Карпатський економічний район

Карпа́тський економі́чний райо́н - розташований на заході України. До складу входять

Львівська область <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C>

Івано-Франківська область <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C>

Закарпатська область <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C>

Чернівецька область <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C>.

Площа району становить 56,6 тис. км2 (9,4 % території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км2, Івано-Франківська - 13,9 тис. км2, Закарпатська - 12,8 тис. км2, Чернівецька - 8,1 тис. км2

Карпатський район межує з Польщею <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0>, Румунією <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F>, Молдовою <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0>, Угорщиною <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0> і Словаччиною <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, що зумовлює вигідність його географічного положення. Зв'язки з західними сусідами простежуються як на виробничому рівні, так і в сфері культури, в особливостях національного складу району. Територією району проходять найважливіші транспортні шляхи.

Географія

Він забезпечений найрізноманітнішими природними ресурсами:

водними (найчисельніші і найменше забруднені, вони використовуються в основному для отримання гідроенергії на невеликих електростанціях, для потреб промисловості і комунального водопостачання),

лісовими (лісистість економічного району найвища в Україні),

мінеральними (нафта <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0>, газ <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7>, кам'яне <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F> і буре вугілля <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B5_%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F>, калійні солі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96>, самородна сірка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0> та ін.).

Родовища деяких копалин наявні тільки тут і мають виняткову цінність для країни.

Природні умови і ресурси

У межах Карпатського економічного району знаходиться Передкарпатська паливно-сировинна база країни. Отже, район багатий на мінеральні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну, де переважає газове вугілля (придатне для газифікації й коксування) з домішками сірки. У Закарпатті, Передкарпатті та Придністров'ї є буре вугілля, яке залягає малопотужними пластами. Поклади нафти та газу зосереджені в основному у Передкарпатському нафтогазоносному басейні. Найбільші нафтові родовища: Долинське, Битківське, Лопушнянське; газові: Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке та ін. У районі є значні запаси менілітових сланців (Передкарпаття).

Рудних корисних копалин тут є небагато. Зосереджені вони в основному у Закарпатській області (поліметалеві, ртутні руди, золото).

За запасами мінеральної хімічної та будівельної сировини район один з найбагатших у країні. Найважливіші серед родовищ: Калусько-Голинське і Стебницьке калійних солей, Яворівське, Немирівське, Подорожнянське сірки (Львівська область), кам'яні солі (Солотвинське), озокериту (Бориславське), а також соляні розсоли у Передкарпатті. Будівельні викопні ресурси характеризуються великою різноманітністю. Тут зосереджені великі поклади цементної сировини (Львівська, Івано-Франківська області), а також, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо.

Найбагатший район на водні, гідро- та лісові ресурси. Густа річкова сітка (системи Дністра, Прута, Тиси), багато штучних водойм, великі запаси підземних вод. Гірські річки хоч невеликі, але завдяки швидкій течії мають значні запаси гідроенергії.

Основні масиви лісів зосереджені у Карпатах.

Поверхня району охоплює рівнинні простори низовини Малого Полісся, Подільської та Хотинської височин, рівнин Передкарпаття і Закарпаття, а також частину Карпатської гірської системи з висотами до 2000 метрів.

Карпатський економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це мінеральні води Трускавця, Сваляви, Східниці, лікувальні болота, мальовничі ландшафти Карпат, Поділля тощо. Багатий район і на історико-архітектурні пам'ятки, місця історичних подій тощо.

Демографія

Населення краю складає за даними останнього перепису - 6 185,73 тис осіб (Львівщина - 2 605,96; Івано-Франківщина - 1 406,13; Закарпаття - 1 254,61; Буковина - 919,03).

Співвідношення міського/сільського населення - 2 948,8/3 237,0 (Львівщина - 1 534,0/1 072,0; Івано-Франківщина - 586,1/820,0; Закарпаття - 460,4/794,2; Буковина - 368,3/550,8).

Територія - 56 600 км² (Львівщина - 21 800 км²; Івано-Франківщина - 13 900 км²; Закарпаття - 12 800 км²; Буковина - 8 100 км²).

Щільність населення - 103,3 особи на км². Район посідає друге місце (після Донецького) за щільністю населення.

Урбанізована територія з великою кількістю міст і селищ міського типу. На території краю присутнє урбанізовані скупчення міст і сіл: Львівська агломерація <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>, Івано-Франківська агломерація <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>, Ужгород-мукачевська агломерація <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4-%D0%BC%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>, Чернівецька агломерація <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1>, Дрогобицька агломерація <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>, Червоноградська агломерація <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>, Самбірська агломерація <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1>, Стрийська агломерація <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1>, Коломийська агломерація <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1>, Хустська агломерація <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1>.

Львів - другий за значимістю український культурний центр після Києва.

Територія краю охоплює Галичину <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, Буковину <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0> і Закарпаття <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F>. В гірських районах живуть самобутні групи української нації; Бойки <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8>, гуцули <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB%D0%B8> і частково лемки <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D0%B8>.

Рекреаційне значення

В районі функціонує рекреаційний комплекс загальнодержавного значення. Рекреаційні ресурси: м'який клімат <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%27%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0%D1%82&action=edit&redlink=1>, гірські ландшафти, різноманітні джерела мінеральних вод, лікувальні грязі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D1%80%D1%8F%D0%B7%D1%96>. В районі 93 санаторії і 10 будинків відпочинку.

Основні курорти: у Львівській області - Трускавець <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C>, Моршин <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD>, Немирів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2_%28%D1%81%D0%BC%D1%82%29>, в Івано-Франківській області - Яремче <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%87%D0%B5>, Верховина <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, Ворохта <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D1%82%D0%B0>.

Природоохоронні території

Природоохоронні території: 1424 території та об'єкти природозаповідного фонду (211,8 тис. га). Створений Карпатський національний природний парк.

Об'єкти місцевого значення: 65 заказників, 815 пам'ятників природи, 123 парки - пам'ятники садово-паркового мистецтва, 315 заповідних урочищ.

Мінеральні ресурси

Мінеральні ресурси: нафта і газ, кам'яне та буре вугілля, торф, ртуть, поліметали <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8>, золото <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE>, самородна сірка, калійні солі, магнієві солі <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96_%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%96&action=edit&redlink=1>, кухонна сіль <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C>, фосфорити <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8>, будівельний камінь (мармур <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80>, базальт <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82>), озокерит <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82>.

Галузі спеціалізації: машинобудування, лісова і деревообробна, целюлозно-паперова, легка (включаючи художні промисли), хімічна і нафтохімічна промисловість, виробництво і переробка винограду, фруктів, овочів, зерна, тютюну, смушкове вівчарство.

Загалом господарство Карпатського економічного району дає 12% національного доходу України. Промисловість виробляє 11,1% валової продукції галузі. Сільське господарство - 10,2% валової продукції галузі. Транспорт <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82> і зв'язок <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA> забезпечують 10,1% валового продукту галузі.

Особливості розвитку господарства

За економічним спрямуванням Карпатський економічний район є аграрно-індустріальним. Частка валової продукції промисловості Карпатського економічного району становить 4.0% загальнодержавного обсягу, а сільського господарства - більше 12%. У галузевій структурі господарства району переважають матеріаломісткі та енергоємні галузі: гірничо-хімічна, лісохімічна й деревообробна, хімічна (кислоти, добрива, хім. волокна, поліетилен), фармацевтична, цукрова, спиртова, виноробна, овоче-консервна, м'ясна, молочна, сироварна, борошномельна, круп'яна. Представлені також трудомісткі галузі машинобудування.

Промисловість

Сформувався промисловий комплекс з паливною (газовою, нафтовою) промисловістю, виробництвом калійних добрив, приладо-, верстато- і автомобілебудуванням, сільськогосподарським машинобудуванням, потужним лісопромисловим комплексом із закінченим циклом виробництва.

Сільське господарство

Гірські ландшафти створюють можливості для різноманітного сільськогосподарського використання території району. Тут сформувалися: молоко- і м'ясопромисловий, виноградно-виноробний, тютюновий, плодоовочеконсервний комплекси АПК. Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. У Закарпатті розвинуте виноградарство; у всіх областях - садівництво. Землезабезпеченість сільського населення району є найнижчою в Україні.

Карпати - відомий курортний і туристичний регіон. У Передкарпатті та Закарпатті знаходяться великі санаторно-курортні центри, деякі з них (Трускавець, Свалява) мають міжнародне значення.

Транспорт

Транспорт району добре розвинений. Тут є густа мережа залізничних і автомобільних шляхів. Карпатський економічний район має особливе транспортно-географічне положення і своєрідні природні умови. Район має індустріально-аграрну спеціалізацію та густу транспортну мережу.

Економічні зв’язки

Карпатський економічний район займає вигідне транспортно-географічне положення, характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Через зручні перевали гірських масивів прокладені залізниці і шосейні дороги, за допомогою яких здійснюються внутрішньорайонні транспортно-економічні зв'язки, а також з Чехією, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами. Карпатський район має значні поклади мінерально-сировинних ресурсів. У Прикарпатті розташовані великі поклади сірки, калійної і кухонної солі, які мають державне значення, мінеральних вод (у Карпатах), деяких мінеральних будівельних матеріалів. Міжрайонне значення мають лісові ресурси, кам'яне вугілля, природний газ. Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галузей промисловості і сільського господарства.

Отож, аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов демонструє, що на етапі становлення державності України і входження її у світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічній сфері. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурного спадку.

Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи. У регіоні нараховується більше 800 джерел та свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів (багато з них - унікальні), запаси котрих достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси - у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами - служать природною базою для розвитку санаторно-курортного бізнесу в регіоні. Потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткострокового відпочинку.

Підвищення загального рівня економічного розвитку може бути досягнуте не лише шляхом простого розвитку вже існуючої системи галузей і виробництв, а у першу чергу в результаті реструктуризації господарського комплексу. Удосконалення територіальної організації господарства полягає передусім у комплексному розвитку обласних регіонів, формуванні в них субобласних економічних округів та промислових (ширше - економічних) вузлів, зокрема на основі обласних центрів. При активізації інвестиційної діяльності він може розвиватися за рахунок нових потужностей в машинобудуванні, тонкій хімії й інших трудомістких виробництвах. Величезного значення набуває розвиток сітки сільських доріг, громадського пасажирського транспорту, курс на загальну автомобілізацію країни. Потрібно набагато більше вдосконалити систему рекреаційного комплексу, адже потенційні можливості Карпатського регіону у цій галузі набагато більші ніж його реальний стан. Основні шляхи підвищення ефективного використання ресурсів - це посилений розвиток АПК, особливо тваринницько-промислових субкомплексів (виробництво м'яса і молокопродуктів), їх переробних і обслуговуючих ланок; різке збільшення ролі і урізноманітнення функцій рекреаційного комплексу з орієнтацією на обслуговування зарубіжних туристів і відпочиваючих; більша регіональна і міжнародна диверсифікація (з огляду на транспортно-географічне положення) машинобудування; посилення в ПЕК нафтогазової компоненти на основі активізації видобутку відповідних видів палива у Карпатах та ввезення нафтопродуктів і сирої нафти (близькосхідної) із зони Адріатики; посилення ролі індустріально-будівельного комплексу, комплексу предметів народного споживання.

Отож, узагальнені перспективи розвитку області визначатимуться ступенем реалізації пріоритетів, якими є: - технологічне оновлення усіх галузей економіки; - використання потенціалу рекреації і туризму; - розвиток АПК, особливо харчової промисловості, зокрема галузей, які базуються на сировині обласного сільського господарства; - підтримка галузей легкої промисловості, які можуть бути конкурентоспроможними на внутрішньому й зовнішньому ринках і використовують місцеву сировину(вироби з вовни, дублені шкіри); -УКГ' - нарощування обсягу і асортименту меблевої промисловості, повернення традиційних ринків збуту закарпатських меблів і лиж; - удосконалення структури експорту. Рекреація може і повинна змінити економічну ситуацію в регіоні загалом, надати вільні кошти на відновлення діяльності й реставрацію історико-архітектурної спадщини. Експортувати необхідно переважно перероблену деревину, а не сиру.

Проблеми розвитку

Прикордонне положення району, наявність у ньому великої кількості малих і середніх міських поселень зі значними резервами трудових ресурсів, розгалужена мережа доріг створюють сприятливі умови для розміщення промислових виробництв, особливо тих, які б кооперувалися із зарубіжними фірмами.

Актуальною є проблема прискореного розвитку санаторно-курортного і туристичного потенціалу Передкарпаття, Карпат і Закарпаття, формування великих бальнеологічних комплексів міждержавного значення на базі унікальних лікувальних водних ресурсів Трускавця, Східниці, Моршина, Сваляви. Потребує регулювання проблема використання мальовничих гірсько-лісових територій з чистим повітрям для організації масового літнього і зимового відпочинку населення, розвитку туризму, створення нових заповідних територій.

Карпати - традиційний район художніх промислів, продукція яких користується великим попитом як в Україні, так і за кордоном. Розвиток цих промислів набуває важливого значення.

Потребують розв'язання питання охорони довкілля, зокрема охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку карпатських річок, які в період повеней затоплюють значні передгірні території. Слід вжити дійових заходів до усунення шкідливих промислових викидів у повітря х водні басейни, передусім у районах розміщення потужних електростанцій, гірничо-хімічних та хімічних виробництв і цементної промисловості. Особливо забруднює довкілля Бурштинська ТЕС.

Несприятливі фізико-географічні явища

В Українських Карпатах і на Закарпатській низовині основними сучасними фізико-географічними процесами є ерозія, повені, вивітрювання, селі, снігові лавини, зсуви і карст, зсувно-обвальні процеси.

Еро́зія (від лат. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> виривати), (рос. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> эрозия, англ. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> erosion; нім. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> Erosion f) -

Руйнування ґрунту <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82> або гірських порід <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0> водним потоком, повітрям (вітром <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80>), льодом <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0>. Ерозія - один з головних чинників формування рельєфу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%84_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9> земної поверхні. Частина процесу денудації <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>. Розрізняють схилову й руслову ерозії. В результаті ерозії утворюються яри <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80>, балки <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%28%D1%8F%D1%80%29>, річкові долини <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0> тощо. Крім Землі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F>, явища ерозії спостерігаються й на інших планетах Cонячної системи <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0>, зокрема на Марсі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%81_%28%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0%29>.

Руйнування металу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB> або металевих виробів, зумовлене дією механічних факторів або електричних розрядів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D1%8F%D0%B4>.

Розмивання, роз'їдання, витравлювання <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%28%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0%29>.

По́вінь - природне лихо <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D0%B8%D1%85%D0%BE>, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів. Повені на річках <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0> трапляються, коли вода переповнює річище <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5> і розливається річковою долиною <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0>. Часом повені також трапляються на озерах <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE> чи водосховищах <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5>.

Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води, внаслідок танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах - внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повені може стати вітер <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80>, який «наганяє» воду. Ще однією причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи природних гребель <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%8F>, що часом утворюються на гірських річках внаслідок зсувів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%81%D1%83%D0%B2_%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83> (зазвичай після землетрусів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81>). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0>, рівень якої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%B0> або ж зміни річкового русла.

Виві́трювання - процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB> земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0> під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Відповідно до вищенаведених факторів розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.

Розрізняють також наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7>) вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання.

Лави́на (нім. <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> Lawine, від латинського <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0> labina - зсув <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%81%D1%83%D0%B2>) - величезна маса снігу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3>, що зривається із гірського схилу і котиться вниз з великою швидкістю. Виникнення лавин можливе у всіх гірських районах світу, де встановлюється стійкий сніжний <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B3> покрив. В Україні <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0> снігові лавини поширені в Карпатах <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8> та Кримських горах <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8>.

Річки Карпат

На мальовничих схилах Карпатських гір бере початок багато річок, струмків, потоків і джерел, які стікають в Чорне море. До його басейну належать водозбори Дністра і Дунаю. До басейну Балтійського моря належить водозбір Вісли, який заходить в межі Українських Карпат верхів'ям р. Сян.

Річки Карпат мають гірський характер: вони відрізняються значними нахилами русел, швидкими течіями, незначною глибиною, а також частими повенями.

Найбільшими річками регіону є Дністер - друга за величиною ріка України, Прут, Черемош, Тиса.

Дністер бере початок на північно-східних схилах Карпат біля с. Вовче Турківського району Львівської області і впадає в Дністровський лиман Чорного моря. Протікає по території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей, утворюючи на них відомі своєю красою Дністровські каньйони. Основні притоки Дністра - Стрий, Опір, Свіча, Мізунка, найчистіша річка в Європі - Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська.

Друга за величиною річка після Дністра - річка Прут. Починається вона біля підніжжя гори Говерли вузьким каскадом водоспадів, а на рівнині розливається на ширину до 100 метрів. Справа Прут приймає найбільшу притоку - Черемош. На своєму шляху Прут вбирає в себе численні потоки з колоритними назвами: Прутець Черемгівській, Кам'янка, Жонка, Женець, Піги, Прутець Яблунецький, Гомулець та ін. Річка протікає по території Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Черемош утворюється від злиття Чорного і Білого Черемошу. Його найбільша притока - річка Путілка. Притоки Чорного Черемоша - Шибин, Дземброня, Бистрець. Черемош протікає територією Івано-Франківської та Чернівецької областей. Поблизу м. Рахів, там, де «Чорна Тиса Білу доганяє», дві річки, зливаючись в одну, дають початок довгої водної артерії Закарпаття - Тисі. Вона збирає води річок - Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва

цікавих фактів про Карпатський район

1. Найвище розташований населений пункт - село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р.м.

. Найбільш високогірне місто - Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд - найбільший перепад висоти між вулицями - 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

. Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда - біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.

. Найглибше розташована лікарня - в селі Солотвин Закарпатської області понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 град С) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см3), абсолютна тиша, повністю безалергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.

. Найвище розташований санаторій - в смт. Ворохта Івано-Франківської області на висоті 850 м над р.м. розташовані два санаторії туберкульозного профілю "Гірське повітря" і "Ворохта".

. Першою геологічною картою в Україні була геологічна карта Карпат, складена С. Сташицем в 1809 р.

. Першим українцем, що піднявся на Еверест (Джомолуґму) був Сергій Бершов з Харкова. Це сталося у 1982 р. Він також відзначився тим, що в парі з Михайлом Туркевичем здійснив й перше нічне сходження на цю вершину.

. Найзначніша палеонтологічна знахідка на території Карпатії - це, ймовірно, місцезнаходження викопної фауни в селищі Старуня (тепер в Богородчанському р-ні Івано-Франківської обл.), яке стало відоме на весь світ. В 1907 р. тут цілком випадково були знайдені рештки тварин кінця льодовикової доби. Біля потоку Лукавець Великий в озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше - волохатого носорога, гігантського оленя, різних викопних птахів та земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації старунських тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23 255 ± 775 років. Щодо того, як тварини тут опинилися, то цілком імовірно, що пізньопалеотична людина в околицях Старуні полювала на них, заганяла в болото і там вони гинули. Результати всебічного вивчення старунських знахідок, здійснені в 1907 та 1929 рр. Е. Незабитовським-Любичем, М. Ломницьким та іншими дослідниками, друкувалися в кількох монографіях та в спеціальному часописі, що мав назву "Старуня".

. Найвище розташована конструкція - в 1996 р. було встановлено 5-метрову стелу на г. Говерла, на якій розміщено державні символи - жовтоблакитний прапор і тризуб.

. Найвисокогірніша споруда - на вершині Піп Іван височить кам'яна коробка, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 р. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об'єктива 33 см. Під час ІІ світової війни цей будинок, відомий як "Білий слон", занепав і чекає на воскресіння.

. Найвище розташований готель - готель "Беркут", розташований на Яблуницькому перевалі на висоті 931 м над р.м. і збудований в 1968 р.

. Найдовший тунель - залізничний на відрізку Скотарське - Бескид довжиною 1747 м, споруджений в 1887 р.

. Найбільший кам'яний залізничний міст - міст у смт. Ворохта, збудований в 1895 р. При загальній довжині 130 м проліт становить 65 м. Це один з найбільших кам'яних мостів у світі.

. Найвище розташована спортивна споруда - неподалік с. Ясиня на висоті 1450 м розташовано спортивно-тренувальну базу Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої - достаток снігу. Майже завжди тренувальний сезон тут починається в грудні, а закінчується в квітні. А ось в 1993 р. лижна підготовка продовжувалася рекордний термін - до 15 липня (!)

. Найбільша з високогірних спортивних споруд - комфортабельна спортивно-тренувальна база "Тисовець", що знаходиться неподалік м. Сколе на Львівщині і розташована на висоті 1000 м й розрахована на 450 чол.

. Найвисокогірніший вокзал - станція "Бескид", що збудована на висоті 790 м над р.м.

. Найбільший духовий музичний інструмент - трембіта, яка становить собою конічну дерев'яну трубу без бокових отворів, сягає 4 м в довжині. Поширена здебільшого на Гуцульщині, Буковині, а на Бойківщині й досі використовується для подачі сигналів про важливу подію в селі. Діапазон трембіти - до 2,5 октав, чутність звуку - понад 10 км.

. Музей лісу діє в закарпатському селі Усть-Чорна. Зібрані експонати розказують про важку, небезпечну і разом з тим найбільш масову в цьому краї гір та лісів професію. Тут, зокрема, зібрано цікаву колекцію транспортних засобів всіх часів для лісових робіт - від підвод до трактора ТДТ-40 та естакади для навантаження лісу. Серед експонатів - розсадники молодих ялин, явора, бука, цікаві своїми формами розколи дерев, знайдених після громовиць і буреломів.

. Найбільше плоскогір'я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м над р.м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця.

. Найвисокогірніше озеро - Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа - 4000 м2, максимальна глибина - 2,8 м.

. Найбільше гірське озеро - Синевир в Межигірському р-ні Закарпатської області (басейн Тереблі). Площа 7 га, глибина - до 24 м. В народі називають "синім оком", "карпатською Ріцею". Сильний землетрус, а можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над р.м.

. Найвище гірське болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м. Це субальпійське улоговинне болото у льодовикових карах виникло внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).

. "Висяче болото". Найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які "туляться" на гірських схилах. Найбільше серед них - Глистове, розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м. Воно відрізняється досить багатою флорою - тут, наприклад, зустрічаються 17 видів осик. Це болото - пам'ятка природи державного значення з 1975 р.

. Печера прозорих стін. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті недалеко від височини Погар розташована карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і створена двома перпендикулярними камерами завдовжки 5 і 20 м. Стіни їх вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натьоками, які нагадують за формою чудові казкові кам'яні квіти. Має наукове та естетичне значення.

. "Перлинова печера". У 2,5 км від Малої Угольки на водорозділі річок Малої та Великої Угольок знаходиться карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва.

. "Зачарована долина". У верхів'ях струмка Смерекового в Іршавському р-ні Закарпаття розкинулось напрочуд мальовниче міжгір'я - Зачарована долина, або Смереків Камінь. Численним скелям заввишки 20 м, що складені світло-сірими кальцитами і залягають серед гідротермально змінених вулканічних туфів, вивітрювання надало дивовижного вигляду. Цей державний заказник площею 150 га приваблює багатьох туристів.

. "Долина нарцисів", що біля м. Хуст на Закарпатті, є єдиним місцем в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10 см у діаметрі. Живописна долина площею 80 га вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, є пам'яткою природи.

. "Протяте каміння" височить поблизу перевалу Німчич на кордоні Путивльського та Вижницького р-нів на Буковині. Складена вона з розбитих пластів ямненського пісковика, мальовничо насунутих один на одного і сягає 30 м. В ній створилася рідка форма вивітрювання - брама близько 2 м заввишки, яка й дала назву цій групі скель.

. "Кам'яна брама". Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті, в долині Малої Угольки, є незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3 м. Ця геологічна пам'ятка має не тільки пізнавальне, але наукове значення як оригінальна форма карсту.

. "Скелі закоханих". На околиці с. Костилівка Рахівського р-ну Закарпаття на протилежних берегах Тиси височіють дві обривчасті скелі заввишки до 20 м з хрестами на височинах. Легенда оповідає, що хрести на скелях встановлені в пам'ять про трагічну загибель молодят Івана і Марічку, батьки яких заважали сватанню закоханих. У відчаї Марічка кинулася зі скелі й загинула. Приголомшений лихом Іван пішов слідом, кинувшись зі скелі протилежного берега Тиси.

. Скелі з "ієрогліфами" можна побачити поблизу с. Середнього Водяного Рахівського р-ну на Закарпатті. На східному схилі гори Бужора виходять відкладення міоценового віку, представлені шарами пісковиків, аргілітів та алевролітів. На поверхні пісковиків збереглися численні хвилеприбійні знаки, що свідчать про хвилювання стародавнього моря, а на вигляд нагадують ієрогліфи.

. Найбільш вітряне місце в Карпатах (де здійснюється наукова діяльність - прим. упорядника) - полонина Пожижевська. Вітер зі швидкістю понад 15 м/с (54 км/год) дує тут в середньому 120 разів щорічно.

. Полонина Пожижевська є також і найвологішим місцем України - 1593 мм рт. ст. річних опадів.

. Найбільш сніжний населений пункт - с. Руська Мокра на Закарпатті - стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфікою розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.

. Найбільшу кількість сонячної радіації в Українських Карпатах отримує с. Міжгір'я - 2145 МДж/м2, в той час як півострів Крим - 5165.

. Село Старуня знову дивує своїми природніми несподіванками. Цього разу вона посідає почесне місце найбільш сейсмоактивної місцевості. Поблизу цього села на місці старого озокеритового промислу є невелика ділянка площею близько 1,5 км2, назва якої - Чудо-Старуня - нагадує про дивовижне поєднання різноманітних стратиграфічних, мінерально-петрографічних, гідрологічних та неотектонічних особливостей. Висока сейсмочутливість проявляється у появі тріщин, провалів, рості порогів й невеликих водопадів, грязевому вулканізмі (див. далі), активній динаміці газовиділення, а також у нерівномірному піднесенні - близько 1 м за сім років (!). Чудо-Старуня реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччині, Іраці, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний "барометр" - унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі, закономірностей формування корисних копалин, прогнозування землетрусів.

. Поруч Чудо-Старуні є також і найбільший постійно діючий вулкан. На західному березі р. Луковиця, що поблизу цього села, геологічні породи утворюють складний тектонічний перегин, на вершині якого розташований вулкан з висотою конуса коло 3 м й довжиною глинистих потоків 10-60 м. З'явився він у 1977 р. внаслідок землетрусу в Румунії й нараховує нині 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її диференціали. Віддалені землетруси іноді приводять до появи тріщин в землі завширшки 0,5-3 см, які закриваються через 3-5 діб.

. Однією з найбільших повеней у Карпатському регіоні була повінь 1947-48 рр. Наприкінці грудня 1947 р. в горах накопичився сніговий покрив заввишки 30-50 см, різко потепліло, випали зливи. В результаті на Тисі, Тереблі, Тересві та інших ріках регіону відбулися катастрофічні повені, були затоплені Хуст, селище Вилок та багато інших, на великих площах знищені озимі посіви.

. Найбільша повінь, викликана дощами і зливами, сталася 30-31 серпня 1927 р. в Карпатах. Очевидці розповідали, що зливи йшли одна за одною й супроводжувалися грозою, а в епіцентрі дощового фронту випало 315 мм опадів. Підйом рівня води у річках Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська та інших був катастрофічно великим, пік настав вже через 3-4 год. Було затоплено багато населених пунктів у долинах рік (Самбір, Миколаїв, Стрий), бурхливі потоки знесли сіно і зібраний врожай.

. Найтрагічніша повінь нашого часу. В грудні 1992 р. на Закарпатті, на р. Уж сталася повінь, якої не пам'ятають старожили. Високі гори, круті схили гірських річок, часті інтенсивні дощі, різке потепління, форсоване танення першого снігу, безжалісна вирубка лісів - от фактори, що стали причиною несподіваного грізного водоспаду, який спричинив збитки 5 млн. крб. за тогочасними цінами. А найсумніше, що загинуло 17 чоловік, 200 закарпатських сімей позбулися даху над головою, 4 тис. будинків підлягали ремонту, було затоплено 30 тис. га орних земель. Примітка упорядника: Книжка видана у 1997 р., тому тут не враховані жахливі повені 1998 р. (500 млн. грн збитків та 17 життів) та 2001 рр. (10 млн. грн. збитків, максимальний рівень води в ріці сягнув 13 м).

. Карпати природньо є найбільш селенебезпечним районом - 271 селевий осередок в басейнах Тиси, Дністра і Пруту, а також...

. ... найбільш лавинонебезпечним. Тут зареєстровано близько 1 тис. лавинних осередків. Снігові маси долають від кількох десятків метрів до 2-3 км зі швидкістю від 1-10 до 80-100 м/с. Об'єми снігу в лавинах в окремих районах становляит від кількох десятків і сотень м3 до 1 млн. і мають величезну руйнівну силу. За даними лавинолога В.Ф. Гриценка найчастіше лавини трапляються в березні (зафіксовано 254) та лютому (104), а найменше в листопаді (5).

. Найбільші карпатські лавини із зафіксованих за останнє століття зійшли в 1968 р. на Свидовці з г. Стіг - 300 тис. м3. У 1988 р. на Боржаві об'єм снігу кількох лавин перевищив 500 тис. м3, а двох - 800 тис. м3. Одна з них знищила ліс площею 16 га. Відстань пробігу лавин сягала 3,5 км.

. Найщедрішою на град в котрий раз відзначилась полонина Пожижевська - 13 градових днів на рік.

. Найбільш грозове місце України - Селятин на Буковині. 45 днів року - грозові. Великий Березний - 43, Рахів - 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. В 1948 р. вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 год (!).

. Рекорд швидкості росту серед рослин належить навіть не бамбуку, а представнику грибів - веселці смердючій, яка зустрічається в карпатських лісах. За 1 хв шапка піднімається на 5 мм - вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук.

. Найплодовитішим грибом по кількості насіння є порхавка гігантська (дощовик), яка містить до 7·1012 спор (сім трильйонів).

. Найдавніше дерево в карпатських лісах - ялина (смерека). Її походження пов'язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості. В Україні відомо два дикорослих види ялин - звичайна та гірська.

. Найдовговічніше дерево в Україні - тис ягідний. Вік цього релікта може досягати 4 тис. років. У минулому він був поширений по всій лісовій зоні Європи, але повсюдно знищений через дуже цінну деревину -недарма його називають "королівським" або "негній-деревом". Найбільший осередок тису - Княждвірський резерват в околицях Коломиї Івано-Франківської області площею 206 га. До рекордсменів-довгожителів належить також кедр європейський - до 3 тис. років.

Йеті в Карпатах

Розмови про снігову людину точаться вже не одне десятиліття. В Україні, як і в цілому Радянському Союзі, ця тема була закритою і тільки інколи в телевізійних новинах можна було почути коротеньке повідомлення про снігову людину, яку бачили в тій чи іншій зарубіжній державі. І знову довге мовчання преси, хоча за кордоном в цей час виходили про снігову людину великі публікації, ба, навіть книги. В монголо-тібетському медичному атласі надибуємо зображення дикого чоловіка, на рисунках давньої історичної та географічної літератури бачимо також відображення загадкових людей. Одна з історій розповідає, що доктор Джеймс Хардкастль, захворівши, вирішив змінити клімат і поїхав на далеку ферму. Там він потрапив у світ карстових проваль, печер, в яких колись добували граніт. Якось він стояв біля входу в ущелину, коли місцевий житель Армітедж підійшов до нього і з пересторогою запитав: «Докторе! Ви не боїтесь?». «Чого ж тут боятись?» - відповів здивований Джеймс. «Чудовиська, яке живе тут, у печері…» - почув у відповідь.

Подібну історію зафіксовано й у нас в Україні. В 1986 році Варвара Кузьмівна Зозуля, якій виповнилося 80 років, йшла в Криму на Карадаг в напрямку мису Мальчин. Дійшла до узвозу над скелею. Скеля ця стояла біля самого гостинця, в декількох метрах від моря. Там воно (чудовисько) і спало. Варвара Кузьмівна сприйняла потаємну істоту за купу хмизу і мало на неї не стала. Потвора прокинулася і підняла голову. Жінка відступала, відмахуючись мотузкою. А як стала на нього махати, воно почало розмотуватись, ніби клубок. Скільки там метрів було - не могла визначити. Цей факт жінка зберігала багато літ в таємниці, аби хтось не знищив таємну істоту.

Збіжну історію зафіксовано 1994 року в селі Космач на Гуцульщині. На присілку Медвежому в урочищі Томчуччино ішов молодий чоловік Василь, який повертався з гостини. Зближалась друга година ночі. Зоряне небо та рогатий місяць настільки світили, що було видко, як удень. Коли чоловік наблизився з поля в лісок, вмить довкола потемніло. Та гуцул ішов далі, хоч стало йому моторошно, бо пригадав, як старі люди розповідали, що саме в тому місці «малпа» переходить. Враз почув за собою кроки. Озирнутись не мав сміливості, але не впадав у розпач, бо сам займався дзюдо і мав надію дати нападникові відсіч. Вважав, що це хтось з місцевих вирішив його налякати.

Василь ішов далі. Примара крокувала за ним. Той пришвидшив ходу. Чудовисько - також. Василь збіг у видолинок, де вже не було смерек, миттєво озирнувся назад і закляк на місці. За ним стояло страховисько, вдвічі вище за людину, з довгою шиєю і маленькою голівкою.

«У мене стало волосся дибки. Я не знав, що маю робити, - згадував чоловік. - Думка була одна: втікати. Я побіг корчами вниз. Перебіг соляне джерело і став добігати до каплички в Медвежому. Забіг до каплички, впав на коліна і почав молитися. Ззаду чувся сильний рев, здавалось, валилось каміння з гір в потоки. Чудовисько вже далі за мною не бігло, певно, воно має свою територію…»

Очевидець, зважаючи на свою професію, побажав, аби не називати його прізвища. Але про монстра, якого бачили в різних місцях Космача, охоче розповідають старожили Зизатчук Микита, 1907р.н., Полагняк Параска, 1915 р.н., Татарчук Микола, 1930 р.н. Кілька років тому зник у лісі парубок, якого й досі не знайшли. Люди подейкують, що його «могла з собов малпа забрати». Про «малпу» в Космачі розповідають Михайло Юсипчук, Богдан Костюк, Микола Кіндрачук і майже всі люди старшого віку.

Можна б подібних цікавих епізодів з різних куточків планети наводити багато. Але тут я хотів би зосередити увагу читачів на старовинних легендах про загадкових драконів та інші чудовиська. Тоді постає закономірне питання: а може, вони не просто наслідок фантазії, як ми думаємо? Чому б не припуститися гіпотези, що в основі такої легенди лежать реальні факти?..

І тут не завадило б вдатися до творів письменників. Якось у Парижі Іван Тургенєв у Поліни Віардо мав зустріч з друзями, серед яких були й Мопассан та Флобер. Розмовляли про природу жахів. Тут Тургенєв розповів присутнім реальний випадок зі свого життя, який трапився з ним в юності в лісах середньої частини Росії. Мопассан відтворив його розповідь в новелі «Жах», називаючи героя в третій особі - він. Або звернемось до Гоголевого «Вія» чи «Лісової пісні» Лесі Українки.

Тут ми доходимо ближче до поставленого завдання: а чи була снігова людина в Карпатах? Можливо, вона в цих горах є тут і досі? Безперечно, як скелі Чорногори, так і Ґрегота та Лисини Космацької буковинського Паміру чи навіть околиці віддалених гуцульських сіл дуже аналогічні тим, в яких уже зафіксовано науковцями проживання таємничого створіння. В гуцульському фольклорі образ потаємної тварини зустрічається надзвичайно часто. Ще на початку 1970-х з Києва на Гуцульщину вирушила велика фольклорна експедиція, яку очолював доктор філологічних наук, професор Олексій Дей. В околицях Космача, а пізніше й інших гуцульських сіл, фольклористи зуміли записати доволі цікаву співанку-хроніку про людей-велетів, великанів. Та найбільше таки на Гуцульщині поширені такі фольклорні образи загадкових тварин на людську подобу як Чугайстер, Малпа, Бісиця, Вовкулак, Лісна…

Аналогічні оповіді про Малпів, Нявок, Бісиць знаходимо й у творах української письменниці Марії Влад. Ось як вона розмірковує у своїй книжці «Стрітеннє»: «Десь-то він є, лісовий чоловік, виділи його. Оброслий шерстю, здоровенний, сильний, спритний до невловимості. Живе у лісах, також певно, самотою…». Або: «Дід Мирін казав, що йшов у полонину. Велика зима впала. Вчув - щось у плаю запищало дуже: «Йой, не їж мене! Не їж мене!». А то лиш кров та шкам. Видко, дикий чоловік з`їв бідолашну. Що ж він, і сам шукаючий людського тепла, так жорстоко карає свою подругу. Може, за те, що вона (мається на увазі Нявка - Д.П.) здобула людської подоби - голова жіноча, ноги як у дитини, гарна. Веселовида… Що вже не обросла з голови до ніг, як він. Що він нічого не має з людським породдям, а вона зводить леґінів…» До цієї теми звертається і Сергій Параджанов у фільмі «Тіні забутих предків» та письменники Степан Пушик і Василь Портяк.

Отже, про існування снігової людини взагалі і в Карпатах зокрема, нема жодного сумніву. Зараз нас вже менше цікавить, яка вона - снігова людина. Чи це наш предок, чи неандерталець? На ці запитання ще дадуть свої відповіді вчені і, я впевнений, що вони доведуть, що люди-велети таки були в Карпатах і, можливо, ще й зараз є, адже недарма старуни в Космачи, Перехресному, Шибеному, Плоскій говорять: «Там небезпечно ходити вночі, бо там Малпа переходит!». То ж цілком вірогідно, що хтось колись таки бачив якусь потаємну тварину, яку ми називаємо делікатно сніговою людиною.

Звичайно, зараз натрапити на слід снігової людини в Карпатах набагато складніше, бо гори вже не ті. Вони стали лисими. За роки незалежності України в Карпатах браконьєри вирубали набагато більше лісів, ніж радянська влада в цьому краї за всі роки окупації. Ніхто з браконьєрів за це не несе жодної відповідальності, мафія господарює в кожному гуцульському селі, залишаючи смерекові, ялинові чи букові пні нашим нащадкам, як знак нашої байдужості й безгосподарності. Звісно, в такій ситуації почуває себе, напевно, доволі незручно і снігова людина, яка з оголених сьогодні Карпат змушена, мабуть, відступати в глухі карпатські праліси.

Вірші

 Знову покликали гори Карпати ...

Знову покликали гори Карпати - Все про чарівність їх будем знати! Синівершини, бистрії ріки, Квітів пахучих цілющії ліки.

Гори - чекайте! Я до вас лину -

Пісня кохання звучить безупину.

Карпати

Палюче сонце, холодні тумани,

Каміння, що звикло лежати віками.

Красиві, стрункі, гуцулки-смереки,

Гніздо на даху, що звили лелеки. Вечірня роса, і вранішні роси,

На полонині - осінні покоси.

Вершина Говерли ховається в хмарі,

Вівці до купи зібрались в отарі.

Дощ і веселка, хлопці й дівчата,

З дерев`яного бруса, батьківська хата.

Альпійська сосна, ожина, чорниці,

Джерельна вода, холодніша од криці.

Гуцульські пісні, і гуляння народні,

Багаті Карпати - на чари природні.

 Сергій Череп <http://www.virsh.com.ua/cherep>

Високі гори, скелі й кручі,

потік бурхливої води,

залишать спогад неминучий,

і знов покличуть нас сюди.

Вдихнувши свіжого повітря,

напившись чистої води,

пішли ми Довбуша стежками,

хоч і втомились від ходи.

Підйом на гору був нелегким,

та ми здолати все ж змогли,

піднявшись, подих захопило,

від велетенської скали.

З вершини скелі нам відкрився,

прекрасний краєвид Карпат,

душа від щастя аж співала,

а серце било як набат.

Не описати все словами,

це мальовничий, дивний край,

в моїх думках він завжди буде,

немов землі небесний край

Я літаю

Гукаю сонечку: - Привіт! -

і обнімаю сині гори.

Переді мною - цілий світ,

Карпат безкрайнії простори.

Я відштовхнуся від землі,

веселці заплету косички,

і, як кораблики малі,

хмаринки гнатиму по річці.

Я тут завжди в полоні мрій,

природи силу відчуваю.

Лунає дзвінко голос мій,

бо я живу, я тут літаю.

Леся Вознюк

КАРПАТИ

Хворобливо-дочасні залисини,

Мов лишай, розповзлися Карпатами:

Чагарник замість лісу над Тисою...

Я ще довго від того не спатиму,

Як смереки прощаються стоячи,

З небесами омріяно-синіми:

Не зійти, не сховатись...

Як боляче!..

Нерозчулити голосіннями.

Бонзи стануть казково-багатими.

Пні-каліки - розкидано схилами:

За красу і величність їх стратили

І зробили потворно-безсилими.

Пальці-корені ранами змучені,

Захищали цю землю, як воїни,

Занімілі, зчорніли над кручами,

Геть порубані - не заспокоєні.

Та не зламано дух лісорубами,

Хай оточують, лізуть навалою,

Четвертують і спалюють грубами,

Продають... І все мало їм, мало їм!..

Хворобливо-дочасні

залисини:

Виють пили злорадно

Карпатами.

Чи затихне цей регіт

над Тисою,

Чи, як шабаш відьомський,

лунатиме?

Олександр Христенко <http://maysterni.com/user.php?id=2945>

Література

Енциклопедія українознавства <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0>. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>. - Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989.

Фомин П. Очерки экономического описания России. X. 1914;

Фещенко-Чопівський І. Природні багатства України. 2 тт. К. 1919;

Фомин П. Украина - экономическая характеристика. X. 1923:

Воблий К. Екон. географія України. X. 1927;

Воблий К. (ред.). Нариси економічної географії Радянської України. 2 тт. К. 1945 - 52;

АН УРСР. Інститут економіки. Нариси розвитку нар. господарства УРСР. К. 1949;

АН СРСР. Библиография по вопросам размещения и районирования промышленности СССР 1901 - 1957. М. 1960 (1958 - 64). М. 1966;

Колдомасов Ю. Экономические связи в народном хозяйстве СССР. М. 1963;

Укрупнені екон. райони УРСР. Довідник. 2. 1965: СОПС при Госплане СССР. Общая методика разработки Генеральной схемы размещения производительных сил СССР на 1971 - 1980 гг. М. 1966;

Вовко Д. Україна в міжнар. екон. зв'язках СРСР. К. 1966;

АН УРСР. Інститут економіки. Розвиток нар. господарства УРСР 1917 - 1967. 2 тт. К. 1967

Корецький Л., Паламарчук М. Географія промисловості УРСР. К. 1967;

Соколов П Военно-экономические вопросы в курсе политэкономии. М. 1968;

Экономические районы СССР. М. 1969:

Гуржій І. Україна в системі всерос. ринку 60 - 90-их pp. XIX ст. К. 1968;I. Industrial Location Policy in the USSR during the Postwar Period. Joint Economic Committee U . S Congress. Economic Performance and the Military Burden in the Soviet Union. Вашингтон 1970I. Location Problems in Soviet Industry before World War II. The Case of the Ukraine. Чепел Гіл 1971;O. A History of Ukrainian Industry. Мюнхен 1971: