Технічне створення Web-додатків за допомогою Ajax
Зміст
Список умовних позначень та скорочень
Вступ
. Розробка інтерактивного інтерфейсу web-додатків
засобами бібліотеки Codeigniter та технології Ajax
.1 Загальнi вiдомостi про Ajax
.2 Переваги технології Ajax
.3 Недоліки технології Ajax
.4 Взаємодія у Web за допомогою Ajax
.5 Суть Ajax-підходу
.6 Інтернет-проекти на основі AJAX-технології
. Загальна інформація про програмні бібліотеки
підтримки розробки Web - додатків
.1 Каркас додатків CodeIgniter
.2 Асинхронний обмін даними засобами Ajax
. Ініціалізація проекту та обробка запиту засобами
Codeigniter
.1 Ініціалізація обробки запиту засобами CodeIgniter
.2 Приклад застосування CodeIgniter для задачі
аутентифікації користувача
.3 Приклад використання бібліотеки CodeIgniter для
обміну даними засобами Ajax
. Економічна частина
. Частина з охорони праці
Висновки
Список використаних джерел
Список
умовних позначень та скорочень
- Asynchronous JavaScript And XML (Асинхронний JavaScript і
XML)- Всесвітня павутина- Extensible Markup Language (Розширювана мова розмітки)-
HyperText Markup Language (Мова розмітки гіпертексту)- JavaScript Object
Notation (Об'єктний запис JavaScript)- Comma-Separated Values- HyperText
Transfer Protocol (Протокол передачі гіпертексту)- Document Object Model
(Об'єктна модель документа)- Dynamic HyperText Markup Language- Hypertext
Preprocessor (Гіпертекстовий препроцесор)
JAVA - Об'єктно-орієнтована
<#"786525.files/image001.gif">
Рисунок 2.1 Схема виконання програми Codeigniter
Комплект файлів Codeigniter об’єднується в групи ієрархічно
поєднаних каталогів в залежності від функціонального призначення. Головним
каталогом додатку є Application. Ядро системи відповідно розташоване у System
(рисунок 2.2).
Рисунок 2.2 - Файлова структура проекту Codeigniter
Файл іndex.php Модуль маршрутизації Модуль кешування Модуль
безпеки вхідних даних Подання додатку Контро- лер додатку Моделі додатку
Бібліотеки Допом. функції Розширення HTTP-запит HTTP-відповідь (рисунок 2.1)
Схема виконання програми CodeIgniter
Файлова структура проекту CodeIgniter
Комплект файлів CodeIgniter об‘єднується в групи ієрархічно
поєднаних каталогів в залежності від функціонального призначення. Головним
каталогом додатку є Application. Ядро системи відповідно розташоване у System
(рисунок 2.2).
Конфігураційні файли проекту Контролери проекту Моделі
проекту Подання проекту Файли Web-додатку Налаштування з’єднань з БД
Налаштування маршрутизації URL Загальні параметри конфігурації Власні
бібліотеки розробника Файли перекладу текстових фрагментів Файли ядра
CodeIgniter.
З рисунока 2.2 видно, що різноманітні налаштування проекту
групуються в окремі файли php, зокрема, налаштування бази даних зберігаються у
database.php, маршрутизація URL - у routes.php тощо. Це дозволяє змінювати
різноманітні лаштунки безпосередньо в процесі функціонування Web-додатку, не
змінюючи склад файлової системи та не запускаючи додаткових командних файлів,
що часто буває критичним при використанні орендованого дискового простору на
сервері для Web-проектів. Крім того, на рисуноку 2.2 напівжирним шрифтом
виділено блоки проекту, які реалізовує безпосередньо програміст. Найголовнішими
з них є:
- контролери (controllers), які є
точками входу при виконанні обробки відповідного запиту;
- моделі (models), які уніфікують
доступ до зовнішніх даних (баз даних, файлів, мережних служб тощо);
- подання (views), які зберігають
шаблони Web-сторінок, відокремлюючи дизайн від інформаційного вмісту
HTML-документу.
Контролери
Вибір контролера, якому передається управління при обробці
запиту користувача, визначається URL-адресою запиту. Типова структура URL-адреси
має наступний вигляд (рисунок 2.3):
Рисунок 2.3. Формат URL-адреси, що застосовується в
CodeIgniter
адреса має фіксований формат, як показано на рисуноку 2.3.
Першим параметром є назва контролера проекту, якому передається управління,
далі метод у класі контролера, і остання частина - параметри, які отримає метод
контролера.
Приклади:
- #"786525.files/image005.gif">
Рисунок 3.1 - Результат обробки стартової сторінки
проекту-зразка
Алгоритм обробки полягає у наступному. Web-сервер, отримавши
запит, передає його на виконання файлу index.php, який знаходиться
безпосередньо в htdocs. Оскільки в URL не міститься жодного уточнення після
index.php, то застосовуються налаштування за умовчанням, вказані в
конфігураційному файлі routes.php:
$route['default_controller'] = 'welcome';
Завдяки цьому, управління передається у контролер Welcome з
файлу application/controllers/welcome.php (за домовленістю назва файлу і класу
має співпадати, але назва класу записується з великої літери). Код файлу
welcome.php представлено:
Рисунок 3.2. Код файлу-контролера welcome.php
Основу файлу welcome.php складає клас Welcome, успадкований
від CI_Controller - базового класу для всіх контролерів проекту. Суттєвим
методом в ньому є index(), оскільки саме цей метод викликається за
замовчуванням у випадку, коли URL не містить додаткових елементів, крім
…/index.php. В цьому методі записано код:
$this->load->view('welcome_message');
- який означає, що необхідно передати
управління компоненту подання (view) з назвою файла welcome_message.php з метою
генерації сторінки HTML. Як правило, файли подання містять код HTML з
найпростішими вставками мовою PHP: операторами та функціями виведення (echo,
print тощо), а також циклів (for, foreach та іншими). Це обумовлено власне
метою подання - об‘єднання статичного коду HTML та динамічних даних, отриманих
в результаті взаємодії програми з базою даних, файлами тощо.
.2 Приклад застосування CodeIgniter для задачі аутентифікації
користувача
Розглянемо приклад аутентифікації користувача з використанням
його ім‘я та паролю, які зберігаються у базі даних. Узагальнений алгоритм
розробки даної програми полягає у наступному.
. Підготовка бази даних: створення таблиці, занесення даних,
налаштування конфігурації проекту.
. Реалізація контролеру проекту з функціями виведення форми
уведення даних про користувача та виведення результату аутентифікації.
. Створення моделі з функцією перевірки імені/паролю
користувача.
. Створення подання сторінки форми уведення даних про
користувача та сторінки результату аутентифікації.
Підготовка бази даних
Підготовка структур бази даних складається зі створення бази
даних (команда create database userdb), вибору бази даних (команда use userdb),
створення таблиці users із полями id, uname та upwd), а також внесення рядка
даних у таблицю (команда insert into). Приклад виконання наведених команд
зображено на рисунку 3.3.
Рисунок 3.3. Протокол команд підготовки бази даних
Реалізація контролера проекту
Як відзначалось вище, контролер виконує функцію управління
ходом обробки запиту від користувача. В прикладі необхідно реалізувати два
метода класу контролера: виведення форми уведення ім‘я користувача та його
паролю, а також вікна результату аутентифікації. Програмний код контролера
показано на рисунку 3.4. Клас контролера містить два відповідних методи:
index() та login_result(). Перший метод викликає подання login для виведення
форми. Другий метод більш складний: відбувається завантаження об‘єкта взаємодії
з базою даних та об‘єкта моделі usermodel. Після цього викликається у об‘єкті
моделі метод login, який порівнює передані у якості параметрів дані про
користувача з вмістом бази даних. Якщо порівняння виконано успішно, формується
масив $data для передачі у подання та викликається обробка подання
afterloginOK. Інакше - у масив $data записується поточний час і ім‘я
користувача.
Рисунок 3.4. Програмний код контролера User
Створення моделі проекту
Моделі традиційно відповідають за взаємодію із базою даних,
тому відповідний клас прикладу містить функцію порівняння даних про користувача
із вмістом бази даних. Слід зауважити, що CodeIgniter виконує під‘єднання
автоматично під час завантаження об‘єкта database, тому код класу моделі
містить лише команди доступу до таблиць бази даних (див. рисунку 3.5).
Рисунок 3.5. Реалізація класу моделі проекту
Зазначимо, що оскільки CodeIgniter є об‘єктно-орієнтованою
бібліотекою, то результати, що повертаються з бази даних, мають вигляд об‘єктів
класу запиту (у прикладі: $row->cnt), де члени класу відповідають полям,
визначеним у запиті select.
Проект містить 3 форми: уведення даних про користувача,
успішної та неуспішної аутентифікації користувача. Код відповідних файлів
містить HTML-шаблон та фрагменту PHP. Вміст відповідних файлів наведено на
Рисунок 3.6. HTML-шаблон та візуальна форма сторінки уведення
даних про користувача
Рисунок 3.7. HTML-шаблон та візуальна форма сторінки успішної
аутентифікації (файл afterloginOK.php)
На рисунку 3.7 міститься фрагмент мовою PHP
<?=$uname?>, яка вказує, що необхідно вставити значення змінної $uname,
яка була передана з контролера ($data[„uname‟]).
Рисунок 3.8. HTML-шаблон та візуальна форма сторінки
неуспішної аутентифікації (файл afterloginBAD.php)
Аналогічно файлу afterloginOK.php на рисунку 3.8
проілюстровано HTML-шаблон із фрагментами PHP виведення змінних з іменем
користувача та поточного часу, значення яких встановлено у контролері додатку.
.3 Приклад використання бібліотеки CodeIgniter для обміну
даними засобами Ajax
Серед застосувань бібліотеки CodeIgniter найбільш поширеним є
динамічне завантаження інформації у елементи сторінки HTML. Як приклад
розглянемо задачу виведення підказки в залежності від набраного користувачем
тексту в поле форми (рисунок 3.9). Для реалізації даної задачі необхідно
створити три файли і розмістити їх на сервері:
. HTML-сторінка (hint.html).
. Програма мовою Javascript із використанням CodeIgniter
(hint.js).
. Текстовий файл, який містить можливі підказки (hint.txt).
Рисунок 3.9. Результат роботи асинхронного завантаження даних
у HTML-сторінку
сторінка містить код, який задає структуру документа (рисунок
3.10):
Рисунок 3.10. HTML-код сторінки
З рисунка 3.10 видно, що для виконання задачі включено
підтримку бібліотеки CodeIgniter, а також зовнішній файл hint.js, який здійснює
операції уведення-виведення. Крім того, задаються мінімально необхідні
налаштування стилів (тег <style>), а також власне форма HTML із елементом
city - текстовим полем та контейнером div з id=”hint” для виведення підказки.
Код програмного файлу hint.js наведено на рисунку 3.11.
Особливостями роботи даної програми є використання засобів CodeIgniter для
завантаження списку даних (назв міст) з сервера в асинхронному режимі (.get()).
Рисунок 3.11. Код програми мовою Javascript
Функція.ready() виконується в момент завантаження сторінки,
функція cl() викликається, коли необхідно приховати та очистити підказку (наприклад,
при виборі зі списку), а функція show_hint() виконується при натисканні
користувачем клавіші клавіатури. Крім того, використовуються засоби пошуку
елементів HTML із використанням синтаксису мови CSS, зокрема #hint>div
означає «знайти усі елементи div всередині елемента з id=hint.
Для прикладу файл hint.txt, який містить підказки має
наступний вигляд (риcунок 3.12):
Рисунок 3.12. Вміст файлу hint.txt, який містить можливі
підказки
Для спрощення реалізації у прикладі серверна частина
складається лише з простого текстового файлу. В реальних умовах це може бути
програма будь-якою мовою, що використовується у Web-технологіях, в тому числі з
залученням різноманітних бібліотек, зокрема, CodeIgniter. При цьому обробка відбувається
таким же чином, як і в традиційній моделі (з використання Ajax).
4. Економічна частина
Вартість роботи штатного системного адміністратора включає
оклад фахівця і додаткові витрати, які можуть включати податки, витрати,
пов'язані з устаткуванням робочого місця системного адміністратора, а також
інші накладні витрати.
Додаткові витрати на співробітника іноді можуть перевищувати
його заробітну плату.
Розрахунок:
. Розрахунок заробітної плати
Оклад системного адміністратора - 2602,6 грн.
Прибутковий податок (12%) - 312,31 грн.
Пенсійний фонд (1%) - 26,03 грн.
ЗП до видачі на руки - 2264,27 грн.
Зарплата за 14 робочих днів складає: 1320,90 грн.
. Розрахунок амортизації
Амортизбція (погашення, сплата боргів) - теж що і амортизаційні
відрахування <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F>
- процес поступового перенесення вартості основних фондів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B8>
на продукт, що виготовляється з їх допомогою. Для заміщення зношеної частини
основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування,
тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%81>
і морального зносу
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D1%81>
засобів виробництва. Амортизаційні відрахування використовуються для повного
відтворювання зношених основних фондів (на реновацію
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F>).
До витрат на устаткування віднесемо:
- Комп’ютер: 6100 грн.
- Стіл: 450 грн.
- Стілець: 235 грн.
- Принтер: 640 грн.
Амортизацію розраховуємо за 3 групою, тобто відсоток
повернення складає 25%.
С = 7425 грн. (Витрати на обладнання).
А = 7425 * 0,25 = 1856,25 грн. (Амортизація за рік роботи)
Так як робота над проектом тривала 14 робочих днів, маємо
розрахувати відповідно і амортизацію:
Маємо умову:
1856,25 - 251(робочі дні)
х - 1
Тобто за один робочий день амортизація складає - 7,39 грн.
А(14 днів) = 14 * 7,39 = 103,53 грн.
. Витрати на сировину
Витрати на сировину і матеріали займають у собівартості
промислової продукції в середньому більше 50-60 %, але мають значні відхилення
залежно від галузі. Найвищі вони в галузях обробної промисловості. Економія цих
витрат має вирішальне значення для зниження собівартості продукції.
Загальна сума витрат підприємства на сировину і матеріали
залежить від обсягу виробництва продукції, її структури та зміни питомих затрат
на окремі вироби (затрат матеріалів на одиницю продукції). Питомі матеріальні
витрати на окремі вироби у свою чергу залежать від кількості (маси) витрачених
матеріалів на одиницю продукції та середньої ціни одиниці матеріалів. У ході
аналізу слід розрахувати вплив кожного з названих чинників на зміну суми витрат
матеріалів на виробництво продукції. При цьому використовують прийом ланцюгових
підстановок.
Під час роботи над проектом не було потреби використовувати
додаткові кошти на сировину, так як всі додаткові програми і саме середовище
розробки на даються безкоштовно. Тому Всир дорівнюють нулю.
. Норма витрат
Норма витрат - гранично допустима величина витрат
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8>
на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з врахуванням
застосування найпрогресивнішої технології та сировини вищого гатунку. 10 лютого
<http://uk.wikipedia.org/wiki/10_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE>
1998 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1998> року за наказом міністерства транспорту
України
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8>
про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті було наказано затвердити норми витрат палива і мастильних матеріалів
на автомобільному транспорті. Норми витрати палива, затверджені Міністерством
транспорту розробляються в лабораторних умовах експлуатації машин. В реальній
роботі ці норми можуть значно відрізнятися від фактичних витрат, особливо це
стосується машин, що експлуатуються на присіченій місцевості та технологічного
транспорту.
До норм витрат віднесемо:
- Світло;
- Опалення;
- Оренда робочого місця.
Плата за світло в місяць складає 35 грн. (31 день),
тобто за день 1,13 грн. а за 14 робочих днів - 15,80 грн.
Опалення розрахуємо за тим же принципом:
Місяць - 235 грн. (31 день);
День - 7,58 грн.;
днів - 106,13 грн.;
В сумі отримуємо:
НВ = 15,80 + 106,13 + 180,64 = 303,8 грн.
Тепер додомо всі витрати і отримаємо собівартість проекту.
Ва́ртість (собівартість, англ. Cost) -
Вартість факторів виробництва, які необхідно витратити на виробництво продукції,
та її збут.
Відображаючи рівень витрат на виробництво
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE>,
собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів
підприємства, а значить, і рівень техніки
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0>,технології
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F>
та організації виробництва. Чим краще працює підприємство <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE>,
інтенсивніше використовує виробничі ресурси
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8>,
успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча
собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників
ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з ціною
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%B0>. Це проявляється
в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для
виробника. При обчисленні собівартості продукції важливе значення має
визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати
підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і
прибутку
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BA>.
Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх
розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього
розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися
витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів
виробництва; предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів.
Відповідно до цього у собівартість продукції включаються витрати на:первині і
вторині.
Сб = ЗП + А + Всир + НВ =1320,90 + 103,53 + 0 +
303,8 = 1728,23 грн.
З розрахунків отримуємо ціну додатку в розмірі - 1728,23 грн.
5.
Частина з охорони праці
Загальні положення
. До самостійної роботи на персональних комп'ютерах (прийом
та введення інформації коректування, читання з екрану) допускаються особи віком
більше 18 років, які пройшли навчання з безпечних методів виконання робіт та
інструктаж на робочому місці.
. Працюючий на комп’ютері повинен мати не нижче І-ІІ
кваліфікаційної групи з електробезпеки.
. Комп’ютери повинні мати передбачений заводом -
виготовлювачем захист від ураження електрострумом.
. Розташування комп’ютера:
а) комп’ютер встановлюють на відстані не менше 1 м від стін,
між собою на відстані не менше як 1,5 м;
б) виключають можливість прямого засвічування екрану джерелом
природного освітлення;
в) поверхня екрану повинна знаходитись на відстані 400-700
мм, від очей користувача;
г) висота робочої поверхні столу повинна становити 680-800
мм, ширина - не менше 500 мм;
д) стілець повинен мати висоту 280-320 мм, ширину - не менше
як 380 мм;
є) повинна бути стійка підставка для ніг шириною не менше 300
мм.
. Особам, які працюють на комп'ютерах забороняється:
- торкатися обірваних та оголених електричних проводів;
- користуватися пошкодженими розетками та вилками;
працювати при знятому кожусі на моніторі чи
системному блоці;
працювати на комп'ютерах, монітори яких розташовані
один проти другого в межах кімнати (приміщення).
6. При роботі з текстом, інформацією рекомендується працювати
на світлому (білому) фоні з чорними знаками.
. При роботі комп’ютером можуть виникнути небезпечні та
шкідливі виробничі фактори:електромагнітні поля (радіочастоти);електростатичне
поле; недостатнє освітлення; психоемоційна напруга при тривалій роботі з
екраном відеомонітору.
. Особи, які працюють на комп’ютері повинні дотримуватися
наступного режиму праці:
- при введенні даних, читанні інформації з екрану
безперервна тривалість роботи не повинна перевищувати 4-х годин при 8-ми
годинному робочому дні;
- через кожну годину роботи необхідно робити перерву
на 5-10 хвилин, а через 2 години - 15 хвилин;
перерви використовувати для зорового та фізичного
розвантажування:
а) стоячи або сидячи робити похитування головою
ліворуч-праворуч (темп швидкий);
б) стоячи або сидячи робити нахили голови уперед-назад (темп
помірний);
в) масаж лоба, злегка його погладжуючи, а також погладжуючи ділянки
над бровами у напрямку до скронь;
г) стоячи або сидячи здійснюємо самомасаж шиї та
потилиці,погладжуючи потилицю та шию у напрямку до торса;
- невиконання вимог діючої інструкції є порушенням
трудової дисципліни, що може тягнути за собою відповідальність згідно діючих
правил та положень.
Вимоги безпеки перед початком роботи
. Перед початком роботи перевірити:
- розміщення складових частин комп’ютера (монітор,
принтер, та інших блоків);
- монітор слід розташовувати таким чином, щоб кут
зору на екран монітора становив 10-15 градусів, а відстань до екрана 400-800
мм.
цілісність, з'єднувальних кабелів.
підключення складових частин комп’ютера згідно
схеми з’єднання.
наявність передбачених захисних екранів.
наявність і стан захисних кожухів. Підготовку комп’ютера
до роботи провадити у відключеному стані.
забезпечити освітлення робочого місця таким чином,
щоб не утворювались відблиски від клавіатури та екрану відеомонітора в напрямку
очей працюючого;
при неможливості забезпечення - застосовувати
спеціальні захисні сітки, фільтри.
Вимоги безпеки під час роботи
Підключення комп’ютера проводити послідовно, згідно з
інструкцією по експлуатації. Не підключати та не відключати з’єднувачі
електроживлення при включеному комп’ютері.Під час перерв у роботі виключити
монітор комп’ютера. Не залишати працюючий комп’ютер без нагляду. Працювати з
екранними захисними сітками та захисними екранами, які встановлюються на
моніторах.
Вимоги безпеки по закінченні роботи
. Виключити комп’ютер в послідовності згідно з інструкцією по
експлуатації.
. Доповідати особі,яка відповідає за технічний стан
комп’ютера, про всі зауваження і несправності в роботі комп’ютера, якщо вони
риси місце.
. Привести в порядок робоче місце, прибрати зайві предмети та
сміття.
. Покласти носії інформації до місць збереження.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
. При виникненні ситуації (поява шумів,скрипів при роботі,
запаху гару та диму), яка може привести до аварії, необхідно терміново
відключити комп’ютер від електромережі і повідомити про це особу, яка
відповідає за технічний стан комп’ютера. Самостійна ліквідація несправності
забороняється.
. При необхідності надати першу медичну допомогу потерпілим.
програмування
інтернет бібліотека ajax
Висновки
У ході проектування завдання розглянуто основні принципи та
підходи щодо розробки автоматизації вирішення проблем поставленого завдання.
Основною метою проектування було використання системного аналізу, декомпозиції
проблеми, знаходження оптимальних шляхів вирішення проблеми а також
використання Аjax при створені веб додатків такого типу. Судячи із кінцевого
результату проектування, вирішення проблеми за темою дипломного проектування
було здійснено в повному обсязі. Засвоєно принцип інтеграції технології AJAX у
веб-ресурс та основні програмні реалізації роботи Аjax на стороні клієнтської
машини, методи декомпозиції проблем та складних ємкісних завдань, основні
підходи до побудови програмних структур мовою php, а також javascript,
розглянуто сервісні функції роботи веб-браузерів в різних операційних системах
для побудови кросбраузерності веб-ресурсу. Для використання бази даних освоєно
синтаксис mysql та основні функціональні можливості реляційних таблиць. Для
перевірки роботи системи вивчив підхід до створення тестового алгоритму для веб
додатку.
В кінцевому результаті проектування було розроблено веб
ужиток з використанням Аjax технології, який є повноцінною діалоговою системою
спілкування для веб сайту. При використанні Аjax застосовувався javascript та
програмування динамічних функцій на мові php для впровадження їх у веб-ресурс.
Існують і шляхи вдосконалення даного програмного рішення, яке
запропоноване у цьому дипломному проекті. Програмний код додатку можливо
модифікувати під кросбраузерний режим сумісності портативних пристроїв. Це
дасть змогу працювати веб додатку у будь якому пристрої що має вбудований
веб-браузер та вихід у мережу.
Дипломний проект надає можливість вивчити новітні технології
програмування Інтернет сайтів та освоїти сучасні методи та підходи до
проектування веб-додатків високо рівня складності.
Список
використаних джерел
1. Upton, D. CodeIgniter for Rapid PHP
Application Development [Текст] / D. Upton. - Packt Publishing, 2007. - 244 с.
- ISBN 978-1847191748.
. www.ganzh.blog.net.ua/2008/03/15/ajax-tehnolohiya-velycheznyh-mozhlyvostej/
. www.ua.wikipedia.org/wiki/JSON
. www.w3.org/DOM/
. Бретт Маклафлин. Изучаем Ajax. - С-П.:
Питер, 2008. - 448 с.
. Дейв Крейн, Бер Бибо, Джордон Сонневельд.
Ajax на практике. - М.: Вильямс, 2008. - 464 с.
. Дейв Крейн, Эрик Паскарелло, Даррен Джеймс.
Ajax в действии. - М.: Вильямс, 2006. - 640 с.
. Крейн, Д. Ajax в действии [Текст] / Д.
Крейн, Э. Паскарелло, Д. Джеймс. - М.: Вильямс, 2008. - 640 с. - ISBN
978-5-8459-1034-9.
. Марина Дмитриева. JavaScript. - С-П.:
БХВ-Петербург, 2004. - 336 с.
. Николай Прохоренок. HTML, JavaScript, PHP и
MySQL. Джентльменский набор Web-мастера, 2010
. Николас Закас, Джереми Мак-Пик, Джо Фосетт.
Ajax для профессионалов. - С-П.: Символ-Плюс, 2007. - 488 с.
. Теория систем и системный анализ в
управлении организациями: Справочник. / Под ред. В.Н. Волковой и А.А.
Емельянова. - М.: Финансы и статистика, 2006 - 848 с.