Тема: Основні способи передачі безеквівалентної лексики

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Английский
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    22,98 Кб
Основні способи передачі безеквівалентної лексики
Основні способи передачі безеквівалентної лексики
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра романо-германської філології та перекладу









КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни „Теорія перекладу

ОСНОВНІ СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ

Науковий керівник : кандидат філологічних наук,

доцент КУЧЕР З.І.

Виконавець

студентка 2 курсу гр. НП-05 Кодола Я.І.






Черкаси 2012

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І Явище лексичної безеквівалентності в сучасному перекладознавстві

.1Безеквівалентна лексика та її класифікація за Л.К. Латишевим

.2Способи передачі безеквіваелнтної лексики

Розділ ІІ Особливості передачі безеквівалентної лексики в процесі перекладу роману Е.М. Ремарка «Чорний обеліск»

.1. Переклад власних імен та назв

.2. Проблема перекладу слів-реалій

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

В цій курсовій роботі розглядається таке цікаве і неоднозначне мовне явище як «безеквівалентна лексика». В лінгвістичній науці безеквівалентна лексика становить одну з найскладніших проблем, яка хвилює багатьох лінгвістів, а особливо перекладачів, як теоретиків, так і практиків. Адже безеквівалентна лексика завжди викликає певні труднощі перекладу, так як не перекладається дослівно,тому потрібно шукати відповідник в мові перекладу.

Проблемою перекладу безеквівалентної лексики займалося багато вчених, серед них Л.К. Латишев, Л.Щерба, М. Бажан, Т.Р.Левицька, А.В.Суперанська та інші. Але, незважаючи на значну кількість праць щодо вивчення безеквівалентної лексики, проблема залишається не повністю дослідженою.

Актуальність теми визначається, таким чином, недостатністю вивчення проблеми перекладу безеквiвалентної лексики в сучасному перекладознавстві, та підвищеним інтересом до поняття «безеквівалентна лексика».
Мета дослідження:
·вивчити проблему використання безеквівалентної лексики;

·виявити в тексті перекладу безеквівалентну лексику;

·визначити перекладацькі прийоми, завдяки яким здійснювався переклад з оригіналу;

·зробити аналіз використовуваних перекладацьких трансформацій із проаналізованих прикладів, узятих з художнього твору.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення конкретних завдань:

·дослідити теоретичний матеріал з зазначеної проблеми;

·визначити поняття «безеквівалентна лексика»;

·вивчити класифікацію безеквівалентної лексики, наявної в сучасному перекладознавстві;

·проаналізувати основні способи передачі безеквівалентної лексики з німецької мови на українську;

·на основі фактичного матеріалу проаналізувати основні способи перекладу безеквівалентної лексики з німецької мови на українську.

Обєкт дослідження - безеквівалентна лексика як один з типів відповідності лексичних одиниць мови оригіналу та мови перекладу.

Предметом дослідження є способи передачі безеквівалентної лексики.

Методи дослідження полягають у застосуванні порівняльного, зіставного та компонентного методу.

Використання компонентного аналізу для виявлення значення мовних одиниць елементарного змісту (сем) дозволяє порівняти семний склад одиниць оригіналу та перекладу та виявити ступінь їхньої відповідності.

При порівняльному аналізі порівнюються тексти оригіналу та перекладу. Таке порівняння дозволяє отримувати важливу інформацію про схожість текстів, засоби отримання еквівалентності.

Мета зіставного методу - шляхом зіставлення виявити спільні, однакові й відмінні, специфічні риси зіставних мов у звуковій, словниковій і граматичній системах. На його основі створюють зіставні граматики мов, порівняльні типології мов та двомовні перекладні та диференційні словники.

Практичне значення одержаних результатів. Результати цього дослідження можуть бути використаними студентами-перекладачами на заняттях з «теорії та практики перекладу».

Структура роботи: робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

У вступі визначається актуальність роботи, мета та завдання дослідження, предмет та обєкт дослідження, методи проведення дослідження, фактичний матеріал, а також практичне значення роботи.

У першому розділі розглядається загальна характеристика безеквівалентної лексики в сучасному перекладознавстві, а саме сутність поняття «безеквівалентна лексика», мотиви та класифікації безеквівалентної лексики.

У другому розділі показується переклад слів-реалій, власних імен та назв, а також трансформації, які застосовувалися під час перекладу роману Е.М. Ремарка «Чорний обеліск», а саме: транслітерація, описовий переклад, калькування тощо.

Розділ І. ЯВИЩЕ ЛЕКСИЧНОЇ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОСТІ В СУЧАСНОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ

Безеквівалентна лексика - це слова, які неможливо семантизувати за допомогою простого перекладу. Будучи складовою частиною кожної лексичної системи, безеквівалентна лексика у концентрованому вигляді фіксує своєрідність світосприйняття окремого національно-культурного колективу. Безеквівалентні слова зявляються у мові разом із появою етнічно значущого обєкта в культурі певного соціуму. Для виділення таких слів із загального лексичного складу, як правило, у ролі індикатора потрібна інша мова. Бо хоч понятійний світ різних національних спільнот майже однаковий, але мовна система кожного етнічного обєднання кодує одні й ті ж самі поняття по-своєму, на основі власного досвіду. А розбіжності між мовами найчастіше проявляються при їх зіставному вивченні.

Передача денотативного значення змісту лексичних одиниць залежить від співвідношення лексичних одиниць мови оригіналу та мови перекладу. Підбір відповідників мови оригіналу в мові перекладу базується на зіставленні німецької та української мов на пяти типах співвідношення лексичних одиниць:

. Перший тип співвідношення полягає в тому, що одиниці мови оригіналу та мови перекладу повністю збігається, цей тип співвідношення денотативних значень одиниць мови оригіналу та мови перекладу не створює певних труднощів для перекладача, однак для мов, що не знаходяться у дуже близькому спорідненні, таке співвідношення лексичних одиниць досить рідке. Існує відносно небагато словникових статей, де одній лексичній одиниці мови оригіналу відповідає лише одна одиниця мови перекладу.

. При другому типі співвідношень обсяг денотативних значень одиниці мови оригіналу покривається сукупністю значень декількох одиниць мови перекладу або навпаки: сукупність денотативних значень декількох лексичних одиниць мови оригіналу покриваються значенням однієї лексичної одиниці мови перекладу.

. Третій тип співвідношення лексичних одиниць полягає в тому, що денотативне значення одиниці мови оригіналу частково збігається і частково розходиться з денотативним значенням однієї, чи декількох лексичних одиниць мови перекладу, і навпаки. Співвідношення такого типу є найбільш розповсюдженим. В такому випадку перекладач має самостійно обрати найдоцільніший варіант із декількох виходячи з контексту.

. Четвертий тип співвідношення одиниць мови оригіналу та мови перекладу полягає в тому, що денотативні значення одиниць мови оригіналу та мови перекладу не співпадають. Значення одиниць еквівалентні лише в межах певних сполучень, а як одиниці словникового складу, вони за своїм значенням не співпадають. За таким типом сполучаються, як правило, сталі вирази та фразеологізми.

. Пятий тип співвідношення лексичних одиниць полягає в тому, що слова та вирази мови оригіналу не мають повних відповідників у мові перекладу. В даному випадку мова йде про безеквівалентну лексику.

Отже, безеквівалентна лексика - це слова та словосполучення, які не мають в мові перекладу точних лексичних відповідників.

1.1Класифікація безеквівалентної лексики за Л.К. Латишем

Основна проблема, з якою зустрічається перекладач при передачі рафінованих значень, вираженнях у вихідному тексті, - це розбіжність кола значень, властивих одиницям вихідної мови i мови, якою здійснюється переклад. Л. С. Бархударов відзначає, що всі типи семантичних відмінностей між лексичними одиницями двох мов можна звести до трьох основних типів: повна відповідність, часткова відповідність, відсутність відповідності. [1, 74]

Російський ж вчений, Латишев Лев Константинович, виокремлював 4 групи безеквівалентної лексики:

Слова-реалії - це слова та словосполучення, які позначають обєкти та явища , що характерні для життя (побуту, культури, соціального та історичного розвитку ) певного мовного колективу. Реалії поділяються на: географічні, історичні, суспільно-політичні, громадські, культурні, фольклорні, етнографічні та побутові.

Тимчасові безеквівалентні одиниці. За своєю природою ці лексичні одиниці близькі до слів-реалій. Безеквівалентність обумовлена нерівномірним розповсюдженням досягнень у галузі техніки, науки та соціальної сфери, в результаті чого такі лексичні одиниці можуть довгий час існувати в практичному досвіді носіїв мови оригіналу (МО), та не бути відомими для носіїв мови перекладу (МП).

Випадкові безеквівалентні одиниці - це лексичні одиниці, які позначають предмети та явища, які існують як в практичному досвіді носіїв МО, так і носіїв МП, але в мові перекладу вони за певними (іноді невідомими) причинами не мають позначень.

Структурні екзотизми - це лексичні одиниці, які позначають явища, що існують як в практичному досвіді носіїв МО, так і носіїв МП, але в мові перекладу ці лексичні одиниці не мають точних відповідників. Лексична безеквівалентність в цьому випадку викликана тим, що система мови перекладу не має таких засобів, які були аналогічні структурам мови оригіналу та дозволили б створити позначення для цього явища в МП.

Отже,проаналізувавши класифікацію Л.К.Латишева, всю безеквівалентну лексику можна умовно розподілити на дві групи:

. Власні імена (особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, тощо).

. Слова-реалiї - словникові одиниці , якi означають предмет, поняття та ситуації, що не існують у практиці iншомовного соціального колективу. У цю групу входять слова, якi означають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властиві тільки даному народові.

Обовязково важливо відчувати різницю між поняттями «реалія» та «безеквівалентна лексика». Насправді, поняття безеквівалентна лексика значно ширше, ніж семантичне поле поняття (реалія). Всі реалії входять в обсяг безеквiвалентної лексики певного бінарного зіставлення. Але до складу цієї лексики входить також частина прислівїв та приказок, окремі лексеми надзвичайно місткого семантичного наповнення, слова. І як слушно зазначав Л. Щерба, що дійсність у мовах різних народів представлена по-різному [18, 43].

До складу специфічно забарвленої національної лексики входять також слова, що позначають рiзнi риси матеріального i духовного життя, адміністративні i політичні форми правління, посади публічних осіб, людські звички, нахили, національне вбрання та традиції , їжу та напої, і навіть часовий простір, як результат оточення людини. Вони потрапляють до словникового складу мови за різних обставин: через літературні та наукові роботи, в рiзнi історичні часи, а також через засоби масового звязку.

Зараз єдиної повної класифікації культурно-марковавних слів (безеквівалентна лексика) немає, i рiзнi вчені-дослідники пропонують свої класифікації, спираючись на ті, чи iншi принципи. Існують рiзнi точки зору щодо питання класифікації безеквівалентної лексики. У науковій літературі міцно утвердився спосіб угрупування безеквiвалентної лексики за тематичним принципом ( С. Влахов та С. Флорин), i це, скоріше за все,є вірним. Однак, з метою більш детальнішої систематизації безеквiвалентної лексики вважається за доцільне ґрунтуватися на екстралінгвістичному факторі - тематичних асоціаціях, звертаючи особливу увагу на асоціативну лексику. Чернобай Г. С. , Чернобай С. О. опрацювали 250 словникових статей , і основним критерієм їх виділення був фактор асоцiативно-семантичний, що виявлявся у зіставленні з лексико-семантичною системою іншої мови. Враховуючи все вищезазначене, вони склали класифікацію культурно-маркованих слів.

iсторико-семантичного погляду виділяються:

.Власне-реалії

У структурному плані виділяються:

Реалії-одночлени;

реалiї-полiчлени номінативного характеру;

реалії-фразеологізми;

топоніми:

Назви обєктів фізичних i географічних;

Назви країн;

Назви штатів; - Назви міст;

Назви площ, авеню та вулиць;

Назви окремих споруд i будівель;

Назви парків.

Антропоніми.

Етнографічна лексика.

Лексика побуту:

Житло; - Одяг, взуття; -Їжа, напої ; - Спорт; - Звичаї, традиції, свята; - Гроші;

Одиниці виміру. Суспільно - політична безеквівалентна лексика:

державні особи та виконавчі відомства. Безеквівалентна лексика засобів масової інформації:

Газети, журнали ; -Теле, радіопередачі, фільми. Безеквівалентна лексика культури та мистецтва.

Релігія; - Література;

Образотворче мистецтво; - Театр; - Музика. Географічна лексика. Асоціативна лексика: - Вегетативні; - Анiмалiстичнi символи ; - Кольорова символіка.

.2 Способи передачі безеквівалентної лексики за Л.К. Латишем

Як вже зазначалося - за своєю природою, безеквівалентні лексичні одиниці, на думку російського дослідника Латишева Лева Константиновича, поділяються на чотири групи:

.Слова-реалії;

.тимчасові безеквівалентні одиниці;

.випадкові безеквівалентні одиниці;

.структурні екзотизми .

Дослідник виділяє пять найбільш поширених способів перекладу безеквівалентної лексики:

.Транскрипція та транслітерація - це способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою букв мови; при транскрипції відтворюється приблизна звукова форма іншомовного слова, а при транслітерації - її графічна форма. Ці способи вживаються для передачі власних назв, географічних назв, назв установ, вулиць, готелів, газет, журналів та слів-реалій;

.калькування - це спосіб перекладу, який полягає в передачі безеквівалентної лексики за допомогою заміни її складових частин - морфем лексичними відповідниками;

.описовий переклад полягає в передачі значення лексичної одиниці за допомогою заміни її складових розгорнутими словосполученнями, які розкривають суттєві ознаки цієї лексичної одиниці. Він використовується для передачі без еквівалентної лексики. Він хоча й розкриває зміст лексичної одиниці дуже вичерпно, але він є громіздким та іноді неощадливим;

.наближений переклад - полягає в підборі наближених за значенням відповідників в МО для лексичної одиниці МП. Цей спосіб, як правило, використовується при перекладі без еквівалентної лексики: слів-реалій та випадкових лексичних без еквівалентів;

.елімінація національно-культурної специфіки лексичних одиниць оригіналу - це спосіб описового або наближеного перекладу, під час якого випускається національна, культурна специфіка оригіналу. Використовується,як правило, для передачі слів-реалій - без еквівалентної лексики.

Існує безліч способів передачі без еквівалентної лексики, і цим питанням займалося дуже багато відомих науковців та вчених, які виділяють пять найбільш поширених способів передачі без еквівалентної лексики:

. Транскрипція (транслітерація). При першій появі в тексті транскрибування, слова, зазвичай, супроводжуються зносками або уміло вписаними в текст перекладу поясненнями. Надмірне захоплення транскрибуванням іншомовних слів, що називають безеквiвалентною лексикою, не тільки не сприяє збереженню національного колориту, а навпаки, знищує його, примушуючи читача спотикатися на кожному кроці об непотрібні екзотизми.

. Гіпо-гіперонімічний переклад. Для цього способу перекладу характерне встановлення відношення еквівалентності між словом оригіналу, що передає видове поняття «безеквівалентна лексика», і словом в мові перекладу, що називає відповідне родове поняття, або навпаки приклади зворотної залежності, коли слово оригіналу виражало б родове поняття, а в перекладі йому відповідало б поняття видове, серед відтвореної безеквівалентної лексики зустрічаються украй рідко. Іноді перекладачі варіюють обидва вказані прийоми. Спочатку вони транскрибирують безеквівалентну лексику, а потім при наступній появі його в оригіналі, перекладають гіперонімом.

. Уподібнення. Цей перекладацький прийом дуже близький до попереднього. Різниця між ними лише в тому, що уподібнюванні слова швидше називають поняття, підрядні по відношенню до родового поняття, а не підлеглі поняття, що підпорядковують, як було у попередньому випадку.

. Перифрастичний (описовий, дескриптивний) переклад. У цих випадках відповідності встановлюються між словом (або фразеологізмом) оригінала і словосполученням перекладу, що пояснює його сенс. Описовий переклад полягає в передачі значення лексичної одиниці за допомогою заміни її складових розгорнутими словосполученнями, які розкривають суттєві ознаки цієї лексичної одиниці.

. Калькування. У художньому перекладі цей прийом характерний не для передачі значень безеквівалентної лексики, тобто загальновживаних слів в певній національній спільності, а при відтворенні індивідуально-авторських неологізмів, коли перекладач, змагаючись з автором, придумує такі ж виразні, як в оригіналі, слова. Таких словесних вигадувань і кальок багато серед прозивних імен, і так званих імен власних, що говорять. Але про це трішки згодом. До калькування вдаються при перекладі прислів'їв і приказок, коли через різні причини необхідно зберегти не тільки їх сенс, але і їх образно-смислову основу. Структурно-семантичне калькування іншомовних слів часто застосовується в перекладах наукової літератури.

Запропоноване ділення способів передачі слів, що називають безеквiвалентною лексикою, не співпадає з діленням Влахова і Флоріна, в якому передбачається декілька прийомів передачі безеквiвалентної лексики в перекладі: 1- транскрипція (транслітерація); 2 - власне переклад. Він включає: 1) неологізми (калька, освоєння, семантичний неологізм), 2) заміна реалій, З) приблизний переклад (родово-видова заміна, функціональний аналог і опис, пояснення, тлумачення), 4) контекстуальний переклад.

Причини такого неспівпадіння полягають в наступному:

По-перше, автори ставлять в один ряд оказіональні (перекладацькі) запозичення, транскрипції, що утворюються в результаті запозичень. Іншомовні запозичення можуть бути засвоєними, тобто такими, що увійшли до тієї або іншої мови, але не є освоєними до кінця, тобто не підкоряються граматичним законам мови.

Освоєння -тривалий процес, в якому беруть участь багато носіїв мови, а створювана перекладачем транскрипція слова- безеквівалентної лексики - акт одиничний. Коротше кажучи, освоєння не можна розглядати як перекладацький прийом. Це лексичне поняття, що означає процес граматичної і фонетичної асиміляції запозиченого мовою слова.

З іншого боку, транскрибування слів не механічно вводиться в мову перекладу за допомогою їх графічних засобів. Насправді оказіональні запозичення відразу піддаються, хоч би в невеликому ступені, адаптації: фонетичній.

Будь-яке транскрибоване слово, навіть коли мова запозичує його хоч лише на один раз, адаптується і до запозичуючої мовної системи.

По-друге, представляється необхідним диференціювати підходи до лексико-стилістичних характеристик слів оригіналу і їх еквівалентів в перекладі. Як вже раніше говорилося, безеквiвалентна лексика - невід'ємна частина конкретної національної мови. [2,118-121].

Розділ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ Е.М.РЕМАРКА «ЧОРНИЙ ОБЕЛІСК»

Поняття «переклад безеквівалентної лексики» умовно ділиться на два аспекти: вона, як правило, неперекладна (у словниковому порядку) і, знову-таки, як правило, вона передається (у контексті) не шляхом перекладу. І проте, немає такого слова, яке не могло б бути перекладене іншою мовою, хоч би описово, тобто поширеним поєднанням слів даної мови - це по відношенню до словникового перекладу і те, що неможливе відносно окремого елементу, можливо відносно складного цілого, тобто відносно контекстуального перекладу. Отже питання зводиться не до того, можна чи не можна перекласти безеквівалентну одиницю, а до того, як її перекласти.

Виділяють дві основні проблеми,з якими перекладач зустрічається під час перекладу: 1) відсутність в мові перекладу відповідника (еквівалента, аналога) із-за відсутності у носіїв цієї мови об'єкту (референта), що позначається реалією, і 2) необхідність, разом з наочним значенням (семантикою) реалії, передати колорит (конотацію) - її національне і історичне забарвлення.права значно ускладнюється також необхідністю враховувати цілий ряд обставин, які заважають дати одну і точну відповідь. Відомо лише одне: перекладач, враховуючи загальні теоретичні положення, і спираючись на володіння мовою, на фонові знання, на свій досвід, чуття і картотеку, але в першу чергу, на контекстуальну обстановку, у кожному окремому випадку вибирає найбільш точний відповідник серед запропонованих, що і є іноді єдиним можливим шляхом.

2.1 Переклад власних імен та назв

Власні назви та імена належать до реалії певної мовної культури, відрізняючи її від інших. Вони називають обєкт думки (надуманий чи дійсний), особу чи місце, єдине та неповторне в своєму роді. Носії цієї культури мають деякі фонові знання та асоціації щодо реалій, які, на певному етапі міжмовних контактів, можуть бути відсутніми в носіїв іншої мови. На Митрофана, для росіян, усі шишки валяться, а українця - язик до Києва доведе. Тому при відтворенні чи перекладі таких назв-реалiй, виникає, з одного боку, необхідність підкреслити особливий національний колорит чи унікальність цих назв, а з іншого - за необхідності небагатослівно передати й асоціації, властиві для носіїв цієї мовної культури.

Поряд із цим, навіть очевидні внутрішні форми даних передаються не завжди, щоб не викликати термінологічної плутанини. Тому відтворення власних назв ґрунтується на правилі: для мов з однаковою графікою, назва переноситься з оригіналу в переклад (російська та болгарська мови), а з різними графіками - транскрибуються. Проте спостерігаються різноманітні відхилення, якi розглянемо нижче.

Переважна більшість географічних назв (позначення гір, рік, міст та місцевостей) тяжіє до транслітерації, наприклад:

1.Werdenbrück ist eine alte Stadt von 60 000 Einwohnern [1, с.8].1.Верденбрюк - це старе місто з 60-тисячним населенням.

Назви міст переважно транслітеруються, хоча при цьому може порушитися вимова, наприклад:

1. Ihre Mutter soll im Elsaß leben und ziemlich reich sein, sich aber wenig um sie kümmern - ich habe sie jedenfalls hier noch nicht gesehen, seit ich Genevieve kenne, und ist schon sechs Wochen her [1, с.9].2. Кажуть, що її мати живе в Ельзасі і доволі багата, але вона не дуже цікавиться донькою - принаймні, я її тут жодного разу не бачив з тих пір як познайомився з Женевьєвою, а це було півтора місяця тому.

Ці назви можуть інколи не відповідати фонетичним нормам мови оригіналу, а зберігати традиційну форму:

3. Darf ich vorstellen? Fragt Willy. „Meine Freunde und Kriegskameraden Georg Kroll und Ludwig Bodmer - Fräulein Renee de la Tour vom Moulin Rouge, Paris. [1, с.5]3. „Дозвольте відрекомендуватися? - запитав Віллі „Мої друзі та фронтові товариші Георг Кролль та Людвіг Бодмер - фроляйн Рене де ля Тур з „Мулен Руж в Парижі4. Unterhalb aber kocht Riesenfeld wie ein Vesuv [1, с.14].4. А внизу Різенфельд кипить наче Везувій.5. Du möchtest Matrose auf einem Walfischfänger sein; oder Koprahändler in Tahiti; oder Nordpolentdecker, Amazonasforscher, Einstein und Scheik Ibrahim mit einem Harem von Frauen zwanzig verschiedener Nationen, einschließlich der Zirkassierinnen, die so feurig sein daß man sie nur einer Asbestmaske umarmen kann. [1, с.18].5. Ти хочеш бути матросом на китобійному кораблі; або торгувати копрою на Таїті; чи бути відкривачем Північного полюсу чи дослідником Амазонки, чи Ейнштейном чи шейхом Ібрагімом і щоб в твоєму гаремі було 20 жінок різних національностей, серед них і черкешенки, такі пристрасні, що їх можна обіймати тільки надівши азбестову маску.

Назви країн мають свої норми перекладу. Відомі й суплетивні відповідники, що суттєво розрізняються як своєю зовнішньою, так i внутрішньою формами. Укр. Німеччина, рос. Германия, нім. Deutschland, англ. Germany.

6. Da jedes Unternehmen Deutschlands sich auf diese Weise finanziert, muß die Reichsbank näturlich immer weiter ungedecktes Geld drucken, und der Kurs fällt dadurch immer schneller [1, с 12].6. Так фінансується кожне підприємство Німеччини і державний банк змушений друкувати все більше паперових грошей, внаслідок чого курс падає ще швидше.7. Er liest Filmmagazine, und ein Bekannter in England schickt ihm manchmal den „Tatler und ein paar andere elegante Zeitschriften [1, с.18].7. Він читає кіножурнали і його приятель з Англії іноді надсилає йому „Тетлер та іншу високо світську періодику.

Позначення місцевостей (вулиць, будівель), як правило або перекладають, або транслітерують:

8. Knopf geht die Hackenstraße hinunter und schwenkt an der Ecke der Marienstaße links ab [1, с.6].8. Кнопф йде по Хакенштрассе і на розі Марієнштассе повертає наліво.9. Wir schwanken durch die Schatten der Marienkirche zur Hackenschtraße [1, c. 8].9. Ми йшли, похитуючись в тіні церкви святої Марії до Хакенштрассе.

Відтворюючи фонову інформацію, перекладачі запроваджують розяснюючий елемент :

10. Diese Straße führt zum Dölnsee [1, c. 5].10. Ця дорога веде до озера Дольнзее.

Для передачі соціокультурних відтінків, властивих місцевостям, принагідно використовують коментар до таких значущих місцевостей, на якi потрібно зважати при перекладі.

Імена та прізвища, як правило, транскрибують, пристосовуючи до фонетичних норм мови перекладу. Наприклад:

11. Es ist, wie immer, Lisa, die Frau des Pferdeschlächters Watzek, die nackt dort steht und gähnt und sich reckt [1, c.1].11. Як звичайно, Ліза, дружина мясника Вацика, стоїть там гола, позіхає та потягується.12. Es ist nur ein Verkaufseifall meines Arbeitgeber Georg Kroll [1, c.4].12. Це був просто ще один з винаходів мого працедавця Георга Кролля.13. Riesenfeld kommt morgen hier an [1, c.3].13. Різенфельд приїжджає сюди завтра.14. Immerhin, das hat dafür genügt, daß ich Mitglied des Werdenbrücker Dichterklubs geworden bin, der bei Eduard Knobloch einmal in der Woche in der Altdeutschen Stube tagt [1, c.7].14. Все ж цього виявилося достатньо для того, щоб я став членом Верденбрюкського клубу поетів, який щотижня збирається у Едуарда Кноблоха в його „Старонімецькій вітальній.15. Bodendiek probiert den Wein [1, c.22].15. Бодендік пробує вино.

Деякі імена i транскрибують, якщо це імена дорослих, смертних людей, i транслітерують за традицією, якщо це імена королів. Наприклад:

16. Paps Gregor VII. zum Beispiel, ein kleines Männchen mit Säbelbeinen, diskutiert nicht [1, c. 17].16. Наприклад, низенький кривоногий чоловічок, Папа Григорій VII, ні з ким не сперечається.17. Er ist es, und damit fertig, und hat große Sorgen mit Heinrich dem Löwen, Canossa ist nicht fern, und darüber spricht er manchmal [1, c.10].17. Він - Папа і все, і в нього чимало клопоту з Генріхом Львом, Каносса недалеко і він часто йому про це каже.18. Die paar hübschen, die wir kennen, haben keine Lust, sich einen ganzen Abend Riesenfeld in seiner Rolle als Don Juan von 1923 anzuhören [1, c.12].18. А пара гарненьких дівчат, яких ми знаємо навряд чи захочуть слухати Різенфельда в ролі Донжуана 1923 року.19. Bodendiek probiert den Wein. „Ein Schloß Reinhardshausener von der Domäne des Prinzen Heinrich von Preußen, erklärt er andächtig» [1, c.22].19. Бодендік пробує вино. Це вино - "Замок Рейнгартсхаузен", з маєтку принца Генріха Прусського, - захоплено каже він.

Вживаються й скорочені імена . Прізвиська історичних осіб, як правило, перекладають. У літературному перекладі імена героїв оригіналу для благозвучності інколи змінюють.

Назви газет транслітерують i беруть у лапки, незважаючи на чітку семантику, чим підкреслюється їхній звязок з певною країною. Зайва інформація при перекладі може стосуватися і її. Наприклад:

Назви різних інституцій (заводів, фірм, ресторанів, кафе), памятників, конференцій тощо розрізняють, додаючи додаткові елементи чи змінюючи модель виразу. Наприклад:

22. Es gibt Gulasch im „Walhalla, Gulasch mit Kartoffeln, Gurken und Salat [1, c.4].22. У ресторані „Валгалла подають гуляш, гуляш з картоплею, огірками та салатом.23. Die Sonne scheint in das Büro der Grabdenkmalsfirma Heinrich Kroll & Söhne [1, c.21].23. Сонце світить контору фірми по встановленню надгробків „Генріх Кролль та сини.24. Er ist im Abmarsch zu seinem Stammtisch in der Gastwirtschaft Blume [1, c.4].24. Він як завжди йде в ресторан Блюме, де усядеться за свій улюблений столик.

2.2 Проблема перекладу слів-реалій

Поняття «переклад реалій» двічі умовно: реалія, як правило, неперекладна (у словниковому порядку) і, знову-таки, як правило, вона передається (у контексті) не шляхом перекладу. Існує нова схема класифікації реалій запропонована Влаховим і Флоріним:

Етнографічні реалії(Міри,гроші, мистецтво,культура, труд, побут):

1. Wie steht der Dollar jetzt? Heute mittag sechsunddreißigtausend Mark [1, c.2].1. Скільки зараз коштує долар? Сьогодні в обід коштував 36 тисяч марок.2. Lisa ist, soviel wir wissen, Böhmin [1, c.13].2. Ліза, наскільки нам відомо, з Богемії.3. Du wirst nun eine sclamlose Reklame für die Seele des Gauners Fleddersen werden, der armen Witmen aus der Stadt ihre letzten Zehntausender für viel zu teure, mit Margarine verfälschter Butter entrissen hat - von seinen Wucherpreisen für Kalbsschnizel, Schweinekoteletts und Rinderbraten ganz zu schweigen [1, c.4].3. Тепер ти будеш безсоромною рекламою для душі скнари Фледдерсена, який забирав у бідних вдів останні десять тисяч за непомірно дороге фальцифіцироване маргарином масло, не кажучи про неймовірні ціни на шніцелі, відбивні котлети зі свинини та смажену телятину.4. Wer verdient, sind die Schieber, die Wechselkönige, die Ausländer, die für ein paar Dollars, Kronnen oder Zlotys kaufen können, was sie wollen [1, c.12].4. На цьому наживаються спекулянти, валютні магнати, іноземці - вони за декілька доларів, крон чи злотих можуть купити все, що завгодно, - а також великі підприємці, фабриканти та біржові ділки, акції і цінності яких безмірно ростуть.5. Deutches Beefsteak. Gehacktes Fleich also. Warum ist zerhaktes Fleisch deutsch?[1, c.18]5. Німецький біфштекс. Отже порубане мясо. Чому порубане мясо це німецька страва?

Суспільно-політичні реалії (Політичне життя і діячі, звання ступені, титули, навчальні та культурні заклади, знаки та символи, воєнні реалії):

6. Ein paar Minuten vorher ist er noch bereit, die sozialdemokratische Partei allein aus dem Reichstag zu prügeln - und gleich darauf schnarft er mit offenen Munde [1, c.12].6. За хвилину до того він готовий самостійно вигнати соціал-демократів з Рейхстагу, і от він вже хропе з відкритим ротом.7. Es ist rohe Gewalt, und mehr kennst du ehenaliger Unteroffizier ja nicht vom Leben [1, c.2].7. Хоча це грубе насилля, але ти як колишній унтер-офіцер, нічого більше в житті не знаєш.8. Es ist der Feldwebel Knopf, der von seiner Inspektionsreise durch die Kneipen zurückkehrt [1, c.5].8. Це фельдфебель Кнопф, який повертається зі свого рейду по пивних.

. Предметне ділення. До нього відносять: географічні реалії -

Степ, прерія. Також і метеорологічні - Торнадо. Візьмемо, наприклад, слово „степ поняття одне, а вимовляється по-різному. Наприклад в Угорщині, це поняття називається „пуштамі, в Південній Америці - „пампа.

. Місцеве ділення (в залежності від належності, від національної і мовної належності). В площині однієї мови виділяють:

Свої реалії - національні, локальні, мікро реалії.

В нім. - Бюргер- Bürger, хойріге-Heurige - молоде вино, і повязані з ним свята. Wehrmacht - німецькі війська під час Другої Світової війни.

Чужі реалії - інтернаціональні, регіональні. В площинні декількох мов:

Зовнішні. Однакові для обох мов.

Внутрішні - слова, що належать одній з декількох мов, і відповідно чужі для іншого. Регіональні реалії - це слова, що вживаються в більш ніж одній країні: Колгосп - Kolhos. Більшовик - Bolschewik.

. Часовий поділ (в синхроністичному і діахроністичному плані.)

Керуючись часовим критерієм, усі реалії можна загально поділити на сучасні та історичні. Для того, щоб цей поділ набув чинності, існують деякі фактори часу, питання. Звязок реалій за предметом та часом, за місцем часу, надходження чужих реалій до мови. Основним шляхом з художньої літератури. Наприклад шолом, нім das Helm. Для свого часу (Середньовіччя) шолом був воєнним терміном, а тепер це історична реалія.

Історичні реалії. Це звичайно не специфічна група, і її можна розглядати лише за приналежністю до певної історичної Епохи. Переклад історичних реалій передача історичної забарвленості цих слів в додаток до їх матеріальному змісту та іншим видам конотації. Є також і виключення: „Целакант - доісторична риба, снігова людина, також так зване „Лохнеське чудовисько.

. Перекладацький поділ. Основних труднощів при передачі реалій дві: 1) відсутність в мові перекладу відповідника (еквівалента, аналога) через відсутність у носіїв цієї мови об'єкту (референта), що позначається реалією, і 2) необхідність, разом з наочним значенням (семантикою) реалії, передати колорит (конотацію) - її національне і історичне забарвлення.

ВИСНОВОК

В цій роботі ми розглянули таке малодосліджене та багатогранне явище як безеквівалентна лексика. Як відомо, безеквівалентна лексика - це набір понять, слів, виразів властивих кожній мовній спільноті. Вона позначає не розбіжність речей, а численні трактування того ж самого поняття.

На сучасному етапі розвитку науки перекладу, цьому питанню приділяють набагато більше уваги. Переклад безеквівалентної лексики, звісно, викликає певні труднощі через розходження значень слів у різних мовах. Якнайповніше відтворення тексту оригіналу в тексті перекладу є важливою перекладацькою проблемою. Адже переклад безеквівалентної лексики має важливе значення для передачі національного колориту, традицій, звичок. Так як при недотриманні усіх правил передачі цієї мовної одиниці, зміст твору може кардинально змінитись.

Безеквівалентна лексика існує у кожного народу і майже в усіх сферах життя. Не вся, але більшість безеквівалентної лексики не має відповідника в мові перекладу, і її здебільшого перекладають описовим шляхом, або підбором еквіваленту до даної одиниці мови оригіналу. Безеквівалентна лексика вживається майже в усіх стилях мови, тому для перекладача дуже важливим є вміння розпізнати, правильно класифікувати та нарешті перекласти безевівалентну одиницю.

У курсовій роботі розглянуто декілька класифікацій безеквівалентної лексики, та найрозповсюдженіші способи її передачі. Така систематизація всієї інформації цього питання є дуже важливою для якнайповнішого розуміння теми. А володіння інформацією про всі можливі способи перекладу безеквівалентної лексики допомагає перекладачеві створити адекватний переклад тексту оригіналу.

Список використаної літератури

1.Бархударов Л. С. Язык и перевод. М.: Междунар. отнош., М.: 1975, c. 78

2.Виноградов Перевод: общие и лекционные вопросы. Учебное пособие. 3-е издание М.: КДУ. 2006- 240с.

.Влахов С. Флорин С. Непереводимое в переводе / под. Ред Вл Росельса. -М.: Международние отношения. 1980- 352с.

4.Гончаренко Е. П. Питання про художню вірність перекладу проблема реалій // Гуманітарний вісник серія іноземна філософія : Всеукр. збір наук. пр. Число 11: У двох томах. -Черкаси: ЧДТУ 2007.- Алексеева. 570с.

.Гарбовський Н.К. Теория перевода. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 2004. - 544с.

6.Зорівчак Р. П. Реалія і переклад. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1989.

7.Зорівчак Р. П. Реалія як перекладознавча категорія // Теорія і практика перекладу. - 1983. - номер 71.

8.Кияк Т. Р. Огуй О. Д. Науменко А. М. Теорія і практика перекладу (німецька мова) підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінниця: Нова Книга. 2006 - 592с.

.Комисаров В. Н. Современное переводоведение. - М:. Изд-во. ЭТС. 1999.

.Латышев Л. К. Перевод: проблемы теории, и методики преподавания: книга для учителя школы с углублённым изучением неметкого язика. - М.: Просвещение. 1988 - 160с.

11.Різзельз В. Л. Перевод и национальная своеобразность оригнала, з. 169.

12.Селіванова О.О. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики (аналітичний погляд). - К.: Фітосоціоцентр, 1999. - С. 16-17.

13.Сорокин Ю.А. Проблема перевода с психолингвистической точки зрения // Тетради переводчика. - М.: Высш. Кш., 1984. - Вып. 21. - С. 14-18.

14.Фёдоров А. В. Введение в теорию перевода (лингвистические проблемы). Москва : Издательство на иностранных языках. 1958 - 375с.

15.Чернобай Г. С. , Чернобай С. О. Основні проблеми перекладу безеквівалентної лексики // Гуманітарний вісник. Серія іноземна філологія: Всеукр. збір наук. пр. Число 11: у двох томах. - Черкаси : ЧДТУ. 2007 - 570с.

.Швейцер А.О. Перевод Статус, проблемы, аспекты. Москва: Наука. 1988 - 215с.

.Швейцер А. Д. К проблеме лингвистического выражения процесса перевода // Вопросы языкознания. - 4, 1970.

.Щерба Л. В. Преподавание иностранных языков в средней школе. - М.; Л:. Изд-во Академия пер. Наук РСФСР, 1947. - С. 43.

19.Інтернет ресурс http: // wikipedia.org .

20.Korunets V. A. Course in the Theory and Practice of translation. - К.: Вища школа, 1986. - 176с.

Список фактичних джерел

1.Remarque Erich Maria Der schwarze Obelisk// Ремарк Э.М. Чёрный обелиск: Роман: Книга для чтения на немецком языке.--СПб.: Корона принт, КАРО, 2005. -- 480с.

Похожие работы

 

Не нашел материал для курсовой или диплома?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!