Розробка підприємства автомобільного транспорту

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

Транспорт, грузоперевозки
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

210,26 Кб
Опубликовано:

2014-12-15

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Розробка підприємства автомобільного транспорту

Реферат

Ціль курсового проекту - розробка підприємства автомобільного транспорту.

Виконано технологічний розрахунок підприємства. Визначені виробничі потужності підрозділів технічної служби. Запропоновано варіант планування виробничого корпусу. Виконане технологічне планування підрозділу технічної служби - агрегатна дільниця для ремонту агрегатів автомобілів. Розглянуто варіант заміщення візка для перевезення агрегатів на інший з більшою вантажністю.

Записка пояснювальна вміщує частину експлуатаційну, технологічну, спеціальну та конструкторську.

ТРАНСПОРТ АВТОМОБІЛЬНИЙ, СЛУЖБА ТЕХНІЧНА, ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНЕ, ПІДПРИЄМСТВО, ЗОНА ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ, ДІЛЬНИЦЯ, ОБЛАДНАННЯ, ВІЗОК ДЛЯ АГРЕГАТІВ, ТРУДОМІСТКІСТЬ

Зміст

Вступ

. Експлуатаційна частина

.1 Характеристика автотранспортного підприємства

.2 Приведення рухомого складу

. Технологічна частина

.1 Вибір та обґрунтування вихідних даних

.2 Уточнення нормативів ТО та ремонту

.3 Визначення виробничої програми за чисельністю технічних впливів

.3.1 Кількість впливів за цикл

.3.2 Кількість технічних впливів за рік

.3.3 Кількість технічних впливів по парку за рік

.3.4 Середньодобова кількість технічних впливів по парку

.4 Розрахунок річних трудомісткостей ТО і ремонту рухомого складу

.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту

.5.1 Розрахунок зони ЩО

.5.2 Розрахунок зони ТО-1

.5.3 Розрахунок зони ТО-2

.5.4 Розрахунок зони ПР

.5.5 Розрахунок місць очікування перед ТО і ПР

.6 Уточнення річних трудомісткостей ТО і ПР

.7 Визначення сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР РС

.8 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства

.9 Розподіл обсягу робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

.10 Розрахунок кількості робітників

.11 Розрахунок площ виробничих приміщень

.11.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту

.11.2 Площі виробничих дільниць і відділень

.12 Розрахунок площі складських приміщень

.12.1 Склад палива

.12.2 Склад мастильних матеріалів

.12.3 Склад шин

.12.4 Склад запасних частин агрегатів та матеріалів

.12.5 Інші складські приміщення

.12.6 Результати розрахунків складських приміщень

.12.7 Розрахунок площ інших складських приміщень

.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

. Спеціальна частина. Зона поточного ремонту

3.1 Призначення

3.2 Характеристика зони поточного ремонту

3.3 Стислий опис технологічного процесу

3.4 Оснащення дільниці технологічним устаткуванням

3.5 Правила техніки безпеки

3.5.1 Перед початком роботи

3.5.2 Під час роботи

3.5.3 Після закінчення роботи

3.6 Спецодяг, захисні засоби

.7 Вимоги до приміщення і устаткування

.8 Санітарно-технічна частина

.8.1 Опалення

3.8.2 Вентиляція

3.8.3 Водопровід

3.8.4 Каналізація

3.8.5 Стиснуте повітря

4. Конструкторська частина

4.1 Призначення пристрою

4.2 Опис існуючих аналогів пристрою що пропонується

.3 Опис будови пристрою

4.4 Розрахунок деталей пристрою на міцність

.5 Правила техніки безпеки під час роботи на стенді

Висновки

Перелік посилань

Додаток

Вступ

Курсове проектування має на меті:

систематизацію, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань за спеціальністю;

розвиток інженерного мислення і вміння приймати самостійні рішення;

виявлення рівня підготовленості студентів до роботи в умовах виробництва.

Автомобільний транспорт грає істотну роль у транспортному комплексі країни. Об’єктивні переваги автомобільного транспорту зрівняно з іншими видами транспорту визначають темпи його розвитку і постійно підвищують питому вагу автотранспорту у вантажообігу і пасажирообороті країни. Але автомобільний транспорт є найбільш трудомісткий та фондомісткий вид транспорту, а витрати по ньому вдвічі перевищують витрати по інших видах транспорту разом узятих. Ефективність автомобільного транспорту у всіх сферах його діяльності в більшому ступені визначається рівнем технічної готовності рухомого складу (РС). Технічна служба автомобільного транспорту повинна забезпечити процес перевезення необхідною кількістю РС.

Тому, нашою задачею у процесі виконання цієї роботи є удосконалення організації й керування внутрішньовиробничими процесами на автотранспортному підприємстві (АТП) в умовах сучасної ринкової економіки, коли з’явилася диспропорція поміж кількістю РС і технічної служби АТП.

1. Експлуатаційна частина

Проектування нового автотранспортного підприємства (АТП) або його реконструкція виконуються відповідно загальних правил проектування промислово-виробничих підприємств. Проектування підприємств, будівель та споруд ведеться на основі затверджених схем розвитку та розміщення АТП (у випадку розрахунку курсового проекту згідно завдання).

.1 Характеристика автотранспортного підприємства

Автотранспортне підприємство, що проектується, виконує вантажні перевезення на маршрутах у межах України. Також АТП виконує роботи по технічному обслуговуванню та поточному ремонту, охороні та матеріально-технічному забезпеченні рухомого складу.

Підприємству автомобільного транспорту характерна наявність різномарочного рухомого складу, що у курсовому проекті відображається у вигляді двох базових моделей до яких приводиться третя. Кількість одиниць рухомого складу, їх середньодобовий пробіг, категорія умов експлуатації вказані у завданні на курсовий проект. Технічні данні рухомого складу вибираються із існуючих довідників та технічної документації заводів-виробників автомобілів та наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Рухомий склад АТП

№	Марка РС	Тип РС	Вантажопідйомність, кг	Кількість РС, од	Середньодобовий пробіг, км
1	КамАЗ-55102	Самоскид, диз.	7000	84	124
2	ГАЗ 53-12	Бортовий.бенз.	4500	152	216
3	ГАЗ-63Д + ПАЗ-744	С/тягач, бенз.	4000	196	-

1.2 Приведення рухомого складу

Підприємствам автомобільного транспорту характерна наявність різноманітного рухомого складу що ускладнює технологічний розрахунок і управління профілактичним обслуговуванням та ремонтом. Для зменшення кількості розрахункових груп приводимо рухомий склад до двох марок за технологічним сумісництвом: до групи автомобілів що працює на бензині та групи автомобілів що працюють на дизельному пальному.

Кількість приведених автомобілів визначається за формулою:

, (1.1)

де А₀ - кількість автомобілів марки, до якої приводяться автомобілі;

А_і - кількість автомобілів, які приводяться;^і_ТО,ПР - питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться,

люд.-год/1000 км;⁰_ТО,ПР - питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться,

люд.-год/1000 км;

і - індекс моделі автомобілів, що приводяться;- кількість груп моделей, що приводяться.

Питома трудомісткість ТО і ПР повинна прийматись згідно нормативів, наведених у документах [4]. В разі її відсутності серед нормативів питома трудомісткість ТО і ПР може бути розрахована згідно формули:

, (1.2)

де - нормативна трудомісткість технічного обслуговування відповідно ТО-1 та ТО-2, люд.-год.;

- нормативна періодичність технічного обслуговування відповідно ТО-1 та ТО-2, км;

- нормативна питома трудомісткість поточного ремонту, люд.- год/1000 км.

Приведення рухомого складу АТП, що проектується наведене в таблиці 1.2.

У подальших розрахунках будуть використовуватися дані по приведеним автомобілям.

Таблиця 1.2 - Приведення рухомого складу АТП, що проектується

Марка рухомого складу	Трудомісткість ТО і ПР, люд.год./1000км		Коефіцієнт приведення	Кількість одиниць РС
	РС, що приводиться	РС базового		Фізичних	Приведених
Група автомобілів, що працюють на дизельному пальному
КамАЗ 55102	7,78	7,78	1	84	84
Група автомобілів, що працюють на бензині
ГАЗ 53-12	4,8	4,8	1	216	216
ГАЗ-63Д +ПАЗ-744	5,7	4,8	1,19	196	233
Всього автомобілів в групі, що працюють на бензині					449

У таблиці 1.3 наведені характеристики базових автомобілів згідно [нииат].

Таблиця 1.3 - Технічні характеристики рухомого складу

Найменування параметру	Одиниці виміру	Марка рухомого складу
		КамАЗ-55102	ГАЗ-5312
довжина транспортного засобу	мм	7570	6395
ширина транспортного засобу	мм	2500	2 280
маса транспортного засобу	кг	15630	7850
маса агрегатів	кг	2541	811,5
норма витрат палива	л/100км	24,0	40
вид шин		9,00R20(260R508)	8,25R20 (240R508)
норма пробігу шин	т.км	93	93
вантажність	кг	7000	4500
кількість шин на транспортному засобі		10+1	6+1

2. Технологічна частина

Завданням технологічних розрахунків є визначення даних, які використовуються для планування виробничих структур АТП, організації технологічних процесів, технічного обслуговування та поточного ремонту рухомого складу.

Технологічні розрахунки містять:

) Вибір та обґрунтування вихідних даних;

2) Розрахунки виробничої програми;

) Розрахунки численності виробничих та допоміжних робочих;

) Розрахунки зон технічного обслуговування та поточного ремонту рухомого складу;

) Розрахунки площ виробничих, допоміжних та побутових приміщень.

.1 Вибір та обґрунтування вихідних даних

Вихідні дані, необхідні для виконання технологічного розрахунку, отриманні згідно «Положення…» [13/39] і «Норм та нормативів…» [13/39 ] відкоректовані з урахуванням перспективи його розвитку та зведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані, потрібні для розрахунку

Показники	Одиниці виміру		Кількісні значення показників
			КамАЗ-55102	ГАЗ 53-12
Облікова кількість одиниць РС			84	449
Середньодобовий пробіг	км		124	226
Тривалість зміни	год		6,7	6,7
Тривалість відпустки робітника	доба		24	24
Кількість робочих днів підприємства на рік			301	301
Умови експлуатації			100% - III	100% - III
Рівень зниження нормативних пробігів ТО			0,9	0,9
Нормативні пробіги ТО-1 ТО-2 КР	км		4000 12000 300000	4000 16000 250000
Нормативні трудомісткості ЩО ТО-1 ТО-2 ПР	люд.год		0,75 1,91 8,73 6,7	0,42 2,2 9,1 3,8
Норми простою автомобілів у ТО-2 та ПР	дн/1000км	0,5		0,45
Кількість днів простою рухомого складу у КР, враховуючи час на доставку транспортного засобу на завод та з заводу	доба	24		17
Кількість днів роботи зон обслуговування ЩО ТО-1 ТО-2 ПР	доба	301 301 301 301		301 301 301 301

.2 Уточнення нормативів технічного обслуговування та ремонту

Нормативна періодичність прийнята для еталонних умов і вимагає уточнень з урахуванням конкретних умов експлуатації. Нормативна періодичність обслуговування встановлена за типами рухомого складу згідно. Періодичність обслуговування може бути зменшена до 20%залежно від категорії умов експлуатації.

Коректування пробігів проводиться за кратністю середньодобового пробігу та технічного впливу більш низького рівня. Результати коректування наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Коректування пробігів за кратністю технічних впливів більш низького рівня та середньодобовим пробігом

Вид впливу	Позначення	Відсоток зменшення норми власником ДТЗ	Пробіг
			Нормативний	Зменшений власником ДТЗ		Скоректований за кратністю
КамАЗ-55102
ЩО	LЩО		124		124	124
ТО-1	LТО-1	10	4000		3600	3596
ТО-2	LТО-2	10	12000		10800	10788
КР	LКР		300000		300000	302064
ГАЗ 53-12
ЩО	LЩО		226		226	226
ТО-1	LТО-1	10	4000		3600	3616
ТО-2	LТО-2	10	16000		14400	14464
КР	LКР		250000		250000	245888

.3 Визначення виробничої програми за чисельністю технічних впливів

.3.1 Кількість впливів за цикл

Розрахунок програми виконується цикловім методом,за цикл приймається пробіг з початку експлуатації до капітального ремонту.

Кількість впливів за винятком ЩО за цикл (для кожного виду ТО) визначається за формулою:

(2.1)

де L_Ц - пробіг автомобіля за цикл, км;_Ві - періодичність і-го впливу, км;_ВВ - кількість впливів більш високого рівня.

Результати розрахунків кількості впливів приведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Розрахунок кількості технічних впливів за цикл на одиницю РС

Вид впливу	Розрахунок кількості впливів	Кількість впливів
КамАЗ-55102
КР		1
ТО-2		27
ТО-1		56
ЩО		2436
ГАЗ 53-12
КР		1
ТО-2		16
ТО-1		51
ЩО		1088

.3.2 Кількість технічних впливів за рік

Кількість технічних впливів на одиницю рухомого складу за рік визначається за формулою:

де η - коефіцієнт переходу від циклу до року.

(2.5)

де D_РР - кількість робочих днів підприємства за рік; D_ЕЦ - кількість днів експлуатації РС за пробіг до КР; α_Т - коефіцієнт технічної готовності;

(2.6)

де D_P - кількість днів простою РС за цикл в ТО-2, поточному та капітальному ремонтах

(2.7)

де D_KP - простій РС в капітальному ремонті з урахуванням часу транспортування на авторемонтне підприємство і назад, дн.;_2,ПР - питомий простій РС в ТО-2 і ПР, дн/1000 км пробігу.

Результати розрахунку по приведених автомобілях наведемо в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Результати розрахунку коефіцієнта переходу від циклу до року

№	Назва показника	Умовне позначення	Кількіcть одиниць РС
			КамАЗ-55102	ГАЗ 53-12
1	Кількість днів експлуатації за цикл	DЕЦ	2436	1088
2	Кількість днів простою одиниці РС у ТО-2, поточному та капітальному ремонтах	DP	175	128
3	Коефіцієнт технічної готовності	αТ	0,933	0,895
4	Коефіцієнт переходу від циклу до року	η	0,115	0,248

Таблиця 2.5 - Розрахунок кількості впливів за рік на одиницю РС

Вид впливу	Умовне позначення	Розрахунок кількості впливів	Кількість впливів
КамАЗ-55102
КР	NKPP		0,115
ТО-2	N2P		3,313
ТО-1	N1P		6,456
ЩО	NЩОP		280,822
ГАЗ 53-12
КР	NKPP		0,248
ТО-2	N2P		3,692
ТО-1	N1P		12,628
ЩО	NЩОP		269,393

.3.3 Кількість впливів по парку за рік

Кількість впливів по парку за рік визначається за формулою:

N_ВПі=N_BPi ∙A_Ci,, (2.8)

де облікова кількість автомобілів i-ї марки.

Розрахунок кількості впливів по парку за рік наведений в табл.2.6

Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості впливів по парку за рік

Вид впливу	Умовне позначено	Розрахунок кількості впливів	Кількість впливів
КамАЗ-55102
КР			10
ТО-2
ТО-1
ЩО
ГАЗ 53-12
КР			111
ТО-2			1779
ТО-1			5670
ЩО

.3.4 Розрахунок середньо добових впливів по АТП

Середньо добова кількість визначається за формулою:

N_BCi=N_ВПі / D_РЗ,, (2.9)

де кількість днів роботи за рік відповідно зони. Результати розрахунків середньо добових впливів по АТП наведені в таблиці 2.7

Таблиця 2.7 - Розрахунок кількості впливів по парку за добу

Вид впливу	Умовне позначено	Розрахунок кількості впливів	Кількість впливів
КамАЗ-55102
КР			0.033
ТО-2			1
ТО-1
ЩО
ГАЗ 53-12
КР			0.368
ТО-2			6
ТО-1
ЩО

.4 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР рухомого складу

Обсяг робіт технічних обслуговувань визначається як добуток кількості технічних обслуговувань та трудомісткості даного виду технічного обслуговування. Нормативні трудомісткості ТО і ПР рухомого складу приведені в додатку до «Положення…-98» [4].

Обсяг робіт технічних обслуговувань:

Т_ВПі=N_ВПі ∙t_Ві,, (2.10)

де значення трудомісткості даного виду обслуговування, люд.год.

Обсяг робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку:

Т_СЕЗ=2∙А_С ∙К_С ∙t₂, (2.11)

де облікова кількість одиниць рухомого складу, шт.

К_С - коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (К_С =0,2);₂ - трудомісткість ТО-2, люд.-год

Обсяг робіт поточного ремонту одного автомобіля за рік:

(2.12)

де трудомісткість робіт поточного ремонту, люд.год/1000 км.

Обсяг робіт ПР за рік в цілому по парку:

Т_ПРП=Т_ПР ∙А_С, (2.13)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО і ПР наведений в табл.2.8

Таблиця 2.8- Розрахунок річного обсягу робіт ТО і ПР

Вид впливу	Річна кількість впливів	Норматив трудомісткості, люд.-год	Розрахунок	Прийнято, люд.-год
КамАЗ-55102
ЩО ТО-1 ТО-2	23351	0,75	17691,75	17692
		1,91	1035,22	1035
		8,73	2278,53	2279
СО		0,2∙8,73	293,4	293
ПР		6,7	19597,3	19598
ГАЗ 53-12
ЩО ТО-1 ТО-2	120958	0,42	50802,36	50802
	5670	2,2	12474	12474
	1779	9,1	16188,9	16189
СО				1634
ПР	249956	3,8	103878	103878

.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту

При розрахунку зон ТО і ПР встановлюється режим роботи зон. вибирається метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО.

Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи автомобілів. ЩО і ТО-1 здійснюються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР частково під час роботи більшості автомобілів на лінії.

Зони технічного обслуговування працюють протягом 1...2 змін, зони ПР в 2...3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 годин за тиждень) і складає 8 годин.

Вибір методу технічного обслуговування здійснюється шляхом порівняння такту поста т, з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно рахуючи, що весь обсяг робіт буде виконуватися на одному посту) дорівнює або більше 2R для ЩО; ЗR для ТО-1; 4R для ТО-2 то можливе використання потокового методу виробництва.

Критерієм вибору може бути добова програма технічного обслуговування. Потоковий метод обслуговування можливий, коли добова чисельність впливів складає 12...15 для ТО-1 і 5...6 для ТО-2 [2]. При меншій добовій програмі ТО-1 та ТО-2 проводяться на окремих спеціалізованих та універсальних постах.

Ритм виробництва визначається за формулою:

(2.14)

де Т_Зі - тривалість роботи і-ї зони за добу, год.; N_ВСі - добова кількість впливів. Такт поста і-ї зони :

(2.15)

де t_Bi - трудомісткість і-го впливу, люд.-год; Р_П - кількість робітників, одночасно працюючих на посту; t_пер - час, затрачений на постановку автомобіля на пост і з’їзд з нього, хв.

У випадках коли у зоні на одних і тих постах водночас обслуговується обидві групи автомобілів трудомісткість визначається наступним чином.

(2.16)

― добова кількість і-ог впливу для j-ої марки авто;

Якщо такт поста для ЩО;

Якщо такт поста для ТО-1;

Якщо такт поста для ТО-2.

то можливо використання потокового методу, якщо не виконується то необхідно проектувати.

.5.1 Розрахунок зони ЩО

Нормативи ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи ЩО (заправка, поставлення автомобілів на стоянку, перевірка технічного стану автомобіля) виконуються водієм за рахунок підготовчого часу і механіком контрольно-технічного пункту. Згідно рекомендацій [1] та типу рухомого складу проектуємо лінію періодичної дії, яка складається з двох постів прибирання та постів мийки і сушки. Вихідні дані приймаються з урахуванням рекомендацій [4;9] та наводяться у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Вихідні дані для проектування

№ п/п	Найменування показників	Одиниця виміру	Чисельні значення показників
			КамАЗ	ГЗСА	По АТП
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14	Добова чисельність впливів Нормативна трудомісткість ЩО Коеф. зменш. трудомісткості за рахунок використання потокового виробництва Доля прибиральних робіт у трудоміст. ЩО Трудомісткість прибиральних робіт Тривалість роботи зони за добу Довжина автомобіля Відстань між авт.-ми на послідовних постах Відстань між передом авт.-ля і воротами Швидкість переміщення авт.-ля конвеєром Кількість робочих на постах прибирання Продуктивність мийної установки Продуктивність сушильної установки Річний фонд часу технологічного робочого	од. люд.-год. - - люд.-год. год. м м м м/хв. осіб авт./год. авт./год. год.	78 0,7 0,8 0,42 0,25 13,34 7,57 2,0 2,0 9 4 25 25 2004	402 0,42 0,8 0,42 0,14 13,34 6,395 2,0 2,0 9 4 25 25 2004	480 0,47 0,8 0,42 0,16 13,34 7,57 2,0 2,0 9 4 25 25 2004

Кількість ліній щоденного обслуговування визначається за формулою [4]:

m_Л=τ_Л /R_ЩО, (2.17)

де τ_Л - такт лінії, хв.;_ЩО - ритм виробництва, хв.

R_ЩО=60∙Т_ЩО /N_ЩОС, (2.18)

де Т_ЩО - тривалість роботи зони за добу, год.;_ЩОС - добова кількість ЩО.

Такт лінії приймається за умови:

τ_Л=τ_ППР=τ_ПМ=τ_П (2.19)

де τ_Л, τ_ППР, τ_ПМ, τ_ПС - відповідно такти постів прибирання, мийки та сушки.

Такт поста прибирання визначається за формулою [4]:

τ_ППР=60∙t_ПР /Р_ПР+t_пер, (2.20)

де t_ПР - трудомісткість прибиральних робіт, люд.-год.:

, (2.21)

де t_ЩО - трудомісткість ЩО автомобіля, люд.-год.;

В - доля прибиральних робіт у трудомісткості ЩО. Згідно рекомендації [2] В=0,42;

К_П - коефіцієнт зменшення трудомісткості робіт за рахунок використання потокового виробництва, К_П = 0,8 [10];

Р_ПР - кількість прибиральників на посту прибирання. Р_ПР = 1…2 [10]. Приймаємо Р_ПР = 2;_пер - час переміщення автомобіля з поста на пост, хв. [4]:

, (2.22)

де L_а - довжина транспортного засобу, м;

а - відстань між транспортними засобами на лінії обслуговування, м;_К - швидкість переміщення транспортного засобу конвеєром, м/хв. Для потокових ліній періодичної дії V_К =8…15 м/хв. [4]. Приймаємо V_К =9 м/хв.

Такт поста мийки [4]:

, (2.23)

де N_у - пропускна спроможність мийної установки, авт./год.. Звідки N_у = 16 авт./год.

Такт поста сушки [4]:

, (2.24)

де N_С - продуктивність сушильної установки, авт./год. N_С = N_у =16 авт./год.

Річна уточнена трудомісткість ЩО по АТП:

Т_ЩОПУ =Ф_М ∙Р_ЩО, (2.25)

де Ф_М - річний фонд часу робочого місця, год. Згідно розрахунку Ф_М = 2004 год.;

Р_ЩО - кількість робітників, працюючих у зоні обслуговування, осіб:

Р_ЩО = Р_ПР ∙m_Л +Р_ОП, (2.26)

де Р_ОП - кількість операторів. Один оператор керує 2…3 лініями. Приймаємо Р_ОП=1.

Площа зони ЩО:

F_ЗЩО =L_З ∙В_З, (2.27)

де L_З - довжина зони ЩО, м:

L_З =Х_П ∙L_a+(X_П -1)∙а+а₁+а₂, (2.28)

де Х_П - кількість постів на лінії, Х_П = 4;

а₁ - відстань від воріт до заднього боку автомобіля. Згідно [4], для автомобілів II категорії а₁= 2 м;

а₂ - відстань від воріт до заднього боку автомобіля. Згідно [4], для автомобілів II категорії а₂= 2 м;

В_З - ширина зони ЩО, м:

В_З = m_Л ∙В_Л, (2.29)

де В_Л - ширина однієї лінії. Ширина лінії залежить від шагу колон.

Приймаємо В_Л = 6 м.

Результати розрахунку зони ЩО наведені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Результати розрахунку зони ЩО

№ п/п	Назва показника	Умовне позначення	Одиниця виміру	Кількісне значення
1 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13	Ритм виробництва Час переміщення автомобіля з поста на пост Такт поста мийки Такт поста сушки Такт лінії Кількість потокових ліній (розрахована) Кількість потокових ліній (прийнята) Кількість робітників в зоні ЩО Річна уточнена трудомісткість робіт ЩО Довжина зони ЩО Ширина зони ЩО Площа зони ЩО	RЩО tпер τПМ τПС τЛ mЛ mЛ' РЩО ТЩОПУ LЗЩО ВЗЩО FЗЩО	хв. хв. хв. хв. хв. од. од. люд. люд.-год м м м2	1,68 1,06 3,46 3,46 3,46 2,06 2 8 10836 38,28 12 459,36

Прийнята остаточна кількість ліній ЩО відрізняться від розрахункової на 0,06 що не перевищує 0,1 для однієї лінії.

Розрахунок зони ЩО графічним методом наведено на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Зона ЩО: 1- автомобіль; 2- мийна установка; a₁,a₂,b,b₁,b₂- геометричні параметри проектування.

.5.2 Розрахунок зони ТО-1

Враховуючи що розрахункова кількість середньодобових впливів ТО-1 достатньо для потокового методу найбільше доцільним є виконання цього виду обслуговування. Потокова лінія складається з 3-4 робочих, 1-2 допоміжних постів (підбору та буферного). Синхронність роботи постів досягається раціональним розподілом трудомісткості робіт і виконавців між постами лінії.

Кількість потокових ліній визначається за формулою:

(2.30)

де: ― ритм зони ТО-1;

(2.31)

де: ― тривалість роботи зміни ТО-1 на добу;

― добова кількість впливів ТО-1;

― такт поста;

(2.32)

де: ― трудомісткість ТО-1;

― коефіцієнт зменшення ТО-1 за рахунок використання потокового виробництва;

― кількість робітників на лінії;

, (2.33)

― кількість працівників одночасно працюючих на посту ТО-1;

Згідно з ОНТП для постів ТО-1 на яких обслуговується вантажні автомобілі під час поточного методу обслуговування 2…3 людини прийнятого 2…3.

- час переміщення автомобіля с поста на пост;

Вихідні данні наведені в таблиці 2.11

Таблиця 2.11 ― Вихідні дані для проектування

№ п/п	Назва показника	Умовне позначення	Одиниці виміру	Кількісне значення показника
				КамАЗ	ГА3	По АТП
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	N1С КП ТЗ1 t1 РП1 n La а VК ФМ	- - год. люд.-год. осіб - м м м/хв. год.	2 0,8 6,8 1,91 2 4 7,57 2,0 9 2004	19 0,8 6,8 2,2 2 4 6,395 2,0 9 2004	21 0,8 6,8 2,17 2 4 7,57 2,0 9 2004

Річна уточнена трудомісткість робіт з ТО-1 по АТП:

Т_1ПУ =Ф_М ∙Р_Л ∙m_Л, (2.34)

Площа зони ТО-1:

F_З1=L_З ∙В_З, (3.35)

Таблиця 2.12 ― Результати розрахунку зони ТО-1

№ п/п	Назва показника	Умовне позначення	Одиниці виміру	Кількісне значення
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Ритм виробництва ТО-1 Такт потокової лінії ТО-1 Час переміщення автомобіля з поста на пост Кількість потокових ліній ТО-1 (розрахована) Кількість потокових ліній ТО-1 (прийнята) Річна уточнена трудомісткість ТО-1 Довжина зони ТО-1 Ширина зони ТО-1 Площа зони ТО-1	R1 τ1 tпер mЛ1 mЛ1' Т1ПУ LЗ1 ВЗ1 FЗ1	хв. хв. хв. од. од. люд.-год. м м м2	19,14 18,58 1,20 0,97 1 12024 38,28 6 229,68

Прийнята остаточна кількість ліній ТО-1 відрізняться від розрахункової на 0,03 що не перевищує 0,1.

Розрахунок зони ТО-1 графічним методом наведено на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Зона ТО-1: 1-автомобіль; a,b - геометричні параметри проектування.

2.5.3 Розрахунок зони ТО-2

Роботи з ТО-2 планується виконувати на універсальних постах, кількість яких визначається за формулою [2]:

, (2.36)

де R₂ - ритм зони ТО-2, хв.;

η_В - коефіцієнт використання робочого часу поста, (η_В=0,9);

τ_П2 - такт поста, хв.

, (2.37)

де t₂ - трудомісткість ТО-2, люд.-год.;

Р_П2 - кількість робітників, одночасно працюючих на посту ТО-2. Згідно ОНТП-01-86 [4] для постів ТО-2 Р_П2 = 3…4 люд.;_пер - час на заїзд автомобіля на пост і з’їзду з нього. Приймається у межах t_пер = 1…3 хв. [2].

Вихідні дані наведені у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Вихідні дані для розрахунку кількості постів у зоні ТО-2

№ п/п	Найменування показників	Умовні позначення	Одиниці виміру	Кількісні значення показників
				КамАЗ	ГАЗ	По АТП
1 2 3 4 5 6 7 8	Середньодобова кількість ТО-2 Коефіцієнт використання робочого часу поста ТО-2 Тривалість роботи зони ТО-2 Нормативна трудомісткість ТО-2 Кількість робочих на посту Кількість змін Довжина автомобіля Річний фонд часу технологічного робочого	N2С КП ТЗ2 t РП2 n La ФМ	- - год. люд.-год. осіб - м год.	1 0,9 13,4 8,73 3 2 7,34 2004	6 0,9 13,4 9,1 3 2 6,46 2004	7 0,9 13,4 9,05 3 2 7,34 2004

Результати розрахунку кількості постів у зоні ТО-2 наведені у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Результати розрахунку постів зони ТО-2

№ п/п	Найменування показників	Умовне позначення	Од. вим.	Кількісні значення
1 2 3 4 5	Ритм виробництва ТО-2 Такт поста ТО-2 Кількість постів ТО-2 (розрахована) Кількість постів ТО-2 (прийнята) Площа зони ТО-2	R1 τ2 Х2 Х2' FЗ2	хв. хв. од. од. м2.	114,857 183,942 2,01 2 241,63

Прийнята остаточна кількість постів відрізняється від розрахункової на 0,01 що входить в межі допуску

.5.4 Розрахунок зони ПР

Поточний ремонт автомобілів проводиться на універсальних або спеціалізованих постах.

Враховуючи, що проектувати спеціалізовані пости рекомендується на середніх та великих автотранспортних підприємствах [2], більш доцільним є використання на АТП універсальних постів.

Загальна кількість універсальних постів поточного ремонту визначається за формулою [2]:

, (2.38)

де Т_п - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год. на рік:

Т_П =Т_ПРП ∙k_ПРП (2.39)

_ПРП - частка постових робіт у загальному обсязі робіт ПР. Для вантажних автопідприємств k_ПРП = 39…51% [9];

η_Н - коефіцієнт нерівномірності подачі автомобілів на пости, η_Н =1,2…1,5;

η_В - коефіцієнт використання робочого часу поста. Для найкращих умов праці η_В =0,85…0,9;_С - число змін роботи зони;

Ф_М - річний фонд часу робочого місця, год.;

Р_п - кількість робітників, одночасно працюючих на посту. Згідно ОНТП-АТП-СТО-91 [4] для вантажних АТП Р_п =1,0…2,5 люд.

Таблиця 2.15 ― Розподіл трудомісткості ПР по видах робіт.

		Трудомісткість по моделям РС						Трудомістк.
Вид робіт	Камаз 55102			ГАЗ 53-12			по АТП,
		%	люд.год.	%	люд.год.		люд.год.
Дільнічні роботи
Агрегатні	18		3528	18	18968		22226
Слюсарно-механічні	11		2156	11	11427		13582
Електротехнічні	6		1176	6	6233		7409
По системі живлення	4		784	4	4155		4939
Шиномонтажні Вулканізаційні	1,5 1,5		294 294	1,5 1,5	1558 1558		1852 1852
Ковальсько-ресорні	3		588	3	3116		3704
Мідницькі Зварювальні	2 2		392 392	2 2	2078 2078		2470 2470
Жерстяницькі	1		196	1	1039		1235
Арматурні	1		196	1	1039		1235
Оббивальні	2		392	2	2078		2470
Малярні		4	784	4	4155		4939
Акумуляторні	2		392	2	2078		2470
Деревообробницькі	1		196	1	1039		1235
Разом дільничних робіт:	60		11759	60	62327		74086
Постові роботи
Діагностичні		2	392	2		2078			2470
Регулювальні		1	196	1		1039			1235
Розбирально-прибиральні		37	7251	37		38434			45658
Разом постових робіт:		40	7839	40		41551			49390
Усього робіт ПР:		100	19598	100		103878			123476

Вихідні дані наведені потрібні для розрахунку кількості у зоні ПР та результати розрахунку наведені в таблиці 2.16

Таблиця 2.16 - Вихідні дані для розрахунку кількості постів зони ПР

№ п/п	Найменування показників	Умовні позначення	Одиниці виміру	Кількісні значення
				КамАЗ	ГАЗ	По АТП
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Трудомісткість робіт ПР Доля постових робіт Коефіцієнт нерівномірності надходження авт-лів на пости Коефіцієнт використання часу робочого поста Кількість змін Кількість робітників на посту Фонд часу робочого місця Кількість постів (розрахункова) Кількість постів (Прийнята)	ТПРП kПРП ηН ηВ nС РП ФМ Хпр Хпр	люд.-год. - - - од. люд. год. Од од	19597,8 0,4 1,29 0,88 3 2 2004 6,021 6	103878,4 0,4 1,29 0,88 3 2 2004 6,021 6	123476,2 0,4 1,29 0,88 3 2 2004 6,021 6

Прийнята остаточна кількість постів відрізняється від розрахункової на 0,021 що входить в межі допуску.

.5.5 Розрахунок місць очікування перед ТО і ПР

Місця очікування плануються розмістити в головному виробничому корпусі безпосередньо біля робочих постів.

Кількість місць очікування перед ТО і ПР приймається із розрахунку:

…15% змінної програми ТО-1;

…40% змінної програми ТО-2:

…30% від кількості постів ПР.

Перед лінією ЩО передбачається накопичувальна площадка місткістю 15…25% годинної пропускної спроможності цієї лінії. Результати розрахунку місць очікування наведені у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 - Результати розрахунку місць очікування перед ТО та ПР

Місця очікування	Розрахункові	Прийняті
Перед зоною ТО-1	5,14	5
Перед зоною ТО-2	3,15	3
Перед зоною ЩО	2,8	3
Перед зоною ПР	1,8	2
Разом		13

.6 Уточнення річних трудомісткостей ТО і ПР

Обсяги робіт технічного обслуговування у розділі 2.4 були визначені при умові їх виконання на універсальних тупикових постах. При розрахунку зон ТО річні обсяги робіт технічних обслуговувань рекомендується уточнювати. Враховуючи що проектується потокова лінія використовується ЩО,ТО-1 то в подальших розрахунках будемо використовувати уточнений обсяг робіт.

Уточнений обсяг робіт наведено у таблиці 2.10,ТО-1 у таблиці 2.12.

.7 Визначення сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР РС

Сумарний річний обсяг робіт ТО та ПР рухомого складу:

Т_∑ТО,ПР=Т_ЩОПУ+Т_1П+Т_2П+Т_СЕЗ+Т_ПРП, (2.40)

де Т_ЩОПУ, Т_1П, - уточнені річні обсяги робіт відповідно ЩО, ТО-1 люд-год;

Т_2П, - річний обсяг робіт ТО-2, люд-год

Т_СЕЗ- річний обсяг робіт сезонного обслуговування, люд-год;

Т_ПРП - річний обсяг робіт поточного ремонту, люд-год.

Результати розрахунку сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР наведені у таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 - Результати розрахунку сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР

№ п/п	Вид трудомісткості	Умовне позначення	Трудомісткість, люд.-год.
1 2 3 4 5	Уточнений річний обсяг робіт ЩО Уточнений річний обсяг робіт ТО-1 Річний обсяг робіт ТО-2 Річний обсяг робіт ПР Річний обсяг сезонного обслуговування	ТЩОПУ Т1ПУ Т2П ТПРП ТСЕЗ	18036 12024 18467 123467 1928
Сумарний річний обсяг робіт ТО та ПР		Т∑ТО,ПР	173931

.8 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства

Річний обсяг робіт самообслуговування підприємства планується в залежності від кількості автомобілів у відсотках від сумарного річного обсягу робіт всіх видів ТО та ПР рухомого складу [2]:

Т_САМ =К_С ∙Т_∑ТО,ПР, (2.41)

де К_С - коефіцієнт самообслуговування. Для автотранспортних підприємств з кількістю одиниць рухомого складу 200-400 К_С =0,10…0,12

Розподіл робот по самообслуговуванню по видах відбувається згідно рекомендацій наведених в [2]. Результати розподілу наведені в таблиці 2.19.

Роботи по самообслуговуванню підприємства є складовою частиною допоміжних робіт. Друга частина допоміжних робіт (складські, транспортні, прибирання приміщень, перегін автомобілів) планується в обсязі 10-20 % від сумарної трудомісткості ПО та ПР рухомого складу:

Результати визначення річного обсягу допоміжних робіт наведено у таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 - Результати розподілу робіт по самообслуговуванню по видах

№ п/п	Найменування робіт	Трудомісткість
		%	люд.-год.
Загальний обсяг робіт по самообслуговуванню при КС=0,1		100	17393,1
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Електротехнічні Механічні Слюсарні Ковальські Зварювальні Жерстяницькі Мідницькі Трубопровідні Ремонтно-будівельні і деревообробні	25 10 16 2 4 4 1 22 16	4348,3 1739,3 2782,9 347,9 695,7 695,7 173,9 3826,5 2782,9

Обсяги робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи з технологічних і організаційних ознак.

Щоденне обслуговування (прибирально-мийні роботи) виконуються на потоковій лінії у зоні ЩО.

ТО-1 виконується на потоковій лінії періодичної дії у зоні ТО-1.

ТО-2 виконується частково на постах зони (80% від загального обсягу робіт) та частково на дільницях (20%). Обсяг робіт, які виконуються на дільницях, рівномірно розподіляється поміж електротехнічною, акумуляторною, шино-монтажною та дільницею системи живлення.

Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.

Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на дільницях.

Обсяги робіт всіх технічних впливів по видам робіт розподіляються згідно з нормативами (відсотками розподілу обсягів робіт) [1; 2]. Роботи по самообслуговуванню можуть виконуватись як на основних дільницях по ТО і ПР PC, так і на спеціальній дільниці відділу головного механіка (ВГМ).

Таким чином, обсяги робіт по структурним підрозділам будуть мати наступні значення:

– зона ЩО: Т=Т_ЩОПУ,.44)(2.42)

– зона ТО-1: Т=Т_1У, (2.43)

– зона ТО-2: Т=Т₂+Т_СЕЗ -Т_2Д, (2.44)

де Т2Д - обсяг робіт ТО-2 і сезонного обслуговування на дільницях, люд.-год.

Т_2Д=0,2∙Т₂, (2.45)

Т_СЕЗ - обсяг робіт сезонного обслуговування, люд.-год.

зона ПР:

– пости:Т=Т_П, (2.46)

– дільниці:Т=Т_ПРП -Т_П+Т_2Д+Т_САМ, (2.47)

Результати розподілу обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями наведені в таблиці 2.20.

Трудомісткості робіт розподіляються між структурними підрозділами з урахуванням технологічних та організаційних ознак.

ТО-1, прибирально-мийні роботи виконуються на потокових лініях та постах обслуговування зони ТО-1 та ЩО відповідно.

Роботи ТО-2 виконуються на постах зони ТО-2.

Усунення несправностей виявлених при ТО-1 та ТО-2, а також роботи поточного ремонту проводяться в зоні ПР.

Частина робіт поточного ремонту та усунення несправностей, виявлених при ТО. виконується на виробничих дільницях згідно з рекомендованим розподілом [2].

Роботи по самообслуговуванню проводяться як на основних дільницях, так і на спеціальній дільниці відділу головного механіка(ВГМ).

Розподіл дільничних робіт ПР по видам проводиться згідно з процентним співвідношенням цих робіт. Результати розподілу приведені в таблиці 2.20.

Таблиця 2.20 - Результати розподілу обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

Структурні підрозділи АТП	Вид трудомісткості	Умовне позначення	Трудомісткість, люд.-год.
Зона ЩО Зона ТО-1 Зона ТО-2 Зона ПР	Річна уточнена трудомісткість ЩО Річна уточнена трудомісткість ТО-1 Річна трудомісткість сезонного обслуговування Річна трудомісткість робіт ТО-2, що виконуються на постах Річна трудомісткість робіт ПР Річна трудомісткість робіт ПР, що виконуються на постах	ТЩОПУ Т1ПУ ТСЕЗ Т2П ТПРП ТП	18036 12024 1928 16702 123467 49390
Загальна річна трудомісткість робіт зон ТО та ПР		ТПОСТ	221547
Дільниці	Трудомісткісткість робіт самообслуговування Річна трудомісткість робіт ТО-2, що виконуються на дільницях Річна трудомісткість робіт ПР, що виконуються на дільницях	ТСАМ Т2Д ТД	17393 3693 74086
Загальна річна трудомісткість дільничних робіт ТО та ПР		ТД	95172
Сумарна річна трудомісткість робіт по парку		Т∑	316719

Розподіл обсягу робіт наведена у таблиці 2.21

Таблиця 2.21- Розподіл дільничних робіт по видам

Види робіт

Дільничні роботи

Роботи по самообслуговуванню

По АТП

ПР

ТО-2

люд-год

Агрегатна

22226

Слюсарно-механічна

13582

1739

15322

Електротехнічна

7409

923

8332

Акумуляторна

2470

923

3393

Систем живлення

4939

923

5862

Шиномонтажна

1,5

1852

923

2775

Вулканізаційна

1,5

1852

Ковальсько-ресорна

3704

348

4052

Мідницька

2470

174

2643

Зварювальна

2470

696

3165

Жерстяницька

1232

696

1931

Арматурна

2470

Оббивальна

2470

Малярна

4939

ВГМ

13741

Разом

74086

3693

17393

95172

.10 Розрахунок кількості робітників

При розрахунку кількості виробничих робітників визначається технологічно необхідна і штатна кількість робітників. Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони. Технологічно необхідна кількість робітників.

Технологічно необхідна кількість робітників:

(2.48)

де Т_Рі - річна трудомісткість робіт і-ї дільниці, зони, люд.-год.;

Ф_М - річний фонд часу робочого місця (технологічно необхідного робітника), год. Враховує довжину робочого тижня і шкідливість умов праці робітника.

Річний фонд часу робочого місця:

Ф_М =(Д_К -Д_В -Д_С)∙t_ЗМ - Д_ПС∙t_СК, (2.49)

де Д_К, Д_В, Д_С, Д_ПС - дні за рік відповідно календарні, вихідні, святкові, передсвяткові;_ЗМ - тривалість зміни, год.;_СК - час скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні, t_СК =1 год.

Штатна кількість робітників:

(2.50)

де Ф_Ш - річний фонд часу штатного робітника, год. Враховує умови праці робітника, тривалість відпустки (24 дня для нормальних умов праці, 30 днів - для шкідливих умов праці).

Річний фонд часу штатного робітника:

Ф_Ш=(Д_К -Д_В -Д_С -Д_ВІД -Д_ПП)∙t_ЗМ -Д_ПС ∙t_СК(2.51)

де Д_ВІД - тривалість відпустки, робочих днів;

Д_ПП - кількість днів невиходу на роботу з поважних причин.

Для чоловіків приймається 7 днів

Результати розрахунків річних фондів часів робочого місця та штатного робочого наведені у таблиці 2.22.

Результати розрахунку чисельності виробничих робітників наведено в таблиці 2.23.

Таблиця 2.22 - Результати розрахунків річних фондів часів робочого місця та штатного

№ п/п	Категорія Робітників	Кількість Робочих Днів	Тривалість Робочої Зміни	Кіл-ть днів неявки з поважних причин	Кількість святкових днів	Довжина відпустки, дні	Річні фонди часу, год.
							Робочого Місця	Штатного робочого
		ДК	tзм	ДПОВ	ДПС	ДВІД	ФМ	ФШ
2	З повним робочим днем	301	6,7	7	10	24	2004	1779
3	Зі звеличеною відпусткою	301	6,7	7	10	30	2004	1739
4	При скороченому робочому дні	301	5,7	7	10	30	1792	1562

Таблиця 2.23 - Результати розрахунку чисельності виробничих робітників

Зона, дільниця	Річний обсяг робіт, люд-год	Річний фонд часу техно-логічного робітника	Кількість технологічно необхідних робітників						Річний фонд часу штатного виробітника		Кількість штатних робітників
			Розрахункова	Прийнята							Розрахункова	Прийнята
				В цілому	В зміні
					1	2		3
ЩО	18036	2004	9	9		5		4	1779		10,13	10
ТО-1	12024	2004	8	8		4		4	1779		8,75	9
ТО-2	16702	2004	6	6		3		3	1779		6,75	7
ПР	49390	2004	24,65	36	12	12		12	1779		40,5	41
Агрегатна	22226	2004	11,09	11	6	5			1779		12,49	12
Слюсарно-механічна	15322	2004	7,64	8	4	4			1779		8,61	9
Електротехнічна	8332	2004	4,16	4	2		2			1779	4.68	5
Акумуляторна	3393	2004	1,69	1	1					1779	1,9	2
Ремонт приладів систем живлення	5862	2004	2,92	3	2		1			1779	3,29	3
Шиномонтажна + вулканізаційна	4627	2004	2,30	2	1		1			1739	2,66	3
Ковальськоресорна + Зварювальна	7217	2004	3,60	4	2		2			1739	4,15	4
Мідницька	2643	2004	1,31	1	1					1739	1,52	2
Жерстяницька+Арматурий	4401	2004	2,19	2	1		1			1739	2,53	2
Малярна	4939	2004	2,46	2	2					1562	2,77	3
Обойна	2470	2004	1,23	1	1					1779	1.38	1
ВГМ	13741	2004	6,85	7	7					1779	7.72	8
Прийнята по АТП	191326	2004	95,08	105								121

Чисельність допоміжних робітників (робітники складів, прибиральники, водії перегонщики) приймаються в розмірі 10…20% від загальної чисельності виробничих робітників. Звідки Р_ДОП=0,15∙103≈15 осіб.

.11 Розрахунок площ виробничих приміщень

.11.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту

Площа зон ТО При обслуговуванні автомобілів на потокових лініях визначається графічно при розрахунку відповідних зон. Так площа зони ЩО склала F_ЗЩО =459,36 м². Площа зони ТО -1 склала F_ЗТО-1 =229,68 м².

Площа зон при обслуговуванні та ремонті рухомого складу на тупікових постах визначається за формулою:

F_З=f_З ∙Х_П ∙К_П, (2.52)

Х_П - кількість постів, що розміщені в зоні, од;

К_П - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів. Згідно рекомендації [1] при односторонньому розміщенні постів К_П =7…8. Приймаємо К_П = 8.

Результати розрахунку площ зон наведено в таблиці 2.26.

Таблиця 2.26 - Результати розрахунку площ зон ТО та ПР

Виробничий Підрозділ	Коефіцієнт щільності розміщення автомобілів	Площа автомобіля у плані, м2	Кількість постів	Площа зони, м2
Зона ЩО Зона ТО-1 Зона ТО-2 Зона ПР	- - 8 8	18,925	- - 2 6	230 303 908

2.11.2 Площі виробничих дільниць і відділень

Площі приміщень дільниць та відділень визначаються двома методами:

― габаритним методом

― по площі підлоги, яку займає устаткування її, та коефіцієнту щільності розташування устаткування [1];

― за питомими показниками площі на одного працюючого.

Відповідно до першого методу на підставі табелів та каталогів технологічного устаткування [11] складаємо відомість основного технологічного устаткування по кожній дільниці (див. додаток А).

В результаті площа дільниці дорівнює:

F_Д =f_УСТ∙К_Щ, 2.53)

де: f_УСТ - сумарна площа підлоги, яку займає устаткування на дільниці, відділені;

К_Щ - коефіцієнт щільності розташування устаткування. Визначаємо згідно [9].

Площа приміщень дільниць визначається паралельно двома останніми методами. Кінцево приймаються більші площі дільниць, розраховані обома методами та заносяться до таблиці 2.27

Таблиця 2.27 - Розрахунок площ приміщень

Дільниця Відділення	Кількість робітників у найбільш людній зміні	Питома площа на першого робітника	Питома площа на кожного наступного робітника	Розрахункова площа по кількості робітників	Площа устаткування в плані	Коєфіціент щільності розташування устаткування	Розрахункова площа по устаткуванню	Площа
								Прийнята	Прийнята після планування
Агрегатна	6	22	14	92	27,95	4	111,8	112	114
Слюсарна-механічна	5	15	9	51	12,74	3,5	44,59	45	45
Електротехнічна	2	15	9	24	7,53	3,5	26,35	26	26
Акумуляторна	1	21	15	21	10,20	3,5	35,7	36	36
Живлення	1	15	9	15	8,06	3,5	28,21	28	28
Шинна	1	18	15	18	35,67	3,5	124,845	125	125
Ковальсько- ресорна+ Зварювальна	2	21	5	26	25,36	4,5	114,12	114	154,64
Мідницька	1	15	9	15	6,72	3,5	23,52	24	25
Жерстяницька+ Арматурна	1	18	12	18	12,03	4	48,12	48	53
Малярна	2	18	5	23	114,626	4,5	515,81	516	516
обойна	1	18	5	18	8,38	3,5	29,33	30	30
ВГМ	4	18	5	33	11,6	3	34,8	35	35
Разом;								1139	1187,64

2.12 Розрахунок площі складських приміщень

Площа складських приміщень визначаться по площі яку займає устаткування для зберігання запасів експлуатаційних матеріалів, запасних частин агрегатів та коефіцієнт щільності розташування складського устаткування.

Зона матеріалів що забезпечується в складських приміщеннях визначаємо виходячи з добової витрати матеріалів та кількості днів зберігання запасу обладненя для зберігання матеріалів підбирається залежно від типу матеріалів що зберігаються

Площі складів визначаються по площі, що займає обладнання та коефіцієнту щільності розставлення обладнання:

F_СКі = f_ОБі ∙К_Щ, (2.55)

де f_ОБі - площа обладнання в плані, м²;

К_Щ - коефіцієнт щільності розставлення складського обладнання.

.12.1 Вихідні дані для розрахунку складських приміщень

Вихідні данні для розрахунку складських приміщень вибираємо згідно рекомендації Напольский.

Таблиця 2.28 ― Вихідні данні для розрахунку складських приміщень

№	Найменування показників	Позн.	Одиниця виміру		Чисельні значення
					КамАЗ	ГАЗ 53-12		По АТП
1.	Облікова кількість автомобілів	АОБ	од.		84	449		533
2.	Коеф-т технічної готовності	αТ	-		0,9329	0,8949
3.	Середньодобовий пробіг	LСД	км		124	226
4.	Норма витрат палива	qS	л/100км		35,0	25,0
5.	Дні зберігання запасу палива	ДЗП	дні					6
6.	Норма витрат мастильних матеріалів: - мастила моторного - мастила трансмісійного - мастила консистентного - мастила спеціального	НМ НТР НК НСП	л/100л л/100л л/100л л/100л		3,2 0,4 0,2 0,1	2,4 0,3 0,2 0,1
7.	Дні зберігання запасу мастила	ДЗМ	дні					30
8.	Дні зберігання запасу шин	ДЗШ	дні					35
9.	Кількість шин встановлених на автомобілі	ХШ	од.		11	5
10.	Гарантійна норма пробігу шини	LН	км		80000	85000
11.	Норма пробігу після відновлення	LГП	км		56000	60000
12.	Кількість шин встановлених на 1-му стелажі	П		шт.					8
13.	Ширина стелажу	ВСТ		м					1,3
14.	Маса: - двигуна - КПП - заднього моста - рами - кабіни і кузова	GДВ GКПП GЗМ GР GК,К		кг кг кг кг кг	770 320 555 605 1447		330 56 270 270 791
15.	Загальна маса агрегатів	GΣ		кг	3697		1717		5414
16.	Допустимі навантаження на метр стелажу: - для агрегатів - для запасних частин - для металів - для інших матеріалів	ga gЗ gM gінш		кг/м2 кг/м2 кг/м2 кг/м2					600 800 700 300
17.	Маса АТЗ	Ga		кг	15630		7850
18.	Дні запасу запчастин	ДЗЧ		дні					65
19.	Норма витрат матеріалів: - запасних частин - металів - інших матеріалів	аЗЧ аМ аінш		% % %					2,00 1,2 0,2
20.	Коеф. щільності розташування устаткування	КЩ		-					2,5

Площі складів визначаються по площі, що займає обладнання та коефіцієнту щільності розставлення обладнання:

F_СКі = f_ОБі ∙К_Щ, (2.56)

де f_ОБі - площа обладнання в плані, м²;

К_Щ - коефіцієнт щільності розставлення складського обладнання.

Обладнання для складських приміщень вибирається в залежності від виду матеріалів та їх обсягів зберігання. Результати розрахунків наведені в таблиці 2.29.

.12.2 Склад палива

Добова витрата палива на лінійну роботу:

(2.57)

де q_S - лінійна норма витрати палива, л/100км.

При визначенні площі складу палива, витрати палива на транспортну роботу, внутрішньогаражне маневрування тощо, не враховуються, при цьому дні зберігання приймаються більшими.

(2.58)

де D_З - дні зберігання запасу.

.12.3 Склад мастильних матеріалів

Добова витрата мастильних матеріалів:

(2.59)

де Н_ММі - норма витрат мастильних матеріалів на 100(л) палива.

Запас мастильних матеріалів:

(2.60)

Площа складу:

(2.61)

.12.4 Склад шин

Запас шин визначають по формулі:

(2.62)

де Х_К - кількість шин, що встановлюються на автомобілі;_Н - гарантійна норма пробігу нової шини, км;_ГП - гарантійна норма пробігу нової шини після першого капітального ремонту (наварки протектору), км;_З - кількість днів зберігання запасу.

Довжина стелажу:

(2.63)

де П - кількість покришок, які встановлюють на 1 погонний метр стелажу. При двохярусному зберіганні П = 6...10. Приймаєно 8.

Ширину стелажу В_СТ визначають за розміром покришки. Приймаємо по більшій покришці: В_СТ= 1,3 м.

Площа складу шин:

(2.64)

.12.5 Склад запасних частин агрегатів та матеріалів

Запас агрегатів, які зберігаються, визначають згідно нормам запасу оборотних агрегатів та їх ваги.

(2.65)

де Н_аі - норма запасу агрегатів і-го виду на 100 автомобілів;_аі - вага і-го агрегату, кг.

Запас матеріалів та запасних частин визначають за формулою:

(2.66)

де а - норма витрат запасних частин та матеріалів на 10000км пробігу у відсотках від ваги автомобіля;_a - вага автомобіля, кг.

Площа підлоги, яку займають стелажі:

(2.67)

де З_j - запас агрегатів, запасних частин або матеріалів, кг;_j - допустиме навантаження на 1м² площі стелажу для j-го виду запасів (для запчастин - 800 кг/м²; для агрегатів - 600 кг/м²; для металів - 700кг/м²; для інших матеріалів - 300 кг/м²).

.12.6 Інші складські приміщення

На АТП передбачають також інструментально-роздавальну комору, комору шоферського інструменту, проміжний склад, такелажну комору, склад утилю. Площі перелічених складських приміщень визначають за укрупненими нормативами:

інструментально-роздавальна комора - 0,15...0,25 м² на 1млн.км пробігу парку за рік;

проміжний склад - 15...20% від площі складу запасних частин та агрегатів;

такелажна комора - 0,20 м² на один обліковий автомобіль;

склад утилю - 0,10 м² на один обліковий автомобіль.

2.12.7 Результати розрахунків складських приміщень

Таблиця 2.29 - Розрахунок площ складських приміщень

№

Найменування показників

Умовне позначення

Одиниця виміру

Кількісні значення

КамАЗ

По АТП

Склад палива

1. 2. 3. 4. 5.

Добові витрати палива Запас палива Площа займана 1-єю ємністю для зберігання палива Кількість ємностей Площа займана обладнанням

л л м2 од м2

3401,21 10203,64

22704,67 113523,4

6 12 72

Площа складу

FСК.П

м2

180

Склад мастильних матеріалів

1. 2. 3.

Добові витрати мастильних матеріалів: - мастила моторного - мастила трансмісійного - мастила консистентного - мастила спеціального Запас мастильних матеріалів: - мастила моторного - мастила трансмісійного - мастила консистентного - мастила спеціального Кількість ємностей для: - мастила моторного - мастила трансмісійного - мастила консистентного

GММ GМТР GМК GМСП ЗММ ЗМТР ЗМК ЗМСП ХЄмМ ХЄмТР ХЄмК

л л л л л л л л од од од

108,83 13,60 6,80 3,40 1088,38 408,14 204,07 102,03

544,91 68,11 45,40 22,70 5449,12 2043,42 1326,28 681,14

6537,51 2451,56 1566,35 783,176 22 8 5

4. 5. 6.

- мастила спеціального Загальна к-ть ємностей Площа пола займана однією ємністістю Площа пола займана всіма ємностями

ХЄмСП ХЄмΣ fЄм fЄмΣ

од од м2 м2

3 38 0,50 19,10

Площа складу

FСК.М

м2

Склад шин

1. 2. 3.

Запас шин Довжина стелажу двохярусної конструкції Площа, займана стелажами

ЗШ LСТ fСТ

од м м2

7,14 1,19 1,66

25,05 3,13 4,69

32,19 6,36

Площа складу

FСК.Ш

м2

Склад агрегатів

1. 2.

Запас агрегатів, які зберігаються Площа, займана стелажами

Заі fСТ

од м2

6210,96

15418,66

21629,62 36,049

Площа складу

FСК.АГР

м2

Склад запасних частин

1. 2.

Запас запасних частин Площа, займана стелажами

Ззч fСТ

од м2

3037,77 3,79

14258,54 17,82

17296 21,62

Площа складу

FСК.ЗЧ

м2

Склад металів

1. 2.

Запас металів Площа, займана стелажами

Змет fСТ

од м2

3645,32

17110,24

20756 29,65

Площа складу

Склад інших матеріалів

Запас інших матеріалів

Зін.мат

од

911,33

4277,56

5189

Площа, займана стелажами

fСТ

м2

17,3

Площа складу

FСК.ІН.М

м2

.12.8 Розрахунок площ інших складських приміщень

На підприємстві передбачається інструментально-роздавальна комора, комора інструменту водіїв, проміжний склад, такелажна, склад утілю. Площі перелічених складських приміщень визначають за укрупненими нормативами:

інструментально-роздавальна комора - 0,15...0,25 м² на 1 млн. км пробігу парку на рік;

проміжний склад - 15...20% від площі складу запасних частин та агрегатів;

такелажна комора - 0,03 м² на один обліковий автомобіль;

склад утилю - 0,05 м² на один обліковий автомобіль.

Розрахунок площ виконаний в таблиці 2.30.

Таблиця 2.30 - Результати розрахунку площ допоміжних складських приміщень

Найменування складу	Площа складу, м2
Інструментально-роздавальна комора	61
Проміжний склад	26
Такелажна	13
Склад утилю	53
Разом	154

2.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Зберігання автомобілів на підприємстві здійснюється знеособленим способом на відкритій та закритій стоянках. У зв'язку з цим кількість місць зберігання автомобілів на підприємстві визначаємо за формулою [9]:

Х_СТ = А_СС - А_л -Х₂ - Х_пр-Х_п, (2.68)

де А_л - кількість автомобілів, які знаходяться на лінії цілодобово, у відрядженні, на КР, на зберіганні в іншому підприємстві. Приймаємо

А_д = 0,04А_с(2.69)

Хг, Х_пр - кількість постів відповідно ТО-2 та ПР.

Х_п - кількість постів очікування в зонах ТО та ПР.

Площу стоянки визначаємо за формулою [9]:

А_СЕ = Х_ст ∙ f _авт ∙ К_Щ, (2.70)

де f _авт - площа автомобіля в плані, м²;

К_щ -коефіцієнт щільності розміщення автомобілів. Згідно рекомендацій , К_ш = 2,5...З. Приймаємо К_ш = 2.5

Результати розрахунку площі стоянки автомобілів наведені у таблиці 2.29.

Таблиця 2.29 - Результати розрахунку площ зони зберігання автомобілів на підприємстві

Кількість місць зберігання автомобілів	Площа, яку автомобіль займає у плані	Коефіцієнт щільності розташування автомобілів	Площа зони зберігання ав-в
499	18,925	2,5	23593,8

2.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Загальна площа проектуємого виробничого корпусу АТП визначається за формулою:

А_ГВК = k_nn (Fщо+F₁ + F₂ + F_ПР + F_o + F_Д + F_СK + F_доп) (2.70)

де к_пп ― коефіцієнт проходів та проїздів, к_пп =1,1...1,15 . що ― площа зони ЩО, м².Враховується, якщо зона розташована в головному виробничому корпусі;

F₁ ― площа зони ТО-1, м².; ₂ ― площа зони ТО-2, м².; _np ― площа зони ПР, м².;_o ― площа зони очікування. _Д ― загальна площа дільниць, що знаходиться у головному виробничому корпусі. Планується розташувати у виробничому корпусі усі дільниці вказані у таблиці 2.27._CK ― загальна площа складських приміщень, м². Планується розмістити у головному виробничому корпусі склад агрегатів, запасних частин, шин,мастильних матеріалів. Усі інші склади розташовані за межами цього корпусу на території АТП. Площу вказаних складських приміщень визначаємо відповідно до графічного плану виробничого корпусу та результатів розрахунків, наведених у таблиці 2.29:

Малярну дільницю та зону ЩО будемо розміщати за межами виробничого корпусу.

Тоді, загальна площа проектуємого виробничого корпусу АТП:_ГВК = 1,12∙(230+303+908+623+196+87) =2816 м².

3. Спеціальна частина. зона поточного ремонту

3.1 Призначення зони поточного ремонту

Зона поточного ремонту призначена для усунення несправностей, що виникнули під час роботи або виявлених при технічному обслуговуванні; поточний ремонт сприяє виконанню встановлених норм пробігу автомобілів до капітального ремонту і виконується по потребі. Поточний ремонт автомобілів рекомендується проводити як на спеціалізованих постах, так і на універсальних агрегатне - вузловим методом. Спеціалізація постів дозволяє максимально механізувати трудомісткі роботи, знизити потребу в однотипному устаткуванні, поліпшити умови праці, підвищити якість робіт і продуктивність праці.

.2 Характеристика зони поточного ремонту

Зона поточного ремонту розташована в головному виробничому корпусі. Площа зони складає 908 м². Режим роботи зони складає 301 дні у році. Для забезпечення передбаченого обсягу робіт необхідно 36 чоловік. З них: 12 чоловік працює в першу зміну 12 чоловік працює в другу зміну і 12 чоловік працює в третю зміну .

У зоні поточного ремонту виконуються розбирально-складальні роботи, пов'язані з заміною несправних агрегатів, вузлів і механізмів, а також роботи з часткового розбирання - складання несправних агрегатів, вузлів і механізмів без зняття їх з автомобілів.

Трудомісткість робіт зони ПР складає 49390 чол.год, що складає 40 % від усього обсягу робіт із поточного ремонту.

3.3 Технологічний процес зони поточного ремонту

Після проходження ЩО автомобіль поступає у зону діагностики, а потім при необхідності, у зону поточного ремонту. Його встановлюють на відповідний пост в залежності від несправності. Для цього всі несправності реєструють у заявці, заповненій механіком з водієм. Схема технологічного процесу зони поточного ремонту подана на рис. 3.1. Поточний ремонт автомобілів здійснюється на спеціалізованих і універсальних постах. Спеціалізація постів передбачена по таким видам робіт:

пости ремонту двигуна і його систем;

пости ремонту трансмісії, гальм, рульового управління і ходової частини;

універсальні пости.

Рисунок 3.1 - Схема технологічного процесу зони поточного ремонту

Пости ремонту двигуна та підсистем

Пости оснащені оглядової канавою (для зручності робіт, зв'язаних із ремонтом двигуна і його систем), пересувним стелажем для деталей. При знятті й установці двигуна використовується подіймач маніпулятор. Для очистки і промивання деталей двигуна використовується пересувна ванна для мийки деталей у керосині. Для усунення несправностей вузлів, знятих з автомобіля, передбачений верстат слюсарний із набором відповідного устаткування та інструмента.

Пости ремонту трансмісії, гальм, рульового керування і ходової частини

На цих постах виконуються роботи, пов'язані з усуненням несправностей трансмісії, гальм, рульового керування і ходової частини, пости оснащені оглядовими канавами і канавними пересувними підіймачами (для вивішування автомобілів).

Для механізації робіт, пов'язаних із зняттям і установкою коліс передбачені гайковерти для гайок коліс, для ремонту підвіски використовуються гайковерти для стрем'янок ресор, для виконання інших кріпильних операцій застосовується гайковерт загального призначення. Транспортування і зняття коліс виконується візком для зняття коліс і їх транспортування до секційного стелажа для коліс або до шинної дільниці. Зняття й установка ресор виконується за допомогою візка для зняття й установки ресор.

Універсальні пости

Універсальні пости оснащені канавними підіймачами. Тут в основному виконуються усі види робіт, пов'язані з поточним ремонтом рухомого складу. Зона ПР оснащена підвісною кран-балкою для підйому і транспортування великовагових агрегатів на пости і від них.

3.4 Характеристика устаткування що використовується в зоні ПР

Для забезпечення якості, повноти обсягу та технологічної послідовності робіт, зону ПР потрібно постачити відповідною документацією і наступним технологічним обладнанням.

Відомість технічного устаткування що використовується в зоні наведено в додатку А.

.5 Правила техніки безпеки в зоні поточного ремонту

.5.1 Перед початком робіт

Надіти й упорядкувати спецодяг: застебнути або зав'язати обшлаги рукавів, заправити одяг так, щоб не було кінців, що розвіваються.

Оглянути робоче місце, прибрати сторонні предмети, що заважають роботі, переконатися в тому, що робоче місце достатньо освітлене і світло не буде сліпити очі. Напруга місцевого освітлення не повинна перевищувати 36У, а переносних ламп 12У.Робочий інструмент і деталі розміщують у зручному і безпечному для використання порядку. Переконатися в тому, що робочий інструмент, пристосування і засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам техніки безпеки.

.5.2 Під час роботи

При ремонті автомобілів повісити на рульове колесо табличку "Двигун не пускати! Працюють люди!". Працювати під автомобілем поза оглядовими канавами або підіймачами, тільки при наявності лежаків. При постановці на пост потокового ремонту автомобіль загальмувати стоянковими гальмами і включити першу передачу, виключити запалення. Під колеса покласти не менше двох упорів.

Автомобіль, вивішений на підіймачі, необхідно встановити на телескопічну стійку. Працювати під автомобілем, піднятим на підіймачі, але не встановленим на телескопічні стійки, забороняється.

Робоче місце утримувати в чистоті, не захаращувати стороннім інструментом. При розбира-льно-складальних роботах застосовувати справні гайковерти і ключі. Відвертати гайки за допомогою зубила і молотка забороняється. Гайки, що важко відкручуються, змочити керосином, а потім відвернути ключем

При роботі з етилованим бензином або з деталями, що стикаються з етилованим бензином, необхідно додержуватися наступних правил безпеки:

1 працювати тільки в спецодязі; регулярно здавати спецодяг в прання;

2 виносити одяг із підприємства, ходити в ньому в їдальню забороняється;

3 перед розбиранням двигуна необхідно старанно протерти його дрантям, змолоченим гасом або лужним розчином;

4 при попаданні етилованого бензину на руки або шкіру обличчя відмити уражені місця гасом, а потім теплою водою з милом;

5 пролитий бензин негайно витерти і нейтралізувати хлорним вапном.

.5.3 Після закінчення роботи

Упорядкувати робоче місце, інструмент і пристосування: протерти і скласти у відведені для них місця. Перевірити надійність установки автомобіля на телескопічних стійках. Залишати автомобіль, піднятим підіймачем (домкратом) забороняється. Повідомити бригадиру або майстру про всі порушення і неполадки, що були в процесі роботи.

Зняти і здати на зберігання спецодяг і спецвзуття. Вимити руки й обличчя. При роботі з етилованим бензином обов'язково прийняти душ.

.6 Спецодяг, захисні засоби

Відповідно до "Типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і захисних пристосувань робітникам та службовцям автомобільного транспорту і шосейних доріг" робітникам дільниці ремонту електроустаткування видають: рукавички гумові, фартух прогумований, нарукавники хлорвинілові й захисні окуляри з відкидними краями.

.7 Вимоги до приміщення і устаткування

Зону поточного ремонту рекомендується розташовувати або в центральній частині виробничого корпусу або в повздовж однієї зі стін корпусу.

Слюсарні верстати, контрольно-іспитові стенди і прилади в помешканні зони повинні бути розміщені так, щоб розбирання агрегатів провадилося на одних робочих місцях.

Висота помешкання дільниці повинна бути не менше 3 м. Внутрішня оздоба приміщення зони:

статі - керамічна плитка;

стіни - вапняне фарбування;

стелі - вапняне фарбування;

панелі - керамічна плитка (глазурована) h=1,8 м.

.8 Санітарно-технічна частина

У приміщенні зони поточного ремонту передбачаються системи опалення, вентиляції, внутрішнього водопроводу, гарячого водопостачання, каналізації і повітропостачання.

.8.1 Опалення

Система опалення виконується з умови забезпечення температури повітря в приміщенні в холодний і перехідний періоди +16°С.

Опалення рекомендується повітряне, сполучене з припливною вентиляцією, або центральне з місцевими нагрівальними приладами. У якості теплоносія використовується гаряча вода з параметрами 150С°-70°С, 130°С-70°С, 95°С-70°С або насичений пар тиском до 2 кгс/м².

Джерелом теплопостачання служить власна котельна АТП або зовнішні теплові мережі.

Нагрівальні прилади центральних систем опалення встановлюються в зовнішніх конструкціях, що захищають, під світловими прорізами.

.8.2 Вентиляція

Для забезпечення нормованих параметрів повітряного середовища, установлених санітарними і технологічними нормами, улаштовується припливно-витяжна вентиляція з механічним і природним спонукуванням.

Повітрообмін визначається кількістю повітря, що видаляється місцевими відсмоктуваннями, встановлюваними в технологічного устаткування, що виділяє шкідливості (пари гасу, лаку).

Таке технологічне устаткування повинно мати місцеві відсмоктування.

ванна для мийки деталей у гасі;

ванна для просочення якорів і котушок;

шафа сушильний для якорів, стартерів і котушок.

Швидкість прямування повітря в прорізах місцевих відсмоктуваннях передбачається не менше 1 м/с.

Витяжна вентиляція повинна бути індивідуальної, незалежної від інших вентиляційних систем АТП.

З верхньої зони помешкання передбачається природна витяжка в обсязі не менше однократного повітрообміну в час.

Повітря, що видаляється, в повному обсязі компенсується свіжим припливним повітрям, взимку підігрітим, що подається, розосереджено в робочу або верхню зону приміщення.

3.8.3 Водопровід

Подача води питної якості в приміщенні ремонтної дільниці забезпечується до двох водоразбірних кранів, установлених над раковиною, і на протипожежні потреби - до одного пожежного крана з розрахунковою витратою 2,5 л/с. Пожежний кран установлюється поблизу евакуаційного виходу в навісній шафі або нішій на висоті 1,35 м від рівня статі.

Джерелом водопостачання служить внутрішній водопровід суміжних приміщень або внутрішні водогінні мережі АТП.

До водоразборного крана раковини подається гаряча вода з температурою +55°С, витратою на побутові потреби - 0,2 л/с.

Джерелом гарячої води може бути прийнятий індивідуальний водонагрівач або існуюча мережа гарячого водопостачання АТП.

.8.4 Каналізація

Скидання стічних вод від раковини здійснюється по системі внутрішньої каналізації в загальну каналізаційну мережу. Передбачається устрій трапів для стоку води після мийки статі. Внутрішня каналізаційна мережа монтується з чавунних каналізаційних труб по ГОСТ 6942.3-69.

.8.5 Стиснуте повітря

Тиск подаваного стиснутого повітря - 3-6 кгс/см².

Підключення до системи повітряпостачання виконується за допомогою гумовотканних шлангів. У місць споживання встановлюється запірна арматура.

Джерелом повітряпостачання приймається існуюча на території АТП компресорна установка або пересувний компресор.

Мережа повітропостачання монтується зі сталевих водогазопроводних труб по ГОСТ 3262-75.

4. Конструкторська частина

.1 Призначення пристрою

Підйомник застосовується для роботи в автотранспортних підприємствах, станціях технічного обслуговування та тролейбусних парках для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, автобусів та тролейбусів з навантаженням на вісь від власної маси не більше 10 т.

До роботи на підйомнику мають доступ робітники, які вивчили інструкцію по експлуатації, пройшли інструктаж по техніці безпеки та ознайомлені з особливостями його роботи та експлуатації. За підйомником мають бути закріплені робітники, які будуть відповідати за його експлуатацію.

.2 Опис існуючих аналогів стенду що пропонується

Траверса гідравлічна вантажна ТГГ-500 (канавний підйомник) призначена для піднесення автобусів і вантажних автомобілів вагою до 5000 кг. ТГГ-500 широко використовується для проведення робіт по регулюванню кута розвалу - сходження і для обслуговування, ремонту ходової частини автомобілів.

Траверса може бути встановлена на будь-якому підйомнику, як на чотиристійковий, так і на підйомнику пантографного типу, а також на оглядових ямах відповідних розмірів і конструкцій, які оснащені шляхами для пересування траверси. В якості шляхів використовують куточок з шириною полиці не менше 50 мм або швелер.

Відносна висота підйому 350 мм.

4.3 Опис будови стенду

Стенд складається з наступних одиниць.

Дивись складальне креслення ,та специфікацію

.4 Розрахунок канавного підйомника

Вибір гідроциліндру

Діаметр штоку розраховуємо в залежності від хода поршня та зусилля на шток.

При S=630 мм, Р=100000 Н, діаметр штока d=65 мм.

Приймаємо діаметр циліндра D=75мм.

Приймаємо гідроциліндр згідно з ОСТ 2Г21-2-73.

Основні параметри:=75 мм - діаметр циліндра;=50 л/мин - номінальна витрата;=190,3 кН - максимальне штовхаючи зусилля;

Р=0,79 МПа - максимальний тиск;

Втрата мастила 16 см3 /хв;=76,6 кг - маса.

Розрахунок зусилля на рукоятці та підбір площі поршня

Площа поршня:

Розрахунок зусилля на штоці поршня F₂ при F₁=150 Н:

Розрахунок тиску в циліндрі:

Перевірка штока на стійкість

≤[F],

де F=10000 Н,

де n_y=4,

де Е=2*1011 - модуль пружності,

μ=2 - коефіцієнт приведення довжини,

- момент інерції

Умова F≤[F]

≤20000 - виконано.

Розрахунок рами підйомника на міцність

При проектуванні станіни для гідроциліндру приймаємо розміри з конструктивних міркувань: довжину станіни виходячи з того, що ширина стандартної канави 1200 мм, то приймаємо ширину l=1150 мм.

Умова міцності

Для сталі Ст3 σ=160 МПа

Згідно з сортаментом підбираємо швелер 10 ГОСТ 8240-72 Ст3ГОСТ535-58

Розрахунок вісі колеса

Приймаємо ширину колеса H=64 мм, і зазор між рамою та колесом s=25 мм.

Згинаючий момент:

Умова міцності:

Діаметр вісі колеса:

Приймаємо d=2.1 см

.5 Правила техніки безпеки під час роботи на стенді

Підйомники та шляхи його пересування перед пуском в експлуатацію мають бути випробувані технічним персоналом підприємства з складанням свідоцтва. Після монтажу підйомника має бути проведено вимір опору ізоляції апаратів, вторинних ланок та електропроводки. Найменший дозволений опір ізоляції має бути не менш 0,5 МОм.

Має бути проведено випробування вторинних ланок, схем захисту, керування та сигналізації на електричну міцність. В результаті випробувань не має бути пробою ізоляції.

Перевірити електричну міцність вторинних ланок, схем захисту, керування, сигналізації зі всіма підключеними електричними апаратами з підвищеною напругою 1 кВ промислової частоти. Тривалість прикладеною випробною напруги 1 хв. Забороняється знаходитися на шляху руху підйомника при його переміщенні.

Забороняється відкривати апаратний шафа та працювати з електричною апаратурою робітникам без допуску уповноважених служб. Підйомник, рельсовий шлях, реборда канави мають бути заземлені. Опір заземлюючого пристрою має бути не більше 4 Ом.

Вивіс автомобіля з навантаженням на вісь від власної маси не більше 10 т., забороняється. При вивішуванні колеса автомобіля, що знаходиться на полу, вони мають можливість вільно перекатуватися і не мають бути заблоковані. Використання противовіткатних засобів заборонено, т. я. при підйомі та опусканні змінюються становище мосту, що знаходиться на полу приміщення. Після незначного підйому автомобіля потрібно перервати підйом та впевнитися у вірному та стійкому положенні підхватів та продовжити підйом. При знаходженні перекосів, перервати підйом та виправити положення підхватів.

Регулярно перевіряти зазор між вагонесучею та страхуючою гайкою. При зменшенні зазору до 3 мм, ваго несущу гайку слід замінити. Експлуатація підйомника без страхуючої гайки забороняється. Обслуговуючому персоналу забороняється знаходитися на основі підйомника під час підйому та опусканні автомобіля. Щомісяця слід перевіряти роботу кінцевих вимикачів. Підйом автомобіля з працюючим двигуном заборонено. При піднятому автомобілі, забороняється проведення будь яких робіт з підйомником.

Висновки

У результаті виконання курсового проекту проведене проектування виробничих структур та технологічних процесів ТО і ПР вантажного АТП. Для спрощення розрахунку АТП використовувався метод приведення різних марок автомобілів до двох базових.

У результаті виконаної роботи розрахована виробнича програма АТП, спроектовані зони ТО і ПР рухомого складу, визначено метод проведення ТО, спроектовані дільниці допоміжного виробництва, вибрано технологічне устаткування для розміщення його на дільницях та в зонах, розроблено нове устаткування.

За результатами проектування площа головного виробничого корпусу на плані склала 4920,48 м², площа зони ПР склала 1875,38 м².

Також була визначена необхідна кількість працівників та проведено розподіл їх за змінами.

ремонт автомобіль підйомник

Перелік посилань

1. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. - М.: Транспорт, 2010. - 230 с.

. Методичні вказівки до дипломного та курсового проектування з курсу "Проектування автотранспортних підприємств та станцій технічного обслуговування автомобілів". Технологічний розрахунок АТП (для студентів спеціальності 7.090215 “Автомобілі та автомобільне господарство”)/ склали: Ф.М. Судак, М.А. Мастепан, В.М. Савенко, О.В. Гарачук. - Горлівка: АДІ Дон ДТУ, 2008. - 36 с.

. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту / Міністерство транспорту України , Державний департамент автомобільного транспорту. Київ: Державтотрансндіпрект Мінтранс України., 1998 - 17 с.

4. Методические указания по нормам и нормативам к проектированию и реконструкции АТП и СТО (для студентов специальности 15.05) / Сост.: В.И. Кудинов, В.Н. Савенко. - Донецк: ДПИ, 1990. - 47 с.

. Нормативно-справочные материалы по курсовому и дипломному проектированию (для студентов специальностей 7.100403, 7.050201, 7.090215) / Сост.: И.П. Головченко, В.Н. Сокирко, Е.П. Мельникова, А.А. Чумичев - Горловка: АДИ Дон ГТУ, 2009. - 115 с.

6. Канарчук В.Є. та ін. Розвиток виробничо-технічної бази підприємств автомобільного транспорту. - К.: ІСДО, 1995. - 220 с.

7. Афанасьев Л.Л., Колясинский Б.С., Маслов А.А. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей: Альбом чертежей. - М.: Транспорт, 1980. - 216 с.

. Методические указания по выбору технологического оборудования для грузовых и автобусных АТП (для студентов специальности 15.05) / Сост. В.И. Кудинов и др.- Донецк: ДПИ, 1990, - 79 с.

11. Методичні вказівки до графічного оформлення дипломного та курсового проектів з курсу “Проектування підприємств автомобільного транспорту”. Будівельні креслення / Склали В.І. Кудінов, В.М. Сирота, Д.О. Голубов, Е.В. Самборський. - Горлівка АДІ Дон ДТУ, 2000. - 38 с.

12. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. - М.: Транспорт, 2010, - 220 с.

. Краткий автомобильный справочник. НИИАТ. М.: АО «Транскосалтинг», НИИАТ, 1994. - 779 с.

. СНиП ІІ-92-76. Строительные нормы и правила. Часть II. Нормы проектирования. Глава 92. Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий. М.: Стройиздат, 1977. - 29 с.

. Киркач Н. Ф., Баласанян Р. А. Расчет и проектирование деталей машин: [Учеб. пособие для техн. вузов] - 3-е изд., перераб. и доп. - Х.. Основа, 1991. - 297 с.: смех.

. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя: в 3-х т.: Т. 2. - 8-е изд., перераб. и доп. Под ред. И.Н. Жестковой. - М.: Машиностроение, 2011. - 912 с.: ил.

Додаток А

Таблиця А1 - Відомість основного технологічного устаткування

№	Найменування устаткування		Кіл-ть		Тип (модель)	Коротка характеристика		Площа,м2
								На один.		Загальна
ЗОНА ЩО
1	Установка для мийки вантажних автомобілів		1		М-1152	Стац., струминна, щіткова. Продуктивність 20...30 авт./г. 5,9×5,15		30,40		30,40
2	Конвеєр для переміщення вантажних автомобілів і автобусів		1		4120	N=75 кВт.
3	Установка для шлангової мийки автомобілів		1		М-125	Пересувна. 1,22×0,55		0,67		0,67
4	Щітка для ручної мийки автомобілів		1		М-906	1,5×0,274		0,41		0,41
5	Установка для мийки агрегатів		1		М-203	Стац, пневматична, із підігрівом води. N=10 кВт. 1,4×0,6		0,84		0,84
6	Установка для мийки автомобілів знизу		1		М-121	Стац., механічна, прод. 30...40 авт./г. N=15 кВт. 2,99×2,9		8,67		8,67
7	Пилосос промисловий		ПО-11	Продуктивність 63 м3/ч. Ємність сміттєзбиральника 20 л. 0,47×0,31
8	Насос змішувач для очищення брудовідстійника		1		9002	Відцентровий, багатоступінчастий, переносний, прод 35м3/ч
ЗОНА ТО-1
1	Підйомник канавний		1		Д2ГК12	Q= 160к. Гідравлічний. 1,21×0,565		0,68		0,68
2	Кран - балка		1		ГОСТ 7890-73	Q= 10-50 Кн.
3	Гайковерт для гайок коліс		1		ГК-160	Електромеханічний, М= 50...1600 Нм. N= 1,1 кВт. 2,24×0,54		1,02		1,02
4	Гайковерт для гайок драбинок ресор		1		И-319	Електромеханічний М= 150...700 Нм. N= 1,5 кВт. 2,24×0,54		1,20		1,20
5	Електрогайковерт спільного користування		1		ИЄ-3104	Мmaх= 120 Нм. N= 180 кВт. 0,31×0,074		0,02		0,02
6	Верстат слюсарний		1	НО-102		Одинарний, зварний. 1,44×0,69	1,00		1,00
7	Візок інструментальний		1	Супутник		0,93×0,6	0,56		0,56
8	Колонка повітрярозподільна		1	С-401		Р= 1,5..6,5 мПа. 0,505×0,385	0,19		0,19
9	Наконечник із манометром		1	458 М2		Універсальний. 0,8×0,75	0,06
10	Прилад для перевірки і регулювання установки фар		1	К-303		Пересувний. 0,8×0,75	0,6		0,6
11	Прилад для перевірки електроустаткування		1	Є-214		Переносний. 0,395×0,155	0,06
12	Пристрій для виміру вільного хода педалей гальма і зчеплення		1	КИ-8929		Переносний. 0,055×0,024	0,001
13	Пристрій для перевірки натягу ременів		1	КИ-8920		0,03×0,09	0,003
14	Комплект приборів і інструмента для обслуговування АКБ		1	КИ-389		0,5×0,35	0,18		0,18
15	Комплект інструмента слюсаря		2	2216 М		0,36×0,16	0,06		0,12
16	Комплект інструмента електрика - карбюраторника		2	И-102		0,32×0,1	0,03
19	Мастило - заправна установка		1	3141		2,5×1	2,5		2,5
20	Колонка мастилорозподільна		1	3155 М		Стац.із пагруж. Насосом і з електропідігрівом мастила, прод. 10..12 а/хв. N=33кВт 0,516×0,552,	0,28		0,28
21	Установка для заправки агрегатів трансмісійним мастилом		1	3119 Б		Стаціонарна, автоматична, прод. 10 л/хв. 0,525×0,4	0,21		0,21
22	Мастилорозподільний бак		1	133 М		0,41×0,38	0,16		0,16
23	Нагнітач мастила		1	390 М		Пересувний з електропідігрівом і бункером ємн. 16 л. 0,69×0,38	0,26		0,26
24	Апарат для промивання мастильних систем двигунів		1	1147		Пересувний, прод. 12 л/хв. ємк 60 л. 1,035×0,64	0,66		0,66
25	Агрегат для перекачування мастил, що відпрацювали		1	Ш5-25-3614		Продуктивність 3,6 м3/г N=2,2 кВт. 0,708×0,342	0,24		0,24
26	Ларь для відходів		2			0,85×1,2	1,02		2,04
ЗОНА ТО-2
1	Підйомник канавний	2		Д2ГК12		Q= 160кН. Гідравлічний. 1,21×0,565	0,68		13,6
2	Кран - балка	1		ГОСТ 7890-73		Q= 10-50 кН.
3	Гайковерт для гайок коліс	2		ГК-160		Електромеханічний, М= 50...1600 Нм. N= 1,1 кВт. 2,24×0,54	1,02		2,04
4	Гайковерт для гайок драбинок ресор	2		И-319		Електромеханічний, М= 150... 700 Нм. N= 1,5 кВт. 2,24×0,54	1,2		2,4
5	Електрогайковерт загального призначення	2		ИЄ-3104		Мmaх = 120 Нм. N= 180 кВт. 0,31×0,074	0,02		0,04
6	Верстат слюсарний	2		НО-102		Одинарний, зварний. 1,44×0,69	1		2
7	Візок інструментальний	2		Супутник		0,93×0,6	0,56		1,12
8	Візок для зняття коліс	2		П-217		1,18×0,87	1,03		2,06
9	Візок для транспортування АКБ	1		ТПП		З підйомною платформою. 0,91×0,72	0,65		0,65
10	Ванна для мийки деталей у гасі	1		ОМ-1316		V=150 л. 1,142×0,62	0,71		1,42
11	Колонка повітрярозподільна	1		С-401		Р= 1,5..6,5 мПа. 0,505×0,385	0,19		0,19
12	Наконечник із манометром	1		458 М2		Універсальний. 0,8×0,75	0,06
13	Прилад для перевірки і регулювання установки фар	1		К-303		Пересувний. 0,8×0,75	0,6		0,6
14	Лінійка для перевірки сходження коліс	1		2182		Ручна, телескопічна. 0,948×0,046	0,04
15	Прилад для перевірки електроустаткування	1		Е-214		Переносний. 0,395×0,155	0,06
16	Пристрій для виміру вільного хода педалей гальма і зчеплення	1		КИ-8929		Переносний. 0,055×0,024	0,001
17	Пристрій для перевірки натягу ременів	1		КИ-8920		0,03×0,09	0,003
18	Пристосування для визначення величини зазору в клапанах	1		КИ-9918		Переносне. 0,045×0,06	0,003
19	Комплект приборів і інструмента для обслуговування АКБ	1		КИ-389		0,5×0,35	0,18		0,18
20	Комплект інструмента слюсаря	2		2216 М		0,36×0,16	0,06		0,12
21	Комплект інструмента електрика - карбюраторника	2		И-102		0,32×0,1	0,03
22	Ключі динамометричні	2		ОРГ-8928		0,463×0,044	0,02
23	Установка для заливання і прокачування гідравлічних гальмів	1		С-905		Пересувна, пневматична. 0,44×0,6	0,26		0,26
24	Мастило - заправна установка	1		3141		2,5×1	2,5		2,5
25	Колонка мастилорозподільна	1		3155 М		Стац.із пагруж. насосом із електропідігрівом мастила, прод. 10..12 а/хв. N=33 кВт. 0,516×0,552,	0,28		0,28
26	Установка для заправки агрегатів трансмісійним мастилом	2		3119 Б		Стаціонарна автоматична, прод. 10 л/хв. 0,525×0,4	0,21		0,42
27	Мастилорозподільний бак	1		133 М		0,41×0,38	0,16		0,16
28	Нагнітач мастила	390 М		Пересувний з електропідігрівом і бункером ємк. 16 л. 0,69×0,38	0,26		0,26
29	Апарат для промивання мастильних систем двигунів	1		1147		Пересувний, прод. 12 л/хв. ємк. 60 л. 1,035×0,64	0,66		0,66

30	Агрегат для перекачування мастил, що відпрацювали	1		Ш5-25-3614		Продуктивність 3,6 м3/ч N=2,2 кВт. 0,708×0,342	0,24		0,24
31	Ларь для відходів	2				0,85×1,2	1,02		2,04
ЗОНА ПР
1	Підйомник канавний	6		Д2ГК12		Q= 160 кН. Гідравлічний. 1,21×0,565	0,68		4,08
2	Кран - балка	1		ГОСТ 7890-73		Q= 10-50 кН.
3	Гайковерт для гайок коліс	2		ГК-160		Електромеханічний, М= 50-1600 Нм. N= 1,1 кВт. 2,24×0,54	1,02		2,04
4	Гайковерт для гайок драбинок ресор	2		И-319		Електромеханічний, М= 150-700 Нм. N= 1,5 кВт. 2,24×0,54	1,2		2,4
5	Електрогайковерт загального призначення	2		ИЄ-3104		Мmaх= 120 Нм. N= 180 кВт. 0,31×0,074	0,02		0,04
6	Верстат слюсарний	3		НО-102		Одинарний, зварний 1,44×0,69	1,00		3,00
7	Візок інструментальна	4		Супутник		0,93×0,6	0,56		2,24
1	2	3		4		5	6		7
8	Візок для зняття коліс	1		П-217		1,18×0,87	1,03		1,03
9	Візок для перевезення агрегатів	1		ОПТ 7353		Q= 5 кН. 1,21×0,8	0,97		0,97
10	Вана для мийки деталей у гасі	1		ОМ-1316		V=150 л. 1,142×0,62	0,71		0,71
11	Прилад для перевірки і регулювання установки фар	1		К-303		Пересувний. 0,8×0,75	0,6		0,6
12	Лінійка для перевірки сходження коліс	1		2182		Ручна, телескопічна. 0,948×0,046	0,04
13	Пристрій для виміру вільного хода педалей гальма і зчеплення	1		КИ-8929		Переносний. 0,055×0,024	0,001
14	Пристрій для перевірки натягу ременів	1		КИ-8920		0,03×0,09	0,003
15	Пристосування для визначення величини зазору в клапанах	1		КИ-9918		Переносне. 0,045×0,06	0,003
16	Комплект інструмента слюсаря	6		2216 М		0,36×0,16	0,06		0,36
17	Ключі динамометричні	2		ОРГ-8928		0,463×0,044	0,02
18	Установка для заливання і прокачування гідравлічних гальмів	1		С-905		Пересувна, пневматична. 0,44×0,6	0,26		0,26
19	Ларь для відходів	2				0,85×1,2	1,02		2,04
АГРЕГАТНА ДІЛЬНИЦЯ
1	Шафа для вузлів та деталей	1		П-485		Стаціонарна,	2,00		2,00
2	Станок точильно - шліфувальний	1		3Б-634		Стаціонарний,	0,50		0,50
3	Станок для заточки інструментів	1		Не станд		Стаціонарний,	1,19		1,19
4	Прес монтажний	1		2135-1М		Стаціонарний,	0,48		0,48
5	Підставка під агрегати	1		Не станд		Пересувна	0,85		0,85
6	Верстак слюсарний	4		ОРГ-1468		Стаціонарний, зварний	0,96		3,84
7	Станок для розточки гальмових барабанів і обточки гальмових накладок	1		3022		Стаціонарний,	2,16		2,16
8	Стенд для розбирання маточин	1		3022		Стаціонарний,	0,56		0,56
9	Стенд для клепки накладок	1		Не станд		Стаціонарний,	0,67		0,67
10	Ларь для дрантя	1		Не станд		Стаціонарний,	0,50		0,50
11	Стіл для дефектування деталей	1		Не станд		Стаціонарний,	1,92		1,92
12	Стенд для перевірки кульових управлінь з гідропідсилювачем	1		К-155		Стаціонарний, з електромеханічним приводом	0,66		0,66
13	Шафа для приладів	1		Не станд		Стаціонарний,	0,52		0,52
14	Ларь для брудного дрантя	1		Не станд		Стаціонарний,	0,13		0,13
15	Стелаж для вузлів і деталей	1		П-485		Стаціонарний,	2,00		2,00
16	Кран консольно - поворотний	1		П-401		Підвісний	-		-
17	Установка мийна	1		УМ-873 Г		Стаціонарна,	1,20		1,20
18	Візок для агрегатів	1		Не станд		Пересувний, Q= 5кН	0,97		0,97
19	Ящик для відходів	1		Не станд		Стаціонарний,	0,48		0,48
20	Стелаж для вузлів	2		М-319		Стаціонарний,	0,58		1,16
21	Стенд для ремонту передніх і задніх мостів	1		М-2450		Стаціонарний, із пересувними гвинтовими затисками,	1,54		1,54
22	Стенд для розбирання і складання редуктора заднього моста вантажних автомобілів	1		Р-640		Стаціонарний, із гідроприводом	0,55		0,55
23	Стенд для ремонту коробки передач	2		Р-784		Стаціонарний,	0,24		0,48
24	Стенд для розбирання і складання дизельних двигунів вантажних автомобілів	2		Р-770		Стаціонарний, із рухливою рамою	1,22		2,44
25	Стенд для розбирання і складання карбюраторних двигунів вантажних автомобілів	1		Р-642		Стаціонарний, з електроприводом, N=0.6 кВт,	0,59		0,59
26	Стенд для ремонту карданних валів та рульових управлінь	1		М-300 В7		Стаціонарний,	0,56		0,56
27	Кран-балка	1		ГОСТ 7890-73		Підвісна, Q=10-50 Кн.	-		-
	РАЗОМ:								27,95
СЛЮСАРНО-МЕХАНІЧНА ДІЛЬНИЦЯ											Верстат слюсарний	2	НО-102	Одинарний, зварний. 1,44×0,69	1	2
2	Ванна для мийки деталей у гасі	1		ОМ-1316		V=150 л. 1,142×0,62	0,71		0,71
3	Комплект інструмента слюсаря	2		2216М		0,36×0,16	0,06		0,12
4	Токарно - гвинторізний верстат	1		16К20		Мaкс. опрацьовуваний Æ400мм. N=10 кВт. 2,505×1,198	3,00		3,00
5	Верстат вертикально - свердлильний	1		2Н125		N=2 кВт. 1,13×0,805	0,91		0,91
6	Точильно - шліфувальний двосторонній верстат	1		3 Б634		N=2,8 кВт. 1,0×0,665	0,67		0,67
7	Фрезерний верстат	1		675 П		Широкоуніверсальний, підвищеної точності. N= 1,5 кВт. 1,01×1,17	1,18		1,18
8	Ножовочна пилка	1		872М		N= 1,5 кВт. 1,47×0,69	1,01		1,01
9	Токарський верстат підвищеної точності	1		16ТО2П		Макс. Оброблюваний Æ 125 мм N= 0. 27кВт. 0.695×0.52	0,36		0,36
10	Настільно - свердлильний верстат	1		2М112		N=0,6кВт. 0,73×0,335	0,25		0,25
11	Верстат для розточці гальмових барабанів	1		Р-114		N= 2,7 кВт. 0,48×0,144	0,07		0,07
12	Плита повіренно - розміткова	1		ГОСТ 10905-75		Клас точності 3 1,00×0,63	0,63		0,63
13	Пристосування для висвердлювання зламаних шпильок півосей	1		Р-154		Універсальне, переносне 0,52×0,225	0,12		0,12
14	Пресс гідравлічний	1		Р-324		Макс. зусилля 100 кН 0,48×1,44	0,69		0,69
15	Ларь для відходів:	1				1,2×0,85	1,02		1,02
	Разом:								12,74
ДІЛЬНИЦЯ ПАЛИВНОЇ АПАРАТУРИ
1	Верстат слюсарний	2		НО-102		Одинарний, зварний. 1,44×0,69	1,00		2,00
2	Ванна для мийки деталей у гасі	1		ОМ-1316		V=150 л. 1,142×0,62	0,71		1,42
3	Настільно - свердлильний верстат	1		2М112		N=0,6кВт. 0,73×0,335	0,25		0,25
4	Електроточило	1		БЕТ-1		N=0,25 кВт. 0,28×0,14	0,04		0,04
5	Пістолет для обдуву деталей стислим повітрям	1		199		0,22×0,078	0,02
6	Прилад для перевірки бензонасосів і карбюраторів	1		577Б		Пневматичний. 0,4×0,35	0,14		0,14
7	Установка для перевірки карбюраторів	1		489А		N=7 кВт. 1,7×2,0	3,4		3,4
8	Стенд для перевірки і регулювання плунжерних пар	1		625		0,69×0,62	0,43		0,43
9	Стенд для іспиту і регулювання ПНВТ	1		СДТА-2		Стаціонарний, з електроприводом . 1,3×0,3	0,39		0,39
10	Пост для поточного ремонту форсунок	1		Р-610		Верстатний, 1,5×0,8	1,2		1,2
1	2	3		4		5	6		7
11	Пост для поточного ремонту ПНВТ	1		Р-611		Верстатний, 1,5×0,8	1,2		1,2
12	Установка для перевірки паливної апаратури газобалонних автомобілів	1		К-264		Стаціонарна. 1,2×0,62	0,74		0,74
13	Пристосування для развальцьовування трубок низького тиску	1		ПТ-26510		0,217×0,135	0,03		0,03
14	Пристосування для розбирання і складання ПНВТ	1		636		Настільне. 0,471×0,374	0,18		0,18
15	Прибор для іспиту нагнітальних клапанів ТНВД	1		КИ-108Б
16	Комплект інструмента для обслуговування ПНВТ	1		630		Складається з 10 предметів
17	Прибор для перевірки герметичності паливної системи автомобілів	1				Переносний. 0,35×0,24	0,08
18	Ларь для відходів:	1				1,2×0,85	1,02		1,02
	Разом:								12,44
ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ДІЛЬНИЦЯ
1	Верстат слюсарний	1		НО-102		Одинарний, зварний. 1,44×0,69	1		2
2	Ванна для мийки деталей у гасі	1		ОМ-1316		V=150 л. 1,142×0,62	0,71		1,42
3	Настільно - свердлильний верстат	1		2М112		N=0,6кВт. 0,73×0,335	0,25		0,25
4	Прибор для перевірки електроустаткування	1		Е-214		Переносний. 0,395×0,155	0,06
5	Електроточило	1		БЕТ-1		N=0,25 кВт. 0,28×0,14	0,04		0,04
6	Пресс гідравлічний	1		Р-324		Макс. Зусилля 100 кН. 0,48×1,44	0,69		0,69
7	Пістолет для обдуву деталей стислим повітрям	1		199		0,22×0,078	0,02
8	Стенд для перевірки генераторів, реле - регуляторів і стартерів	1		532 М		Стаціонарний. N=4,5 кВт. 0,985×0,96	0,95		0,95
9	Прибор для перевірки системи запалювання	1		СПЗ-8		Настільний. N=0.2 кВт. 0,38×0,58	0,22		0,22
10	Верстат для проточки колекторів і фрезерування пазів між камеліями	1		ЦКБ-Р-105		Настільний. Висота центрів 70 мм. N=0,48 кВт. 1,1×0,48	0,53		0,53
11	Прибор для перевірки й очистки свіч запалювання	1		Є-203		Настільний, пневмоелектрч-ний. N=0,15 кВт 0,19×0,155	0,03		0,03
12	Прибор для перевірки якорів генераторів і стартерів	1		Є-236		Стаціонарний, індукційний. 0,34×0,26	0,09		0,09
13	Прибор для перевірки контрольно-вимірювальних приборів	1		Є-204		Переносний, настільний. 0,38×0,24	0,09		0,09
14	Установка для перевірки спідометрів	1		УПС-4		Переносна. N=0,4кВт. 0,4×0,32	0,13		0,13
15	Комплект інструмента для ремонту і ТО електроустаткування автомобілів	1		І=111		Містить 42 вироби. 0,32×0,225	0,07		0,07
16	Ларь для відходів	1				1,25×0,85	1,02		1,02
	Разом:								6,38
АКУМУЛЯТОРНА ДІЛЬНИЦЯ
1	Візок для транспортування АКБ	1		ТПП		З підйомною платформою. 0,91×0,715	0,65
2	Навантажувальна вилка	1		ЛЕ-2		0,21×0,13	0,03
3	Комплект приборів і інструмента для обслуговування АКБ	1		КИ-389		0,5×0,35	0,18		0,18
4	Настільно - свердлильний верстат	1		2М112		N=0,6кВт. 0,73×0,335	0,25		0,25
5	Стіл для розбирання АКБ	1		Є-403		Із відсмоктуванням повітря. 0,75×0,9	0,68		0,68
6	Стіл з відсмоктуванням повітря на 2 робітничих поста	1		ОПР-2241		1,154×0,88	1,02		1,02
7	Шафа витяжна для електротиглів	1		Э-405		1,0×0,765	0,77		0,77
8	Стенд для зливу електроліту з АКБ	1		С89		1,2×0,86	1,03		1,03
9	Ванна для мийки деталей АКБ	1		К-54		0,975×0,86	0,84		0,84
10	Стелаж для АКБ	1		Е-405		2,1×0,6	1,26		1,26
11	Візок з контейнером для збору свинцевого брухту	1		Б-71		0,62×1,06	0,66		0,66
12	Електротигель для плавки мастики	1		6022		N=2 кВт. 0.47 ×0.38	0.18		0.18
13	Електротигель для плавки свинцю	1		8020		N=3,5 кВт. Ø 0,4 мм	0,13		0,13
14	Селеновий випрямляч	1		ВСА-5К		Маса 24кг. 0,35×0,26	0,09		0,09
15	Стелажі	1		10Г20		Стаціонарний, закритого типу. 1,5×0,617	0,93		0,93
16	Шафа	1		Е-409		2,02×0,812	1,64		1,64
17	Реостат	2		РТП-5012-12		0,5×0,4	0,20		0,40
18	Установка для готування електроліту	1		ПА-15		Пневматична. 1,5×0,6	0,90		0,90
1	2	3		4		5	6		7
19	Електродистилятор	1		Д-10		Продуктивність 10 л/ч. N=10 кВт. 0,406×0,506	0,21		0,21
20	Візок для транспортування і розливу сірчаної кислоти	1		П-206		1,15×0,756	0,87		0,87
21	Бак для дистильованої води	1		К-5303		Ø 0,5 м	0,12		0,12
22	Бак для готування електроліту	1		К-5308		0,59×0,59	0,35		0,35
23	Бак для роздачі електроліту	1		К-5302		0,59×0,59	0,35		0,35
24	Акумуляторний візок для пуску двигунів	1		536 М		Пересувна. 1,3×0,7	0,91		0,91
25	Ларь для відходів	1				1,2×0,85	1,02		1,02
	Разом:								10,20
ШИННА ДІЛЬНИЦЯ
1	Домкрат	1		П-403		Пересувний, гідравлічний. Q=60 кН 3,5×0,28	0,98		0,98
2	Гайковерт для гайок коліс	1		И-318		Пересувний електромеханічний, інерційно - ударного типу. Mmaх= 1,2 кНм. 1,2×0,65	0,78		0,78
3	Візок для зняття коліс	1		П-217		Пересувна. 1,18×0,87	1,03		1,03
4	Колонка повітрярозподільна	1		С-401		Р=1,5…6,5 мПа. 0,50×0,385	0,19		0,19
5	Наконечник із манометром для повітрярозподільного шланга	2		458 М2		Ручний, універсальний. 0,8×0,075,	0,06
6	Стелаж для автомобільних коліс	1				1×2	2		2
7	Стелаж для дисків коліс	1				0,9×1	0,9		0,9
8	Стенд для демонтажу шин	1		Ш-509		Стаціонарний. 1,4×0,926	1,3		1,3
9	Машина шліфувальна з гнучким валом для зачищення дисків	1		ИЕ-8201А		N=85 кВт. 0,3×0,16	0,05		0,05
10	Спредер для покришок із пневмопідйомником	1		6184М		Стаціонарний, пневматичний. Розміри обслуговуючих покришок 300×508 мм. 0,91×0,67	0,61		0,61
11	Захисний пристрій при накачці шин	1		Н46/22-К		Стаціонарний. 0,66×0,655	0,43		0,43
12	Пристосування, що страхує при підкачуванні шин на автомобілі	1		ТН-136		Переносне
13	Пилосос промисловий	1		ПО-11		Продуктивність 63 м3/год. N=0.4 кВт. 0,47×0,310,150,15
14	Вішалка для камер	1		Ш-511		Пересувна, двох'ярусна. Ø 1,0 м	0,78		0,78
1	2	3		4		5	6		7
15	Установка для балансування коліс без зняття	1		БАШ-200		Розмір колеса до 508 мм. N= 4 кВт. 1,00×0,63	0,63		0,63
16	Манометр еталонний	1		МО-250-10×15		Робочий тиск 1 мПа
17	Електронний металоіскач	1		МИ-1
18	Пристосування для таврування покришок	1		6224		Електричне, переносне, час нагрівання цифри 4-6 с. 0,311×0,255	0,08		0,08
19	Пристосування для розпилення тальку	1		Н-250		Переносне. Ø 0,48	0,18		0,18
20	Установка для перевірки камер коліс	1		ПКШ-2		Пневматична. 1,62×0,72	1,17		1,17
21	Електровулканізатор	1		Ш-112		Стаціонарний, на 4 робітничих місця. N=2 кВт. 1,53×0,53	0,81		0,81
22	Верстат точильно - шліфувальний	1		3Б631		N= 0.6/0.45 кВт. 0,6×0,35	0,21		0,21
23	Привод шероховального інструмента	1		6225		Електричний, рухливий, із гнучим валом. 2,32×0,24	0,56		0,56
24	Пресс гідравлічний	1		Р-324		Рmaх=100 Н. 0,48×0,144	0,07		0,07
25	Верстат для ремонту шин	1		Ш-903		1,4×0,8	1,12		1,12
26	Установка для перевірки камер коліс	1		Стаціонарна, пневматична. 1,62×0,72	1,17		1,17
27	Клейомішалка	1				Настільна. 0,38×0,295	0,11		0,11
28	Вологомір	1		Э В-2		Границя виміру вологості 30%. 0,26×0,125	0,03		0,03
29	Набір інструмента шиноремонтника	1		6209		Усього 41 предмет. 0,6×0,38	0,23		0,23
30	Таль електрична	1		ТЄ-0,25-311		Q= 2,5 кН. N= 0,4 кВт. 0,61×0,27	0,16		0,16
31	Ларь для відходів	1				1,2×0,85	1,02		1,02
	Разом:								16,75
ЗВАРЮВАЛЬНО - КОВАЛЬСКО-РЕСОРНА ДІЛЬНИЦЯ
1	Молот кувальний пневматичний	1		МА-4129		Стаціонарний, вага падаючих частин 750 кг.N= 7,5 кВт. 0,79×1,56	1,23		1,23
2	Верстат вертикально-свердлильний	1		2Н-118		Стаціонарний. Макс Ø свердління 18 мм. N= 1,5 кВт. 0,87×0,59	0,51		0,51
3	Точильно - шліфувальний верстат	1		3Б-634		Стаціонарний, Ø шліф. кола 400 мм. N= 2,8 кВт. 1,0×0,665	0,67		0,67
4	Стенд для розбирання-складання ресор і рихтування листів	1		Р-275		Стаціонарний, гідравлічний. N= 3 кВт. 1,33×0,895	1,19		1,19
5	Стенд для розбирання-складання ресор	1		Р-203		Стаціонарний, пневматичний. 1,21×1,43	1,73		1,73
6	Стенд для загину вушок ресор	1		Р-720		Стаціонарний. 1,67×0,31	0,52		0,52
7	Ковадло одне-рогове консольне	1		ГОСТ-11398-75		0,502×0,12	0,06		0,06
8	Горн ковальський на два вогні	1		Р-924		Стаціонарна витрата вугілля 16-20 кг/год. 2,4×1,03	2,47		2,47
9	Вентилятор до ковальського горна	1		ОКС-3961А		Продуктивність 1620 м3 /рік. 0,5×0,46	0,23		0,23
10	Піч камерна електрична	1		СНО-6124 /10 М-1		Робоча Т=10000С. N=58 кВт. 2,85×2,055	5,86		5,86
11	Ванна для охолодження при загартуванні у воді	1		М-404Б		Стаціонарна, однокамерна, ємність 0,4 м. 1,3×0,654	0,85		0,85
12	Ванна для гарту в мастилі	1				Стаціонарна, однокамерна, ємність 0,4 м 1,3×0,654	0,85		0,85
13	Стелаж для ресорних листів	1		Р-521		1,55×1,05	1,63		1,63
14	Стелажі для ресор	1		879		Стаціонарні. 0,5×1,5	0,75		0,75
15	Таль електрична	1		ТЄ-0,25-311		Q= 2,5 кН. N=0,4 кВт. 0,61×0,27	0,16		0,16
16	Ларь для відходів	1				1,2×0,85	1,02		1,02
17	Стіл для газозварювальних робіт	1		ОКС-7547		Стаціонарний. 1,1×0,75	0,83		0,83
18	Стіл для електрозварювальних робіт	1		ОКС-7523		Стаціонарний. 1,1×0,75	0,83		0,83
19	Зварювальний аппарат	1		ПСО-315-У2		Пересувний, зварний тік 100-315 А. N= 17 кВт. 0,55×0,645,	0,36		0,36
20	Установка для ручного зварювання в середі аргону	1		УДГ-501		Зварний тік 40-500 А. 0,94×0,65	0,61		0,61
21	Напіватомат дугового зварювання в середі вуглекислого газу	1		А-1230		Номінальний зварний струм 315 А, N=1,25 кВт. 0,364×0,29	0,11		0,11
22	Генератор ацетиленовий	1		АСП-1,25		Стаціонарний, продуктивність 1,25 м3 /год. Ø 290 мм.	0,07		0,07
23	Редуктор кисневий	2		ДКП-2		Кисневий, однокамерний, балонний, макс. робочий тиск 1,5 мПа, пропускна спроможність 60 м3 /год.
24	Редуктор ацетиленовий	2		ДАД-2		Пропускна спроможність 5 м3/год.
25	Редуктор пропан - бутановий	2		ДПП-2		Пропускна здатність 5м3/год.
26	Затвор рідинний постовий середнього тиску	2		ЗСП-8		Пропускна здатність 3,2м3/год.
27	Горілка зварна малої потужності	2		ГС-2		Для ручного ацетіленокисневого зварювання
28	Горілка зварювальна середньої потужності	1		ГС-3
29	Горілка пропан - бутанова киснева	2		ГЗУ-2
30	Різак для ацетилена	2		Маяк-1		Товщина, що розрізається маловуглецевої сталі 300 мм.
31	Різак для роботи на газах - замінниках ацетилена	2		Маяк-2
32	Візок для перевезення зварювальних балонів	2		П-619		Кількість перевезених балонів 2 шт. 0,9×0,836	0,75		1,50
31	Шафа для збереження балонів	1				0,6×0,5	0,30		0,30
32	Ларь для відходів	1				1,2×0,85	1,02		1,02
Разом:									25,36
МІДНИЦЬКА ДІЛЬНИЦЯ
1	Верстат слюсарний	1		НО-102		Одинарний, зварний. 1,44×0,69	1,00		2,00
2	Стенд для ремонту радіаторів	1		НО-11		Стаціонарний, із пневмоприводом і водяній ванні. 1,57×1,06	1,66		1,66
3	Установка для очищення радіаторів від накипу	1		К-423		Стаціонарна, температура розчину 500С. 1,48×1,16	1,57		1,57
4	Генератор ацетиленовий	1		АНВ-1,25-72		Продуктивність 1,25 м3 /год. Рmaх= 0,01 МПа. 0,446×1,33	0,59		0,59
5	Установка для промивання й відпарювання паливних баків	1		К-424		Стаціонарна, тиск пару 0,3 мПа. N=0.8кВт.1,46×1,16	1,57		1,57
6	Комплект різаків для кисневого різання сталі	1				Товщина сталі що розрізається до 30 мм
7	Стелаж для радіаторів	1				1,8×0,8	1,44		1,44
8	Візок для транспортування радіаторів	1				0,85×0,35	0,30		0,30
9	Шафа витяжна	1		Р-405		1,0×0,765	0,77		0,77
10	Пристосування для развальцьовування трубок	1		П-265		0,217×0,135	0,03		0,03
11	Ларь для відходів	1				1,2×0,85	1,02		1,02
	Разом:								6,72
ЖЕРСТЯННИЦЬКО - АРМАТУРНА ДІЛЬНИЦЯ
1	Настільно - свердлильний верстат	1		2М112		N=0,6кВт. 0,73×0,355	0,26		0,26
2	Пресс гідравлічний	1		Р-324		З ручним приводом, макс зусилля 100кН. 0,48×0,144	0,07		0,07
3	Точильно - шліфувальний верстат	1		3Б-631		Ø шліфувального кола 150 мм. N= 0.6 кВт 0.6×0.35	0.21		0.21		Плита повіренно - розміткова	1	ГОСТ 10909-75	Клас точності 3 1,6×1,0	1,60	1,60
5	Прес-ножиці	1		С-229А		Товщина листа, що розрізається 13 мм. N= 2,2 кВт. 1,5×0,6	0,90		0,90
6	Ножиці комбіновані з ручним приводом	1		Н-970		Товщина листа, що розрізається 6 мм
7	Зигмашина	1		И-2714		Товщина листа, що розрізається 2,5 мм. N= 3 кВт. 1,275×1,8	2,30		2,30
8	Верстат для жерстяницькіх робіт	1		5105		1,86×1,0	1,86		1,86
9	Верстат слюсарний	1		ОРГ-1468		Одинарний, зварний. 1,203×0,826	1.00		1,00
10	Стенд для ремонту і правки крил вантажних автомобілів	1				Ø 0,852	0,57		0,57
11	Електричні ножиці ручні	1		ИЄ-5403		N= 0,25 кВт. 0,33×0,107	0,04		0,04
12	Електрична шліфувальна машина	1		ИЄ-2004		N= 0,8 кВт, напруга 36В. 0,585×0,165	0,10		0,10
13	Електрична свердлильна машина	1		ИЄ-1022А		Ø свердла до 14 мм. N= 0,25 кВт. 0,405×0,146	0,06		0,06
14	Стенд для ремонту кузовів автомобілів	1		ПС-5		N=1,0 кВт.
15	Стенд для ремонту кабін автомобілів	1		Р-229А		Пересувний, із ручним приводом. 1,68×1,16	1,95		1,95
16	Набір інструментів для правки кузовів і оперення автомобілів	1		И-305		0,45×0,2	0,09		0,09
17	Ларь для відходів	1				1,2×0,85	1,02		1,02
	Разом:								12,03
ОББИВАЛЬНА ДІЛЬНИЦЯ
1	Верстат спеціальний для розбирання сидінь	1		2227А		2,0×1,0	2,00		2,00
2	Стенд для оббивки подушок	1		2386		З пневмоприводом 0,98×0,965	0,95		0,95
3	Стіл для закрійних робіт	1		2281		Дерев'яний. 3×1,5	4,50		4,50
4	Машинка швейна зі столом	1		Клас 23А		Для гаптування шкіри і брезенту до 8 мм. N= 0,27 кВт. 0,9×0,65	0,59		0,59
5	Машинка швейна клас 97	1		Клас 97		Для гаптування шерсті й інших тканин до 4 мм
6	Машинка електрозакрійна	1		ЕЗМ-2		N= 0,5 кВт. 0,315×0,2	0,06		0,06
7	Стелажі для подушок сидінь	1		Р-527А		Стаціонарні, зварні. 2,5×1,241	3,10		3,10
8	Шафа для матеріалів	1		5125		1,6×0,63	1,00		1,00
9	Пристосування для набивки подушок	1				Настільне. 0,6×0,4	0,24		0,24
10	Ларь для відходів	1				1,2×0,85	1,02		1,02
	Разом:								8,38
Дільниця ВГМ
1	Верстат фугувальний	1		СФ-4		Ширина стругання 400 мм. N= 2,6 кВт. 2,665×0,99	2,64		2,64
2	Верстат торцьований шарнірно - маятниковий	1		ЦМЭ-4		N= 3,2кВт 1,25×0,8	1,0		1,0
3	Верстат комбінований	1		КДС-3		N= 3,6 кВт. 1,455×1,12	1,63		1,63
4	Верстат настільно - свердлильний	1		2М112		Макс Ø свердління 12 мм. N= 0.6 кВт. 0.77 ×0.37	0,285		0,285
5	Верстат для заточення столярного інструмента	1		М3-7		Розмір шліфувального кола 200 мм. N= 0,4 кВт. 0,565×0,685	0,39		0,39
6	Точильно - шліфувальний верстат	1		3Б631		Ø шліфувального кола 150 мм N= 0,6кВт 0,6×0,35	0,21		0,21
7	Верстат столярний	1		Р-529		2,165×0,87	1,88		1,88
8	Електрична свердлильна машина	1		ИЄ-1022А		Ø свердла 14 мм. N=0.35кВт. 0,405×0,146	0,06		0,06
1	2	3		4		5	6		7
9	Електрогайковерт	1		ИЄ-3403		N= 0,18 кВт. 0,31×0,074	0,02		0,02
10	Рубанок електричний	1		ИЄ-5705		Ширина стругання 100 мм. N= 0,4 кВт. 0,55×0,218	0,12		0,12
11	Клейоварка електрична	1				N= 0,8 кВт. 0,7×0,4	0,28		0,28
12	Таль електрична	1		ТЄ-511		Q= 10 кН
13	Верстат слюсарний	1		НО-102		1,44×0,69	1		1
14	Ларь для відходів	2				1,2×0,85	1,02		2,04
	Разом:								11,6
МАЛЯРНА Дільниця
Відділ підготовки автомобілів
1	Шліфувальна машина	3		МШ-1М		Розмір шліф. кола 225 мм., пневмопривод. 0,218×0,215	0,05		0,15
2	Шліфувальна машина	1		ИП-2009А		Розмір шліф. кола 60 мм., пневмопривод. 0,475×0,073	0,03		0,03
3	Відділочна шліфувальна машина	1		ОПМ-2		Пневмопр. 0,180×0,080	0,01		0,01
4	Пилосос промисловий	1		ПО-11		Продуктивність 63 м3/ч. Ємність сміттєзбиральника 20 л. 0,47×0,31	0,15		0,15
5	Щітка з підводом води	1		М-906		1,5×0,274	0,41		0,41
6	Лебідка	1		Т-66Д		Тягове засилля 5000Н, N=3кВт, 0,81×0,87	0,7		0,7
Відділ покраски автомобілів
7	Камера окрасочна	1		Л-110		Прохідна з відсм. Повітря 50000м3/хв 11,335×5,260	59,6		59,6
8	Гідрофільтр	3		С-604		4,0×0,8	3,2		9,6
9	Насосна установка	1		4К18		Продукт. 80м3/хв, N=10кВт	-		-
10	Дифузор гідрофільтра	3		7050		4,0×0,8	3,2		9,6
11	Пристосування для покраски методом безповітряного розпилювання	2		063П «Раду-га»		Продукт. 0,63кг/хв 0,4×0,420	0,17		0,34
12	Очисник повітря	2		00-15А		0,15		0,30
13	Фарборозпилювач ручний пневматичний	2		КРУ-1		Продукт. 0,6кг/хв 0,215×0,195	0,04		0,08
Відділ сушки автомобіля
14	Камера сушильна	1		Л-201		Темпер. 80-1000С, N=46кВт, 4,3×7	30,1		30,1
Відділ фарбоприготування
15	Верстак для підготовки поверхні під покраску	1		36286		Продукт. 1900м3/г 2,010×0,915	1,84		1,84
16	Мішалка для окрасчных складів	1		СО-11		Продукт. 0,35м3/г, N=0,6кВт, 0,570×0,550	0,31		0,31
17	Шафа для фарб	1		Д-903		Стаціон. 1,270×0,570	0,72		0,72
18	Фарбонагнітальний бак	3		СО-12		Ємкість 0,016м3, Ø=0,260м	0,21		0,63
19	Віскозиметр	1		В3-4		Об'єм 100мл, 0,33×0,15	0,05		0,05
20	Магнітний вимірник товщини плівки	1		ИТП-1		Межа вим. 10-500мк 0,154×0,020	0,003		0,003
21	Прилад для визначення висихання	1		ВИ-4		Площа прокладки 1см2 Ø=0,031м	0,003		0,003
	Разом								114,626

Розробка підприємства автомобільного транспорту

Розробка підприємства автомобільного транспорту

Похожие работы на - Розробка підприємства автомобільного транспорту