Набуття прав на об'єкти промислової власності

Набуття прав на об'єкти промислової власності

Міністерство освіти і науки України

Національна металургійна академія України

Кафедра інтелектуальної власності

Курсова робота

з дисципліни «Право інтелектуальної власності»

на тему: «Набуття прав на об'єкти промислової власності»

Виконала студ. гр. ІВ-07

Пилипенко Мирослава

Перевірила ст.викладач

Рулікова Н. С.

м. Дніпропетровськ - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

.        ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

.1      Процедура створення винаходу

.2      Методи розв'язання винахідницьких задач

.        ПРАКТИЧНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВ НА ВИНАХОДИ

.1      Процес закріплення прав на винахід

.2      Пакет заявочних документів на винахід

ЛІТЕРАТУРА

Творчість є родовим поняттям по відношенню до винахідництва. Видів

творчості немало: художня, технічна, мистецька, педагогічна, побутова, наукова, артистична, поетична тощо. Винахідництво представляє собою технічну творчість, це її вища форма. Особливість у тому, що саме винахідництво є рушійною силою прогресу. Це стародавнє заняття людини, яке актуальне донині. Згідно короткого тлумачного словника української мови винайти означає «...придумувати, створювати в процесі творчої роботи зовсім нове, невідоме раніше» .

З винаходу першого знаряддя праці власне й розпочинається історія

людства. Можна вважати, що витоки винахідництва йдуть своїм корінням у

глибоку старовину. Мабуть, початок цього процесу поклало прагнення наших далеких предків процес задовольнити природні потреби. Для здобування їжі й захисту життя спочатку використовувалися навколишні предмети (камені, палиці тощо). Перші «винахідники» користувалися об’єктами, створеними самим Творцем. Тому перші винаходи були на застосування відомих у природі будов, речей і способів дій, але дещо за новим призначенням. Процес винахідництва в ті далекі часи полягав, швидше всього, у спостереженні й успіху (здебільшого, випадкового) людини дії. Так, «судноплавство», можна припустити, почалося з моменту, коли помітили, що колода, яка знаходиться у воді, залишається на плаву.

Закономірно: чим продуктивніше винахідництво, тим вищий рівень

розвитку суспільства в цілому. Винахідницький прогрес історично обумовлений, невпинний, постійний, всеохоплюючий. Мабуть, нема або досить мало технічних систем, котрі б протягом століть залишались незмінними, не модернізованими (звичайно, якщо це не пам’ятки культури чи антикваріат, яким не користуються, а зберігають як художню цінність, або ж, якщо відпала потреба в тих чи інших речах). Все інше піддається модифікації відносно запиту, потреб, обставин тощо. Таким чином, саме завдяки винахідництву відбувається невпинний рух вперед, еволюція і революція навколишнього світу.

Щоб переконатися у достовірності висловленої тези, досить простежити

історію винаходу будь-якого об’єкту. Приміром, годинника. Цілеспрямоване

дослідження відповідних першоджерел уможливило розкриття деяких аспектів еволюційного розвитку цього звичного і такого потрібного всім предмету, як годинник. У глибоку давнину, коли треба було дізнатися, котра година, люди прислуховувалися: чи не співає півень. Він вночі й на світанку кричить завжди в один і той же час. А вдень надії були на сонце. В 12-00 годин у південь воно прямо над головою, вранці ж встає над небосхилом вогненно-червоною кулею, а ввечері заходить за обрій. Так і жили люди протягом тривалого часу з цим небесним годинником. Перші винаходи в цій галузі базувались на вимірюванні - якої довжини тінь від кілочка. Вимірювали, зазвичай, стопами ніг.

Україна поставила собі за мету докорінно оновити суспільство, перебудувати господарський механізм і, врешті-решт, істотно поліпшити добробут народу. Для розв'язання цих завдань велике значення має використання потужного науково-технічного потенціалу країни, зокрема такого невичерпного джерела, як технічна творчість, і вищого її рівня - винахідництва. Винахідництво - це одна з об'єктивно необхідних стадій у процесі перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. З одного боку, воно стикується з науковою діяльністю, насамперед з її вищими результатами - відкриттями, а з другого - забезпечує суспільне виробництво необхідними засобами, знаряддями, технологіями, матеріалами тощо. Досягнення науки стають фундаментальною базою для технічної творчості, яку постійно стимулює гостра потреба суспільного виробництва у новій техніці, технології, матеріалах, інших знаряддях і засобах.

Таким чином, винахідництво є однією із ланок єдиного безперервного і взаємозумовленого науково-виробничого процесу. В сучасних умовах суспільне виробництво не зможе успішно розвиватися й функціонувати без належного науково-технічного забезпечення. Розвиток наукової діяльності і розвиток суспільного виробництва не можна розглядати як окремі ізольовані процеси. Виробництво у своєму розвитку постійно спирається на досягнення науки і техніки, але у свою чергу ставить перед наукою все нові й нові проблеми, завдання, на які наука має знайти відповіді. Але досягнення науки не можуть бути використані безпосередньо у виробництві. Треба знайти способи використання наукових досягнень у доцільній діяльності людини. Пошуки таких способів використання фундаментальних наукових досягнень у практичній діяльності суспільства і має здійснити винахідництво.

З огляду на ці фактори значення винахідництва для підвищення ефективності суспільного виробництва, розв'язання соціально-економічних проблем важко переоцінити. Створення і впровадження технічних удосконалень значною мірою залежить від правильного регулювання творчої діяльності, яка полягає у пошуках нових рішень з метою підвищення рівня виробництва, його ефективності і в підсумку - підвищення рівня добробуту народу країни. Тому такі пошуки мають всебічно стимулюватися державою. Вони потребують чіткого правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжують ряд правових відносин між авторами пропозицій, їхніми власниками та особами й організаціями, що їх використовують. Ці відносини регулюються правом промислової власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, який захищає об'єкти промислової власності, є патент (деякі результати науково-технічної творчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями).

Патентну форму охорони об'єктів промислової власності в Україні запроваджено вперше. Патентне законодавство формується досить активно, оскільки така форма охорони результатів творчої діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринкової економіки, хоч і є не бездоганною. Патентне законодавство має, передусім, стимулювати широкий розвиток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві країни.

Метою роботи стало детальне вивчення процедури створення винаходу та основних методів пошуку рішення. Також під час написання курсової білоо розглянуто, яким чином закріплюються права на винахід.

Основним завданням роботи було складання заявочних документів на винахід, пошук аналогів та виявлення прототипів винаходу та аналіз структурно-функціональної характеристики винаходу.

.        ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

.1 Процедура створення винаходу

Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він новий, має винахідницький рівень і придатний для користування.

Винахід є новим, якщо його сутність невідома з рівня техніки. Останній стосовно заявленої пропозиції визначається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають випадки, коли новатор самостійно розв'язує задачу. Між тим виявляється, що цю задачу розв'язано, але відомості про неї не дійшли до автора. Винахід має давати нове технічне рішення, невідоме сучасному рівню техніки. Отже, не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами.

Проте з цього загального правила Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановив важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, розкривають цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки до патентного відомства, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоспроможним. Іншими словами, новизна пропозиції не втрачається.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Хоч у зазначеному законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід - це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється від подібних відомих рішень (прототипів) такими ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво - це творчий пошук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Саме про це йдеться в законі: право авторства на винахід належить громадянину, який створив винахід. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоч ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва. Проте одного творчого характеру для визнання за пропозицією винахідницького рівня ще недостатньо. Може бути творчість, а її результати визнати винаходом немає підстав. Пропозиція має творчий характер, але не відповідає вимогам патентоспроможності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняною рішеннями, відомими у науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняють її від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, які відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному виробництві, у медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, які істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також самої продукції, виробленої на основі пропозиції.

Винахід придатний для використання. У вищезгаданому законі йдеться про промислове використання, але з подальшого тексту випливає, що використання може мати місце не лише у промисловості, а й у сільському господарстві, системі охорони здоров'я, оборони, транспорту та інших галузях народного господарства. У цій нормі закону (п. 7 ст. 6) йдеться про два аспекти поняття "промислова придатність": а) галузі застосування винаходу; б) технічна можливість використання винаходу. Іноді надходять пропозиції, які за своїми параметрами відповідають вимогам патентоспроможності, але вони в сучасних умовах, наприклад, ще не можуть бути використані в суспільному виробництві - немає відповідного устаткування, матеріалів тощо.

Із закону випливає, що пропозиція може бути використана у будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, держави, не забороненій чинним законодавством. Це може бути наукова і господарська діяльність, культосвітня і лікувальна тощо. Не обмежується використання винаходу формами власності і господарювання. Винахід може бути використаний як державними, кооперативними, акціонерними, так і іншими підприємствами, організаціями та установами.

Може використовуватися для власних потреб, а також за кордоном шляхом продажу ліцензій тощо.

У цій нормі закону підкреслюється й така ознака винаходу, як технічна можливість його застосування на практиці, тобто пропозиція має бути придатною для відтворення, повторення і тиражування як у даний час, так і в майбутньому. Отже, винаходом визнається і пропозиція, яка може бути використана лише за умови появи технічної можливості у майбутньому.

Ця вимога до винаходу вказує також на те, що розв'язання практичної задачі здійснюється технічними засобами. Такий висновок випливає з двох попередніх вимог, які визначаються рівнем техніки. Крім того, ця вимога передбачає ще одну якісну ознаку винаходу - його позитивний ефект. Явно некорисні пропозиції у принципі можуть бути визнані винаходами, але розумна людина їх просто не використовуватиме. Отже, здатність до промислового використання означає, і корисність винаходу. Правда, цю ознаку іноді буває важко визначити. У сучасних умовах пропозиція може бути визнана некорисною, а в майбутньому ця сама пропозиція може давати солідний прибуток. Такі факти в історії техніки відомі.

Корисність пропозиції може виявитися у найрізноманітніших формах і способах. Вона може давати певний економічний ефект, поліпшувати умови і безпеку праці, поліпшувати якість продукції, зменшувати витрати енергії і матеріалів, зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище тощо.

Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислове придатним.

Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до патентного відомства України. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до патентного відомства України.

Винаходи і корисні моделі - близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не ставиться умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об'єкті - до винаходів належать продукти і способи, до корисної моделі - конструктивне виконання пристрою.

Відповідно до згадуваних Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель (п. 1.1) до пристроїв як об'єктів винаходів чи корисних моделей належать машини, механізми, прилади тощо. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, яке повинно мати явно виражені просторові форми, тобто характеризуватися не лише наявністю елементів і зв'язків між ними, а й формою виконання цих елементів, їхнім певним взаємним розташуванням. Сутність корисної моделі полягає саме в оригінальній компоновці пристрою. Якщо винахід має певну перевагу перед прототипом своїм змістом, новим розв'язанням задачі, то корисна модель - новою компоновкою елементів пристрою. Це рішення тому і називається "корисна модель" певного пристрою, тобто нове розташування елементів пристрою, нова корисна модель.

За походженням системи бувають створеними природою (природні) та створеними людьми (виготовленими).

Введемо поняття технічної системи, як термін для позначення «абстрактної машини». Технічна система (ТС) в загальному випадку є виготовленою системою, що складається з сукупності елементів і відношень (зв’язків), які утворюють цілісну структуру об’єкту.

При вивченні ТС розглядають три сукупності об’єктів:

неорганізовані;

організовані з елементами, об’єднаними в стійку структуру, що має нові властивості;

самопристосовувані - зі зміною зв’язків або структури під дією навколишнього середовища.

Розвиток знань пов’язаний з підвищенням складності підходів до дослідження та його методів, котрі вкладають наступну ієрархічну послідовність наукового опису ТС:

1. Параметричний - опис властивостей, ознак та відношень об’єкту на підставі емпіричних спостережень. Це найбільш проста форма і вихідний рівень дослідження об’єкту.

3. Функціональний - перехід до функціональної залежності між параметрами (функціонально-параметричний опис), між елементами об’єкту (функціонально-морфологічний опис) або між параметрами і побудовою об’єкту.

4. Фізичний (поведінка об’єкту) - виявлення цілісної картини “життя” об’єкту і механізмів, які забезпечують зміну напрямків та “режимів” роботи об’єкту (найбільш складна форма наукового дослідження).

Наприклад, параметричний опис металорізального верстату як ТС це: основні технічні характеристики (технологічні, розмірні, кінематичні, силові, динамічні) та показники (продуктивність, точність, жорсткість, потужність, габарити тощо). Морфологічний опис верстату включає: джерело енергії, двигуни, передавально-перетворюючі та виконавчі механізми, системи керування. Функціонально-параметричний опис встановлює, наприклад, залежність точності обробки від жорсткості пружної системи верстату і режимів різання. Прикладом функціонально-морфологічного опису служить рівнянням балансу кінематичного ланцюга. Опис поведінки верстату може бути виконаний за допомогою таких фундаментальних законів, як закон збереження енергії, кількості речовини, імпульсу сили тощо.

1.      Патентне дослідження <#"798912.files/image001.gif">

Рис. 1. Методи розвитку технічної творчості

.2      Методи розв'язання винахідницьких задач

Теорія розв'язку винахідницьких задач (відома під абревіатурою ТРІЗ від рос. <#"798912.files/image002.jpg">

Фіг. 1 - Горщик. Загальний вид

ЛІТЕРАТУРА

винахід промисловий право

1.   Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 p. №3678-ХІІ в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. №1771-111 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, №37, ст. 307.

2. Правила складання заявки на винахід та заявки на корисну модель. Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 р. №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.02.2001 р. за №173/5364 (зі змінами та доповненнями), в редакції наказу від 14.04.2005 р. // Офіційний вісник України, 2001, №9, С. 382, ст. 386.

3.   Крайнєв П.П., Работягова Л.І., Дятлик 1.1. Патентування винаходів в Україні / П.П. Крайнєв, Л.І. Работягова, І.І. Дятлик. - К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2000. - 338 с.

4. Основи інтелектуальної власності: наук.-метод, вид-ня / ред. Г.І. Якіменко. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. - 578 с.

5. Тофіло, А.В., Левічева, О.Д. Експертиза об'єктів промислової власності: конспект лекцій для студентів спеціальності "Інтелектуальна власність" / А.В. Тофіло, О.Д. Левічева. - К.: Інститут інтелектуальної власності і права, 2001. - 72 с.

6.   Ногради, М. Стереоселективньїй синтез: пер. с англ. / М. Ногради. - М.: Мир, 1989. - 406 с.

7. Ковтуненко, В.О. Загальна стереохімія: підручник / В.О. Ковтуненко. - К: Невтес, 2001. - 332 с.

8.  Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель. Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 15.03.2002 р. №197, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2002 р. за №364/6652 // Офіційний вісник України, 2002, №16, С. 356, ст. 887.