Земельний кадастр
Вступ
Державний земельний кадастр призначений для
забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ,
організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний,
господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального
використання та охорони pемель, регулювання земельних відносин, землеустрою,
обґрунтування розмірів плати за землю.
Державний земельний кадастр включає дані
реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду
землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування
територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Державний земельний кадастр ведеться за єдиною
для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних
Держкомземом.
Ведення державного земельного кадастру
забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт,
ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та
інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права
користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості
земель, бонітуванням ґрунтів, зонуванням територій населених пунктів та
економічною оцінкою земель. Оперативність і точність даних земельного кадастру
забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів
дистанційного зондування земної поверхні.
До земельно-кадастрової документації належать
кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та
інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних
утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому
числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній
і приватній власності, їх кількість, якість, народно-господарську цінність та
продуктивність по власниках землі і землекористувачах
Земельно-кадастрова документація включає книги
реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю,
право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування
землею, в тому числі на умовах оренди. Земельно-кадастрова документація
ведеться згідно з інструкцією ведення державного земельного кадастру,
затверджуваною Держкомземом.
Облік кількості земель ведеться по власниках
землі і землекористувачах, у тому числі орендарях. При обліку кількості земель
виділяються:
§ землі в межах населених
пунктів;
§ землі за межами населених
пунктів;
§ землі за категоріями;
§ землі за формами
власності;
§ зрошувані і осушені
землі;
§ землі, що надані в
тимчасове користування, в тому числі на
§ умовах оренди;
§ землі, що
оподатковуються, та землі, що не оподатковуються.
Облік земель за якістю проводиться за всіма
категоріями земель і містить:
§ класифікацію всіх земель
сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних
земель;
§ характеристику земель за
товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин,
механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю,
засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю,
забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і
техногенним, включаючи радіонуклідне;
§ характеристику
культуртехнічного стану природних кормових угідь;
§ лісотипологічну
характеристику лісових угідь;
§ класифікацію земель
населених пунктів, що проводиться за функціональним призначенням згідно з
містобудівною документацією населених пунктів;
§ характеристику земель
населених пунктів за інженерно - геологічними умовами, рівнем забезпеченості
соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою,
об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Бонітування ґрунтів проводиться на основі даних
про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на
врожай сільськогосподарських культур.
Економічна та грошова оцінка
сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, купністю затрат і
диференціальним доходом.
Економічна оцінка земель населених пунктів
проводиться у розмірі зон економічної оцінки їх територій з урахуванням
місцеположення ділянок відносно центрів громадського обслуговування,
магістральних, інженерно-транспортних мереж, а також архітектурно-ландшафтного
та історико-культурного значення територій, їх функціонального призначення.
Економічна та грошова оцінка земель лісового
фонду проводиться на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних,
кліматорегулюючих, захисних та інших корисних природних властивостей лісів, а
також їх лісосировинного значення.
Економічна та грошова оцінка земель водного фонду
проводиться за їх місцеположенням, якісним складом і кількістю води водного
об'єкта, його екологічним значенням, а також соціально-економічними умовами
використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їх
продуктивність.
1. Загальні відомості про земельну ділянку
урожайність земельний кадастр
Земельна ділянка - це частина земної
поверхні з визначеними межами, певним положенням у просторі.
Параметри земельної ділянки:
§ геометричні (фізичні);
§ ідентифікація у просторі;
§ правовий характер
використання.
Земля - матеріальна основа добробуту, яка
виконує такі функції:
§ як головний засіб
виробництва в сільському та лісовому господарствах;
§ як просторовий базис для
розміщення виробничих сил і розселення людей;
§ є основою для відновлення
трудових, матеріально-технічних і природ-них властивостей.
Найменшою частиною земельного кадастру є окрема
земельна ділянка, яка розглядається не тільки як об’єкт користування, а в першу
чергу як об’єкт права власності. Земельний кадастр дає всі відомості про
земельну ділянку.
У процесі здійснення земельного кадастру
проводиться процедура визнання факту виникнення або припинення права
користування земельною ділянкою, збираються і системетизуються відомості про
місце розташування земельних ділянок, їх оцінку.
На показники внутрігосподарської оцінки земель
впливає цілий ряд просторових та інших характеристик, які мають індивідуальні
значення для кожної робочої ділянки і не могли бути враховані при
міжгосподарській оцінці земель. Умовно їх мложна розділити на чотири групи,
виходячи із методики їх отримання:
§ технологічні коефіцієнти;
§ питомий опір ґрунту;
§ віддаленість від
виробничого центру;
§ зміна врожайності.
Всі ці показники враховані в агровиробничих
групах, проте кожна робоча ділянка має свої особливості, які необхідно
відобразити через відповідний коефіцієнт, який розраховується як відношення
конкретного значення по земельно-оціночному району.
Найскладнішим є розрахунок технологічного
коефіцієнта. Він включає в себе врахування:
§ довжини гону;
§ зрізаності перешкодами;
§ складності конфігурації;
§ кам’янистості;
§ кута схилу робочої
ділянки;
§ висоту над рівнем моря.
Кожний з цих показників визначається відповідним
коефіцієнтом, добуток яких дає величину загального технологічного коефіцієнту.
Довжина робочого гону ділянок правильної
конфігурації (Lроб) визначається графічним способом, а для ділянок
складної конфігурації вираховується за формулою:
, де
Р - площа робочої ділянки, м2
Вум - умовна ширина ділянки, м
Умовна ширина ділянки для напівскладної конфігурації
визначається за формулою:
, де
Н - найбільша висота фігури ділянки, яка перпендикулярна
напрямку обробітку, мі d - довжини скошених сторін на яких проходить розворот
агрегатів, м
Для визначення коефіцієнту, який враховує довжину робочого
гону, використовують дані з таблиці 1.
Коефіцієнти за довжину гону робочих ділянок
|
Довжина
гону, м
|
Клас
довжини гону
|
Коефіцієнт
|
|
|
Середнє
значення
|
Діапазон
змін
|
|
600-1000
|
2
|
1,03
|
1,018-1,058
|
Дана робоча ділянка не однорідна за своїм складом. На ній
присутні яри та яри засаджені лісом. Ці перешкоди заважають проведеню робіт на
робочій ділянці і відповідно впливають на її оцінку. Тому наявність необхідно
відобразити. Ступінь зрізаності перешкодами (Сзр) виражається в
процентах і визначається за формулою:
, де
Р - загальна площа робочої ділянки, включаючи площу,
зайняту перешкодами;
Рпр - сумарна площа, яка зайнята перешкодами, га
Конфігурація робочої ділянки має істотний вплив на характер
технологічних умов виконання сільськогосподарських робіт. За складністю
конфігурації робочі ділянки поділяються на п’ять груп.
Дана ділянка відноситься до четвертої групи. Ця ділянка
випукло-ввігнутої форми, для неї середнє значення відношень найбільших розмірів
до найменших за довжиною і шириною знаходяться в межах 1,1-1,8. для такої
ділянки характерне співвідношення:
Коефіцієнт за зрізаність перешкодами
|
Середня
площа перешкоди, м2
|
Зрізаність
перешкодами, %
|
|
12,5-17,5
|
|
більше
120
|
5 1,20
|
Коефіцієнт за складність конфігурації робочої
ділянки ріллі
|
Група
складності
|
Довжина
гону
|
Коефіцієнт
|
|
|
Середнє
значення
|
Довжина
гону
|
|
4а
|
більше
400
|
1,07
|
1,066-1,085
|
Коефіцієнт за кам’янистість ґрунту робочих
ділянок ріллі
|
Каменів
0-25 м
|
Клас
кам’янистості
|
Коефіцієнт
|
|
|
Середнє
значення
|
Діапазон
змін
|
|
менше 1
|
1
|
1,000
|
менше
1,012
|
Врахування рельєфу при проведені
внутрігосподарської оцінки проводиться через визначення робочого ухилу ділянки
(і), вираженому у%:
, де
- сума перевищень між кінцями двох паралельних сторін поля, в
напрямку яких проводиться основні польові роботи, м
- сума довжини паралельних сторін по напрямку обробітку поля
і≈1º
Коефіцієнти за крутизну схилу
|
Схил, º
|
Клас
схилу
|
Коефіцієнт
|
|
|
Середнє
значення
|
Діапазон
змін
|
|
1-3
|
2
|
1,02
|
1,010-1,034
|
Висота над рівнем моря також має вплив на якість
земель і виражається коефіцієнтом
Коефіцієнти за висоту над рівнем моря
|
Висота
над рівнем моря
|
Клас
висоти
|
Коефіцієнт
|
|
|
Середнє
значення
|
Діапазон
змін
|
|
менше
500
|
1
|
1,000
|
менше
1,020
|
На основі всієї сукупності показників
технологічних характеристик визначається загальний технологічний коефіцієнт (КТ):
- коефіцієнт за довжину гону;
- коефіцієнт за зрізаність перешкодами;
- коефіцієнт за складність конфігурації;
- коефіцієнт за кам’янистість;
- коефіцієнт за крутизну схилу;
- коефіцієнт за висоту над рівнем моря.
2. Просторове документування земельної ділянки
2.1 Кадастрове зонування, як первинна
територіально-ідентифікаційна складова кадастрового вивчення земельних об’єктів
Згідно з Земельним кодексом України однією зі
складових частин державного земельного кадастру є кадастрове зонування.
Кадастрове зонування передбачає встановлення:
§ місця розташування
обмежень щодо використання земель;
§ меж кадастрових зон та
кварталів;
§ меж оцінюваних районів та
зон;
§ кадастрових номерів
(території адміністративно-територіальної одиниці).
Власність на землю піддається різнобічним
обмеженням внаслідок поширення права захисту довкілля на земельне право. Право
в інтересах суспільства захищає природу і багатство видів, але водночас обмежує
права розпорядження й користування приватною власністю на землю.
Необхідність ефективної обробки матеріалів та
управління інформацією, підтримки зв'язку між земельним та іншими галузевими
кадастрами, інформаційними системами вимагає створення єдиної системи
кадастрової нумерації земельних ділянок.
Кадастровий номер надається земельній ділянці в
процесі її кадастрового обліку і зберігається на весь час існування земельної
ділянки.
Кадастровий номер земельної ділянки - це
унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці
з метою її ідентифікації і залишається незмінним упродовж усього часу фізичного
та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.
Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при
використанні кадастрових номерів земельних ділянок у структурі кадастрового
номера земельної ділянки використовується код об'єктів
адміністративно-територіального устрою України - КОАТУУ, запроваджений в 1997
році Держстандартом України.
На території України для всіх без винятку
об'єктів адміністративно-територіального устрою земельним ділянкам присвоюється
кадастровий номер, який має чотири рівні ієрархії:
Система забезпечує унікальність кадастрового
номера кожної земельної ділянки протягом всього періоду ії існування, підтримує
механізм обігу земельних ділянок, вона зручна та гнучка з точки зору процедур
комп'ютерної реалізації, а також несе в собі додаткойу інформацію щодо географічного
місцезнаходження земельної ділянки в межах адміністративно-територіальноrо
устрою.
Кадастровий номер земельної ділянки складається з
чотирьох частин і має вигляд:
КОАТУУ: НКЗ: НКК: НЗД
КОАТУУ - код об’єкту
адміністративно-територіального устрою України;
НКЗ - номер кадастрової зони;
НКК - номер кадастрового кварталу в межах
кадастрової зони;
НЗД - номер земельної ділянки в межах
кадастрового кварталу.
Код об'єктів адміністративно-територіального
устрою України (областей, адміністративних районів, міст обласного
підпорядкування, сільських (селищних) рад, міст районного
Код об’єкту адміністративно-територіального
устрою України є першою частиною кадастрового номера земельної ділянки і
складається з десяти цифр. Він включає:
§ двозначний код областей;
§ тризначний код
адміністративних районів і міст обласного підпорядкування;
§ тризначний код сільської
ради, міст районного підпорядкування або підпорядкованих міськраді;
§ двозначнийкод сільських
населених пунктів.
Друга частина кадастрового номера вказує на номер
кадастрової зони (НКЗ) у межах території, визначеної КОА ТУУ.
Кадастрова зона - це сукупність
(об'єднання) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на
території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у
населених пунктах. Номер кадастрової зони складається з двох чисел. Отже
найбільша кількість кадастрових зон в межах земель населених пунктів чи земель
сільської (селищної) ради становить 99.
Третя частина кадастрового номера - номер
кадастрового кварталу (НКК) у межах кадастрової зони - складається з трьох
цифр. Кадастровий квартал - це компактне об'єднання земельних ділянок у
населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами.
Найбільший номер кадастрового кварталу становить 999.
При встановленні меж кадастрових кварталів у
населених пунктах може бути використана структуризація території населеного
пункту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінки земель.
За межами населеного пункту таке територіальне об'єднання,
як кадастровий квартал, не виділяється, хоч, на думку науковців, може виникнути
потреба виділити, наприклад, сівозмінний масив чи групу полів або ж
підприємства іншого профілю на землях сільськогосподарського призначення, але
сама назва «квартал» у даному випадку не дуже підходить.
В якості меж кварталів можуть використовуватись
по осьовій лінії дороги, лінії тротуарів, межі землеволодіння, червоні лінії.
Четверта частина кадастрового номера складається
з чотирьох чисел і вказує на номер земельної ділянки (НЗД) у межах кадастрового
кварталу (зони).
Визначення кадастрового номеру земельної ділянки
Кадастровий номер земельної ділянки - це
унікальний, який не повторюється на всій території України, номер. Він
присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час
її існування. Максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового
кварталу (зони) може становити 9999.
Максимальна кількість земельних ділянок, яким
може бути присвоєний кадастровий номер за запропонованою структурою у межах
коду об;єктів адміністративно-територіального устрою України, становить 99:
999: 9999.
Для міст Києва, Севастополя та міст обласного
значення звичайно виділяються кадастрові зони, кадастрові квартали, для міст
районного підпорядкування - лише кадастрові квартали. На території сільських та
селищних рад населені пункти звичайно не поділяються на зони чи квартали, а за
межами населених пунктів можуть виділятись кадастрові зони.
Якщо земельна ділянка розташована за межами
населеного пункту, то в її кадастровому номері код населеного пункту
позначається двома нулями.
Номери земельної ділянки, кадастрового кварталу,
кадастрової зони і КОАТУУ виділяються між собою знаком «двокрапка».
При переході права на земельну ділянку до іншого
власника або користувача кадастровий номер земельної ділянки не змінюється.
Сформованим новим земельним ділянкам у результаті
виділення або поділу чи об’єднання їх присвоюються нові кадастрові номери. При
цьому попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не
використовуються для ідентифікації земельних ділянок.
Кадастрові номери земельним ділянкам присвоюються
місцевими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів і
відображаються на спеціальних індексних кадастрових картах (ІКК) або планах (ІКП),
які складаються для всіх районів адміністративно-територіальних утворень.
Індексні кадастрові карти (плани) створюються для
різних рівнів адміністративно-територіальних одиниць: для областей,
адміністративних районів, сільських (селищних) рад та населених пунктів. На
індексній кадастровій карті (плані) області наносять межі адміністративних
районів та міст обласного підпорядкування, наносяться та нумеруються
адміністративні райони та міста обласного значення. Нумерація проводиться
згідно з КОАТУУ. На індексній кадастровій карті адміністративного райрну
наносять межі сільських (селищних) рад, населених пунктів районного
підпорядкування.
Роботи щодо впровадження єдиної системи
кадастрової нумерації земельних ділянок виконуються державними та землевпорядними
організаціями.
Структура кадастрового номера земельної ділянки,
що розташована на вулиці Перемоги, на території Петрівської сільської ради,
Києво-Святошинського району, Київської області:
32 224 858 
: 05: 002: 0120
32 - код Київської області
- код Києво-Святошинського району
- код Петрівської сільської ради
- в межах населеного пункту
- за межами населеного пункту
- номер кадастрової зони
- номер кадастрового кварталу
- номер земельної ділянки
2.2 Кадастрова зйомка, як просторова геодезична
основа формування відомостей про земельну ділянку
Кадастрові зйомки - це складова частина
державного земельного кадастру. Вони є комплексом робіт, який виконують для
визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка пeредбачає:
§ геодезичне встановлення
меж земельних ділянок
§ погодження меж земельної
ділянки із суміжними власниками та землекористувачами
§ відновлення меж земельної
ділянки на місцевості
§ встановлення меж частин
земельної ділянки, які містять обмеження та обтяження щодо використання землі
§ виготовлення кадастрового
плану
Роботи з кадастрових зйомок проводяться у два
етапи: перший - підготовчий; другий - виробничий.
Підготовчий етап полягає у:
§ розробці технічного
завдання на виконання робіт;
§ підготовці робочого
кадастрового плану (схеми) виконання робіт;
§ збиранні, вивченні
забезпечення правовими земельно-кадастровими та планово-картографічними
матеріалами.
Виробничий етап виконується підрядчиками і
передбачає:
§ складання списку
власників земельних ділянок та землекористувачів;
§ польове обстеження
земельних ділянок з уточненням їх меж;
§ геодезичне встановлення
(відновлення) меж земельних ділянок;
§ погодження меж земельних
ділянок із суміжними власниками та землекористувачами;
§ встановлення меж зон
обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок.
Встановлення меж - це процес закріплення
в натурі межовими знаками і в правовому документі меж власності з узгодженою і
зареєстрованою точною лінією.жi земельних ділянок, що надаються або передаються
у власність чи у користування, встановлюються або відновлються в натурі за
наявними планово-картографічними матеріалами і закріплюються довгостроковими
межовими знаками установленого зразка.
Встановлення в натурі або відновлення усіх
поворотних точок меж земельних ділянок здійснюється геодезичними методами з
прив’язкою їх до пунктів державної геодезичної мережі і закріпленням
довгостроковими межовими знаками. Здійснюється зйомка з наступним вирахуванням
координат поворотних точок меж і площі ділянки.
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок
на місцевості супроводжується погодженням меж земельної ділянки з власниками
землі, та землекористувачами суміжних із нею земельних ділянок. Результат
погодження меж оформляється протоколом, до якого додається кадастровий план
земельної ділянки з нанесеними погодженими межами. Закріплення на місцевості
меж здійснюється за наявності протоколу погодження меж.
Камеральні роботи передбачають обробку
результатів польових робіт та складання кадастрового плану, який є складовою
частиною технічної документації. Кадастровий план земельної ділянки складається
в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів.
Дані для обробки теодолітного ходу були отримані
в результаті прокладення ходу суміжних ділянок, що розв’язуються з необхідністю
попереднього чи паралельного обстеження.
Для того, щоб земельна ділянка була органічною
складовою навколишнього середовища необхідно, щоб її просторові параметри
вписувались в територіальну організацію данного середовища, тобто її межі не
повинні бути причиною суперечностей, але мусять відповідати цивілізованому
контактуваню між сусідами.
Виходячи з цього, місце розташування меж на
місцевості встановлюється через геодезичні виміри, при цьому обов’язково
необхідно погодити з кожним власником сусідніх ділянок Актом погодження меж.
Сутність погоджувальної процедури вкладається в
зміст Акту і виконується в польових умовах і зводиться до наступного:
складається схема погодження меж земельної ділянки, у відповідності зі схемою
представники сторін у присутності виконавця кадастрової зйомки шляхом огляду
розташування погоджуються межі, при цьому засвідчують факт домовленості
власноручним підписом.
Слід зазначити, що Акт погодження меж є первинною
основою документування просторових параметрів та водночас має велике юридичне
значення, оскільки захищає власність всередині цих меж, а також конкретизує
поле права власності відносно до них.
Зміст робіт при встановлені меж:
1. Підготовчі роботи
. Складання проекту
3. Погодження та затвердження проекту
Обчислювальна обробка теодолітного ходу
1. Обчислення координат пункту А:
2. Обчислення дирекційного кута:
3. Прив’язка:
Відомість прив’язки теодолітного ходу
|
№
|
Виміряний
кут
|
Азимут
|
Румб
|
Довжина
ліній, м
|
Прирости
координат, м
|
Координати,
м
|
|
|
|
|
|
ΔX
|
ΔY
|
X
|
Y
|
|
В
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
60º00'
|
|
|
|
|
|
|
|
А
|
65º00'
|
|
|
|
|
|
10198,00
|
8201,20
|
|
|
175º00'
|
ПдС:5º00'
|
79,00
|
-78,70
|
6,89
|
|
|
|
6
|
42º57'
|
|
|
|
|
|
10119,30
|
8208,09
|
|
|
312º03'
|
ПнЗ:47º57'
|
117,00
|
78,36
|
-86,88
|
|
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
10197,66
|
8121,21
|
Відомість обчислення каталогу координат
|
№
|
Виміряний
кут
|
Азимут
|
Румб
|
Довжина
ліній, м
|
Прирости
координат, м
|
Координати,
м
|
|
|
|
|
|
Обчислені
|
Виправлені
|
X
|
Y
|
|
|
|
|
|
ΔX
|
ΔY
|
ΔX
|
ΔY
|
|
|
|
А
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
175º00'
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6
|
132º57'
|
|
|
|
0,26
|
-0,28
|
|
|
10119,30
|
8208,09
|
|
|
222º03'
|
ПдЗ:42º03'
|
116,00
|
-86,14
|
-77,69
|
-85,88
|
-77,97
|
|
|
|
1
|
180º00'
|
|
|
|
0,09
|
-0,10
|
|
|
10033,42
|
8130,12
|
|
|
222º03'
|
ПдЗ:42º03'
|
42,00
|
-31,19
|
-28,13
|
-31,10
|
-28,23
|
|
|
|
2
|
90º00'
|
|
|
|
0,27
|
-0,30
|
|
|
10002,32
|
8101,89
|
|
|
312º03'
|
ПнЗ:47º57'
|
117,00
|
78,36
|
-86,88
|
78,63
|
-87,18
|
|
|
|
3
|
90º00'
|
|
|
|
0,09
|
-0,10
|
|
|
10080,95
|
8014,71
|
|
|
42º03'
|
ПнС:42º03'
|
42,00
|
31,19
|
28,13
|
31,28
|
28,03
|
|
|
|
4
|
180º00'
|
-0,28
|
|
|
10112,23
|
8042,74
|
|
|
42º03'
|
ПнС:42º57'
|
116,00
|
84,91
|
79,04
|
85,17
|
78,76
|
|
|
|
5
|
90º00'
|
|
|
|
0,26
|
-0,29
|
|
|
10197,40
|
8121,50
|
|
|
132º03'
|
ПдС:47º57'
|
117,00
|
-78,36
|
86,88
|
-78,10
|
86,59
|
|
|
|
6
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10119,30
|
8208,09
|
|
|
|
|
550,00
|
-1,23
|
1,35
|
0,00
|
0,00
|
|
|
Встановлення і погодження меж ділянки
Територія кожнї земельної ділянки має свої межі
- умовні лінії, що відокремлюють її від інших територій. Вони
встановлюються й змінюються на підставі проектів землевпорядкування,
розроблених державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до
техніко-економічних обґрунтувань.
Межі не є постійними. Вони можуть змінюватися за
рахунок включення нових земельних ділянок або поділу саої земельної ділянки на
частини.
Через обмеженість землі в центрі міста,
створюється висока конкуренція за місце розташування нерухомого майна,
одночасно, через різні рівні орендної плати, в центрі міста типи
землекористування розподіляються між функціями землі відповідно до необхідної
загальної доступності.
Наприклад, власники магазинів пропонують
максимальну орендну плату за перші поверхи й ігнорують верхні, а власники
офісів вважають доступність верхніх поверхів прийнятною для ефективної
діяльності і пропонують більшу орендну плату, ніж для інших функцій.
Обчислення площ складання експлікації земельних
угідь
Відомість обчислення аналітичної площі плігону за
координатами його вершин
|
№
|
Х
|
У
|
Х n-1-Хn+1
|
Уn+1-Уn-1
|
Х(Уn+1-Уn-1)
|
У (Х n-1-Хn+1)
|
|
1
|
10033,42
|
8130,12
|
116,98
|
-106,20
|
-1065549,20
|
951061,44
|
|
2
|
10002,32
|
8101,89
|
-47,53
|
-115,41
|
-1154367,75
|
-385082,83
|
|
3
|
10080,95
|
8014,71
|
-109,91
|
-59,15
|
-596288,19
|
-880896,78
|
|
4
|
10112,23
|
8042,74
|
-116,45
|
106,79
|
1079885,04
|
-936577,07
|
|
5
|
10197,40
|
8121,50
|
-7,07
|
165,35
|
1686140,09
|
-57419,00
|
|
6
|
10119,30
|
8208,09
|
163,98
|
8,62
|
87228,37
|
1345962,60
|
|
|
|
|
|
2S=37048,35
м2
|
|
|
|
|
|
S =
18524,18 м2
|
|
|
|
|
|
S =
1,85 га
|
3. Земельно-оціночні роботи
3.1 Природно-сільськогосподарське районування
території
Важливою умовою проведення об'єктивної оцінки
родючості ґрунтів є ретельний облік природних і економічних чинників. Вплив
природних умов на врожайність сільськогосподарських культур можна визначити на
порівняно невеликих територіях з приблизно однаковими кліматичними, гpунтовими,
економічними й організаційно-господарськими умовами. Порівняльна характеристика
якості земель України досить складна, з чим пов'язані регіональні відмінності
тепло- і вологозабезпеченості, типів рельєфу, ґрунтового покриву, ступеня
освоєння земель і їх використання. У зв'язку з цим для обліку різних природних
та економічних умов необхідно провести районування території з врахуванням
закономірних змін природних умов, а також особливостей використання земель у
народному господарстві.
Природно-сільськогосподарське районування служить
основою розробки різних видів галузевих і спеціалізованих районувань, особливо
земельно-оціночного районування території, яке проводиться, як правило, на
обласному рівні.
Продуктивність сільськогосподарського виробництва
значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами, причому клімат -
найбільш важливий чинник для досліджень на великих територіях в масштабі всієї
країни, оскільки з ним тісно пов'язана зональність ґрунтового покриву. Клімат
менше залежить від виробничої діяльності людини, у той час як родючість ґрунту
змінюється у результаті агротехнічного і меліоративного впливу.
Всього вУкраїні виділено 197
природно-сільськогосподарських районів, які відрізняються за агрокліматичними,
геоморфологічними і ґрунтовими показниками.
Зміни адміністративного поділу, меж земельних
ділянок, а також екологічної ситуації, особливо в районах зрошуваного
землеробства, вимагає подальшого вдосконалення й уточнення
природно-сільськогосподарського районування. Таке уточнення передбачає внесення
необхідних змін у межі природно-сільськогосподарських районів, виділених у
процесі внутріобласного природно-сільськогосподарського районування. Уточнення
природно-сільськогосподарського районування проводиться для дотримання
загальних вимог бонітування ґрунтів і оцінки земель - виділення території з
однорідними природно-сільськогосподарськими умовами.
Межі природно-сільськогосподарських районів
співпадають з межами територій сільських рад за станом на момент виконання
робіт. У випадку розукрупнення (укрупнення) землеволодінь, землекористувань,
розміщених на межі природно-сільськогосподарських районів, межі уточнюються з
урахуванням характеру ґрунтового покриву новостворених господарств.
Основна одиниця районування -
природно-сільськогосподарська зона. Вона характеризується певним
балансом тепла і вологи за вегетаційний період, особливостями ґрунтоутворення і
живлення рослин. Це відповідає конкретним типам або підтипам ґрунтів,
рослинності, співвідношенню між ріллею, кормовими і лісовими угіддями, тій чи
іншій структурі агротехнічних і меліоративних заходів. Комплексом природних
умов визначаються зональний тип спеціалізації та системи ведення сільського
господарства.
У межах зон виділяють природно-сільськогосподарські
провінції, які характеризуються специфічними особливостями ґрунтового
покриву, пов'язаними з мікрокліматом і річним ходом змін його елементів.
Провінції розрізняються змінами агрокліматичних показників:
§ коефіцієнта
континентальності клімату;
§ суми температур повітря
вище 10º С;
§ коефіцієнта річного
атмосферного зволоження;
§ кліматичного індексу
біологічної продуктивності в балах відносно середньої продуктивності;
§ суворості та сніжності
зими;
§ тепло- і
вологозабезпеченості вегетаційного періоду.
Провінції поділяються на
природно-сільськогосподарські округи, які характеризуються добре
вираженими геоморфологічними і гідрологічними особливостями, складом
ґрунтоoутворювальних порід, переважаючим типом гpунтоутворення, а також макро-
і мезокліматом. Виділення округів проводиться на основі врахування узагальнених
типів рельєфу, головних типів і підтипів ґрунтів, їх механічного складу і
дренованості території.
Значні території природно-сільськогосподарських
зон, провінцій і округів потребують більш детального районування з виділенням
природно-сільськогосподарських агроґрунтових районів. Агроґрунтове районування
збудоване на докладному вивченні місцевих природних.
В основу агроґрунтового районування слід покласти
матеріали великомасштабного ґрунтового обстеження.
Для земельно-оціночних робіт необхідно поряд з
природнокліматич-ними умовами враховувати економічні показники використання
земель. З цією метою проводиться природноекономічне, або земельно-оціночне
районування.
Земельно-оціночний район - це частина території
області, для якої притаманна певна однорідність агрокліматичних,
геоморфологічниx, ґрунтово-меліоративних і природно-технологічних умов.
Межі земельно-оціночних районів встановлюються з
урахуванням переважаючих показників водозабезпеченості господарств оцінюваної
території. У зонах розвинутого плодівництва і виноградарства при
земельно-оціночному районуванні враховуються специфічні особливості вирощування
багаторічних насаджень. У рівнинних умовах земельно-оціночні роботи,
встановлені для оцінки ріллі, можуть об'єднуватися за подібністю основних
екологічних чинників вирощування плодових культур і винограду на рівні
природно-сільськогосподарських округів або провінцій. У гірських районах
передбачається виділення екологічних одиниць залежно від висоти над рівнем
моря, експозиції і крутизни схилів.
При земельно-оціночному районуванні
землеволодіння і землекористування сільськогосподарських підприємств,
організацій і установ, незалежно від адміністративного підпорядкування,
об'єднуються у земельно-оціночні райони, межі яких, якщо можливо, суміщаються з
межами адміністративних районів, а при їх неоднорідності - з межами
сільськогосподарських підприємств, організацій і установ. Господарств у
земельно-оціночному районі повинно бути не менше 30, що визначається вимогами
статистичної обробки інформації.
Дрібні земельно-оціночні райони суміжних
областей, якщо природно-економічні умови однорідні, можуть об'єднуватися в один
земельно-оціночний район.
Таким чином, природно-економічне районування
передбачає виділення земельно-оціночних районів, які характеризуються
практичною однорідністю клімату, відносною одноманітністю ґрунтового покриву,
приблизно однаковими економічними умовами ведення господарства.
Земельно-оціночне районування виконується на основі
природно-сільськогосподарського районування країни з врахуванням місцевих
природно-кліматичних і економічних умов.
Тільки у цьому випадку результати
сільськогосподарського виробництва визначаються відмінністю якості ґрунтів,
рівнем їх родючості, яка буде виявлена в результаті проведення бонітування
ґрунтів та економічної оцінки земель.
3.2 Бонітування ґрунтів
Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка
якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які сталий характер та
суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у
конкретних природнокліматичних умовах. Вона встановлює відносну придатність
ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощуваних
сільськогосподарських культур, виділяючи АГГ, будується за об’єктивними
ознаками і властивостями, які мають вирішальне значення у розвитку та рості
сільськогосподарських культур.
Бонітування ґрунтів є логічним продовженням
комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці.
Основна мета бонітування полягає у визначенні
відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів
один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими
властивостями.
Об’єктом бонітування є ґрунт - виражений суворо
визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального
ґрунтового обстеження.
Згідно з методичними рекомендаціями з проведення
бонітування ґрунтів, затвердженим в 1993 році, загальне і часткове бонітування
ґрунтів повинно проводитися за єдиною системою, яка базується на подібних
принципах, але з обов’язковим врахуванням місцевих, регіональних особливостей
ґрунтів і природних умов сільськогосподарського виробництва.
Роботи із бонітування ґрунтів складаються із
декількох етапів:
1. уточнення природно-сільськогосподарського
районування території
2. складання списків агровиробничих груп
ґрунтів
. агроекономічне обґрунтування розміщення
посівів с/г культур
. збір і обробка даних про якість ґрунту
. збір еталонів ґрунту для бонітування
ґрунтів
. розрахунок балів бонітету
Для кожного сільськогосподарського району
складаються картосхеми зон вирощування найпоширеніших сільськогосподарських
культур. Для орних земель це такі культури як озима пшениця, овес, ячмінь,
кукурудза на зерно, соняшник, картопля, льон, цукровий буряк.
Наступним етапом є розробка шкал бонітування
ґрунтів. У кожному господарстві визначається еталонний ґрунт і по відношеню
показників цього еталонного ґрунту визначається бал бонітету певного ґрунту. До
таких властивостей належать:
§ вміст гумусу
§ потужність гумусового
горизонту
§ індекс фізичного стану
ґрунту
§ ступінь засолення,
солонцюватості, скелетності, кислотності, РН сольової витяжки
При невідповідності показників балів бонітету
встановлюються значення шляхом інтерполювання між наведеними значеннями. При
визначені загального балу бонітету враховується частка впливу ознак на
урожайність культури.
Доля впливу окремих властивостей ґрунту на
урожайність культури встановлюється в межах природно-сільськогосподарського
району і зводиться по межах природно-сільськогосподарської провінції.
Розрахунки проводяться виходячи із коефіцієнта детермінації.
Характеристика агрогруп ґрунтів території
господарства, де розташована земельна ділянка
На основі проведених обстежень на території
господарства були визначені та нанесені на картографічний матеріал наступні
агровиробничі групи ґрунтів:
29в - Ясно-сірі і сірі опідзолені супіщані ґрунти
Цей ґрунт має різко виявлений елювіальний та
ілювіальний горизонт. Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,1%). Утворився на карбонатних
лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення вимиті з ґрунтового
профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має кислу та слабокислу
реакцію ґрунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з
глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними
поживними речовинами ґрунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм
на 3 бали. Механічний склад - супіщаний. Ґрунт здатний до запливання і
утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність;
містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних
речовин та утвореню агрономічно цінної структури. Якщо ґрунт нормально
зволожений і не дуже кислий, у ньому досить інтенсивно розвиваються процеси нітрифікації.
29г - Ясно-сірі і сірі опідзолені легкосуглинкові
ґрунти
Цей ґрунт має різко виявлений елювіальний та
ілювіальний горизонт. Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,3%). Утворився на
карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення вимиті з
ґрунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має кислу та
слабокислу реакцію ґрунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка
зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами.
Доступними поживними речовинами ґрунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали,
а калієм на 3 бали. Механічний склад - супіщаний. Ґрунт здатний до запливання і
утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність;
містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних
речовин та утвореню агрономічно цінної структури. Якщо ґрунт нормально
зволожений і не дуже кислий, у ньому досить інтенсивно розвиваються процеси
нітрифікації.
г - Ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті
легкосуглинкові ґрунти
Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,3%). Утворився
на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення
вимиті з ґрунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має
високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Періодично
надмірно зволожуються ґрунтовими, алювіальними і делювіальними водами. Вбирний
комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами
ґрунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад
- легкосуглинковий. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу
здатність.
36в - Ясно-сірі і сірі опідзолені глейові
супіщані ґрунти
Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,2%). Утворився
на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення
вимиті з ґрунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має
кислу та слабокислу реакцію ґрунтового розчину і високу гідролітичну
кислотність, яка зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо
насичений основами. Доступними поживними речовинами ґрунт забезпечений азотом,
фосфором та калієм на 2 бали. Механічний склад - супіщаний. Ґрунт здатний до
запливання і утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та
водоутримуючу здатність; містить значно більше глинистих часток, що сприяє
нагромадженю органічних речовин та утвореню агрономічно цінної структури.
г - Лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні
несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені легкосуглинкові ґрунти
Зустрічаються в заплавах річок та днищах ярів і
балок, а також на знижених терасових рівнях. Сформувалися в умовах постійного,
іноді надмірного зволоження підґрунтовими водами, місцями дуже
мінералізованими. У посушливі роки капілярна кайма вологи в цих ґрунтах помітно
знижується, внаслідок чого їх водно-повітряний режим наближається до
чорноземного. Тут завжди панують висхідні токи вологи, тому розвивається процес
засолення ґрунту легкорозчинними солями. Характерне близьке стояння
підґрунтових вод. Глибина гумусового горизонту коливається в межах 50-60 см (4%).
Такі ґрунти мають великий вбирний комплекс, насичений основами. Крім кальцію і
магнію насичені воднем, внаслідок чого їх гідролітична кислотність досягає
значних величин. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, і лише в
засолених відмінах - слаболужна. Мають дрібногрудочкову структуру,
водно-фізичні властивості досить сприятливі для розвитку рослин. Забезпеченість
азотом і фосфором на 3 бали, калієм - 4 бали. До негативних властивостей слід
віднести: пізнє настання стиглості ґрунту, періодичне надмірне зволоження,
нестача повітря в ґрунті, солонцюватість та солончаковість засолених відмін.
145 - Торфово-болотні ґрунти і торфовища мілкі
неосушені
Зустрічаються на заплавах річок та в глибоких
зниженнях; розвинулися в умовах постійного надмірного зволоження при участі
болотної рослинності. Органічні речовини розкладаються дуже повільно, тому
нагромаджуються в ґрунті. Шар торфу коливається в межах 20-50 см. Характерна
висока зольність торфу, близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину.
Внаслідок постійного перезволоження доступ повітря в ґрунт обмежений, через що
немає умов для діяльності аеробних бактерій. Органічні рештки мінералізуються
дуже повільно. Більшість поживних речовин перебуває в недоступних, а деякі з
них навіть в отруйних для рослин формах.
181г - Дернові глейові карбонатні легкосуглинкові
ґрунти
Поширені в улоговинах рік та в заплавах річок.
Гумусовий горизонт сягає 20-35 см (3,7%). Механічний склад - легкосуглинковий.
Періодично надмірно зволожуються ґрунтовими, алювіальними і делювіальними
водами. Забезпеченість азотом, фосфором і калієм на 2 бали. Мають кислу і
слабокислу реакцію ґрунтового розчину і досить значну гідролітичну кислотність.
Їх вбирний комплекс не насичений основами.
Відомість вирахування площ по агровиробничим групам
|
№
|
Назва
угіддя
|
Шифр
агрогрупи
|
Відліки
по планіметру
|
Різниця
відліків
|
Середнє
з різниць
|
Площа,
га
|
|
1
|
Сінокіс
|
29г
|
2568
|
16 17
|
17
|
0,17
|
|
|
|
2584
|
|
|
|
|
|
|
2601
|
|
|
|
|
2
|
Сінокіс
|
181г
|
2966
|
40 40
|
40
|
0,40
|
|
|
|
3006
|
|
|
|
|
|
|
3046
|
|
|
|
|
3
|
Охоронна
зона ЛЕП
|
29г
|
2981
|
11 10
|
11
|
0,11
|
|
|
|
2992
|
|
|
|
|
|
|
3002
|
|
|
|
|
4
|
Рілля
|
29в
|
5063
|
16 19
|
18
|
0,18
|
|
|
|
5079
|
|
|
|
|
|
|
5098
|
|
|
|
|
5
|
Рілля
|
29г
|
2068
|
5 4
|
5
|
0,05
|
|
|
|
2073
|
|
|
|
|
|
|
2077
|
|
|
|
|
6
|
Рілля
|
33в
|
9865
|
45 45
|
45
|
0,45
|
|
|
|
9910
|
|
|
|
|
|
|
9955
|
|
|
|
|
7
|
Багаторічні
насадження
|
29в
|
9586
|
17 14
|
16
|
0,16
|
|
|
|
9603
|
|
|
|
|
|
|
9617
|
|
|
|
|
8
|
Багаторічні
насадження
|
29г
|
4879
|
12 13
|
13
|
0,13
|
|
|
|
4891
|
|
|
|
|
|
|
4904
|
|
|
|
|
9
|
Городи
|
29г
|
6259
|
4 4
|
4
|
0,04
|
|
|
|
6263
|
|
|
|
|
|
|
6267
|
|
|
|
|
10
|
Городи
|
33в
|
0125
|
3 3
|
3
|
0,03
|
|
|
|
0128
|
|
|
|
|
|
|
0131
|
|
|
|
|
11
|
Забудована
територія
|
29г
|
1245
|
5 8
|
7
|
0,07
|
|
|
|
1250
|
|
|
|
|
|
|
1258
|
|
|
|
|
12
|
Забудована
територія
|
33в
|
3654
|
7 6
|
6
|
0,06
|
|
|
|
3661
|
|
|
|
|
|
|
3667
|
|
|
|
|
Всього
|
|
|
|
6,85
|
Ціна поділки планіметра дорівнює 0,01 га.
Відомість вирахування площ сільськогосподарських
угідь в розрізі агровиробничих груп ґрунтів
|
№
контуру
|
Назва
угіддя
|
Площа
контуру, га
|
Шифр
агрогрупи
|
Площа
|
Власник
|
|
1
|
Сінокіс
|
0,57
|
1а
|
29г
|
0,17
|
Сікорська
Ольга Михайлівна
|
|
|
|
1б
|
181г
|
0,40
|
|
|
2
|
Охоронна
зона ЛЕП (сінокіс)
|
0,11
|
2
|
29г
|
0,11
|
|
|
3
|
Рілля
|
0,68
|
3а
|
29в
|
0,18
|
|
|
|
|
3б
|
29г
|
0,05
|
|
|
|
|
3в
|
33в
|
0,45
|
|
|
4
|
Багаторічні
насадження
|
0,29
|
4а
|
29в
|
0,16
|
|
|
|
|
4б
|
29г
|
0,13
|
|
|
5
|
Городи
|
0,07
|
5а
|
29г
|
0,04
|
|
|
|
|
5б
|
33в
|
0,03
|
|
|
6
|
Забудована
територія
|
0,13
|
6а
|
29г
|
0,07
|
|
|
|
|
6б
|
33в
|
0,06
|
|
|
ВСЬОГО:
|
1,851,85
|
|
|
|
Визначення середньозваженого балу бонітету
Бали бонітету агровиробничих груп ґрунтів
|
Шифр
агрогрупи
|
Сільськогосподарські
угіддя
|
|
Рілля
|
Багаторічні
насадження
|
Сіножаті
|
Пасовища
|
|
29в
|
41
|
18
|
15
|
-
|
49
|
22
|
20
|
15
|
|
33в
|
41
|
-
|
16
|
-
|
|
33г
|
46
|
14
|
18
|
-
|
|
36в
|
35
|
-
|
-
|
-
|
|
134г
|
54
|
-
|
25
|
21
|
|
145
|
-
|
-
|
7
|
2
|
|
178г
|
43
|
-
|
-
|
17
|
|
181г
|
54
|
-
|
24
|
24
|
- середньозважений бал бонітету певного угіддя у господарстві, де
розташована дана земельна ділянка
- бали бонітетів угідь агрогруп ґрунтів, що входять до складу
певного сільськогосподарського угіддя в межах господарства
- площа певного угіддя по господарству певної агрогрупи ґрунтів
Розрахунок середньозваженого балу бонітету кожного з
сільськогосподарських угідь господарства
|
Шифр
агрогруп
|
Бал
бонітету
|
Площа,
га
|
|
|
|
РІЛЛЯ
|
|
29в
|
41
|
519,6
|
21303,6
|
42
|
|
29г
|
49
|
47,4
|
2322,6
|
|
|
33в
|
41
|
65,2
|
2673,2
|
|
|
33г
|
46
|
78,6
|
3615,6
|
|
|
36в
|
35
|
5,0
|
175,0
|
|
|
134г
|
54
|
16,0
|
864,0
|
|
|
181г
|
54
|
10,0
|
540,0
|
|
|
Всього:
|
741,8
|
31494,0
|
|
|
СІНОЖАТІ
|
|
29в
|
15
|
12,6
|
189,0
|
21
|
|
29г
|
20
|
38,4
|
768,0
|
|
|
33в
|
16
|
8,0
|
128,0
|
|
|
33г
|
18
|
27,0
|
486,0
|
|
|
134г
|
25
|
10,0
|
250,0
|
|
|
145
|
7
|
32,0
|
224,0
|
|
|
181г
|
24
|
211,0
|
5064,0
|
|
|
Всього:
|
339,0
|
7109,0
|
|
|
ПАСОВИЩА
|
|
29г
|
15
|
68,0
|
1020,0
|
20
|
|
134г
|
21
|
44,0
|
924,0
|
|
|
145
|
2
|
12,0
|
24,0
|
|
|
178г
|
17
|
4,0
|
68,0
|
|
|
181г
|
24
|
158,0
|
3792,0
|
|
|
|
286,0
|
5828,0
|
|
|
БАГАТОРІЧНІ
НАСАДЖЕННЯ
|
|
29в
|
18
|
17,0
|
306,0
|
21
|
|
29г
|
22
|
52,0
|
1144,0
|
|
|
33г
|
14
|
4,0
|
56,0
|
|
|
|
73,0
|
1506,0
|
|
3.3 Економічна оцінка земель
Економічна оцінка землі - це оцінка землі як
природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах
та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що
характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність
з одиниці площі.
Економічна оцінка відображає відмінності в якості
земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності
землеробства. Вона проводиться з урахуванням природних та економічних умов
виробництва, затрат праці на одержання с/г продукції, місця розташування
ділянок, пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення.
Економічна оцінка земель є:
§ міжгосподарська;
§ внутрігосподарська.
Завдання міжгосподарської оцінки:
визначення оціночних показників окремих агрогруп ґрунтів та окремих с/г
підприємств. Також, вона служить об¢єктивною основою для
вдосконалення управління с/г виробництвом та використовується при
техніко-економічних обґрунтуваннях землевпорядних заходів щодо уточнення
спеціалізації господарства, виборі типів сівозмін, їх розміщення тощо.
Міжгосподарська оцінка містить узагальнені дані про цінність с/г угідь в
господарствах, районах та областях, при цьому вона включає важливі матеріали
для планування виробництва і наукових досліджень.
Внутрігосподарська оцінка дає
характеристику кожної земельної ділянки, враховує особливості пов¢язані з
відмінностями конкретних робочих ділянок, полів сівозміни тощо. Значення
внутрігосподарської оцінки зростає у зв¢язку з
занровадженням експертної оцінки.
Економічна оцінка землі є:
§ загальна:
вартість валової продукції;
окупність затрат;
диференціальний дохід.
§ часткова:
урожайність:
окупність затрат;
диференціальний дохід.
Загальна оцінка земель передбачає
визначення об¢єктивних показників родючості та показників,
які характеризують ефективність використання землі при досягнутому рівні
інтенсивності землеробства.
Часткова економічна оцінка земель передбачає
визначення ступеня ефективності вирощування конкретних с/г культур на різних
ґрунтах.
Вихідна інформація для оціночних показників:
§ розраховані
зередньозважені дані всіх або більшості господарств земельнооціночного району;
§ відомості про
врожайність, валовий збір с/г культур, багаторічні насадження, продуктивність
природних кормових угідь;
§ відомості про вартість
валової продукції землеробства та виробничі затрати.
Оціночні показники:
Урожайність - вихідний показник
економічної оцінки. За даними урожайності можна визначити відповідні числові
співвідношення і забезпечити порівняльну оцінку якості земель. Найбільш точним
показником порівняння урожайності різних с/г культур може бути її вартісне
вираження шляхом визначення вартості валової продукції і диференціального
доходу.
Валова продукція (ВП) вираховується по
видах угідь, вирахуваних по виходу продукції рослинництва з 1 га в кадастових
цінах. Кадастрові ціни - єдині для всієї країни. В основу обчислення
кадастрових цін покладена вартість продукції, яка визначається суспільно
необхідними, економічно обумовленими затратами у гірших умовах виробництва.
Продуктивність землі (вартість валової
продукції + урожайність) характеризує абсолютний рівень економічної родючості
ґрунту при рівноцінних затратах на одиницю площі. Результати оцінки земель за
їх продуктивністю використовувалися при плануванні урожайності, визначенні
обсягів виробництва і розподілі с/г продукції. Під час такої оцінки одержуємо
коефіцієнти приросту продукції на одиницю додаткових затрат на різних за якістю
землях.
Окупність затрат (ОЗ) характеризує
продуктивність праці в землеробстві, показує різницю якості земель при різних
затратах в регіональних умовах при однаковому способі їх використання. ОЗ
визначається в карбоканцях на 100 карбованців затрат або в центнерах на 100
карб. затрат.
З - затрати минулої уречевленої і живої праці у грошовому
вираженні.
Диференціальний дохід (ДД) - це частина чистого доходу,
що виражає вартість додаткового продукту на відносно кращих чи середніх землях.
- питома
вага;
Складання
шкал економічної оцінки земель
Шкали
економічної оцінки земель будують за принципом побудови шкал бонітування
ґрунтів за формулою:
Б - бал;
Уф - фактична ознака;
Уе - еталонна ознака.
Шкали економічної оцінки земель можуть бути:
замкненими - коли еталоном виступають ґрунти з
найвищими показниками;
розімкненими - якщо за еталон приймають
найпоширеніший в земельно-оціночному районі ґрунт.
На практиці більшого використання набули замкнені
шкали. Шкала оцінки являє собою таблицю в якій в абсолютних (крб./га) і
відносних (балах) одиницях відображається рівень родючості, продуктивності та
дохідності земель.
Шкали загальної оцінки земель
|
Шифр
агрогруп
|
Валовий
продукт
|
Окупність
затрат
|
Диференціальний
дохід
|
|
крб/га
|
бал
|
крб/га
|
бал
|
крб/га
|
бал
|
|
РІЛЛЯ
|
|
29в
|
226,5
|
11
|
64,3
|
15
|
-249,0
|
-17
|
|
29г
|
1358,2
|
63
|
331,7
|
79
|
805,4
|
55
|
|
33в
|
1055,1
|
49
|
285,1
|
68
|
555,5
|
38
|
|
33г
|
1196,8
|
56
|
308,4
|
73
|
673,0
|
46
|
|
36в
|
1147,0
|
53
|
300,5
|
72
|
631,7
|
43
|
|
134г
|
1818,0
|
84
|
280,9
|
67
|
944,3
|
65
|
|
181г
|
1269,8
|
59
|
249,4
|
59
|
582,5
|
40
|
|
СІНОЖАТІ
|
|
29в
|
226,5
|
11
|
64,3
|
15
|
-249,0
|
-17
|
|
29г
|
1358,2
|
63
|
331,7
|
79
|
805,4
|
55
|
|
33в
|
1055,1
|
49
|
285,1
|
68
|
555,5
|
38
|
|
33г
|
1196,8
|
56
|
308,4
|
73
|
673,0
|
46
|
|
134г
|
1147,0
|
53
|
300,5
|
72
|
631,7
|
43
|
|
145
|
267,6
|
12
|
64,5
|
15
|
-292,5
|
-20
|
|
181г
|
1269,8
|
59
|
249,4
|
59
|
582,5
|
40
|
|
ПАСОВИЩА
|
|
29г
|
1358,2
|
63
|
331,7
|
79
|
805,4
|
55
|
|
134г
|
1147,0
|
53
|
300,5
|
72
|
631,7
|
43
|
|
145
|
267,6
|
12
|
64,5
|
15
|
-292,5
|
-20
|
|
178г
|
284,0
|
10
|
57,0
|
10
|
216,2
|
10
|
|
181г
|
1269,8
|
59
|
249,4
|
59
|
582,5
|
40
|
|
БАГАТОРІЧНІ
НАСАДЖЕННЯ
|
|
29в
|
226,5
|
11
|
15
|
-249,0
|
-17
|
|
29г
|
1358,2
|
63
|
331,7
|
79
|
805,4
|
55
|
|
33г
|
1196,8
|
56
|
308,4
|
73
|
673,0
|
46
|
Шкали зокремленої оцінки земель
|
Шифр
агрогруп
|
Валовий
продукт
|
Окупність
затрат
|
Диференціальний
дохід
|
|
крб/га
|
бал
|
крб/га
|
бал
|
крб/га
|
бал
|
|
всього
зернових без кукурудзи
|
|
29в
|
5,9
|
11
|
53,6
|
12
|
-224,0
|
-23
|
|
29г
|
28,5
|
51
|
9,6
|
56
|
312,6
|
32
|
|
33в
|
21,9
|
39
|
8,1
|
48
|
183,7
|
19
|
|
33г
|
25,5
|
46
|
9,0
|
53
|
254,2
|
26
|
|
36в
|
24,3
|
43
|
8,7
|
51
|
238,0
|
24
|
|
134г
|
38,0
|
69
|
9,3
|
55
|
401,9
|
42
|
|
181г
|
30,2
|
54
|
11,0
|
65
|
384,9
|
40
|
|
кукурудза
на зерно
|
|
29в
|
12,8
|
16
|
2,9
|
21
|
-219,5
|
-14
|
|
29г
|
58,7
|
73
|
11,2
|
80
|
977,5
|
63
|
|
33в
|
45,9
|
57
|
9,8
|
70
|
685,8
|
44
|
|
33г
|
52,3
|
65
|
10,5
|
75
|
831,6
|
54
|
|
36в
|
50,2
|
63
|
10,3
|
74
|
780,9
|
51
|
|
134г
|
70,5
|
88
|
9,9
|
71
|
1064,3
|
69
|
|
181г
|
54,4
|
68
|
8,7
|
62
|
719,6
|
47
|
|
цукровий
буряк
|
|
29в
|
81,5
|
14
|
7,6
|
15
|
-696,3
|
-19
|
|
29г
|
407,5
|
72
|
32,0
|
63
|
2029,3
|
55
|
|
33в
|
326,0
|
58
|
28,2
|
55
|
1440,8
|
39
|
|
33г
|
332,8
|
59
|
28,6
|
56
|
1489,5
|
40
|
|
36в
|
319,2
|
56
|
27,9
|
55
|
1391,7
|
38
|
|
134г
|
88,3
|
16
|
8,9
|
17
|
-531,6
|
-14
|
|
181г
|
332,8
|
59
|
33,1
|
45
|
1121,2
|
30
|
|
картопля
|
|
29в
|
36,8
|
19
|
2,1
|
21
|
-1464,5
|
-72
|
|
29г
|
183,8
|
97
|
9,9
|
99
|
2044,3
|
101
|
|
33в
|
150,1
|
79
|
8,9
|
89
|
1380,7
|
68
|
|
33г
|
147,1
|
77
|
8,6
|
86
|
1320,7
|
65
|
|
36в
|
144,0
|
76
|
8,5
|
85
|
1259,5
|
62
|
|
134г
|
180,8
|
95
|
8,0
|
80
|
1404,0
|
69
|
|
181г
|
88,9
|
47
|
4,8
|
48
|
-301,5
|
-15
|
|
льон
|
|
29в
|
4,4
|
9
|
1,7
|
43
|
-1149,7
|
-29
|
|
29г
|
23,0
|
49
|
4,4
|
110
|
321,1
|
62
|
|
33в
|
19,1
|
41
|
4,2
|
105
|
240,3
|
46
|
|
33г
|
20,6
|
44
|
4,3
|
108
|
270,8
|
52
|
|
36в
|
20,1
|
43
|
4,3
|
108
|
260,9
|
50
|
|
134г
|
31,9
|
68
|
3,8
|
95
|
286,9
|
55
|
|
181г
|
24,0
|
51
|
3,6
|
90
|
169,7
|
33
|
|
багаторічні
насадження
|
|
29в
|
295,3
|
14
|
0,8
|
19
|
-210,8
|
-14
|
|
29г
|
1042,0
|
48
|
2,1
|
50
|
376,5
|
26
|
|
33г
|
817,5
|
38
|
2,1
|
50
|
294,9
|
20
|
|
сіножаті
|
|
29в
|
55,0
|
3
|
2,0
|
48
|
117,9
|
1
|
|
29г
|
38,0
|
6
|
3,5
|
83
|
80,7
|
6
|
|
33г
|
70,4
|
3
|
2,4
|
57
|
30,4
|
2
|
|
пасовища
|
|
29г
|
35,2
|
2
|
3,4
|
1
|
21,0
|
1
|
|
134г
|
44,0
|
2
|
4,5
|
1
|
30,8
|
2
|
|
145
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
181г
|
28,4
|
1
|
5,7
|
1
|
21,6
|
Визначення урожайності основних
сільськогосподарських культур
Врожайність основних сільськогосподарських
культур, які вирощуються в земельно-оціночному районі, де розміщується
господарство є одним із основних показників часткової економічної оцінки ріллі.
Таку ж характеристику дають кінцеві матеріали бонітування ґрунтів. Якщо ці
матеріали зіставити, то вони прямо пропорційні, так як бонітування є основою
економічної оцінки земель. Ця закономірність використовується при проведені
внутрігосподарської оцінки земель.
Фактично потрібно провести нове бонітування
ґрунтів в розрізі робочих ділянок. Для цього слід взяти з кожного поля зразки
ґрунту, провести їх детальний аналіз за всіма показниками бонітування і
отримати бали бонітету. Після цього визначити співвідношення між балом бонітету
цієї ділянки, отриманому при внутрігосподарській оцінці і балом бонітету
агровиробничої групи ґрунтів за шкалою міжгосподарської часткової оцінки земель
по ефективності вирощування даної культури. В результаті отримуємо шукану
величину показника урожайності внутрігосподарської оцінки земель.
Проведення нових ґрунтових обстежень дуже
трудомістка робота, через це можна скористатися матеріалами агрохімічного
обстеження ґрунтового покриву господарства, які забезпечують даними про запас
гумусу, азоту, фосфору, калію та кислотність. Крім цього, в матеріалах
ґрунтових обстежень є інформація про глибину гумусового горизонту, вміст
фізичної глини, засоленість, солонцюватість, оглеєння та скелетність.
Сукупність всіх цих показників дозволяє виконати роботи по бонітуванню ґрунтів
робочих ділянок при внутрігосподарській оцінці земель.
Бал бонітету окремої культури (Б) згідно методики
бонітування ґрунтів розраховується за формулою:
де
- глибина гумусового горизонту, см;
- вміст гумусу, %;
- фізична глибина, %;
- ціна балу відповідно по глибині гумусового горизонту, вміст
гумусу, фізичній глибині;
- коефіцієнти детермінації (дольового впливу) показників глибини
гумусового горизонту, вміст гумусу, фізичної глини;
- коефіцієнт впливу кислотності;
- коефіцієнт впливу інших показників (засоленість,
солонцюватість, оглеєність, скелетність).
Використовуючи наведену формулу, можна розраховувати бали
кожної робочої ділянки. Багато показників в цій формулі беруться з матеріалів
ґрунтових обстежень і не будуть змінюватись при проведенні внутрігосподарської
оцінки земель. Тому розрахунки доцільно вести шляхом введення поправочних
коефіцієнтів, які розраховують діленням балу і розрахована за фактичними даними
робочої ділянки середнього значення по агровиробничій групі ґрунтів присвоїти
індекс «1», а тим, які фактично характеризують робочу ділянку - індекс «2». У
результаті ділення другої формули на першу, отримаємо поправочний коефіцієнт
(К), який можна розрахувати по формулі:
Цей коефіцієнт є основою для розрахунків балів
внутрігосподарської часткової оцінки земель за урожайністю с/г культур. В даній
формулі застосовуються коефіцієнти впливу ґрунтових факторів на створення
урожаю та коефіцієнти поправок закисленості ґрунтів розмір поправочного
коефіцієнту можна визначити із співвідношення балу бонітету робочої ділянки до
середнього балу бонітету по агровиробничій групі ґрунтів. Перемноживши середній
бал по агрогрупі на поправочний коефіцієнт, отримаємо бал бонітету робочої
ділянки. Якщо замість балів бонітету взяти показники за врожайність, вартістю
валової продукції, то отримаємо значення показників внутрігосподарської оцінки
по робочих ділянках.
Розрахунки проводяться за формулами:
де 
і 
- відповідно бал по врожайності робочої ділянки та середній бал
агрогрупи;
і 
- врожайність сільськогосподарських
культур часткової оцінки земель відповідно робочої ділянки та середня за
агрогрупами ґрунтів.
Коефіцієнт впливу
ґрунтових факторів на врожайність сільськогосподарських культур (коефіцієнт
детермінації)
|
Культури
|
Коефіцієнт
за:
|
|
глибиною
гумусного
|
вмістом
гумусу
|
вмістом
фізичної глини
|
|
Полісся
|
|
Зepнові
|
0,84
|
0,61
|
0,90
|
|
Озиме
жито
|
0,72
|
0,37
|
0,79
|
|
Ячмінь
|
0,83
|
0,74
|
0,83
|
|
Кукурудза
|
0,74
|
0,70
|
0,69
|
|
Льон-довгунець
|
0,46
|
0,36
|
0,59
|
|
Картопля
|
0,20
|
0,18
|
0,34
|
|
Західний
лісостеп
|
|
Зернові
|
0,55
|
0,76
|
0,20
|
|
Озиме
жито
|
0,44
|
0,55
|
0,28
|
|
Озима
пшениця
|
0,64
|
0,72
|
0,37
|
|
Ячмінь
|
0,66
|
0,74
|
0,31
|
|
Кукурудза
|
0,46
|
0,71
|
0,40
|
|
Цукрові
буряки
|
0,53
|
0,69
|
0,70
|
|
Передкарпаття,
Карпати
|
|
Зернові
|
0,36
|
0,48
|
0,20
|
|
Озима
пшениця
|
0,58
|
0,68
|
0,23
|
|
Озиме
жито
|
0,30
|
0,34
|
0,12
|
|
Льон-довгунець
|
0,34
|
0,10
|
0,10
|
|
Картопля
|
0,10
|
0,10
|
0,10
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнти поправок за
кислотність ґрунтів по сільськогосподарстьких культурах
|
Культури
|
ступінь
кислотності рН
|
|
5,6-6,0
|
5,1-5,5
|
4,6-5,0
|
Менше
5,0
|
|
Дерново-підзолисті
та буроземно-підзолисті ґрунти
|
|
Озима
пшениця
|
0,96
|
0,82
|
0,81
|
0,70
|
|
Озиме
жито
|
0,98
|
0,91
|
0,86
|
0,77
|
|
Ячмінь
|
0,93
|
0,85
|
0,76
|
0,61
|
|
Овес
|
0,98
|
0,95
|
0,87
|
0,79
|
|
Кукурудза
|
0,92
|
0,89
|
0,80
|
0,74
|
|
Картопля
|
1,00
|
0,93
|
0,89
|
0,77
|
|
Льон
|
1,00
|
0,90
|
0,80
|
0,68
|
|
Ґрунти
лісостепу
|
|
Озима
пшениця
|
0,96
|
0,87
|
0,81
|
0,70
|
|
Озиме
жито
|
0,98
|
0,90
|
0,86
|
0,78
|
Визначення показників часткової оцінки земель
Внутрігосподарська оцінка
земель, крім визначення урожайності основних сільськогосподарських культур,
вимагає додаткових розрахунків з окупності затрат та диференціального доходу.
Для розрахунку цих показників потрібно додатково отримати значення затрат в
розрізі агровиробничих груп ґрунтів. В матеріалах міжгосподарської оцінки
земель цей показник є, але він не дає характеристики по кожній земельній
ділянці, а в розрізі середніх значень агрогруп ґрунтів. Для врахування
особливостей конкретних ділянок потрібно ввести поправки за технологічні умови
(контурність, зрізаність перешкодами, складність конфігурації, кам'янистість,
рельєф), вплив питомого опору ґрунту, транспортні затрати та зміну урожайності
робочої ділянки порівняно з урожайністю агровиробннчої групи ґрунтів.
Введення вказаних
поправок повинно враховувати види виконування робіт, а відповідно і затрати на
їх виконання, які диференціюються наступним чином: затрати на орні польові
роботи (Зор), затрати на не орні польові роботи (Зн) затрати на збиральні
польові роботи (Ззб), затрати на транспортні роботи (Зтр); затрати на непольові
роботи і інші затрати (Зін).
Виходячи із змісту цих
робіт загальні затрати на вирощування сільськогосподарської культури (Ззаг)
складають:
де Кт - загальний коефіцієнт поправок за
технологічні умови;
Кпо - коефіцієнт поправок за питомий опір
ґрунту;
Ку - коефіцієнт поправки за зміну урожайності;
Ктр - коефіцієнт поправок за транспортні
затрати.
Оскільки затрати на вирощування культур за видами робіт
відсутні, їх необхідно визначити, користуючись коефіцієнтами співвідношень.
Коефіцієнти співвідношення виробничих затрат по вирощуванню
сільськогосподарських культур в лісостеповій зоні України
|
Культури
|
Коефіцієнти
співвідношення виробничих затрат за їх видами
|
|
орні
польові
|
не орні
польові
|
збиральні
|
транспортні
|
не
польові роботи
|
|
Зернові
і зернобобові без кукурудзи
|
0,150
|
0,132
|
0,211
|
0,069
|
0,438
|
|
Кукурудза
на зерно
|
0,109
|
0,079
|
0,134
|
0,165
|
0,513
|
|
Цукрові
буряки
|
0,068
|
0,115
|
0,333
|
0,058
|
0,406
|
|
Картопля
|
0,022
|
0,1І98
|
0,256
|
0,066
|
0,458
|
|
Льон-довгунець
|
0,030
|
0,012
|
0,490
|
0,034
|
0,434
|
|
Кормові
культури, в середньому
|
0,123
|
0,177
|
0,210
|
0,099
|
0,391
|
При розрахунках затрат
для коренебульбоплодів за наведеною формулою у затрати на збирально-польові
роботи враховується на коефіцієнт впливу питомого опору ґрунту.
Коефіцієнти поправок, як
було вже сказано, повинні визначатися як відношення значень коефіцієнтів по
робочій ділянці до їх величини п земельнооціночному районі, які нажаль,
відсутні. За таких умов можна скористатись середньозваженими даними у
господарстві.
Коефіцієнт поправки за
технологічні умови (Km) визначається за формулою:
де, Kтд - коефіцієнт технологічних умов ділянки;
Ктк - коефіцієнт технологічних умов в середньому по
земельно-оціночному району (господарству).
Аналогічно визначається коефіцієнт поправки за питомий опір
ґрунту
де Код - коефіцієнт питомого опору ділянки;
Кпок - коефіцієнт питомого опору в середньому по
земельно-оціночному району (або господарству).
Якщо на ділянці є різні за механічним складом ґрунти,
визначається середньозважений коефіцієнт опору.
Коефіцієнт поправки за зміну врожайності
сільськогосподарських культур (Ку) визначається як співвідношення урожайності
одержаної на ділянці, до її значення в земельно-оціночному районі
(господарстві) за формулою:
де У, Бд - відповідно розрахункова врожайність і бал за
врожайністю сільськогосподарських культур робочої ділянки;
Ук, Бк - відповідно середня урожайність і бал оцінки за
урожайністю сільськогосподарських культур земельно-оціночного району
(госпо-дарства).
Коефіцієнт поправки за транспортні затрати (Ктр)
визначається за формулою:
де Вд - віддаль від робочої ділянки до виробничого центру;
Вр - середня віддаль до виробничого центру по
земельно-оціночному району (або господарству).
Якщо в господарствах земельно-оціночного району дорожня
сітка добре розвинена, є значний процент доріг з твердим покриттям, то потрібно
розраховувати так звану еквівалентну віддаленість від виробничого центру, яка
відображає співвідношення затрат на перевезення вантажів по дорогах різної
якості. За еталон прийнято асфальтно-бетонні і бетонні дороги. Коефіцієнти
переведення віддалей перевезення вантажів по дорогах становитимуть для:
§ асфальтно-бетонних
та бетонних - 1,0;
§ гравійних,
брукових -1,2;
§ покращених
ґрунтових - 1,5;
§ природних
ґрунтових доріг - 1,8;
§ коефіцієнт
віддалі від центру ділянки до дороги приймається 2,5.
Таким чином, еквівалентна
віддаль дорівнюватиме сумі добутків довжини дороги певного покриття на
відповідний коефіцієнт розділеній на загальну віддаль.
Для більшості
земельно-оціночних районів дорожня сітка приблизно однорідна, через це
еквівалентну віддаль розраховувати нема потреби, достатньо загальної віддалі.
Визначивши величину
затрат внутрігосподарської оцінки земель по робочих ділянках, приступають до
розрахунку показників окупності затрат (0,3 ц на 100 крб затрат) і
диференціального доходу (ДД, крб/га) за загальновідомими формулами:
ВП - урожайність культури на робочій ділянці, ц/га;
З - загальні затрати на вирощування сільськогосподарської
культури на ділянці, крб/га;
ЦК - кадастрова ціна с/г продукції культури,
крб.
Затрати на вирощування с/г культур, тис. крб.
|
№
варіанту
|
Зернові
|
Кукурудза
на зерно
|
Цц/б
|
Льон
|
Картопля
|
Кормові
культури
|
|
4
|
1739,5
|
2172,0
|
8949,6
|
4006,1
|
15700,8
|
3090,7
|
Коефіцієнт питомого опору ґрунту
|
№
варіанту
|
Грансклад
ґрунту
|
Коефіцієнт
|
|
1
|
піщаний
|
0,33
|
Урожайність с/г культур, ц/га
|
№
варіанту
|
Зернові
|
Кукурудза
на зерно
|
Ц/б
|
Льон
|
Картопля
|
Кормові
культури
|
|
2
|
19,1
|
30,4
|
296,2
|
29,7
|
196,9
|
59,9
|
Коефіцієнт поправки за технологічні умови:
Коефіцієнт поправки за питомий опір ґрунту:
Коефіцієнт поправки за зміну врожайності
сільськогосподарських культур:
(кук. на зерно)
(кормові к-ри)
Коефіцієнт поправки за транспортні затрати:
Затрати на вирощування сільськогосподарської культури:
(кук. на зерно) 
(кормові к-ри) 
Окупність затрат:
грн.
(кук. на зерно)
грн.
грн.
грн.
грн.
(кормові к-ри)
грн.
Вага доходу:
(кук. на зерно
d
(кормові к-ри
Диференціальний дохід:
грн.
ДД (кук. на зерно)
грн.
грн.
грн.
грн.
ДД (кормові к-ри)
грн.
Визначення показників загальної
внутрігосподарської оцінки земель
Коли необхідно мати характеристику по кожній
окремій ділянці в господарстві, тоді виконують внутрігосподарську оцінку
земель. Завданням внутрігосподарської оцінки є врахування таких особливостей,
які пов’язані з відмінностями окремих робочих ділянок, полів сівозміни, запас
гумусу, кислотність, кут схилу та інші ознаки.
Значення внутрігосподарської оцінки земель
зростає у зв’язку з проведенням експертної оцінки земельних ділянок
сільськогосподарського призначення. У відповідності із Постановою Кабінету
Міністрів України «Про експертну оцінку земельних ділянок», вона включає
застосування методичного підходу співставлення цін продажу, враховувати
індивідуальні властивості земельної ділянки.
Загальні положення внутрігосподарської оцінки
земель:
1. внутрігосподарська оцінка є складовою
частиною робіт з оцінки земель;
2. проведення внутрігосподарської оцінки
передбачає одержання необхідних та достовірних даних про продуктивні і
технологічні властивості землі, що характеризують її як основний базис
сільськогосподарського виробництва;
. об’єктом внутрігосподарської оцінки є
окремі земельні ділянки, робочі ділянки або поля сівозміни;
. зміст внутрігосподарської оцінки
виражається засобом і предметом праці разом із засобом виробництва;
. показники внутрігосподарської оцінки
розраховують попередньо по ділянках (контурах), а потім з урахуванням
організації використання землі як середньозважені величини по сівозмінах
виробничих підрозділах та по господарстві вцілому;
. вихідна база:
- шкали бонітування;
- шкали економічної оцінки за врожайністю;
базисні дані про врожайність культур;
затрати на вирощування;
матеріали крупномасштабних спеціальних
обстежень;
технологічні карти;
інше;
7. внутрігосподарська оцінка так як і
міжгосподарська виконується в двох аспектах:
- загальна оцінка
сільськогосподарських угідь (пасовища, сінокоси);
- часткова оцінка ріллі за ефективністю
вирощування сіль-ськогосподарських культур (всього зернових без кукурудзи,
кукурудза на зерно, цукровий буряк, картопля, льон, всього кормових);
8. як загальна, так і часткова оцінка земель
мають такі оціночні показники:
- продуктивність земель за окремими угіддями
розраховується за виходом валової продукції рослинництва з 1 га в кадастрових
цінах при загальній оцінці земель або за врожайністю окремих
сільськогосподарських культур при частковій оцінці;
- окупність затрат - вартість валової
продукції в кадастрових цінах або кількість її в натуральному виразі в
розрахунку на 100 крб. затрат (буває абсолютна - в твердій валюті, відносна -
порівняння в балах);
- диференціальний дохід - це частина чистого
доходу, що виражає вартість додаткового продукту на відносно кращих чи середніх
землях.
Розрахунок показників загальної
внутрігосподарської оцінки земель I - ї робочої ділянки з вартістю валової
продукції (ВПз), окупністю затрат (ОЗ) і диференціальним доходом (ДД) проводиться
відповідно за формулами:
ij - урожайність і-тої с/г культури на і-тій
робочій ділянці ц/га;
Цj - кадастрова ціна і-тої культури;
Рj - питома вага посіву і-тої
культури.
Зз - загальна затрата на виробництво валової
продукції всіх вирощуваних культур на і-й робочій ділянці;
Зj - затрати на вирощування і-ї с/г культури на
і-й робочій ділянці.
Питома вага посіву с/г культур
|
Культура
|
Питома
вага
|
|
Зернові
|
0,494
|
|
Кукурудза
на зерно
|
0,367
|
|
Цукрові
буряки
|
0,560
|
|
Льон
|
0,768
|
|
Картопля
|
0,376
|
|
Кормові
культури
|
0,574
|
Затрати на вирощування с/г культур, тис. крб.
|
№
варіанту
|
Зернові
|
Кукурудза
на зерно
|
Ц/б
|
Льон
|
Картопля
|
Кормові
культури
|
|
4
|
1739,5
|
2172,0
|
8949,6
|
4006,1
|
15700,8
|
3090,7
|
Урожайність с/г культур, ц/га
|
№
варіантуЗерновіКукурудза на зерноЦ/бЛьонКартопляКормові культури
|
|
|
|
|
|
|
|
2
|
19,1
|
30,4
|
296,2
|
29,7
|
196,9
|
59,9
|
Розрахунок вартості валової продукції:
ВПз (зернові) = 19,1· 25 ·
0,494 = 235,89 крб/га
ВПз (кук. на зерно) = 30,4· 25 ·
0,367 = 278,92 крб/га
ВПз (ц/б) = 296,2· 25 ·
0,560 = 4146,80 крб/га
ВПз (льон) = 29,7 · 25 ·
0,768 = 570,24 крб/га
ВПз (картопля) = 196,9· 25 ·
0,376 = 1850,86 крб/га
ВПз (кормові к-ри) =59,9 · 25 ·
0,574 = 859,57 крб/га
Визначення загальних затрата на виробництво
валової продукції всіх вирощуваних культур на і-й робочій ділянці:
Зз (зернові) = 1739,5· 0,494 =
859,31 крб.
Зз (кук. на зерно) = 2172,0·
0,367 = 797,12 крб.
Зз (ц/б) = 8949,6· 0,560 =
5011,78 крб.
Зз (льон) = 4006,1· 0,768 =
3076,68 крб.
Зз (картопля) = 15700,8· 0,376 =
5903,50 крб.
Зз (кормові к-ри) = 3090,7· 0,574
= 1774,06 крб.
3.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарського
призначення
В основу визначення грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення кладеться рентний дохід, який створюється
при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки
земель, проведеної в 1988 році. Підставою для розрахунків за економічною
оцінкою земель по виробництву зернових культур є те, що вони вирощуються
практично на ВСІХ ґрунтах.
В умовах інфляції рентний доход обчислюється у
натуральних одиницях (у центнерах зерна), який при визначенні грошової оцінки
переводиться у вартісний вираз за поточними або світовими реалізаційними
цінами.
Величина грошової оцінки є добутком річного
рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації
встановлюється в 33 роки.
Грошова оцінка здійснюється окремо по орних
землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і
пасовищами послідовно по: Україні, Автономній Республіці Крим і областях,
адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих
земельних ділянках.
Грошова оцінка земельних ділянок визначається на
рентній основі.
Залежно від призначення і порядку проведення
грошова оцінка поділяється на нормативну та експертеу. Залежно
від методичних особливостей проведення оцінки земельних ділянок різних
категорій грошова оцінка поділяється на оцінку земель сільськогосподарського
призначення, земель лісового фонду та інших категорій.
Нормативна грошова оцінка земельних
ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат
сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного
стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Грошова оцінка земель є невід'ємною, обов'язковою
частиною існуючої системи заходів земельного кадастру. Дані грошової оцінки
земель використовують при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних
ділянок, при продажу земельних ділянок громадянам та юридичним особам, для
обчислення розміру земельного податку, визначення втрат сільськогосподарського
та лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального
використання та охорони земель тощо.
Дані одержані в результаті грошової оцінки дають
можливість визначити об'єктивний розмір плати за землю у вигляді земельного
податку або орендної плати, а також при купівлі-продажу, обміні і даруванні
земельної ділянки.
За диференційним рентним доходом оцінюються землі
сільськогосподарського призначення. Рентний дохід створюється при виробництві
зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель.
Грошова оцінка земель проводиться на землях
сільськогосподарського призначення та землях населених пунктів. Оцінювальні
райони виділяються у встановлених межах населеного пункту.
За диференційним рентним доходом оцінюються землі
сільськогосподарського призначення. Рентний дохід створюється при виробництві
зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель.
Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського
призначення є матеріали кількісної і якісної характеристики земель, бонітування
фунтів, економічної оцінки земель, з використанням матеріалів землеустрою
сільськогосподарських підприємств, інвентаризації земель усіх категорій тощо.
При відсутності матеріалів економічної оцінки, грошова оцінка земель
сільськогосподарського призначення визначається за аналогічними агровиробничими
групами фунтів, які до них прилягають.
Грошова оцінка земель сільськогосподарського
призначення в Україні
Для визначення грошової оцінки земель в Україні
розраховується диференційований рентний дохід з орних земель за економічною
оцінкою по виробництву зернових культур (ц) за формулою:
, де
Рдн - диференційований рентний дохід з орних
земель, ц;
У - урожайність культур з гектара, ц;
З - виробничі затрати на га/крб.;
Кнр - коефіцієнт норми рентабельності;
Ц - ціна центнера зерна, грн.
Для грошової оцінки ріллі використовують середні дані за
1986-1990 роки:
Середні показники за 1986-1990 рр., прийняті для розрахунку
оцінки орних земель в Україні
|
3 п/п
|
Показники
|
Величина
показника
|
|
1
|
Урожайність
зернових, ц/га
|
31,5
|
|
2
|
Середньорічна
ціна реалізації 1 ц зерна, крб.
|
17
|
|
3
|
Виробничі
витрати на га. Крб.
|
303
|
|
4
|
Прибуток
(35%), крб
|
106
|
За умов використання гірших за якістю земель,
крім диференційного доходу в с/г створюється абсолютний рентний дохід. Його
величина становить - 1,6 ц зерна.
Сума диференційного і абсолютного рентного
доходів становить загальний рентний дохід з одного га орних земель.
При використанні гірших земель в сільському
господарстві створюється абсолютний рентний дохід (Ран), який
додається до диференціального рентного доходу і таким чином обчислюється
загальний рентний дохід (Рздн).
Диференціальний рентний дохід з гектара земель
під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п)
розраховується на основі співвідношень диференціальних рентних доходів цих
угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою за виробництвом
зернових культур за формулою, ц:
де Рдн - диференціальний рентний дохід з гектара
орних земель, ц;
Рд - диференціальний рентний дохід з гектара
земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і
пасовищами (п) за економічною оцінкою земель, крб.;
Рд - диференціальний рентний дохід з гектара орних
земель за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур, крб.
Для розрахунку рентного доходу з гектара земель під б/н,
природними сіножаттями і пасовищами в Україні в центнерах використовують
середні дані економічної оцінки земель за 1988 р.
Середній рентний диференціальний дохід гектара орних земель
під б/н, природними сінокосами і пасовищами (крб.)
|
№ п/п
|
Показники
|
Величина
показника
|
|
1
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, крб
|
348,7
|
|
2
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель під б/н, крб
|
1563,9
|
|
3
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель під природними сінокосами, крб
|
136,5
|
|
4
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель під природними пасовищами, крб
|
55,7
|
Грошова оцінка орних земель та інших угідь
визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою за
виробництвом зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації
визначається за формулою:
де Гоз - грошова оцінка орних земель та інших
угідь в Україні, крб.;
Рздн - загальний рентний дохід на орних землях
та інших угіддях в Україні, ц;
Ц - ціна центнера зерна, крб.;
Тк - термін капіталізації рентного доходу (33
роки).
Розрахунок рентного доходу на орних землях
України
|
N п/п
|
Показники
|
Станом
на 1986-1990 рр.
|
|
1.
|
Урожайність
зернових з гектара, центнерів
|
31,5
|
|
2.
|
Середньорічна
ціна реалізації 1 центнера зерна, крб.
|
17
|
|
3.
|
Валова
продукція з гектара (ряд. 1 х ряд. 2)
|
535
|
|
4.
|
Виробничі
витрати на гектар, крб.
|
303
|
|
5.
|
Прибуток
(35%), крб.
|
106
|
|
6.
|
Сума
витрат і прибутку, крб.
|
409
|
|
7.
|
Диференційований
рентний дохід, крб.
|
126
|
|
8.
|
Диференційований
рентний дохід, ц зерна
|
7.4
|
|
9.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1.6
|
|
10.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
9.0
|
Розрахунок грошової оцінки ріллі по Україні
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, центнерів
|
7,4
|
|
2.
|
Абсолютний
рентний дохід, центнерів
|
1,6
|
|
3.
|
Загальний
рентний дохід, центнерів
|
9,0
|
|
4.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
5.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
6.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
7425
|
Розрахунок грошової оцінки земель під багаторічними насадженнями
по Україні
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб.
|
1563,9
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, крб.
|
348,7
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під б/н, ц
|
33,18
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
34,78
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
28693,5
|
Розрахунок грошової оцінки природних сіножатей
по Україні
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб.
|
136,5
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, крб.
|
348,7
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під б/н, ц
|
2,9
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
4,5
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
3712,5
|
Розрахунок грошової оцінки природних пасовищ по Україні
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб.
|
55,7
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, крб.
|
348,7
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під б/н, ц
|
1,18
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
2,78
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
2293,5
|
Грошова оцінка земель сільськогосподарського
призначення в області та адміністративному районі
Як в Україні так і в областях, і в
адміністративних районах для розрахунку грошової оцінки земель спочатку
визначають диференційований рентний дохід з одного гектара орних земель.°
земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами. В
областях і районах, його визначають за формулою:
, де
Рдн(р) - диференційований рентний дохід з
гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними
сіножатями і пасовищами в області та адміністративному районі, крб.
Рдн(У), Рд(У) - відповідно
диференційований рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними
насадженнями і пасовищами в Україні в центнерах і за економічною оцінкою земель
- в карбованцях.
Рд(р) - диференційований рентний дохід за
економічною оцінкою земель по виробництву зернових культур на орних землях,
землях під багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами за
оцінкою цих угідь у області і адміністративному районі в карбованцях.
Обчислені показники диференційованого рентного доходу в
адмініс-тративному районі використовуються при обчисленні диференційованого
рентного доходу сільськогосподарських підприємств.
Якщо дані економічної оцінки орних земель по виробництву
зернових, культур відсутні в розрахунках використовують показники економічної
оцінки орних земель в нічому.
До диференційованого рентного доходу з гектара відповідних
угідь додають абсолютний рентний дохід (постійна величина, в Україні вона
становить 1,6ц), що становитиме загальний рентний дохід (Рздн).
Розрахунок грошової оцінки ріллі в області
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в області, крб.
|
320,9
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в Україні, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в Україні, крб.
|
348,7
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в області, ц
|
8,0
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
9,6
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
7953,0
|
Розрахунок грошової оцінки земель під
багаторічними насадженнями в області
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями в області, крб.
|
2020,6
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями в Україні, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями в Україні, крб.
|
1563,9
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під б/н в області, ц
|
5,7
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід в області, ц
|
7,3
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
6045,14
|
Розрахунок грошової оцінки природних сіножатей по області
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
120,7
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в Україні, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в Україні, крб.
|
136,5
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в області, ц
|
8,4
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід в області, ц
|
10,0
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
8250,0
|
Розрахунок грошової оцінки природних пасовищ по області
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, крб.
|
92,0
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в Україні, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в Україні, крб.
|
55,7
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, ц
|
4,5
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід в області, ц
|
6,1
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
5032,5
|
Розрахунок грошової оцінки ріллі в
адміністративному районі
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в адмін. районі, крб.
|
420,0
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в області, ц
|
8,0
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в області, крб.
|
320,9
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в районі, ц
|
6,1
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
7,7
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
6352,5
|
Розрахунок грошової оцінки земель під багаторічними насадженнями в
адміністративному районі
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб.
|
520,8
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під б/н в області, ц
|
5,7
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під б/н в області, крб.
|
2020,6
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під б/н в районі, ц
|
22,1
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
23,7
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
19552,5
|
Розрахунок грошової оцінки природних сіножатей в адміністративному
районі
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями, крб.
|
82,0
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в області, ц
|
8,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в області, крб.
|
120,7
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в районі, ц
|
12,4
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
14,0
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
11550,0
|
Розрахунок грошової оцінки природних пасовищ в адміністративному
районі
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природнимипасовищами, крб.
|
220,0
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, ц
|
4,5
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, крб.
|
92,0
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в районі, ц
|
1,9
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
3,5
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
25
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
2887,5
|
Грошова оцінка земель сільськогосподарського
призначення в підприємстві
Грошова оцінка земель сільськогосподарських
підприємств визначається за формулою:
як на вищих рівнях. Але методика обчислення рентного
диференційованого доходу в підприємстві має деякі відмінності. Це пов'язано з
тим, що в проце-сі реформування земельних відносинах змінилися межі і площі
сільсько-господарських підприємств в порівняні з тими, які були на час
проведеної економічної оцінки в них.
За таких умов диференційований рентний дохід чи шкалаи
економічної оцінки земель в підприємствах з 1 га с.г. угідь визначається за
формулою:
Рд(п) = 
, де
Рд(п) - диференційований рентний дохід за
економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами за економічною
оцінкою цих угідь в сільськогосподарському підприємстві
Рдагр - диференційований рентний дохід за шкалою
економічної оцінки по виробництву зернових культур на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами, по
агро-иробничих групах ґрунтів (у карбованцях).
Пагр - площа агровиробннчих груп ґрунтів на
відповідних угіддях (у гектарах).
Для обчислення диференційованого рентного доходу за шкалами
економічної оцінки земель в підприємстві складають експлікацію земель за
агровиробничими групами ґрунтів.
Рентний диференційований дохід в підприємствах у центрах з
с.г. угідь обчислюється за формулою:
Рдн(п) = 
, де
Рдн(п) - диференційований рентним дохід з
гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними
сінокосами і пасовищами в сільськогосподарському підприємстві (у центнерах);
Рдн(р), Рд(р) - диференційований
рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями,
природними сінокосами і пасовищами в адміністративному районі відповідно в
центнерах і за економічною оцінкою у карбованцях;
Рд(н) - диференційований рентний дохід за
економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами за оцінкою, цих
угідь по сільськогосподарському підприємству у карбованцях;
У разі відсутності економічної оцінки земель за
виробництвом зернових культур у розрахунках застосовують показники економічної
оцінки ріллі в цілому.
До диференційованого рентного доходу з гектара с.г. угідь,
обчисленого в с.г. підприємствах в центнерах, додасться абсолютний
диференційований рентний дохід (постійна величина - 1,6 ц/га).
На гірших землях, на яких диференційований рентний дохід не
створюється, (з нульовим або від'ємним показником оцінки), грошова оцінка
визначається за абсолютним рентним доходом - 1,6 ц зерна з гектара.
Маючи загальний диференційований рентний дохід в
підприємстві, обчислюють грошову оцінку 1 га угідь за вже відомою формулою.
Розрахунок диференційованого рентного дохлду
сільськогосподарських угідь в підприємстві
|
Угіддя
|
Шифр
агрогруп
|
Площа,
га
|
Диференційований
рентний дохід за шкалою
|
Загальний
диференційований дохід, крб.
|
|
|
|
крб з 1
га
|
крб з
даної площі
|
|
|
Рілля
|
49г
|
115,3
|
85243,27
|
715,9
|
33711,09
|
|
50г
|
1015,0
|
218428,0
|
215,2
|
|
|
53г
|
18,4
|
3956,0
|
215,0
|
|
|
55д
|
215,7
|
52824937,0
|
2449,0
|
|
|
209г
|
215,0
|
110725,0
|
515,0
|
|
|
Σ на
ріллі
|
|
1579,4
|
53243289,27
|
|
|
|
Сіножаті
|
29д
|
1153,0
|
1329409,0
|
1153,0
|
3339,36
|
|
40д
|
3158,0
|
9972964,0
|
3158,0
|
|
|
41д
|
415,4
|
172557,16
|
415,4
|
|
|
49д
|
3515,0
|
12355225,0
|
3515,0
|
|
|
133д
|
4215,0
|
17766225,0
|
4215,0
|
|
|
Σ на
сіножатях
|
|
12456,4
|
4156380,16
|
|
|
|
Пасовища
|
38г
|
415,0
|
130725,0
|
315,0
|
821,73
|
|
40д
|
115,0
|
93725,0
|
815,0
|
|
|
49д
|
315,0
|
162225,0
|
515,0
|
|
|
210е
|
915,0
|
1059570,0
|
1158,0
|
|
|
Σ на
пасовищах
|
|
1760,0
|
1446245,0
|
|
|
Розрахунок грошової оцінки ріллі в
сільськогосподарському підприємстві
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в підприємсвті, крб.
|
33711,09
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в адміністративному районі, ц
|
6,7
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в адміністративному районі, крб.
|
415,0
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара орних земель в підприємстві, ц
|
54,4
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід, ц
|
56
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
12,5
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
23100
|
Розрахунок грошової оцінки природних сіножатей в
сільськогосподарському підприємстві
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в підприємстві, крб.
|
3339,36
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в районі, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в районі, крб.
|
115,7
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в підприємстві, ц
|
21,3
|
|
5.
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід в області, ц
|
22,9
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
12,5
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
9446,25
|
Розрахунок грошової оцінки природних пасовищ в
сільськогосподарському підприємстві
|
№
|
Показники
|
Значення
показника
|
|
1.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в підприємстві, крб.
|
821,73
|
|
2.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в районі, ц
|
7,4
|
|
3.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в районі, крб.
|
91,5
|
|
4.
|
Диференційований
рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в підприємстві, ц
|
33,2
|
Абсолютний
рентний дохід, ц
|
1,6
|
|
6.
|
Загальний
рентний дохід в області, ц
|
34,8
|
|
7.
|
Термін
капіталізації рентного доходу, років
|
33
|
|
8.
|
Ціна
центнера зерна, грн
|
12,5
|
|
9.
|
Грошова
оцінка гектара землі, грн
|
14355,0
|
Грошова оцінка земель сільськогосподарського
призначення окремої земельної ділянки
Грошова оцінка окремої земельної ділянки
визначається на основі балів бонітету агровиробничих груп ґрунтів по
господарству та середньої грошової оцінки гектара певного угіддя.
На основі визначення балів бонітету
агровиробничих груп ґрунтів ми визначаємо грошову оцінку земельної ділянки, а
також за даними загальної грошової оцінки по господарству.
Грошова оцінку окремої
ділянки обчислюється за формулою:
, де
Г д - грошова оцінка ділянки;
Га1, Га2,
Гаn - грошова оцінка 1 га певних угідь;1, S2,
Sn - площа відповідних угідь.
Грошова оцінка 1 га
окремого угіддя визначається за формулою:
Г у - середня грошова оцінка 1 га певного угіддя
у господарстві де розташована оцінювальна земельна ділянка;
Бі - бал бонітету і-того ґрунту;
Бу - середньозважений бал бонітету певного с.-г.
угіддя по господарству.
Бn - бал бонітету агро групиn
- площа під даною агро групою ґрунтів (була взята з попередньої роботи)
Ділянк в сільськогосподарському підприємстві а
№1:
Ділянка №2:
Експертна грошова оцінка земельної ділянки
Визначення реальної, справедливої вартості земельної
ділянки має важливе значення як для оподаткування та приватизації земельних
ділянок, так і для укладання майнових угод стосовно землі та права її оренди на
вторинному ринку. Крім того, оцінка землі є обов'язковою при розробці та реалізації
інвестиційних проектів, отриманні кредитів під заставу нерухомого майна.
На відміну від нормативної грошової оцінки, в рамках
експертної оцінки земельні ділянки розглядаються, передусім, як основна
складова нерухомості - житлової, виробничої, комерційної, - ринки яких в
достатній мірі сформувались в багатьох регіонах України. Це дозволяє при
визначенні вартості землі максимально врахувати ринкові чинники.
Тобто експертна оцінка ґрунтується на зовсім інших засадах,
що дозволяють застосовувати гнучкіші підходи до визначення вартості земельної
ділянки. Методи експертної оцінки земельних ділянок викладені в постанові
Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. №1531 «Про експертну грошову
оцінку земельних ділянок».
Інформаційною базою для оцінки земельних ділянок є:
§ відомості державного
земельного кадастру;
§ проект відведення
земельної ділянки;
§ відомості про
розташування земельної ділянки;
§ містобудівна документація
та місцеві правила забудови;
§ дані про інженерне
облаштування земельної ділянки;
§ дані про ціни продажу
(оренди) подібних земельних ділянок;
§ дані статистичної
звітності.
Оцінка земельних ділянок здійснюється з метою
економічного врегулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових
угод, передбачених законодавством України. Оцінна вартість, визначена в
результаті оцінки земельних ділянок, враховується при визначенні:
§ ціни продажу земельної
ділянки;
§ стартової ціни продажу
земельної ділянки на конкурентних засадах.
При проведенні експертної оцінки належить
використовувати не менше трьох методичних підходів, причому обов'язковим є
застосування методичного підходу, що ґрунтується на нормативній грошовій
оцінці. Серед інших підходів, які можуть бути застосовані, перевага надається
тим, які ґрунтуються на найповніших відомостях про земельну ділянку.
Оцінка ринкової вартості землі базується на таких
важливих принципах:
§ попит і пропозиція;
§ найкращий і найвигідніший
варіант використання;
§ додаткова продуктивність;
§ зміни і очікування.
Попит і пропозиція. Взаємодія цих чинників
визначає ринкову вартість, яка у свою чергу, відображається в ринкових цінах.
Оскільки пропозиція землі є величиною фіксованою, то ціни на землю в конкретній
місцевості визначаються чинниками попиту. Хоча пропозиція землі в цілому
фіксована, пропозиція на ринку конкретного варіанта її використання може
зростати і спадати.
Принципи попиту і пропозиції пояснюють великі
відмінності у вартості землі, яка розташована в межах міста і за його межами.
Принцип найкращого і найвигіднішого варіанта
землекористування означає, що ринкова вартість власності залежить від
потенційних варіантів використання, а не лише тільки від поточного варіанта
землекористування.
Чим більші доходи може принести використання цієї
землі, тим вищими будуть попит і ринкова вартість. Тому закономірно, що
неосвоєна земля в межах міста завжди має більшу ціну, ніж аналoгічна ділянка в
сільській місцевості.
Принцип додаткової продуктивності полягає в
існуванні доходу від земельної власності. Він дає пояснення, чому вартість
землі має значні відхилення. Якщо дві земельні ділянки використовуються для
аналогічної мети і подібні одна на одну з точки зору потреби в праці, капіталі
і менеджменті, але одна з ділянок за рахунок свого розміщення приносить більший
сукупний дохід, ніж інша, тоді різниця в чистому прибутку буде повністю
капіталізована в різниці вартостей земельних ділянок.
Принцип зміни означає те, що ринкова вартість
визначається динамікою економічних, політичних і демографічних чинників.
Оскільки пропозиція землі фіксована, її вартість сильно залежить від коливань
цих ринкових чинників.
Принцип очікування, який лежить в основі методу
оцінки за капіталізацією доходу, вказує, що ринкова ціна вартості дорівнює
поточній вартості майбутніх доходів. У випадку неосвоєння ділянок, які
відведені під комерційне використання, принцип очікування означає, що вартість
землі буде відображати капіталізовану величину очікуваного чистого доходу від
комерційного освоєння землі.
4. Кадастрове забезпечення формування об’єктів
земельної власності
4.1 Порядок проведення робіт із складання
державних актів
Право власності на землю і право постійного
користування землею посвідчується державними актами:
- на право власності на землю;
- на право постійного користування землею.
Право тимчасового користування землею (в тому
числі на умовах оренди) оформляється договором за формою, затвердженою
Кабінетом Міністрів України.
Державний акт на право власності на земельну
ділянку - це документ встановленої форми в якому засвідчено право власності на
земельну ділянку межі та місце знаходження якої визначені на місцевості.
Форму державного акту затверджено постановою КМУ
від 02.04.2002 р. За номером 449 «Про затвердження форм державного акту на
право власності на земельну ділянку та державного на право постійного
користування земельною ділянкою».
На сьогоднішній день більшість громадян та
підприємств використовують державні акти, ці акти мали назву на право приватної
власності старого зразка, оскільки відповідно до постанови КМУ за номером 449,
вони залишаються легітимними до того часу поки їх не буде замінено.
Державний акт на право власність посвідчує право
власності на земельну ділянку як фізичної особи так і юридичної особи.
Державний акт на право постійного користування
земельною ділянкою - це документ встановленої форми в якому затверджено право
підприємства, установи, організації, що належать до державної або комунальної
власності на постійне користування земельною ділянкою. Форму державного акту
затверджено постановою КМУ за номером 449.
Державний акт на право постійного користування
відповідає вимогам земельного кодексу України 2001 р, видається виключно
підприємствам державної та комунальної власності. Відповідно до 6-го пункту
перехідні положення КМУ громадяни та юридичні особи які мають у постійному
користуванні земельної ділянки повинні переоформити у встановленому порядку
право власності або право оренди на цій земельній ділянці.
Державні акти, що посвідчують право власності на
землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній
власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради
Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. Договір з землекористувачами
на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на
землі, що перебувають у державній власності, укладається відповідною сільською,
селищною, міською Радою народних депутатів, а на землі, що перебувають у
власності, - відповідними власниками цієї землі.
Роботи по складанню державних актів на право
власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому
порядку:
- підготовчі роботи;
- встановлення меж земельної ділянки в
натурі (на місцевості);
складання плану земельної ділянки;
заповнення бланка державного акта.
Складається план земельної ділянки з визначенням
на ньому її меж і розмірів, описом меж суміжних власників землі і
землекористувачів. На плані показуються:
§ межі всіх черезсмужних
ділянок, що передаються (надаються) у власність або користування в межах
відповідної Ради народних депутатів;
§ лінійні проміри по межі
земельної ділянки;
§ всі поворотні точки меж
земельної ділянки;
§ всі точки, закріплені в
натурі (на місцевості) довгостроковими межовими знаками;
§ всі лінії, які є
суходольними межами. Ці межі викреслюються суцільною лінією чорною тушшю;
§ річки, озера, канали,
шляхи, лісосмуги, інші урочища, що співпадають з межами.
На плані зовнішніх меж земель власників і
користувачів показуються вкраплені земельні ділянки сторонніх власників землі і
землекористувачів, та додається їх список. План земельної ділянки складається у
масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і надписів.
При заповненні бланків державних актів на право
власності на землю, постійного користування землею і договорів на право
тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) всі записи
мають бути зроблені чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються.
План зовнішніх меж земельної ділянки у бланках державних актів складається у
масштабі, що забезпечує їх чітке зображення.
Державні акти на право колективної власності на
землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею
складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої Ради
народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою. Сторінку державного акта
із зображенням плану земельної ділянки підписує інженер-землевпорядник.
Нумерування всіх бланків державних актів
здійснюється окремо по кожному району Республіки Крим, областей, місту
обласного підпорядкування, а в містах з районним поділом - по кожному району.
Кожна форма державного акта повинна мати окрему
нумерацію, починаючи з одиниці.
Право на земельну ділянку виникає після одержання
особою відповідного документа, який посвідчує його земельну ділянку та його
державної реєстрації, а також встановлення меж земельної ділянки на місцевості.
Державна реєстрація земельних ділянок - це система
юридичних та технічних дій із закріпленням прав власників та землекористувачів
на земельні ділянки та нерухомість на основі документів, які посвідчують ці
права.
Державна реєстрація складається з двох частин:
§ книга записів державної
реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, право
постійного користування земельною ділянкою.
§ Поземельна книга - це
книга записів державної реєстрації. Це документ суворої звітності, який є
складовою частиною державного земельного кадастру і зокрема державного реєстру
земель і містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності
на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та
договори оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Структура реєстраційного номера:
ХХ ХХ ХХХ ХХХХХ
1 2 3 4
1 - вказує на розділ книги записів реєстрації
- вказує на дві останні цифри року
- вказує на код державного реєстора
- вказує на номер внесення в книзі записів
реєстрації
Державні акти на право власності на землю, право
постійного користування землею реєструються відповідно:
- у Книзі записів (реєстрації) державних
актів на право колективної власності на землю за формою згідно з додатком №1;
- у Книзі записів (реєстрації) державних
актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком №2;
у Книзі записів (реєстрації) державних
актів на право постійного користування землею (громадянами) за формою згідно з
додатком №3;
у Книзі записів (реєстрації) державних
актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком №4.
Договори на право тимчасового користування землею
(в тому числі на умовах оренди) реєструються у Книзі реєстрації договорів на
право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за формою
згідно з додатком №5.
Власники землі і землекористувачі зберігають
видані їм державні акти і договори на право тимчасового користування землею (в
тому числі на умовах оренди) як документи постійного зберігання.
Другі примірники державних актів і договорів на
право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), а також
книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у тих органах, що
здійснювали їх видачу і реєстрацію. У випадках припинення права власності або
права користування на земельну ділянку документи, що посвідчують це право,
повертаються до органу, котрий їх видав.
Записи державної реєстрації державних актів на
право власності на земельну ділянку
|
№
|
Кадастровий
номер земельної ділянки
|
Місце
розташування земельної ділянки
|
Прізвище
ім’я по батькові власника земельної ділянки
|
Ідентифікаційний
номер власника
|
Адреса
проживання власника
|
Площа
земельної ділянки, га
|
Цільове
призначення земельної ділянки
|
|
1.
|
0120
|
Київська
обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петрівське
|
Сікорська
Ольга Михайлівна
|
3144819662
|
м.
Київ, вул. М. Цвєтаєвої, буд. 4, кв. 37
|
0,49
|
Будівництво
та обслуговування житлового будинку
|
|
2.
|
0020
|
Київська
обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петрівське
|
Сікорська
Ольга Михайлівна
|
3144819662
|
м.
Київ, вул. М. Цвєтаєвої, буд. 4, кв. 37
|
1,36
|
Ведення
особистого селянського господарства
|
|
Підстава
виникнення права власності
|
Дані
про видачу та державну реєстрацію державного акта
|
|
Назва
органу, що прийняла рішення
|
Дата прийняття
рішення
|
Номер
документа
|
Державний
акт на право власності
|
Державний
акт на право власності зареєстрований
|
Державний
акт на право власності видано власнику
|
|
|
|
Серія
|
Номер
|
Дата
|
Реєстраційний
номер
|
Прізвище
і підпис реєстратора
|
Дата
|
Підпис
власника
|
|
Петрівська
сільська рада
|
1.02.2006
|
183
|
КВ
|
124420
|
20.02.2006
|
010612024420
|
Копитко
О.В.
|
26.02.2006
|
|
|
Петрівська
сільська рада
|
1.02.2006
|
184
|
КВ
|
124320
|
20.02.2006
|
010612024320
|
Копитко
О.В.
|
26.02.2006
|
|
4.2 Технічна документація із складання державних
актів
Технічна документація при складанні державних
актів включає
при складанні державних актів на право приватної
власності на землю і право постійного користування землею, що видаються
громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються:
§ виписку з рішення
місцевої Ради народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або
надання її у користування;
§ абриси обміру земельної
ділянки;
§ план земельної ділянки,
складений за результатами обміру;
§ збірний план
землевласників і землекористувачів;
§ відомість обчислення
площ;
§ матеріали погодження меж
земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами;
при складанні державних актів на право постійного
користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на
земельні ділянки, якими вони користуються:
§ виписку з рішення
відповідного органу про надання земельної ділянки; журнали і абриси геодезичних
вимірювань;
§ каталог координат
окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення
площ;
§ експлікацію земельних
угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі
і землекористувачами.
Технічна документація по складанню державних
актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних
адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних
ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій.
5. Формування сервітутних відносин
5.1 Порядок встановлення земельного сервітуту
Обтяження - це право на земельну ділянку,
включаючи право на заставу, оренду, сервітути, обмеження, обов’язки по
договору, рішення суду, передачу прав і інші встановлені законодавством права
відносно землі.
Земельний сервітут - сервітут, який може бути
встановлений на вимогу власника чи користувача земельної ділянки для її
обслуго-вування шляхом використання корисних властивостей за домовленістю між
власниками цих ділянок. Це речове право на обмеження користування чужою
земельною ділянкою, у тому числі, шляхом використання розташованих на них
природних ресурсів
Змістом сервітуту є обсяг прав і обов’язків
сервітуарія, що випливає з обмеженого користування можливою чужою земельною
ділянкою. Зміст сервітуту залежно від його виду, встановлює повноваження, щодо
проходу, проїзду через сусідню земельну ділянку, або прокладання комунікацій.
Особливості встановлення земельного сервітуту:
1. Межі поширені та обсяг права земельного
сервітуту для обслуговування лінійних мереж, повинні відповідати межам та
правовому режиму охоронних зон, визначеним законодавством.
. Дозвіл на будівництво лінійної мережі не може
бути виданий за відсутністю права земельного сервітуту.
. При прокладанні лінійних інженерних мереж через
землі с/г призначення, земельний сервітут повинен передбачати можливе здійснення
профілактичних та ремонтних робіт, щодо цих мереж по закінченню чи перед
початком сільськогосподарського циклу, крім випадків аварій або необхідного
проведення терміново-ремонтних робіт з метою недопущення аварійної ситуації.
В процесі підготовчих робіт здійснюється збір,
аналіз, систематизація чинного законодавства, проектно-вишукувальних,
планово-картографічних, земельно-кадастрових та інших документів, матеріалів,
що містять інформацію про утворення, розміщення (параметри об'єктів з особливим
режимом використання), оцінка можливості і доцільності використання цієї
інформації та планово-картографічних матеріалів.
Збір необхідної інформації проводиться в:
§ Органах місцевої
виконавчої влади та місцевого самоврядування;
§ Природоохоронній,
землевпорядній, санітарно-епідеміологічній, архітектурно-будівничій,
геологічній, лісогосподарчій, водогосподарчій та комунальній службах;
§ Товариствах охорони
природи та культури;
§ Органах керування
об'єктами культури, курортів, зв'язку, транспорту, електрифікації, водо-,
нафто-, газопостачання, оборони, ін.;
§ Навколо дослідницьких та
проектно-вишукувальних організаціях, що розробляють проектно-кошторисну
документацію на будівництво;
§ Власників землі та
землекористувачів та інших зацікавлених осіб.
На підставі аналізу зібраних матеріалів та
інформації визначається об'єм робіт, що підлягає виконанню та визначається
вартість виконаних робіт.
В процесі збору інформацї складається перелік
організацій, що надали інформацію.
Наявність об'єктів спеціального ржиму на картографічному
матеріалі (робочих планшетах) підтверджується підписами відповідальних осіб
організацій і затверджується печаткою.
Правила про земельні сервітути поширюються на
відносини щодо обмеженого користування чужими земельними ділянками на підставі
речового права. Ці правила також поширюються на випадки використання іншого
чужого нерухомого майна, якщо це не суперечить суті відносин з використання
такого майна.
Земельні сервітути можуть встановлюватися
договором. Особа може вимагати встановлення реального земельного сервітуту на
підставі закону в судовому порядку лише у разі наявності деяких умов.
Договір земельного сервітуту укладається у
державній формі і підлягає державній реєстрації. Істотними умовами договору
земельного сервітуту є:
§ спосіб обтяження
земельної ділянки;
§ опис місця розташування
із визначенням меж поширення права земельного сервітуту на плані (схемі);
§ обсяг права земельного
сервітуту;
§ строк дії договогру
земельного сервітуту;
§ плата за земельний
сервітут.
За бажанням сторін договору земельного сервітуту
можуть включатися й інші умови.
Список використаної літератури
1. Агроекологічний моніторинг та паспортизація
сільськогосподарських земель: методично-нормативне забезпечення/ за редакцією
В.П. Потики, О.Г. Тараріко. - К.: УААН, 2002
2. Ґрунти київської області. К.: Урожай, 1968
. Закон України «Про земельні сервітути». - К., 2004
. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обмежень»
. Закон України «Про оренду землі». - К., 1998
. Закон України «Про плату за землю». - К., 1992
. Закон України «Про охорону земель». - К., 2003
. Закон України «Про оцінку земель». - К., 2004
. Земельний кодекс України: Офіційні тексти. - К.: Кондор,
2005
. Інструкція з заповнення державної статистичної звітності
з кількісного обліку земель. - К.: Держкомзем України, 1998
. Інструкція «Про порядок складання, видачі, реєєстрації і
зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право
постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі». - К.:
Держкомзем України, 1999
. Конспект лецій з предмету: земельний кадастр/ О.П. Канаш.
- К.: НАУ, 2005-2006
. Конспект лецій з предмету: земельний кадастр/ О.В.
Тихенко. - К.: НАУ, 2006
. Методичні рекомендації з експертної грошової оцінки
земельних ділянок. - К.: Держкомзем України, 1998
. Методичні вказівки для вивчення теми «Нормативно-правові
засади реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»/ під редакцією
М.О. Володіна, А.Г. Мартина. - К.: НАУ, 2004
. Методичні вказівки проведення грошової оцінки земель та
майна по курсу «Земельний кадастр та кадастр населених пунктів»/ під редакцією
А.П. Вервейко. - Харків: ХНАУ, 2005
. Перелік особливо цінних груп ґрунтів. - К.: Держкомзем
України, 2003
. Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського
призначення та населених пунктів. - К.: Держкомзем України, 1995
. Порядок грошової оцінки земель не сільськогосподарського
призначення (крім земель населених пунктів). - К.: Держкомзем України, 1997
. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Правил охорони ліній електрозв’язку». - К., 1996
. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
типового договору оренди землі». - К., 2004
. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта
на право постійного користування земельною ділянкою». - К., 2002
. Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення
єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав
на них у складі державного земельного кадастру». - К., 2003
. Словник кодів об’єктів нерухомого майна та прав на них
. Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч.
посібник/ за редакцією М.Г. Ступеня. - Львів: «Новий світ - 2000», 2003
. Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель. -
К.: Держкомзем України, 2003
. Український класифікатор форми власності на землю,
Український класифікатор цільового використання землі, Український класифікатор
прав обмеженого користування чужою земельною ділянкою (сервітути)