Методологічні та організаційні засади впровадження МСБО (МСФЗ) в облікову систему України

Методологічні та організаційні засади впровадження МСБО (МСФЗ) в облікову систему України

Зміст

Вступ

Глобалізація світової економіки та розвиток бухгалтерського обліку

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, особливості її функціонування

Склад і характеристика МСБО (МСФЗ)

Порядок розробки та затвердження МСБО (МСФЗ)

Особливості застосування МСБО (МСФЗ )в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

стандарт бухгалтерський облік

Вступ

У процесі інтеграції національних ринків у єдиний економічний простір особливе значення надається питанням гармонізації та стандарти-фікації фінансової звітності та бухгалтерського обліку в різноманітних галузях діяльності компаній.

Актуальність теми. На ринку активізується діяльність транс-національних корпорацій, виникають міжнародні організації, утворюються регіональні і глобальні бізнес-мережі та інші форми бізнесу, в котрих об’єднується науковий, виробничий і фінансовий капітал. Поглиблюються господарські зв’язки між країнами на основі інтенсивного розвитку інтернаціоналізації виробництва і капіталу.

Процес глобалізації постає в центрі масової свідомості та наукових досліджень. Розвиток міжнародних економічних відносин, необхідність ефективної роботи на ринку цінних паперів, інтернаціоналізація бізнесу породжує проблему поінформованості всіх учасників ділового обороту на стадіях вкладання фінансових ресурсів, їх обігу та розподілу прибутків (збитків). В цьому контексті наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку спрямовуються на впровадження в Україні МСФЗ та МСБО, створення системи глобального бухгалтерського обліку, гармонізацію і стандартизацію бухгалтерського обліку, розвиток бухгалтерського обліку як інституту та його інституціонального середовища.

Наявність цих та інших процесів підтверджує актуальність пошуку шляхів вирішення певних проблем та прогнозування напрямів подальшого розвитку бухгалтерського обліку та фінансової звітності, як в Україні такі у всьому світі.

Проблеми розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні відображені у працях вітчизняних та закордонних учених, зокрема: Брадула О. М., Бутинця Ф.Ф., Веріги Г.О., Голова С.Ф., Жолнера І. В., Жука В.М, Заболотного О.В., Екклза Р. Дж., Діпіаза С.А., Кірейцева Г. Г., Лінника В.Г., Ловінської Л.Г., Метьюса М.Р.

Відсутність комплексного дослідження та оцінки наявної системи бухгалтерського обліку, а також потреба у створенні оновленої національної системи бухгалтерського обліку, яка б відповідала сучасним і майбутнім вимогам ефективного управління економічними процесами, обумовили напрям дослідження, актуальність теми курсової роботи визначили її зміст, мету та завдання, практичну і наукову значимість.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розгляд порядку та методики застосування МСБО (МСФЗ) в Україні. Мета дослідження обумовила постановку та вирішення таких завдань:

виявити тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку на міжнародному та регіональному рівнях;

обгрунтувати стандартотворчу роль Ради з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в процесі інтеграції світових економік;

визначити поняття МСБО (МСФЗ), дослідити та охарактеризувати їх складові;

дослідити порядок розробки МСБО (МСФЗ) та оцінити роль організацій у їх затвердженні;

виділити чинники, які утруднюють застосування принципів і методів МСФЗ в Україні, та надати рекомендації щодо вирішення існуючих проблем;

Об’єктом дослідження є господарські операції, що обумовлюють застосування МСБО (МСФЗ).

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та організаційні засади впровадження МСБО (МСФЗ) в облікову систему України .

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання, системний підхід до вивчення стану та розвитку бухгалтерського обліку в Україні. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження застосовано такі методи: дедукція, індукція, аналіз, синтез (дослідження сутності гармонізації та трансформації системи бухгалтерсько-го обліку в Україні); порівняльного аналізу (для визначення відповідності законодавчих актів України у галузі бухгалтерського обліку Міжнародним стандартам фінансової звітності та Директивам ЄС); моделювання та графічний метод; статистичні методи( для визначення джерел та складових фінансування РМСБО).

Інформаційною базою дослідження є наукові та практичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі та нормативно-правові акти органів державної влади України, Міжнародні стандарти фінансової звітності та інші документи міжнародних органів - суб’єктів гармонізації та стандартизації у сфері бухгалтерського обліку.

Глобалізація світової економіки та розвиток бухгалтерського обліку

Глобалізація охоплює всі сфери життя світового суспільства та здійснює вплив на його розвиток. Під глобалізацією в економічній науці частіше розуміють сукупність таких процесів і явищ, які порушують адміністративні бар’єри між країнами та дозволяють вільно рухатися фінансовим, товарним, інформаційним, технологічним, людським потокам. Глобалізація являє собою процес включення національних економік до єдиного міжнародного відтворювального процесу, через що посилюється взаємозалежність різних сфер і процесів світової економіки. Поглиблюються господарські зв’язки між країнами на основі інтенсивного розвитку інтернаціоналізації виробництва і капіталу [9, c.27].

Розвиток міжнародних економічних відносин, необхідність ефективної роботи на ринку цінних паперів, інтернаціоналізація бізнесу породжує проблему поінформованості всіх учасників ділового обороту на стадіях вкладання фінансових ресурсів, їх обігу та розподілу прибутків (збитків). В цьому контексті наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку спрямовуються на запровадження в Україні МСФЗ та МСБО, проблемні аспекти трансформації фінансової звітності, створення системи глобального бухгалтерського обліку, методологію обліку і звітності, гармонізацію і стандартизацію бухгалтерського обліку, розвиток бухгалтерського обліку як інституту та його інституціонального середовища [1, c.28].

В сучасних умовах підвищуються вимоги до інформації, що відображає стан і результати діяльності підприємств. Формат надання звітності змінюється через нову філософію оцінки фінансових результатів, зміст якої полягає в інтеграції головних фінансових показників з нефінансовими [8, c.38], та публікування звітності на базі інтернет-платформи (формат XBRL-розширювана мова фінансової звітності (Business Reporting Language), формування сегментарної звітності. Облікова інформація перетворюється у виробничий фактор, котрий, як зазначає Н.Г. Сапожнікова, раціоналізує використання капіталу. Таким чином, глобалізацію з одної сторони пропонується розглядати як джерело нових можливостей в бухгалтерському обліку, його наповнення, з іншої - як конфлікт міжнародних і національних інтересів в обліковій сфері. Під впливом глобалізації бухгалтерський облік за напрямом гармонізації, стандартизації, реформування системи регулювання в обліковій сфері [27, c.37]. Учасники підприємницьких відносин зацікавлені в прозорості інформації, сформованої за єдиними принципами. На основі звітності, підготовленої за єдиними нормами, інвестори визначатимуть надійність і прибутковість компанії, вишукувати альтернативні варіанти вкладання фінансових ресурсів незалежно від галузевої належності і характеру діяльності.

Відмінності концептуальних принципів формування звітності в різних країнах призводять до неспівставності показників звітності, незрозумілості її користувачами та неможливості прийняття ефективних управлінських рішень. Процес інтернаціоналізації бізнесу потребує міжнародного врегулювання, прийняття єдиних правил підготовки звітності. Адже звітність є зв’язуючою ланкою між емітентами та інвесторами, спільна діяльність котрих забезпечує їх взаємообумовлений розвиток. Виникає необхідність гармонізації і стандартизації в обліковій сфері, що гарантуватиме мінімізацію відмінностей в правилах підготовки і розкриття інформації за національними стандартами бухгалтерського обліку.

Гармонізація на міжнародному рівні дозволить:

а) підвищити порівнянність бухгалтерської звітності різних країн;

б) активізувати оборот капіталу;

в) підняти загальний методологічний рівень бухгалтерського обліку;

г) скоротити витрати на складання фінансової звітності багатонаціональних корпорацій;

д) посилити дієвість соціального контролю над підприємствами;

е) більш оптимально розподілити світові ресурси [17, c.103].

Глобалізація за роки її панування зробила з одного боку значні переваги, а з іншого - недоліки, що зображено на рис.1. [24, c. 143].

Рис. 1 Загальні процеси, що з’явилися завдяки глобалізації.

Перевагами гармонізації національних бухгалтерських систем є забезпечення потреб інвесторів та полегшення роботи транснаціональних корпорацій. Вплив інтернаціональних та інтегративних процесів на практику бухгалтерського обліку полягає у веденні паралельного обліку за правилами, зрозумілими в іншій юрисдикції та прямого експорту або імпорту облікових категорій [25, c. 76]. За напрямом зближення і гармонізації національних облікових систем вченими досліджуються їх особливості в різних країнах.

Розвиток бухгалтерського обліку пов’язаний з новими економічними умовами, з впровадженням в облікову практику міжнародних стандартів, динамічним розвитком інформаційних технологій; характеризується активним використанням інформації в цілях підвищення конкурентоздатності і стійкості корпорації у глобальному просторі.

Під гармонізацією бухгалтерського обліку і фінансової звітності пропонується розуміти забезпечення ідентичності міжнародних вимог з національними стандартами бухгалтерського обліку та загальної співс-тавності інформації, що розкривається у фінансовій звітності. Тенденція до гармонізації являє собою закономірне явище, котре починається зі стихійного розповсюдження загальних облікових принципів і поступово стає більш усвідомленою, цілеспрямованою і закріпленою законодавчо, охоплює все більші облікові аспекти та географічні сегменти. Гармонізація бухгалтерсько-го обліку і фінансової звітності відбувається через його регулювання на міжнародному, регіональному, національному та внутрішньо-корпоративному рівнях, що зображено на рис.2. [14, c. 54].

Регулювання бухгалтерського обліку є встановленням єдиних облікових стандартів, правил формування звітності, механізмів їх виконання і адміністрування. Воно відбувається у формі підготовлення і прийняття регламентуючих документів, які мають певний правовий статус.

Регулювання є природною реакцією на внутрішню невизначеність господарського середовища, засобом зниження рівня інформаційного ризику облікових даних для зовнішніх користувачів; забезпечує надійний ступень передбачуваності і зручність контролю в сфері оподаткування [14, c. 214-215].

В науковій літературі зустрічаються протилежні точки зору на регулювання бухгалтерського обліку :

ринковий підхід, free-market approach, за якого регулювання обліку здійснюється з використанням ринковим методів;

Рис. 2. Механізм забезпечення гармонізації бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

) адміністративний або регулюючий підхід, regulatory approach, за якого регулювання обліку здійснюється із використанням адміністративних процедур [28, c. 95-96].

В основу ринкового підходу покладено припущення, що звітна інформація є економічним товаром, подібним іншим товарам і послугам. Вона є підданою діям попиту заінтересованих користувачів і пропозиції у формі фінансової звітності. Ринок є механізмом, який визначає обсяг розкриття інформації, користувачів і облікових стандартів для її представлення. Проте стандарти не є обов’язковими для застосування. Вважається, що фінансова звітність є інструментом вирішення конфліктів між власниками і менеджерами, слугує основою для прийняття ринкових управлінських рішень, тому компанії згідні нести витрати на підготовку і публікацію звітності без зовнішнього регулювання. В ринкових умовах можна звернутися до альтернативних джерел інформації. Компанії добровільно розкривають інформацію зацікавленим контрагентам. Регулювання є консервативним, а не прогресивним.

Аргументами адміністративного підходу є наявність суспільних інтересів, задоволення яких не можливе тільки ринковими способами. Регулювання дозволяє уникнути провалів ринку, котрі призводить до асиметрії відносно кількості і якості інформації та зростання недовіри інвесторів. Наявність стандартів і контроль за їх виконанням є засобом стабілізації господарської системи, надає гарантії стійкості правил і очікувань відносно їх виконання.

Адміністративне регулювання підвищує довіру суспільства до фінансової звітності і фінансової системи в цілому. Інформація фінансової звітності є суспільним благом, розкриття якої не можливе в повному обсязі тільки ринковими методами. Завдяки стандартизації правил обліку задовольняються потреби суспільства. Адміністративне регулювання може здійснюватися шляхом прямого державного регулювання (прийняття законодавчих актів) та через суспільні професійні співтовариства. А. Паксті, Х. Вилмот, Д Купері А. Лоу виділили три базових підходи, а саме ринкове, державне і суспільне регулювання, рис.3. [16, c. 73-91]. Між ними - чотири крайніх ідеальних форм: лібералізм, легалізм, асоціатизм та корпоратизм. яка пояснюєосновні різновиди регулювання бухгалтерського обліку. Лібералізм - регулювання відбувається за ринковими принципами. Легалізм покладається на беззаперечне застосування принципів, затверджених законодавством.

Асоціатизм - регулювання досягається шляхом формування організацій для представлення і просування інтересів своїх учасників. Корпоратизм - регулювання здійснюється під впливом суспільних організацій.

Елементи легалізму і асоціатизму в організації регулювання бухгалтерського обліку поширені в США, Австралія, Канаді, Новій Зеландії. У Великобританії регулювання бухгалтерського обліку набуло форми принципового асоціотизму, Германії - домінуючого легалізму, Швеції - корпоратизму.

Є.С. Хендриксеном та М.Ф. Ван Бредом, виходячи з позиції існування множини альтернативних систем бухгалтерського обліку, існуючих як всередині країни, так і в різних кранах в цілому, зроблено висновок про відсутність одного оптимального рішення формування облікової політики. Авторами виділено такі основні системи регулювання: держава, державні органи, приватні органи або самі фірми [31, c. 159]. Перша система може бути представлена як регулювання “зверху”, а остання - як регулювання “знизу”. Дві проміжні системи являють собою компроміс між цими двома крайнощами”. Зустрічаються також і змішані системи .

Прийняття стандартів набуває політичного характеру, адже “а) необхідність розробки стандартів виникає там, де виникає конфлікт інтересів, б) бухгалтерський облік впливає на розподіл благ між різними групами осіб” [22, c. 428]. Процес встановлення стандартів вирішується у взаємодії груп,котрі мають різноманітні інформаційні інтереси. Тому при розробці стандартів досліджуються можливі економічні і соціальні наслідки запропонованих стандартів, та на який компроміс задля уникнення конфліктів можна піти без шкоди для запропонованого стандарту.

Існують два напрями гармонізації фінансового обліку та звітності, і на рис. 4. ми можемо побачити об'єкти і суб'єкти гармонізації бухгалтерського обліку.

Рис. 4. Суб’єкти та об’єкти гармонізації бухгалтерського обліку.

Дослідження Комітету державного сектора МФБ свідчать, що більша

частина МСБО може бути застосована організаціями державного сектора, які ведуть облік на основі нарахування, а значна кількість стандартів відповіда-ють умовам обліку па основі модифікованого нарахування. Незначна частина МСБО може бути використана організаціями, облік діяльності яких ведеться на касовій (або модифікованій касовій) основі. Тому бюджетні та інші державні установи, звітність яких традиційно ґрунтується на касовому методі, не застосовують Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку [32, c.24].

Керівництво для фінансової звітності державного сектора є платфор-мою для розробки стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі.

Зокрема, Жук В.М. зазначає, що «бухгалтерський облік стає все більше мовою світової економіки через розробку його міжнародних (узагальнених) стандартів та принципів і запровадження їх в якості національних положень конкретних країн» [11, c.4].

Нинішній курс розвитку бухгалтерського обліку в Україні все більше спрямовується на приведення системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) - відбувається стандартизація обліку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року було схвалено Стратегію застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. В тексті даної стратегії чітко визначено що зумовило реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, а саме: «процес глобалізації світової економіки, посилення захисту прав інвесторів та забезпечення прозорості функціонування міжнародних ринків капіталу зумовив нові підходи до удосконалення методології розкриття економічної інформації про результати діяльності суб’єктів господарювання, насамперед емітентів цінних паперів міжнародних фінансових ринків» [29].

В Україні використовується дворівнева система стандартів. Перший рівень представлено Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Другий - системою внутрішніх стандартів, положень і інструкцій, розроблених відповідно до облікової політики компанії. Визначальними в межах діючої системи регулювання є вимоги загальних стандартів. Через систему внутрішніх і зовнішніх стандартів забезпечується підвищення якості сформованої звітної інформації за рахунок таких факторів: пришвидшення і точність обробки даних, впорядкованість інформації, регулярність відображення отриманих даних, передбачуваність і контрольованість інформаційного потоку. Внесеними змінами у відповідні законодавчі акти протягом 2008-2011 рр. конкретизовано сферу і порядок обов’язкового використання МСФЗ в Україні та уможливило складання фінансової звітності за міжнародними вимогами будь-якими суб’єктами господарювання.

Напрям гармонізації бухгалтерського обліку та звітності в Україні з Директивами ЄС, які представлені в табл.1, є важливим для України в контексті прийнятого курсу на Євроінтеграцію [15, c. 118].

Таблиця 1

Номенклатура Директив ЄС щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Результати та наслідки впливу глобалізації економіки на розвиток національного бухгалтерського обліку можна сформулювати наступним чином.

Спираючись на висновок професора Кірейцева Г.Г., можна зазначити, що по-перше, управління розвитком бухгалтерського обліку, зокрема й обліку в сільському господарстві перейде з національного рівня на міжнародний. Відповідно до вищенаведеного твердження бухгалтерський облік буде змінюватися відповідно до інтересів та потреб переважно глобальних користувачів, зокрема інвесторів.

По друге - складання фінансової звітності згідно вимог МСФЗ означатиме зміну методології бухгалтерського обліку. Пояснюється це тим, що формування інформації яка відображається у фінансовій звітності відбувається ще на етапі первинного відображення господарських операцій. Далі на етапі її групування та узагальнення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, реєстрах та звітах. Змінюються також методи оцінки об’єктів обліку. Наслідком вищенаведеного є зміни в Плані рахунків бухгалтерського обліку, в первинній та внутрішні звітній документації, реєстрах бухгалтерського обліку, в методах оцінки активів та відображені господарських операцій, визначені фінансових результатів та формах фінансової звітності тобто в методології бухгалтерського обліку.

По-третє - необхідно згадати відому залежність між розвитком підприємства та ефективним управлінням, між ефективним управлінням та обліковою системою підприємства. Суть даної залежності розкривається в тому, що розвиток підприємства досягається завдяки ефективному управлінню, яке в свою чергу залежить від того, на якому рівні облікова система підприємства відповідає вимогам останнього [18, c. 118].

Дослідження питання впливу глобалізації на розвиток світової економіки дає змогу зробити наступні висновки:

. Глобалізація має значний вплив на розвиток національної системи бухгалтерського обліку;

Під впливом глобалізації розвиток національної системи бухгалтер-ського обліку буде відбуватися на користь та в напрямку задоволення потреб управління глобального масштабу;

Проаналізувавши вище викладену інформацію можна сказати, що інтеграційні процеси в економіці супроводжуються формуванням транс-національних компаній, ускладненням управління підприємствами, що впливає на внутрішню систему бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік вимушений розвиватися відповідно з вимогами часу, а отже потребує змін його регулювання на всіх рівнях: глобальному, регіональному, національному, корпоративному.

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, особливості її функціонування

Протягом останнього десятиріччя світ став свідком наймасштабнішого та безпрецедентного в міжнародній політиці делегування повноважень від державних органів до приватних інституцій, що було здійснено під впливом глобалізації світової економіки та мало певні наслідки [16, c.278]. Однією із таких інституцій, що часто згадується в літературі з глобального управління як найяскравіший приклад приватного глобального управління є Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board - далі РМСБО) [15, c.450]. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, у 21 сторіччі під новою назвою - міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards - далі МСФЗ), що видаються РМСБО - завоювали уже півсвіту. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку сьогодні перетворилася на глобального видавника стандартів, чиї стандарти в багатьох країнах (приблизно 120) стали частиною законодавства або загальноприйнятою практикою.

Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (РМСФЗ) утворена у 1973 році як Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КСМБО) представниками професійних організацій Австралії, Канади, Франції, Германії, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США. На сьогодні, країни, котрі заявили по власні наміри з питань впровадження МСБО представлено таким чином: Європа -37, Азія -36, Америка -27, Африка -18, Океанія -61. З них -35 країн для зареєстрованих на біржах компаній провадили МСФЗ в якості обов’язкових

Рада Європейського Союзу (англ. Council of the European Union) - інституція Європейського Союзу, головний орган ухвалювання рішень в Європейському Союзі. До її складу входять по одному міністрові від кожної країни Союзу. Залежно від порядку денного, збираються міністри закордонних справ (Рада з загальних справ та зовнішніх відносин), економіки й фінансів (Екофін), сільського господарства тощо - загалом 9 конфігурацій Ради.

Кількість засідань протягом року залежить від масштабів та інтенсивності законодавчого процесу в ЄС і політичних рушіїв того чи іншого особливого питання. Деякі конфігурації Ради збираються раз на місяць; інші - раз на півроку. Попри те, що склад Ради міністрів змінюється, це єдина інституція.

На сьогодні РМСБО складається із 16 членів Ради, структуру зображено на рис. 5. (згідно з Конституцією), приблизно 70 осіб технічних працівників із 28 країн світу [32, с.35]. Діяльністю РМСБО керують довірені особи з різних географічних регіонів.

Амстердамський договір зробив генерального секретаря Ради водночас і «Верховним представником» з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗБП), відтак роботою секретаріату опікується здебільшого його заступник.

Рис. 5. Структура географічного представництва членів РМСБО згідно з п.26 конституції Фонду МСФЗ.

На рисунку зображеному вище ми бачимо структуру географічного представництва членів Ради, але ми можемо теж розглянути власне структуру

РМСБО рис.6 [16, c. 100].

РМСБО сладається з таких органів:Дорадчої Ради, Комітету Тлумачень, і Фундації Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Рис. 6. Структура РМСБО.

Керівництво в Раді здійснює країна-президент, яка змінюється що півроку (президентство Європейського Союзу). Над підготуванням рішень Ради працюють близько 250 робочих груп і комітетів; вони виконують технічну роботу і передають документи в Комітет постійних представників, який здійснює політичну підготовку рішень. Організаційну роботу виконує генеральний секретаріат на чолі з генеральним секретарем Ради [30, c.28].

Цілями РМСФЗ є: розроблення, публікація та просування МСФЗ, котрих необхідно дотримуватися при складанні фінансової звітності; сприяння розвитку, удосконаленню, гармонізації правил, стандартів обліку і процедур представлення фінансової звітності; сприяння дотриманню МСФЗ у звітності, що публікується; переконання державних органів, органів нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, органів регулювання ринку цінних паперів, міжнародних співтовариств, ділових кіл у необхідності додержання МСФЗ в опублікованій звітності в усіх суттєвих аспектах [32, c.39].

Одним з напрямів діяльності РМСФЗ є конвергенція - зближення національних стандартів різних країн з міжнародними стандартами. Процес конвергенції передбачає спільну діяльність РМСФЗ із національними регулюючими органами в сфері бухгалтерського обліку з розробки МСФЗ. РМСФЗ є неурядовою організацією, а тому застосування МСФЗ затверджується законодавством окремих країн. У 2000 р. Міжнародна організація комісій з цінних паперів дозволила використання МСФЗ транснаціональним корпораціям-емітентам для складання фінансової звітності, як необхідної умови розміщення акцій і лістингу на міжнародних фондових біржах. З 2005 р. Комісія Європейського співтовариства зобов’язала обов’язкове застосування МСФЗ для складання фінансової звітності компаніями, які включені у котирувальні листи бірж ЄС.

Діяльність РМСФЗ визнається і підтримується Міжнародною федерацією бухгалтерів, ООН, Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Європейським банком реконструкції і розвитку, Всесвітнім банком і Міжнародною фінансовою корпорацією.

У розробленні міжнародних стандартів приймають участь Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності при ООН та Робоча група з облікових стандартів Організації економічного співробіт-ництва і розвитку [30, c.47].

Основними завданнями груп є сприяння країнам, що розвиваються і країнам з перехідною економікою в гармонізації вимог до фінансової звітності у відповідності з міжнародними стандартами для посилення їх інвестиційної привабливості та соціально-економічного зростання компаній. Такі кроки були пов’язані з відмінностями в національних системах бухгалтерського обліку і виникненням ускладнень при підготовці єдиної звітності групи компаній, які входили в транснаціональну корпорацію.

Також слід зазначити, що фінансування РМСФЗ відбувається з фонду МСФЗ, який знаходиться у делікатній ситуації. З одного боку для того, щоб забезпечити незалежність організації необхідно забезпечити таку систему фінансування, що забезпечувала б незалежність і в той же час стабільність та довгостроковість фінансування. Однак, Фонд МСФЗ приватна організація тому вона не може накладати фінансові зобов’язання ні на країни, ні на організації. У 2006 році опікунами Фонду МСФЗ були погоджені чотири принципи фінансування організації: широта фінансування, відкритість, рівномірність по юрисдикціям, що розглядаються в табл. 2. [15, c.118].

Таблиця 2

Принципи фінансування Фонду МСФЗ затверджені опікунами у 2006 р.

Через 25 років після створення, у 1997 році КМСБО дійшов до висновку, що для того, щоб і надалі виконувати свою місію ефективно, він повинен знайти спосіб зблизити національні стандарти бухгалтерського обліку та глобальні стандарти бухгалтерського обліку. Для цього РМСБО бачив необхідність змінити свою структуру. В кінці 1997 року КМСБО створив Стратегічну робочу групу (Strategy Working Party) з метою переглянути свою структуру та стратегію. Стратегічна робоча група опублікувала свою доповідь, у вигляді документа для обговорення у грудні 1998 року. Після аналізу отриманих коментарів, Робоча група опублікувала свої остаточні рекомендації в листопаді 1999 року. Перший обов’язковий перегляд конституції фонду МСФЗ (конституція вимагає проводити перегляд положень Конституції кожні п’ять років) опікуни розпочали у 2004 році і завершили у 2005 році. Другий обов'язковий перегляд конституції було розпочато у 2008 році, він складався з двох етапів.

Перший етап було сфокусовано на структурі управління, другий стосувався інших змін.

Перша частина перегляду конституції була підготовлена у січні 2009 року та впровадила зміни, що стосувалися підвищення підзвітності організації [2, c.465]. Зокрема, на своєму засіданні, що відбулося 15 і 16 січня 2009 року в Нью - Делі, Індія, опікуни фонду РМСБО затвердили поправки до конституції фонду РМСБО, зокрема було створено Моніторингову раду. Друга частина перегляду Конституції була завершена в лютому 2010 року. На сьогодні Фонд МСФЗ має таку структуру, що зображена на рис. 7 [10, c.349].

Фонд МСФЗ в свою чергу є неприбутковою організацією створеною згідно із законами штату Делавер, США, 8 березня 2001 року. Елементами нової структури є:

. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ((International Accounting Standards Board (IASB)) - одноосібно відповідає за розробку МСФЗ та затверджує тлумачення МСФЗ;

Умовні позначення

Рис. 7 .Управлінська структура фонду МСФЗ згідно з останніми змінами до його конституції 2010 року.

. Фонд МСФЗ (IFRS Foundation) - наглядає за роботою РМСБО, її структурою, стратегією, а також займається збором коштів ;

. Моніторингова рада (Monitoring Board) - наглядає за роботою опікунів Фонду МСФЗ, бере участь у висуванні кандидатів на опікунів Фонду МСФЗ та їх затвердженні.

. Комітет з тлумачення МСФЗ (IFRS Interpretations Committee) - розробляє тлумачення МСФЗ для їх подальшого затвердження РМСБО.

. Дорадча Рада з МСФЗ (IFRS Advisory Council) - надає поради та консультації РМСБО та Фонду МСФЗ.

. Робочі групи - цільові групи експертів за окремими проектами порядку денного. На сьогодні фінансування фонду МСФЗ здійснюється, переважно у формі добровільних внесків (сontributions), структуру фінансування фонду МСФЗ зображено на рис. 8 Те, саме було у США до прийняття акту Сарбейнса-Окслі-2002, коли фінансування РСФО стало обов’язковим для 7500 компаній, акції яких котуються на біржі [10, c.350].

- інші доходи.

- добровільні внески;

Рис. 8. Структура доходів фонду МСФЗ.

До того ж згідно з останніми змінами до Конституції Фонду МСФЗ введено дві посади заступників голови РМСБО та голови опікунів Фонду МСФЗ.

Зроблено це було для того, щоб з одного боку розвантажити голів, а з другого - для забезпечення рівномірного розподілу лідерських позицій в організації.

Так, опікуни анонсували, що голова та два його заступники повинні представляти три географічні регіони: Європа, Північна Америка та Азія/Океанія. Однак, на практиці до цього іще не дійшло.

Втім, закріплення квотного принципу розподілу членства не знімає проблеми домінування англосаксів і причина цього полягає в тому, що такі країни є по всьому світі. Зокрема, англосаксонськими країнами, на наш погляд, є Австралія, Канада, США, Великобританія, Нова Зеландія, Південна Африка, частково Індія[32, c.35].

Добре це чи погано, але англосаксонський вплив домінує в середині РМСБО. Однак, слід відзначити, що він уже менш тотальний, ніж був раніше.

Отже, ми можемо зазначити, що потреби ринку, зростаюча інтернаціоналі-зація як корпоративної діяльності, так і процесу інвестування, викликали необхідність створення глобальних правил обліку. За це відповідає РМСБО, яка за свою історію трансформувалася з ексклюзивного приватного клубу до фактично глобального видавника стандартів, визнаного G-20.

На сьогодні сформувалося приватно - публічне партнерство - стандарти розробляються приватною організацією експертів, які легітиматезує зв'язок з міжнаціональними утвореннями. До чого призведе подальша еволюція глобального видавника стандартів покаже час, однак, в основі все одно повинні лежати два основоположні принципи видавника стандартів: незалежність та підзвітність.

Склад і характеристика МСБО та МСФЗ

В процесі історичного розвитку виникали і поступово удоскона-лювались національні системи бухгалтерського обліку. Її можна охарактезувати низкою принципів:методами обліку, оцінки запасів, нарахування амортизації, облік іноземної валюти тощо. Крім того національні системи використовують різні підходи до форм звітності та їх статей, методів контролю [5, c.122].

У кожній країні місцеві положення регулюють більшою або меншою мірою зміст фінансових звітів. Такі місцеві регулюючі положення включають стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймаються регулюючими органами або професійними бухгалтерськими організаціями у кожній країні. У США такими стандартами є Загальноприйняті принципи обліку(General Accepted Accounting Principles - GAAP), у Великобританії - Закон про компанії, у країнах ЄС - директиви, у франції - норми.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку є результатом процесу економічної інтеграції, створення та функціонування єдиного економічного простору, міжнаціональних корпорацій, вільних економічних зон, спільних підприємств, реалізації спільних проектів.

Використовуючи абревіатуру МСФЗ (МСБО), слід розуміти стан-дарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності та тлумачення, прийняті Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності (РМСБО), а також система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що уточнено на рис.10 Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) розроблені з метою уніфікації порядку надання фінансової інформації про підприємства в усьому світі. Вони визначають загальні правила та процедури бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності з метою забезпечення користувачів інформацією для прийняття ними економічних рішень [28, c.139]. Слід наголосити, що ні РМСБО, ні фахові організації бухгалтерів не мають повноважень вводити в дію міжнародні угоди або вимагати відповідності національного законодавства положенням Міжнародних стандартів.

Рис. 9. Поняття МСФЗ

Отже, МСБО (МСФЗ) не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності у певній країні. Через це впровадження МСБО (МСФЗ)здійснюється насамперед зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти і контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримуватися.

Міжнародних стандартів при складані фінансових звітів.

Сьогодні МСБО (МСФЗ) використовують:

як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

як фондові біржі і регулюючі органи, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти відповідно МСБО;

наднаціональні органи, такими як Європейська Комісія, Світовий Банк, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів;

дедалі більшою кількістю підприємств [20, c.16].

МСФЗ можуть використовувати підприємства усіх видів діяльності, в тому числі банки, страхові компанії та інші фінансові установи. МСФЗ, що згадані вище орієнтовані на застосування комерційними підприємствами. Що стосується державних підприємств, то тут інший підхід. Під терміном “державний секторів міжнародній практиці розуміють національні уряди, регіональні та місцеві органи управління.

Групу документів, об’єднаних назвою “Міжнародні стандарти” складають Концептуальна основа (не є стандартом) ( Додаток А), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (Додаток Б), Міжнародні стандарти фінансової звітності (Додаток В), Тлумачення (інтерпретації) МСФЗ. Означені документи не застосовуються окремо, а утворюють єдину взаємопов’язану систему.

Концептуальна основа є корисною для різних зацікавлених сторін:

а) для тих, хто складає фінансову звітність - як у застосуванні МСБО, так і при вирішенні питань, які ще недостатньо розкриті у МСФЗ;

б) для аудиторів - при формуванні думки відносно того, чи відповідають фінансові звіти вимогам МСФЗ;

в) для користувачів фінансових звітів - при тлумаченні інформації, яка міститься у фінансових звітах, складених за МСФЗ;

Стандарти формуються за єдиною структурою із включенням таких методологічних складових: довідкова інформація (дати прийняття, набуття чинності, перегляду, інтерпретації), введення (цілі стандартів), визначення термінів, роз’яснення стосовно застосування до об’єкту обліку інших стандартів, умови визнання об’єкта обліку, основний і альтернативний підходи щодо визнання об’єкта обліку на всіх стадіях руху, розкриття в поясненнях до звітів, перехідні положення, дата першого застосування стандарту, додатки [18, c.98].

Удосконалення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є безперервним процесом. Станом на 1 жовтня 2005 року радою Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку оприлюднено сім міжнарод-них стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та 31 - МСБО (Додатки Б, В).

У 2001 році, після реорганізації, рада МСБО перейменувала Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) у Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Перший Міжнародний стандарт фінансової звітності був затверджений 19 червня 2003 року, і він поширюється на фінансову звітність починаючи з 2004 року. Водночас, стандарти, випущені до цього, зберігають свою колишню назву (МСБО) і замінюватимуться на МСФЗ поступово.

Мета МСБО (МСФЗ) : координація національних облікових стандартів для усунення розбіжностей у звітності компаній, забезпечення на цій основі порівнянності та надійності інформації для ухвалення рішень її користувачами.

Основні завдання МСБО (МСФЗ) :

Визначити порядок підготовки і надання фінансової звітності;

Встановити критерії визнання окремих об’єктів обліку і статей фінансової звітності;

Класифікувати об'єкти обліку;

Уніфікувати порядок віддзеркалення об'єктів обліку в звітності;

Рекомендувати методи оцінки об'єктів обліку;

Визначить об'єм інформації, що підлягає розкриттю [2, c.124].

МСБО (МСФЗ) представлені в комплекті документів в порядку зростання їх номерів.

Вони мають типову структуру : мета, сфера вживання, визначення, опис суті стандарту, розкриття інформації, дата набирання чинності; додатки, що є невід'ємною частиною стандарту; додатки, що не є невід'ємною частиною; основа виводів; керівництво із застосування.Інтерпретації (роз'яснення) Міжнародних стандартів фінансової звітності розробляються Постійним комітетом з інтерпретацій і приймаються РМСФЗ. У них розкриваються і пояснюються положення стандартів, що містять неоднозначні або неясне вирішення. Вони покликані забезпечити одноманітне вживання стандартів і зіставність фінансової звітності, що готується на основі МСФЗ. Для роз'яснень обираються ті питання, які зв'язані із застосуванням існуючих стандартів, мають практичну спрямованість представляють великий інтерес для користувачів стандартів. Сукупність всіх названих документів, або система МСФЗ, призначена для складання фінансової звітності будь-яких торгівельних, виробничих і інших компаній (включаючи банки, страхові компанії і інші фінансові інститути) незалежно від виду діяльності галузевої приналежності і організаційно-правової форми. Система МСФЗ придатна для використання як в приватному, так і в державному секторі. Проте некомерційним організаціям може бути потрібно деяка адаптація окремих положень стандартів або надання додатковій інформації [23, c.69].

За ступенем запровадження МСФЗ виділяється 4 категорії країн:

) повномасштабне впровадження МСФЗ для всій компаній, незалежно від включення їх у біржовий лістинг;

обов’язкове застосування МСФЗ для компаній, включених у біржовий лістинг;

країни, де законодавством допускається застосування МСФЗ або інших міжнародно-визнаних принципів фінансової звітності (GAAP);

країни, де національні стандарти наближуються до МСФЗ [20, c.52].

Ступінь застосування МСБО країнами світу різні, і диференціація застосування їх в різних країнах забражена в табл. 3.

Таблиця 3

Ступінь застосування МСБО країнами світу.

Сприйняття і запровадження МСФЗ в окремій країні, за твердженням МФБ, обумовлюється станом державного регулювання, мотивування, освіти, точності перекладу стандартів, культури і менталітетом, масштабом, доступністю змісту стандартів, їх складністю і структурою.

До переліку труднощів запровадження МСФЗ Г. Верігою додано фінансування танеузгодженість положень чинних Кодексів, П(С)БО і оподаткування [3, c.19-25].

Головим С.Ф. обґрунтовується недоцільність застосування МСФЗ в якості національних стандартів за умов затримки перекладу змін у системі міжнародних стандартів та розміщення чинних і нових на веб-сайті Міністерства Фінансів України [6, c.6].

Відтак, фінансова звітність, складена за такими стандартами не вважатиметься звітністю за міжнародними стандартами. Станом на 2012 р.

Таблиця 4

Друга група - стандарти, що регламентують облік операцій, що зачіпають інтереси держави й підприємства. До цієї групи можна віднести стандарти з обліку доходів, податків державних інвестицій .

Третя група - стандарти, що встановлюють правила обліку з питань, що зачіпають інтереси партнерів з бізнесу. У групу включають стандарти з обліку результатів від спільної діяльності, інвестицій в інші компанії .

Четверта група - стандарти, направлені на облік операцій усередині компаній: з обліку діяльності сегментів, з обліку операцій при злитті компаній .

П'ята група - стандарти, що передбачають регламентацію обліку витрат на оплату праці й пенсійне забезпечення.

Шоста група - стандарти, що відображають галузеву специфіку. Наприклад, специфіку обліку в банківській справі, в страхуванні, в будівництві.

Сьома група - стандарти, що розглядують правила ведення облікових операцій що виражають інтереси держави і підприємців на міжнародному рівні: облік валютних операцій, облік діяльності спільних підприємств і т.д.

Слід відзначити, що МСБО та МСФЗ та їх інтерпретації постійно переглядаються та доповнюються, у відповідності до вимог, що висилають користувачі фінансової звітності та обліку під впливом трансформаційних ринкових перетворень [32, c.35].

Отже, ставлячи за мету створення єдиного європейського ринку, ЄС приділяє велику увагу уніфікації і зіставності фінансової звітності. Удосконалення, узгодженість показників фінансової звітності в усьому світі, створення МСБО та МСФЗ з метою задоволення потреб різних її користувачів є центральною проблемою, на вирішення якої передусім спрямована діяльність міжнародних організацій зі стандартизації бухгалтерського обліку.

Порядок розробки та затвердження МСБО (МСФЗ)

З 2000 р. в Україні офіційно запроваджено національні стандарти з бухгалтерського обліку. Ці стандарти розроблено з урахуванням міжнародних вимог до порядку складання і подання фінансової звітності, викладених у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО) для поглиблення глобалізації економіки.

Розробкою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності займаються декілька організацій, основною з яких є Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), який утворений 29 червня 1973 р. згідно з домовленістю бухгалтерських організацій Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США. З 1983 р. РМСБО об'єднує всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). У 2001 р. РМСБО був реструктурований і перейменований у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) [21, c.3].

РМСБО збирає пропозиції щодо нових тем для розробки МСБО, які надходять від представників Ради, організацій-членів, членів Консультативної групи, інших організацій та окремих осіб. Для розробки МСБО за основу беруть один із національних стандартів провідних країн світу. За право розробляти МСБО чи МСФЗ між країнами йде серйозна боротьба. Промислово розвинені країни, окремі найбільші виробники продукції прикладають значні зусилля для того, щоб їм доручили розробку МСФЗ чи МСБО. Для цього вони намагаються в основу МСБО чи МСФЗ покласти свій національний стандарт чи ведуть боротьбу за формулювання окремих пунктів та вимог, які закладаються в майбутній стандарт. Адже на ці вимоги повинні будуть орієнтуватися всі країни, а країна-розробник використовує МСБО чи МСФЗ для отримання переваг у торгівлі. Штатний персонал РМСБО готує перелік запропонованих тем, які розглядаються РМСБО. Після включення теми до робочої програми починається процес розробки стандартів, який містить шість потенційних стадій (рис. 10.) [28, c.15].

Рис. 10. Послідовність розробки МСБО(МСФЗ).

Основу розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку складають ті процедури, які історично склалися в англомовних країнах, головним чином у США і Великобританії. Базовими принципами організації розробки стандартів є:

• залучення до участі в цьому процесі максимально широкого кола зацікавлених сторін (національних органів управління бухгалтерським обліком, професійних асоціацій бухгалтерів і аудиторів, різного роду користувачів фінансових звітів, фондових бірж, асоціацій промисловців і бізнесменів тощо);

• надання вільної можливості публічного і незалежного викладу ними своїх точок зору з досліджуваним проблем стандартизації обліку та звітності [10, c.22].

Процедура створення нового міжнародного стандарту облікового відрізняється відомою консервативністю, докладністю, займає відносно тривалий відрізок часу і складається з шести циклів:

-й цикл - формування Підготовчого комітету (Steering Committee) та Керівного комітету(Steering Committee).

Комітет формується Правлінням з фахівців не менш ніж з 3 країн і очолюється представником Правління. У підготовчі комітети можуть також входити представники інших організацій, представлених в Правлінні, Консультативної групи, і експерти у певній галузі. Завдання цієї групи полягає у вивченні наявних проблем і в підготовці короткого резюме тих питань, які потребують першочергового вирішення. Резюме передається для розгляду в правління КМСУ. Правління готує і передає коментарі по ньому, після чого робоча група створює наступний документ - проект викладу принципів облікового стандарту.

Керівний комітет також здійснює первісне дослідження, в процесі якого:

розглядає застосування Концептуальної основи РМСБО щодо визначених питань;

вивчає регіональні та національні вимоги та практику щодо облікових підходів, які є доречними.

-й цикл - розроблення проекту стандарту.

Цей документ визначає ті ідеї, які будуть покладені в основу облікового стандарту, а також опис можливих шляхів вирішення проблем та обгрунтування причин, за якими проект стандарту може бути схвалений або відправлений на доопрацювання. Проект викладу принципів облікового стандарту передається для обговорення і коментарів правлінню КМСУ, його консультативній групі та іншим зацікавленим організаціям. Підготовчий комітет намічає план роботи над проектом, потім ретельно вивчає практику обліку з даного питання в різних країнах, у тому числі різні облікові прийоми, які підходять різних умов. За підсумками дослідження комітет подає на розгляд Правління КМСФЗ Загальний план розробки проекту Міжнародного стандарту фінансової звітності (Point Outline) [26, c.79].

Після отримання коментарів Ради Керівний комітет готує та публікує проект викладу принципів, який містить:

визначення облікових принципів, які покладено в основу;

розглянуті альтернативні підходи і причини їх прийняття або відхилення.

-й цикл - підготовка робочого проекту положень стандарту.

В ході даного етапу, який зазвичай триває близько 4 місяців, Підготовчий комітет готує Проект викладу принципів (Draft Statement of Principles) або іншої дискусійний документ. У ньому формулюються основні принципи підготовки наступного документа - Проекту міжнародного стандарту фінансової звітності (Exposure Draft), а також пропонуються альтернативні рішення і аргументи на користь їх прийняття або відхилення. Всі зацікавлені сторони мають право вносити свої зауваження та пропозиції в робочий проект. У певних випадках ще до Проекту викладу принципів Правління може запропонувати питання на обговорення.

Розглянувши коментарі щодо попереднього викладу принципів, Керівний комітет узгоджує і надає Раді для ухвалення остаточний виклад принципів, який є основою для підготовки проекту МСБО. Після розгляду коментарів Керівний комітет готує проект МСБО (МСФЗ) для перегляду Радою.

-й цикл - затвердження Правлінням робочого проекту положень стандарту.

Після розгляду всіх зауважень по Робітникові проекту положень Підготовчий комітет погоджує його остаточний варіант і представляє на затвердження Правління.

У разі згоди 2/3 членів РМСБО приймається та публікується. Процес розробки стандартів залежить від складності питань, що розглядаються. Тому Рада може приймати рішення щодо додаткових консультацій або випуску кількох проектів для обговорення до початку розробки МСБО. Така організація розробки МСБО забезпечує високу якість стандартів, а залучення зацікавлених осіб до процесу обговорення їх проектів сприяє прийнятності МСБО для тих, хто складає фінансові звіти, та їх користувачів.

-й цикл - складання плану розробки міжнародного стандарту.

Підготовчий комітет складає Проект міжнародного стандарту фінансової звітності, який після його схвалення двома третинами Правління зазвичай публікується, і всі сторони можуть вносити до нього зауваження та пропозиції. Дана стадія може тривати від одного до трьох місяців.

-й цикл - підготовка проекту міжнародного стандарту.

Підготовчий комітет повинен розглянути всі зауваження і передає проект на розгляд Правління. Для прийняття та опублікування нового стандарту необхідно щонайменше 12 голосів членів Правління (з 16). В іншому випадку Правління може прийняти рішення про проведення додаткових консультацій і внесення необхідних змін в проект. На практиці це вимагає складання нового Проекту МСФЗ. [28, c.37].

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку вважається прийнятим, якщо його схвалили три чверті членів правління. Затвердженим текстом всіх міжнародних стандартів вважається текст, опублікований Комітетом англійською мовою. Всі офіційні переклади підготовляються за участю фахівців КМСФЗ. В даний час МСФЗ офіційно перекладені на 4 мови (німецька, російська, французька та польська), йде робота над офіційним перекладом на китайську, японську, португальська та іспанську мови. Неофіційно міжнародні стандарти переведені на більш ніж 30 мов [26, c.28].

На даний час Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку опубліковано 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) та 9 міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), більше половини з яких вже перероблено, доповнено та уточнено з врахуванням сучасних вимог.

Тобто сам процес розробки МСФЗ є динамічним.Зокрема, з метою зменшення або усунення альтернатив, невизначеностей і суперечностей у стандартах та здійснення інших вдосконалень у 2002 р. РМСБО було оголошено проект "Вдосконалення стандартів", в результаті чого було переглянуто сімнадцять міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, вилучено (замінено)три МСБО.

У передмові до МСБО наголошується, що ні РМСБО, ні фахові організації бухгалтерів не мають повноважень вводити в дію міжнародні угоди або вимагати відповідності національного законодавства положенням МСБО.

Слід також, зупинитися на належній правовій процедурі стандарто-творення РМСБО. Як зазначає, голова комітету опікунів з належної правової процедури Д. Сідвел «в основі переконання світу в тому, що РМСБО діє належним чином, є належна правова процедура» [32, c.12]. Річардсон А. та Еберлейн Б. зазначають, що РМСБО по суті має потенціал справляти такий вплив в світовому вимірі, як і СОТ і належна правова процедура в цьому контексті є засобом правильного використання влади РМСБО . Особливо важлива процедурна легітимність для приватних організацій .

Більше того, процедурна легітимність та ефективність часто розглядаються як взаємодоповнюючі [14, c.123]. «Чинна система належної правової процедури РМСБО, - цитуємо іще одного опікуна Фонду МСФЗ Х. Голдшміта, - визнана «найкращою практикою» процесу стандартотворення в усьому світі» [32, c.148].

Отже, розробка та впровадження МСБО здійснюється передусім зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти та контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримуватися Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку при складанні фінансових звітів.При цьому більшість положень національних стандартів провідних розвинених країн (США, Великої Британії, Канади, Німеччини, Японії), що мають автономні стандарти, збігаються з МСБО. МСБО є відправною точкою для багатьох країн, що розвиваються, які створюють національні стандарти.

Особливості застосування МСБО (МСФЗ) в Україні

Керівники підприємств усіх форм власності на сучасному етапі розвитку ринкових відносин зобов'язані розуміти суть бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами, які передбачають прозорість фінансової звітності і дають змогу здійснювати глибокий аналіз і контроль діяльності підприємств. У свою чергу, без такого аналізу і контролю взагалі не може йти мова про конкурентоспроможність підприємства.

Отже, Україна активно з 1998 року проводить політику гармонізації вітчизняних П(С)БО до МСБО, а також МСФЗ, і всі етапи реформування системи бухгалтерського обліку в Україні наведено в Додатку Г. Комерційні банки та банківські установи України з 01.01.98 р. повністю перейшли на використання нового Плану рахунків бухгалтерського обліку та нових форм звітності за міжнародними стандартами.

До кола суб’єктів господарювання, які обов'язково мають застосо-вувати МСФЗ в Україні, входять: з 2012 р.-публічні акціонерні товариства, банки, страховики; з 2013 р.- підприємства, які надають фінансові послуги, крім страхування та пенсійного забезпечення, а також здійснюють не державне пенсійне забезпечення; з 2014 р .- підприємства, які провадять допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування [4, c.3-12]. Всі інші суб’єкти господарювання мають право добровільно перейти на застосування МСФЗ.

Однією з важливих передумов успішного розвитку бізнесу є інформаційне взаєморозуміння, тому перехід національної системи бухгал-терського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти стає вимогою часу, але, як зазначають науковці та практики, перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності в Україні зіштовхується з необхідністю вирішення певного кола проблемних питань [3, c.19-25].

Основними перешкодами застосування МСФЗ в Україні є:

необхідність формування інституційних механізів, що забезпечують скоординовану роботу щодо розроблення та впровадження МСФЗ і дотримання їх на міжнародному, регіональних і національних рівнях;

необхідність правового впровадження МСФЗ в національну практику, а також чіткого розуміння сфер застосування МСФЗ на національному рівні;

низький рівень прозорості функціонування суб’єктів корпоративного сектора, виведення коштів у офшорні зони;

необхідність вирішення технічних питань, пов’язаних як зі специфікою самих МСФЗ, такі з національними особливостями;

виникнення додаткових витрат внаслідок потреби у придбанні нового програмного забезпечення;

недостатня пропозиція на ринку висококваліфікованих спеціалістів - практиків бухгалтерів, які можуть розуміти і застосувати МСФЗ;

слабкі конкурентні позиції вітчизняного сегменту аудиторських фірм щодо супроводження під час переходу до МСФЗ ;

необхідність включення до посадових обов’язків працівників підрозділів додаткових функцій, пов’язаних зі збором додаткової інформації для МСФЗ [3, c.19-25;5, с. 145-146; 6, с.8; 10,с.274; 20, c.103] ;

недотримання вимог ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за правилами МСФЗ, таких як прозорість та відповідальнісь.

Прийнята у 2007 році Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні [29] більшою мірою відповідає нормативно - визначеній структурі та містить загальні питання, мету і завдання, основні напрями реалізації Стратегії, очікувані результати, а також конкретний план заходів щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, як додаток до Стратегії. Разом з тим, аналіз цього документа показав, що всі положення, виписані в них у загальному контексті, не містять конкретизації, у зв’язку з чим шляхи їх реалізації мають поверховий характер, не націлені на вирішення проблеми в комплексі. На наступному рисунку Жук В.М. спробував описати певну неохідність в розвитку теоретичних досліджень.

Рис. 12. Актуальність та послідовність посилення теоретичних досліджень для реалізації Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

Отже, незаперечною залишається потреба розробки загальної концепції розвитку бухгалтерського обліку в Україні та врахування її положень вже при розробці галузевих програмних документів. Зважаючи на відсутність такого програмного документа, зміст Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України має в повній мірі враховувати вимоги щодо програмно-цільового забезпечення розвитку бухгалтерського обліку та дотримуватись вимог щодо змісту, структури та викладу основних концептуальних положень, визначених чинним законодавством.

Поряд з тим, С. Діпіаза та Р. Екклз зазначають, що прозорості та відповідальності недостатньо для відновлення довіри суспільства до фінансової звітності. На їх думку, вирішальним є чесність людей, які готують цю звітність [23, с. 227].

Запровадження принципів і методів МСФЗ в Україні здійснюється в умовах чинної системи державного регулювання бухгалтерського обліку. Правова система України суттєво обмежує можливості легалізації міжнародних стандартів, створених міжнародним неурядовим органом, що зумовлено такими чинниками :

відсутній зв’язок між положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та законами і кодексами, які впливають на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності;

зберігається суттєвий вплив податкових норм і правил на організацію бухгалтерського обліку та урядових органів на процеси розробки та прийняття положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

П(С)БО на відміну від МСФЗ розповсюджуються не лише на фінансову звітність, а й визначають методологічні засади формування інформації в бухгалтерському обліку.

в системі управління на макрорівні продовжують застосовувати соціалістичні концепції фондів, амортизації, а на мікрорівні - концептуальні основи міжнародних стандартів фінансової звітності [6, c.3-12].

Оскільки вітчизняні положення (стандарти) бухгалтерського обліку також ґрунтуються на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, то проблема шахрайств у фінансовій звітності є актуальною для України.

Чалий І.В. доводить, що «творче» застосування П(с)БО дає змогу маніпулювати прибутком шляхом завищення резерву сумнівних боргів та забезпечень, завищення доходів, капіталізації витрат, методів оцінювання запасів тощо [5, с.154].

Варто наголосити, на те що за результатами дослідження практики застосування МСФЗ в Україні в 2012 р.45% респондентів зауважили недоступність та незрозумілість інформації з МСФЗ, 75% опитуваних вказали, що застосування МСФЗ несвоєчасне [6, c.13].

Одразу ж фахівці пропонують наступні заходи задля ефективного впровадження МСБО в Україна як одного з головних інструментів ринкової економіки, що зробив би її привабливішою для міжнародного суспільства:

чітке на законодавчому рівні визначення принципів, які будуть діяти на перехідному періоді, а саме:

нарахування - результати операцій та інших подій визначаються, коли вони відбуваються (а не коли отримуються гроші або їх еквіваленти) - такий тип інформації найбільш корисний для прийняття ними економічних рішень;

безперервності та послідовності - припускається, що підприємство є безперервно діючим зараз і в осяжному майбутньому і його облікова політика не змінюється від одного періоду до іншого;

якісні характеристики - зрозумілість, доречність, суттєвість, достовір-ність, правдиве подання звіту, превалювання сутності над формою, нейтральність, обачність, повнота, зіставність, своєчасність, співвідно-шення вигоди і витрат, збалансованість якісних характеристик та ін [3, c.10].

створення методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

Для складання фінансової звітності за міжнародними стандартами запропоновано методику трансформації фінансової звітності вітчизняних підприємств у фінансову звітність за МСФЗ.

Трудомісткість трансформаційних процедур та динамічність МСФЗ не дають змоги вважати трансформацію оптимальним методом складання звітності за МСФЗ. Транформація є виправданою лише як тимчасовий захід, зокрема для складання першої фінансової звітності за МСФЗ. У подальшому доцільно дозволити підприємствам складати звітність лише за МСФЗ, що потребує диференціації вимог до фінансової звітності різних суб’єктів господарювання [3, c.18].

удосконалення первинної облікової документації з урахуванням умов ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

законодавчо закріпити зміни щодо статусу, представництва і фінансування діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку;

Насамперед, слід забезпечити паритетне (на пропорційній основі) представництво в цьому органі всіх зацікавлених сторін: органів, що регулюють облік та звітність; користувачів інформації; професійних бухгалтерів, аудиторів, викладачів і науковців.

Це дасть можливість залучити до процесу розробки стандартів усі зацікавлені сторони, врахувати досвід фахівців різних галузей, що особливо актуально в умовах зміни регулювання обліку на рівні галузевих міністерств і відомств.

узгодження норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку та податкового законодавства з метою формування оптимальної моделі взаємозв'язку системи оподаткування з системою бухгалтерського обліку [9, c.27];

передбачити в П(с)БО 1 норму, яка вимагає розкриття інформації в примітках про облікові політики і про судження та основні припущення, які застосовував управлінський персонал у процесі попередніх оцінок [6, c.4].

видання навчально-методичної літератури, яка освітлює застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів в галузі бухгалтерського обліку;

алгоритмізувати процес судження щодо визнання та оцінки об’єктів бухгалтерського обліку на основі положень МСФЗ та П(с)БО;

Запропоновані алгоритми можна наводити як додаток до відповідного П(с)БО, що сприятиме їх опануванню та адекватному застосуванню;

міжнародна співпраця в рамках міжнародних спеціалізованих професійних організацій ;

відмовитись від уніфікованих форм фінансової звітності з обов’язковими кодами рядків, а інструкцію до плану рахунків бухгалтерського обліку замінити методичними рекомендаціями щодо його застосування.[5, с.144-145].На даному етапі розвитку економіки Україні необхідно визначити ступінь застосування МСБО у практиці діяльності вітчизняних підприємств. МСБО мають рекомендаційний характер і є міжнародним орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі. Багато країн приймають МСБО як базовий документ, на основі якого розробляються національні стандарти. Україна входить до групи країн, де національні стандарти розробляються окремо, але в більшості випадків базуються на аналогічних МСБО.

Загалом, конвергенція стандартів фінансової звітності може відбуватися пакетно або постандартно [16, c.125]. Країни, що не мають достатньо розвинутого обліку та наукової школи, обирають пакетну конвергенцію. Наразі Україна обрала саме цей шлях впровадження, тобто прийняття вже існуючого набору стандартів без будь - яких поправок, на відміну від розвинених країн, які надають перевагу постандартній конвергенції . На думку Голова С.Ф., це рішення було помилковим, оскільки повне прийняття означає застосування МСФЗ незалежно відобсягів діяльності та розмірів підприємств, через що витрати на ведення такого обліку можуть виявитися невиправдано завищеними [6, c. 11] .

Окрім того, країна цілком покладається на РМСБО у розв’язанні виникаючих проблем та не має змоги захищати національні інтереси, якщо не має впливу на видавника стандартів. Також слідування методу повного прийняття не є прийнятним для використання в нашій країні, оскільки МСФЗ розроблені для розвинутих ринкових економік, а Україна поки що не відповідає такому рівню розвитку .

В цілому, повне прийняття МСФЗ було обрано багатьма країнами, серед яких варто виділити:Австралію та Нову Зеландію, Канаду.

Слід зазначити, що існують й інші методи впровадження МСФЗ [5, c.126]: адаптація, опційне застосування та схвалення. Тому варто розглянути застосування перелічених методів на прикладі деяких розвинених країн . Так, адаптаційний шлях впровадження МСФЗ, під час якого розробка національних стандартів враховує норми і правила МСФЗ, обрали Китай, Японія та Корея.

Поміркованість та виваженість дій щодо впровадження МСФЗ наприкладі Китаю, Японії та Кореї здатна підвищити якість та адекватність фінансової звітності. Тому досвід цих країн єдоцільним для України.

Опційне застосування МСФЗ на сучасному етапі реформування обліку притаманне РФ, де передбачається вибір стандартів звітування: міжнародних чи локальних. Тому багато корпоративних структур продовжують подавати фінансові звіти відповідно до російських стандартів бухгалтерського обліку чи ведуть подвійну звітність, орієнтуючись не лише на міжнародні ринки, але і власний потужний внутрішній ринок. Проте з 2012р. Застосування МСФЗ є обов’язковими для публічних корпоративних структур, в тому числі банківських і страхових компаній. Основною проблемою України, у разі прийняття цього методу впровадження МСФЗ, є конкуренція міжнародних та національних стандартів, при чому не на користь останніх [32, c.38].

Схвалення МСФЗ переважно відбувається у країнах ЄС, а національним розробником стандартів виступає Європейська консультативна група з фінансової звітності [6, c.3-12]. Проте цей метод впровадження має значний недолік: стандарти схвалюються пізніше за дату набуття ними чинності згідно з рішенням РМСБО.

Таким чином, незважаючи на вже здійснені Україною заходи у рамках Програми реформування бухгалтерського обліку, серед яких прийнятий Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та затверджені і введені в дію 32 П(С)БО, робота у напрямку пристосування МСБО до особливостей ведення господарської діяльності в Україні триватиме і далі, і треба приділяти їй дуже велику увагу, оскільки кінцевою метою є підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на світовому ринку.

Проте існує низка перешкод, пов’язаних з оновленням, перекладанням та тлумаченням міжнародних стандартів та забезпеченням кваліфікованим персоналом. Тому на сучасному етапі важливим є вивчення практики складання фінансової звітності різних країн світу з метою обрання найбільш оптимального методу впровадження МСФЗ в Україні. Оскільки міжнародні

Висновки

У курсовій роботі здійснено дослідження організаційно-методичних засад застосування МСБО (МСФЗ) в Україні. Проведене дослідження дає змогу сформувати наступні висновки:

.Глобалізація - це процес включення національних економік до єдиного міжнародного відтворювального процесу, через що посилюється взаємозалежність різних сфер і процесів світової економіки. Глобалізаційні процеси вимагають неухильного й поступового удосконалювання національної системи бухгалтерського обліку. Нині відбувається формування уніфікованої системи бухгалтерського обліку з метою формування єдиних стандартів на міжнародному рівні.

Глобалізацію розглядають в двох напрямках: як джерело нових можливостей в бухгалтерському обліку, його наповнення та як конфлікт міжнародних і національних інтересів в обліковій сфері.

.Гармонізація та стандартизація на міжнародному рівні дозволить: підвищити порівнянність бухгалтерської звітності різних країн; активізувати оборот капіталу; підняти загальний методологічний рівень бухгалтерського обліку; скоротити витрати на складання фінансової звітності багато-національних корпорацій; посилити дієвість соціального контролю над підприємствами; більш оптимально розподілити світові ресурси.

. Виділяють наступні напрями гармонізації системи бухгалтерського обліку України:

гармонізація з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) та міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ);

гармонізація обліку усередині країни.

Серед вагомих причин, які визначають перехід до єдиних стандартів є уникнення неузгодженостей в процесі ведення обліку та формування фінансової звітності, що виникають внаслідок використання різних принципів національних та міжнародних вимог.

. На сьогоднішній день РМСБО стала головною міжнародною організацією відповідальною за створення, розробку та затвердження МСБО та МСФЗ.

Цілями РМСФЗ є: розроблення, публікація та просування МСФЗ, котрих необхідно дотримуватися при складанні фінансової звітності; сприяння розвитку, удосконаленню, гармонізації правил, стандартів обліку і процедур представлення фінансової звітності; сприяння дотриманню МСФЗ у звітності, що публікується; переконання державних органів, органів нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, органів регулювання ринку цінних паперів, міжнародних співтовариств, ділових кіл у необхідності додержання МСФЗ в опублікованій звітності в усіх суттєвих аспектах.

. Міжнародні стандарти фінансової звітності представляють собою документи, які визначають загальний підхід щодо складання фінансової звітності та пропонують варіанти обліку окремих об’єктів чи операцій суб’єкта господарювання. У зв’язку з процесами інтеграції в розвитку світового господарства ці стандарти набирають все більшого значення як найбільш прийнятний засіб «спілкування» між суб’єктами господарювання різних країн.

Групу документів, об’єднаних назвою “Міжнародні стандарти” складають Концептуальна основа (не є стандартом), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, Міжнародні стандарти фінансової звітності, Тлумачення (інтерпретації) МСФЗ.

. Стандарти формуються за єдиною структурою із включенням таких методологічних складових: довідкова інформація (дати прийняття, набуття чинності, перегляду, інтерпретації), введення (цілі стандартів), визначення термінів, роз’яснення стосовно застосування до об’єкту обліку інших стандартів, умови визнання об’єкта обліку, основний і альтернативний підходи щодо визнання об’єкта обліку на всіх стадіях руху, розкриття в поясненнях до звітів, перехідні положення, дата першого застосування стандарту, додатки.

. Створення МСБО (МСФЗ) здійснюється в 6 етапів: створення Керівного комітету, первісне дослідження, проект викладу принципів, виклад принципів, проект МСБО (МСФЗ) та готовий міжнародний стандарт бухгалтерського обліку.

. На сьогоднішній день в Україні національне законодавство максимально наближене до міжнародних стандартів. Порівнюючи принципи, які передбачені національними нормативно-правовими актами та МСФЗ, можна зробити висновок, що за міжнародними стандартами передбачається більше принципів, ніж за національними. МСФЗ, які діють на сьогоднішній день, залежно від питань, що вони регулюють, можна обєднати в наступні групи: загально методичні стандарти, стандарти щодо ділових обєднань, стандарти з окремих видів діяльності, стандарти з окремих видів майна і коштів, стандарти з питань соціальної політики і державної допомоги та стандарти з питань складання фінансової звітності.

В Україні використовується дворівнева система стандартів. Перший рівень представлено Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Другий - системою внутрішніх стандартів, положень і інструкцій, розроблених відповідно до облікової політики компанії.

. На шляху реформування вітчизняного бухгалтерського обліку відповідно до МСФЗ існує ряд проблем. До них належать: відсутність в Україні відповідної ринкової інфраструктури; неузгодженість та часті зміни окремих законодавчих норм; розбіжності між вимогами міжнародних органів; розбіжності між вимогами щодо визнання активів, їх оцінок з метою

бухгалтерського обліку та оподаткування; повільне реформування системи

освіти та підвищення рівня кваліфікації практикуючих бухгалтерів, представників інших професій, які працюють з економічною інформацією.

Список використаних джерел

Брадул О. М. Теорія та методологія бухгалтерського обліку і аналізу діяльності корпорацій: автореф. дис. ... д-ра екон.наук : 08.00.09 / О. М. Брадул; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. -К., 2009. -35 с.

Бутинець Ф.Ф. Облік у зарубіжних країнах. - Житомир: Рута, 2001. - 543 с.

Веріга Г. Проблемні аспекти фінансової звітності підприємств України відповідно до принципів МСФЗ 6 Г. Веріга / Бухгалтерський облік і аудит, 2010. -No 9.-С. 19-25.

Войтенко Т. Демократизація бухгалтерського обліку: перехід на МСФЗ обов’язковий та добровільний / Т. Войтенко / Податки і бухгалтерський облік.-2011, 8 сер. -No 63. 7. Голов С.Ф.Система глобального бухгалтерського обліку / С.Ф. Голов / Бухгалтерський облік і аудит, 2010.-No 3, с. 3-12.

Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. -Екаунтінг, 2000. -384 с.

Голов С.Ф. Система глобального бухгалтерського обліку / С.Ф. Голов // Бухгалтерський облік і аудит, 2010.-No 3, С. 3-12.

Діпіаза С.А. (молодший), Экклз, Р. Дж. Будущее корпоративной отчетности : Как вернуть доверие общества / С.А. Діпіаза (молодший), Р. Дж. Экклз; пер. з англ. : В. Ионов, Ю. Езерский. -М. : Альпина Паблишер, 2003. -211 с

Екклз Р. Дж. Революция в корпоративной отчетности. Как разговаривать с рынком капитала на языкке стоимости, а не прибыли/ Дж.Р. Экклз, Р.Х. Герц, Э.М.Киган, Д.М.Х. Филлис / Пер. з англ. Н. Барышниковой. -М.: ЗАО “Олимп-Бизнес”, 2002. -40 с.

Жиглей І.В. Розвиток теорії та методології обліку і аналізу в умовах трансформації суспільної свідомості : монографія / І.В. Жиглей, І.В. Замула,

Жолнер І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами : навч. посібник / І.В. Жолнер - Київ 2012 р. - 355с.

Жук В.М. Облік сільськогосподарської діяльності: навчальний посібник /Жук В.М. - К.: Видавництво ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. -368 с.

Заболотний О.В. Основи стандартизації: підручник / О.В. Заболотний, М.Д.Кошовий, В.О. Книш та ін.. -Х.: Нац. аерокосм. ун.т “Харк.Авіа. Ін.-т”, 2010. -304 с.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Кирейцев Г.Г. Глобалізація економіки і уніфікація методології бухгалтерского обліку / Г.Г. Кирейцев наукова доповідь на 6-ій Міжнародній науковій конференції “ Наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: теоретико - методологічне значення і направлення майбутнього розвитку ”, Житомир, 18-19 жовтень 2007 г. -Житомир : ЖГТУ, 2007. -68 с.

Кондратюк О.М. Глобалізація світової економіки та її вплив на розвиток бухгалтерського обліку корпорацій - Вісник ЖДУ. 2012 № 4 (62) /с. 117- 121

Максимів Л.І., Яворська О.М. Конспект лекцій з дисципліни “Облік у зарубіжних країнах” для студентів спеціальності “Облік та аудит”. - Львів, 2004. - 162 с.

Максимів О.М. Облік у зарубіжних країнах - Конспект лекцій /Л.І. Максимів,О.М. Яворська- 2009 р - 143с.

Мельниченко І. В. Вплив глобалізації на розвиток бухгалтерського обліку в сільському господарстві / Облік і фінанси АПК / [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://magazine.faaf.org.ua/>/content/view/ 842/35/ .

Метьюс М.Р. Теорія бухгалтерського обліку : навч. посібник / М.Р. Мэтьюс, М.Х.Б.Перера; пер. з. англ. під ред. Я.В. Соколова, 1999. - 663с.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2001: зміни та доповнення. /Перекл. з англ. за ред. С.Ф.Голова. - К.: Федерація професійних бухгалтерів України, 2001. - 224 с.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності: досвід та перспективи впровадження в країнах з перехідною економікою : міжнародна наук.-практ. конф., 28 лютого- 1 березня 2007 року, Київ, Україна / Конференція ООН з торгівлі та розвитку, Світовий банк, Агентство США з міжнародного розвитку.

Мочерний С.В. Економічний енциклопедичний словник : у 2 т. -Т.2 /С.В.Мочерий, Я.С. Ларіна, О.А. Устенко, С.І. Юрій / За ред.С.В. Мочерного. -Львів: Світ, 2006. -568 с30

Олійник О.В., М.М. Шигун, підзаг. ред. і з передм. Ф.Ф. Бутинця. -Житомир: ЖДТУ, 2008. -319 с.

Панков В.В. Інституціональна теорія бухгалтерського обліку та аудиту: навч. посібник / В.В. Панков. -М.: “ІнформБюро”, 2011. -168 с

Пономарьова Н.А. Міжнародні стандарти фінансової звітності та міжнародні стандарти аудиту: навч. посібник / Н. А. Пономарьова. - Хмельницький : ХНУ, 2008. - 211 с.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» від 28 жовтня 1998 року № 1706 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1706-98-%EF.

Сапожнікова Н.Г. Розвиток методології і практики корпоративного оліку і звітності: автореф. дис...д-ра екон. наук: Бухгалтерський облік, статистика / Наталя Глебівна Сапожнікова; Вороніжський державний університет. -Вороніж, 2008. -391 с.

Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id =86024&cat_id=83018.

Тарасова В.В. - Метрологія, стандартизація і скертифікація: навч. посібник / В.В. Тарасова - Київ 2006 - 51 с.

Хендриксен Є.С. Теорія бухгалтерського обліку: Пер. з англ. / Під ред. проф. Я.В.Соколова / Є.С. Хендриксен, М.Ф. Ван Бреда. М.: Фінанси і статистика, 1997. -576 с.

Ценклер Н.І. Міжнародні стандарти в бухгалтерському обліку : Навч.-метод. посіб. / Н. І. Ценклер, В. К Макарович; Закарпат. держ. ун-т. - Ужгород : Поліграфцентр "Ліра", 2006. - 170 c. -.

Яворська О.М. Облік у зарубіжних країнах : конспект лекцій/ Л.І. Яворська, О.М. Максимів - Львів : 2009 - 40 с.

Додаток А

Концептуальна основа

Додаток Б

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Додаток В

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

Додаток Г

Процес наближення української системи обліку до МСФЗ