Аналіз фігур мовлення та їх функції текстоутворення в англійській мові
Зміст
Вступ
1.1 Застосування фігур мовлення в художній літературі
1.2 Основні види фігур мовлення в художній літературі
1.3 Мовленнєва виразність тропів
1.4 Мовленнєва виразність фігур
1.5 Іронія в мовленнєвій комунікації
1.6 Основні засоби при перекладі фігур мовлення
2. Практична частина. Фігури мовлення та переклад
Висновки і рекомендації
Перелік посилань
Додаток А
Вступ
Випускна робота присвячена аналізу фігур мовлення та їх функції текстоутворення в англійській мові. Як відомо, в лінгвістичних дослідженнях лише деякі стилістичні та граматичні прийоми розглядалися в якості одного із засобів створення текстів.
Під фігурами мовлення розуміють засоби створення тканини тексту, які реалізуються в певному смисловому відрізку, рівному реченню або більшому, ніж речення. В основу класифікації покладено уявлення про те, що деякі прийоми можуть бути не тільки фігурами, але так само належати залежно від задуму автора і граматико-стилістичних особливостей тексту і до тієї чи іншої групи. Перехідні прийоми відносяться до схем. У нашому розумінні схема - це "слайдінг" текстоутворення (від flat. sliding - перехід), тобто залежно від задуму автора, схема може інтерпретуватися в одному тексті, як троп, а в іншому, як фігура мовлення.
Незважаючи на те, що фігурам мовлення ще з античності присвячена чимала кількість робіт (наприклад, роботи Цицерона, Квінтіліана, П. Рамуса, А.Н. Веселовського, С.В. Іллінського, О.С. Ахманової, Т.Г. Хазагерова, JI. C. Ширини, Н.П. Кнехт, О.М. Зарецької, Л. Бенсона, О. Бертона тощо), слід зазначити, що в жодній з них дані прийоми не розглядалися з точки зору лінгвістики тексту. У роботах видатних західних лінгвістів (таких як, наприклад, Е. Булінгер, В. Тайлор, Р. Ланхе, К. Вілер) переважає структурність визначень і класифікацій фігур мовлення. В основному всі вчені вважають фігури лише прикрасою твору або мовлення, але не основним компонентом його побудови та реалізації.
Предметом вивчення є фігури мовлення в англійських художніх текстах та дослідження системи семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.
фігура мовлення англійська мова
Обєктом дослідження є тексти, взяті з твору художньої літератури Ярмарок суєти" (Vanity Fair) англійського автора Вільяма Текерея (William Thackeray) та його перекладні варіанти українською мовами.
Актуальність дослідження полягає в тому, що запропонована робота не тільки продовжує традиції дослідження семантико-синтаксичних прийомів риторики і стилістики, але і розглядає їх у руслі пріоритетно нового напрямку в якості засобу, який формує текст англійською мовою.
Функція текстоутворення для фігур мовлення не має чіткого опису в сучасній теорії мови, незважаючи на те, що в текстових умовах і в системі засобів вираження провідних категорій - персональності та когерентності - їм належить значна роль.
Метою роботи є опис структурних, семантичних і функціональних особливостей і фігур мовлення в якості типової ознаки художнього тексту, а також опис та аналіз їх функції текстоутворення.
Для досягнення даної мети в роботі ставляться наступні завдання:
класифікувати і дати визначення фігурам мовлення як основним компонентам текстоутворення;
визначити динаміку вживання фігур у художньому тексті англійською мовою та особливості їх перекладу українською;
виявити категорії тексту, які формуються за допомогою фігур мовлення;
описати специфіку реалізації фігур мовлення в текстоуворенні.
Методи дослідження. Випускна робота спирається на діалектичний принцип пізнання дійсності, що складається в обліку загального зв'язку явищ у природі, суспільстві та свідомості, закону переходу кількісних змін у якісні, уявлення про діалектичні поняття конкретного і абстрактного, матеріального і ідеального, індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
Матеріалом для дослідження послужили тексти, взяті з твору художньої літератури Ярмарок суєти" (Vanity Fair) англійського автора Вільяма Текерея (William Thackeray) та його перекладні варіанти українською мовами.
Випускна робота складається з наступних частин: реферат, вступ, аналітична частина, основна частина, висновки та рекомендації, перелік посилань.
1. Аналітична частина
1.1 Застосування фігур мовлення в художній літературі
Спочатку визначимо поняття фігур мовлення. Риторичними, або стилістичними, фігурами називають звороти мовлення, вироблені досвідом конструкції, використовувані для посилення виразності висловлювання. Іноді їх називають фігурами мовлення. Вони, по-перше, спираються на психологію сприйняття мови, збуджують інтерес, привертають увагу до головного, по-друге, враховують закони логіки, правила індукції та дедукції, умовиводи і докази; в них, нарешті, "працюють" закономірності мови - внутрішньотекстові зв'язки, конструкції складного і простого речення. Стилістичні фігури являють собою особливі синтаксичні конструкції, що послуговують для посилення образно-виразної функції мовлення. Синтаксичні фігури мовлення утворюються шляхом особливої стилістично значущості побудови словосполучення, речення або групи речень у тексті.
У синтаксичних фігурах мовлення головну роль грає синтаксична форма, хоча характер стилістичного ефекту значною мірою залежить від смислового наповнення. Під стилістичними засобами маються на увазі мовні одиниці, які використовуються для втілення будь-якого експресивного авторського задуму і створення певних стилістичних ефектів. Виразність мови завжди привертала підвищену увагу як вчених-лінгвістів, так і тих, хто вивчає іноземні мови. Стилістичні засоби можна уподібнити спеціям, які додають у страву обережно, дрібно, на кінчику ножа, а сама страва, тобто мова, складається з зовсім інших, менш гострих і яскравих, нейтральних компонентів - слів і словосполучень неідіоматичного характеру [1, с.34].
В античній риториці поява стилістичних фігур пов'язана з розвитком мовлення, стиранням кордонів сенсу слів і виразів, зникненням необхідності зв'язку назви (слова) з предметом. Фігури мовлення дали можливість появитися новим формам вираження мовлення. Вираз одного змісту різними способами, здатний заплутувати, наводити, впливати на слухача з метою переконання. Стилістичні фігури досягають своєї мети шляхом особливої розстановки слів у реченні, яку можливо розпізнати, визначити й описати. Вони виступають у всіх різновидах мови і в повсякденній мові, але мають особливу важливість в поетичному стилі, сформованому спеціально для художніх цілей. "Риторичні фігури - стилістичні звороти, мета яких полягає в посиленні виразності мовлення. До риторичних фігур ставилися такі стилістичні явища, як антитеза, гіпербола, звернення, вигук, астеізм, градація, прозопопея, іронія, уподібнення, замовчування і т. і. [2, с.44].
Дане визначення відноситься до риторичних фігур, тому що в старовинних поетіках фігури називалися риторичними, а потім фігуральними виражами [3, с.22].
Стилістична фігура - це, насамперед, термін риторики і стилістики. Стилістично значущі мовні звороти спрямовані до того, щоб надати висловлюваній думці певну виразність, це може досягатися перетвореннями в будові фрази і перетвореннями в її змісті, яке виражається в особливому розташуванні слів і інших варіаціях синтаксичної сторони фрази. Одна і та ж думка може бути висловлена в різних словесних виразах: ці словесні варіації і іменуються фігурами [4, с.13].
Крім образотворчих - тропів, серед засобів стилістичних розрізняють виражальні засоби або фігури мовлення. Фігури мовлення не створюють образів, але підвищують виразність мови і підсилюють її емоційність за допомогою особливих синтаксичних побудов: інверсії, риторичного питання, паралельних конструкцій, контрастів і т. і.
Також слід зазначити, що ефект фігур мовлення залежить саме від їх розташування. Стилістичні фігури слід сприймати як невід'ємну частину художнього, емоційно-естетичного цілого, так як впливають вони на читача не окремо, а в зв'язку з художнім цілим. За допомогою стилістичних фігур досягається правильність, точність, чистота, ясність, логічність, багатство і доречність мовлення.
Незважаючи на численність і різноманітність стилістичних засобів, засновані вони все ж на лінгвістичному принципі: зіставленні явищ і встановленні подібностей між ними, на балансі контрасту і еквівалентності, на цьому ж принципі заснований весь механізм мови.
Стилістичні фігури - це синтагматично утворені засоби виразності. Фігури можуть бути розділені на семантичні та синтаксичні. Фігури семантичні утворюються сполученням слів, словосполучень, речень або більших відрізків тексту. До них відносяться порівняння, каламбур, антитеза, оксюморон. Фігури синтаксичні утворюються шляхом особливої стилістично значущої побудови словосполучення, речення або групи речень у тексті. У синтаксичних фігурах мовлення головну роль грає синтаксична форма, хоча характер стилістичного ефекту значною мірою залежить від смислового наповнення [7, c.99-124].
Синтаксичні засоби створення експресії різноманітні. До них відносять стилістичні фігури, що представляють собою сильні засоби емфатичної інтонації.
Стилістичні фігури - особливі зафіксовані стилістикою звороти мовлення, застосовувані для посилення експресивності (виразності) висловлювання (наприклад, анафора, епіфора, сімплока, еліпс, ампліфікація, антитеза, оксиморон, парцеляція, паралелізм, градація, інверсія, відсутність сполучника, полісиндетон, хіазм, замовчування та ін.) Іноді до стилістичних фігур відносять тропи, а також незвичайні словосполучення, мовні звороти, що виходять за рамки мовної норми [6, c.178].
1.2 Основні види фігур мовлення в художній літературі
Стилістична фігура це, насамперед термін риторики і стилістики. Стилістично значущі мовні звороти спрямовані до того, щоб надати висловлюваної думки певну виразність, це може досягатися перетвореннями в будові фрази і перетвореннями в її змісті, які виражається в особливому розташуванні слів і інших варіаціях синтаксичної сторони фрази. Одна і та ж думка може бути висловлена в різних словесних виразах: ці словесні варіації і іменуються фігурами [15, с.123].
Крім образотворчих - тропів, серед засобів стилістичних, розрізняють виражальні засоби або фігури мовлення. "Фігури мовлення не створюють образів, а підвищують виразність мови і підсилюють її емоційність за допомогою особливих синтаксичних побудов: інверсії, риторичного питання, паралельної конструкції, контрасту і т.д. [13, с.121].
Також слід зазначити, що ефект фігур мовлення залежить саме від їх розташування. Стилістичні фігури слід сприймати як невід'ємну частину художнього, емоційно - естетичного цілого, так як впливають вони на читача не окремо, а в зв'язку з художнім цілим. За допомогою стилістичних фігур досягається і правильність, точність, чистота, ясність, логічність, багатство і доречність мовлення.
Синтаксичні засоби створення експресії різноманітні. До них відносять стилістичні фігури, що представляють собою сильні засоби Емфатичний інтонації.
Стилістичні фігури - особливі зафіксовані стилістикою звороти мови, застосовувані для посилення експресивності (виразності) висловлювання (наприклад, анафора, епіфора, сімплока, еліпс, ампліфікація, антитеза, оксиморон, парцеляція, паралелізм, градація, інверсія [8, с.124].
Вивчення стилістичних фігур, як і тропів, має тривалу історію, перші згадки відносяться до епохи античності. У сучасній науці поглиблене вивчення стилістичних фігур передбачає об'єднання зусиль різних фахівців: у першу чергу лінгвістів, літературознавців, психологів. Сучасна лінгвістика має різноманітні підходи до розкриття теми виразності мовлення.
1.3 Мовленнєва виразність тропів
Мовна виразність і яскравість висловлювань досягається не тільки за рахунок експресивно-стилістичного і оціночно-стилістичного компонентів значення, а й за рахунок того, що слова і словосполучення можуть набувати переносні значення, тобто ставати тропами, або входити до складу стилістичних фігур, які провокують створення образного сенсу. Існують особливі мовні засоби, за допомогою яких оратор добивається емоційно - образного впливу на слухачів: фігури мовлення, тропи, фразеологічні одиниці, гумор. В основі тропа лежить перенесення слова або словосполучення в іншу предметну область із збереженням зв'язку, достатнього для домислювання слухачем заміненого значення. Троп створює художній образ, малює в уяві слухача картину:
Слово "троп" виникло від грецького "tropos", що в основному значенні позначало - поворот, в переносному сенсі - образ. Троп - термін античної стилистики, позначає художнє осмислення та впорядкування семантичних змін слова, різноманітних зрушень у його семантичній структурі. Визначення тропа належить до числа найбільш спірних питань вже в античній теорії стилю. Таке визначення дає нам Літературна енциклопедія. Дійсно термін троп з античних часів був предметом пильної уваги і суперечок з боку риториков і лінгвістів, вже тоді були розроблені детальні класифікації.
Тропи і стилістичні фігури відносять до стилістичних прийомів. Тропи визначені як загальний термін для всіх видів образного вживання слів, словосполук і фонем, прирівнюючи тропи до образотворчих засобів мовлення. Отже, тропами називають вживання слів або словосполук в переносному, образному сенсі: метафори, метонімії, синекдохи і тому подібне.
1.4 Мовленнєва виразність фігур
Риторичними, або стилістичними, фігурами називають мовні звороти, вироблені досвідом конструкції, використовувані для посилення виразності вислову. Інколи їх називають фігурами мовлення. Вони, по-перше, спираються на психологію сприйняття мови, збуджують інтерес, привертають увагу до головного; по-друге, враховують закони логіки, правила індукції і дедукції, висновку і доказу; у них, нарешті, "працюють" закономірності мови - внутрішньотекстові зв'язки, конструкції складної і простої пропозицій.
Стилістичні фігури є особливими синтаксичними побудовами, службовці для посилення образно - виразній функції мови. Синтаксичні фігури мовлення утворюються шляхом особливої стилістично значимої побудови словосполуки, пропозиції або групи пропозицій в тексті. У синтаксичних фігурах мовлення головну роль грає синтаксична форма, хоча характер стилістичного ефекту значною мірою залежить від смислового наповнення. Під стилістичними засобами маються на увазі мовні одиниці, які використовуються для втілення якого-небудь експресивного авторського задуму і створення певних стилістичних ефектів.
Стилістичні засоби можна уподібнити спеціям, які додають в страву обережно, щіпкою, на кінчику ножа, а само страва, тобто мова, складається із зовсім інших, менш гострих і яскравих, нейтральних компонентів - слів і словосполук неідіоматичного характеру.
Дане визначення відноситься до риторичних фігур, оскільки, "в старовинних поетиках фігури. називалися "риторичними", а потім "фігуральними виразами".
1.5 Іронія в мовленнєвій комунікації
Сенс іронії як естетичної категорії в різні епохи істотно видозмінювався. Античності була властива, наприклад, "сократовская іронія", яка висловлювала філософський принцип сумніву і одночасно спосіб виявлення істини. Сократ прикидався однодумцем опонента, підтакував йому і непомітно доводив його погляд до абсурду, виявляючи обмеженість нібито очевидних істин. В "сократовській іронії" естетична гра, насолода діалектикою мислення поєднувалися з пошуками істини і моральних цінностей. В античному театрі зустрічається і так звана трагічна іронія ("іронія долі"), теоретично усвідомлена, однак, лише в новий час: герой упевнений в собі і не відає (на відміну від глядача), що саме його вчинки готують його власну загибель. Таку "іронію долі" нерідко називають об'єктивною іронією. Будучи скептичною за своєю природою, іронія чужа літераторам, орієнтованим на непорушну ієрархію цінностей (бароко, класицизм), як чужа вона була і християнській свідомості, в тому числі середньовічної естетичної думки, байдужою до ігрового початку, сміхової грані буття.
Проблема постійного джерела сміху і пов'язаного з ним дійсного значення сміху була відома вже Цицерону, який, однак, відразу ж оголосив її нерозв'язною.
1.6 Основні засоби при перекладі фігур мовлення
До засобів вираження експресії відносяться: метафора, гіпербола, метонімія, порівняння, алюзії, цитати, крилаті вирази, прислів'я і приказки. При перекладі вони зазвичай служать засобом для додання більшої виразності вихідного тексту. Так само вони служать для кращого вираження почуттів і переживань автора.
Метафора є одним з найважливіших засобів вираження експресії при перекладі. У чому ж полягає особливість метафори?
"Метафора - це мрія, сон мови ("dreamwork of language"). Тлумачення снів потребує співпраці сновидця і перекладача, навіть якщо вони зійшлися в одній особі. Точно так само тлумачення метафор несе на собі відбиток і творця, і інтерпретатора" - так позначив визначення метафори Д. Дeвідсон. С.І. Ожегов в тлумачному словнику називає метафорою:
) вид, троп;
) приховане образне уподібнення [2, с.143].
Класифікація метафор в стилістичній теорії виглядає наступним чином.
. Проста метафора виражена одним чином, але не обовязково однослівна.
. Розгорнута, або розширена, метафора складається із декількох метафорічно застосовуваних слів, що створюють єдиний образ, тобто з низки взаємоповязаних та доповнюючих одна одну простих метафор, що підсилюють вмотивованість образу шляхом повторного з'єднання все тих же двох планів і паралельного їх функціонування.
Так, для створення образу головної героїні в романі Ярмарка суєти" В. Теккерея автор використовує, наприклад, метафору "the picture of youth, unprotected innocence, and humble virgin simplicity", ефект від яких посилюється не без присутності в них живих і красномовних епітетів "innocence, and humble virgin" [35, с.21].
. Традиційними метафорами називають метафори, загальноприйняті в будь-який період або в якому-небудь літературному напрямку. Так, В. Теккерей, описуючи зовнішність головної героїні, широко використовує традиційні, постійні метафоричні епітети як pearly teeth, coral lips, ivory neck, hair of golden wire [35, с.24].
У метафоричному епітеті обов'язкова двухплановысть, вказівка схожісті і відмінності, семантичної неузгодженості, порушення відзначеності. Можливі, наприклад, анімістичні метафоричні епітети, коли неживого предмету приписується властивість живої істоти: an angry sky, the howling storm, або антропоморфний метафорічний епітет, що приписує людські властивості і дії тварині або предмету: laughing valleys, surly sullen bells [18, с.144].
. Особливий інтерес представляє композиційна або сюжетна метафора, яка може поширюватися на весь роман. Композиційна метафора - метафора, що реалізується на рівні тексту. В якості композиційної метафори можна навести чимало творів сучасної літератури, в яких темою є сучасне життя, а образність створюється за рахунок протиставлення її з міфологічними сюжетами. Для більшості людей метафора - це поетичний і риторичний засіб вираження, що належить швидше до незвичайної мови, ніж до сфери повсякденного буденного спілкування.
За відсутності аналога метонімія передається іншими засобами, що вже залежить від перекладача.
При перекладі метонімії як результату роботи механізму мови, важливо враховувати її вживання в контексті, її екстралінгвістичне підгрунтя, якщо таке присутнє, інакше метонімія піддасться спотворенню, а разом з нею і твір втратить свій початковий вигляд.
Прислів'я та приказки відносяться до усної народної творчості. З давніх часів в них люди формували своє ставлення до оточуючого їх світу. Для перекладу прислів'їв і приказок перекладачеві необхідний хоча б мінімальні знання і ерудиція. Не завжди прислів'я мовою оригіналу звучить також, як і на мові перекладу (An attempt is no sin - if you try you may win. - Спроба не катування). Далі дано прислів'я та приказки на прикладі яких можна визначити відмінність в розумінні світу.
У романі В. Текерея Ярмарка суєти" дуже відомим і яскравим є, наприклад, прислівя the world is a looking-glass, and gives back to every man the reflection of his own face, що відомо як Світ - це дзеркало, він кожному відбиває його власне обличчя.
Алюзія, наявність в тексті елементів, функція яких полягає у вказівці на зв'язок даного тексту з іншими текстами або ж відсиланні до певних історичних, культурних і біографічних фактів. Такі елементи називаються маркерами, або репрезентантами алюзії, а тексти і факти дійсності, до яких здійснюється відсилання, називаються денотатами алюзії. Алюзію, денотатом якої є "позатекстові" елементи, тобто події і факти дійсного світу, інколи називають ремінісценцією.
Як відомо основним джерелом крилатих слів і виразів є древня міфологія, історія, біблія, література, театр, кіно, а на сучасному світі - телебачення (у тому числі - мультфільми) і інші засоби масової інформації.
До крилатих слів також відносять популярні цитати діячів науки, історичних осіб. політиків.
Переклад стилістичних одиниць є одному з важливих прийомів перекладу. І на нього слід звертати особливу увагу. Експресія найчастіше зустрічається в художніх текстах.
"Ярмарок суєти" - шедевр Теккерея, його найбільш значний твір, якому він зобов'язаний своєю усесвітньою славою. Він створив роман в розквіті літ. Роботу над книгою він почав в 34 роки, а завершив її в тридцять сім. Теккерей встиг багато пережити на той час: за плечима у нього була вже досить тривала журналістська і літературна діяльність; життєвий і літературний досвід у поєднанні із зрілою думкою і талантом зумовили багатство вмісту і досконалість форми романа.
Теккерей усвідомлював, що цим твором він здійснює значний крок в літературі. Про це можна судити хоч би по тому, що, видаючи роман, він вперше підписав його своїм справжнім ім'ям, тоді як всі попередні вигадування друкував під різними псевдонімами. Серед них, звичайно, виділяється Бекі Шарп. "Хай цей роман без героя, але ми претендуємо. Принаймні, на те, що у нас є героїня", - заявляє Теккерей, маючи на увазі Бекі Шарп. Проте ці слова пройняті іронією. Бекі артистична, приваблива, рішуча, вона володіє розумом, енергією, силоміць характеру, винахідливістю і красою; але от ее зелених очей і чарівної посмішки страшний; Бекі підступна, лицемірна. Користолюбна, в що б те не стало вона хоче бути багатою і "респектабельною". Добиваючись своєї мети, Бекі наводить в рух ярмаркову карусель, але справжньою героїнею в людському, етичному плані Ребека Шарп бути не може. Коли вона вперше з'являється на сторінках романа, неупереджений читач мимоволі проникається до неї симпатією. Як незалежно і невимушено, із зрозумілою і обгрунтованою зухвалістю, обурена бездушшям, лицемірством, несправедливістю, поводиться Бекі, покидаючи пансіон Місіс Пінкертон, пихатої, чванливої і пихатої жінки, пансіон молодих дівиць, де сироту Бекі, дочку бідних батьків, - обдарованого, але безтурботного і такого, що спився художника маловідомої танцівниці, - тримали на положенні парії.
На найперших сторінках "Ярмарки суєти" Ребека з'являється перед нами як уособлення чистоти і непорочності: "She was dressed in white, with bare shoulders as white as snow - the picture of youth, unprotected innocence, and humble virgin simplicity" [35, с.34]. Для створення такого образу автор використовує наступні стилістичні прийоми: порівняння "as white as snow" - білий мов сніг, метафори "the picture of youth, unprotected innocence, and humble virgin simplicity", ефект від яких посилюється не без присутності в них живих і красномовних епітетів "innocence, and humble virgin". Яке ж здивування читача, коли він взнає, що весь цей маскарад був затіяний всього лише з однією метою: підкорити серце Джозефа Седлі. Але це далеко не єдине перевтілення юної інтриганки. Коли ця леді зібралася на прийом до царської особи, вона так само перевтілилася в ангела: "She was in а pink dress that looked as fresh as а rose, her dazzling white arms and shoulders were half covered with а thin hazy scarf through which they sparkled, her hair hung in curls round her heck, one of her little feet peeped out from the fresh crisp fold of the silk - the prettiest little foot in the prettiest little sandal in the finest silk stocking in the world" [35, с.134].
Для того, щоб читач зміг уявити собі яскравий візуалізований образ героїні, У. Теккерей використовує порівняння "dress. as fresh as а rose" - плаття свіже, мов роза, багаточисельні епітети "hazy, fresh, crisp", метафору "shoulders. sparkled" Далі автор кілька разів називає свою героїню "ангелом", та все ж в цьому визначенні криється ні що інше, як нещадна іронія. Перший раз - коли вона була "допущена в придворний рай, про який вона так мріяла" [35, с.45], "When this angel was admitted into the paradise of а Court which she covered." [35, с.23], другий - у момент її повної поразки під час брехливої "сповіді" перед Джозем Седлі: "And she began forthwith to tell her story - а tale so neat, simple and artless, that it was quite evident from hearing her that if ever there was а white-robed angel escaped from heaven to be subject to the infernal machinations and villainy of fiends here below, that spotless being, that miserable unsullied martyr, was present on the bed before Jos - on the bed, sitting on the brandy-bottle" [35, с.78].
У останньому прикладі відчувається іронія, що граничить з сарказмом, збудованому на антитезі з елементами гіперболи: "а white-robed angel escaped from heaven" і "on the bed, sitting on the brandy-bottle." Сутність характеру Бекі Шарп, її життєва мета і засоби обрані нею для досягнення цієї мети, образ її поведінка зовсім не героїчної властивості, що обираються нею для досягнення цієї мети, образ її поведінки зовсім не героїчної властивості.
Метонімія (від грец. metonymia - перейменування) - троп або механізм мови, що складається в регулярному перенесення імені з одного класу об'єктів або одиничного об'єкта на інший клас або окремий предмет, асоційований з даним за залученістю в одну ситуацію.
Вражаюче, але "маленька авантюристка", як називає її В. Теккерей, зовсім не схильна винити себе у всіх своїх поразках і за аморальний спосіб життя, вона вважає за краще шукати причинно-наслідкові зв'язки в людях, що оточують її, і обставинах. Бекі не відбулася на як мати, ні як дружина, ні як особа. Спочатку читач услід за письменником слухає словам Міс Шарп, що міркує про те, як вона піклувалася б про свого дитяти, якби вона не була скута в засобах. У неї з'являється така можливість, з'являться гроші, миле дитя, хлопчик Родон, але виховувати вона його не захоче, не зможе, це чужо її натурі. "She was an unearthly being in his eyes, superior to his father - to all the world, to be worshipped and admired at а distance" [35, с.89] "Mother is the name for God in the lips and hearts of little children, and here was one who was worshipping а stone" [35, с.44]. У першому прикладі особливу увагу привертають гіперболізовані епітети "unearthly" і "superior. to all the world", в другому - антитеза "The name for God" і "а stone", побудована на гіперболізованих метафорах.
2. Практична частина. Фігури мовлення та переклад
Розглянемо випадки вживання метафор у романі В. Теккерея Ярмарок суєти" [35].the present century was in its teens, and on one sunshiny morning in June, there drove up to the great iron gate of Miss Pinkertons academy for young ladies, on Chiswick Mall, a large family coach, with two fat horses in blazing harness, driven by a fat coachman in a three-cornered hat and wig, at the rate of four miles an hour [35, с.1].
Одного сонячного червневого ранку, коли наше сторіччя тільки-но почалося, до високої залізної брами дівочого пансіону міс Пінкертон під'їхала зі швидкістю чотирьох миль на годину велика родинна карета, запряжена парою ситих коней, якими правував гладкий візник, виряджений у перуку й трикутний капелюх.
Автор роботи вважає, що у даному фрагменті тексту використовується метафора гладкий візник у сенсі повний, товстий, і переклад є відповідним оригінальному тексту.
A black servant, who reposed on the box beside the fat coachman, uncurled his bandy legs as soon as the equipage drew up opposite Miss Pinkertons shining brass plate, and as he pulled the bell, at least a score of young heads were seen peering out of the narrow windows of the stately old brick house [35, с.1].
Чорношкірий служник, що дрімав на передку поруч з візником, випростав свої криві ноги, тільки-но екіпаж спинився біля блискучої мідної таблички з прізвищем "Міс Пінкертон", а коли він смикнув за дзвоник, у вузьких вікнах показного старовинного будинку і з'явилося щонайменше два десятки дівочих голівок.
У даному фрагменті тексту використовується метафора black servant" у сенсі чоловік з темним кольором шкіри; автор вважає, що переклад відібражає усі тонкощі сенсу в цьому словосполученні., the acute observer might have recognized the little red nose of good-natured Miss Jemima Pinkerton herself, rising over some geranium-pots in the window of that ladys own drawing-room.
Уважний спостерігач міг би впізнати серед них навіть червоний носик щиросердої міс Джемайми Пінкертон, що майнув над горщечками калачиків у вікні вітальні самої власниці пансіону [35, с.1].
У даному фрагменті тексту використовується метафора red nose у сенсі людина, у якої почервонів ніс; автор вважає, що переклад цієї гіперболізованої метафори є адекватним.
MADAM-After her six years residence at the Mall, I have the honour and happiness of presenting Miss Amelia Sedley to her parents, as a young lady not unworthy to occupy a fitting position in their polished and refined circle [35, с.2].
Після шестирічного перебування Емілії Седлі в пансіоні я діждалася честі й радості відрекомендувати її вам як особу, гідну зайняти відповідне становище у вашому вибраному й вишуканому колі.
У даному фрагменті тексту використовується метафора refined circle у сенсі коло людей, які займають вищий щабель у суспільстві; автор вважає, що переклад цієї гіперболізованої метафори є майже адекватним, дієприкметник refined підкреслюється автором більш яскравим епітетом вишуканий.leaving the Mall, Miss Amelia carries with her the hearts of her companions, and the affectionate regards of her mistress, who has the honour to subscribe herself [35, с.1].
Покидаючи Чізвік, міс Емілія забирає з собою серця своїх. приятельок і щиру прихильність директорки, яка має честь лишитися вашою, шановна пані, вдячною і покірною слугою - Барбарою Пінкертон".
У даному випадку переклад є адекватним, без втрати сенсу речення і емоційного забарвлення.
For whom is this, Miss Jemima? said Miss Pinkerton, with awful coldness [35, с.16].
А цей для кого? - крижаним голосом запитала міс Пінкертон.
У даному випадку переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.
For Becky Sharp, answered Jemima, trembling very much, and blushing over her withered face and neck, as she turned her back on her sister [35, с.16].
Для Бекі Шарп, - відповіла Джемайма, вся тремтячи, й відвернулася, щоб не видно було, як почервоніло її зів'яле обличчя й шия.
У даному випадку перекладі використовується посилення опису емоційного стану головної героїні.
MISS JEMIMA!" exclaimed Miss Pinkerton, in the largest capitals [35, с.16].
МІС ДЖЕМАЙМО! - вигукнула директорка таким тоном, що його можна передати тільки великими літерами.
У даному випадку переклад є адекватним, без втрати сенсу речення.she could not only sing like a lark, or a Mrs. Billington, and dance like Hillisberg or Parisot; and embroider beautifully; and spell as well as a Dixonary itself; but she had such a kindly, smiling, tender, gentle, generous heart of her own, as won the love of everybody who came near her, from Minerva herself down to the poor girl in the scullery, and the one-eyed tart-womans daughter, who was permitted to vend her wares once a week to the young ladies in the Mall [35, с.16].
Емілія не тільки співала, як соловейко чи місіс Біллінгтон, танцювала, як Гілісберг чи Парізо, пречудово гаптувала й знала правопис не гірше за самий Словник, але й мала таке добре, веселе, ніжне, чутливе і щедре серце, що прихиляла до себе кожного, хто спілкувався з нею, від самої Мінерви до убогої, скромної посудниці й дочки сліпої на одне око власниці пекарні, якій дозволено раз на тиждень продавати тістечка вихованкам пансіону.
У даному випадку переклад є адекватним, використовуються гіперболізовані метафори, які є однако зрозумілими в як в мові оригіналу, так і в мові перекладу.why speak about her? It is probable that we shall not hear of her again from this moment to the end of time, and that when the great filigree iron gates are once closed on her, she and her awful sister will never issue therefrom into this little world of history [35, с.17].
Але, зрештою, чи варто приділяти їй стільки уваги? Адже цілком можливо, що відтепер аж до судного дня ми нічого про неї не почуємо, і коли висока, філігранно кована брама школи зачиниться, Джемайма і її грізна сестра назавжди залишаться за нею - і за тісними рамками нашої історії.
Сенс в цій фігурі мовлення при перекладі переданий правильно, але використовували інші слова при перекладі.she is not a heroine, there is no need to describe her person; indeed I am afraid that her nose was rather short than otherwise, and her cheeks a great deal too round and red for a heroine; but her face blushed with rosy health, and her lips with the freshest of smiles, and she had a pair of eyes which sparkled with the brightest and honestest good-humour, except indeed when they filled with tears, and that was a great deal too often; for the silly thing would cry over a dead canary-bird; or over a mouse, that the cat haply had seized upon; or over the end of a novel, were it ever so stupid; and as for saying an unkind word to her, were any persons hard-hearted enough to do so-why, so much the worse for them [35, с.16].
Зате її рум'яне личико пашіло здоров'ям, на устах цвіла усмішка, а очі сяяли найчистішою і найщирішою радістю, за винятком, звичайно, тих хвилин, коли наповнювалися слізьми, а таке траплялося досить часто.
У даному фрагменті переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.Miss Pinkerton, that austere and god-like woman, ceased scolding her after the first time, and though she no more comprehended sensibility than she did Algebra, gave all masters and teachers particulars orders to treat Miss Sedley with the utmost gentleness, as harsh treatment was injurious to her [35, с.17].
Навіть міс Пінкертон, ця сувора й неприступна жінка, перестала її лаяти після першого разу, і хоч вразливе серце вона розуміла не краще, ніж, скажімо, алгебру, а все ж дала всім вихователям і вчителям особливий наказ ставитись до міс Седлі якнай-лагідніше, бо суворість, мовляв, просто шкодила її здоров'ю.
У даному тексті переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.
Well, he is a lofty man of genius, and admires the great and heroic in life and novels; and so had better take warning and go elsewhere [35, с.17].
Ну що ж, він людина високого лету, можна сказати, геніальна, в житті та в романах захоплюється тільки великим і героїчним, тож йому краще врахувати ці застереження і знайти собі якусь іншу розвагу.
Точний переклад геніальна людина передається краще українською метафорою людина високого лету.
Well, then. The flowers, and the presents, and the trunks, and bonnet-boxes of Miss Sedley having been arranged by Mr. Sambo in the carriage, together with a very small and weather-beaten old cows-skin trunk with Miss Sharps card neatly nailed upon it, which was delivered by Sambo with a grin, and packed by the coachman with a corresponding sneer-the hour for parting came; and the grief of that moment was considerably lessened by the admirable discourse which Miss Pinkerton addressed to her pupil [35, с.17].
Та повернемося до своєї розповіді. Самбо поскладав квітки, подарунки, скрині та коробки з капелюшками міс Седлі у карету разом із невеличкою, витертою шкіряною валізкою, до якої була старанно пришпилена картка Ребеки Шарп і яку він подав візникові, шкірячи зуби, а той прилаштував у кареті, і собі зневажливо скривившись. Нарешті настав час прощатися. Але смуток тієї гіркої хвилини трохи згладила блискуча промова, з якою директорка звернулася до своєї вихованки.
У даному тексті переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.came the struggle and parting below. Words refuse to tell it [35, с.17].
Потім відбулося галасливе прощання внизу. Слова тут безсилі.
Вираз words refuse to tell it передається краще українською метафорою слова тут безсилі, переклад не дослівний.was small and slight in person; pale, sandy-haired, and with eyes habitually cast down: when they looked up they were very large, odd, and attractive; so attractive, that the Reverend Mr. Crisp, fresh from Oxford, and curate to the Vicar of Chiswick, the Reverend Mr. Flowerdew, fell in love with Miss Sharp; being shot dead by a glance of her eyes which was fired all the way across Chiswick Church from the school-pew to the reading-desk [35, с.17].
Ребека була маленька, тендітна бліда дівчина з рудими косами, що звичайно ходила, опустивши очі та коли підіймала їх, вони здавалися великими, загадковими й чарівливими, такими чарівливими, що велебний містер Хрумлі, якого щойно спекли в Оксфорді і прислали в Чізвік. заступником в Флауердью, закохався в міс Шарів; вона Вбила його тими очима, стрельнувши ними через усю чізвікську церкву - з лавки для пансіонерок до кафедри.
У даному фрагменті переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.the side of many tall and bouncing young ladies in the establishment, Rebecca Sharp looked like a child [35, с. 19].
Поряд з іншими, високими і квітучими вихованками пансіону, Ребека Шарп здавалася дитиною.
У даному реченні переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.have nourished a viper in my bosom [35, с.22].
Я пригріла в себе на грудях гадюку.
У даному випадку переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.the world began for these two young ladies. For Amelia it was quite a new, fresh, brilliant world, with all the bloom upon it [35, с.23].
Так перед обома дівчатами відкрився світ. Для Емілії то був зовсім незнаний, свіжий, чарівний світ, який ще тільки буйно розквітав.
У даному випадку переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.meaning of the above series of queries, as translated in the heart of this ingenious young woman, was simply this: - If Mr. Joseph Sedley is rich and unmarried, why should I not marry him? [35, с.23].
Справжній зміст усіх наведених вище запитань, якщо їх перекласти мовою серця цієї винахідливої молодої особи, був дуже простий: "Коли Джозеф Седлі багатий і неодружений, чому б мені не вийти за нього заміж?
У даному реченні переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення.
What! you who have shown the poor orphan what happiness and love are for the first time in her life-quit you? never!" and the green eyes looked up to Heaven and filled with tears; and Mrs. Sedley could not but own that her daughters friend had a charming kind heart of her own [35, с.29].
У даному фрагменті переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення, переклад є дослівним.
The poor child is all heart, said Mrs. Sedley [35, с.29].
Бідна дитина має добре серце, - сказала місіс Седлі.
У даному фрагменті спостерігаємо не дослівний переклад, синонімами цього перекладу можуть бути слова щире серце, відкрите серце.
I am sure he will to-night, dear," Amelia said, as she pressed Rebeccas hand; and Sedley, too, had communed with his soul, and said to himself, Gad, Ill pop the question at Vauxhall. [35, с.16].
А Седлі, порадившись зі своїм серцем, сказав сам до себе: - Я таки освідчуся їй у Воксголі, хай йому біс!
У даному фрагменті спостерігаємо не дослівний переклад, синонімами цього перекладу можуть бути слова поспілкувавшись зі своїм серцем, звернувшись до свого серця. Автор вважає, що у даному випадку переклад є може бути більш емоційно забарвленим.
But after a scene in which one person was in earnest and the other a perfect performer-after the tenderest caresses, the most pathetic tears, the smelling-bottle, and some of the very best feelings of the heart, had been called into requisition-Rebecca and Amelia parted, the former vowing to love her friend for ever and ever and ever [35, с.52].
Та після сцени, в якій одна дійова особа переживала щиро, а друга чудово грала свою роль, після сцени, в якій було все - і ніжні обійми, і гіркі сльози, і пляшечка з нюхальною сіллю, і трохи щирого зворушення, Ребека й Емілія розлучилися, і перша заприсяглася любити свою товаришку вічно.
У даному фрагменті спостерігаємо переклад, який більш точно відображає емоційний стан головних героїнь роману і є більш емоційно забарвленим.passed through Gaunt Square into Great Gaunt Street, the carriage at length stopped at a tall gloomy house between two other tall gloomy houses, each with a hatchment over the middle drawing-room window; as is the custom of houses in Great Gaunt Street, in which gloomy locality death seems to reign perpetual.
Звернувши з Гонт-сквер на Грейт-Гонт-стріт, карета нарешті спинилася біля високого похмурого будинку, затиснутого між двома іншими такими самими непривітними високими будинками; кожен із них мав над середнім вікном вітальні траурний герб, як і всі інші будинки на цій невеселій вулиці, де, здається, завжди панує смерть [35, с.27].
У даному фрагменті переклад є адекватним, без втрати сенсу речення з підсиленням емоційного забарвлення, при перекладі автор перекладає слово gloomy" як похмурий" та непривітний.the only endowments with which Nature had gifted Lady Crawley were those of pink cheeks and a white skin, and as she had no sort of character, nor talents, nor opinions, nor occupations, nor amusements, nor that vigour of soul and ferocity of temper which often falls to the lot of entirely foolish women, her hold upon Sir Pitts affections was not very great [35, с.54].
Оскільки природа наділила леді Кроулі тільки рожевими щоками та білою шкірою, оскільки вона не мала ні яскравої вдачі, ні хисту, ні власної думки, ні улюбленої справи чи розваги, навіть тієї душевної сили і бурхливого темпераменту, то часто притаманні навіть найдурнішим жінкам, вона недовго чарувала сера Пітта.
У даному фрагменті спостерігаємо переклад, який більш точно відображає емоційний стан головних героїнь роману і є більш емоційно забарвленим.
Her roses faded out of her cheeks, and the pretty freshness left her figure after the birth of a couple of children, and she became a mere machine in her husbands house, of no more use than the late Lady Crawleys grand piano [35, с.54].
Троянди на її щоках зів'яли, від стрункої, знадливої постаті не лишилося й сліду після народження двох дітей, і вона стала в домі свого чоловіка просто машиною, з якої було стільки користі, скільки з рояля небіжчиці леді Кроулі.
Переклад є дослівним, точно відображає емоційний стан головних героїнь роману і є більш забарвленим.
Poor little Emmy-dear little Emmy. How fond she is of me," George said, as he perused the missive-and Gad, what a headache that mixed punch has given me!" Poor little Emmy, indeed [35, с.94].
Бідолашна Еммі, люба моя дівчинка! Як вона мене кохає! - сказав Джордж, перебігаючи очима листа. - Ох і болить же голова, просто розвалюється від того пуншу. Справді, бідолашна Еммі!
Переклад не є дослівним, більш точно відображає емоційний стан Еммі після того, як Еммі випила пунш.d ever go to marry you without a shilling to your vortune? Married! married! Rebecca said, in an agony of tears - her voice choking with emotion, her handkerchief up to her ready eyes, fainting against the mantel-piece-a figure of woe fit to melt the most obdurate heart [35, с.107].
Одружена? Ви жартуєте! крикнув баронет після першої хвилі люті й подиву. - Ви глузуєте з мене, Бекі! Кому б спало на думку одружуватися з вами, коли ви не маєте ані шилінга в кишені? - Одружена! Одружена! - сказала Ребека, обливаючись гіркими слізьми. Голос у неї зривався від хвилювання, вона приклала хусточку до заплаканих очей і знеможено прихилилася до каміна, мов статуя скорботи, що могла зворушити найчерствіше серце.
У даному фрагменті спостерігаємо переклад, який адекватно відображає емоційний стан Ребеки.may be felt for any young lady endowed with such qualities as Miss Swartz possessed; and a great dream of ambition entered into old Mr. Osbornes soul, which she was to realize [35, с.144].
Можна запалати коханням до кожної молодої особи, наділеної такими достойностями, як міс Суорц, а тут ще в серці старого Осборна зародилася одна шанолюбна мрія, яку та дівчина повинна була, здійснити
У даному фрагменті спостерігаємо переклад, який в цілому адекватно відображає емоційний стан Ребеки. Дієслово entered ввійшла замінено автором перекладу на зародилася, що більш наближає читача до сприйняття поточної ситуації.
Розв'язкою служить нове, щасливе заміжжя Емілії і ганебне падіння Ребеки. Беки Шарп виявляє спорідненість з героями романа. Цей зв'язок закріплений і в її прізвищі: вона "гостра" (sharp), належить до породи спритних "людей", "шахраїв" (sharpers).
Кожну деталь, штрих Теккерей використовував в цілях викриття. Продовжуючи традицію значущих імен, імен-вивісок, освоєну ще в ранніх сатиричних повістях, він затаврував порок і через прізвища героїв: наприклад, Кроулі - похідне від дієслова "crawl" - плазувати, повзати і т. і. Іронічний, знижуючий відтінок має прізвище навіть найбільш симпатичного персонажа романа - полковника Доббіна: "dobbin" - "шкапа" [11, с.45].
Таким чином, основні фігури мовлення, а саме, метафори, що застосовуються в романі В. Теккерея Ярмарок суєти, наведені до таблиці 1 (додаток А).