Світовий та український ринок мармеладної продукції

Світовий та український ринок мармеладної продукції

Зміст

Вступ

Розділ 1. Ринок мармеладу та проблеми його насичення в Україні

.1 Світові тенденції розвитку ринку кондитерських виробів

.2 Ринок кондитерських виробів з цукру та особливості його розвитку в Україні

.3 Прогноз розвитку експортно-імпортних операцій на ринку мармеладу

Розділ 2. Митні платежі та методи їх визначення

.1 Митні платежі та їх значення для економік України

.2 Методи визначення митної вартості: їх переваги т недоліки

Розділ 3. Визначення митних платежів при переміщенні мармеладу через митний кордон України в режимі імпорту

.1 Аналіз цін на ринку мармеладу як основа для розрахунку митних платежів

.2 Розрахунок митних платежів при ввезенні мармеладу на митну територію України в режимі імпорту

Висновки

Список використаних джерел

кондитерський мармелад митний імпорт

Вступ

Фруктово-ягідні кондитерські вироби - це продукти переробки плодів і ягід з додаванням великої кількості цукру (60-75%) та інших речовин (студнеобразователей, харчових кислот). Вони відрізняються не тільки високою енергетичною цінністю, але і значним вмістом біологічно активних сполук - вітамінів, мінеральних речовин.

Ці вироби можна підрозділити на вироби з рідкою або слабкою неоформленої желеподібної структурою (варення, джем, желе, повидло) та вироби з щільною оформленої желеподібної структурою (мармелад, пастила, цукати). Желеподібна структура обумовлена наявністю в плодах і ягодах пектинових речовин, які при нагріванні в присутності органічних кислот і цукру утворюють студні. Для утворення щільної желеподібної структури, крім того, використовують студнеобразователи: агар-агар, агароид, пектин (яблучний, буряковий, цитрусовий), фурцелларан, модифікований крохмаль.

Основною сировиною є фруктово-ягідні напівфабрикати (пюре, підварки, припаси, соки), які обумовлюють виражений натуральний смак і аромат плодів і ягід у готових виробах, і цукор. Також широко використовують есенції, органічні кислоти, ароматизатори, барвники та іншу сировину.

В умовах сучасного ринку, найчастіше перенасиченого різними товарами і послугами, одну з найбільш вагомих і багато об'ємних ніш займає ринок кондитерських виробів. Протягом більше одного десятка років, цей ринок набирав все більші обсяги і поліпшував свої показники, як в межах території України, так і за кордоном.

Володіючи особливими смаковими якостями і високою харчовою цінністю, кондитерські вироби є досить затребуваними серед споживачів.

При збільшенні попиту, зростає і пропозиція даного товару.

Величезна кількість фабрик з виробництва, а так же місць по збуту продукції збільшується на території України. Виникнення величезної кількості конкурентів, охочих зайняти, більш краще місце в цій галузі, пояснюється тим, що виробництво і реалізація кондитерських виробів є дуже вигідним заняттям.

Мета даної курсової роботи, вивчити світовий та український ринок мармеладної продукції, тенденції розвитку. Зробити аналіз та розрахунок митної вартості мармеладу.

Розділ 1. Ринок мармеладу та проблеми його насичення в Україні

1.1 Світові тенденції розвитку ринку кондитерських виробів

Світовий кондитерський ринок поділяють на три сегменти: шоколадний, не-шоколадний та сегмент жувальної гумки. Майже 60% ринку солодощів займає шоколадний сегмент.

У 2011 р., світова кондитерська галузь була оцінена в майже 150 млрд. дол. США, в той час, як у 2012 р. внаслідок світової фінансової кризи ця величина склала лише 54 млрд. дол. США і тільки у середині 2013 року кондитерський ринок зміг досягти колишнього розквіту. Багато в чому таке "відродження" завдячує розвитку галузі в Західній Європі, США, на ринках Бразилії та Китаю. Але слід відзначити, що не зважаючи на загальний занепад в галузі у 2011-2012 роках, попит на кондитерські вироби преміум-класу в цей період зростав.

Згідно даних Статистичної бази даних торгівлі споживчими товарами ООН (UNCOMTRADE), яка дослідила обсяги імпорту та експорту солодощів 160 країн світу, імпорт солодощів у 2011 р. становив 22482183,42 млн. тонн, що у вартісному еквіваленті дорівнює 16634,55 млн. дол. США. У 2012 р. обсяг імпорту зменшився і склав 95,67% у кількісному і 92,98% у вартісному вираженні від минулорічних показників. Однак вже з 2013 р., у посткризовий період обсяг імпорту значно зростає і становить 127,88% у кількісному та 130,47% у вартісному вираженні, порівняно показниками 2011 р. Провідні країни-імпортери солодощів представлено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Провідні країни-імпортери солодощів

З таблиці можна побачити, що у 2011 р. лідером з імпорту солодощів була Російська Федерація, а у 2012 р. та 2013 р. першу позицію утримує США. Україна в даному рейтингу посідає 33-є місце, оскільки у 2013 р. імпортувала 247472,21 млн. т. солодощів на суму 161,82 млн. дол. США, іншими словами 0,87% у вартісному та 0,75% у кількісному вираженні від світового обсягу імпорту. Також з таблиці видно, що на 10 провідних країн-імпортерів солодощів у 2011 р. припадає 44,16% світового імпорту кондитерських виробів, у 2012 р. цей показник збільшується до 48,54%, а у 2013 році взагалі становить більше половини світового імпорту - 52,03%.

Серед країн-експортерів кондитерської продукції США знаходиться лише на 12-му місці. Лідером тут є Бразилія (табл. 2). Загалом обсяг експорту в 2011р. становить 22412887,83 млн. т. або 16,566,02 млн. дол. США. В 2012 р. він, як і імпорт, знижується до 95,91% у кількісному вираженні та 93,18% у вартісному. А в 2013 р. збільшується до 126,19% у кількісному вираженні та 130,67% у вартісному, порівняно з даними 2011 року. Україна серед країн-експортерів кондитерських виробів займає 29-те місце, адже у 2013 р. експортувала 84157,76 млн. т. солодощів на суму 137,94 млн. дол. США., що склало 0,30% у кількісному та 0,64% у вартісному вираженні від світового обсягу експорту. Провідні країни-експортери поступово збільшують обсяги експорту: у 2011 р. на них припадало 48,55% світового експорту кондитерських виробів, у 2012 р. уже 54,2%, а в 2013 р. - 61,64%.

Таблиця 1.2. Провідні країни-імпортери солодощів

Кондитерська індустрія являє собою групу величезних компаній по всьому світу, які виготовляють різні види шоколаду, жувальної гумки та цукерок, а також інших продуктів з какао. У вищеназваних країнах-експортерах знаходяться, як правило, лише фабрики. При цьому офіси компаній-лідерів кондитерського ринку розміщуються в зовсім інших країнах.

У 2014 р. п’ятірка лідерів кондитерського ринку така: Mars Incorporated, Nestle SA, The Ferrero Group, Cadbury і Kraft Foods (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Лідери світового кондитерського ринку в 2014 р.

Поряд із зазначеними в таблиці компаніями, світового визнання досягли The Hershey Company, Lindt & Sprьngli, WM. Wrigley JR. Company, Orkla ASA, Perfetti Van Melle SpA, Chupa Chups S.A Разом топ-10 компаній займають близько 54% світового ринку кондитерських виробів.

Як бачимо, жодна з українських компаній не входить до переліку лідерів світового кондитерського ринку. Щоб з’ясувати причину цього, зробимо екскурс в історію, завдяки якому дізнаємося, як саме вищеназвані компанії досягли успіху.Incorporated була офіційно заснована в 1920 р. Франком Марсом і почала виготовляти шоколадні батончики. На даний час вона всесвітньовідома: має 23 зареєстрованих бренди кондитерських виробів, 28 - жувальних гумок, 5 марок напоїв, 8 - інших продуктів харчування, а також 10 кормів для тварин. Серед найбільш відомих: Milky Way®, Snickers®, Bounty®, MARS®, TWIX®, M&M®, SKITTLES®, ORBIT®, а також корми для собак та котів PEDIGREE®, WHISKAS® , ROYAL CANIN®. До складу компанії також входить госпіталь для тварин BANFIELD PET HOSPITAL. Зареєстрованими офіційно є не лише торгові марки, а й слогани: Together for the life of your pet®.

Генріх Нестле, німецький фармацевт, який працював у місті Веве на заході Швейцарії, заснував The Nestle Company у 1866. У 1875, Нестле та його друг, Даніель Пітер, віднайшли спосіб змішувати молоко з какаовою пудрою і створили молочний шоколад. Нестле та Пітер заснували компанію, яка стала провідним світовим виробником шоколаду уже в 20тому столітті [12]. Продукція компанії представлена в таких категоріях, як кава та напої (Nescafe, Nesquick), кулінарія (ТОРЧИН, МІВІНА), кондитерські вироби (Aero, KitKat, Wonka), дитяче харчування (NAN), каші (Быстров), готові сніданки (Fitness) та корми для домашніх тварин (Dog Chow, Friskies, Purina).SpA - є сімейним бізнесом, заснованим у 1946 П’єтро Фереро, зі штаб-квартирою в Італії. Дослідження, проведені Інститутом репутації у 2009 р. показали, що компанія Ferrero має найкращу репутацію в світі. Ferrero виготовляє такі популярні продукти як Ferrero Rocher®, Nutella®, Kinder Surprise®, Kinder Chocolate®, Kinder Bueno®, Kinder Pinguм®, Raffaello®, Mon Chйri®, Tic Tac®.

Джон Кедбері відкрив магазин у 1824 р. і продавав там каву, чай і гарячий шоколад як альтернативу алкогольним напоям. Компанія продовжувала зростати в одну з найбільших у світі кондитерських акціонерних компаній. Cadbury була викуплена компанією Kraft Foods у 2010 р., тому, якщо рахувати показники їх діяльності разом, то Kraft/Cadbury є найбільшим світовим виробником шоколаду і цукерок в кондитерській галузі. Асортимент продукції Cadbury досить широкий: це і гарячий шоколад, морозиво, шоколадні батончики. Компанія має свій логотип, а вся продукція випускається під власними торговими марками. Лише шоколадних батончиків є 19 найменувань: Freddo, Curly Wurly, Brunch, Snack, Fudge, Picnic, StarBar, Timeout, Dream, Flake, Boost, Decker, Bournville, Chomp, Dairy Milk, Dairy Milk Bliss, Wispa, Twirl, Crunchi. Напевно, для компанії світового рівня така їх кількість є цілком виправданою. В Україні дана компанія більш відома завдяки жувальним гумкам DIROL та STIMOROL.Foods Co. - всесвітньовідома компанія, яка діє не тільки на ринку кондитерських виробів, де представлена шоколадними (Milka, Toblerone, Cфte d'Or, Alpen Gold, Alpen Gold Composition, Воздушный, Чудный вечер, КОРОНА) та бісквітними виробами, а також борошняними та кондитерськими виробами Alpen Gold Chocolife, OREO, HALLS, TUC, Барни, Причуда, Шокобарроко, Торнадо, Юбилейное, але й на ринку кави (Carte Noire, Jacobs, Maxwell House, TASSIMO), солоних снеків (картопляні чіпси Estrella, ЛЮКС) та жувальної гумки DIROL. Історія даної компанії налічує незліченне число об’єднань та злиттів різних компаній, тому описувати її детально немає сенсу. Зазначимо лише, що провідною стратегією тут є купівля вже існуючих невеликих компаній у різних країнах світу, які вже мають свої бренди, і подальший їх розвиток.

У 1894р. Мілтон Херші вирішив виготовляти шоколад для глазурування ним карамельних цукерок. Херші почав випускати шоколад у батончиках, вафлях та інших формах. У той період історії, шоколад вважався продуктом розкоші та був доступним лише багатим людям. Мілтон Херші запровадив масовий випуск на своїй фабриці, зробивши шоколад доступним. Hershey Company зі штаб-квартирою у Пенсильванії (США) випускає шоколад під торговими марками Hershey's Kisses, Kit Kat та інші, і посідає станом на 2011 рік шосту позицію серед лідерів світового ринку кондитерських виробів.

Наразі виробники кондитерської продукції вкладають багато коштів у розробку нових солодощів та їх просування. Чим сильніша конкуренція між брендами, чим більш розвинутим є той чи інший ринок, чим більше споживачі занепокоєні станом свого здоров’я, тим більше коштів витрачає виробник на розробку та рекламу інноваційних продуктів. Сучасні технології розробки брендів та їх просування на ринку акцентують увагу на безпеці продукту для здоров’я споживачів, а також корисності для організму людини.

Розширення асортименту популярних брендів у 2011 р. залишалося домінуючою тенденцією шоколадного сектору. Концерн Nestle' став світовим лідером на ринку новинок при достатній активності інших лідерів.

В секторі шоколаду спостерігалось найбільше презентацій новинок, фактично частка шоколадного сектору склала 65% від загального числа нових продуктів, що з’явилися на ринку в цьому році. Частка новинок серед цукристих солодощів склала близько 30%.

Міні-формат цукерок та інших солодощів став новою тенденцією кондитерського ринку. Стала популярною концепція "поділись з друзями". У багатьох європейських країнах виробники представили новинки в серії давно популярних серед споживачів брендів у новому форматі - у великих зручних упаковках.

Крім того, в доповіді "Confectioneries: A Global Strategic Business Report" йдеться про те, що шоколад (цукерки, плитки та батончики) сьогодні займають найбільшу частку кондитерського ринку. На відміну від усіх інших "солодких" сегментів, шоколад пережив кризу відносно спокійно - спад в цьому сегменті якщо і був, то незначний. Особливо популярними в цей період були шоколадні цукерки в коробках, особливо асорті. Порівнянні з 2011 р. у 2012 році на ринку з’явилось приблизно стільки ж нових кондитерських виробів. В деяких регіонах цей показник був навіть вищий - особливо сприятливий стан справ було відмічено на Близькому Сході, в Азії, Африці та Латинській Америці.

Європа являє собою найбільший регіональний ринок кондитерської продукції, особливо шоколаду та жувальної гумки. Ринки США та Азії дещо їй поступаються. Можливо, це тому, що найбільше шоколадних солодощів споживають саме в Європі (рис. 1).

Рис. 1.1. Споживання солодощів на одного жителя, кг/рік

Також у таблиці 1.4. представлені дані про споживання солодощів на одного жителя країн Європи.

рік характеризується тенденцією скорочення продажу кондитерських виробів в Європі і основною причиною цього слід вважати брак якості кондитерських виробів. У першому півріччі 2014 року європейські кондитерські компанії випустили близько 27% від загального обсягу продуктів кондитерських виробів в світі. Кожні два з десяти нових продуктів, за заявою виробників, не містять цукру або містять його в мінімальній кількості. Проте, велика частина новинок, на думку аналітиків, відрізняється вкрай низькою якістю.

Зробивши наголос на низькому вмісті цукру в продуктах, виробники не отримали бажаного росту продажів, оскільки дослідження показали, що споживачі готові віддавати перевагу не тим продуктам, які містять низьку кількість цукру або не містять його зовсім, а тим, які відрізняються специфічними властивостями, які сприяють поліпшенню здоров'я. Тенденції спаду обсягів реалізації кондитерських виробів притаманні і найбільшим європейським ринкам Німеччини, Великобританії, Франції, Іспанії.

.2 Ринок кондитерських виробів з цукру та особливості його розвитку в Україні

Актуальність дослідження ринку кондитерських виробів зумовлена тим, що кондитерські вироби є групою харчових продуктів широкого асортименту, які споживаються майже усім населенням.

Український ринок кондитерських виробів є одним з найрозвиненіших у вітчизняній харчовій промисловості. Він характеризується широким номенклатурним рядом товарів, які традиційно об’єднують в три групи: борошняні кондитерські вироби (солодке печиво, вафлі, пряники, рулети, кекси та ін.); шоколадні вироби, що містять какао (шоколад, шоколадні цукерки та ін.); цукристі вироби без какао (карамель, мармелад, желе, зефір та ін.).

Сьогодні кондитерська промисловість України - це 29 великих спеціалізованих підприємств, а також маса малих цехів. Сукупна потужність цих фабрик складає приблизно 625 тис. тонн за рік. Крім цього солодке печиво виробляють і хлібзаводи, заводи продовольчих товарів.

Кризовий період практично не відбився на виробництві цукристих кондитерських виробів. Не дивлячись на зниження споживчого попиту, українці не змінили в цілому свої смаки. Як купували шоколадні і борошняні кондитерські вироби, так і продовжують купувати, зменшивши кількість споживаної продукції. Так, порівняно з кризовим 2008 роком, в 2013 році загальний випуск кондитерської продукції зменшився з 969 тис. тонн до 936,2 тис. тонн, тобто на 32,8 тис. тонн, або 3,4%. Відбулося це, головним чином, внаслідок зменшення за цей період виробництва виробів кондитерських з цукру без какао на 21,3 тис. тонн, або 8,5%, що в свою чергу пов’язано, насамперед, зі значним зростанням цін на цукор в 2011-2012 рр. Значною мірою впливає на ефективність виробництва кондитерської продукції велика питома вага в структурі споживаних матеріальних ресурсів імпортованої сировини. Так, все менше піддається прогнозам аналітиків шоколад. Виною тому світові коливання цін на сировину - какао-боби.

Ринок кондитерських виробів України досить стрімко розвивається: нарощуються обсяги виробництва, а головне, споживачі потребують нових видів кондитерських виробів, на що галузь, аби не втрачати доходи, має швидко реагувати розширенням асортименту, не припиняючи виробництво традиційної продукції. В умовах стабілізації економіки спостерігається ріст споживання дорогих кондитерських виробів. У сегменті цукристих кондитерських виробів явним є ріст споживання шоколаду та виробів з нього. Поточна ситуація ринку по групі карамелі характеризується зменшенням частки в загальному обсязі продажу "звичної" карамелі й навпаки збільшенням функціональних льодяників. Все більше слідуючи за попитом кондитерські фабрики країни переорієнтовуються на випуск сучасних європейських солодощів, наприклад, жувального мармеладу, тягучок, помадок.

Наразі в Україні виробляється понад 1 млн. тонн кондитерських виробів за рік: в 2012 р. було випущено 1069,8 тис. тонн виробів, за 2013 р. - 1038,84 тис. тонн кондитерської продукції (якщо брати до уваги виробництво великих, середніх та вагомих за обсягом малих підприємств).

Узагальнена структура виробництва кондитерських виробів має вигляд: до 50% складають борошняні вироби, 30% - шоколадні, 20% - цукристі кондитерські вироби. Так, за 2013 р. вироблено 502,32 тис. тонн борошняних, 321,84 тис. тонн шоколадних і 214,68 тис. тонн цукристих кондитерських виробів. Розширений асортимент виробів представлений наступними групами: печиво солодке і вафлі (за 2013 р. вироблено 376,8 тис. тонн), печиво сухе (галети, крекер - 33,72 тис. тонн), пряники й аналогічні вироби (55,08 тис. тонн), солодощі східні борошняні (0,12 тис. тонн), тістечка (12,48 тис. тонн), торти (24,12 тис. тонн), вироби кондитерські з цукру чи його замінників з вмістом какао (111,36 тис. тонн), продукти пастоподібні з вмістом какао (2,16 тис. тонн), цукерки шоколадні (159,12 тис. тонн), шоколад й аналогічні вироби в брикетах, пластинах, плитках, з начинкою чи без (46,32 тис. тонн), білий шоколад (4,44 тис. тонн), інші шоколадні вироби (2,88 тис. тонн), цукерки варені, карамель, тофі та аналогічні солодощі (123,0 тис. тонн), вироби покриті цукром та у вигляді желе (47,88 тис. тонн), драже (8,04 тис. тонн), халва, лукум, інші східні солодощі цукристі (31,32 тис. тонн).

Обсяги власного виробництва кондитерських виробів в Україні загалом достатні для самозабезпечення цією продукцією населення країни. У 2012 р. в Україні було спожито 714,6 тис. тонн кондвиробів, що становило 66,8% до виробництва, в тому числі 371,9 тис. тонн борошняних виробів (74,5% до випуску), шоколадних виробів 183,9 тис. тонн (53,7%) і цукристих виробів (69,5%). Аналогічні співвідношення спостерігаються на ринку кондитерських виробів України і в 2013 році.

Це дає можливість експортувати значні обсяги кондитерських виробів за кордон. У 2012 р. Україною було експортовано 422,2 тис. Тонн кондитерських виробів (близько 40% до виробництва), у 2013 р. близько 397,1 тис. тонн - при цьому слід зазначити, що на четвертий квартал припадає активізація експортних операцій з кондитерськими товарами: традиційно піковими щодо обсягів вивезення кондитерських виробів є жовтень і листопад.

Але враховуючи асортиментну різноманітність продукції кондитерського виробництва, різносторонність запитів споживачів Україна також імпортує кондитерські вироби. Проте імпорт складає лише 5-6% від обсягів виробленої продукції.

Навпаки структурно експорт та імпорт в розрізі укрупнених груп кондитерських виробів схожі, лише частка борошняних кондвиробів помітно відрізняється: вивезених більша, ніж ввезених.

Аналіз географічного аспекту зовнішньоекономічної діяльності операторів ринку кондитерських виробів України показав, що отримувачами української продукції є переважно країни - колишні республіки СРСР (Молдова, Туркменістан, Грузія, Киргизстан, Російська Федерація, Казахстан, Азербайджан, Республіка Білорусь, інші країни).

Імпортерами кондитерських виробів до України також є країни переважно Європи ( Німеччина, Польща, Нідерланди, Чехія, Італія, Франція, Великобританія, Бельгія, Іспанія, ін.) та Туреччина і Китай.

Фонд споживання кондитерських виробів українцями має наступну структуру в розрізі груп виробів: майже 55% приходиться на борошняні кондитерські вироби, 25% - на шоколадні вироби і більше 20% - на цукристі вироби.

На сучасному етапі ринок кондитерських виробів України (внутрішній і зовнішній) відмічається високим рівнем конкуренції, тому одним із головних факторів стабільності функціонування підприємств галузі слід вважати відстеження асортиментної трансформації попиту й своєчасну переорієнтацію виробництва.

Великих зусиль потребує формування (збереження й розширення) власних експортних "ніш" в рамках традиційних каналів збуту продукції - на теренах країн Митного союзу та інших колишніх республік Радянського Союзу, зокрема досягнення лібералізації рівня захисного мита при поставках українських виробів на ці території, а також оформлення нових ринків збуту.

1.3 Прогноз розвитку експортно-імпортних операцій на ринку мармеладу

Враховуючи поточний стан справ у кондитерській галузі України, можна виділити наступні проблеми та перспективи її розвитку:

1.      Сировинна. Процес виробництва кондитерської продукції є досить матеріаломістким, що зумовлює значну чутливість виробників до стану ринків цукру та какао-бобів. Ринок цукру, характеризується високим ступенем державного регулювання, що негативно позначається на його учасниках. При цьому слід зазначити, що виробництво борошняної та цукрової кондитерської продукції цілком забезпечується вітчизняною сировиною.

2.      Експорт. Як уже зазначалось, українська кондитерська галузь є залежною від експорту, тому запровадження торгівельних обмежень за боку країн Митного союзу негативно впливає на її динаміку та зумовлює пошук нових ринків. Українські виробники також наражаються на високі політичні ризики, підтвердженням чому слугує заборона в серпні 2013 року на ввезення продукції компанії "ROSHEN" на територію Росії. При цьому в разі підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС, відповідно до якої митні тарифи країн Євросоюзу на українську продукцію суттєво знижуються, для вітчизняних кондитерів відкриється найбільш місткий регіональний ринок, що стимулюватиме вітчизняну галузь до нарощування обсягу виробництва.

З іншого боку, кондитерський ринок Євросоюзу є досить насиченим, що потребує від українських виробників розширення власного асортименту, а також приведення якості продукції до європейських стандартів, при чому для конкурування з європейською продукцією не тільки на зовнішньому ринку, а й на внутрішньому. При цьому вітчизняні кондитери поступово відкривають виробничі майданчики на території інших країн, таким чином кондитерська галузь має всі шанси стати першою транснаціоналізованою в Україні.

Ще одним фактором, що стримує розвиток вітчизняної кондитерської галузі є проблеми з поверненням ПДВ. Враховуючи, що експорт іде близько 30% кондитерської продукції, даний факт негативно відображається на забезпеченні діяльності українських кондитерів оборотними коштами.

3.      Споживачі. Рівень споживання кондитерських виробів в Україні є значно нижчим, ніж у країнах ЄС, що зумовлюється низьким порівняно з європейським рівнем доходу. Покращення економічної ситуації в Україні опосередковано дасть поштовх для розвитку, в першу чергу, шоколадного сегменту, продукція якого, зважаючи на більш високу вартість, поступається з споживацьких уподобаннях продукції цукрового сегменту. При цьому останнім часом попитом на вітчизняному ринку користуються складні кондитерські вироби.

4.      Збут продукції. Однією з проблем реалізації кондитерської продукції в Україні є складні відносини кондитерів з роздрібними мережами. Враховуючи дефіцит торгових площ та невелику кількість великих торгівельних мереж, останні здатні диктувати кондитерам свої умови. При цьому, як уже зазначалось, платіжна дисципліна контрагентів є низькою, і кондитери вимушені співпрацювати з рітейлерами в умовах постійного товарного безвідсоткового довгострокового кредитування. Дані питання має регулювати прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання внутрішньої торгівлі"

.        Розподіл ринку. Наразі кондитерський ринок України є висококонкуретним та насиченим. Більшу частину продукції виробляють та реалізують 5-10 кондитерських компаній. На нашу думку, у наступні декілька років рівень концентрації українського кондитерського ринку підвищуватиметься, оскільки головною передумовою розвитку галузі є удосконалення виробництва, що потребує значних капітальних інвестицій, які є непосильними для дрібних кондитерських виробників.

Розділ 2. Митні платежі та методи їх визначення

.1 Митні платежі та їх значення для економіки України

Мито відноситься до непрямих податків, якими оподатковується зовнішньоторговельний оборот. Залежно від державної політики ставки мита можуть диференційовано підвищувати вартість товарів та впливати на їх конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це дозволяє використовувати мито як дієвий інструмент податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, застосування мита дозволяє підтримувати раціональне співвідношення ввезення та вивезення товарів, валютних надходжень та витрат, забезпечує сприятливі умови інтеграції національної економіки у світову. Митне оподаткування імпорту обумовлено, окрім фіскальної спрямованості, проведенням політики помірного протекціонізму щодо вітчизняного товаровиробника та необхідністю регулювання ввезення продукції, яка не має вітчизняних аналогів чи виробляється у недостатній кількості на внутрішньому ринку. Миту, як невід'ємній складовій будь-якої податкової системи, притаманні такі основні риси:

включення до ціни товару в якості доданої вартості;

виконання функцій податків на споживання з чітко вираженою фіскальною природою;

стягнення відповідно до тарифів;

включення в повному обсязі до Державного бюджету України у формі загальнодержавного податку.

Фактично мито виконує ті ж самі функції, що й інші податки і збори, однак мас певні особливості.

Фіскальна функція мита полягає в тому, що за допомогою акумулювання митних платежів забезпечується виконання державою покладених на неї функцій.

Важливе фіскальне значення мито має у країнах з низьким рівнем соціально-економічного розвитку. В розвинутих країнах його частка в доходах бюджетів є незначною. Фіскальна складова мита має певні обмеження: підвищення ставок мита веде до зменшення обсягів імпорту і, відповідно, бюджетних надходжень від його оподаткування.

Регулююча функція мита полягає в тому, що завдяки диференціації ставок відбувається корегування національних і світових цін. Розрізняють три основні прояви цієї функції:

протекціоністський - національна ціна є значно нижчою за світову ціну разом зі сплаченим митом;

стимулюючий - національна ціна перевищує світову ціну разом зі сплаченим митом;

стабілізуючий - національна ціна дорівнює світовій ціні разом зі сплаченим митом.

Отже, мито - це загальнодержавний податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Але на відміну від акцизного податку, ставки мита диференційовані за групами товарів, перелік яких значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

Основними законодавчими актами, які визначають механізм справляння та сплати мита в Україні, є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-У1 та Закон України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 року №2371-ІІІ зі змінами та доповненнями.

Види ставок мита

База оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, зображена на рис. 4.2 (ст. 279 МКУ).

Відповідно до Митного кодексу України, мито може бути класифіковане за наступними ознаками:

. За способом нарахування (відповідно до видів ставок) мито поділяється на:

адвалорне мито - нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;

специфічне мито - нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом;

комбіноване мито - поєднує обидва ці види митного обкладення.

Розмір адвалорних ставок переважно залежить від наявності виробництва в Україні аналогічних товарів. До тих товарів, що не виробляються в Україні, застосовуються низькі або нульові ставки, а до товарів, виробництво яких передбачає одержання значного прибутку, - високі ставки.

. За напрямком руху товарів мито поділяється на:

вивізне (експортне) мито - нараховується на товари при їх вивезенні за межі митної території України;

ввізне (імпортне) мито - справляється митницями при надходженні іноземних товарів на внутрішній ринок України;

транзитне мито - справляється митницею при транзиті товару через митну територію України.

Вивізне (експортне) мито має, насамперед, регулюючий характер і встановлюється, перш за все, з метою обмеження експорту природних ресурсів або тих товарів, на які існує підвищений попит на внутрішньому ринку. Експортне мито підвищує ціну товару для споживача, знижуючи тим самим його конкурентоспроможність на світовому ринку.

.2 Методи визначення митної вартості: їх переваги та недоліки

Мито нараховується митним органом України відповідно до Митного кодексу і ставок Єдиного митного тарифу України, що є чинними на день подання митної декларації, і сплачується яку валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України. Чинне законодавство регулює особливості митного оформлення окремих категорій товарів. Так, порядок ввезення й митного оформлення та оподаткування особистих речей та транспортних засобів визначається Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13 вересня 2001 р.

Законодавством передбачено, що товари, які безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України, пересилаються в несупроводжуваному багажі або в міжнародних поштових відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою в розмірі 20% від митної вартості, податком на додану вартість та у встановлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.

У свою чергу товари, що пересилаються на адреси громадян у вантажних та експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та у встановлених законодавством випадках акцизним та іншими зборами.

При перевищенні зазначеної суми та ваги оподаткування здійснюватиметься за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення у порядку, передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні ними імпортних операцій.

Пільги. При ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування:

·        товари, сумарна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі (за умови усного декларування), пересилаються в несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях;

·        горілчані вироби у кількості 1 л, вино - 2 л, пиво - 5 л, тютюнові вироби - 200 цигарок (або 200 г цих виробів), які ввозяться в особистому багажі громадянами;

·        товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення;

·        товари, що належать громадянам-нерезидентам та переміщуються транзитом через митну територію України;

·        товари, що належать громадянам-резидентам та переміщуються транзитом у транзитних зонах міжнародних аеропортів;

·        товари та транспортні засоби, що належать особам, які користуються на території України митними пільгами відповідно до статей 59-63, 65-67 Митного кодексу України;

·        транспортні засоби в кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією та товари, що ввозяться (перестилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами України на користь резидента, у разі підтвердження її складу органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття (за умови легалізації), тощо.

Також громадяни мають право безперешкодно ввозити особисті речі на митну територію України в режимі тимчасового ввезення за умови їх усного або письмового декларування за бажанням власника таких речей.

Митне оформлення товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України в режимі тимчасового ввезення в обсягах, що підлягають оподаткуванню, проводиться шляхом письмового декларування у порядку, визначеному Державною митною службою України, та подання митному органові зобов'язання про зворотне вивезення таких товарів за митну територію України.

Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав. Транспортні засоби, товари та предмети міжнародних, іноземних організацій та представництв підлягають обов'язковому декларуванню митницям України.

Окремими актами регулюється і ввезення в Україну продуктів харчування, визначено перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян, встановлено порядок декларування валютних цінностей тощо.

Державне мито. Державне мито являє собою плату за здійснення юридичне значущих дій в інтересах юридичних та фізичних осіб уповноваженими на це компетентними органами та видачу їм відповідних документів, що мають правове значення. Розмір ставок державного мита та порядок його нарахування встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. В Україні прийнято низку законів, які вносять зміни до зазначеного Декрету та змінюють ставки його справляння.

Платниками державного мита в Україні є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. Законодавство визначає об'єкти справляння державного мита. Державне мито справляється:

·        із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

·        із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за ново-виявленими обставинами;

·        за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

·        за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану;

·        за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України;

·        за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на Право виїзду за кордон або продовження строку його дії;

·        за реєстрацію місця проживання громадян;

·        за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

·        за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;

·        за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

·        за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

·        за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин;

·        за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи.

Розділ 3. Визначення митних платежів при переміщенні мармеладу через митний кордон України в режимі імпорту

.1 Аналіз цін на ринку мармеладу як основа для розрахунку митних платежів

Залежно від сировини, що у ролі студнеутворювача, розрізняють такі види мармеладу:

.        Фруктово-ягідний - з урахуванням желирующего фруктово-ягідного пюре;

.        Желейний - з урахуванням студнеовідтворювальників;

Залежно від способів формування мармелад ділять на різновиду:

.        Формовий (зокрема пат) - формований виливком мармеладної маси жорстких форм чи форми, від штампування у сипучому продукті;

.        Пластовий - формований виливком мармеладної маси тару;

.        Різьблений - формований виливком мармеладної маси, зі наступним різанням деякі вироби.

Нині асортимент вироблюваного мармеладу досить різноманітний. Розглянемо його на прикладі роздрібній мережі: "Обжора", "Амстор" "Брусниця", "АТБ".

Асортимент мармеладу в супермаркеті "АТБ" представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Асортимент супермаркету "АТБ"

Асортимент мармеладу супермаркету "АТБ" недостатньо широкий. У ньому представлено 10 найменувань мармеладу двох виробників. У таблиці 3.2. представлено кількість у виробників і кількість зразків мармеладу, а як і порівняння середньої ринкової ціни мармеладу за 1 кг двох виробників.

Таблиця 3.2. Виробники, представлені у супермаркеті "АТБ"

У супермаркеті "АТБ" представлено два виробника мармеладної продукції, причому кількість найменувань продукту майже однакове - ТОВ "ROSHEN" - 40%, а ВАТ "АВК" - 60%. Середня ціна мармеладу за 1 кг у кондитерської фабрики ТОВ "ROSHEN" на 5,1 грн. більше, ніж в кондитерської фабрики ВАТ "АВК". Усі вироби вироблені по ГОСТ 6442-89 "Мармелад. Технічні умови".

Асортимент мармеладу в супермаркеті "Брусниця" представлено таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Асортимент супермаркету "Брусниця"

Асортимент мармеладу супермаркету "Брусниця" недостатньо широкий. У ньому представлено 9 найменувань мармеладу одного виробника - ВАТ "АВК". Середня ціна мармеладу за 1 кг у кондитерської фабрики ВАТ "АВК" дорівнює 48,2 грн. Усі вироби вироблені по ГОСТ 6442-89.

Асортимент мармеладу в супермаркеті "Амстор" представлено таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Асортимент супермаркету "Амстор"

Асортимент мармеладу супермаркету "Амстор" широкий. У ньому представлено 30 найменувань мармеладу чотирьох виробників. У таблиці 3.5 представлено кількість у виробників і кількість зразків мармеладу, а як і порівняння середньої ринкової ціни мармеладу за 1 кг чотирьох виробників.

Таблиця 3.5 Виробники, представлені у супермаркеті "Амстор"

У супермаркеті "Амстор" представлено чотири виробника мармеладної продукції, ВАТ "Ударница", відсоток продукції якої дорівнює 40%, АВК - 20%, "Мармеладов" - 20%, ROSHEN - 20%. Середня ціна мармеладу за 1 кг у кондитерської фабрики ВАТ "Ударница" на 6,90 грн. більше, ніж в кондитерської фабрики "Мармеладов". Усі вироби вироблені по ГОСТ 6442-89.

Асортимент мармеладу в супермаркеті "Обжора" представлено таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Асортимент супермаркету "Обжора"

Асортимент мармеладу супермаркету "Обжора" широкий. У ньому представлено десять найменувань мармеладу трьох виробників. У таблиці 3.7 представлено кількість у виробників і кількість зразків мармеладу, а як і порівняння середньої ринкової ціни мармеладу за 1 кг двох виробників.

Таблиця 3.7 Виробники, представлені у супермаркеті "Обжора"

У супермаркеті "Обжора" представлено три виробника мармеладної продукції, АВК - відсоток продукції якої 40%, і ВАТ "Ударница" - 20% і ROSHEN - 40%. Середня ціна мармеладу за 1 кг у кондитерської фабрики ВАТ "Ударница" більше, ніж у інших. Усі вироби вироблені по ГОСТ 6442-89.

.2 Розрахунок митних платежів при ввезенні мармеладу на митну територію України в режимі імпорту

Розрахунок митного платежу в режимі імпорт на прикладі мармеладу у консервах виробника з Франції. Митне оформлення здійснюється на території митної установи. Усі відомі дані про товар представлені нижче у табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Відомі дані про товар

Найменування витрат на товар представлені у табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Найменування витрат

Розрахунок митної вартості мармеладу у режимі імпорт

І етап - Враховуючи базисні умови поставки EXW, фактурна вартість (ФВ) товару дорівнює контрактній вартості (КВ):

ФВ = КВ = 0,5 дол. х 70500 = 35250 дол. США

ІІ етап - Митна вартість (МВ) розраховується з врахуванням базисних умов поставки товару. Вона розраховується методом додавання.  Розрахуємо митну вартість (МВ):

МВ = КВ + ТВ + ВС + ІВ

де КВ = 35250 дол. США

ТВ - витрати на транспортування (35250Ч0,14=4935)

ВС - витрати зі страхування до перетину митного кордону України (35250Ч0,065=2291,25)

ІВ - інші витрати (на навантаження, збереження на складі, витрати на експедитора, експортний збір, розвантаження) (35250Ч0,1245=4388,6)

МВ = 35250 + 4935 + 2291,25 + 4388,6 = 46864,9 дол. = 375387,4 грн.

ІІІ етап. Відповідно до законодавства основними платежами при ввезенні товарів на митну територію України є митні збори (МЗ),мито (Ма), податок на додану вартість (СПДВ).

Після вступу України до СОТ, митні збори за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях, де розташовані підрозділи митних установ, не справляються.

Визначаємо суму мита (Ма), якщо митна ставка є адвалорною, то величина мита:

Ма = МВ х Сма : 100

де Сма - адвалорна ставка мита

Франція входить до переліку країн, з якими укладено торгівельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння. Отже ставка ввізного мита пільгова.

Ма =375387,4 грн. х 7,5% : 100 = 28154 грн.

При ввезенні товарів на митну територію України сплачується податок на додану вартість (СПДВ). Визначаємо базу оподаткування (БО):

БО = МВ + Ма

БО = 375387,4+28154=403541,4 грн.

Сума податку на додану вартість:

СПДВ = БО х ПДВ : 100

СПДВ = 403541,4 Ч 0,2 = 80708,3 грн.

Висновки

Ринок мармеладною продукції буде зростати високими темпами. В останні роки відбувається поступове насичення ринку кондитерських виробів. Серед основних тенденцій - постійно мінливі смакові пристрасті споживачів, а також гостра конкурентна боротьба між виробниками. На ринку спостерігається тенденція до збільшення частки продукції преміум-класу. Недорогі "бюджетні" марки поступово витісняються "середньоцінового", "преміям" і "люкс". В даний час виробники утримують обсяги виробництва в основному за рахунок розширення асортименту, введення нових видів продукції.

Асортимент мармеладної продукції дуже великий, при цьому існують основні групи: фруктово-ягідний і желейний мармелад. Ці вироби можна підрозділити на вироби з рідкою або слабкою неоформленої желеподібної структурою (варення, джем, желе, повидло) та вироби з щільною оформленої желеподібної структурою (мармелад, пастила, цукати). Желеподібна структура обумовлена наявністю в плодах і ягодах пектинових речовин, які при нагріванні в присутності органічних кислот і цукру утворюють студні. Для утворення щільної желеподібної структури, крім того, використовують студнеобразователи: агар-агар, агароид, пектин (яблучний, буряковий, цитрусовий), фурцелларан, модифікований крохмаль.

Вивчивши асортимент мармеладу в супермаркетах можна помітити, що більш поширений желейний мармелад. Також присутній асортимент іноземного виробника.

Список використаних джерел

2. Васькина В.А. Сравнительная характеристика технологий желейного мармелада. // Кондитерское и хлебопекарное производство. - 2004. - №6. - с. 1-4.

3. Горячева Г.Н., Викторова Г.К. Традиции и перспективы. // Кондитерская фабрика. - 2006. - №9-10. - с. 20-21.

4. ГОСТ 6442-89 "Мармелад. Технические условия"

5. Драгилев А.И. Производство мармелада "Апельсиновые и лимонные дольки" в кондитерском цехе хлебокомбината. // Кондитерское и хлебопекарное производство. - 2009. - №3. - с. 14-16.

6. Иванова Г.В., Никулина Е.О. Совершенствовать технологии производства мармеладов. // Кондитерское производство. - 2006. - №1. - с. 11-12.

7. Любимые русские лакомства: мармелад, пастила, зефир. // Кондитерское производство. - 2006. - №1. - с. 4.

8. Митний кодекс України

9. Макаров А.Т. Технологические инструкции по производству мармеладно-пастильных изделий. - М.: 1990. - 140 с.

10.Осознанный выбор. Круглый стол. // Кондитерское производство. - 2006. - №1. - с. 5-8.

11.Соколовский А.Л. Технология кондитерского производства. - М.: ПИЩЕПРОМИЗДАТ, 1959. - 709 с.