Тема: Психічна діяльність

  • Вид работы:
    Не выбран
  • Предмет:
    Психология
  • Язык:
    Украинский
  • Формат файла:
    MS Word
  • Размер файла:
    17,75 Кб
Психічна діяльність
Психічна діяльність
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Міністерство освіти і науки України

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія











ТВОРЧА РОБОТА

НА ТЕМУ: «Психічна діяльність»

Виконали Якобчук Вікторія, Корольова Карина








Зміст

1. Поняття і суть психічної діяльності

. Види психічної діяльності

. Види мислення

. Психічна діяльність й електроенцефалограма

. Психічна діяльність й викликані потенціали

. Особливості психічної діяльності

Діяльність і мислення людини

Друга сигнальна система

Розвиток промови в онтогенезі

Латералізація функцій

Список використаної літератури

1. Поняття і суть психічної діяльності

Психічна діяльність - це всі види діяльності, що здійснюються з участю різних форм свідомості. Психічна діяльність надзвичайно різноманітна за змістом.

Процес психічної діяльності включає 5 етапів: 1) отримання інформації та її оцінка ; 2 ) вибір мети, яку слід досягти в результаті діяльності ; 3) планування діяльності, тобто вибір засобів і методів, за допомогою яких можливе досягнення мети; 4) власне діяльність з використанням обраних засобів і методів; 5) оцінка отриманих результатів ( ступеня досягнення мети). Якщо результати діяльності не дають задоволення, людина піддає ревізії (перегляду) всі її етапи з точки зору обсягу отриманої інформації, адекватності її оцінки, правильного вибору мети і т. п.


Найбільш простий її вид - стереотипна діяльність, здійснювана на рівні умовних рефлексів. вироблюваних на звичні, повторювані в певній послідовності подразники (звички людини, прості трудові навички).

Найскладніший вид психічної діяльності - творчість (відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно - історичною унікальністю). У результаті творчої діяльності створюється якісно новий продукт ( твір мистецтва, винахід і т. п.).

Розрізняють такі форми психічної діяльності: відчуття, сприйняття, мислення, уявлення, увагу, почуття (емоції) і волю.

Відчуття - усвідомлення дії на організм подразників. Відчуття - це базисний елемент за інші форми психічної діяльності. Будь-яке відчуття має якість, собі силу й тривалість. Залежно від якості подразника розрізняють такі відчуття: зорові, слухові, тактильні тощо. З допомогою відчуття є можливість визначити локалізацію діючих подразників, тобто. лежить на поверхні тіла, і у навколишньому середовищі.

Сприйняття - формування образів предметів чи явищ, діючих на органи почуттів, у цей час. Воно залежить від впізнавання предмета, явища чи формуванні нового образу, який зустрічається вперше.

Уявлення - формування ідеального образу предмета чи явища, які у цей час не діють на органи почуттів, вилучають із пам'яті.

Мислення - процес пізнання, накопичення інформації та навичок, в тому числі оперування знанням, тобто. закодованої з допомогою механізмів пам'яті інформацією. Мислення одна із видів психічної діяльності.

Увага - стан активного неспання, що характеризується готовністю до психічної чи фізичної роботи і супроводжує саму діяльність.

Появу уваги зумовлено активацією нервових процесів, що сприяють переходу з одного рівня неспання до іншого, до вищого; дуже сильний ступінь активації порушує процес уваги.

Вирізняють два види уваги: мимовільне і довільне (вольове). Мимовільна увага - це вроджений процес, здійснюваний при дії на організм певного подразника без ніякого зусилля із боку організму. У процесі суспільної діяльності людина отримає здатність керувати своєю присутністю. Увага, підпорядкована волі людини, називається вольовою (довільною), провідна роль належить лобним часткам, вищою формою вважають інтелектуальну увагу. Отже, увага це продукт соціального розвитку, відтворений у цілеспрямованій мобілізації психічної діяльності, і виявляється в локальної активації певної ділянки кори головного мозку і гальмуванні інших зон кори. Електрофізіологічна увага виявляється у локальному придушенні ритму або ж змінах пізніх викликаних потенціалів.

3. Види мислення









. Елементарне (конкретне) мислення, тобто. форма відображення дійсності, проявляється у слушній адекватній поведінці, направленій на задоволення біологічних потреб. Воно властиво людині й тваринам. Фізіологічну основу елементарного мислення становить перша сигнальна система.

. Абстрактне мислення - абстрактно-значеннєва форма мислення, розвивається зі становленням другої сигнальної системи. Воно властиво лише людині. Друга сигнальна система забезпечує мислення з допомогою різних понять, категорій, формул.

.Словесно-логічне мислення (дискурсивне) - форма мислення, джерело якої міркування, що складається з послідовної низки логічних ланок, кожна з яких залежить від попереднього і обумовлює наступне.

4. Психічна діяльність й електроенцефалограма

Широко поширеними і доступними, не травмуючими організм дослідженнями діяльності мозку є електроенцефалограма і метод викликаних потенціалів (ВП). Обидва методи, начебто, недостатньо інформативні, за останні десятиліття набули подальшого розвитку у зв'язку з комп'ютерною обробкою елементів електроенцефалограм (ЕЕГ) і ВП.

Электроэнцефалограмма (ЕЕГ) - графік електричної активності мозку, отримуваний у процесі електроенцефалограми. Це дослідження є ключовим у діагностиці як найбільшого захворювання епілепсії, так і різних його проявів (>абсансов, локалізації судомного вогнища).

Электроэнцефалограмммма дає можливість якісного і кількісного аналізу функціонального стану мозку та його реакцій при дії подразників. Запис ЕЕГ широко застосовується у діагностичній і лікувальній роботі (особливо при епілепсії), в анестезіології, і навіть щодо діяльності мозку, з реалізацією таких функцій, як сприйняття, пам'ять, адаптація тощо.

5. Психічна діяльність й викликані потенціали

Розрізняють зорові ВП (>ЗВП), аудиторні ВП (>АВП) ,сома то-сенсорне ВП (>СВП), пов'язані із подіями ВП, когнітивні ВП (>КВП), що є приватним випадком ССВП і моторні ВП (>МВП).

Характеристиками викликаних потенціалів є латентний період (латентність), амплітуда (або майдан), полярність (>негативна/позитивна) і форма.

Для діагностичних цілей найбільше застосування отримали коротко-латентні аудиторні, сомато-сенсорні, зорові і моторні ВП. Сомато-сенсорні і моторні ВП дозволяють виявити і оцінити рівень порушення функції які проводять шляхів спинного мозку. Глядачеві ВП мають важливого значення у діагностиці розсіяного склерозу.

6. Особливості психічної діяльності

Діяльність і мислення людини

Загальні закономірності ВНД в людини й тварин єдині, проте ВНД людини має суттєві відмінності.

Праця якісно відрізняється від поведінки тварин. Поведінка тварин спрямована лише на пристосування до природи. Людина виготовляє засоби виробництва, широко застосовуючи їх у своїй виробничій діяльності, і навіть застосовує спадкоємний характер праці (наприклад, робота на конвеєрі) і планування праці.

Людина має образне (конкретне) і абстрактне мислення, у тварин - лише конкретне. Перша сигнальна система забезпечує образне (конкретне) мислення в людей, і в тварин, друга - абстрактне мислення тільки в людини.

Переважна більшість першої сигнальної системи над другою характеризує художній тип, при зворотному співвідношенні - розумовий тип, за її рівності - середній тип. Художній тип (письменники, художники, музиканти, й ін.) характеризується цільним сприйняттям дійсності. Мислительний тип (переважно філософи, математики ін.) сприймає навколишню дійсність через словесні сигнали, тобто. дробить її. Середній тип (проміжний) характеризується певні властивості розумового і мистецького типів.

Друга сигнальна система

нервовий мислення психічний електроенцефалограма

Перша сигнальна система - це система організму, забезпечує формування конкретного (безпосереднього) уявлення про навколишньої дійсності і пристосувальних реакцій у вигляді умовних зв'язків. Сигналами першої сигнальній системи є предмети, явища і їхні окремі властивості (запах, колір, форма тощо.). Наприклад, поява запаху їжі може свідчити про наявність поблизу їдальні. Друга сигнальна система - це система організму, забезпечує формування узагальненого уявлення про навколишньої дійсності з допомогою мови людини.

Мова людини - засіб спілкування людей друг з одним, головною формою якого є письмова і усне мовлення, і навіть - формули і символи, малюнки, жести, міміка.

Форма спілкування людей друг з одним з допомогою сигналів (слів), забезпечує мислення людини. Мова може бути внутрішньою, що є необхідною формою процесу мислення, і зовнішньою (письмовою і усно), з допомогою якої нормальна людина повідомляє свої міркування іншим.

Отже, сигналом другої сигнальної системи є мова людини, з допомогою якого здійснюється перехід від почуттєвого образу першої сигнальною системи до поняттям, уявленням другою сигнальною системи.

Розвиток промови в онтогенезі

Виняткову значну роль в розвитку промови дитини грають постійні розмови з нею під час його неспання. Слід завжди пам'ятати: чим раніше починають розмовляти з дитиною та спонукають її для розмови, то швидше і він оволодіває промовою і швидше розвиватиметься його мислення. Критичним для оволодіння мовою є вік до 10 років. Пізніше здатність до розвитку нейронних мереж для побудови центру промови втрачається.

Сенсорна мова розвивається в дитини на 7 -8 міс. До року він знає назви багатьох (кілька десятків) дій, розуміє значення таких слів як «не можна», «можна», «дай», «покажи», імена близьких до нього людей, назви іграшок.

Моторна мова починає розвиватися у віці 10 - 12 міс, до року словниковий запас становить зазвичай 10 - 12 слів. Слово стає сильним сигналом і отримує самостійного значення. Слід зазначити, що дівчатка опановують моторною мовою раніше хлопчиків. Саме найяскравіші перехідні періоди у розвитку дітей спостерігаються в 3 року й 7 років, ще, в дівчат в партії 11 - 15 років, а й у хлопчиків - в 13 - 17 років. Ці перехідні періоди називають кризами (краще назва «критичні періоди»).

На 2-му року життя дитини відбувається словосполучення в фрази. Спочатку вони складаються з 2 - 3 слів, «мовні ланцюги» поки що короткі. Наприкінці другого року словниковий запас дитини сягає 200 - 400 слів, а до кінця третього - 2000 слів і більше.


Кожна півкуля мозку має особливості пам'яті, тонусу, характеру мислення, тобто. Ліва півкуля сприймає і опрацьовує переважно сигнали другою сигнальною системою (абстрактне мислення), а права - переважно сигнали першої сигнальній системи (образне, конкретне). Однак у організмі обидві півкулі працюють як єдине ціле і мають комплементарні відносини, тобто. доповнюють одне одного.

При виробленні умовного рефлексу у початковій фазі домінує праве півкуля, тоді як у час зміцнення рефлексу - ліве. Права півкуля здійснює обробку інформації одночасно, синтетично, за принципом дедукції (від загального до окремого), у своїй краще сприймаються просторові і відносні ознаки предметів. Ліва півкуля виробляє обробку інформації послідовно, аналітично, за принципом індукції (від приватного до спільного), краще сприймає абсолютні ознаки предметів і тимчасові відносини. У емоційної сфері праве півкуля обумовлює переважно давніші, негативні емоції, контролює прояви сильних емоцій, загалом вона більш «емоційно». Ліва півкуля обумовлює переважно позитивні емоції, контролює прояв слабших емоцій.

Ліворукість і праворукість свідчать і про латералізацію функцій - більшість людей правші.

Зазвичай, мовні центри розташовуються лише лівій півкулі.

Дедалі більше літературних даних, які свідчать у тому, що праве півкуля справляється з деякими завданнями краще, ніж ліве. Отже, правильніше відзначати не домінування півкуль взагалі, а взаємодоповнюючі спеціалізовані з переважанням мовних функцій, зазвичай, у лівій півкулі.

Список використаної літератури

1. Батуев О.С. «Фізіологія вищої нервової роботи і сенсорних систем», підручник для студентів вузів, СПБ, 2006.

. Давидова, М.М. «Фізіологія вищої нервової діяльності», підручник для студентів вузів, 2005.

. Данилова, М.М. «Фізіологія вищої нервової діяльності», 2002.

. Смирнов, В.М. «Фізіологія сенсорних систем й усієї вищої нервової діяльності, 2003.

5. Смирнов, В.М. «Фізіологія людини: підручник для медичних вузів», 2002.

. Покровський, В.М. «Фізіологія людини», 2003.

. Щербатих Ю. У. «Загальна психологія». - СПб: Пітер, 2008.

Похожие работы

 

Не нашел материала для курсовой или диплома?
Пишем качественные работы
Без плагиата!