Засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології в школі

Засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології в школі

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Факультет біології, екології та медицини

Кафедра фізіології та інтродукції рослин

ДИПЛОМНА РОБОТА

«Засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології в школі»

Виконавець студентка групи ББ-11-У

Путь Олена Володимирівна

Науковий керівник

к.б.н., доцент

Легостаєва Т.В.

Дніпропетровськ

Реферат

Дипломна робота: 88 с., 3 табл., 15 рис., 50 літературних джерел.

Об’єкти дослідження: навчально-виховний процес на уроках біології у 9-х класах середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Молодіжне, Царичанського району, Дніпропетровської області.

Мета роботи: з`ясування особливостей пізнавальної активності учнів на уроках біології на основі використання деяких методів та засобів для здійснення активізації пізнавального процесу.

Метод дослідження: робота в групах, розробка нестандартних уроків, тематичне оцінювання, тестування.

Одержані висновки:

При застосуванні на уроках біології в 9 - х класах засобів активізації пізнавальної діяльності учнів, як системи пізнавальних і творчих знань, виявлено підвищення якості успішності, пізнавальної активності учнів, зростання творчого рівня засвоєння знань. Визначено вплив комп’ютерних технологій на успішність та розвиток пізнавальної діяльності учнів, Результати досліджень можуть бути застосовані при викладанні біології в 9-х класах загально-освітньої школи.

: 88 pp, 3 tab, 15 Fig, 50 literatures.of study: educational process in biology class in 9th grade secondary school of I-III levels s.Molodizhne, Tsarychans'kyy region, Dnipropetrovsk region.aim: to clarify the features of the cognitive activity of students in biology class on the basis of certain methods and means to implement the activation of the cognitive process.of Research: work in groups to develop innovative lessons , thematic evaluation testing.conclusions: In applying the lessons of biology in 9- th classes of cognitive activity of students as a system of cognitive and creative knowledge, found quality performance, cognitive activity, the growth of creative level of education.research results can be applied to teaching biology in 9-th classes of general education schools.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літературних джерел

.1 Психологічні особливості учнів старших класів

.2 Проблеми викладання біології у старших класах

.3 Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

1.4 Рівні пізнавальної активності <#"788029.files/image001.gif">

. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів (5 хв)

Питання до учнів

. Розкажіть про особливості будови нервової тканини?

. Які клітини входять до складу нервової тканини?

. Які типи регуляції функцій є у людини?

. Розкажіть про структуру рефлекторної дуги.

Самостійна робота учнів

. Навіщо людині дві системи регуляції? (Це дозволяє збільшити надійність і точність регулювання процесів, що відбуваються в організмі)

. Як поєднані між собою нейрони? (З допомогою синапсів). Домашнє завдання (2 хв)

Вивчити параграф 14

Урок 2

Тема. Центральна й периферична нервова система. Спинний мозок

Цілі уроку: ознайомити учнів із загальною структурою нервової системи, її відділами, розглянути особливості будови спинного мозку.

Обладнання й матеріали: таблиці «Нервова система», «Схема рефлекторної дуги», «Еволюція нервової системи», «Спинний мозок людини», муляжі головного мозку людини і тварин.

Базові поняття й терміни: соматична нервова система, вегетативна нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, спинний мозок, головний мозок, черепномозкові нерви, спинномозкові нерви, спинномозковий канал, спинномозкова рідина, тверда, м’яка й павутинна оболонки, сіра речовина, біла речовина, висхідні й низхідні провідні шляхи.

Концепція уроку

Ознайомити учнів з основними відділами нервової системи людини; звернути увагу на анатомічний (центральна й периферична) і функціональний (соматична й вегетативна) поділ нервової системи; підкреслити, що вплив на організм центральної нервової системи можливий тільки за посередництвом периферичної; відзначити наявність 12 пар черепномозкових і 31 пари спинномозкових нервів; указати на наявність у деяких черепномозкових і спинномозкових нервах провідних шляхів, що входять до складу як соматичної, так і вегетативної нервової систем; розповісти про будову спинного мозку; підкреслити функціональні відмінності між сірою (складається з тіл нейронів) і білою (складається з паростків нейронів) речовиною мозку; особливо виділити роль сірої речовини в рефлекторних реакціях, а білої - у проведенні нервових імпульсів; відзначити роль оболонок мозку і спинномозкової рідини в підтриманні постійності середовища, в якому знаходиться спинний мозок, і його захисті від зовнішніх впливів.

Хід уроку

І. Організаційний етап (4 хв). Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (10 хв)

Питання для бесіди

. Які принципи лежать в основі регуляції функцій організму?

. Що таке рефлекс?

. Як влаштована рефлекторна дуга?

. Навіщо організму потрібна нервова система?. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

Робота з таблицею

Розповідь учителя з елементами бесіди

Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви попарно відходять від спинного мозку. Відповідно до сегментів спинного мозку розрізняють 31 пару спинномозкових нервів: 8 пар шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 пару куприкових. Усі вони змішані й містять чутливі, рухові та вегетативні нервові волокна. Із хребетного каналу спинномозкові нерви виходять через міжхребцеві отвори. Кожний із них біля виходу з міжхребцевого отвору розгалужується на чотири гілки. Дві з них довгі - задня й передня, дві короткі - оболонкова і сполучна.

Черепномозкові нерви

Черепномозкові нерви, головні нерви - нерви, що відходять від головного мозку та іннервують органи і тканини голови, шиї, грудної та черевної порожнин. Усього є 12 пар черепномозкових нервів. Кожний нерв має свій номер і назву. Черепномозкові нерви

виходять із порожнини черепа через відповідні отвори й розгалужуються в ділянці голови й шиї, а блукаючий нерв (10-та пара) - також у грудній і черевній порожнинах. За функціональною характеристикою нервових волокон розрізняють такі види черепномозкових нервів: чутливі, рухові, змішані й нерви, що містять парасимпатичні волокна. До чутливих належать нерви 1-ї, 2-ї і 8-ї пар; до рухових - нерви 3-ї, 4-ї, 6-ї, 11-ї, 12-ї пар; до змішаних - нерви 5-ї, 7-ї, 9-ї, 10-ї пар. До нервів, що містять парасимпатичні волокна, належать нерви 3-ї, 7-ї, 9-ї, 10-ї пар.

Черепномозкові нерви людини

Провідні шляхи

Провідні шляхи спинного мозку зумовлюють зв’язок спинного мозку з головним. Залежно від того, в якому напрямку вони проводять і які імпульси, розрізняють два типи провідних шляхів: висхідні (чутливі), що проводять імпульси до головного мозку, і низхідні (рухові), які проводять імпульси від головного мозку. Кожний провідний шлях проводить імпульси, як правило, лише в одному певному напрямку. Висхідні шляхи розміщені в задніх і бічних канатиках білої речовини спинного мозку. Основними з них є тонкі та клиноподібні, передні й задні спинномозочкові та спинноталамічні. Низхідні провідні шляхи розміщені в передніх і бічних канатиках спинного мозку.

Оболонки мозку

І спиний, і головний мозок укриті трьома спільними оболонками мезенхімного походження. Зовнішня - тверда мозкова оболонка, середня - павутинна і внутрішня - м'яка оболонка мозку. Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного) прилягає м'яка (судинна) оболонка, яка заходить у всі щілини й борозни. Вона досить тонка, утворена рихлою, багатою на еластичні волокна і кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні волокна, які разом із кровоносними судинами проникають у речовину мозку. Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка. Між м'якою й павутинною оболонками є порожнина, яка містить спинномозкову рідину. Павутинна і м'яка оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм. Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку, яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною й дуже міцна. У каналі хребта тверда оболонка ніби мішком вкриває спинний мозок, його корінці, вузли й решту оболонок. Зовнішня поверхня твердої оболонки спинного мозку відділена від окістя каналу мозку венозним сплетінням і надоболонковим простором, який заповнений жировою тканиною. У каналі хребта тверда оболонка закріплена відростками.. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів(7 хв)

Питання до учнів

. Що входить до складу центральної нервової системи?

. Що входить до складу периферичної нервової системи?

. Чим відрізняються сіра й біла речовини?

Самостійна робота учнів

. Які функції виконують оболонки спинного мозку? (Забезпечення захисту й живлення мозку)

. Чому співвідношення білої та сірої речовин у різних відділах спинного мозку різне? (Це пов’язано з відмінністю у функціях, що виконуються. У відділах, що виконують в основному

провідну функцію, більше білої речовини, а в тих, що виконують функцію аналізу й обробки інформації,- більше сірої речовини). Домашнє завдання (4 хв)

Прочитати та законспектувати параграф 15

Урок 3

Тема. Відділи головного мозку. Структура й функції

Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови головного мозку, його відділами, а також функціями, що вони виконують.

Обладнання й матеріали: таблиці «Нервова система людини», «Головний мозок», «Спинний мозок», розбірні моделі головного мозку людини, муляжі, пластинчасті препарати поздовжнього й поперечного розрізів мозку людини.

Базові поняття й терміни: головний мозок, довгастий мозок, мозочок, ядра, сіра й біла речовини, середній мозок, проміжний мозок, зорові бугри, гіпоталамус, великий (кінцевий) мозок, мозолисте тіло, півкулі, підкірка, кора великих півкуль, звивина.

Концепція уроку

Розповісти учням про будову й функції відділів головного мозку, на конкретних прикладах продемонструвати зв’язок будови й функцій відділів мозку; показати тісний взаємозв’язок різних відділів мозку.

Хід уроку

І. Організаційний етап (4 хв). Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (10 хв)

Питання для бесіди

. На які частини поділяють нервову систему?

. Що входить до складу центральної нервової системи?

. Що входить до складу периферичної нервової системи?. Вивчення нового матеріалу (15 хв)

Розповідь учителя з одночасним заповненням таблиці

Будова й функції відділів головного мозку

. Виконання лабораторної роботи (15 хв)

Лабораторна робота № 6. Будова головного мозку людини (вивчення за муляжами, моделями і пластинчастими препаратами)

Мета: за моделями, муляжами і пластинчастими препаратами вивчити будову головного мозку людини.

Обладнання й матеріали: розбірні моделі головного мозку людини, муляжі, пластинчасті препарати поздовжнього й поперечного розрізів мозку людини, зошит, підручник.

Хід роботи

. Розділити модель головного мозку на дві половини. Відшукати перегородку (мозолисте тіло).

. На одній з половин моделі знайти довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок.

. На пластинчастих препаратах розглянути розташування сірої та білої речовин.

. Знайти на моделі мозочок, розглянути в ньому розташування сірої та білої речовин.

. На моделі й муляжі великого мозку знайти борозни, звивини, а також частки головного мозку.

. На нижній поверхні моделі головного мозку знайти місця відходження черепномозкових нервів.

. Зробити висновки, в яких указати, з яких відділів складається мозок людини, як розподіляються біла й сіра речовини в різних відділах мозку, яке біологічне значення звивистої будови кори великих півкуль.. Домашнє завдання (1 хв)

Параграф 16

Урок 4

Тема. Кора головного мозку. Структура й функції

Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови кори головного мозку, а також із функціями, які вона виконує.

Обладнання й матеріали: таблиці «Нервова система людини», «Головний мозок», розбірні моделі головного мозку людини, муляжі.

Базові поняття й терміни: головний мозок, сіра й біла речовини, великий (кінцевий) мозок, півкулі, підкірка, кора великих півкуль, звивина.

Концепція уроку

Розповісти учням про будову й функції кори головного мозку; показати тісний взаємозв’язок кори з різними відділами мозку; обговорити біологічне значення наявності звивин у корі великих півкуль мозку.

Хід уроку

І. Організаційний етап (4 хв). Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (12 хв)

Питання до учнів

. Які відділи виділяють у головному мозку людини?

. Які функції виконує мозочок?

. Які функції виконує довгастий мозок?. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

Розповідь учителя з елементами бесіди

Кора великих півкуль головного мозку - це поверхневий шар сірої речовини. Її утворюють тіла нервових клітин, проміжки між якими заповнені клітинами нейроглії та містять нервові волокна і кровоносні судини. Наявність численних борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини. Загальна площа кори становить 220 тис. мм. Товщина кори в різних ділянках неоднакова й коливається від 1,3 до 4,5 мм. У ній міститься 14-15 млрд різноманітних за формою, розмірами та функціями нейронів. Кора великих півкуль, незважаючи на незначну товщину, має дуже складну будову. Починаючи з поверхні кори в глибину клітини утворюють декілька шарів, розміщених у певній послідовності. Залежно від філогенетичного походження окремі ділянки кори містять різну кількість шарів, які відрізняються будовою, формою, розмірами та розташуванням нервових клітин. У кожному клітинному шарі, окрім нервових клітин, є ще й нервові волокна. Будова й щільність їх розташування також неоднакова в різних ділянках кори. Між нервовими клітинами шарів кори в процесі їхньої діяльності існують як постійні, так і тимчасові зв’язки. Різні ділянки кори нерівнозначні й у функціональному відношенні. Одні з них є місцем отримання імпульсів від рецепторів, інші служать місцем, від якого йдуть рухові імпульси на периферію, треті виконують асоціативну, або сполучну, функцію. У разі пошкодження певних ділянок кори в експерименті на тваринах або в результаті травми у людей настає порушення нормальної роботи завжди одних і тих самих органів тіла. Кора великих півкуль головного мозку, як найважливіший відділ центральної нервової системи, є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності. Вона регулює через розміщені нижче відділи центральної нервової системи всі життєві процеси організму, а також зумовлює зв’язок організму із зовнішнім середовищем. Прогресивний розвиток кори спричинив у людини появу нової вищої форми нервової діяльності - абстрактне мислення, а разом з ним і виникнення мови. Наукові дослідження виявили якісну особливість мозку людини - функціональну асиметрію. З’ясувалося, що ліва і права півкулі нерівнозначні за своїм функціональним значенням. Права відповідає за образне мислення, ліва - за абстрактне.. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів (7 хв)

Питання до учнів

. До якого відділу головного мозку належить кора?

. Яку будову має кора головного мозку?

. Які функції виконує кора головного мозку?

Самостійна робота учнів

Яке біологічне значення звивистої будови кори великих півкуль? (Збільшується загальна площа поверхні мозку, що призводить до збільшення кількості сірої речовини). Домашнє завдання (2 хв)

Повторити параграф 15, 16

Нестандартний урок

Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми «Розмноження та індивідуальний розвиток людини»

Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми; дати визначення статевому здоров’ю; виховувати бережливе відношення до власного здоров’я; довести необхідність профілактичних заходів для збереження здоров’я.

Матеріали: таблиці, плакати з визначення статевого здоров’я, додаткова література.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Методи: тестування, блиц - запит, гра-вікторина, журналістське розслідування.

Хід урока

.Організація класу. (3 хв)

. Мотивація навчальної діятельності учнів. (15 хв)

Людина завжди хотіла стати безсмертною. А чи можливо це? В чому безсмерття людини? В її потомств

...Ты будешь жить на свете десять раз,

Десятикратно в детях повторенный,

И вправе будешь в свой последний час

Торжествовать над смертью покоренной...

(В.Шекспир)

Та щоб залишити після себе рід необхідно знати:

·              Про наслідки небажаної вагітності;

·              Про хвороби статевих органів;

·              Про особисту гігієну;

·              Про здоровий спосіб життя.

Я пропоную вам зачитати і зберегти путівник здоров’я.

Путівник здоров’я:

Ти - молодий, енергійний та кмітливий. Ти повний сил і енергії. У тебе є бажання, мрії і плани на майбутнє. Щоденно ти пізнаєш життя, відкриваєш для себе світ та розкриваєш світу себе. Ти хочеш все осягнути, все зрозуміти і бути зрозумілим. Ти прагнеш все спробувати, випробувати себе і свої сили, утвердитися як людина і особистість, всього досягти. Ти мрієш про успіх, кохання і щастя, тому що ти - молодий. Все життя у тебе попереду.

Вже сьогодні в своїх руках ти тримаєш своє майбутнє. І тільки ти сам у відповіді за нього. Вже від тебе теперішнього і від твоїх сьогоднішніх рішень залежить, яким будеш ти завтра і в майбутньому.

З кожним роком все більше і більше свідомої, прогресивної молоді, яка відповідає за себе та своє життя, націлює себе на здоровий спосіб життя, а свої зусилля - на збереження й укріплення свого здоров’я. Саме здоров’я є тим чарівним ключом, котрий відкриває всі двері, двері можливостей до чого ти прагнеш, про що мрієш і що бажаєш здійснити в майбутньому...

А ти зараз хочеш насолоджуватися життям, крокувати в ногу з часом, не відставати від моди.

Мода...

Мода - це більше, ніж музика, зачіска чи модний «прикид». Мода - це стиль, це спосіб життя.

Ти людина нового століття.

Сучасна мода єдина - ЗДОРОВ’Я.

Бути здоровим модно, стильно, гарно та просто класно! По-справжньому сучасний еталон краси - здорова людина, яка вибирає здоровий спосіб життя.

Ти молодий?

Ти сучасний?

Ти переможець?

Тоді нас дійсно багато!!!

Йдемо разом на пошуки чарівного ключа, котрий зветься здоров’ям! Будь наполегливим та впевненим у собі та в своєму успіху!

Хай тобі щастить на твоєму шляху до власного здоров’я!

Збережіть кожен цей путівник і ,можливо, колись він вам стане в нагоді.

А зараз ми перейдемо до перевірки ваших знань, як ви засвоїли знання про здоровий спосіб життя.

.Ознайомлення з темою та метою уроку. (20 хв)

Від чого, на вашу думку, залежить здоров’я взагалі та статеве здоров’я частково. Проведемо мозковий штурм.

Мозговой штурм

Оточення. Здоров’я. Спадковість. Екологія. Статеве здоров’я. Сім’я. Спосіб життя. Виховання.

Проведемо тестування.

Тестування:

.Чоловічі статеві клітини:

а) гамети;

б) яйцеклітина:

в) сперматозоїди.

.При зливанні двох статевих клітин кожна з них має хромосом:

а) 46;

б) 23;

в) 22.

.Дозріваня жіночіх статевих клітин відбувається:

а) в яєчнику;

б) в матковій трубі;

в) матці.

.Жіноча дозріла гамета може бути запліднена відразу:

а) одним сперматозоїдом;

б) двома сперматозоїдами.

.Венеричні захворювання:

а) нефрит;

б) уретрит;

в) гонорея.

.Процес утворення жіночих статевих клітин називається:

а) овогенез;

б) гаметогенез;

в) онтогенез.

Гра-вікторина.

Спробуйте пояснити наступні явища:

·              Коли вперше з’являються відміни в рості, дозріванні між хлопчиками та дівчатками? Чим це пояснити?

·              Що таке мутація голосу, від чого вона залежить, і чому вона найбільш виразна у хлопчиків?

·              Чому підлітковий вік називають кризовим?

·              Чому з особливою увагою необхідно відноситись до свого здоров’я у підлітковому віці?

·              Як ви гадаєте чому «перехідний вік» завдає клопоту батькам і вчителям?

Блиц - турнір.

Учні повинні швидко закінчити вислови:

·              Фактори, які впливають на біологічний вік людини ...

·              Венеричні захворювання називаються хворобами поведінки, так як ...

·              Статево здорова поведінка - це ...

Характеристика венеричних захворювань (розповідь, самостійна робота з підручником над заповненням таблиці)

Журналістське розслідування.

Людина завжди бажає жити довго і щасливо, мати сім’ю і дітей. Але нерідко на її шляху виникають труднощі: це хвороби статевих органів. Причини бувають самі різні, але частіше за все - це неуважність до свого здоров’я.

Любовь - блеск солнечный, дождю идущий вслед,

А похоть - мрак грозы вослед за блеском света;

Любовь всегда свежа, как яркий вешний цвет,

А похоти зима приходит раньше лета;

В любви нет жадности, в обжорстве похоть мрет;

В любви - вся истина, а похоть вечно лжет.

(В.Шекспир)

Факти -це над-то вперта річ. За статистикою: 4-6% хворих на сифіліс кожного року помирають. У віці від 20 до 40 років кожна третя хвора людина - самогубець. Кількість хворих на СНІД росте так швидко, що статистичні дані стають застарілими уже протягом місяця і навіть тиждня.

Давайте заслухаємо наших журналістів з цього приводу. (Виступ учнів):

·              шляхи передачі ВІЛ;

·              історія винекнення хвороби;

·              кількість хворих на СНІД у світі, Україні, області і районі;

·              профілактика захворювань статевої системи.

. Узагальнення вивченного матеріалу. (5 хв)

…Человек - он ведь тоже природа,

Он ведь тоже закат и восход…

(С.Островский)

Багато хто з нас бажали б продивжити середній вік людини - період зрілості почуттів, фізичних та розумових здібностей. Але як цього досягти? Вчені не можуть нам запропонувати чарівний «рецепт молодості», та можливо ми самі зможемо це зробити. Підводячи підсумки ваших знань з даної теми давайте на останок обговоримо питання: як же збільшити термін життя людини?

І завершити урок хочеться віршем

Живу не бедно и не худо

И помню: каждому из нас

Рожденье, как земное чудо

Даровано всего лишь раз…

. Домашнє завдання. (2 хв)

Користуючись підручником, ст. 43 - 45, скласти власний «рецепт молодості».

3.4 Визначення та оцінка рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів

Спеціальна робота вчителя з розвитку активізації пізнавальної діяльності сприяє психічному розвитку школярів і успішному засвоєнню ними навчальної програми.

Для з'ясування рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів були проведені експерименти. Базою для дослідження слугувала середня загальноосвітня школа с. Молодіжне.

В експерименті брали участь два девятих класа: експериментальний (9а) і контрольний <file:///G:\Контроль> (9б).

Властивості активізації пізнавальної діяльності девятикласників пропонується досліджувати з допомогою двох методик: анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів та тестування для учнів «Пізнавальна активність школяра», за О.О. Горчинська.

Методика 1 анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів.

Метою експерименту було визначення рейтингу предметів у особистій значимості учнів. Матеріали: дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 1). У процесі експерименту школярам пропонується переглянути анкети та відповісти на запитання, і розмістити у порядку особистої значимості перераховані предмети та відповісти на три запитання. Загальна тривалість роботи - 8 хвилин.

Результати отриманого анкетування були підраховані, та визначені місця рейтингу предметів (див. Додаток 1).

Методика 2 Визначення пізнавальної активності за О.О. Горчинська

Метою була оцінка ступеню виразності пізнавальної активності. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 2).

Школярам пропонується переглядати анкети та відповісти на тестові запитання. Переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності (див. Додаток 2).

.5 Порівняльний аналіз результатів дослідження

На початку педагогічного дослідження ми провели анкетування учнів двох груп з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначили рейтинг предметів у особистій значимості для учнів (див. додаток 1) Нами отримані такі результати:

На рис.1 видно, що 9 із опитаних учнів обрали на 1 місце англійську мову, 4 - на 2 місце біологію. Також на 2 місці географія у 7 учнів. На 3 місці українська мова у 8 дітей та математика у 4 учнів. 4 місце - математика у 5 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 3 учні віднесли біологію.

Рис.1 Контрольний клас

В екпериментальному класі (рис. 2) нами отримані майже такі результаті як і в контрольному класі. 8 із опитаних учнів вибрали на 1 місце англійську мову, 5 - на 2 місце біологію. Також на 3 місці географія у 6 дітей. На 3 місці українська мова у 8 учнів та математика у 5 учнів. 4 місце - математика у 4 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 2 учнів віднесли біологію.

Рис.2 Експериментальний клас

Порівняємо отримані результати на рис.3.

Рис. 3 Порівняльна гістограма контрольного та експериментального класу

Порівнюючи результати тестування (рис. 3), нами встановлено, що результати повторного опитування в експериментальному класі значно відрізняються від результатів контрольного класу. За результатами проведеного анкетування з приводу зацікавленості учнів у здобутті біологічної інформації та визначення рейтингу предметів, рейтинг біології піднявся на 2 та на 4 місце.

На кінець нашого експерименту в двох групах провели повторні тестування (див. Додаток 1, Додаток 2). Результати повторного тестування дали наступні результати.

Рис.4 Рейтинг шкільного предмету у контрольному класі

У контрольному класі показники опитування дещо змінилися від початку експерименту (рис. 4). За біологію, як шкільну дисципліну віддало перевагу на одного учня менше порівняно з експериментальним класом. Також рейтинг біології покращився з 5-го на 4-е місце. Також нами встановлено, що на одного учня більше обрало географію на 2 місце, та математику на 3 місце.

На рис. 5 ми бачимо як змінилося ставлення до біології в експериментальному класі.

Рис.5 Рейтинг шкільного предмету в експериментальному класі

Отриманий нами розподіл рейтингу шкільної біології свідчить про те, що для більшості учнів шкільна біологія є малозначимим предметом, хоча для 9 учнів біологія за особистою значимістю перебуває на другому місці.

На запитання «Що б ви змінили у курсі шкільної біології, якби були директором, чи міністром освіти?» 16 із 20 опитаних учнів відповіли, що взагалі не змінювали б нічого, двоє із 20 опитаних збільшили б кількість уроків з біології, однин учень зазначив, що хотів б більше працювати із таблицями, схемами, із їх використанням матеріал більш зрозуміліший, один учень зазначив, що хотів би більше проводити дослідів на уроках біології (див. Додаток 1).

На запитання: «Які джерела інформації ви використовуєте для підготовки домашніх завдань з біології?» учні відповіли, що здебільшого використовують при підготовці домашніх завдань підручник та інформацію із мережі Інтернет (див. Додаток 1).

Після проведення тестування на оцінку ступеня прояву пізнавальної активності (див. Додаток 2) ми отримали наступні результати:

Нами встановлено (рис. 6), що високий рівень пізнавальної активності у 25% (5 учнів), середній - 55% (11 учнів), низький рівень пізнавальної активності 20% (4 учні).

Рис. 6 Рівень пізнавальної активності у контрольному класі

В експериментальному класі дещо інші результати.

Рис.7 Рівень пізнавальної активності у експериментальному класі

Нами визначено (рис. 7), що 35% (7 учнів) показали високий рівень пізнавальної активності, 50% (10 учнів) середній рівень, та 15% (3 учні) низький рівень пізнавальної активності.

Рис. 8 Порівння рівня пізнавальної активності

Після повторного тестування для визначення рівня активізації пізнавальної діяльності, дані експериментального класу значно відрізняються від показників контрольної.

Рис. 9 Порівняння повторного тестування рівня активізації пізнавальної діяльності

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Експериментальна частина дипломної роботи виконана на робочому місці вчителя біології середньої загальноосвітньої школи с.Молодіжне, Царичанського району, Дніпропетровської області.

Кабінет біології має довжину 8 м, ширину - 6,7 м, висоту приміщення 3,2 м, його загальна площа складає 53,6 м2, в ньому одночасно можуть навчатись 25-30 осіб. Приміщення класу має три вікна загальною площею 16 м2, що виходять в південно-східному напрямку. Вміщує 12 столів, 24 стільця. До класу підключена каналізація та водопровід, біля виходу знаходиться раковина з теплою та холодною водою. В кабінеті є електричні прилади, такі як телевізор та комп’ютер, макет з наочними матеріалами, шафи для збереження мікроскопів та дидактичного матеріалу, що розраховані на кожного учня.

Приміщення кабінету біології повині відповідати будівельним та санітарним нормам. Розміщення меблів і обладнання в кабінеті має забезпечувати зручність і безпеку роботи.

Кімнатні рослини в кабінеті повині бути розміщені на спеціальних підставках. Утримання рослин на вікнах кабінету не дозволяється. У кабінеті біології не повинно бути рослин, що містять отруйні речовини. У кабінеті біології забороняється використання інсектицидів для боротьби з комахами-шкідниками кімнатних рослин. Допускається обробка рослин мильним розчином, тютюновим настоєм, 5% розчином сечовини.

Температура повітря в приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській повинна підтримуватися на рівні 17°С. Вологість повітря - від 30 до 60%.

На санітарно-гігієнічний аспект шкільного навчання впливають не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх факторів, які тією чи іншою мірою зумовлюють його якість.

Мал.1. Загальний план робочого приміщення

.        Шафа для збереження мікроскопів та дидактичного матеріалу.

.        Раковина.

.        Дошка.

.        Робочий стіл викладача.

.        Робочі місця учнів.

.        Макет з наглядним матеріалом.

.        Шафа для зберігання реактивних матеріалів.

.        Комп’ютер.

.        Телевізор.

.        Вікна.

.        Вхід/вихід.

Норми освітлення

Близько 90% всiєї iнформацiї, що отримується людиною, приходиться на органи зору. Органiзацiя освiтленостi робочих мiсць грає велику роль у житті людини. Недостатнє та нерацiональне освiтлення веде до втомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниженню розумової та фiзичної працездатностi, а у рядi випадкiв може бути причиною травматизму (близько 5% травм приходиться на частку нерацiонального та недостатнього освiтлення). При недостатній чи швидко змінюваній освiтленостi органам зору приходиться пристосовуватись, це можливо завдяки властивостям очей.

Залежно від природи джерела світлової енергії розрізняють три види освітлення: природне, штучне і змішане.

Природне освітлення - це біологічно найбільш цінний вид освітлення, до якого максимально пристосоване око людини. Воно є чинником, що визначає не тільки рівень освітленості й умови видимості, а ще й позитивно психо-фізіологічно впливає на людину.

Значення освітлення в кабінеті встановлені у відповідності з державними будівельними нормами ДБН В.2.5-28-2006, де КПО дорівнює 1,5%. Найменша освітленість робочої поверхні вертикальної площини на дошці і горизонтальної площини на рівні 0,8 м від підлоги в кабінеті (лабораторії) біології та в лаборантській повинна бути при системі загального освітлення 400 лк (ДБН В.2.5-28-2006). Лампи світильників у разі перегорання необхідно негайно замінювати. Світильники штучного освітлення слід утримувати в чистоті, очищати їх не менше одного разу на 3 місяці. Шибки світлових отворів очищають не менше ніж 2-3 рази на рік.

Особлива увага в загальноосвітніх навчальних закладах приділяється освітленню навчальних приміщень. Орієнтація вікон кабінету відповідає вимогам ДБН В.2.2-3-97 (на північ), що створює найбільш високий рівень природного освітлення. В навчальному кабінеті розміщені невисокі кімнатні квіти. Колір поверхні стелі, стін, меблів обрано відповідно жовтий, зелений та бежевий (матових пастельних тонів). Стеля, верхні частини стін, віконні рами та двері пофарбовані у білий колір, коефіцієнт відбиття якого складає 0,8; класна дошка має матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений колір з коефіцієнтом відбиття 0,1. Всі полімерні матеріали, які використані при ремонті кабінету, а також оздоблення, настил підлоги, мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Рівень штучного освітлення навчального приміщення відповідає ДБН В 2.5-28-2006, ДБН В.2.2-3-97. Таке освітлення кабінету забезпечено люмінесцентними лампами типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору) з відповідною арматурою, яка дає розсіяне світло, є безпечною та надійною. Люмінесцентні світильники дають розсіяне світло, вони розміщені в 2 ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,7 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників складає 2,8 м. Питома потужність люмінесцентного освітлення становить 20 Вт/м2. При використанні системи загального освітлення і дійсне КПО дорівнює 1,5 %.

Згідно з державними будівельними нормами споруди приміщення відповідає нормам.

Мікроклімат

Оптимальний мікроклімат і якість повітряного середовища в навчальних приміщеннях благотворно впливають на зміцнення здоров'я учнів, підвищення їх працездатності, ефективності навчання й виховання. Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну температуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості.

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно до вимог «Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99).

Оптимальні величини температури,відносної вологості та швидкості руху повітря

Відповідно в холодний період року температура була 22 °С, відносна вологість - 60%, а швидкість руху повітря - 0,1 м/с. В теплий період року температура повітря - 25 °С, відносна вологість - 40%, швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Кабінет біології провітрюють на перервах. Фрамугами і кватирками користуються протягом всього року. До початку занять і після їх закінчення здійснюють наскрізне провітрювання навчальних приміщень.

Згідно з нормами ДСН 3.3.6.042-99 ми визначили, що температура, відносна вологість та швидкість повітря в аудиторії відповідали нормам.

Вентиляція

Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини, що відповідають вимогам технологічного процесу, збереження устаткування і будівельних конструкцій будівлі, зберігання матеріалів, продуктів, книг, картин.

Згідно з ДБН В.2.5.67-2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря» кількість зовнішнього повітря, що подається в приміщення на 1 працівника, повинна становити:

≥ 30 м3 / год при об'ємі приміщення менше 20 м3 на 1 працівника;

≥ 20 м3 / год при об'ємі приміщення більше 20 м3 на 1 працівника.

у приміщеннях об'ємом більше 40 м3 на кожного працюючого за наявності вікон (або вікон).

Теплообмін і теплове самопочуття людини обумовлюються сумісним впливом температури повітря і навколишніх предметів, вологості повітря і швидкості його руху біля тіла.

Згідно з ДБН В.2.5.67-2013 приміщення відповідає нормам.

Шумові норми

Шум сильно впливає на дітей та підлітків. Зміна функціонального стану слухового та інших аналізаторів спостерігається у дітей під впливом "шкільного" шуму, рівень інтенсивності якого в основних приміщеннях школи коливається від 40 до 110 дБ. У кабінеті біології рівень інтенсивності шуму в середньому становить 50-60 дБ, під час перерв може сягати 75 дБ.

Шум, який не перевищує 40 дБ, не викликає негативних змін в функціональному стані нервової системи. Зміни стають помітними при впливі шуму, рівень якого становить 55-60 дБ . Послаблення уваги школярів в умовах впливу шуму вказаної гучності сягає 16 %. Зниження рівнів "шкільного" шуму і його несприятливого впливу на здоров'я учнів досягається завдяки низці комплексних заходів: будівельних, технічних і організаційних.

Допустимі значення шуму в кабінеті встановлені у відповідності з санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99 (50 ДбА).

Гігієнічним стандартам, спрямованим на збереження зору і слуху учнів та вчителів, відповідають розміри навчального приміщення: довжина (розмір від дошки до протилежної стінки) та глибина класних кімнат. Довжина досліджуваного кабінету забезпечує учням з нормальною гостротою зору і слуху, які сидять на останніх партах, чітке сприймання мови вчителя і ясне бачення того, що написане на дошці. За першими і другими партами (столами) у будь-якому ряді відводяться місця для учнів з послабленим слухом, оскільки мовлення сприймається від 2 до 4 м, а шепіт - від 0,5 до 1 м. Відновити функціональний стан слухового аналізатора і попередити зрушення в інших фізіологічних системах організму підлітка допомагають невеликі перерви (10-15 хв.)

Електрика

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію.

Електричний струм проходячи через тіло людини, може викликати два види ураження - електричний удар і електричну травму.

Небезпечніший електричний удар, оскільки при ньому вражається весь організм. Смерть наступає від паралічу серця або дихання, а іноді від того і іншого одночасно.

Відповідно до «Правил улаштування електроустановок» приміщення за небезпечністю електротравм поділяють на 3 категорії:

         без підвищеної небезпеки;

         із підвищеною небезпекою;

         особливо небезпечні.

Відповідно до цих правил приміщення відносять до приміщень без підвищеної небезпеки, через те, що в ньому сухість повітря та температура в нормі, струмопровідний пил та струмопровідна підлога відсутні, ймовірність одночасного доторкання людини до металічних корпусів електрообладнання, активне хімічне середовище також відсутні . Нормове значення струму - 6 мА, напруга дотику - 36 В. Захисне заземлення загальне по всьому корпусі, в аудиторії відсутнє. Електричні прилади вимкнені, вмикаються тільки у разі необхідності.

Після закінчення занять у кабінеті учителі, викладачі та інші працівники школи оглядають приміщення, усувають виявлені недоліки і зачиняють приміщення, знеструмивши електромережу.

Протипожежна безпека

Пожежою є некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, яке може призвести до загибелі і ураження людей чи тварин, рослин, значних матеріальних збитків, суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища. Пошкодження, заподіяні тепловим випромінюванням, характеризуються такими даними: нагрівання до 60°С - почервоніння шкіри; нагрівання до 70°С - утворення пухирів; нагрівання до 100 С - деструкція шкіри з частковим збереженням капілярів; нагрівання понад 100°С - опік м'язів.

Згідно з НАПБ Б.03.002-2007 приміщення за вибуховопожежною та пожежною небезпекою залежно від характеристик речовини, які використовують чи отримують під час виробництва та їх кількості, поділяють на 5 категорій: А, Б, В, Г та Д.

Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 приміщення класу відноситься до категорії Д. Це пояснюється тим, що дослідження були пов’язані лише з навчальною діяльністю учнів, та обробкою не горючих речовин у холодному стані. До пожежонебезпечних матеріалів, які знаходилися в приміщенні відносяться меблі - вага 200 кг, паперові матеріали - 60 кг, легко горючі речовини - 500 мл., але питома пожежна навантага,яку вони створюють,менше 180 Мдж/м2.

Навчальний заклад забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем та засобами зв'язку. Біля кожного телефону вивішено табличку, на якій зазначено номер телефону пожежної частини (101).

Пожежний інвентар розміщено на видних місцях, забезпечено вільний і зручний доступ до нього. Вогнегасники розташовані у легкодоступних місцях, де виключається можливість дії на них прямих сонячних променів, опалювальних, нагрівних приладів та інших джерел тепла.

ВИСНОВКИ

.        У процесі теоретичного та практичного дослідження ми визначили, що основою пізнавальної активності, її внутрішніми стимулами виступають пізнавальні потреби, тобто потреби в набутті нових знань та у поглибленні тих, що вже набуті.

.        Під час спостережень за вчителем ми з’ясували, що вчитель, як керівник навчального процесу, безпосередньо впливає на рівень пізнавальної активності учнів. В цьому він застосовує систему методів, прийомів, засобів активізації пізнавальної діяльності учнів.

.        Ми встановили, що перевагою застосування мультимедійних презентацій на уроках біології в школі є підвищення якості навчання за рахунок новизни діяльності, зацікавленості учнів до сприйняття матеріалу. Такі заняття є більш наочні та цікаві.

.        За результатами анкетування щодо визначення рейтингу біології, як шкільної дисципліни нами встановлено, що для більшості учнів експериментального класу шкільна біологія посідає друге місце, а в контрольному класі біології посідає третє місце.

.        За даними анкетування 89% учнів відповіли на запитання позитивно і вважають доцільним подальше використання комп’ютерних технологій для підвищення пізнавальної активності на уроках біології.

.        За результатами тестувань щодо визначення рівня активізації пізнавальної діяльності, нами встановлено, що в контрольному класі високий рівень пізнавальної активності учнів зменшився на 5 % (1 учень), а в експериментальному класі високий рівень покращився на 15 % (5 учнів). Це свідчить про те, що активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних методів, засобів, форм навчання, які спонукають особу до виявлення активності.

Список використаних джерел

1. Бровко С.О. Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології [Текст] / С.О. Боровко. - Рідна школа. К.- 1998. - № 7 - 8. - 235 с.

. Верзілін М.М. Загальна методика викладання біологи. [Текст] /М.М. Верзілін, В.М. Корсунська. - К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1990. - 365 с.

. Вербицький, А.А. Активне навчання у вищій школі: контекстний підхід. [Текст] /А.А. Вербицький. - М: 1991.- 176 с.

. А.В. Всесвятский, Б.В.Пути повышения творче ской активности учащихся[Текст] // Творчекая активность учащихся при изучении биологии. Сборник статей. Составитель. Б.В.Всесвятский Издательство «Просвещение» Москва 1965 270с. с.7-29

. Гончаренко, С.У., Мальований Ю.І. Що таке державний загальноосвітній стандарт. [Текст] /К.- Біологія і хімія, 1996. - №2. - 184 с.

. Гончаренко, С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень [Текст] / С.У. Гончаренко. Вісник АПН України. - 1993. - № 1. -с. 11 -23.

. Зверев, И.Д., Мягкова, А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. [Текст] /И.Д.Зверев, А.Н. Мягкова. - М.: Просвещение, 1985. - 234 с.

. Ільїна, Т.А. Педагогіка: курс лекцій: навчальний посібник для студентів пед. ін-тів. [Текст] /Т.А.Ільїна. - М.: Освіта, 1984. - 200 с.

. Казанцеві, І.В. Творчі завдання - шлях активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. [Текст] / І.В. Казанцеві.- Рідна школа. - 2000. - № 11. - 169 с.

. Кузнецова, В.И. Уроки биологии. [Текст] /В.И. Кузнецова, - М.: Просвещение, 1991. - 98 с.

. Коган, В. З. Понятие активности личности как категория социальной психологии . Некоторые проблемы личности. [Текст] / В.З. Коган, - М., 1977, с. 128

. Куйдіна, З.М. Активізація пізнавальної активності на уроках біології. [Текст] /З.М. Куйдіна. Біологія №9(165)

. Лернер, И.Я. Знання в составе содержания образования и их качество. Качество знаний и пуги его совершенствования. [Текст] //Под ред. М.Н. Скаткина, В.В. Краевского. - М.: 1978. - 270 с.

. Лозова, В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навч.посібн. [Текст] /Харк.Держ.пед.ун-т ім. Г.С.Сковороди.-2-е вид.,випр..і доповн. - Х.: «ОВС», 2002, - 400 с. с.231.

. Лозова, В. І. Пізнавальна активність школярів. [Текст] /В.І.Лозова- К., 1990, - с. 38.

. Максимова, В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. [Текст] / В.Н. Максимова - Л.: Просвещение, 1973. - 184 с.

. Мягкова, О.М., Методика навчання загальної біології. [Текст] / О.М. Мягкова, Б.Д. Комісаров. - К.: Рад. шк., 1982. - 242 с.

. Муртазин, Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. [Текст] /Г.М. Муртазин, - М.: Просвещение, 1989. - 360 с.

. Низамов, Р.А. Дидактические основы активизации учебной деятельности студентов. [Текст] /Р.А. Низамов. − Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1995. −302 с.

. Онищук, В.О. Активізація навчання старшокласників. [Текст] /В.О. Онищук. -К., 1989. - 280 с.

. Педагогічний словник [Текст] / за ред. М.Д. Ярмаченка - К.: Пед. думка, 2008.- 516 с.

. Педагогічний словник [Текст] / за ред. М.Д. Ярмаченка - К.: Пед. думка, 2001.- 356 с.

. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів і педагогічних коледжем [Текст] / Под ред. П.И. Підкасистого. - М.: Педагогічне суспільство Росії, 1998. - 640с.

. Педагогіка: навчальний посібник для студентів пед. ін-тов [Текст] / Під ред. Бабанського Ю. К - М.: Освіта, 1988. - 168 с.

. Педагогіка: Навчань. допомога для студентів пед. ін-тів за спец." Педагогіка і методика поч. класів” [Текст] / С.П. Баранів, Л.Р. Болотіна, В.А. Сластенін і др.; Під ред. С.П. Баранова, В.А. Сластеніна, - 2-е видавництво, доп. - М.: Освіта, 1986. - 336 с.

. Подласий, И.П. Новий курс: Підручник для студентів педагогічних вузів: У 2 кн. [Текст] /И.П. Подласий. - М.: Гуманіт. видавництво центр ВЛАДОС, 1999. - 576 с.

. Пикельная, Я. С. Теоретические основы управления (школо-ведческий аспект): Метод, пособие. [Текст] /Я.С. Пикельная. - Высш. шк., 1990. - 175 с.

. Пиндик, О.Г. Співвідношення понять “пізнавальна діяльність” та “пізнавальна активність”.[Текст] // Збірка статей науково-практичної міжвузівської конференції викладачів “Проблеми розвитку регіонального бізнесу та управління”. / /О.Г. Пиндик. - Вінниця, 2002.- С. 114 -121

. Пиндик, О.Г. Збірка статей науково-практичної міжвузівської конференції викладачів. Співвідношення понять “пізнавальна діяльність” та “пізнавальна активність”[Текст] / О.Г. Пиндик. - Вінниця, 2000.- С. 104 -120

. Реам, А.А. Социальная педагогическая психология. [Текст] //А.А. Реам, Я.Л. Коломинский. -Серия «Мастера психологии».- СПб.: Питер Ком, 1999.-с. 416

. Савін, М.В. Педагогіка. [Текст] /М.В. Савін. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.

. Савченко, О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. [Текст] /О.Я. Савченко. - К., 1982.- 176 с.

. Сохань, Л.В. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. метод, посібник [Текст] / Ред. рада: В.М. Доній, Г.Н. Несен, Л.В. Сохань та ін. - К.: МО України; УЗМН, 1996. - 792 с.

. Смолкін, А.М. Активні методи навчання. [Текст] /А.М. Смолкін.-М: 1991. - 342 с.

. Степанюк, А.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі. Педагогіка і психологія. [Текст] / Т.В. Гадюк, А.В. Степанюк. - 1996. - №1. - С.18-24.

. Степанюк, А.В. Нові підходи до визначення мети і змісту біологічної освіти школярів[Текст] / / Педагогіка і психологія. - 2000. - №2. - С.28-34.

. Столяренко, Л.Д. Педагогическая психология. Серия «Учебники и учебные пособия». [Текст] / Л.Д. Столяренко.- Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000.-544 с.

. Сергієнко, Д.Л. Формування дослідницьких умінь і навичок при вивченні біології. [Текст] / Д.Л.Сергієнко.- К.: Радянська школа,1969. -128 с.

. Тагліна, О.В. Біологія. Посібник для 9 класу (рівень стандарту, академічний рівень) [Текст] / О.В. Тагліна. - "Ранок", 2011. С.46.

. Тагліна, О.В Біологія. Підручник для 9 класу (рівень стандарту, академічний рівень) [Текст] /О.В.Тагліна.- "Ранок", 2010.- с. 89.

. Усова, А. В. Система форм учебных занятий. [Текст] / А.В. Усова. -Сов. педагогика. - 1984 - № 1. - С. 48 - 54.

. Фіцула, М.М. Педагогіка: навч. посібник. [Текст] / М.М. Фіцула. - К.: Вид-во „Академія", 2000. - 544 с.

. Форми навчання в школі: Книга для вчителя [Текст] / За ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

. Харламов, И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. [Текст] / И.Ф. Харламов. - М.: Юристь, 1997. - 512 с.

. Харламов, І.Ф. Педагогіка. Курс лекцій. [Текст] /І.Ф. Харламов. - Мінськ, 1979. - 546 с.

. Чередов, И. М. Система форм организации обучения в советской общеобразовательной школе [Текст] / И.М. Чередов. - М., 1987. - 152 с.

. Щукина, Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. [Текст]/ Г.И. Щукина. - М:1982.- 240 с.

. Щукина, Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. [Текст]// Г.И. Щукина. - М., 1988. -135 с.

. Щукіна, Г.И. Активізація пізнавальної діяльності що вчаться в учбовому процесі. [Текст]/ /Г.И. Щукина.- М: 1992. - 342 с.

. Ясинська,А.А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів. [Текст]/ Рідна школа. - 2001. - № 3. - 167 с.

Додатки

Додаток 1

Анкетування учнів

Мета: виявити зацікавленость учнів у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів у особистій значимості для учнів

. Розмістіть у порядку особистої значимості нижче перераховані предмети:

Українська мова;

Українська література;

Світова література;

Математика;

Англійська мова;

Російська мова;

Фізика;

Хімія;

Біологія;

Фізична культура;

Правознавство;

Країнознавство;

Інформатика;

Істрія України;

Всесвітня історія

. Скільки часу ви витрачаєте на виконання домашнього завдання з біології?

. Які джерела інформації ви використовуєте під час підготовки д/з з біології?

. Якби ви були директором чи Міністром освіти, як би ви змінили біологію?

Додаток 2

Анкета для учнів «Пізнавальна активність »

Мета: оцінка ступеню виразності пізнавальної активності.

Учню надається бланк анкети, пропонується обрати один із варіантів відповідей.

.        Чи подобається тобі виконувати важкі завдання з біології?

а) так б) інколи в) ні

. Що тобі подобається, коли поставили запитання на кмітливість?

а) самому знайти відповідь, навіть якщо це важко

б) коли як

в) отримати готову відповідь від інших

. Чи багато ти читаєш додаткової літератури?

а) багато і постійно

б) інколи багато, інколи - ні

в) читаю мало

. Що ти робиш, якщо в тебе виникли питання під час вивчення нової теми?

а) завжди знаходжу відповідь

б) інколи знаходжу відповідь

в) не звертаю уваги

. Що ти робиш, якщо дізнаєшся про щось нове на уроці?

а) намагаюсь поділитися з батьками, друзями

б) інколи є бажання поділитися

в) не розповідаю ніколи про це

Обробка отриманих даних: переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності.

Додаток 3

Рис. 10

Рис. 11

Рис. 12

Рис. 13

Рис.14

Рис. 15