Облік наявності та використання виробничих запасів
Курсова
робота
Облік
наявності та використання виробничих запасів
Вступ
виробничий запас облік
Для здійснення
виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі
запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.
Виробничі запаси займають особливе
місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у
структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні
собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу
увагу приділяють саме обліку виробничих запасів.
Для забезпеченості підприємства
виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс
заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених
заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік, а також
ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми
проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського та
фінансової звітності.
Метою і завданням є: вивчення
методичних аспектів обліку наявності та використання виробничих запасів. Для
досягнення вказаної мети були поставленні і вирішені наступні задачі:
досліджено економічну сутність
виробничих запасів як об’єкту обліку, аналізу ;
вивчено методику аналізу
забезпеченості та ефективності використання виробничих запасів;
Предметом дослідження є: методика
обліку і організація виробничих запасів підприємства.
Об’єктом дослідження є: організація
обліку руху виробничих запасів на ВАТ ПМК-311.
Курсова робота складається з вступу,
3-ох розділів, висновку, списку використаної літератури.
У першому розділ: досліджується
економічна сутність виробничих запасів, оцінка та класифікація виробничих
запасів для цілей обліку виробничих запасів.
У другому розділ: роботи
загально-економічна характеристика базового підприємства та висвітлюється облік
виробничих запасів, характеристика первинних документів з обліку виробничих
запасів та їх руху на підприємстві, організація аналітичного та синтетичного
обліку виробничих запасів, облік надходження та вибуття запасів на виробництво,
та вказується особливості обліку результатів інвентаризації та переоцінки
виробничих запасів. У третьому розділі: показано удосконалення обліку
виробничих запасів на підприємстві. Зроблено порівняльний аналіз організації
вітчизняного та зарубіжного досвіду виробничих запасів, та запропоновано
напрямки удосконалення обліку виробничих запасів в умовах комп’ютерної
переробки даних на підприємстві.
У завершенні сформовані висновки і
пропозиції за результатами дослідження.
Розділ 1. Теоретико-методологічні
основи обліку операцій з руху запасів
.1 Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка
Для здійснення
виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та
галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш
важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце
у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Товарно - виробничі
запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують
економічні (виробничі) ресурси.
Запаси відносять до складу оборотних
активів, тому що вони можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року
або одного операційного циклу.
Під терміном “ запаси ” автори
розуміють резерв матеріальних ресурсів, які не використовуються в поточній
діяльності підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу
виробництва, зберігання на випадок необхідності.
Запаси - це оборотні активи
підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі
діяльності підприємства або в період одного року.
Запаси становлять основу
виготовленої продукції та сприяють процесу її виготовлення або поліпшують
властивості готової продукції.
Методологічні засади формування
інформації про визнання, оцінку запасів та їх розкриття у фінансовій звітності
визначено у П(С)БО 9 “ Запаси ”. Згідно П(С)БО 9 запаси - це активи які:
утримуються для подальшого продажу
за умов звичайної господарської діяльності;
перебувають у процесі виробництва з
метою дальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);
утримуються для споживання під час
виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління
підприємством.
Норми П(С)БО 9 “Запаси ” не поширюються
на такі запаси:
. Незавершені роботи за будівельними
контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з
ними;
. Фінансові активи (цінні папери, що
утримуються з метою продажу тощо);
. Молодняк тварин і тварин на
відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини,
якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації.
З метою обліку запаси групують так:
сировина, основні та допоміжні
матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для
виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, обслуговування
виробництва і адміністративних потреб;
готова продукція, виготовлена на
підприємстві, призначені для продажу. При цьому вона має відповідати технічним
і якісним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим
нормативно-правовим актом;
товари у вигляді матеріальних
цінностей, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшої
реалізації;
малоцінні і швидкозношувані
предмети, які використовуються не більше одного року чи нормального
операційного циклу, якщо він більше одного року;
молодняк тварин і тварин на
відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства; - незавершене
виробництво у вигляді незавершеної обробки складання деталей, вузлів, виробів і
незавершених технологічних процесів.
Запаси визнаються підприємством за
таких умов:
існує ймовірність того, що
підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх
використанням;
їх вартість може бути достовірно
визначено.
Як правило, підприємство включає до
складу запасів на дату балансу тільки фактично отримані цінності і списує їх зі
складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами
договорів поставки у складі запасів можуть урахуватись і такі, що вже відвантажені
з підприємства і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло
право власності на них, тобто товари в дорозі.
Не визнаються запасами також суми
попередньої оплати за запаси. У такому разі виникає заборгованість
постачальником перед підприємством.
Якщо підприємство фактично отримало
запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може
визнати їх за балансом за таких умов:
їх постачання передбачене раніше
укладеними угодами;
кількість і якість отриманих запасів
задовільняє покупця;
покупець може здійснити достовірну
оцінку запасів.
Отже, підприємство включає до складу
залишків запасів:
власні запаси, що перебувають на
складах, у магазинах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються;
власні запаси, що перебувають на
складах, контроль над якими обмежений;
запаси в дорозі, щодо яких за
умовами укладених договорів підприємству, перейшло право власності;
не від фактурованої поставки.
Не включаються до складу запасів:
матеріали, прийняті на переробку;
матеріальні цінності, прийняті на
відповідальне зберігання;
товари на комісії;
матеріальні цінності, отримані за
договором схову;
матеріальні цінності, отримані в
довічне утримання;
попередня оплата за матеріальні
цінності.
Оскільки
обсяги запасів у більшості підприємств значні, їх складові мають різне
призначення та споживаються і оновлюються нерівномірно, виникає необхідність
виокремлення та детального вивчення окремих видів та категорій запасів, їх
класифікації.
Класифікація
за певними ознаками розглядається як інструмент аналізу: чим більше
класифікаційних ознак, тим більше можливостей здійснити глибокий, всебічний
аналіз об'єкта дослідження. Питання класифікації запасів розроблено досить
повно і в економіці підприємства, і в статистиці, і в теорії бухгалтерського
обліку. Окремі автори виділяють до 20 класифікаційних ознак, за якими
вивчається склад запасів.
На рис.
1.1.,1.2 відображено класифікацію запасів за основними ознаками, які найбільш
часто використовуються в практиці облікової, аналітичної та планової роботи
підприємства.
Класифікація за
предметним складом застосовується в процесі обліку виробничих засобів та при
складанні статистичної звітності.
До сировини та
матеріалів відносяться основні матеріали, що входять до складу продукції, що
виробляється, або є необхідним компонентом при її виготовленні.
До покупних
напівфабрикатів та комплектуючих відносяться напівфабрикати, готові
комплектуючі, які придбані для комплектування продукції, що виробляється і
потребують витрат праці з їх обробки та складання.
До палива належать усі
види, які заготовлюються для технологічних потреб виробництва, експлуатації
транспортних засобів, виробництва електроенергії, опалення будівель.
До тари і тарних
матеріалів відносять усі види тари, крім тари, яка використовується як
господарчий інвентар, а також матеріали та деталі, які використовуються для
виготовлення тари та її ремонту.
До запасних частин
відносять куплені та виготовлені запасні частини, готові деталі, які
використовуються для проведення ремонту обладнання, транспортних засобів.
Рис. 1.1. Класифікаційні ознаки
Класифікація запасів
Рис. 1.2. Класифікація запасів
У ході дослідження ми будемо брати
до уваги лише облік виробничих запасів, що регламентується П(С)БО 9 «Запаси».
Запаси класифікуються за наступними
ознаками.
.За призначенням та причинами
утворення :
Постійні; - Сезонні;
2. За місцем знаходження:
Складські; - У виробництві; - В
дорозі;
. За рівнем наявності на підприємстві:
Нормативні; - Понаднормові;
. За наявністю на початок і кінець
звітного періоду:
Початкові; - Кінцеві;
. Відносно балансу:
Балансові; - Позабалансові;
. За ступенем ліквідності:
Ліквідні; - Неліквідні;
. За походженням:
Первинні; - Вторинні;
. За обсягом:
Вільні; - Обмежені;
. За сферою використання:
У сфері виробництва; - У сфері
обсягу; - У невиробничій сфері;
. За складом і структурою:
Запаси виробничі; - Запаси
незавершеного виробництва;
Запаси готової продукції; - Запаси
товарні.
.2 Облікова політика
Облікова політика - це сукупність
принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання
і подання фінансових звітів. Напрям облікової політики визначається Наказом про
облікову політику. На досліджуваному підприємстві діє Наказ про облікову
політику від 08.01.2009р.
Аналіз відповідності пунктів діючого
Наказу про облікову політику ВАТ «ПМК-311» з пунктами передбаченими Листом
Міністерства фінансів України «Облікова політика підприємства» від 08.01.2009
року.
По-перше, зауважимо, що метод ціни
продажу застосовується підприємствами роздрібної торгівлі. Застосування цього
методу на будівельному підприємстві є неприйнятним і його зазначення у наказі
про облікову політику є помилкою. Метод ціни продажу застосовується
підприємствами роздрібної торгівлі і заснований на застосуванні середнього
відсотка торговельної націнки.
Порядок обліку ТЗВ у обліковій
політиці не зазначено, хоча цей пункт є обов’язковим відповідно до діючого
листа Міністерства фінансів України «Облікова політика підприємства» від
08.01.2009 року.
Отже, діючий на підприємстві Наказ
про облікову політику містить ряд недоліків:
ü не затверджено
робочий план рахунків;
ü не затверджено
графік документообороту;
ü не визначено
облікову політику у суттєвих питаннях;
ü неправильно вказано
метод вибуття запасів внаслідок реалізації на сторону. На підприємстві Наказ
про облікову політику містить такі пункти: Бухгалтерський облік ведеться
бухгалтерією підприємства на чолі з головним. бухгалтером. Головному бухгалтеру
надані певні завдання. Затверджено порядок ведення бухгалтерського обліку
окремих господарських операцій та оцінки активів і зобов’язань: По необоротних
активах певні завдання По оборотних активах: - Облік запасів вести відповідно
до вимог П(С)БО 9 «Запаси»; - відповідно до П(С)БО 9 при відпуску запасів
здійснюється по ціні продажу, а у виробництво матеріали видаються методом ФІФО
(перших за часом надходжень); - при передачі в експлуатацію МШП їх вартість
повністю списують на витрати; - безнадійну дебіторську заборгованість із
строком несплати понад три роки списувати на підставі акту річної
інвентаризації простроченої дебіторської заборгованості затвердженого
керівником підприємства; - оцінку активів та зобов’язань за операціями з
пов’язаними сторонами проводити відповідно до П(С)БО 23 за методом порівнюваної
неконтрольованої ціни. Закриття рахунків класу 7, 9 роботи щомісяця. Закриття
субрахунків 79 роботи один раз у рік у грудні місяці. Встановити особливий
порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за
довгостроковими договорами, визначений підпунктами 7.10.1-7.10.11 Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств». Затвердити систему оплати
праці. Податковий облік валових доходів і валових витрат здійснювати відповідно
до вимог податкового законодавства. Бухгалтерський облік ПДВ здійснювати у
відповідності з Законом України « Про податок на додану вартість» Облік інших
податків і зборів вести на окремих субрахунках бухгалтерського обліку
відповідно до податкового законодавства. Межу істотності при наданні фінансової
звітності встановити у розмірі 0,1 тис. грн.. Зборам акціонерів звітність
надавати по запиту у форматі затверджених форм фінансової звітності.
Відповідальним за виписку довіреності на отримання ТМЦ призначити головного
бухгалтера.
Відповідальність за організацію
бухгалтерського обліку покласти на головного бухгалтера. Керівникам відділів
підприємства забезпечити виконання вимог даного наказу в частині, їх що
стосуються. Ознайомити з цим наказом спеціалістів згідно з переліком: Головного
бухгалтера і бухгалтерів.
Багато уваги на підприємстві
приділено питанням охорони праці і техніки безпеки. За забезпечення сприятливих
та безпечних умов праці на підприємстві відповідає інспектор по техніці безпеки
і охороні праці.
На підприємстві розроблено
інструкції та функціональні обов’язки з питань охорони праці для різних
робітників та лінійного і адміністративного персоналу. Всі вони затверджені
наказами голови правління ВАТ «ПМК-311».Функціональні обов’язки по охороні
праці головного бухгалтера ВАТ «ПМК-311».
Усі працівники при прийнятті на
роботу, студенти в процесі проходження виробничої практики проходять на
підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної
допомоги потерпілим від нещасних випадків та правила поведінки при виникненні
аварії. Вступний інструктаж з питань охорони праці, затверджений і діючий на
ВАТ «ПМК-311».
До початку роботи з новоприйнятими
працівниками, студентами, що прибули на виробничу практику, працівниками, які
будуть виконувати нову для них роботу проводиться первинний інструктаж.
При виконанні разових робіт з
працівниками проводиться цільовий інструктаж. На підприємстві дотримуються
правил внутрішнього трудового розпорядку, метою яких є зміцнення трудової
дисципліни, організації праці, раціонального використання робочого часу.
Одним із найголовніших документів по
захисту прав працівників є колективний договір, який укладається від імені
трудового колективу з власником. Він затверджується на загальних зборах
терміном на один рік.
.3 Огляд літературних джерел та
нормативної бази з обліку запасів
Проведемо дослідження,
як трактують виробничі запаси різні вітчизняні автори (табл. 1.3.,1.4.).
Розкриття питань щодо обліку виробничих запасів у навчально-практичних
літературних джерелах подано у табл. 1.3.
Таблиця 1.3. Розкриття терміну
«виробничі запаси» в літературних джерелах
|
№ з/п
|
Джерело
|
На що особливу увагу звертає в даному джерелі
автор
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1.
|
Бутинець Ф.Ф. [ с.287]
|
Виробничі запаси - активи, які
використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва
продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління
підприємством.
|
|
2.
|
Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Слювженко Т.С.
[с.166]
|
Запаси виробничі - матеріали та продукція
(складова оборотних фондів), які ще не задіяні у виробничому процесі,
зберігаються на складах і призначені для подальшого використання.
|
|
3.
|
Ткаченко Н. М. [с. 199]
|
Запаси - це такий вид оборотних засобів, який
практично завжди є в тому чи іншому вигляді на будь-якому підприємстві.
|
|
4.
|
Борісов А.Б. [22, ]
|
Виробничі запаси - сукупність всіх матеріалів,
які має підприємство; частина оборотних засобів, ще не включених у процес
виробництва, такі, що не потрапили на робочі місця.
|
|
5.
|
Огійчук М. Ф. [с. 221]
|
Оцінка запасів - це
спосіб вираження
їх у грошовому
вимірнику, а саме процес оцінювання полягає в
проведенні факту господарського життя у відповідність з комплексом уявлень про ці факти.
|
|
6.
|
Чаюн T.M., Бондар K.C. [с.47]
|
Виробничі запаси - предмети та засоби праці,
які надійшли на підприємство, оформлені актом приймання, але ще не
використані в процесі виробництва і не піддані переробці.
|
Таблиця 1.4.Аналіз дефініцій поняття
щодо обліку виробничих запасів та їх удосконалення.
|
№ з/п
|
Критерії групування
|
Джерело
|
|
|
Ф.Ф. Бутинець
|
Т.В. Гладких
|
А.Г. Завгородній
|
А.Б. Борісов
|
М.Ф. Огійчук
|
В.М. Пархоменко
|
В.В. Сопко
|
Т.М. Чаюн, К.С. Бондар
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
1.
|
Поняття виробничих запасів
|
+
|
+
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
2.
|
Класифікація виробничих запасів
|
-
|
+
|
+
|
+
|
-
|
-
|
+
|
-
|
|
3.
|
Методи оцінки запасів у обліку
|
+
|
+
|
-
|
-
|
-
|
-
|
+
|
-
|
|
4.
|
Завдання та об’єкти обліку виробничих запасів
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
+
|
-
|
-
|
|
5.
|
Розкриття інформації про запаси у примітках до
фінансової звітності
|
-
|
+
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дослідження показало, що виробничі
запаси трактуються авторами по-різному. Спершу розглянемо літературу
економічного спрямування.
Таблиця 1.5.Питання щодо обліку
виробничих запасів, розглянута у навчально-практичній літературі
|
№ з/п
|
Питання, що розглядалися
|
Підручники, посібники та інша
навчально-практична література з бухгалтерського обліку
|
|
|
С.Ф. Голов
|
А.Б. Борісов
|
С.М. Гольцова, І.Й. Плікус
|
Ф.Ф. Бутинець
|
В.С. Лень, В.В. Гливенко
|
М.І. Должанський, А.М. Должанський
|
Л.К. Сук, П.Л. Сук
|
Т.В. Гладких
|
А.Г. Завгородній
|
Н.М. Ткаченко
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
1.
|
Поняття виробничих запасів
|
+
|
|
|
+
|
|
|
|
+
|
|
+
|
|
2.
|
Народногосподарське значення запасів
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
3.
|
Завдання та об’єкти обліку виробничих запасів
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
4.
|
Класифікація виробничих запасів
|
+
|
+
|
|
+
|
|
+
|
|
+
|
+
|
+
|
|
5.
|
Методи оцінки запасів у обліку
|
+
|
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
6.
|
Документальне оформлення господарських
операцій
|
+
|
+
|
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
7.
|
Синтетичний облік запасів.
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
+
|
|
+
|
+
|
+
|
|
8.
|
Аналітичний облік запасів
|
+
|
+
|
|
+
|
|
+
|
|
+
|
+
|
+
|
|
9.
|
Інвентаризація запасів
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
10.
|
Переоцінка запасів
|
+
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
+
|
|
11.
|
Облік запасних частин
|
+
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
12.
|
Облік ПММ
|
+
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
13.
|
Облік ТЗВ
|
+
|
|
+
|
|
|
|
+
|
|
|
+
|
|
14.
|
Розкриття інформації про запаси у примітках до
фінансової звітності
|
+
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
Таблиця 1.6.Узагальнені дані про
питання, що розглядалися в навчально-практичній літературі з бухгалтерського
обліку
|
№
|
Питання, що розглядаються
|
Кількість авторів
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1.
|
Поняття виробничих запасів
|
4
|
|
2.
|
Класифікація виробничих запасів.
|
7
|
|
3.
|
Документальне оформлення господарських
операцій
|
9
|
|
4.
|
Методи оцінки запасів у обліку
|
9
|
|
5.
|
Синтетичний облік виробничих запасів.
|
8
|
|
6.
|
2
|
|
7.
|
Аналітичний облік виробничих запасів
|
7
|
|
8.
|
Розкриття інформації про запаси у примітках
до фінансової звітності
|
2
|
Таблиця 1.7.Питання щодо обліку
виробничих запасів, які розглядалися в періодичних виданнях
|
№
|
Джерело
|
Короткий зміст статті
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1
|
М.Білуха. Застосування АРМ в обліку та
контролі на підприємстві…// Бухгалтерський облік і аудит.- 2009. - №12 [24]
|
Автор дає пояснення як проводиться контроль на
підприємстві. Застосування АРМ в обліку на підприємстві для реалізації
інформаційного обслуговування його в повному обсязі виробничої діяльності.
|
|
2
|
Ф.Ф. Бутинець. Теорія бухгалтерського обліку:
Підручник…// Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - 444 с. [21]
|
Автор розглядає порядок виникнення виробничих
запасів, сучасні особливості виробничих запасів, а також списання даних
розрахунків.
|
|
3
|
С.Голов. Бухгалтерський облік в США…//
Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - №10. [30]
|
Автор розглядає стандарти бухгалтерського
обліку в США і практично їх застосовує. Дає визначення рахунків і списання
даних розрахунків.
|
|
4
|
В.В. Сапко. Бухгалтерський облік.: Навчальний
посібник…// Економіка АПК. - 2009. - 496 с. [31]
|
Автор роз’яснює облікові регістри виробничих
запасів і пояснює як саме ведеться документація обліку виробничих запасів.
|
Таблиця 1.8.Питання, які
розглядалися в періодичних виданнях щодо наявності та використання обліку
виробничих запасів.
|
№
|
Періодичні видання та автори статей
|
Документація виробничих запасів
|
Порядок виникнення виробничих запасів
|
Синтетичнийоблік виробничих запасів
|
Аналітичний облік виробничих запасів
|
Облікові регістри виробничих запасів
|
Сучасні особливості. виробничих запасів
|
Визначення розрахунків
|
Списання даних розрахунків
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
1.
|
|
Все про бухгалтерський облік
|
|
1.1.
|
Огійчук М. Ф.
|
+
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
+
|
+
|
|
1.2.
|
Ткаченко Н. М.
|
-
|
+
|
-
|
-
|
-
|
+
|
+
|
-
|
|
1
|
2
|
3 4 5 6 7 8 9 10
|
|
2.
|
|
Бухгалтерський облік і аудит
|
|
2.1.
|
В. Пархоменко
|
+
|
-
|
-
|
-
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
2.2.
|
М. Білуха
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
+
|
+
|
-
|
|
2.3.
|
Т.В. Гладких
|
-
|
+
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
2.4.
|
Бутинець Ф.Ф.
|
-
|
+
|
-
|
-
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
2.5.
|
С. Голов
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
+
|
+
|
|
3.
|
|
Економіка АПК
|
|
3.1.
|
Сопко В. В.
|
+
|
-
|
-
|
-
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
3.2.
|
А.Г. Завгородній
|
-
|
-
|
-
|
-
|
+
|
-
|
+
|
-
|
Розділ 2. Стан обліку наявності та
використання виробничих запасів
.1 Організація обліку виробничих
запасів на досліджуваному підприємстві
Відкрите акціонерне
товариство «Пересувна механізована колона № 311»
(далі - ВАТ «ПМК-311»), яке засновано відповідно до наказу Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області шляхом
перетворення пересувної механізованої колони № 311 у відкрите акціонерне
товариство «Пересувна механізована колона № 311» відповідно до законів України
«Про приватизацію майна державного підприємства», «Про господарські
товариства».
ВАТ
«ПМК-311» веде бухгалтерський облік господарської діяльності та її фінансових
результатів у відповідності до Закону України №
996-ХІV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" зі
змінами та доповненнями, а також вимог національних Положень(стандартів)
бухгалтерського обліку та інших нормативних документів. Форма ведення
бухгалтерського обліку на підприємстві - журнально-ордерна, при якій
підприємство використовує два види нагромаджувальних регістрів: журнали-ордери
і допоміжні відомості.
На підприємстві забезпечено надійне
збереження первинних документів та облікових регістрів, а також бухгалтерських
звітів і балансів.
Бухгалтерський облік здійснюється
бухгалтерією підприємства на чолі з головним бухгалтером, який згідно посадової інструкції:
ü відповідає за
організацію бухгалтерського обліку;
ü забезпечує незмінність відображення господарських операцій і
оцінку майна на підставі П(С)БО;
ü організовує
контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських
операцій;
ü складає і подає
фінансову і податкову звітність згідно з чинним законодавством у встановлені
терміни.
Бухгалтерський облік
організований бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером. Структурно-логічну
схему бухгалтерської служби ВАТ «ПМК-311» відображено на рис. 1.9.
Рис. 1.9. Структура бухгалтерії ВАТ «ПМК-311
Інформація до
бухгалтерії потрапляє з різних джерел, як зовнішніх, так і внутрішніх. Схему
внутрішнього інформаційного забезпечення бухгалтерії подано на рис. 2.
На підприємстві з усіма
матеріально відповідальними особами укладено договори про матеріальну
відповідальність як індивідуальну, так і солідарну в залежності від умов
організацій праці.
Рис.2. Схема
внутрішнього інформаційного забезпечення бухгалтерії
Предметом
діяльності ВАТ «ПМК-311» є виконання будівельно-монтажних, ремонтних і всіх
видів санітарно-технічних та електротехнічних робіт.
Структурна
схема оперативного управління підприємством ВАТ «ПМК-311» дворівнева. У
безпосередньому підпорядкуванні голови правління знаходяться: головний інженер,
заступник директора з економіки - головний бухгалтер, головний механік,
інспектор по кадрах, інспектор по техніці безпеки і охороні праці, що в свою
чергу є керівниками відповідних структурних підрозділів підприємства та в підпорядкуванні яких
знаходяться спеціалісти підрозділів.
Для цілей
бухгалтерського обліку запаси на підприємстві ВАТ «ПМК-311» поділяють на:
ü Сировину і матеріали;
ü Паливо;
ü Запасні частини;
ü Малоцінні та швидкозношувані предмети.
Важливою передумовою організації
обліку виробничих запасів є їх визнання та оцінка. На підприємстві ВАТ
«ПМК-311» визнання та оцінка виробничих запасів здійснюється згідно П(С)БО 9
«Запаси» та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів.
Згідно Методичних рекомендацій з
бухгалтерського обліку запасів (затверджених Наказом Міністерства фінансів від
10 січня 2007 року) запаси визнаються активом, якщо:
ü підприємству
перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного
господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;
ü підприємство
здійснює управління та контроль за запасами;
ü існує імовірність
того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх
використанням;
ü вартість запасів
може бути достовірно визначена.
Графік документообігу на
підприємстві відсутній. Це може негативно впливати на своєчасність одержання та
впорядкованість руху документів на підприємстві.
Рівень автоматизації
обліку на підприємстві ВАТ «ПМК-311» незадовільний. Більшість облікової роботи
виконується вручну, а якщо і за допомогою комп’ютера, то без спеціалізованих
програм. Що стосується обліку виробничих
запасів, то його на підприємстві не автоматизовано.
.2 Документальне оформлення
наявності, руху та вибуття виробничих запасів
Облік
виробничих запасів становить дуже трудомісткий процес. І це пов’язано не лише з
різноманітністю самих запасів (від матеріалів і тари до палива і запасних
частин), а й з оформленням великої кількості первинних документів на різних
стадіях руху запасів.
Документальне
оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх
наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура
документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження
необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного
управління рухом виробничих запасів.
Аналіз
використання підприємством ВАТ «ПМК-311» первинних документів для оформлення
руху виробничих запасів подано у табл. 2.1.
Таблиця
2.1.Аналіз використання підприємством первинних документів для оформлення руху
виробничих запасів
|
№ форми
|
Назва форми
|
Використання форми на підприємстві
|
|
1
|
2
|
|
|
Документи первинного обліку сировини і
матеріалів
|
|
М-1
|
Журнал обліку вантажів, що надійшли
|
+
|
|
М-2, 26
|
Довіреність
|
+
|
|
М-2а
|
Акт списання бланків довіреностей
|
+
|
|
М-3
|
Журнал реєстрації довіреностей
|
+
|
|
М-4
|
Прибутковий ордер
|
+
|
|
М-5
|
Товарно-транспортна накладна
|
-
|
|
М-6
|
Товарно-транспортна накладна
|
+
|
|
М-7
|
Акт про приймання матеріалів
|
+
|
|
М-8, М-8а
|
Лімітно-забірна картка
|
-
|
|
М-9
|
Лімітно-забірна картка
|
-
|
|
М-10, 10а
|
Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск)
матеріалів
|
-
|
|
М-11
|
Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє
переміщення) матеріалів
|
+
|
|
М-12
|
Картка складського обліку матеріалів
|
+
|
|
М-13
|
Реєстр приймання-здачі документів
|
-
|
|
М-14
|
Відомість обліку залишків матеріалів на складі
|
+
|
|
М-15
|
Акт про приймання устаткування
|
+
|
|
М-15а
|
Акт приймання-передачі устаткування до монтажу
|
-
|
|
М-16
|
Матеріальний ярлик
|
+
|
|
М-17
|
Акт про виявлені дефекти устаткування
|
-
|
|
М-18
|
Сигнальна довідка про відхилення фактичного
залишку матеріалів від встановлених норм запасу
|
+
|
|
М-19
|
Матеріальний звіт
|
+
|
|
М-20
|
Накладна на відпуск товарно-матеріальних
цінностей (бланк суворої звітності)
|
-
|
|
М-21
|
Інвентаризаційний опис
|
-
|
|
М-22
|
Акт на списання матеріалів відкритого
зберігання
|
-
|
|
М-23
|
Акт про витрату давальницьких матеріалів
|
-
|
|
М-26
|
Картка обліку устаткування для встановлення
|
-
|
|
М-28, 28а
|
Лімітно-забірна картка (для будівельних
організацій)
|
-
|
|
М-29
|
«Звіт про витрати основних матеріалів у
виробництві в співставленні з виробничими нормами»
|
+
|
|
Документи первинного обліку МШП
|
|
МШ-1
|
Відомість на поповнення (вилучення) постійного
запасу інструментів(пристроїв)
|
-
|
|
МШ-2
|
Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів
|
+
|
|
МШ-3
|
Замовлення на ремонт або загострення
інструментів (пристроїв)
|
-
|
|
МШ-4
|
Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних
предметів
|
-
|
|
МШ-5
|
Акт на списання інструментів(пристроїв)та
обмін їх на придатні
|
-
|
|
МШ-6
|
Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та
запобіжних пристроїв
|
+
|
|
МШ-7
|
Відомість обліку видачі (повернення)
спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв
|
+
|
|
МШ-8
|
Акт списання малоцінних та швидкозношуваних
предметів
|
+
|
Будівельні
матеріали, конструкції, вироби, деталі, запасні частини надходять на
підприємство від постачальників, підзвітних осіб, що придбали матеріали за
готівковим розрахунком, внаслідок списання основних засобів та інших
необоротних матеріальних активів, що стали непридатними тощо.
Але переважно
надходження запасів здійснюється шляхом їх придбання за безготівковим
розрахунком.
Відповідно
до національного цивільного законодавства будь-який господарський правочин між
суб’єктами підприємництва оформлюється договором.
Порядок приймання запасів та їх
документальне оформлення залежать від умов поставки, обумовлених у договорі, а
саме: місця приймання (на складі постачальника, від транспортних підприємств,
на складі покупця), його характеру, (за кількістю, якістю та комплектністю),
відповідності кількості та якості запасів, що придбаваються, умовам договору і
супровідним документам.
Для оформлення запасів, що надходять
на склад покупця, застосовуються різні товаросупровідні документи, які
складають як постачальники, так і покупці. Цими документами залежно від умов
поставки, порядку розрахунків та умов приймання-передачі товарів можуть бути:
ü накладна;
ü товарно-транспортна
накладна;
ü залізнична
накладна;
ü рахунок-фактура;
Найбільш універсальним документом є
накладна. Нині її широко застосовують і виписують за місцем отримання запасів.
Зазвичай накладну виписують, коли під час поставки товару немає потреби
вдаватися до його спеціального транспортування (вантажного автоперевезення,
залізничного, авіаперевезення тощо). Часто-густо у такому випадку покупець
доставляє запаси, які придбаваються, власними силами (в руках, на таксі,
особистому чи службовому легковому автотранспорті).
Товарно-транспортні накладні (ТТН)
застосовують під час автоперевезень і, як правило, виписують у чотирьох
примірниках. Особливість ТТН полягає в тому, що цей документ може виписуватися
як вантажовідправником, так і вантажоодержувачем.
Рахунок-фактура як
«товарний» документ застосовується, наприклад, у випадку, якщо за раніше
оплаченими на підставі рахунку-фактури запасами накладну не виписують, а
роблять відмітку про отримання запасів представником покупця. Рахунок-фактуру виписують у двох примірниках: один
надається покупцю (платнику), інший залишається у продавця (одержувача грошей).
Якщо рахунок виписується вручну (під копіювальний папір), то оригінал видається
платнику, а копія залишається у продавця.
У ряді
випадків безпосередньо до товарних документів також можуть додаватися
документи, що підтверджують якість товарів, які поставляються, - сертифікати
якості, якісні посвідчення тощо.
Запаси,
що надходять підприємство ВАТ «ПМК-311», оформляють бухгалтерськими документами
в такому порядку.
Разом з
відвантаженням продукції постачальник передає довіреній особі ВАТ «ПМК-311»
розрахункові та інші супровідні документи - накладні, товарно-транспортні
накладні, платіжні вимоги, квитанцію до залізничної накладної тощо,
правильність оформлення яких перевіряється бухгалтерією.
На
підставі документів, що надходять, перевіряють відповідність договірним умовам
обсягу, асортименту, термінів постачання, цін, якості матеріалів тощо. В
результаті такої перевірки на розрахунковому або іншому супровідному документі
роблять відмітку про повний або частковий акцепт (згода на оплату).
Перевірені
платіжні вимоги з відділу постачання передають до бухгалтерії, а квитанції
транспортних організацій - експедитору для одержання і доставки запасів. Для
одержання запасів зі складу постачальників, що знаходяться в інших містах,
експедитору видають наряд і довіреність, в яких зазначають перелік та кількість
матеріалів, які належить одержати.
Прийняті
вантажі експедитор доставляє на склад підприємства і здає завідувачу складу,
який перевіряє відповідність кількості і якості запасів даним супровідних
документів. Прийняті запаси оформляють прибутковими ордерами, які підписують
завідувач складу і експедитор.
Матеріальні
цінності оприбутковують у відповідних одиницях виміру (вагових, об’ємних,
лінійних, числових). Якщо запаси, наприклад, листове залізо надходять в одній
одиниці виміру (за вагою), а витрачаються в іншій (за рахунками), то вони
обліковуються одночасно в двох одиницях виміру.
Якщо
запаси надійшли на підприємство без супровідних документів складається акт про
приймання матеріалів.
Надходження
на склад запасів від відходів будівельного виробництва, внаслідок ліквідації
основних засобів, розбирання тимчасових будівель і споруд тощо, оформляють на
підприємстві накладними на внутрішнє переміщення матеріалів форми М-11.
Основні
реквізити документів, що характеризують надходження виробничих запасів подано у
табл. 2.2.
Таблиця
2.2. Основні реквізити документів, що характеризують
надходження виробничих запасів
|
Операції з надходження виробничих запасів
|
Основні реквізити, що характеризують
надходження виробничих запасів
|
|
Придбання виробничих запасів у постачальника
|
Дата надходження, постачальник, склад, вид,
операції
|
|
Придбання виробничих запасів підзвітними
особами в порядку закупівлі дрібних партій за готівку
|
Вид операції, склад, постачальник
(найменування, код), дата надходження
|
|
Оприбуткування виробничих запасів,
виготовлених в цехах власного виробництва
|
Найменування, сорт, розмір, номенклатурний
номер
|
|
Оприбуткування виробничих запасів від
ліквідації основних засобів
|
Кількість (за документом, фактично), ціна
(облікова) за одиницю,
|
|
Внутрішнє переміщення (зі складу на склад)
|
Одиниця виміру (найменування, код)
|
|
Оприбуткування виробничих запасів в результаті
перетворення на непридатні малоцінні засоби праці
|
Вартість (за обліковими цінами)
|
|
Оприбуткування лишків, виявлених після
проведення інвентаризації
|
Сума транспортно-заготівельних витрат або
відхилень від облікової ціни
|
Будівельні
матеріали відпускаються у виробництво на підставі правильно оформлених
первинних облікових документів за вагою, обсягом, площею або на підставі
рахунку з вказівкою кодів замовлень, об'єктів, видів робіт, для виконання яких
вони відпущені, у суворій відповідності до норми витрачання ресурсів, що
безпосередньо розроблені ВАТ «ПМК-311» та щорічно затверджуються його
керівником.
Фактичне
витрачання запасів на виконання будівельних робіт за об'єктами обліку
відображається в реєстрах бухгалтерського обліку («Звіт про витрати основних
матеріалів у виробництві в співставленні з виробничими нормами» форми М-29) на
підставі матеріальних звітів.
Матеріальний
звіт складається кожного місяця по дільниці - 109, 201, 22, матеріально -
відповідальна особа Андрюк Т. М.
)Блок
вікон - в кількості 1 штука, в сумі - 77 грн, 02 коп;
)Піддони
- за кількістю 30 штук, в сумі - 160 грн, 99 коп.
Замість
первинних документів з витрачання будівельних запасів підприємство ВАТ
«ПМК-311» використовує картки складського обліку. Картки відкривають в
бухгалтерії і записують в них номер складу, найменування матеріалу, марку,
сорт, профіль, розмір, одиницю виміру, номенклатурний номер, облікову ціну і
ліміт.
Облік
матеріалів на будівельних ділянках (будівництвах) здійснює завідуючий складом
(комірник, майстер, виконроб), що є матеріально відповідальною особою.
Матеріально
відповідальні особи будівельних ділянок, підсобних виробництв, центральних
складів складають місячні звіти про залишки і рух запасів у підзвіті та подають
їх до бухгалтерії. У звітах містяться дані про залишки запасів на початок
місяця, про їх надходження, витрачання і залишки на кінець місяця. Щомісячно на
основі матеріальних звітів у співставленні з виробничими нормами складається
«Звіт про витрати основних матеріалів у виробництві в співставленні з
виробничими нормами» за формою М-29. Згідно з ним відбувається списання
матеріалів на підприємстві ВАТ «ПМК-311».
) Вапно
будівельне гашене (т) - одиниця виміру - 100м3, в кількості - 0,0427, витрати
на одиницю по нормі - 10,6, фактично витрачено - 0,45262
)
Гарячекатана арматурна сталь періодичного профілю, клас А-III, діаметр 14 мм -
одиниця виміру - т, в кількості - 0,109, витрати на одиницю по нормі - 1,
фактично витрачено - 0,109.
Також
на підприємстві ВАТ ПМК-311 складають довідку про вартість виконаних робіт та
витрати(ген підрядна) з початку будівництва по звітний місяць.
Основні
реквізити, що характеризують операції з відпуску запасів подано у табл. 2.3.
Таблиця
2.3. Основні реквізити, що характеризують операції з відпуску запасів
Основні реквізити, що характеризують відпуск
виробничих запасів
|
|
Відпуск виробничих запасів у виробництво
|
Дата відпуску, вид операції, склад, одержувач
(цех, відділ)
|
|
Відпуск виробничих запасів на утримання і
експлуатацію машин, обладнання
|
Призначення,шифр витрат, найменування, сорт,
розмір
|
|
Відпуск виробничих запасів на
загальновиробничі та адміністративні потреби
|
Номенклатурний номер, одиниця виміру
|
|
Відпуск виробничих запасів сторону і для
переробки
|
Сума транспортно-заготівельних витрат або
відхилень від облікової ціни
|
Документування виробничих запасів
проводиться на всіх етапах їх руху.
2.3 Синтетичний та аналітичний облік
виробничих запасів
Аналітичний облік наявності та руху
запасів у розрізі номенклатурних номерів може вестися як у кількісному, так і у
вартісному виразі. На підставі одержаних від матеріально відповідальних осіб
прибутково-видаткових документів бухгалтер оформлює відомості оприбуткування та
списання (відпускання) матеріалів, які використовуються для щомісячного
складання оборотних відомостей у розрізі номенклатурних номерів, тобто
кількісно-сумарного обліку, де й відображається інформація про залишки матеріалів
на початок місяця, надходження та списання й залишок на кінець місяця.
Для узагальнення інформації про
наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів,
будівельних матеріалів, тари, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин призначено
рахунок 20 «Виробничі запаси». На підприємстві ВАТ «ПМК-311» використовуються в
обліку такі його субрахунки:
1) 201 «Сировина і
матеріали».
2) 203 «Паливо»
3) 207 «Запасні частини»
Облік будівельних матеріалів
ведеться не на субрахунку 205 «Будівельні матеріали», а саме на рахунку 201
«Сировина і матеріали».
Це не суперечить Інструкції про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, де про 201
субрахунок сказано «…на субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що
використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні
будівельно-монтажних, ремонтних робіт…».
На субрахунку 203 «Паливо» ведеться
облік палива, що придбається для експлуатації транспортних засобів, будівельних
машин і механізмів, а також для опалення будівель.
Субрахунок 203 «Паливо»
використовується для обліку запасних частин, вузлів, деталей, конструкцій. Крім
того, використовується позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному
зберіганні». На цьому рахунку обліковуються цінності, які тимчасово знаходяться
на підприємстві та не є його власністю(наприклад, матеріали замовника).
На синтетичних рахунках облік
виробничих запасів на підприємстві ведуть за обліковими цінами. Варто
зазначити, що на підприємстві ВАТ «ПМК-311» запаси надходять, як правило, від
вітчизняних постачальників, і відповідно сум ввізного мита як складової
первісної вартості немає. Інші витрати, які безпосередньо пов'язані з
придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для
використання у запланованих цілях незначні або відсутні.
Втрати і нестачі запасів в межах
норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що
сталися при їх транспортуванні не включаються підприємством до первісної
вартості.
Крім того, за останні роки не
спостерігалося надходження запасів як внесок до статутного фонду, безоплатне
одержання запасів.
Отже, можна прийти до висновку, що
на досліджуваному підприємстві первісну вартість формує ціна придбання та
транспортно-заготівельні витрати.
Для оцінки запасів при їх вибутті
(відпуску запасів у виробництво, продажу, іншому вибутті) згідно П (С) БО 9
можна застосовувати такі методи:
ü ідентифікованої
собівартості відповідної одиниці запасів;
ü середньозваженої
собівартості;
ü собівартості перших
за часом надходження запасів (ФІФО);
ü нормативних затрат;
ü ціни продажу.
На підприємстві ВАТ «ПМК-311»
вибуття запасів оцінюється за середньозваженою собівартістю.
Метод оцінки за середньозваженою
собівартістю запасів передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими
способами:
ü оцінка за
щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці
запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного
місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість
запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;
ü оцінка за
періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної
одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату
операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття.
Відображення запасів на рахунках
бухгалтерського обліку залежно від джерел їх надходження.
Таблиця 2.4.
|
№п/п
|
Зміст господарських операцій
|
Дт
|
Кт
|
Сума (грн.)
|
Регістри обліку
|
|
1.
|
Оприбутковано запаси, що надійшли від
постачальника
|
20
|
631
|
1450
|
Видаткова накладна
|
|
2.
|
Відображено суму ПДВ
|
641
|
631
|
290,12
|
Видаткова накладна
|
|
3.
|
Оприбутковано запаси, придбані підзвітною
особою за грошові кошти
|
20
|
372
|
600
|
умовно
|
|
4.
|
Відображено суму податкового кредиту по ПДВ
|
641
|
372
|
100
|
умовно
|
|
5.
|
Списані матеріали на виробництво
|
23
|
20
|
4015
|
«Звіт про фінансовий результат»
|
Таблиця 2.5.Типова кореспонденція
рахунків з обліку виробничих запасів
|
№п/п
|
Зміст господарської операції
|
Дт
|
Кт
|
|
1.
|
Оприбутковано запаси, що надійшли від
постачальника
|
20
|
631
|
|
2.
|
Відображено суму ПДВ:
|
641
|
631
|
|
3.
|
Оприбутковано запаси, придбані підзвітною
особою за грошові кошти
|
20
|
372
|
|
4.
|
Відображено суму податкового кредиту по ПДВ
|
641
|
372
|
|
5.
|
Оприбутковано виробничі запаси виготовлені
власними силами
|
20
|
23
|
|
6.
|
Оприбутковано виробничі запаси як внесок до
статутного капіталу засновниками підприємства
|
20
|
46
|
|
7.
|
Оприбутковано безоплатно одержані виробничі
запаси
|
20
|
719
|
|
8.
|
Оприбутковано запаси, які раніше не
обліковувались на балансі
|
20
|
719
|
|
9.
|
На покупну вартість запасів (без ПДВ)
|
20,22
|
63
|
|
10.
|
На суму, перераховану постачальникам в оплату
вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ)
|
63
|
31
|
|
11.
|
Внутрішнє переміщення виробничих запасів
|
20
|
20
|
Облік транспортно-заготівельних
витрат (транспортних витрат, витрат по розвантажувально-навантажувальних
роботах тощо) на підприємстві ведеться на рахунках запасів, окремий субрахунок
не використовується. Відповідно ці витрати прямо відносяться на собівартість
запасів і не розподіляються.
Облік запчастин ведеться на рахунку
207 «Запасні частини». Придбання і вибуття запасних частин відображається в
обліку так само, як і інших запасів. Облік малоцінних і швидкозношуваних
предметів ведеться на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». У
табл. 2.6. наведено основну кореспонденцію рахунків щодо обліку МШП.
Таблиця 2.6.Типова кореспонденція
рахунків з обліку МШП
|
№п/п
|
Зміст господарської операції
|
Дт
|
Кт
|
|
1.
|
Оплачено рахунок постачальника за МШП
|
631
|
311
|
|
2.
|
Нараховано податковий кредит з ПДВ
|
641
|
644
|
|
3.
|
Отримано МШП від постачальника та
оприбутковано на склад
|
22
|
631
|
|
4.
|
Визнано зобов’язання перед постачальником на
суму раніше відображеного податкового кредиту
|
644
|
631
|
|
5.
|
Відображено передачу МШП зі складу в
експлуатацію
|
91
|
22
|
|
6.
|
Оприбутковано на склад виведені з експлуатації
МШП (за справедливою вартістю)
|
22
|
716
|
|
7.
|
Списано на витрати звітного періоду вартість
МШП, яких не вистачає
|
947
|
22
|
|
8.
|
Відкориговано суму податкового кредиту
|
947
|
641
|
|
9.
|
Відображено суму уцінки МШП
|
946
|
22
|
Для обліку запасів у розрізі назв та
місць зберігання використовуються різні аналітичні регістри бухгалтерського
обліку. До таких регістрів належать картки, відомості, книги, журнали.
Аналітичний облік може вестися і в регістрах довільної форми, на так званих
пустографках. Далі інформація про виробничі запаси потрапляє до Головної книги
та звітності.
.4 Проведення інвентаризації
виробничих запасів та відображення в обліку її результатів
Отримати повні дані для правильного
ведення бухгалтерського та податкового обліку виробничих запасів неможливо без
періодичного проведення їх інвентаризації. Адже кількість і вартість запасів,
що перебувають на обліку, мають відповідати їх реальній (фактичній) кількості
та вартості. А якщо це не так, то підприємство повинно, по-перше, з'ясувати
причини існуючих розбіжностей, а по-друге, привести облікові дані у
відповідність з фактичними.
Будь-яка інвентаризація, незважаючи
на свою важливість і необхідність, подібна до стихійного лиха для підприємства.
Адже на час її проведення можливе припинення виробничого процесу. Та й
співробітники, які зайняті інвентаризацією, відволікаються від виконання своїх
безпосередніх обов'язків. Тому кожне підприємство зацікавлене провести
інвентаризацію якісно, але якомога швидше. Для цього кожному підприємству
необхідно насамперед керуватись нормативними документами, якими регулюється
порядок проведення інвентаризації:
1) «Інструкція про
інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів і розрахунків», затверджена наказом Міністерства
фінансів України від 11 серпня 1994 року №69
) Постанова Державного
комітету зі статистики від 28 грудня 1989 року № 241 «Про затвердження форм
первинної облікової документації для підприємств і організацій»
) «Порядок визначення розміру
збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей»,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116
Підготовка до інвентаризації на
підприємстві ВАТ «ПМК-311» полягає в наступному. Для проведення
інвентаризаційної роботи за наказом голови правління на підприємстві створена
постійно діюча інвентаризаційна комісія на чолі з головним інженером. До складу
комісії входять начальник відділу матеріального постачання та головний
бухгалтер. Наказ про призначення постійно діючої інвентаризаційної комісії.
До початку перевірки фактичної
наявності матеріальних цінностей інвентаризаційній комісії необхідно:
ü опломбувати склад,
підсобні приміщення, що мають окремі входи та виходи;
ü перевірити
справність усіх ваговимірювальних приладів;
ü отримати останні на
момент проведення інвентаризації прибутково-видаткові документи.
ü отримати від
матеріально відповідальних осіб матеріальний звіт (ф. М-19)
Відомості, зазначені у матеріальних
звітах, бухгалтерія використає надалі під час порівняння фактичних показників
наявності цінностей (за результатами інвентаризації) з даними, відображеними на
рахунках бухгалтерського обліку.
У разі проведення планової
інвентаризації матеріально відповідальні особи згруповують, розсортовують і
розкладають за назвами, сортами, розмірами матеріальні цінності так, щоб їх
зручно було підраховувати.
Так як досліджуване підприємство є
будівельним, то основну частку його запасів складають будівельні матеріали,
щодо інвентаризації яких існують певні особливості.
Усі дані про
фактичну наявність цінностей вносять до інвентаризаційного опису. Нині існує
дві затверджені форми інвентаризаційного опису, призначеного для інвентаризації
матеріальних цінностей:
ü інвентаризаційний
опис (форма № М-21), затверджений наказом Мінстату України від 21.06.96 р.
№193;
ü інвентаризаційний
опис товарно-матеріальних цінностей (форма № инв-3), затверджений Постановою
№241 Державного комітету зі статистики «Про затвердження форм первинної
облікової документації для підприємств і організацій».
На підприємстві ВАТ «ПМК-311»
використовують форму № инв-3, комісія складає її в одному примірнику окремо за
кожним місцезнаходженням та матеріально відповідальною особою або групою осіб,
на зберіганні яких знаходяться цінності.
До інвентаризаційного
опису включаються всі виявлені під час інвентаризації запаси як такі, що
перебувають на обліку, так і такі, що в обліку не відображено. На невиявлені
під час інвентаризації цінності, що виявились непридатними або неліквідними,
складають окремий опис. Окремий опис складають і на матеріали, прийняті на
відповідальне зберігання.
Після оформлення
(заповнення, підписання членами комісії та матеріально відповідальними особами)
інвентаризаційний опис передають до бухгалтерії для порівняння даних,
відображених в описі з даними бухгалтерського обліку. Якщо стосовно якихось
матеріальних цінностей виявлено відхилення від облікових даних, то щодо них
складають звіряльну відомість (форма № инв-19). Цей документ бухгалтер
підприємства складає в одному примірнику, і його зберігають у бухгалтерії.
Після закінчення
інвентаризації на підприємстві та здачі всіх описів до бухгалтерії порівнюють
дані про фактичну наявність виробничих запасів з обліковими даними.
Згідно результатів
останньої інвентаризації, проведеної на підприємстві ВАТ «ПМК-311» фактична
наявність запасів співпадає з обліковими даними.
У тому випадку, якщо б
бухгалтерія підприємства разом з інвентаризаційною комісією встановила
розбіжності між обліковою та фактичною наявністю цінностей (так звані
інвентаризаційні різниці), інвентаризаційна комісія повинна була б прийняти
рішення щодо врегулювання таких інвентаризаційних різниць. Суть цього процесу
полягає в тому, щоб привести облікові дані у відповідність з фактичними.
Інвентаризаційні різниці
можуть бути у вигляді надлишків або нестачі виробничих запасів. При цьому
інвентаризаційна комісія може прийняти рішення щодо їх врегулювання шляхом:
ü заліку нестач і надлишків у результаті пересортиці;
ü списання запасів у межах норм природного убутку;
ü оприбуткування запасів, стосовно яких виявлено надлишки;
ü списання запасів, стосовно яких виявлено нестачу.
Зазначені варіанти мають
свої особливості як у разі проведення, так і у разі відображення в
бухгалтерському обліку. Розглянемо кожен з варіантів окремо.
Залік нестач і надлишків у
результаті пересортиці можна розглядати як перший етап регулювання
інвентаризаційних різниць. Залік внаслідок пересортиці може бути допущений
тільки щодо тих запасів, які,мають однакове найменування, за умови, що нестачі
та надлишки утворилися за той самий період, який перевіряли, і у тієї самої
особи, яку перевіряли.
Списання у межах норм
природного убутку - другий етап врегулювання інвентаризаційних різниць. Перш
ніж списати частину запасів, яких за результатами інвентаризації не вистачає, в
межах норм природного убутку, бухгалтерія підприємства має розрахувати суму
такого убутку. Для розрахунку необхідно використовувати коефіцієнти,
встановлені для тих чи інших видів запасів відповідними нормативними
документами. Якщо сума убутку, розрахована за нормативними документами,
перевищує фактичну суму нестачі, то списанню підлягає вся сума виявленої
нестачі. А якщо ні, то суму нестачі списують на виграти звітного періоду тільки
в межах розрахункової величини.
Хочеться зазначити, що
головний бухгалтер підприємства вирішив не використовувати списання у межах
природного збитку, з метою зменшення зловживань цим показником матеріально
відповідальними особами.
Після відображення
пересортиці та списання запасів у межах норм природного збитку настає
завершальний етап врегулювання інвентаризаційних різниць - відображення нестачі
та надлишків виробничих запасів.
Здебільшого суму нестачі
покривають за рахунок матеріально відповідальної особи, винної у виникненні
нестачі (Дт 947 Кт 201, Дт 375 Кт 716). Проте в окремих випадках сума нестачі
може бути списана на результати фінансово-господарської діяльності, наприклад
внаслідок стихійного лиха (Дт 991 Кт 201). Що стосується надлишків, то їх
вартість повинна бути відображена у складі доходу звітного періоду (Дт 201 Кт
719).
Після проведення
інвентаризації, якщо комісією виявлено, що вартість запасів істотно змінилася,
можливе проведення переоцінки. Будь-яка вартість, може змінюватися як у бік
збільшення, так і у бік зменшення. Якщо змінена вартість має бути відображена в
обліку та звітності, то у разі збільшення необхідно виконати дооцінку, у разі
зменшення - уцінку.
З двох
видів переоцінки П(С)БО 9 віддає явну перевагу уцінці. А пов'язано це з тим, що
згідно з п.24 зазначеного стандарту запаси відображаються за найменшою з двох
оцінок:
ü або за первісною вартістю;
ü або за чистою вартістю реалізації.
Аналогічну
норму можна знайти і в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку. Згідно з
МСБО 2 «запаси слід оцінювати за найменшим із двох показників: собівартістю або
чистою вартістю реалізації».
П(С)БО
9 не нехтує дооцінку повністю. Тому що чиста вартість уцінених запасів знову
може змінитися як у бік зменшення, так і в бік збільшення. Якщо чиста вартість
реалізації продовжує зменшуватися, необхідна ще одна уцінка, а ось якщо
вартість збільшилася, є підстави для проведення дооцінки. Але і в цьому разі
чисту вартість реалізації необхідно порівняти з первісною вартістю,
дотримуючись все того ж правила відображення за найменшою з них. Отже,
зауваження п.28 П(С)БО 9 про те, що сума дооцінки раніше уцінених запасів не
має перевищувати суму уцінки таких запасів, є справедливим.
Із
зазначеного випливає важливий практичний висновок: підприємствам, що провадять
переоцінку запасів, необхідно не лише стежити за чистою вартістю реалізації
запасів, але й зважати на їх первісну вартість.
Згідно з п.5.8.
Методичних рекомендацій з бухгалтерського облік запасів сума уцінки первісної
вартості запасів до чистої вартості реалізації на дату балансу включається до
складу інших операційних витрат за дебетом субрахунку 946 «Втрати від
знецінення запасів» із зменшенням фактичної(балансової) вартості запасів.
На
підприємстві ВАТ «ПМК-311» за досліджуваний період переоцінки запасів не відбувалося.
Головний бухгалтер пояснює це тим, що запаси швидко передаються у виробництво і
відповідно, не встигають втратити своєї вартості. Крім того, приміщення складу
є задовільним і запаси не псуються, наприклад від вологості, підтоплення тощо.
Тому і запаси на підприємстві не переоцінюються.
2.5 Відображення інформації про
виробничі запаси у звітності підприємства
Інформація
про запаси міститься у фінансовій, статистичній та податковій звітності. Вона
розкривається у таких формах фінансовій звітності, як: №1 «Баланс», №2 «Звіт
про фінансовий результат», №3 «Звіт про рух грошових коштів», №4 «Звіт про
власний капітал», № 5 «Примітки до річної фінансової звітності», №6 «До річної
фінансової звітності».
На дату балансу запаси
відображаються за найменшою з двох оцінок - первісною вартістю або чистою
вартістю реалізації у рядку 100 «Виробничі запаси» ІІ Розділу Активу Балансу.
На підприємстві ВАТ «ПМК-311» вартість виробничих запасів складається з
вартості власне виробничих запасів (рахунок 20) та малоцінних і
швидкозношуваних предметів (рахунок 22).
У П (С)БО № 2 «Баланс»
вказано, що у статті «Виробничі запаси» показується вартість запасів,
малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних
матеріалів, палива, покупних матеріалів і комплектуючих виробів, запасних
частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для
споживання у ході нормального операційного циклу. Отже, малоцінні та
швидкозношувані предмети теж відносяться до виробничих запасів, хоча і обліковуються
на окремому рахунку. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація:
ü про методи оцінки запасів;
ü балансову (облікову) вартість у розрізі окремих класифікаційних
груп (розділ VIII, ряд.800-850,880), а також загальну вартість запасів (ряд.
920) ) - 930 грн ;
ü балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою
вартістю реалізації (ряд.921) - 930 грн ;
ü балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку (ряд.
922)
ü балансову (облікову) вартість запасів оформлених в заставу (ряд.
923)
ü балансову (облікову) вартість запасів переданих на комісію (ряд.
924)
Якщо
говорити про податкову звітність, то інформацію про запаси можна знайти у
Декларації з податку на прибуток підприємства. Тут розкривається інформація про
методи оцінки збитку запасів, подається розрахунок приросту (збитку) балансової
вартості запасів.
Фінансова звітність подається
підприємством:
ü до державних
органів статистики;
ü в банк при
наявності відкритої кредитної лінії;
ü трудовим колективам
за їх вимогою;
ü власникам
(засновникам) відповідно до установчих документів.
Компоненти фінансової звітності
відображають різні аспекти одних і тих же господарських операцій і подій за
звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду та розкриття
облікової політики та її змін, що робить можливим аналіз діяльності
підприємства. Розглянемо призначення основних компонентів фінансової звітності
у табл.2.7.
Таблиця 2.7 Призначення основних
компонентів фінансової звітності
Підприємство ВАТ «ПМК-311» є
платником: податку на додану вартість; податку з прибутку підприємства; податку
на землю; комунального податку; збору за забруднення навколишнього середовища;
податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів; тощо
Розрахунок сплати податків робиться
у відповідних деклараціях, розрахунках та додатках до них.
Кожного кварталу складається звіт
про основні показники діяльності підприємства.
Отже, звітність є кінцевим
результатом облікової роботи, узагальненням інформації, отриманої з усіх
структурних підрозділів підприємства для надання повної, правдивої та
неупередженої інформації користувачам про фінансове становище, результати
діяльності, рух грошових коштів підприємства.
Розділ 3. Удосконалення обліку
виробничих запасів на підприємстві
.1 Порівняльний аналіз організації
вітчизняного та зарубіжного досвіду обліку виробничих запасів
Чітка побудова бухгалтерського
фінансового обліку відповідно до змін, що відбуваються в його організації і
техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної
інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у
виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємств.
Матеріальні цінності займають
важливе місце серед об'єктів обліку управління підприємством. Вони є однією з
найважливіших статей активу балансу. Від ефективного використання матеріальних
запасів залежить величина прибутку фірми та швидкість обороту вкладеного
капіталу, тому їх облікові приділяють велику увагу. Національні стандарти
побудовані на підставі міжнародних стандартів обліку тому доцільно провести їх
порівняльну характеристику.
Питання, що стосуються обліку
виробничих запасів в Україні та зарубіжних країнах знаходяться в центрі уваги
багатьох вчених і дослідників. Зокрема, М.Р. Лучко в своїх працях приділяв
увагу обліку матеріальних запасів в США, О.М. Губачова розглядала поняття,
склад товарно-матеріальних запасів, завдання їх обліку в зарубіжних країнах,
Столярчук Г. займається вивченням обліку запасів в Україні.
Матеріали, як правило, є найбільш
важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце
у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер
діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та
при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до
складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти
протягом року або одного операційного циклу.
Для забезпечення безперебійної
роботи виробництва, на складах підприємства завжди повинні бути виробничі
запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. У складських
приміщеннях підприємств здійснюються господарські операції зі збереження
виробничих запасів, що надходять, а також відпуску їх у виробництво.
Бухгалтерський облік має забезпечити контроль за залишками, надходженням і
витрачанням виробничих запасів на складі, що є важливою умовою для забезпечення
збереження власності підприємства.
Рух матеріалів від одного
господарюючого суб’єкта до іншого призводить до зміни (збільшення або
зменшення) вартості і структури запасів в межах окремого підприємства. При
цьому зміна структури матеріалів відображає економічний аспект даного питання.
Юридичний чи правовий аспект пов’язаний з наявністю договору - документу
юридичного характеру, що є підставою для здійснення таких операцій з руху
запасів. Договір, з одного боку, робить можливим здійснення таких операцій, з
іншого - визначає право власності на запаси. Підприємство може зберігати на
своїх складах різні види оборотних матеріальних цінностей, при цьому при
створенні резервів активів виникає необхідність в організації матеріальної
відповідальності за їх збереження. Таким чином, створення резервів запасів на
складах підприємства в будь-якому випадку визначає необхідність в організації
відповідальності осіб, на відповідальному збереженні яких знаходяться
товарно-виробничі запаси. Облік наявності і руху запасів в Україні здійснюється
лише на рахунках у системі постійного обліку запасів. Виробничі запаси
складаються з сировини, основних і допоміжних матеріалів, купованих
напівфабрикатів і комплектуючих виробів, будівельних матеріалів, тари й тарних
матеріалів, відходів основного виробництва, що призначені для виробництва
продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й
адміністративних потреб.
Для узагальнення інформації про
наявність і рух запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів та
інших запасів Планом рахунків передбачений рахунок 20 „Виробничі запаси”.
У зарубіжних країнах до методів
аналітичного обліку матеріальних запасів відносять:
метод періодичного обліку;
метод безперервного (поточного)
обліку.
Відповідно до методу періодичного
обліку детальний облік матеріальних запасів протягом року не ведеться, а в
кінці року має проводитися інвентаризація наявних запасів для встановлення
рівня запасів на кінець звітного періоду. Собівартість реалізованих запасів не
може бути визначена доти, доки не буде завершена інвентаризація, оскільки розрахунок
собівартості визначають так: нетто-вартiсть покупок плюс рівень запасів на
початок звітного періоду мінус рівень запасів на кінець звітного періоду.
Суть методу поточного
(безперервного) обліку ТМЦ полягає в тому, що систематично з надходженням і рухом
матеріальних запасів їх кількість i вартість строго документуються. Метод
забезпечує контроль за операціями руху ТМЦ, сигналізує про необхідність нових
замовлень матеріалів на поповнення запасів, формує інформацію про оптимальний
обсяг замовлення. У результаті цьогопротягом усього звітного періоду відомий
обсяг наявних запасів.
Таблиця 3.1. Порівняльна
характеристика обліку виробничих запасів
|
В Україні
|
В зарубіжних країнах
|
|
Принципи формування в бухгалтерському обліку
інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено
П(с)БО 9 «Запаси»
|
Основні методологічні принципи оцінки, обліку
та відображення у фінансовій звітності запасів викладені у Міжнародному
стандарті бухгалтерського обліку 2 „Оцінка та відображення матеріально
-виробничих запасів у контексті формування фактичної собівартості”
|
|
Запаси - активи, які: - утримують для
наступного продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності; -
перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту
виробництва.
|
Запаси - це активи, якi: а) утримуються для
продажу за умов звичайної господарсько дiяльностi; б) перебувають у процесі
виробництва для такого продажу в) існують у формі основних чи допоміжних
матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.
|
|
Надходження матеріалів на підприємство
здійснюється на підставі товарно транспортної накладної за якою складається
прибутковий ордер в двох примірниках. Перший примірник є підставоюдля
оприбуткування цінностей на склад Другий примірник прибуткового ордера є
звітом про використання доручення.
|
Надходження матеріалів на підприємство
оформляється рапортом, який складається у трьох примірниках. Основою для
складання рапорту є рахунок-фактура постачальника. Один примірник рапорту
надсилають у відділ постачання для звірки з умовами розміщення замовлення,
другий передають на склад із матеріалами, а третій залишають у групі
приймання. Примірник рапорту, який спочатку був направлений у відділ
постачання, пізніше передають у фінансову бухгалтерію для розрахунків із
постачальниками.
|
|
Відпуск запасів проводиться в основному на
виробництво продукції, при цьому виписується відділом постачання
лімітно-забірна карта на місяць в двох примірниках, перший примірник
передається на склад, а другий в цех.
|
Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється
за вимогами. Вимогу виписують у трьох примирниках. Перший примірник
залишається на складі, другий - у групі матеріального обліку, третій - в
особи, котра одержує матеріал. Вимога на основні матеріали відрізняється від
вимоги на допоміжні матеріали лише за кольором бланка.
|
Порядок обліку товарно-матеріальних
цінностей. у зарубіжних країнах
регламентує міжнародний стандарт № 2
„Оцінка та відображення матерiально-виробничих запасів у контексті формування
фактичної собівартості”. Стандарт визначає поняття собівартості (початкової
вартості) і методи оцінки.
Помилка в оцінці матеріальних
запасів на кінець поточного року негативно
впливає на величину чистого прибутку
як у поточному, так i наступному році й тим самим на величину оплаченого
податку з прибутку. Тому державні органи особливо регулюють застосування
підприємствами різних методів оцінки матеріальних запасів. Бухгалтери фірм дуже
часто стикаються, з одного боку, з проблемою найточнішого визначення прибутку,
а з другого - з бажанням зменшити податок на прибуток.
Є ряд методів оцінки матеріальних
запасів для фінансової звітності. Основна частина з них ґрунтується або на
собівартості, або на ринковій цiнi. Інститут присяжних бухгалтерів США
зазначає, що первинною основою
обліку матеріальних запасів є
собівартість, яка включає такі елементи:
суму рахунку-фактури, за
вирахуванням скидок при покупці;
суму страхування товарів у дорозі;
вiдповiднi податки i тарифи.
Інші витрати, якi пов’язані з
придбанням, прийманням тощо, в принципі також мають входити у собівартість
матеріальних запасів. Однак на практиці настільки складно розділити ці ви трати
між окремими видами, що вони переважно враховуються як витрати звітного періоду
(тобто включаються в накладні витрати), а не як елемент собівартості
матеріальних запасів.
Протягом року ціни на більшу частину
товарів змінюються. Однакова кількість товарів може бути придбана. за різними
цінами. Тому бухгалтерів більше цікавить рух вартостей, а не фізичне
переміщення товарів під час діяльності фірми, оскільки саме вартість дає
можливість точніше визначити прибуток. Важливе значення для правильного обліку
на підприємствах має порядок оцінки запасів за національними стандартами.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси” Затвержено
Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 придбані або
вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю,
чистою вартістю реалізації.
Первісна вартість (справедлива
вартість) - вартість за якою зараховуються на баланс підприємства придбані
(отримані) або вироблені запаси.
Чиста вартість реалізації -
очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням
очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (збут).
В поточному обліку виробничих
запасів підприємства можуть застосовувати облікові ціни, в якості яких
обирають:
) планово-розрахункові ціни. Вони
розробляються і затверджуються підприємством відповідно до рівня фактичної
собівартості відповідних виробничих запасів, призначені для використання
всередині підприємства.
) фактичну собівартість виробничих
запасів за даними попереднього місяця або звітного періоду (звітного року);
) середню ціну групи. Це різновид
планово - розрахункових цін. Як правило, встановлюється в випадках, коли на
підприємстві розроблена номенклатура матеріалів (перелік матеріалів,
згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих із
зазначенням одиниці виміру; вказується на кожному документі на надходження або
вибуття).
Відхилення між фактичною
собівартістю матеріалів поточного місяця і їх обліковою ціною враховуються на
окремому субрахунку (аналогічно обліку ТЗВ) і в кінці місяця розподіляються між
вартістю запасів, які вибули і їх залишком на кінець місяця.
Для всіх одиниць бухгалтерського
обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання,
застосовують тільки один із методів, передбачених П(С)БО 9 „Запаси”.
У зарубіжних країнах використовують
різні методи оцінки матеріальних запасів:
. Метод специфічної ідентифікації;
. Метод середньої вартості;
З. Метод ФIФО;
У разі відпуску матеріалів у
виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку № 9 „Запаси” оцінка їх здійснюється по одному з таких
методів:
Ідентифікованій собівартості одиниці
запасів Передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в
будь-який момент часу визначити вартість, встановити дату витрачання кожної
одиниці запасу, її собівартість і вартість запасів, що залишились. Має вузьке
застосування - для запасів, які відпускаються для виконання спеціальних
замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного. Однакові
запаси обліковуються за різною вартістю, бо мають різні споживчі якості,
властиві тільки кожній одиниці специфічні характеристики. Доцільно
застосовувати до запасів, які мають високу вартість.
Середньозваженій собівартості Запаси
з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці
незалежно від ціни придбання. Середня вартість одиниці запасів може
розглядатися як за звітний період (при періодичному обліку запасів), так і
після кожного наступного надходження (при безперервному, постійному) веденні
обліку списання запасів). Застосовується для списання взаємозамінних запасів.
Дає більш об’єктивну оцінку наявності та руху запасів, але не забезпечує
достатній контроль за правильністю їх списання на затративиробництва.
Собівартості перших за часом
надходження запасів (ФІФО) Засновується на хронології надходження, тобто
базується на припущенні, що одиниці запасів, які придбані першими, продаються
чи використовуються першими, а також на припущенні, що грошова одиниця є
стабільною. Залишки на кінець періоду оцінюються за цінами останніх надходжень
запасів. Переваги - простий, систематичний і об’єктивний, запобігає можливості
маніпулювання прибутком, відображена в балансі сума запасів приблизно
збігається з поточною ринковою вартістю. Недоліки - в умовах високої інфляції
призведе до завищення вартості залишків, заниження собівартості готової
продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації.
Нормативних затрат Полягає у
застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені
підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці,
виробничих потужностей і діючих цін. Тобто на підприємстві встановлюються
нормативні облікові ціни, якими протягом місяця користуються для оцінки
списання запасів. Наприкінці місяця обчислюють ціну, виходячи з фактичних
витрат, установлюють розмір відхилень і проводять коригуючи записи.
Ціни продажу Оцінка вибуття запасів
основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту
торгової націнки товарів.
Національні стандарти обліку
побудовані на підставі Міжнародних стандартів, але відповідно до специфіки
національної системи виникають розбіжності обліку в Україні та зарубіжних
країнах.
.2 Облік виробничих запасів в умовах
використання інформаційних систем та комп’ютерної технології
Головною метою функціонування
бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництва
підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при
виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. В умовах
використання комп’ютерних бухгалтерських систем методологія обліку змінилась в
різних напрямах, зокрема: змінюється система, бухгалтерська система
бухгалтерського обліку, перебудовується методологія обліку, змінюється
обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається кількісна і
якісна зміна облікового апарату та його функцій.
Комп’ютерні системи на сьогоднішній
день дозволяють:
обробляти і зберігати велику
кількість однакових в структурному плані одиниць інформації;
здійснювати вибірку інформації з
великої кількості даних;
виконувати складні математичні
розрахунки;
одержувати паперову копію будь
-якого документу.
Застосування комп’ютерних технологій
в бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів і
суттєво покращує його організацію на підприємстві, де у веденні бухгалтерського
обліку часто панує безлад. Така можливість зумовлена тим, що комп’ютерний
спосіб обробки облікової інформації вимагає формального та чіткого опису
облікових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок виконання
обов’язків працівниками обліку.
Автоматизоване оброблення даних з
обліку виробничих запасів на практиці забезпечується різними способами:
розробленням спеціальною формою на
замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й
інформаційної системи обліку);
придбання універсального програмного
комплексу (або окремого його модуля) на ринку програмного забезпечення;
автоматизацією облікового процесу
силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;
використанням табличних процесорів
обліковими працівниками для забезпечення автоматизованого розв’язання окремих
задач конкретної ділянки обліку.
При цьому слід враховувати, що облік
виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.
Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих
запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення ,
збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із
метою контролю за наявністю та витратами матеріальних цінностей зі своєчасним
звітності. Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати
таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій;
структурних організацій; підрозділів, статей обліку; допустимої кореспонденції
рахунків; номенклатури цінників, виробничих запасів; типових господарських
операцій тощо. Для обліку виробничих запасів використовується типові форми
первинних документів, що утворюють вхідну інформацію:
прихідний ордер;
товарно-транспортна накладна;
податкова накладна;
акт приймання матеріалів;
вимога;
накладна на відпуск матеріалів на
сторону.
Вихідною інформацією складського
обліку є:
оборотна відомість матеріальних
цінностей;
довідкова інформація;
інформація про переоцінку
матеріальних цінностей;
реєстр первинних документів;
інвентаризаційна відомість.
Основною регламентованою вихідною
інформацією в бухгалтерії з обліку виробничих запасів є:
інвентаризаційна відомість;
відомість надходження матеріальних
цінностей;
відомість витрачання матеріальних
цінностей;
оборотна відомість матеріальних
цінностей;
відомість відображення господарських
операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;
відомість переоцінювання
матеріальних цінностей;
реєстр первинних документів;
журнал обліку відпуску матеріальних
цінностей.
При дослідженні програмних
продуктів, що можуть застосовуватись підприємством для організації обліку було
враховано такі фактори, як можливості програмного забезпечення, їх
розповсюдженість на ринку, а також наявність програмістів та досвідчених
користувачів ПК серед працівників ВАТ «ПМК-311». Ведення бухгалтерського обліку
на досліджуваному підприємстві в сучасних умовах за діючою методикою є
недостатнім, оскільки не забезпечує одержання необхідних відомостей з
врахуванням специфіки діяльності, використанням системи сучасних стандартів
бухгалтерського обліку. Облік на підприємстві ВАТ «ПМК-311» необхідно
автоматизувати.
Специфіка будівельної
діяльності і особливо будівельного обліку спричинила необхідність створення
спеціалізованого програмного забезпечення. Зокрема, на базі типового рішення
«1С: Бухгалтерія для України» створено конфігурацію «1С: Підрядник
будівництва», яка розрахована саме на користувачів-бухгалтерів будівельних
підприємств.
Але і за допомогою
типової конфігурації можна налагодити облік виробничих запасів. Документами, що
регламентують порядок проведення взаєморозрахунків з постачальниками, є
договори, рахунки, пред'явлені постачальником на адресу підрядника-покупця, а
також накладні. На підставі цих документів може бути виписано платіжні
доручення, згідно з якими здійснюються безготівкові розрахунки з
постачальниками.
Засобами програми
можна проводити переоцінку і списання виробничих запасів, проводити їх
списання.
Загалом, хочеться
зазначити, що за допомогою таких програм, як розглянута вище «1С:Бухгалтерія»,
«Парус-Предприятие», «Галактика» підприємство може автоматизувати облік на всіх
його ділянках, в тому числі і облік виробничих запасів - від первинної
документації до звітності.
Пропозиції
та висновки
Однією
із складових стабільної та рентабельної роботи підприємства є оптимальна
наявність і обіг виробничих запасів. Запаси - це такий вид оборотних активів,
який практично завжди є в тому чи іншому вигляді на будь-якому підприємстві.
Для будівельного
підприємства сировина і матеріали є одним із головних елементів виробничого
процесу. У загальних витратах на виробництво будівельної продукції прямі
матеріальні витрати на досліджуваному підприємстві становлять близько 55 %.
Однією
з найважливіших умов дієвості обліку є інформаційне забезпечення всіх видів
діяльності, пов’язаних з наявністю і рухом запасів, забезпеченням сировиною і
матеріалами виробництва.
Облік
виробничих запасів становить дуже трудомісткий процес. І це пов’язано не лише з
різноманітністю самих запасів (від матеріалів і тари до палива і запасних
частин), а й з оформленням великої кількості первинних документів на різних
стадіях руху запасів.
Для забезпечення
виконання цих завдань підприємство повинно розробити інструкції
з обліку виробничих запасів, раціонально організувати складське господарство та
документооборот, розробити номенклатуру виробничих запасів та норми їх
витрачання.
Проведене в курсовій роботі
дослідження дозволило сформулювати такі висновки та пропозиції ВАТ «ПМК-311»
щодо організації і методики обліку виробничих запасів.
ВАТ «ПМК-311» веде
бухгалтерський облік господарської діяльності та її фінансових результатів у відповідності до ЗУ "Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні", а також вимог національних П(С)БО та інших
нормативних документів.
На підприємстві
використовується журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку.
Наказ про облікову політику містить
ряд недоліків як в цілому по організації обліку, так і власне стосовно обліку
виробничих запасів:
- не затверджено робочий план
рахунків;
- не затверджено графік
документообороту;
не визначено облікову
політику у питанні обліку ТЗВ;
неправильно вказано метод
вибуття запасів внаслідок реалізації на сторону.
Для
цілей бухгалтерського обліку виробничі запаси на підприємстві ВАТ «ПМК-311»
поділяють на: сировину і матеріали; паливо; запасні частини; МШП.
Первісну вартість
запасів, що надходять на підприємство, в основному формує ціна придбання та
транспортно-заготівельні витрати. Вибуття запасів оцінюється за
середньозваженою собівартістю. У ході дослідження було запропоновано змінити
даний метод вибуття на метод ФІФО, що більш реально відображає собівартість
запасів.
Для узагальнення
інформації про наявність і рух належних підприємству виробничих запасів
призначено рахунок 20 «Виробничі запаси». На підприємстві ВАТ «ПМК-311»
використовуються в обліку такі його субрахунки: 201 «Сировина і матеріали», 203
«Паливо», 207 «Запасні частини». При цьому облік будівельних матеріалів
підприємство здійснює на рахунку 201 «Сировина і матеріали».
На підприємстві
необхідно частіше проводити інвентаризацію виробничих запасів з метою уникнення
зловживань.
Можна запропонувати
використовувати норми природного убутку, можливо переглянути , але не
відмовлятися від них взагалі.
Крім суто облікових питань,
підприємству необхідно вирішити і ряд питань, що стосуються
матеріально-технічного постачання:
ü більш раціонально
використовувати матеріальні ресурси, наприклад, впроваджувати нову техніку,
технологію, прогресивні матеріали, використовувати матеріали комплексно;
ü поліпшувати
структуру сировинного та паливно-енергетичного балансу підприємства;
ü правильно
організовувати транспортування і зберігання виробничих запасів, щоб не
допустити втрати і зниження якості;
ü застосовувати
логістичні прийоми при закупівлі матеріалів.
Ведення бухгалтерського обліку на
досліджуваному підприємстві в сучасних умовах за діючою методикою є
недостатнім, оскільки не забезпечує одержання необхідних відомостей з
врахуванням специфіки діяльності, використанням системи сучасних стандартів
бухгалтерського обліку. Облік на підприємстві ВАТ «ПМК-311» необхідно
автоматизувати.
При вивченні програмних продуктів
для організації обліку було враховано такі фактори, як можливості програмного
забезпечення, їх розповсюдженість на ринку, вартість, а також наявність
програмістів та досвідчених користувачів ПК серед працівників ВАТ «ПМК-311».
Облік на підприємстві ВАТ «ПМК-311» необхідно автоматизувати.
Список використаних джерел та
літератури
1. Методичні
рекомендації з бухгалтерського обліку запасів: Наказ Міністерства фінансів
України від 10 січня 2007 року №2
2. План
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій: Наказ Міністерства фінансів України.
3. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 2 „Баланс”: Наказ Міністерства фінансів України, зі
змінами та доповненнями.
4. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати ” :Наказ Міністерства
фінансів України, зі змінами та доповненнями.
5. Положення(стандарт)
бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Наказ Міністерства фінансів України, зі
змінами та доповненнями.
. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 16 „Витрати” : Наказ Міністерства фінансів України, зі
змінами та доповненнями
. Закон України „Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV, зі змінами та
доповненнями.
. Податковий кодекс
України №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський
фінансовий облік: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих
навчальних закладів. / 6-е вид., доп. І перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2010, -
708с.
. Самарченко О. Інвентаризація
запасів: порядок проведення, документальне оформлення.//Збірник
систематизованого законодавства. -2010. -Випуск 12. - с.169-176. 11. Суворова
С., Бойцова Н. Методические аспекты стратегического управленческого учета
затрат строительного производства.// Проблемы теории и практики управления. -
2009г. - №11. - с.57-63.
. Шаповал О. Вибуття запасів:
від оцінки до уцінки.//Збірник систематизованого законодавства. -2006. -Випуск
12. - с. 162-168.
. Волкова І.А. Фінансовий
облік-1. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 228с.
. Гладких Т.В. Фінансовий
облік., Київ, 2007. 15. Вовченко С. Надходження запасів на підприємство:
організація та документальне оформлення. //Збірник систематизованого
законодавства. -2012. -Випуск 12. - с.120-123
. Лишиленко О.В. Бухгалтерський
облік: Підручник. - 2-ге вид., перероб. І доп. - Київ. Вид-во «Центр навчальної
літератури», 2009. - 659 с. 17. Батіщев В. Облік транспортно-заготівельних
витрат. //Збірник систематизованого законодавства. - 2008. -Випуск 12. -
с.153-156.
. В. Сопко, З. Гуцай люк, М.
Щирба, М. Бенько. Бухгалтерський облік.: Навчальний посібник для студентів
спеціальності «Облік і аудит» вищих навч. Закладів. - Тернопіль: Астон, 2009. -
496 с. 19. Даньків Й.Я., Остап’юк М.Я. Бухгалтерський облік: Підручник. - К.:
Знання, 2007. - 469 с. 20. Голубенко В. Облік ПММ на підприємстві.//Збірник
систематизованого законодавства. -2006. -Випуск 12 - с.199-204. 21. Бутинець
Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності
7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / 3-є вид., доп. І
перероб., - Житоммир: ПП «Рута», 2007. - 444 с.
. Ксендзова В. Переоцінка
виробничих запасів.//Збірник систематизованого законодавства. -2008. -Випуск
12. - с. 160-161. 23. Лень В.С., Гливенко В.В.. Бухгалтерський облік в Україні:
основи і практика., Київ, 2006.
. Білуха М., Микитенко Т.,
Новодворська В. Застосування АРМ в обліку та контролі на підприємстві //
Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - № 12.
. Нишенко Л. Порівняльняльний
аналіз і перспективи розвитку міжнародних систем бухгалтерського обліку //
Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 8.
. Самарченко О. Відображення
інвентаризаційних різниць в обліку.// Збірник систематизованого законодавства.
-2006. -Випуск 12. - с.176-178. 27. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік:
Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2009 р. - 503с. 28.Вовченко С. Надходження
запасів на підприємство: податковий та бухгалтерський облік. //Збірник
систематизованого законодавства. -2006. -Випуск 12. - с. 124-126 29.Жигайло Г.
М(С)БО: розвиток, практика і використання в Україні // Вісник НБУ. - 2008. - №
10. 30.Голов С. Бухгалтерський облік в США: стандарти та практика //
Бухгалтерський облік та аудит. - 2009. - № 10.
. В. Сапко, З. Гуцай люк, М.
Щирба, М. Бенько. Бухгалтерський облік.: Навчальний посібник для студентів
спеціальності «Облік і аудит» вищих навч. Закладів. - Тернопіль: Астон, 2009. -
496 с.
. Голов С. Бухгалтерський облік
в США: стандарти та практика // Бухгалтерський облік та аудит. - 2009. - № 10.
. Нишенко Л. Порівняльняльний
аналіз і перспективи розвитку міжнародних систем бухгалтерського обліку //
Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 8.