Особливості перекладу ергонімів

Особливості перекладу ергонімів

Вступ

транскрипція французький ергонім семантичний

Проблематика перекладу власних назв загалом, і власне ергонімів, у сучасному мовознавстві посідає одне з провідних місць. Вона визначається проблематикою вибору правильного способу перекладу, підходами до такого классу мовних одиниць.

Терміном «ергонім» позначають ділове обєднання людей, що включає в себе спілки, організації, установи, підприємства, товариства, заклади. Ергонім - це автономна онімна підсистема, якій притаманні такі специфічні риси, як окремий об'єкт номінації, вторинність та суб'єктивність.

Відомими є підходи до вивчення проблематики ергонімів таких українських та зарубіжних вчених: Алефоренко М.Ф., Амосова В.В., А. Баха, Белей О.О., Беспалова А.В, Вайхар Ю.В., Виноградов В.В., Володіна М.Н., Горбаневський Д.С., Елвуд Я., Козлов Р.І, Крюкова І.В., Лейчик В.М., Леонтьєв А.А., Лопатін В.В., Носенко Н.В., Онкович Г.О., Подольська Н.В., Романюк М.О., Самсонова О.С., Суперанська А.В., Трифонова О.О., Френкель А., Шанський Н.М., Юдіна О.М.

Утім, мовні аспекти перекладу французьких та українських ергонімів залишаються недостатньо вивченими, що й зумовило необхідність нашого дослідження.

Актуальність теми визначається важливістю вірного перекладу ергонімів у сучасному світі, а також потребою в оптимізації процесу формування та перекладу комерційних назв установ та організацій; в необхідності узагальнення результатів досліджень у цій сфері.

Обєкт дослідження ─ французькі та українські ергоніми.

Предмет дослідження ─ способи перекладу французьких та українських ергонімів на позначення приватних та державних закладів.

Мета роботи: виявити і описати особливості, способи та правила перекладу французьких та українських ергонімів.

Досягнення мети вимагає виконання таких завдань:

визначити теоретичні засади творення ергонімів;

дослідити способи творення французьких та українських ергонімів;

зясувати особливості перекладу французьких та українських ергонімів;

виявити особливості їхнього трансформування при перекладі;

уточнити окремі прийоми та правила перекладу французьких та українських ергонімів, тощо.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі використовувались порівняльний та описовий методи перекладу ергонімів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі докладно описано особливості перекладу французьких та українських ергонімів і розкрито специфіку такого процесу.

Теоретичне значення дослідження пов'язано з теоретичним осмисленням особливостей перекладу ергонімів, з обгрунтуванням способів, що стосуються їхнього перекладу.

Апробація роботи. Основні положення теми даної курсової роботи були представлені на щорічній студентській конференції «Innovations in science and technology» (Київ 2013).

Публікації. Основні положення і висновки викладено у тезах «Les Particularités de la Traduction des Ergonymes» щорічної студентської конференції «Innovations in science and technology» (НТУУ «КПІ» Київ 2014).

1. Поняття ергоніма та ономастики в лінгвістиці

.1 Загальна характеристика власних назв

У науці про мову існує спеціальний розділ, цілий напрям лінгвістичних досліджень, присвячений іменам, назвам, найменуванням − ономастика (грец. onomastike − «мистецтво давати імена»; onomastikos − «той, який відноситься до імен»). Ономастикою також називають сукупність усіх власних імен (онімів). Серед них: імена, по-батькові, прізвища, прізвиська людей, клички тварин, назви міст, річок, морів, стихійних лих, небесних тіл тощо.

Дослідженням проблем ономастики та онімії займалися такі відомі дослідники як Алефоренко М.Ф., Амосова В.В., А. Баха, Белей О.О., Виноградов В.В., Горбаневський Д.С., Леонтьєв А.А., Лопатін В.В., Онкович Г.О., Романюк М.О., Суперанська А.В., Шанський Н.М. та ін.

Власні імена − це переважно іменники, які слугують назвами одиничних предметів, виділених з ряду однорідних (напр. Marie, Orléans, La mer Méditerranée) і вони виділяються серед іменників, які є узагальненими найменуваннями однорідних предметів (la mer, la ville, le désert).

Оніми слугують індивідуалізуючою вказівкою на певний предмет - власна назва здатна зберігати своє основне значення при втраті етимологічного значення, тобто за повної неможливості пов'язати її з будь-якими іншими словами однієї мови. Звідси − величезна стійкість власних назв, що зберігаються не тільки при зрушеннях в історії певної мови, але навіть при повній зміні мови. Ономастика як лінгвістична наука займається вивченням сутності власних імен, їхньої функціональної специфіки, виникнення, розвитку, їхніх зв'язків з усіма рівнями мови [27, c. 126].

Існують різноманітні аспекти ономастичних досліджень. Виділяють: описову ономастику − складовий об'єктивний фундамент ономастичних досліджень, що дає загальнофілологічні аналіз і лінгвістичну інтерпретацію зібраного матеріалу; теоретичну ономастику, що вивчає загальні закономірності розвитку і функціонування ономастичних систем; прикладну ономастику − рекомендації картографам, біографам, бібліографам, юристам; ономастика художніх творів, складова розділ поетики; історична ономастика, що вивчає історію появи імен, та їхнє відображення в іменах реалій різних епох; етнічну ономастику, що вивчає виникнення назв етносів та їхніх частин у зв'язку з історією етносів, співвідношення етнонімів з іменами інших типів, еволюцію етнонімів, що призводить до створення топонімів, антропонімів, зоонімів, зв'язок етнонімів з назвами мов (лінгвонімами).

Ономастичний простір можна розділити на своєрідні сектори, усередині яких виділяють окремі зони, або поля.

Існують різні класифікації власних назв. У цій роботі ми опиратимемося на класифікацію А. Баха, який поділяє власні імена залежно від позначуваних об'єктів на:

) імена живих істот або істот, яких вважають живими;

) назви речей, до яких належать місцевості, будинки, засоби пересування, твори образотворчого мистецтва, назви астрографічних та космічних об'єктів;

) найменування установ, товариств;

) найменування дій: танців, ігор;

) назви думок, ідей, літературних творів;

) найменування музичних мотивів і творів [3, c. 32].

У цій класифікації − антропонімія об'єднується з зоонімією, топонімія − з хрематонімією і астронімією, назви творів образотворчого мистецтва виявляються відірваними від музичних, літературних та хореографічних творів.

Найменування установ і товариств складають ізольовану групу, хоча за своїми лінгвістичним властивостям туди могли б потрапити назви періодичних видань, моделей машин і механізмів, індивідуальні назви коштовностей тощо.

Імена живих істот та істот, які сприймаються як живі, називають антропонімами.

Не зважаючи на те, що антропоніми застосовують виключно найменування людей, цей єдиний об'єкт дає надзвичайно складний спектр категорій імен, що пов'язано з історією культури, особливостями психології людей, з традиціями. Антропоніми бувають індивідуальними та груповими. Індивідуальні виділяють особистість з колективу, групові дають колективам, виділеним на основі тих чи інших ознак. До групових також належать родові, сімейні та династичні імена (Dedieu, Pavillon, Lebon, Dumas).

Зооніми − імена різних тварин, птахів і інше − особливий розділ ономастики зі своїми традиціями, які варіюють в значному діапазоні у різних народів і в різні епохи. Як і антропоніми, зооніми можуть бути індивідуальними та груповими. Групові імена тварин дають всьому виду в цілому. Індивідуальні імена (клички) домашніх і диких тварин також мають істотні відмінності − дикі тварини зазвичай не отримують систематичних, постійно наданих кличок.

У зоонімії, як і в антропонімії, виділяють офіційні (паспортні) і неофіційні (ужиткові) форми імен (наприклад: Claude - Clau, Babette - Baby). Зіставлення зоонімії з антропонімією виявляє низку цікавих паралелей. Наприклад, в антропонімії досить часто (особливо в якості прізвиськ) вживають слова, що позначають професію, соціальний стан, вік, зовнішній вигляд тощо, а в зоонімії багато кличок утворено від слів, що позначають різновид тварини (розмір, вік, масть, властивості характеру, зовнішній вигляд тощо).

Міфоніми - це своєрідна група ономастичного простору, створена на зразок реальної його частини. До нього входять найменування людей, тварин, рослин, народів, географічних і космографічних об'єктів, різних предметів тощо, які здебільшого ніколи не існували. Особливе місце в ньому займають теоніми (імена богів) і демононіми (найменування різних духів, вищих і нижчих, добрих і злих). Імена героїв і титанів є найближчою подобою антропонімів.

Найменування географічних обєктів називають топонімами. Класифікація топонімів за іменованими об'єктами відрізняється єдністю на всій земній кулі. Незважаючи на величезну кількість іменованих об'єктів, їхнє різноманіття може бути зведено до відносно невеликого числа топонімів.

Насамперед, вся поверхня землі ділиться на сухопутну територію і водну (або акваторію). Власні імена гір та інших височин об'єднуються в спеціальний розряд оронімів. Цей термін може бути поширеним і на назви деталей рельєфу. Можна також виділити назви печер, гротів і цілих підземних систем - спелеоніми. Назви підземних річок і озер належать до гідронімів, однак сам факт їхнього перебування під землею змушує нас віднести їх і до спелеонімів. Дрімоніми - назви лісових масивів і фітоніми - власні імена окремих рослин, можна умовно включити до складу топонімів, оскільки вони беруть участь у формуванні географічних імен. В акваторії виділяють моря, назви яких належать до пелагонімів; озера - до лімнонімів; болота - телонімамів; річки - потамонімів. Назви дрібних об'єктів: ключів, джерел тощо зазвичай зараховують до мікротопонімів [32, c. 151].

Крім природних географічних об'єктів, існує велика група об'єктів, пов'язаних з діяльністю людини: створених або вдосконалених ними. Це: назви населених пунктів - ойконіми, з дрібнішим поділом на астіоніми (назви міст) і комоніми або хоріоніми (назви сільських поселень). Назви вулиць та інших дрібних об'єктів усередині населених пунктів - урбаноніми; назви шляхів сполучення і маршрутів - дромоніми; великі області (географічні, економічні, історичні) - хороніми.

Власні назви планет та космічних тіл називають космонімами (Orion, La Voie lactée) та астронімами (Vénus, Mars). Це назви галактик, зоряних скупчень, туманностей, сузірїв, планет, комет, астероїдів. Цей розділ ономастики поки що мало досліджений і не має досить чіткої термінології.

Фітоніми - власні назви окремих рослин, які нині зустрічаються досить рідко. Найчастіше назви дерев входять до складу мікротопонімів (sous un chêne, sous la courbe saule).

Власні назви окремих неживих предметів (зброї, посуду, коштовностей, музичних інструментів тощо) отримали назву хрематонімів. Наприклад: «Le diamant vert», «Léchec».

Назви засобів пересування - це індивідуальні назви пароплавів, човнів, яхт («Royal», «Couronne», «Vierge»); космічних кораблів, літаків («Véronique», «Jules Verne»); експресів і автомашин («Renault», «Peugeot»).

Сортові та фірмові назви - це назви зразків (виробів, сортів рослин, моделей машин). З переходом на серійне виробництво продукція певного зразка перестає бути єдиною у своєму роді, а її назва перетворюється на сортове і навіть видове позначення, яке може стати прозивним (автомобіль «La Volga»).

Хрононіми позначають певний відрізок часу. Виділяють хрононіми, які називають постійно повторюване явище, або явище єдине у своєму роді (Lépoque de Pierre, Le Moyen Âge, Le massacre de la Saint-Barthélemy). До них не належать назви днів і місяців. Назви свят, ювілеїв, торжеств (Le Nouvel An, Noël, La fête du Premier mai).

Документоніми - це назви документів, актів, законів (Le Pacte germano-soviétique, Les lois du mouvement de Newton).

Фалероніми - це назви орденів, медалей, знаків відзнаки («La croix de Malte», «Lordre national de la Légion dhonneur»).

Назви органів періодичної преси близькі до назв установ, оскільки за кожною подібною назвою стоїть група людей, об'єднаних спільністю ідей, поглядів і які видають певну друковану продукцію. Зазвичай назва цієї продукції слугують основою для найменування приміщення, де її друкують. Назви підприємств, установ, товариств, об'єднань, спілок тощо позначають підприємства як особливі одиниці вищого порядку, а не як суму членів їхніх колективів і не як будівлі, в яких вони розміщені. Наприклад, назва заводу «Michelin» або спортивного колективу «Dijon Football Côte dOr». Для позначення підприємств, установ тощо використовуються два принципово різних типи найменування: реальний, що відображає місце розташування підприємства та характер його діяльності (La Comédie-Française ou Théâtre-Français) і символічний, що дає лише деякий натяк на характер діяльності і на склад учасників: кінотеатр «le Grand Rex». Назви підприємств, установ тощо належать до власних імен, незалежно від збереження ними лексичного значення апелятивів, від яких їх утворено. Якщо заводи, магазини і т.ін. просто нумерують, тоді номер починає функціонувати на правах індивідуального позначення й наближає до власного імені [34, c. 69].

Отже, вивченням творення, розвиту і функціонування такої мовної одиниці як власна назва займається ономастика. Що стосується класифікації власних назв, то вона дозволяє розділити найменування на групи залежно від обєкта, який вона позначає.

.2 Основні поняття ергонімії

Ергонім − термін, закріплений Н.В. Подольською на позначення найменування ділового об'єднання людей, ергонімія для всієї сукупності таких назв. Під «діловим об'єднанням людей» дослідниця має на увазі будь-які союзи, організації, установи, корпорації, підприємства, заклади, гуртки [38, c. 148].

Проблематикою дослідження ергонімів займалися такі відомі вчені як: Подольська Н.В., Крюкова І.В., Трифонова О.О., Лейчик В.М., Козлов Р.І. та ін.

У наш час в області концепту «ергонім» дослідники виділяють такі поняття: ойкодомоніми − найменування, закріплені за певним виданнями за обов'язкової наявності вивіски; НКП − «назва комерційного підприємства»; найменування ділових об'єктів; емпороніми − торгове підприємство. Як зазначає Н.В. Подольська: «Нові поняття виникають у будь-якому творчому процесі, у будь-якій сфері наукового пізнання. При поглибленому вивченні предмета, встановленні внутрішніх зв'язків і взаємозалежності неминуче відбувається дроблення поняття, що супроводжується термінуванням цих менших окремих понять».

У сучасних наукових дослідженнях ергонімію та онімію розташовують поруч в ономастичному просторі, передусім, за їхніми функціями.

Термін «рекламне ім'я» пропонує І.В. Крюкова, до якого відносить «не тільки словесні товарні знаки (прагматоніми), а й назви підприємств (ергоніми). Дослідниця виявляє й аналізує основні етапи входження рекламних імен до сучасної мови, описує семантичні модифікації і функції на кожному з етапів. Розвиває цю ідею Е.А. Трифонова, яка об'єднує під терміном ергонім власні імена будь-яких ділових об'єктів незалежно від їхнього правового статусу та наявності / відсутності місця постійної дислокації, які штучно створюються й іменуються суб'єктом з метою прагматичного впливу на адресата.

«Ергонім» − прямий шлях до концептуалізації, формулювання семантичної домінанти, основної ознаки у змісті, вираженої словесним знаком концепту.

Як самостійне мовне і мовленнєве явище цей вид назв був описаний в роботах вітчизняних мовознавців: І.А. Беспалової, Є.А. Трифоновій, Н.В. Шимкевича, Д.А. Яловець-Коновалової та ін.

Вважаємо, що на сучасному етапі основу ергонімічного концептуального поля складають три розряди власних імен: фірмові, міські та доменні імена. Ми пропонуємо використовувати на позначення комерційного найменування термін ерготемонім (від грец. справа + закон + ім'я). Цей термін відповідає позначеній В.М. Лейчиком «оптимальній структурі терміну», за дотримання якої кількість терміноелементів становить n + 1, де n - це кількість відмінних ознак відповідного поняття, відображених у терміні, а одиниця у разі потреби пов'язує формальну структуру терміна з типовими моделями лексичних одиниць природної мови.

Відтак, ерготемонім − офіційне найменування, під яким підприємство здійснює свою комерційну діяльність (Crédit Agricole, EDF Group, Alcatel - Lucent).

Другий розряд концептуального ергоніміного поля ономастичного простору представляють міські найменувань (boulangerie Au Levain d'Antan, fromagerie Androuet, magazine de produits Heriard, bar - boutique C - Comme). За Р.І. Козловим, для позначення міських найменувань використовуємо термін ергоурбонім (від грец. справа + місто + ім'я). Ергоурбоніми функціонують на міських вивісках і банерах, їхня провідна функція − рекламна.

Доменне ім'я є символьним іменем домена, буквеним позначення назви сайту. Всі комп'ютери в Інтернеті насправді позначають цифрами, але для більшості користувачів дуже складно було б запам'ятати такий набір цифр. Тому було вигадано буквені адреси − домени. Цифри як позначення серверів залишаються, проте їм протиставляють буквені назви. Повне ім'я домена складається з імен всіх доменів, до яких він входить, розділених крапками (наприклад, повне ім'я fr.wikipedia.org). Найважливішою умовою успішності доменного імені є уникнення модних графічних витворів - уживання цифр і літер замість слів або їхніх частин, а також інших вигадливих засобів. Для гарантованого повторного звернення до веб-сайту клієнт має правильно запамятати назву і вміти відтворити її по памяті [17, c. 27].

Проведений аналіз показав:

. Один ерготемонім може мати кілька ергоурбонімов: crémerie E. Graindorge, magasin André, magasin Pierre Ibaialde, magasin Sonia Rykel;

. Ерготемонім може не мати ергоурбоніма в таких випадках: фірма може не мати конкретної локалізації в місті, вивіски або підприємство створено як посередник для купівлі-продажу об'єкта власності і фігурує тільки в офіційних документах, а після угоди може бути ліквідованою.

. Відсоткове співвідношення збігів ерготемонімічних і ергоурбонімічних назв безпосередньо залежить від типу підприємства: ергоурбоніми відрізняються від ерготемонімов у тих фірм, яким у силу специфіки бізнесу клієнтів потрібно заручитися яскравою назвою, яка виконуватиме додаткову прагматичну функцію.

Відмінності денотатів і провідних функцій фірмових і міських найменувань обумовлюють їхню стильову співвіднесеність. Оскільки основна функція ергоурбонімов − рекламна, ми відносимо їх до рекламного стилю мови. Підкреслена логічність і емоційна нейтральність визначають положення ерготемонімів в офіційному діловому мовленні, яку характеризує високий ступінь уніфікації, стандартизація, інформаційне навантаження кожного елемента тексту, увага до деталей (Vinci SA, BNP Paribas, GDF Suez, EDF Group).

В ерготемонімії важливою є змістовна конотація. Лексика цього розряду має чітко виражену соціально-функціональну орієнтованість, відносну стильову закритість, стандартизацію та уніфікацію імен, поширеність мовних штампів. Отже, поширення безликих, однорідних і типізованих фірмових найменувань (BNP Paribas, BNP Paribas Est, BNP Paribas Banque) з позиції функціонального стилю вважаємо виправданим, оскільки офіційно-діловий стиль прагне до стандартизації та уніфікації документів на всіх рівнях мови: лексики, морфології, синтаксису [24, c. 140].

Отже, ергонім має на меті позначення найменування ділового об'єднання людей, а ергонімія позначає всю сукупність таких назв. Основні розряди онімів, що утворюють концептуальне ергонімічне поле, розташовуємо в ономастичному просторі таким чином: ерготемоніми ближчими до ядра, а ергоурбоніми характеризують поле як неоднорідне, що складається з окремо розташованих субполів.

1.3 Основні функції ергонімів

Специфіку функціонування ергонімів у своїх працях розглянули такі відомі вчені: Самсонова О.С., Носенко Н.В., Белей О.О., Беспалова А.В., та інші.

Ергоніми є одиницями мови і мовлення, які мають усі ознаки імені власного:

) слугують для конкретного називання окремих предметів дійсності і виділяють одиничний предмет з ряду однорідних;

) у ергоніма зазвичай відсутній прямий зв'язок із поняттям, що лежить в його основі;

) до складу ергоніма, як і до складу власних імен, можуть входити будь-які частини мови (прикметник, дієслово, прислівник, займенник, прийменник), які в якості оніма набувають граматичних характеристик іменника.

Ергонімія, вирішуючи завдання повідомлення і завдання впливу, виконує у мові низку функцій, основними з яких є:

) номінативно-видільна;

) інформативна;

) рекламна;

) меморіальна;

) естетична;

) функція охорони власності [5, c. 10].

Основною функцією ергонімів є номінативна - тобто виділення того або іншого підприємства із ряду інших. Загалом, для виконання цієї функції цілком достатньо було б цифрових ідентифікаторів, як наприклад підприємство №1, 2 (entreprise №1, 2) тощо. Використання натомість інших мотиваторів ергонімів зумовлено тим, що, крім власне найменування субєкта виробництва, завданням ергонімів є здійснювати функції повідомлення (інформування) про характер виробництва та переконання (персуазії), які спрямовані на адресата, тобто покупця відповідної продукції або партнера по бізнесу.

Інформативна функція ергоніма полягає у тому, що для успішної комунікації необхідно, щоб адресант направив повідомлення, створене за допомогою коду, адресату. Розробник назви компанії повинен чітко розуміти, що продукт його творчості є в першу чергує повідомленням, яке представляє обєкт номінації. Наприклад, назви тур-агентств, які представляють вид їх діяльності: Tour - Paris - Guide, Lux Tours, GrandTour.

Рекламна функція - одне із завдань такої назви полягає в тому, щоб привабити, зацікавити адресата - потенційного клієнта. У цій функції виділяємо окремі підфункції. Зокрема, йдеться про емотивну функцію, яка забезпечує передачу назвою позитивних емоцій та асоціацій через аксіологічну лексику. Експресивна функція досліджуваних мовних одиниць полягає в доведенні до адресата основного призначення компанії або товару, якоїсь важливої їхньої характеристики (ресторан швидкого харчування «Rapidement», «La cuisine»). У таких випадках ергонім фактично виконує роль стислого слогана.

Меморіальна (пам'яткова) функція - здатність назви служити «зовнішньою пам'яттю» людини і суспільства в цілому, зберігати та передавати інформацію, коли назва містить імена відомих осіб, які виступають як певні культурні символи: «Spartacus», «Roxelane».Такі назви можуть бути створені на честь когось або чогось з метою увічнення штучно пов'язаної з денотатами ідеї (Givenchy, Chloé).

Іноді ергонімам притаманна естетична функція, зокрема в разі їхнього утворення від культурних концептів, здебільшого фольклорного характеру: «Lutin», «Le réveil».

Функція охорони власності - це провідна функція ерготемонімів, а функція ерготемонімів є юридичною функцією охорони права на фірму. Найменування комерційної організації є її фірмовим найменуванням і належить до інтелектуальної (промислової) власності його керівника. В якості атрибутики ерготемонім можна побачити на бланках, рахунках, товарах, упаковці, він може бути використаний в товарному знаку або знаку обслуговування, що належить власнику фірмового найменування, або, з його згоди, міститися в товарному знаку іншої особи [4, c. 17].

Отже, ергонім є мовленєвою одиницею, яка слугує для конкретного позначення обєкта та виконує низку функцій.

2. Структурно-функціональні та лексико-семантичні характеристики французьких ергонімів

.1Значення ергоніма для обєкта номінації

Власні імена різних об'єктів дійсності стають об'єктом вивчення у сучасній лінгвістиці у зв'язку з їхніми словотворчими особливостями, специфікою функціонування в рамках дискурсу, прагматичному навантаженні, когнітивним потенціалом, типовими труднощами перекладу, реалізацією механізмів мовної гри тощо.

На позначення нового різновиду мовленнєвої діяльності, спрямованої на створення оригінальної назви для компанії, підприємства, торгової марки або товару, все частіше використовують термін неймінг (англ. «to name» називати, давати ім'я, нарікати).

Ім'я торгової марки є найпомітнішим і стійким елементом взаємозв'язку між продуктом і споживачем. Назва впливає на цільову аудиторію, змушує покупця віддавати перевагу певним маркам і компаніям, тому що у сучасному світі «бренди, як слова, є власністю корпорацій, стали − випадково чи навмисне − частиною звукового супроводу нашого життя, ключовими компонентами повсякденної сучасної мови, якщо не прототипом нової мови» [40, c. 24].

Інформаційна функція ергоніма на думку Р.О. Якобсона полягає в тому, що для успішної комунікації необхідно, щоб адресант направив повідомлення, створене за допомогою коду, адресату. Винахідник назви компанії повинен чітко розуміти, що продукт його творчості є в першу чергу повідомленням, яке представляє мінімальну інформацію про обєкт номінації. Це наочно ілюструють численні назви фірм, утворені від слів, що позначають сферу діяльності, наприклад, назви турагентств: Tour - Paris - Guide, Lux Tours, GrandTour, будівельна компанія «Technobatilux». До прямих назв можна зачислити такі номінації, як CIEP (le Centre international d'études pédagogique), SFR (Société Française de Radiotéléphonie), AFNOR (Association Française de Normalisation) та інші офіційні назви установ.

Вплив ергоніма на обєкт номінації полягає в тому, що замість прямої вказівки на об'єкт номінації (наприклад, туристичну фірму) перевагу надають назві, яка опосередковано повідомляє про вид послуг, пропонованих компанією. Менша інформативність таких ергонімів, які, як правило, представляють собою образні номінації, компенсується їхньою оригінальністю. Як зазначає М.Н. Володіна, уявлення про назву складається у людини завдяки асоціаціям, які виникають при спробі осмислити основну характеристику, задану в імені: «Головний принцип, покладений в основу номінації, полягає у тому, щоб через конкретну ознаку іменованого предмета передати його узагальнений образ, тобто від часткового, суб'єктивного перейти до загального, об'єктивізувати» [12, c. 93].

Оригінальність назви може вдало поєднуватися з інформативністю. Так, деякі номінації опосередковано пробуджують у потенційного споживача послуг асоціації з тематичною областю: Bbl transport, France Télécom, CNP Assurances.

На основі первісної назви часто виникають нові імена − назви інших реалій, які зазвичай відповідають об'єкту номінації. У таких випадках шляхи формування та особливості поширення нових номінативних одиниць не можна передбачити: має місце процес «словотворення», який С.Г. Термінасова визначає як «вільну творчість мовлячого». Не завжди процес називання здійснюється відповідно до норм мови, більше того − часто він іде врозріз з ними.

Одну із класифікацій сучасних назв подано у книзі А. Френкеля «Неймінг»:

) сконструйовані − імена, утворені шляхом об'єднання в одне слово самостійних за значенням слів: AirLiquide, magazine GoldyMama;

) реальні − «вже існуючі слова»: Crédit Agricole, Gourmet, Le Gâteau;

) винайдені − «створені, цілком вигадані слова»: L'Oréal, Danone, Rexel;

) стислі - складені слова й абревіатури: Areva, Capgemini, EDF, GDF, RATP.

) класичні − «ті, які часто використовуються і тому стали класикою»: Macheline, Louis Vuitton, Chanel.

Проте класифікація А. Френкеля має свої недоліки. По-перше, групи ергонімів виділено на різних підставах. По-друге, класифікація не є вичерпню. Є.Н. Юдіна, наприклад, у самостійну групу виділяє «персоніфіковані» назви брендів, в основі яких лежать імена власників або творців компаній: Hermès, Laurent Perrier, Dior, Peugeot [37, c. 109].

Таким чином, неймінг є процесом словотворчості, який об'єднує ознаки роботи та гри і безумовно підпорядковується запитам сучасної дійсності, а власне назва − складовою будь-якого бренду, оскільки немає жодного продукту або компанії, які функціонували б безіменними.

.2 Компонентні характеристики французьких ергонімів

Семантика та внутрішня форма сучасних французьких ергонімів дає змогу поділити їх на умовно нейтральні та конотовані мовні одиниці. За структурою такі оніми - це одно-, дво - та багатокомпонентні утворення. В ергоніміконі власних французьких назв переважно функціонують однокомпонентні умовно нейтральні найменування, представлені такими моделями:

) одиничний або подвійний антропонім, що містить:

офіційне ім'я власника, його близьких чи рідних: «Louis Vuitton» (Capital Novembre 2006 p. 103), «Michelin» (france.fr 02.04.2012), «Laurent Perrier», «Givenchy», «Mumm», «Hermès» (Magazine Air France Mai 2008 p. 34), «Chloé» (Capital Novembre 2006 p. 107), «Peugeot» (Capital Décembre 2007 p. 4), «PiperHeidsieck» (Capital Novembre 2006 p. 92);

прізвище власника: «Azzaro» (Capital Décembre 2007 p. 92), «Ford» (Capital Décembre 2007 p. 95), «Dior» (Capital Novembre 2006 p. 107), «Bollinger», «Krug», «Louis Roederer», «Moet & Chandon», «Rossignol» (Capital Décembre 2007 p. 97), «Tournaire» (Capitale Décembre 2007 p. 44), «Toyota» (Capital Décembre 2007 p. 34), «Honda» (Capital Décembre 2007 p. 105), «Citroёn» (Capital Novembre 2006 p. 5), «Emerson» (Capital Novembre 2006 p. 15), «Renault» (Capital Décembre 2007 p. 56), «Chanel» (Capital Novembre 2006 p. 107), «Jameson» (Magazine Air France Mai 2008 p. 8), «Armani» (Capital Novembre 2006 p. 6), «Givenchy» (Capital Novembre 2006 p. 108);

) абревіатурні утворення, в яких закодована інформація про належність підприємства власникові чи кільком власникам: «Victor&Rolf» (Magazine Air France Mai 2008 p. 22), «Yves Cougnaud» (Capital Novembre 2006 p. 21), «LVMH» (france.fr 02.04.2012), «LouPérac» (Capital Novembre 2006 p. 15);

) одиничний онімізований апелятив: «Le Figaro» (france.fr 02.04.2012);

) абревіатурні утворення, представлені лексемами відапелятивного походження: Total, EDF, GDF, Areva, Vinci S.A., INSEE, CIEP, SNCF, RATP (france.fr 02.04.2012), SFR (Capital Décembre 2007 p. 110);

) поодинокі моделі, представлені ергонімами відонімного та відапелятивного походження: AFNOR (france.fr 02.04.2012), «Coca-Cola» (Capital Décembre 2007 p. 38); LOreal (france.fr 02.04.2012), Elsève (Capital Décembre 2007 p. 107);

У зв'язку з розподілом ергонімів на реальні, умовні та символічні доцільно класифікувати багатокомпонентні ергоніми таким чином: значною є група ергонімів, які в ономастиці отримали назву реальні, оскільки складовими компонентами таких назв є лексеми, ужиті в прямому значенні й нейтральні. Багатокомпонентні реальні ергоніми представлені такими структурними моделями:

) відтопонімний ад'єктив: Université de Limoges (fr.wikipedia.org), École nationale d'administration (France) (fr.wikipedia.org), École polytechnique (France) (fr.wikipedia.org), Université de Nantes (fr.wikipedia.org);

) апелятив (апелятиви) + відтопонімний ад'єктив: Université française de Haute Alsace;

) відтопонімний прикметник + апелятив (апелятиви) + антропонім-меморативна присвята: Université de Nice - Sophia Antipolis (fr.wikipedia.org);

) прикметник régional, municipal, national, який репрезентує діяльність адміністративної системи управління + апелятив (апелятиви): Conservatoire national des arts et métiers;

) лексеми, що містять указівку на підпорядкування організації іншій установі: L École française de Rome (fr.wikipedia.org);

) відтопонімний прикметник + апелятиви, що називають вид продукції, яку виготовляють на підприємстві: Centre national des arts et métiers (ru.wikipedia.org);

) ергонімійний термін виду + апелятиви (компоненти, що зумовлюють спеціалізацію та вид діяльності підприємства, межі професійної компетенції): Institut national supérieur des sciences agronomiques, de l'alimentation et de l'environnement (fr.wikipedia.org), Palais de la découverte (ru.wikipedia.org);

) ергонімійний термін виду + нумеративний компонент: L École spécialisée №110.

Частотним є використання відтопонімного ад'єктиву, що вказує на місцезнаходження ергообєкта чи національну приналежність.

Отже, найпоширеніший спосіб творення французьких назв фірм та організацій представлений моделлю одиничного антропоніму, що включає офіційне імя власника, прізвище його родини або його близьких та рідних, а також абревіатурною моделлю творення власної назви, представленою лексемами відапелятивного походження.

2.3 Лексико-семантичні характеристики французьких фірмонімів

Власні назви, які, як відомо, належать до мовних універсалій мають власний набір специфічних ознак, як-от: сама їхня сукупність, трансформації, лексичне наповнення, граматичну структуру, орфографічні особливості, тощо.

Особливості лексичних одиниць, що входять до складу французьких назв поділяємо на:

відантропонімні назви: «Louis Vuitton», «Michelin», «Laurent Perrier», «Givenchy», «Mumm», «Hermès», «Chloé», «Peugeot», «Piper Heidsieck», «Azzaro», «Ford», «Dior», «Bollinger», «Krug», «Louis Roederer», «Moet & Chandon», «Rossignol», «Tournaire», «Toyota», «Honda», «Citroen», «Emerson», «Renault», «Chanel», «Jameson», «Armani», «Victor&Rolf», «Yves Cougnaud», «LouPérac»;

Усі назви створенно від імен, прізвищ засновників, власників, їхніх родин, а також на честь їхніх рідних, друзів або близьких.

«Louis Vuitton» ─ французький дім моди, який спеціалізується на виробленні чемоданів, сумок, взуття та аксесуарів класу «люкс». Назва має антропонімічне походження від прізвища та імені засновника Луі Віттона (1854 р.).

«Michelin» ─ виробник шин. Компанія дістала назву від прізвища сімї засновників Мішлен (1889 р.) та має антропонімічну етимологію.

«Laurent Perrier» ─ виробник вин та шампанських вин. Назву створено від прізвища сімї Ежена Лорана Перьє.

«Mumm» ─ виробник вин та шампанських вин. Створено (1761 р.) двома німцями одного з них звали Пітер Арнольд де Мумм, від якого й походить фірмонім.

«Hermès» ─ французький дім високої моди, заснований 1837 р. німецькою сімєю Ермес. Назва має антропонімічне походження.

«Chloé» ─ французький дім моди, заснований 1952 р. Габріеллою Агіон, назва на честь її подруги Хлоі Гюісманс.

«Peugeot» ─ сімейне підприємство, яке виробляє автомобілі. Названо за прізвищем сімї Пежо.

«Piper Heidsieck» ─ виробник вин, які створює династія виноробів Едсік, звідки і походить назва.

«Azzaro» ─ виробник дизайнерського взуття та парфумів. Назва за імям власника Лорі Аззаро (1975 р.)

«Victor&Rolf» ─ модний дім, заснований в Амстердамі у 1993 р. Віктором Хорстінгом та Ральфом Сноереном.

«Yves Cougnaud» ─ будівельна команія, створена Жан-Івом та Крістофом Конод та названа на їхню честь.

відтопонімні назви: École nationale d'administration (France), École polytechnique (France), Université de Limoges, École française de Rome, École centrale Paris, «Lancôme», «Mont Blanc» (Magazine Air France Mai 2008 p. 36), «Lancôme» (Capital Novembre 2006 p. 110);

Назви стосуються їхньго місця розташування, або створені за назвою певної території.

Université de Limoges ─ французький університет, що розташований в Ліможі (місто та муніципалітет у Франції) та отримав назву за своїм розташуванням.

École française de Rome ─ французька школа у Римі, названа за місцезнаходженням.

«Lancôme» ─ косметичний бренд, заснований 1935 р. Арманом Птіжаном. Назва походить від руїн замка Le Château de Lancosme, які надихнули Армана.

«Mont Blanc» ─німецький виробник ручок та предметів роскоші. Зветься за назвою кристалічного масиву та найвищої точки західної Європи.

відхрематонімні назви: «Le Figaro»;

«Le Figaro» ─ французький щотижневик, названий на імя персонажа Бомарше Фігаро.

Власні назви, що містять вказівку на діяльність підприємства: «Citroёn», «Renault, «Honda», «Rossignol», «Nissan» (Capital Décembre 2007 p. 6), «Fiat» (Capital Décembre 2007 p. 16), «Vertu» (Capital Novembre 2006 p. 105), «Geox» (Capital Décembre 2007 p. 58);national des arts et métiers, Centre national des arts et métiers, Institut national supérieur des sciences agronomiques, de l'alimentation et de l'environnement, Palais de la découverte, Total, EDF, GDF, Areva, Vinci S.A., INSEE, CIEP, SNCF, RATP, SFR, AFNOR;

Власні назви за ергономічним творенням походять найчастіше від виду діяльності.

EDF (le premier producteur mondial d'électricité) ─ французька енергетична компанія;

GDF (le deuxième groupe mondial de l'énergie) ─ французька енергетична компанія;(les métiers du nucléaire) ─ французька енергетична компанія;S.A. (Société Générale dEntreprises S.A) ─ французька телекомунікаційна компанія;

INSEE (Institut National de la Statistique et des Études Économiques) ─ національний інститут статистики Франції;

CIEP (le Centre international d'études pédagogique) ─ французька міжнародний центр педагогічних досліджень у сфері навчання та підготовки кадрів;

SNCF (Société Nationale des Chemins de fer Français) ─ національна залізниця Франції;

RATP (Régie Autonome des Transports Parisiens) ─ транспортна сітка Парижа;

SFR (Société Française de Radiotéléphonie) ─ французька телекомунікаційна компанія;

AFNOR (Association Française de Normalisation) ─ французька асоціація по стандартизації;

відхрононімні назви: «Diesel» (Magazine Air France Mai 2008 p. 12);

Назви такого типу містять відбиток певного історичного періоду.

«Diesel» ─ італійська дизайнерська компанія (1978), а також бренд модного одягу та аксесуарів деніму. Назву дістала від назви «дизпаливо», бо на момент створення компанія Європа переживала паливну кризу і всі економічні надії покладали на дизельне пальне.

Власні назви, які формуються завдяки запозиченням:

Geox (Capital Décembre 2007 p. 58) ─ фірма взуття, назва якої формується від грецького слова «Geo» - земля і літери «X», яка символізує сучасні технології.(Capital Novembre 2006 p. 15) ─ французько-канадська організація, виробник кисломолочної продукції. Назву компанії утворено від латинського слова «Lactobacillus» ─ лактобактерія.

Fiat (Capital Décembre 2007 p. 16) ─ італійська компанія-виробник автомобілів, двигунів, фінансове і виробниче обєднання. Для створення цієї назви використали іспанське слово «Fiat» ─ згода, указ.(Capital Novembre 2006 p. 105) ─ британська компанія, філіал Nokia для виробництва телефонів вищого класу. Назву утворено від латинського слова «Virtus» ─ неперевершений.

Отже, відантропонімний спосіб та спосіб творення назв з вказівкою на діяльність підприємства є найпоширенішими способами у формування французьких назв фірм, організацій та установ. Ці способи найкраще окреслюють направлення діяльності організації і привертають до неї увагу зацікавлених споживачів.

3. Прийоми перекладу французьких ергонімів

.1 Особливості перекладу ергонімів та абревіатурних назв форм власності

Переклад комерційної документації складає серйозну складність у плані вибору способу перекладу.

Дослідженням особливостей перекладу егронімів займалися такі відомі вчені: Вайхар Ю.В., Володіна М.Н., Елвуд Я., Самсонова О.С., Френкель А., Юдіна О.М. та інші.

Найскладнішим вважають переклад назв компаній. Існують такі способи їхнього перекладу:

транслітерація

транскрипція

калькування

змішаний

Перший спосіб, як правило, застосовують для перекладу назв комерційних компаній. Транскрипція і транслітерація − це способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою літер мови перекладу. При транскрипції відтворюють звукову форму іншомовного слова, при транслітерації його графічну форму (буквений склад). Транслітерація має як переваги, так і недоліки. Переваги такі: письмовий варіант імені не спотворюється, його носій має універсальну, незалежну від мови ідентифікацію. При цьому іноді важко відновити вихідну форму іноземної назви.

Французькі назви також зазвичай не перекладають, а транскрибують за правилами практичної транскрипції. В окремих випадках вказують переклад назви компанії у дужках [36, c. 376].

Наприклад: «Alcatel» (Алкатель), «Christian Dior» (Крістіан Діор).

Другий спосіб часто застосовують для перекладу назв некомерційних і державних організацій. Як приклад можна навести усім відоме товариство «Червоного хреста і Червоного півмісяця» (Le Comité international de la Croix-Rouge).

Третім способом перекладу назв організацій є калькування. Калькування − це спосіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин − морфем або слів (у разі стійких словосполучень) їхніми лексичними відповідниками.

Виділяють два види кальок:

Словотворчі кальки − це слова, отримані в результаті «поморфемного» перекладу іноземного слова мовою перекладу. Кальку зазвичай не відчувають. Тому реальне походження таких слів часто виявляється несподіваним для людини, яка вперше його побачила. Так, наприклад, слово хмарочос (англ. skyscraper > фр. Un gratte-ciel−хмарочос).

Семантичні кальки − це слова, які отримали нові значення під впливом відповідних слів іншої мови.

У процесі перекладу транскрипцію і калькування часто використовують одночасно: transnational − транснаціональний. Трапляються випадки часткового калькування: в слові «працеголік» (фр. travailolique) калькували тільки першу частину слова.

Кожна країна має свої форми власності і має на увазі під ними різне. Можна виділити такі види форм абревіатурних скорочень назв власності: SARL (Société à responsabilité limitée - товариство з обмеженою відповідальністю), la SA (Société anonyme - акціонерне товариство), l'ONG (organisation non gouvernementale - недержавна організація). Крім того, існують абревіатури, що характеризують напрямок діяльності підприємства: CIEP (le Centre international d'études pédagogique), GDF (le deuxième groupe mondial de l'énergie), SFR (Société Française de Radiotéléphonie) та ін.

Вагомим доказом цього правила можна вважати й те, що через розбіжність законодавств, абревіатура форми власності відразу ж дає можливість визначити країну реєстрації компанії: SARL − Франція, NV−Бельгія. Отже, якщо компанія зареєстрована в Україні, через використання неукраїнської абревіатури країна реєстрації буде не зрозумілою. Іноді логічно вказати у дужках назву компанії з аналогом абревіатури мовою перекладу. Абревіатуру напрямку діяльності підприємств також варто транслітерувати, надаючи у дужках розшифровку.

Для перекладу іноземної назви компанії рекомендують модель:

іноземна назва→ (іноземна назва, транскрибована українською мовою):

Наприклад: Renault S.A. (Рено С.А.).

Можна виділити такі основні правила перекладу форм власності, напрямків роботи підприємств і назв компаній:

ПРАВИЛО 1: Абревіатури українських форм власності варто транслітерувати, неприйнятним є їхній безпосередній переклад з використанням іноземних абревіатур.

ПРАВИЛО 2: Абревіатури іноземних форм власності при перекладі українською мовою варто залишати мовою оригіналу.

ПРАВИЛО 3: Для перекладу назв комерційних компаній варто застосовувати транскрипцію і транслітерацію, а також калькування.

ПРАВИЛО 4: Послівний переклад часто застосовують для перекладу назв некомерційних і державних організацій [31, c. 17].

Таким чином, основними способами перекладу назв організацій є: транслітерація (переклад лексичної одиниці шляхом відтворення її буквеної форми); транскрипція (переклад лексичної одиниці шляхом відтворення її звукової форми); калькування (переклад лексичної одиниці шляхом заміни її частин їхнім лексичним значенням). Ці способи застосовують, в основному, для перекладу комерційних назв. Для державних назв, як правило, застосовують послівний переклад.

3.2 Транслітерація

Транслітерáція (транс і лат. litera - буква) - механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Транслітерація для заміни маловідомого алфавіту відомим. Транслітеруванню піддаються географічні назви та інші власні назви, терміни, що набули міжнародного визнання. При їх перенесенні з мови в мову бажано дотримуватися точності або в збереженні буквеного образу топоніма чи власного імені, або у відтворенні звучання. Зумовлене це тим, що жоден з існуючих алфавітів не забезпечує повної відповідності між написанням і вимовою. Не становлять у цьому винятків і власні назви. Тому їх транслітерування можна здійснювати або за читанням букв, або за їх вимовою, прийнятою у мові-оригіналі. Це й зумовило застосування двох принципів передачі власних назв: перше - побуквене відтворення, друге - записування звучання слова без уваги на його буквенне оформлення у мові-оригіналі.

Наприклад:- Діор

Chloé - Хлое- Аззаро

Citroën - Сітроен- МуммArmani - Джорджіо Армані- Арева

Moët - Моет- АФНОР- Емерсон

Lancôme - Ланком- Вінсі- Вералліа- EMIenterprise Armand -Підприємство Арманд- Касторама- Саренза- МІМ- Етам- Акі- ФІАТ- Лактель

J'adore Dior (Capital Novembre 2006 p. 107).Я обожнюю Діор (Capital Novembre 2006 p. 107).

La première boutique Chloé ouvre au 3 rue Gribeauval à Paris en 1971, dont Jeannette Alfandari prend la direction. Deux ans plus tard, le premier parfum, nommé «Chloé», est lancé (#"justify">Хлое» виходить у продаж (#"justify">Azzaro est à l'image de son fondateur, Loris Azzaro, sicilien né à Tunis, toujours bronzé et sensuel (#"justify">Аззаро є відображенням свого засновника, Лоріса Аззаро, сицилійця народженого в Тунісі, завжди засмаглого та чуттєвого (#"justify">Si, le nouveau parfum de Giorgio Armani (#"justify">Джорджіо Армані (#"justify">En 2012, Areva compte environ 47 000 employés et contrôle un grand nombre de filiales (#"justify">Арева налічує близько 47 000 співробітників і контролює ряд дочірніх філіалів (#"justify">Possédant plus de 1 200 hectares, Moët est à la tête du plus gros vignoble de Champagne. Cependant, le raisin issu de ses vignes ne lui fournit que 25% de sa production (france.fr 02.04.2012).Площею у 1200 га, Моет очолює найбільші виноградники Шампані. Проте, виноград власних виноградників забезпечує йому тільки 25% всієї продукції (france.fr 02.04.2012).

Le système français de normalisation s'appuie sur des bureaux de normalisation sectoriels et AFNOR pour les domaines communs à plusieurs secteurs. Il est animé par AFNOR qui élabore les référentiels demandés par les acteurs socio-économiquesФранцузька система стандартизації базується на галузевих службах стандартизації та АФНОР для сфер загального користування кількох секторів. Він керується АФНОР який розробляє стандарти, необхідні соціально-економічній діяльності (france.fr 02.04.2012).(france.fr 02.04.2012).

La marque Lancôme (cosmétique) viendrait de Lancosme, château situé dans l'Indre (#"justify">Ланком (косметичного) походить від назви замку Ланкосм, розташованого в Ендрі (#"justify">VINCI et ParisTech renouvellent pour 5 ans la Chaire éco-conception des ensembles bâtis et des infrastructures (#"justify">Вінсі та ПаріТех відновляють на 5 років кафедру еко-проектування будівель та інфраструктури (#"justify">FIAT− cest le fabricant italien de voitures, moteurs, lassociation industrielle et financière (Capital Décembre 2007 p. 16).ФІАТ− італійська компанія-виробник автомобілів, двигунів, фінансове і виробниче об'єднання (Capital Décembre 2007 p. 16).

Aujourd'hui Lactel − cest la marque numéro un sur le marché du lait UHT fonctionnelle dans le monde entier (Capital Novembre 2006 p. 15).Сьогодні Lactel − бренд №1 на ринку функціонального молока тривалого зберігання в усьому світі (Capital Novembre 2006 p. 15).

Отже, спосіб перекладу транслітерацією передає текст й окремі слова однієї графічної системи засобами іншої при передачі однієї писемності літерами іншої. Транслітерація при перекладі передає побуквене відтворення слів мовою перекладу.

3.3 Транскрипція

Транскрипція - наукова система запису мови, що вживається в мовознавстві і має на меті послідовно відбити звуковий склад мови, чого часто не робить звичайна орфографічна система.

Для написання в іншомовних виданнях латинськими літерами українських слів вживається міжнародна наукова система транскрипції, що складається з відповідників до українських літер (а не фонем; за порядком української абетки): a b v h g d e je ž z y i i ji k l m n o p r s t u f x(ch) c č š šč ju ja '(ь); український апостроф інколи передасться в цій системі подвійним апострофом чи лапками:». Мінусом цієї системи є незвичність для західного читача форми літер ž, š, č і вимови деяких інших (наприклад, французького читача асоціюється з /дж/ або /ж/, а не з /й/; тому існують ще «популярні» або «літературні» системи, що часто вживаються. «Популярна» система у французькій мові має специфічні риси: ou (у), і (ж), tch (ч), ch (ш), chtch (щ); у нім. sh (ж), ch (х), z (ц), s (з), ss (c), tsch (ч), sch (ш), schtsch (щ), je (є), j (й), ju (ю), ja (я).

Наприклад:

L'Oréal − Лореаль− Живанші

«Chanel №5» − «Шанель №5»

LouPérac - ЛуПерак− Монблан− Буіг− Геокс− Верту

Розглянемо приклади перекладу речень з французькими ергонімами способом транскрибування:

L'Oréal poursuit sa stratégie de croissance en Afrique subsaharienne grâce à une expertise en cosmetique geo (france.fr 02.04.2012).Лореаль продовжує свою стратегію зростання в країнах Африки на південь від Сахари, які мають досвід в гео-косметиці (france.fr 02.04.2012).

Givenchy, qui était au départ une maison couture créée par Hubert de Givenchy, est devenue une marque de luxe: couture, parfums, maroquinerie, bijoux, etc. (#"justify">Живанші, який спочатку був будинком моди, створений Юбертом де Живанші, став брендом розкоші: мода, парфуми, вироби зі шкіри, ювелірні вироби і т.д. (#"justify">«Chanel №5» − cest un parfum analogique de la petite robe noire (#"justify">Шанель №5» − парфумерний аналог маленького чорного плаття (#"justify">LouPérac - cest une série de fromages à partir de lait de brebis pasteuriséЛуПерак - це серія сирів з пастеризованого овечого молока (#"justify">(#"justify">Lentreprise Montblanc est née de lassociation de trois hommes, le papetier Claus Johannes Voss, le banquier Alfred Nehemias, tous deux hambourgeois, et lingénieur berlinois August Eberstein (#"justify">Монблан зародилась з об'єднання трьох чоловіків, канцеляра Клауса Йоханнеса Восса, Альфреда Неємія - банкіра, обидва з Гамбургу та інженера Августа Еберштейна з Берліна (#"justify">Geox est une entreprise italienne de chaussures innovantes et de prêt-à-porter située à Montebelluna dans la province de Trévise (Capital Décembre 2007 p. 58).Геокс − італійська компанія модного та інноваційного взуття Montebelluna, розташована в Монтнбеллуна, провінція Тревізо (Capital Décembre 2007 p. 58).

La marque de luxe Vertu produit des téléphones mobiles très haut de gamme (Capital Novembre 2006 p. 105).Люксовий бренд Верту виробляє висококласні мобільні телефони (Capital Novembre 2006 p. 105).

Отже, транскрипція, як спосіб перекладу має на меті послідовне відбиття звукового складу мови мовою перекладу.

3.4 Калькування

Калькування (фр. calque «копія») - це спосіб перекладу, який найчастіше застосовується під час перекладу еквівалентних понять у двох мовах або для називання поняття, яке нещодавно зявилось у мові. Також калька − це копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або поморфемний переклад іншомовного слова. Переклад шляхом калькування полягає у дослівному перекладі власного імені по частинах з наступним складанням цих частин в одне ціле. Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові.

Наприклад:

L'École nationale d'administration - Національна школа адміністраціїCentre national de la recherche scientifique - Національний центр наукових досліджень є найбільшим

L'entreprise privée «Technologie 2000» - Приватне підприємство «Технологія 2000»

Le Palais de la découverte - Парижський Палац відкриттів

Le Centre décologie forestière et de la productivité RAN - Центр з проблем екології та продуктивності лісів РАН'Union internationale pour la conservation de la nature- Міжнародний союз охорони природиAssociation «Terre de lespace» -Асоціація «Земля з космосу»

L'université Nice - Університет Ніци

«Société géographique du Nord» - «Північна Географічна Компанія»

«Nouvau CartSystèmes» - «Нові КартСистеми»

L'Université Aix Marseille II - Університет Екс-Марсель II

Le Collège de France - Коледж Франції

Le Département des ressources foncières - Департамент земельних ресурсів

L'Ecole Centrale de Marseille - Центральна школа Марселя

La société «Géonavigateur» - Компанія «Геонавігатор»

Luniversité de Poitiers - Університет Пуатьє

Le Center de technologie «Géoinformatique» - Технологічний Центр «Геоінформатика»

L'Université de Strasbourg - Університет Страсбурга

L'Université Marne-la-Vallée - Університет Марн-ля-ВаллеUniversité de Reims Champagne-Ardenne - Університет Реймса Шампань-АрденнUniversité de Rennes - Університет Ренну'Université du Havre - Університет Гавра

L'École centrale de Nantes - Центральна школа Нанта

L'École Centrale de Lille - Центральна школа Ліля

Luniversité de technologie de Troyes - Технологічний університет Труа

Linstitut de physique du globe de Paris - Парижський Інститут фізики Землі- Дизель

Lécole nationale des chartes - Національна школа хартій

Розглянемо переклад французьких ергонімів способом калькування у складі речень:

L'École nationale d'administration a été créée par l'ordonnance №452283 du 9 octobre 1945 par le Gouvernement provisoire de la République française, alors présidé par le Général de Gaulle (#"justify">Національна школа адміністрації була створена наказом №45-2283 від 9 жовтня 1945 Тимчасовим урядом Французької Республіки, очолюваним на той час генералом де Голлем (#"justify">Le Centre national de la recherche scientifique est le plus grand organisme public français de recherche scientifique. Juridiquement, c'est un établissement public à caractère scientifique et technologique (#"justify">Національний центр наукових досліджень є найбільшим французьким державним інститутом наукових досліджень. Юридично− це державна установа науково-технічного спрямування (#"justify">Le Palais de la découverte est un musée et centre culturel scientifique parisien. Son objectif est avant tout de faire connaître la science (#"justify">Парижський Палац відкриттів − це науковий музей та культурний центр. Його основна мета полягає в ознайомленні з наукою (#"justify">Le Collège de France, situé au 11 de la place Marcelin Berthelot dans le Quartier latin de Paris (5e arrondissement), est un grand établissement d'enseignement et de recherche (#"justify">Коледж Франції, розташований на 11 площі Марселін-Бертело в Латинському кварталі Парижа (5-й район) є великою навчально-науково-дослідницькою установою (#"justify">Luniversité de Poitiers est une Université française située à Poitiers. Elle est lune des deux Universités de la région Poitou-Charentes (#"justify">).Університет Пуатьє - французький університет, розташований в місті Пуатьє. Це один з двох університетів в регіоні Пуату-Шарант (#"justify">).

L'Université de Strasbourg est un établissement public à caractère scientifique, culturel et professionnel, dirigé par un président élu. Elle est composée d'organes de gouvernance, de composantes et de services centraux (#"justify">Університет Страсбурга - це державна установа наукового, культурного та професійного напрямків, на чолі з обраним президентом. Він включає в себе керівні органи та центральні служби (#"justify">L'École centrale de Nantes, communément appelée Centrale Nantes, est une grande école d'ingénieurs française (#"justify">Центральна школа Нанта, широко відома як Центральний Нант - велика французька інженерна школа (#"justify">Diesel est une entreprise italienne de fabrication de vêtements pour hommes et pour femmes (Magazine Air France Mai 2008 p. 12).Дизель− італійська компанія, що виробляє одяг для чоловіків та жінок (Magazine Air France Mai 2008 p. 12).

Отже, калькування застосовується під час перекладу еквівалентних понять у двох мовах. Такий спосіб перекладу є копіюванням іншомовного слова мовою перекладу, або поморфемний переклад іншомовного слова.

3.5 Змішаний спосіб перекладу французьких ергонімів

У процесі перекладу декілька способів часто використовують одночасно для того, щоб якнайправельніше передати переклад власної назви.

Наприклад:PLUS - Абріс Плюс (транслітерація і транскрипція)

Météo Ukrgidromettsentr - Метеоагентство Укргідрометцентр (калька і транслітерація)

Casa de Velázquez - Каза де Веласкес (калька і транскрипція)

LEntreprise dÉtat «Energorynok» - Державне підприємство «Енергоринок» (калька і транслітерація)

Lycée des Grottes de Kiev «Lider» - Києво-Печерський ліцеї «Лідер» (калька і транслітерація)

Le Réserve de la biosphère naturelle dÉtat «Gorgani» - Державний природній біосферний заповідник «Георгани» (калька і транскрипція)

Розглянемо змішаний спосіб перекладу французьких ергонімів у складі речень:

La société ABRIS PLUS fabrique et vend des portes automatiques (#"justify">Абріс Плюс займається виробництвом та продажем автоматичних воріт (#"justify">Météo Ukrgidromettsentr: Le février de cette année a fait rage et passe progressivement au printemps (#"justify">Метеоагентство Укргідрометцентр: Лютий цьогоріч вже відлютував і плавно перейде у весну (#"justify">Artistes de la Casa de Velázquez - cest lAcadémie de France à Madrid (#"justify">Каза де Веласкес - Французької Академії в Мадриді (#"justify">La base de la performance réussie LEntreprise dÉtat «Energorynok» - cest un grand professionnalisme de l'entreprise, l'étude et la mise en œuvre de l'expérience internationale, approche consciencieuse et créative à l'exercice des fonctions et des tâches, attitude respectueuse envers les partenaires (#"justify">Державного підприємства «Енергоринок» - високий професіоналізм фахівців підприємства, вивчення та впровадження світового досвіду, сумлінне та творче ставлення до виконання покладених обов`язків та поставлених завдань, поважне ставлення до партнерів (#"justify">École de mathématiques fonctionne au Lycée des Grottes de Kiev «Lider» depuis 1998. Pendant ce temps étaient leur étudiants des centaines d'étudiants de Kiev et d'autres régions de l'Ukraine étaient leur étudiants (#"justify">«Лідер» функціонує з 1998 року. За цей час її учнями стали сотні школярів Києва, Київської області та інших областей України (#"justify">Le Réserve de la biosphère naturelle dÉtat «Gorgani» - cest une réserve naturelle située dans le district de Nadvirnyanskyy, de la région d'Ivano - Frankivsk (#"justify">Державний природній біосферний заповідник «Георгани» - це природний заповідник розташований у Надвірнянському районі Івано-Франківської області (#"justify">Отже, змішаний спосіб перекладу французьких ергонімів використовують у випадках коли не можна передати якнайправельніше точний зміст власної назви за допомогою одного способа.

Висновки

Дослідивши французькі та українські ергоніми можна зробити висновок, що основним джерелом їхнього походження є: антропоніми (імена, прізвища, псевдоніми, прізвиська власників), топоніми (назви країн, держав, міст, сіл, гір, морів, озер, річок) хрематоніми (назви книг, журналів, газет), хрононіми (назви історичних подій, свят), а також вид діяльності іменованої установи.

З результатів проведених досліджень випливає, що найпоширеніший спосіб творення французьких назв фірм та організацій представлений моделлю одиничного антропоніму, що включає офіційне імя власника, прізвище його родини або його близьких та рідних, а також абревіатурною моделлю творення власної назви, представленою лексемами відапелятивного походження.

Аналіз різних особливостей та способів перекладу ергонімів на матеріалі французької та української мов показав, що найпоширенішим способом перекладу є калька─ копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або поморфемний переклад іншомовного слова (напр. Un gratte-ciel−хмарочос). На другому місці ─ транслітерація. механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої (напр. Київ - Kiev). Найменш поширеним є спосіб транскрибування та змішані типи перекладу.

Найважливіші наукові та практичні результати, які було досягнено у роботі ─ це виявлення особливостей перекладу ергонімів та дослідження цих особливостей на матеріалах французької та української мов.

Список використаних джерел

1.Амирова Р.М. Эргонимы, связанные со сферой обслуживания и торговлей, как часть эргонимического пространства г. Казани XVII - начала XX вв. / Р.М. Амирова // Язык. Словесность. Культура. - 2012. - №1. - С. 33-46.

2.Алиева Г.Н. Эргонимы современного русского языка в лексикографическом аспекте / Г.Н. Алиева, Ф.Ф. Алистанова // Научное мнение. - 2011. - №3. - С. 7-11.

.Бах А.Н. Поділ власних імен (класифікація власних назв) / А.Н. Бах. - 1946. - №1. - С. 31-44.

.Белей О.О. Сучасна українська ергонімія (на матеріалі власних назв підприємств Закарпатської області): автореф. дис…. канд. філол. наук: 10.01.01 / О.О. Белей. - 2000. - 17 с.

5.Беспалова А.В. Принципы и способы номинации в английской эргонимии (на материале названий фирм и компаний) / А.В. Беспалова // Номинация в ономастике: сб. статей / [под ред. М. Рут]. - Свердловск.

.Богачева М.В. Лексика тематической группы «цвет» в народной фразеологии пермского края и эргонимах г. Перми (лингвокультурологический аспект) / М.В. Богачева // Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. - 2011. - №4. - С. 18-26.

.Вайрах Ю.В. Способы словообразования наименований коммерческих предприятий Иркутска / Ю.В. Вайрах // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. - 2010. - №4. - С. 78-84.

.Вайрах Ю.В. Этнокультурная информативность эргоурбонимов / Ю.В. Вайрах // Социально-гуманитарные знания. - 2008. - №5. - С. 344-351.

.Ван Фонг Ф. Вторая жизнь антропонимов в эргонимах / Ф. Ван Фонг // Русский язык за рубежом. - 2009. - №4. - С. 92-100.

.Виноградов В.В. Об онимии и смежных явлениях // Вопросы языкознания, 1960. −№5. - С. 3−17.

.Володина М.Н. Национальное и интернациональное в процессе терминологической номинации / М.Н. Володина. - Москва: Изд-во МГУ, 1993. - 112 с.

.Гудков Д.Б. Прецедентное имя и проблемы прецедентности / Д.Б. Гудков. - Москва: Изд-во МГУ, 1999. - 152 с.

.Долганова А.Ю. Процессы трансонимизации в эргонимии (на материале названий магазинов Ижевска) / А.Ю. Долганова // Вестник Удмуртского университета. - 2006. - №5-2. - С. 25-30.

.Эллвуд Я. 100 приемов эффективного брендинга: пер. с англ. / Я. Эллвуд; под ред. Ю.Н. Каптуревского. - Санкт-Петербург: Питер, 2002. - 368 с. - (Маркетинг для профессионалов).

.Квят А.Г. Позиционирование товаров и услуг в рекламном тексте: лингвокогнитивный подход / А.Г. Квят // Вестник Томского государственного университета. - 2009. - №319. - С. 21-23.

.Козлов Р.И. Современные эргоурбонимы в городской топонимической системе // Известия Уральского государственного университета. 2001. №20. − С. 26-34.

.Крюкова И.В. Рекламное имя: от изобретения до прецедентности. Волгоград: Перемена, 2004. 228 с.

.Крыкова И.В. Национально-культурные особенности семантики англоязычных эргонимов и словесных товарных знаков Японии / 135 Лингвистика дискурса И.В. Крыкова // Социальные и гуманитарные науки на Дальнем Востоке. - 2007. - №4. - С. 133-144.

.Крюкова И.В. Названия российских деловых объектов с точки зрения языковой моды / И.В. Крюкова // Этнографическое обозрение. - 2007. - №1. - С. 120-131.

.Кутуза Н.В. Конотативні ефекти в структурі ергонімів / Н.В. Кутуза // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Прайм-М, 2002. - №6. - С. 264-270.

.Лейчик В.М. Проблемы отечественного терминоведения в конце ХХ века // Вопросы филологии. 2003. №2. С. 20-30.

.Лєсовець Н.М. Засоби реалізації рекламної функції ергонімів / Н.М. Лєсовець // Лінгвістика: збірник наукових праць. - Луганськ: Альма-матер, 2008. - №1 (13). - С. 31-36.

.Микина Е.Г. О принципе эргонимной номинации / Е.Г. Микина // Вісник Донецького ун-ту. Серія Б: Гуманітарні науки. - 1998. - Вип. 1. - С. 138-143.

.Морозова И.А. Слагая слоганы: научно-популярная литература / И.А. Морозова. - 2-е изд, испр. - Москва: РИП-холдинг, 2006. - 172 с. - (Академия рекламы).

26.Нагибин Ю.М. Страницы жизни Трубникова: повесть / Ю.М. Нагибин. - Москва: Советская Россия, 1963. - 102 с. - (Короткие повести и рассказы).

.Нестерова В.Л. Особенности передачи ономастического классификатора в англоязычном описании русскокультурных эргонимов / В.Л. Нестерова // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. - 2010. - №123. - С. 142-147.

28.Носенко Н.В. Эргонимы-контаминанты: структура, семантика и особенности функционирования / Н.В. Носенко // Сибирский филологический журнал. - 2007. - №2. - С. 104-109.

.Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии / Н.В. Подольская. - 2-е изд. - Москва: Наука, 1988. - 170 с.

30.Самсонова Е.С. Стратификация графико-фонетических иноязычных средств в эргонимии (на материале номинаций г. Томска) / Е.С. Самсонова // Вестник Томского государственного университета. - 2011. - №345. - С. 34-37.

31.Самсонова Е.С. Функционирование иноязычных средств в эргонимии / Е.С. Самсонова // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2010. - №6. - С. 16-20.

.Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. - М.: Наука 1973. - 366 с.

33.Тер-Минасова С.Г. Словосочетание в научно-лингвистическом и дидактическом аспектах: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности «Иностр. яз.» / С.Г. Тер-Минасова. - Изд. 2-е, стер. - Москва: Едиториал УРСС, 2004. - 143 с.

.Трапезникова А.А. К вопросу о классификации эргонимов (на материале коммерческих наименований Красноярска) / А.А. Трапезникова // Мир науки, культуры, образования. - 2009. - №2. - С. 68-70.

.Трифонова Е.А. Названия деловых объектов: семантика, прагматика, поэтика (на материале русских и английских эргонимов). Автореф. дис. канд. филол. наук. Волгоград, 2006. - 20 с.

.Уэльбек М. Платформа: роман / М. Уэльбек; пер. с фр. И. Радченко. Москва: Иностранка, 2005. - 460 с. - (The Best of Иностранка).

37.Фрэнкель А. Нейминг: Как игра в слова становится бизнесом: пер. с англ. / А. Фрэнкель. - Москва: Добрая книга, 2005. - 317 с.

.Цілина М.О. Про що розповідають ергоніми? / М.О. Цілина // Українська мова в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2005. - №4. - С. 149-155.

.Шанский Н.М. Онимы в современном русском языке / Николай Максимович Шанский. - [3-е изд., испр. и доп.]. - М.: Высшая школа, 1995. - 160 с.

.Шимкевич Н.В. Русская коммерческая эргонимия: прагматический и лингвокульторологический аспекты: автореф. дис. канд. филол. наук / Н.В. Шимкевич. - Екатеринбург, 2002. - 24 с.

.Шушарина И.А. «Товар-реклама-деньги-товар»: к вопросу об эффективности эргонимов г. Кургана / И.А. Шушарина // Вестник Курганского государственного университета. - Серия: Гуманитарные науки. - 2009. - №16. - С. 99-103.

42.Юдина Е.Н. Креативное мышление в PR (в системе формирования социокультурных связей и отношений): учеб. пособие для семинар. И практ. занятий / Е.Н. Юдина. - Москва: РИП-холдинг, 2005. - 272 с. - (Академия рекламы).