Феномен комунікації у сучасному суспільстві
Дипломна
робота
Тема:
Феномен комунікації у сучасному суспільстві
Зміст
Вступ
Розділ
1. Теоретико - методологічні основи соціальної комунікації
.1
Інформаційно - комунікативні процеси у суспільстві
.2
Теорії соціальної комунікації
.3
Сутність та риси сучасної масово - комунікаційної системи
Розділ
2. Комунікація у сучасному суспільстві
.1
Інформаційне суспільство у комунікативному вимірі
.2
Інтернет як новий засіб соціальних комунікацій сучасності
.
Вплив Інтернету на сучасну комунікацію у молодіжному середовищі і вторинний
соціологічний аналіз
Висновки
Список
літератури
соціальна комунікація інтернет
інформаційне
Вступ
Однією з самих поширених характеристик сучасного
суспільства є визначення його як суспільства інформаційного. Інформація набуває
статусу ресурсу, інформаційно-комунікативні процеси охоплюють всі сфери
життєдіяльності суспільства. Все більш справедливим стає твердження, що той,
хто володіє інформацією, володіє світом.
На всіх етапах розвитку суспільства для
реалізації та утримання влади, політики, ідеології, правлячі кола будь-якої
держави чи структури намагалися якомога швидше й ефективніше довести максимум
«потрібної» інформації до максимальної частини суспільства.
Комунікація виникла з потреб індивідів у
суспільному житті. Це спілкування між людьми, в процесі якого вони обмінюються
повідомленнями, думками за допомогою мови чи інших знаків.
Глобалізація сучасних соціальних процесів, що
включає все більш зростаючу інформатизацію соціального простору, привела до
стійкого підвищення інтересу до масово-комунікативних процесів сучасного
суспільства, і, як наслідок, до зростаючої ролі наук, які досліджують масову
комунікацію на всіх рівнях її функціонування, в тому числі і на рівні
соціально-філософського осмислення.
Поява радіо, телебачення, широке розповсюдження
комп'ютерної техніки зробило своєрідну революцію в системі засобів масової
інформації. Сьогодні інтернет та інші форми електронної інформації активно
вливаються в ринок впливу на масову свідомість.
Подальше поширення електронних засобів зв'язку,
розвиток супутникового і кабельного телебачення, відеотехніки узалежнює сучасну
людину від комунікативної мережі. Аудіовізуальна та електронна комунікація є
сталим фактом життя людини, а абстрактний світ, котрий створюється нею, досить
легко засвоюється індивідом, впливаючи на його свідомість.
Проблеми комунікації, в тому числі і такі
аспекти в масовій комунікації, як можливості публічного повідомлення і впливу
на суспільну свідомість, мають багату філософську, історичну, соціологічну,
психологічну і політологічну традицію. З цього приводу висловлювалися вчені
різних напрямків і в різні часи, однак роботи, присвячені
соціально-філософському аналізу як масової комунікації, так і теорії масової
комунікації, не було створено.
Інтерес до соціальних явищ і процесів виник у
людства одночасно з появою суспільства. Однак соціологія як наука сформувалася
порівняно недавно. Комунікація, що грає одну з найважливіших ролей у
соціалізації протягом всієї історії існування людства, стала об'єктом наукового
соціологічного інтересу тільки у двадцятому столітті. Джерелами її вивчення
послужили різні наукові напрямки психології, лінгвістики, а також ідеї
соціального конструктивізму, що розглядають формування соціального знання як
частину соціальної діяльності людей. Незважаючи на свою «молодість», соціологія
комунікації є одним із самих актуальних науково-дослідних напрямків.
Актуальність дослідження комунікації виходить з
того, що, по-перше, комунікативна парадигма сьогодні формується в умовах
постіндустріального та інформаційного суспільства, в контексті яких засоби
масової інформації та інформаційно-комунікативні технології представляють собою
найважливішу сторону цивілізації. В сучасних дискусіях переходу до
інформаційного суспільства, до «суспільства знання» важливе місце займають
антропологічні установки: пошуки сенсу, моральності та цінності (аксіологічні
та етичні); устремління до пізнання. У всіх цих установках важливу роль
відіграє комунікація, світ і суспільство в умовах глобалізації та інформатизації
все більше розуміються через призму комунікації. По-друге, актуальність
формування міжкультурної комунікації визначається тим, що «парадигма філософії
свідомості» змінюється комунікативною культурою, і багато соціальних філософів
сьогодні говорять про «лінгвістичну зміну». По-третє, актуальність виходить з
того, що існування людини в інформаційному суспільстві залежить від рівня
взаємодії з середовищем, вміння спілкуватися в єдиному
комунікативно-глобалізаційному просторі. По-четверте, комунікативні,
поведінкові акти визначають характер та напрями культурних, духовних, процесів
у будь-якому суспільстві, які мають своєю основою сприйняття та інтерпретацію
індивідами картини світу, світовлаштування. усвідомлення власних інтересів.
Сприйняття, інтерпретація, усвідомлення та формування інформації як атрибуту
матеріальної єдності світу спираються на отриману у ході комунікації інформацію
щодо картини світу та її відтворення в індивідуальній свідомості вже в
інтегрованому й структурованому вигляді. Суперечність між потребою у розвитку
особистості, здатної транслювати загальнолюдські цінності, виступати суб'єктом
міжкультурної взаємодії, і реальним рівнем комунікативної культури особистості
пред'являє нові вимоги до комунікативної культури нової інформаційної доби, яка
повинна відповідати новим умовам - глобалізації, інформатизації, єдності
людства. Сьогодні суспільству потрібна культурна і комунікативна людина, здатна
інтегрувати культуру знань, почуттів, спілкування, креативного підходу до всіх
процесів, що сприяють формуванню єдиної комунікативної парадигми інформаційного
суспільства, що являє собою «єдність у різноманітності». Осмислення
комунікативної культури особистості в умовах інформаційного суспільства та
глобальної комунікації надає можливість осягнути стратегічні пріоритети
розвитку українського соціуму в новому тисячолітті , так як саме розвиток
гуманних засад міжкультурної комунікації є пошуком підвалин, нових меж та форм
соціалізації індивіда, щоб людина реалізувала себе як провідник і творець більш
прогресивних форм співжиття. Фундамент, який закладається у процесі формування
нової парадигми комунікативної культури, базується на загальнолюдських
цінностях, в яких втілені потреби та інтереси цивілізованого людства, в основі
яких інформація та комунікація як атрибути матеріальної єдності світу.
[Аксьонова В.І.
Методологічні засади міжкультурної комунікації в
контексті сучасного інформаційного суспільства]
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що
необхідно проаналізувати феномен комунікації у сучасному світі та її вплив на
суспільство.
Таким чином, об’єктом дослідження виступає
комунікація як фактор впливу на суспільство.
Мета роботи - визначення ролі та особливостей
комунікації у сучасному суспільстві.
Завдання :
Визначити поняття та функції комунікації.
Розглянути витоки вивчення та розвиток теорії
соціальної комунікації.
Дослідити наслідки впливу комунікації на
суспільство.
Визначити місце і роль соціальної комунікації у
сучасному світі.
Розділ 1. Теоретико - методологічні основи
соціальної комунікації
Вивчаючи сутність людини і специфіку її
життєдіяльності, наука завжди приділяла особливу увагу дослідженню такого
явища, як комунікація. Остання є складовою усіх природних процесів, про який би
етап розвитку людської цивілізації не йшлося. Сучасна наука має близько 200
визначень поняття комунікації, поділяє її на різні типи і види відповідно до
специфіки, характеру та сфери застосування.
Термін "соціальна комунікація", як не
дивно, мало поширений у сучасних гуманітарних науках. Незважаючи на те, що він
визначений у профільних словниках та енциклопедіях, переважна більшість
дослідників частіше користується іншими досить різноманітними назвами, які не
так точно відбивають сутність цього явища. Як правило специфіку соціальних
комунікацій визначають просто як "комунікації", іноді як "масові
комунікації". У першому випадку визначення є занадто загальним і не точно
відбиває особливостей цих процесів. У другому - поняття соціальних комунікацій
значно звужується, бо масові комунікації є їхньою складовою, при цьому далеко
не єдиною.
Комунікативний процес є необхідною
передумовою становлення, розвитку і функціонування всіх соціальних систем, тому
що саме він забезпечує зв'язок між людьми і їх спільнотами, робить можливим
зв'язок між поколіннями, накопичення і передачу соціального досвіду, його
збагачення, розподіл праці і обмін його продуктами, організацію спільної
діяльності, трансляцію культури. Саме за допомогою комунікації здійснюється
управління, тому вона представляє з всього вищепереліченого і соціальний
механізм, за допомогою якого виникає і реалізується влада в суспільстві.
[bestref-56548 www.5ballov.ru <#"807589.files/image001.jpg">
Згідно опитування 74% респондентів мають
персональний комп’ютер, 16% - найближчим часом його придбають. Тобто, якщо
порахувати разом - 90% опитаних мають свій власний ПК, що вказує на процес
«комп’ютеризації» населення.
№ 2. Чи користуєтеся ви Інтернетом?
За результатами опитування можна побачити, що
більшість є користувачами мережі Інтернет. Сьогодні глобальна мережа надає
можливість для отримання будь - якої інформації, при цьому послуги доступу
потребують все менше и менше матеріальних витрат, тому, звичайно, кількість
користувачів мережі дуже велика.
Респонденти, які відповіли на дане запитання
негативно, далі у соціологічному дослідженні участі не брали.
№ 3. Як довго ви користуєтеся Інтернетом?
Як ми бачимо з результатів, майже половина
користувачів - це користувачі зі стажем більше 5 років. За цей час користування
Інтернетом значно збільшилася кількість організацій, котрі пропонують доступ до
мережі, при цьому різко знизилася вартість доступу.
№ 4. Як часто ви перебуваєте в Мережі?
Дуже великий відсоток, (58%) опитуваних, не
можуть обійтися без перебування у Мережі кожного дня. А 26% використовують
кожну можливість для виходу в Інтернет. З одного боку це говорить про дедалі
більше зростання популярності Інтернету серед нашого суспільства, а з іншого -
про підвищення рівня «комп’ютерної залежності».
№5. Скільки часу ви втрачаєте на Інтернет?
За визнанням більшості опитаних, для них
Інтернет сьогодні - це джерело збагачення знань по різним проблемам. Для
багатьох важлива також рекреаційна роль Інтернету як засобу відвернення від
повсякденних турбот і проблем. Важливу роль грає Інтернет в розширенні
міжособової комунікації людей і для знайомств. У спектрі мотивів користування
Інтернетом - гарантія інформаційної свободи особи, доступу до культурних
цінностей, засіб самовираження, засіб для дискусій, суперечок по політичних
проблемах.
№6. Приблизно скільки часу на тиждень ви
проводите в Інтернеті?
Більшість опитаних приділяють Інтернету від 10
до 20 годин на тиждень, в середньому перебуваючи в мережі близько 3 годин на
день. Знову ж таки просліджується підвищення відсотку залежності від Інтернету.
№7. Де ви, найчастіше, користуєтеся послугами
Інтернету?
Більшість респондентів користується
Інтернетом вдома, що обумовлено широким розповсюдженням персональних
комп’ютерів, великою кількістю фірм - провайдерів, низькою ціною послуг
доступу, комфортністю «домашнього» доступу.
На роботі користуються Інтернетом 18 %
опитуваних, більшість з яких використовують мережу у цілях, пов’язаних з роботою
(див. питання № 13). Майже всі з них мають можливість виходу в Інтернет удома.
Всього 9 % користуються мережею у ВУЗах
(гуртожитках). Це обумовлено тим, що мала кількість опитаних проживає у
гуртожитках, а використання Інтернету в навчальних корпусах - є не дуже
зручним.
№8. Які сайти відвідуєте частіше?
Згідно з показниками, значний відсоток
респондентів - 24% відмітили популярність соціальних мереж. А 46% опитуваних
мають різносторонній інтерес у проглядуванні сайтів та отриманні інформації.
№9. Яким соціальним Мережам ви надаєте перевагу?
Однією з найпопулярніших соціальних мереж на
сьогодні є «В контакті» - 57% опитуваних. На другому місці - «Однокласники» -
20%. Потім іде «Mail.ru» та «Facebook» 17% і 6% відповідно. З такими
соціальними мережами, як «Twitter», « Google Plus», «Live Journal» респонденти
майже не ознайомлені.
№10. Чи користуєтеся ви мобільним телефоном для
доступу в Інтернет?
Мобільний телефон є надзвичайно специфічним
засобом доступу. Не дивлячись на широке розповсюдження WAP та експлуатацію GPRS
- телефонів, такий засіб зв’язку з Інтернетом поки що програє швидкості
передачі даних та зручності використання.
№11. Для яких цілей ви, переважно,
використовуєте Інтернет?
Використовують Інтернет у робочих цілях 32 %
респондентів. Більша частина опитуваних - 38 % використовує його, переважно,
для навчання, що говорить про прагнення до нових знань та, вкотре, підтверджує
тезу, що в «Інтернеті є все». Інші 28 % - вказують на перевагу розваг у
інтернеті
№12. Які пошукові сервери ви використовуєте?
Як відомо, чим більше інформації та
чим вона різноманітніша, тим складніше знайти потрібне, тим простіше
«заблукати» у віртуальному світі. Тому без
спеціалізованих систем пошуку необхідної інформації важко обійтися. Найбільшою
популярністю серед опитуваних користується пошуковий сервер Google - 61%. На
другому місці Яндекс - 20%. Також популярними є Rambler, Meтa, Yahoo!
№13. Скільки витрачаєте на Інтернет за місяць?
Виходячи з результату - більша кількість
респондентів (40%) витрачає на місяць близько 90 грн., що вже становить немалу
кількість витрачених грошей. Інше частина опитаних - 12%, 18% та 22% відповідно,-
витрачають на користування Інтернетом приблизно від 30 до 150 грн., а 8% навіть
більше 150 грн. Це вказує на те, що немалі кошти користувачів Мережі йдуть на
оплату за її «послуги».
№14. Як часто ви використовуєте інформацію в
Інтернеті для навчання чи роботи?
Що стосується частини питання про
навчання, то всім відомо, що на сьогоднішній день все більше і більше
рефератів, докладів та інших робіт, які передбачені навчальним планом для
самостійної підготовки опитуваних, котрі навчаються, просто копіюються з
мережі. З
іншої сторони, отримання інформації з Інтернету є простішим способом, ніж
копіювання книжок (може виявитися дорожчим за використання Інтернету) та
швидшим, ніж походи до бібліотеки.
№ 15. Ви зареєструвалися в соціальній мережі
тому, що…
З діаграми видно, що великий вплив на реєстрацію
людей у соціальних мережах має приклад друзів, знайомих, які вже зареєстровані.
№16. Ви використовуєте Інтернет для ігор?
Отже, більшість респондентів не використовує
Інтернет для ігор, що свідчить про відсутність ігрової залежності у 82%
опитаних. Але 18% відповіли ствердно на це питання.
№17. Скільки часу ви проводите за іграми у
Інтернеті?
% респондентів відмітили, що вони зовсім не
грають у комп’ютерні ігри, тобто це вказує на відсутність у них ігрової
залежності. Інші опитані - 22 та 18 % проводять за комп’ютерними іграми від 2
до 4 годин на добу, втрачаючи на них свій вільний, а, можливо, і робочий час.
№ 18. Якщо б у вас була можливість цілодобового
виходу в Інтернет, ви б використали її?
Більшість опитаних вказали не відсутність
залежності постійного перебування в Мережі. Це 47% та 26 % відповідно.
№19. Вам легко знаходити спільну мову з
оточуючими людьми?
Виходячи з результату, отриманого по даному
питанню, спілкування у Мережі (78 %) не призводить до проблем спілкуванні з
оточуючими людьми. Але у 22 % - проблеми з спілкуванням, все ж таки,
зустрічаються.
№ 20. Чи надаєте ви перевагу спілкуванню в
Інтернеті, замість живого спілкування?
Більшість респондентів вважають, що спілкування
в Інтернеті не заважає їм спілкуватися по - справжньому.
№21. Чи виникає у вас роздратування коли вам
заважають користуватися комп’ютером або Інтернетом?
Те, що малий відсоток респондентів позитивно
відповіли на факт роздратування, говорить про відсутність залежності від
Інтернету. Але 74% відчуваюь роздратування тоді, коли їх відволікають від
роботи/навчання у Інтернеті.
№22. Як ви вважаєте, перебування в Інтернеті
впливає на ваші успіхи у навчанні/роботі?
Дане питання було поставлене для того, щоб
побачити вплив від перебування в Інтернеті на досягнення успіхів у роботі та
навчанні.
№23. Згодні ви з тим, що існує Інтернет -
залежність?
Дуже добре, що більший відсоток респондентів
розуміють сутність такої проблеми, як Інтернет - залежність. Коли люди з
відповідальністю відносяться до перебування у Мережі, слідкують за витраченим
часом - це може попередити масу шкідливих наслідків, які впливають як на
соціальне так і на фізичне здоров`я.
№24. Як відносяться ваші родичі/друзі до
захоплення Інтернетом?
Більшість (38% та 33%) вказує на
байдужість своїх близьких по відношенню до того, скільки часу їх родич/товариш
просиджує в Інтернеті, на яких буває сайтах і чи, взагалі, є якась користь від
перебування у Мережі.
№25. Як, на вашу думку, Інтернет впливає на
суспільство?
За даними діаграми 50% опитаних вважає, що
Інтернет має позитивну дію, 11% вважає, що Інтернет несе негативний вплив на
суспільство, 39% вагаються з відповіддю на дане питання. Тобто, можна сказати,
що значна частина респондентів не до кінця розуміє позитивні і, більш того,
негативні впливи Інтернету.
№26. Освітній рівень респондентів.
№27. Соціальний статус респондентів.
57% респондентів - студенти, 10% - учнівська
молодь, 33% - працівники.
Метою даного дослідження було визначення впливу
глобальної мережі інтернет на суспільство. З отриманих даних можно зробити
висновок, що значно більша кількість опитаних має свій власний комп’ютер та
доступ до інтернету.
Переважна кількість опитаних використовують
інтернет у робочих та навчальних цілях. Хоча немалий відсоток респондентів
вказує на те, що інтернет для них - це, перш за все, розвага.
Також у дослідженні звернули увагу на те, чи не
заважає спілкування в інтернеті «живому спілкуванню» між людьми. Більшість
респондентів вказали, що вони не залежать від віртуального світу спілкування.
Також опитані розуміють сутність проблеми
інтернет - залежності, але питання про вплив інтернету на суспільство викликало
вагання з відповіддю. Тобто населення ще не до кінця розуміє проблему впливу
інтернету та наслідки цього впливу.
Висновок
Підсумовуючи огляд сучасних тенденцій вивчення
соціальної комунікації та її практичного застосування, маємо відзначити таке:
соціальна комунікація є важливою передумовою наукового прогресу та основою
динамічного розвитку суспільних відносин. Як свідчать наведені вище дані,
сучасні науковці та практики, що працюють у соціокомунікативній сфері, в цілому
досить чітко і в більш-менш єдиному руслі визначають функції й основні ознаки
цього явища.
Втім на рівні практичного застосування при
визначенні профільних аспектів існують певні особливості, які насамперед
виникають через різні цільові орієнтири. Це природне явище, яке серйозно не
перешкоджає процесу наукового пізнання. Більш проблемним є застосування самого
терміна "соціальна комунікація", який досить часто підміняється або
ширшим ("комунікація"), або вужчими термінами ("масова
комунікація" тощо). Останнє вносить певні непорозуміння і призводить, з
одного боку, до не зовсім точного розуміння думок авторів, а з другого боку
викликає наукові дискусії, в яких насправді немає потреби.
Парадокс сучасності полягає в тім, що в нову
добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного
суспільства, а з іншої сторони, вона сама відповідає за своє майбутнє, яке
творить своїм інтелектом та здатністю до самовдосконалення. Через це,
повторимо, людина стає головним суб’єктом і головним об’єктом Глобального
інформаційного Суспільства, його засобом і метою одночасно.
Розглянуто особливості феномену соціальної
комунікації як невід’ємного елементу сучасної культури, принципу існування та
ідентифікації людини у соціокультурному просторі. Проаналізовано основні
проблеми сучасної комунікації, як на особистісному, так і на соціокультурному
рівні; визначено основні поняття та принципи, що є важливими для розуміння
особливостей комунікативних процесів сучасності. Окреслено модель комунікації
як сфери взаємодії особистостей, методу досягнення міжсуб’єктного консенсусу,
їх самоідентифікації та як інструменту, який відкриває шляхи вирішення сучасних
кризових соціальних проблем культурного буття людини.
Використана література
Аксьонова
В.І. Методологічні засади міжкультурної комунікації в
контексті
сучасного інформаційного суспільства.
Бабосов
Е. М. «Общая социология».- Минск, 2004
Бальжирова
Т. Ж. Интернет как средство социальной коммуникации в условиях формирующегося в
России информационного общества // Улан - Удэ.- 2003.-с.161
Барматова
С. Зміна місця та ролі комунікації у сучасному світі /
Світлана
Барматова (Матеріали з періодичного видання, журн.
«Соціологія:
теорія, методи, маркетинг),- 2009; № 3.
Бориснев
С. В. Социология коммуникации : учеб. пособ.
для
вузов / С. В. Бориснев. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
Ваганов
А. Краткая феноменология Всемирной паутины // Общество и книга: от Гутенберга
до Интернета.- М.: Традиция, 2000. - С.42-53.
Войскунский
А.Е. Феномен зависимости от Интернета / /Гуманитарные исследования в Интернете.
М., 2007.
Гаврилюх
Н.Р. - асп. Львівський національний університет ім. І. Франка
ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Гільтайчук
Ю. В. Вплив мережі інтернет на суспільство [Електронний ресурс] Міжнародний
науково - технічний університет ім.. Юрія Бугая .- Режим доступу до статті: www.nauka.zinet/info/9/gyitaychuk.php
<http://www.nauka.zinet/info/9/gyitaychuk.php>
Горошко
О. І. Інформаційно - комунікативне суспільство у гендерному вимирі:
Монографія.- Х.: ФЛП Либуркина Л. М., 2009.-816 с. Русск. Яз.
Дубов
Д. В. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та
національні
можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. - К. :
НІСД. - 2010. - 64 с.
Дятлов
С. А. Принципы информационного общества // Информационное общество. - 2000. -
Вып. 2. - С. 78-79.
Землянова
Л. М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества :
толков. слов. терминов и концепций / Л. М. Землянова. - М. : Изд-во Московского
ун-та, 1999. - С. 91.
Зражевська
Н. І. Масова комунікація: курс лекцій / Н. І. Зражевська. - Черкаси :
Брама-Україна, 2006. - С. 152.
Іванов
В. Ф. Аспекты массовой коммуникации. - К. : ЦВП. - 2009. - Ч. 1: Информация и
коммуникация.
Іванов
В. Ф. Структура і зміст соціології масової комунікації / Упорядн. В. Ф.. - К.:
«Грамота», 2010.
Іванов
Д.В. Віртуалізація суспільства.- СПб., 2002.
Іщук
С.М., аспірант ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗМІСТ ТА ІГРОВИЙ ХАРАКТЕР
Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету
Казанская
И. К научному пониманию феномена Интернета // Актуальные проблемы
социогуманитарного знания: Сб. науч. тр. МПГУ.-М.: Прометей 2007.-с. 143
Касьян
В. І. Філософія: Відповіді та питання екзаменаційних білетів: навчальний
посібник / В. І. Касьян. - К., 2010. - 347 с.
Конецкая
В. Социология коммуникации : учеб. / В. Конецкая. - М. : Междунар. ун-т Бизнеса
и Управления, 1997. - 304 с.
Костенко
Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа // Соціологія: теорія, методи,
маркетинг. - 1998. - №1-2.
Костенко
Н. Масова комунікація // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №6.
Курбан
О. В., Соціальна комунікація в системі сучасного
наукового
знання
Краснокутська
Ю. Internet як засіб комунікації: Теоретико-методологічний аналіз. Сучасна
українська політика. Політики і політологи про неї. - Київ Миколаїв: Вид-во МДГУ
ім. П. Могили, 2005. - Вип. 7. - 476 с.
Лугуценко
Т. Б., Борисенко Г. В. Культура віртуальної комунікації. (бібл. Ім.
Вернадського)
Лукіна
М.М., Фомічева І.Д. ЗМІ в просторі Інтернету. Серія «Інтернет-журналістика».
Вип.1. - М., 2005. - С. 61.
Маклюэн
Г. М. Понимание Медиа: Внешнее расширение человека / Г. М. Маклюэн. - М. ;
Жуковский: КАНОК-Пресс-Ц ; Кучково поле, 2003. - С. 27.
Мальковская
И. А. Профиль информационно - коммуникативного общества (обзор современных
теорий) // Социологические исследования.- 2007.-№2.- с. 3 - 4
Марченкова
Н.Г. Соціально - педагогічні аспекти профілактики комп'ютерної залежності
учнів: навч. посібник. Оренбург, 2009
Назаров
М.М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика
исследований - М., 2002.
Осипов
Г. В. «Социология. Основы общей теории», под редакцией Г. В. Осипова,
«НОРМА»,М., 2003
Пиголенко
І. В. Інтернет - технології та їх вплив на зміни цінностних орієнтирів
студентів………..суспільстві // Український соціум.- серія соціологія, політика,
економіка, педагогіка.- к.- 2005.- № 5 - 6 (10 - 11).- 66 - 77
Почепцов
Г. Г., Ваклер «Коммуникативные технологии двадцатого века».- 2002
Різун
В. В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій [Електронний
ресурс] // [Наукова сторінка професора Володимира Різуна] / Інститут
журналістики : [сайт]/ - Електронні дані. - Київ, 2011. - Режим доступу:
сторінка професора Володимира Різуна.
Савруцкая
Е. П. Феномен коммун в совр общ. Сборник научных трудов «Актуальные проблемы
теории коммуникации». СПб.-Изд-во СПбГПУ, 2004.- с.75-85
Скалацький
В.М. Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.М. Скалацький; Київ.
нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 17 с. - укp.
Соколов
А. В. Общая теория социальной коммуникации : учеб. пособ. - С.Пб. : Михайлов,
2002. - 460 с.
Тихонова
С. В. Коммуникационная революція сегодня: Информация и сеть// Полис, 2007а, с.
61
Тулупов
В. В. Комунікація у сучасному світі. Матеріали «Всеросійської
науково-практичної конференції «Проблеми масової комунікації» 12 - 14 травня
2010 р.», частина 2. Під заг. ред. проф. В. В. Тулупова, Воронеж.- 2010р.
Тулупов
В. В. Комунікація у сучасному світі. Матеріали «Всеросійської
науково-практичної конференції «Проблеми масової комунікації» 28-30 жовтня 2010
р.», частина 2. Під заг. ред. проф. В. В. Тулупова, Воронеж.- 2010р.
Федотова
Л. Н. «Социология Массовой Коммуникации» .- Питер, 2004
Филатова
О.Г. Интернет как масс-медиа // Сборник научных трудов «Актуальные проблемы
теории коммуникации». - 2004
Філіппова
Л.Я. Інтерактивні комунікації в структурі дистанційного навчання /
Л.Я.Філіппова, О.В.Олійник; Держ. академія керівн. кадрів культури і мистецтв
// Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія : наук. журнал. - К.,
2008. - №4. - С.59-63.
Філіпова,
Л.Я. Інформаційно-комунікативні прояви ресурсного потенціалу Інтернету [Текст]
/ Л.Я. Філіпова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2010.
- №2. - С. 44-48.
Фомічева
І. Д. Социология ЗМІ: Навч. посіб для студентів вузів. - М.: Аспект Прес, 2007.
- 335 с.
Фролов
С. С.«Социология» Гардарики, 2000
Хлызова
Н.Ю. Средства массовой информации и средства массовой коммуникации как основные
понятия медиаобразования // Средства массовой информации в современном мире.
Молодые исследователи: Материалы VII межвузовской конференции студентов и
аспирантов (28 февраля - 1 марта 2008 г.) / Под ред. Л.П. Громовой; сост. О.А.
Никитина. - СПб., 2008. - С. 288-290
Холод
О. М. Специфіка тлумачення терміна «соціальні комунікації» // Журналістика в
піарі та піар у журналістиці / Упорядн. В. Ф. Іванов, О. С. Дудко. - К.:
«Грамота», 2010. - С. 278 - 279.
Шарков
Ф.И. Истоки и парадигмы исследований социальной коммуникации // Социс. - 2001.
- № 8.
Шевчук
О. Б., Голобуцкий О. П. E-ukraine Інформаційне Суспільство: буті чи не буті.-
Київ: ЗАТ «атлант Ums»,2001.-103 с.
Шеремет
А. Н. Интернет как средство массовой
коммуникации:
социологический анализ : автореф. дисс. к. соц. н. / А. Н.
Шеремет.
- Екатеринбург, 2004. - С. 14.
Яблоновська
Н. В. Термін «Соціальні комунікації», або що є спільного між мережами
підземного міського господарства та журналістикою? // Журналістика в піарі та
піар у журналістиці / Упорядн. В. Ф. Іванов, О. С. Дудко. - К.: «Грамота»,
2010. - С. 185 - 187.
Янг
К. С. Діагноз - «Інтернет - залежність» // Світ Інтернет. - 2000. № 2.
Журнал
"Комунікація" №1. 2010