.
Перед переведенням слід уважно подивитися на назву об'єкта і спробувати виділити в ньому назву частин світу (південний, північний, східний і західний). Географічні об'єкти, що містять вказівку сторони світу переводяться комбінаційною способом. Так, наприклад, «North Carolina» слід перекладати як «Північна Кароліна». Багато географічні об'єкти, що містять прикметник також переводяться комбінаційною способом. Наприклад, New Orleans на українську слід перекладати як Новий Орлеан. Винятком є тільки усталені назви, такі як Нью-Йорк, Нью-Джерсі та інші.
Таким чином, загальні рекомендації щодо переведення назв географічних об'єктів можуть виглядати наступним чином:
вибір усталеної назви,
пошук назви за географічними довідниками.
У разі відсутності усталеного назви, слід використовувати прямий переклад назви або його частини за допомогою словникових визначень, якщо не вдалося визначити усталену назву і відсутня можливість пословного перекладу назви або його частини, слід застосовувати практичну транслітерацію з вихідного мови. [3, c. 198]
При необхідності застосувати комбінаційний метод, що припускає застосування методів 2 і 3 для окремих частин назви.
.2 Проблема передачі географічної назви
Основна проблема полягає при передачі іншомовних географічних назв літерами українського алфавіту, полягає в максимально можливому збереженні точності звучання мовою оригіналу або графічну форму назви. З цією метою ГУДК (сучасна Роскартографія) були розроблені відповідні інструкції, зокрема інструкція з української передачі англійських географічних назв.
Існує кілька способів перенесення власних імен з однієї мови в інший, що використовує іншу систему писемності:
Транскрипція - передача іншомовного імені з урахуванням написання і звучання.
Транслітерація - побуквенна передача назви. [12]
Переклад, повний або частковий, в поєднанні з транскрипцією або транслітерацією.
Також можливі різні комбінації транслітерації, транскрипції та перекладу.
Згідно з Інструкцією, за основу прийнята «система практичної транскрипції, яка передбачає передачу географічних назв відповідно до їх вимовою». Однак багато загальновідомі топоніми передаються згідно з сформованим традиціям.
Суть традиційної передачі полягає в тому, що ця передача є історично склалася, і між запозиченим ім'ям і його написанням в українську графіку не існує відповідності, яке було б пов'язано з якими діючими в даний час правилами. Такі топоніми, Саліщев відносить до екзонімів.
І.П. Литвин у статті «Про традиції в географічних назвах» пропонує розрізняти справді традиційні і традиційно неправильні назви.
Істинно традиційними логічно вважати такі назви, які не тільки значно відрізняються від своїх референтів у мові-джерелі, але навіть не завжди легко співвідносяться з ними. Можна виділити наступні групи:
Назви, що не співвідносні за формою з назвами цих об'єктів англійською мовою;
Назви - кальки. Це в основному «значущі назви», тобто коли топонім вказує на цілком певні властивості об'єкта,
Назви, в українській формі яких введені визначення, відсутні в їх національній формі.
Виділяють традиційно неправильні форми назв, давно закріпилися в нашій мові або в неправильному читанні, або в результаті «традиційної» помилки передачі. Також велику групу традиційно неправильних назв складають несистемні помилки передачі.
Окремо від традиційних і традиційно неправильних слід виділяти «українізовані» назви, граматично оформлені відповідно до норм української мови.
Переклад був першим способом передачі іншомовних назв, і мав на меті не зберегти графічну або фонетичну форму назви, а роз'яснити їх значення. При традиційному перекладі багатьох англійських топонімів до уваги приймалося їх іншомовне походження. [8, c. 59]
У сучасній прикладної топоніміці ведеться велика міжнародна робота з нормалізації, або стандартизації, географічних назв. Очевидно, що повна відмова від екзонімів зараз неможлива, та й не потрібна.
У передачі географічних назв спостерігається така ж тенденція, що знайшло своє відображення в географічних картах і атласах. Так, змінилися назви деяких міст на наших картах: замість Грінвіча - Гринич, замість Вульвіча - Вуліч, замість Норвіча - Норідж. Гулль (Hall) на нових картах позначений «Халл» зі старою назвою «Гулль» в дужках. Мабуть, було б ризиковано відкинути зовсім старе найменування Гулль, що зробило б незрозумілим прийняте в історичній літературі і міжнародному праві позначення одного з епізодів російсько-японської війни 1904 - 1905 рр. Гулльський інцидент (Dogger Bank Incident). [11, c. 71]
Деякі географічні назви калькують, тобто переводяться по частинах з наступним їх складанням в одне ціле. Наприклад, St. Laurence River - річка Св. Лаврентія, Cape of Good Hope - мис Доброї Надії, New South Wales - Новий Південний Уельс. Більшість таких назв - кальки давнього походження. Новітня тенденція в перекладі географічних назв схиляється навіть до заміни російських прийменників англійськими. Так, батьківщина Шекспіра до кінця минулого століття називалася Стратфорд-на-Авон, в першу половину нашого століття - Стратфорд-на-Евоні, а в останніх атласах і картах - Стратфорд він Ейвон. [11, c. 72]
Слід мати на увазі, що при перекладі з англійської мови іншомовні географічні імена ми повинні передавати так, як вони називаються у себе на батьківщині. Munich - Мюнхен, Leghorn - Ліворно, Nuremberg - Нюрнберг, Venice - Венеція. Втім, і в українській мові традиційні назви навіть європейських столиць часто не збігаються з їх справжніми найменуваннями (Париж, Рим, Бєлград). Словник Мюллера дає список географічних назв, але в ньому занадто скупо представлені англійські та американські міста. Тільки великий атлас світу в достатній мірі повно відображає географічні назви всіх країн.
Цікаво, що схожі назви географічних об'єктів в Америці і Канаді дуже часто читаються нормально, тобто «по-правилам». Пояснюється це насамперед щодо недовгою історією Нового Світу і більшою мобільністю населення в період його освоєння. Адже саме корінні жителі гарантують передачу топонімів з покоління в покоління без змін.
.2.1 Проблема перекладу британських географічних назв
Тим не менш, в британських географічних назвах є кілька типових суфіксів-закінчень, які кілька полегшують завдання:
«- Borough» and «- burgh» вимовляються [- bʌrə], [- brə];
«- Bury» - [- bʌri] або [- bri];
«- Gh» - не вимовляється;
«- Ham» - [- əm];
«- Shire» - [- ʃər] або [- ʃɪər];
«- Quay» - [- kiː];
«- Wich» - [- ɪtʃ] або [- ɪdʒ];
«- Wick» - [- ɪk];
«- Mouth» - [- məθ]; [4, c. 63]
У староанглійській слово «burg» або «burh» означало «замок» або «будинок- фортеця», а сьогодні воно сталось у суфіксах «- borough», «-burgh» і «- bury». Перші два з них вимовляються [-b(ə) rə], а не «бару», і вже ні як не «бург». Наприклад, Peterborough [piːtəːbrə], Scarborough [skɑːbrə] і Edinburgh [ɛdɪnbʌrə]. [4, c. 63 - 64]
Однак, крім суфікса «- borough» комбінація «ough» зустрічається і в інших назвах, і так само як і в звичайних словах правильну вимову доведеться заучувати для кожної назви. Найкращою ілюстрацією цього буде три райони міста Milton Keynes - Loughton [laʊtən], Broughton [brɔːtən] і Woughton [wʌftən]. Slough [slaʊ] римується з «cow», а не з «cuff», так само як і гора Rough Tor [raʊtər] в Корнуеллі. Нарешті, в Loughborough [lʌfbrə] це поєднання зустрічається двічі, а серед помилкових вимов зустрічаються і «лубару», і навіть «лугебаруге». [4, c. 64]
Староанглійська «caester» означає «місто-фортеця» і походить від латинського «castrum». Багато назви утворені з цим суфіксом вимовляються без сюрпризів, наприклад, Chester, Manchester і Lancaster. Exeter [ɛksɪtə] теж походить від «caester» і вимовляється передбачувано, якщо тільки не забувати, що наголос падає на перший склад. Хоча, знову ж, у місцевому діалекті ця назва звучить як [ɛgzɛdə]. [4, c. 65]
Дещо складніше йде справа, коли цей суфікс перетворюється на «- cester». Часто один склад просто випадає, як у Leicester [lɛstə], Gloucester [ɡlɒstə ], Towcester [təʊstə], Bicester [bɪstə] і Worcester [wʊstə]. На жаль, з правила завжди знайдеться виняток - Cirencester [saɪərənsɛstə]. [4, c. 65]
Аналогічно справа йде і з назвами, утвореними від староанглийского «mynster » (тобто «монастир»): Beaminster [bɛmstə] і Leominster [lɛmstə], але знову ж маємо Westminster - [westmɪnstə].
Суфікси «- wich» і «- wick» походять від староанглийского «wic» - селище, місто. Ще одне його значення - «молочна ферма», яке простежується в назві аеропорту Gatwick [gætwɪk], буквально «goat farm» - цапина ферма. Проте, наявність цих суфіксів у назві відразу ж повинно вас насторожити. Шанувальники американської співачки Дайонн Уоруік (Dionne Warwick) можуть здивуватися, дізнавшись, що місто Warwick вимовляється [wɒrɪk]. Серед інших таких прикладів Berwick - upon - Tweed [bɛrɪk-], Keswick [kɛzɪk], Alnwick [ænɪk], Hawick [hɔɪk], Greenwich [ɡrɪnɪdʒ] і Norwich [nɒrɪtʃ] - хоча в останньому прикладі місцеві називають своє місто [nɒrɪdʒ]. [4, c. 66]
У багатьох назвах знайшов своє відображення Великий зсув голосних Середньовіччя, прекрасно відомий лінгвістам. Найвідоміший приклад - це Лондон [lʌndən], але особливої уваги зажадають так само Derby [dɑːbi], Berkshire [bɑːkʃə], Hertford [hɑːtfəːd], Cambridge (keɪmbrɪdʒ), Reading [rɛdɪŋ], Holyhead [hɒlɪhed], Lewes [luːɪs], Steyning [stenɪŋ], Keynsham [keɪnʃəm] і Wisbech [wɪzbiːtʃ].
Назви починаються з «E» особливо примхливі: Erith [ɪərɪθ], Ewell [juːl], Eyam [iːm], Esher [iːʃə], а так само Ely [iːli] в графстві Кембриджшир (Ely в Уельсі звучить вже по-іншому - [ɛli], але це вже зовсім інша історія, оскільки там воно походить від кельтського слова).
Зсув голосних теж нерегулярен. Вимова Uckfield в Суссексі відповідає очікуванням, але варто підставити «C» і ми отримуємо зовсім інше читання - Cuckfield [kʊkfɪld]. Міста - сусіди Tonbridge і Tunbridge Wells в графстві Кент обидва починаються з [tɒnbrɪdʒ]. Didcot в Оксфордширі позбувся гласною - [dɪdkt], а назва річки Cherwell звучить [tʃɑːwɛl]. [4, c. 66-67]
У деяких містах і зовсім «згоди немає». Населення містечка Shrewsbury розділене на три табори - одні кажуть [ʃrəʊzbri], інші - [ʃrʊzbri], треті - взагалі [ʃʊzbri]. Район Holborn в центрі Лондона завжди вимовлявся [həʊbən], але з напливом приїжджих історичний варіант швидко витісняється більш природним [hɒlbəːn].
Ряд назв в Британії залишився від норманських завойовників, проте французькі звуки прижилися не особливо, в результаті Beaulieu звучить [bjuːli], Belvoir - [biːvər], а колишня королівська обсерваторія Herstmonceux - [hɜːsm (ə) nsuː].
Уорнська мова спочила у бозі ще в XVIII столітті, окремі його слова живуть в географічних назвах. Не всі з них читаються несподівано, але зустрічаються і такі як сільце Mousehole [maʊzl], порт Fowey [fɔɪ] і місто Launceston [lænsən].
По інший бік від річки Tamar [teɪmɑː] розташовані Torquay [tɔːkiː] (до речі, аналогічно вимовляється англійська столиця серфінгу Newquay - [njuːkiː]) і Teignmouth [tɪnməθ]. Насправді, в більшості випадків закінчення «- mouth» звучить [- məθ], наприклад, Plymouth [plɪməθ], Portsmouth [pɔːtsməθ] і Bournemouth [bɔːnməθ]. Є й винятки - Tynemouth вимовляється повністю [taɪnmaʊθ]. Схожа історія з назвами, що починаються з «South». Southwell в Ноттингемшире звучить [sʌðəl], а Southall в Лондоні - [saʊθɔːl]. У Southampton з'являється зайва «H» [saʊθhæmptən], а в Northampton [nɔːθæmptən] - не з'являється.в Ланкаширі вимовляється [dærən], Blackley - [bleɪkli], Heysham - [hiːʃəm], Малий і Великий Peover - [piːvə], Whalley - [wɔːli], Claughton - [klæftən], і нарешті зовсім винятковий Oswaldtwistle - [ɒzəltwɪzəl].
На схід в Йоркширі ми маємо Keighley [kiːθli] і Great Barugh [greɪtbɑːf], що викликає однозначну асоціацію з «великою блювотиною» («great barf»). [4, c. 68-70]
У Torpenhow в Кумбріі звучання незвичайне, характерне скоріше для Корнуелла - [trəpɛnə]. Цікаво, що складові це назва частини - «tor», «pen» і «how» - означають приблизно одне і теж - «хребет, пагорб, вершина», тільки взяті з різних діалектів. Виходить, щось на кшталт «ТріждиХолм». А неподалік є ще й Torpenhow Hill - «Пагорб ТріждиХолм».
.2.2 Проблема перекладу географічних назв Шотландії і Уельсу
Географічні назви в Уельсі і Шотландії не просто зазнали впливу старих мов. Валлійська і шотландський мови - донині офіційні мови цих територій поряд з англійською. При цьому обидва відносяться до кельтських мов, тобто абсолютно не споріднені англійської. Відповідно, і орфографія, і фонетичні системи цих двох мов з точки зору англійської мови - це суцільне пекло. Взяти хоча б назва села в Уельсі, що складається з 58 букв - Llanfairpwllgwyngyllgogerychwyrndrobwllllantysiliogogogoch. Є у неї, звичайно, і скорочена назва - Llanfair PG, але навіть і воно вимовляється так, що міжнародний фонетичний алфавіт не в змозі відобразити його адекватно - [hlan'vaɪr].
Кембриджський коледж Magdalene вимовляється [mɔ ː dlɪn], а Caius - [kiːz]. У Кенті розташовані Wrotham [ruːtəm], Trottiscliffe [trɒzli] і Meopham [mepəm].
У Східній Англії занадто часто проковтують цілі склади, як в Wymondham [wɪndəm], Costessey [kɒsi], Hunstanton [hʌnstən], і Happisburgh [heɪzbrə]. Трохи північніше в Чеширі, село Cholmondeley звучить [tʃʌmli].
Не так легко розпізнати німу «K», так що охайно з Prinknash [prɪnɪʃ] в Глостерширі і Puncknowle [pʌnəl] в Дорсеті. І на завершення ще один чудовий приклад - село Woolfardisworthy в Девоні з супер-економним вимовою [wʊlzri]. [6, c. 119]
.2.3 Проблема перекладу французьких географічних назв
Для передачі при перекладі з французької географічних назв може бути використаний один з таких прийомів:
а) переказ;
б) транслітерація;
в) транскрипція.
Переклад використовується порівняно рідко: при передачі назв організацій, значущих елементів географічних назв (наприклад, Bas - Rhin - Нижній Рейн) і в деяких інших випадках. До переведення можна віднести і використання національних форм особистих імен (Лев замість Léon, Іоанн замість Jean і т. п. і географічних назв (СР La Chine і Китай).
Транслітерація, є ніщо інше, як зображення буквами однієї мови написання імені власного в іншій мові на підставі умовного відповідності знаків двох алфавітів при дозволяється відступі від реального вимови. Транслітерація використовувалася при перекладах з французької мови в XVIII -XIX століттях. У ті часи писали, наприклад, Дідерот (Diderot), Беранжера (Béranger) замість Дідро, Беранже. Традиція зберегла залишки транслітерації при зображенні французьких німих приголосних, буквосполучення il (l) («ль» замість «й»: Версаль), буквосполучень «ау», «еу» («ай», «їй» замість «е», «е»), німого «е» і др. [14]
В даний час основним засобом передачі власних імен при перекладі є практична транскрипція, тобто зображення буквами іншої мови звучання даного слова. Це зображення завжди приблизно, так як системи фонем в українській і французькій мовах не збігаються, але все ж поступово виробляються правила передачі звуків однієї мови графічними засобами іншої.
Для правильної передачі власних імен при перекладі з французької необхідно:
У французьких власних іменах нерідко зустрічаються відхилення від звичайних правил читання, залишки старовинної орфографії. У багатьох випадках тільки довідники можуть дати відомості про точний вимові того чи іншого імені власного.
Знати, як прийнято зображувати українськими літерами ті чи інші фонеми французької мови. Знати правила графічного оформлення французьких власних імен, включаючи географічні назви, в українській транскрипції (використання дефіса, апострофа, заголовних букв, злитого чи роздільного написання).
Частини географічних назв, що мають власне значення (Mont, Port, Fort, Mer, Saint, etc.), Зазвичай не переводяться. Наприклад: Mont - Blanc - Монблан, а не Гора Блан; Fort-Mahon - Фор-Маон; Port-Louis - Пор-Луї.
Прийменники та спілки, що входять у географічні назви, не перекладаються, а транскрибируются. Наприклад: Laneuville-devant-Nancy - Ланевіль-деван-Нансі; Grez-en-Bouère - Мрій-ан-Буер; Dives-sur-Mer - Див-сюр-Мер. [14]
Винятки становлять:
а) прийменник sur перед назвою річки, якщо вона має в українській транскрипції закінчення жіночого роду - «a»: Chatillon-sur-Seine - Шатійон на Сені, або Шатійон-сюр-Сен (друга транскрипція - частіше ;
б) союз «et» в назвах департаментів: Loir-et-Cher - Луар і Шер; Lot-et-Garonne - Лот і Гаронна;
) назви річок не беруть закінчення жіночого роду - «а»: (la) Sèvre - Севр, а не Севра; (la) Vilaine - Віле , а не Вілена.
Виняток становлять назви наступних річок, які по- українськи пишуться з закінченням жіночого роду - «а»: Вьенна, Гаронна, Жиронда, Йонна, Луара, Марна, Рона, Сарта, Сена, Сомма, Сона, Уаза, Шаранта, Ена; однак вони втрачають кінцеве - «а» у складних найменуваннях: Neuilly-sur-Seine - Нейі-сюр-Сен.
) У назвах департаментів перекладається слово, що уточнює розташування департаменту: Haute-Marne - Верхня Марна; Bas-Rhin - Нижній Рейн; Alpes Maritimes - Приморські Альпи; Pyrénées-Orientales - Східні Піренеї.
Всі інші значущі елементи, що входять до складу назви департаменту, зазвичай не перекладаються: Bouches-du-Rhône-Буш-дю-Рон, а не Гирлі Роні; Côte-d'Or - Кот-д'Ор; Nord - Нор. [14]
5) Небагато географічні назви Франції зберегли традиційне написання в українській мові, що не відповідає їх французькому звучанню. Це міста: Париж, Реймс, Мец, Гавр, Версаль, Марсель. У деяких назв жіночого роду з'являється - «а»: Тулуза, Байонна. Назви Рейн, Ельзас, Лотарингія, Вогези транскрибируються з наближенням до німецького вимові, а Савойя, Ніцца, Корсика, Аяччо - з наближенням до італійського. Кінцеве ж у слові Париж пояснюється тим, що воно прийшло в українську мову через польську мову.
Переклад назв французьких вулиць, площ, міських визначних пам'яток і т. д.
Широко відомі найменування такого роду звичайно переводяться: Les Champs - Elysées - Єлисейські поля; Boulevard Sébastopol - Севастопольський бульвар; Place de la Concorde - Площа Згоди; Bois de Boulogne - Булонський ліс; Notre - Dame de Paris - Собор Паризької Богоматері; Pont-Neuf - Новий Міст.
Іноді можна зустріти і транскрипцію подібних назв: Нотр-Дам; Пон- Неф і т. п.
Значущі найменування менш відомих пунктів міста зазвичай не переводяться: Rue du Вас - вулиця Бак, а не вулиця Порома. [14]
.2.4 Переклад українських та російських географічних назв
Море Лаптєвих - Laptev Sea. Це традиційний варіант, але іноді ясно зустріти і транскрипційний варіант: Laptevykh Sea.
Охотське море - Okhotsk Sea, це традиційний варіант перекладу.
Чукотське море - Chukchi Sea або Chuchkchee Sea, різні джерела дають різні переклади.
Східно-сибірське море - East Siberian Sea, тут виконано переклад.
Північна Земля - Severnaya Zemlya, назва транскрибовано, але існує і перекладної варіант: North Land.
Нова Земля - Novaya Zemlya, назва транскрибується. На відміну попереднього прикладу, тут немає переказного варіанту.
Земля Франца-Йосифа - Zemlya Frantsa Josifa, це транскрипційний варіант, але існує й традиційний варіант, де номенклатурний термін перекладається: Franz Josef Land.
Новосибірські острови - Novosibirskye ostrova (транскрипція) або перекладнийваріант: New Siberian Islands.
О. Білий - O. Belyy, в даному випадку транскрибовано і назва, і номенклатурний термін.
О. Свердрупа - O.Sverdrupa, це транскрипційний варіант, скорочений номенклатурний термін не перекладений, а транскрибуватися.
О. Малий Таймир - О. Malyy Таутуг, тут задіяний принцип транскрипції.
О. Вількітского - О. Vilkitskogo, назва транслітеровано з втратою українського м'якого звука [л']. Можливий і транскрипційний варіант Vilkitskovo, оскільки російське закінчення «ого» читається як [ово]. [10, c. 53]
О. Врангеля - О. Vrangelya, назва цього острова транскрибовано.
Острови Сергія Кірова - Ostrova Sergeya Kirova, тут транслітеровані всі частини назви, і навіть прозивний елемент.
Острів Врангеля - О. Vrangelya, назва транскрибовано.
Півострів Таймир - Poluostrov Тауmyr, номенклатурний термін транскрибуватися, а також і іменна частина.
Список островів, переданих за допомогою транскрипції:
Острів Більшовик - Ostrov Bolshevik.
Острів Ушакова - Ostrov Ushakova.
Острів Фрунзе - Ostrov Frunze.
Острів Крестовський - Ostrov Krestovsky.
Майже всі російські острова переводяться за допомогою транскрипції.
Мис «Святий ніс» Mys Svjatoi Nos, ця назва не перекладається в силу того, що англійською він буде звучати дещо безглуздо.
Мис Дежньова - Mys Dezhneva, тут транскрибируються всі частини назви.
Російської літери «е» або української - «є» немає відповідності в англійському алфавіті, можливо тільки транслітерувати її [10, c. 54].
Мис Челюскін - Mys Chelyuskin, існує ще варіант: Сарі Chelyuskin, в якому переведений номенклатурний термін.
Мис Шмідта - Mys Shmidta.
Мис «Канін ніс» - Mys Kanin Nos, в англійському варіанті всі частини назви пишуться з великої літери. Провести дану назву неможливо, оскільки на англійській мові воно втрачає всякий сенс.
Мис Доброї Надії - Cape of Good Hope, можливий і варіант транскрипції, але традиційно використовують переклад.
Мис Арктичний - Mys Arktichesky, при перекладі використана транскрипція.
Мис Ведмежий - Mys Medvejy
Всі назви північних міст зазвичай транскрибуються за правилами практичної транскрипції:
Охотськ - Okhotsk
Дудника - Dudmka
Ігарка - Igarka
Певек - Pevek
Мезнень - Meznen'
Амбарчик - Ambarchik
Агапа - Agapa
Діксон - Dickson
Тіксі - Tiksi
Нарьян-Мар - Nar'yan Mar
Назви річок і заток зазвичай транскрибуються, перекладається тільки номенклатурний термін.
Р. Амур - Amur river
Р. Лена - Lena river. Об - Ob river. Колима - Kolyma river. Єнісей - Enisey river. Печора - Pechora river. Яна - Yana river. Анадир - Anadyr river
Печорська затока (Печерська губа) - Pechora Bay, в англійському варіанті іменна частина не узгоджується в роді і числі з номенклатурним терміном.
Фінська затока - Gulf of Finland, це традиційний варіант перекладу.
Єнісейський затоку - Yenisey Gulf.
Обська губа - Gulf of Ob, російською та українською мовами слова «затока» не сполучається з назвою річки, тому воно замінюється на «губа», але в англійському таких проблем не виникає і номенклатурний термін перекладається як «затока».
Бухта Батарейна - Batareynaya Bay, в цьому випадку традиційна російська назва об'єкта перекладається з допомогою транскрипції, а номенклатурний термін перекладається за змістом. [10, c. 55-56]
Назви українських місць мають два варіанти перекладу: транскрипція та транслітерація. Більш того, слід додати, що російська мова вплинула і лексемний склад географіних назв під час перекладу на іншу мову:
Алушта - Alushta - транскрипція,
Борщагівка - Borshchahivka - через те, що в англійській мові не існує літери «щ», транскрипція в даному випадку неможлива. Передання літери / звуку «щ» в англомовній пресі здійснюється при поєднанні двох звуків або чотирьох літер «shch» - «шч». Також в англомовному дискурсі немає звуку [г], який замінюється східним за звучанням [х] - [h],
Вінниця - Vinnytsia - «ц» і «я» в перекладі на англомовний варіант відбувається із доповненням двох англійських літер [ts] - [ц], [ia] - [йа] - «я».
Гадяч - Hadiach. Як вже було сказано, що в англійській мові «г» та «я» замінюються близькими за звучанням літерами.
Ґалаґан - Galagan в даному випадку переклад відбувся завдяки транскрипції.
Донецьк - Donetsk взагалі в англомовному варіанті виглядає без помʼякшання звуку [ts] - це пояснюється впливом російської мови «Донецк» на українську лінгвокультуру. Але в деяких випадках використовується після [ts] апостроф, що імітує українській «ь», наприклад: Donetsʼk.
Рівне - Rivne або Rоvnо - причиною «або - або» знов - таки є вплив російської мови «Ровно». В обидва випадках переклад виконується за допомогою транскрипції.
Єнакієве - Yenakiieve. В англійській мові, крім вище зазначених, не існує також і літери «є», яка в цьому випадку замінюється двічі: на початку географічної назви та в середині слова «Ye» та «ie».
Житомир - Zhytomyr. Транслітерація.
Закарпаття - Zakarpattia. Транскрипція.
Мар'їне - Marine. Англійська версія наведеної української географічної назви чимось нагадує французьке слово. Також слід додати, що «ї» також відсутня в англійському алфавіті, тому її заміна відбулася літерою «і», причому перед неї апострофа не ставлять, як цього потребує українське мовознавство. [12]
Київ - Kyiv або Kiеv. Причиною двох версій в перекладах англомовних газет є так само, як і при перекладі міста Рівне, російська назва столиці України «Киев».
Лебедин - Lebedyn - транскрипція.
Миколаїв - Mykolaiv або Nykolaev (Николаев - російський варіант).
Ніжин - Nizhyn. В англійському алфавіті не існує літери, яка б точно передавала українську «ж», тому альтернативою виступає «zh».
Одеса - Odesa або Odessa (Одеса - російська версія).
Полтава - Poltava - транскрипція. [12]
Отже, аналізуючи все вище сказане, слід зробити невеликий підсумок: кожна країна має свої мовні особливості, тому в процесі перекладу журналісти друкованих ЗМІ (і не тільки друкованих) часто стикаються з проблемою передачі географічної назви на рідну мову. Як це відбувається на практиці, розглянемо в наступному розділі.
Розділ ІІ. Переклад географічних назв на рідну мову на прикладах друкованих змі
«The New York Times» пише про події в Україні у квітневому номері в статті «American Journalist Released by Ukraine Separatists», де в самому заголовку зустрічається географічна назва «Ukraine» - [ju:kreɪn] [16]
Французька газета «La Gazette» [17] пише про події в Україні, які відбулися 28.05. 2014 у статті під назвою «Le PCF a rencontré le Parti communiste dUkraine le 28 mai 2014», де переклад України відбувся, як і у попередньому варіанті «Ukraine» - [ju:kreɪn].
Щодо назви самої держави, то принцип перекладу однозначний, чого не скажеш про назву столиці. Адже Київ одні видання перекладають, як Kyiv, а інші, як Kiev. Наприклад, у виданні «KyivPost» [18], у якого сама назва відтворена від українського варіанту вимову «Київ». «The New York Times» надає перевагу іншій версії: Capital: Kiev - таким чином газета надає своїм читачам інформацію про столицю України.
Французька газета «La Gazette» [17] інформує про події в Україні «Et, en réponse à loccupation des rues de Kiev par les». У французьких газетах використовується виключно «Kiev», що в перекладі на українську Київ.
«The New York Times» [16] в статті «Russians Revealed Among Ukraine Fighters <#"justify">Отже, аналізуючи статті різних країн світу, було виявлено, що кожна мова особлива і індивідуальна, має свої унікальні літери та звуки, деякі з котрих не існують в іншій мові. Саме, через ці причини автори статей та перекладачі стикаються з проблемою передачі географічної назви на іншу мови. Власне, через розбіжність встановлених нормативів у кожній мовній системі було розроблено правила для оптимального перекладу.
Висновок
Актуальність теми доведена а саме: переклад географічних назв в силу історичних подій та мовних правил надає перекладачеві багато проблем, адже певні географічні назви можна перекладати дослівно, а деякі неможна. Причому, слід памятати, що друковані засоби масової інформації, які висвітлюють світові проблеми, не мають права на помилку, адже таким чином псується репутація видавництва, як грамотної кореспонденції.
Мета дослідження досягнута: показали методи і проблеми перекладу географічних назв газетному дискурсі.
Для досягнення встановленої мети було виконано наступні завдання:
поетапно проаналізували правила і проблеми перекладу географічних назв,
дослідили переклад назв географічних обєктів,
виявили проблему передачі географічної назви,
- показали проблему перекладу британських географічних назв,
продемонстрували проблему перекладу географічних назв Шотландії і Уельсу,
- визначили проблему перекладу французьких географічних назв,
- охарактеризували переклад українських та російських географічних назв,
розглянули переклад географічних назв на рідну мову на прикладах друкованих ЗМІ.
В даній роботі було показано, що через різність звукових відношень, автори статей або перекладачі стикаються с проблемами перекладу, а також було продемонстровано шляхи вирішення цих проблем.
Також проаналізовано історичні факти, а саме: походження географічної назви; спорідненість з іншими мовами.
Основною кількістю географічних назв склали американські, англійські, російські та українські топоніми. Але було проаналізовано переклад географічних назв і інших держав, наприклад, Франції, Судану, Індії.
Підсумовуючи все вище сказане, слід надати загальні рекомендації щодо переведення назв географічних об'єктів можуть виглядати наступним чином:
вибір усталеної назви,
пошук назви за географічними довідниками.
Список використаних джерел
1.Виноградов B.C. Введення в перекладознавство - М.: 2001.
2.Єрмолович Д.І. Імена власні на стику мов і культур. - М.: Р.Валент, 2001.
.Іванович В.А. «Ім'я власне в багатомовному світі», РЕБУС, 1998
.Казакова Т.А. Практичні основи перекладу. - СПБ.: Союз, 2002.
5.Каспенко П.К. «Теория перевода», АСТ, 2001
.Носков Л.А. «Путешествие по миру: языки», АЗБУКА, 2004
.Реформаторський А.А. Вступ до мовознавства. - М., 1947.
.Старостін Б.А. Транскрипція власних назв. - М.: Книга, 1965.
.Суперанская А.В. Загальна теорія власної. - М.: 1973.
.Щерба Л.В. Спірні питання російської граматики. Російська мова в школі, 1939, - № 1
.Я.І. Рецкер «Навчальний посібник з перекладу з англійської мови на російську»
Електронні ресурси:
12.Традиційна передача англійських географічних назв на російську мову
13.Арабська мова
.Французька мова
.Хінді мова
16.«The New York Times»
17.«La Gazette»
18.«KyivPost»
19.«La Gazette»
20.«Кореспондент»
21. «The Guardian»
22.«Daily Telegraph»