язки організмів і середовища, а також пристосованість організмів до спільного життя, то швидкий технічний прогрес призвів до значних порушень природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного фактору на природу.
Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реальних екологічних ситуацій у країні змушує подивитись на сучасне і майбутнє по новому[1].
Екологічна освіта молоді - не просто одне із найважливіших завдань сучасного суспільства, це умови його подальшого виживання.
Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового покоління, стати основою його діяльності.
Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності людини.
Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в цілому може змінити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку кожного громадянина. Екологічно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і ліквідувати, як потрібно вести господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відношенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.
Усвідомлення досить невтішних перспектив розвитку суспільства за умови збереження нинішніх форм природокористування стимулює розробку нових моделей взаємодії цивілізації з навколишнім середовищем. Однією з них є концепція сталого розвитку.
Передумовою розробки концепції сталого розвитку стало розуміння того, що руйнування навколишнього середовища, неграмотність і убогість крокують поруч. Ця думка репрезентує спрощену модель складної сутності взаємозвязків системи «суспільство - природа» на засадах коеволюції. Отже, вважає М. Олсен, «все більше сучасників вчаться йти за межі умовних рамок і «мислити екологічно».
Проблема розвитку екологічного мислення знаходиться у царині освіти, зокрема біологічної. Можливим варіантом її вирішення є не збільшення обсягу знань, а моделювання в навчальному процесі реальних ситуацій, які відтворюють психічні процеси і психічні стани, подібно тим, що виникатимуть у реальному житті. Такий підхід сприятиме формуванню екологічного мислення, здатності до системного аналізу проблем. Їх творчого розвязання [6].
Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних понять у шкільному курсі біології у розділі «Тварини».
Мета роботи:
§проаналізувати шкільні програми і підручники з курсу «Біологія тварин», визначити теми, які передбачають ознайомлення з екологічними поняттями.
§Порівняти різні підручники в контексті висвітлення і закріплення екологічних понять.
§Розробити орієнтовну методику формування екологічних понять у курсі «Біологія тварин» 7 кл.
§Розробити систему уроків і практичних занять спрямовану на вивчення екологічних понять у 7 класі.
Завдання:
.Виявити закономірності засвоєння екологічних понять вцілому, а також труднощі, які виникають у учнів при засвоєнні екологічних понять. Знайти способи подолання цих труднощів.
.Висвітлити в роботі ефективні прийоми засвоєння нових екологічних понять.
3.Зробити аналіз шкільної програми розділу «Тварини», тем, в яких формуються екологічні поняття.
4.Проаналізувати і порівняти різні підручники з біології тварин для 7 класу у контексті вивчення екологічних понять
5.Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засвоєння цих понять учнями.
.Розробити систему уроків з курсу «Біологія тварин», які б оптимально відповідали вимогам шкільної програми, а також сприяли ефективному засвоєнню учнями екологічних понять.
Власним вкладом і роботу є опрацювання різної літератури, систематизація і узагальнення матеріалу, здійснення аналізу навчальних програм і шкільних підручників (Розділи 2, 3), підбір методів формування екологічних понять (розділ 4), а також розробка системи уроків з теми тварини і навколишнє середовище (Розділ 5).
1. Теорія формування екологічних понять
Гіпотеза формування екологічних понять здійснюється
. під час проведення екскурсій;
. під час проведення феноспостережень;
. на уроках (краєзнавчий матеріал).
Для розвязування завдань використовувати такі методи:
. аналіз літератури;
. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у учнів.
. створення оригінальних методичних підходів.
Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна методична закономірність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.
За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія розвитку понять в процесі вивчення.
Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.
Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями людина мислить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд стадій.
Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ. Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття. Розвиток понять - основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу. Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору, повертаючись до них на різному матеріалі і в різних звязках.
Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.
Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія - це система основних понять, які розвиваються в логічній послідовності і знаходяться у взаємозвязках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціальними і загальнобіологічними.
Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, обєднуючись з другими простими поняттями, утворюють складні. Просте поняття в ряді випадків може бути відносно простим і відносно складним.
Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спеціальні поняття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду учнів.
Для сучасного уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку біологічних понять.
Передбачаються наступні етапи:
. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класахі в результаті життєвого досвіду (включаючи спостереження за домашніми тваринами, а також знання отримані від засобів масової інформації);
. організація спостережень одиничних обєктів, процесів або явищ живої природи, при цьому обєкти для спостереження підбираються так, щоб вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були подібні по всім ознакам, крім істотних;
. організація спостережень декількох подібних обєктів, процесів або явищ і виділення їх спільних властивостей;
. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння обєктів;
. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих обєктів, процесів, закріплених у термінології;
. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття, встановлення звязків і відношення до інших понять;
. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його застосування. (оцінювання).
Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення. Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку [8].
Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.
Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.
Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити звязки нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально-дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.
Поняття відображає не відсторонену сутність, а схему цілої думки в її предметному змісті. Не випадковим є постульований цілим рядом дослідників нерозривний звязок вивчення природи і механізм функціонування понять з проблемою мислення. Звертаючись до характеристики такої форми структурування проблеми думки. Як поняття. Слід зазначити його основні риси.
1.Поняття виступає як спосіб фіксації ознак, що належать до конкретних областей змісту. У звязку з цим виділяють лінгвістичні, математичні, фізичні біологічні та інші поняття.
2.Поняття носить системний характер:» саме природа кожного окремого поняття припускає наявність певної системи понять, поза якою воно не може існувати»; З входженням у практику субєкта нових предметів думки поняття включається в різноманітні контексти засвоєного предметного знання; відбувається диференціювання досвіду функціонування поняття, яке забезпечує розширення можливих ракурсів осмислення його змісту [3].
.Поняття виступає в процесі мислення ніби в двох вимірах: як функціонування знання певного змісту, побудованого з урахуванням його предметно - логічних основ, і як знання - відносини, як «аганжоване» знання. У відомому вислові М. Хайдеггера: «Память - це зібрання спогадів про те, що повинно бути осмислене в першу чергу», наявна вказівка на психологічну неоднорідність поняттєвого знання субєкта, його орієнтацію на можливий запит в майбутніх актах мислення[3].
Труднощі, які виникають у учнів при засвоєнні понять
oУчні оперують поняттям, але не дають конкретного визначення;
oЗ усих ознак поняття виділяють лише деякі істотні, тобто дають науково правельне визначення не розуміючи конкретно його;
oУчні не вміють виділяти суттєві ознаки поняття і правильно класифікувати його тому рівень узагальнення понять низький.
oКрім того варто відзначити. Що екологічні поняття досить складні, здебільшого це слова іншомовного походження, які важко запамятати.
oДеякі поняття (біоценоз, біогеоценоз, біота) подібні за звучанням тому учні часто їх плутають.
Категорії понять
Поняття - основна форма знань, що відображає істотні необхідні ознаки і відношення предметів і явищ.
В методиці викладання біології розрізняють поняття
І. Класифікація:
. Загальні, які поділяються на загальнонаукові і загально географічні;
. Одиничні
4.Специфічні
ІІ. Класифікація:
1.Конкретні;
2.Абстрактні;
ІІІ. Класифікація
Прості і складні
Властивості понять
·Поняття формують систему переконань, що формують ставлення людини до дійсності.
·Розвиток понять тісно повязаний із формуванням умінь і навичок учнів.
·В процесі формування поняття утворюються, розвиваються і ускладнюються.
·Цей процес постійний і починається із чуттєвого сприйняття учнями того, що він бачив
Методичні правила засвоєння понять
vКожен учень повинен працювати з обєктами для чуттєвого сприйняття. Мають використовуватись натуральні обєкти, моделі макети, схеми.
vЧуттєве сприйняття варто організовувати таким чином, аби у ньому брали участь якомога більше аналізаторів. (зір, слух, дотик, смак - це називається золоте правило Коменського).
vУчень повинен спостерігати явище чи обєкт за чітким планом, який пропонує вчитель.
vУчень має спостерігати згідно з логічним правилом «синтез-аналліз-синтез»
vТаким чином, дотримуючись цих правил учитель формує у учнів уявлення, або конкретні знання на основі яких відбувається процес пізнання, формується узагальнення знань.
vВчитель має керуватися операціями мислення учнів, давати завдання на порівняння обєктів чи явищ, умінні знайти подібності чи відмінності в ознаках, знайти головне і другорядне, зробити висновок висловити судження і проаналізувати.
vФормуючи узагальнення знань треба повязувати делікатний шлях пізнання з шляхом формальної логіки, повязувати поняття з судженнями.
vКожне поняття має бути сформовано так, щоб учень міг ним вільно користуватись, саме цього повинен досягати вчитель у своїй роботі.
Прийоми ознайомлення учнів з поняттями
ØПояснення (словесне);
ØПояснення за допомогою ілюстрації (Схема, малюнок, карта);
ØПояснення за допомогою прикладу;
ØЗа допомогою порівняння з простішими обєктами чи явищами з життя;
ØЗа допомогою порівняння з уже знайомим обєктом (якщо явища подібні);
ØПід час демонстрації досліду або моделей;
ØСпільний, або самостійний пошук істини за допомогою проблемного запитання.;
Під час вибору прийому важливо враховувати вік і індивідуальні особливості учнів.
Вправи для закріплення і перевірки засвоєння понять
vСпівставлення термінів і визначень;
vВи креслення зайвих термінів з поясненням;
vПідписування малюнку, схеми;
vВставлення пропущених слів у речення;
vДати визначення терміну;
vЛогічний ланцюжок;
vВиправлення пропущених помилок;
vПояснення іноземного походження назви терміна;
Постановка проблеми розвитку екологічного мислення грунтуэться перш за все на глибокому змісті поняття «екологія», узагальненому М.Ф. Рейсмером у пять різних за широтою і конкретизацією груп.
1.«Екологія» є частиною біології, що вивчає відносини організмів (особин популяцій. Біоценозів і т.д.) між собою і середовищем.
2.«Екологія» - це дисципліна. Що вивчає загальні закони функціонування систем різного ієрархічного рівня.
.«Екологія» є комплексною наукою, яка досліджує середовище мешкання живих істот. (включаючи людину);
.«Екологія» - це галузь знань, що розглядає деяку сукупність предметів і явищ.
.«Екологія» - це дослідження положення людини як виду і суспільства в екосфері планети.
Відповідно до мети необхідно визначити і узагальнити не лише поняття «екологія», але і коло інших понять, які включені в це узагальнення. Основним поняттям екології є «екосистема», як більш широке, гнучке, без рангове в порівнянні з поняттям «біогеоценоз».
Екосистема трактується як «…Цілісна система. Що включає не тільки комплекс фізичних факторів. Які формують те, що ми називаємо природним середовищем… Не можна відокремити (організми) від їх специфічного навколишнього середовища. З яким вони формують одну систему… Сформовані таким чином системи є основними природними одиницями на Землі… Ці екосистеми. Як ми можемо називати їх, можуть бути різних типів і розмірів».
В оточуючому світі вже давно переважають нестійкі екосистеми, порушені людиною чи створені нею. Тільки під ріллею і пасовищами зайнято 30% суші, ще більше 25% зайнято містами, дорогами та гірськими розробками. Тому ризиковано розглядати структуру біогеоценозів з суто еволюційних позицій, оскільки на еволюційну модель їхнього розвитку накладається вплив людини. Природніх біогеоценозів, які були б еволюційно організованими і не зазнали впливу людини, можливо, взагалі вже не має. Кислотні дощі йдуть і над заповідними зонами, розташованими за тисячі кілометрів від заводів і ТЕЦ.
Отже зміст екологічних понять, не тільки окреслює основні характеристики екологічного мислення. Але й підходи до його формування.
Принципово важливим для нас тут є положення про те що предмет думки конструюється і продукується в ході пізнавальної практики не тільки на індивідуальному, але і на соціальному рівні. «Історично детерміновані зміни в житті людей з необхідністю змінюють їх мислення і в нього входять нові поняття, які панували раніше, як світоглядні так і оперативні. Перед людьми відкриваються нові проблеми, які стимулюють їх мислення.» Такими поняттями які мають доповнити зміст не тільки класичної біоекології але і і взагалі природничо - наукових дисциплін. Є екологічна небезпека та екологічний ризик, які в аксіоматиці класичної екології відсутні.
Ці поняття взаємно доповнюють одне одного. Якщо ризик характеризує імовірність зміни, то небезпека оцінює факт і ступінь вразливість обєкта до дії несприятливого природнього або технічного процесу.
Складний багатоплановий зміст екології знайшов відображення у шкільному курсі біології у вигляді системи екологічних понять. Розрізняють чотири ряди таких понять: про середовище, фактори середовища, екологію організмів, екологію популяцій. Кожний ряд містить певну кількість простих і складних екологічних понять, які розвиваються у ході вивчення біології та закладають фундамент екологічної культури учнів.
Екологічні поняття займають важливе вивчення у вивченні біології, але спеціальних уроків, спрямованих на їх вивчення в шкільному курсі біології дуже мало. Тому необхідно розвивати основні екологічні поняття одночасно з вивченням основного навчального матеріалу. Ефективними в цих навчальних умовах виявилися прийоми акцентування уваги на елементах екології при розгляді рослин, тварин. Людини у процесі вивчення основного змісту навчального предмета. Це дає змогу формувати екологічні знання, не перевантажуючи предмет додатковим матеріалом. Можна також застосувати екологічні поняття з основних біологічних понять шкільного курсу, для вироблення в учнів інтересу до природи.
У курсі біології для 7 класу розвиваються екологічні поняття трьох рядів: про середовище і фактори середовища, риси пристосування організмів і біоценологію. В курсі біології тварин широко представлені поняття про абіотичні фактори середовища, риси пристосування організмів організмів і виявлення їх властивостей залежно від умов навколишнього середовища. Це логічно поєднується зі змістом даного курсу, якому вивчення тварин здійснюється з елементами окремих біологічних наук (морфологія, анатомія, фізіологія, систематика), які утворюють цілісне складне поняття про організацію тварин і взаємозвязки з довкіллям [10]
2. Державні вимоги до рівня екологічної підготовки учнів час вивчення окремих тем у курсі біологія тварин
Сучасна навчальна програма вивчення шкільного курсу біології тварин передбачає вивчення багатьох екологічних понять. Велика увага приділяється вивченню значення різних класів тварин у природі і житті людини, ці знання передбачають формування у учнів екологічної грамотності і бережливого ставлення до природи. Також поступово на конкретних прикладах передбачено вивчення способу життя, типів живлення і середовищ існування тварин, розглядаються деякі співвідношення між окремими видами.
Так у вступних уроках екологічне спрямування мають такі розділи:
Тваринний світ складова частина природи. Різноманітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у житті людини і в природі. В процесі навчання на цих заняттях учні роблять висновки про значення тварин у житті людини і в природі. Вчитель має сформувати у дітей думку про те, що на землі не існує непотрібних видів і тварини є важливою незамінною частиною природного середовища.
Під час вивчення Теми 1. Будова і життєдіяльність тварин вивчаються
Різноманітність способів життя тварин. Звязки тварин з іншими компонентами екосистем.
Учні повинні:
- розпізнавати різні середовища існування тварин;
наводити приклади:
способів живлення тварин; взаємозвязків рослин та тварин;
порівнювати:
типи живлення: автотрофний і гетеротрофний;
характеризувати:
залежність життєдіяльності тварин від способу життя;
робити висновок:
про значення тварин в екосистемах;
Тема 2. Найпростіші передбачає вивчення паразитичних найпростіших та одноклітинних - мутуалістів. Також розглядається роль найпростіших в екосистемах і вжитті людини. Учні повинні знати середовища існування найпростіших, вміти приводити приклади одноклітинних паразитів рослин і тварин;
Учні повинні вміти:
характеризувати:
пристосування найпростіших тварин до середовищ життя;
застосовувати знання:
для дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними найпростішими;
робити висновок:
про значення найпростіших у екосистемах.
Тема 3. Багатоклiтинні. Тип Кишковопорожнинні. Важливими розділами для вивчення екологічних понять є: Роль кишковопорожнинних у екосистемах та значення для людини. Охорона кишковопорожнинних
Учні мають:
розпізнавати:
життєві форми представників типу
характеризувати:
спосіб життя губок та кишковопорожнинних;
розуміти:
роль губок та кишковопорожнинних у екосистемах;
значення губок та кишковопорожнинних для людини;
необхідність заходів охорони губок та кишковопорожнинних;
застосовувати знання:
для пояснення значення губок та кишковопорожнинних у природі та житті людини;
Тема 4. Черви
Роль червів у екосистемах. Значення для людини.
Учні повинні:
знати:
-пристосування паразитичних червів до їх способу життя;
-життєві цикли найпоширенiших паразитичних червів;
пояснювати
-пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя;
-значення двобічної симетрії, наскрізної травної системи, порожнини тіла, сегментованості (у кільчастих червів);
роль червів у екосистемах та житті людини;
застосовувати знання
-про життєві цикли паразитичних червів для попередження зараження ними;
-дотримуватись правил: -
особистої гігієни;
роблять висновок:
про особливості вільноживучих червів та їх роль у екосистемах для обґрунтування заходів їх охорони;
- про значення червів у житті людини.
Тема 5. Членистоногі передбачає вивчення таких розділів:
Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини.
Різноманітність павукоподібних та їх роль у екосистемах. Значення в житті людини.
Особливості розвитку. Поведінка комах. Різноманітність комах. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини.
Охорона членистоногих.
Учні мають вміти:
наводити приклади:
видів, що потребують охорони;
видів, що є паразитами людини, тварин і рослин, переносниками збудників хвороб;
видів, що завдають шкоди сільському господарству;
комах-запилювачів, одомашнених комах;
зміни середовища, що спричиняються діяльністю членистоногих;
характеризувати:
- способи життя членистоногих;
роль членистоногих у екосистемах;
пояснювати:
особливості пристосованості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності членистоногих до найрізноманітніших середовищ існування;
взаємозвязки організмів між собою, між організмами і неживою природою;
-роль кліщів у природі та житті людини;
-значення у житті людини;
Застосовувати знання
- про життєдіяльність комах для обґрунтування прийомів їх штучного розведення;
- про біологічні особливості паразитичних членистоногих для дотримання особистої гігієни, профілактики захворювань, що ними викликаються;
- для боротьби з комахами, що завдають шкоди людині;
- для збереження комах;
дотримується правил:
- спостереження за сезонними змінами у житті членистоногих;
- особистої гігієни;
робить висновок:
- про значення членистоногих в екосистемах і в житті людини.
У Темі 6. Молюски вивчається
Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини.
Учні повинні:
розуміти
- значення молюсків у житті людини;
взаємозвязків тварин у екосистемах;
характеризувати:
середовища існування молюсків;
особливості будови молюсків;
пристосованість молюсків до умов існування;
пояснювати:
звязок особливостей будови та способу життя молюсків;
застосовувати знання:
про біологічні особливості тварин для догляду за акваріумними молюсками;
робити висновки:
про значення молюсків у екосистемах і в житті людини.
Учні повинні вміти:
значення молюсків у житті людини;
взаємозвязків тварин у екосистемах;
характеризувати:
середовища існування молюсків;
особливості будови молюсків;
пристосованість молюсків до умов існування;
пояснювати:
звязок особливостей будови та способу життя молюсків;
застосовувати знання:
про біологічні особливості тварин для догляду за акваріумними молюсками;
робити висновки:
про значення молюсків у екосистемах і в житті людини.
Тема 7. Земноводні передбачає вивчення ролі земноводних в природі і житті людини. Ознайомлення з рідкісними видами земноводних України і світу. Охороною тварин даного класу.
Учні повинні вміти:
розпізнавати
рідкісних видів земноводних;
пристосування у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водяному та наземному середовищах існування;
пояснювати:
пристосування земноводних до наземного способу життя;
взаємозвязки земноводних з іншими організмами і з неживою природою;
вплив діяльності людини на різноманітність видів земноводних, середовища їхнього життя;
необхідність охорони земноводних;
порівнювати:
риси пристосованості земноводних до життя у водному та наземному середовищах мешкання;
застосовувати знання:
про біологічні особливості земноводних для обґрунтування
заходів їхньої охорони;
робити висновки:
про значення земноводних у екосистемах та в житті людини.
Тема 8. Плазуни передбачає вивчення таки розділів повязаних з екологією тварин: Сезонні явища в житті плазунів, різноманітність плазунів, роль плазунів в екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів.
Учні повинні вміти:
наводити приклади:
рідкісних видів плазунів;
характеризувати:
пристосування плазунів до життя на суходолі;
сезонні явища у житті плазунів;
пояснювати:
взаємозвязок будови організму і середовища життя плазунів;
причини, що зумовлюють необхідність охорони плазунів;
роль плазунів у екосистемах;
значення плазунів для людини;
застосовувати знання:
про біологічні особливості плазунів для обґрунтування заходів щодо їхньої охорони;
робити висновок:
- про значення плазунів у екосистемах та в житті людини
Тема 9. Птахи. Розділи:
Сезонні явища у житті птахів. Роль птахів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона птахів.
Учні повинні вміти:
наводитиь приклади:
видів птахів, які потребують охорони;
риси пристосованості птахів до польоту;
сезонних явищ у житті птахів;
розпізнавати:
характерні риси будови птахів, що належать до різних екологічних груп;
пояснювати:
значення турботи про потомство у птахів;
значення сезонних міграцій у житті деяких птахів;
роль птахів у природі і значення для людини;
вплив діяльності людини на середовища життя птахів і їхню чисельність;
чисельність;
необхідність охорони птахів;
характеризувати:
пристосування птахів до польоту;
різноманітність звязків птахів із середовищем існування;
причини сезонних явищ у житті птахів;
виводкових, нагніздних птахів;
осілих, кочових і перелітних птахів;
порівнювати:
спосіб життя холоднокровних та теплокровних тварин;
спосіб життя виводкових та нагніздних, осілих та перелітних птахів;
застосовувати знання:
про особливості життєдіяльності птахів для пояснення заходів їхньої охорони;
для практичних дій по приманюванню певних видів птахів;
для догляду за птахами;
дотримуватись правил:
- ведення фенологічних спостережень;
робити висновки:
про значення птахів у екосистемах та в житті людини.
Тема 10. Ссавці. Розділи:
Сезонні явища в житті ссавців, їх поведінка. Роль ссавців в екосистемах. Їх значення для людини. Тваринництва. Охорона ссавців.
Учні повинні вміти:
Розпізнавати
ссавців, що потребують охорони;
пристосування ссавців у будові, процесах життєдіяльності, поведінці до різних середовищ існування;
характеризувати:
спосіб життя ссавців;
особливості поведінки ссавців;
різноманітність звязків ссавців із середовищем існування;
сезонні явища у житті ссавців;
пояснювати:
особливості життєдіяльності ссавців у звязку зі способом життя;
значення ссавців у природі й житті людини;
порівнювати:
- особливості пристосування ссавців деяких рядів до середовища існування;
спостерігати за:
поведінкою свійських та диких ссавців;
сезонними змінами в житті ссавців;
застосовуватиє знання:
про особливості ссавців для обґрунтування заходів їх охорони;
для утримання ссавців у штучних умовах та використання у сільському господарстві;
робити висновок:
про значення ссавців у екосистемах та в житті людини.
Тема 11. Організми і середовище існування. Розділи:
Вплив чинників середовища на тварин. Етичне ставлення людини до інших видів тварин. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин.
Охорона тваринного світу. Червона книга України. Природоохоронні території.
Основні етапи історичного розвитку тваринного світу.
Учні повинні вміти:
називати:
заповідники й заповідні території України;
наводити приклади:
пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи);
форм співіснування організмів в угрупованнях;
впливу людини на тваринний світ;
характеризувати:
взаємодію організмів між собою і середовищем життя;
роль тварин у природі;
значення тварин у житті людини;
застосовувати знання:
про тваринний світ для аналізу діяльності людини;
для формування оцінних суджень про значення тваринного світу у житті людини;
робити висновок:
про потребу в аналізі господарської діяльності людини з огляду на збереження стану природи;
Також навчальна програма передбачає важливі екологічні екскурсії:
. Ознайомлення з різноманітністю та процесами життєдiяльності тварин-гідробіонтів (прісна водойма).
. Ознайомлення з різноманітністю комах, знайомство з голосами птахів, вивчення слідів ссавців (ліс).
3. Ознайомлення з різноманітністю комах та хребетних тварин (лука або степ).
. Ознайомлення з комахами - шкідниками сільського господарства (штучна екосистема) [11].
Практичні завдання екологічного напрямку передбачають здебільшого самостійну роботу учнів:
Спостереження за поведінкою домашніх тварин, диких тварин у природі, участь у заходах з охорони природи. Складання колекції комах - шкідників саду і городу. Розпізнавання найпоширеніших шкідників [10]
. Аналіз шкільних підручників з біології в контексті вивчення екології тварин
Підручники, важливе джерело підготовки учнів до уроків, він дає можливість самостійного вивчення нового та повторення вже пройденого матеріалу від того, як побудований підручник багато в чому залежить засвоєння дітьми різних понять. Зокрема екологічних. В процесі роботи проаналізовано 2 різних підручники. Під час аналізу до уваги бралися 7 критеріїв оцінювання матеріалів.
І. Біологія. Підручник для 7 класу середньої загальноосвітньої школи/ Шабанов Д.А. та інші. Х., Торсінг, 2000
1. Обєм і структура матеріалу
Параграф містить 3 пункти: навіщо ми охороняємо тварин, збереження місць існування, обмеження промислу і закінчення які чітко виділяються
Недоліком є те що Не розглянуті чітко поняття про вид і популяцію, середовище існування тварин, роль тварин у природі і житті людини
2. Текст
Текст доступний для віку учнів, шрифт достатньо великий, висвітлені основні поняття і закономірності. Використано індуктивний метод викладута матеріал викладений досить сухо є лише визначення термінів, але не має яскравих прикладів.
3. Ілюстративний матеріал
Пов'язаний з текстом, дуже багато малюнків і фотографій, є навчальна карта «Заповідники України».Негативним є те що параграф перенасичений малюнками це дещо може відвернути увагу учнів від основних понять
4. Позатекстовий матеріал
Питання у кінці параграфу відповідають змісту матеріалу. дають змогу перевірити себе. Питання різнорівневі є творчі завдання. Є багато ілюстрованого додаткового матеріалу, але підручник занадто перенасичений додатковою інформацією різного змісту.
5. Апарат орієнтування
Досить чіткий і цікавий. Різні питання параграфу і термінами виділені жирним шрифтом і різними кольорами. Питання і висновки виділені спеціальними знаками і фоновою лінією виділені запитання і висновки.
6.Словник термінів
Представланий у кінці підручника, але не має тематичного словничка, який би розміщувався в кінці параграфа, або теми.
7. Мета тексту
Висвітлює основні поняття і закономірності. Виховує бережливе ставлення до природи, малюнки фотографії стимулюють пізнавальний інтерес. Разом з тим мета не зовсім відповідає шкільній програмі замість основних понять увага більше приділяється додатковій інформації.
Висновки:
У підручнику висвітлені деякі основні поняття і закономірності з теми. Але загалом екологічним поняттям приділено не достатньо уваги [2]. Підручник перенасичений додатковими відомостями та ілюстраціями, що відволікає увагу учнів від основного матеріалу. Ефективність його має бути. Звісно експериментально. Але загалом він більше підходить для спеціалізованих шкіл, або як додаткова література зацікавленим учням.
ІІ. Біологія: Підручник для 7 класу. Загальноосвітніх навчальних закладів/ Ю.Г. Вервес. П.Г. Балан, В.В. Серебряков 2-ге вид. Переробл. - К.: Генеза, 2002 р.
1. Об'єм і структура матеріалу
Великий розділ у підручнику у підручнику включає 4 параграфи: поняття про вид та популяцію, Тварини та навколишнє середовище, роль тварин у природі і житті людини, охорона тварин вони в свою чергу також мають чітку структуру і поділяються на окремі частини.Частини не мають заголовків, виділені лише абзацами.