Аналіз розвитку Бучацького району
Зміст
Вступ
. Наукові підходи до вивчення просторової організації регіону
. Історія розвитку
. Демографічна ситуація
. Господарство регіону
. Соціальний розвиток регіону
. Прогноз розвитку
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Сьогодні Україна переживає складні часи політичної нестабільності. Але крім цієї проблеми на протязі усієї історії існування незалежної української держави питанням номер один лишається економічний і соціальний розвиток країни.
Україна за адміністративно-територіальним устроєм поділена на 24 області і автономну республіку Крим. Кожна область має певну кількість районних центрів, у склад яких входять міста, села і селища міського типу.
Бучацький район є частиною Тернопільської області, яка рахується слаборозвиненим регіоном, але з високим рівнем економічного потенціалу.
Мета даного комплексного практичного індивідуального завдання - дослідити розвиток Бучацького району; визначити рівень забезпеченості ресурсами ( природними, трудовими ); прогноз подальшого розвитку регіону.
1. Наукові підходи до вивчення просторової організації регіону
1.Системний аналіз - підхід до дослідження будь - якого об'єкту як до системи. Як правило, територіальні господарські системи є складними соціально - економічними і природними утвореннями. Основним предметом дослідження є, так би мовити, тріада - "природа - господарство - населення".
2.Історичний аналіз - вивчення розвитку регіону протягом певного періоду часу. Він має перевагу у регіональних дослідженнях, оскільки, господарство, населення, природа, є інерційними системами. Кардинальні зміни їхнього розвитку можливі тільки протягом тривалого часу.
.Метод техніко - економічних розрахунків - дає змогу кількісно і якісно вимірювати будь - які процеси й об'єкти, бо кожен такий показник є своєрідною одиницею виміру їхніх ознак, характеристик, особливостей.
.Балансовий метод - один із універсальних економічних методів дослідження. Розрізняють два види балансів: матеріальні і грошові. Використовують також міжгалузевий баланс для визначення програми розвитку регіону, оптимізації розміщення господарства в межах регіону.
.Теорія гри - один з найсучасніших методів. Використовується для дослідження так званих конфліктних ситуацій для узгодження інтересів зацікавлених сторін, що є найважливішим для пошуку компромісних варіантів вирішення комплексних регіональних проблем.
.Соціологічні методи використовують у дослідження соціальних аспектів регіональної економіки переважно для аналізу проблем формування регіональних споживчих ринків, зайнятості населення, розвитку соціальної інфраструктури. Основним є метод опитування населення.
.Метод геоінформаційних систем - найновіший комплексний метод аналізу соціально - економічних та інших регіональних проблем. Комп'ютерні технології дають змогу істотно полегшити й поліпшити збір, обробку, оцінювання та прогнозування важливих показників розвитку соціально - економічних регіональних систем та їх картографування[6].
2. Історія розвитку району
Протягом значного часу історії регіон зазнавав постійних змін так як Україна була частиною різних імперій. Він то розширював свої територіальні межі, за рахунок приєднання міст і сіл, то зменшував.
Початки заселення району сягають 40-25 тис. років тому, періоду палеоліту - пізньої старокам'яної доби. На березі р. Стрипа виявлено залишки 2-х ранніх поселень племен трипільської культури та поховання бронзового віку. На території району було давнє слов'янське поселення, яке до середини XIV ст. входило до Галицько-Волинської держави. Наприкінці цього ж століття внаслідок тривалої боротьби між Польщею і Литвою Галичину, в тому числі Бучаччину, захопило Польське королівство (від 1569 р. - Річ Посполита). Під час Хмельниччини загін під командуванням І.Кияшка громив польські підрозділи біля Бучача (тоді Теребовельского повіту Руського воєводства). У 1772 р. після першого поділу Польщі територія нинішнього Бучацького району відійшла до Австрії (від 1867 р. - Австро-Угорщина). У 1810-15 рр. частина Бучаччини на схід від річки Стрипи була під пануванням Росії (входила до складу Тернопільського краю), потім знову прилучена до Австрійської імперії, ввійшла до Станіславського округу (циркулу). В листопаді 1918 р.- липні 1919 р. входила до ЗУНР. Від 15 вересня 1920 р. до 18 вересня 1939 р. перебувала під владою Польщі. Вересень 1939 р. - серпень 1991 р. - в складі УРСР. 7 липня 1941 р. район захопила нацистська Німеччина; окупація тривала до 21 липня 1944 р.
Сучасні кордони району сформувалися у 1940 році. Його площа складає 802 кв. км. Районний центр - м. Бучач. Нараховується 59 сіл і одне селище міського типу ( Золотий Потік ). Розташовуються тут дві залізничні станції: Бучач, Пишківці[3].
Розміщений у межах західноукраїнської лісостепової фізико-географічної зони населених пунктів.
Район лежить у межах Опілля. Поверхня рівнинна, розчленована глибокими долинами річок. Корисні копалини: вапняки (понад 100 родовищ), пісковики, травертин. Найбільші ріки - Дністер, його притоки Стрипа, Бариш і Вільховець. Створено 28 ставків. Переважають чорноземи опідзолені й темно-сірі опідзолені ґрунти. Ліси займають 129,5 тис. га, багато реліктових та рідкісних рослин[3].
Для Бучацького району характерні так звані стінки (круті схили долин, вкриті лісовою та степовою рослинністю), низькорослі ліси (дуб скельний, граб, черешня, степова вишня, кизил, мигдаль степовий та ін.); на степових ділянках є реліктові види рослин (півники угорські, герань криваво-червона та ін.), а також рідкісні види: ковила волосиста, цибуля подільська, ясенець білий, сон-трава тощо.
У районі - Придністровський ландшафтний заказник та 13 памяток природи місцевого значення. Ландшафтом та природною красою край прирівнюють до Швейцарії[2].
. Демографічна ситуація
Протягом часу існування регіону його чисельність коливалася внаслідок різних причин ( народжуваності - смертності, природних катаклізмів, міграції населення і так далі ). Найбільший відплив населення спостерігався у ХХ столітті. Причиною таких подій було дві світові війни, яку пережив світ, відсутність економічних і соціальних умов для життя і розвитку населення, тиск і гноблення з боку держав окупантів.
На даний час населення району складає 65 078 чоловік (6-е місце серед районів; дані 2006), у тому числі в міських умовах проживають близько 14 906 осіб, у сільських - 50 172. Чисельність населення є меншим, ніж перед Другою світовою війною, і продовжує зменшуватися[5].
Також за даними 2011 року Бучаччина є лідером із народжуваності у Тернопільській області. У 2011р. в області народилося 11964 дитини, в тому числі в міських поселеннях - 5385 дітей, в сільській місцевості - 6579 дітей. У цілому по області кількість народжених у порівнянні з 2010р. збільшилася на 0,8% (92 дитини), а в розрахунку на 1000 наявного населення з 10,9 до 11,1 особи.
У новонароджених завжди переважає частка чоловічої статі (51% хлопчиків проти 49% дівчаток у 2011р.)
Частка перших дітей у загальному складі народжених за порядком народження в області в 2011р. склала 46,9%, других - 36,8%, третіх - 10,9%, четвертих - 2,9%, пятих - 1,1%.
Із загальної кількості новонароджених в області 92,5% дітей народилося у батьків, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Лише кожна 13 дитина в області народилася в батьків, шлюб яких не був зареєстрований або в одиноких матерів. Це найкращий показник серед регіонів України[4].
За даними Верховної Ради України щільність складає 81140 осіб на один квадратний кілометр.
У Бучацькому районі зареєстровано 106 релігійних громад. Таке велика їх кількість слугує причиною релігійних суперечок між людьми, що часто переростає у насильницьке протистояння. Крім православної і католицької чисельними також рахуються громади свідків Ієгови, Баптисти.
За етнічною ознакою переважають українці. До національних меншин належать поляки, євреї, вірмени. Основна їх частка проживає у містах. Значна частина вірмен проживає у селі Язловець[3].
. Господарство регіону
Промисловість району
Промисловістю району програма з виробництва промислової продукції за 2013 рік виконана на 100,6 % і її обсяги становлять 188331,9 тис.грн. Забезпечили виконання програмних завдань 2013 року 6 підприємств району: ТзОВ «Бучачхлібпром» -100,4%; ТзОВ «Сирзавод» - 102,5%; ПрАТ «Галіція Дистилері» -131,3%; Кооператив «Іскра» -104,4%; ЗАТ "Астрон" - 148,5%.
Цими підприємствами понад завдання вироблено продукції на 1093,2 тис.грн[1].
У районі розвинуті харчова промисловість та виробництво будматеріалів. Діють 11 промислових підприємств, найбільші з яких: механічний завод ЗАТ Астрон, ливарно-механічний Квант, цукровий, хлібопекарний, сироробний та мальтозний заводи, комбінат хлібопродуктів, фабрика Берізка; 45 сільськогосподарських підприємств та 74 фермерські господарства.
Найбільші підприємства: Бучацький цукровий і сироробний заводи, комбінати - хлібний та хлібопродуктів, виробниче обєднання металовиробів, усього - 11[2].
Сільське господарство
В сільськогосподарській галузі району валова продукція всіх категорій господарств становить 484,9 млн.грн. Програмне завдання по виробництву валової продукції сільського господарства виконано на 102,5 % і відповідно до минулого року становить 102,8 %. Збільшення виробництва валової продукції в 2013 році по всіх категоріях господарств відбулося в звязку з тим, що по господарствах населення валова продукція збільшилась на 22240,0 тис.грн, що становить 109,3 % до минулого року. У 2013 році всіма категоріями господарств із площі 24210 га зібрано зернових та зернобобових культур 116099 тонн, при урожайності 48,0ц/га, в тому числі сільськогосподарськими підприємствами 95517 тонн. Середня урожайність зернових в сільськогосподарських підприємствах становить 50,3ц/га. Завдання по виробництву сільськогосподарських культур всіма категоріями господарства виконано в таких обсягах:
. зерно - 116099 тонн (105,5 %) 2. цукрові буряки - 36284 тонн (117,1 %) 3. картопля -77665 тонн (98,2%) 4. овочі - 13254 тонн (95,7 %)
За користування земельними частками (паями) нараховано орендної плати 13543 тис.грн., фактично виплачено 15636 тис.грн. або 115 %. Під урожай 2014 року всіма категоріями господарств засіяно 12636 га озимих на зерно, а це на 636 га більше до прогнозу. Озимого ріпаку посіяно 4411 га тобто 147,0 %. З них сільськогосподарськими підприємствами засіяно 10939 га озимих зернових, що на 939 га більше від прогнозу. Озимий ріпак посіяно на площі 4361 га, тобто на 1361 га більше прогнозу. У сільськогосподарських підприємствах спостерігається ріст поголівя ВРХ - 6281 голів ВРХ в т.ч. 1843 голови корів, що відповідно становить 109,5 % та 122,9 %. Станом на 01.01.2014 року утримується 3489 голів свиней, що становить 92,4% до минулого року. За звітний період значно збільшено виробництво молока, його вироблено 11326 тонн (+ 2848 тонн) або 133,6 % росту до минулого року. Надій молока на корову за 2013 рік становить 6659 кг (+507 кг) або 108,2 % росту до минулого року. Реалізовано мяса в минулому році 1356 тонн (+328 тонн) або 131,9 % росту до минулого року[1].
Мале підприємництво
Особлива увага приділяється розвитку малого та середнього бізнесу. Ведеться системна роботи щодо забезпечення створення сприятливих умов для започаткування та ведення власної справи. Так, у районі здійснюють господарську діяльність 117 підприємств малого бізнесу (90,0 % програми) та 1935 фізичних осіб - підприємців (100,3 %). За 2013 рік до бюджетів усіх рівнів від діяльності цих субєктів надійшло 14,7 млн.грн., що становить 102,4 % до річного програмного завдання, та у порівняні з відповідним періодом минулого року 108,5 %. В тому числі від діяльності юридичних осіб - 6,0 млн.грн. та фізичних -осіб підприємців - 8,7 млн. грн. Частка надходжень від субєктів малого підприємництва в загальних бюджетних надходженнях становить 28,1%.
В малому підприємництві протягом 2013 року створено 600 робочих місць, що становить 48,9 % до загальної кількості створених робочих місць в районі. В тому числі зареєстровано фізичних-осіб підприємців - 137, зареєстровано трудових договорів у фізичних -особах підприємцях - 463 . У сфері малого бізнесу здійснюють діяльність 30 фермерських господарств, що становить 76,9 % до програми та у відповідності з минулим роком їх кількість зменшилась на 8 одиниць. Фермерським господарствами обробляється 4805 га сільськогосподарських угідь у порівняні до відповідного періоду минулого року - 104,3 %[1].
Інвестиційна діяльність
Згідно розрахункових даних протягом 2013 року в економіку району спрямовано 60,0 млн.грн. капітальних інвестицій. Обсяг капітальних інвестицій на душу населення становить 937,5 грн. Найбільше внутрішніх інвестицій спрямовано в сільське господарство, зокрема в молочні комплекси ТОВ «Бучачагрохлібпром» - 31,0 млн.грн. В 2013 році Бучацький район взяв участь в VIIІ Міжнародному інвестиційному форумі, який відбувся в м.Тернополі, ТРЦ «Подоляни».Учасники форуму були задіяні в пленарному засіданні, прес-конференції, огляді стендових експозицій області, галузей, районів, м.Тернопіль; виставці товарів промислових підприємств та підприємств агропромислового комплексу регіону, інноваційно-інвестиційної продукції та нагородженні в номінації «100 кращих товарів року». В рамках Форуму нагороджено переможців конкурсу «Кращий інвестор року - 2012». Серед переможців відзначено роботу Бучацького фермерського господарства "ГАДЗ".
Зовнішньоторговельний оборот району за 2013 рік, згідно даних підприємств, становить за 2013 рік 10,8 млн.дол.США, в тому числі: експорт - 5,5 млн.дол.США, імпорт - 5,3 млн.дол.США. Програмне завдання по обсягах імпорту виконано на 45,6 %, а по експорту перевиконано в 6,3 раза. Важливим позитивом є значний ріст експорту продукції у 6,7 раза у порівняні до минулого року. Експортували товари в поточному році: ТОВ «Бучачагрохлібпром», Бучацьке лісове господарство, а найбільшими імпортерами були ПРАТ «Галіція дистилері», ФГ «Гадз».
Бучацький район продовжує участь в проектах ЄС /ПРООН «Місцевий розвиток , орієнтований на громаду -ІІ», а саме від громадської організації «Відродження -2012» впроваджується проект «Інноваційні енергоефективні заходи вуличного освітлення в с. Зубрець. Модернізація вуличного освітлення з використанням ВДЕ(енергія сонця). Загальна вартість проекту становить 237,6 тис. грн. Співфінансування; кошти проекту ЄС/ПРООН 162,7 тис. грн., кошти місцевого бюджету - 61,0 тис. грн., кошти громади -13,9тис.грн[1].
Будівництво
Власними силами підрядних будівельних організацій у 2013 році виконано будівельно-монтажних та ремонтних робіт на 6820,0 тис.грн.
ТзОВ «Рембуддільниця» з початку року виконано будівельно-ремонтних робіт на 3547,0 тис.грн., ТзОВ «Ястрем» - на 1264,0 тис.грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяги виконаних робіт по ТзОВ «Рембуддільниці» зменшилися на 17,3%, по ТзОВ «Ястрем» на 9,7%.
Відповідно до Постанови КМУ від 6 лютого 2012 року № 106 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» у 2013 році освоєно 975,0 тис.грн. державних коштів на капітальний ремонт обєктів соціально-культурної сфери району а саме: капітальний ремонт шатрового даху будівлі ЦКРЛ та дитячого садка с. Жнибороди, капітальні ремонти районного комунального Будинку культури, дитячого садка с. Зелена та ЗОШ І-ІІ ступенів в с. Старі Петликівці.
Філією «Бучацький райавтодор» на ремонт та утримання доріг місцевого і державного значення направлено 8747,1тис.грн. На дороги місцевого значення направлено 3931,8 тис.грн., та дороги державного значення 4815,3 тис.грн. Проти минулорічного рівня фінансування на утримання доріг місцевого і державного значення збільшилось на 5,2%.
Міжрайонним управлінням водного господарства виконано різних робіт на суму 1103 тис.грн. проти відповідного рівня минулого року обсяг виконаних робіт збільшився на 269,0 тис.грн. (32,2%).
За 2013 рік здано в експлуатацію 23 житлових будинки індивідуальних забудовників та 24 квартири загальною площею 4470 м.кв. на загальну суму 12,5 млн.грн. Програмне завдання перевиконано в 2,1 рази.
За 2013 рік валові доходи по Бучацькому ККП склали 3907,0 тис.грн., а це на 4,5 % більше проти минулорічного рівня. За рахунок додаткових надходжень Бучацьким ККП проведено та замінено освітлення вулиць на суму 67,6 тис.грн., ліквідація стихійних смітників на суму 33,5 тис.грн. , реконструкція турнікету становить 16,7 тис.грн., реконструкція та будівництво тротуарної доріжки - 281,3тис.грн., прогортання та посипання доріг м.Бучача становить 36,9 тис.грн[1].
Торгівля і побутове обслуговування
На споживчому ринку району в 2013 році здійснює діяльність 426 магазинів з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, 57 закладів ресторанного господарства та 3 ринки з продажу продовольчих і непродовольчих товарів. Із загальної кількості загальнодоступної торговельної мережі, фізичним особам-підприємцям належать 97% магазинів та 96% закладів ресторанного господарства.
Показник забезпеченості торговельною площею в районі складає 311 кв.м на 1000 чоловік населення, що на 64 кв.м перевищує норматив забезпеченості, розроблений та затверджений наказом Міністерства економіки України від 02.09.2008 року №409 «Про затвердження Нормативів забезпеченості населення торговельною площею у магазинах та Порядку застосування нормативів забезпеченості населення торговельною площею у магазинах» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.10.2008 року за №1017/15708).
Обсяг роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб), які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за 2013 рік склав 97,4 млн.грн., що до минулого року складає - 108,8%, темп росту в порівняльних цінах становить-106,9%. Середньомісячний роздрібний товарооборот на одну особу населення в районі складає 126,9 грн. при середньообласному 172,4 грн. Бучацький район займає 8 -ме місце в області. Підприємствами споживчої кооперації району програмне завдання за 2013 рік по роздрібному товарообороту в сфері торгівлі та ресторанного господарства виконано на 84,6 % і становить 8,6 млн.грн. або 93,3% до минулого року. Торгова мережа РайСТ складається з 17 підприємств з них 10 маркетів. Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг роздрібного товарообороту РайСТ в діючих цінах зменшився на 6,7%.
Обсяг реалізованих послуг за 12 місяців 2013 року склав 21,7 млн.грн, відповідно до минулого року обсяг платних послуг становить 106,3%, темп росту в порівняльних цінах склав 103,4%. Середньомісячний обсяг реалізованих послуг на одну особу населення становить 28,2грн. при середньообласному 68,1 грн[1].
Транспорт
Підприємствами вантажного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за січень-грудень 2013р. перевезено 11,3 тис. т вантажів, що на 17,4% більше, ніж за січень-грудень 2012р. Виконано вантажооборот у обсязі 3222,9 тис. ткм.
Послугами пасажирського транспорту (з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за січень-грудень 2013р. скористалися 3313,2 тис. пасажирів, що на 13,6% більше, ніж за січень-грудень 2012р.
ВАТ АТП-16139 з початку року отримано доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в сумі 4416 тис.грн. Порівняно з 2012 роком обсяг валових доходів по підприємству збільшився на 463 тис.грн. ( або на 11,7%). Підприємство отримало 872,1 тис.грн субвенцій на перевезення пільгових категорій громадян, а це в порівнянні з минулим роком на 110,4 тис.грн. більше. Підприємством ВАТ АТП-16139 придбано два нові автобуси. Окрім того у 2013 році підприємством отримано 35,0тис.грн. збитків[1].
. Соціальний розвиток
На даний час у районі діють 59 ЗОШ, художня і музична школи, ПТУ, Бучацький агроколедж, Бучацький інститут менеджменту і аудиту, відділення 7-и банків, 53 дитсадки, 2 Будинки школяра, станція юних техніків, 54 бібліотеки, 57 клубних установ. У с. Скоморохи - державна туристична база «Лісова», в Бучачі - стадіон «Колос», на якому виступає однойменний футбольний клуб (має свою спортивну школу)[3].
Населення району обслуговує 164 лікарі, 523 осіб середнього медперсоналу, кількість лікарняних ліжок - 363, працює протитуберкульозний санаторій.
Бучаччани - активні учасники аматорських колективів, 133 з них мають звання народних, два - зразкових. Тут працює пять аматорських народних театри: театр юного глядача, Муза, Бучацький аматорський народний театр, театри сіл Трибухівці та Жизномир.
Славиться аматорська народна хорова кахори районного будинку культури, с. Соколів, лемківський нарпела, аматорські одний ансамбль с. Підзамочок[2].
У районі чимало памяток архітектури XIV-XVIII ст. :
·замок (кін. XIV-XVI ст.), церква в урочищі Монастирок (XVI ст.), Церква Святого Миколая (XVII ст.), ратуша (1751 р.), василіанський монастир Воздвиження Чесного Хреста, Церква Святої Покрови й інші - у Бучачі та його околицях
·костел (XVI ст.), замок (1600 p.) - у с. Підзамочок
·палац Миколи Василя Потоцького (XVIII ст., потребує реставрації), замок і в'їзна вежа (XVII ст.), костел (1634 р.), садиба Скварчинських-Ґнєвошів (1848 р.), церква Пресвятої Трійці та дзвіниця (1897 р.), каплиця (XIX ст.) - у смт Золотий Потік
·парк, Костел Успіння (1590 р.), церква (1551 р.), палац Понятовських, гробниця c.Марцеліни Даровської (XVI-XVIII ст.) - у с. Язловець
·дзвіниця (XVIII ст.) - у с. Білявинці та ін.
Таблица 1 Дерев'яні церкви
СелоНазва церквиРік побудовиВерб'ятинЧудо Михаїла1889ГубинУсікновення голови Іоанна Предтечі1849Космиринсв. Архистратига Михаїла1886ПомірціПресвятої Трійці1898СокілецьПокрови Божої Матері1635: збудували монахиТрибухівціБлаговіщення Пресвятої БогородиціXVI-XVII ст.ЦвітоваВведення в Храм Пресвятої Богородиці1888
Археологічні пам'ятки
Стоянка в с. Миколаївка (30-12 тис. р. до н. е.), могильник у с. Жнибороди (9-13 ст.), городище в с. Стінка (9-13 ст.), ранньохристиянські печерні храми біля сіл Стінка і Рукомиш. У районі - Придністровський ландшафтний заказник, багато пам'яток природи місцевого значення: Переволоцькі джерела з водоспадами, Переволоцькі травертинові скелі (с. Переволока); Рукомиські скелі (с. Рукомиш); регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон», до якого належать природ. пам'ятки печера «Жолоби» (с. Миколаївка), «Скелі семи джерел» (с. Скоморохи), «Рівна скеля» (с. Миколаївка), «Каскад русилівських водоспадів» (с. Русилів), «Вадівська бучина» (с. Стінка); «Берем'янська наскельно-степова ділянка» (с. Берем'яни); «Монастирська скеля», «Сокілецькі водоспади», «Сокілецька колонія чапель» (с. Сокілець).
Музеї
Районний історико-краєзнавчий, музей-меморіал імені В. Стуса, історії агроколеджу та СПТУ-26, туристично-краєзнавчі у школах с. Сновидів і смт Золотий Потік, а також меморіальні кімнати С. Крушельницької в с. Білявинці та Мар'яна Крушельницького в с. Пилява[3].
. Прогноз розвитку
На сьогодні Бучацький район, як і багато інших територій України стикається із різними проблемами господарювання: зупинення виробництва, вирубування лісів, бідність населення, спустошення сіл через виїзд молоді на заробітки. Але даний район має високий економічний потенціал для розвитку і вдосконалення.
Шляхи покращення розвитку району:
1.У даному регіоні слід звернути увагу на історико - культурні пам'ятки. Бучаччина багата на культурні надбання різних історичних періодів. Відповідно розвиток туризму призведе до створення нових робочих місць, збільшення доходу району. Потік туристів буде спостерігатися не тільки із України, а й з Польщі, Угорщини, так як на даній території є історичні надбання і даних держав.
2.Потрібно створювати школи, садки у селах де вони відсутні для покращення умов життя сімей із дітьми, та зменшення відтоку населення із регіону.
.Потрібно вкладати більші інвестиції у розвиток сільського господарства. Сільське господарство даної місцевості спеціалізується на вирощуванні зернових , технічних культур, тваринництві. Потрібно давати більші можливості для розвитку фермерського господарства, так як його чисельність щорічно зменшується.
.Вкладати кошти у розвиток новітніх технологій сільськогосподарського і промислового призначення.
.Створювати сприятливі умови для розвитку малого бізнесу, так як він забезпечує створення великої кількості робочих місць. Зменшувати економічний тиск і послаблювати бар'єри для підприємницької діяльності.
.Розвиток традиційної промисловості регіону за рахунок залучення інвестицій, співпраці з іншими районами області.
.Покращення транспортно - комунікаційних систем. Через Бучацький район проходить відносно великий кілометраж шляхів загальнодержавного значення. Відповідно, удосконалення їх збільшить число перевезень, як людей так і різних засобів, матеріалів.
.Створення робочих місць для людей, які недавно здобули вищу освіту. Молодь вважається рушійною силою розвитку. Створення робочих місць для молодих спеціалістів і фахівців сприятиме розвитку, модернізації усього господарства району.
.Очищення лісів, річок задля відновлення флори і фауни регіону, а також покращення загального стану екології.
бізнес інвестиційний торгівля соціальний
Висновки
Даний регіон входить до Тернопільської області і є частиною Подільського економічного району. Найбільші підприємства: Бучацький цукровий і сироробний заводи, комбінати - хлібний та хлібопродуктів, виробниче обєднання металовиробів. Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових , технічних культур, тваринництві.
За показниками розвитку район займає 8 місце у Тернопільській області. В той же момент, за підсумками 20013 року спостерігається перевиконання плану в усіх галузях господарювання, що сприятливо впливає на розвиток регіону, його економічну могутність і демонструє високий потенціал для розвитку.
Потрібно продовжувати модернізацію цукрової промисловості, яка сформувалася за часів СРСР і розвивати нові види господарювання такі як туризм.
Список використаної літератури
1.Бучацька РДА
2.Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
.Бучацький район / автори Вікіпедії/Вікіпедія: вільна енциклопедія
.Бучацький район лідер з народжуваності
.Бучачский район / автори Вікіпедії//Вікіпедія: вільна енциклопедія
.Регіональна економіка / за ред. Є.П. Качана. - Т. : ТНЕУ, 2009. - 664 с.