я людини
Новизна роботи: На основі широко масиву використаних джерел детально було проаналізувано особливості генетично-модифікованих організмів та складено їх загальну характеристику. Наукову новизну також складають пропозиції, рекомендації що подані в даній курсовій роботі.
Практичне значення роботи: Практичне значення роботи полягає в тому, що її теоретичні результати дають можливість ознайомитися і вивчити особливості генетично-модифікованих організмів
Структура роботи: робота складається зі змісту, вступу, 4 розділів, висновків, списку літератури та додатків.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕНЕТИЧНО -МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ
Генетично-модифікованими організмами можуть називатися ті види рослин, у яких успішно функціонує ген (або гени) пересаджені з інших видів рослин або тварин. Робиться це для того, щоб рослина-реципієнт отримало нові зручні для людини властивості, підвищену стійкість до вірусів, до гербіцидів, до шкідників і хвороб рослин. Харчові продукти, отримані з таких генноізмененних культур можуть мати поліпшені смакові якості, краще виглядати і довше зберігається. Також часто такі рослини дають багатий і стабільний врожай, ніж їх природні аналоги [3]. Що таке генетично змінений продукт? Це коли виділений в лабораторії ген одного організму пересідає в клітку іншого. Ось наприклад з американської практики: щоб помідори і полуниця були морозостійкість їм «імплантують» гени північних риб; щоб кукурудзу не пожирали шкідники, їй можуть «прищепити» дуже активний ген, отриманий з отрути змії; щоб худоба швидше набирав вагу, йому вколюють змінений гормон зростання (але при цьому молоко наповнюється гормонами, що викликають рак); щоб соя не боялася гербіцидів, в неї впроваджують гени петунії, а також деяких бактерій і вірусів. Соя - один з основних компонентів багатьох кормів для худоби і майже 60% продуктів харчування. На щастя, в Україні, як і в багатьох країнах Європи, генетично змінені сільгоспкультури (у світі їх створено більше 30-ти видів) поки не поширюються такими шаленими темпами, як у США, де офіційно закріплена ідентичність "натуральних" і "трансгенних" продуктів харчування. Тому у нас тільки самі "просунуті" покупці з підозрою ставляться до імпортних чіпсам, томатним соусом, консервованої кукурудзи. На даний момент в Україні зареєстровано безліч видів продуктів з модифікованої сої, понад 60 видів рослин - кукурудза, картопля, помідори, пшениця, морква, баклажани, горох, перець та інше - змінені за допомогою методів генної інженерії. Такі технології застосовуються для того, щоб підвищити врожайність культур. Модифіковані овочі та фрукти вже не боятимуться ані гербіцидів, ані комах. Вирощування трансгенних культур перетворилося ще й у вигідний бізнес. В Україні, як стверджують фахівці, за неофіційними даними, модифікованим картоплею, соєю та кукурудзою, зайнято 45 відсотків посівних площ. Кожна друга ковбаса і пельмені в Україні виробляються з генетично модифікованих продуктів. До такого висновку прийшли нещодавно науковці Київського інституту стандартизації, які дослідили 42 найменування продуктів, куплених у супермаркетах. Останнє десятиліття вчені будують невтішні прогнози щодо швидкорослого споживання сільськогосподарських продуктів на тлі зниження площі посівних земель. Розв'язання цієї проблеми можливе за допомогою технологій отримання рансгенних рослин, спрямованих на ефективний захист сільськогосподарських культур і збільшення врожайності [9]. Отримання трансгенних рослин є на даний момент однією з перспективних і найбільш розвиваються напрямків агровиробництва. Існують проблеми, які не можуть бути вирішені такими традиційними напрямками як селекція, крім того, що на подібні розробки потрібні роки, а іноді й десятиліття. Створення трансгенних рослин, що володіють потрібними властивостями, вимагає значно менше часу і дозволяє отримувати рослини з заданими господарсько цінними ознаками , а також володіють властивостями, що не мають аналогів в природі. Прикладом останнього можуть служити отримані методами генної інженерії сорти рослин, які мають підвищену стійкість до посухи.
.1 Властивості генно-модифіковані продуктів
Найчастіше рослинам надають можливість спиратися певним шкідників, гербіцидів і вірусам, а також давати більший врожай при меншій вимогливості до грунту і вологи. Однак є й інші прогресивні технології і рішення. Вченим вдалося вивести помідор, який благополучно росте при Полівцев солоною водою. Генетично змінений помідор виявився першим у світі рослиною, яка терпимо ставиться до солі. Дослідники сподіваються, що подібні зернові культури зможуть у майбутньому вирощуватися на не родючих в сучасному розумінні землях. Щороку через збільшення засоленості грунту стають непридатними для обробки приблизно 50 мільйонів гектарів. Головною причиною цього є зрошення земель водою, після чого в грунті залишаються мінеральні солі. Через деякий час кількість солей натрію, кальцію, магнію і хлоридів досягає такої кількості, що починає заважати зростанню зернових культур. Сіль шкодить більшості рослин, зменшуючи їх здатність вбирати воду через корені. Генетично модифікований ж помідор здатний затримувати сіль у своєму листі, так що самі плоди солоними не здаються. Цікавий факт: зараз ГМО просторіччі називають "сніданок Франкенштейна". Це назва пішла від генетично зміненого помідора, якому привласнили ген североокеанской плоскою риби, викликавши тим занадто протиприродним поєднанням бурхливу реакцію споживачів. Тепер помідор морозу не боїться, зате люди таки трохи налякані незвичайним овочем [ 1]. Цікаві можливості відкриваються для надання нових властивостей деревах. Вже існують сосна, евкаліпт і чорна тополя, генетично змінені так, що з них набагато легше добувати деревину. Її можна зробити м'якшим або, навпаки, підвищити щільність та міцність. В недалекому майбутньому збираються вирощувати спеціальні дерева - невисокі, але товсті, що швидко "стовпчики" з міцною деревиною, стовбури яких навіть не будуть звужуватися догори - щоб зручніше було завантажувати лісовози. Інші технології дозволять прискорити зростання взимку, або виростити фруктові дерева-карлики, щоб було зручно збирати плоди. Експерименти ведуться і в інших сферах, наприклад, в області запахів. Маніпуляції з генами дозволяють виростити рослина практично з будь-яким запахом, починаючи від аромату звичайної троянди і кінчаючи духами від Кельвіна Кляйна. Так звані країни третього світу зараз дуже зацікавлені у використанні генетично зміненого ріпаку, який містить велику кількість бета-каротину, здатного допомогти людям з ослабленим імунітетом і порушеннями зору. Американці домоглися зміни полуниці, тюльпанів [6]. Вивели сорт картоплі, який при підсмажуванні вбирає менше жиру.Незабаром планується отримати помідори-гіганти кубічної форми, щоб легше було упаковувати їх в ящики. Деякі проекти вчених іноді більше схожі на які уривки з фантастичних книг. Уявіть-но собі галявину, де не треба підстригати траву, тому вона і так зростає лише до певного рівня, орхідеї, які світяться, коли їх треба поливати, зелені троянди, блакитний бавовна, ромашки, зацвітають по команді. У теорії все це вже можливо. У перспективі завдяки генній інженерії і методам маніпуляції клітинами рослину можна зробити дешевою і екологічно безпечної фабрикою для виробництва більшості необхідних людині матеріалів, їжі, медичних препаратів, хімічних сполук, сировини і т.д.
РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ГМО
Стрімко збільшується населення нашої планети спонукала вчених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, але й почати пошук принципово нових підходів до розвитку сировинної бази початку сторіччя. Найкращою знахідкою в рішенні даної задачі стало широке застосування генної інженерії, що забезпечила створення генетично модифікованих джерел їжі (ГМД). На сьогоднішній день відомо безліч сортів рослин, які зазнали генетичної модифікації для збільшення стійкості до гербіцидів і комах, підвищення маслянистості, цукристості, вмісту заліза та кальцію , збільшення летючості і зниження темпів дозрівання [3].
Незважаючи на величезний потенціал генної інженерії і її вже реальні досягнення, використання генно-модифікованих продуктів харчування сприймається у світі не однозначно. У ЗМІ регулярно з'являються статті і репортажі про продукти мутантів при цьому у споживача не складається повного уявлення про проблему, швидше починає переважати почуття страху незнання і нерозуміння.
Існують дві протиборчі сторони. Одну з них представляють радий вчених і транснаціональні корпорації (ТНК) - виробники ГМП, що мають свої представництва в багатьох країнах і спонсорують дорогі лабораторії, які одержують комерційні надприбутки, дію в найбільш важливих сферах людського життя: продукти харчування, фармакологія і сільське господарство. ГМП - великий і перспективний бізнес. У світі понад 60 млн. га зайнято під трансгенні культури: з них 66% у США, 22% в Аргентині. Сьогодні 63% сої, 24% кукурудзи, 64% бавовни - трансгенні. Лабораторні тести показали, що близько 60-75% всіх імпортовані продуктів харчування містять ГМО компоненти. За прогнозами до 2015р. світовий ринок трансгенної продукції досягне 45 млрд. $.
У 60-70рр .. XX століття були розроблені основні методи генної інженерії - галузі молекулярної біології, основним завданням якої є конструювання in vitro (поза живого організму) нових функціонально активних генетичних структур (рекомбінантних ДНК) і створення організмів з новими свойствамі.Генная інженерія крім теоретичних завдань - вивчення структурно- функціональної організації генома різних організмів - вирішує безліч практичних завдань. Так отримані штами дріжджів бактеріальних, культури клітин тварин, які продукують біологічно активні білки людини. І трансгенні тварини та рослини, що містять і виробляють чужорідну генетичну інформацію [1]. У 1983р. вчені, вивчаючи грунтову бактерію, яка утворює на стовбурах дерев і чагарників нарости, виявили, що вона переносить фрагмент власної ДНК в ядро рослинної клітини, де він вбудовується в хромосому і розпізнавана як свій. З моменту цього відкриття і почалася історія генної інженерії рослин. Першими в результаті штучних маніпуляцій з генами вийшов тютюн, невразливий для шкідників, потім генно-модифікований помідор (у 1994р. Фірми Monsanto), потім кукурудза, соя, ріпак, огірок, картопля, буряк, яблука та багато іншого.
Зараз виділяти і збирати гени в одну конструкцію, переносити їх у потрібний організм - рутинна робота. Це та ж селекція, тільки більш прогресивна і більше ювелірна. Вчені навчилися робити так, щоб ген працював в потрібних органах і тканинах (коріння, бульбах, листках, зернах) і в потрібний час (при денному освітленні); а новий трансгенного сорту може бути отриманий за 4-5 років, в той час як на виведення нового сорту рослин класичним методом (зміна широкої групи генів за допомогою схрещування, радіації або хімічних речовин, сподіваючись на випадкові поєднання ознак у потомстві та відбір рослин з потрібними властивостями) потрібно більше 10 років .
Створення трансгенних рослин в даний час розвиваються за наступними напрямками:
. Одержання сортів с / г культур з більш високою врожайністю
. Отримання с / г культур, які дають кілька врожаїв на рік (наприклад, в Росії існують ремантантние сорти полуниці, які дають два врожаї за літо)
. Створення сортів с / г культур, токсичних для деяких видів шкідників (наприклад, в Росії ведуться розробки, спрямовані на отримання сортів картоплі, листя якого є гостро токсичними для колорадського жука і його личинок)
. Створення сортів с / г культур, стійких до несприятливих кліматичних умов (наприклад, були отримані стійкі до посухи трансгенні рослини, що мають у своєму геномі ген скорпіона)
. Створення сортів рослин, здатних синтезувати деякі білки тваринного походження (наприклад, в Китаї отриманий сорт тютюну синтезує лактоферин особу)
Таким чином, створення трансгенних рослин дозволяє вирішити цілий комплекс проблем, як агротехнічних і продовольчих, так і технологічних, фармакологічних і т.д. Крім того, йдуть у небуття пестициди та інші види отрутохімікатів, які порушували природний баланс в локальних екосистемах і завдавали непоправної шкоди навколишньому середовищу [15].
РОЗДІЛ 3. ГЕНЕТИЧНО-МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЗДОРОВЯ ЛЮДИНИ
Коли мова заходить про генетично модифіковані продукти, уяву тут же малює грізних мутантів. Легенди про агресивні, які витісняють з природи своїх родичів трансгенних рослинах, які Америка закидає в довірливу Україну, невикорінні. Але, може бути, нам просто не вистачає інформації?
По-перше, багато хто просто не знають, які продукти є генетично модифікованими, або, по-іншому, трансгенними. По-друге, плутають їх з харчовими добавками, вітамінами і гібридами, отриманими в результаті селекції. А чому вживання трансгенних продуктів викликає такий гидливою жах у багатьох людей? Трансгенні продукти вироблені на базі рослин, в яких штучним шляхом були замінені в молекулі ДНК один або декілька генів. ДНК - носій генної інформації - точно відтворюється при діленні клітин, що забезпечує в ряду поколінь клітин і організмів передачу спадкових ознак і специфічних форм обміну речовин.
Генетично модифіковані продукти - великий і перспективний бізнес. У світі вже зараз 60 мільйонів гектарів зайнято під трансгенні культури. Їх вирощують в США, Канаді, Франції, Китаї, Південній Африці, Аргентині (в Україні поки їх немає, тільки на експериментальних ділянках). Проте продукти з перерахованих вище країн до нас ввозяться - та ж соя, соєве борошно, кукурудза, картопля та інші [8]. З об'єктивних причин. Населення землі зростає рік від року. Деякі вчені вважають, що через 20 років нам доведеться годувати на два мільярди осіб більше, ніж зараз. А вже сьогодні хронічно голодують 750 мільйонів. Прихильники вживання генетично модифікованих продуктів вважають, що вони нешкідливі для людини і навіть мають переваги. Головний аргумент, який наводять на захист вчені експерти всього світу, свідчить: "ДНК із генетично модифікованих організмів так само безпечна, як і будь-яка ДНК, яка присутня в їжі. Щодня разом з їжею ми вживаємо чужорідні ДНК, і поки механізми захисту нашого генетичного матеріалу не дозволяють в істотному ступені впливати на нас ".
Для фахівців, що займаються проблемою генної інженерії рослин, питання безпеки генно-модифікованих продуктів не існує. А трансгенну продукцію особисто вони вважають за краще будь-який інший хоча б тому, що її більш ретельно перевіряють. Можливість непередбачуваних наслідків вставки одного гена теоретично передбачається. Щоб виключити її, подібна продукція проходить жорсткий контроль, причому, як стверджують прихильники, результати такої перевірки цілком надійні. Нарешті немає жодного доведеного факту шкоди трансгенної продукції. Ніхто від цього не захворів і не помер [20].
Усілякі екологічні організації (наприклад, "Грінпіс"), об'єднання "Лікарі та вчені проти генетично модифікованих джерел живлення" вважають, що рано чи пізно "пожинати плоди" доведеться. Причому, можливо, не нам, а нашим дітям і навіть онукам. Як "чужі", не властиві традиційним культурам гени вплинуть на здоров'я та розвиток людини? У 1983 році США отримали перший трансгенний тютюн, а широко й активно використовувати в харчовій промисловості генно-модифіковане сировину почали усього які-небудь п'ять-шість років тому. Що буде через 50 років, сьогодні ніхто передбачити не в змозі. Навряд чи ми перетворимося на, наприклад, "людей-свиней". Але є і більш логічні доводи. Скажімо, нові медичні і біологічні препарати дозволяються до використання на людях тільки після багаторічних перевірок на тваринах. Трансгенні продукти надходять у вільний продаж і вже охоплюють кілька сотень найменувань, хоча створені вони були всього кілька років тому. Супротивники трансгенів беруть під сумнів і методи оцінки таких продуктів на безпеку. Загалом, питань більше, ніж відповідей.
Зараз 90 відсотків експорту трансгенних харчових продуктів становлять кукурудза і соя. Що це означає стосовно України? Те, що поп-корн, яким повсюдно торгують на вулицях, стовідсотково виготовлений з генетично модифікованої кукурудзи, і маркування на ній до цих пір не було. Якщо ви купуєте соєві продукти з Північної Америки або Аргентини, то на 80 відсотків це генетично змінена продукція. Чи позначиться масове споживання таких продуктів на людину через десятки років, на наступному поколінні? Поки немає залізних аргументів ні "за", ні "проти". Але наука не стоїть на місці, і майбутнє - за генною інженерією. Якщо генетично змінена продукція підвищує врожайність, вирішує проблему браку продовольства, то чому б і не вдаватися до неї? Але в будь-яких експериментах потрібно дотримуватися граничну обережність. Генетично модифіковані продукти мають право на існування. Абсурдно вважати, що російські лікарі та вчені дозволили б до широкої продажу продукти, що завдають шкоди здоров'ю. Але й споживач має право вибору: чи купувати генетично модифіковані помідори з Голландії або дочекатися, коли на ринку з'являться місцеві томати. Після довгих дискусій прихильників і противників трансгенних продуктів було прийнято соломонове рішення: будь-яка людина повинен вибрати сам, згоден він є генетично модифіковану їжу чи ні. В Україні давно ведуться дослідження з генної інженерії рослин. Проблемами біотехнологій займаються кілька науково-дослідних інститутів. В Україні на експериментальних майданчиках вирощують трансгенну картоплю і пшеницю. Однак хоча питання про зазначення на генетично змінені організми і обговорюється в МОЗ, до законодавчого оформлення йому ще далеко [5].
РОЗДІЛ 4. НАСЛІДКИ ВЖИВАННЯ ТРАНСГЕНИХ ПРОДУКТІВ
Чим нам загрожують генетично модифіковані продукти харчування і сільськогосподарські культури і чому необхідний глобальний мораторій на їх виробництво? Технологія генної інженерії - це заміна або розрив генів живих організмів - рослин, тварин, людей, мікроорганізмів - отримання патентів на них і продаж що виходять в результаті продуктів з метою отримання прибутку. Біотехнологічні корпорації проголошують, що їх нова продукція зробить сільське господарство стійким, переможе світової голод, вилікує епідемії і значно поліпшить показники здоров'я суспільства [13]. Насправді своїми діями у сфері бізнесу і політики генні інженери чітко продемонстрували, що вони просто хочуть використовувати генетично модифіковані продукти для того, щоб захопити і монополізувати світовий ринок насіння, продовольства, тканин і медичних препаратів. Генна інженерія - революційно нова технологія, що знаходиться на самих ранніх стадіях розвитку експериментальних. Ця технологія дозволяє усунути фундаментальні генетичні бар'єри, не тільки між видами одного роду, але і між людьми, тваринами і рослинами. Шляхом випадкового впровадження генів неспоріднених видів (вірусів, генів стійкості до антибіотиків, генів бактерій - маркерів, промоторів та переносників інфекції) і постійної зміни їх генетичних кодів створюються трансгенні організми, що передають свої змінені властивості у спадок. Генні інженери в усьому світі розрізають, вставляють, перекомбініруют, мають у своєму розпорядженні в іншому порядку, редагують і програмують генетичний матеріал. Гени тварин і навіть людини випадковим чином вбудовуються в хромосоми рослин, риб і ссавців, у результаті чого створюються такі форми життя, які раніше неможливо було собі уявити. Вперше в історії транснаціональні біотехнологічні корпорації стають архітекторами і "господарями" життя. При наявності мінімальних законодавчих обмежень або повному їх відсутності, без спеціального маркування і з зневагою до встановлених наукою правилами, біоінженер вже створили сотні нових видів продуктів, забувши про ризики для людини і навколишнього середовища, а також про негативні соціально-економічні наслідки для декількох мільярдів фермерів і сільських поселень у всьому світі. Незважаючи на попередження все більшого числа вчених про те, що сучасні технології генної інженерії ще не до кінця продумані і можуть дати непередбачуваний результат, а, отже, становлять небезпеку, прихильність ідеям біотехнологів національні уряди і регулювальні органи слідом за урядом США стверджують, що генетично модифіковані продукти харчування і сільськогосподарські культури є "по суті еквівалентними" звичайної їжі і тому не мають потреби ні в маркуванні, ні в попередньому тестуванні [7].
В даний час в США продається і вирощується близько півсотні генетично модифікованих сільськогосподарських культур і продуктів харчування. Відзначається їх широке проникнення у харчові ланцюги і навколишнє середовище в цілому. Понад 70 мільйонів акрів землі зайнято в США під трансгенні культури, понад 500 тисяч корів молочних порід отримують регулярно рекомбінантний гормон росту великої рогатої худоби (rBGH) фірми Monsanto. Багато напівфабрикати і готові продукти у супермаркетах дають "позитивну реакцію" на вміст генетично модифікованих інгредієнтів. Ще кілька десятків трансгенних культур знаходяться у фінальній стадії розробки і незабаром потраплять на полиці магазинів та в навколишнє середовище. Згідно з даними самих біотехнологів, в найближчі 5-10 років всі продукти харчування і тканини в США будуть містити генетично змінений матеріал. "Приховане меню" немаркованих трансгенних харчових продуктів та інгредієнтів включає в себе соєві боби і масло, кукурудзу, картоплю, рапсова і бавовняне масло, папайю, помідори.
Практика генної інженерії щодо харчових продуктів і тканин призводить до непередбачуваних результатів і представляє загрозу для людей, тварин, навколишнього середовища і майбутнього стійкого органічного землеробства. Як зазначив британський молекулярний біолог доктор Майкл Антоніу, маніпуляції з генами призводять до "несподіваного появі токсинів у трансгенних бактеріях, дріжджах, рослинах і тваринах, причому це явище залишається непоміченим до тих пір, поки не завдасть серйозного збитку чиїм-небудь здоров'ю". Ризик від використання генетично модифікованих продуктів харчування і сільськогосподарських культур можна розділити на три категорії: ризик для здоров'я людей, ризик для навколишнього середовища і соціально-економічний ризик. Короткий огляд цих ризиків, як уже доведених, так і можливих, надає переконливі аргументи на користь необхідності глобального мораторію на виробництво трансгенних культур та організмів [17].
модифікований продукт здоровя трансгенний
4.1 Токсини
Генетично модифіковані продукти, поза всяким сумнівом, можуть містити токсини і представляти загрозу для здоров'я людей. У 1989 році в результаті харчової добавки L-tryptophan загинуло 37 та постраждало (в тому числі отримало довічну інвалідність) понад 5000 осіб (у яких було виявлено хворобливе і нерідко призводить до летального результату поразку кровоносної системи - еосінофільно-міальгіческій синдром), перш ніж Служба продовольства і медикаментів США анулювала свій дозвіл на роздрібний продаж продукту. Виробник добавки, третя за величиною японська хімічна компанія Showa Denko, на першому етапі, в 1988-1989 роках, використовувала для її виготовлення генетично змінену бактерію. Мабуть, бактерія придбала свої небезпечні властивості в результаті рекомбінації її ДНК. Showa Denko уже виплатила постраждалим понад двох мільярдів доларів США в якості компенсації. У 1999 році передовиці британських газет були присвячені що викликав гучний скандал досліджень вченого Роуеттовского інституту лікаря Арпада Пустай, виявив, що генетично змінена картопля, в ДНК якого були вбудовані гени проліска і часто використовуваного промотора - вірусу капустяної мозаїки, викликає захворювання молочних залоз. Було виявлено, що "картопля-пролісок" значно відрізняється за своїм хімічним складом від звичайної картоплі і вражає життєво важливі органи і імунну систему у харчуються їм лабораторних щурів. Найбільш тривожним є те, що захворювання у щурів виникло, очевидно, під впливом вірусного промотора, використовуваного практично у всіх генетично модифікованих продуктах [13].
4.2 Харчові алергії
Загрозу масового захворювання, викликаного вживанням в їжу трансгенних продуктів, буквально в останню хвилину вдалося запобігти в 1996 році вченим штату Небраска, завдяки тестам на тваринах які виявили, що ген бразильського горіха, введений в ДНК сої, здатний викликати смертельно небезпечну алергію у людей, чутливих до цього горіху. Люди, що страждають харчовими алергіями (а ним схильні, за статистикою, 8% американських дітей), наслідки яких можуть бути самими різними - від легкого нездужання до раптової смерті - ледве не стали жертвами впливу чужорідних протеїнів, вбудованих в ДНК звичайних харчових продуктів. А оскільки багато хто з цих протеїнів ніколи не були частиною раціону людини, ретельне тестування на безпеку (що включає в себе тривалі дослідження на тваринах і на людях-добровольцях) необхідно для запобігання небезпечних ситуацій в майбутньому. Обов'язкове маркування генетично змінених продуктів також необхідна, щоб страждають харчовими алергіями могли уникати таких продуктів і щоб служби охорони здоров'я були в змозі виявити джерело алергену в разі виникнення захворювань, спричинених вживанням генетично модифікованої їжі. На жаль, Служба продовольства і медикаментів, так само як і інші регулюючі органи в усьому світі, звичайно не вимагає передпродажних досліджень на тваринах і людях, за допомогою яких можна було б встановити, чи присутні в тих чи нові токсини і алергени і не підвищений чи рівень утримання вже відомих науці алергенів і токсинів.
ВИСНОВКИ
Розглянувши питання, пов'язані з генною інженерією, охарактеризувавши сутність і властивості генетично модифікованих організмів, які, можуть вплинути на здоров'я людини, можна зробити наступні висновки:
. Генетично модифіковані продукти стали одним з досягнень біології ХХ ст. Але основне питання - чи безпечні такі продукти для людини, поки залишається без відповіді. Проблема ГМП актуальна, оскільки в ній економічні інтереси багатьох країн приходять у суперечність з основними правами людини.
.Більшість людей не знають про ГМП і можливі наслідки їх використання. Раніше люди боялися стихійних лих, воєн, тепер стає небезпечно їсти м'ясо та овочі. Чим вище технологія, тим вище ризик. Людям слід постійно пам'ятати про просту закономірності: будь-яка технологія має очевидні плюси і мінуси невідомі.
. Вивчивши літературу я прийшов до висновку, що питання безпеки генетично модифікованих продуктів не існує. Можливість непередбачуваних наслідків вставки одного гена теоретично передбачається. Генетично модифіковані продукти тягнуть за собою ряд наслідків, а саме:
Пригнічення імунітету, алергічні реакції і метаболічні розлади, в результаті безпосередньої дії трансгенних білків.
Різні порушення здоров'я в результаті появи у ГМО нових, незапланованих білків або токсичних для людини продуктів метаболізму.
Поява стійкості патогенної мікрофлори людини до антибіотиків.
Порушення здоров'я, пов'язані з накопиченням в організмі людини гербіцидів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Балиев А. Генетика спасет от голода. Но продлит ли она жизнь? // Молодая гвардия, 2001, №4, с.48-50.
Вельков В.В. Оценка риска при интродукции генетически модифицированных микроорганизмов в окружающую среду. Агрохимия, 2000, N8, с. 76-86.
Вельков В.В., В биосферу - с чистой совестью. Россия должна срочно принять нормативные акты, регулирующие методы" выпуска на волю" генетически измененных организмов. Московские новости, 1993, N 44 от 31 октября, стр.12.
Власова З.А. Справочник по биологии. - М., 1998. с.670
Гарасенко Н.Д., Лушанова Г.И. Что вы знаете о своей наследственности? - М., 1989. с.98.
Голиков А., Елдышев Ю. Неправильные ГОСТы. Известия науки, 2004. с.211.
Дмитрук М. Страсти по геному. // Чудеса и приключения, 2001, № 2., с. 2-4.
Дубнищева Т.Я. Концепция современного естествознания. - М., 2001.с.416
Дудов В.И., Голиков А.Г., Потехин О.Е., Красовский О.А., Правовые вопросы межграничного перемещения генетически измененных живых организмов. Биотехнология, 1999, N6, с.80-85.
Зеленин А.В., Генная терапия: этические аспекты и проблемы генетической безопасности. Генетика, 1999, т.35, N 12, с.1605-1612.
Красовский О.А. Генетически модифицированная пища: возможности и риски // Человек, 2002, № 5, с. 158-164.
Красовский О.А. Генетически модифицированная пища: возможности и риски // Человек, 2002, № 5, с. 158-164.
Общая биология // Учебник для 10-11 кл. // Под ред. Ю.И. Полянского. - М., 1989. с.159
Поморцев А. Мутации и мутанты // Фaкел, 2003, № 1, с. 12-15.
Пособие по биологии для поступающих в вузы. // Под ред. В.Н. Ярыгина. - М., 2001. с.78
Свердлов Е. Что может генная инженерия. // Здоровье, 2002, № 1, с. 51-54.
Спирин А.С., Современная биология и биологическая безопасность. Вестник РАН, 1997, N7, c.579-588.
Чечилова С. Трансгенная пища. // Здоровье, 2000, № 6, с. 20-23.
Этико-правовые аспекты проекта "Геном человека" (международные документы и аналитические материалы). Ред.- состав. В.И. Иванов, Б.Г. Юдин. М., 1998, 190 с.
ДОДАТОК 1
Продукти харчування, які піддавалися змінам генною інженерією і можуть містити ГМО
Амілаза - використовується для приготування хліба, борошна, крохмалю
Вино, пиво
Розпушувач (пекарський порошок) - добавки
Хліб - містить сою
Олія каноли
каталаза - використовується при приготуванні напоїв, яєчного порошку, сироватки
Зернові культури (крупи) - містять сою
Хімозін
Продукти із зернових культур (круп)
Крохмаль із зернових культур
Сироп із зернових культур
Харчові добавки - містять дріжджі
Фруктові соки - можуть виготовлятися з гм-фруктів
Сироп глюкози
Морозиво - може містити сою, сироп глюкози
Лактаза
Кукурудза (маїс)
Макарони (спагеті, вермішель) - можуть містити сою
Картопля
Легкі напої - містять сироп глюкози
Соєві боби
Соєві продукти, такі як соєвий соус, соєвого гамбургер (бургер), соєве м'ясо (ковбаса), соєвий порошок і т.д.
Помідори
Цукор
ДОДАТОК 2
Генетично змінені продукти, які сьогодні тестуються в польових умовах (з'являться на ринку найближчим часом)
Ячмінь
Брокколі (капуста спаржева)
Капуста (звичайна)
Моркву
Цикорій
Журавлина
Баклажан
гладіолус
Виноград
Салат-латук
Горох
Перець
Малина
Полуниця (суниця)
Цукровий очерет
Жувальна гумка
Кавун
ДОДАТОК 3
Список найбільших компаній, що займаються генною інженерією
Agritope Geigy Plant Tech. /AgrEvo King Seed Genetic Systems Seeds Merieux Poulenc