Програмування на мові Паскаль. Розклад на доданки
Зміст
алгоримт паскаль програмування синтаксичний
Вступ
.
Розв'язання задачі
.1
Постановка задачі
.2
Алгоритм задачі
.3
Реалізація програми
.4
Демонстрація роботи програми
Висновок
Список
використаних джерел
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія
Кндратюка
Факультет інформаційних та телекомунікаційних технологій і
систем Кафедра комп’ютерних та інформаційних технологій і систем
Завдання до розрахунково-графічної роботи
з дисципліни "Алгоритмізація та програмування"
Група: 101-ТН Студент: Тур П.М. Керівник: Захаров С.О.
Разложение на слагаемые
Вывести все представления натурального числа N суммой
натуральных чисел. Перестановка слагаемых нового способа представления не даёт.
Ввод
В первой строке находится единственное число N (2 ≤ N ≤ 40).
В каждой строке выводится одно из представлений. В сумме
слагаемые разделяются знаком "+".
Пример ввода
Пример вывода
+1+1+1
+2+1
+3
+2
Вступ
Кожна людина щодня зустрічається з безліччю задач від
найпростіших і добре відомих до дуже складних. Для багатьох задач існують
визначені правила (інструкції, команди), що пояснюють виконавцю, як
розв'язувати дану проблему. Ці правила людина може вивчити чи заздалегідь
сформулювати сама в процесі розв'язування задачі. Чим точніше описані правила,
тим швидше людина опанує ними і буде ефективніше їх застосовувати. У нашому
житті ми постійно складаємо опис деякої послідовності дій для досягнення
бажаного результату, тому поняття алгоритму не є для нас чимось новим і
незвичайним.
Саме слово алгоритм походить від algorithmi - латинської
форми написання імені великого математика ІХ ст. аль-Хорезмі, який сформулював
правила виконання арифметичних дій. Спочатку під алгоритмами і розуміли тільки
правила виконання чотирьох арифметичних дій над багатоцифровими числами. В
подальшому це поняття стали використовувати взагалі для позначення
послідовності дій, які приводять до розв’язання задачі.
Алгоритмом називають зрозуміле і точне розпорядження
виконавцю про виконання послідовності дій, спрямованих на досягнення зазначеної
мети чи на вирішення поставленої задачі.
Основні властивості алгоритму.
. Зрозумілість. Щоб виконавець міг досягти поставленої перед
ним мети, використовуючи даний алгоритм, він повинен уміти виконувати кожну
його вказівку, тобто розуміти кожну з команд, що входять до алгоритму.
. Визначеність (однозначність). Зрозумілий алгоритм все ж
таки не повинен містити вказівки, зміст яких може сприйматися неоднозначно.
Крім того, в алгоритмах неприпустимі такі ситуації, коли після виконання
чергового розпорядження алгоритму виконавцю не зрозуміло, що потрібно робити на
наступному кроці.
Точність - це властивість алгоритму, що полягає в тім, що
алгоритм повинен бути однозначно витлумачений і на кожному кроці виконавець
повинен знати, що йому робити далі.
. Дискретність. Як було згадано вище, алгоритм задає повну
послідовність дій, які необхідно виконувати для розв'язання задачі. При цьому,
для виконання цих дій їх розбивають у визначеній послідовності на прості кроки.
Виконати дії наступного розпорядження можна лише виконавши дії попереднього. Ця
розбивка алгоритму на окремі елементарні дії (команди), що легко виконуються
даним виконавцем, і називається дискретністю.
. Масовість. Дуже важливо, щоб складений алгоритм
забезпечував розв'язання не однієї окремої задачі, а міг виконувати розв'язання
широкого класу задач даного типу. Наприклад, алгоритм покупки якого-небудь
товару буде завжди однаковий, незалежно від товару, що купується. Або алгоритм
прання не залежить від білизни, що переться, і таке інше. Отож, під масовістю
алгоритму мається на увазі можливість його застосування для вирішення великої
кількості однотипних завдань
. Результативність. Взагалі кажучи, очевидно, що виконання
будь-якого алгоритму повинне завершуватися одержанням кінцевих результатів.
Тобто ситуації, що в деяких випадках можуть призвести до так званого
"зациклення", повинні бути виключені при написанні алгоритму.
. Ефективність - кожний крок алгоритму повинен бути виконаний
точно за скінчений проміжок часу.
Примітка: У процесі та по закінченні викладання матеріалу
дітям пропонується навести приклади інструкцій, що не відповідають визначенню
алгоритму чи не володіють властивостями алгоритму.
Аргументи - це величини, значення яких необхідно задати для
виконання алгоритму. Правда, деколи зустрічаються алгоритми, що не вимагають
ніяких початкових значень для свого виконання. Пізніше буде нагода
познайомитися з такими алгоритмами. Однак, немає жодного алгоритму, що не дає
ніякого результату. Дійсно, який же зміст у такому алгоритмові? Прикладом
різноманітності результатів роботи програм є ігрові комп'ютерні програми.
Одержувана ними під час роботи закодована інформація певним чином
перетворюється у графічні та звукові образи.
Результати - це величини, значення яких одержуються внаслідок
виконання алгоритму.
При складанні багатьох алгоритмів виникає необхідність окрім
аргументів та результатів використовувати ще додаткові величини. Введення в
алгоритм таких величин залежить від самого автора алгоритму.
Проміжні величини - це величини, які додатково вводяться в
ході розробки алгоритму.
1. Розв'язання задачі
1.1
Постановка задачі
Постановка задачі - це точне формулювання умов задачі з
описом вхідної і вихідної інформації. Вхідна інформація - це дані що надходять
на вхід задачі та використовуються для її вирішення. Вихідна інформація може
бути представлена у вигляді документів, кадрів на екрані монітора, інформації в
базі даних, вихідного сигналу пристрою управління. Постановка задачі,
насамперед, розробляється розробником програмної продукції, адже він являється
її головним виконавцем Завдання моєї розрахункової-графічної роботи полягає в
тому, щоб написати програму яка зчитує з файлу числа й розкладає на складові і
розділяє їх знаком "+". Також задана умова щоб число не було більше
40 і менше 2, число задано заздалегідь в текстовому файлу під назвою file.txt
1.2
Алгоритм задачі
Одним із фундаментальних понять в інформатиці є поняття
алгоритму. Походження самого терміну "алгоритм" пов’язане з
математикою. Це слово походить від латинського слова Algorithmi (написання
імені Мухаммеда аль Хорезмі - видатного математика середньовічного сходу).
Алгоритм - це послідовність, система, набір систематизованих правил виконання
обчислювального процесу, що обов’язково приводить до розв’язання певного класу
задач після скінченного числа операцій. При написанні комп’ютерних програм
алгоритм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення
алгоритмів часто використовуються блок-схеми. Для задачі, з моєї
розрахунково-графічної роботи, блок-схема має вигляд:
1.3 Реалізація програми
Реалізація програми здійснюється за допомогою написаного
раніше тексту програми (вихідного коду). Вихідний код - це будь який набір
інструкцій або оголошень, написаних комп’ютерною мовою програмування і у формі,
що її може прочитати людина.
Вихідний код дозволяє програмісту спілкуватися з комп’ютером
за допомогою обмеженого набору інструкцій. Вихідним кодом, написаної мною
програми, являється наступний текст:
lab1; uses crt; type N = array[0..40] of integer; var
a,i,l,k:integer; x:N; f:text; procedure next(var x:N; var l:integer); var
i,j,s:integer; begin i:=l-1; s:=x[l]; while (i>1) and (x[i-1]<= x[i])
do begin s:= s+x[i]; dec(i); end; inc(x[i]); l:= i+s-1; for j:=i+1to l
do x[j]:=1; end; begin clrscr; assign(f,'c:\1.txt'); reset(f); readln(f,a);
l := a; for i := 1 to l do x[i] := 1; for i := 1 to a do if i=l then
write(x[i]) else write(x[i], '+'); writeln; repeat next(x, l); inc(k); for
i := 1 to l do if i=l then write (x[i]) else write(x[i], '+'); writeln;
until l = 1; close(f); readkey; end.
Ось як цей код виглядає у середовищі програмування Турбо
Паскаль:
1.4
Демонстрація роботи програми
Дія моєї програми проводиться з самого середовища Turbo
Pascal 7.0. Одержимо результат при тому, що в текстовому файлі записано число
"12":
Список
використаних джерел
1. Йенсен К., Вирт Н. Паскаль. Руководство для пользователя и
описание языка - М.: Финансы и статистика, 1982. - С. 151.
. Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы - М.: Мир,
1985. - С. 406.
. Грогоно П. Программирование на языке Паскаль - М.: Мир,
1982. - С. 384.
. Перминов О.Н. Язык программирования Паскаль : Справочник -
М.: Радио и связь, 1989. - С. 128. - ISBN 5-256-00311-9.
. Культин Н.Б. Delphi 6. Программирование на Object Pascal -
СПб.: БХВ-Петербург, 2001. - С. 528. - ISBN 5-94157-112-7.
. Моргун А.Н. Программирование на языке Паскаль (Pascal).
Основы обработки структур данных - М.: Диалектика, 2005. - С. 576. - ISBN
5-8459-0935-X.
. Рубенкинг Н.Дж. Турбо Паскаль для Windows: в 2-х томах.
Пер. с англ. - М.: Мир, 1993.