Характеристика туристичного адресату світу. Непал
Міністерство
освіти і науки України
Національний
педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
Інститут
природничо-географічної освіти та екології
Кафедра
туризму
Характеристика
туристичного адресату світу. Непал
Виконала:
Студентка ІІ курсу 26(1) - Т
групи
Мисик Євгенія Вікторівна
Викладач:
Гринюк Тетяна Анатоліївна
Київ
- 2014
План
Вступ
. Загальні відомості
.1 Офіційна назва
.2 Фізико-географічне та
економіко-географічне положення держави
.3 Територія та кордони
.4 Коротка історична довідка
про процеси державотворення
.5 Сучасний державний лад:
форма правління, форма державного устрою, адміністративно-територіальний устрій
. Природно-рекреаційні ресурси
держави
.1 Літосферні (геологічні,
геоморфологічні)
.2 Кліматичні
.3 Гідрологічні
.4 Біологічні
. Природоохоронні території
держави. Унікальні природні об’єкти та явища
. Історико-культурні
(антропогенні) рекреаційні ресурси
.1 Історичні
.2 Архітектурні
.3 Твори монументального
мистецтва
.4 Етнографічні особливості
.5 Фольклор
.6 Центри прикладного мистецтва
та ремесел
.7 Музеї, культурно-розважальні
та видовищні заклади
. Соціально-економічні умови та
рівень розвитку держави
.1 Особливості
економічно-географічного положення
.2 Ступінь транспортної
доступності та освоєння території
.3 Рівень економічного розвитку
держави
.4 Соціальні особливості
розвитку населення
.5 Особливості сучасної та
можливої перспективної організації господарства
. Характеристика
рекркаційно-туристичної галузі
.1 Етапи розвитку
рекраційно-туристичного господарства
.2 Стан розвитку туристичної
інфраструктури
.3 Характеристика туроператорів
в динаміці, структура турпотоків
.4 Економічна ефективність від
розвитку галузі, динаміка та перспективи
. Рекреаційно-туристичне
районування території
.1 Головні туристичні центри
.2 Столичне місто або
адміністративний центр та його характеристика
.3 Міста-курорти та їх
характеристика
.4 Перспективи розвитку
території
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Одномоторний літачок зринає з важкої
дощової хмари й починає збавляти висоту. Вдалині унизу з’являється тонка нитка
посадкової смуги Лукли (2800 м). Це високогірне селище - старт для більшості
гімалайських туристичних маршрутів і альпіністських експедицій. Здається, й
справді летиш на зустріч своїй мрії, ще в дитинстві давши собі обіцянку
побачити Еверест.
Посадка в Луклі вважається однією з
найнебезпечніших у світі. Затиснутий з усіх боків страхами, рюкзаками й
попутниками, ти намагаєшся відволіктися й женеш лихі думки геть. Схрестивши
пальці, спостерігаєш за стрілкою висотоміра й віриш, що літак не розвалиться в
повітрі після чергового гуркоту грому й не вріжеться в якусь скелю.
Біля паркану аеропорту юрмляться
якісь чоловіки. Судячи з усього, оце і є ті самі гімалайські шерпи, пр.
витривалість яких ходять легенди. На відміну від інших азіатів, представники
цієї народності не здаються західній людині надто схожими один на одного.
Скоріше, це ми з вами, неголені європейці в сонцезахисних окулярах і яскравих
шапках, для них - на одне лице.
Слово "шерп" означає
людина зі сходу. Предки цих горян прийшли з Тибету. За легендою, покинути
нажиті місця їх змусили пошуки таємничої Шамбали. Хто знає, може, їм все-таки
вдалося знайти загадкову чарівну країну з неземними пейзажами, де крижані піки
гір впираються в небеса, а повноводні річки живлять низини кришталево чистою
льодовиковою водою. Країну, де сходи в небо витесані з льоду й каменю. Країну,
в якій у наш час мріють побувати шукачі пригод з усього світу [1].
1. Загальні відомості
.1 Офіційна назва
Федеративна Демократична Республіка
Непал
संघीय
लोकतान्त्रिक
गणतन्त्र
नेपालLoktвntrik
Ganatantra Nepвl
.2 Фізико-географічне та
економіко-географічне положення держави
Координати:
Республіка Непал розташована в Азії між 26 ° і 30 ° с. ш. і між 80 ° і 88 ° сх.
д.
Рельєф:
Більшість території Непалу зайняті хребтами Гімалайської гірської системи.
Уздовж південного кордону простяглася найменш широка (20-40 км) смуга на
висотах 200-250 м над рівнем моря. Це піщано-глинисті заболоченості - північна
околиця Гангської низовини. З півночі вони замикаються полого-горбистою грядою
Шівалік - це передгір'я Гімалаїв (500-700 м над рівнем моря). На північ від
гряд Сивалика тягнеться вузька депресія з горбистим рельєфом - так звані
Внутрішні тераї (по-непальски - Бхітрі-Мадеш). Ще північніше розташовується
середня щабель Гімалаїв - средньогірський хребет Махабхарат, або Малі Гімалаї,
висотою до 3000 м і шириною до 16 км. Між Махабхарата і Головним Гімалайським
хребтом розташовується зниження - внутрішня серединна область (Мідленд, або
Пахар-Кханда) - ширина - 25 км, висота - від 600 до 2000 м. Тут сходяться
річки, що спускаються з Гімалаїв. В серединній області знаходиться найбільш
сприятлива для сільського господарства і найбільш населена частина країни -
долина Катманду площею близько 600 кв. км. На півночі Пахар-Кханда примикає до
Головного Гімалайському хребту, чи Великим Гімалаям. Середня висота Великих
Гімалаїв - 6000 м. Непальською Гімалаї - Хималаях, що означає "обитель
снігів". На території країни снігами покрито понад 1300 гірських вершин. У
Непалі знаходяться вісім з 14 вершин світу, що перевищують 8000 м. Серед них
найвища гора планети - Еверест, або Джомолунгма (по-непальськи - Сагарматха) -
8848 м. Головний Гімалайський хребет має гострі зубчасті обриси, а круті схили
його рясніють глибокими ущелинами.
Моря, річки:
Більшість річок Непалу походить в північній частині, на більш низькому хребті
Кайлас на Тибетському нагір'ї (4000-4500м). Там перебувають верхів'я найбільших
річок Непалу - приток Гангу: Карнали, Кали-Гандак і Арун. Ці річки наскрізь
прорізають Гімалайський хребет, оскільки гори піднялися тоді, коли вже була
давня річкова мережу. Прорізавши схили Гімалаїв річки беруть напрямок на
південь, де і впадають у річку Ганг, що тече поза державними кордонами. Влітку
річки сильно розливаються й змінюють своє русло. Так, річище ріки Коси в тераях
протягом останніх 150 років відсунулося захід на 110 км. Розливи річок нерідко
мають катастрофічний характер, руйнуючи селища, знищуючи врожай. Ріки руйнують
дороги, будівлі, затопляють поля. Головні річки Непалу бороздять гори
Махабхарат і скеровуються до Індійської рівнини. Їх глибокі ущелини, часто з
стрімкими стінами, не найкращий шлях для туриста, і часто стежки від долини
річки різко йдуть вгору, на гірський гребінь. Виходів до моря Непал немає, тому
пляжного туризму в цій країні немає. Озер мало і вони не викликають
туристського інтересу.
Політико-географічне положення:
Республіка Непал розташована у високогірній області Південної Азії. Має
державний кордон з Індією та Китаєм. Виходу до морів та океанів не має, лише не
густа річкова сітка, переважно з гірських річок дозволяє де-не-де знаходити
місцини для ведення сільського господарства. Відсутність розгалуженої мережі
доріг перешкоджає зв'язку між окремими районами.
"Сусідське, з позиції економічного
навантаження": Китай
та Індія- країни - сусідки Непалу, добилися великих успіхів в економічному і
соціальному розвитку, хоча за показниками на душу населення їхні успіхи поки що
невеликі. Непал же, відносять до найменш розвинутих країн, де майже відсутня
електроенергія, не говорячи вже про сучасну промисловість. Маючи таких потужних
у ресурсному, економічному та промисловому планах, але при цьому не виконуючи
роль буферної та транзитної зони, на Непал майже е впливає таке вигідне
положення. Хоча, за більш ефективних торгівельних відносин цих країн, через
більш пологі та менш гористі райони Непалу можливий транзит.
Транспортно-географічне:
У 1991 за підтримки Великобританії і Швейцарії
почалося будівництво автомобільних доріг, що з'єднують центр Непалу з
віддаленими районами. У 1998 довжина дорожньої мережі країни перевищила 11,2
тис. км доріг, з них 4,0 тис. км з твердим покриттям, 4,8 тис. частково
асфальтованих і 2,4 тис. км ґрунтових. Станом на березень 1998, 21 із 75
адміністративних центрів округів не був охоплений національною мережею шляхів
сполучення. На територію Непалу заходять з Гангзької рівнини три залізничних
лінії, але жодна з них не досягає його гірських районів. Повітряні траси,
багато з яких обслуговуються приватними компаніями, зв'язують Катманду з
кількома містами в різних частинах країни. Непал з'єднаний також авіарейсами з
Індією (Делі, Лакхнау, Калькутта й ін.), Бангладеш, Пакистаном, Таїландом,
Сянганом і Москвою. Непальська залізниця Джанакпур - Джаянагар здійснює
пасажирські перевезення в східних Тераях. Внутрішні райони Непалу з'єднані між
собою автомобільними дорогами. Міжміська автобусна станція Катманду знаходиться
недалеко від Баладжу - це автобусний термінал Гогабу. У Катманду можна
скористатися послугами таксі або авторикш з лічильниками оплати. Крім того,
мотоцикли, велосипеди і велорикші також до ваших послуг.
Еколого-географічне:
В містах про екологію взагалі можна забути.
Катманду - дуже курне і брудне місто. Перше, що кинеться в очі, а точніше, в
ніс, це пил. Він буде переслідувати усюди, де є дороги, відчуватися на тілі, на
смак, запах. Місцеві жителі активно користуються ганчірковими респіраторами.
Найнеприємніше, з чим можна зіткнутися в повсякденному житті, це спалювання
сміття в житлових кварталах. Папір в Непалі дорогий, тому всі виробники і
магазини активно користуються поліетиленом і пластиком, не замислюючись якої
шкоди завдають екології Непалу. Проблема ще в тому, що весь цей пластик
виявляється розкиданим всюди. Місцеві звикли, що з сезоном дощів все сміття змавається,
роблячи вулиці знову чистими. Раніше це було актуально, поки до них не дійшов
прогрес у вигляді пластикових виробів, але зараз ситуація зі сміттям плачевна.
Ну і, звичайно, каналізаційні стоки, що впадають в річки і озера. У місті
Покхара, всі каналізаційні акведуки з дзюркотливою мильного кольору водою
ведуть у прекрасне озеро Фева. В якому, місцеві жителі перуть, миються і
ловлять рибу. Не дивлячись на все, Непал дуже багатий рослинністю. Завдяки
цьому, повітря встигає очищатися природним шляхом.
А ось найвеличнішій гірській
екосистемі загрожують серйозні екологічні проблеми. Глобальне потепління
торкнулося і самої найвищої гори світу. Танення льодовиків, що відбувається зі
стрімкою швидкістю, приводить до утворення озер, які з часом створять загрозу
затоплення гірських селищ. З цієї ж причини дуже скоро альпіністи не зможуть
впізнати звичних трас; нові маршрути, цілком можливо, будуть набагато
складніші. До того ж, за спостереженнями альпіністів, найвища вершина планети
виключно засмічена. За останніми даними, було вивезено п'ять тонн відходів,
хоча влада Непалу наклала найсуворішу заборону на забруднення Евересту.
ІРЛП:
За даними 2013 року, опублікованими 24.07.2014
року, Непал за індексом розвитку людського потенціалу, який включає (тривалість
життя, грамотність населення, освіту та рівень життя), зайняв 145 місце у
світі. За цим показником він увійшов у 10-ку Азійських країн з найнижчим рівнем
ІРЛП, показник якого, до речі, склав 0,540. Поступився лише Афганістану, Ємену,
М’янмі, тощо.
Країна знаходиться у передгір'ї
Гімалаїв, межує з Китаєм (спільний кордон - 1236 км) та Індією на півдні, сході
і заході (1690 км).
Довжина Непалу з заходу на схід -
885 км., з півночі на південь - від 145 до 241 км.
Площа території - 140,8 тис. кв. км
(94 місце в світі).
.4 Коротка історична довідка про
процеси державотворення
У середині 1-го тисячоліття до нашої
ери на тера, ділянках передгірних джунглів, що примикають до Індо-гангськой
рівнині, мешкали племінні об'єднання відехів, шак'я, малла, ліччхавів. Гірські
долини Непалу були заселені в епоху мезоліту екваторіальними
(негро-австралоїднимі) і монголоїдні племенами. Час виникнення перших державних
утворень у гірських долинах невідомо. У перші століття нашої ери в Непальській
долині - долині Катманду виникла ранньофеодальна Неварі держава на чолі з
династією Ліччхавів; це держава (іменована в індійських джерелах Непалом)
розвивалася під впливом індійської цивілізації (релігія, право, державна мова)
і встановила зв'язки з Тибетом і Китаєм. Після її розпаду (у 8 столітті)
державу в долині Катманду було відтворено на початку століття (на чолі з
династією Малла, що правила до 1769 року). Низький рівень розвитку продуктивних
сил, природні бар'єри, етнічна строкатість зумовили збереження політичної
роздробленості на території сучасного Непалу протягом майже усього
середньовіччя. У XV столітті держава в долині Катманду розпалася на князівства
Бхадгаон, Катманду,
Патан; в басейні річки Карнал
існувало 22 володіння - князівства:
Джумла, Джаджаркот та інші; в
басейні річки Гандакі було розташовано 24 князівства: Палп, Танахун та ін; на
сході збереглися племінні об'єднання кіратів і лімбу. У князівствах складалися
феодальні відносини (зі збереженням патріархального рабства). Порівняно
високого рівня досягла міська культура в долині Катманду.
До XV-XVI століть найбільш
численними племенами стали кхасі. У XVI-XVII століттях посилилося
кхасско-магарське князівство Горкха. Його правитель Рам Шах (правив у
1605-1632) провів адміністративні реформи і вдосконалив законодавства з метою
зміцнення центральної влади. Нараян Шах - засновник нині правлячої королівської
династії, столицею -- місто Катманду. У кінці XVIII століття Непал стає
об'єктом колоніальної експансії
Великобританії. Провівши кілька
військових експедицій проти Непалу, вона нав'язала країні нерівноправний
Сегаулійський договір, встановивши контроль над зовнішньою політикою Непалу. У
1846 році за сприяння англійців владу в країні захопив феодальний рід Рана.
Королі Непалу залишалися лише номінальними главами держави, а спадкові
прем'єр-міністри Рана правили країною як абсолютні монархи. Члени сімейства
Рана займали всі найважливіші державні пости і передавали їх у спадок.
Вступивши в змову з англійцями правителі країни постачали в англійську колоніальну
армію десятки тисяч непальських солдатів - гуркхів. Їх вербували серед селян -
бідняків і отримували за кожного по 25 англійських фунтів стерлінгів. У 1951
році в результаті широкого руху, що переріс у збройне повстання, режим Рана був
скинутий і відновлена влада короля.
.5 Сучасний державний лад: форма
правління, форма державного устрою, адміністративно-територіальний устрій
непал туристичний курорт
рекреаційний
Форма правління: Парламентська
республіка.
Форма державного устрою: Федерація
Адміністративно - територіальний
устрій: 14 зон, які поділяються на 75 районів.
2. Природно-рекреаційні ресурси
держави
Непал - загальновизнана світова
столиця пригодницького туризму. Тисячі й тисячі людей у всьому світі їдуть сюди
у "золоті сезони" навесні і осінню, щоб пропливти річками, пройти
пішки серед стосів. Але ця небагата країна не має шикарних пляжів, проте туризм
- одна з основних статей доходу. У Непалі є те, чого не відшукати ніде -
гірські вершини Гімалаїв, чисті річки, веселий дружелюбний народ надзвичайна
енергетика. Непал - це рай для любителів походів. Можете йти сходженою доріжкою
чи пробиратися ще не виходженими стежками. Для кожного тут є свої переваги:
заворожуючі гори величних сніжних вершин найвищих у світі; гребені гір,
вистелені небаченими в низов'ях квітами; мальовничі зарості рододендрона,
маленькі високогірні містечка, тварини, птахи, храми і монастирі, звісно ж,
гостинні люди Непалу. Тут є те, чого бракує у житті, - душевний спокій.
Відчуття повної внутрішньої свободи, простоти, відчуття, що ти тут бажаний
гість залишає враження на все життя.
.1 Літосферні (геологічні,
геоморфологічні)
Непал - один із найбільш
високогірних країн світу. Шість сьомих її території зайняті лабіринтом
гімалайських хребтів. На санскриті (давньоіндійській мові) слово
"сніг" звучить "хима", а "житло",
"обитель" - "алайя". Звідси назва найбільшого Землі
скупчення занесенних снігом гір - Хималайя (Обитель Снігів). Вищий пік Гімалаїв
- Еверест (індійською - Джомолунгма, непальською - Сагармагха) - найбільша вершина
світу, її висота - 8848 м над рівнем моря. Парадоксально, що найграндіозніший
на теренах Євразії Гімалайський хребет, не служить вододілом між річковими
системами. Це унікальне явище, коли ріки течуть у бік високих гір (і борознять
їх), має пояснення в геологічному минулому країни. Феномен пояснюється
відносної молодістю Гімалаїв. Русла головних річок Непалу є древнішими, ніж
Гімалайський хребет; річки текли з Тибетського нагір'я на південь, до
Індійського океану, до початку підняття крейдяних гір і у процесі вздымания
гірських мас встигали їх розмивати, поглиблюючи свої долини.
На відстані 35 км стоять один від
одного два восьмитисячних гіганта - Аннапурна (8091 м) і Дхаулагири (8222 м).
Головні річки Непалу борознять гори Махабхарат і скеровуються в Індійську
рівнину. Їх глибокі ущелини, часто з стрімкими стінами, не найкращий шлях для
мандрівника, і часто стежки від долини річки різко йдуть вгору, на гірський
гребінь. Гребінь Махабхарату складають переважно граніти, які утворюють дуже
круті схили і стіни.
Символом природної краси Непалу є
засніжені піки Джомолунгми (непальською Сангармата -"Володар Неба")
та інших гір, менш високих, але ж загадкових. У дивовижній країні вісім вершин
Гімалаїв (з 14-ти по всій земній кулі) досягають більш 8000 м. Це Джомолунгма
(Еверест), чи Сагарматха, - 8848 м, Канченджанга - 8585 м, Лхоцзе - 8549 м,
Макалу - 8470 м, Чо-Ойю - 8112 м, Дхаулагири - 8172 м, Манаслу - 8128 м,
Аннапурна - 8078 м На стику кордонів трьох країн - Китаю, Непалу й Індії (штат
Сик-ким) - височить пятиглавая Канченджанга (8585 м), одне з найгарніших
гімалайських гір. Серед її вершин, по індійської міфології, перебуває вхід в
священну країну Шамбалу. Саме назва величної гори перекладається з санскриту як
"п'ять скарбів снігів".
Гористий рельєф Непалу дуже впливає
розвиток туризму у країні. Завдяки Гімалаям в Непалі добре розвинені такі види
туризму, як альпінізм, трекінг (піший похід гірською місцевістю) і маунт трек
(сходження на"невеликі" вершини, для якого не потрібна спеціальна
підготовка й спорядження). Непал був центром деяких із найвидатніших досягнень
у світі альпінізму. Нині, є більш ніж 150 піків, відкритих для альпінізму,
включаючи найвищий зі них всіх - Еверест. Сходження дозволяється в Гімалаї в
усі сезони. Непал - єдиною країною, якою можна дістатись таємничого тибетського
плато і опинитися даху світу!
2.2 Кліматичні
Клімат Непалу унікальний: у
невеликому просторі представлена ціла гама кліматичних зон: від тропічної до
арктичної холодної, з колосальною різницею величини опадів - від 250 до 3 500
мм. На не значній території є й тропічні лісу, і альпійські луки; тут банани і
північні берези майже сусіди, а сніжний барс живе в сотні км від тих місць, де
водяться тигри і носороги. Більшість Непалу лежать у зоні тропічного муссонного
клімату.
У районах, що лежать нижче 1000 м
над рівнем моря (Тераї, хребет Сивалик, Внутрішні тераї), літо спекотне
(звичайна температура 30° і від), зима тепла (вдень 20°, вночі близько 20°).
Опади випадають переважно влітку, коли мусонні потоки з півдня приносять вологу
з Індійського океану.
У гірських районах, що лежать на
висоті 1000-2500 м над рівнем моря, зокрема у Долині Катманду, влітку немає
такої спеки, а зима прохолодніше: вдень тепло (загалом 20°), але, щойно сонце
заходить, відразу холоднішає, вночі звичні заморозки (до -4°). Проте житла
взимку не опалюються. Високі гори (2500-4000 м) характеризуються помірним
кліматом. Літо там досить прохолодне (15-20°), а зима холодна. Опадів менше
(1000- 1500 мм), але випадають взимку (під впливом циклонів), зазвичай, як
сніг. Влітку сильні вітри, тумани і нічні заморозки.
У високогірних районах - вище 4000 м
- клімат холодний, аналогічний арктическому: літо коротке, середня температура
найтеплішого місяця 4°. Зима сувора, суха, з сильними вітрами.
У верхів'ях р. Гандак, укритої
горами від вологих повітряних мас, влітку трапляються посухи, а поруч, у горах
майже не проходить дня без зливи. Жінки села Тукуча під час посухи роблять
традиційний обряд - носять глечики із жовтою водою вулицею і бризкають всіх
зустрічних. З допомогою такий старовинної церемонії люди намагаються
"викликати дощ".
Через відсутність пилу повітря на
високогір'ях прозоре, прекрасна видимість. Вершини гір, що перебувають на
відстані багатьох десятків кілометрів, здаються зовсім поруч. Атмосфера на
великій висоті пропускає дуже багато ультрафіолетового проміння, тому можна
легко обпекти шкіру. У зв'язку з специфічними особливостями повітря великих
висот високогірних населених пунктів Непалу майже не зустрічається астма та
туберкульоз.
Вплив клімату на організацію туризму
дуже важливий, оскільки визначає найсприятливіші сезони відвідання Непалу
туристами різних країн світу. Пори року в Непалі чітко виражені: влітку, у
червні - серпні мусонні дощі приносять вологу з Індійського океану, дуже
спекотно і сиро. Взимку, з грудня до лютого сухо і прохолодно, серед стосів
випадає сніг. Весна - березень, квітень і осінь -жовтень, листопад -
"золотий" час для подорожей. Саме тоді мало буває опадів. Денні
температури +25…+30, вночі +15…+20. Суха, стійка погода навесні і осінню,
найвищі гори та навдивовижу гарні річки, доброзичливе місцеве населення - усе
це приваблює у Непал мандрівників з усіх країн світу. Відповідно до клімату і
керували місцевим традиціям у Непалі є 6 сезонів: Басант - весна - лютий /
березень Гришма - літо - квітень / травень Барша - мусон (сезон дощів) -
червень / липень Шарад - збирання врожаю - серпень / вересень Хаманта - осінь -
жовтень / листопад Шишир - зима - грудень / січень.
.3 Гідрологічні
Більшість річок Непалу походить
північніше нього, на більш низькому хребті Кайлас на Тибетському нагір'я
(4000-4500м). Там перебувають верхів'я найбільших річок Непалу - приток Гангу:
Карнали, Кали-Гандак і Арун. Ці річки наскрізь прорізають Гімалайський хребет,
оскільки гори піднялися тоді, коли вже була давня річкова мережу. Прорізавши
схили Гімалаїв річки кидаються на південь, де впадають у річку Гангу, що тече
за державними кордонами. Влітку річки сильно розливаються й змінюють своє
русло. Розливи річок нерідко мають катастрофічний характер, руйнуючи селища,
знищуючи врожай. Ріки руйнують дороги, будівлі, затопляють поля. Головні річки
Непалу борознять гори Махабхарат і скеровуються в Індійську рівнину. Їх глибокі
ущелини, часто з стрімкими стінами, не найкращий шлях для мандрівника, і часто
стежки від долини річки різко йдуть вгору, на гірський гребінь. Виходів до моря
Непал не має, тому пляжний туризм немає в цій країні. Озер мало, але ті що є,
не викликають туристського інтересу. Вплив річок на організацію туристичної
діяльність в Непалі помітний з прикладу рафтингу, дуже розвиненого і
популярного, серед туристів різних країн, виду туризму. Рафтинг - це сплав
гірськими річками У Непалі є кілька річок, на яких проводиться рафтинг. Можна
сковзати по спокійній нефритової воді, милуючись мальовничим виглядом навколо,
чи нестися крізь ревучий водний потік під керівництвом досвідченого лоцмана, що
працює у агентстві рафтингу.
.4 Біологічні
Непал дуже багатий екзотичними
рослинами і різноманітним тваринним світом. За підсумками цього, у країні
розвивається екологічний туризм. У Непалі є кілька найгарніших національних
парків у яких можна ознайомитися з чудовою живою природою, помилуватися
різноманітними, екзотичними і навіть дуже рідкісними рослинами, поспостерігати
у природничих умовах носорогів, оленів і гімалайських ведмедів, влаштувати
сафарі на слонах. Також у Непалі є зоопарк. Зоопарк лежить у Джавакхел. Тут
помітні безліч різноманітних тварин, птахів та рептилій, переважно
представників гімалайській фауни. Це єдиний зоопарк в Непалі. На території
зоопарку розташований гарний ставок, зроблений при Королі Сиддхі Нарсингх
Малла. У Непалі існують небезпечні види: тигр, носорог, сніжний леопард,
червона панда, коричневий ведмідь, дельфін, вовк, дикий слон, олень Болота,
дикий як, тибетська антилопа, олень Мускуса, фазан, пітон.
3. Природоохоронні території
держави. Унікальні природні об’єкти та явища
Національний парк
"Аннапурна" одне з найбільш популярних в Непалі, відомий надзвичайно
багатою природою, і безліччю визначних пам'яток: тибетськими храмами,
монастирями і гарячими мінеральними джерелами. Територією парку проходить шлях
прочан в Священні міста Мустанга Кагбени і Муктинатх, де мирно уживаються
індуїсти, буддисти і послідовники релігії Бон. Головною буддистської Святыней
Муктинатха є Храм Вогню Землі, біля вівтаря якої перебуває джерело газу. У
Монастыре 70-ти Родников Шиви можна змити гріхи року минулого. Вершина гори
Мачапучаре (Рыбий Хвіст) - за переказами, обитель Шиви.
Національний парк
"Еверест" перебуває в сході країни. Це з найбільших Національних
парків Непалу, охоплюючий басейн річки Дудх-Коси. На території парку
розташовані відомі древні буддистські монастирі Кунджунг, Тхаме і Тьянгбоче. У
першому їх зберігається скальп йєті, котрий за святам дозволяють подивитися
всім бажаючим. Природа парку багата й надзвичайно різноманітна. Тут чудово
збереглися джунглі, рододендроновые, соснові і ялівцеві лісу. Уздовж стежки
часто можна зустріти гімалайських таров (диких кіз), кабаргу, різних фазанів і,
навіть, гімалайського манала (гірський павич), гірського павича, що є символом
країни.
Національний парк "Читван"
розташований Півдні країни вздовж кордону із Індією в історичної області Тераи.
Джунглі Читвана дуже багаті дикими тваринами. Тут можна спостерігати життя
близько 250 видів птаство та звірину, серед яких найкрупніші: слони, носороги,
олені, антилопи, дикі буйволи, тигри, леопарди, мавпи, крокодили. Вершиною на
слонах туристи вирушають на джунглі для знайомства з мешканцями лісу, а
знайомства з тваринним світом долини Гангу - на непальском традиційному каное,
видовбаному із незбираного стовбура дерева.
Заповідника "Tiger tops"
на березі річки Рапти. Також відомий своєю природною красою Сундариджал.
Вражаючі водоспади та живописні скельні освіти роблять його ідеальним місцем
для пікніка.
4. Історико-культурні (антропогенні)
рекреаційні ресурси
.1 Історичні
Взагалі культурно-історична спадщина
в цій країні дуже багата, але багато хто сюди їдуть для того, щоб милуватися
красою Гімалаїв - найбільших і найпрекрасніших земних гір. В горах теж можна
знайти чимало відомих святинь, і по дорозі до них скільки завгодно
захоплюватися дивовижною непальської природою: високими засніженими вершинами і
зеленими долинами, холодними швидкими річками і густими джунглями. Саме
унікальна природа і культура так приваблюють в Непал туристів. Гірських
маршрутів тут влаштовано безліч, а місця, по яких вони проходять, можна
віднести до найбільш мальовничим на Землі; до того ж любителям пригод дуже
подобається сплавлятися на байдарках по бурхливих гірських ріках. Зрозуміло,
культурна спадщина Непалу не можна залишати без уваги: тутешня релігія
унікальна, а міфологія дуже багата - різних церемоній і обрядів можна побачити
безліч, та ще й взяти в них участь. У Непалі чимало буддійських храмів, але є і
давні місцеві вірування, пов'язані з шаманськими ритуалами - для європейців це
дуже незвично.
Непал - це монастирі, ступи й храми,
тисячі обрядів і церемоній, найбагатша історія і міфологія країни, унікальне
співіснування десятків народностей і релігій, сотні фестивалів і релігійних
церемоній. За рішенням ЮНЕСКО в список світової спадщини були включені 7
об'єктів, що знаходяться в Катманду; серед них - буддистські храми Боднатх і
Сваямбунатх, індуїстський храм Пашупатинатх.
.2 Архітектурні
Непальці надзвичайно релігійні.
Кожен непальський будинок є по суті маленьким храмом. В обов'язковому
маленькому внутрішньому дворику знаходиться сімейний мініатюрний храм або
вівтар - лінгам - символ Шиви, який є центральним об'єктом поклоніння індусів.
Просто так повз храм, а їх у столиці Катманду тисячі, непалець ніколи не
пройде. Він обов'язково вклониться божеству, доторкнувшись рукою спершу до
порога святилища, а потім до власного чола. Така церемонія неодмінно
закінчується ударом у дзвін, який висить біля кожного храму. Тому в столиці
лунає постійний "малиновий" дзвін, який особливо посилюється
надвечір, коли вулиці міста заповнюються людьми. Непал - одна з небагатьох
країн світу, де предмети класичного і сучасного мистецтва використовуються у
повсякденному житті людей. Ці унікальні витвори зберігаються у численних
храмах. Хоча Непал є єдиною країною світу, де індуїзм визнано державною
релігією, тут вільно зберігається релігійне розмаїття. Туристів вражає не лише
кількість храмів, а й розмаїття їхньої архітектури, яке можна в цілому звести
до трьох видів: пагода, шикара і ступа. Ступи є суто буддійськими, пагоди і
шикари можуть бути і буддійськими, й індуїстсь -кими. Буддійські храми
вирізняються тим, що оточені стіною з воротами. Нерідко храм оточений стіною
молитовних коліс. Іноземні туристи з подивом дізнаються про те, що храми Непалу
є не місцем релігійних зібрань, як у християн і мусульман, а місцем поклоніння.
У столиці серед тисяч храмів вирізняються величезний палацово-храмовий ансамбль
"Хану ман Дхока", королівський палац, палац Сінґха Дарбар. На околиці
міста знаходяться грандіозні буддійські ступи III ст. до н. є. Боднатх і
Сваямбунатх.
.3 Твори монументального мистецтва
Сваямбунатх - найзнаменитіша
буддистская ступа, побудована за легендою 2000 років тому горі Мавп, звідки
відкривається чудова панорама долини Катманду і оточуючих її гірських вершин.
Пашупатінат - найбільший у Непалі храмовий комплекс, присвячений Шиві, одна з
основних святинь індуїстів. Розташований на березі священної ріки Багмати, де
численні прочани роблять ритуали обмивання та кремації. Також тут розташований
ашрам (громада) йогів. Буднатх - найбільша Непалі і одна з найбільших у Світі
ступ. Навколо неї розташовані храми і монастирі більшості напрямів буддизму.
Патан: одне з найстародавніших міст Непалу, було до XVII століття столицею
незалежного князівства. Нині це місце мистецтв, і ремесел, з численними храмами
і пагодами. Головними визначними пам'ятками Патана є квартал тибетських
художників, Палацева площа і Золотий храм, де зберігається золота статуя Будди
заввишки 70 м. Бхактапур: до XVII століття місто був столицею незалежного
князівства й чудово зберело свій первозданний образ. Палацева площа вражає
своєю красою. У Непалі Бхактапур славляться своїми ювелірами, митцями та
гончарями.
.4 Етнографічні особливості
Релігійний світогляд жителів Непалу
утворює дивовижні переплетення. Так, 90% населення сповідують індуїзм, 7,5%
сповідують буддизм (основному ламаїзм) і близько 2% населення сповідує іслам.
Непал відрізняється віротерпимістю. На вулицях Катманду та інших міст стоять по
сусідству буддійські, ісламські, індуїстів і християнські храми.
Значна частина індуїстів одночасно
поклоняється буддійських святинь.
Таке переплетення різних культур і
віросповідань пояснюється тим, що у різний час на Непал робили великий
культурний і релігійний вплив спочатку Древня Індія і Древній Китай, а потім
Сирія, Саудівська Аравія
Великобританія та інші європейські
країни.
У строкатому вуличному натовпі в
сучасному Непалі можна зустріти групи туристів, що фотографують місцеві
святині, переносників тягарів з великими бамбуковими кошиками за плечима, босих
горців, буддійських ченців, повільно крокуючих в жовтих шовкових накидках,
жінок закутавшись в паранджах.
Народний одяг у непальських
чоловіків: білі брюки, біла довга сорочка навипуск, чорний жилет або піджак та
матерчата шапочка. Непальські жінки зазвичай носять вільну кофту, довгу
спідницю, зібрану біля пояса, і хустку, прикриває голову і плечі.
Етнічний склад країни ще більш
строкатий, ніж їхній національний одяг. Тут і браміни, і магари, і гурунгі, і
невари, і лімбу, шерпи і тамангі, кусунда, тхару, манагботи, чепангі, тощо. Але
одні з найколоритніших, це звісно шерпи.
Для більшості людей (далеких від
альпінізму, від Непалу, від Гімалаїв) слова шерпи і гірські носильники
означають одне і те ж. Насправді це не зовсім так. Шерпи - це народність. Ці
люди живуть переважно в Гімалаях, зокрема в східній частині Непалу, в районі
Евересту, в індійській частині Гімалаїв. Шерпи традиційно працюють носильниками
в альпіністських експедиціях. Ось чому слова шерпи і носильники часто помилково
сприймаються, як синоніми. Аж до недавніх часів, які прийшли з розвитком
сучасного альпінізму, шерпи не використали писемності, не використали календаря
і не мали постійних імен (ім'я, як прізвисько, могло змінюватися протягом
життя). Шерп значить "людина зі Сходу". Але все, що відомо на
сьогодні про їхнє минуле, - це що вони монгольського походження і їх предки
давним-давно переселилися з Тибету. Їх мова подібний з тибетським (тільки немає
писемності), схожі також одяг, їжа, звичаї останнє відноситься особливо до тих
шерпам, які мало стикалися із зовнішнім світом. Дуже тісно пов'язує релігія:
подібно тибетцям, вони буддисти.
.5 Фольклор
Непал недарма називають
"країною фестивалів". Найбільш важливі з них - фестиваль світла
Тихар; Дасаін - свято перемоги добра над злом; барвистий, воістину
раблезіанський фестиваль Холі. Релігійні фестивалі в Непалі не просто фольклор,
чи не абсурдна розвага для туристів. Це урочисті і священні церемонії під егідою
богів і людей. Непальці з однаковим завзяттям беруть участь у фестивалях обох
релігій і шанують святині обох вірувань.
Непальський Новий рік / Біскет
Джатра
Непальський Новий рік починається в
квітні, на початку місяця Байсакх. Свято Біскет в Бхактапурі - найбільш
барвиста зустріч Нового року і одне з найбільш вражаючих щорічних подій в
долині. В Катманду і Патане - це урочиста процесія, в якій проносять на
паланкіні Махендранатха в компанії Бетао, а в іншому паланкіні подорожує богиня
Бхадракалі. З Таумадхі Тол, за храмом Бхайрава, паланкіни проносять через
місто, і зупиняють для битви між східною і західною частиною міста.
Сторона-переможець отримує право зберігати зображення богів протягом тижневого
свята на березі. Після битви, процесія продовжує рух вниз по вулиці, що веде до
річки, де височить величезний 25-метровий стовп-лингам. Увечері цього ж дня
стовп намагаються впустити на землю. Коли він падає, офіційно наступає Новий
рік.
Дасаін, те ж що і Дуссера
(Дашера) в Індії
Один з головних індуїстських свят
Непалу. Дасаін відомий також під назвою Дурга Пуджа, оскільки присвячений
великій богині Дурге. За переказами, саме богиня Дурга врятувала світ від зла.
Як покровителька непальської королівської родини, вона відома під ім'ям богині
Тележу, а жива богиня Кумарі є однією з її інкарнацій. Протягом 10 днів Дасайна
непальські індуїсти обмінюються подарунками та привітаннями, намагаються забути
протиріччя і помиритися. Свято зазвичай починається з завершення періоду
мусонних дощів в кінці вересня - початку жовтня, за два тижні до повного
місяця, і супроводжується численними церемоніями і жертвопринесеннями.
Тихар, або Дівалі
Дівалі в перекладі з санскриту
означає "вогненне гроно" або "ряд вогнів". Це яскравий
фестиваль вогню і світла, що включає в себе п'ять свят. Етопразднік торжества
добра над злом, перемога істини над брехнею. Триває п'ять днів, з яких - три
дні вихідних. І з ним збігається неварский Новий рік. В цей час молодь танцює,
роз'їжджає машинами вулицями, гримить барабанами, загалом, веселощі ллються
через край. Невід'ємним елементом свята є феєрверки, хлопавки, петарди. Вогні
видно всюди. На вулицях, деревах, на дахах кожного будинку. Скрізь продають
море солодощів і безліч подарунків. Ну і звичайно ж, яке свято без музики і
танців ?!
Холі / Фагу
Це чудове свято сходить до свята
води в Таїланді і М'янмі і відзначається в день повного місяця в місяці Фалгун.
До цього часу стає досить жарко, і вода, щедро поточна всюди, нагадує дні
прохолодного мусону. Холі також відомий як свято фарб. Люди обсипають один
одного кольоровим порошком або обливають різнобарвною водою. Це свято натхненне
подвигами Крішни. На площі Басантапур в центрі Катманду встановлюється стовп,
що підтримує ритуальну парасолю. В кінці дня парасоля знімається і спалюється.
Гуру Мапа, демон Йітум Бахал в Катманду, отримує свою щорічну їжу в ніч Холі.
Жителі Йітум Бахал готують ввечері частування, а опівночі несуть його в
Тундикхел, де цього дня живе демон.
.6 Центри прикладного мистецтва та
ремесел
Туристичні вулиці і площі Катманду
та інших великих міст Непалу заставлені магазинчиками і прилавками, які
буквально ломляться від екзотичних виробів народних промислів, традиційних
прикрас і виробів з кістки Яка і Девера, одягу в національному стилі і ганчірок
ручної роботи, і ювелірних прикрас, розрахованих на туристів і мандрівників.
Етнічний одяг з Непалу
В Катманду, переважно в Тамеле і на
вулицях, що ведуть до площі, Дарбар і на аналогічних площах інших туристичних
містах величезний вибір одягу самого різного покрою і кольору. Від вже нудними
штанів-афгані-Алладін до божевільних моделей божевільних кольорів в яких
поєднуються різні тканини і пришиті до них незрозумілі кишені. Від домотканих
бавовняних сорочок з ручною вишивкою вовною до футболок з печаткою або вишивкою
шовком як традиційних символів і мандал, так і всяких забавних малюнків,
написів, листя марихуани, грибочків і чого тут тільки не придумують.
Камені дорогоцінні й виробні
Етнічні прикраси
Непальські жінки носять прикраси в
основному з бісеру та кістки яка. Колірна гамма величезна, вибір цікавих речей,
як не дивно не великий. Цікаво виглядають намиста з ниток бісеру (які непальці
називають коралами, угу, гірськими;) з вставками різьблений кістки або каменю.
Вироби з бронзи та інших
металів
В Катманду і Патане абсолютно
приголомшливі металеві ручки - фігурки тварин, квіти, просто простягнуті руки.
Природно статуетки Богів і Богинь, тибетські співаючі чаші, дзвіночки і ваджри.
Непальські маски та вироби з
дерева
Дерев'яні, зроблені вручну
непальські маски на диво мало важать, є гігантські в метр заввишки, а також
маски оброблені кольоровими металами, кісткою і камінням.
.7 Музеї, культурно-розважальні та
видовищні заклади
Музей природної історії
Єдиний такого роду в Непалі,
розташований в 3 км на захід від Катманду, за відомим пагорбом Сваямбхунат.
Існує під егідою Трібхуванского Університету і містить унікальні колекції
метеликів, риб, рептилій, птахів, ссавців, рослин і різних скам'янілостей,
зібраних по країні. Музей, заснований в 1975 році, надає докладну інформацію
для туристів про спостереження живої природи, вивченні високогірних птахів,
альпійської фауни і флори та ін. Відкрито в робочі години кожен день, комі
субот та державних свят. Вхід вільний. Фотозйомки всередині музею заборонені.
Національний музей
Знаходиться в 2.5 км на захід від
Катманду, в 25 хвилинах ходьби від палацу Хануман Дхока. Національний Музей
містить чудову колекцію зброї, а також археологічних знахідок стародавнього,
середньовічного і сучасного Непалу. Археологічні та історичні виставки варті
того, щоб на них подивитися. Музей працює щодня, крім вівторків і офіційних
свят.
Бібліотека Кайсар
Містить величезне зібрання рідкісних
книг і стародавніх манускриптів. Також надає можливість поглянути на інтер'єр
типового непальского неокласичного палацу. Відкрита для відвідувачів щоденно,
крім субот і державних свят. Знаходиться на захід від Нараянхіті.
Музей Альпінізму (International
Mountain Museum)
Музей Альпінізму розташувався в
південній частині Покхари. Відкритий він був завдяки засобам уряду Непалу, а
також на пожертви в 2004 році. Це дивовижне місце, де можна отримати достовірну
інформацію про неймовірне і захоплюючому альпінізмі. Музей ділиться на декілька
тематичних залів, таких як зал гірських народів, зал експедицій, зал партнерів,
зал гір, зал історії та інші. У кожному залі знаходяться експонати відповідні
тематиці, наприклад в залі гірських народів, ви зможете перейнятися культурою і
традиціями етнічних груп Непалу, а в залі гір побачите безліч зразків
скам'янілостей, мінералів, екіпіровку альпіністів, а також всі 14
восьмитисячників нашої планети.
5. Соціально-економічні умови та
рівень розвитку держави
.1 Особливості
економічно-географічного положення
Республіка Непал розташована у
високогірній області Південної Азії. Має державний кордон з Індією та Китаєм.
Китай та Індія- країни - сусідки Непалу, добилися великих успіхів в
економічному і соціальному розвитку, хоча за показниками на душу населення їхні
успіхи поки що невеликі. Непал же, відносять до найменш розвинутих країн, де
майже відсутня електроенергія, не говорячи вже про сучасну промисловість.
.2 Ступінь транспортної доступності
та освоєння території
У 1991 за підтримки Великобританії і
Швейцарії почалося будівництво автомобільних доріг, що з'єднують центр Непалу з
віддаленими районами. Станом на березень 1998, 21 із 75 адміністративних
центрів округів не був охоплений національною мережею шляхів сполучення. На
територію Непалу заходять з Гангзької рівнини три залізничних лінії, але жодна
з них не досягає його гірських районів. Повітряні траси, багато з яких
обслуговуються приватними компаніями, зв'язують Катманду з кількома містами в
різних частинах країни. Непал з'єднаний також авіарейсами з Індією (Делі,
Лакхнау, Калькутта й ін.), Бангладеш, Пакистаном, Таїландом, Сянганом і
Москвою.
.3 Рівень економічного розвитку
держави
Непал - одна з найбідніших і найменш
розвинутих країн світу. Сільське господарство - основа економіки, дає засоби до
існування для більше ніж 80% населення і становить 41% ВВП. Індустріальне
виробництво в основному включає обробку сільськогосподарської продукції, такої
як джут, цукрова тростина, тютюн і зерно. Виробництво текстилю і килимів в
останні три роки зросло, і становить приблизно 80% валютного доходу. Починаючи
з травня 1991, уряд впроваджує економічні перетворення, заохочуючи іноземні
інвестиції. Уряд скоротив державні витрати за рахунок зниження субсидій і
скорочення кількості державних службовців. Непал має значний запас для
прискорення економічного зростання за рахунок гідроенергетики, туризму і
закордонних інвестицій. Перспективи для зовнішньої торгівлі або вкладів в інші
сектори економіки малі, через невеликий розмір економіки Непалу, технологічне
відставання, географічну віддаленість, відсутність виходу до моря і ризик
стихійних лих. Допомога міжнародного співтовариства, що фінансує понад 28%
бюджетних витрат, швидше за все залишатиметься головною умовою розвитку. ВВП
Непалу на кінець 2008 року становив $30,4 млрд, ВВП на душу населення - $1,144
на 2008 р. Темпи розсту ВВП країни склали 3,6% на 2013р. (рис 1.) ВВП по
секторах: сільське господарство - 41%; промисловість - 22%; послуги - 37%
(2008). Інфляція на 2013 р. становила 9,6%.
Рис. 1
.4 Соціальні особливості розвитку
населення
Особливості соціального розавитку
населення в Непалі визначає приналежність особи до тієї чи іншої касти. Кастова
система в Непал прийшла разом з індуїзмом; вона ґрунтується на чітких
принципах, які враховують становий і професійний розподіл суспільства. Кастова
приналежність для непальців має набагато більше значення, ніж етнічна. Разом з
тим кастовий поділ у неіндуїстів, які проживають в країні, не надто виражений:
так, Магара, гурунги, таманги, лімбу та представники деяких інших народностей
його не визнають, і індуїсти називають їх матвалі.
Основних кастових варн в Непалі
чотири: вища з них - брахмани (священнослужителі), щаблем нижче - чхетри
(кшатрії - військові), за ними слідують вайшьи (купці, торговці, деякі
ремісники). На нижньому ступені соціальної ієрархії розташовуються шудри -
недоторканні: це прислуга (нау - перукарі, дхоби - прачки, Махара -
прибиральники та ін.), А також ремісники, що займаються важкою або одноманітною
роботою (Дама - кравці, ками - ковалі, тели - олійники, сарки - шевці і пр.).
Кастову приналежність легко
визначити по родовому імені непальца, званому Тхар. Відзначимо, що кастовий
статус не завжди відповідає матеріальному становищу непальца: так, серед
вайшьев чимало дуже багатих купців, тоді як брахмани можуть бути жебраками.
Але в цілому найбільш заможними в
непальском суспільстві є саме брахмани і кшатрії; до слова, на правому плечі в
якості відзнаки вони носять священний шнур. Кумарі, живе втілення богині
Таледжу, традиційно вибирають з касти шакья.
У 1963 році в Непалі офіційно
скасували закон, який забороняє міжкастові шлюби. Однак жителі країни і
сьогодні в переважній більшості випадків виходять заміж або одружуються на
представниках своєї касти. Якщо ж жінка-вайшьи, наприклад, вийде заміж за
шудра, то вона і сама автоматично перейде в нижчу касту - такий варіант
потенційну наречену навряд чи влаштує.
5.5 Особливості сучасної та можливої
перспективної організації господарства
З огляду на сучасний стан розвитку
галузей господарства Непалу, економічної спеціалізації країни, рівня ВВП та
низки економічних показників, можна зробити такі висновки. По-перше -
визначаючись високогірним розташуванням країни, господарсво у більшості
спрямоване на поодиноке рослинництво та скромні видобутки дорогоцінноо каміння.
По-друге, історичні умови формування держави, її організації, управління, тощо
були і є спрямовані на розвиток туристичної галузі, яка є провідною у всьому
господарстві країни. Так, найбідніше населення змушене підробляти, а інколи і
робити професією життя роботу портера, жебрака, продавця сувенірів.
Забезпеченого населення мало, але молоде покоління має змогу навчатися у вишах
Європи, Азіїї, Америки за рахунок специфіки життя. Не потребуючи першокласних
умов існування, непальці за 10-15 років можуть назбирати коштів для навчання
власних дітей.
На мою думку, основними
перспективами розвитку, так само як і її ретроспективами має залишатися туризм.
Адже, усе, що має ця невеличка держава сприяє трозвитку туристичної галузі. Надзвичайної
краси краєвиди, екстремальні мандрівки, непролазні маршрути, тощо. Це все
приваблює вибагливого туриста, який прагне пізнати нове. У суміші з яскравою та
самобутньою культурою країни туризм стане основою економічного піднесення.
6. Характеристика
рекркаційно-туристичної галузі
.1 Етапи розвитку рекраційно -
туристичного господарства
Для країн з низькою забезпеченістю
природними багатствами, наприклад Непалу, міжнародний туризм - єдиний спосіб
розвитку національної економіки.
Виділяють п'ять основних напрямків в
туризмі, сприяють викоріненню злиднів:
) розширення зв'язків між
закордонними ініціативними і місцевими туроператорами, постачальниками
туристських послуг;
) підтримка малих підприємств
втурбізнесе і гостинність;
) створення нових робочих місць
шляхом розвитку туріндустрії в бідних районах;
) ослаблення конкуренції в боротьбі
за природні ресурси між місцевими жителями і галузями промисловості;
) зусилля по поліпшенню соціальної
та культурної обстановки
Можливості екологічного та пригодницького
туризму в викоріненні злиднів в гірських районах розглянемо на прикладі
реалізації програми РРТ в одному з відсталих районів Непалу - Хумми.
Хумми - другий за величиною округ
Непалу. Він розташований на висотах від 1500 до 7300 м на заході країни і межує
з Тибетом.
Адміністративний центр району - ніс.
Сімікот знаходиться на висоті 2950 м. Найближча до нього непальська
автомобільна дорога, знаходиться "всього" в К) днями пішого переходу,
а найближча китайська автомобільна дорога - в 7 днях ходьби. Округ
"знаменитий" своїми непрохідними і небезпечними стежками.
В останні роки в окрузі було
зареєстровано декілька епідемій, спостерігається також жорсткий дефіцит
продовольства. Тільки 1% території округу придатний для сільського
господарства. Більше половини земель розташовані на схилах крутизною понад 30
°. На півночі району понад 5 місяців на рік стоять суворі морози. З усіх
округів Непалу тут жінки мають найменшими правами. Урядовців відправляють сюди
служити в покарання за серйозні провини.
В соціально-культурному житті
населення домінують дві спільноти: тибетські буддисти і індуїстські касти, що
відносяться, як правило, до нижчих каст. Перші проживають переважно на півночі,
на кордоні з Тибетом. Ці місця найбільш часто відвідуються туристами.
Загальна чисельність населення в
окрузі - 50212 чол. В перспективних для туризму районах (Сімікот, Дандапхайя,
Кхалга-гаун) проживають близько 7 тис. чол. Майже все населення округу живе за
межею бідності.
.2 Стан розвитку туристичної
інфраструктури
Уряд Непалу оголосив 2011 рік роком
туризму в надії залучити протягом цього року в державу один мільйон туристів.
Туристична індустрія розглядається керівництвом країни як спосіб скорочення
масштабів убогості і досягнення більшої соціальної рівності населенія. Транспортная
інфраструктура Непалу представлена дорогами, прокладеними в районах з
розвиненим туризмом, а тут такі райони розташовані якраз біля конгломератів.
Ціни на туристичні послуги в цій державі значно нижче ніж у всіх інших країнах.
В більшості районів, розташованих в горах, інфраструктура не розвинена, основна
частина населення живе тут дуже бідно, рівень життя в країні один з найнижчих у
світі. У Непалі дуже розвинена готельна інфраструктура. У Непалі є готелі
різних категорій - від міжнародних п'ятизіркових готелів до бюджетних. Для
отримання якісного сервісу та обслуговування рекомендується користуватися
послугами готелів, зарегестрірованних державою. Готелі від 2 * до 5 *, зірки
виправдовують якість обслуговування, дуже багато приміщень здається бунгального
типу. Туристи, які легко відносяться до спартанських умов, можуть зняти койку в
кімнаті на 8 осіб за більш ніж символічну ціну в $ 2 або цілком пристойний
економ-номер за $ 20. На деяких трекингових маршрутах в районі Евересту,
Аннапурни і Лантанг розміщені лоджи - маленькі скромні готелі. У Національному
парку Читван і поряд з ним розташовано чимало мальовничих готельних комплексів,
які з котеджів. Більшість готелів пропонують сніданок.
.3 Характеристика туроператорів в
динаміці, структура турпотоків
За два місяці до початку нового
туристичного року 2013, показники в'їзного турпотоку в Непал стали істотно
зростати.
За 10 місяців 2012 року число
туристів, що прибули в країну, повітряними шляхами сполучення виросло на 18.4%.
У період з січня по жовтень в'їзний
турпотік склав близько 364,115 осіб проти 307,532 за аналогічний період 2009
року.
По цифрах, оприлюдненими в понеділок
міграційною службою міжнародного аеропорту Tribhuvan International Airport
(TIA), найсильнішим з 10 місяців виявився жовтень - 62,712 туристів,
випередивши березень (44,431), вересень (41,331) і жовтень (38,694).
У разі якщо дана тенденція зростання
збережеться і надалі, то в'їзний турпотік складе 450,000 чоловік.
На листопад заброньовано понад 95%
готельних номерів, що дає всі підстави вважати, що показники в'їзного турпотоку
повинні бути досить хорошими. У 2011 році тільки авіатранспортом в країну
прибуло 378,712 туристів.
Протягом 10 місяців поточного року
Непал спостерігав постійне зростання числа туристів з південно-азіатського
регіону в 21.9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
В жовтні цього року зростання числа
туристів з Південної Азії збільшив загальне число туристів, що прибули
літаками, на 12% до 62,712%.
З країн південно-азіатського регіону
здоровий ріст в 13.7% продемонстрували Бангладеш (34.7%) і Індія (17.1%), в той
час як турпотік з Пакистану і Шрі-Ланки скоротився на 39.2% і 36.8% відповідно.
Азія, за винятком
південно-азіатського регіону, спостерігала в жовтні падіння загального
показника в'їзного турпотоку на 2.3%. За винятком Японії (+ 9.2%) і Південної
Кореї (+ 26.1%), майже всі інші ринки продемонстрували падіння відносного
жовтня минулого року: Китай (- 8.7%), Малайзія (-8.9%), Сінгапур (- 24.5%) і
Таїланд (-22.4%). Що стосується дальніх ринків, то турпотік з Європи виріс на
14.5% до 29,681человек порівняно з аналогічним місяцем минулого року і виявився
найбільшим в 2010 році. Число туристів з Бельгії, Данії, Франції, Німеччини,
Італії, Нідерландів, Іспанії, Великобританії та Росії збільшилося на 29.6%,
56.7%, 18.8%, 19.3%, 42.6%, 7.7%, 19%, 7% і 10,2% відповідно.
Турпотік з Австралії та Нової
Зеландії збільшився на 6.8% і 10.6% відповідно. Аналогічне зростання
характерний для ринків США та Канади - 32% і 28.5%.
В жовтні з аеропорту TIA вилетіло
57,663 іноземних туристів.
.4 Економічна ефективність від
розвитку галузі, динаміка та перспективи
Туризм у Непалі є важливим джерелом
валютних надходжень. Найпривабливішими для іноземців є, перш за все,
індуїстські та буддійські культові споруди. Обслуговування альпіністів з усього
світу також стало джерелом стабільного доходу жителів багатьох гімалайських
поселень. Цілий народ, тобто шерпи, перетворилися на носильників і провідників
численних альпіністських експедицій. Бажаючих покорити найвищі вершини світу
нині стільки, що уряд Непалу змушений установлювати чергу. До чинників, які
обмежують розвиток туризму в цій країні, належать багаторічна політична
нестабільність, воєнні дії та терористичні акти.
У Непалі, де великою популярністю
користується такий вид активного відпочинку, як піші походи, кожен турист, за
оцінками, щодня спалює близько 6 кг деревини, і це при тому, що в країні існує
гостра нестача палива.
Велика частина туристів - це
паломники-пілігрими, іноземні любителі трекінг-турів і невеликий відсоток
рафтеров. Більшість іноземних туристів - європейці (79%), з них: німці і
австрійці складають 27%, американці - 11%. Пік відвідувань припадає на
липень-жовтень (близько 60%) і травень-червень (40%). В мусонний період
туристів немає. Дуже перспективний сегмент внутрішніх туристів, в основному
паломників, що йдуть до гори Кайлас. Якщо іноземці купують переважно пиво і
колу, то пілігрими - чай, макарони, тістечко, овочі, алкогольні напої,
вироблені місцевими жителями. В групах іноземців на одного туриста припадає 2-3
супроводжуючих (носильники, кухарі, сірдар, офіцер зв'язку). Ці люди також є
потенційними клієнтами постачальників туристських послуг.
Всі туристи відзначають низьку
якість пропонованих послуг. Тому програма розвитку РРТ включає благоустрій стежки
(будівництво громадських туалетів, яких вже побудовано близько 410, і мостів,
мощення і зміцнення вузьких ділянок, розширення стежки для використання яків і
коней, благоустрій лоджій для ночівлі і т.д.) і передачу знань і навичок
обслуговування від працівників національних центрів туризму.
7. Рекреаційно-туристичне
районування території
.1 Головні туристичні центри
Буддизм є найбільшою з малих
релігій. Що є пам'ятником всесвітньої спадщини храм Лумбіні, який традиційно
вважається місцем народження Гаутами Будди, - важливе місце для паломників.
Інше відоме буддійське місце - це Сваямбунатх, храм Мавп в Катманду.
Муктінатх є священним місцем для
індуїстів і буддистів. Воно розташоване в долині Muktinath, округ Мустанг.
Крім долини Катманду в Непалі багато
інших мальовничих місць, що славляться своєю історією або красою, приваблюючи
туристів. Дістатися туди можна автомобільним або повітряним транспортом: Долина
Покхара, Дхулікхел, Панауті, Тансен, Намче Базар, Биратнагар, Какані,
Госайнкувда, Горкха, Муктінатх, Лумбіні, Чітван.
.2 Столичне місто або
адміністративний центр та його характеристика
Катманду - досить велике місто, але
незважаючи на свої столичні функції, воно залишилося практично таким, яким і
бло сто років тому - вузькі вулички, безліч будинків самої незвичайної
архітектури, сотні храмів і ступ, вічний аромат пахощів і незрозумілий іноземцю
ритм життя. Місця в невеликій долині явно недостатньо, тому досить важко
зрозуміти, де закінчується Катманду і починається, наприклад, Лалитпур. І в той
же час на навколишніх пагорбах багато зелені, а буквально під боком столиці
розбитий невеликий заповідник Нагаржун.
У місті сотні пам'яток, серед яких
найцікавіші, що дали назву місту: дерев'яний храм Кастхамандал (723 м), храми
Джаганнатх, Ашок Вінаяк (Мару Ганеш, III в. До н. Е.), Джайші Девал (храм Шиви,
знаменитий своєю різьбою еротичного змісту), Свєта Маччхендранат (Джанмадіо),
храм бога неба Акаш Бхайрав, величезний храм Таледжу (1549, відкритий тільки
для непальців раз в році), що лежить на острові в центрі ставка Рані Покхара
(XVII ст.), Кумарі Гхар (храм богині Кумарі, в якому проживає уособлення
божества), а також безліч невеликих культових споруд, розташованих найчастіше в
найнесподіваніших місцях.
Окремої уваги заслуговують знамениті
ступи столиці - колосальна Сваямбунат (Сваямбху, "Храм мавп",
заснована більше 2 тис. Років тому) на пагорбі в північно-західній частині міста
(за легендою саме тут з кинутого Шивою сімені лотоса виникла земля), Буднат
(найбільша ступа Непалу і визнаний центр буддизму) і величезний район
монастирів на північно-східній околиці міста, прилеглий монастир Копан на
однойменному пагорбі, храмовий комплекс Пашупати (Пашупатинатх, храм Шиви) на
березі священної річки Багмати, зі знаменитим двох'ярусноим золотим дахом і
срібними дверима, храм Лумархі (Бхадракалі) та ін.
Центром міста є оточена півсотнею
храмів Палацова площа (Хануман Дхока) з палацом Науталле (зараз тут музей
династії, нумізматичний музей і Трібхуванскій музей), "ідеальне
місто" неварі (одна з народностей Непалу) з тисячею мініатюрних храмів
(практично в кожному дворі стоїть ступа або храм, присвячений якомусь
божеству), грандіозний палац Сінгха Дарбар (зараз тут розташований секретаріат
уряду) і сучасна резиденція короля Непалу - палац Нарайанхіті Дарбар з
легендарним джерелом Нарайанхіті. В околицях площі сконцентровано величезну
кількість ринків і невеликих культових споруд, так що бродити тут можна
годинами.
Цікаві також площа Таумадхі-Толі з
пятиярусной пагодою Ньятаполе, "старе місто" Тундикхел з вежею
Дхарахара (59 м., 1832 г.) і фонтанами, вода яких випливає із золотих кранів,
унікальний центр рідкісних книг і манускриптів - Бібліотека Кайзера,
туристичний квартал Тамеле з безліччю магазинів для туристів і знаменитої
готелем Як-енд-Йеті (перший готель країни, відкрита російським мандрівником Б.
Лисаневич), Національний історичний музей у підніжжя пагорба Сваямбунат, парк
Ратна і т. д.
В околицях міста також зосереджена
величезна кількість цікавих місць - знаменита статуя Вішну, лежачого на ліжку
із змій в центрі ставка - Будханілкантха (V ст.), Водний сад Баладжи (XVIII в.,
5 км. На північний захід від Катманду) з каскадом із 22 фонтанів, Гокарнатскій
храм, храмові комплекси Гухешварі і Вішварут, чудова ступа (III в. до н. е.) і
храм Чандра Вінаяк в Чабахіле з обширним "скульптурним парком"
навколо, колоритний містечко Кіртіпур, храм Дакшінкалі, Національний музей з
гарною історичною і збройової колекціями (розташований в 2,5 км. на захід від
столиці), ущелині Чобхар з прекрасним храмом Адінатха, гірський курорт Нагаркот
(35 км. на схід Катманду) і Королівський заповідник Гокарна
(Гокарна-Сафарі-парк) з пагодою Гокарнешвар Махадєв.
.3 Міста-курорти та їх
характеристика
До найбільш популярних, знаних та
відвідуваних курортів Непалу слід віднести такі: Лумбіні, Катманду, Дхулікхел,
Нагаркот, Покхара, Чітван.
Лумбіні
Лумбіні (на санскриті означає
"улюблений") - це прекрасний храмовий комплекс і місце паломництва
буддистів на території Непалу в окрузі Рупандехі, на кордоні з Індією. Лумбіні
вважається місцем народження Будди Гаутами, засновника буддизму. Недаліко від
Лумбіні перебувало місто Капілавасту, де Будда народився і ріс до 29 років.
Історія свідчить, що в 1896 непальські археологи знайшли велику кам'яну колону
з написами царя Ашоки. Збереглися також записи китайського паломника Фа Цзяна,
що допомагають ідентифікувати місце народження Будди. Центральну частину
комплексу Лумбіні займає храм Майя Деві, присвячений матері Будди, з древнім
пам'ятним каменем, що зображує народження Будди. Навколо храму - археологічна
зона з залишками споруд раннього буддизму і дерево Бодхі. Весь комплекс
складається з десятка буддійських монастирів, храмів, ступ різних конфесій та
інших пам'яток.
Катманду
Катманду - красиве і дуже древнє
місто, яке оберігають боги. Воно просто перенасичене історичними і релігійними
цінностями - храмами, палацами і святилищами. Катманду є історичним,
економічним, політичним і культурним центром Непалу. Зовнішність столиці дивним
чином зберіглася з 17-х 18-х століть, коли долина Катманду активно
забудовувалася під час правління короля Малла. І сьогодні, прогулюючись
вузькими вуличках центру, Королівського палацу або Площі Дурбар, відчуваєш
благодать цих місць. Місто Катманду засноване імовірно в 720 р н. е. - Часу
царювання династії Лічхаві. Уже в середні століття воно було важливим торговим
та адміністративним центром. Історичний центр Катманду - це досить вузький
прямокутник зі сторонами приблизно в один і два кілометри.
Дхулікхел
Дхулікхел - це типове неварське
містечко поблизу Тамангських сіл. Воно розташоване в 30 км на схід від Катманду
по шосе Арніко в бік Тибету. Дхулікхел відомий красою своєї природи і древніми
традиціями. Вдень чітко видно гімалайські хребти від гори Лангтанг на заході до
гори Еверест на сході. Дхулікхел - це місце, де є засніжені вершини, прекрасні
сходи і заходи, і це місце відрізняється від будь-якого іншого. Люди говорять
про Дхулікхел, як про місце, де вершини говорять. Дхулікел колись був відомий
під буддистською назвою Шріхандапур, і до цих пір кілька буддистських ступ
залишилися в пам'яті минулих днів. Намо Будди - це цікавий і приємний
тригодинний похід з міста. У ньому змішуються запахи Буддизму зі старими
індуїстськими храмами. В Дхулікхелі також є кілька стародавніх храмів
присвячених Свєта Бхаірава, Харі Сідхі, Шиві і Нараяна. У кожного храму - своя
цікава історія створення. З Дхукікхела тягнуться безліч невеликих туристичних
стежок, але одна з найкращих - це півгодинна стежка вгору по пагорбу Дхулікхела
до телекомунікаційної вежі. Якщо ви зможете встати рано і дістатися туди, ви на
довго запам'ятаєте схід.
Нагаркот
Нагаркот - популярний гірський
курорт у півгодині їзди на схід від долини Катманду. Висота над рівнем моря -
близько 2 200 м. Головне, що приваблює тут туристів - чисте гірське повітря і
неймовірної краси пейзажі - гірська гряда Гімалаїв і зелені тераси полів, що
йдуть ступенями вниз. Нагаркот розташований на гірському гребені, звідки видно
мальовничі пейзажі селянських полів, які мають усі відтінки від
жовто-салатового до темно-зеленого, з вкрапленнями бурих плям скель, на тлі
засніжених гімалайських вершин. Для цінителів прекрасного особливо цікавим і ні
з чим не порівнянним буде видовище під час заходу і сходу сонця. Нагаркот -
гірський курорт, в 12 км на північний схід від Бхактапура гірський хребет
висотою 2100м утворює східний кордон долини Катманду. Вершина сама по собі
безлюдна, покрита зараз готелями і ресторанами, звідки можна милуватися чудовим
видом на долину, нескінченні тераси полів і значну частину Гімалаїв. З нього в
хорошу погоду можна побачити більшість 8-ми тисячників, в тому числі Еверест
8848м. На півночі відкривається пишність Ганеш хима, Лангтанг, Дордже Лхакпа і
Гаури Шанкар. Недалеко розташований індуїстський храм Чангу Нараян, присвячений
богу Вішну. Вішну - один з трьох головних богів індуїзму, що відповідає за
збереження всього створеного Брахмой. Перед храмом стоїть кам'яна Гаруда -
їздовий птах Вішну, він зроблений в V столітті. Навколо храму безліч кам'яних
зображень з тонкою різьбою. За легендою, пагорб, на якому стоїть храм, під час
битви богів Шива своєю зброєю пригвоздив до землі. З Нагаркот можна здійснити
3-годинну прогулянку в древній індуїстський храм Чангу Нараян, побудований в 3
ст.н.е. і присвячений Богу Вішну, годувальнику і зберігачу людства.
Покхара
Покхара - місто знаходиться на озері
Пхева, з міста відкривається мальовничий вид на Гімалаї (Великий Гімалайський
Хребет) з восьмитисячного вершинами Даулагірі, Аннапурна, Манаслу та іншими. З
цієї причини місто дуже популярний серед туристів. Від Покхари починаються
туристські маршрути в гори. Покхара - друге за величиною місто Непалу і один з
найпопулярніших курортів країни, розташований на березі красивого озера
Фева-Тал (друге за величиною в Непалі) на висоті 827 м. Називаний часто
"воротами Аннапурни", місто досить непогано пристосований для
обслуговування туристів. Уздовж усього узбережжя озера тягнеться район
незліченних готелів, ресторанів і магазинів Лейксайд, на острові в центрі озера
розташований індуїстський храм, на протилежному березі - чудова ступа Шанті і
монастир Бішва Шанті, а в околицях міста - безліч монастирів,
"священні" печери Махендра Гуфа або Рупа, озера Венас - Талса і
унікальний водоспад Девіс-Фолл. Але головне, заради чого туристи приїжджають в
Покхару - чудова панорама засніжених піків масиву Аннапурна і трекінг по
навколишніх горам. Покхара - це місце, де можна відпочити від огляду визначних
пам'яток долини Катманду або після нелегких маршрутів трекінгу, сидячи в саду
готелю з видом на Гімалаї. У місті проживають невари, гурунги, Магара, чхетри,
тхакали та інші народи Непалу. В 1960-і місто відкрили хіпі, які організували
численні поселення в долині.
Чітван
Королівський національний парк
Чітван раніше був улюбленим місцем полювання непальських королів. Після
проголошення в 1973-му році охоронюваної зоною, парк являє собою одне з
небагатьох місць в світі, де за дикими тваринами можна спостерігати в їх
природному середовищі існування. Парк розкинувся на величезній території в 932
кв. км, в основному покритої джунглями. Велика кількість живописних річок і
невеликих озер. Клімат рівнинний, більш м'який і теплий. Туристи живуть тут, як
правило, в невеликих бунгало-хатинах або будиночках, обладнаних всіма
зручностями. Ви зможете відправитися в сафарі на слонах або джипах по джунглях,
почути ранковий спів птахів, яких тут більше 400 видів. Можна зробити
прогулянку на каное і побачити крокодилів, побувати на слонової фермі. Навіть проста
вечірня прогулянка під звуки птахів і цикад дозволить Вам повністю зануритися в
світ дикої, ще не пошкоджене природи.
.4 Перспективи розвитку території
Непал - країна приголомшливих
контрастів, батьківщина найвищих у світі гір, древніх міст, таємничих народів
та непрохідних джунглів. Країна, до речі живе завдяки туризмові. Непал цікавий
для мандрівників, яких приваблює східна екзотика і давня історія древніх
народів, пишноту гімалайських хребтів, секрети тибетської медицини. У місцевих
монастирях можна пізнати істину і по-новому подивитись світ. Непал - роздолля
для любителів нескладного рафтингу (сплав гірськими річками на гумових плотах)
і трекінгу (піші прогулянки поблизу передгір'їв), для професійних альпіністів і
скелелазів. Найбільше на організацію туризму впливає рельєф Непалу, оскільки
гори Гімалаї найвдаліші у світі для занять альпінізмом. Поруч із альпінізмом,
існують щонайменше популярні види туризму: треккінг, рафтинг - які мають місце
завдяки гірському рельєфу і швидким річках країни. Завдяки різноманітному
клімату, можна вибрати сезон для подорожей відпочинку керуючись власними
бажань. Крім екстремальних видів туризму, в Непалі розвивається еко-туризм.
Природа багата розкішною рослинністю і дивовижним тваринним світом, тому всі
передумови для організації еко-туризму на цій території є.
Висновок
Непал - країна приголомшливих
контрастів, батьківщина найвищих у світі гір, древніх міст, таємничих народів
та непрохідних джунглів. Країна, до речі живе завдяки туризмові. В найбільш
високогірну країну світу їдуть активні туристи. Вони їдуть вивчати історію і
культуру по головних визначних пам'яток Непалу - релігійним спорудам:
буддійським храмам, пагод і ступам, королівських палацах і резиденцій; в
пошуках гострих відчуттів: трекінгу в горах, сплави по річках. Непал - одна з
найдавніших держав на землі, яке тільки півстоліття, як стало відкритим для
туристів. Сюди прагнуть любителі езотерики і підкорювачі найвищих вершин світу.
Різноманітні трекінгові маршрути,
культурне та історичне багатство цього древнього держави, її автентичність
залучають сюди туристів.
Поїздка в Непал - країну в містичних
Гімалаях, оповитих таємницями і легендами, місце, де народився Будда - для
туристів - шукачів пригод стане самою вражаючою. Захоплюючі трекінгові маршрути
дозволять споглядати величний Еверест. Тут можна відвідати численні культові
храми, монастирі, ашрами, йога-центри. Внизу клекоче річка, вгорі пливуть
хмари, а під ногами стелиться дорога шириною в півтора метра, вирубана в
прямовисній скелі тими ж терплячими працьовитими руками. За цими стежками йдуть
нескінченні каравани мулів і яків. Передзвін дзвіночків і дзвоник,
переплітаючись з простою і мелодійною піснею погоничів, народжує неповторну
музику шляху.
На сьогодні Непал - це єдина країна,
де без спеціальної підготовки та екіпіровки, цілком цивілізованим способом
можна зануритися в світ екзотики, чарівних пейзажів, мудрих лам і аскетичних
йогів, побувати у самого підніжжя крижаних гігантів і сплавитися на рафті по
стрімкому гірському потоку, помолитися в мовчазної тиші гір і медитувати разом
з тибетськими ченцями... Непал - ця країна, куди хочеться повертатися знову і
знову, це країна відкритого серця, країна, повернувшись звідки хочеться всім
людям дарувати радість і світлий світ - так само, як Непал дарує це всім своїм
гостям.
Список використаної літератури
1. Тенцинг Норгей. Тигр
снегов. После Эвереста. М., Наука, 1988, сс. 29-252
2. "Велика Радянська
Енциклопедія" (В 30 томах) изд. 3-е. М., "Советская
3. Енциклопедія ",
1974.
. " Країни світу
": Короткий політ.-економ. Довідник. М.: Поліздат., 1979.
. "Дитяча
Енциклопедія". Москва изд. "Педагогіка", 1977.
. "Географічний
атлас для вчителів середньої школи" 4-е изд. Головне управління геодезії і
картографії при раді міністрів СРСР Москва 1980.
. Максаковский В.П.
"Економічна та соціальна географія світу": підручник для 10 кл.
общеобразоват. Установ. - 9-е изд. - М.: Просвещение.
8. Країна субтропіків і
засніжених гір. М: Думка, 1985 3. Костинский Д.Н.
9. Непал. М: Думка, 1971
. Країни Рад і народи:
Науково- популярне географічно - етнографічне видання в 20 томах.
. Зарубіжна Азія.
Південна Азія М: Думка