Лексико-семантичний аналіз найменувань транспорту в англійській та українській мовах

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

Английский
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

114,36 Кб
Опубликовано:

2014-10-09

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Лексико-семантичний аналіз найменувань транспорту в англійській та українській мовах

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ НАЙМЕНУВАНЬ ТРАНСПОРТУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

.1 Витоки семантики як науки

.2 Мова як система

.3 Мовна картина світу

.4 Значення та його різновиди

.5 Історія вивчення найменувань транспортних засобів

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАЙМЕНУВАНЬ транспорту В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

.1 Визначення поняття «транспорт» у порівнюваних мовах

.2 Кількісна характеристика ЛСГ найменувань ТЗ в українській та англійській мовах

.3 Лексико-семантична класифікація найменувань транспортних засобів

.3.1 Підгрупа «Наземний транспорт»

.3.2Підгрупа «Повітряний транспорт»

.3.3 Підгрупа «Водний транспорт»

.4 Системні відношення між найменуваннями транспортних засобів

.4.1 Антонімічні відноини

.4.2 Синонімічні відносини

.4.3 Гіперомічні (видо-родові) відносини

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

найменування транспорт мова лексема

ВСТУП

Курсова робота належить до галузі порівняльної лексикології і присвячена дослідженню лексико-семантичної групи слів на позначення найменувань транспортних засобів (далі НТЗ) в англійській та українській мовах, наприклад: англ. bus ‘автобус’ , coach ‘автобус’ , autobus ‘автобус’, omnibus ‘автобус’; укр. автобус.

НТЗ належать до базового словникового фонду кожної мовної спільноти. Особливе місце НТЗ у сприйнятті світу людиною зумовило значний інтерес до них як до об’єкта дослідження, оскільки транспортні засоби тісно пов’язані з матеріальною культурою людей і постають невід’ємною частиною їх життєдіяльності.

Сучасний етап розвитку лінгвістичної науки характеризується підвищеною увагою до проблем взаємодії мови і культури в умовах розширення міжкультурної комунікації. Останні два десятиліття характеризуються збільшеним інтересом мовознавців і методистів до порівняльної лінгвістики. З'явилася величезна кількість досліджень з зіставного вивчення мов, зокрема роботи Джона Лайонза [16], Р. В. Якобсона [45], У. К. Юсупова [44], А. П. Загнітко [11], М.П. Кочергана [14], В. М. Манакіна [19], А. А. Уфімцевої [42, 43] та ін. Вивченню різноманітних тематичних и лексико-семантичних груп присвячені роботи Н. Д. Іванової [12], А. Ф. Малюги [18], І. Ю. Проценко[30], та ін.

Не дивлячись на наявність великої кількості робіт, присвячених зіставному аналізу лексичних систем, існує багато проблем у зв’язку із встановленням загальних закономірностей їх розвитку, створенням лексичної типології ще не вирішені і науковці продовжують працювати на основі добре налагоджених, традиційних підходів до зіставлення мовних даних з метою виявлення ізоморфних та аломорфних рис.

Останні роки розвитку семасіологічних досліджень характеризуються підвищеною увагою до системного аналізу лексики та поглибленим зіставним і типологічним вивченням тематичних груп (далі ТГ) і лексико-семантичних груп (далі ЛСГ). Це цілком підлягає розумінню, оскільки в ЛСГ, як в основній структурній одиниці лексичної системи мови, відбиваються всі її істотні ознаки. Сучасна семасіологія, і, зокрема, російське, українське мовознавство, мають у своєму розпорядженні дуже багатий досвід аналізу лексики на рівні різних тематичних та лексико-семантичних груп. На сьогоднішній день є актуальними дослідження дериваційного потенціалу лексико-семантичних груп слів різних частин мови, про що свідчать праці, які присвячені цьому питанню. Зокрема, У. К. Юсупова [44], З. І. Резанова [32], Л. М. Денисюк [10], І. А. Пугачов [31], Н. В. Давидова [9] та ін. досліджували словотвірну спроможність різних структурно-семантичних груп іменників в російському мовознавстві. В українській мові напрацювань такого типу небагато. Словотвірні парадигми іменників на позначення певних тематичних груп досліджували О. Д. Микитин [20], О. А. Скварок [35], Р. А. Бачкур [3].

Актуальність даної роботи зумовлена відсутністю системних досліджень найменувань транспортних засобів зіставного характеру із залученням декількох мов (зокрема англійської та української), необхідністю розробки питань, пов'язаних із системними характером діяльності людини.

Об'єктом дослідження є лексеми, які входять до лексико-семантичної групи слів на позначення транспортних засобів в англійській та українській мові.

Предметом роботи виступають семантика та особливості найменування транспортних засобів у зіставлюваних мовах.

Мета дослідження: вивчити і узагальнити теоретичну літературу, що присвячена проблемам дослідження лексичного значення слова, і виконати порівняльную характеристику ЛСГ найменувань ТЗ в англійській та українській мовах.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

визначити поняття лексико-семантичної групи, її структуру, враховуючи думки різних лінгвістів;

систематизувати теоретичні засади дослідження лексико-семантичних груп;

провести кількісний аналіз лексичних одиниць на позначення ТЗ;

розробити тематичну класифікацію найменувань ТЗ;

виявити спільні та відмінні риси у найменуванні транспортних засобів в українській та англійських мовах.

Методи дослідження: описовий метод, зіставний метод, метод

кількісного аналізу, компонентний аналіз (аналіз словникової дефініції).

Зіставний метод слугує основою для виявлення подібностей і розбіжностей у семантиці й функціонуванні НТЗ у різноструктурних мовах. За допомогою методу компонентного аналізу описано семантичний обсяг НТЗ. Описовий метод уможливлює комплексну презентацію отриманих результатів. Метод аналізу словникових дефініцій дозволяє виокремити НТЗ й опрацювати їх лексико-семантичну класифікацію. Використання кількісного сприяє отриманню об’єктивних даних про полісемію НТЗ.

Матеріалом дослідження слугують найменування транспортних засобів в англійській та українській мовах. Обсяг вибірки для аналізу даної ЛСГ складає 373 лексем: 221 в англійській та 152 лексеми в українській мовах. Лексичні одиниці були вибрані із тлумачних словників української мови (Великий тлумачний словник сучасної української мови [43] ) та англійської (Oxford Dictionary of English [56]) методом суцільної вибірки, при цьому було використано семантичний критерій відбору, наявність у словниковій дефініції слова семи укр. транспорт/англ.transport та англ. vehicle/укр.машина або їх синонімів та дериватів.

Розбіжності у кількісному складі вибірки зумовлені впливом екстралінгвістичних факторів: відмінностями у сприйнятті світу носіями двох порівнюваних мов, а отже й розбіжностями у мовних картинах світу. Специфічні риси культур, неоднаковість сприйняття світу носіями порівнюваних мов також стають причиною наявності значної кількості національних реалій.

Теоретичною базою для даної роботи слугують праці Р. В. Якобсона [45], М. П. Кочергана [14], В. М. Манакіна [19], А. А. Уфімцевої [42, 43] та інших лінгвістів.

Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури. У першому розділі розглядаються та систематизуються теоретичні засади вивчення системності лексики, дослідження лексико-семантичних груп, подаються думки різних дослідників стосовно цих питань. Другий розділ, практичний, містить кількісну та порівняльну характеристику лексико-семантичної групи на позначення транспортних засобів в українській та англійській мовах.

.1 Витоки семантики як науки

Семантика (від грець. Σημαντικός - позначає) - 1) весь зміст, інформація, передані мовою або який-небудь його одиницею (словом, граматичною формою слова, словосполученням, реченням); 2) розділ мовознавства, що вивчає цей зміст, інформацію; 3) один з основних розділів семіотики [34, с. 17]. Для семантики як науки характерний кумулятивний [34, с. 18] тип розвитку: тобто етапи становлення даної науки формуються постійно.

Семантика як наука починає розвиватися в 2-ій половині 19 ст., коли на основі піонерських ідей В. фон Гумбольдта, висловлених ще на початку століття, з'явилися фундаментальні лінгвістично-гносеологічні концепції Х. Штейнталя, О. О. Потебні та В. Вундта, що визначили 1-й етап у розвитку семантики, який можна назвати психологічним і еволюційним [9, с. 34]. Для цього етапу характерний широкий еволюційний (але не завжди конкретно-історичний) підхід до культури і уподібнення мовної семантики психології народу. Схожість семантики пояснюється при цьому спільними психологічними закономірностями людства, а відмінності - розходженнями «психології народів». Згідно з ученням О. О. Потебні, мислення еволюціонує в тісному зв'язку з мовою за закономірностями, які носять семантичний характер (тобто, в розумінні Потебні, психологічний, але не логічний) [27, с. 54]. Слабкими сторонами теоретичних поглядів цього періоду є відмова від розгляду логічних закономірностей на користь виключно психологічних і недостатня увага до конкретної історії, яку відсунуто на другий план ідеями загальної еволюції і універсальної типології. У 20 ст. глобальні ідеї еволюції та типології послужили відправною точкою для концепцій «мовної картини світу», для фундаментальної семантико-синтаксичної концепції І. І. Мещанінова, але вони ж привели до відмови від конкретного історичного вивчення семантики в формах морфології і лексики в «новому вченні про мову» М. Я. Марра [19].

-й етап, порівняльно-історичний, ознаменувався виділенням семантики в особливу область мовознавства під найменуванням «семасіологія» (в працях М. М. Покровського та інших російських і німецьких вчених) або «семантика» (спочатку в 1883 в роботі М. Бреаль, а потім і інших французьких лінгвістів). Цей період характеризується впровадженням в семантику загальних принципів конкретно-історичного порівняльного дослідження і спробою формулювання історичних законів семантики. Так, М. М. Покровський сформулював наступні основні положення: 1) закони семантики виявляються не в окремих словах, а в групах і системах слів, в «полях слів»; 2) ці групи - двох родів: об'єднання внутрімовні, по «за сферами уявлень», та об'єднання позамовні, за предметними галузями, наприклад поняття «ярмарки», «ринку», «ігор і видовищ», «мір і ваг» тощо. У позамовних об'єднаннях діють конкретно-історичні закономірності, пов'язані з виробничим та соціальним життям суспільства: у внутрішньомовних об'єднаннях діють інші, психологічні закономірності; ті й інші можуть комбінуватися, приводячи, зокрема, до концептуалізації духовного світу за зразком матеріального; 3) універсальні, головним чином синтаксичні, закономірності пов'язані з побудовою і перетворенням висловлювань [26, с. 18-34].

Порівняльно-історичний підхід розвивається в подальшому і в сучасних дослідженнях, головним чином у зв'язку з вивченням етимології. Ґрунтуючись на ідеях «функціональної семантики» та «полів», О. М. Трубачов (1966) [38] показав масовий перехід древніх індоєвропейських термінів плетіння і гончарного виробництва на ткацтво. Особливу гілку становить дослідження термінів духовної культури, яке в Росії було розпочато «Філологічними розвідками» Я. Грота (1873) [8] і в СРСР продовжено роботами В. В. Виноградова, Ю. С. Сорокіна, В. В. Веселітского, Р. А. Будагова, Ю. А. Бєльчикова та ін. Універсально-синтаксичний підхід, в рамках цього етапу лише намічений, отримав повний розвиток пізніше [17].

-й етап починається приблизно в 20-х рр. 20 ст. Він характеризується зближенням семантики з логікою та філософією, орієнтацією на синтаксис, тому його можна назвати синтактико-семантичними або логіко-семантичним. Для цього етапу характерні наступні основні теоретичні положення: 1) об'єктивний світ розглядається не як сукупність «речей», а як сукупність подій, що відбуваються або «фактів», відповідно основним осередком семантики визнається не слово - назва речі, а висловлювання про факт - пропозицію; 2) деякі слова мови мають безпосередні «виходи» до позамовної реальності, вони визначні в термінах спостережуваних предметів або фактів; інші слова і вирази мови визначні тільки через їх внутрішньомовні перетворення, що відбуваються за допомогою речення; 3) для останніх головним прийомом аналізу є характер взаємного розташування таких слів і виразів в реченні і в мові взагалі - їх дистрибуція, а також їх взаємні перетворення - трансформації, перифрази, функції; 4) опис первинних, вихідних значень , до яких зводяться інші, складають особливе завдання - так зване встановлення «семантичних примітивів» [14, с. 21]. Ці мовознавчі погляди формувалися і відповідні їм завдання ставилися і вирішувалися в тісному зв'язку з еволюцією загальнометодологічних поглядів на мову. Спочатку вони виникли в англо-американському мовознавстві, де виявилися тісно пов'язаними із загальною еволюцією логічного позитивізму - від «логічного атомізму» Б. Рассела і раннього Л. Вітгенштейна (роботи 20-х рр.). До «логічного аналізу мови» 50-70 - х рр. (Роботи Вітгенштейна, А. Дж. Айер, У. О. Куайна, Дж. Р. Серлі, П. Ф. Стросона, З. Вендлер та ін.) У ранній період, пов'язаний з логічним атомізмом, переважало прагнення встановити деякі «первинні», «ядерні» вирази, від яких можна було б проводити шляхом різних трансформацій інші вирази. У більш пізній період, пов'язаний з логічним аналізом, встановлюється погляд на «значення як вживання» [11, с. 45]. Існує прямий зв'язок між цим твердженням і поняттям дистрибуції в семантиці у американських лінгвістів: значення слова є сукупність його оточень іншими словами, спільно з якими дане слово зустрічається при його використанні в мові. Незважаючи на обмеженість такого розуміння значення, дистрибутивний аналіз значень зіграв свою роль у розвитку семантики і, як окремий прийом, продовжує використовуватися [9].

До початку 70-х рр., головним чином в радянському мовознавстві, завдяки критиці радянськими мовознавцями дистрибутивного аналізу встановлюється більш гармонійний і повний, комплексний підхід до семантичних явищ. З одного боку, досліджується об'єктивний, позамовний, денотатний зв'язок слів та інших знаків і висловлювань, відображення дійсності в їх семантиці, для чого застосовуються особливі методи в роботах Ю. М. Караулова, Л. А. Новикова, А. А. Уфімцевої та ін. [11]. З іншого боку, досліджуються їх внутрішньомовні зв'язки, для чого застосовуються інші методи (трансформаційний аналіз, дистрибутивний аналіз, перифразування) в роботах В. А. Звегинцева, Ю. Д. Апресяна, Н. Д. Арутюнової, Є. В. Падучевої, О. Н. Селіверстової та ін. При цьому основною орієнтацією стає аналіз не абстрактного, ізольованого речення, а розгляд речення в реальному мовленні, в діалозі або тексті, з урахуванням прагматики мови. Тривають дослідження так званої граматичної семантики, головним чином семантики морфологічних форм. Пошуки «семантичних примітивів» залишаються самостійною задачею семантики (наприклад, роботи А. Вежбицької) [5].

1.2 Мова як система

Мова є матеріальним засобом спілкування людей, або, конкретніше, вторинною матеріальною, або знаковою системою, яку використовують як знаряддя чи засіб спілкування. Без мови не може бути спілкування, а без спілкування не може бути суспільства, а тим самим людини.

Мова є продуктом цілого ряду епох, протягом яких вона формується, збагачується, шліфується. Мова пов'язана з виробничою діяльністю людини у всіх сферах її роботи [36].

Слід зазначити, що існують безліч думок з приводу визначення поняття «мова», але всі ці визначення можна звести до деякої загальної ідеї. Така загальною ідеєю є ідея про те, що мова являє собою функціональну матеріальну систему семіотичного, або знакового, характеру, функціонування якої у формі мови і є її використання як засобу спілкування [13, с. 21].

Мова як виключно складне утворення може бути визначена з різних точок зору в залежності від того, яка сторона або сторони мови виділяються. Визначення можливі: а) з точки зору функції мови (або функцій мови): мова є засобом спілкування людей і, як така, є засобом формування, вираження і повідомлення думки, б) з точки зору укладу (механізму) мови: мова є набором деяких одиниць і правил використання цих одиниць, тобто комбінування одиниць, ці одиниці відтворюються мовцями у даний момент, в) з точки зору існування мови: мова є результатом соціальної, колективної навички «вироблення» одиниць з звукової матерії шляхом співставлення деяких звуків з певним сенсом; г) з семіотичної точки зору: мова є системою знаків, тобто матеріальних предметів (звуків), наділених властивістю позначати щось існуюче поза їх самих; д) з точки зору теорії інформації: мова є способом, за допомогою якого кодується семантична інформація [13].

Наведені вище визначення взаємно доповнюють одне одне і частково перехрещуються і дублюють одне одне. Оскільки в одному визначенні навряд чи можливо дати досить повну характеристику мови, отже, потрібно спиратися на максимально загальне визначення, конкретизуючи його в міру потреби тими чи іншими спеціальними характеристиками, які є універсальними. Одна з універсальних характеристик - системність мови.

Фердинанд де Соссюр теоретично обґрунтував системний характер мови через введене ним поняття співвідносної значущості, або цінності, одиниць мови, а також через поняття синтагматичних і парадигматичних (у Соссюра: асоціативних) відносин між одиницями мови. Мова визнається, наприклад, системним утворенням і тими, хто вважає мову знаковим утворенням, і тими, хто заперечує знаковий характер мови. Системність є найважливішою характеристикою мови. Можна вважати встановленим, що мова належить до системних утворень. Однак, існують різні розуміння термінів «система» і «системний» [34, с. 43].

Кожна система, що розуміється як певний матеріальний ідеальний об'єкт, має певну будову, організацію, впорядкованість. Будова, організація, упорядкованість системи являє собою структуру цієї системи.

Мова як вторинна матеріальна система має структуру, що розуміється як його внутрішня організація. Структура системи визначається характером взаємин елементарних об'єктів, або елементів системи. Структуру системи можна інакше визначити як сукупність внутрішньосистемних зв'язків. Якщо поняття системи відноситься до певного об'єкту як до цілісного утворення і включає в себе елементи системи, і їхні взаємини, то поняття структури даної системи включає тільки внутрішньосистемні відносини на відміну від об'єктів, що складають систему.

Структура є атрибутом деякої системи. Структура не може існувати поза субстанції або елементів системи. Елементи структури мови розрізняються якісно, що визначається різними функціями цих елементів. Звуки є матеріальними знаками мови та мають дві функції: 1) перцептивну - бути об'єктом сприйняття і 2) сигнифікативну - мати здатність розрізняти вищі, значущі елементи мови - морфеми, слова, речення [10].

Слова можуть називати речі і явища дійсності; це номінативна функція.

Речення служать для повідомлення; це функція комунікативна.

Крім зазначених функцій, мова може виражати емоційні стани мовця, волю, бажання, спрямовані як заклик до тих, хто слухає.

Елементи даної структури утворюють у мові єдність, що легко зрозуміти, якщо звернути увагу на їх зв'язок: кожна нижчий щабель є потенційно наступної вищої, і, навпаки, кожна вища щабель як мінімум складається з однієї нижчої; так, речення мінімально може складатися з одного слова; слово з однієї морфеми; морфема з однієї фонеми.

Елементи в одних випадках можуть вступати в нові комбінації, створюючи нову сітку відносин (нову структуру), в інших випадках не можуть, оскільки елементи самі структурно обумовлені й є тим, що вони є, в силу своїх внутрішньосистемних зв'язків. Так, в рамках однієї і тієї ж мови одні й ті ж слова утворюють різні типи речень, які можна розглядати як деякі системи, які несуть інформацію. Усередині цих речень-систем слова вступають в різні зв'язки. Тому ми можемо сказати, що такі речення мають різну структуру.

Кожен із рівнів має свою основну одиницю: фонологічний-фонему, морфологічний-морфему, лексико-семантичний - лексему, синтаксичний - синтаксему. За роллю в структурі мови, виділяють нижчі та вищі рівні. Так, фонологічний рівень належить до нижчого, оскільки фонема - одностороння одиниця (нема плану змісту), яка використовується для побудови одиниць вищого рівня - морфем і лексем. Нижчий рівень синтаксичний, бо він обслуговує комунікативні потреби і підпорядковує собі одиниці всіх інших рівнів.

Мовні рівні не існують ізольовано. Вони взаємоповʼязні: саме на стику рівнів виникають проміжні рівні, їх одиниці мають подвійний характер: вони утворюються в одному рівні, а функціонують як одиниці іншого рівня. До проміжних рівнів належать: морфонологічний, словотвірний, фразеологічний. Морфонологічний рівень виникає на стику фонем і морфем. Предметом морфонології, вважає її основоположник М. Трубецькой, є дослідження морфонологічного використання фонологічних засобів мови. Морфонологія вивчає чергування голосних та приголосних, наголос, і сполучення фонем у складі морфеми і слова. Словотвірний рівень є проміжним між морфологічним і лексико-семантичним. Предметом словотвору є творення слів на основі морфем, твірних основ, словотвірних моделей. Фразеологічний рівень як проміжний виникає на стику лексико-семантичного і синтаксичного. Предметом фразеології є вивчення утворення номінативних одиниць на основі поєднання двох чи декількох слів [13, с. 54-61].

Мовна система базується на відношеннях. Відношення між мовними одиницями бувають: парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні.

Парадигматичні відношення - відношення вибору, асоціації, що ґрунтуються на подібності й відмінності, позначувальних і позначуваних одиниць мови. Парадигматичними у фонетиці є відношення між дзвінкими і глухими, м’якими і твердими звуками; В граматиці - між відмінковими формами слів, формами дієвідмінювання, між різними типами речень; в лексико-семантичній системі - це синонімічні, антонімічні, гіпонімічні, конверсивні та ін. відношення. Парадигматичні відношення називаються вертикальними, оскільки будь-яку парадигму можна записати в стовпчик, вертикально. Члени однієї парадигми протиставлені один одному, перебувають у відношенні опозиції, розрізняються за їх диференціальним ознаками. Угруповання слів в класи - синонімів, антонімів, тематичних груп, частин мови тощо дають приклад різних проявів парадигматичних відносин у лексиці. Глухі приголосні, наприклад, об'єднуються в клас на основі їхніх спільних ознак (неучасть в артикуляції голосових зв'язок, відсутність тону), за якими вони відмежовуються, наприклад, від близьких до них за ознаками дзвінких приголосних. Але всередині класу всі глухі приголосні протиставлені один одному з яких-небудь ознаками. Це приклад фонемної парадигматики [13].

Синтагматичні відношення - відношення одиниць, розташованих лінійно - це здатність мовних елементів поєднуватися синтагматично. Відношення називаються горизонтальними, оскільки вони завжди реалізуються між одиницями, як розташовуються одна за одною, зокрема фонеми поєднуються не як-небудь, а вибірково. Синтагматичними зв’язками спричинені такі фонетичні явища як асиміляція, дисиміляція, сингармонізм, акомодація, гаплологія. У словотворі синтагматичні відношення виявляються у тому, що існує певна закономірність у поєднанні морфем [17].

Ієрархічні відношення - відношення структурно простіших одиниць до складніших: фонеми до морфеми, морфеми до лексеми, лексеми до речення. Протиставлення парадигматичних і синтагматичних відношень з одного боку, та ієрархічних з іншого, відображає особливу властивість мовної системи - її різнорівневий, гетерогенний характер, що вже стосується будови мови, її структури [17].

.3 Мовна картина світу

Останнім часом вираз «картина світу» набув поширення в самих різних областях гуманітарних наук. Поняття картини світу дійсно важливо для сучасної науки, але воно вимагає чіткого визначення, оскільки вільне поводження з цим поняттям не дозволяє представникам різних дисциплін зрозуміти один одного, досягти узгодженості в описі картини світу засобами різних наук. Особливо важливо визначити це поняття для лінгвістики і культурології, які більшою мірою, ніж інші науки, останнім часом використовують дане поняття.

Під картиною світу в найзагальнішому вигляді пропонується розуміти впорядковану сукупність знань про дійсність, що сформувалася в громадській (а також груповій, індивідуальній) свідомості. Принциповим є розмежування двох картин світу - безпосередньої й опосередкованої [7].

Безпосередня картина світу - це картина, що отримується в результаті прямого пізнання свідомістю навколишньої дійсності. Пізнання здійснюється як за допомогою органів чуття, так і за допомогою абстрактного мислення, яким володіє людина, однак у будь-якому випадку ця картина світу не має «посередників» у свідомості і формується як результат безпосереднього сприйняття світу і його осмислення [7].

Говорячи про поняття, які характеризують пізнання навколишньої дійсності, слід дати визначення такому поняттю, як лакуна. Лакуна (у широкому сенсі) - національно-специфічний елемент культури, який знайшов відповідне відображення в мові та мові носіїв цієї культури, який або повністю не розуміється, або недостатньо розуміють носіями іншої лінгвокультурах в процесі комунікації [13].

Лакуна (у вузькому сенсі) - відсутність в лексичній системі мови слова для позначення того чи іншого поняття. Безпосередня картина світу, що виникає в національній свідомості, залежить від того способу, загального методу, яким вона була отримана. У цьому сенсі картина однієї і тієї ж дійсності, одного і того ж світу може розрізнятися - вона може бути раціональною і чуттєвою; діалектичною і метафізичною; матеріалістичною та ідеалістичною; теоретичною і емпіричною, науковою та «наївною», природничо-науковою та релігійною; фізичною та хімічною тощо [13].

Подібні картини світу є історично зумовленими - вони залежать у своєму змісті від досягнутого до того чи іншого історичного етапу рівня пізнання; вони міняються зі зміною історичних умов, з досягненнями науки, розвитком методів пізнання. В окремих суспільствах або верствах суспільства може домінувати протягом тривалого часу якась одна картина світу, обумовлена пануючим методом пізнання.

В. В. Красних протиставляє картину світу і мовну картину світу: «"картина світу" і "мовна картина світу" повинні бути чітко розведені» [11, с. 17]. В. В. Красних справедливо звертає увагу на те, що «... відмінності в мовних картинах світу далеко не завжди свідчать про кардинальні розходження на певних ділянках картини світу» [11, с. 17].

Мовна картина розуміється як «світ у дзеркалі мови», а картина світу (образ світу) розуміється як «відображення у психіці людини предметної навколишньої дійсності» [14, с. 18].

Лінгвістичні когнітивні структури «найбільш безпосереднім чином беруть участь у формуванні мовної картини світу, в той час як "матеріалом" формування (концептуальної) картини світу служать в першу чергу феноменологічні когнітивні структури. Останні мають (або можуть мати) вербальну "оболонку", тобто виступають в парі з лінгвістичними когнітивними структурами» [14, с. 67].

Мовна картина світу - це сукупність зафіксованих в одиницях мови уявлень народу про дійсність на певному етапі розвитку народу, уявлення про дійсність, відбите в значеннях мовних знаків - мовне членування світу, мовне впорядкування предметів і явищ, закладена в системних значеннях слів інформація про світ.

Необхідно тільки пам'ятати, що це - обмежена і до того ж «наївна» картина світу, вона не передає повністю ту картину світу, яка є в національній свідомості, оскільки мова називає і категоризує далеко не все, що є в свідомості народу.

Крім того, мовна картина світу в значній мірі представляє для дослідника-лінгвіста лише історичний інтерес, оскільки вона відображає стан сприйняття дійсності, що склалася в минулі періоди розвитку мови в суспільстві. За мовною картиною світу не можна достовірно судити про сучасні уявлення етносу про світ, про актуальну концептосферу народу.

Мислення народу не опосередковується його мовою, що можна вважати в сучасній науці встановленим фактом, однак воно виражається, фіксується, номінується, мовою, і вивчення уявлень про дійсність, зафіксованих у мові певного періоду, дозволяє судити про те, яким було мислення народу, реконструювати в якійсь мірі в основних рисах його когнітивну картину світу в цей період [7].

Мовна картина світу - це відбитий засобами мови образ свідомості-реальності, модель інтегрального знання про концептуальну систему уявлень, що репрезентується мовою. Мовну картину світу прийнято відмежовувати від концептуальної або когнітивної моделі світу, яка є основою мовного втілення, словесної концептуалізації знань людини про світ [14, с. 46].

Мовну або наївну картину світу так само прийнято інтерпретувати як відображення повсякденних, «обивательських» уявлень про світ. Ідея наївної моделі світу полягає в наступному: у кожній природній мові відбивається певний спосіб сприйняття світу, що нав'язується в якості обов'язкового всім носіям мови. Ю. Д. Апресян мовну картину світу називає наївною в тому сенсі, що наукові визначення та мовні тлумачення не завжди збігаються за обсягом і навіть змістом [1, с. 30]. Концептуальна картина світу або «модель» світу, на відміну від мовної, постійно змінюється, відображаючи результати пізнавальної і соціальної діяльності, але окремі фрагменти мовної картини світу ще довго зберігають реліктові уявлення людей про світобудову.

Серед великого розкиду думок про сутність поняття мовна картина світу, безперечним залишається те, що мовне членування світу відрізняється у різних народів. У процесі діяльності у свідомості людини виникає суб'єктивне відображення існуючого світу. Людина освоює мову так само, як і навколишню дійсність; при цьому поряд з логічною (понятійною) картиною світу виникає і мовна, що не суперечить логічній, але і не тотожна їй.

Як бачимо, існує багато інтерпретацій поняття «мовна картина світу». Це зумовлено існуючими розбіжностями у картинах світу різних мов, так як сприйняття навколишнього світу залежить від культурно-національних особливостей носіїв конкретної мови. Кожна з картин світу задає своє бачення мови, тому дуже важливо розрізняти поняття «наукової (концептуальної) картини світу» і «мовної (наївної) картини світу».

Таким чином, можна констатувати, що на сучасному етапі розвитку лінгвістики, мовні моделі світу стають об'єктом опису і інтерпретації в рамках комплексу наук про людину. Картина світу будь-якої мови розглядається не тільки в контексті фольклору, міфології, культури, історії, звичаїв і психології даного народу, але і в контексті лінгвістики.

.4 Значення та його різновиди

Багато дослідників розглядають значення слова як його словникове тлумачення, і, отже, семантична спільність слів проявляється в спільності їх словникових тлумачень. Оскільки те чи інше значення слова реалізується за умов певної дистрибуції і сполучуваності, дистрибуція і сполучуваність можуть вважатися ознаками значення. Таким чином, дистрибуція і сполучуваність слів, сумісні з їх семантичної спільністю, важливі як ознаки, що визначають значення слова, в якому це слово може виявитися семантично суміжним іншому слову або поєднанню слів.

Лексикологи виділяють два види значень, - значення слова, не залежне від його дистрибуції і сполучуваності, і значення, залежне від цих двох ознак. Багато дослідників розглядають лексичне значення слова як складається з двох компонентів, - денотативного і конотативного (емоційне або стилістичне забарвлення слова) [7, 9, 12].

Значення - інформація, що передається знаком у процесі комунікації. Значення є невід'ємною приналежністю будь-якого знака, будь то сигнал світлофора, рукостискання, знак додавання в арифметиці, елемент герба або слова. Найбільш розвинена, всім знайома і найдовше досліджувана знакова система - це природна мова, і розглядати значення найзручніше на прикладі природних мовних знаків [27].

У лінгвістиці, науці про мову, поняття значення застосовується насамперед до слів і їх еквівалентів - фразеологізмів. Але значення є і у частин слова - коріння, афіксів, закінчень. Носієм значення може бути і інтонація. Значення слів, об'єднуючись за певними правилами зі значеннями синтаксичних та інтонаційних конструкцій, створюють значення речення. Вивченням значення одиниць мови і побудованих з них мовних виразів займається наукова дисципліна, що носить назву семантики.

У лінгвістичній семантиці термін «значення» вживається в широкому і у вузькому сенсі. Пояснити це розходження можна на прикладі значення слова.

У вузькому сенсі значенням слова називають тільки основну частину його змісту - те, що дане слово позначає. При цьому значенням слова зазвичай називають не сам об'єкт, явище, властивість або відношення в дійсному чи уявному світі, до яких слово відсилає (= референт, денотат), а їх відображення в свідомості людини у вигляді набору істотних ознак цього об'єкта, явища, властивості або відносини (= повсякденне поняття, сигніфікат). Тлумачення слова в тлумачному словнику зазвичай зводиться до вказівки для відповідного класу сутностей найближчої родової категорії (лат. genus proximum) і відмінних ознак (лат. differentia specifica), за якими члени цього класу відрізняються від інших членів родової категорії [24].

У широкому сенсі слова значенням називають всю інформацію, носієм якої виступає слово, причому різновиди цієї інформації також називають значеннями, додаючи при цьому уточнюючі визначення.

Говорячи про одне й те саме слово, необхідно по-різному визначати його значення в залежності від того, як ми розглядаємо це слово як одиницю мовлення, спожиту в конкретному тексті, в певній ситуації спілкування, або ж як одиницю мови, елемент її словникового складу. У першому випадку значення слова може бути визначено максимально точно і конкретно.

Щоб визначити значення слова як одиниці мови, потрібно виявити загальну частину тих актуальних значень, яких воно набуває в мові, звану семантичним інваріантом. Для слова, як і для більшості інших слів, що позначають об'єкти чи ситуації дійсного або уявного світу, зробити це найчастіше не вдається, і в таких випадках слово визнається який має два або більше значень - багатозначним. Однак для багатьох службових слів - прийменників, спілок, частинок, - позначають різного роду стосунки, можна сформулювати інваріантне значення.

При відсутності семантичного інваріанту значенням слова як одиниці мови, або, інакше кажучи, віртуальним значенням вважається сукупність його узуальних значень (кожне з яких узагальнює певний підклас актуальних значень). Так, значенням слова є в мові буде сукупність узуальних значень, кожне з яких реалізується в певному типі контекстів.

.5 Історія вивчення найменувань транспортних засобів

У лінгвістичній літературі існує ряд робіт, в яких приділяється увага лексиці транспортної тематики. Г. Д. Томахін розглядає лексичні одиниці - транспортні реалії США [35, 36, 37, с. 117-118]. У ряді робіт приділяється увага неформальній лексиці, пов'язаної з транспортом [43; 44]. Деякі дослідники проводять аналіз відмінностей у лексиці, в тому числі лексичних одиниць транспортної тематики [45; 46, с. 194-195; 48]. С. А. Сафонкіна на прикладах лексики транспортної тематики розглядає спосіб представлення енциклопедичної та лінгвокраїнознавчої інформації в тлумачному словнику, відзначаючи при цьому, що поєднання в словнику мовного та немовного знання дає можливість читачам при вивченні мови вивчати і культуру [31, с. 106-113]. JI. A. Манерко аналізує мову сучасної техніки у світлі когнітивно-дискурсивної парадигми, використовуючи транспортну лексику [18]. А. Ю. Морозов досліджує виразні можливості рекламного тексту на прикладах американської реклами автомобіля [22]. У ряді робіт, присвячених розвитку транспортних засобів, відзначається вплив «морської термінології» на формування лексики, пов'язаної з автомобільним та залізничним транспортом [44].

Лінгвокультурологічне дослідження ЛСП «Транспорт» з позицій традиційної структурної лінгвістики в поєднанні з підходами когнітивної лінгвістики дало можливість вивчити особливості пізнавальної діяльності мовного колективу в даній сфері через її мовне уявлення; об'єднати власне лінгвістичне дослідження з вивченням відповідної предметної області реального світу; виявити, як впливає людський досвід і мислення людей на аналізовану область лексичного складу транспортних засобів.

У цьому дослідженні система транспорту США розглядається як джерело формування конвенціональних знань, що лежать в основі семантики лексичних одиниць досліджуваного поля. Унікальність транспортної системи Сполучених Штатів пояснюється багатьма факторами, в тому числі географічними та історичними умовами, в яких зароджувалося і розвивалося американське суспільство. Це призвело до створення національно-специфічної моделі транспорту в країні.

Історію США називають «історією народу, що знаходиться в русі» («people on the move»). Роль різних видів транспорту змінювалася в різні періоди розвитку американського суспільства. На етапі освоєння північноамериканського континенту першорядну роль грав водний транспорт. Приплив великої кількості іммігрантів, необхідність просування фронтиру на захід, «золота лихоманка» (1848 р.) вимагали швидкого розвитку наземного транспорту та вдосконалення транспортних засобів. У 1852 р. в США зазначалося саме бурхливе будівництво залізниць, і цей період в історії країни був названий «залізничною лихоманкою» («railroad fever»). Масове виробництво автомашин отримало назву «автомобільної революції» («automobile revolution»). У США ця революція відбулася раніше, ніж в інших країнах, і мала більш широкі масштаби. У XX в. сталася друга «транспортна революція», пов'язана з розвитком повітряного транспорту: літак став основним засобом масових перевезень.

З розвитком автомобільного транспорту почалася «ера автомобіля» («automobile age», «automotive age», «automobile era», «Motor-Car Era») і з'явилося поняття «автомобільна культура» («car culture»), яке в умовах американської дійсності набуло особливого значення. Автомобіль у США став невід'ємною частиною життя американців, об'єктом поклоніння і любові. Поняття «мобільність», що ставиться спочатку до просування на Захід, значно розширилося, і з'явився термін «auto-mobility», що відноситься до всього, що пов'язано з автомобілем, і відображає широкі можливості, які відкрилися перед людиною з розвитком цього виду транспорту.

Початок «ери автомобіля» і періоду наприкінці 1920-х рр. («Triumph of the automobile») зв'язується з ім'ям одного з найбільших автопромисловців Г. Форда (Ford, Henry), який створив перший масовий дешевий автомобіль «Модель Т» (або «Форд Т», «Т») (Model Т, Ford Model Т, «Т»), що став автомобілем-символом в США. Вважається, що Г. Форд «зробив революцію в житті людей в усьому світі», став «символом промислової технології».

Розвиток системи транспорту в США зробив істотний вплив на лексичну підсистему «Транспорт». Відповідно до загальноприйнятої періодизації історії нами виділяються ранній (XVII - XVIІІ ст.) і пізній (з XIX ст. по теперішній час) етапи розвитку лексичної підсистеми «Транспорт».

Формування досліджуваного поля на ранньому етапі відбувалося, головним чином за рахунок закріплення слів, що вийшли з ужитку або рідко вживаних (британських архаїзмів, регіональних діалектизмів); розвитку нових значень слів; запозичення слів з мов корінного населення; запозичення слів з мов перших поселенців; утворення неологізмів шляхом словотвору. На цьому етапі відзначається поява перших лексичних одиниць з національно-культурним компонентом значення. Однак ЛСП «Транспорт» цього періоду було ще нечисленним і поповнювалося незначно у зв'язку з повільним розвитком транспорту.

На пізньому етапі формування ЛСП «Транспорт» з'являється значна кількість лексичних одиниць з національно-культурним компонентом значення; формується власний набір лексичних одиниць; у слів розвиваються нові значення; активізуються процеси словотворення; активізується процес утворення словосполучень; запозичуються слова з мов іммігрантів тощо. У XIX-XX ст. широке поширення отримав новий спосіб словотвору - аббревіація, що став однією з найбільш характерних рис сучасної англійської мови.

Можна виділити у складі ЛСП «Транспорт» три основних види («Водний транспорт» / Water Transportation, «Наземний транспорт» / Land Transportation, «Повітряний транспорт» / Air Transportation). Лексична група «Наземний транспорт» складається з двох ЛСГ («Автомобільний транспорт» / Automobiles і «Залізничний транспорт» / Railway Transportation).

Таким чином, ЛСП «Транспорт» фіксує відповідну даній сфері дійсності концептуальну область, чи область, відображену свідомістю. Таким чином, досліджуване поле є, з одного боку, лексичною підсистемою, елементи якої співвідносяться з певною сферою дійсності, а з іншого боку, схематизацію досвіду членів мовного колективу в даній сфері - фреймом (складним фреймом, «макрофреймом»).

Аналіз ЛСП «Транспорт» дозволив виділити наступні ключові концепти аналізованої області знання: 1) наземний транспорт, 2) водний транспорт, 3) повітряний транспорт. Кожен з базових елементів є підставою для реконструкції всієї концептуальної схеми «Транспорт».

Висновки до розділу 1

Мовна система базується на відношеннях. Відношення між мовними одиницями бувають: парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні. Парадигматичні відношення - відношення вибору, асоціації, що ґрунтуються на подібності й відмінності, позначувальних і позначуваних одиниць мови. Синтагматичні відношення - відношення одиниць, розташованих лінійно-це здатність мовних елементів поєднуватися синтагматично. Ієрархічні відношення - відношення структурно простіших одиниць до складніших: фонеми до морфеми, морфеми до лексеми, лексеми до речення.

Можна констатувати, що на сучасному етапі розвитку лінгвістики, мовні моделі світу стають об'єктом опису і інтерпретації в рамках комплексу наук про людину. Картина світу будь-якої мови розглядається не тільки в контексті фольклору, міфології, культури, історії, звичаїв і психології даного народу, але і в контексті лінгвістики.

У лінгвістичній літературі існує ряд робіт, в яких приділяється увага лексиці транспортної тематики. Лінгвокультурологічне дослідження лексико-семантичного поля «Транспорт» з позицій традиційної структурної лінгвістики в поєднанні з підходами когнітивної лінгвістики дало можливість вивчити особливості пізнавальної діяльності мовного колективу в даній сфері через її мовне уявлення; об'єднати власне лінгвістичне дослідження з вивченням відповідної предметної області реального світу; виявити, як впливає людський досвід і мислення людей на аналізовану область лексичного складу транспортних засобів.

ЛСП «Транспорт» фіксує відповідну даній сфері дійсності концептуальну область, чи область, відображену свідомістю. Таким чином, досліджуване поле є, з одного боку, лексичною підсистемою, елементи якої співвідносяться з певною сферою дійсності, а з іншого боку, схематизацію досвіду членів мовного колективу в даній сфері - фреймом (складним фреймом, «макрофреймом»).

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАЙМЕНУВАНЬ ТРАНСПОРТУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

.1 Визначення поняття «транспорт» у порівнюваних мовах

Для розуміння, які саме лексеми відносяться до ЛСГ НТЗ необхідно визначити поняття транспорт в українській та англійській мові відповідно.

Під транспортом розуміється сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше. Поняття транспорту містить у собі кілька аспектів, а саме інфраструктуру, транспортні засоби, керування. Транспортними засобами звичайно виступають автомобілі, велосипеди, автобуси, потяги, літаки, і саме лексеми, що використовуються для їх найменування є об’єктом вивчення цієї роботи.

Для ЛСГ НТЗ лексичною домінантою, тобто лексичною одиницею, в якій понятійний компонент пересування знаходить найбільш чітку і повну реалізацію, є українські лексеми транспорт і машина та англійські лексеми transport та vehicle. Для розуміння особливостей значення зазначених лексем розглянемо їх словникові дефініції:

укр. транспорт ‘галузь народного господарства, що різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння, переміщення вантажів і т. ін.’ ;

укр. машина ‘транспортний засіб (автомобіль, танк, літак і т. ін.), що рухається завдяки якомусь механізмові’;

англ. transport ‘система або засоби перевезення людей або товарів з місця на місце’;

англ. vehicle ‘щось, що використовується для перевезення людей або товарів, особливо на землі, як наприклад автомобіль, грузовик ’.

Наведені тлумачення свідчать про різницю у словниковій репрезентації поняття транспорт, адже в українській мові це насамперед галузь господарства, а в англійській - система засобів перевезення. Також тільки в англійській мові є лексема на позначення будь-якого транспортного засобу.

Порівняйте також лексико-семантичні варіанти цих лексем у мовах дослідження (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Лексико-семантические варианты слов с общим значеним транспорт

Лексико-семантичні варіанти

Мови

англ.

укр.

transport

vehicle

транспорт

машина

Галузь народного господарства, що різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння, переміщення вантажів і т. ін.

Той чи інший вид перевізних засобів.

Партія вантажів, доставлених або призначених для доставки куди-небудь.

Морське або повітряне судно для перевезення солдатів або поставок

Те, що використовується для вираження та поширення ідеї, думки і т.д

Фільм, телевізійна програма і т.д., яки зроблени, щоб привернути увагу громадськості

У рамках даного дослідження були виділені наступні ЛСГ слів із загальним значенням транспорт: галузь народного господарства, що різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння, переміщення вантажів і т. ін.; той чи інший вид перевізних засобів; партія вантажів, доставлених або призначених для доставки куди-небудь; морське або повітряне судно для перевезення солдатів або поставок; те, що використовується для вираження та поширення ідеї, думки і т.д.; фільм, телевізійна програма і т.д., яки зроблени, щоб привернути увагу громадськості.

Спираючись на отримані дані таблиці 2.1, можна зробити наступні висновки. В англійській мові були відзначені всі ЛСВ слів із загальним значенням транспорт, а в українській мові - за винятком ЛСВ «те, що використовується для вираження та поширення ідеї, думки і т.д.» та «фільм, телевізійна програма і т.д., яки зроблени, щоб привернути увагу громадськості». Таким чином, англійська мова характеризується більшою кількістю ЛСГ слів із загальним значенням транспорт, ніж украінська мова.

.2 Кількісна характеристика ЛСГ найменувань НТЗ в українській та англійській мовах

Поряд із лексемами, що належать до найменувань транспортних засобів за своїм основним значенням, до складу даної ЛСГ входять лексеми, для яких найменування транспортних засобів є похідним значенням (табл. 2.2). Налічується 32 лексеми з похідним значенням, що входять до досліджуваної ЛСГ.

Таблиця 2.2

Кількісна характеристика лексем з основним і похідним значенням

№

Тип значення

Мови

Разом

англ.

укр.

Основне

183 (86%)

134 (96%)

317

Похідне

32 (14%)

6 (4%)

Разом:

213 (100%)

140 (100%)

355

При цьому в українській мові спостерігаємо незначну кількість слів (6 ЛО, 4%), для значення транспортного засобу є другорядним, наприклад: укр. посудина ‘виріб з глини, скла, металу тощо, який використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для зберігання харчових продуктів’ → ‘ розм. судно, човен, корабель і т. ін. ; кран ‘трубку з затвором, прикріплену до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуару для впливання рідини, випускання газу’ → ‘механізм для підіймання й переміщення вантажів’.

Серед найменувань транспортних засобів також можна виокремити моносемантичні (190 ЛО) та полісемантичні (179 ЛО) лексеми (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Кількість моносемантичних та полісемантичних найменувань ТЗ

№	Тип лексеми	Мови		Разом
		англ.	укр.
1.	Моносемантичні	107 (48%)	83 (55%)	190
2.	Полісемантичні	114 (52%)	69 (45%)	183
Разом		221 (100%)	152 (100%)	373

З даної таблиці бачимо, що з 373 досліджуваних лексем 190 - моносемантичні, проте співвідношення моносемантичних та полісемантичних лексем в двох мовах відрізняються, зокрема, в англійській мові полісемічних лексем значно більше - 114 ЛО, а в українській мові - 69 ЛО. Це можна пояснити полісемічністю англійської мови. Наприклад, англ. лексема banger має значення ‘старий автомобіль в поганому стані’, а також може позначати ‘вид галасливого феєрверку’; англ. rocket це не ‘тільки літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном’, а ще це ‘рослина з зеленим листям і сильним смаком, яку їдять сирою в салатах’. Звичайно, в українській мові існують полісемантичні лексеми, такі укр. машина ‘транспортний засіб (автомобіль, танк, літак і т. ін.), що рухається завдяки якомусь механізмові, а також це ‘механізм або комплекс механізмів, призначений для виконання корисної роботи шляхом перетворення одного виду енергії на іншу’, але все ж переважають більше моносемантичні лексеми, наприклад, автобус ‘багатомісний автомобіль для перевезення пасажирів’; човен ‘невелике, перев. веслове судно’; скутер ‘швидкохідне спортивне судно’ та ін.

.3 Лексико-семантична класифікація найменувань транспортних засобів

З огляду на те, что найменування транспортніх засобів дуже часто вивчаются лінгвістами було розроблено дуже детальні їх класифікаціі. Так, зустрічаються праці, в яких виділяється 47 лексико-семантичних груп і лексико-семантичних мікрополів, деяки з них представлені нижче.

			англ.	укр.
1)	За середовищем пересування	по землі	bicycle	велосипед
		в атмосфері	aircraft	літак
		у космосі	spacecraft	космічний корабель
		над водою	catamaran	катамаран
		під водою	U-boat	німецький підводний човен
2)	За складом об’єктів	прості	train	поізд
		складні	convoy	конвой
3)	За самостійністю приведення в рух	самохідні	ark	ковчег
		несамохідні	handbarrow	ручний візок
4)	За розміром	великі	polacca	полякра
		невеликі	hoy	баржа	За джерелом руху	зі своїм двигуном	motorcar	легковий автомобіль
		з мускульною тягою ніг	bycicle	велосипед
		з мускульною тягою рук	rowboat	човен
		з тваринною тягою	dogcart	візок, запряжений собаками
		з машинною тягою	dragster	автомобіль, що бере участь в гонках
		рухаються за рахунок потоку повітря	paraglider	параплан

Використання традиційного словникового підходу дозволило виділити у складі ЛСГ «Транспорт» три основних групи найменування видів транспорту: 1) «Водний транспорт»; 2) «Наземний транспорт»; 3) «Повітряний транспорт» (див. табл. 2.4.)

Таблиця 2.4

Лексико-семантична класифікація найменувань транспортних засобів в українській та англійській мовах

№	Мова Підгрупа	Англійська	Українська	Разом
1	Наземний транспорт	90 (47%)	92 (50 %)	182
2	Повітряний транспорт	45 (30 %)	41 (22 %)	86
3	Водний транспорт	55 (23 %)	50 (28%)	105
	Разом	190 (100%)	183 (100%)	373

Аналіз англійських та українських найменувань транспортних засобів дозволив виділити 3 підгрупи: «Наземний транспорт», «Повітряний транспорт» та «Водний транспорт». Найменування транспортних засобів нерівномірно розділяються на підгрупи. Найчисленнішою в обох досліджуваних мовах є підгрупа «Наземний транспорт», що нараховує 182 лексеми. Таку кількість лексем у даній підгрупі можна пояснити важливістю та широким використанням НТЗ, позначуваних ними, у повсякденному житті людей, наприклад, англ. car ‘автомобіль’, bus ‘автобус’, train ’поїзд’, lorry ‘грузовик’, bicycle ‘велосипед’, motorcycle ‘мотоцикл’, truck ‘вантажівка’, tram ‘трамвай’, trolleybus ‘тролейбус’, dogcart ‘візок, запряжений собаками’, tractor ‘трактор’, dragster ‘автомобіль, що бере участь в гонках’, carriage ‘вагон’, coach ‘карета’, crane ‘кран’, subway ‘метро’, chariot ‘колісниця ’та укр. таксі, інвалідне крісло, фургон, трактор, самокат, танк та інші.

На другому місці група «Водний транспорт», що включає такі лексеми як англ. hydroplane ʻгідропланʼ, cruiser ‘крейсер’, canoe ‘байдарка’, catamaran ‘катамаран’, boat ‘човен’, gondola ‘гондола’, ocean liner ‘океанський лайнер’, steamship ‘пароплав’, vessel ‘судно’ та укр. шлюпка, корабель, човен, пароплав, яхта та інші.

Найменш численою є підгрупа «Повітряний транспорт», наприклад: англ. airplane ʻаеропланʼ, hot air balloon ʻ повітряна куля ʼ, magic carpet ʻчаріний килимʼ, rocket ʻракетаʼ, helicopter ‘вертоліт’ та укр. вертоліт, космічний човник, літак та інші.

Далі наведена схема, що дає уявлення про розподілення лексем, які належать до різних підгруп, в англійській та українській мовах (таблиця 2.4, рис. 2.1.).

Рис.2.1 Розподілення найменувань транспортних засобів за підгрупами в українській та англійській мовах.

Таким чином, маємо зазначити, що загальна класифікація транспортних засобів в обох мовах ідентична, бо згідно з лінгвокультурним компонентом, в обох лінгвокультурах склалися однакові поняття про певні засоби пересування.

Розглянемо кожну з підгруп детальніше.

.3.1 Підгрупа «Наземний транспорт»

Як зазначено вище, у ЛСГ «Транспортні засоби» широко представлена група слів, що входять до підгрупи «Наземний транспорт», яку умовно поділяємо на дві частини - цивільний (98 ЛО) й промисловий (84 ЛО) транспорт (див. таблицю 2.5).

Таблиця 2.5

Класифікація наземних транспортних засобів

№	Підгрупа	Мова		Разом
		англ.	укр.
1.	Цивільний транспорт	47 (58 %)	51 (51 %)	98
2.	34 (42 %)	50 (49 %)	84
Разом:		81 (100%)	101 (100%)	182

Промисловий транспорт представлен широким колом назв, як в українській вантажівка, транспортер, завантажувач самоскид, фургон та ін., так і в англійській мові excavator ʻ екскаватор ʼ, transporter ‘транспортерʼ, panel truck ʻ фургон ʼ, cart ʻколісниця ʼ, dump truck ʻсамоскидʼ, crane ʻпідйомний кранʼ, тощо.

Цивільний транспорт поділяеться на ТЗ, які працюють на бензині: англ. bus ‘автобус, minibus ‘мікроавтобус’, sedan ‘седан’, pick-up ‘пікап’ , hatchback ‘хетчбек’, taxi ‘таксі’ ,trailer ‘причіп’ , limousine ‘лімузин’ , all-terrain vehicle ‘всюдихід’, укр. вантажівка, мотоцикл, грузовик та ТЗ, які працюють на електриці: train ‘ поїзд’ , tram ‘трамвай’, subway ‘ метро’, cable car ‘канатна дорога’ та укр. тролейбус, електричка.

Приклади НТЗ, що працюють на бензині: англ. car ‘автомобіль’ - транспортний засіб з чотирма колесами і двигуном, який використовується для переміщення з одного місця в інше; укр. Автомобіль - транспортний засіб на колісному (рідше напівгусеничному або іншому) ходу з власним двигуном для перевезень по безрейкових шляхах; англ. bus ‘автобус’ - це великий транспортний засіб для перевезення пасажирів за за окрему плату; укр. автобус - транспортний засіб, що працює на бензині, призначений для перевезення пасажирів.

НТЗ, які працюють від фізичної сили: англ bicycle ‘велосипед’ - це транспортний засіб з колесами, на якому ви можете сидіти та натискувати ногами на педалі.; укр. велосипед - апарат для їзди, самокат на двох або трьох колесах, що приводяться в рух ногами (за посередництвом педального механізму).

Також НТЗ мають переносні метафоричні та метонімічні значення. Серед НТЗ у порівнюваних мовах можно виділити особливості, що притаманні найменуванням промислових ТЗ тількі в одній із мов. Наприклад, англ. excavator та укр екскаватор мають приблизно однакові перші значення, порівняйте тлумачення англіскої лексеми ‘велика машина, яка риє і переміщує землю та грунт’ і української ‘машина для виїмки, підйому і переміщенні грунту, при різних земляних роботах’, але тільки в англійській мові лексема excavator ‘екскаватор’ позначае також ‘людину, яка риє, щоб знайти речі, які були поховані під землею протягом тривалого часу’. Лексема bus ‘автобус’ в англійській мові також позначає ‘схему, яка з'єднує основні частини комп'ютера таким чином, що сигнали можуть бути відправлені з однієї частини комп'ютера на іншу’. А в українській мові лексеми автобус не має такого значення.

Цікаво те, що в англійській мові у лексеми tank першим значенням є ‘бак’, ‘цистерна’, а другим являється ‘важкий військовий автомобіль, який має великий пістолет і працює на двох металевих стрічках, які йдуть навколо колеса’, а в українській мові навпаки.

2.3.2 Підгрупа «Повітряний транспорт»

Наступна за чисельністю виділена підгрупа ТЗ - це «Повітряний транспорт». До її складу входить 86 лексем (45 українських та 41 англійських), що називають авіаційни види транспорту. До даної групи входять такі лексеми як укр. дельтаплан, літак, мускулоліт, параплан та англ. airplane ‘літак’, seaplane ‘гідролітак’, hydroplane ‘гідроплан’, chopper ‘вертоліт’.

Серед особливостей НТЗ у порівнюваних мовах можна виділити такі, що використовуються у повітряних цивільних ТЗ: англ. airplane ‘транспортний засіб, який літає за допомогою крил та одного або кількох двигунів’, укр. літак ‘літальний апарат важчий за повітря з двигуном і нерухомими крилами’, англ. bomber ‘літак, який несе і кидає бомби’, укр. бомбардувальник - бомбардувальний літак та розм. льотчик такого літака.

Також цікаво те, що в англійській мові є найменування, які не зустрічаються в українській мові, наприклад лексема найменування космічних ТЗ spacecraft ‘космічний корабель’ має не тільки значення як : транспортні засоби, що використовуються в просторі, а ще - це людина, яка подорожує в просторі , а в українській мові ця лексема має лише значення -космічний літальний апарат, призначений для польоту людей. Лексема англ.‘bomber’ бомбардувальник’ має друге значення, якого не має в українській мові - людина, яка приховує бомбу десь для того, щоб щось зруйнувати.

.3.3 Підгрупа «Водний транспорт»

До даної підгрупи входить 105 лексичних одиниць (55 в англійській мові та 50 в українській), що позначають вид транспорту, що перевозить вантажі та / або пасажирів по водних шляхах сполучення, як природним (океани, моря, річки, озера), так і штучним (канали, водосховища). Тут бачимо такі різноманітні види транспорту як укр. яхта, ковчег, круїзне судно, та англ. tanker ‘танкер’ , cruise liner ‘круїзний лайнер’ , sailboat ‘парусник’.

Крім того, цю ЛС підгрупу поділимо ще на три частини:

) водні промислові ТЗ: sealer ‘звіробійне судно’, whaler ‘китобійне судно’ , freighter ‘вантажне судно’ , укр. танкер, звіробійне судно, китобійне судно та ін..

) водні цивільні ТЗ: ship ‘корабель’, boat ‘човен’ , cruise liner ‘круїзний лайнер’, cruise ship ‘круїзне судно’, steamer ‘пароплав’, yacht ‘яхта’; укр. ковчег, байдарка, барка. 3) надводні військові ТЗ: destroyer ‘винищувач’ , corsair ’корсар’, battle ship ‘броненосець’, battle cruiser ‘крейсер’, укр. фрегат, вертоліт вогневої підтримки та інші.

Серед НТЗ у порівнюваних мовах можно виділити особливості , що існують у водних ТЗ: англ. boat ‘це транспорт, який подорожує по воді’, укр. човен ‘невелике судно для плавання по воді’; англ. barge ‘судно, яке перевозить людей та вантаж’, укр. баржа ‘велике вантажне судно, що плаває своїм ходом або на буксирі’.

Семантично ми маємо деякі розбіжності у співставлюваних лексемах. Отже це обумовлено мовною культурою світу, відображеною у досліджуваних мовах.

.4 Системні відношення між найменуваннями транспортних засобів

Синонімічні та антонімічні відношення ‒ два найбільш важливих, конструктивно значущих види семантичних зв'язків слів у структурі ЛСГ.

У результаті дослідження даної ЛСГ можна говорити про три типи парадигматичних відносин між лексемами, що належать до неї: антонімічні та синонімічні, гіперонімічні.

.4.1 Антонімічні відносини

Відомо, що в антонімічні відносини вступають слова, що виражають поняття, які лежать на протилежних кінцях спільної шкали вимірювання. Антоніми - це слова з протилежним лексичним значенням, однак поєднані певним спільним фактором. Але деякі слова в антонімічні відносини вступати не можуть - зокрема, конкретні іменники та терміни - бо у багатьох із них неможливо виділити два крайніх прояви або стани. Відтак, оскільки більшість назв транспортних засобів є конкретними іменниками або термінами, що позначають певні поняття, антонімічні відносини можна виявити лише між тими найменуваннями, значення яких залучає певні якості. Наприклад, в англійській підгрупі «Транспорт» бачимо лексеми англ. car (‘легковий автомобіль’) та англ. truck (‘вантажний автомобіль’), що можуть вступати в антонімічні відносини на підставі протилежності ознак (легковий-вантажний).

.4.2 Синонімічні відносини

Синоніми - це слова, близькі за значенням і різні за звучанням, зазвичай вони відрізняються відтінками значення і сферами вживання. У досліджуваній ЛСГ в обох мовах можна побачити значну кількість лексем, що вступають між собою у відносини синонімії. Так, ми бачимо декілька лексем на позначення поняття «cудно» в обох мовах: укр. човен, пароплав, корабель, катер; англ. ship, vessel, boat, nave, barque, ark. Всі ці слова називають одне й те ж поняття, але мають свої відтінки значення.

Ще одним прикладом синонімії можна вважати англомовні лексичні одиниці на позначення автомобілю: car ‘автомобіль’ , vehicle ‘автомобіль’, automobile ‘ автомобіль’, auto ‘автомобіль’ , motor vehicle ‘автомобіль'.

.4.3 Гіперонімічні (видо-родові) відносини

Гіперонімічні відносини пов'язують слово, що позначає загальне родове поняття, зі словами, що позначають окремі поняття. Враховуючи таке визначення, можемо побачити, що наприклад такі лексеми як англ. lorry є гіперонімами по відношенню до тематичної групи найменувань вантажних засобів транспортування.

В англійській мові назви доріг (road), мостів (bridge) є гіперонімом для більш вузьких понять: Lancaster Turnpike ‘Ланкастерская платная дорога’, Golden Semi-Circle ‘Золотое полукольцо’, Interstate 80 ‘межштатная автомагистраль I-80’, Washington Bridge ‘Мост Джорджа Вашингтона’, Lincoln Tunnel ’ туннель Линкольна’.

Висновки до розділу 2

Поняття «транспорт» охарактеризоване у мові сукупністю лексико-семантичних засобів, що дозволяє проводити порівняльний концептуальний аналіз ключових членів досліджуваного поля в англійській та українській мові; проводити перекладознавчий аналіз досліджуваного поля, і обґрунтовувати необхідні вимоги для досягнення адекватності перекладу його конституентів російською мовою.

Для досліджуваної ЛСГ ядром є лексема англ. transport/укр. транспорт, тому що вона виконує роль інтегральної семи, яка об’єднує всі елементи ЛСГ. Англійська мова містить такий синонім даної лексеми як vehicle, а укр.машина що є більш узагальнюючими поняттями.

В ході дослідження серед найменувань рідин було виділено наступні тематичні групи: 1) ‘наземний транспорт’, 2)‘водний транспорт, 3) ‘повітряний транспорт’. Найбільшою за кількістю є група «Наземний транспорт», що в свою чергу поділяється на 2 підгрупи: «Цивільний транспорт» та «Промисловий транспорт». Кожна з виділених підгруп характеризується синонімічними та антонімічними відношеннями.

Найменування транспортних засобів в досліджуваних мовах поділяються на моносемантичні та полісемантичні. Серед дібраних лексичних одиниць переважають моносемантичні лексеми, проте в англійській мові співвідношення моносемантичних та полісемантичних лексем відрізняється від співвідношення в українській мові: якщо в українській мові полісемантичні лексеми складають лише 54% від загальної кількості, то в англійській мові ця кількість досягає 52%.

Маємо зазначити, що загальна класифікація транспортних засобів в обох мовах ідентична, бо згідно з лінгвокультурним компонентом, в обох лінгвокультурах склалися однакові поняття про певні засоби пересування.

У результаті дослідження даної ЛСГ можна говорити про три типи парадигматичних відносин між лексемами, що належать до неї: антонімічні та синонімічні, гіперонімічні. Слід зазначити, що найменш розвинутими є антонімічні відносини, адже більшість НТЗ є конкретними іменниками.

ВИСНОВКИ

Лакуна (у широкому сенсі) - національно-специфічний елемент культури, який знайшов відповідне відображення в мові та мові носіїв цієї культури, який або повністю не розуміється, або недостатньо розуміють носіями іншої лінгвокультурах в процесі комунікації.

У лінгвістичній літературі існує ряд робіт, в яких приділяється увага лексиці транспортної тематики. Лінгвокультурологічне дослідження ЛСП «Транспорт» з позицій традиційної структурної лінгвістики в поєднанні з підходами когнітивної лінгвістики дало можливість вивчити особливості пізнавальної діяльності мовного колективу в даній сфері через її мовне уявлення; об'єднати власне лінгвістичне дослідження з вивченням відповідної предметної області реального світу; виявити, як впливає людський досвід і мислення людей на аналізовану область лексичного складу транспортних засобів.

Лінгвокультурологічного дослідження ЛСП «Транспорт» з позицій традиційної структурної лінгвістики в поєднанні з підходами когнітивної лінгвістики дало можливість вивчити особливості пізнавальної діяльності мовного колективу в даній сфері через її мовне уявлення; об'єднати власне лінгвістичне дослідження з вивченням відповідної предметної області реального світу; виявити, як впливає людський досвід і мислення людей на аналізовану область лексичного складу найменувань транспортних засобів.

Когнітивний аналіз ЛСП «Транспорт» показав, що досліджуване поле є сукупністю одиниць, повʼязаних загальною предметною сферою, і одночасно схемою пізнавального досвіду членів мовного колективу в даній сфері. Концептуальний аналіз ЛСП «Транспорт» дозволив виділити наступні ключові концепти аналізованої області знання: 1) наземний транспорт, 2) водний траснспорт; 3) повітряний транспорт.

Когнітивне членування реальності, пов'язаної з автомобілем, у свідомості американців та українців має багато спільних рис, тому що більшість концептів досліджуваної галузі знання є загальнолюдськими. У той же час історичні та культурологічні фактори суттєво впливають на вербалізацію і угруповання ключових концептів у НТЗ і українською мовою.

Так, аналіз ключового концепту transportation показав, що пов'язані з основною функцією автомобіля (перевезенням) знання, що зберігаються у свідомості американців та українців, мають культурно-обумовлену специфіку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Апресян Ю. Д. Избранные труды / Ю. Д. Апресян. - Т.1. Лексическая семантика : синонимические средства языка. - М., 1995. - 472 с.

Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова. - М., 1999. - 896 c.

Бачкур Р. А. Структура словотвірних парадигм іменників на позначення свійських тварин // Актуальні проблеми українського словотвору. - Івано-Франківськ, 2002. - с.354-364.

Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика <http://urss.ru/cgi-bin/db.pl?lang=Ru&blang=ru&page=Book&id=77139>. - Высшая школа, 1990. - 176 с.

Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография - М., 1997. - С. 37-80.

Воркачев С. Г. Постулаты лингвоконцептологии // Антология концептов. - Т. 1. - Волгоград, 2005. С. 10-13.

Грот Я. Филологические разыскания. Материалы для словаря, грамматики и истории русского языка, [4 изд.] СПБ, 1999. - 23 c.

Давыдова Н. В. Структура словообразовательных парадигм вещественных существительных в современном русском языке (злаки, металлы, драгоценные камни): Автореф. дисс. … канд. филол. наук. М., 1989. 16 с.

Денисюк Л. Н. Словообразующий потенциал вещественных существительных в современном русском языке: Автореф. дисс. … канд. филол. наук. К., 1988. 20 с.

Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії. - Донецьк: Юго-Восток, 2007. - 41 c.

Іванова Н. Д. Про будову мовної моделі світу або її фрагмента (на матеріалі мікрополя українських прикметників із семою 'характер поверхні') // Культура народов Причерноморья <http://elib.crimea.edu/index.php?option=com_content&task=view&id=26>. ‒ Том № 17.

Кобозева <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%B2%D0%B0,_%D0%98%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0> И. М. Лингвистическая семантика <http://urss.ru/cgi-bin/db.pl?lang=Ru&blang=ru&page=Book&id=79472>. - Едиториал УРСС <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB_%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A1>, 2000. - 352 с.

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. - К.: Академія, 2000. - 30 c.

Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / В.В. Красных. - М., 2002. - 84 c.

Лайонз Джон. Лингвистическая семантика. Введение. - Языки славянской культуры, 2003. - 400 с.

Левицький Ю. М. Мови світу: енциклопедичний довідник. - Львів, 1998. - 54 c.

Малюга А. Ф. Найменування явищ природи у зіставному аспекті : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / А. Ф. Малюга / Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2010.

Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология. - К.: Знання, 2004. - 87 c.

Манерко Л. А. Язык современной техники: ядро и периферия: Монография / РГПУ им. С. А. Есенина. Рязань, 2000. - 140 с.

Мещанинов И. И. Члены предложения и части речи - Л., 1978. - 157 c.

Микитин О. Д. Структурно-семантична типологія словотвірних парадигм іменників у сучасній українській мові: Дис. ... канд. філол. наук. Івано-Франківськ, 1998. - 180 с.

Михайлов H. H. Страноведческий аспект лексического фона слов с культурным компонентом // Лингвострановедческое описание лексики английского языка: Сб. науч. трудов. -М.: МГПИ, 1983. - 34-42 c.

Морозов А. Ю. Выразительные возможности рекламного текста (на материале американской рекламы): Дисс . канд. филол. наук. -М.:МГУ, 2001. - 181 с.

Низамутдшова Ф. Н. Национально-культурная специфика фразеологических единиц в британском и американском вариантах английского языка// Английский лексикон в когнитивно-дискурсивной парадигме: Сб. науч. трудов. Вып. 457. -М.: МГЛУ, 2001. - 142-149 c.

Павиленис Р. Проблема смысла. Современный логико-семантический анализ языка. - М., 1983. - 180 c.

Пиаже Ж. Схемы действий и усвоение языка.- В сб.: Семиотика <http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/1083/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0>. - М., 1983. - 30 c.

Покровский М. М., Избранные работы по языкознанию, - М., 1999. - 67-69 c.

Потебня А. А. Мысль и язык // Полное собрание сочинений. - К., 1993. - Т.1.

Проценко І. Ю. Структурно-семантична характеристика лексики на позначення віку людини в іспанській та українській мовах: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / І. Ю. Проценко ; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2010. - 20 с.

Пугачев И. А. Структура словообразовательных парадигм названий лиц в современном русском языке: Автореф. дис. … канд. филол. наук. - М., 1987. - 14 с.

Резанова З. И. Словообразующие возможности существительного: Автореф. дисс. … канд. филол. наук. Томск, 1983. - 18 с.

Русак Д.А. Англо-русский словарь новых автомобильных терминов, выражений, сокращений и автомобильного жаргона // Живой язык. Вып. 5. -М.: АОЗТ «ЭТС», 1995. - 50 с.

Сафонкина С. А. О способе представления энциклопедической и лингвострановедческой информации в толковом словаре // Лингвострановедческое описание лексики английского языка: Сбор. науч. трудов. М.: МГПИ, 1983. - 105-114 c.

Скварок О. А. Структура словотвірних парадигм іменників-назв одиниць виміру часу // Вісник Прикарпатського університету: Філологія. Випуск IV. Івано-Франківськ, 1999. - 143-151 с.

Сорокин Ю. С. Развитие словарного состава русского литературного языка 90-х г. 20 в., М.-Л., 1995. - 38-67 с.

Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А.Корнійчук, К.Тищенко. - К., 1998. - 90 с.

Томахин Г. Д. Лингвистические аспекты линвострановедения // Вопросы языкознания, №6, 1986. - 113-118 с.

Томахин Г. Д. Реалии-американизмы. - М.: Высш.шк., 1988. - 240с.

Томахин Г. Д. Теоретические основы лингвострановедения (На материале лексических американизмов английского языка): Автореф. дис. . докт. фи-лол. наук. - -М.: Дипломат. Акад.наук, 1984. - -32 с.

Трубачёв О. Н., Ремесленная терминология в славянских языках. (Этимология и опыт групповой реконструкции). - М., 1996 -76 с.

Уфимцева A. A. Роль лексики в познании человеком действительности и в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира. М. : Наука, 1988. - 108-140 с.

Уфимцева A. A. Теории «Семантического поля» и возможности их применения при изучении словарного состава языка // Вопросы теории языка всовременной зарубежной лннгвистике/Под ред. Р.А.Будагова, М.М.Гухман. - М.: Изд. Акад.наук СССР, 1961. - 30-63 с.

Юсупов У.К. Сопоставительная лингвистика как самостоятельная дисциплина // Методы сопоставительного изучения языков. - М., 1988. - 3-16 с.

Якобсон Р. В поисках сущности языка. - В сб.: Семиотика <http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/1083/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0>. - М., 1983 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і

допов.) / Уклад. і голов. Ред.. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун»,

. - 1728 с.J.-P. The automobile revolution: the impact of an industry/Transl. from French by J.M.Laux. -Chapel Hill, N.C.: University of North Carolina Press, 1982. - 335 p.R. J. Railroad ferries of the Hudson: and stories of a deckhand. -New York: Fordham University Press, 1999. - 276 p.K.L. American Roots: readings on U.S. cultural history. Addison Wesley Longman, 2001. - 218 p.B. The station wagon, its saga and development. -New York: Vantage press, 1975. - 86 p.and the city: the automobile, the built environment, and the daily urban life (The)/ Ed. by M.Wachs and M.Crawford. -Ann Arbor: University of Michigan Press, 1992. - 325 p.Crystal D. Cambridge Encyclopedia of the English Language (The). Cambridge: Cambridge University Press, 1999. - 489 p.D. The English Language. Penguin Books, 1990. - 288 p.J.L. Toward a social history of American English. Berlin; New York: Mouton, 1985. - 301 p.W Edgar CM. Among the New Words//American Speech, Vol. 76, No. 2, Slimmer 2001. - Tuscaloosa, Ala.:, University of Alabama Press for the American Dialect Society, 2001. - 177-197 p.A. American and British English //Landmarks of American Language & Linguistics, vol. 1. -Washington, D.C.: Materials Development and Review Branch, English Language Programs Division, United States Information Agency/Ed. byF.Smolinski, 1993. - 191-197 p.A.H. American English. New York: Oxford University Press, 1980. - 192 p.H.L. The American Language: An inquiry into the development of English in the United States. -New York: Knopf, 1963. - 777 p.Dictionary of English, Revised Edition. © Oxford University 2005.

Лексико-семантичний аналіз найменувань транспорту в англійській та українській мовах

Лексико-семантичний аналіз найменувань транспорту в англійській та українській мовах

Похожие работы на - Лексико-семантичний аналіз найменувань транспорту в англійській та українській мовах