Ліквідність комерційного банку АБ 'Полтава-Банк'

Вид работы:

Курсовая работа (т)
Предмет:

Банковское дело
Язык:

Украинский
,
Формат файла:
MS Word

326,99 Кб
Опубликовано:

2014-10-22

Все курсовые работы по банковскому делу

Скачать курсовую работу Читать текст online Заказать курсовую
*Помощь в написании! Посмотреть все курсовые работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Ліквідність комерційного банку АБ 'Полтава-Банк'

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Житомирський технологічний коледж

Циклова комісія економіки, бухгалтерського обліку та фінансів

КУРСОВА РОБОТА

З предмету «Банківські операції»

на тему «Ліквідність комерційного банку АБ «ПОЛТАВА-Банк»

студентки ІІІ курсу групи Фз59

галузі знань «Фінанси і кредит»

спеціальності 5,03050801

Магдич Ю.А.

м.Житомир 2014 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічна Характеристика АБ «Полтава-Банк»

.1 Загальна фінансово-економічна характеристика

.2 Коефіцієнтний аналіз ліквідності

.3 GAP-менеджмент банківської установи

Розділ 2. Теоретичні основи сутності ліквідності комерційного банку

.1 Сутність поняття ліквідності комерційного банку

.2 Сучасні підходи до оцінювання ліквідності комерційних банків

.3 Підходи до управління ліквідністю комерційного банку

Розділ 3. Критична оцінка управління ліквідностю АБ «Полтава-Банк»

.1 Прогнозування потреби в ліквідних коштах АБ «Полтава-банк»

.2 Swot-аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів ліквідності АБ «Полтава-банк»

Розділ 4. Шляхи підвищення ліквідності АБ «Полтава-Банк»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність обраної теми полягає в тому, що банківська система відіграє важливу роль в сучасних умовах і подальшому розвитку економіки України. Утриматись на цих позиціях, які повинна займати в ринковій економіці, банківська система зможе тільки за наявності розвинутої теорії банківської справи. Це створює необхідність удосконалення обліково-аналітичних наук, методики та інструментарію економічного аналізу банківської діяльності.

Одним з показників надійності й життєздатності банківської установи є ліквідність. Для забезпечення ефективності функціонування банківської системи набуває особливого значення підтримання стабільного стану ліквідності комерційних банків. Це залежить від досконалості процесу управління ліквідністю, зовнішнього і внутрішнього.

Розвиток ринкових відносин у вітчизняному банківському секторі, реформування бухгалтерського обліку на засадах міжнародних та національних стандартів зумовлює додаткові вимоги до економічного контролю і аналізу показників банківської діяльності, зокрема - ліквідності. Об'єктивна необхідність створення адекватних систем аналітичної підтримки і обґрунтування управлінських рішень, їх вдосконалення і адаптації до потреб управління ліквідністю сучасного комерційного банку визначають актуальність роботи.

Внесок у розроблення проблем ліквідності зробили зарубіжні і вітчизняні вчені: М.І. Баканов, Л.Г.Батракова, М.Б. Диченко, Е. Долан, Дж. Кейнс, В. Кромонов, О.І. Лаврушин, А.І. Мілюков, Г.С.Панова, Е. Рід, Дж. Сінкі, А.Н. Трифонов, В.М. Усоскін, М.М. Ямпольський. Однак, зарубіжний досвід не може використовуватися без урахування умов функціонування українських банків, пов'язаних зі специфікою їх ліквідності, чинною системою обліку та звітності. Все це потребує розроблення методик аналізу і регулювання банківських операцій, адаптованих до особливостей розвитку грошового ринку, банківської системи України, економіки країни в цілому.

Метою курсової роботи є систематизація, вдосконалення і розвиток наявних методичних підходів до аналізу ліквідності та розроблення для комерційних банків України інформаційно-аналітичного забезпечення процесу стратегічного й оперативного управління ліквідністю.

Для досягнення мети поставлені завдання:

- проаналізувати наукові підходи до визначення терміну «ліквідність»;

- узагальнити теоретичні основи управління ліквідністю банку;

- визначення і удосконалення методологічних і концептуально-теоретичних засад аналізу банківської ліквідності;

- формування цілісного підходу до аналізу ліквідності комерційного банку й розроблення спеціальних методик до кожного з його етапів;

- систематизувати основні чинники, які сприяють виникненню ризику ліквідності;

- розроблення методики перспективного аналізу для прогнозування ризиків дисбалансу й оптимізації оперативного управління ліквідністю комерційного банку.

- обґрунтувати основні напрями вдосконалення управління ліквідністю банківської установи.

Об'єктом дослідження є діяльність АБ «Полтава-банк» в умовах становлення ринкових відносин в Україні.

Предмет дослідження - банківська ліквідність, методологія, теорія та методичний інструментарій її аналізу.

У роботі використовувалися загальнонаукові методи (історико-логічний і генетичний, аналіз і синтез, аналогія) - при дослідженні теоретичних аспектів аналізу ліквідності; принципи системного підходу і концептуальні положення банківського аналізу на етапі методологічного розв'язання проблеми, обґрунтування логіки аналітичного процесу загалом; спеціальні економіко-статистичні прийоми (середніх і відносних величин, вибіркового спостереження, групування, динамічних рядів, коефіцієнтний) - у ході розроблення конкретних методик аналізу ліквідності.

Інформаційною базою для дипломної роботи є наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів,нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Постанови Національного банку України, що регулюють ліквідність банку, внутрішні документи АБ «Полтава-банк», інформація з періодичних, монографії, навчальні посібники, а також електронні джерела мережі Internet.

Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Розділ 1. Економічна характеристика АБ «Полтава-Банк»

.1 Загальна фінансово-економічна характеристика

АБ „Полтава-банк” є універсальною фінансово-кредитною установою, що обслуговує суб’єктів господарської діяльності великого, середнього та малого бізнесу, державні підприємства та приватних підприємців, фізичних осіб.

Полтавський акціонерний банк "Полтава-банк" є правонаступником комерційного банку КБ "Полтава-банк", який був зареєстрований в Державному банку СРСР 22 березня 1990 року, реєстраційний номер 259 та перереєстрований в Національному банку України 16 жовтня 1991 року за номером 37. У 1993 році комерційний банк був реорганізований у відкрите акціонерне товариство.

Основною стратегічною метою діяльності банку є збільшення його ринкової вартості шляхом підвищення конкурентоздатності, створення бездоганного іміджу та довіри до нього, впізнання бренду та підвищення ефективності діяльності.

Станом на 31 грудня 2013 року акціонери - юридичні особи володіли 1,0047 % статутного капіталу Банку, акціонери - фізичні особи володіють 98,9953 % статутного капіталу Банку.

Чистий прибуток банку склав 3545 тис грн. у порівнянні з 2012 роком чистий прибуток зменшився майже на 37 %.

Кредитні операції традиційно становлять основну частину банківського бізнесу. Метою кредитної політики Банку у 2013 році було задоволення потреби клієнтів у кредитних коштах при забезпеченні надійності й прибутковості кредитних вкладень.

Кредитні вкладення суб'єктам господарської діяльності становлять 676 222,07 тис. грн., що становить 76,57 % кредитного портфеля банку. Структура заборгованості в порівнянні з попереднім роком суттєво не змінилася - доля кредитів наданих юридичним особам та фізичним особам-приватним підприємцям фізичним особам збільшилась на 2,19 процентних пунктів.

Банком розроблено комплекс заходів по зниженню кредитного ризику на всіх стадіях видачі та супроводження кредитів, що включає детальніше вивчення кредитоспроможності позичальників, проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, цільового використання кредитів, стану та умов збереження заставленого майна та іншого забезпечення.

Кредитна заборгованість фізичних осіб станом на 01.01.2011 року становила 100 685,00 тис. грн. Не дивлячись на зменшення об'ємів кредитування протягом 2013 року для фізичних осіб Банк пропонував наступні види кредитів:

1) Іпотечне кредитування:

- житло в кредит на первинному та вторинному ринку ;

- кредит на споживчі потреби під заставу нерухомості.

2) Автокредитування:

- авто в кредит на первинному та вторинному ринку ;

- кредит на споживчі потреби під заставу авто.

3) Споживче кредитування:

- кредит на придбання товарів довготривалого користування;

- кредит під заставу майнових прав на депозит;

- кредит під поруку фізичних та юридичних осіб;

- кредит під заставу виробів із дорогоцінних металів;

- інші кредити.

Стабілізування діяльності банківської системи та зростання довіри до банків у населення позитивно вплинуло на сферу залучення коштів. 2013 року Банком активно проводилась робота на ресурсному ринку, широкий асортимент банківських продуктів дозволив збільшити приріст депозитного портфеля.

Так на 01.01.2013 року депозити фізичних осіб складали 351666,52 тис. грн., а на 01.01.2011 року - 426069,63 тис. грн., що на 74403,11 тис. грн. більше порівняно з попереднім звітним роком. Нараховані та несплачені відсотки станом на 01.01.2013 року складали 9913,91 тис. грн., та станом на 01.01.2011 року - 12129,44 тис. грн.

На 01.01.2013 р. залишок на поточних рахунках фізичних осіб складав 76459,73 тис. грн., а на 01.01.2011 року - 134715,14 тис. грн., що на 58255,41 тис. грн. більше порівняно з попереднім звітним роком.

Впродовж 2013 року Банк продовжував свій розвиток як універсальна фінансово-кредитна установа, яка активно співпрацює з диверсифікованою клієнтською базою в різних галузях економіки України.

Станом на 01.01.14 року АБ «Полтава-банк» обслуговував всього 149237 клієнтів із них 13406 корпоративних клієнтів, в тому числі - 6144 юридичних осіб, 7262 - фізичних осіб-підприємців. Юридичними особами та фізичними особами-підприємцями відкрито - 18 489 поточних рахунків. У порівнянні з 2012 роком кількість цих клієнтів збільшилась на 994 клієнтів, тобто на 8,01 %.

Протягом 2013 року Банк продовжує успішно розвивати картковий бізнес. АБ «Полтава-банк» є членом двох платіжних систем:

- внутрішньодержавної платіжної системи «Укркарт»;

- міжнародної платіжної системи «VISA International».

Банк випускає та обслуговує платіжні картки «Укркарт-стандарт» та міжнарод-ні платіжні картки платіжної системи «VISA»: Visa Electron, Visa Classic, Visa Gold. Платіжні картки «Укркарт-стандарт» та «VISA» банк видає як фізичним особам, так і юридичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності-фізичним особам.

Юридичним особам банк пропонує реалізацію зарплатних проектів із використанням платіжних карт МПС «VISA Int.».

Наприкінці року темпи надання кредитів держателям платіжних карт почали збільшуватися завдяки обслуговуванню стабільних підприємств, які отримують заробітну плату через платіжні карти Банку. Станом на 01.01.2011 року овердрафт відкрито на суму 21000,00 тис. грн.

АБ "Полтава-банк" проводить операції з цінними паперами на підставі договорів з клієнтами, укладеними в письмовій формі з урахуванням вимог чинного законодавства, та відповідних первинних документів (реєстрів, актів тощо). Обов'язково проводиться ідентифікація клієнтів і фінансовий моніторинг операцій, а також оцінка фінансового стану та визначення класу емітентів цінних паперів.

Контролюючим органом банку в сфері управління ризиком ліквідності є Комі-тет з питань управління активами та пасивами (КУАП). Основним завданням діяль-ності Комітету є прийняття управлінських рішень з оптиматизації структури активів і пасивів, рівня ліквідності, мінімізації банківських ризиків у діяльності банку.

Банк здійснює управління ліквідністю з метою забезпечення оптимальної структури активів та пасивів з точки зору управління розривами, а також забезпечення її оптиматизації для отримання необхідного рівня дохідності. Процесс управління ризиком ліквідності є постійним. Казначейство Банку здійснює щоденний моніторинг поточної схильності Банку до ризику ліквідності.

Комерційні банки складають звітність, різноманітну за формою та змістом. За формою розрізняють фінансову та нефінансову звітність [6].

Фінансова звітність - це звітність комерційних банків, що відображає результа-ти його фінансової діяльності. До неї належать форми (наприклад, 1-КБ, 2-КБ), які узагальнено характеризують результати фінансової діяльності банку, а також додат-кові форми, які деталізують окремі статті балансового звіту та звіту про прибутки і збитки.

Нефінансова звітність - це звітність, що подасться банками для задоволення потреб органів влади, податкових органів, на вимогу Антимонопольного комітету, організацій статистики. В залежності від вимог користувачів звітність можна згрупувати на податкову; управлінську; нормативну (статистична).

Інформація про фінансовий стан переважно наводиться в балансовому звіті, а також у звіті про прибутки та збитки.

Класифікація за терміном передбачає надання комерційними банками звітності: щоденної; тижневої; двотижневої; місячної; квартальної; піврічної; річної; за запитом.

За запитом надається інформація НБУ комерційними банками, що знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, а також у разі виникнення потреби у додатковій інформації, не передбаченій у періодичній звітності.

За видами звітності виділяють: 1) основну звітність - балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки; 2) допоміжну звітність - про стан активів, депозитів, кредитів, цінних паперів, економічних нормативів тощо.

За рівнем консолідації розрізняють звітність, що надається юридичними особами; філіями комерційних банків; обласними дирекціями банку.

Найважливішою складовою звітності комерційних банків є фінансова звітність, яка дає можливість одержати достатньо повний обсяг інформації, на підставі якої оцінюється реальний фінансовий стан банку, якість управління та рівень ризику. Основною формою звітності є балансовий звіт, який має власну структуру, відмінну від простої копії залишків на рахунках, але побудовану відповідно до принципів і групувань, зазначених у плані рахунків.

Фінансові звіти відображають вплив операцій та інших подій на фінансовий стан банку, групуючи їх в широкі класи у відповідності до їх економічних характеристик [7]. Ці класи називаються елементами фінансових звітів. Активи, зобов'язання та власний капітал є елементами, які безпосередньо пов'язані з виміром фінансового стану, відображеним у балансовому звіті, а доходи і витрати - у звіті про прибутки та збитки.

Актив - це ресурс, що контролюється банком як результат минулих подій, використання якого, ймовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди [3].

Зобов'язання - це теперішнє зобов'язання банку, що виникає з його минулої діяльності, розрахунок за яким повинен закінчитися відтоком із бачку ресурсів, які уособлюють економічні вигоди.

Власний капітал - це залишкова частка в активах банку після вирахування зобов'язань. Капітал забезпечує банку резерви, достатні для адекватних дій у будь-яких непередбачених обставинах, і допомагає уникнути неплатоспроможності в процесі адаптації до змінних умов .

Баланс є основною формою звітності комерційного банку, що показує стан активів, зобов'язань та капіталу банку на певну дату. Призначення балансу - дати повну картину обліку операцій комерційного банку. Ця форма звітності відповідає діючому плану рахунків для комерційних банків.Балансовий звіт формується на основі інформації, що міститься в синтетичних рахунках і є дзеркальним відображенням фінансового стану банку, включає активи, зобов'язання та акціонерний капітал на конкретну дату. Активи та пасиви балансового звіту згруповані у статті за економічним змістом та в порядку зменшення ліквідності.

У балансовому звіті і примітках комерційного банку активи згруповано за цільовим використанням та ступенем ліквідності. За ступенем використання відоб-ражаються валюта, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки; кошти на кореспондентських рахунках у НБУ, інші кошти в НБУ; кошти на кореспондентсь-ких рахунках в інших банках; депозити та кредити в інших банках; цінні папери у портфелі банку для продажу та інвестицій; кредити та фінансовий лізинг, що надані клієнтам; інвестиції капіталу в асоційовані компанії; інвестиції в дочірні компанії; основні засоби та нематеріальні активи; чисті нереалізовані доходи від похідних фінансових інструментів; нараховані доходи до отримання та інші активи.

За ступенем ліквідності активи КБ підрозділяються на групи:

- гроші в касі, на кореспондентських рахунках НБУ та інших банків, чеки тощо;

- депозити та кредити в інших банках;

- цінні папери;

- матеріальні оборотні активи;

- кредити, надані клієнтам;

- нематеріальні активи, основні засоби, капітальні вкладення та інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії.

Аналіз активів банку інколи проводять за таким групуванням:

- грошові кошти;

- кошти в НБУ;

- кошти в інших банках: «Залишки на коррахунках» і «Депозити та кредити»;

- портфель цінних паперів: «ОВДП», «Інші цінні папери» та «Вкладення капіталу»;

- кредитний портфель;

- інші активи.

Грошові кошти та кошти в НБУ показують наявність у банку ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських розрахункових операцій. Щодо цього показ-ника не можна застосовувати формулу «чим більше - тим краще», адже ці кошти здебільшого не приносять банкові доходу. Відтак їх надмірний рівень фактично призводить до невикористання банком можливості розширення своїх операцій.

Кошти на кореспондентських рахунках в інших банках також виконують роль миттєво ліквідних активів для проведення розрахунків. За ними банк не отримує доходів, тому їх питома вага в сумарних активах, як правило, є незначною. Ще однією причиною цього є відносна ризикованість операцій за коррахунками.

Натомість за депозитами і кредитами в інших банках комерційний банк отримує доходи. Але слід пам’ятати, що основним завданням банківської діяльності є залучення тимчасово вільних коштів та їх вкладення в реальні операції, тобто надання іншим небанківським установам

На основі «Балансу» на 31 грудня 2011 року та «Звіту про фінансові результати» проведемо аналіз діяльності «АБ Полтава-банк» за 2011-2012 та 2012-2013 роки.

Отже, на основі консолідованої фінансової звітності - Баланс та Звіт про фінансовий результат, були проведені необхідні розрахунки та проведений вертикальний та горизонтальний аналіз змін, що відбулися протягом досліджуваного періоду у діяльності «АБ Полтава-банк».

За даними таблиць 1.1 - 1.2 ми бачимо, що більшість активів «АБ Полтава-банк» формується за рахунок кредитів та заборгованості клієнтів (60,949% у 2011 році, 64,925% у 2012 році і 61,223% у 2013 році), а також грошових коштів та їх еквівалентів (відповідно 12,912, 16,550% і 19,791%). Але спостерігається зменшення долі кредитів та заборгованості клієнтів у 2013 році - на 3,7% (в абсолютному виразі на 43001 тис. грн.). У цей же час на 1,78 % (на 2638 тис. грн.) скорочується частка основних засобів та нематеріальних активів, разом з тим скорочення ми спостерігаємо по дебіторській заборгованості щодо поточного податку на прибуток (на 0,17%, тобто на 1213 тис. грн.), хоча у 2012 році вона мала тенденцію до збільшення(0,14% або на 1213 тис. грн. ), також у 2013 році скоротилась частка цінних паперів у портфелі банку на продаж (на 15%, а у 2012 році на 1,2%). Кошти в інших банках у 2012 році, порівняно із 2011 роком зменшились на 4,13% (46957 тис. грн.), а у 2013 році спостерігається їх збільшення на 1,44% (або 17691 тис. грн.).

Загальні зміни по активам у 2012 році склали -54077 тис. грн. або 95,23%, у 2013 році становлять 135496 тис. грн., а загальний темп зростання - 112,55%.

Якщо аналізувати зміни загалом до підсумку балансу, то по активах найбільш значні зміни відбулися у коштах в інших банках - зростання у 2012 р. - на 86,83%. У 2013 році найбільше зросли грошові кошти (на 45,61%) та кредити і заборгованість клієнтів (на 31,74%).

Таблиця 2.1 Аналіз динаміки і структури джерел фінансування ПАТ «Полтава-банк» за 2011-2012 роки

Показники	Абсолбтна величина, млн. грн.		Питома вага, %		Зміни
	на кінець 2011 року	на кінець 2012 року	на кінець 2011 року	на кінець 2012 року	в абсолют. величині, млн. грн	в структурі, %	темп зростання, %	у % до підсумку балансу
АКТИВ БАЛАНСУ
1. Актив - всього	1133330	1079253	100	100	-54077	-	95	100
Грощові кошти та їх еквіваленти	146337	178618	12,912	16,55	32281	3,64	122	-59,69
Кошти в інших банках	49000	2043	4,32	0,19	-46957	-4,13	4,17	0,87
Кредити та заборгованість клієнтів	690758	700700	60,949	64,925	9942	3,98	101	-18,38
Цінні папери в портфелі банку на продаж	39693	24862	3,502	2,304	-14831	-1,20	63	27,43
Цінні папери в портфелі банку на погашення	35054	0	3,09	0,00	-35054	-3,09	-	64,82
Інвестиції в асоційовані компанії	0	0	0,00	0,00	0	0,00	0	0
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	5123	6336	0,02	0,34	1213	0,32	123,68	-2,24
Відстрочений податковий актив	38	5	0,00	0,00	-33	0,00	13,16	0,06
Гудвіл	0	0	-	-	-	-	0	-
Основні засоби та нематеріальні активи	160858	150983	14,193	13,99	-9875	-0,20	94	18,26
Інші фінансові активи	3671	1158	0,324	0,107	-2513	-0,22	32	4,65
Інші активи	2798	10900	0,247	1,010	8102	0,76	390	-14,98
Довгострокові активи, призначені для продажу та активи групи вибуття	0	3649	-	0,34	3649	0,34	0	-6,75
ПАСИВ БАЛАНСУ
1. Пасив - всього	1133330	1079253	100	100	-54077	-	95	100
Зобов*язання - всього:	930636	867210	82,115	80,353	-63426	-1,76	93	117,29
Кошти банків	134040	50000	11,827	4,533	84040	-7,19	37	115,41
Кошти клієнтів	710165	781217	62,662	72,385	71052	9,72	110	-131,39
Боргові цінні папери, емітовані банком	50077	0	4,419	0,00	-50077	-4,42	0	92,60
Зобов*язання щодо поточного податку на прибуток	463	0	0,041	0,00	-463	-0,04	0	0,86
Відстрочені податкові зобов*язання	22131	22607	1,953	2,095	476	0,14	102	-0,88
Резерви та зобов*язання	0	0	0,00	0,00	0	0,00	0	0,00
Інші фінансові зобов*язання	3173	2797	0,028	0,259	-376	-0,02	88	0,70
Інші зобов*язання	532	548	0,047	0,051	16	0,00	103	-0,03
Субординований борг	10042	0,887	0,930	-13	0,04	0	0,02
Власний капітал - всього	202694	212042	17,88	19,647	9348	1,76	105	-17,29
Статутний капітал	70560	70560	6,23	6,54	0	0,31	100	0,00
Нерозподілений прибуток	12493	9356	1,10	0,87	-3137	-0,24	75	5,80
Резерви та інші фонди банку	119641	132126	10,56	12,24	12485	1,69	110	-23,09

Таблиця 2.2 Аналіз динаміки і структури джерел фінансування ПАТ «Полтава-банк» за 2012-2013 роки

Показники	Абсолбтна величина, млн. грн.		Питома вага, %		Зміни
	на кінець 2012 року	на кінець 2013 року	на кінець 2012 року	на кінець 2013 року	в абсолют. величині, млн. грн	в структурі, %	темп зростання, %	у % до підсумку балансу
АКТИВ БАЛАНСУ
1. Актив - всього	1079253	1214749	100	100	135496	-	113	100
Грощові кошти та їх еквіваленти	178618	240416	16,55	19,791	61798	3,24	135	45,61
Кошти в інших банках	2043	19734	0,19	1,620	17691	1,44	965,93	13,06
Кредити та заборгованість клієнтів	700700	743701	64,925	61,223	43001	-3,70	105	31,74
Цінні папери в портфелі банку на продаж	24862	26138	2,304	2,152	1276	-0,15	105	0,94
Цінні папери в портфелі банку на погашення	0	0	0,00	0,00	0	0,00	-	0,00
Інвестиції в асоційовані компанії	0	0	0,00	0,00	0	0,00	0	0,00
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	6336	5123	0,34	0,42	-1213	-0,17	80,86	-0,90
Відстрочений податковий актив	5	4	0,00	0,00	-1	0,00	80	0,00
Гудвіл	0	0	-	-	-	-	0	-
Основні засоби та нематеріальні активи	150983	148345	13,99	12,212	-2638	-1,78	96	-1,95
Інші фінансові активи	1158	1673	0,107	0,138	515	0,03	144	0,38
Інші активи	10900	25965	1,010	2,137	15065	1,13	238	11,12
Довгострокові активи, призначені для продажу та активи групи вибуття	3649	3650	0,34	0,30	1	-0,04	100,03	0,00
ПАСИВ БАЛАНСУ
1. Пасив - всього	1079253	1214749	100	100	135496	-	113	100
Зобов*язання - всього:	867210	999170	80,353	82,253	131960	1,90	115	97,39
Кошти банків	50000	0	4,533	0,00	-50000	-4,63	0	-36,90
Кошти клієнтів	781217	962081	72,385	79,20	180864	6,82	123	133,48
Боргові цінні папери, емітовані банком	0	0	0,00	0,00	0	0,00	0	0,00
Зобов*язання щодо поточного податку на прибуток	0	1045	0,00	0,086	1045	0,09	0	0,77
Відстрочені податкові зобов*язання	22607	22452	2,095	1,848	-155	-0,25	99	-0,11
Резерви та зобов*язання	0	7	0,00	0,001	7	0,00	0	0,01
Інші фінансові зобов*язання	2797	2873	0,259	0,237	76	-0,02	103	0,06
Інші зобов*язання	548	669	0,051	0,055	121	0,00	122	0,09
Субординований борг	10042	10042	0,930	0,827	0	-0,10	0	0,00
Власний капітал - всього	212042	215579	19,647	17,747	3537	-1,91	10	2,61
Статутний капітал	70560	70550	6,54	5,810	0	-0,73	100	0,00
Нерозподілений прибуток	9356	3545	0,87	0,290	-5811	-0,58	38	-4,29
Резерви та інші фонди банку	132126	141474	12,24	11,650	9348	-0,60	107	6,90

Говорячи про пасиви, відомо, що пасиви банку складаються із зобов’язання та власного капіталу. Аналізуючи структуру пасивів АБ „Полтава-банк ”, ми бачимо, що у 2011 році зобов’язання складали 82,12%, а власний капітал - 17,88%. Протягом року структура змінилась і склала відповідно 80,35% і 19,65%. У 2013 році відповідно 82,25% і 17,75%. У 2012 році відбувається зменшення зобов’язань на 1,76%, в основному це відбувається за рахунок зменшення коштів банків, а власний капітал збільшився на 1,76%. У 2013 році зобов’язання збільшилися на 1,9%. Це відбулося за рахунок збільшення коштів клієнтів. У цей же час на 1,9% зменшився власний капітал. Загальний темп зростання по пасивам, як і по активам, - 136%.

Більшість зобов’язань АБ „Полтава-банк” формуються за рахунок коштів клієнтів (у 2011р. - 62,66% пасивів, у 2012р. - 72,38% у загальному співвідношенні до суми пасивів, у 2013 році - 79,2% пасивів) та коштів банків (відповідно 11,83%, 4,63%, а у 2013 році - 0%), за якими спостерігається зменшення у 2012 році на 7,19%, у 2013 році вони зменшились на 4,63% і дорівнюють 0. Також 2012 році зменшились боргові цінні папери, емітовані банком, на 4,43% і дорівнюють 0. Але 2012 році спостерігається збільшення коштів клієнтів на 9,72%, а у 2013 році - на 6,82%.

Щодо власного капіталу, то найбільшу частину у пасиві балансу займають резервні та інші фонди банку (у 2011р. - 10,56 %, у 2012р. - 12,24 %, а у 2013 р. - 11,65%).

Аналізуючи зміни пасивів до підсумку балансів, бачимо, що зміна по зобов’язанням загалом склала у 2012 році - 117,29 %, у 2013 році - 97,39%, а по власному капіталу у 2012 році - 17,29 %, а у 2013 році - 2,61%.

Звіт про фінансові результати призначений для обчислення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Головна його мета - продемонструвати менеджерам та зовнішнім користувачам, які доходи отримав банк та які він мав витрати за певний звітний (обліковий період).

Звіт про фінансові результати є найважливішою після балансу формою звітності, за якою оцінюється фінансовий стан банку та рентабельність його діяльності. Форма 2-КБ ілюструє розмір доходів та витрат за визначений період часу (як правило, за рік).

Банківські доходи і витрати поділяються на: відсоткові; комісійні; торгові; інші банківські та небанківські операційні доходи і витрати.

Усі операційні доходи і витрати поділяються на банківські та не банківські.

До банківських належать доходи і витрати, безпосередньо пов’язані з банківською діяльністю і визначені Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати, які не належать до основної діяльності банку.

Небанківські операційні доходи і витрати поділяються на такі групи: адміністративні витрати; інші небанківські операційні доходи і витрати.

Згідно Звіту про фінансові результати за 2011, 2012 і 2013 роки проводимо аналіз динаміки і структури фінансових результатів «Полтава-банку». Отримані дані записуємо у таблиці (таб. 1.3, таб. 1.4).

Аналізуючи фінансові результати АБ „Полтава-банк ” за 2011-2013 роки, ми бачимо, що у 2012 році відбувається збільшення процентних витрат (21074 тис. грн.), що призвело до зменшення чистого процентного доходу на 8387 тис. грн., а у 2013 році процентні витрати збільшились на 5111 тис. грн., що призвело до зменшення чистого процентного доходу на 1420 тис. грн.

Таблиця 1.3 Аналіз звіту про фінансові результати АБ „ Полтава-банк ” за 2011-2012 роки

Показник	Абсолютна величина, тис. грн.		Зміни
	На кінець 2011 року	На кінець 2012 року	В абсолют. величині, тис. грн.	Темп зростання, %
Чистий процентний дохід	41532	33145	-8387	79,8
Процентні доходи	133426	146113	12687	109,5
Процентні витрати	(112968)	21074	122,9
Чистий комісійний дохід	35903	37728	1825	105,08
Комісійні доходи	37061	40210	3149	108,5
Комісійні витрати	(1159)	(2482)	1323	214,2
Результат від торгівлі іноземною валютою	11922	17008	5086	142,7
Результат від переоцінки іноземної валюти	898	(377)	-521	42,0
Резерв під заборгованість за кредитами	(13524)	(8259)	-5265	61,1
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(251)	253	2	100,8
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	455	(288)	-167	63,3
Резерв під дебіторську за боргова-ність, та під заборгованість інших банків	(34)	32	-2	94,1
Резерви за зобов'язаннями	3	0	-3	0,0
Інші операційні доходи	4210	3203	-1007	76,1
Адміністративні та інші операційні витрати	(62521)	(70061)	7540	112,1
Дохід від участі в капіталі	1268	0	-1268	0,0
Прибуток (збиток) до оподаткування	19861	12384	-7477	62,35
Витрати на податок на прибуток	(6101)	(3029)	-3072	49,64
Прибуток (збиток) після оподаткування	13760	9356	-4404	67,99
Чистий прибуток (збиток) від продажу довгострокових активів	(1267)	0	-1267	0
Чистий прибуток (збиток)	12493	9356	-3137	74,9
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	0,02	0,01	-0,01	50,0
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	0,02	0,01	-0,01	50,0

Таблиця 1.4 Аналіз звіту про фінансові результати АБ „ Полтава-банк ” за 2012-2013 роки

Показник	Абсолютна величина, тис. грн.		Зміни
	На кінець 2012 року	На кінець 2013 року	В абсолют. величині, тис. грн.	Темп зростання, %
Чистий процентний дохід	33145	31725	-1420	95,7
Процентні доходи	146113	149804	3691	102,5
Процентні витрати	(112968)	(118079)	5111	104,5
Чистий комісійний дохід	37728	44371	6643	117,6
Комісійні доходи	40210	47576	7366	118,3
Комісійні витрати	(2482)	(3205)	723	129,1
Результат від торгівлі іноземною валютою	17008	12451	-4557	73,2
Результат від переоцінки іноземної валюти	(377)	(787)	410	208,8
Резерв під заборгованість за кредитами	(8259)	(10984)	2725	133,0
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	253	16	-237	6,3
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	(288)	0	-288	0,0
Резерв під дебіторську за боргова-ність, та під заборгованість інших банків	32	(122)	154	381,3
Резерви за зобов'язаннями	0	(7)	7	0,0
Інші операційні доходи	3203	2755	-448	86,0
Адміністративні та інші операційні витрати	(70061)	(73218)	3157	104,5
Дохід від участі в капіталі	0	0	0	0,0
Прибуток (збиток) до оподаткування	12384	6200	-6184	50,1
Витрати на податок на прибуток	(3029)	(2655)	-374	87,7
Прибуток (збиток) після оподаткування	9356	3545	-5811	37,9
Чистий прибуток (збиток) від продажу довгострокових активів	0	0	0	0,0
Чистий прибуток (збиток)	9356	3545	-5811	37,9
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	0,01	0,01	0	100,0
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	0,01	0,01	0	100,0

Також зростають комісійні витрати (у 2012 році - на 13,23 тис. грн., а 2013 році - на 723 тис. грн.), але в цей же час збільшуються комісійні доходи (у 2012 році - на 3149 тис. грн., а у 2013 році - на 7366 тис. грн.).

Загальний темп зростання чистого процентного доходу у 2012 році склав 79,81%: процентного доходу - 109,51%, процентних витрат - 122,93%; у 2013 році склав 95,72%: процентного доходу - 102,53%, процентних витрат - 104,52%; темп зростання комісійних доходів у 2012 році - 108,5%, у 2013 році - 118,32%, а комісійних витрат у 2012 році - 214,15%, а у 2013 році - 129,13%. Також збільшились адміністративні та інші операційні витрати у 2012 році - на 7540 тис. грн., а у 2013 році - на 3157 тис. грн.. Темп зростання адміністративних та інших операційних витрат складає у 2012 році - 112,06%, а у 2013 році - 104,51%.

Значно зменшився результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж у 2012 році - на 743 тис. грн., а у 2013 році він дорівнює 0.

Позитивним є значний темп зростання результату від торгівлі іноземною валютою у 2012 році - 142,66%, а у 2013 році він зменшився на 4557 тис. грн. і темп зростання складає 73,21%. Спостерігається тенденція зменшення результату від переоцінки іноземної валюти ( темп зростання у 2012 році складає -41,98%, у 2013 році зменшився на 208,75.

Незважаючи на зростання деяких видів витрат, зростання доходів мало значно більший вплив на фінансовий результат банку. Так за підсумками 2011-2013 років АБ „Полтава-банк ” має чистий прибуток у сумі 3545 тис. грн., хоча протягом 2012 року банк мав прибуток у сумі 9356 тис. грн., а у 2011 році - 12493 тис. грн.

1.2 Коефіцієнтний аналіз ліквідності

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

Першим етапом аналізу ліквідності є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України (НБУ) [2]. Встановлення нормативних вимог щодо ліквідності, обов'язкових для кожної банківської установи, є звичайною практикою центральних банків ряду країн. Це дає змогу здійснювати контроль за ліквідністю банків та підтримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. Здебільшого з цією метою застосовується метод коефіцієнтів, який дає можливість не тільки оцінити рівень ліквідності окремого банку, але й здійснювати порівняльний аналіз ліквідності різних за розмірами банків.

Метод коефіцієнтів дає змогу виявити кількісний зв'язок між різними рахунка-ми, групами та розділами балансу [5]. У такий спосіб визначають питому вагу окре-мих балансових рахунків чи груп рахунків у загальному обсязі активів (пасивів) або окремих груп та розділів балансу. Одержані значення порівнюються з нормативни-ми значеннями або аналізуються в динаміці. Зазвичай у практиці для регулювання та аналізу ліквідності банку центральні банки застосовують кілька коефіцієнтів лік-відності. Очевидним є те, що одним коефіцієнтом простіше керувати як комерційно-му банку, так і центральному. Проте система багатьох коефіцієнтів дає змогу цент-ральному банку гнучкіше проводити свою політику резервних вимог, наприклад, змінювати рівень вимог для однієї категорії депозитів і залишати його без зміни для іншої. Це посилює ефективність управління ліквідністю банківської системи з боку центрального банку. Також система багатьох коефіцієнтів є більш прийнятною, то-му що дає змогу враховувати різні рівні коливання, які притаманні різним катего-ріям депозитів, і навпаки, передбачає диференціацію ступеня ризику ліквідності для активів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

1. Розрахуємо норматив миттєвої ліквідності (Н4):

Норматив миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками.

, (1.1)

де К_кр - кошти на кореспондентському рахунку:

К_а - кошти в касі:

Р_п - поточні рахунки для розрахунку нормативу миттєвої ліквідності:

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) у 2011 році становив 51%, протягом року спостерігалась позитивна тенденція, збільшувались високоліквідні активи і зменшувалися зобов’язання і тому у 2012 році цей норматив склав 51%, а у 2013 році склав 68%. Таким чином ми бачимо, що норматив миттєвої ліквідності виконується і нарікань з боку НБУ немає.

. Розрахуємо норматив поточної ліквідності (Н5) (з кінцевим строком погашення до 31 дня):

Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними строками виконання.

Норматив поточної ліквідності розраховується за такою формулою:

, (1.2)

де А_пв - активи первинної та вторинної ліквідності:

Р_п - поточні рахунки для розрахунку нормативу поточної ліквідності:

З - зобов'язання банку:

До активів первинної та вторинної ліквідності при розрахунку нормативу поточної ліквідності належать:

- готівкові кошти;

- банківські метали;

- кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку та інших банках;

- строкові депозити, які розміщені в Національному банку та інших банках;

- боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

- боргові цінні папери, емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

- боргові цінні папери в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

- надані кредити.

До зобов'язань належать:

- кошти до запитання;

- короткострокові та довгострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків;

- кошти бюджету України;

- строкові депозити інших банків та клієнтів;

- цінні папери власного боргу, емітовані банком;

- субординований борг банку;

- зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

- зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж: 30 відсотків, з 01.07.2002 - 35 відсотків, з 01.01.2003 - 40 відсотків.

Норматив поточної ліквідності (Н5) у 2011 році становив 122 %, а у 2012-2013 році - 149 %, отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

. Розрахуємо норматив короткострокової ліквідності (Н6):

Норматив короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань.

Норматив короткострокової ліквідності розраховується за такою формулою:

, (1.3)

де А_л - ліквідні активи;

Р_п - поточні рахунки для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності;

З_к - короткострокові зобов'язання.

До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобов'язання з початковим строком погашення до одного року.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

- готівкові кошти;

- банківські метали;

- кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку та інших банках;

- короткострокові депозити, що розміщені в Національному банку та інших банках;

- короткострокові кредити, що надані іншим банкам;

- боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення.

До короткострокових зобов'язань включаються:

- кошти до запитання;

- кошти бюджету України;

- короткострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків;

- короткострокові депозити інших банків і клієнтів;

- короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

- зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

- зобов'язання з кредитування, які надані банкам і клієнтам.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) у 2011 році становив 316%, у 2012 - 239%, а у 2013 - 276%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

Після аналізу дотримання банком нормативів ліквідності, встановлених НБУ, доцільно проаналізувати динаміку змін показників ліквідності (табл. 1.5.).

Таблиця 2.5 Аналіз дотримання нормативів ліквідностіАБ «Полтава-банк»

Норматив	Значення			Норматив	Відхилення від нормативу
	2011 рік	2012 рік	2013 рік		2011 рік	2012 рік	2013 рік
Н1 (тис. грн.)	207802	191288	193860	8 млн. євро	-	-	-
Н2	23	22	20	>10	+13	+12	+10
Н3	20	17	15	>9	+11	+8	+6
Н4	50	51	68	>20	+31	+48
Н5	122	149	134	>40	+82	+109	+94
Н6	316	239	276	>60	+256	+179	+216

Як показують розрахунки, ліквідність банку, що аналізується, протягом періоду підвищилась. Усі нормативи ліквідності банком виконуються і значно перевищують установлені значення (рис. 1.1). Це свідчить про надмірне перевищення наявних у розпорядженні банку короткострокових ліквідних активів над їх зобов`язаннями з відповідними термінами виконання.

Рис. 1.1. Дотримання комерційним банком нормативів ліквідності (%)

Аналіз банківської ліквідності за методом коефіцієнтів є традиційним підхо-дом до оцінювання рівня забезпеченості банку ліквідними коштами. У процесі ана-лізу, крім нормативів НБУ, можуть додатково використовуватись й інші коефіцієн-ти, що характеризують ліквідність банку та чинники, які на неї впливають [20].

Використовуючи дані балансу за 2007-2012 та 2013 рр., згрупуємо їх до необхідних показників, з допомогою яких визначимо окремі показники ліквідності досліджуваного банку (табл. 1.6), надалі результати проведених розрахунків занесемо до підсумкової таблиці 1.7:

Таблиця 1.6 Вихідні дані для розрахунку основних показників, що характеризують ліквідність АБ «Полтава-банк»

Назва показників	Умовні познач.	Станом на 01.01.			Відхилення (2011-2012рр.), %	Відхилення (2012-2013рр.), %
		2011 р.	2012 р.	2013р.
Вихідні дані, тис. грн
1. Коррахунки в банках	Ккр	81338	40701	47851	50,03	117,57
2. Готівка в касі банку	Ка	33988	32354	37621	95,19	116,28
3. Зобов’язання в депозитах усіх видів	Д	564450	482011	622331	85,39	129,11
4. Активи загальні	Аз	1133330	1079253	1214749	95,23	112,55
5.Зобов’язання (залучені і позичені кошти) всіх видів	ЗК	930636	867210	999170	93,18	115,22
6.Активи високоліквідні	Авл	64999	137916	192566	212,18	139,63
7. Активи робочі	Ар	960841	906222	1029990	94,32	113,66
8. Активи дохідні	Ад	895842	768306	837424	85,76	109,00
9.Активи в майні (основні засоби і нематеріальні активи)	Ам	160858	150983	148345	93,86	98,25
10. Видані кредити	КР	730757	700700	755351	95,89	107,80

1. Розрахуємо коефіцієнт миттєвої ліквідності

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов’язання за всіма депозитами. Нормативне значення коефіцієнта () має бути не менше ніж 20 відсотків.

, (1.4)

де К_кр - коррахунки в банках;

К_а - готівка в касі банку;

Д - зобов’язання в депозитах усіх видів.

або 20%.

або 15%.

або 14%.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності у 2011 році становив 20%, у 2012 - 15%, а у 2013 - 14%. Норматив виконується лише в 2011 році. Оскільки норматив не виконується, банку необхідно переглянути структуру зобов’язань і по можливості реструктурувати їх на довгострокові, а також політика банку повинна бути спрямована на притягнення строкових депозитів і вкладів.

2. Розрахуємо коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку

Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань (Ззаг) всіма активами (Азаг). Нормативне значення коефіцієнта()має бути не менше ніж 100 відсотків.

, (1.5)

де А_з - активи загальні;

ЗК - зобов’язання (залучені і позичені кошти) всіх видів.

або 122 %.

або 124%.

або 121%.

Коефіцієнт загальної ліквідності у 2011 році становив 122%, у 2012 - 124%, а у 2013 - 121%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

3. Розрахуємо коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів

Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах(Ар). Нормативне значення коефіцієнта()має бути не менше ніж 20 відсотків

, (1.6)

де А_вл - активи високоліквідні;

А_р - активи робочі.

або 7%.

або 15%.

або 19%.

Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих у 2011 році становив 7%, у 2012 - 15%, а у 2013 - 19%. Норматив не виконується, але значення постійно зростає і в 2013 році наближається до нормативного.

4. Розрахуємо коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань

Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов’язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобов’язань банку поверненнями дохідних активів. Для даного коефіцієнта нормативу не існує.

, (1.7)

де А_д - активи дохідні.

або 96%.

або 89%.

або 84%.

Можна сказати що значення коефіцієнта ресурсної ліквідності зобов’язань постійно зменшується, що є негативним явищем для діяльності комерційного банку.

. Розрахуємо коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність). Нормативне значення коефіцієнта має бути не менше ніж 70-80 відсотків

, (1.8)

де КР - видані кредити.

або 129%.

або 145%.

або 121%.

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів у 2011 році становив 129%, у 2012 - 145%, а у 2013 - 121%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

. Розрахуємо коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань

Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань розкриває здатність банку погашати зобов’язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам). Для даного коефіцієнта нормативу не існує.

, (1.9)

або 24%.

або 33%.

або 34%.

Значення коефіцієнта генеральної ліквідності зобов’язань постійно збільшується, що є позитивним явищем для діяльності комерційного банку.

Для зручності аналізу показників ліквідності банку занесемо їх у таблицю (табл. 1.7)

Таблиця 1.7 Розрахунок основних показників, що характеризують ліквідність банку

Назви показників	Умовні познач.	Значення			Норматив	Відхилення від нормативу
		2011р	2012р.	2013р.		2011р.	2012р	2013р.
1. Коефіцієнт миттєвої лік-відності ((ряд. 1 + ряд. 2) : ряд. 3)	Кмл	20	15	14	20 %	0	-5	-6
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку (ряд. 4 : ряд. 5)	Кзл	122	124	121	100 %	+22	+24	+21
3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робо-чих активів (ряд. 4 : ряд. 5)	Ксвр	7	15	19	20 %	-13	-5	-1
4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань (ряд. 8 : ряд. 5)	Крл	96	89	84	×	×	×	×
5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (ряд. 10 : ряд. 3)	Кс	129	145	121	70-80 %	+49	+65	+41
6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань ((ряд. 6 + ряд. 9) : ряд. 5)	Кглз	24	33	34	×	×	×	×

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій таблиці 1.7, банк не в змозі погасити зобов`язання за депозитами протягом аналізованого періоду, рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності (відповідно у 2011 р. - 20%, у 2012 р. - 15 % і у 2013 р. - 14% за норми НБУ не менше 20 %). Коефіцієнт загальної ліквідності АБ «Полтава-банк» повністю відповідає нормативному показнику, тобто є більше 100%, і це забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами. Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих також не виконується, тому що значення цього показника є <20%.

Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобов’язань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань(рис 1.2), він знизився з 96 % - 2011 р. до 89 % - 2012 р. і 84% - 2013 р. Отже, це зниження - сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Рис. 1.2. Дотримання комерційним банком коефіцієнтів ліквідності (%)

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів. Як видно із табл. 1.6, цей показник зріс з 129 % - 2011 р. до 145 % - 2012 р., і скоротився у 2013 р. - 121%, за нормативу в межах 70-80 % Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує залишатися висока спроможність банку погашати зовнішні зобов’язання за залученими і позиченими коштами високоліквідними активами та через продаж нерухомості (майно і незавершені капітальні вкладення). Він дещо зріс з 24 % до 33 % і з 33% до 34%.

Таким чином, розрахована і розглянута в табл. 2.6 система показників банку, а також діаграма (рис. 1.2) показала, що він не дотримувався в 2011-2013 рр. деяких нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і не в повному обсязі забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.

1.3 GAP-менеджмент банківської установи

Ліквідність має важливе значення для всіх банків, тому вони мають розробляти ефективні стратегії управління ризиком ліквідності, які б включали виявлення, вимірювання, управління і обмеження рівня ризику ліквідності. Ця стратегія повинна включати механізми поточного вимірювання і моніторингу чистих потреб у фінансових ресурсах, а також щоденного управління.

Банк здійснює управління ліквідністю з метою забезпечення оптимальної структури активів та пасивів з точки зору управління розривами, а також забезпечення її оптиматизації для отримання необхідного рівня дохідності. Процес управління ризиком ліквідності є постійним. Казначейство Банку здійснює щоденний моніторинг поточної схильності Банку до ризику ліквідності.

Для оцінки ризику ліквідності банки найбільш часто використовують геп-аналіз розривів між активами і пасивами за строками, тобто строками розміщення коштів та строками, на які ці кошти залучені. GAP-аналіз концентрує увагу на незбіганні активів та пасивів банку за обсягами та строками погашення на окремих часових інтервалах. Розробляється з метою проведення оцінки потреби в залученні додаткових коштів для зменшення ризику ліквідності.

Передбачається побудова таблиці, в якій активи та пасиви групуються за строками погашення. Розраховується розрив між активами та пасивами (GAP) за кожним часовим інтервалом. Для кількісного аналізу ліквідності банку встановлюються такі показники: GAP абсолютний як різниця між активами та пасивами за конкретним строком погашення, GAP кумулятивний - різниця між активами та пасивами зростаючим підсумком за визначеними строками. Дані показники мають інформаційний характер та використовуються для порівняння в динаміці.

Для цього статті балансу групуються за наступним строками:

- кошти «на вимогу» та менше 1 місяця;

- від 1 до 3 місяців;

- від 3 місяців до 1 року;

- від 1 року до 5 років;

- понад 5 років.

Аналіз ліквідних активів комерційного банку виконується за допомогою їх групування залежно від строків погашення. За цією ознакою активи банку поділяють на три групи:

- активи з негайним строком погашення (наприклад, до 7 днів);

- активи з фіксованим строком погашення;

- активи з невизначеним строком погашення.

Виконати групування зобов’язань складніше, адже терміни та обсяги вилучення коштів переважно визначаються клієнтами, а не банком. У банківській практиці існують різні підходи до групування пасивів та прогнозування вихідного грошового потоку протягом планового періоду.

За найпростішого підходу до розподілу пасивів за строками зобов’язання банку розглядають без урахування таких характеристик, як рівень осідання коштів за ра-хунками, оборотність чи ймовірність дострокового вилучення за строковими депо-зитами. Отже, зобов’язання враховуються в тій чи іншій групі в повному обсязі. Це дає змогу лише приблизно оцінити вихідний грошовий потік банку. За умови достатньої однорідності ресурсної бази банку застосовування подібного підходу є доцільним.

У разі використання банком різних джерел залучення коштів процес прогнозу-вання вихідного грошового потоку ускладнюється. Аналіз проводиться за допомо-гою більш детального структурування пасивів, що дає змогу одержати точніший прогноз. Крім того, потреба банку в ліквідних коштах визначається з урахуванням рівня осідання та оборотності коштів за кожною групою зобов’язань, а також імовір-ності дострокового вилучення коштів за стабільними джерелами фінансування.

Розрізняють додатній, від`ємний та нульовий геп. Позитивний розрив (додатній GAP ) означає, що активи перевищують пасиви у межах даної строковості і при підвищенні процентних ставок за кредитами. За умови ефективного управління активами банк може отримати додаткові процентні доходи.

Якщо ми маємо від’ємний розрив (від’ємний GAP - А<П), то при підвищенні процентних ставок банк може понести додаткові процентні витрати у разі залучення додаткових коштів для розрахунку за своїми зобов’язаннями, що негативно позначиться на фінансових результатах його діяльності. Збалансована позиція, коли чутливі активи та зобов’язання рівні між собою означає нульовий GAP.

Аналізуючи розриви між активами і пасивами, виникає питання про їх покриття за рахунок залучення коштів або розміщення надлишкових коштів на міжбанківському ринку у найближчий час. Але залучення коштів за допомогою кредитів “овернайт” - це не кращий вихід з даної ситуації. Більш ефективним заходом є залучення депозитів, але це можливо лише за умови підвищення процентних ставок за новими депозитами і потребує більше часу.

У випадку негативного гепу у діапазоні до 30 днів банки, як правило, передбачають залучення коштів: у першій половині періоду за допомогою кредитів “овернайт”, і в цей же час залучення депозитів, які перекриватимуть розрив, що залишився, у другій половині діапазону.

У випадку позитивного гепу передбачено розміщення коштів на міжбан-ківському ринку з подальшим нарощуванням кредитно-інвестиційного портфеля.

На основі «Балансу» на 31 грудня 2011 року проведемо групування статей за їх строками погашення «АБ Полтава-банк».

Таблиця 1.8 Групування зобов`язань банку за строками їх погашення, тис. грн

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців -1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Грошові кошти та їх еквіваленти	64999	-	-	-	-	64999
Кошти в інших банках	133010	-	-	-	-	133010
Цінні папери в портфелі банку:
на продаж	917	15000	-	23383	270	39570
до погашення	-	-	-	35000	-	35000
Кредити клієнтам	80089	74645	260551	248021	23728	687034
Інші активи	12841	-	51	4434	156391	173717
ВСЬОГО АКТИВИ	291856	89645	260602	310838	180421	1133330
ЗОБО`ЯЗАННЯ
Заборгованість перед НБУ	-	-	45000	-	-	45000
Кошти інших банків	80040	-	9000	-	-	89040
Кошти клієнтів	266423	86398	269615	80238	175	702849
Випущені боргові цінні папери	-	-	-	50000	-	50000
Субординований борг	-	-	-	10000	-	10000
Інші зобов`язання	11217	38	61	22131	33748
ВСЬОГО ЗОБО`ЯЗАНЬ	357680	86436	323916	140299	22306	930636

Після цього складаємо загальну таблицю, яка дає змогу порівняти активи і пасиви з однаковими строками та проаналізувати розрив ліквідності (табл. 1.9).

Таблиця 1.9 Аналіз розриву ліквідності АБ «Полтава-банк», тис. грн

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців-1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Активи	291856	89645	260602	310838	180421	1133330
Пасиви	357680	86436	323916	140299	22306	930636
Різниця ліквідності	(65824)	3209	(63314)	170539	158115	202694
Кумулятивна різниця	(65824)	(62615)	(125929)	44610	202725	-
Кумулятивна різниця ліквідності у % вираженні від загальних активів	(5,80%)	(5,50%)	(11,10%)	3,93%	17,88%	-

Дані табл. 1.8 свідчать, що в інтервалах не менше одного місяця та 3 місяців - 1 року, геп має від’ємне значення, і нагромаджені в попередні періоди ліквідні кошти не дають змогу перекрити від’ємний розрив ліквідності в цих періодах, а також в періоді від 1 до 3 місяців, хоча абсолютний геп був додатній. Позитивними є значен-ня інтервалів 1-5 років та понад 5 років, тобто геп додатній і кумулятивний теж.

На основі «Балансу» на 31 грудня 2012 року проведемо групування статей за їх строками погашення «АБ Полтава-банк».

Таблиця 1.10 Групування зобов`язань банку за строками їх погашення, тис. грн

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців -1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Грошові кошти та їх еквіваленти	137916	-	-	-	-	137916
Кошти в інших банках	42804	-	-	-	-	42804
Цінні папери в портфелі банку:
на продаж	25866	-	3649	-	270	29785
до погашення	-	-	-	-	-	-
Кредити клієнтам	163852	56248	315568	146355	15697	697720
Інші активи	19132	1	67	3718	147265	170183
ВСЬОГО АКТИВИ	389570	56249	319284	150073	163232	1078408
ЗОБО`ЯЗАННЯ
Заборгованість перед НБУ	-	50000	-	-	-	50000
Кошти інших банків	-	-	-	-	-	-
Кошти клієнтів	272170	101785	292322	103027	700	770004
Випущені боргові цінні папери	-	-	-	-	-	-
Субординований борг	-	-	-	10000	-	10000
Інші зобов`язання	3339	-	-	-	22607	25946
ВСЬОГО ЗОБО`ЯЗАНЬ	275509	151785	292322	113027	23307	855950

Аналогічно складаємо загальну таблицю, яка дає змогу порівняти активи і пасиви з однаковими строками та проаналізувати розрив ліквідності (табл. 1.11).

Таблиця 1.11 Аналіз розриву ліквідності АБ «Полтава-банк», тис. грн.

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців -1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Активи	389570	56249	319284	150073	163232	1078408
Пасиви	275509	151785	292322	113027	23307	855950
Різниця ліквідності	-114061	95536	-26962	-37046	-139925	-222458
Кумулятивна різниця	-114061	-18525	-45487	-82533	-222458	-
Кумулятивна різниця ліквідності у % вираженні від загальних активів	-10,57	-1,70	-4,18	-7,62	-20,59	-

Дані табл. 1.11 свідчать, що тільки в інтервалах 1-3 місяці геп має додатне значення, а кумулятивний геп на жаль позитивних значень не ілюструє. Проведений аналіз дає змогу зробити висновок, що в цілому банк має проблеми з ліквідністю у періодах, що аналізуються.

На основі «Балансу» на 31 грудня 2013 року проведемо групування статей за їх строками погашення «АБ Полтава-банк».

Таблиця 1.12 Групування зобов`язань банку за строками їх погашення, тис. грн

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців -1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Грошові кошти та їх еквіваленти	37621	-	-	-	-	37621
Кошти в інших банках	211055	11650	-	-	-	222705
Цінні папери в портфелі банку:
на продаж	1014	24852	3650	-	1530	31046
до погашення	-	-	-	-	-	-
Кредити клієнтам	173190	97342	262525	197112	9908	740077
Інші активи	37062	6	50	3259	145146	185523
ВСЬОГО АКТИВИ	459942	133850	266225	200371	156584	1216972
ЗОБО`ЯЗАННЯ
Заборгованість перед НБУ	-	-	-	-	-	-
Кошти клієнтів	395800	123713	315827	112818	706	948864
Субординований борг	-	-	-	-	-	-
Інші зобов`язання	17510	53	278	0	22453	40294
ВСЬОГО ЗОБО`ЯЗАНЬ	413310	123766	316105	112818	33159	999158

Складаємо загальну таблицю, яка дає змогу порівняти активи і пасиви з однаковими строками та проаналізувати розрив ліквідності (табл. 1.13)

Таблиця 1.13 Аналіз розриву ліквідності АБ «Полтава-банк», тис. грн.

Показник	На вимогу та менше 1 місяця	1-3 місяців	3 місяців -1 року	1-5 років	Понад 5 років	Усього
Активи	459942	133850	266225	200371	156584	1216972
Пасиви	413310	123766	316105	112818	33159	999158
Різниця ліквідності	-46632	-10084	49880	-87553	-123425	-217814
Кумулятивна різниця	-46632	-56716	-6836	-94389	-217814	-
Кумулятивна різниця ліквідності у % вираженні від загальних активів	-3,83	-4,66	-0,56	-7,76	-17,90	-

З таблиці (1.13) ми бачимо, що як і в попередньому році додатній геп тільки за одним періодом від 3 місяців - 1 року. Всі інші показники є від`ємними, а також кумулятивний геп і у процентному вираженні від загальних активів згідно (рис. 1.3). Це є негативним явищем роботи АБ «Полтава-банк». Але кумулятивна різниця у відсотках показує, що її розмір не значний по відношенню до загальних активів АБ «Полтава-банк».

Аналіз ризику ліквідності свідчить про те що банк дотримується усіх нормативів ліквідності та встановлених лімітів кумулятивної різниці ліквідності. Ризик ліквідності є помірним та контрольованим для надходжень та капіталу банку.

Банк приділяє особливу увагу управлінню ризиком ліквідності, тому серед нормативних документів з управління ліквідністю в АБ „Полтава-банк” розроблені та діють Положення про управління ризиком ліквідності (затверджене протоколом засідання Наглядової Ради №13 від 31.07.2011 р.), „План дій на випадок виникнення кризи ліквідності”, який є складовою Положення про роботу банку в кризовій ситуації.

банк ліквідність кошти фінансовий

Розділ 2. Теоретичні основи сутності ліквідності комерційного банку

.1 Сутність поняття ліквідності комерційного банку

Своєчасність та повнота виконання своїх функцій банківськими установами та банківською системою в цілому значною мірою залежить від їх ліквідності, яка є однією із загальних якісних характеристик діяльності банку, що обумовлює його надійність, стійкість та конкурентоспроможність. У процесі своєї діяльності бан-ківські установи постійно наражаються на ризик ліквідності, тобто ймовірності нас-тання ситуації невідповідності, між попитом і пропозицією коштів та неспромож-ності банку своєчасно й у повному обсязі виконати свої грошові зобов'язання.

Термін "ліквідність" (рідкий) у буквальному розумінні слова характеризує легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у грошові активи.

Активи банку залежно від легкості перетворення у грошову форму (в готівку чи кошти на рахунках банку) визначаються як ліквідні чи неліквідні.

Отже, ліквідність у широкому розумінні - це здатність банку швидко і відносно беззбитково погашати наявні фінансові зобов'язання, а у вузькому - авуари, які легко реалізуються і призначені для досягнення вказаної мети (авуари - різні активи: гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви, за рахунок яких можуть бути проведені платежі; засоби банку - каса, коррахунки, цінні папери, що легко реалізуються, які є на його рахунках у закордонних банках в іноземній валюті).

В «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 28.08.2001 р. № 368 ліквідність банку визначається як здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів, виконання зобов'язань банку та строками і сумами інших джерел і напрямів використання коштів [5]. «На нашу думку, ліквідність банку за своїм призначенням має не лише забезпечити спромож-ність банку своєчасно і в повному обсязі виконувати власні грошові зобов`язання, а й сприяти його розвитку на основі нарощування обсягів операцій відповідно до стратегії розвитку установи та попиту на ринку банківських послуг» [11]. «Проведені термінологічні дослідження дають змогу визначити економічну сутність ліквідності банківської системи, яка, на мошу думку, полягає у забезпеченні своєчасності, повноти і забезпеченості виконання всіх грошових зобов`язань банківської системи та достатності коштів відповідно до потреб розвитку економіки. За таким підходом, як потік, характеризують банківську ліквідність» [5].

Статті активів банку розміщуються в балансі в порядку зменшення ліквідності, тобто можливості їх перетворення на готівку для здійснення платежів.

Тому за ступенем ліквідності активи банку згідно з міжнародними банківськими стандартами можна поділити на три групи:

. Високоліквідні активи:

- готівкові кошти та банківські метали;

- кошти на кореспондентських рахунках в НБУ;

- кошти на. кореспондентських рахунках в інших банках;

- строкові депозити в НБУ;

- державні цінні папери.

Високоліквідні активи (крім державних цінних паперів) прибутку банку не дають, але вкрай потрібні для його нормального функціонування, оскільки ці кошти необхідні для своєчасних розрахунків банків за своїми зобов'язаннями та зобов'язан-нями своїх клієнтів. Світовий досвід показує, що оптимальне співвідношення між високоліквідними і загальними активами має становити не менше 20 %.

.Ліквідні (робочі) активи:

- депозити в інших банках строком до одного місяця;

- кредити та інші вкладення зі строком повернення до 30 днів;

- акції та інші цінні папери, куплені банком, що легко реалізуються на ринку;

- вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

.Низько-ліквідні активи:

- середньо і довгострокові кредити, надані банком;

- прострочена і ненадійна заборгованість за позиками (дебітори);

- вкладення у будівлі, споруди та інше нерухоме майно (основні засоби і капітальні вкладення);

- інші активи (участь у підприємствах).

Також слід розрізняти активи, що забезпечують первинну та вторинну ліквідність банку:

- готівкові кошти;

- банківські метали;

- кошти на кореспондентських рахунках, відкритих в НБУ та інших банках;

- строкові депозити, розміщені в НБУ та інших банках;

- боргові цінні папери, рефінансовані та емітовані Національним банком у портфелі банку на продаж та інвестиції;

- боргові цінні папери банку на продаж та інвестиції.

Таким чином, ліквідність банку - це його здатність забезпечувати вчасне та повне виконання своїх зобов'язань.

Баланс банківської установи вважається ліквідним, якщо його стан дає змогу за рахунок швидкої реалізації коштів за активом покривати термінові зобов`язання за пасивом.

Можливість швидкого перетворення активів банку в грошову форму для виконання власних зобов'язань обумовлена рядом факторів, серед яких можна виділити:

- якість активів;

- якість депозитної бази;

- забезпеченість регулятивним капіталом;

- співвідношення активів і пасивів за строками і сумами;

- рівень фінансового менеджменту;

- внутрішня політика банку: створення філій, централізація повноважень і цілей;

- імідж банку;

- економічна та політична ситуація в країні.

Для банку ліквідність має першочергове значення. Саме забезпечуючи ліквідний стан, банк буде платоспроможний. Тому завжди слід пам`ятати про основні принципи вирішення проблеми ліквідності банків (рис.2.1) [5].

Рис. 2.1. Принципи вирішення проблем ліквідності банків

У визначеннях ліквідності банківської системи також розглядається здатність банків забезпечити економіку країни або її потреби достатньою сумою грошової маси, що, по суті, варто розуміти як достатність грошової маси для забезпечення реалізації реального ВВП, яку деякі автори визначають за допомогою коефіцієнта монетизації. Однак цей вимірник нібито забезпеченості економіки країни грошовою масою .має деякі недоліки, які не дозволяють не тільки що вірогідно оцінити забезпеченість економіки країни грошима, але й одержати приблизне значення забезпеченості економіки грошовою масою. Останнє зумовлено тим, що коефіцієнт монетизації - величина обернено пропорційна швидкості руху грошей, вимірюваної як відношення ВВП до грошової маси (М3). Відповідно, з уповільненням швидкості руху грошей грошова маса зростає, однак при цьому коефіцієнт монетизації зменшується і свідчить, що забезпеченість економіки країни грошовою масою зменшується, а це суперечить логіці забезпеченості економіки країни достатньою грошовою масою. До того ж, якщо зменшення коефіцієнта монетизації означає зменшення забезпеченості економіки грошима, то за логікою цього коефіцієнта НБУ необхідно збільшувати грошову масу (яка з уповільненням швидкості руху грошей зростає), отже, збільшувати обсяг й без того надлишкової грошової маси в економіці країни. За таких умов кількісно оцінити достатність (забезпеченість) економіки країни грошовою масою неможливо.

Із цього можна зробити дуже важливий висновок про те, що не достатність забезпеченості економіки країни грошовою масою визначає ліквідність її банківської системи, а інші фактори, серед яких варто назвати, насамперед, здатність (нездатність) банків цієї системи виплачувати на першу вимогу своїх вкладників готівку за своїми обов'язками [13].

Таким чином, кожний комерційний банк повинний самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково обгрунтованої економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій [18].

2.2 Сучасні підходи до оцінювання ліквідності комерційних банків

Регулюванню ліквідності банківської системи передує аналіз та прогнозування її поточного стану, який здійснюється центральним банком на щоденній основі. Науковці, серед методів, які використовуються при оцінці ліквідності, виділяють методи внутрішньої та зовнішньої оцінки ліквідності (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Методи оцінки ліквідності банку

Метод	Суть методу	Застосування
Внутрішні
Коефіцієнтний аналіз ліквідності балансу	Розрахунок співвідношення залишків ліквідних активів і зобов’язань банку, які відображаються в балансі	1. При управлінні ліквідністю у великих банках і банках, де відсутня можливість проводити аналіз платіжних потоків 2. При внутрішньому аналізі - органами контролю, рейтинговими агентствами
Аналіз грошових потоків	Розрахунок на дату, яка аналізується, всіх вхідних і вихідних грошових потоків	1. При управлінні ліквідністю більшістю банків, здатних організувати в себе моніторинг і оцінку грошових потоків, що проводяться банком 2. При зовнішньому аналізі застосовується рідко, оскільки в офіційній звітності банку не має всієї необхідної інформації
Зовнішні
Оцінка величини чистого вибуття зобов’язань банку	Розраховується обсяг ліквідних коштів, які потрібні банку в разі максимального зменшення зобов’язань банку	1. При управлінні ліквідністю середніми банками, які здійснюють велику кількість операцій, за неможливості використання методу аналізу платіжних потоків 2. При зовнішньому аналізі використовується також активно, як і коефіцієнтний метод

До методів внутрішньої оцінки ліквідності належать: коефіцієнтний аналіз ліквідності балансу та аналіз грошових потоків (як різновид - оцінка величини чистого вибуття зобов’язань банку).

До методів зовнішньої оцінки ліквідності належать: оцінка зміни характеристики платоспроможності банку та оцінка величини чистого вибуття зобов’язань банку [15].

Різні коефіцієнти переважно розраховуються як співвідношення між обсягами активів і відповідних зобов'язань. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності у вигляді економічних нормативів входить до складу обов'язкової звітності банків і використовується регуляторами для контролю за рівнем ліквідності кредитних організацій.

Виділяють три основні групи коефіцієнтів:

. Коефіцієнти для розрахунку обсягу і структури зобов’язань банку.

. Коефіцієнти для визначення обсягу і структури ліквідних коштів, що знаходяться на балансі банку.

. Коефіцієнти, що дають можливість визначити здатність виконання банком своїх зобов’язань за рахунок ліквідних активів.

Як правило, визначається один (або декілька) основних коефіцієнтів для оцінки ліквідності. Інші слугують додатковими (допоміжними), які допомагають детальніше дослідити той чи інший аспект оцінки ліквідності.(табл.2.2)

Таблиця 2.2 Показники ліквідності

Показник	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника	Орієнтовне значення
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності		Показує можливість банку погасити коштами з каси і коррахунків зобов’язань за депозитами (Д)	Не менше 20%
2. Коефіцієнт загальної ліквідності		Характеризує максимальну можли-вість банку в погашенні зобов’язань (З) всіма активами (А)	Не менше 100%
3. Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих		Характеризує частку високоліквід-них активів (Авл) у робочих активах (Ар)	Не менше 20%
4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань		Характеризує забезпечення дохідни-ми активами банку (Ад) його зобов’язань (З)	_
5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депо-зитів (з метою визначення незбалансованої ліквідності)		Розкриває наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д), тобто показує чи є незбалансована ліквідність	70-80%
6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань		Розкриває здатність банку погасити зобов’язання (З) високоліквідними активами (Авл) і шляхом реалізації майна (Ам)	_

Найбільш поширеним основним коефіцієнтом є коефіцієнт миттєвої ліквідності (Quick, або “лакмусовий папірець”), за яким може здійснюватися факторний аналіз [10].

Використання перелічених та інших показників допомагає всебічно аналізувати потреби й стан ліквідності, а також точніше оцінювати ризик незбалансованої ліквідності банку. Розробивши внутрішньобанківську систему деталізованих показників ліквідності, менеджмент матиме змогу контролювати оперативні дані та планувати діяльність з урахуванням специфіки операцій конкретного банку. Достовірне визначення потреби банку в ліквідних коштах є важливою складовою процесу управління банківською ліквідністю.

Однак коефіцієнтний аналіз не дає інформації щодо строкової структури активів і зобов’язань. Тому найчастіше аналіз ліквідності банку проводиться за допомогою побудови матриці фондування і порівняння вхідного та вихідного грошових потоків протягом певного періоду.

Для подолання недоліків коефіцієнтного методу оцінки ризику ліквідності органам нагляду рекомендується розробляти в доповнення до обов’язкових нормативів інші коефіцієнти з пороговими значеннями, розрахованими з ураху-ванням специфіки діяльності кредитної організації та різних складових ризику [8].

Як правило, при розробленні власних економічних коефіцієнтів застосовується коригування активів та пасивів на можливе додаткове залучення і відтік коштів з урахуванням ризику втрати вкладень. Ризик втрати вкладень банку вираховують за допомогою коригування обсягу активів на суму проблемних активів, при цьому ступінь ризику втрати вкладень банк оцінює самостійно, враховуючи вимоги регулятора щодо формування резервів на випадок можливих втрат банку.

Обсяг можливого припливу та вибуття коштів банк визначає виходячи з прогнозу руху коштів на рахунках клієнтів з урахуванням статистичних даних за попередній період, договірних зобов’язань та розміру невикористаних лімітів на міжбанківське кредитування.

Подібний невикористаний потенціал залучення грошових коштів і прогнозний відтік банківських ресурсів включається до розрахунку коефіцієнтів ліквідності (табл. 2.3) [9]. Така система коефіцієнтів дозволяє отримати більш реалістичну картину ризику незбалансованої ліквідності, на відміну від нормативів, які звичайно встановлюються регулятором.

Інший метод оцінки ризику незбалансованої ліквідності, так званий структурний метод, ґрунтується на оцінці структури активів і пасивів. Завданнями цього методу оцінки є:

) визначення розміру і якості ліквідних активів і частки нестабільних пасивів банку;

) визначення їх співвідношення і оцінка рівня ризику надлишкової або недостатньої ліквідності;

) виявлення інших факторів ризику незбалансованої ліквідності шляхом докладнішого вивчення структури активів і пасивів банку.

Таблиця 2.3 Розрахунок коефіцієнтів ліквідності банку з урахуванням ризику втрати активів та можливих змін в обсязі залучених ресурсів

Порядок розрахунку коефіцієнта	Примітка
Н2.1 = (Лам - ПВ2 + ЗЛам) : (Овм + ЗОвм), де Лам - обсяг наявних у банку високоліквідних активів; ПВ2 - проблемні вкладення банку до запитання; ЗЛам - зміни в обсязі високоліквідних активів;, Овм - обсяг зобов’язань банку до запитання; ЗОвм - зміни в обсязі зобов’язань банку до запитання.	Показує, яку частку зобов’язань до запитання (з урахуванням ризику втрати активів і можливої зміни в обсязі залучених ресурсів) банк в змозі погасити негайно.
Н3.1 = (Лат - ПВЗ + ЗЛат) : (Овт + ЗОвт), де Лат - обсяг наявних у банку ліквідних активів; ПВЗ - проблемні вкладення банку строком до 30 днів; ЗЛат - зміни в обсязі ліквідних активів; ЗОвт - зміни в обсязі зобов’язань банку до запитання і зі строком виконання до 30 днів.	Показує, яка частина зобов’язань зі строком виконання до 30 днів (з урахуванням ризику втрати активів та можливої зміни в обсязі залучених ресурсів) може бути оплачена в цей проміжок часу.
Н4.1 = (Крд - ПВ4 + ЗКрд) : (К + ОД + ЗОД), Де Крд - обсяг кредитних вимог банку зі строком погашення більше року; ПВ4 - проблемні вкладення банку строком більше 1року; ЗКрд - зміна обсягу кредитних вимог банку з строком погашення більше 1 року; ОД - обсягу зобов’язань банку за кредитами, депозитами та борговим інструментам, що обертаються на ринку, до строку погашення яких залишилося більше 1 року; ЗОД - зміна обсягу зобов’язань банку за кредитами, депозитами та борговими інструментами, що обертаються на ринку, до строку погашення яких залишилося більше 1року.	Показує, яка частина довгострокових вкладень банку забезпечена довгостроковими ресурсами (з урахуванням ризику втрати активів та можливої зміни в обсязі залучених ресурсів).

Цей метод застосовується банками для визначення і оцінки факторів ризику для вироблення тактичних управлінських рішень.

Для характеристики структурного методу оцінки ризику найбільше значення має, яким чином здійснюється структуризація активів і пасивів банку і наскільки об'єктивну картину ризику вона дає.

Структуризація може здійснюватися як на підставі усереднених показників (середньомісячних, середньоквартальних і т.д.), так і на підставі щоденних даних. Перший підхід дозволяє оцінити ефективність стратегії банку по управлінню ризиком незбалансованої ліквідності, другий орієнтований на прийняття рішень у режимі реального часу [5].

Як уже зазначалося вище, в банківській практиці існує декілька підходів до структуризації балансу комерційного банку. Традиційно активи розподіляються за ступенем зниження їх ліквідності, а пасиви - за ступенем зростання стабільності. При цьому групуються як балансові, так і позабалансові статті активу і пасиву. Аналіз і оцінка співвідношення одержаних агрегованих груп дають загальну характеристику схильності банку до ризику незбалансованої ліквідності.

При класифікації активів і пасивів банку враховуються строки, які залишилися до погашення відповідних зобов'язань. Для обліку і аналізу співвідношення вкладень і зобов'язань різних строків банки складають календарі платежів. Визначення співвідношення активів і пасивів банку відповідних строків дозволяє виявити наявність ризику недостатньої або надлишкової ліквідності і визначити рівень ризику. Якщо обсяг активів перевищує обсяг відповідних за строком пасивів, то банк наражається на ризик надлишкової ліквідності, навпаки - на ризик недостатньої ліквідності.

Для більш точного аналізу якості активів і пасивів і визначення рівня ризику доцільно періодично аналізувати залежність банку від різних групп клієнтів як по залученню, так і по розміщенню коштів.

Застосування структурного методу вимагає коригування обсягу активів

на обсяг сформованих резервів та використання статистичних даних про повернення депозитів та погашення кредитів у попередньому періоді для більш точної оцінки рівня ризику. Однак це ускладнює методику визначення рівня ризику ліквідності та посилює вплив суб’єктивного фактору на результати оцінки [6].

Перевагою структурного методу є можливість прийняття рішення з управління поточною, середньостроковою та довгостроковою ліквідністю та ризиків, що пов’язані з нею. Ефективність цього методу вища, ніж нормативного, оскільки при застосуванні останнього аналізується співвідношення окремих статей, а при структурному - вивчаються всі статті балансу. Структурний метод оцінки ризику на відміну від нормативного дозволяє крім нормативів миттєвої, поточної та довгострокової ліквідності розраховувати співвідношення активів і пасивів банку з строком погашення до 7 днів, від 7 до 30 днів, понад 30 днів, неліквідних активів і постійних пасивів, а також будь-яких інших статей балансу банку. Таким чином, дані аналізу структурного методу оцінки ризику незбалансованої ліквідності доповнюють результати коефіцієнтного методу.

Одночасне використання результатів нормативного та структурного методів оцінки дозволяє точніше визначити величину ризику незбалансованої ліквідності, виявити фактори, що є визначальними для нього, розробити систему заходів щодо зниження ризику.

Також для оцінювання ліквідності використовують такий показник, як геп, що являє собою розрив між активами і пасивами за строками, тобто строками розміщення коштів та строками, на які ці кошти залучені.

Для цього всі кошти поділяють на:

- кошти «на вимогу»;

- від 2 до 31 дня;

- від 32 до 365 днів;

- більше року.

Якщо пасиви перевищують активи, то геп від`ємний, якщо активи перевищують пасиви, то геп додатній. Ідеальною буде ситуація, коли геп, як різниця між групами активів і пасивів, не має великого додатного чи від`ємного значення, тобто між ними існує збалансованість, і кожна група зобов`язань покривається відповідною групою активних вкладень. Однак на практиці це досягається не завжди. Необхідність заробляти прибутки спонукає банківських управлінців шукати для цього відповідні шляхи. І одним з таких шляхів є «розтягування» строку дії кредитної угоди на тривалий період. Житлові кредити населенню на 10-20 років з погляду ліквідності банку-це ризиковані операції. Жоден український банк не має довгострокових ресурсів для цього, а тому шлях, обраний ними, цілком зрозумілий. Банки мінімізують свої ризики через заставу як матеріалізований інструмент, якому надаються властивості звичайних речей, а саме: можливості вільного обігу та обміну у разі виникнення на це потреби. Застава під іпотечним кредитом у вигляді іпотечного цінного папера вже має ці властивості. Банк може перепродати таку заставу. У перспективі і кредити можуть стати предметом обміну. У міжнародній банківській практиці такі операції дістали назву своп-контрактів [5].

2.3 Підходи до управління ліквідністю комерційного банку

Щоденна робота з підтримки достатнього рівня ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та виживання банку. Без якісного управління ліквідністю банк не зможе виконувати свої основні функції щодо обслуговування населення та суб`єктів господарювання, здійснення кредитно-інвестиційної діяльності, тому вирішення проблем підтримки ліквідності повинно мати найвищий пріоритет у роботі менеджменту банку.

З огляду на це, підтримка ліквідності банку, вивчення негативних наслідків її недотримання, аналіз існуючих стратегій управління нею набувають особливого значення в період фінансових криз та нестабільності світових ринків. Однак розв`язання цієї проблеми ускладнюється тим, що сьогодні відсутнє однозначне визначення характеру й напрямів управління банківською ліквідністю. А відтак ці питання потребують додаткового вивчення.

Для якісного та ефективного управління банківською ліквідністю насамперед необхідно з`ясувати, що таке управління ліквідністю - явище, процес, набір інструментів та механізмів або щось інше.

За думкою Ф. Мишкіна, управління ліквідністю - це рішення, що прийняте банком для підтримання достатньої ліквідності активів, аби задовольнити зобов`язання банку перед вкладниками [5].

Джозеф Ф. Сінки управління банківською ліквідністю визначає як процес створення коштів для того, щоб мати можливість сплатити договірні або традиційні зобов`зання за прийнятними цінами в будь-який час [10].

На думку вітчизняних науковців, управління банківською ліквідністю полягає в управлінні кредитними операціями та операціями із залучення коштів банку з метою максимізації прибутку (доходу) шляхом вибору порядку розміщення власних і залучених коштів.

А.В. Шаповалов у своїх наукових розробках визначає управління ліквідністю як процес створення можливостей доступу до коштів, що можуть бути залучені за розумною ціною, і як необхідний час для виконання взятих зобов`зань та здійснення активних операцій [3].

Західні теорії менеджменту розглядають управління ліквідністю як визначальний показник усіх методів розміщення банківських коштів [5].

Отже, з вище наведеного можна зрозуміти, що одностайності щодо визначення сутності управління ліквідністю банку не існує.

Враховуючи теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних науковців, можна зробити висновок що:

) головною метою управління банківською ліквідністю є забезпечення фінансової стійкості та надійності банку;

) завданням управління банківською ліквідністю є:

- здійснення діагностики рівня (стану) ліквідності;

- оцінка впливу дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на банківські ліквідність;

- управління активами, пасивами за термінами погашення, валютами тощо;

- управління вартістю ресурсів, які використовуються для забезпечення ліквідності;

- управління ризиком незбалансованої ліквідності, а також пов`язаними з ними ризиками: процентним, кредитним, валютним, операційним;

- управління грошовою позицією банку;

- прогнозування потреби в ліквідних коштах.

На практиці існує чотири основні теорії управління ліквідністю, які є проявом загальних підходів до управління активами і пасивами банку (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Теорії управління ліквідністю

Відповідно до теоії комерційних кредитів, банк може зберігати свою ліквідність у разі, коли активи розміщені в короткострокові кредити, що своєчасно погашаються при нормальному стані ділової кон’юнктури. Тобто, банк повинен видавати кредити підприємствам лише на поповнення оборотного капіталу або під створення товарних запасів та враховувати виключно короткострокові цінні папери. Крім того, суттєво розширили можливість підтримки ліквідності банку процеси розвитку вторинних ринків цінних паперів і деяких видів кредитів (іпотечного, споживчого кредиту). Наприклад, такий механізм як сек’юритизація активів доз-воляє зняти частину ризикових активів з балансу банку і поліпшити його поточну ліквідність шляхом перетворення менш ліквідних активів на більш ліквідні [64].

Основним недоліком теорії комерційних кредитів було те, що вона добре працювала в умовах стабільного розвитку економіки, але не в умовах економічної кризи.

У періоди економічного спаду підприємства зазнають значних труднощів зі збутом своєї продукції, що спричиняє несвоєчасне погашення ними банківських кредитів. У результаті кредитні установи, що надають переважно короткострокові кредити підприємствам на поповнення їх оборотного капіталу, зазнають великих збитків, що, врешті-решт, позначається на ліквідності банків.

Теорія переміщення (трансформації) активів стверджує, що банк може підтримувати свою ліквідність, якщо він постійно має достатню кількість таких активів, що можуть бути легко трансформовані в готівку у будь-який час.

Недолік теорії переміщення активів полягає в обмеженій кількості активів, прийнятних як вторинні резерви банківської ліквідності. Банк, відповідно до цієї теорії, повинен прагнути розширити свої вкладення в активи, які легко перетворюються, однак такі активи практично не приносять доходу. Отже, збільшення частки вторинних резервів у банківських активах обмежує рівень рентабельності банку. Крім того, в період економічних криз вартість навіть першокласних цінних паперів може значно знижуватися.

Загальноприйнятим правилом формування структури банківських активів є наявність фактично в кожного банку активів, що легко трансформуються, так званих резервів ліквідності другої черги. Банки формують свої вторинні резерви ліквідності переважно у вигляді державних цінних паперів.

Якщо недискреційні перетворення активів наперед плануються з метою зіставлення операційних надходжень за договірними вимогами банку з операційними платежами за його зобов'язаннями, то такий підхід до управління ліквідністю називається теорією очікуваного доходу. Суть цієї теорії полягає в тому, що за основу платежів банку в рахунок погашення кредитів приймаються майбутні доходи позичальників. Тобто, акцент у діяльності банку із забезпечення своєї ліквідності робиться на оцінці ділового ризику операцій, що кредитуються. Ця теорія також стверджує, що на банківську ліквідність можна впливати через органі-зацію структури кредитів і інвестицій (вкладень у цінні папери) за строками їх пога-шення, намагаючись зробити так, щоб надходження готівки були регулярними і передбаченими. Портфель, значну частину якого складають кредити, що передба-чають щомісячні або щоквартальні платежі в рахунок погашення основного боргу і відсотків, є ліквідним, оскільки регулярні потоки готівки легко планувати [5].

Теорія очікуваного доходу може бути використана тільки в умовах стабільної економіки, коли більшість підприємств мають стабільний фінансовий стан (коли у банків є можливість відбору надійних позичальників) і загальний рівень попиту на товари і послуги, що вироблюються в економіці, достатньо високий. Тобто, теорія очікуваного доходу використовується на практиці тільки тоді, коли загальний ризик проведення кредитних операцій незначний.

Починаючи з 1960-х рр. банки для розширення своїх операцій почали активно залучати додаткові ресурси з грошового ринку, зокрема: кредити в інших банків (зокрема кредити в центрального банку); кошти, отримані від продажу активів за умови зворотного викупу ("репо-угоди"); кошти, отримані від випуску короткострокових боргових зобов'язань (головним чином депозитних сертифікатів). Строк таких запозичень, як правило, не перевищує одного року.

Метод управління банківською ліквідністю, заснований на мобілізації грошових коштів із зовнішніх (по відношенню до банку) джерел, отримав назву теорія управління пасивами (теорія мобілізації коштів). Можливість для банку здійснювати широке запозичення на грошовому ринку для регулювання своєї ліквідності значною мірою залежить від його кредитоспроможності і репутації.

Широкому застосуванню в банках, для регулювання ліквідності, теорії управління пасивами сприяв процес стрімкого підвищення попиту на банківські кредити при одночасному повільному зростанні бази основних депозитів (строкових і ощадних вкладів, депозитів до запитання).

Підхід до забезпечення банківської ліквідності, заснований на управлінні пасивами, має низку переваг порівняно з методами, що ґрунтуються на управлінні активами. По-перше, він дозволяє банку не змінювати структури активів, що склала-ся. По-друге, банк здатний безперешкодно залучати в необхідних обсягах ресурси із зовнішніх джерел, може мінімізувати свої активи у формі високоякісних (ліквідних), але низькодохідних інструментів. По-третє, шляхом запозичення коштів на грошо-вому ринку банк може уникнути необхідності збиткового продажу своїх довгостро-кових дохідних активів (тобто за ціною нижчою від ціни їх первинного придбання) - боргових цінних паперів, деяких видів кредитів - у випадку, якщо виникла раптова потреба в ліквідних засобах для задоволення законних вимог клієнтів.

Проте метод управління пасивами має й недоліки, основні з них такі. Пасиви, що залучаються ззовні є ресурсами короткострокового характеру. А оскільки банки залучають їх, як правило, для фінансування середньо- і довгострокових вкладень, то підвищується ризик незбалансованості за строками між активними і пасивними банківськими операціями. Це може привести до ситуації тимчасової неплатоспроможності банку, коли коштів, що вивільняються з активних операцій, буде недостатньо для погашення строкових зобов'язань перед вкладниками. Більш того, банк, який постійно залучає ресурси грошового ринку, потрапляє в залежність від його стану (тобто від можливості отримати рефінансування з ринку). У періоди економічних криз, коли всі економічні суб’єкти відчувають дефіцит вільних грошових коштів, у банку може виникнути дефіцит ресурсів для погашення попередніх зобов'язань. І, нарешті, внаслідок високих витрат банку за використання зовнішніх ресурсів знижується рентабельність його діяльності.

На основі аналізу існуючих теорій управління ліквідністю та аналізі банківської практики можливо визначити альтернативні підходи до підтримання платоспроможності банку. Менеджери банку повинні або завжди утримувати необхідний запас ліквідних активів, або мати можливість у разі потреби залучити їх на фінансових ринках [7].

Як показує практика, дрібні і середні банки у своїй роботі з управління ліквідністю в основному управляють активами. Через свою слабо розвинену інфраструктуру і незначну популярність такі банки мають обмежені можливості щодо оперативної мобілізації коштів із зовнішніх джерел. Великі банки мають більший доступ на ринок зовнішніх ресурсів. Вони прагнуть більше спиратися в своїй діяльності на управління пасивами. Широке використання великими банками для регулювання своєї ліквідності методів, заснованих на управлінні пасивами, обумовлено насамперед їх прагненням мінімізувати частку недохідних активів (резервів ліквідності другої черги).

Розділ 3. Критична оцінка управління ліквідностю АБ «Полтава-Банк»

3.1 Прогнозування потреби в ліквідних коштах АБ «Полтава-банк»

Сучасні умови ведення банківського бізнесу потребують від менеджменту банку розроблення нових та ефективного застосування перевірених часом підходів до управління ліквідністю, відповідних захисних заходів для зменшення негативного впливу на її рівень, зважаючи на швидкозмінність і нестабільність перебігу економічних процесів та необхідність постійної підтримки належного рівня фінансової стійкості банку [21].

Важливою складовою ефективного регулювання ліквідністю є прогнозування ліквідності центральним банком. Прогнози ліквідності дають змогу центральному банку вирішити, яку кількість ліквідності необхідно забезпечити або поглинути на ринку щоденно для згладжування небажаних коливань в попиті й пропозиції. Метою згладжування коливань є створення стабільних умов ліквідності та управління центральним банком операційною ціллю, якою найчастіше є короткострокова ставка на грошовому ринку.

Чітка і ефективна організація процесу прогнозування ліквідності є необхідною для створення точних і своєчасних планів центрального банку з регулювання ліквідності, зумовлює ефективність прийнятих рішень щодо застосування тих чи інших інструментів монетарної політики. Прогнози ліквідності повинні бути організовані як повторюваний процес на щоденній основі, а також у коротко-та середньостроковому періоді, при якому кожнанова інформація відразу включається до складу. Горизонти й інтервали прогнозування ліквідності відрізняються залежно від інституційної системи країни. У банківських системах із використанням резервних вимог, як інструментів монетарної політики, короткостроковий горизонт прогнозування включатиме як мінімум поточний період зберігання резервів. Важливим є використання належних методів прогнозування ліквідності, але вирішальними є наступні фактори [17]:

- тримання інформації з різних джерел і гарантування своєчасності даних;

- нагляд за сумісністю прогнозованих компонентів;

- створення плану загальної ліквідності, який щоденно оновлюється;

- оцінювання помилок прогнозів.

У практиці світової банківської справи поки не знайдено всеосяжної формули або набору нормативів, які б достатньо точно визначали потребу комерційних банків у необхідних ліквідних коштах.

Керівництво банків постійно приділяє велику увагу питанням ліквідності, проте дотепер немає доступної і повсюдно прийнятної формули для визначення потреб банку в ліквідних коштах. Необхідна сума ліквідності окремо узятого банку залежить від коливань загальної суми внесків і попиту на кредит.

У свою чергу, ці коливання залежать від становища в економіці тієї чи іншої країни, де постійно відбуваються зміни: програмно-цільові, випадкові, сезонні, циклічні довгострокові й ін.

Випадкові зміни і їхні масштаби важко передбачити, оскільки вони не слідують якійсь устояній схемі, проте вони, безумовно, впливають на рівень внесків і потреби в кредитах. Прикладами випадкових подій можуть служити страйки, наслідки таких катастроф, як землетрус, повінь, паніка в період війни, а так деякі неординарні економічні або політичні дії.

Сезонні зміни, прямо пов'язані зі зміною сезонів, відрізняються від випадкових тем, що повторюються щорічно. Згодом звична для сезону ситуація може трохи змінюватися. Банк, розташований у сільській місцевості, зіштовхується з зростанням внесків восени після збору врожаю і з великим попитом на кредит навесні. Потреба в кредитах на будівництво в літні місяці звичайно вище, чим зимою. Чинником, що визначає сезонність, є, безумовно, погода, але впливають також і традиції: прикла-дом може служити збільшення роздрібних продажів у грудні напередодні різдва.

Циклічні зміни ще сутужніше передбачати, чим сезонні. У період спаду ділової активності попит на кредити і внески скорочуються.Проте остаточний вплив на банківську систему в У. у цілому буде залежати від дій Національного банку по здійсненню грошово-кредитної політики.

Довгострокові коливання або тенденції діють протягом більш тривалого періоду, чим окремий економічний цикл. Вони можуть охоплювати декілька циклів і є результатом таких короткострокових і довгострокових чинників, як зрушення в споживанні, заощадженнях, інвестиційному процесі, чисельності населення і зайнятих, технічному рівні виробництва.

Цілком очевидно, що на рівень банківських вкладів впливають багато економічних чинників, що роблять планування ліквідності вкрай необхідним.

У розрахунках потреби в ліквідних ресурсах на той або інший період банк може виходити з очікуваних змін рівня внесків і кредитів щодо даного базисного періоду. На динаміку ліквідності або надлишку резервів впливають три чинники:

- придбання або втрата коштів у зв'язку зі збільшенням або зменшенням внесків;

- те ж у зв'язку зі зростанням або скороченням кредитів і/або інвестицій; • збільшення або зменшення розміру обов'язкових резервів унаслідок зростання або скорочення внесків [21].

Якби можна було цілком точно передбачити зміни суми внесків і попиту на позички й інвестиції, то проблема визначення необхідних ліквідних засобів значно спростилася б. Незважаючи на складність завдання, банки повинні намагатися прогнозувати об"єм внесків і кредитів.

Прогнозуючи рівень внесків і позичок, ці банки покладаються в основному на свій минулий досвід. Масштаби можливих коливань у рівні внесків і кредитів часто можуть підказати графіки і таблиці середньомісячних даних за декілька років або за період економічного циклу.

Але яким би не був банк, великим або невеликим, при прогнозуванні його потреб у ліквідних ресурсах необхідно враховувати як місцеві, так і загальнонаціональні аспекти. На місцевому рівні в увагу приймаються в першу чергу вид, джерело і ступінь стабільності внесків. Прийнято вважати, що ощадні вклади більш стабільні в порівнянні зі строковими вкладами, а строкові вклади - у порівнянні з вкладами до запитання. Це, як правило, справедливо у відношенні окремих рахунків, але не завжди вірно, коли мова йде про сукупні внески банку. Вклади до запитання, що складаються з множини невеличких і середніх рахунків, у цілому більш стабільні, чим ті ж внески, але складаються з рахунків декількох великих ділових фірм або індивідуальних вкладників, тому що збігу коливань залишків на рахунках більш ймовірно лише для дуже небагатьох ділових фірм.

Причиною сезонних коливань внесків і кредитів є головним чином недостатня диверсифікація економічної діяльності в районі операцій банку. Не рідкість, коли економіка окремого району майже цілком залежить від однієї або деяких галузей, що виробляють суміжні товари.

Хоча більшість банків в Україні відносяться до категорії дрібних підприємств і здійснюють операції в межах обмеженого економічного району, на їхню діяльність впливають і чинники, що виникають далеко за його межами. Наприклад, міри грошово-кредитної і податкової політики відчуваються спочатку у великих центрах грошового ринку, але рано чи пізно вони торкаються всіх банків. Жодний банк, яким би малим і віддалений він не був, не може уникнути впливу політики грошово-кредитної рестрикції.

Отже, керівництво кожного банку повинно бути в курсі загальнонаціональних тенденцій, коли банківська система і кожний окремий банк зіштовхуються з обмеженістю вільних коштів, необхідних для надання нових кредитів. Проблема ліквідності може стати при цьому критичною, оскільки попит на кредит у цей момент по темпах зростання звичайно обганяє внески. Процентні ставки можуть зрости до надзвичайно високого рівня. Якщо банк має у своєму розпорядженні достатню ліквідність для задоволення попиту на кредит, він може з вигодою використовувати високий позичковий відсоток і збільшити тим самим свій прибуток. Якщо ж ліквідних коштів мало, банк змушений буде або відмовитися в наданні кредитів, що обіцяли високий прибуток, або ж реалізувати менше ліквідні цінні папери з втратою на курсі, щоб покрити попит на кредит із боку своїх клієнтів.

Таким чином, очевидно, що на рівень банківської ліквідності впливають багато економічних і інших чинників, у зв'язку з чим питання розрахунків, планування і управління стають найважливішими напрямками в діяльності комерційних банків.

На підставі цих чинників, що формують політику, стратегію і повсякденну діяльність комерційних банків, історично зароджувалася, розвивалася й удосконалювалася теорія і практика управління банківською ліквідністю [15].

У практичній діяльності застосовуються кілька методів аналізу потреб банку в ліквідних коштах:

- метод фондового пулу (аналіз надходжень і платежів);

- метод структурування фондів (поділу джерел фінансування);

- метод аналізу показників ліквідності.

Кожний з методів базується на певних припущеннях і дає лише наближену оцінку суми ліквідних коштів, необхідних банку в певний момент часу. Виконувати таку роботу можна лише за умови існування відповідного оперативно-інформацій-ного забезпечення, яке містить дані про наявні ліквідні кошти, очікувані надходжен-ня та майбутні платежі. Інформацію доцільно надавати у вигляді графіків вхідних та вихідних грошових потоків на відповідний період - декаду, місяць, квартал.

На практиці більшість банків створюють резерви ліквідних засобів, які скла-даються з двох частин: 1) операційних резервів для підтримання потреб ліквідності за короткостроковими прогнозами; 2) планових резервів для забезпечення довгост-рокових прогнозів попиту на ліквідні засоби. Операційні резерви можуть перевищу-вати реальну потребу в ліквідних засобах або дорівнювати їй, залежно від того, якої загальної стратегії управління банком дотримується керівництво і який ступінь ри-зику (імовірність залишитися без ліквідних коштів) є прийнятним для даного банку. Зрештою, дії щодо управління ліквідністю значною мірою ґрунтуються на резуль-татах аналізу потреби в ліквідних коштах на певний період, а ефективність процесу управління визначається точністю та реалістичністю одержаних прогнозів [17].

У разі використання методу структурування фондів необхідно:

- розподілити всі ресурси за джерелами формування залежно від оборотності за рахунками;

- за кожним із джерел установити вимоги збереження фіксованої частки ресурсів у ліквідній формі;

- розподілити кошти з кожного джерела на фінансування відповідних активів.

Так, в загальному випадку всі банківські пасиви поділяють на чотири групи:

. Поточні зобов’язання («гарячі гроші») - кошти, які можуть бути зняті з рахунків без попередження і які чутливо реагують на зміни процентних ставок на ринку. Це - міжбанківські позики з нефіксованим строком погашення, одержані позики «овернайт» (враховуються за строком «до одного дня»).

. Мінливі зобов’язання - це кошти, значна частина яких може бути вилучена з банку в будь-який час, але певна сума залишків перебуває на рахунках. До них входять кошти до запитання юридичних та фізичних осіб, кошти бюджету та позабюджетних фондів, коррахунки інших банків, кредиторська заборгованість та транзитні рахунки (враховуються за строками «до семи днів»).

. Стабільні зобов’язання, або основні вклади - джерела коштів, за якими ймовірність дострокового відпливу грошей мінімальна. До даної групи належать ощадні рахунки, депозитні сертифікати, строкові рахунки, недепозитні джерела коштів з фіксованими строками погашення, кошти від продажу цінних паперів.

. Безстрокові пасиви - власні кошти банку, такі як статутний капітал, нерозподілений прибуток, резерви.

У разі потреби кожен банк може застосувати власний підхід до групування пасивів, який точніше відображає специфіку його діяльності. Рівень деталізації в процесі групування залежить від потреб банку і може бути доведений до рахунків аналітичного обліку.

На наступному етапі аналізується стабільність ресурсної бази в розрізі виді-лених груп зобов’язань. Проведення такого аналізу має на меті виявлення стабіль-них залишків на рахунках до запитання та встановлення рівня дострокового виллу-чення коштів за строковими депозитами. Ретроспективний аналіз особливостей руху коштів за рахунками та групами рахунків за досить тривалі проміжки часу дає змогу виявити загальні тенденції та закономірності, які екстраполюються на майбутнє.

Потреба банку в ліквідних засобах оцінюється встановленням для кожної категорії джерел фінансування вимоги збереження певної частки коштів у ліквідній формі. Для стабільних джерел ця частка може бути незначною - 10-15 %, для мінливих вкладів і недепозитних зобов’язань - 25-30 %, для зобов’язань за «гарячими грошима» - 80-90 % [15].

Конкретні вимоги щодо утримання коштів у ліквідній формі визначаються суб’єктивно, здебільшого на основі міркувань, припущень та досвіду менеджерів кожного банку. Обсяг ліквідних коштів за кожною групою обчислюється множенням установленої частки на суму зобов’язань за відповідною групою джерел фінансування. Додавши знайдені значення за всіма групами зобов’язань, розраховують загальну суму необхідних банку ліквідних коштів.

Обчислену в такий спосіб величину ресурсів банк має зберігати у формі ліквідних активів. Ту частину ресурсів, що залишилася, банк розподіляє з урахуванням їх характеру та можливих напрямів розміщення. Частина ресурсів, сформована за рахунок мінливих джерел, вкладається в короткострокові позики та цінні папери. Кошти, одержані зі стабільних джерел, можуть бути спрямовані на видачу довгострокових кредитів і придбання облігацій.

Наприклад, у результаті аналізу стабільності своєї ресурсної бази банк з’ясував, що рівень осідання коштів за поточними зобов’язаннями становить 10 %, за групою мінливих зобов’язань - 20 %, а за стабільними зобов’язаннями - 95 %. З урахуванням одержаних даних банку слід здійснити перерозподіл обсягів зобов’язань за групами (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Аналіз стабільності зобов`язань АБ «Полтава-банк», тис. грн

Група зобові-зань	За 2011 рік				За 2012 рік				За 2013 рік
	Сума	Рівень осідання кош-тів, %	Змінна части-на	Стабіль-на частина	Сума	Рівень осідання кош-тів, %	Змінна части-на	Стабільна частина	Сума	Рівень осідання кош-тів, %	Змінна части-на	Стабільна частина
Поточні	98014	10	88212,6	9801,4	52670	10	47403	5267	2750	10	2475	275
Мінливі	201226	20	160740	40185,2	301881	20	241504	60376	342500	20	274000	68500
Стабільні	710012	95	35500,6	674511,4	532006	95	26600	505405	622331	95	31116	591214
Усього	1008952	-	284453	724498	886557	-	315507	571048	967581	-	60991	659989

За результатами аналізу можна зробити висновки, що змінна частина пасивів банку, яку слід враховувати в групі з найкоротшими термінами погашення (до трьох або до семи днів), становить 284453 тис. грн у 2011 році, 315507 тис. грн. - 2012 році, 60991 тис. грн. - 2013 році. Загальна ж сума мінливих і поточних зобов’язань без урахування їх рівня стабільності становила 298940 тис. грн на 2011 рік, 354551 тис. грн. - 2012 рік і 345250 тис. грн. - 2013 рік. Як бачимо стабільна частина постійно збільшується, що є позитивним фактором для подальшого функціонування. Результати аналізу дають змогу банку точніше обчислювати вихідні грошові потоки та не створювати надмірних резервів ліквідних коштів.

3.2 Swot-аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів ліквідності АБ «Полтава-банк»

Одним з основних інструментів регулярного стратегічного управління, який вибирають багато компаній, є матриця "якісного" стратегічного аналізу. Її ще називають матрицею SWOT (абревіатура початкових букв англійських слів: Strengths - сили; Weaknesses - слабкості;Opportunities - можливості; Threats - загрози). На підставі послідовного розгляду цих факторів приймаються рішення щодо коригування цілей і стратегій банку, які, у свою чергу, визначають ключові моменти організації діяльності [25].

Ця матриця надає керівникам компанії структуроване інформаційне поле, в якому вони можуть стратегічно орієнтуватися і приймати рішення. Найпривабливі-ше в цьому методі те, що інформаційне поле формується безпосередньо самими керівниками, а також найбільш компетентними співробітниками компанії на підставі узагальнення та узгодження власного досвіду і бачення ситуації.

Основне призначення SWOT-аналізу - вивчення сильних і слабких сторін у діяльності організації з метою пристосування до мінливих можливостям і загрозам зовнішнього середовища.

З позиції сучасної теорії управління стан організації залежить від того, нас-кільки успішно вона реагує на різні за своєю природою впливи ззовні. Аналізуючи ситуацію, що склалася, важливо виділити найбільш істотні в конкретних обставинах фактори, взаємозалежний розгляд яких дозволяє вирішувати наявні проблеми. При цьому необхідно встановити, чи є ці фактори внутрішніми або зовнішніми по відношенню до даної організації, оскільки можливості впливу на них різні. - аналіз є одним з найбільш поширених в управлінській практиці методів, який пов'язує зовнішні і внутрішні чинники, що визначають розвиток організації.

Особливості SWOT - аналізу:

) суб’єктивність характеру добору факторів, що складають сильні/слабкі сторони банка за ступенем їхньої важливості, а також специфіку сприймання менеджерами впливу факторів зовнішнього середовища;

) імовірність і ризик віднесення факторів до тієї чи іншої групи (минулі переваги можуть у майбутньому стати недоліками, і навпаки);

) швидко змінюючись, середовище потребує постійної уваги до себе [16].

Існує досить багато визначень окремих елементів SWOT-аналізу. Наведемо деякі з них:

Сильні сторони (strength) - внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс, що можуть зумовити формування конкурентної переваги.

Слабкі сторони (weaknesses) - види діяльності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підсистема потенціалу, що не правильно використовуються.

Можливості (opportunities) - альтернативи, що їх може використати установу для досягнення стратегічних цілей (результатів).

Загрози (threats) - будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.

Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими причинами: стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.аналіз - це своєрідна форма; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес об- мірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. Для будь-якого керівника або управлінського працівника, зорієнтованого на поточну роботу, це корисна справа, яка вимагає від будь-кого, хто застосовує SWOT-аналіз, замислитися на перспективу.аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій банка з урахуванням їхніх особливостей: відповідно до змісту стратегії - адаптації до (чи формування впливу на) середовища.аналіз витримав перевірку часом, і досі доводячи свою необхідність як важливий елемент раціоналістичного підходу для розробки та реалізації стратегії.

Таблиця 3.2 Матриця SWOT для АБ «Полтава-банк»:

Сильні сторони: 1. надійність банку 2. гнучкий підхід до кожного клієнта; 3. розгалужена філіальна мережа; 4. високі показники ліквідності; 5. лідируючі позиції на ринку банківських послуг більше 20 років; 6. достатні фінансові ресурси;

Можливості: 1. залучення нових позичальників; 2. нарощування кредитного портфеля; 3. розширення філіальної мережі; 4. реалізація інвестиційнихпроектів; 5. впровадження нових банківських продуктів. 6. входження в нові сегменти ринку.

Слабкі сторони: 1. неефективне використання активів; 2. відносно невисока зарплата працівників; 3. відсутність ефективного механізму підбору кадрів; 4. недосконала система стимулювання і мотивації персоналу; 6. недосконала система управління; 7. відсутність інноваційних розробок банківських продуктів і послуг; 8. недостатня гнучкість реагування на зміни процентних ставок;

Загрози: 1.нестабільна економічна та політична ситуація в регіоні; 2. постійно змінюється банківське законодавство; 3. наявність сильних конкурентів; 4. високий рівень зарплати і стимулювання кадрів у конкурентів; 5. вигідні пропозиції для клієнтів з боку конкурентів; 6.гнучкість реагування на зміни; 7. наявність маркетингових стратегій у конкурентів.

Після того, як буде складено конкретний список сильних і слабких сторін організації, а також загроз і можливостей, настає етап встановлення зв'язків між ними.Для цього необхідно проаналізувати і зіставити всі фактори, представлені в матриці, в наступних комбінаціях для розробки стратегії поведінки організації і визначення цілей у сфері управління якістю:

. Сильні сторони - внутрішнього середовища . Слід розробити стратегію з використання сильних сторін організації для того, щоб отримати віддачу від можливостей, які з'явилися у зовнішньому середовищі:

1) приділяти особливу увагу розвитку нових банківських продуктів і послуг для завоювання нових клієнтів і зміцнення положення на ринку;

) встановлення довгострокових партнерських відносин з клієнтами;

) організація підбору висококваліфікованих кадрів та процесу ефективної перепідготовки;

) розвиток програм довгострокового кредитування на вигідних умовах, в тому числі і використанням банківських карт;

) застосування нових інформаційних технологій для автоматизації процесів та ефективного використання інформації.

. Сильні сторонни - можливості. У даному випадку необхідно вибудувати стратегію таким чином, щоб за рахунок сильних сторін усунути навислі над організацією загрози:

) організація ефективного стимулювання персоналу, а також створення організаційної культури й підвищення престижу працівників АБ «Полтава-банк»;

) підвищення гнучкості системи для більш швидкого та ефективного реагування на зміни;

) використання переваг таких, як: репутація, надійність, довгий час існування на ринку, розгалужена філіальна мережа для ослаблення переваг конкурентів;

) здійснення прогнозування та виявлення потреб клієнтів;

) використання наявних ресурсів для підтримки соціально незахищених верств населення і зниження соціальної напруженості в регіоні.

. Слабкі сторони - внутрішнього середовища. Тут стратегія повинна припускати використання сприятливих можливостей зовнішнього середовища для зниження слабких сторін організації:

) зниження чисельності управлінського апарату шляхом залучення більш кваліфікованих фахівців - менеджерів;

) збільшення зарплати персоналу шляхом розширення спектру банківських послуг та збільшення прибутку;

) використання накопиченого досвіду зарубіжних банків і передових технологій для підвищення ефективності прийняття рішень;

) використання накопиченого досвіду зарубіжних банків для розвитку маркетингу і підвищення іміджу АБ «Полтава-банк»;

) використання нових технологій для розробки інноваційних банківських продуктів.

. Слабкі сторони - загрози. Здійснювана стратегія повинна рятувати організацію від слабкостей, так і запобігати навислій над нею загрози:

) вивчення систем мотивації, стимулювання і оплати праці персоналу банків - конкурентів і застосування в практиці АБ «Полтава-банк»;

) вивчення переліку послуг, пропонованих банками - конкурентами, і розширення спектру послуг АБ «Полтава-банк» на їх основі;

) вивчення організаційної структури, нормативної бази конкурентів і вдосконалення на їх основі організаційної структури та нормативної бази АБ «Полтава-банк»;

) більш комплексна робота, спрямована на усунення недосконалостей в період криз і спадів для підвищення стабільності, надійності і довіри [16].

На сьогоднішній день саме слабке» місце банку-неефективне використання активів. На підставі коефіцієнтів можна зробити висновок, що в АБ «Полтава-банк» занадто багато «не працюючих» активів. На сьогоднішній день у банку немає реальних альтернатив кредитування, якщо його гроші не будуть працювати, він буде втрачати конкурентні переваги і позиції.

Головна «перспектива» АБ "Полтава-банк" на даний момент- активна експансія, як за рахунок розвитку регіональної мережі, так і за рахунок розширення спектру пропонованих продуктів. Дана експансія поліпшить конкурентні позиції банку і, одночасно, в значній мірі вирішить одну з найбільш актуальних «слабких сторін»- не працюючі активи будуть направлені на зростання банку.

Розділ 4. Шляхи підвищення ліквідності АБ «Полтава-Банк»

У якості результатів усього вищевикладеного в даній дипломній роботі я хочу подати рекомендації, що сприяють підвищенню ліквідності АБ «Полтава-банк», який хоча і знаходиться поза межею своєї ліквідності, але можливе через певний час погіршення ситуації. На рис 4.1 наведено заходи за допомогою, яких можна підвищити ліквідність банківської установи.

Рис 4.1. Заходи щодо підвищення ліквідності банківської установи

По-перше, банку можна порадити поліпшити організаційну структуру банку, тобто приділити увагу розвитку менеджменту, зокрема, об'єднати усі функції щодо управління ліквідністю, внутрішньому контролю та нагляду за станом фінансових інструментів в управлінні ліквідності, планування та координації платежів. Це підвищить ефективність його діяльності та зменшить втрати від можливих непорозумінь між підрозділами, наприклад, між Управлінням та Департаментом економіки та фінансів.

По-друге, АБ «Полтава-банк» необхідно оцінювати ліквідність балансу шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності. У процесі аналізу балансу на ліквідність можуть бути виявлені відхилення у бік як зниження мінімально допустимих значень, так і їхнього істотного перевищення. У першому випадку АБ «Полтава-банк» потрібно в місячний термін привести показники ліквідності у відповідність із нормативними значеннями. Це можливо за рахунок скорочення насамперед міжбанківських кредитів, кредиторської заборгованості й інших видів залучених ресурсів, а також за рахунок збільшення власних коштів банку. Проте варто мати на увазі, що залучення додаткового капіталу у формі випуску нових акцій викликає скорочення дивідендів і несхвалення пайовиків.

З іншого боку, для АБ «Полтава-банк», як і будь-якого іншого підприємства, загальною основою ліквідності виступає забезпечення прибутковості виробничої діяльності (виконуваних операцій). Таким чином, якщо фактичне значення основ-ного нормативного коефіцієнта ліквідності виявляється набагато більше, чим уста-новлене мінімально допустиме. то діяльність такого банку буде негативно оціню-ватися його пайовиками, із погляду невикористаних можливостей, для одержання прибутку. У цьому зв'язку варто зауважити, що аналіз ліквідності балансу повинний проводитися одночасно з аналізом прибутковості банку. Досвід роботи комерційних банків показує, що банки одержують більше прибутку, коли функціонують на грані мінімально допустимих значень нормативів ліквідності, тобто цілком використо-вують надані їм права по залученню коштів у якості кредитних ресурсів.

У той же час особливості його роботи як установи, що засновує свою діяльність на використанні коштів клієнтів, диктує необхідність застосування показників ліквідності. Максимальна ліквідність досягається при максимізації залишків у касах і на кореспондентських рахунках стосовно інших активів. Але саме в цьому випадку прибуток банку мінімальний. Максимізація прибутку потребує не збереження коштів, а їх використання для видачі позичок і здійснення інвестицій. Оскільки для цього необхідно звести касову готівку і залишки на кореспондентських рахунках до мінімуму, то максимізація прибутку ставить під загрозу безперебійність виконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами.

Ситуація у АБ «Полтава-банк» ускладнюється тим, що на сьогоднішній день стан його ліквідності в нормі, однак динаміка показників свідчить, про її можливий спад якщо продовжувати занадто агресивну політику депозитів та кредитування населення. В умовах фінансово-економічної кризи, яка панує в Україні дуже високо підскочив ризик неповернення кредитів, а тому багато банків мають перестрахува-тися та обмежити виплати по депозитах, або навіть подовжити строки їх повернення чи квотування. Вплив кризи негативний ще й тому,що міжбанківський ринок має дефіцит пропозиції валютних ресурсів, які вкрай потрібні для обслуговування багатьох клієнтів та задоволення потреби населення у готівковій валюті.

По-третє, АБ «Полтава-банк» повинний визначати потребу в ліквідних коштах хоча б на короткострокову перспективу. Один із методів аналізу потреби в ліквідних коштах припускає аналіз потреб у кредиті й очікуваному рівні внесків кожного з головних клієнтів, а інший - прогнозування обсягу позичок і внесків. Обидва розглянутих методи мають недолік: вони спираються на середній, а не граничний рівень ліквідності. Це може бути достатнім для оцінки ліквідності банківської системи в цілому, але воно не підкаже керівництву окремого банку, яка повинна бути його касова готівка на наступному тижні, щоб покрити вилучення внесків і заявки на кредит. Тільки аналіз рахунків окремих клієнтів банку дозволяє йому визначити потреби в готівці на даний момент.

По-четверте, підтримка ліквідності на необхідному рівні здійснюється за допомогою проведення визначеної політики АБ «Полтава-банк» в області пасивних і активних операцій, що розробляється з урахуванням конкретних умов грошового ринку й особливостей виконуваних операцій. Тобто АБ «Полтава-банк» повинний розробити грамотну політику управління активними і пасивними операціями. При цьому в управлінні активами банку варто звернути увагу на наступні моменти:

- управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно планувати притоки і відтоки готівки і розробити графіки платежів.

- терміни, на які банк розміщає кошти, повинні відповідати термінам притягнутих ресурсів. Не припустимо перевищення коштів на рахунках активу над коштами на рахунках пасиву.

Акцентувати увагу на підвищенні рентабельності роботи в цілому і на прибутковості окремих операцій зокрема. Так в управлінні кредитним портфелем необхідно:

- контролювати розміщення кредитних вкладень по ступені їхнього ризику, форм забезпечення повернення позичок, рівню прибутковості. Кредитні вкладення банку можна класифікувати з врахуванням ряду критеріїв (рівень кредитоспроможності клієнта, форма забезпечення повернення кредиту, можливість страхування позичок, оцінка надійності кредиту економістом банку та ін.) Частка кожної групи кредитів у загальній сумі кредитних вкладень комерційного банку і її зміна є основою для прогнозування рівня коефіцієнта ліквідності, показує можливості продовження старої кредитної політики банку або необхідність її зміни. Групування позичок по окремих позичальниках, здійснюване за допомогою ЕОМ, дозволяє щодня контролювати рівень коефіцієнтів ліквідності й аналізувати можливості подальшої видачі великих кредитів самостійно банком або шляхом участі в банківських консорціумах;

- аналізування розміщення кредитів за термінами їх погашення, здійснюване шляхом груповання залишків заборгованості по позичкових рахунках з урахуванням термінових зобов'язань або оборотності кредитів на шість груп (до 1 міс. ; від 1 до 3 міс. ; від 3 до 6 міс. ; від б до 12 міс. ; від 1 до 3 років: понад 3 років), що є основою для прогнозування рівня поточної ліквідності балансу банку, розкриття «вузьких» місць у його кредитній політика;

- аналізувати розміщення кредитів за термінами на основі бази даних. Зокрема, розроблений метод аналізу майбутнього погашення і майбутньої видачі кредитів у найближчі 30 днів по окремих клієнтах і видах позичок (на основі кредитних договорів і оборотності кредитів), що дозволяє контролювати вивільнення ресурсів або виникнення потреби в них. Такий аналіз можна робити щодня, а також з врахуванням даних кредитних договорів, що знаходяться на стадії проробки. Результати аналізу можуть використовуватися комерційними банками для оперативного вирішення питань при купівлі або продажі ресурсів. Такий аналіз розкриває глибинні, приховані процеси, виявляє ті тенденції, що при інших незмінних обставинах можуть викликати падіння рівня ліквідності і платоспроможності комерційного банку, дає можливість попередити ці наслідки шляхом внесення корективів у політику банку.

- краще вивчати кредитоспроможність позичальників;

- обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів;

- видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування;

- підвищити повернення кредитів, у тому числі за рахунок більш надійного забезпечення;

- вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами.

Усі ці заходи в більшій мірі викликані реакцією на фінансово-економічну кризу, однак ті обсяги операцій які АБ «Полтава-банк» нарощував протягом трьох років неможливо різко зменшувати, оскільки одразу з'явиться дефіцит платіжних інструментів головним чином для покриття строкових зобов'язань. Тому найефективнішим механізмом ризик-менеджменту на даному етапі вважаємо перегляд портфелю інвестицій банку, оскільки велика кількість коштів має бути переведена в стабільні цінні папери на приклад облігації державного займу. Це дасть певну відстрочку миттєвої втрати платоспроможності і змогу певним чином знизити вплив кризи.

Одним із ефективних механізмів управління ліквідністю АБ «Полтава-банк» є зміна структури активів, тобто необхідно збільшити частку ліквідних активів за рахунок достатнього погашення кредитів, розчищення балансу шляхом виділення на самостійний баланс окремих видів діяльності, збільшення власних коштів, одержання позик в інших банків.

Необхідно також працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно пам'ятати, що термінові заходи, які починаються кредитними інститутами для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило, пов'язані з ростом витрат банку і скороченням їхнього прибутку. Управління ризиками незбалансова-ності балансу і неплатоспроможності банку знижує можливі збитки банків, створює міцну основу для їхньої діяльності в майбутньому. Система управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку орієнтується на вимоги Національного банку країни про дотримання комерційними банками встановлених норм ліквідності і платоспроможності. Для розпізнавання ризиків незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного банку потрібне створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем приведених вище показників ліквідності, аналізу чинників, що впливають на їхню зміну. Для цього доцільне створення бази даних, що дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для здійснення аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. У якості джерела для формування бази даних нами розглядаються як укладені, так і ті що проробляються кредитні і депозитні договори, договори про позики в інших банків, відомості про потребу в кредиті під товари відвантажені, термін оплати яких не наступив, щоденне зведення оборотів залишків по балансових рахунках, щоденна відомість залишків по особових рахунках, відомості по позабалансових рахунках, відомості про оборотність кредитів і т.п.

В управлінні пасивами АБ «Полтава-банк» можна порекомендувати:

- застосовувати метод аналізу розміщення пасивів по їх термінах, що дозволяє управляти зобов'язаннями банку, прогнозувати і змінювати їхню структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, проводити зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати на платоспроможність;

- розробити політику управління капіталом і резервами;

- стежити за співвідношенням власного капіталу до притягнутого.

У цілому ж, для розпізнавання ризиків небзалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного банку потрібне створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем наведених у першій і других розділах показників, аналізу чинників, що впливають на їхню зміну. Для цього доцільно створення бази даних, що дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для здійснення аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. У якості джерела для формування бази даних банком можуть розглядатися укладені і що проробляються кредитні і депозитні договори, договори про позики в інших банків, відомості про планову потребу в кредиті, щоденні відомості оборотів залишків по балансових рахунках, щоденні відомісті по особових рахунках, відомості по позабалансових рахунках, відомості про оборотність кредитів і т.п.

На основі бази даних АБ «Полтава-банк» щодня повинні розкриватися значення показників платоспроможності і ліквідності і проводитися аналіз перспектив розвитку операцій банку з врахуванням норм платоспроможності і ліквідності. Це дозволяє взаємопов'язати вирішення питань по розміщенню коштів, залученню ресурсів, збільшенню власних коштів банку, розширенню участі банку в інших підприємствах і банках, щодо пошуку джерел додаткових прибутків і розвитку нових операцій комерційного банку з вимогами дотримання його ліквідності і платоспроможності. Розглянутий аналіз дає можливість передбачати різноманітні зміни рівня ліквідності АБ «Полтава-банк» і своєчасно прийняти необхідні заходи щодо його управління.

У міжнародній практиці менеджери по управлінню ліквідності банків розробили ряд практичних рекомендацій для поліпшення цього виду діяльності. Перша з них складається в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні контролювати діяльність усіх відділів банку, відповідальних за використання і залучення коштів, і координувати свою діяльність із роботою цих відділів.

Друга рекомендація полягає в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні передбачати коли найбільше великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку або збільшити внески. Це дозволяє керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.

Відповідно до третьої рекомендації, менеджери по управлінню ліквідністю в співробітництві з вищим керівництвом і керівниками відділів повинні бути впевнені, що пріоритети і цілі управління ліквідними коштами очевидні. У недавньому минулому при розміщенні коштів ліквідність банку часто мала вищий пріоритет. Сьогодні управлінню ліквідними коштами в загальному приділяється роль допоміжного механізму в порівнянні з пріоритетом банку №1 - наданням позик усім категоріям клієнтів. Банк повинний надавати будь-які вигідні позики, ставлячи перед керуючим ліквідними коштами завдання вишукування достатніх коштів для забезпечення кредитів.

Суть четвертої рекомендації складається в наступному: потреби банку в ліквідних коштах і рішення щодо їх розміщення повинні постійно аналізуватися з метою запобігання і надлишку, і дефіциту ліквідних коштів. Зайві ліквідні кошти, що не реінвестуються в той же день, ведуть до втрат прибутків банку, у той час як їхній дефіцит повинний бути швидко ліквідований щоб уникнути несприятливих наслідків поспішних позик або продажів активів, також ведучих до втрат прибутків.

Висновки

У вітчизняній і зарубіжній літературі існують різні підходи до визначення ліквідності. Найпоширенішими є функціонально-цільові визначення поняття. Розглянуті трактування грішать неповнотою і однобічністю формулювань, що пов'язано, значною мірою, з вузьким розумінням зобов'язань банку, під якими розуміють в основному боргові зобов'язання перед вкладниками. Залишається дискусійним поняття про співвідношення ліквідності та платоспроможності, їх специфіку і взаємозв'язки.

Отже ліквідність банку - це його здатність своєчасно та в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах. Банківська ліквідність залежить від багатьох чинників, які поділяються на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх чинників належать: дисбаланс грошових потоків, викликаний невідповідністю структури вимог та зобов'язань банку; структура та стабільність депозитної бази банку; достатність капіталу; якість активів; фінансовий стан позичальників; репутація банку, яка впливає на здатність швидкого запозичення коштів на ринку; неправильна стратегія управління ліквідністю (наприклад, пріоритетність прибутковості над ліквідністю). До комплексу зовнішніх належать чинники загальноекономічного характеру: грошово-кредитна політика; стан грошового ринку; низька ліквідність окремих сегментів фінансового ринку для конкретних видів активів, що ускладнює їх продаж за прийнятною ціною в короткі строки; можливості запозичення коштів у центральному банку; регулятивні обмеження в країні; загальні кризові явища в економіці, які унеможливлюють безперебійне залучення коштів.

Механізмом забезпечення ліквідності комерційних банків є встановлені державою вимоги до ліквідності, платоспроможності, структури капіталу. Кожен показник окремо не достатній для того, щоб однозначно стверджувати, що стан конкретного банку ліквідний.

З метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків Національний Банк України встановлює для всіх комерційних банків економічні нормативи. Серед них є і нормативи ліквідності, виконання яких покликане забезпечити достатню ліквідність комерційних банків, допомагає проаналізувати здатність комерційного банку виконувати свої зобов'язання, а в динаміці - ще й оцінити тенденції змін ліквідності банку, знання яких є необхідною передумовою якісного управління ліквідністю, а отже, й доброго фінансового ста-новища банку, стабільності всієї банківської системи. Інші обов'язкові нормативи - ризику, капіталу, валютних позицій - безпосередньо не пов'язані з ліквідністю, але допомагають банку бути ліквідним, застерігаючи від надто ризикованих операцій, погіршення фінансового стану.

У результаті дослідження сукупності теоретичних, методичних і практичних аспектів управління та прогнозування ліквідності банківської установи одержано такі результати:

- проаналізовано наукові підходи до визначення терміну «ліквідність»;

– уточнено економічну сутність банківської ліквідності;

– узагальнено інструменти управління банківською ліквідністю;

- проаналізовані основні фінансово-економічні показники діяльності банку;

- розроблено методики перспективного аналізу для прогнозування ризиків дисбалансу й оптимізації оперативного управління ліквідністю комерційного банку

- обґрунтувано основні напрями вдосконалення управління ліквідністю банківської установи.

За результатами аналізу можемо зробити наступні висновки про забезпеченість банку коштами та про зміну структури балансу. більшість активів «АБ Полтава-банк» формується за рахунок кредитів та заборгованості клієнтів (60,949% у 2011 році, 64,925% у 2012 році і 61,223% у 2013 році), а також грошових коштів та їх еквівалентів (відповідно 12,912%, 16,550% і 19,791%). Але спостерігається зменшення долі кредитів та заборгованості клієнтів у 2013 році - на 3,7% (в абсолютному виразі на 43001 тис. грн.). У цей же час на 1,78 % (на 2638 тис. грн.) скорочується частка основних засобів та нематеріальних активів, разом з тим скорочення ми спостерігаємо по дебіторській заборгованості щодо поточного податку на прибуток (на 0,17%, тобто на 1213 тис. грн.), хоча у 2012 році вона мала тенденцію до збільшення(0,14% або на 1213 тис. грн. ), також у 2013 році скоротилась частка цінних паперів у портфелі банку на продаж (на 15%, а у 2012 році на 1,2%). Кошти в інших банках у 2012 році, порівняно із 2011 роком зменшились на 4,13% (46957 тис. грн.), а у 2013 році спостерігається їх збільшення на 1,44% (або 17691 тис. грн.).

Загальні зміни по активам у 2012 році склали - 54077 тис. грн. або 95,23%, у 2013 році становлять 135496 тис. грн., а загальний темп зростання - 112,55%.

Більшість зобов’язань АБ „Полтава-банк ” формуються за рахунок коштів клієнтів (у 2011р. - 62,66% пасивів, у 2012р. - 72,38% у загальному співвідношенні до суми пасивів, у 2013 році - 79,2% пасивів) та коштів банків (відповідно 11,83%, 4,63%, а у 2013 році - 0%), за якими спостерігається зменшення у 2012 році на 7,19%, у 2013 році вони зменшились на 4,63% і дорівнюють 0. Також 2012 році зменшились боргові цінні папери, емітовані банком, на 4,43% і дорівнюють 0. Але 2012 році спостерігається збільшення коштів клієнтів на 9,72%, а у 2013 році - на 6,82%.

Забезпеченість банку ліквідним коштами дає йому змогу активно та ефективно працювати на ринку фінансових послуг України. За період що було аналізовано АБ «Полтава-банк» досяг значного приросту балансових показників та, як бачимо, збільшення показників ліквідності. Агресивна стратегія охоплення ринку, яка скоріше за все була обрана менеджерами АБ «Полтава-банк» приносить свої дивіденди перш за все за рахунок розширення кредитного портфелю банку та за рахунок вдалої політики в сфері залучення коштів, тобто розробки депозитної сітки, яка дає змогу по-перше, бути впевненим у власних вкладах з боку населення чи юридичних осіб, а по-друге дає змогу банку ефективно використовувати наявні кошти з метою покриття миттєвих розривів та обслуговування власних термінових кредиторських зобов'язань.

Таким чином, нормативи НБУ зростають, і значно перевищують установлені значення. Це свідчить про надмірне перевищення наявних у розпорядженні банку короткострокових ліквідних активів над їх зобов`язаннями з відповідними термінами виконання.

Однак таку ситуацію не можна вважати цілком позитивною. Значне перевищення банком нормативних значень коефіцієнтів ліквідності свідчить про те, що банк працює дуже обережно, а тому занадто багато своїх коштів вкладає у високоліквідні активи, які зазвичай є менш дохідними, ніж активи з більшим строком вкладення коштів. Отже, банк з погляду отримання доходу неефективно використовує запозичені на ринку фінансові ресурси, однак інші показники ліквідності, в тому числі коефіцієнт миттевої та коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих дещо знизилися. Але їх значення постійно зростають і найближчим часом будуть відповідати нормативному. Такі незначні зміни не вплинуть негативно на стан ліквідності АБ «Полтава-банк». Отже загальна ситуація, розвитку показників ліквідності АБ «Полтава-банк» свідчить про ефективне управління фінансовими ресурсами та про відсутність в майбутньому загрози розриву ліквідності та втрати платоспроможності.

Здійснивши групування статей за їх строками погашення «АБ Полтава-банк» ми бачимо що банк має проблеми з ліквідністю у періодах, що аналізуються але в цілому дотимується лімітів кумулятивної різниці ліквідності. Ризик ліквідності є помірним та контрольованим для надходжень та капіталу банку.

Проведений аналіз ліквідності банку, а також аналітичний аналіз балансу банку показав, що банк забезпечений коштами як для погашення короткострокових зобов'язань так і для погашення довгострокових зобов'язань, крім того під час аналізу банк було визначено, що банк має досить перспективний кредитний портфель. Тож комплексний аналіз ліквідності банку дає змогу робити висновки про вдале застосування інструментарію управління ліквідністю з боку керівництва банку.

Таким чином, кожний банк повинний самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково обґрунтовані економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

Список використаної літератури

1. Серпенінова Ю.С. Оцінка факторів стану ліквідності банків України / Серпенінова Ю.С. - К.: Кандидат економічних наук, 2012 - 19 с. - (Економіка, фінанси, право)

. Хіміч Н.О. Управління ліквідністю комерційних банків України в умовах нестабільності фінансових ринків / Хіміч Н.О. - К.: Кандидат економічних наук, 2011. - 76 с. - (Регіональна економіка)

. Міщенко С.В. Проблеми забезпечення ліквідності банків на основі використання механізмів рефінансування / Міщенко С.В. - К.: Кандидат економічних наук, 2012. - 75 с. - (Банківська справа) (Праці / Університету банківської справи НБУ)

. Мороз А.М. Ліквідність та платоспроможність банку / Мороз А.М. , 2011 - 518 с. - (Банківські операції)

. Міщенко А.І. Поняття ліквідності банківських установ та її значення для стабільності банківської системи / Міщенко В.І., Славянська Н.Г., Коренєва О.Г.; Київ : Банківські операції, 2007. - 82 с.

. Щибиволок З. . Аналіз банківської діяльності: [навч. посіб.] / З.І. Щибиволок. − К.: Знання, 2006. − 311 с.

. Болюх М.А. Економічний аналіз: [навч. посібник] / М.А. Болюх. - К.: КНЕУ, 2005. − 11 с.

8. Калашнікова Т.В. Банківські операції: [навч. посіб.] / Т.В. Калашнікова − Х.: ХНАУ, 2005. - 80с.

.Кочетков В.М. Основи аналізу банківської діяльності: [навч. посіб.] / В.М. Кочетков − К.: Видавництво Європейського університету, 2005. - 116 с.

10. Корнієнко О.В. Шляхи підвищення фінансової надійності комерційних банків / О.В. Корнієнко // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. - 2012. - №1.- С. 90-94

. Микитчин І.І. Закордонний досвід оцінки фінансової стійкості банків / І.І. Микитчин // Регіональна економіка. - 2011. - №3. - С. 133-138

. Снігурська В.І. Банківські операції і послуги: [навч. посіб.] / В.І. Снігурська. - К.: МАУП, 2006. - С. 422-431

. Васькович І. Деякі аспекти фінансової стійкості комерційного банку / І.Васькович // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 2. - С.

. Косова Т.Д. Аналіз банківської діяльності [навчальний посібник] / Т.Д. Косова. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - С. 370-371.

. Вовчак О.Д. Економічні нормативи ліквідності : підруч. [для студ. вищих навч. закл.] / О.Д. Вовчак, Н.М. Рущишин. - Львів : 2011. - 154 с.

. Вовчак О.Д. Банківська справа: [Навчальний посібник.] / О. Д. Вовчак, Н.М. Рушишин. - Львів : «Новий світ - 2000», 2013. - 560 с.

. Васюренко О.В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: [навчальний посібник]/ О.В. Васюренко, К.О. Волохата. - Київ: Знання, 2006, с.463.

. Мороз. М.А. Банківські операції: [підручник] / М.А. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна. - К.: КНЕУ, 2011. - С. 504-518

. Захожай В.Б. Аналіз ринку банківських послуг: [навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.] / В.Б. Захожай, С.С. Герасименко,, Т.О. Терещенко. - К.: МАУП, 2006. - С. 42-45

. Банківські операції: [підручник] / В.І. Капран, М.С. Кривченко, О.К. Коваленко, С.І. Омельченко. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 178-201.

. Пантелєєв В.І. Аналіз банківської діяльності: [навчальний посібник] / В.І. Пантелєєв, С.А. Халява. - Київ: Знання, 2005, с.84.

. Ковальчук Г.Г Ліквідність комерційних банків: [навчальний посібник]/ Г.Г. Ковальчук, М.М. Коваль К.: Знання, 2006, 1с.20.

. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності: [підручник] / А.М. Герасимович, І.М. Парасій-Вергуненко. - К.: КНЕУ, 2006 2004. С. 555-561.

. Захожай В.Б. Аналіз ринку банківських послуг: [навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл.] / В.Б. Захожай, С.С. Герасименко,, Т.О. Терещенко. - К.: МАУП, 2006. - С. 42-45 .

. Основні показники діяльності банків України 2002 - 2013 роки // Вісник НБУ. - 2013. - №2. - С. 43-48.

. Филюоли Л., Лисоволик Б. Как сохранить высокие темпы экономического роста в Украине? // Зеркало недели. - 2005. - С. 1,7.

. Рябініна Л. Ліквідність та платоспроможність комерційного банку, їх взаємозв’язок та відмінності / Людмила Рябініна // Банківська справа. - 2012. - № 6. - с. 72-84.

. Кулаков А. Определение суммы недостатка (избытка) ресурсов по модели ликвидности / Алексей Кулаков // Финансы и кредит. - 2002. - № 1.- С. 19-22.

29. Шальнов П. Управление ликвидностью: механизм прогноза денежных потоков банка / Павел Шальнов // Банковское дело. - 2005. - № 9. - С. 56-60.

30. Хашиева Л. Роль привлеченных ресурсов в обеспечении ликвидности банка / Людмила Хашиева // Финансы и кредит. - 2005. - № 9(177). - С. 80-83.

1. Левина Ю. Риск неликвидности банка / Юлия Левина // Дайджест-Финансы. - 2001. - № 5 (77). - С. 8-13.

32. Поморина М. О некоторых подходах к управлению банковской ликвидностью / Поморина Марина / Банковское дело. - 2001. - №9. - С.5-11

33. Лис І. Удосконалення управління ліквідністю банку в умовах світової фінансової кризи / Ігор Лис // Банківська справа. - 2012. - № 4. - с. 19-25.

. Фаррахов И. Риск ликвидности. Количественная оценка / Игорь Фаррахов // Аналитический банковский журнал. - 2006. - №6. - с. 11-15.

. Сапрунович А.. Управление риском ликвидности / Александр Сапрунович // Банковское дело. - 2002. - № 7. - С. 17.

36. Буздалін А. Чинники оптимальної ліквідності / Анатолій Буздалін // Банківська справа. - 2005. - № 1. - С. 2-7.

. Буздалін А. Рівноважна ліквідність / Анатолій Буздалін // Банківська справа. - 2005. - № 2. - С. 5-9

. Буздалін А. Формула оптимальної ліквідності / Анатолій Буздалін // Банківська справа. - 2005. - № 3. - С. 11-13.

. Кулик Ю. Оцінка управління активами і пасивами та оцінка ліквідності (L) / Юрій Кулик // Вісник НБУ. - 2012. - № 6. - С. 16-17.

40. Євтух О. Розвиток банківської системи в умовах нової економіки // Вісник НБУ. -2003. - №7. - С. 24-26.

. Карчева Г. Особливості функціонування банківської системи України в умо-вах фінансово-економічної кризи / Ганна Карчева // Вісник НБУ. - 2012. - с. 10-16.

. Рябініна Л. Ліквідність банківської системи та роль НБУ у її підтримці / Людмила Рябініна // Банківська справа. - 2013. - с. 51-61.

. Азаренкова Г., Головко О. Новий підхід до визначення оцінки фінансової стабільності розвитку банку // Вісник НБУ. - 2012. - №9. - С. 18-21.

44. Довгань Ж.В. Фінансова стійкість банківських установ у період економічної кризи / Ж.В. Довгань // Вісник НБУ. - 2012. - № 4. - С. 20-26.

. Сомик А.В. Управління ліквідністю банківської системи: досвід Словаччини / Анжеліка Сомик // Вісник НБУ. - 2006. - № 11, с. 8-15.

. Сомик А.В. Ліквідність банківської системи України / Анжеліка Сомик // Вісник НБУ. - 2007. - № 11, с. 34-35.

. Міщенко В. Ліквідність банківської системи: економічна сутність, структура і методологічний підхід до аналізу / Володимир Міщенко , Анжеліка Сомик // Вісник НБУ. - 2011. - № 11 - с. 6-9.

. Галицька К. Удосконалення системи показників ліквідності комерційних банків / Катерина Галицька, Людмила Висоцька // Банківська справа. - 2002. -№ 2. - с.19-25.

49. Сомик А.В. Ліквідність банківської системи: зарубіжний досвід управління / Анжеліка Сомик, Світлана Шульга // Вісник НБУ. - 2011. - № 11, с. 6-11.

50. Міщенко В. Ліквідність банківської системи України: сучасний стан, чинники та напрямки підвищення ефективності регулювання / Володимир Міщенко, Анжеліка Сомик \\ Вісник НБУ. - 2012. - с. 35-41.

. Заруба О.В. Фінансова стійкість комерційних банків : способи визначення. / О.В. Заруба, Р.А. Шиллер // Вісник НБУ. - 2003. - №7.

2. О. Барановський Банківська система України: сьогодні і завтра / О. Барановський - М., 2003. - 24с. - Дзеркало тижня, №14.

53. М.І. Дзямулич Забезпечення ліквідності комерційних банків в умовах фінансової кризи / М.І. Дзямулич, О.М. Чижик. - М., 2012. - 26 с. -Економічний простір, № 23.

. Долгальова М.О. Дослідження стратегічного управління ліквідністю комерційного банку / М.О. Долгальова, О.В. Шестакова. - М., 2013. - 28 с. -Академічний огляд, № 1 (32).

. Міщенко В.І. Ліквідність банківської системи України / В. І. Міщенко, А. В. Сомик. - М., 2011. - 180 с. - Центр наукових досліджень, № 12.

. Клюско Л.А. Забезпечення фінансової стабільності банків в умовах фінансової кризи / Л.А. Клюско // Актуальні проблеми України. - 2012. - № 10. - С. 97-106.

. Корнієнко О.В. Шляхи підвищення фінансової надійності комерційних банків / О.В. Корнієнко // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. - 2012. - №1.- С. 90-94.

. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: [навч. посіб.] / З.І. Щибиволок. − К.: Знання, 2006. − 311 с.

59. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. N 2121-ІІІ .

60. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 28.08.2001 р. №368.

. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. (із зм. і доп.) // ВВРУ. - 1999. - №996.

. Про внесення змін до закону України про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 06.10.2004 (із зм. і доп.) // ВВРУ. - 2004. - №2056.

. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» від 14.08.2003 р. №337.

. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 р. №22.

. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» від 27.12.2007 р. №480.

. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV.

. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 р. (із зм. і доп.) // ВВРУ. - 2001. - №2667.

. Постанова Правління НБУ «Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні» від 2 червня 2012 року N 315.

69. Положення НБУ “Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України” від 26.09.2006 р. № 378.

. Положення НБУ “Про порядок формування обов’язкових резервів для банків України” від 16.03.2006 р. № 91 зі змінами від 2 квітня 2011 року.

. Челомбітько Т.В. Управлінські аспекти підвищення ефективності банківської діяльності

. Ліквідність комерційного банку: за даними Інтернет видання «Освіта ком». - 2011. - с. 43.

. Регулювання ліквідності банків

. Принципи ефективного управління ліквідністю в банківських Установах, Базельський комітет з питань банківського нагляду

. О. Сугоняко АУБ наголошує на недоцільності внесення змін до розрахунку нормативів ліквідності банків / О. Сугоняко

. Я. Белінська Стабільність банківської системи загрози та шляхи їх подолання / Я. Белінська //

. Банківська ліквідність досягла рекорду : за даними Экономические Известия 2013 р.

79.Челомбітько Т.В. Управлінські аспекти підвищення ефективності банківської діяльності <http://firearticles.com/bank-sprava/119-upravlinski-aspekti-pidvishhennya-efektivnosti-bankivskoyi-diyalnosti-chelombitko-t-v.html>

80. Аржевітін С. Підсумки діяльності комерційних банків України за дев’ять місяців 2013 року / Аржевітін С., Сугоняко О., Бондар В.// Асоціація українських банків, прес-конференція.

Додаток А

Таблиця А.1 Баланс за рік, що закінчився 31 грудня 2011 року (тис. грн.)

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
	АКТИВИ
1	Грошові кошти та їх еквіваленти	4	146337	113248
2	Кошти в інших банках	5	49000	9000
3	Кредити та заборгованість клієнтів	6	690758	513723
4	Цінні папери в портфелі банку на продаж	7	39693	25595
5	Цінні папери в портфелі банку до погашення	8	35054	25058
6	Інвестиції в асоційовані компанії	9	0	0
7	Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток		5123	5110
8	Відстрочений податковий актив		38	248
9	Гудвіл	10	0	0
10	Основні засоби та нематеріальні активи	11	160858	129234
11	Інші фінансові активи	12	3671	3005
12	Інші активи	13	2798	4107
13	Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	14	0	2107
14	Усього активів		1133330	830435
	ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
15	Кошти банків	15	134040	43000
16	Кошти клієнтів	16	710165	513133
17	Боргові цінні папери, емітовані банком	17	50077	50115
18	Зобов’язання щодо поточного податку на прибуток		463	116
19	Відстрочені податкові зобов’язання		22131	22131
20	Резерви за зобов’язаннями	18	0	6
21	Інші фінансові зобов’язання	19	3173	1243
22	Інші зобов’язання	20	532	442
23	Субординований борг	21	10055	10040
24	Усього зобов’язань		930636	640226
	ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
25	Статутний капітал	22	70560	70560
26	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		12493	9333
27	Резервні та інші фонди банку	23	119641	110315
28	Усього власного капіталу та частка меншості		202694	190209
29	Усього пасивів		1133330	830435

Таблиця А.2 Баланс за рік, що закінчився 31 грудня 2012 року.

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
	АКТИВИ
1	Грошові кошти та їх еквіваленти	4	178618	146337
2	Кошти в інших банках	5	2043	51600
3	Кредити та заборгованість клієнтів	6	700700	690758
4	Цінні папери в портфелі банку на продаж	7	24862	39693
5	Цінні папери в портфелі банку до погашення	8	0	35054
6	Інвестиції в асоційовані компанії	9	0	0
7	Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток		6336	5123
8	Відстрочений податковий актив		5	38
9	Гудвіл	10	0	0
10	Основні засоби та нематеріальні активи	11	150983	160858
11	Інші фінансові активи	12	1158	1071
12	Інші активи	13	10900	2798
13	Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	14	3649	0
14	Усього активів	1133330
	ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
15	Кошти банків	15	50000	134040
16	Кошти клієнтів	16	781217	710165
17	Боргові цінні папери, емітовані банком	17	0	50077
18	Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток		0	463
19	Відстрочені податкові зобов'язання		22607	22131
20	Резерви за зобов'язаннями	18	0	0
21	Інші фінансові зобов'язання	19	2797	3173
22	Інші зобов'язання	20	548	532
23	Субординований борг	21	10042	10055
24	Усього зобов'язань		867210	930636
	ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
25	Статутний капітал	22	70560	70560
26	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		9356	12493
27	Резервні та інші фонди банку	23	132126	119641
28	Чисті активи, що належать акціонерам (учасникам) банку		212042	202694
29	Частка меншості		0	0
28	Усього власного капіталу та частка меншості		212042	202694
29	Усього пасивів		1079253	1133330

Таблиця А.3 Баланс за рік, що закінчився 31 грудня 2013 року.

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
	АКТИВИ
1	Грошові кошти та їх еквіваленти	4	240416	178618
2	Кошти в інших банках	5	19734	2043
3	Кредити та заборгованість клієнтів	6	743701	700700
4	Цінні папери в портфелі банку на продаж	7	26138	24862
5	Цінні папери в портфелі банку до погашення	8	0	0
6	Інвестиції в асоційовані компанії	9	0	0
7	Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток		5123	6336
8	Відстрочений податковий актив		4	5
9	Гудвіл	10	0	0
10	Основні засоби та нематеріальні активи	11	148345	150983
11	Інші фінансові активи	12	1673	1158
12	Інші активи	13	25965	10900
13	Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	14	3650	3649
14	Усього активів		1214749	1079253
	ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
15	Кошти банків	15	0	50000
16	Кошти клієнтів	16	962081	781217
17	Боргові цінні папери, емітовані банком	17	0	0
18	Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток		1045	0
19	Відстрочені податкові зобов'язання		22452	22607
20	Резерви за зобов'язаннями	18	7	0
21	Інші фінансові зобов'язання	19	2873	2797
22	Інші зобов'язання	20	669	548
23	Субординований борг	21	10042	10042
24	Усього зобов'язань		999170	867210
	ВЛАСНИМ КАПІТАЛ
25	Статутний капітал	22	70560	70560
26	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		3545	9356
27	Резервні та інші фонди банку	23	141474	132126
28	Чисті активи, що належать акціонерам (учасникам) банку		215579	212042
29	Частка меншості		0	0
28	Усього власного капіталу та частка меншості		215579	212042
29	Усього пасивів		1214749	1079253

Додаток Б

Таблиця Б.1 Звіт про фінансові результати за рік, що закінчився 31 грудня 2011 року (тис. грн.)

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Чистий процентний дохід		41532	23787
1.1	Процентні доходи	24	133426	73057
1.2	Процентні витрати	24	(91894)	(49270)
2	Чистий комісійний дохід		35903	25395
2.1	Комісійні доходи	25	37061	26148
2.2	Комісійні витрати	25	(1159)	(752)
3	Результат від торгівлі іноземною валютою		11922	4480
4	Результат від переоцінки іноземної валюти		898	52
5	Резерв під заборгованість за кредитами		(13524)	(2758)
6	Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж		(251)	358
7	Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж		455	5
8	Резерв під дебіторську заборгованість, та під заборгованість інших банків		(34)	793
9	Резерви за зобов’язаннями		3	3
10	Інші операційні доходи	26	4210	687
11	Адміністративні та інші операційні витрати	27	(62521)	(40944)
12	Дохід від участі в капіталі	9	1268	0
13	Прибуток/(збиток) до оподаткування		19861	11858
14	Витрати на податок на прибуток	28	(6101)	(2525)
15	Прибуток/(збиток) після оподаткування		13760	9333
16	Чистий прибуток/(збиток) від продажу довго-строкових активів, призначених для продажу	29	(1267)	0
17	Чистий прибуток/(збиток)		12493	9333
18	Чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію (грн.)	30	0,02	0,02
19	Скоригований чистий прибуток/ (збиток) на одну просту акцію (грн.)	30,31	0,02	0,02

Таблиця Б.2 Звіт про фінансові результати за рік, що закінчився 31 грудня 2012 року

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1		33145	41532
1.1	Процентні доходи	24	146113	133426
1.2	Процентні витрати	24	(112968)	(91894)
2	Чистий комісійний дохід		37728	35903
2.1	Комісійні доходи	25	40210	37061
2.2	Комісійні витрати	25	(2482)	(1159)
3	Результат від торгівлі іноземною валютою		17008	11922
4	Результат від переоцінки іноземної валюти		(377)	898
5	Резерв під заборгованість за кредитами		(8259)	(13524)
6	Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж		253	(251)
7	Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж		(288)	455
8	Резерв під дебіторську заборгованість та під заборгованість інших банків		32	(34)
9	Резерви за зобов'язаннями		0	3
10	Інші операційні доходи	26	3203	4210
11	Адміністративні та інші операційні витрати	27	(70061)	(62521)
12	Дохід від участі в капіталі	9	0	1268
13	Прибуток/(збиток) до оподаткування		12384	19861
14	Витрати на податок на прибуток	28	(3029)	(6101)
15	Прибуток/(збиток) після оподаткування		9356	13760
16	Чистий прибуток/(збиток) від продажу довго-строкових активів, призначених для продажу	29	0	(1267)
17	Чистий прибуток/(збиток)		9356	12493
18	Чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію (грн.)	30	0,01	0,02
19	Скоригований чистий прибуток/ (збиток) на одну просту акцію (грн.)	30,31	0,01	0,02

Таблиця Б.3 Звіт про фінансові результати за рік, що закінчився 31 грудня 2013 року

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Чистий процентний дохід		31725	33145
1.1	Процентні доходи	24	149804	146113
1.2	Процентні витрати	24	(118079)	(112968)
2	Чистий комісійний дохід		44371	37728
2.1	Комісійні доходи	25	47576	40210
2.2	Комісійні витрати	25	(3205)	(2482)
3	Результат від торгівлі іноземною валютою		12451	17008
4	Результат від переоцінки іноземної валюти		(787)	(377)
5	Резерв під заборгованість за кредитами		(10984)	(8259)
6	Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж		16	253
7	Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж		0	(288)
8	Резерв під дебіторську заборгованість та під заборгованість інших банків		(122)	32
9	Резерви за зобов'язаннями		(7)	0
10	Інші операційні доходи	26	2755	3203
11	Адміністративні та інші операційні витрати	27	(73218)	(70061)
12	Дохід від участі в капіталі	9	0	0
13	Прибуток/(збиток) до оподаткування		6200	12384
14	Витрати на податок на прибуток	28	(2655)	(3029)
15	Прибуток/(збиток) після оподаткування		3545	9356
16	Чистий прибуток/(збиток) від продажу довго строкових активів, призначених для продажу	29	0	0
17	Чистий прибуток/(збиток)		3545	9356
18	Чистий прибуток/(збиток) на одну просту акцію (грн.)	30	0,01	0,01
19	Скоригований чистий прибуток/ (збиток) на одну просту акцію (грн.)	30,31	0,01	0,01

Додаток В

Таблиця В.1 Грошові кошти та їх еквіваленти 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Готівкові кошти	33988	29554
2	Кошти в Національному банку України (крім обов'язкових резервів)	27919	23127
3	Кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України	3092	6051
4	Кореспондентські рахунки та депозити „овернайт" у банках:	81338	54516
4.1	України	42776	35095
4.2	Інших країн	38562	19421
5	Усього грошових коштів та їх еквівалентів	146337	113248

Таблиця В.2 Грошові кошти та їх еквіваленти 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Готівкові кошти	32354	33988
2	Кошти в Національному банку України (крім обов'язкових резервів)	103585	27919
3	Кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України	1977	3092
4	Кореспондентські рахунки та депозити „овернайт"у банках:	40701	81338
4.1	України	3864	42776
4.2	Інших країн	36837	38562
5	Усього грошових коштів та їх еквівалентів	178618	146337

Таблиця В.3 Грошові кошти та їх еквіваленти 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Готівкові кошти	37621	33988
2	Кошти в Національному банку України (крім обов'язкових резервів)	149912	27919
3	Кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України	5033	3092
4	Кореспондентські рахунки та депозити „овернайт"у банках:	47851	81338
4.1	України	1118	42776
4.2	Інших країн	46732	38562
5	Усього грошових коштів та їх еквівалентів	240416	146337

Додаток Д

Таблиця Д.1 Кошти в інших банках 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Депозити в інших банках:	9000	9000
1.1	Короткострокові депозити зі строком погашення більше ніж три місяці	9000	9000
1.2	Довгострокові депозити	0	0
2	Кредити, надані іншим банкам:	40000	0
2.1	Короткострокові	40000	0
2.2	Довгострокові	0
3	Резерв під знецінення коштів в інших банках	0	0
4	Усього коштів в інших банках за мінусом резервів	49000	9000

Таблиця Д.2 Кошти в інших банках 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Попередній рік
1	Депозити в інших банках:	160	9154
1.1	Короткострокові депозити зі строком погашення більше ніж три місяці	160	9154
1.2	Довгострокові депозити	0	0
2	Кредити, надані іншим банкам:	0	40000
2.1	Короткострокові	0	40000
2.2	Довгострокові	0	0
3	Інші кошти в інших банках	1944	2517
4	Резерв під знецінення коштів в інших банках	(60)	(71)
5	Усього коштів в інших банках за мінусом резервів	2043	51600

Таблиця Д.3 Кошти в інших банках 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Депозити в інших банках:	159	160
1.1	Короткострокові депозити зі строком погашення більше ніж три місяці	159	160
1.2	Довгострокові депозити	0	0
2	Кредити, надані іншим банкам:	11650	0
2.1	Короткострокові	11650	0
2.2	Довгострокові	0	0
3	Інші кошти в інших банках	8152	1944
4	Резерв під знецінення коштів в інших банках	(227)	(60)
5	Усього коштів в інших банках за мінусом резервів	19734	2043

Додаток Ж

Таблиця Ж.1 Цінні папери в портфелі банку на продаж 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Боргові цінні папери	18310	28342
1.1	Державні облігації	0	0
1.2	Облігації місцевих позик	0	0
1.3	Облігації підприємств	15123	25134
1.4	Векселя	3187	3208
2	Акції підприємств та інші цінні папери з нефіксованим прибутком	24910	530
2.1	Справедлива вартість яких визначена за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах	0	0
2.2	Справедлива вартість яких визначена за розрахунковим методом	0	0
2.3	За собівартістю (справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо)	24910	530
3	Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(3527)	(3277)
4	Усього цінних паперів у портфелі банку на продаж за мінусом резервів	39693	25595

Таблиця Ж.2 Цінні папери в портфелі банку на продаж 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Боргові цінні папери	1176	18310
1.1	Державні облігації	0	0
1.2	Облігації місцевих позик	0	0
1.3	Облігації підприємств	0	15123
1.4	Векселя	1176	3187
2	Акції підприємств та інші цінні папери з нефіксованим прибутком	24960	24910
2.1	Справедлива вартість яких визначена за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах	0	0
2.2	Справедлива вартість яких визначена за розрахунковим методом	0	0
2.3	За собівартістю (справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо)	24960	24910
3	Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(1274)	(3527)
4	Усього цінних паперів у портфелі банку на продаж за мінусом резервів	24862	39693

Таблиця Ж.3 Цінні папери в портфелі банку на продаж 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Боргові цінні папери	1176	1176
1.1	Державні облігації	0	0
1.2	Облігації місцевих позик	0	0
1.3	Облігації підприємств	0	0
1.4	Векселя	1176	1176
2	Акції підприємств та інші цінні папери з нефіксованим прибутком	26220	24960
2.1	Справедлива вартість яких визначена за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах	0	0
2.2	Справедлива вартість яких визначена за розрахунковим методом	0	0
2.3	За собівартістю (справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо)	26220	24960
3	Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(1258)	(1274)
4	Усього цінних паперів у портфелі банку на продаж за мінусом резервів	26138	24862

Додаток З

Таблиця З.1 Цінні папери в портфелі банку до погашення 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Державні облігації	0	0
2	Облігації місцевих позик	0	0
3	Облігації підприємств	35054	25058
4	Векселя	0	0
5	Резерви під знецінення цінних паперів	0	0
6	Усього за мінусом резервів	35054	25058

Таблиця З.2 Цінні папери в портфелі банку до погашення 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Державні облігації	0	0
2	Облігації місцевих позик	0	0
3	Облігації підприємств	0	35054
4	Векселя	0	0
5	Резерви під знецінення цінних паперів	0	0
6	Усього за мінусом резервів	0	35054

Таблиця З.3 Цінні папери в портфелі банку до погашення 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Державні облігації	0	0
2	Облігації місцевих позик	0	0
3	Облігації підприємств	0	0
4	Векселя	0	0
5	Резерви під знецінення цінних паперів	0	0
6	Усього за мінусом резервів	0	0

Додаток К

Таблиця К.1 Кошти банків 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Кореспондентські рахунки та депозити овернайт інших банків	30000
2	Депозити інших банків:
2.1	Короткострокові	9000	9000
2.2	Довгострокові
3	Договори продажу і зворотного викупу з іншими банками
4	Кредити, отримані:
4.1	Короткострокові	95040	34000
4.2	Довгострокові
5	Прострочені залучені кошти інших банків
6	Усього коштів інших банків	134040	43000

Таблиця К.1 Кошти банків 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Попередній рік
1	Кореспондентські рахунки та депозити овернайт інших банків	0	30000
2	Депозити інших банків:	0	9000
2.1	Короткострокові	0	9000
2.2	Довгострокові	0	0
3	Договори продажу і зворотного викупу з іншими банками	0	0
4	Кредити, отримані:	50000	95040
4.1	Короткострокові	50000	95040
4.2	Довгострокові	0	0
5	Прострочені залучені кошти інших банків	0	0
6	Усього коштів інших банків	50000	134040

Таблиця К.3 Кошти банків 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Кореспондентські рахунки та депозити овернайт інших банків	0	0
2	Депозити інших банків:	0	0
2.1	Короткострокові	0	0
2.2	Довгострокові	0	0
3	Договори продажу і зворотного викупу з іншими банками	0	0
4	Кредити, отримані:	0	50000
4.1	Короткострокові	0	50000
4.2	Довгострокові	0	0
5	Прострочені залучені кошти інших банків	0	0
6	Усього коштів інших банків	0	50000

Додаток Л

Таблиця Л.1 Кошти клієнтів 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік (тис.грн.)	Попередній рік (тис.грн.)
1	Державні та громадські організації:
1.1	Поточні рахунки	214	143
1.2	Строкові кошти	13 237	45 540
2	Інші юридичні особи
2.1	Поточні рахунки	89 834	108 639
2.2	Строкові кошти	162 785	93 377
3	Фізичні особи:
3.1	Поточні рахунки	64 667	62 310
3.2	Строкові кошти	379 428	203 124
4	Усього коштів клієнтів	710 165	513 133

Таблиця Л.2 Кошти клієнтів 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік (тис.грн.)	Попередній рік (тис.грн.)
1	Державні та громадські організації:	222	13451
1.1	Поточні рахунки	222	214
1.2	Строкові кошти	0	13 237
	В т.ч. нараховані доходи	0	214
2	Інші юридичні особи	342937	252619
2.1	Поточні рахунки	222511	89 834
	В т.ч. нараховані доходи	12	0
2.2	Строкові кошти	120426	162 785
	В т.ч. нараховані доходи	1269	1158
3	Фізичні особи:	438058	444095
3.1	Поточні рахунки	76478	64 667
	В т.ч. нараховані доходи	18	0
3.2	Строкові кошти	361580	379 428
	В т.ч. нараховані доходи	9914	8933
4	Усього коштів клієнтів	781217	710 165

Таблиця Л.3 Кошти клієнтів 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік (тис.грн.)	Попередній рік (тис.грн.)
1	Державні та громадські організації:	369	222
1.1	Поточні рахунки	369	222
1.2	Строкові кошти	0	0
	В т.ч. нараховані доходи	0	0
2	Інші юридичні особи	388 798	342 937
2.1	Поточні рахунки	204666	222 511
	В т.ч. нараховані доходи	415	12
2.2	Строкові кошти	184132	120 426
	В т.ч. нараховані доходи	673	1 269
3	Фізичні особи:	572 914	438 058
3.1	Поточні рахунки	134 715	76 478
	В т.ч. нараховані доходи	0	18
3.2	Строкові кошти	438 199	361 580
	В т.ч. нараховані доходи	12 129	9 914
4	Усього коштів клієнтів	962 081	781 217

Додаток Н

Таблиця Н.1 Боргові цінні папери, емітовані банком 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Векселі	0	0
2	Єврооблігації	0	0
3	Облігації, випущені на внутрішньому ринку	50077	50115
4	Депозитні сертифікати	0	0
5	Облігації	0	0
6	Усього	50077	50115

Таблиця Н.2 Боргові цінні папери, емітовані банком 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Векселі	0	0
2	Єврооблігації	0	0
3	Облігації, випущені на внутрішньому ринку	0	50077
4	Депозитні сертифікати	0	0
5	Облігації	0	0
6	Усього	0	50077

Таблиця Н.3 Боргові цінні папери, емітовані банком 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Звітний рік	Попередній рік
1	Векселі	0	0
2	Єврооблігації	0	0
3	Облігації, випущені на внутрішньому ринку	0	0
4	Депозитні сертифікати	0	0
5	Облігації	0	0
6	Усього	0	0

Додаток П

Таблиця П.1 Інші фінансові зобов`язання 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Кредиторська заборгованість		2974	1124
2	Дивіденди до сплати		70	69
3		129	50
4	Усього інших фінансових зобов'язань		3173	1243

Таблиця П.2 Інші фінансові зобов`язання. 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Кредиторська заборгованість		2670	2974
2	Дивіденди до сплати		72	70
3	Кредиторська заборгованість за дебетовими та кредитовими картками		55	129
4	Розрахунки за конверсійними операціями		0	0
5	Переоцінка фінансових інструментів, що обліковуються за позабалансовими рахунками		0	0
6	Інші нараховані зобов'язання		0	0
7	Усього інших фінансових зобов'язань		2797	3173

Таблиця П.3 Інші фінансові зобов`язання 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Кредиторська заборгованість		2750	2670
2	Дивіденди до сплати		74	72
3	Кредиторська заборгованість за дебетовими та кредитовими картками		49	55
4	Розрахунки за конверсійними операціями		0	0
5	Переоцінка фінансових інструментів, що обліковуються за позабалансовими рахунками		0	0
6	Інші нараховані зобов'язання		0	0
7	Усього інших фінансових зобов'язань		2873	2797

Додаток Р

Таблиця Р.1 Інші зобов`язання 2011 рік

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток		496	298
2	Кредиторська заборгованість з придбання активів		27	38
3	Доходи майбутніх періодів		9	106
4	Усього		532	442

Таблиця Р.2 Інші зобов`язання 2012 рік

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток		543	496
2	Кредиторська заборгованість за розрахун-ками з працівниками банку		0	0
3	Кредиторська заборгованість з придбання активів		0	27
4	Доходи майбутніх періодів		5	9
5	Інші		0	0
6	Усього		548	532

Таблиця Р.3 Інші зобов`язання 2013 рік

Рядок	Найменування статті	Примітки	Звітний рік	Попередній рік
1	Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток		664	543
2	Кредиторська заборгованість за розрахун-ками з працівниками банку		0	0
3	Кредиторська заборгованість з придбання активів		0	0
4	Доходи майбутніх періодів		5	5
5	Інші		0	0
6	Усього		669	548

Ліквідність комерційного банку АБ 'Полтава-Банк'

Ліквідність комерційного банку АБ 'Полтава-Банк'

Вступ

Розділ 1. Економічна характеристика АБ «Полтава-Банк»

.1 Загальна фінансово-економічна характеристика

1.2 Коефіцієнтний аналіз ліквідності

1.3 GAP-менеджмент банківської установи

Розділ 2. Теоретичні основи сутності ліквідності комерційного банку

.1 Сутність поняття ліквідності комерційного банку

Розділ 3. Критична оцінка управління ліквідностю АБ «Полтава-Банк»

3.1 Прогнозування потреби в ліквідних коштах АБ «Полтава-банк»

3.2 Swot-аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів ліквідності АБ «Полтава-банк»

Висновки

Список використаної літератури

Похожие работы на - Ліквідність комерційного банку АБ 'Полтава-Банк'