Правосвідомість сучасної української молоді
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Теорія держави і права»
на тему: «Правосвідомість сучасної української молоді»
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФЕНОМЕНУ ПРАВОСВІДОМОСТІ
.1Понятійний апарат і структура правосвідомості
.2Характеристика класифікації форм правосвідомості та її функції
РОЗДІЛ 2. СТАН ПРАВОСВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
.1 Категорія «молодь» як субєкт правосвідомості
.2 Рівень правової свідомості української молоді на нинішньому етапі існування держави
.3 Правосвідомість сучасної молоді - основа розвитку демократичної держави
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРАВОСВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ УСУНЕННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
З моменту здобуття незалежності Україною і до сьогодення пройшло вже 23 роки. Наша «молода» держава продовжує формування і в наслідок цього правова свідомість суспільства знаходиться в постійних змінах.
Окрему групу суспільства, соціально значиму та важливу в усіх аспектах, треба визнати сучасну молодь, правосвідомість якої, в умовах нинішньої ситуації, має знаходитися лише на підвищеному рівні, адже вона є стратегічним ресурсом, основним джерелом інновацій та головним носієм майбутнього для України. Більшість молодих людей мають уявлення про права, проте їхні знання здебільшого неповні та несистематизовані, вони не відрізняються глибиною висновків, мають абстрактний характер, що пов'язано першою чергою з браком соціального досвіду. Виняток становлять молоді люди - юристи, студенти чи майбутні абітурієнти юридичних факультетів, які мають високий рівень правових знань, що виражається в усвідомленні прав і свобод; знанні основних правових документів, які діють у цій сфері; знанні та розумінні правових обов'язків.
Тому, дана тема курсової роботи, є особливо проблематичною і актуальною. По-перше, в нашому суспільстві існує тенденція неповаги до права, яка закріпилася на підставі невірних уявлень в суспільстві про значення права. По-друге, значення правосвідомості є як соціально, так і політично важливим завданням для розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні. По-третє, сучасна молодь є головним носієм інтелектуального та фізичного потенціалу нації, майбутнє держави, яке має бути право слухняним, розуміти правомірність і неправомірність дій, тобто зростати в умовах законності і правопорядку.
Виходячи з актуальності теми, ми сформували мету, яка полягає в комплексному теоретичному аналізі правосвідомості сучасної української молоді, що передбачає розкриття її змісту, роль, загальних закономірностей і особливостей формування.
Обєктом дослідження є правосвідомість як субєктивний елемент правової дійсності.
У сучасному юридичному просторі багато дослідницьких праць присвячено цій темі, включаючи терени нашої країни, де питання цього характеру є особливо нагальними та гострими. Проблеми правосвідомості молоді у різних аспектах досліджувалася такими науковцями, як В. Д. Бородінов, О. М. Губарь, Ю. М. Дмитрієнко, О. В. Дручек, Н. Ю. Евпалова, В. А. Іванчук, Ю. Ю. Калиновський, Н. Ю. Коваленко, О. Є. Проць, П. М. Рабінович. Саме за основу, при написання цієї роботи, ми взяли матеріали з праць вищевказаних авторів.
У процесі дослідження використовувались такі загальнонаукові методи, як феноменологічний, який полягав у визначенні правосвідомості молоді, що розглядалась як єдине психологічно-правове явище, невідривне від суспільної правосвідомості; логіко-юридичний метод дозволив охарактеризувати авторські визначення понять «правосвідомість молоді», «деформація правосвідомості молоді», уточнити вже існуючі дефініції «правосвідомість», «правовий нігілізм»; метод класифікації застосовувався для виділення окремих форм та функцій правосвідомості; соціологічний та статистичний методи дозволили дослідити і проаналізувати рівень правосвідомості сучасної молоді, встановити проблематику даного питання; при застосуванні соціально-психологічного методу вдалося зясувати ставлення молоді до права, їх оцінку та значення; історико-правовий метод використовувався для аналізації поглядів видатних науковців, щодо проблеми правосвідомості.
«Правосвідомість - головне джерело природного права, а також універсальний звязок між правом і мораллю, між природним і позитивним правом. Духовно здорова і вірна правосвідомість, якою володіє нова людина, ось те головне, чого потребують право і держава для свого процвітання»
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФЕНОМЕНУ ПРАВОСВІДОМОСТІ
.1Понятійний апарат і структура правосвідомості
Право як соціальне явище викликає певне ставлення до нього людей, яке може бути позитивним (людина розуміє необхідність права) або негативним (людина вважає право непотрібним). Внаслідок цього одні свідомо виконують приписи правових норм, а інші (навмисно чи ні) порушують та ігнорують їх, не беручи до уваги всю важливість відступу. Людина ставиться певним чином і до права, яке існувало в минулому, і до права, яке вона хотіла б бачити в майбутньому. Це ставлення може бути раціональним, розумним і емоційним, на рівні почуттів, настрою. У кожної людини, соціальної групи різне ставлення та сприйняття юридичної дійсності, з цього випливає, що вони правосвідомість є індивідуальною, груповою та суспільною.
Якщо визнати право об'єктивною реальністю, то слід визнати і наявність суб'єктивної реакції людей на право, що іменується правосвідомістю. Правосвідомість - незамінний супутник права. Це зумовлено тим, що право - регулятор відносин між людьми, які наділені волею і свідомістю. Очевидним є те, що процес створення права (правотворчість) пов'язаний із свідомою діяльністю людей, що право є продуктом цієї діяльності. Ясно і те, що процес втілення права в життя є, як правило, усвідомлена, вольова діяльність людей.
Прикладом роботи свідомості в процесі реалізації є право кожного з нас, коли ми при здійсненні юридично значимих дій керуємося не текстом нормативних актів, а тими уявленнями про них, які склались у нашій свідомості.
Так що ж таке «правосвідомість»? Як визначає Кельман, правосвідомість - вид (форма) суспільної свідомості, що містить у собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та уявлень, які характеризують ставлення людини, соціальних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права та діяльності, повязаної з ним [15, с. 385].
У правосвідомості містяться оціночні судження про право, які виражаються категоріями «правомірне», «неправомірне», «законне», «незаконне».
У вітчизняній юридичній літературі часто правосвідомість визначають як «відображення юридичної дійсності» [1, с. 237], а в деяких підручниках з юриспруденції навіть просто як «відображення норм права, законодавства» [18, с.370]. Правосвідомість характеризується ставленням людей не тільки до права як сукупності офіційних правил поведінки, закріплених державою, а й ставленням до реального стану правопорядку, до всіх юридично значимих дій, до того, що відбувається у правозастосовчій та правоохоронної діяльності: як правоохоронні органи та судова влада реагують на правопорушення і злочинність, тобто ставленням до всієї юридичної матерії права, не тільки до якогось одного її компоненту, а й до всіх юридичних явищ.
Специфіка правосвідомості в порівнянні з іншими видами суспільної свідомості (політичною, релігійною, моральною) полягає в тому, що в ньому виражається ставлення до юридичної дійсності, і, що характерно для правосвідомості, це відношення передається через терміни "права" і "обов'язки". Насамперед, якою має бути міра правової свободи, чи добре захищені суб'єктивні права, якими вони мають бути, якими мають бути юридичні обов'язки, тобто в правовому повинність з акцентом на міру юридичних прав та обов'язків. Тому правосвідомість можна визначити як одну з форм, видів суспільної свідомості, в якому висловлюється ставлення людей до юридичної дійсності, до правової матерії. Правосвідомість також повязана і з релігійною правосвідомістю. Наприклад, відомий російський релігійний філософ і юрист І. Ільїн вважав, що правосвідомість найбільше пов'язано з релігійною свідомістю. Він писав, що "естетичний смак сам по собі не може претендувати на верховенство в питаннях правосвідомості; наукове мислення саме по собі не в змозі направляти державного діяча; і навіть совість може залишити в деякій безпорадності того, хто веде боротьбу за право. Одна релігія виявляється тут у винятковому становищі" [13, с. 485].
Так, досить часто правосвідомість переплітається з моральними переконаннями. Люди оцінюють право і правові явища з точки зору моральних категорій добра і зла, справедливого і несправедливого, совісті, честі та ін. Ставлення до права часто визначається політичними поглядами. Однобічний політичний підхід до права (який був наприклад, характерний для марксистсько-ленінського ставлення до права) не дає можливості повністю зрозуміти його сутність і роль в житті суспільства. В нашій юридичній науці й юридичній освіті необхідно прагнути до деполітизації права і правосвідомості.
Правосвідомість тісно пов'язана з філософськими теоріями, ідеологічними переконаннями, релігійними доктринами. Деякі мислителі визнавали, що норми права, їх обов'язковість і примусовість живуть лише у свідомості людей, тому право - явище психологічне (Л. Петражицький). Інші підкреслювали зовнішню примусовість права як зовнішнього засобу регулювання свободи людини (Г. Гегель). Треті визнавали право класовим регулятором суспільних відносин (К. Маркс, В. Ленін). Четверті визнавали за правом роль гаранта природних прав людини (Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо).
З точки зору особливостей сприйняття права в правосвідомості, виділяються два його основних рівня - це правова психологія <#"justify">Алексеев C. С. Теория права / Алексеев C. С. - М. : Прадигма, 2007. - С. 240.
Анучина Л. В. Правове виховання: бажання й реальність / Л. В. Анучина, В. Г. Грицаненко // Проблеми правового виховання в сучасній Україні («Круглий стіл»). - 2009/103. - С. 260-263.
Бородінов В. Д. Молодь і духовність / Бородінов В. Д., Бородінова В. В. // Молодежь и государство: Материалы II междунар. науч.-практ. конф., г Свято- горск, 24-26 октября 2003 г - Донецк, 2003. - С. 65.
Васькович Й. Про що свідчать результати соціологічного дослідження //Право України. - 1994. -№ 1-2. - С 20-22.
Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України: Аналітично-інформаційні матеріали. - К. : Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003.
Губарь О. М. Тенденции развития правосознания молодежи в современной Украине / Губарь О. М. // Молодежь и государство: Материалы II междунар. науч.- практ. конф., г. Святогорск, 24-26 октября 2003 г - Донецк, 2003. - С. 69.
Денисова О. С. Сучасні підходи до поняття та структури правової свідомості / О. С. Денисова // Вісник Луганського ін-ту внутрішніх справ МВС України імені 10-річчя незалежності України. - Луганськ : РВВ ЛІВС, 2001. - Вип. 4. - С. 16-23.
Дмитрієнко Ю. М. Підходи до дослідження правової свідомості підлітків [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">Дручек О. В. Правовий нігілізм сучасної молоді: причини та форми прояву / О. В. Дручек // Держава і право. - 2009. - 46. - С. 18-25.
Евпалова Н. Ю. Правосознание молодёжи: теоретический и социальный аспекты : дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Н. Ю. Евпалова. - Самара : Самарская государственная экономическая академия, 2001. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">Іванчук В. Формування громадянської культури учнівської та студентської молоді в процесі навчання / Іванчук В. // Шлях освіти. - 2000. - № 2.
Ільїн І.А. Про сутність правосвідомості / Зібрання творів: У 10 т. Т. 4. М.: Російська книга, 1994. С. 387.
Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: ґенеза та сучасність : Монографія / Ю. Ю. Калиновський. - Х. : Право, 2008. - С. 288.
Кельман М. С., Мурашин О. Г.. Загальна теорія держави і права: Підручник. - К.: Кондор, 2006. - С. 230.
Коваленко Н. Ю. Правосвідомість студентської молоді в сучасний період / Н. Ю. Коваленко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. -№ 5 (55). - С. 116-121.
Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Феміна, 1996 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">Лазарев В. В. Становление философского сознания нового времени [отв. ред. Д. В. Джахадзе]. - М. : Наука, 1987. - С. 136.
Правосвідомість і правова культура як базові чинники державо-творчого процесу в Україні: монографія / [Герасіна Л. М., Данильян О. Г., Дзьобань О. П. та ін.] - Х.: Право, 2009. - С. 352.
Проць О. Є. Структура та функції правосвідомості молоді / О. Є.Проць // Форум права. - 2011. - № 2.
Ромашов Р. А. Правовая культура и правовой нигилизм в молодежной среде / Р. А. Ромашов, Е. Г. Шукшина // История государства и права. - 2006. - № 2. - С. 2-8.
Яницька Н. Сучасні тенденції злочинності серед молоді // Право України. - 1998. - № 12. - С. 86-88.