу після перевірки сплячою брунькою, або
ранньою весною наступного року.
Поле окулянтів-однорічок. До початку
сокоруху і набрякання бруньок верхню (над вічком) частину дичка зрізаємо. Зріз
виконуємо під кутом 15-30° до вічка, не залишаючи шипа. При такому вирощуванні
саджанців плодових порід відпадає потреба у зрізуванні шипа, яке пов'язане із
значними витратами. Досвід показує, що вирощування саджанців без шипа поліпшує
якість садивного матеріалу.
Навесні з трансплантованого вічка
виростає пагін, який називають окулянтом. З метою надання окулянту
вертикального напрямку, швидшого заростання рани і недопущення його виламування
під час сильних вітрів, саджанці у міру їх росту підгортають протягом
вегетаційного періоду 1-2 рази.
Догляд за окулянтами-однолітками
включає розпушування ґрунту, знищення бур'янів, підживлення рослин добривами,
заходи боротьби з шкідниками та грибковими хворобами, зрізування дикої порості
та пінцирування пагонів потовщення, які у деяких порід з являються вже на
перший рік вирощування.
Поле окулянтів-дворічок. Основними
роботами, які виконуються у цьому полі, крім перелічених раніше, є догляд за
штамбом, закладання крони та її формування.
.4 Закладка маточної плантації та її
експлуатація
На маточних плантаціях отримують
окремі види садивного матеріалу вегетативного походження (зимові стеблові та
зелені живці), які використовують для вирощування живцевих саджанців або для
створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень. На маточних плантаціях
найчастіше культивують тополі, верби та інші рослини, які легко укорінюються.
У відділенні живцевих саджанців
лісових розсадників вирощують переважно живцеві саджанці тополі, верби. Ці
породи легко розводити вегетативно, тоді як вирощувати садивний матеріал з
насіння досить важко.
Обробіток грунту у відділенні
живцевих саджанців такий самий, як і в шкільному відділенні. Глибина основної
оранки 30-40 см, тобто на 5-10 см більша від довжини живців. Живці висаджують
рано навесні. При садінні восени можуть виникати негативні явища: витискання
живців з грунту під впливом періодичного замерзання і відтаювання грунту в
осінньо-зимовий період і рано навесні або вимерзання верхньої бруньки.
Успіх вирощування садивного
матеріалу з живців значною мірою залежить від їх якості. Живці нарізають з
добре розвинених однорічних пагонів маткових дерев і кущів. Пагони заготовляють
пізно восени і на початку зими, коли завершиться процес формування пазушних
бруньок, а також ксилемних і флоемних тканин. У зимовий період пагони
зберігаються у траншеях або в підвалах. На дно траншеї насипають шар вогкого
піску, на який вертикально фіксують заздалегідь підготовлені пучки пагонів і
засипають їх землею. Пучок складається з 50 або 100 зв’язаних пагонів. До
кожного пучка додається етикетка з даними про генетичну оцінку матеріалу, місце
і термін заготівлі тощо. Траншею прикривають шаром землі й обкопують для
відведення талої води. У підвалах пучки поміщають у ящики і засипають вологим
піском. Температура зберігання не повинна перевищувати 3-5 ˚С. Можна
зберігати пагони впереміш зі снігом, у траншеях або на поверхні грунту в купах.
Траншеї або снігові купи накривають тирсою або соломою. Невелику кількість
живців нарізають вручну секатором, при великому обсязі заготівлі застосовують
спеціальні верстати.
Довжина живців тополі для
лісостепової зони 20-25 см, а діаметр у верхньому зрізі 0,6-2,0 см. Верхній
зріз роблять горизонтально над верхньою брунькою, нижній - під нижньою брунькою
навскіс під кутом 45˚. Віддаль між нижньою брунькою і зрізом вибирають з
таким розрахунком, щоб можна було поновити зріз перед садінням. Живці,
заготовлені з середньої частини пагонів, найбільш життєздатні, з добрим
укоріненням. Живці висаджують спеціальною саджалкою СШП-5/3 за стрічковою
трирядною схемою.
Догляд за насадженнями живців
полягає в розпушуванні грунту, знищенні бур’янів і, якщо необхідно, поливі
рослин. Саджанці з живців вирощують протягом одного-двох років. Викопують
саджанці машинами, скобою НВС-1,2 або плугом ВПН-2.
РОЗДІЛ 5. ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ РОБІТ
ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Після завершення сівби насіння в
посівному відділку та закладки деревних і плодових шкілок проводять спеціальне
технічне приймання виконаних робіт в розсаднику. Мета заходу - проведення
контролю за якістю виконаних робіт з садіння та висіву. Технічне приймання
робіт із закладки посівних та шкільних відділків, плантацій тополь, верб,
ліщини, новорічних ялинок тощо виконують з метою уточнення обсягів виконаних
робіт, їх якості, дотримання передбаченої проектами агротехніки сівби та
садіння. На основі матеріалів технічного приймання дають загальну оцінку
виконаній роботі, відзначають нові та оригінальні прийоми, які були використані
в процесі проведення робіт. Крім цього, встановлюють причини незадовільного
стану посівів та посадок, намічають заходи з усунення виявлених недоліків,
різних відхилень в агротехніці та технології проведення тих чи інших робіт.
Технічне приймання робіт в
розсаднику проводить призначена наказом спеціальна комісія, склад якої
затверджує директор підприємства. Сюди входять представник держлісгоспу,
лісничий, технік лісівник, лісник обходу, на території якого знаходиться
розсадник, інші спеціалісти. Комісія уточнює обсяги проведених робіт, оцінює
якість їх виконання. Особливу увагу приділяють відповідності технології
виконаних робіт, передбачених проектом, і дотриманню агротехнічних термінів
виконання робіт. Перевірці підлягають дотримання запроектованих схем висіву
насіння, розміщення саджанців в шкілках, норми висіву та глибина загортання
насіння, якість обробітку грунту, внесення відповідних доз добрив та
гербіцидів, стан посівів та посадок в день проведення технічного приймання.
Технічне приймання робіт в посівному
відділку розсадника проводять не пізніше 15-ти днів після висіву. Посіви, які
на час технічного приймання не дали сходів, повторно оглядаються після їх
появи. Технічне приймання робіт із закладки шкілок і плантацій проводять
протягом 10-ти днів з дня закінчення робіт.
Технічне приймання посівів, які не
зійшли або загинули проводять шляхом розкопування посівних стрічок (рядків) на
облікових відрізках довільної довжини, які розміщують по діагональному ходу.
Якість вийнятого з грунту насіння визначають шляхом зрізування з одночасним
обліком сходів, які все ж з’явилися на цих облікових відрізках. Кількість
пробних відрізків на 1 га посівів повинно бути не менше 20, а загальна
кількість насіння для дослідження на кожній ділянці посівів однієї породи - не
менше 200 штук.
До посівів, що загинули, відносять
такі, що мають в грунті менше 25% здорового насіння від встановленої норми
виходу сіянців. До посівів, які не дали сходів, відносять посіви з кількістю
здорового насіння в грунті більше 25% від встановленої норми виходу сіянців, що
не дали сходів в поточному році. За матеріалами технічного приймання комісія
складає акт у двох примірниках.
Кількість і якість садивного
матеріалу визначають під час щорічної інвентаризації, яку проводить комісія,
куди входять представники лісгоспу, лісництва і розсадника. Інвентаризацію
проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і
саджанців протягом вересня-жовтня, залежно від лісорослинної зони (у
розсадниках України з 15 вересня до 15 жовтня). Виконують її згідно з
положеннями до діючої «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку
та оцінки якості лісокультурних об'єктів». Вона передбачає уточнення загальної
та продуктивної площі лісового розсадника, її розподіл за видами користування,
за породами, а у межах породи - за віком і якістю садивного матеріалу.
Інвентаризацію розпочинають з визначення довжини посівних і садивних рядків.
Кількість і якість садивного матеріалу визначають або методом діагональних
ходів, або методом облікових площадок.
Інвентаризацію в посівному відділку
найчастіше проводять методом діагональних ходів. Для цього по діагоналі ділянки
намічають пряму лінію, по якій натягують шнур. В місці перетину шнура з рядами
сіянців в обидва боки від нього відкладають облікові відрізки. Загальна довжина
цих облікових відрізків повинна складати 2 (при рівномірному розміщенні сіянців
в рядах) або 5% (при нерівномірному розміщенні сіянців) від загальної довжини
посівних рядків на ділянці. На облікових відрізках проводять суцільний перелік
сіянців. Після цього визначають кількість сіянців на 1 погонний метр посівного
рядка, кількість сіянців на 1 га та на всій площі ділянки.
Інвентаризацію садивного матеріалу в
шкілках проводять шляхом закладання пробних ділянок прямокутної форми, довга
сторона яких паралельна довгій стороні поля. Якщо площа поля становить 3-5 га,
то пробна ділянка повинна включати не менше 4% садибних місць, при 5-10 га - не
менше 3%, 10-50 га - не менше 2% та більше 50 га - не менше 1%. На полях шкілок
площею до 3 га проводять суцільний перелік саджанців.
Кількість придатних до садіння
сіянців встановлюють шляхом порівняння певних частин сіянців на облікових
відрізках (діаметер кореневої шийки, висота стовбурця тощо) з шаблоном, який
відповідає вимогам діючих стандартів. Для цього заміряють висоту сіянця та
діаметер його кореневої шийки і, відповідно, відносять його до стандартних чи
нестандартних. Якщо на інвентаризованому полі стандартних сіянців за окомірною
оцінкою менше 50%, то посіви залишають на дорощування.
Під час інвентаризації визначають
загальну кількість саджанців (в т.ч. придатних для реалізації), а також
приживлюваність їх у полях саджанців першого і другого року вирощування.
Результати інвентаризації заносять в спеціальну карточку.
РОЗДІЛ 6. ВИКОПУВАННЯ, СОРТУВАННЯ,
ЗБЕРІГАННЯ І ТРАШСПОРТУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Садивний матеріал у розсадниках
викопують переважно навесні, до розпускання бруньок, а також і восени. Весь
процес викопки складається з двох основних заходів: підрізка коріння і
вибирання руками сіянців або саджанців. Сіянці викопують на глибину 25 - 30 см,
маломірні саджанці - на 40, середньомірні - на 40-70 і великомірні - на 70-130
см. При викопуванні не слід пошкоджувати коріння, штамб та крону, бо це
погіршує якість садивного матеріалу.
Вибраний садивний матеріал сортують,
тобто розподіляють викопані з грунту лісові сіянці та саджанці за якістю.
Якість вирощуваного садивного матеріалу оцінюють за діючими ГОСТ, ОСТ і
технічними умовами на сіянці та саджанці за породами для даного регіону.
(«Сеянцы деревьев и кустарников: Технические условия. ГОСТ 24835-81»; «Сеянцы
деревьев и кустарников в Карпатах. Технические условия. ТУ 56 УССР 174-86».)
Вимірювальні інструменти: штангенциркуль, лінійка, шаблон. Під час викопування
і сортування садивного матеріалу не можна довго тримати оголені корені на відкритому
повітрі, бо при цьому пересихають і відмирають дрібні корені, без яких рослини
погано приживлюються або взагалі гинуть. Відсортовані сіянці лічать, зв'язують
у пучки: при висоті стовбурця до 40 см - по 100 шт., понад 40 см - по 50 шт. і
прикопують на прикопочній ділянці.
Прикопка лісових сіянців (саджанців)
- це вкриття шаром грунту коріння і нижньої частини стовбурців лісових сіянців
(саджанців) у викопаних канавах глибиною 30-40 см (для сіянців) і 50-60 см (для
саджанців) для короткочасного зберігання на час проведення посадки лісових
культур або тривалого зимового зберігання (рис.6.1). Хороші результати дає
зберігання садивного матеріалу в поліетиленових мішках.
Рис. 6.1 Схема зимової прикопки
сіянців
Способи зберігання садивного
матеріалу залежать від його типу, тобто має він закриту чи відкриту кореневу
систему, та від строку його зберігання. Основні способи зберігання сіянців та
саджанців з відкритою кореневою системою - це прикопка та зберігання за знижених
температур (в льодовнях, на спеціальних складах для зберігання, на снігу і
т.ін.).
Дрібні сіянці з закритою кореневою
системою на місцях посадки звичайно довго не зберігають. Їх можна зберігати в
льодовнях, холодильниках, а садильний матеріал типу «Бріка» та «Брикет» - на
відкритому повітрі у вологому, затіненому місці.
Транспортують садивний матеріал
всіма видами транспорту - кіньми на возах, автомашинами, тракторами,
залізницею, водним і повітряним транспортом. При перевезенні на значні відстані
користуються вагонами-льодовнями, вагонами і автомобілями-рефрижераторами.
На одну 2,5-тонну машину можна
навантажити 250-300 тис. шт. сіянців хвойних порід, а листяних - 25-100 тис.
шт.
При тривалості перевезення садивного
матеріалу менше 6 год вибрані з прикопки пучки сіянців кладуть в транспортні
засоби на шар м'якої соломи, тирси чи моху корінням один до одного. Кожний шар
пучків перекладають упаковочним матеріалом. Зверху все покривається брезентом,
мішковиною, рогожею чи синтетичною плівкою та зв'язують мотузками.
При тривалості перевезення понад 6
год. вибрані з прикопки сіянці упаковують в рогожі або солом'яні тюки. Корені
перешаровують вологим мохом, травою або м'ятою соломою. Тюки час від часу
поливають. До кожного тюка (маса не більше 300 кг) прикріплюють бірку, на якій
зазначають назву породи, сорт та кількість сіянців. Крім того, видається
посвідчення, в якому наводиться: назва і адреса розсадника, дата упаковки та
відправки, порода, вік, сорт, кількість сіянців та їх маса (брутто), номер і
дата документа, який видано карантинною інспекцією, місце збору насіння та
діючий ДСТУ.
РОЗДІЛ 7. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ
ВИТРАТ НА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Виробнича собівартість вирощеного
посадкового матеріалу складається з таких основних видів витрат, як капіталовкладення
на закладку і первинне освоєння території розсадника, витрати на обробіток
парових полів, щорічні витрати на вирощування посадкового матеріалу, вартості
насіння, сіянців, добрив, вапна, гербіцидів, утримання машино-тракторного
парку, інших витратних матеріалів та утримання адміністративно-управлінського
апарату.
.1 Розрахунково-технологічна карта
на вирощування сіянців
У розрахунково-технологічній карті
відображені всі етапи вирощування, починаючи з парового обробітку ґрунту і
закінчуючи викопуванням, сортуванням і прикопуванням садивного матеріалу.
Підсумком розрахунків є собівартість
вирощування 1 тис. шт. сіянців.
Розрахунково-технологічна карта
складається за такими наступними розділами: 1) паровий обробіток ґрунту; 2)
підготовка насіння до висіву; 3) висів насіння та вирощування 1-річних сіянців;
4) вирощування 2-річних сіянців. Розрахунково-технологічна карта на вирощування
сіянців наведена в табл. 7.1.
.2 Розрахунково-технологічна карта
на вирощування саджанців
Складання даної розрахунково-технологічної
карти подібне до такої як у сіянців. Як і в попередньому випадку складають
розрахунково-технологічну карту за такими розділами: 1) паровий обробіток
ґрунту; 2) підготовка сіянців до садіння; 3) висаджування сіянців та
вирощування 1-річних саджанців; 4) вирощування 2-річних саджанців; 5)
вирощування 3-річних саджанців. Розрахунково-технологічна карта на вирощування
саджанців наведена в табл. 7.2.
Таблиця 7.1
Розрахунково-технологічна карта на
вирощування сіянців модрини європейської
|
Технологічні операції
|
Одиниці виміру
|
Обсяг робіт
|
Агрегат
|
Норма виробітку
|
Потрібно
|
Витрати на утримання та експлуат. обладнання, грн.
|
Розряд і тарифна ставка, грн.
|
Тарифний фонд зарплати, грн.
|
Доплати і надбавки 25%, грн.
|
Відра-хування 37,5%, грн.
|
Витрати на матеріали, грн.
|
Технологгічна собівартість, грн.
|
|
|
|
марка машини
|
марка знаряддя
|
на агрегат
|
на людино-день
|
машино-змін
|
людино- днів
|
машино-змін
|
разом
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
|
1. Паровий обробіток ґрунту (зайнятий пар)
|
|
Навантаження органічних добрив
|
т
|
7,75
|
ЄО-2621
|
-
|
142,00
|
142,00
|
0,05
|
0,05
|
350,00
|
17,50
|
IV/44,48
|
2,22
|
0,56
|
1,04
|
-
|
21,32
|
|
Внесення органічних добрив
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
РПТУ-2
|
8,90
|
8.90
|
0,88
|
0,88
|
350,00
|
308,00
|
IV/44,48
|
39,14
|
9,79
|
18,35
|
852,50
|
1233,28
|
|
Рання весняна оранка (27-30 см)
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
ПЛН-3-35
|
2,50
|
2,50
|
0,12
|
0,12
|
350,00
|
42,00
|
III/39,60
|
4,75
|
1,19
|
2,23
|
-
|
50,17
|
|
Дискування у 2 сліди з одночасним боронуванням (2 рази)
|
га
|
0,62
|
МТЗ-82М
|
БДН-3,0
|
11,10
|
11,10
|
0,06
|
0,06
|
350,00
|
21,00
|
III/39,60
|
2,38
|
0,60
|
1,12
|
-
|
25,10
|
|
Культивація
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
КПН-4Г
|
18,10
|
18,10
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Сівба зернобобових
|
га
|
0,31
|
Т-16М
|
СЛПМ
|
0,66
|
0,66
|
0,47
|
0,47
|
350,00
|
164,50
|
II/35,60
|
16,73
|
4,18
|
7,84
|
-
|
193,25
|
|
Коткування
|
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
ЗКВГ-1,4
|
11,40
|
11,40
|
0,03
|
0,03
|
350,00
|
10,50
|
III/39,60
|
1,12
|
0,28
|
0,52
|
-
|
12,42
|
|
Дискування одночасним боронуванням (2 рази)
|
га
|
0,62
|
МТЗ-82М
|
БДН-3,0
|
11,10
|
11,10
|
0,06
|
0,06
|
350,00
|
21,00
|
III/39,60
|
2,38
|
0,60
|
1,12
|
-
|
25,10
|
|
Заорювання зернобобових (27-30 см)
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
ПЛН-3-35
|
2,50
|
2,50
|
0,12
|
0,12
|
350,00
|
42,00
|
III/39,60
|
4,75
|
1,19
|
2,23
|
-
|
50,17
|
|
Культивація
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
КПН-4Г
|
18,10
|
18,10
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Боронування
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82
|
ЗБЗС-1,0
|
19,00
|
19,00
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
|
2. Підготовка насіння до сівби
|
|
Намочування нас.
|
кг
|
62,00
|
-
|
вручну
|
-
|
300,00
|
-
|
0,21
|
-
|
-
|
II/28,96
|
6,08
|
1,52
|
2,85
|
-
|
10,45
|
|
Просушування насіння в тіні перед висіванням
|
кг
|
62,00
|
-
|
вручну
|
-
|
225,00
|
-
|
0,28
|
-
|
-
|
II/35,60
|
8,12
|
2,03
|
3,81
|
-
|
13,96
|
|
3. Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців
|
|
Передпосівне внесення міндобрив
|
га
|
0,31
|
МТЗ- 82М
|
РТТ-4,2
|
21,00
|
21,00
|
0,01
|
0,01
|
350,00
|
3,5
|
V/50,80
|
0,51
|
0,13
|
0,24
|
203,76
|
208,22
|
|
Передпосівна оранка на глибину 23-26 см
|
га
|
0,31
|
МТЗ- 82М
|
ПЛН-3-35
|
2,90
|
2,90
|
0,11
|
0,11
|
350,00
|
38,50
|
III/39,60
|
4,36
|
1,11
|
2,05
|
-
|
46,02
|
|
Боронування
|
га
|
0,31
|
МТЗ- 82М
|
3БЗС-1,0
|
19,00
|
19,00
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Культивація
|
га
|
0,31
|
МТЗ- 82М
|
КПН-4Г
|
18,10
|
18,10
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Шлейфування
|
га
|
0,31
|
МТЗ- 82М
|
ШБ-2,5
|
6,00
|
6,00
|
0,05
|
0,05
|
350,00
|
17,50
|
III/39,60
|
1,98
|
0,50
|
0,93
|
-
|
20,91
|
|
Сівба насіння
|
га
|
0,31
|
Т-16М
|
СЛПМ
|
0,66
|
0,66
|
0,47
|
0,47
|
350,00
|
164,50
|
II/35,60
|
16,73
|
4,18
|
7,84
|
43400,00
|
43593,25
|
|
Коткування
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
ЗКВГ-1,4
|
11,40
|
11,40
|
0,03
|
0,03
|
350,00
|
10,50
|
III/39,60
|
1,12
|
0,28
|
0,52
|
-
|
12,42
|
|
Мульчування посівів
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
МСН-0,75
|
0,55
|
0,55
|
0,56
|
0,56
|
350,00
|
196,00
|
III/39,60
|
22,18
|
5,54
|
10,39
|
-
|
234,11
|
|
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)
|
га
|
1,24
|
МТЗ-82М
|
КРН-2,8М
|
18,10
|
18,10
|
0,07
|
0,07
|
350,00
|
24,50
|
III/39,60
|
2,77
|
0,69
|
1,30
|
-
|
29,26
|
|
Ручне прополювання посівів (2 раз), м2/га
|
м2
|
6200
|
-
|
вручну
|
-
|
125,00
|
-
|
49,60
|
-
|
-
|
II/28,96
|
1436,42
|
359,10
|
673,32
|
-
|
2468,84
|
|
Внесення підживлювальн ого добрива
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
РТТ-4,2
|
21,00
|
21,00
|
0,01
|
0,01
|
350,00
|
3,5
|
V/50,80
|
0,51
|
0,13
|
0,24
|
173,74
|
178,12
|
|
4. Вирощування 2-річних сіянців
|
|
|
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)
|
га
|
1,24
|
МТЗ-82М
|
КРН-2,8М
|
18,10
|
18,10
|
0,07
|
0,07
|
350,00
|
24,50
|
III/39,60
|
2,77
|
0,69
|
1,30
|
-
|
29,26
|
|
Обприскування отрутохімікатами
|
га
|
0,31
|
ручне
|
ОРП
|
0,22
|
0,22
|
1,41
|
1,41
|
350,00
|
493,50
|
V/50,80
|
71,63
|
17,91
|
33,58
|
-
|
616,62
|
|
Внесення підживлюваного добрива
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
РТТ-4,2
|
21,00
|
21,0
|
0,01
|
0,01
|
350,00
|
3,5
|
V/50,80
|
0,51
|
0,13
|
0,24
|
269,24
|
273,62
|
|
Викопування садивного матеріалу
|
га
|
0,31
|
МТЗ-82М
|
НВС-1,2
|
1,70
|
1,70
|
0,18
|
0,18
|
350,00
|
63,00
|
V/50,80
|
9,14
|
2,29
|
11,43
|
-
|
85,86
|
|
Вибирання сіянців, сортування, зв’зування в пучки, та тимчасове
прикопування сіянців
|
тис. шт.
|
300
|
-
|
вручну
|
-
|
11,30
|
-
|
26,55
|
-
|
-
|
III/31,36
|
832,61
|
208,15
|
390,29
|
-
|
1431,05
|
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1442,00
|
-
|
2460,63
|
617,22
|
1164,33
|
44929,16
|
50613,12
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Собівартість вирощування 1 тис. шт.
2-річних сіянців модрини європейської становить- 168,71 грн.
Таблиця 7.2
Розрахунково-технологічна карта на вирощування
3-річних саджанців модрини європейської
|
Технологічні операції
|
Одиниці виміру
|
Обсяг робіт
|
Агрегат
|
Норма виробітку
|
Потрібно
|
Витрати на утримання, грн.
|
Розряд і тарифна ставка, грн.
|
Тарифний фонд зарплати, грн.
|
Доплати і надбавки 25%, грн.
|
Відра-хування 37,5%, грн.
|
Витра- ти на матеріа-ли, грн.
|
Технолог-гічна собівар-тість, грн.
|
|
|
|
марка машини
|
марка знаряддя
|
На агрегат
|
На людино-день
|
машино-змін
|
людино-днів
|
машино-зміни
|
разом
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
|
1. Паровий обробіток ґрунту (зайнятий пар)
|
|
Навантаження органічних добрив
|
т
|
8,5
|
ЄО-2621
|
-
|
142,00
|
142,00
|
0,06
|
0,06
|
350,00
|
21,00
|
IV/44,48
|
2,67
|
0,67
|
1,25
|
-
|
25,59
|
|
Внесення органічних добрив
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
РПТУ-2
|
8,90
|
8.90
|
0,04
|
0,04
|
350,00
|
14,00
|
IV/44,48
|
1,78
|
0,44
|
2,22
|
935,00
|
953,44
|
|
Рання весняна оранка (27-30 см)
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
ПЛН-3-35
|
2,50
|
2,50
|
0,14
|
0,14
|
350,00
|
49,00
|
III/39,60
|
5,50
|
1,39
|
2,58
|
-
|
58,47
|
|
Дискування у 2 сліди з одночасним боронуванням (2 рази)
|
га
|
0,68
|
МТЗ-82М
|
БДН-3,0
|
11,10
|
11,10
|
0,06
|
0,06
|
350,00
|
21,00
|
III/39,60
|
2,38
|
0,59
|
1,11
|
-
|
25,08
|
|
Культивація
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
КПН-4Г
|
18,10
|
18,10
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Сівба зернобобових
|
га
|
0,34
|
Т-16М
|
СЛПМ
|
0,66
|
0,66
|
0,50
|
0,50
|
350,00
|
175,00
|
II/35,60
|
17,80
|
4,45
|
8,34
|
-
|
205,59
|
|
Коткування
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
ЗКВГ-1,4
|
11,40
|
11,40
|
0,03
|
0,03
|
350,00
|
10,50
|
III/39,60
|
1,19
|
0,30
|
0,56
|
-
|
12,55
|
|
Дискування одночасним боронуванням (2 рази)
|
га
|
0,68
|
МТЗ-82М
|
БДН-3,0
|
11,10
|
11,10
|
0,06
|
0,06
|
350,00
|
21,00
|
III/39,60
|
2,38
|
0,59
|
1,11
|
-
|
25,08
|
|
Заорювання зернобобових (27-30 см)
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
ПЛН-3-35
|
2,50
|
2,50
|
0,14
|
0,14
|
350,00
|
49,00
|
III/39,60
|
5,50
|
1,39
|
2,58
|
-
|
58,47
|
|
Культивація
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
КПН-4Г
|
18,10
|
18,10
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Боронування
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82
|
ЗБЗС-1,0
|
19,00
|
19,00
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
2. Підготовка сіянців до садіння
|
|
Підготовка сіянців до садіння в шкілку
|
тис. шт.
|
13
|
-
|
вручну
|
-
|
124,00
|
-
|
0,10
|
-
|
-
|
III/31,36
|
3,13
|
0,78
|
1,47
|
-
|
5,38
|
|
Обмочування коренів сіянців в глиняну бовтанку
|
тис. шт.
|
13
|
-
|
вручну
|
-
|
1,60
|
-
|
8,13
|
-
|
-
|
I/28,96
|
235,30
|
58,83
|
110,30
|
-
|
404,43
|
|
3. Висаджування сіянців та вирощування 1-річних саджанців
|
|
Внесення передсадивного міндобрива
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
РТТ-4,2
|
21,00
|
21,00
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
V/50,80
|
1,02
|
0,25
|
0,48
|
223,70
|
232,45
|
|
Оранка грунту на глибину (27-30 см)
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
ПЛН-3-35
|
2,50
|
2,50
|
0,14
|
0,14
|
350,00
|
49,00
|
III/39,60
|
5,54
|
1,39
|
2,60
|
-
|
58,53
|
|
Культивація
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
КПН-4Г
|
18,10
|
18,10
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Боронування
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82
|
ЗБЗС-1,0
|
19,00
|
19,00
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
III/39,60
|
0,79
|
0,20
|
0,37
|
-
|
8,36
|
|
Шлейфування
|
га
|
0,34
|
МТЗ- 82М
|
ШБ-2,5
|
6,00
|
6,00
|
0,06
|
0,06
|
350,00
|
21,00
|
III/39,60
|
2,38
|
0,60
|
1,12
|
-
|
25,10
|
|
Садіння сіянців
|
га
|
0,34
|
МТЗ- 82М
|
СШН-3
|
0,44
|
0,44
|
0,77
|
0,77
|
350,00
|
269,50
|
V/50,80
|
39,12
|
9,78
|
18,34
|
-
|
336,74
|
|
- саджальники 4 чол.
|
га
|
0,34
|
-
|
вручну
|
-
|
0,44
|
-
|
-
|
-
|
IV/35,28
|
27,16
|
6,79
|
12,73
|
-
|
46,68
|
|
- оправщики 2 чол.
|
га
|
0,34
|
-
|
вручну
|
-
|
0,44
|
-
|
0,77
|
-
|
-
|
II/28,96
|
22,30
|
5,58
|
10,45
|
-
|
38,33
|
|
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)
|
га
|
1,36
|
МТЗ-82М
|
КРН-2,8М
|
18,10
|
18,10
|
0,08
|
0,08
|
350,00
|
28,0
|
III/39,60
|
31,68
|
7,92
|
14,85
|
-
|
82,45
|
|
Ручне прополювання посівів (2 раз), м2/га
|
м2
|
6800
|
-
|
вручну
|
-
|
125,0
|
-
|
54,40
|
-
|
-
|
II/28,96
|
1575,42
|
393,86
|
738,48
|
-
|
2707,76
|
|
4. Вирощування 2-річних саджанців
|
|
Внесення підживлювального міндобрива
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
РТТ-4,2
|
21,00
|
21,00
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
V/50,80
|
1,02
|
0,25
|
0,48
|
248,45
|
257,20
|
|
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)
|
га
|
1,36
|
МТЗ-82М
|
КРН-2,8М
|
18,10
|
18,10
|
0,08
|
0,08
|
350,00
|
28,0
|
III/39,60
|
31,68
|
7,92
|
14,85
|
-
|
82,45
|
|
Ручне
|
м2
|
6800
|
-
|
вручну
|
-
|
125,0
|
-
|
54,40
|
-
|
-
|
II/28,96
|
1575,42
|
393,86
|
738,48
|
-
|
2707,76
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прополювання посівів (2 раз), м2/га
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-
|
|
|
5. Вирощування 3-річних саджанців
|
|
Внесення підживлювального міндобрива
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
РТТ-4,2
|
21,0
|
21,0
|
0,02
|
0,02
|
350,00
|
7,00
|
V/50,80
|
1,02
|
0,25
|
0,48
|
248,45
|
257,20
|
|
Механізоване розпушування грунту в міжряддях (4 р.)
|
га
|
1,36
|
МТЗ-82М
|
КРН-2,8М
|
18,10
|
18,10
|
0,08
|
0,08
|
350,00
|
28,0
|
III/39,60
|
31,68
|
7,92
|
14,85
|
-
|
82,45
|
|
Ручне прополювання посівів (2 раз), м2/га
|
м2
|
6800
|
-
|
вручну
|
-
|
125,0
|
-
|
54,40
|
-
|
-
|
II/28,96
|
1575,42
|
393,86
|
738,48
|
-
|
2707,76
|
|
Викопування садивного матеріалу
|
га
|
0,34
|
МТЗ-82М
|
НВС-1,2
|
1,70
|
1,70
|
0,20
|
0,20
|
350,00
|
70,00
|
V/50,80
|
10,16
|
2,54
|
4,76
|
-
|
87,46
|
|
Підрахунок та ув’язнення саджанців в пучки по 10 шт. з
навішуванням етикеток
|
тис. шт.
|
13
|
-
|
вручну
|
-
|
1,80
|
-
|
7,22
|
-
|
-
|
I/28,96
|
209,09
|
52,27
|
98,01
|
-
|
359,37
|
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
910,00
|
-
|
5129,69
|
1355,47
|
2542,81
|
1655,6
|
11593,57
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Собівартість вирощування 1 тис. шт.
3-річних саджанців модрини європейської становить - 891,81 грн.
ЧАСТИНА 2. ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ
РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ
МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Місцезнаходження і площа.
Державне підприємство «Хмільницьке
лісове господармсто» Вінницького виробничого лісогосподарського об’єднання
«Вінницяліс» розміщений в північно-західній частині Вінницької області України
на території 4-х адміністративних районів: Козятинського, Хмільницького,
Калинівського і Літинського.
Контора лісгоспу розміщена на
околиці м. Хмільник (у кв.37 Березнянського лісництва) на віддалі 75 км від
обласного центру м. Вінниця.
Поштова адреса: м. Хмільник, вул.
Курортна 1.
Грунтовий покрив і гідрологія
Найбільш поширені на території
лісгоспу сірі лісові опідзолені ґрунти (від сірих до світло сірих), які
утворилися на лісах і лесових суглинках, які підстелені глиною більшої чи
меншої глибини і вологості. Мілкі ґрунти, де лес знаходиться на глибині 90 см,
мають невеликі площі, поблизу від берегів ріки Південного Бугу, де вони
закінчуються виходом на поверхню ґрунту. Глибина залягання ґрунтових вод
коливається від 1,5 до 25 м.
Ґрунти більшості лісових масивів
Літинського лісництва, в основному, сірі лісові суглинки з товщиною гумусового
горизонту 20-25 см, підстелені суглиноком і глиною темно-бурого забарвлення. В
урочищах «Сосни» і «Луганщина» ґрунти в основному сірі лісові
середньо-підзолисті супіщані свіжі з супіщаним і піщаним підґрунтям.
Ерозійних процесів в межах лісгоспу
не спостерігається. Схили балки і ярів заросли деревною та чагарниковою
рослинністю. По межах лісгоспу на землях колгоспів і радгоспів є діючі яри.
Хвилясто-горбистий рельєф місцевості, заливні атмосферні опади, які періодично
повторюються, а також танення снігу весною, дуже збільшують поверхневий стік. В
результаті цього на окремих ділянках, особливо в місцях крутих схилів і балок,
може проходити змив і розмив ґрунту площинна і глибинна ерозія, яка приносить
значну шкоду сільському господарству. На таких ділянках силами лісгоспу
проводяться агролісомеліоративні заходи.
Кліматичні умови
Клімат району розміщення лісгоспу
помірно-континентальний з достатньою кількістю опадів, яких цілком вистачає для
вегетації лісової рослинності.
З кліматичних факторів, які
негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності, можна відмітити
наступні: нестійке (перемінне) зволоження ґрунту, спостерігаються періодичні
посухи та суховії, ливневі осади, які повторюються через 5-10 років, ранні
осінні і пізні весняні приморозки, а також безсніжні зимові періоди при
наявності морозів.
Коротка характеристика кліматичних
умов району, яка має значення для лісового господарства, за даними багаторічних
спостережень Хмільницької, Вінницької і Жмеринської метеостанцій наведена на у
таблиці 1.1.
В цілому клімат району розміщення
лісгоспу є сприятливим для росту основних лісоутворюючих порід. Це
підтверджується наявністю насаджень відносно високих бонітетів: дуба звичайного
і ясена звичайного ІА-ІІ, сосни звичайної і ялини європейської ІБ і І, вільхи
чорної і берези повислої ІА- ІІ бонітету. Добре ростуть і введені в культури такі
види, як модрина європейська, дуб червоний та інші деревні породи.
Тепла тривала осінь, вологе і тепле
літо, незначне коливання температур, значна кількість опадів, все це сприяє
доброму росту та розвитку основних лісоутворюючих деревних порід.
Таблиця 1.1
Кліматичні показники
|
Назва показників
|
Одиниця виміру
|
Значення
|
Число (місяць)
|
|
1. Температура повітря: - середньорічна - абсолютна максимальна
- абсолютна мінімальна
|
С0
|
6.8 +35.2 -30.0
|
липень січень
|
|
2. Кількість опадів
|
мм
|
582
|
|
|
3. Тривалість вегетаційного періоду
|
дні
|
165
|
|
|
4. Останні заморозки весною
|
|
|
8 травня
|
|
5. Перші заморозки осінню
|
|
|
10 жовтня
|
|
6. Середня дата замерзання рік
|
|
|
20 грудня
|
|
7. Середня дата початку паводків
|
|
|
1 березня
|
|
8. Сніговий покрив: Потужність Час появи Час сходу в лісі
|
см
|
15-25
|
листопад березень
|
|
9. Глибина промерзання ґрунту
|
см
|
40-80
|
|
|
10. Напрямок переважаючих вітрів: Зима Весна Літо Осінь
|
румб
|
Пд-Сх Пн-Зх Пн-Зх, Зх Зх, Пд-Зх
|
|
|
11. Середня швидкість переважаючих вітрів: Зима Весна Літо
Осінь
|
м/с
|
5 3 3 4
|
|
|
12. Відносна вологість повітря
|
%
|
75
|
|
Рельєф
Територія району за характером
рельєфу являють собою хвилясто-горбисту рівнину з загальним поступовим нахилом
на південний схід. Західна частина території лісгоспу розташована на
Волинсько-Подільській височині, де висота над рівнем моря досягає 340 м. Всю
територію лісгоспу з північного заходу на південний схід пересікає долина річки
Південний Буг.
Рельєф Літинського лісництва і
частини Іванівського лісництва рівнинний з незначними пониженнями у вигляді
боліт.
В геологічному відношенні
Волинсько-Подільська височина складається з кристалічних порід (гранітів,
гнейсів), які біля річок виходять на поверхню у вигляді скельних виступів або
скель зверху кристалічні масиви покриті шаром осадових порід (пісок, глина,
мергель) товщиною до 40 см. Часто зустрічаються алювіальні (наносні) відклади.
Типи лісорослинних умов і типи лісу
Ліси належать до типу мішаних та
широколистяних лісів. Переважаючими трофотопами тут є сугруди і груди.
Найбільш поширеними типами лісу на
території держлісгоспу є: волога грабова діброва (D3-гД) - 38%; свіжа грабова
діброва (D2-гД) - 32%; свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд (С2-г-дС) -14%;
свіжа грабова судіброва (С2-гД) - 16%.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА
ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК
Лісокультурна ділянка №1 знаходиться
в кварталі 13, у виділі 17. Площа ділянки становить 2,1 га. Рельєф ділянки
рівнинний. Тип лісорослинних умов - вологий груд, тип лісу - волога грабова
діброва. Трав'яний покрив складають: зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum),
веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), квасениця звичайна(Oxolis
acetosella), жіноча папороть (Athyrium filix-femina). Лісокультурна ділянка №1
проектується на категорії лісокультурної площі низькопродуктивний грабовий
молодняк, вік - 8 років. Тип ґрунту ділянки темно сірий лісовий опідзолений
суглинистий.
На лісокультурній ділянці №1
рекомендується створити головним чином продуктивне та стійке дубове насадження,
з домішкою ясена звичайного. Розміщення лісокультурної ділянки №1 представлене
на рис. 2.1.
Лісокультурна ділянка №2 знаходиться
в кварталі 32, у виділі 13. Площа ділянки становить 2,4 га. Рельєф території,
де розташована ділянка, рівнинний. Тип лісорослинних умов - вологий груд...
Надгрунтовий покрив представлений такими видами рослин: медунка темна
(Pulmunaria obscura), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), щитник
чоловічий (Dryopteris filix-mas). Тип ґрунту на ділянці - темно сірий лісовий
опідзолений суглинистий.
Лісокультурна ділянка №2
проектується на категорії лісокультурної площі свіжий зруб дубово-липового
насадження, кількість пнів 500 шт./га..
В таких умовах доцільно створювати
дубове насадження з домішкою липи дрібнолистої. Розміщення лісокультурної
ділянки №2 представлене на рис. 2.2.
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ ТИПІВ ЛІСОВИХ
КУЛЬТУР
.1 Обґрунтування доцільності
створення лісових культур на лісокультурних ділянках
Процес відтворення лісових ресурсів,
який переважно відбувається шляхом створення лісових культур. Навіть у багатих
типах лісу, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно
застосовувати штучне лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити
породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження
повинен обов’язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить
до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур.
Відомо, що природні насадження більш стійкі та довговічніші, ніж штучно
створені, процес природного відновлення цінних порід, зокрема дуба і сосни під
наметом стиглих насаджень, є темою багатьох наукових досліджень. Висновки
наукових досліджень свідчать про складність процесу лісовідновлення в лісах
України.
Основним способом лісовідновлення на
непокритих лісом ділянках, лісосіках без природного поновлення і на землях
лісомеліоративного фонду є створення лісових культур високопродуктивних і
біологічно стійких насаджень цінних аборигенних порід,а також порід - екзотів.
Отже, створення лісових культур є
необхідністю як з природоохоронної, так і з лісогосподарської точок зору. Без
створення штучних насаджень ліси із таких цінних порід, як дуб і сосна, не
мають майбутнього. Створення лісових культур на даних лісокультурних ділянках є
необхідним для того, щоб раціонально використати природний потенціал даних
лісорослинних умов, підвищити продуктивність і біологічну стійкість насадження.
На лісокультурній ділянці №1,
оскільки наявним є лише низькопродуктивний грабовий молодняк, то доцільним буде
створення дубового насадження з домішкою ясена звичайного (не більше 30%,
оскільки при збільшенні частки ясена у складі культур він починає рости гірше,
пригнічуючи при цьому дуб, унаслідок чого продуктивність і стійкість насаджень
знижується) з попереднім прорубуванням коридорів. Ширина міжрядь становите-ме 6
м, що дасть змогу проводити механізований догляд міжрядь. У рядах культури
доцільно розміщувати на відстані 1м (Д) і (Яс), при цьому дані культури швидше
зімкнуться в рядах, що покращить очищення стовбура від нижніх гілок та сучків.
На свіжому зрубі (лісокультурна
ділянка №2) природне відновлення відсутнє, то проектуємо суцільні лісові
культури з дуба і липи дрібнолистої. Враховуючи, що дана ділянка не
розкорчована, спосіб підготовки грунту буде частковий, смугами. Ширина міжрядь
складатиме 3,5 м,. У рядах культури доцільно розміщувати на відстані 1м (Д) і
0,75м (Л). Вибір даних порід дасть можливість отримати хороші прирости за
порівняно невеликий проміжок часу.
.2 Системи і способи обробітку
ґрунту під лісові культури
Обробіток грунту - це дія
механічними або ручними знаряддями на грунт, що сприяє покращенню його
фізичних, хімічних, біохімічних властивостей, водного і теплового режиму,
активізації діяльності грунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу
трав’яної рослинності з метою створення сприятливих умов для кореневого
живлення деревних і чагарникових рослин.
Найбільш поширеним є механічний
обробіток ґрунту, який поєднує низку технологічних прийомів, що в комплексі
утворюють ту чи іншу систему обробітку ґрунту. Для основного обробітку ґрунту
застосовують системи зяблевого обробітку, чорного, раннього сидерального,
зайнятого парів. Вибір системи залежить від грунтово-гідрологічних умов
регіону, фізичного стану ґрунту, наявності бур’янів, їх видового складу,
ступеня забур’яненості лісокультурної площі.
У процесі основного обробітку ґрунту
розв’язуються наступні завдання: надання ґрунту відповідної структури шляхом
механічного подрібнення його на невеличкі грудочки; поліпшення аерації ґрунту;
поліпшення водного режиму ґрунту, що означає для посушливих умов забезпечення
накопичення вологи, а для умов з надмірною вологістю - її зниження; знищення
бур’янів і зменшення загальної забур’яненості лісокультурної площі; поліпшення
теплового режиму; сприяння активізації життєдіяльності ґрунтової мікрофауни, що
забезпечує активізацію мінералізації запасів органічної речовини, і накопичення
необхідних для рослин мінеральних поживних речовин у доступній для їх засвоєння
формі.
Крім того обробіток грунту залежить
від лісокультурної площі, на якій будуть створюватися лісові культури, її
стану, грунтово-гідрологічних умов та інших факторів.
Глибина основного обробітку ґрунту
регламентується глибиною оранки, яка, як звичайно, більша від довжини основного
скелетного коріння сіянців і саджанців. У рівнинних умовах при створенні
лісових культур на галявині найкраще проводити суцільну оранку з перевертання
скиби на глибину 30-35 см і забезпечується застосуванням плуга ПКЛ-70.
одночасно з оранкою тут забезпечується поглиблення розпушеного ґрунту за
допомогою спеціальних ґрунтопоглиблювачів, які розпушують більш глибокі його
шари без перевертання їх на поверхню.
Основний обробіток ґрунту може бути
суцільний або частковий, залежно від виду і категорії лісокультурної площі, а
також від особливостей рельєфу. При суцільному обробітку ґрунту обробляють всю
лісокультурну ділянку, використовують плуги загального призначення: ПЛН-5-35,
ПН-4-40, ПЛН-4-35, ПКУ-3-35, ПКУ-4-35, ПДН-4-30, ПКС-4-35, плантажні плуги
ППН-40, ППН-50 та плуг розпушувач ПРН-40. Для наступного обробітку грунту
використовують важкі зубові борони ЗБСТУ-1,0, ЗБЗС-1,0, дискові -БДТ-3,0,
БДНТ-3,5, парові культиватори КПН-4Г і КПГ-4.
Однак суцільний обробіток грунту
вимагає високих трудозатрат, тому застосовується порівняно рідко.
Широкого використання набув
частковий обробіток грунту він має декілька варіантів: смугами, борознами,
площадками.
На свіжих зрубах прокладають смуги
важкими дисковими боронами БДН-3,0, БДТ-3,0. Частковий обробіток грунту смугами
забезпечує розпушування верхнього, найбільш родючого, шару грунту та його повне
збереження. При цьому створюються майже такі ж умови росту для рослин, як і при
суцільному обробітку.
Виходячи з вищенаведеного для своїх
лісокультурних площ я приймаю, що на першій лісокультурній ділянці №1 на якій є
наявним низькопродуктивний грабовий молодняк, вік якого становить - 8 років,
доцільним буде створення коридорів завширшки 2 м з відстанню між їх центрами 6
м. Обов’язковим буде догляд за культурами, оскільки граб який залишився може
пригнічувати ріст та розвиток головної породи.
На лісокультурній ділянці №2 також
необхідно застосувати смуговий обробіток грунту механізованим способом, шляхом
зрізування пнів на рівні з землею в смугах з шириною 2м та їх дискуванням
(Т-40М + БДН-2,0), оскільки на свіжому зрубі неможливо провести суцільний
обробіток грунту без попереднього корчування пеньків та підготовки площі. Тому
я вважаю недоцільно проводити у даних умовах суцільний обробіток грунту, тому
що грунт на свіжому зрубі ще не втратив структури, частково зберігається лісове
середовище. Площа обробленого грунту повинна становити не менше 25 - 50 %
фактичної площі ділянки. Корчування пеньків проводитися не буде, лише необхідно
зменшити висоту деяких пнів для проходження агрегату. При проходженні на пеньок
смугу не викривляють, а лише припиняють обробіток грунту, продовжуючи його за
пеньком.
3.3 Види, методи та способи
створення лісових культур
Класифікація лісових культур
передбачає що її основною одиницею є вид лісових культур, який визначається
трьома складовими: часом створення, принципами формування, початковим складом.
За часом створення лісові культур
поділяються на попередні і наступні.
За принципом формування - суцільні
та часткові. За початковим складом лісові культури поділяються на чисті та
змішані Попередні культури створюються під наметом материнського насадження. На
відміну від попередніх наступні лісові культури створюються після вирубки
материнського намету. Якщо головна порода на ділянці не відновилася або
недостатнє відновлення, то створюються суцільні лісові культури.
Чисті лісові культури - культури
створені з одного виду, а змішані лісові культури складаються з двох чи більше
порід. При створенні лісових культур в них виділяють три компоненти: головна
порода, супутня порода, чагарникова порода. Крім класичних лісових культур
виділяють деякі інші: плантаційні та ландшафтні.
Плантаційні лісових культури -
лісові культури з прискореним ростом. Вони створюються з метою скорочення
термінів вирощування спеціальної лісової продукції підвищеної якості.
Змішані культури складаються з двох
чи більше порід. У їх складі, наявними є головні та супутні породи, а також
чагарники.
Основними методами створення лісових
культур є сівба і садіння. У практиці лісового господарства найбільшого
поширення набуло садіння. Садивний матеріал - сіянці і саджанці, залежно від
способу вирощування, може відкриту або закриту кореневу систему. Садивний
матеріал з відкритою кореневою системою вирощують звичайним способом. Сіянці та
саджанці з закритою кореневою системою вирощують у горщиках, контейнерах,
брикетах тощо. Корені рослин до і під час садіння містяться в незруйнованій
грудці землі або субстраті.
Способи сівби лісових культур
Рядкова сівба. Насіння загортається
у ґрунт у посівну борозну рядками, що розташовані на певній віддалі один від
одного. Віддаль між насінням у рядку також рівномірна і залежить від породи
дерева.
Рядково-ямкова сівба. Насіння в
посівному рядку розміщується по декілька штук у кожній ямці. Ямки являють собою
окремі посівні місця, розташовані рядами рівномірно по площі. Віддаль між
ямками в ряду становить 0,3; 0,5; 0,75 м - залежно від густоти культур і схем
сівби.
Сівба біогрупами. Біогрупу утворює
певна кількість насінин (від 30 до 50), висіяних на незначній за розмірами
ділянці. Сходи, що з’являються на кожній площадці, в процесі росту формують
біогрупи відповідної породи.
Стрічкова сівба. Декілька рядків
наближені один до одного й утворюють стрічки. Віддаль між рядами в стрічці
значно менша, ніж віддаль між крайніми рядами сусідніх стрічок.
Сівба врозкид насіння висівають на
всю лісокультурну площу. Одним із видів цього способу є аеросівба.
Способи садіння лісових культур
Рядкове садіння. Посадкові місця
розміщені рівними рядками, розташованими на однаковій віддалі одне від одного і
рівномірно на лісокультурній ділянці.
Садіння коридорами. Застосовується
на зрубах, зарослих малоцінними породами висотою 2-3 м. У заростях прорубують
коридори шириною не менше однієї висоти рослини. Між коридорами залишають не
вирубаний простір, так звані куліси шириною 4, 6 або 8 м. У коридорах
здійснюють обробіток ґрунту і висаджують або саджанці головної породи з віддалю
між ними 0,5-1,5 м.
Стрічкове садіння. Два або декілька
рядків, утворюють відповідну стрічку. Віддаль між рядками у стрічці однакова, а
віддаль між стрічками значно більша.
Садіння біогрупами часто
застосовують при створенні часткових культур. Обробіток ґрунту здійснюється
розпушуванням ділянок різного розміру (см): 0,25х0,25; 0,5х0,5; 1,0х1,0;
1,0х2,0. На кожній ділянці висаджують певну кількість рослин, з яких
створюється біогрупа.
Вузько смугове садіння. Розчищають смуги
шириною 2,5 м і більше, ґрунт на смузі обробляють оранкою, дискуванням або
фрезуванням. Відстань між смугами 3-8 м. На смузі шириною 2,5 м розміщують два
ряди рослин з відстанню між рядами 1,5 м.
Широкосмугове садіння. Рослини
розміщують рівномірно на досить широкій смузі (8-12 м), залишаючи такі ж
завширшки міжсмугові простори. Цей спосіб застосовують для залісення довгих
схилів, а також для створення культур на згарищах, де відсутнє природне
поновлення.
Основним методом лісокультурного
виробництва є садіння лісових рослин. Основним видом садивного матеріалу є
сіянці переважно 1-3-річного віку. Сіянці мусять бути добре розвиненими. Висота
сіянця повинна становити 10-60 см, довжина кореневої системи - 10-30 см.
Садивний матеріал, завезений на
лісокультурну ділянку, негайно загортають землею, запобігаючи навіть незначному
висиханню коренів. Сіянці загортають у рівчаки на глибину, що становить ¼ їх висоти, саджанців
20-30% висоти їх надземної частини.
На лісокультурній ділянці №1 методом
створення лісових культур є садіння лісових рослин.
Спосіб садіння - коридорами.
За часом створення дані культури -
наступні.
За принципом формування - суцільні.
За початковим складом - змішані.
Основним видом садивного матеріалу є
сіянці 1 річного віку.
На лісокультурній ділянці №2 методом
створення лісових культур є садіння лісових рослин.
Спосіб садіння - рядковий.
За часом створення дані культури -
наступні.
За принципом формування -суцільні.
За початковим складом - змішані.
Основним видом садивного матеріалу є
сіянці 1 річного віку дуба та 2річні сіянці липи.
.4 Склад лісових культур, вибір
головних, супутніх і чагарникових порід
При створенні лісової культури
необхідно ретельно підбирати склад майбутнього деревостану, оскільки допущені
помилки негативно впливатимуть на продуктивність і біологічну стійкість
насаджень.
За складом лісові культури
поділяються на чисті і змішані: чисті - це насадження, які складаються з однієї
деревної породи; змішані - це насадження, в складі яких є дві або більше
деревні породи. Змішані за складом насадження є більш продуктивними та
біологічно стійкими, ніж чисті. Чисті культури потрібно створювати переважно в
тих умовах, які є придатними для зростання лише однієї породи. При створенні
змішаних культур для успішного зростання в межах одного насадження потрібно
висаджувати породи світлолюбні з тіневитривалими, швидкорослі з
повільноростучими, з тими, що мають глибоку кореневу систему і поверхневу і т.
п.
Головні породи - це породи, які
доцільно вирощувати в даних лісорослинних та економічних умовах. Можуть бути
одночасно 2-3 породи. До головних порід належать не тільки ті, які
характеризують корінний тип деревостану. Сюди можуть бути віднесені екзоти,
якщо вони за своєю лісівничо-екологічною характеристикою відповідають цілям
ведення лісового господарства. Головними в культурах повинні бути породи
найбільш довговічні та стійкі проти несприятливих умов середовища.
Другорядні породи досить часто
переважають у складі насадження, але дають значно гірший економічний ефект при
лісовирощуванні.
Супутні породи покращують ріст
головної породи супроводжуючи її протягом певного проміжку росту або до віку
головної рубки, а також самі є об’єктом для використання у господарських цілях.
Супутні породи (липа, ясен, граб та
ін.) сприяють покращенню росту головних (притінення стовбура, збагачення грунту
опадом тощо), а також самі є об’єктом лісокористування.
Ґрунтопокривні породи - це переважно
чагарники, які своїми гілками закривають ґрунт, тим самим не допускаючи його
задерніння і захищаючи від прямої дії сонця та вітру.
Підгінні породи утворюють «шубу» для
головної породи, притінюючи її стовбури своїми кронами. Вони сприяють
формуванню прямих стовбурів головної породи, кращому очищенню стовбурів від
сучків. Підгінні породи, як звичайно, утворюють другий ярус.
Основним лімітуючим фактором
впровадження цінних порід в культури є тип лісу, а саме - зволоженість та
багатство грунту.
На лісокультурній ділянці №1
проектуємо створення змішаних культур наступних деревних порід: дуба звичайного
та ясена звичайного.
У вологій діброві насадження з дуба
створює біологічно стійкий високопродуктивний деревостан.
Конкурентна здатність дуба
звичайного в даних умовах висока.
На лісокультурній ділянці №2
проектуємо створення суцільних змішаних культур дуба із супутньою породою -
липою дрібнолистою. Саме ці породи у даному типі лісу досягають найбільшої
продуктивності, тому їхнє створення дасть найкращий лісогосподарський ефект.
.5 Типи, схеми і способи змішування
порід
Тип змішування характеризує
особливість сумісної участі в лісових культурах деревних порід різних груп.
Типи змішування деревних порід в лісових культурах є наступними: деревний,
деревно-тіньовий, деревно-чагарниковий та комбінований
(деревно-тіньово-чагарниковий).
Спосіб змішування рослин у лісових
культурах - це порядок групування на лісокультурній площі дерев однієї породи
відносно дерев інших порід.
Способи змішування порід в культурах
поділяються на такі групи: змішування в рядах; змішування рядами; змішування
рядами і в рядах, кожна з яких в свою черг поділяється на власне способи
змішування: ланковий, групово-ланковий, шалівками, рядовий, кулісний і т.д.
Застосування того чи іншого способу
змішування залежить від виду та участі деревних компонентів в складі
насадження, використання тих чи інших механізмів при створенні лісових культур,
та догляді за ними, від їх цільового призначення.
Схема змішання порід - це порядок
розміщення на лісокультурній площі рослин різних порід.
На лісокультурних ділянках №1, №2
спосіб змішування - рядами. Вибраний спосіб змішування забезпечить формування
прямих і повнодеревних стовбурів, добре очищення від гілок, будуть покращувати
ґрунтові умови.
Тип змішування - деревно-тіньовий.
На лісокультурній ділянці №1 схема
змішування така:4 ряди- дуба звичайного і 1 ряд ясена звичайного.
На лісокультурній ділянці №2 схема
змішування наступна: 3 ряди - дуба звичайного, 1ряд - липи дрібнолистої.
Щодо підібраних супутніх порід, слід
зазначити що для даних типів лісу (Д3-г-Д) ясен звичайний та липа дрібнолиста
будуть стимулювати ріст головної породи, а також сприятимуть більш швидкому
зімкненню в рядах і між рядами.
.6 Густота лісових культур та
розміщення садивних місць
Розміщення посадкових місць
визначається віддаллю між рядками посадкових (посівних) місць і віддаллю між
посадковими (посівними) місцями в ряду. Від цих параметрів безпосередньо
залежить густота створюваних культур.
Густота культур - це кількість
деревних і чагарникових рослин, що вирощуються на одиниці лісокультурної площі
(ГОСТ 17559-82). Від густоти культур залежать біологічна стійкість і
продуктивність майбутніх насаджень. При заниженій густоті залишається не
використаною потенційна продуктивність даних умов; при завищеній густоті
культури відстають у рості, а можуть бути випадки їх загибелі або депресії.
Занижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує
проведення більшої кількості доглядів. Але більша густота вимагає використання
більшої кількості садивного матеріалу, що збільшує собівартість лісових
культур.
Оптимальна густота - поняття
динамічне в тому розумінні, що вона змінюється з віком. Це наслідок біологічних
властивостей лісових дерев, які з віком вимагають щораз більшого життєвого
простору. Базою для регулювання густоти в процесі росту є початкова густота.
Початкову густоту лісових культур
визначають з врахуванням наступних факторів: біологічні та лісівничі
властивості деревних порід, едафо-гідрологічних умов.
Для визначення початкової густоти
лісових культур необхідно знати відповідне розміщення посадкових місць, яке
визначається віддалю між рядками посадкових місць і віддалю між посадковими
місцями в ряду.
Густота лісових культур при
однакових ширині міжрядь та розміщенні в рядах розраховується за формулою:
= 10000 / a · b, [ 3.1]
де N - кількість садивних місць на 1
га, шт./га; - ширина міжрядь або відстань між рядами, м; - відстань в рядах між
рослинами або крок садіння, м;
При нормальному природному
відновленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру
того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці
головної рубки на 1 га залишається 300-600 дерев. У багатих типах їх більше, в
бідних - менше. В результаті такої диференціації виживають найбільш стійкі та
високопродуктивні екземпляри.
Із практики ведення лісового
господарства відомо, що невигідно вирощувати загущені або зріджені лісові
культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, але
через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за вологу дерева
ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі
насадження більшою мірою пошкоджуються вітровалами, стовбури дерев збіжисті та
сучкуваті, знижується продуктивність, втрачається лісова ситуація.
Із лісівничих та економічних причин
насаджувати велику кількість сіянців на 1 га недоцільно й неможливо, тим більше
не можна чекати, поки відбудеться природна диференціація висаджених
екземплярів. Тому слід узяти за основу певну густоту лісових культур, де
кількість садивних місць була б оптимальною, або близькою до неї.
Густота залежить насамперед від
категорії лісокультурної площі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з
яких створюється насадження, складу культур, виду садивного матеріалу,
наявності природного відновлення, економічних умов, методу створення лісової
культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою.
Те ж саме стосується часткових і суцільних штучних лісових насаджень.
Основним критерієм успішного
створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні
грунтово-кліматичні умови, є оптимальна густота деревостанів, яка крім
перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення
деревостанів, використання засобів механізації для створення і догляду за
лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Різноманітність
грунтово-кліматичних, економічних та інших умов не дає змоги розробити
стандартні рекомендації щодо густоти лісових культур. Крім того, слід мати на
увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах
змішування взаємовплив між деревними породами буде різний, від чого певною
мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.
Ширина міжрядь повинна становити
переважно 2,5-3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5-6,6 тис. шт./га. При меншій
ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічно активні
корені й ріст культур погіршується.
Лісокультурна ділянка №1:
Волога грабова діброва, садіння слід
проводити 2-річними сіянцями. Лісові культури проектуємо створити за наступною
схемою змішування: 4р.Д 1р.Яс. Ширина міжрядь - 6 м. Крок садіння в рядах: дуба
- 1м, ясена - 1м. З врахуванням ширини міжрядь, кількість рядів порід на 1 га
буде: 100 м / 6 м = 16 рядів. Один цикл змішування складає 5 рядів. При довжині
сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх кількості, будуть
розміщуватись наступним чином: 41 41 41 1. З них, дуба - 13ряди, ясена - 3
ряди.
Кількість рослин в одному ряду,
довжиною 100 м становитиме:
дуба - 100 м/1 м = 100 шт. в ряду;
ясена - 100 м/1 м = 100 шт. в ряду.
Таким чином, кількість посадкових
місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:
дуба - 100 шт. x 13 ряди = 1300
шт./га;
ясена - 100 шт. x 3 ряди = 300
шт./га.
Таким чином, загальна початкова
густота культур становитиме 1600 шт./га.
Початковий склад лісових культур за
кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: Д - 1600 шт./га - 100%, а
1300 шт./га - Х%. Звідси Х = 81,3% або 8,1 одиниць, Яс - 1600 шт./га - 100%, а
300 шт./га - Х%. Звідси Х =18,7% або 1,9 одиниць.
Отже, початкова формула складу
культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №1 буде мати
наступний вигляд: 8,1Д 1,9Яс.
Лісокультурна ділянка №2:
Лісові культури проектуємо створити
за наступною схемою змішування: 3р.Д 1р.Л. Ширина міжрядь - 3,5 м. Крок садіння
в рядах: дуба - 1м, липи - 0,75м. З врахуванням ширини міжрядь, кількість рядів
порід на 1 га буде: 100 м / 3,5 м = 28 рядів. Один цикл змішування складає 4
ряди. При довжині сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх
кількості, будуть розміщуватись наступним чином: 31 31 31 31 31 31 31. З них,
дуба - 21 ряди, липи - 7 ряди.
Кількість рослин в одному ряду,
довжиною 100 м становитиме:
дуба - 100 м/1 м = 100 шт. в ряду;
липи - 100 м/1 м = 133 шт. в ряду.
Таким чином, кількість посадкових
місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:
дуба - 100 шт. x 21 ряди = 2100
шт./га;
ясена - 133 шт. x 7 ряди = 931
шт./га.
Таким чином, загальна початкова
густота культур становитиме 3031 шт./га.
Початковий склад лісових культур за
кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: Д - 3031 шт./га - 100%, а
2100 шт./га - Х%. Звідси Х = 69,3% або 6,9 одиниць, Л - 3031 шт./га - 100%, а
931 шт./га - Х%. Звідси Х = 30,7% або 3,1 одиниць.
Отже, початкова формула складу
культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №1 буде мати
наступний вигляд: 6,9Д 3,1Л.
Розрахувавши густоту культур за
породами, визначимо вартість садивного матеріалу, необхідного для створення
лісових культур на лісокультурних ділянках (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Розрахунок кількості та вартості
посадкового матеріалу
|
Назва породи
|
Вид садив- ного матеріалу
|
Вік садивного матеріалу (р.)/ вартість 1 тис. шт. (грн.)
|
Кількість садивного матеріалу, шт..
|
Вартість садивного матеріалу, грн..
|
|
|
|
на 1га
|
на всю площу
|
на 1га
|
на всю площу
|
|
Лісокультурна ділянка №1 (S=2,1 га)
|
|
Дуб звичайний
|
сіянці
|
1/200
|
1300
|
2730
|
260,00
|
546,00
|
|
Ясен звичайний
|
сіянці
|
1/220
|
300
|
630
|
66,00
|
145,20
|
|
Разом
|
-
|
-
|
1600
|
3360
|
326,00
|
691,20
|
|
Лісокультурна ділянка №2 (S=2,4 га)
|
|
Дуб звичайний
|
сіянці
|
1/200
|
3031
|
7274
|
606,20
|
1454,80
|
|
Липа дрібнолиста
|
сіянці
|
2/180
|
931
|
2234
|
167,58
|
402,12
|
|
Разом
|
|
|
3962
|
9508
|
773,78
|
1856,92
|
Отже, для створення лісових культур
на лісокультурній ділянці №1, необхідно 691,20 грн., щоб придбати 2-річні
сіянці деревних порід, з яких будуть створені культури; на лісокультурній
ділянці № 2 - 1856,92 грн.
.7 Види, терміни, кількість і
технологія проведення агротехнічних доглядів
Догляд за лісовими культурами-це
комплекс агротехнічних і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов
приживлюваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних властивостей
грунту, зменшення випаровування з його поверхні, видалення трав'яної та
небажаної деревної рослинності, збагачення грунту елементами живлення).
Основна мета доглядів за лісовими
культурами - створення сприятливих умов для їх росту, скорочення строків
зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу
трав'яної рослинності й порослі малоцінних порід. Завдяки провеенню
агротехнічних та лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а
також режими живлення й освітлення.
Відповідність розвитку кореневої
системи рослин розміру їх надземної частини є основним фактором успішного
росту. Пошкодження коріння, особливо бічного, знижує інтенсивність росту
рослин, призводить до виникнення кореневої гнилі, що різко знижує стійкість
насадження. Щоб уникнути цього негативного явища, в перші два роки після
садіння допускається проводити обробіток міжрядь на глибину 8-10 см, а в
наступні роки - не глибше 4-6 см.
Агротехнічні догляди за лісовими
культурами проводять після садіння (сівби). Вони є головним фактором швидкого
зімкнення та формування майбутнього насадження. Сюди відносять наступні
операції:
) оправлення сіянців або
саджанців після садіння механізованим способом або після дії на них
несприятливих погоднихумов: розмиву (видування) грунту, витискання морозами;
) розпушування грунту з
одночасним видаленням у рядах і міжряддях трав'яної рослинності, самосіву та
порослі малоцінних порід;
скошування, приминання або
прикочування трав'яної рослинності в осінній період у рядах і міжряддях;
використання гербіцидів і
арборицидів для пригнічення розвитку небажаної трав'яної та деревної
рослинності.
На важких грунтах культури можуть
витискатися при настанні заморозків, тому в таких місцях слід утримуватись від
розпушування та прополювання культур у другій половині вегетаційного періоду.
Для проведення доглядів за лісовими
культурами використовується спеціальна техніка, яка повинна задовольняти низку
вимог. Робочі органи машин повинні забезпечити високоякісний обробіток грунту
та повне знищення трав’яної рослинності, не пошкоджуючи при цьому наземної
частини лісових культур. Слід забезпечити регулювання глибини обробітку грунту
залежно від типу лісорослинних умов, фізико-механічних властивостей грунту,
характеру розміщення кореневих систем порід, наявності тих чи інших різновидів
бур’янів та інших факторів. При сідланні ряду або кількох рядів ґрунтообробний
агрегат повинен мати просвіт необхідних розмірів, куди б безперешкодно проходив
ряд (ряди) культур. Конструкція робочих органів повинна передбачати
встановлення їх таким чином, щоб з обох боків ряду культур залишалась захисна
30-50 сантиметрова зона, робочі органи не повинні забиватися рослинними
рештками або грунтом. При обробітку міжрядь культур, слабо зарослих трав’яною
рослинністю, використовуються культиватори КЛ-2,6, КРН-4,2, КРТ-3 та ін. При
обробітку міжрядь культур, середньо- і сильнозарослих трав’яною рослинністю,
використовують дискові культиватори (ДЛКН-6(8)) дискові борони (БДН-1.3А,
БДН-2,0(3,0), БДНТ-2,2 (3,5), БДТ-3,0 та ін.). Важкі дискові борони доцільно
використовувати лише на площах зі сильно ущільненими грунтами. На більш легких
грунтах краще застосовувати польові та садові борони.
При догляді за лісовими культурами,
створеними на нерозкорчованих або частково розкорчованих зрубах, обробляють
смугу шириною 50-70 см з кожного боку ряду.
Після рубки материнських насаджень
на ділянках корінним чином змінюється мікроклімат. На декілька порядків
підвищуються освітлення і прогрівання ґрунту. Рубка материнських насаджень
також впливає на вміст вологи в ґрунті. Ці зміни на зрубах і на інших ділянках,
на яких відсутні зімкнуті зарослі деревних рослин (рілля, сіножаті, пустирі,
галявини тощо) утворюють сприятливі умови для поселення світловибагливих
трав’яних росин, які знаходять оптимальні або близькі до них умови для росту та
розвитку. Такі рослини утворюють велику кількість плодів або насіння. Трав’яна
рослинність з’являється впродовж всього вегетаційного періоду, але найбільше -
навесні та на початку літа, тому в цей період дуже важливим є своєчасний догляд
за культурами, від якого багато в чому залежить приживлюваність і ріст
саджанців. Наприклад, у вологих дібровах Лісостепу середня висота саджанців
дуба у трирічних культурах на ділянках, що систематично прополюють, досягає на 50-60%
більшої висоти, ніж на ділянках, що не прополювали.
Для догляду за лісовими культурами,
створеними на тимчасово перезволожених грунтах і сильно зарослих трав'яною
рослинністю та порослю малоцінних порід діаметром до 2 см, можна
використовувати лісовий фрезерний культиватор КФЛ-1,4, який повністю знищує в
межах оброблюваної смуги трав’яну та деревну рослинність і формує рівну
поверхню.
Використовувані при догляді за
культурами в рядах і захисних зонах механізми (КРЛ-1А, КБЛ-ІА, ПРО-1) повинні
задовільно видаляти трав'яну рослинність з рядів і захисних зон культур, не
пошкоджувати надземні частини і кореневі системи деревних порід. Вони є
високоефективними при слабкій забур'яненості культур, тому догляди в рядах та
захисних зонах слід проводити часто, не допускаючи сильного заростання. На
нерозкорчованих зрубах трав'яну рослинність і поросль деревних порід часто
скошують ранцевим агрегатом типу «Секор».
У рівнинній частині західного
регіону України застосовується переважно 10-12 - разовий догляд за лісовими
культурами протягом чотирьох-п'яти років. У культурах, створених саджанцями,
кількість агротехнічних доглядів скорочується в середньому до шести протягом
трьох років.
Кількість, тривалість і строки
доглядів визначаються типом лісорослинних умов, способом обробітку грунту,
методом і способом створення лісових культур, віком садивного матеріалу,
видовим складом насадження, погодно-кліматичними умовами, біологічними
властивостями деревних порід, цільовим призначенням майбутнього насадження та
економічними умовами.
Кількість доглядів можна скоротити,
поєднуючи фізичні та хімічні засоби боротьби з бур’янистою рослинністю. Для
знищення бур’янів застосовують різні гербіциди залежно від виду рослин, фази їх
розвитку, вологості грунту тощо.
Кількість та терміни проведення
агротехнічних доглядів на лісокультурних ділянках №1 і №2 показані в табл. 3.2.
та табл. 3.3.
Таблиця 3.2
Кількість та терміни проведення
агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №1
|
Роки
|
Місяці
|
Загальна кількість доглядів
|
|
травень
|
червень
|
липень
|
серпень
|
|
|
1
|
- -
|
Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІ декада)
|
3 3
|
|
2
|
Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(І декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
4 4
|
|
3
|
- -
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
- -
|
2 2
|
|
4
|
- -
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада) -
|
- -
|
2 1
|
|
5
|
- -
|
- -
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада
|
- -
|
1 1
|
Таблиця 3.3
Кількість та терміни проведення агротехнічних
доглядів на лісокультурній ділянці №2
|
Роки
|
Місяці
|
Загальна кількість доглядів
|
|
травень
|
червень
|
липень
|
серпень
|
|
|
1
|
- -
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
3 3
|
|
2
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах
(І декада)
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах
(І декада)
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІ декада)
|
4 4
|
|
3
|
- -
|
Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах(І
декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада) -
|
3 2
|
|
4
|
- -
|
Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах
(ІІІ декада)
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада) догляд в рядах і захисних зонах
(ІІ декада)-
|
- -
|
2 1
|
|
5
|
- -
|
- -
|
Догляд в міжряддях (ІІІ декада)-
|
- -
|
1 -
|
На лісокультурних ділянках №1і №2
кількість агротехнічних доглядів буде однакова оскільки на даних ділянках
можливий значний розвиток бур’янів, а також порослі другорядних порід, у
зв’язку з багатим типом лісорослинних умов.
Підсумкова відомість, в якій зведені
всі основні запроектовані лісовідновні заходи зі створення та вирощування
лісових культур на лісокультурних ділянках, наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
|
№ л/к ділянки та місце розташування
|
Площа, га; тип ЛРУ; тип лісу
|
Спосіб обро-бітку грунту
|
Схема змішування
|
Розміщення посадкових місць
|
Густота л/к, шт./га; початковий склад л/к; вид лісових культур
|
Метод та спосіб Створення лісових культур
|
Кількі-сть агротехніч-них доглядів
|
|
№1 Кв.13 Вд.17
|
S=2,1 га; Д3; волога-грабова діброва
|
Смуговий
|
4р.Д 1р. Яс
|
6,0X1,0
|
326,00 шт./га.; 8,1Д 1,9Яс наступні; суцільні; змішані
|
Садіння сіянців, рядковим способом
|
12
|
|
№2 Кв.32 Вд.13
|
S=2,4 га; Д3; волога-грабова діброва
|
Смуговий
|
3р.Д 1р.Л
|
3,5х1,0
|
773,78 шт./га.; 6,9Д 3,1Л наступні;суцільні; змішані
|
Садіння сіянців, рядковим способом
|
12
|
Відомість запроектованих
лісовідновних заходів
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
ПРОЕКТОВИНИХ ТИПІВ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР
Розробка проектів створення лісових
культур неможлива без економічного обґрунтування запроектованих заходів. Як
відомо, найбільш високопродуктивними та біологічно стійкими вважаються
насадження, для створення та вирощування яких застосована передова технологія в
оптимальних для росту даної породи типах лісорослинних умов.
В зв’язку з цим, на обох
запроектованих під створення лісових культур ділянках, проводимо економічне
обґрунтування намічених заходів. Для цього проектуємо комплекс робіт як ручних,
так і механізованих з виконання необхідних операцій по створенню і вирощуванню
лісових культур до стадії переведення їх в категорію вкритих лісовою
рослинністю земель.
.1 Розрахунок витрат на створення і
вирощування культур до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю
земель
Розрахунок витрат на лісокультурні
роботи проводять на підставі передбачених завданням обсягів робіт, діючих
типових змінних норм виробітку, вартості машино-змін, тарифних ставок, цін на
насіння, вапно, добрива, сіянці, саджанці та інші використовувані матеріали.
Розрахунково-технологічна карта на
створення і вирощування лісових культур - це зведений перелік технологічних
операцій та послідовності їх виконання з вказанням складу агрегатів, норм
виробітку, обсягів робіт і тарифних ставок. Розрахунково-технологічна карта складається
на кожну лісокультурну ділянку окремо, використовуючи при цьому відповідні
нормативні матеріали. Розрахунково-технологічні карти на вирощування культур на
лісокультурних ділянках №1 і №2 наведені в табл. 4.1., 4,2.
Таблиця 4.1
Розрахунково-технологічна карта
створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1
|
Технологічні операції
|
Одиниці виміру
|
Обсяг робіт
|
Агрегат
|
Норма виробітку
|
Потрібно
|
Витрати на утри- мання та експлуат. обладнання, грн.
|
Розряд і тарифна ставка, грн.
|
Тарифний фонд зарплати, грн.
|
Доплати і надбавки 25%, грн.
|
Відра-хування 37,5%, грн.
|
Витрати на матеріали, грн.
|
Технолог-гічна собівар-тість, грн.
|
|
|
|
|
марка машини
|
марка знаряддя
|
на агрегат
|
на людино-день
|
машино-змін
|
людино- днів
|
машино-змін
|
разом
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
|
|
Лісокультурна ділянка № 1 S=2,1 га.
|
|
|
Провішування ліній
|
км
|
2,94
|
-
|
вручну
|
-
|
4,50
|
-
|
0,65
|
-
|
-
|
II/28,96
|
18,87
|
4,71
|
8,84
|
-
|
32,42
|
|
|
Частковий обробіток грунту смугами
|
км
|
2,94
|
МТЗ-82
|
ПКЛ-70
|
12,00
|
12,00
|
0,25
|
0,25
|
400,00
|
100,00
|
ІV/44,48
|
11,12
|
2,78
|
5,21
|
-
|
119,11
|
|
|
Дискування смуг шириною 2,0 м дисковою бороною
|
га
|
0,67
|
МТЗ-82М
|
БДН-2,0
|
9,00
|
9,00
|
0,07
|
0,07
|
400,00
|
28,00
|
ІV/44,48
|
3,11
|
0,78
|
1,46
|
-
|
33,35
|
|
|
Навантаження і розвантаження садивного матеріалу (листяні).
|
тис. шт
|
3,36
|
-
|
вручну
|
-
|
15,70
|
-
|
0,21
|
-
|
-
|
III/31,36
|
6,59
|
1,65
|
3,09
|
-
|
11,33
|
|
|
Перевезення сіянців на однокінних підводах на відстань 3 км:
листяних
|
тис. шт
|
3,36
|
вручну
|
-
|
24,00
|
-
|
0,14
|
20,00
|
-
|
III/31,36
|
4,39
|
1,10
|
2,06
|
-
|
27,55
|
|
|
Садіння л\к під меч Колесова
|
тис. шт
|
3,36
|
-
|
меч Коле-сова
|
-
|
1,60
|
-
|
2,10
|
-
|
-
|
III/31,36 IV/35,28
|
139,95
|
34,99
|
174,94
|
691,20
|
1041,08
|
|
|
Механізований догляд в рядах і міжряддях (6 р.)
|
га
|
12,60
|
вручну
|
«Секор»
|
-
|
0,85
|
-
|
14,82
|
-
|
-
|
ІV/44,48
|
659,19
|
164,80
|
823,99
|
-
|
1647,98
|
|
Ручний догляд в рядах сапкою з шириною оброблюванної смуги по 30
см з обох боків рядів (6 р.)
|
м2
|
12096
|
вручну
|
сапка
|
-
|
1254,00
|
-
|
9,65
|
-
|
-
|
II/28,96
|
279,46
|
69,87
|
131,00
|
-
|
480,33
|
|
Проріджування у смугах граба (3 рази)
|
га
|
4,02
|
вручну
|
«Тайга -214»
|
-
|
0,85
|
-
|
4,73
|
-
|
-
|
ІV/44,48
|
210,39
|
52,60
|
98,62
|
-
|
361,61
|
|
Доповнення л\к 10% від числа посівних місць
|
шт
|
336
|
вручну
|
меч Колесова
|
-
|
474,00
|
-
|
0,71
|
-
|
-
|
ІV / 35,28
|
25,05
|
6,26
|
11,74
|
70,56
|
113,61
|
|
Разом
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
148,00
|
-
|
1358,12
|
339,54
|
1260,95
|
761,76
|
3740,37
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4.2
Розрахунково-технологічна карта
створення лісових культур на лісокультурній ділянці №2
|
Технологічні операції
|
Одиниці виміру
|
Обсяг робіт
|
Агрегат
|
Норма виробітку
|
Потрібно
|
Витрати на утри- мання та експлуат. обладнання, грн.
|
Розряд і тарифна ставка, грн.
|
Тарифний фонд зарплати, грн.
|
Доплати і надбавки 25%, грн.
|
Відра-хування 37,5%, грн.
|
Витрати на матеріали, грн.
|
Технолог-гічна собівар-тість, грн.
|
|
|
|
марка машини
|
марка знаряддя
|
на агрегат
|
на людино-день
|
машино-змін
|
людино- днів
|
машино-змін
|
разом
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
|
Лісокультурна ділянка № 1 S=2,1 га.
|
|
Провішування ліній
|
км
|
6,72
|
-
|
вручну
|
-
|
4,50
|
-
|
1,49
|
-
|
-
|
II/28,96
|
43,15
|
10,79
|
20,23
|
-
|
74,17
|
|
Частковий обробіток грунту смугами
|
км
|
6,72
|
МТЗ-82
|
ПКЛ-70
|
12,00
|
12,00
|
0,56
|
0,56
|
400,00
|
224,00
|
ІV/44,48
|
24,91
|
6,23
|
31,14
|
-
|
286,28
|
|
Дискування смуг шириною 2,0 м дисковою бороною
|
га
|
1,34
|
МТЗ-82М
|
БДН-2,0
|
9,00
|
9,00
|
0,15
|
0,15
|
400,00
|
60,00
|
ІV/44,48
|
6,67
|
1,67
|
3,13
|
-
|
71,47
|
|
Навантаження і розвантаження садивного матеріалу (листяні).
|
тис. шт
|
9,51
|
-
|
вручну
|
-
|
15,70
|
-
|
0,61
|
-
|
-
|
III/31,36
|
19,13
|
4,78
|
8,97
|
-
|
32,88
|
|
Перевезення сіянців на однокінних підводах на відстань 3 км:
листяних
|
тис. шт
|
9,51
|
-
|
вручну
|
-
|
24,00
|
-
|
0,41
|
20,00
|
-
|
III/31,36
|
12,86
|
3,21
|
6,03
|
-
|
42,10
|
|
Садіння л\к під меч Колесова
|
тис. шт
|
9,51
|
-
|
меч Коле-сова
|
-
|
1,60
|
-
|
5,94
|
-
|
-
|
III/31,36 - IV/35,28
|
395,84
|
98,96
|
185,55
|
1856,92
|
2537,27
|
|
Механізований догляд в рядах і міжряддях (6 р.)
|
га
|
14,40
|
-
|
«Секор»
|
-
|
0,85
|
-
|
16,94
|
-
|
-
|
ІV/44,48
|
753,49
|
188,37
|
353,20
|
-
|
1295,06
|
|
Механізований догляд в рядах з шириною оброблюванної смуги по 70
см з обох боків рядів (6 р).
|
га
|
5,62
|
МТЗ-82М
|
КЛБ-1,7
|
9,60
|
9,60
|
0,58
|
0,58
|
400,00
|
232,00
|
V/50,80
|
29,46
|
7,37
|
13,81
|
-
|
282,64
|
|
Доповнення л\к 10% від числа посівних місць
|
шт.
|
950
|
-
|
меч Колесова
|
-
|
474,00
|
-
|
2,00
|
-
|
-
|
ІV / 35,28
|
70,56
|
17,64
|
33,08
|
180,50
|
301,78
|
|
Разом
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
536,00
|
-
|
1356,07
|
339,02
|
655,14
|
2037,42
|
4923,65
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вартість створення лісових культур
та доглядів за ними до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю
земель на 1 га лісокультурної ділянки №1 становить 1781,09 грн., ділянки №2
2051,52 грн..
Вартість створення лісових культур
на лісокультурній ділянці №1 становить 3740,37 грн., а на лісокультурній
ділянці на ділянці № 2 становить 4923,65 грн..
Вартість створення лісових культур
на ділянці №1 менша у зв’язку з тим, що на даній ділянці значно більша ширина
міжрядь, в результаті потрібно менше садивного матеріалу та менші об’єми робіт,
а отже менші витрати на їх виконання.
ВИСНОВОК
Основною виробничою одиницею на
лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох
ланок; кількість робітників у ланці - 2-3 чоловіки.
Керує бригадою майстер (бригадир) зі
стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою (лісова школа), а
ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.
Виконання робіт у теплицях покладається
на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.
При зеленому живцюванні основою
організації праці є спеціалізована ланка у складі 2-3 постійних робітників. У
дні масового живцювання додатково беруть кілька чоловік з числа пенсіонерів або
школярів.
Закріплення виробничих ділянок за
бригадами і вирощуваних культур (від посіву-садіння до реалізації) за ланками і
окремими робітниками є одним з прогресивних методів організації праці. При
цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу,
поліпшується якість роботи.
В осінньо-зимовий період кількість
ланок та їх чисельний склад при виконанні робіт з переробки шишок, виготовлення
товарів народного вжитку, рубок догляду за лісом та інших робіт визначається
конкретними умовами виробництва.
Для виконання ручних робіт з великим
обсягом трудовитрат і стислими агротехнічними строками (прополювання,
викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з
числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).
Як прогресивний метод у роботі
працівників на розсаднику, щодо кінцевого результату, вводиться бригадний
підряд об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на
бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання
робочого часу і техніки.
Система оплати праці в розсаднику -
відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.
Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій.
Оплата праці робочих у лісових розсадниках
проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці
відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці,
систем оплати, надбавки і доплат.
Бригадирам на роботах у лісових
розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою
виплачується надбавка в розмірі до 35% відрядного заробітку залежно від обсягу
роботи і чисельності робочих у бригаді.
Охорона праці й техніка безпеки на
лісокультурних роботах
Охорона праці та техніка безпеки вимагає
дотримання всіх правил безпеки, які передбачено для підготовки площі, основного
і допоміжного обробітку ґрунту грунтооброблюючими знаряддями,
навантажувально-розвантажувальних операцій, при роботі на сівалках і
лісосадильних машинах, знаряддях з догляду за садивним матеріалом, його
викопуванням.
Залежно від виду і характеру
виконуваної роботи на розсаднику використовуються такі машини різних марок,
механізми та інструменти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та
загального призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні
машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, бурави, лопати, мечі
Колесова, граблі, мотики, секатори, викопочні плуги, скоби та ін.
До роботи з цими машинами,
знаряддями допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж з техніки
безпеки, що фіксується у журналі з техніки безпеки.
Бригадир, майстер та інші керівники
робіт у розсаднику контролюють справність машин, механізмів, інструментів, стан
робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих
місцях.
Робітники, які зайняті ручною
працею, забезпечуються справним інвентарем і під час проведення робіт повинні
перебувати один від одного на віддалі 2-3 м.
При роботі викопних агрегатів не
дозволяється бути біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат у
робочому стані, регулювати робочі органи під час його руху.
Із отрутохімікатами працюють у
безвітряну погоду під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне і
безпечне їх використання.
До роботи з пестицидами допускаються
особи, які пройшли попередній медичний огляд і оволоділи методами безпечної
праці. Робітники повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові
рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні герметичні окуляри. На місцях
праці необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.
При використанні отрутохімікатів в
оранжереях, теплицях, парниках або при дезинфекції забороняється працювати без
протигаза та спецодягу.
За стан охорони праці і техніки
безпеки в лісовому розсаднику відповідає головний лісничий держлісгоспу,
лісокомбінату.
Дотримуватися правил охорони праці з
техніки безпеки потрібно відповідно до «Типовой инструкции по безопасности
труда в лесных питомниках».
Безпека праці лісокультурного
виробництва
При ручному виконанні лісокультурних
робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом (лопатами, вилами,
граблями, мечами Колесова та ін.). При обробітку ґрунту, прополюванні в рядах
робітники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 3 м. Перед
початком роботи кущорізів необхідно очистити територію ділянки від каміння,
пеньків, дерев діаметром 20 см і більше та від завислих дерев.
Робітники, зайняті вибиранням
небезпечних дерев, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від кущорізу.
При одночасній роботі двох кущорізів відстань між ними не повинна бути меншою
60 м. При корчуванні пнів робітники повинні перебувати не ближче 10 м від працюючих
машин. Корчування не слід проводити під час злив, сильних снігопадів, ожеледі,
густого туману, при швидкості вітру понад 8,5 м/с на ділянках поблизу лісу та
при наявності поодиноких дерев. Корчувальне знаряддя необхідно заглиблювати
зубцями в землю на відстані 1,5 м від пня. Пеньки діаметром 40-60 см
викорчовують з попереднім обриванням бічного коріння, а пеньки діаметром понад
60 см розколюють на кілька частин і корчують за два-три прийоми.
Не дозволяється переносити на зрубі
з місця на місце ручний і моторний розпушувач із ввімкненим робочим двигуном.
При доглядах за лісовими культурами
культиватором управляють з кабіни трактора. Культиватор слід ремонтувати на
спеціальних підставках, що виключає його самовільне опускання або падіння.
Догляд за лісовими культурами з
використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеціаліста, який
відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів. На робочих місцях
повинні бути вода, мило, аптечка невідкладної допомоги. Після закінчення роботи
засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад. Пестициди
повинні міститися в міцній, добре закритій тарі. Заборонено перевозити їх разом
з харчовими продуктами.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Гордієнко М. І., Гузь М. М., Дебринюк Ю. М., Маурер В. М.
Лісові культури. - Львів: Камула, 2010. - 608 с.
. Дебринюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створення у
типах лісу західного регіону України: Навч. Посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. - 168
с.
. Дебринюк Ю.М., Гузь М.М., Іванюк А.П. Методичні вказівки для
самостійної роботи при розробці курсового проекту з лісового розсадника для
студентів напрямку 1304 «Лісове та садово-паркове господарство» спеціальності
7,130401 «Лісове господарство» стаціонарної та заочної форми навчання. - Львів:
УкрДЛТУ 2009. - 122 с.
. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. - Львів/
Світ, 1994. - 408 с.
. Дебринюк Ю.М., Осмола М.Х., М’якуш І.І., Мельник О.С.
Лісовирощування в західному регіоні України. - Львів: Світ, 1994. - 408с.
. Осмола М.Х. Лісові культури. Лісові розсадники. - К.: ІСДОУ,
2009. - 92 с.
. Справочник механизатора лесного хозяйства /Албяков М.П., Ильин
Г.П., Климов Г.Б. и др. М: Лесная промесловость, 1977 - 296 с.