Основи поштового зв’язку

Основи поштового зв’язку

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра комп’ютерної інженерії

Методичні вказівки до вивчення дисципліни

«ОСНОВИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ»

для студентів денної форми навчання

за напрямом 6.050903 «Телекомунікації»

Полтава 2012

Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Основи поштового зв’язку» для студентів заочної форми навчання за напрямом 6.050903 «Телекомунікації». - Полтава: ПолтНТУ, 2012

Укладачі: Н.В. Рвачова, к.т.н., доцент кафедри комп’ютерної інженерії

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри комп’ютерної інженерії,

доктор технічних наук, професор В.А. Краснобаєв

Рецензент:

Затверджено науково-методичною

радою університету

Протокол №___від ________2012 р.

ВСТУП

Дисципліна Основи поштового зв’язку є нормативною y навчальному плані підготовки бакалаврів з базовою вищою освітою за напрямом підготовки 6.050903 «Телекомунікації». Робоча навчальна програма дисципліни складена на основі галузевого стандарту вищої освіти України підготовки бакалаврів галузі знань 0509 «Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок».

Предметом навчальної дисципліни «Основи поштового зв’язку» є принципи організації поштового зв’язку, методи формування, оброблення, передавання, об’єднання і розподілення матеріальних, документальних та інформаційних потоків поштового зв’язку, виробничі цикли та процеси поштового зв’язку. Дисципліна забезпечує формування базових знань із технологічних процесів поштового зв’язку для вирішення задач організації виробничих процесів на поштових підприємствах.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

·   принципи організації мереж і систем поштового зв’язку ;

·   основні показники якості поштового зв’язку;

·   методи теорії графів для розв’язання типових задач поштового зв’язку;

·   принципи організації перевезень поштових відправлень;

·   способи організації виробничих процесів поштового зв’язку;

·   технології приймання, обробки та доставки поштових відправлень;

принципи дії поштообробних машин та технологій поштового зв’язку.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти:

·   складати план контролю строків проходження поштових відправлень для конкретного підприємства зв’язку, використовуючи типові інструкції, методи статистичних досліджень;

·   знаходити шляхи дотримання нормативної якості надання послуг поштового зв’язку, використовуючи нормативну базу галузі та знання технічних можливостей підприємства чи його підрозділу і процедури надання послуг;

·   оцінювати якість надання послуг зв’язку підприємством чи підрозділом підприємства (з метою запобігання її зниженню) за типовими показниками якості з використанням вимірювальних приладів, автоматизованої системи технічної експлуатації, нормативної і експлуатаційної документації та даних статистичної звітності;

·   розробляти та оптимізувати особисто чи у складі групи фахівців маршрути перевезення поштових відправлень та періодичних видань і кількість транспортних засобів, використовуючи схеми автомобільних доріг України та перелік поїздів, з якими можуть курсувати поштові вагони;

·   розробляти та оптимізувати особисто чи у складі групи фахівців таблиці та плани сортування поштових відправлень із використанням технічної документації на поштообробні машини;

·   провадити статистичний контроль фактичних строків проходження поштових відправлень, використовуючи типову методику визначення строків проходження поштових відправлень, контрольні листи.

Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях та вміннях, отриманих при вивченні дисциплін «Фізика», «Вища математика», «Теорія електричних кіл», «Теорія електричного зв’язку», «Лінії передач». Дисципліна забезпечує формування початкових навичок з експлуатації та обслуговування мереж поштового зв’язку.

Дисципліна вивчається у п’ятому семестрі навчання. Звітність за дисципліну - екзамен. Обов’язковою умовою допуску до екзамену є виконання та своєчасне подання для перевірки розрахунково-графічної роботи.

При вивчені окремих модулів дисципліни рекомендується:

1.      Уважно прочитати анотацію модуля вказівки.

2.      Вивчити та законспектувати матеріал відповідного модуля, використовуючи рекомендовану літературу, запам’ятати та усвідомити нові поняття.

.        Відповісти для самоперевірки на відповідні питання до екзамену.

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль № 1. Принципи організації мереж і систем поштового зв’язку

Організаційна структура поштового зв’язку України. Нормативно-правове забезпечення поштового зв’язку України. Основні поняття та визначення поштового зв’язку. Підприємства поштового зв’язку та їх характеристика. Принципи побудови системи поштової індексації України. Вимоги до української системи поштової індексації. Порядок адресування поштових відправлень. Оформлення поштових відправлень для пересилання в Україні та за кордон.

Класифікація поштових відправлень. Стандартизація поштових відправлень. Іменні речі об’єктів поштового зв’язку. Особливості маркування письмових поштових відправлень різних видів. Правила надання послуг поштового зв’язку.

Поштове навантаження, поштовий обмін, поштові потоки. Розрахунок поштового навантаження. Показники якості роботи підприємств поштового зв’язку. Шляхи підвищення якості роботи поштового зв’язку. Види контролю якості. Методика розрахунку контрольних термінів проходження поштових відправлень між центрами адміністративних утворень. Мінімізація контрольних та середніх фактичних термінів проходження поштових відправлень. Контроль фактичних термінів поштових відправлень.

Змістовий модуль № 2. Задача побудови найкоротшої мережі та найкоротших маршрутів перевезень пошти

Основні поняття і визначення теорії графів. Матричне представлення графів. Модель мережі поштового зв’язку. Представлення графів у вигляді матриць. Гамільтонів контур. Задача про найкоротші шляхи. Знаходження найкоротших шляхів методами лінійного програмування. Алгоритм визначення найкоротших шляхів. Знаходження найкоротшого шляху перевезень пошти графоаналітичним методом. Знаходження найкоротшого шляху перевезень пошти методом лінійного програмування. Визначення найкоротших маршрутів перевезень пошти за алгоритмом Дейкстри. Визначення найкоротших маршрутів перевезень пошти за алгоритмом Флойда.

Задача про комівояжера. Алгоритми розв’язку задачі про комівояжера. Визначення оптимального маршруту руху листоноші за алгоритмом Літла.

Змістовий модуль №3. Задача визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти

Задача побудови найкоротших кільцевих маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти. Задача побудови найкоротшого кільцевого маршруту перевезень пошти. Складання найкоротшого кільцевого маршруту листоноші.

Максимальний потік і алгоритми його визначення. Поняття про максимальний потік. Алгоритми визначення максимального потоку. Визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти. Алгоритм розв’язання транспортної задачі. Транспортна задача у поштовому зв’язку. Алгоритми Розподільний метод вирішення транспортної задачі. Симплекс-метод у застосуванні до транспортної задачі.

Змістовий модуль № 4. Організація перевезень пошти

Модель магістральної мережі перевезень пошти. Модель мережі міських перевезень поштових відправлень. Структура оптимізованої схеми магістральних перевезень пошти. Використання резервів часу проходження центральних поштових маршрутів. Планування поштових перевезень. Знаходження шляхів перевезення поштових відправлень за критерієм мінімуму часу.

Розробка планів перевезення внутрішніх поштових відправлень. Складання плану перевезення поштових відправлень за критерієм мінімуму перевантажень. Задача про складання плану внутрішньоміських перевезень та алгоритм її розв’язання. Критерії оптимального планування перевезень пошти. Складання плану внутрішньоміських перевезень. Складання планів перевезення поштових відправлень для різних рівнів ієрархії мережі.

Синхронізація оброблення і перевезення пошти. Синхронізація маршрутів перевезень пошти. Синхронізація обробки поштових відправлень. Оптимізація маршрутів перевезень пошти. Розробка схем перевезення поштових відправлень. Вибір транспортних засобів та організація перевезення поштових відправлень. Організація внутрішньоміських поштових перевезень. Організація експедирування періодичних видань. Оптимізація перевезень поштових відправлень.

Змістовий модуль № 5. Визначення числа робочих місць з оброблення поштових відправлень

Технологічні процеси в поштовому зв’язку. Форми організації виробничих операційних процесів обробки поштових відправлень. Алгоритм визначення числа робочих місць з оброблення поштових відправлень. Властивості виробничого процесу поштового зв’язку. Технологічні операції та устаткування для обслуговування клієнтів. Технології обробки письмової кореспонденції в об’єктах мережі поштового зв’язку. Технологія збирання, обробки та доставки письмової кореспонденції. Приймання та доставка бандеролей, листів з оголошеною цінністю, рекомендованих листів, пріоритетних поштових відправлень. Приймання та видача міжнародних поштових відправлень.

Розподіл навантаження та обробка письмової кореспонденції на об’єктах мережі поштового зв’язку. Розрахунок числа робочих місць з оброблення поштових відправлень. Оптимізація розподілу навантаження між операційними вікнами відділень поштового зв’язку. Розрахунок і розміщення робочої сили з урахуванням коливань навантаження і з наданням двох вихідних днів підряд.

Змістовий модуль № 6. Організація обробки поштових відправ

Попередня обробка та накопичення поштових відправлень. Організація сортування поштових відправлень. Оптимізація маршрутів для виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах.

Організація сортування поштових відправлень. Розробка планів сортування поштових відправлень. Машини та механізми для обробки пошти. Пристрої для сортування поштових відправлень. Транспортно-розподільні системи. Продуктивність транспортно-розподільних систем. Алгоритми сортування поштових відправлень. Підготовка пошти до відправки на зовнішній транспорт.

Розпізнавання образів у системах автоматизованої обробки пошти. Загальні принципи теорії розпізнавання образів. Класифікація образів у системах автоматизованої обробки пошти. Розпізнавання літер, цифр, зображень та штрих-кодів у системах обробки пошти.

2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОГРАФІЧНОЇ РОБОТИ ТА ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ

Метою виконання розрахунково-графічної роботи є перевірка ступеня засвоєння усіх змістових модулів дисципліни «Основи поштового зв’язку». Робота складається з трьох завдань. Перше завдання - визначення найкоротших маршрутів між вузлами перевезень пошти, друге завдання - визначення максимальних потоків в мережі поштового зв’язку, третє завдання - складання оптимального маршруту перевезень поштових відправлень. Номер варіанту завдання співпадає з номером по списку в журналі студента.

Звіт про виконану розрахунково-графічну роботу має бути оформлений на стандартних аркушах формату А4 у тестовому редакторі MS Word (або Open Office.org Writer) та своєчасно поданий на перевірку викладачеві.

2.1 Алгоритм Флойда для знаходження найкоротших маршрутів перевезень пошти

Для знаходження найкоротших маршрутів перевезень пошти, мережу потового зв’язку представляють у вигляді графа. Вершини цього графа відповідають відділенням поштового зв’язку, а ребра - відстаням між ними. Найбільш розповсюдженим та точним алгоритмом, що дозволяє вирішити подібну задачу оптимізації методами теорії графів є алгоритм Флойда.

Алгоритм Флойда застосовується для довільних, в тому числі і від'ємних довжин ребер (випадок наявності циклів від'ємної довжини треба виключити). Він дає змогу знайти найкоротші шляхи між всіма парами вершин графа.

Метод заснований на послідовному перетворенні матриці С, в якій з самого початку записані довжини  всіх дуг графа. У випадку неорієнтованого ребра йому ставиться у відповідність дві дуги.

Опис алгоритму:

1. Сформувати матрицю С , елемент якої:

Покладемо k=1.

2. Для всіх  здійснити операцію .

. Якщо, то в графі існує цикл від'ємної довжини, який має вершину . Розв'язок необмежений. У протилежному випадку перейти до кроку 4.

. Якщо , обчислення закінчені, розв'язок знайдено. Якщо ні, перейти до кроку 5.

. Прийняти , перейти до кроку 2.

Якщо довжини всіх дуг невід'ємні, то крок 3 можна виключити.

Структурна схема алгоритму Флойда зображена на рис. 3.

Рисунок 1 - Спрощена блок-схема роботи алгоритму Флойда

Розглянемо приклад.

Для графа, зображеного на рис.2 . знайти найкоротші шляхи між усіма вузлами.

Рис.2

Початкова матриця

На першій ітерації при  матриця не змінюється. Тому розглянемо випадок . Матриця, отримана після другої ітерації:

При цьому:

Отримані числа записані в першому рядку цієї матриці, аналогічно знайдені її інші рядки.

Кінцевий результат:

Як правило, кількість ітерацій відповідає кількості вершин графа мережі поштового зв’язку.

2.2 Визначення максимального потоку в мережах поштового зв’язку

Поштовий потік - число поштових відправлень одного виду, які слідують в певному напрямку.

Характерними властивостями поштових потоків є їх нерівномірність у часі та по напрямкам.

Причини нерівномірності поштових потоків:

- нерівномірність прийому кореспонденції від населення та підприємств по годинах в добі;

- нерівномірність в русі магістрального та місцевого транспорту;

нерівномірність надходження періодичних видань по годинах в добі та тижням місяця;

- сезонні коливання попиту на послуги поштового зв’язку (різні товари і продукти, святкові потоки).

Розглянемо алгоритм визначення максимального потоку в мережі поштового зв’язку.

Для знаходження максимального потоку в мережах поштового зв’язку прийнято використовувати методи теорії графів. В цьому випадку мережа поштового зв’язку представляється у вигляді графа вершинам якого відповідають відділення поштового зв’язку, а ребрам - пропускна здатність шляхів між вершинами графу (найчастіше - вантажопідйомність транспортних засобів, що використовуються для перевезення поштових відправлень).

Кожній дузі графа (х,у) протиставимо число f(x,y), яке називається пропускною здатністю. Виділимо виток s і стік t. Функція φ(х,у) має назву потоку на графі, якщо вона відповідає наступним умовам:

. φ(х,у)≥0

. Для будь-якої вершини х, що не є витоком або стоком, сумарний вхідний потік дорівнює сумарному вихідному потоку, тобто:

. φ(х, у)≤ f(x, y).

Величиною потоку називається сума потоків за всіма дугами, що виходять з витоку s, або:

Теорема про максимальний потік формулюється так:

для заданої мережі максимальна величина потоку дорівнює мінімальній пропускній здатності перерізу.

Приклад визначення максимального потоку в мережі поштового зв’язку.

Розглянемо граф G(X,Y), вершини якого відповідають вузлам мережі перевезень пошти, ребра - поштовим маршрутам, що з’єднують вузли мережі, а ваги ребер - їх пропускним здатностям.

Рис.1 Приклад графа мережі поштового зв'язку

Пропускна здатність ребра дорівнює сумі пропускних здатностей (вантажопідйомності) транспортних одиниць усіх поштових маршрутів, що прямують по зазначеному ребру.

У мережі поштового зв'язку, яку відображає граф, для перевезень пошти використовуються маршрути:

М1: 1 - 2 - 3 - 4 - 5; М2: 5 - 4 - 3 - 2 - 1, пропускна здатність R(М1)=R(М2)=1

М3: 1 - 4; М4: 4 - 1, пропускна здатність R(М3)=R(М4)=5

М5: 2 - 3 - 5; М6: 5 - 3 - 2, пропускна здатність R(М5)=R(М6)=3

М7: 3 - 5; М8: 5 - 3, пропускна здатність R(М7)=R(М8)=3

Загальний вигляд матриці пропускних здатностей ребер граф

Матриця пропускних здатностей ребер графа рис.2

Для з'ясування значень максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти використовуються значення перетинів (перерізів) графа.

Перетином (перерізом) зв'язного графа G(X, Y) називається не надмірна множина його дуг (ребер), вилучення яких розділяє зазначений граф на два незв'язаних між собою підграфа G1(X1, Y1) і G2(X2, Y2) .

Пропускна здатність перерізу дорівнює сумі пропускних здатностей дуг (ребер), що його створюють.

Відповідно до однієї з основних теорем теорії графів величина максимального потоку між вершинами і та j графа дорівнює мінімальній величині пропускної спроможності перетину, що розділяє зазначені вершини.

Розглядаючи послідовно всі перетини, що розділяють вершини і та j, можна визначити з них те, яке має мінімальну пропускну спроможність, і, тим самим, визначити величину максимального потоку між зазначеними вершинами.

Будемо вважати, що кожен перетин заданий n-розрядним двійковим кодом, в якому вершинам-витокам відповідають одиниці, а вершинам-стокам - нулі. Наприклад, перетин, що розділяє вершини 1, 3, 5 і 2, 4 має код 10101.

Оскільки загальне число n-розрядних двійкових кодів складає 2n, а коди 00 … 0 і 11 … 1 не є кодами перетинів, існує 2n - 2 перетинів орієнтованого і 2n-1 - 1 перетинів неорієнтованого графа. Таким чином, послідовність кодів перетинів відповідає послідовності звичайних двійкових кодів.

Крок 1 R (00001)=(11110)=

Крок 2 R (00010)=(11101)=

Крок 3 R (00011)=(11100)=

Крок 4 R (00100)=(11011)=

Крок 5 R (00101)=(11010)=

Крок 6 R (00110)=(11001)=

Крок 7 R (00111)=(11000)=

Крок 8 R (01000)=(10111)=

Крок 9 R (01001)=(10110)=

Крок 10 R (01010)=(10101)=

Крок 11 R (01011)=(10100)=

Крок 12 R (01100)=(10011)=

Крок 13 R (01101)=(10010)=

Крок 15 R (01111)=(10000)=

Початкові величини максимальних потоків між усіма парами вершин графа подаються у вигляді матриці і приймаються необмеженими.

Створюється код чергового перетину і обчислюється величина його пропускної здатності, яка порівнюється з раніше отриманими величинами всіх потоків, що розділяються зазначеним перетином.

Якщо обчислена величина пропускної здатності перетину менше, ніж величина відповідного потоку, остання замінюється першою.

Після розглядання всіх перетинів графа автоматично створюється матриця величин максимальних потоків між усіма парами вершин графа, тобто, між усіма парами вузлів мережі перевезень пошти.

Приклад

поштовий зв'язок мережа перевезення

При визначенні шляхів передачі максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти потрібно враховувати, що наявність прямого маршруту між вузлами і та j не означає його обов'язкового використання.

Так, у відповідності до розглянутого прикладу, максимальний потік між вузлами 1 і 5 становить 3. У перетин з мінімальною пропускною здатністю, що розділяє вузли 1 і 5, входять ребра (1,2), (3,4), (4,5).

Якщо для передачі максимального потоку використати прямий маршрут М1: 1 - 2 - 3 - 4 - 5 із пропускною здатністю 1, він займе всі зазначені ребра і, тим самим, перекриє інші шляхи його передачі.

Передача максимального потоку буде забезпечена, якщо для цього використати комбіновані маршрути: М1, М5: 1 - 2 - 3 - 5 з пропускною здатністю1; М3, М2, М5: 1 - 4 - 3 - 5 з пропускною здатністю 1; М3, М1 1 - 4 - 5 з пропускною здатністю 1.

2.3 Варіанти виконання розрахунково-графічної роботи

) використовуючи алгоритм Флойда, визначити найкоротші маршрути між вузлами перевезень пошти, якщо відомі місця розташування вузлів поштового зв’язку та відстані між ними;

) визначити максимальний потік в мережі поштового зв’язку, якщо відома структура мережі та максимальна пропускна здатність шляхів, що існують між відділеннями поштового зв’язку;

) на основі аналізу найкоротших маршрутів та шляхів із максимальними потоками поштових відправлень між вузлами перевезень пошти скласти оптимальний маршруту перевезень поштових відправлень від вихідного пункту маршруту (у відповідності до завдання) до найбільш віддаленого відділення поштового зв’язку (найбільш віддаленого за кількістю проміжних вузлів та відстанню). План повинен містити мінімальну кількість транзитних вузлів (алгоритм Літла).

Таблиця 1. Вихідні дані для виконання розрахунково-графічної роботи

3. ПРИКЛАД ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

. Поштовий маршрут - це:) це розміщення об’єктів ПЗ в порядку підпорядкування нижніх об’єктів вищим (ієрархічні ступені);) шлях, по якому здійснюється перевезення пошти між об’єктами поштового зв’язку.

. Від яких факторів залежить кількість транспортних засобів для перевезень пошти?) вантажопідйомності транспортних засобів;) частоти відправок пошти;) величин поштових потоків;) часу проходження поштових маршрутів;) розкладів руху поштового транспорту.

. Перші дві цифри поштового індексу позначають:) вузол доставки;                    b) вузол сортування;) адміністративні одиниці державного підпорядкування.

. Поштові маршрути бувають:) кільцеві;                                     b) вузлові;) радіальні.

. Необхідна вантажопідйомність транспортних засобів на різних ділянках поштових маршрутів визначається:) максимальним завантаженням, яке існує на одній з ділянок кожного з зазначених маршрутів;) середнім завантаженням, яке існує на одній з ділянок кожного з зазначених маршрутів;) мінімальним завантаженням, яке існує на одній з ділянок кожного з зазначених маршрутів.

. Якими видами транспорту пересилаються поштові відправлення?) комбінований;                        b) наземний;) повітряний;                        d) водний.

. Мережа поштового зв’язку України це:) сукупність виробничих підрозділів різних ієрархічних рівнів управління, які виконують функції приймання, обліку, обробки, транспортування, зберігання радіосигналів;) сукупність виробничих підрозділів різних ієрархічних рівнів управління, які виконують функції приймання, обліку, обробки, транспортування, зберігання та видачі поштових відправлень.

. Що називають шляхом графа?) послідовність ребер, яка починається у вершині і та закінчується у вершині j;) сукупність ребер, при вилученні яких граф розпадається на незв’язні підграфи.

. Поштовий обмін це -) число поштових відправлень переданих за призначенням за певний інтервал часу;) число поштових відправлень, прийнятих, оброблених та переданих за призначенням за певний інтервал часу.

. Коефіцієнт концентрації навантаження декількох видів поштових відправлень:

) ;                      b) .

. Ступінь нерівномірності навантаження по годинах доби оцінюється:) коефіцієнтом концентрації і-тої години доби;) коефіцієнтом концентрації і-тої години тижня;) коефіцієнтом концентрації і-тої години місяця.

. Якою є мінімальна гранична вага листа?) 20 г;               b) 2 г;) 10 г

. Який з представлених графів є змішаним?

) b)

. Скорочення назви підприємства при написанні адреси відправника:) не дозволяється;) дозволяється.

. Поетапні контрольні строки проходження поштових відправлень характеризують:) певний час, протягом якого мають бути виконані певні операції виробничого циклу передавання повідомлення в межах даного підприємства;) час проходження повідомлень від відправника до адресата.

. У внутрішніх поштових відправленнях забороняється пересилати:) одяг;) наркотичні речовини;                              c) вогнепальну зброю;) токсичні та радіоактивні речовини;                   e) національну валюту.

. Визначити коефіцієнт добової нерівномірності навантаження за середу, якщо добове навантаження по днях тижня для районного відділення поштового зв’язку становило: понеділок - 324 ПВ; вівторок - 567 ПВ; середа - 420 ПВ; четвер - 271 ПВ; п'ятниця - 294 ПВ; субота, неділя - ПВ не виявлено.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Скляренко С.М. поштовий зв'язок: Підруч. Для вищ. навч. закл. Для спеціальностей за напрямом «Телекомунікації» / С.М. Скляренко, В.К. Стеклов, Л.Н. Беркман; за заг. ред. В.К. Стеклова. - 2-ге вид., стереотип. - К.: Техніка, 2004. - 904 с.

. Ящук Л.О., Кріль С.С. Мережі та системи поштового зв’язку / О.: ОНАЗ ім.. О.С. Попова, 2008. - 224 с.

. Брагін А.С. Петрова В.М. Шматко В.С. Основи поштового зв язку та його технології: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл., які навч. за напрямом «Телекомунікації». - К.: Політехніка, 2004. - 439 c.

. Кидисюк А.І. Ящук Л.О. Оптимізація мереж і систем поштового зв язку. - К.: Знання, 2008. - 269 с.

. Макодзеб В.М. Автоматизовані системи поштового зв язку: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. підгот. бакалаврів і спеціалістів на напрямом «Телекомунікації». - О.: ОНАЗ ім. О.С.Попова, 2004. - 262 с.

Додаток А

Приклад оформлення титульної сторінки розрахунково-графічної роботи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра комп’ютерної інженерії

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з навчальної дисципліни

«Основи поштового зв’язку»

Тема: Оптимізація плану перевезення поштових відправлень ділянки магістральної мережі за критерієм мінімуму витрат на оброблення транзиту

Виконав(ла) студент(ка) _______навчальної групи

________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Перевірив _______________________________

________________________________________

Полтава

2011