Ставлення людини до здоров’я

Ставлення людини до здоров’я

Ставлення людини до здоров’я

1. Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження (КСД)

соціологічний програма опитування

МЕТА: Зробити аналітичний аналіз проблеми, визначити основні проблемні ситуації з теми дослідження.

ЗАВДАННЯ:

1)               розкрити сутність проблему дослідження;

2)               показати ступінь актуальності даної проблеми в сьогоденні;

3)      показати ступінь вивчення та розробки проблеми (які соціологічні дослідження проводились раніше);

)        визначити проблемну ситуацію в даній проблемі.

Хід роботи:

Сутність проблеми

Незаперечною є істина, що суспільство, яке прагне жити в гармонії з довкіллям, має не лише декларувати, а й формувати систему істинних цінностей у кожного громадянина. Тому одним із чинників благополуччя індивідуальності, родини та суспільства в цілому має стати здоров’я, як фундаментальна цінність буття. У наш час категорія здоров’я набула особливої актуальності, трансформувавшись у глобальну проблему існування людської цивілізації, зумовивши перегляд ставлення населення до власного здоров’я тавпровадження у життя оздоровчої ідеології. Основа таких змін - у формуванні природовідповідних життєвих позицій людини щодо світу, самої себе і власного здоров’я. [3]

Сьогодні проблема загрози здоров’ю розглядаються світовою спільнотою як сьома додаткова до шести раніше відзначених загроз планетарного масштабу:

) загроза світової війни;

) екологічні катаклізми;

) контрасти в економічно рівних країнах планети;

) демографічна загроза;

) нестача ресурсів планети;

) наслідки науково-технічної революції

Актуальність

Здоров’я - це не все, але все без здоров’я - ніщо. Сократ

Життя і здоров’я - це найцінніше, що ми маємо. Пан Гі Мун

Єдина краса, яку я знаю - це здоров’я. Християн Іоганн Генріх Гейне

Враховуючи актуальність проблеми здоров’я, національні програми «Освіта (Україна ХХІ)», «Діти України», Національна доктрина розвитку освіти та програма «Здоров’я нації» визначають найважливішими стратегічними завданнями всебічний розвиток людини (в тому числі і дитини), становлення її духовного, психічного та фізичного здоров’я, формування у дітей відповідального ставлення до нього як найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Ці завдання знайшли відображення в Конституції України, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Концепції національної безпеки України, у Базовому компоненті дошкільної освіти. Отже, передусім педагогічним загалом поставлено стратегічну мету - пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення та формування здоров’я юного покоління в цілому і кожної особистості зокрема.

Феномен здоров’я був предметом дослідження багатьох учених і розглядався у кількох аспектах: філософському, медико-біологічному, соціально-педагогічному. Його вивчали зокрема М. Амосов, Е. Вайнер, В. Войтенко, І. Муравов, Г. Никифоров, Ю. Лісицин, В. Петленко та інші. Категорію здоров’я дослідники визначають як інтегровану якість повноцінного гармонійного людського буття в усіх його вимірах та аспектах.

Категорія здоров’я визначається як стан організму та форма життєдіяльності, що забезпечує достатню тривалість життя, необхідну його якість життя і соціальну дієздатність, а за визначенням Всесвітньої Організації Збереження Здоров’я (ВОЗЗ), це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя [1].

Наукових визначень, що таке здоров’я існує близько сотні. Подаємо найбільш уживані, якими доцільно користуватися:

Фізичне здоров’я - це такий стан організму дитини, коли показники основних фізіологічних систем перебувають у межах норми й адекватно змінюються в процесі взаємодії з довкіллям; це гармонійна взаємодія всіх органів та систем, їх динамічна зрівноваженість із середовищем.

Основними показниками фізичного здоров’я є:

· нормальний або високий рівень морфофізіологічного розвитку дитини (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо - та біометричними показниками (зріст, вага, обсяг грудної клітини; робота серця; дихання; опорно-руховий апарат, постава; стан шкіри; гострота зору, слуху, нюху, смаку);

· відсутність хвороб або поодинокі захворювання (два-три дні на рік).

Психічне здоров’я - внутрішньо системна основа соціальної поведінки особистості. У ньому відображається стан мозку, коли його вищі відділи забезпечують активну інтелектуальну, емоційну та свідомо-вольову взаємодію індивідуума з довкіллям.

Основними показниками психічного здоров’я вважають:

· достатній або високий рівень розвитку психічних процесів: уважність, активність, міцність та обсяг пам’яті;

· наявність розумових якостей;

· розвинена мова;

· доброзичливість, радість.

Духовне здоров’я - усвідомлення особистістю свого «Я» як частки природи і суспільства; прояв морально-вольових рис характеру в справах, спрямованих на творення, віра у вищі духовні цінності (у Бога, добро, любов), відповідальність перед іншими людьми, безкорисливість.

Основні показники духовного здоров’я наступні:

· радісне світосприймання:

· чистота думок і спонукань;

· культура мовлення і поведінки;

· віра в Бога;

· наявність морально-етичних якостей.

Соціальне здоров’я визначає здатність дитини контактувати з однолітками та дорослими в різних життєвих ситуаціях. Пріоритетом для соціально здорових дітей є нестресовий стиль життя.

Основні показники соціального здоров’я:

· достатнє й зрівноважене спілкування з однолітками та молодшими дітьми, з іншими людьми; старшими за віком і з різним соціальним статусом;

· швидка адаптація до фізичного й суспільного середовища;

· спрямованість на суспільно корисну справу, культура користування матеріальними благами.

Сутність здоров’я стосується філософських, політичних, соціальних та інших аспектів. Філософські аспекти полягають у виборі ціннісних орієнтирів, політичні - в забезпеченні стабільності та безпеки держави, соціальні - у відновленні трудових ресурсів, здатності до суспільно-корисної діяльності, економічні - в підвищенні продуктивності праці, створенні матеріальних благ, що поліпшують добробут населення і якість життя. Психологічна складова визначається перевагами, мотивацією в поведінці зі збереження здоров’я, медична - у формуванні потреби в послугах охорони здоров’я.

За даними Європейського регіонального бюро (ЄРБ) ВООЗ до чинників, які визначають сучасні тренди чи тенденції в охороні здоров’я, належать глобалізація, серйозні демографічні зміни, екологічні проблеми (забруднення довкілля, зміна клімату), соціально-політичні конфлікти, технологічні нововведення, поглиблення нерівності у розподілі матеріальних благ і доступу до послуг, маркетизація, міграція населення, урбанізація тощо.

Здоров’я є інтегральним показником успішності розвитку суспільства. Воно визнано невід’ємним правом людини, неодмінною складовою благополуччя, глобальним суспільним благом. Ключову роль у зміцненні та збереженні здоров’я відіграють системи охорони здоров’я. Від ефективності їх функціонування залежить якість трудових ресурсів будь-якої країни, її економічний, науковий, культурний, оборонний потенціал.

Результати попередніх КСД

Фахівці виділяють фактори, які впливають на здоров’я: ведення здорового способу життя (55%), екологічні фактори (15 - 20%), спадковість (15 - 20%), стан медицини (10 - 15%).

Згідно зі статистичними даними за останні 15 років ситуація зі станом здоров’я молоді та дітей значно погіршилася, що супроводжується зростанням рівня захворюваності, інвалідності та смертності серед дітей, підлітків та молоді. [4]

Результати соціально - демографічних досліджень Базова захищеність людини, які проводилися протягом 2002-2006 рр. Держкомстатом України у співпраці з Міжнародною організацією праці, засвідчили, що серед усіх первинних фізіологічних потреб молодь висуває на перше місце потребу бути здоровим (95% опитаних), що у свою чергу свідчить про усвідомлення необхідності зберігати власне здоров’я. У той же час власний стан здоров’я респонденти визначили наступним чином: дуже погане та погане здоров’я - 5%, задовільне - 47%, добре - 42%, відмінне - 4%. Внаслідок опитування студентів початкової освіти Харківського гуманітарно-педагогічного інституту було проведено дослідження. Результати дослідження показали, що лише 21% опитаних уважно ставляться до свого здоров’я, проходячи профілактичні медичні огляди (серед жінок 22%, серед чоловіків - 19%). Переважна кількість молодих громадян (74%) звертається до лікаря тільки в разі гострої необхідності, а 4% взагалі не користуються медичними послугами, віддаючи перевагу самолікуванню.

Переймаючи досвід досліджень у галузі вивчення ведення здорового способу життя молоді та підлітків ми провели власне дослідження на базі …. протягом 2010-2011 рр. Ми запропонували пройти анкетування. Результати показали, що 60% молодих людей оцінюють власне здоров’я на низькому рівні, 30% - задовільне, і лише 10% опитаних вважають оцінюють своє здоров’я як відмінне. Серед факторів, що позитивно впливають на здоров’я людини виділяють активний та здоровий спосіб життя, умови проживання, політична, економічна та соціальна стабільність. Негативний вплив має негативні звички, сучасний стан екології. На питання про ведення здорового способу життя більша частина опитаних (65%) відповіла, що намагається підтримувати здоровий спосіб життя, 20% взагалі не вважає необхідним введення здорового способу життя, 15% ведуть здоровий спосіб життя.

Причин такого ставлення молоді було названо кілька. Головна причина - низький рівень довіри до державних лікарняних закладів у зв’язку з низькою якістю надання медичних послуг. Іншою причиною молоді люди називають недостатню фінансову спроможність оплачувати необхідні витрати. Лише п’ята частина молоді (21%) заявила про те, що їй вистачає коштів на оплату медичних послуг [4].

За останні роки спостерігається тенденція до зростання показника захворюваності молоді віком 15-17 років. Показник поширеності хвороб серед підлітків збільшився у 2005 р. Перше місце належить хворобам органів дихання (30,7%), друге - хворобам ендокринної системи (11, 1%), третє - хворобам кістково - м’язової системи (8, 6%). Слід також звернути увагу на досить високий показник хвороб органів травлення (8, 3%) та зору (7, 0%) [4].

Таким чином, аналізуючи медичну, педагогічну та соціально-педагогічну літературу, ми можемо зробити висновок, що зростає тенденція до росту показника захворюваності серед дітей, підлітків та молоді. Це явище супроводжує низький рівень розвитку країни, прискорює такі процеси як старіння нації, від’ємний приріст населення, низька народжуваність. Формування здоров’я дітей, підлітків та молоді - явище цілеспрямоване, яке повинно закладатися з самого народження дитини батьками та формуватися надалі педагогами, лікарями та сім’єю за активної участі самої дитини.

2. Визначення основних понять програми за темою дослідження

МЕТА: Описати та зробити чіткий аналіз основних понять, які використовуються в програмі дослідження.

ЗАВДАННЯ:

1)               визначити об’єкт та предмет дослідження;

2)      визначити мету соціологічного дослідження;

)        визначити завдання дослідження (не менше 7 завдань);

)        зробити логічний аналіз ключових понять, які використовуються в дослідженні (не менше 3 основних понять);

)        висунути гіпотезу дослідження.

Хід роботи

Об'єктом даного соціологічного дослідження є громадяни м. Вінниця. Об’єкт складається з 39 осіб, з яких 28 чоловічої статі та 11 - жіночої, віком від 18 до 25 років.

Предметом соціологічного дослідження є ставлення людини до здоров'я

Метою даного соціологічного дослідження є з'ясувати, як ставляться громадяни різної вікової категорії м.Вінниця до здоров’я, на основі отриманих результатів розробити практичні рекомендації щодо можливих шляхів вирішення проблеми.

. З’ясувати актуальність проблеми ставлення людини до здоров'я

. З'ясувати ставлення до здоров'я

. З'ясувати участь у піклуванні про здоров’я.

. З'ясувати ставлення до проблем пов’язаних з здоров’ям.

. З'ясувати ставлення людей старшої вікової категорії, про підтримку держави в боротьбі з захворюваністю

. З'ясувати ставлення людей молодшої вікової категорії до збреження здоров’я

. Розробити практичні рекомендації щодо можливих шляхів вирішення проблеми.

Основні поняття:

Здоров’я - стан живого організму, при якому всі органи здатні виконувати свої життєві функції.

Охорона здоров’я громадян - одна з функцій держави. В Україні державним органом, що опікується здоров’ям громадян є Міністерство охорони здоров’я України. У світовому масштабі охороною здоров’я займається Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Захворюваність - це показник поширення хвороб, виявлених і зареєстрованих протягом року серед населення в цілому або в окремих групах (вікових, статевих, професійних та ін.) Він обчислюється на 100, 1000, 10000, 100 000 чоловік.

Хвороба, або Захворювання - патологічний процес, який проявляється порушеннямиморфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи та функціонуванняорганізму (його частин) у людини /тварини.

Гіпотеза соціологічного дослідження.

В даному дослідженні, на основі представленого та проаналізованого матеріалу, висувається гіпотеза, що більшість опитуваних серйозно відносяться до даної проблеми, і застерігають себе від різних небезпечних для здоров’я дій, та зацікавленні в допомозі держави у їх вирішенні. Частина опитаних осіб в переважності люди від 18 до 25 років, обізнані та в проблемах та наслідках, але відносяться з меншою серйозністю до них, тому не належним чином слідкують за своїм здоров’ям.

3. Вибірка в соціологічному дослідженні

МЕТА: З’ясувати одиниці вибіркової сукупності.

ЗАВДАННЯ:

1)               дати теоретичне визначення поняттям «суцільне та вибіркова соціологічне дослідження», «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «репрезентативність вибірки», «помилка вибірки»;

2)      визначити необхідну кількість респондентів для проведення опитування (використати електронний калькулятор вибірки);

3)               визначити місце та час проведення опитування;

4)      обґрунтувати, чому дослідження проводиться саме серед цієї аудиторії;

)        довести, що дана вибірка є репрезентативною.

Суцільне соціологічне дослідження - це соціологічне дослідження, в процесі якого обпитуються усі без виключення представники генеральної сукупності.

Вибіркове соціологічне дослідження - це соціологічне дослідження, яке проводиться для вибіркової сукупності за допомогою вибіркового методу.

Генеральна сукупність - множина елементів, що мають якусь спільну характеристику, яка вказує на їх приналежність до системи. Перелік всіх елементів генеральної сукупності являється основою вибірки.

Генеральна сукупність може бути якісною або кількісною в залежності від того, являються властивості одиниць відбору ознаками чи змінними.

Генеральна сукупність може бути скінченною та нескінченною в залежності від того, чи обмежено число елементів вибірки.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, об'єкти якої виступають в якості основних об'єктів спостереження. Ця частина генеральної сукупності обирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості генеральної.

Репрезентативність вибірки - (від франц. representatif - наочний) - властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності.

Репрезентативність вибірки означає, що з деякою наперед заданою або обчисленою похибкою можна ототожнити встановлений на вибірковій сукупності розподіл ознак, що вивчаються, з їх дійсним розподілом в генеральній сукупності або, якщо користуватись мовою статистики, знайти оцінки параметрів генеральної сукупності.

Помилка вибірки - розбіжність між показниками вибіркової сукупності і шуканими показниками (параметрами) генеральної сукупності, Загальна помилка вибіркової характеристики складається з помилок двох родів: помилок реєстрації і помилок репрезентативності.

Необхідна кількість респондентів для опитування - 80 чоловік

Об’єм генеральної сукупності - 80

Вибіркової сукупності - 30

Помилка вибірки - 14.23

Опитування буде проводитись на території гуртожитку №5, поверх №3 Вінницького національного технічного університету, м. Вінниця, в березні 2015 року.

Оскільки об'єктом даного соціологічного дослідження є конкретне місце, Гуртожиток №5, поверх №3, Вінницького національного технічного університету м. Вінниця, у кількості 80 осіб, та не має можливісті опитати кожного з них, тому використовувати вибіркове дослідження буде правильним рішенням. Тобто дослідження буде не суцільне, результати отриманні в ході дослідження будуть стосуватися лише опитаних осіб.

4. Розробка та логічний аналіз анкети

МЕТА: Скласти анкету за конкретною темою дослідження.

ЗАВДАННЯ:

1)               з’ясувати структуру анкети;

2)      з’ясувати основні принципи та правила формування анкети чи опитувального листка;

)        скласти вступну, основну та демографічну частини анкети;

)        при складанні анкети використати різні види та типи питань.

АНКЕТА

Шановний студенте

Вам пропонується взяти участь у соціологічному дослідженні на тему: «Ставлення людини до здоров'я»

Ваші відверті відповіді дадуть можливість визначній та проаналізувати ставлення людей до проблеми здоров’я.

В анкеті Вам запропоновано питання та декілька варіантів відповідей на них, оберіть той варіант, який найбільш відображає вашу думку і обведіть його варіант ручкою або олівцем. На деякі питання ви самі можете вказати відповідь.

Анонімність гарантується. Ваші відповіді ні в якому разі не вплинуть негативно на Вас.

Щиро дякуємо за Ваші відверті відповіді.

1.   Наскільки, Ви вважаєте, проблема здоров’я, є актуальною?

Min Max

2. Який стан Вашого здоров’я?  

А) завжди добрий

Б) були хвороби, травми

В) останнім часом гірший       

3. Чи звертаєтеся Ви до лікарів з проблем власного здоров’я?    

А) ніколи

Б) інколи

В) завжди

4. Як часто Ви пропускаєте заняття в університеті через хворобу?       

А) частіше одного разу на місяць

Б) один раз на місяць

В) один раз на три місяці

Г) рідше одного разу на три місяці      

5. Чи бувають у Вас головні болі рід час занять?        

А) ні, голова в мене на уроках ніколи не болить

Б) часом справді заболить голова, але це буває рідко і біль швидко минає

Г) інша відповідь____________________

6. Чи можете Ви контролювати себе, коли дуже схвильовані?     

А) так, завжди

Б) в більшості випадків, так

В) інколи вдається контролювати

Г) ні, не можу

7. Яке в Вашій родині ставлення до здорового способу життя?   

А) поважливе

Б) байдуже

В) інша відповідь____________________

8. Які методи формування у Вас здорового способу життя використовують Ваші батьки?     

А) особистий приклад

Б) переконання

В) заохочення

Г) покарання     

9. Чи вважаєте Ви себе людиною, обізнаною в питаннях ведення здорового способу життя?  

А) так

Б) частково

В) ні    

10. Який з перерахованих факторів, на ваш погляд, є найважливішим у збереженні здоров’я?

А) спосіб життя

Б) спадковість

В) рівень медицини

Г) екологічний стан довкілля  

11. Що означає для Вас поняття «здоровий спосіб життя»?

А) займатися спортом

Б) повноцінно та правильно харчуватися

В) не палити, не вживати алкоголь, наркотики

Г) жити повноцінним духовним життям

Д) всі варіанти вірні 

12. Чи дотримуєтеся Ви принципів здорового способу життя?     

А) так, завжди

Б) час від часу

В) ця проблема поки що мене не турбує      

13. Чому, на Вашу думку, люди вдаються до звичок, які шкодять здоров’ю?      

А) щоб бути сучасним, «крутим»

Б) під впливом друзів, знайомих

В) через особисті проблеми

Г) через байдужість до власного життя

Д) не знають про шкідливість негативних звичок   

14. Інформація з яких джерел надає Вам найповніше уявлення про ведення здорового способу життя?      

А) отримана на уроці «Основи здоров’я»

Б) спілкування та поради батьків

В) отримана на спеціальних виховних годинах, лекціях, тренінгах

Г) отримана із засобів масової інформації

Д) отримана від товаришів     

15. Як ви відноситесь до таких соціологічних опитуванням?

А) Позитивно

Б) Негативно

В) Мені байдуже

16. Якої ви статі?

А) Чоловічої

Б) Жіночної

17. Скільки вам років? ____________________

18. Ваше місце проживання? ____________________

19. Освіта? ____________________

Дякую за участь в соціологічному дослідженні!

5. Організація та методика проведення опитування респондентів

МЕТА: Зібрати емпіричний матеріал щодо досліджуваної проблеми.

ЗАВДАННЯ:Підготувати необхідну кількість анкет та кодувальний листок (таблиця де фіксуються варіанти відповідей респондентів по кожному питанню анкети); опитати необхідну кількість респондентів та зафіксувати їх відповіді.

Кодувальний листок соціологічного дослідження

6. Статистика та обробка інформації

МЕТА: Представити матеріал, отриманий в ході даного дослідження.

ЗАВДАННЯ:

1)               ознайомитися з основними статистичними методами та принципами обробки анкети на ПК, використовуючи спеціальне програмне забезпечення;

2)      підрахувати та представити статистичні таблиці одно - та двомірного розподілу ознак;

)        підрахувати середні величини;

)        представити отримані результати опитування графічно.

В результаті опитування респондентів були отримані такі результати:

Статистична таблиця двовимірного розподілу ознак

Ознака 33. Стан здоров'я

Запитання: Який стан Вашого здоров'я?

Ознака 86. Стать

Запитання: Вкажіть Вашу стать

Графічне зображення питань

7. Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження

МЕТА: Розробити аналітичний матеріал на основі отриманих в ході соціологічного дослідження даних.

ЗАВДАННЯ:

1)               згрупувати розрізнений емпіричний матеріал;

2)      проаналізувати отримані в ході дослідження дані;

)        перевірити гіпотезу дослідження;

)        розробити практичні рекомендації, направлені на вирішення проблемних ситуацій;

)        зробити загальний висновок по проблемі.

В ході даного соціологічного дослідження було опитано 39 осіб. Серед них 28 особи (71,8%) - представники чоловічої статі і 11 (28,2%) - представниці жіночої статі. Віком 19 років - 16 особа (53%), 20 років - 12 осіб (44%), 22 роки - 1 осіб (1,5%), 25 років - 1 особа (1,5%).

В ході даного соціологічного дослідження були отримані такі результати:

На питання «Наскільки, Ви вважаєте, проблема здоров’я, є актуальною?» переважна більшість опитаних (17 чоловік - 43,6%) відповіли, що проблема здоров’я є актуальною, клопітливо відносяться до цього питання 9 осіб (23,1%), 4 особи (10.3%) обізнані в даному питанні, 6 осіб (15,4%) звертають увагу на дану проблему, 3 особи (7.7%) байдуже відносяться до даної проблеми. Це свідчить про те, що переважна більшість опитуваної аудиторії цікавляться проблемою здоров’я (28 чоловік - 66,7%)

На питання «Чи звертається Ви до лікарів з проблем власного здоров’я?» більша частина опитуваних, а саме 22 (56,4%) відповіли, що інколи звертаються, 10 опитуваних (25,6%) відповіли, що взагалі до лікаря не звертаються, і лише 7 опитуваних (18,0%) часто звертаються за допомогою до лікаря. Це свідчить про те, що більша частина слідкує за своїм здоров’ям і не так часто хворіє.

На питання «Чи вважаєте Ви себе людиною, обізнаною в питаннях ведення здорового способу життя?» більша частина опитуваних відповіла, що «частково» (53,9%), велика частина 15 осіб відповіла, що «так» 38,5 і лише декілька осіб 3 (7,7%) відповіли, що «ні».

На питання «Чи дотримуєтеся Ви принципів здорового способу життя?» більшість 26 осіб (66,7) відповіли, що «так, завжди», 5 осіб (12,8%) відповіли, що «час від часу», та 8 осіб (20,5%) відповіли, що «ця проблема покищо їх не стосується»

На питання «Які методи формування у Вас здорового способу життя використовують Ваші батьки?» 18 опитуваних (46,2%) переконували, 14 опитуваним (35,9%) подавали власний приклад, 6 опитуваних (15,4%) заохочували, 1 опитуваного (2,6%) карали.

Виходячи з даних соціологічного опитування можна побачити, що більша кількість опитуваних вважають що, проблема здоров’я - це важлива тема, та надають їй вагомої уваги.

Більшу кількість опитуваних переконували (46,2%) у важливості здоров’я, великій кількості опитуваних (35,9%) надавали особистий приклад, (15,4%) приваблювали заохоченням, і лише (2,6%) опитуваних переконували каранням.

На питання «Інформація з яких джерел надає Вам найповніше уявлення про ведення здорового способу життя?» велика частина студентів схилилась на 3 відповідях а саме, «спілкування та поради батьків» (33,3%), «спілкування та поради батьків» (23,1%), та «отримана на спеціальних виховних годинах, лекціях, тренінгах» (25,6%).

З статистичної таблиці двовимірного розподілу ознак видно, що стан здоров’я у чоловіків кращий ніж у жінок, а саме: завжди добрий 11 чоловік (39,9%), жінки 3 особи (27,3%). Увеликої кількості людей буди травми, хвороби чоловіки 13 осіб (46,4%), жінки 3 особи (27,3%), в невеликої клькості людей стан здоров’я погіршився з останнім часом чоловіки 4 особи (14,4%), жінки 1 особа (1,1%).

Отже, гіпотезу даного соціологічного дослідження було підтверджено частково, так як було сказано, що більша частину опитуваних (50%-75%) обізнані в даному питанні, зацікавлені у вирішені проблеми, слідкують за станом свого здоров’я та збагачуються знаннями за даним питанням з різних джерел інформації, а також намагаються вести здоровий спосіб життя.

) загроза світової війни;

) екологічні катаклізми;

) контрасти в економічно рівних країнах планети;

) демографічна загроза;

) нестача ресурсів планети;

) наслідки науково-технічної революції

Практичні рекомендації:

Фізичний розвиток характеризує комплекс властивостей і якостей організму, особливостей нервово-психічної діяльності, пропорцій і розвитку частин тіла, функціональних і фізичних можливостей індивідуума. Фахівці допоможуть Вам об'єктивно визначити стан здоров'я і дати правомірні поради та рекомендації щодо зміцнення здоров'я, визначити адекватні форми занять, розробити методику занять і реабілітаційних заходів, пов'язаних з поліпшенням розумової і фізичної працездатності в період Вашої індивідуальної діяльності.

Загальний висновок:

В даному соціологічному опитувані піднімалась проблема ставлення людей до здоров'я. Провівши дане соціологічне опитування на тему '' Ставлення людини до здоров'я'', стало зрозуміло, що дана проблема є актуальною, та більша частина опитуваних обізнанна в проблемі, слідкує за своїм станом здоров'я, та черпає необхідну інформацію по даному питанні з різних джерел.

Для вирішення даної проблеми в більшій мірі, необхідне не лише втручання самої особи, але й втручання державних органів, для забезпечення екологічних показників, та підвищення якості обслуговування в лікарнях.

Література

1. Богініч О. Оздоровчу ідеологію - в життя малят // Дошкільне виховання.

–  №7. - 2006. - С. 7-9. Шлях доступу: http://vdo.at.ua/publ/1-1-0-2

.   Денисенко Н. Оздоровчі технології в освітньому процесі // Дошкільне виховання. - №12. - 2006. - С. 4-6. Шлях доступу: http://vdo.at.ua/publ/1-1-0-2

3.      Актуальні проблеми здоров’я та охорони здоров’я. Шлях доступу: http://www.umj.com.ua/article/59340/aktualni-problemi-zdorov-ya-ta-oxoroni-zdorov-ya-u-iii-tisyacholitti

.        Стан здоров’я української молодої нації. Шлях доступу: http://gnpu.edu.ua/files/naukovi % 20chitanny/gumanitarni % 20nauki/driga.htm

.        Калькулятор вибірки: http://surin.marketolog.biz/calculator.htm