ясувати, що природа - основне джерело задоволення життєвих і духовних потреб людини, осмислити необхідність відповідального відношення до неї.
Зміст шкільного курсу географії має в своєму розпорядженні об'єктивні можливості формування і розвитку у школярів етичних норм і звичок поведінки в природі, ціннісних орієнтації. Істотною особливістю цих знань і умінь є наявність в їх складі оцінного і правового компонентів, розкриття їх в курсі географії здійснюється в процесі вивчення навчального матеріалу про роль природи в житті і господарській діяльності людини, режимі економії, ощадливості (комплексна переробка сировини, використання вторинних ресурсів і відходів виробництва, безвідходна технологія і т. д.).
Розвитку ціннісних орієнтації сприяє виконання учнями практичних робіт оцінного характеру (наприклад, оцінка ресурсозабезпечення і т. д.). Для екологічної освіти важливе значення мають роботи на місцевості за оцінкою характеру впливу дії людини на навколишнє середовище, передбачені програмою. На їх основі у школярів виробляється звичка правильно, критично оцінювати свою поведінку в природі, вчинки інших людей, вибрати лінію поведінки, відповідну законам природи і суспільства. Знання і дотримання учнями правил поведінки в природі під час екскурсій, туристичних і краєзнавчих походів свідчать про ступінь сформованості їх екологічної культури.
Правовий компонент знань екологічного характеру в шкільному курсі географії розкривається в процесі ознайомлення учнів з основами природоохоронного законодавства України. При розгляді багатьох питань програми (наприклад, раціональне використання ресурсів, збереження, відновлення і поліпшення навколишнього середовища) надається можливість підкреслити, що дбайливе відношення до природи є громадянським обов'язком людини. Природоохоронне законодавство передбачає права і обов'язки громадян з охорони природи і раціонального використання її багатств, спрямовані на попередження порушень правил поведінки в природі. Ознайомлення учнів з основними розділами його змісту має велике значення для виховання відповідальності за збереження навколишнього середовища для подальших поколінь.
В екологічній освіті не меншу роль, чим етичне, відіграє естетичне виховання, в яке істотний внесок вносить і географія. На її уроках учні збагачуються новими естетичними враженнями, чому сприяють різноманітні засоби навчання (картини, кінофрагменти, кінофільми, діафільми, діапозитиви і т. д.), що формують образи територій, різних об'єктів природи, що розвивають у дітей емоційну сприйнятливість до краси взагалі, прекрасному в природі і естетичне сприйняття навколишнього середовища. Побачити прекрасне в природі, житті і діяльності людей, правильно зрозуміти красу праці людини по освоєнню навколишнього світу, усвідомити негативну поведінку людей по відношенню до природи допомагає читання географічних описів, широко представлених в різноманітній науково-популярній, періодичній літературі, в книгах для читання, хрестоматіях.
Таким чином, зміст шкільного курсу географії сприяє екологічній освіті школярів і має для цього величезні можливості. У їх реалізації і підготовці екологічно грамотного покоління основна роль належить вчителеві, його творчій ініціативі.
РОЗДІЛ І. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ
екологічний освіта географія
1.1 Загальні питання екологічного виховання
Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує змінити своє ставлення до довкілля. Цій меті покликана служити система екологічного виховання, яка є окремим напрямом педагогічної теорії та практики.
Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою.
Завдання екологічної освіти і виховання - прищепити підростаючому поколінню правильні погляди на взаємозв'язок людини з природою, навчити бачити результати свого впливу на навколишнє середовище, сприяти виробленню екологічного мислення і свідомості.
Завдання екологічного виховання полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках та в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі.
Метою екологічного виховання є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього - екологічні знання, наслідок - екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства.
На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, яка передбачає глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне), екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи, вміння вирішувати екологічні проблеми, безпосередню участь у природоохоронній діяльності.
Система екологічного виховання передбачає врахування основних її аспектів:
національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;
гуманістичну спрямованість і зростаючу роль екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);
збереження фізичного і духовного здоров'я людини;
об'єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати проблеми довкілля;
зв'язку між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.
Практична реалізація завдань і мети екологічної освіти в сучасній школі будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; взаємозв'язку теоретичних знань з практичною діяльністю учнів у цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми, польові табори тощо); використання проблемних методів навчання (рольові ігри, екологічні клуби та ін.); поєднання класної, позакласної і позашкільної природоохоронної роботи.
Загальною задачею екологічної освіти є формування екологічної свідомості особистості. У відповідності з трьома підструктурами екологічної свідомості ця загальна задача конкретизується на рівні трьох основних задач екологічної освіти:
) Формування адекватних екологічних уявлень. Така система уявлень дозволяє особистості знати, що і як відбувається в світі природи і між людиною і природою, і як потрібно поступати з точки зору екологічної доцільності.
З позицій екологічної психопедагогіки саме через підструктуру уявлень в найбільшій ступені формується психологічна включеність в світ природи, яка властива екологічній особистості. Тому головним орієнтиром при розв'язанні даної задачі екологічної освіти є формування у особистості розуміння єдності людини і природи, яке сприяє виникненню у неї психологічної належності до світу природи.
) Формування відношення до природи. Сама по собі наявність екологічних знань не гарантує екологічно доцільної поведінки особистості, для цього необхідно ще і відповідне відношення до природи. Воно визначає характер цілей взаємодії з природою, його мотивів, готовність вибирати ті або інші стратегії поведінки, іншими словами, стимулює поступати з точки зору екологічної доцільності.
) Формування системи умінь і навичок (технологій) взаємодії з природою. Для того, щоб екологічно доцільно поступати, особистості необхідно уміти це робити: і розуміння, і прагнення виявиться недостатньо, якщо вона не зможе їх реалізувати в системі своїх дій. Освоєння відповідних технологій і вибір правильних стратегій і дозволяють поступати з точки зору екологічної доцільності.
Екологічна культура, освіта і виховання - це категорії, які відображають певну етапність у формуванні людської особистості. Екологічна освіта представлена системою знань, направлених на засвоєння теорії і практики загальної екології, включає елементи географічних, біолого-медичних, геохімічних, соціально-економічних і технічних галузей знань.
Екологічне виховання здійснюється посередництвом впливу на свідомість в процесі формування особистості з метою розвитку соціально-психологічних установок і активної громадянської позиції.
Екологічна культура - складова частина загальноосвітньої культури, характеризується глибоким і узагальнюючим осмисленням важливості екологічних проблем в майбутньому розвитку людства.
Екологічна освіта озброює людину необхідними знаннями про особливості взаємодії суспільства і природи, ходу природних процесів, впливу на них антропогенних навантажень і несприятливих наслідків такого впливу.
Екологічне виховання формує певні навики поведінки людини в природному середовищі. І тільки осмислена поведінка в природі у відповідності з отриманими знаннями і навичками є свідченням екологічної культури особистості.
Триєдність екологічної освіти, виховання культури передбачає їх послідовний взаємоповязаний розвиток. Кожен із названих компонентів займає відведену йому екологічну нішу, а процес формування можна вважати цілеспрямованим за умови поточної реалізації освітніх і виховних екокультурних завдань.
Екологічну культуру розуміють як цілісну систему, яка складена:
екологічними знаннями;
екологічним мисленням;
культурою вчинків;
культурою екологічно оправданої поведінки, яка характеризується ступенем перетворення екологічних знань, мислення, культури почуттів у щоденну норму вчинків.
Проявом екологічної культури є екологічно обумовлена діяльність.
Формування екологічної культури особистості як мети екологічної освіти передбачає комплексний вплив на сфери свідомості: когнітивну, афективну, діяльну. Отже, екологічна освіта повинна включати загальнонаукові, морально-естетичні і практичні аспекти.
Специфіка екологічної освіти полягає в тому, що вона повинна базуватись на принципі випереджуючого відображення. Тобто у свідомості людини повинна відбуватись постійна оцінка можливих наслідків втручання у природу.
Специфіка екологічного виховання полягає у формуванні такого світоглядного становлення до цілісної суперсистеми суспільство-природа, яке базується на діяльній участі особистості в її розвитку.
Основними принципами екологічного виховання є принципи: матеріальної єдності світу, краєзнавчий, принцип комплексності, безперервності, патріотизму і т. і.
Провідним принципом екологічної освіти і виховання повинні мислити глобально - діяти локально.
.2 Форми і методи екологічного навчання
Форми і методи навчання тісно повязані з іншими компонентами навчального курсу і є важливішою умовою організації взаємодії учителя і учнів. Визначальним фактором вибору форм і методів навчання є мета і зміст програмного матеріалу.
На етапі осмислення єдності людини зі світом природи доцільно використовувати методи і форми, які здатні актуалізувати ціннісні орієнтації, усвідомити важливість екологічної проблеми, викликати емоційний стан, співчуття.
Такий стан можна створити з допомогою емоційної розповіді, вірша, показу слайдів, відвідування парку, лісу і т. і. Важливе місце тут відводиться навчальним завданням.
На етапі формування екологічної проблеми як реального протиріччя у взаємодії суспільства і природи застосовують методи, які стимулюють пізнавальну діяльність. При цьому ефективними є евристична бесіда, проблемний виклад матеріалу, диспут, виконання завдань типу що буде, коли…
На етапі теоретичного обґрунтування взаємодії суспільства і природи необхідно поєднувати різні форми і методи навчання (конкурси рефератів, завдання з моделювання ситуацій морального вибору: Яким афоризмом можна виразити Ваше відношення до природи?).
Важливе місце в обґрунтуванні взаємодії суспільства і природи займають спостереження під час екскурсій, практикумів в природі, походів. Спілкування з природою викликає емоційно значимі переживання.
Практична діяльність школярів повинна бути орієнтована на вирішення реальних місцевих екологічних проблем, проведення природоохоронних акцій (ялинка, первоцвіт, джерело і т.п.). Реальна проблема завжди захоплює школярів.
Методи навчання тісно повязані з методами екологічних досліджень: спостережень, вимірів, взяття проб, експериментального картування, моделювання, прогнозу і т.п.
Значна кількість прийомів і методів знаходять своє відображення у фронтальній, індивідуальній, колективній формах організації навчальної діяльності і їх поєднанні.
До фронтальної роботи звертаються при ознайомленні школярів з екологічним матеріалом, при запровадженні екологічних понять, при поясненні практичних завдань на уроці, під час екскурсії в природу.
При індивідуальній формі організації навчальної діяльності кожен школяр виконує завдання самостійно. Ця форма важлива для відпрацювання вмінь, виховання почуття індивідуальної відповідальності при прийнятті рішень (робота над рефератом, доповіддю, кросвордом і т. і.).
Важливе місце у формуванні екологічної культури мають рольові ігри, які розвивають екологічне мислення, емоційність, творчість, самостійність школярів. Цим напрацьовується соціальний досвід в прийнятті екологічно грамотних рішень. В рольовій грі присутня імітаційна модель реальної дійсності (заповідник, експедиція). Особливість рольової гри - їх міжпредметна і краєзнавча направленість.
У формуванні екологічної культури особливе місце займають дискусії. Проблемність у поєднанні з груповим обговоренням створюють ситуацію конфлікту ідей. Це можуть бути і міжпредметні уроки-дискусії, коли на дану проблему дивляться з різних позицій.
Робота в парах - основа для організації самостійної роботи на уроці, проведення взаємоперевірок. Особливо цінною ця форма роботи є на факультативах, практикумах, коли школярі зайняті науковими дослідженнями, працюють в польових умовах.
В останні роки при виборі методів навчання перевагу надають блочно-модульному принципу групування матеріалу. Це робота з логічно завершеними блоками навчальної інформації. Їх вибір повинен відповідати меті комплексного впливу на всі форми свідомості (інтелектуальну, емоційну, ціннісну, вольову), що створює умови для розкриття екологічних проблем і формування знань учнів.
РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
.1 Екологічна освіта в курсі фізичної географії
Однією з особливостей даного географічного курсу є те, що в ньому починається формування уявлення про географію як науку про Землю і суспільство. В процесі його вивчення закладаються основи ціннісних орієнтації учнів, розуміння ними взаємозв'язків між окремими компонентами природи, людиною і навколишнім середовищем, необхідності дотримання в повсякденному житті правил поведінки в природі. Загальні глобальні питання взаємодії природи і суспільства конкретизуються прикладами господарської діяльності населення своєї місцевості, дбайливого відношення до її природи, закріплюються в ході виконання учнями елементарної практичної роботи з вивчення і охорони навколишнього природного середовища.
Вже на першому уроці важливо показати учням комплексність географії як науки про природу Землі, населення і його господарську діяльність. З цією метою, використовуючи хрестоматію з початкового курсу фізичної географії, вчитель може зачитати уривки із статті «Що вивчає фізична географія».
Узагальнюючи прочитане, вчитель підкреслює, що опис побаченої природи, особливостей господарства населення було першим завданням географії.
Як же змінилася сучасна географія? Які завдання стоять перед ученими-географами сьогодні?
Відповіді учнів на поставлені питання дають змогу вчителеві виявити кругозір учнів, той мінімум уявлень про географію, який вони могли отримати з різних джерел інформації (радіо, телебачення, кінофільми і т. д.). Для розвитку пізнавального інтересу учням можна привести слова відомого географа академіка І.П. Герасимова: «Об'єктом вивчення сучасної географії є давно відкриті землі і країни, освоєні людиною, з глибоко зміненою природою, густим населенням, з багатобічно розвиненим господарством. Головним завданням сучасної географії у всьому світі виявляється не допомога в справі піонерного освоєння нових земель і природних багатств, а всебічне обслуговування великої роботи людства з використання вже відкритих природних багатств, перетворення природи і господарства вже освоєних районів і країн».
На наший планеті постійно відбуваються зміни: руйнуються гори, утворюються нові вулкани, під дією морських хвиль розмиваються береги, заростають озера, створюються штучні річки (канали). Сучасні географи навчилися передбачати не тільки ті зміни, які постійно відбуваються в природі, але і ті, які можуть відбутися в результаті людської діяльності.
Таким чином, поле діяльності сучасного географа розширилося у зв'язку з потребами суспільства.
Для розвитку пізнавальної самостійності учнів вчитель пропонує їм до наступного уроку підібрати замітки з журналів, газет, книг, в яких були б показані роль сучасної географії, участь географів в дослідженні природи, розвитку господарства.
ПРАКТИЧНІ РОБОТИ НА МІСЦЕВОСТІ
Програмою з географії передбачено виконання практичних робіт на місцевості. Вибираючи на місцевості ділянку для практичних робіт, вчителеві необхідно врахувати не тільки природні, але і господарські об'єкти, розташовані поблизу досліджуваної території або в межах її, виявити вплив господарської діяльності людини на природу, встановити природоохоронні заходи, що відбуваються в цій місцевості, і визначити конкретну посильну допомогу учнів з охорони природи.
В процесі роботи на місцевості вчитель звертає увагу учнів на наукову, практичну, естетичну цінність об'єктів природи, що сприяє формуванню у них відношення до природи як до об'єкту різноманітних потреб людини - естетичних, пізнавальних, практичних.
Для цього в ході спостережень розглядається роль конкретного об'єкту в природі, житті і господарській діяльності людини, необхідність дбайливого відношення до нього. При цьому увага учнів націлюється на прекрасне в природі, правильне розуміння ними краси праці людини з освоєння природи, усвідомлення неправильної поведінки людей в навколишньому природному середовищі як порушення моральних і правових норм.
При визначенні впливу господарської діяльності людини на досліджуваний об'єкт (форми рельєфу, заплава, водоймище і т. д.) необхідно підкреслити думку про уразливість природного середовища. Такий підхід дає змогу, з одного боку, конкретизувати знання, засвоєні учнями в процесі вивчення теоретичного матеріалу, а з іншої - викликати у них бажання висловити свої етичні позиції, закріпити в свідомості звичку правильно, критично оцінювати свою поведінку в природі, вчинки інших людей.
Слід показати і значення рослин в кругообігу води.
РУХ ВОДИ В ОКЕАНІ
При вивченні цієї теми вчитель звертає увагу учнів те, що у ряді районів земної кулі забруднення морів і океанів досягає значних розмірів. Це явище повинне турбувати людей, що живуть не тільки в даних районах, але і у всьому світі. Чому? З чим це пов'язано?Уточнюючи відповіді учнів, вчитель підкреслює, що рух вод морях і океанах сприяє перенесенню забруднюючих речовин на великі відстані від місць забруднення. Наприклад, на східному побережжі Північної Америки численні крупні міста і промислові центри забруднюють виробничими відходами прибережну частину Атлантичного океану. Течія Гольфстрім, а потім його продовження - Північноатлантична течія - переносять забруднюючі речовини від берегів Америки до берегів Євразії. В результаті виявляється, що забруднюється не тільки північна частина Атлантичного океану, але і підвищується забруднення Баренцового моря. На підтвердження сказаного бажано прочитати уривок з книги Т. Хейердала про подорож на човні «Ра», в якому описується ступінь забруднення Атлантичного океану.
Закінчуючи розгляд питання про рух вод в океані, вчитель звертає увагу учнів на необхідність міжнародної співпраці в справі охорони природи і пропонує відповісти на питання: чому у вирішенні проблем охорони морів і океанів необхідне об'єднання зусиль всіх країн і всіх народів?
ВОДИ СУШІ
Перш ніж перейти до екологічних проблем, пов'язаних з водами суші, вчитель пропонує пригадати про взаємодію суші і Океану в процесі Світового кругообігу води. Використовуючи схему кругообігу води в природі, вчитель проводить бесіду, в ході якої ставить перед учнями питання: яка роль Океану в кругообігу води? Що приводить до порушення природного ходу процесу випаровування? До яких наслідків це може привести?
Розповідаючи про різноманітність поверхневих вод, вчитель може використовувати текст з будь-якого джерела, що характеризує співвідношення різних видів вод. Цифровий матеріал, необхідний для порівняльних характеристик, бажано дати у вигляді стовпчастих діаграм, що показують співвідношення різних видів вод. Це допоможе краще представити загальну картину їх розподілу. 60 млн. км3 вод зосереджено на глибині десятків і сотень метрів від земної поверхні. Ця вода стає доступною завдяки артезіанським свердловинам. Декілька менше води - близько 50 мл. км3 - зосереджено у верхніх шарах земної поверхні, на глибині декількох метрів, і в ґрунті. Ми можемо побачити її в колодязях, глибоких канавах. Ще менше - близько 20 млн. км3 - води у вигляді льодовиків покривають Антарктиду, Гренландію, острови Північного Льодовитого океану і вершини гірських хребтів.
тис. км3 води знаходиться в озерах, і лише близько 1 тис. км3 - в річках. Цікаво, що навіть в клітках, тканинах рослин і тварин води міститься значно більше, чим в річках. Якби «вижати» цю воду (близько 7 тис. км3), то її вистачило б на живлення всіх річок протягом двох місяців.
Найціннішими для господарства і потреб населення є прісні води суші - підземні, річкові, води озер, водосховищ, ставків.
З якою метою людина споживає воду і чим відрізняється її використання від використання інших природних багатств?
Підкреслюючи значення прісних вод в житті і діяльності людини, вчитель може привести будь-який фактичний матеріал. Наприклад, без прісної води не можна виготовити папір, тканини, метал, їжу і так далі Немає жодного виробу або продукту, при виготовленні якого не витратилася б вода. Підрахунки показують, що потреба в прісній воді зростає дуже швидко. І разом з тим немає такої речовини в природі, до якої було б таке марнотратне і недбале відношення, як до води.
Для закріплення отриманих на уроці знань учні відповідають на питання: чому людині для господарства і особистих потреб потрібна саме прісна вода?
Річка
Перед вивченням теми, з метою естетичного виховання учнів, вчитель може запропонувати їм випереджаюче завдання: 1) підібрати ілюстрації (бажано кольорові) із зображенням різних річок; 2) вивчити невеликий вірш про річку. З художньої літератури вчитель підбирає цікаві, барвисті описи річок, вірші про них.
На уроці, послідовно чергуючи роботу з ілюстративним матеріалом і читанням описів річок і віршів про них, вчитель формує у школярів образне уявлення про об'єкт, що вивчається, будить у них відчуття прекрасного. Потім розкриває значення річок для життя і діяльності людей.
З давніх часів людина селилася біля річок. Річки поїли і годували її, служили зручними шляхами сполучення. Селища, міста обов'язково виникали у річок. Із старовини людина навчилася використовувати їх енергію. Від водяних млинів він прийшов до будівництва крупних гідроелектростанцій. Відвіку почалося освоєння людиною заплавних земель. Саме у долинах Нілу, Тигру і Євфрату, що відрізняються могутніми розливами, виникали перші землеробські цивілізації. (Вчитель пропонує показати їх на карті і назвати стародавні держави, які виникли на цих річках.)
Проте не тільки практичні цілі керували людьми при виборі місць поселення біля річок. Людині завжди було властиво відчуття краси, яке також визначало вибір місця для поселення: на високому живописному березі або при впаданні притоки. Значення річок в житті людини із століттями не зменшувалося, а різко зростало.
Як використовує річки сучасна людина?
Учні, як правило, безпомилково перераховують способи використання річок в даний час. Проте забувають, що річки є місцями відпочинку і туризму, творчої діяльності художників і письменників. На цю особливість необхідно звернути їх увагу.
Для розвитку пізнавальної самостійності слід обговорити питання: до чого призвело широке використання річок в господарській діяльності людини?
Попередня підготовка учнів дозволяє їм відповідати на поставлене питання. Узагальнюючи бесіду, вчитель може запитати:
Чи можна зробити так, щоб на відвіку освоєних територіях з крупними промисловими і сільськогосподарськими підприємствам, річки стали б чистими?
Розповідаючи про заходи з охорони річок, необхідно підкреслити думку про те, що доля річок в руках людини, все залежить від її відповідальності за долю рідної природи.
ПІДЗЕМНІ ВОДИ
Відомо, що людина використовувала підземні води ще в глибокій старовині. Так, в II і III тис. до н.е. в Єгипті споруджували колодязі завглибшки до 100 м. Є відомості про використання підземних вод в давнину і на території нашої країни. На Керченському півострові був виявлений колодязь, викопаний в I в. н.е. Таким чином, підземні води служать людині з давніх часів і по теперішній час. Запаси їх складають 4,39% від загального об'єму води на Землі, тоді як об'єм води в річках складає лише 0,0001%.
Підземні води володіють великими перевагами перед поверхневими. У посушливих районах запаси підземних вод не виснажуються так швидко, як запаси поверхневі. І поширені вони більш рівномірно. У посушливих областях, де поверхневі водотоки нечисленні або відсутні, підземні води служать єдиним джерелом водопостачання.
Вчитель підводить учнів до висновку про те, що стан підземних вод, тобто їх кількість і якість, пов'язані з іншими компонентами природного середовища і багато в чому залежить від їх стану. Проте зв'язок цей взаємний: підземні води у свою чергу роблять на них вплив.
Розкриваючи взаємозв'язок атмосфери з підземними водами, використовується схема «Світовий круговорот води». При цьому наголошується, що в результаті господарської діяльності людини в атмосфері збільшується зміст вуглекислого і інших газів, пилу. Всі ці речовини забруднюють атмосферні опади і поверхневі води. Унаслідок чого у водоносні горизонти поступає вода з підвищеним вмістом шкідливих для живих організмів домішок. Іноді підземні води стають непридатними для пиття.
Дія забруднених підземних вод на атмосферу невелика. Впливає лише підвищення або пониження їх рівня. В результаті збільшується або зменшується випаровування з поверхні, що впливає на ступінь вологості атмосферного повітря.
На закінчення підкреслюється, що в даний час все більше на Землі районів, де стан підземних вод змінюється під впливом діяльності людини. Швидке зростання крупних міст, промислових районів, розширення сільськогосподарських угідь, будівництво метрополітенів, осушення боліт, видобуток корисних копалин, відведення невеликих річок в підземні колектори, створення каналізацій, засипка ярів, прибирання снігу - все це призводить до порушення природних умов підтримки певного рівня підземних вод. Абсолютно очевидна необхідність їх охорони.
Вчитель пропонує самостійно визначити, які заходи слід прийняти, щоб попередити забруднення підземних вод.
В першу чергу повинні бути названі заходи охорони повітря, поверхневих вод, ґрунтів. Охорона підземних вод повинна здійснюватися також при будівництві житлових будинків, видобутку корисних копалин, сільськогосподарських роботах, водопостачанні. Широке застосування підземних вод вимагає вживання заходів з штучного заповнення їх запасів шляхом спорудження підземних водосховищ, які заповнюються річковими, дощовими або талими водами, а в деяких випадках очищеними стічними. Підземні водосховища заповнюються в період паводків. Вони мають великі переваги перед поверхневими, оскільки не вимагають затоплення великих площ, виключається втрата води випаровуванням.
АТМОСФЕРА І ЇЇ БУДОВА
При вивченні цієї теми перш за все звертається увага учнів на значення атмосфери для життя на Землі.
Способи підтримки чистоти атмосферного повітря
Вивчення питань охорони атмосфери може бути конкретизоване прикладами охорони повітря своєї місцевості. Вчитель з невеликою групою учнів заздалегідь знайомиться із заходами по охороні повітря найближчої території (міста, селища, району і т. д.), виявляє, на яких підприємствах встановлені пиловловлювачі, спеціальні фільтри, яка робота ведеться в місцевості з ліквідації підпалів звалищ, відходів виробництв, ремонт двигунів транспорту, з озеленення.
Іншій групі учнів дається випереджаюче завдання: підібрати з різної літератури малюнки, фотографії, на яких були б зображені джерела забруднення повітря (наприклад, труби підприємств, лісові пожежі, спалювання сміття на звалищах, автомобільний транспорт, викид попелу, золи і клубів диму з кратерів вулканів і т. д.). Набір подібних малюнків повинен бути і у вчителя, оскільки учні не завжди можуть зробити таку підбірку.
Демонструючи за допомогою проектора відповідні малюнки (фотографії), вчитель проводить бесіду і підводить учнів до висновку про причини забруднення атмосферного повітря. Далі перед учнями ставиться питання:
Для чого необхідно піклуватися про чистоту атмосферного повітря?
Відповіді учнів вчитель направляє так, щоб в них прозвучала турбота про здоров'я людини. Потім проводиться коментоване читання невеликого тексту з хрестоматії або іншої літератури, де розповідається про вплив забрудненого повітря на здоров'я людини.
Розглядаються причини забруднення повітря і способи підтримки чистоти атмосферного повітря у своїй місцевості і звертають увагу на такі:
.Встановлення спеціальних фільтрів
.Встановлення пиловловлювачів.
.Перехід підприємств на газове паливо
.Контроль за справністю двигунів автомобілів
.Встановлення фільтрів на вихлопних трубах автомобілів
.Озеленення території
.Заборона відкритого спалювання сміття, відходів виробництв
Виявляються заходи, які не приймаються в своїй місцевості, але які необхідно приймати і у зв'язку з цим визначається суспільно корисна робота, посильна для учнів даного віку.
КЛІМАТ
У шкільній програмі з географії приділено достатньо уваги питанню про зв'язок стану природного середовища і здоров'ям населення. У початковому курсі фізичної географії найдоступніший для учнів розгляд впливу природного стану навколишнього середовища на здоров'я людини при вивченні погоди і клімату. З цією метою в ході фронтальної бесіди виявляються показники клімату, які визначають природні умови. Узагальнюючи відповіді учнів, вчитель підкреслює, що сукупність кліматичних показників - температури, вологості повітря, атмосферного тиску, режиму вітру, атмосферних опадів, повторюваності різних типів погоди - впливає на здоров'я людини і його діяльність.
Давно відомо, що зміна пір року, погода роблять вплив на наше здоров'я. Так, ще в 400-х роках до н.е. Гіппократ встановив тісний зв'язок між хворобами людини і погодою. Вчитель пояснює, чому людина реагує на зміни погоди. Людський організм випробовує вплив багатьох явищ природи, реагує на сезонні зміни температури, на інтенсивність сонячного випромінювання, перепади атмосферного тиску. Для конкретизації цієї думки наводяться приклади, що показують реакцію організму на показники погоди. Так, дослідження показують, що в зонах, що відрізняються особливими кліматичними умовами (наприклад, тропіки), артеріальний тиск у людей виявляється зниженим. На станціях, що дрейфують, на мисі Челюскін, в Антарктиді у практично здорових людей спостерігається понижений артеріальний тиск. Після повернення їх на Батьківщину артеріальний тиск підвищувався. У жителів Узбекистану і Туркменії була виявлена закономірність до зниження артеріального тиску. У осіб, що постійно проживають в умовах тропічного клімату Ханою, артеріальний тиск взагалі нижчий за загальноприйняті норми.
Встановлено, що особливо гостро організм людини реагує на зміну температури при насиченості повітря вологою. Зокрема, в умовах жаркого і вологого клімату особливо інтенсивно відбувається виділення поту, що є нормальною реакцією організму до жари. В той же час висока вологість повітря перешкоджає швидкому випаровуванню поту, що виділяється, і нормальний ефект майже не досягається. У міру виділення потовими залозами поту організм людини швидко втрачає вологу і разом з нею солі. Це призводить до «сольового виснаження» організму, на першій стадії якого у людини розвивається втома. Подальшим його наслідком є обезводнення організму, що призводить до смертельного результату. Тому відпочинок в найспекотнішу полуденну годину у населення жарких країн є способом пристосування людини до жаркого і вологого клімату. Учені відзначають, що при температурі вище 32°С фізичну роботу стає виконувати дуже складно. Успіх шкільних занять знижується у міру зростання температури і вологості повітря. Реакції організму людини за цих умов помітно сповільнюються. На виробництвах збільшується число травм, нещасних випадків. Вивчення цього явища показало, що найбільш сприятливі умови для роботи створюються при температурі від 12 до 24 °С.
Низькі температури також викликають значні зміни в організмі людини. Тривале перебування людей в умовах низьких температур і особливо при сильному вітрі приводить до серйозних порушень діяльності внутрішніх органів: змінюється глибина і частота дихання, знижується швидкість кровообігу, постачання киснем тканин і клітин і, як наслідок цього, порушується обмін речовин. При особливо лютих морозах, коли не прийняті відповідні запобіжні засоби, працездатність людини різко знижується і відбувається обмороження. Встановлено, що температура повітря 18-21 °С і відносна вологість 40-60% є найбільш сприятливими для людини.
Показники клімату можуть бути сприятливими для діяльності людини і його здоров'я. Саме такі умови склалися в багатьох районах земної кулі. Вчитель питає, як учні розуміють сприятливі кліматичні умови. Узагальнюючи їх відповіді, він дає визначення поняття «Сприятливі кліматичні умови»: сукупність температур, вологості, атмосферного тиску, опадів, режиму вітрів, при якій в організмі людини не відбувається відхилень від нормальної діяльності всіх органів і систем.
ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА БІОСФЕРУ
На початку вивчення теми «Біосфера» вчитель пропонує декільком учням випереджаюче завдання: за різними джерелами (енциклопедії, довідковій літературі, книзі Р.К. Баландіна «В.І. Вернадський» і ін.) підготувати коротке повідомлення про життя і діяльність Володимира Івановича Вернадського.
Спочатку вчитель повідомляє, що геолог, геохімік, мінералог, кристалограф, основоположник біогеохімії, вчення про біосферу В.І. Вернадський - один з організаторів і керівників Комісії з вивчення вічної мерзлоти. Він збагатив геологічну науку багатьма ідеями в області мінералогії, геохімії, утворення корисних копалини. Був першим видатним дослідником основних закономірностей будови і складу Землі. Під його керівництвом вперше у нас в країні було проведено вивчення родовищ радіоактивних елементів. Це далеко не весь перелік наукового внеску і досягнень Володимира Івановича Вернадського.
Необхідно сформувати лише елементарне уявлення про дію людини на біосферу. З цією метою розкриваються відмінності між впливом на природу людини і інших організмів. Оцінюючи дію різних груп організмів на земну поверхню, В.І. Вернадський відзначав, що роль людини за останнє сторіччя почала значно перевершувати роль інших, навіть найбільш активних в біологічному відношенні організмів. Дія людини на природу Землі принципово відрізняється. Воно пов'язане не з біологічною, а з виробничою діяльністю людини, що направляється його розумом. Кажучи про розумну дію людини на природу, В. І. Вернадський мав на увазі наукове обґрунтоване комплексне використання її багатств, що передбачає відновлення того, що вже зруйноване.
Вплив людини на природу почався з тих пір, як з'явилася людина. Для виготовлення знарядь праці, жител і одягу людина завжди використовувала природні матеріали (дерево, природні волокна, камінь і т. д.). Цю думку необхідно підтвердити прикладами, які могли б найяскравіше проілюструвати історичний процес одночасного розвитку суспільства і підвищення ступеня дії людини на природу. Наприклад, перехід людини до скотарства і землеробства викликав зміну складу рослинного покриву на великих територіях. Можна також використовувати приклад про розвиток металургії.
Варто наголосити на тому, що незадовго до смерті В.І. Вернадський писав: «Людство, узяте в цілому, стає могутньою геологічною силою. І перед ним, перед його думкою і працею, стає питання про перебудову біосфери на користь вільного мислячого людства як єдиного цілого. Це новий стан біосфери, до якого ми, не помічаючи цього, наближаємося, і є ноосфера». Під ноосферою В.І. Вернадський розумів сферу розуму, яка повинна прийти на зміну біосфері, сфері життя. На жаль, за сорок з гаком років, що пройшли після цих слів, ми могли переконатися в тому, наскільки безрозсудними були багато змін, внесених людиною в біосферу.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ КОМПОНЕНТІВ ПРИРОДИ
Перш ніж почати розгляд цього складного питання, вчитель пропонує привести приклади, підтверджуючі взаємозв'язок компонентів природи. Узагальнюючи їх відповіді, вчитель розвиває основну ідею змісту питання.
Навколишній нас світ - це складна взаємозв'язана система. Всі природні компоненти мають своє певне місце і несуть свою закономірну функцію. У природі немає нічого «шкідливого» або «корисного». Для того, щоб учні усвідомили важливість цього, слід привести приклади, які підтверджують дану думку. Наприклад, свого часу розвернулася кампанія по знищенню бакланів, що поїдають, як це здавалося, багато риби. Баклани були визнані «шкідливими» птахами, і у ряді районів їх проживання вони були знищені. Через деякий час в цих місцях спалахнули масові епідемії серед риб і птахів. Була встановлена причина цього явища. Виявилось, що «шкідники» (баклани) харчуються переважно хворою рибою і тим самим попереджають виникнення масових захворювань. Довелося відновлювати чисельність бакланів.
Хорошими санітарами є щуки. Вони поїдають головним чином хвору рибу. Можна запропонувати питання:
Як ви думаєте, комарі, москіти - корисні або шкідливі комахи?
Учні правильно відзначають, що комарі є хорошим кормом для риб. І якщо знищити всіх комарів, то різко скоротиться кількість мальків і відповідно риби у водоймищах.
Вчитель підкреслює, що найважливішою властивістю природи є її цілісність. З цього витікає основний наслідок: дія на один з компонентів природи неминуче призведе до зміни інших і всієї природи в цілому. У своїй повсякденній і трудовій діяльності людина завжди має про це пам'ятати.
На етапі закріплення знань доцільно провести коментоване читання відповідного тексту з хрестоматії або іншої літератури.
Доцільно звернути увагу учнів на цей компонент природи.
Бесіду про ґрунти можна почати з питання:
Чому наука про грунт склалася тільки в кінці XIX в., хоча люди почали освоювати грунт з моменту переходу до землеробства, тобто 7 тис. років назад?
Коректуючи відповіді, вчитель підводить учнів до визначення поняття «грунт», засвоєного ними в курсі природознавства.
На перший погляд питання про грунт досить просте. Ми «живемо на ґрунті», ходимо по ньому. Але дати вичерпну відповідь на питання, що таке грунт, вельми складно. Чому?
Річ у тому, що грунт далекий не простий «витвір» природи. Учені довго сперечалися, доводячи свою точку зору на таке складне явище, яким є утворення грунту. Одні вважали, що оскільки грунт знаходиться на самій поверхні літосфери, його слід відносити до геологічних утворень. Згідно думки інших учених, характер грунту повністю визначається особливостями клімату.
Треті заперечували проти перших двох ідей і стверджували, що серед складових частин грунту є рослинні і тваринні організми. Варто відокремити їх від ґрунту, і процеси утворення ґрунту порушуються. Отже, грунт є продуктом діяльності рослинних і тваринних організмів.
І ця ідея була відхилена. Отже, грунт не можна віднести ні до геологічних, ні до кліматичних, ні до твариною, ні до рослинних утворень.
В кінці минулого століття російський природодослідник Василь Васильович Докучаєв виклав свою теорію утворення ґрунтів. Грунт - це самостійна природна освіта, яка є результатом взаємодії: гірських порід, клімату, рослинності, тварин, а частково рельєфу місцевості і часу.
Таким чином, всі чинники, про які говорив В.Докучаєв, були відомі. Але вони висувалися вченими ізольовано один від одного. Причому, кожен з цих чинників розглядався як одна визначальна умова утворення ґрунту. В.В. Докучаєв різко заперечував проти такого тлумачення поглядів про грунт, підкреслюючи, що виникнення ґрунту відбувається лише в результаті сумісної дії всіх чинників.
Читаючи свої лекції з ґрунтознавства, він образно говорив про значення всіх чинників утворення ґрунту: «Якби, припустимо, медик задався питанням, що важливіше для організму людини: вода, повітря або їжа, то, без сумніву, таке питання всі б визнали дозвільним і даремним. І вода, і повітря, і їжа однаково необхідні, бо без кожної з цих речовин окремо неможливо існувати. ... Так само абсолютно марно задаватися питанням про те, який саме з ґрунтоутворювачів грав найважливішу роль в історії утворення грунту. Кожен з них окремо однаково важливий».
Пізніше до чинників ґрунтоутворення, перерахованих у визначенні В.Докучаєва, були додані вода і господарська діяльність людини.
Вивчення ґрунту має величезне практичне значення, і в першу чергу для сільського господарства, де вона є основним засобом виробництва. Крім сільського господарства, вивчення ґрунту має велике значення для будівництва доріг, магістральних трубопроводів, осушувальних і зрошувальних систем, гідротехнічних споруд, для лісового господарства, а також для цілей охорони здоров'я людей. Шкідливі речовини, що забруднюють грунт, через воду і продукти харчування можуть потрапити в організм людини і викликати серйозні захворювання, а іноді і невиліковні.
Програмою з географії передбачено проведення практичної роботи з вивчення компонентів природи своєї місцевості. В процесі проведення цієї роботи бажано познайомити учнів з впливом діяльності людини на грунт.
Для роботи на місцевості вчиться пропонуються наступні завдання:
.Обійдіть різні ділянки території і встановіть, як використовуються ґрунти вашої місцевості.
.На ріллі визначите способи оранки: чи застосовуються добрива і сівозміни? Чи є луги, як вони використовуються?
.У якому співвідношенні знаходяться території, зайняті сільськогосподарськими, промисловими, міськими, транспортними об'єктами, зонами відпочинку, заповідниками і т. д.?
.Якщо ведуться будівельні роботи, то встановіть, як чинять будівельники з верхнім родючим шаром ґрунту?
.Запишіть в щоденник загальний висновок про використання ґрунту вашої місцевості і відношення до неї населення.
ВЗАЄМОДІЯ ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА
На початку уроку вчитель розкриває сенс поняття «Екологічні проблеми».
Чи доводилося вам чути про науку екологію і чи знаєте ви, які завдання вона вирішує?
Термін «екологія»- учення, тобто вчення про будинок або місце, в якому ми живемо. Він був введений в 1869 р. німецьким біологом Э. Геккелем і позначав розділ біологічної науки про взаємини організмів і місці їх існування. В даний час виділилася екологія людини, комплексна наука, що вивчає закономірності взаємодії природи і суспільства.
Пояснення взаємодії природи і суспільства проводиться на конкретних прикладах. Можна запропонувати таким, що вчиться наступне питання:
Які наслідки вирубки лісів?
Учні наводять багато прикладів зміни природи, які можуть відбутися в результаті рубки лісу. Проте не завжди вони називають наслідки в логічній послідовності. Тому завдання вчителя полягає у встановленні причинно-наслідкових зв'язків даного явища. Узагальнення відповідей проводиться у формі доказу наслідку, що витікає з якої-небудь причини. Наприклад, так.
Ліс - це перш за все будинок для його мешканців - птахів, звірів, комах. Вирубавши його, ми лишаєм їх необхідних умов для життя. Що відбудеться з мешканцями лісу? Одні з них перемістяться на нові житла. Інші загинуть, і в першу чергу молодняк.
Яка роль лісу в природі?
Він забезпечує надходження кисню в атмосферу і поглинання з неї вуглекислого газу. Отже, в районі обширних вирубок лісу зменшиться надходження кисню в атмосферу і поглинання вуглекислого газу. Таким чином, відбудуться небажані для всієї живої зміни в газовому складі атмосфери.
Що ж відбувається після вирубки лісу?
Починається руйнування ґрунту, її змив у водоймища, що викликає їх обміління, а іноді і знищення. Якщо територія складена рихлими породами, то швидко почнуть розвиватися яри.
Швидкий стік з поверхні, позбавленої рослинності, приводить до того, що мало води просочується в грунт. Отже, знижується рівень ґрунтових вод, а це означає, що зменшується об'єм підземних вод, живлення річок.
Обміління річок викликає наступний ланцюжок взаємозв'язаних проблем. Такі річки втрачають свою естетичну цінність, людина не може використовувати їх в своїй господарській діяльності. Від вирубки лісу в першу чергу страждають малі річки і не тільки тому, що вони позбавляються живлення ґрунтових вод. Часто їх використовують як транспортні шляхи і сплавляють по ним зрубані дерева. Багато хто з них намокає і тоне, покриваючи дно товстим шаром; утворюються затори, порушується перебіг річки. Поступово вона заростає, замулюється і припиняє своє існування. Адже ця маленька річка так живописно вписувалася в загальну картину навколишньої природи, служила джерелом життя великої річки, лісових мешканців! Знищивши її, людина нанесла важку рану природі і, в першу чергу, собі.
Як же людина повинна використовувати ліс, щоб в природі не відбувалося подібних змін?
Багато учнів відповідають, що ліс зовсім не треба рубати. В цьому випадку необхідно пояснити, що людина не може обійтися в своїй господарській діяльності без лісу. Проте розпоряджатися нашим багатством, яким є ліс, необхідно гранично розумно. Перш за все, не можна вирубувати ліс на великих площах. Вирубку треба вести вибірково, залишаючи молоді дерева і не наносячи їм шкоди. Вільні від вирубаних дерев місця відразу ж повинні бути засаджені саджанцями. У такій роботі по відновленню лісу беруть активну участь школярі багатьох районів наший країни. Тим самим вони вносять свій внесок до справи охорони природи не тільки свого краю, але і всій наший країни в цілому.
Закінчуючи бесіду про вплив діяльності людини на природу, необхідно показати вплив зміненої людиною природи на її життя і здоров'я. При вивченні впливу погодних змін на стан здоров'я людини учні засвоїли ідею про те, що людина, будучи частиною природи, зберегла з нею щонайтісніший зв'язок, не дивлячись на тривалу історію свого розвитку. Все те, з чим так тісно пов'язана людина, - сонце, річки, гори, ліси, степи - створює умови, необхідні для її життя. Порушуючи цей зв'язок, людина наносить шкоду і природі, і своєму здоров'ю.
Втручання людини в природу вимагає не тільки хороших знань законів природи, але і великої любові до неї. Знання можна отримати і в школі, і з багатьох книг, кінофільмів і так далі. А ось полюбити природу можна, тільки спілкуючись з нею. Все те прекрасне, що дає нам природа, залишається в нашому серці на все життя. Пригадайте, які прекрасні осінній жовто-червоний ліс, прозоре озеро, гірська річка, невгомонний плескіт моря, спів птахів, химерні скелі, квітучі гірські долини, синє зоряне небо або свіжа зелень лісу, що виблискує смарагдом, освітлена яскравими сонячними променями після теплого літнього дощу. Все це треба зберегти і для нас, і для всіх тих, хто житиме після нас.
Закінчуючи бесіду, вчитель пропонує завдання на літні канікули: сфотографувати або замалювати особливо красиві куточки природи, де учні побувають під час відпочинку. Восени організовується виставка виконаних робіт.
Вимоги до екологічних знань і умінь, засвоєних учнями в початковому курсі фізичної географії:
Учні повинні:
мати уявлення про географічну науку як науку про Землю і суспільство;
знати значення окремих сфер для життя на Землі на прикладах взаємодії між ними;
наводити приклади впливу природи на життя і господарську діяльність людини, зміни природи в результаті дії на неї людини;
знати особливості природи своєї місцевості, її історичне, господарське, естетичне значення і елементарні заходи з охорони природи.
.2 Екологічна освіта в курсі географії материків і океанів
Зміст курсу географії материків і океанів дає можливість конкретизувати загальні питання взаємодії природи і суспільства, засвоєні в попередньому курсі. Багата і різноманітна природа материків і океанів зазнала істотні зміни під впливом діяльності людини. Використовуючи різні приклади, вчитель розкриває на доступному рівні причини загострення взаємодії природи і суспільства, заходи охорони природи, що приймаються в різних країнах. У змісті курсу розвивається ідея цілісності, неподільності природи, і на цій основі розглядається необхідність міжнародної співпраці в справі охорони природи.
Велика роль географії материків і океанів в розвитку у ціннісних орієнтацій, естетичного сприйняття природи, уяви, уміння створювати образ території, що має велике значення в загальній системі екологічної освіти. При цьому важливо, щоб естетичні відчуття, викликані картинами природи різних територій Землі, були глибоко пов'язані з науково-пізнавальною і практичною діяльністю, виражали певні етичні позиції. Простого милування красою природи, споглядання її без зв'язку з перетворюючою діяльністю людини праці далеко не достатньо для формування у школярів дбайливого відношення до природи.
Подальший розвиток відповідального відношення до природи в курсі географії материків і океанів повинен здійснюватися, як і в початковому курсі географії, на основі єдності наукового, етично-естетичного і практичного підходу. Досягнення такої єдності забезпечує цілеспрямований педагогічний процес екологічної освіти.
Розглядається проблем а впливу людини на рельєф. Розміри цього впливу зв'язані не стільки з швидким зростанням народонаселення на земній кулі, скільки з розвитком і застосуванням ним знарядь праці і використанням природних джерел. Саме розвиток техніки дозволив людині перетворювати поверхню Землі, створюючи тим самим нові форми рельєфу.
Можна відзначити, що транспортне будівництво призводить до утворення насипів і котлованів; сільськогосподарське виробництво створює штучні тераси для вирощування деяких культур (наприклад, рису, винограду). Війни із застосуванням сучасної зброї приводять до значних змін поверхні: війна у В'єтнамі залишила на поверхні цієї країни 22 млн. ям від бомб.
Вплив діяльності людини на рельєф не обмежується сушею, воно все більше розповсюджується і на морське дно. На прибережних ділянках все частіше можна побачити земле риючі машини, що заглиблюють дно для будівництва пристаней і судноплавних каналів, а на мілководдя - нафтові вежі і шахти. Застосування атомної енергії робить ці можливості людини необмеженими. Так, в 1952 р. вибухом термоядерного пристрою був знищений острів Елгелаб, замість нього утворився кратер більше кілометра в діаметрі.
Найбільш яскравим прикладом форм, створених людиною, є утворення, що з'явилися на межі суші і моря: штучні гавані і ділянки суші, утворені шляхом нарощування берегів, великі площі, звільнені від води. Так, тільки у Фінляндії з 1640 р. було осушено понад 500 тис. га землі. Класичним прикладом такої діяльності є Голландія. Вираз «бог створив світ, а голландці створили Голландію» близько до істини.
Людина змінює земну поверхню впродовж всього лише 10 тис. років. Проте його дії у міру зростання народонаселення і розвитку техніки стає все відчутніше. Пройде ще немало часу, перш ніж учені зможуть дати кількісну оцінку впливу людини на рельєф. Але і сьогодні з повною упевненістю можна сказати, що у ряді країн і областей земної кулі діяльність людини є важливим чинником рельєфоутворення.
АТМОСФЕРА І КЛІМАТ ЗЕМЛІ
Встановлюється вплив клімату на господарську діяльність людини і її здоров'я. З метою поглиблення знань учнів вчитель наводить різні приклади, що ілюструють вплив клімату на діяльність людини. Приведемо деякі з них.
Якщо ще недавно вважали, що основним практичним застосуванням метеорології є прогноз погоди, то зараз багато хто почав розуміти, що для довготривалого планування і управління господарською діяльністю, крім прогнозу погоди, потрібні знання про клімат і його зміни.
Підвищений інтерес до проблеми клімату в останні десятиліття в значній мірі викликаний поряд крупних кліматичних змін, що істотно вплинули на розвиток господарства низки країн. Перш за все це засухи в Сахельській зоні Африки, що охопили території площею приблизно 5,2 млн. км2 з населенням 60 млн. чоловік. Повені в долині Гангу заподіяли лиха Індії і іншим країнам.
Істотні кліматичні зміни (суворі зими, засухи і ін.) відбувалися і у минулому. Наприклад, розвиток І загибель деяких цивілізацій були пов'язані із змінами клімату Загибель поселень вікінгів в Ісландії під час малого льодовикового періоду учені пов'язують із зміною кліматичних умов.
Перш ніж почати бесіду з учнями про заходи, застережливі зміни клімату, ставляться наступні питання: як змінюється склад повітря в результаті господарської діяльності людини? Який вплив робить забруднене повітря на різні компоненти природи? До чого приводить зникнення рослинності з поверхні Землі? Чим пояснюється, що забруднення повітря позначається на території, на тисячі кілометрів віддаленою від джерела забруднення? Який з цього висновок?
СВІТОВИЙ ОКЕАН
Важливо розглянути екологічні проблеми Світового океану.
Яке значення Світового океану для життя на Землі?
Без Океану наша планета була б мертва, як Місяць. Мало хто замислюється над цим, а тим часом в житті кожної людини Океан грає не тільки важливу, але і до певної міри вирішальну роль. Можна сміливо сказати, що без Океану життя на Землі загинуло б. Адже він є постачальником половини кисню повітря, приблизно 1/6 білкової їжі людства. Світовий океан називають коморою корисних копалини.
Якими шляхами відбувається забруднення Світового океану і які наслідки воно викликає?
Узагальнивши і доповнивши відповіді учнів, вчитель звертає їх увагу на те, що джерела забруднення океану різноманітні.
Найбільш відчутна шкода Світовому океану наноситься забруднення нафтою. Щорічно в океан поступає 15 млн. т нафти. Нафтопродукти згубно діють на тваринний і рослинний світ Океану. Нафтова плівка на поверхні води перешкоджає газообміну Океану з атмосферою і перешкоджає проникненню світла в його верхні шари, що вельми негативно позначається на життя в ньому.
Негативний вплив на природу Океану надає буріння і експлуатація свердловин на морських родовищах. Розвиток морського нафтовидобутку без застосування належних природоохоронних заходів (а це пов'язано з додатковими капітальними вкладеннями) небезпечно для природи Світового океану. У зв'язку з цим велику тривогу учених викликає стан багатьох частин Світового океану, які є крупними районами добування нафти (Північне і Червоне моря, Аденська, Перська затоки і ін.).
Світовий океан сильно забруднений також в тих частинах, які примикають до густонаселених областей материків. Прикладом такого району в даний час є Середземне море. Промислові і комунальні відходи, 90% яких не піддається ніякій обробці, могутнім потоком поступають в море з численних міст.
Необхідно зазначити, що охорона вод Світового океану, як і охорона атмосфери і інших компонентів, носить міжнародний характер. Всі країни відповідають за забруднення Океану, і всім необхідно приймати заходи з його охорони.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ
Вчитель нагадує, що зміна природи може викликати не тільки господарська діяльність людини, але і природні явища і процеси. Потім вчитель відзначає, що господарська діяльність людини у всьому світі досягла високого рівня і в даний час продовжує розширюватися. У зв'язку з цим вплив людини на природні комплекси став дуже відчутним. До порівняно недавнього часу воно виявлялося в основному на стані окремих компонентів природного комплексу. Зараз же дія життєдіяльності людини привела в багатьох природних комплексах до порушення майже всіх природних компонентів і взаємозв'язків між ними. Завданням учених багатьох спеціальностей, у тому числі і географів, є відновлення природних комплексів, що втратили свої природні властивості, запобігання можливим порушенням їх цілісності. У зв'язку з цим географи проводять комплексні дослідження територій, дають оцінку стану природних комплексів, створюють загальнонаукові карти, на яких відбиваються властивості і якість природних комплексів, складають рекомендації по раціональному використанню їх в господарській діяльності, в санітарно-лікувальних і рекреаційних цілях, визначають заходи по охороні і попередженню негативних дій діяльності людини.
МАТЕРИКИ І ОКЕАНИ. ПРИРОДА АФРИКИ
Під час знайомства учнів з особливостями природи Африки розглядається питання про зміну природи материка під впливом людини. При цьому особлива увага звертається на причини змін: 1) тривала, хижацька експлуатація природних багатств колонізаторами; 2) неправильне господарювання місцевим населенням (випалювання природної рослинності для розширення сільськогосподарських площ, надмірний випас худоби і, як наслідок цього, толочення трав'яної рослинності). Для розкриття їх у розпорядженні вчителя є різні джерела: хрестоматії, книга для читання по географії материків і океанів, статті з періодичного друку і так далі Використання їх на уроці дасть можливість на конкретних прикладах показати учням вплив людини на природу.
Заслуховуються два-три приклади з відібраних учнями матеріалів. Вчитель узагальнює їх, вносить свої доповнення, робить вивід про ступінь зміни природи материка, його сучасний ландшафт.
Удома учням пропонується підібрати з різних джерел малюнки, фотографії, описи заповідників і національних парків Африки.
Клімат Африки
Доцільно ознайомити учнів з важким стихійним лихом - жорстокою засухою, що охопила в останнє десятиліття багато країн Африки і що принесла незліченні лиха місцевому населенню.
Використовуючи карту опустелювання, вчитель знайомить учнів з цим явищем і пояснює причини його виникнення.
В результаті діяльності людини до останньої чверті XX в. з'явилося ще понад 9 млн. км2 пустель.
Крім того, ще 30 млн. км2 (майже 1/5 всій площі суші!) знаходиться під загрозою опустелювання. Ця небезпека загрожує понад сто державам світу, і країнам Африки.
Вивчивши дані про минулі посушливі епохи, учені припустили: чи не відбувається опустелювання в досліджуваному регіоні Землі під впливом господарської діяльності людини? В результаті аналізу особливостей господарювання місцевим населенням учені прийшли до висновку, що опустелювання може відбуватися в результаті декількох чинників: перевипасу худоби, неправильної обробки землі, вирубки дерев і чагарників. Це зумовило підвищення відбивної здатності земної поверхні і зменшення кількості опадів.
Природні зони Африки
При розгляді природних зон необхідно також звернути увагу на взаємозв'язок компонентів природи, і порушення цього взаємозв'язку в результаті господарської діяльності людини. З цією метою вчитель знайомить учнів з тими проблемами, які стоять в даний час перед багатьма країнами материка. Найбільш актуальним з них є скорочення площі екваторіальних лісів, саван і настання пустель.
Чим викликані подібні явища?
Вислухавши вислови учнів, вчитель відзначає, що головною причиною скорочення площі лісів є інтенсивна вирубка.
Розглядаються заходи з охорони природи Африки. Необхідно відзначити, що охорона природи материка стала предметом міжнародної співпраці в рамках Організації Об'єднаних Націй. Програми такої співпраці розроблені за оцінкою запасів, стану лісових багатств Африки, створенню спеціальних резерватів і так далі
На етапі закріплення знань учні читають уривки по темі з текстів, відібраних ними з різних джерел.
При поясненні домашнього завдання вчитель нагадує учням, щоб вони принесли на наступний урок зібраний ними матеріал про заповідники і національні парки Африки.
Заповідники і національні парки
На цьому уроці учні вперше знайомляться з формами заповідання. Тому після пояснення понять «заповідник», «національний парк», виявлення рис їх схожості і відмінності вчитель стисло знайомить учнів з історією виникнення територій, що охороняються.
За картою «Розміщення заповідників і національних парків Африки» вчитель пропонує завдання визначити, в якій частині материка більше всього заповідників і національних парків, і зіставити цю карту з політичною картою атласу, встановивши, в яких державах більше заповідників, а в яких - національних парків.
Після виконання завдання що вчаться, відібрали матеріал про заповідники і національні парки, знайомлять з ним весь клас. Вчитель також повинен мати в своєму розпорядженні подібний матеріал і у разі недостатньої активності учнів включити його в бесіду.
Чи є в наший місцевості (області, краю) заповідники або які-небудь інші території, що охороняються? З якою метою вони організовані?
Заздалегідь групі учнів пропонується зібрати відповідний матеріал, оформити невеликий стенд з фотографіями або малюнками. Потім одна з тематичних конференцій присвячується територіям своєї місцевості, що охороняються. На конференцію можуть бути запрошені фахівці, які візьмуть участь в її роботі і познайомлять учнів з цікавими відомостями з історії створення місцевого заповідника, з науковими дослідженнями, можливою природоохоронною діяльністю школярів в заповіднику.
Конференція проходить особливо цікаво, якщо учні демонструють створені ними фільми про території своєї місцевості, що охороняються, або використовують інший кіноматеріал.
Вивчаючи таким чином питання про заповідники, вчителеві вдається розвивати краєзнавчий підхід до вивчення і охорони природи своєї місцевості, закладений в початковому курсі фізичної географії.
АВСТРАЛІЯ
Зміна природи людиною і сучасні ландшафти Австралії
Розглядаючи зміни, які внесла людина в природу материка, важливо показати не тільки негативні сторони його впливу, але і ті позитивні заходи, які направлені на ліквідацію шкідливих наслідків господарської діяльності. При цьому наголошується, що в даний час охороні унікальної природи материка почали приділяти значну увагу. Так, зокрема, розширюються території, що охороняються. Тільки у штаті Новий Південний Уельс створено 52 національних парка. На думку учених, природоохоронні заходи в цих парках дозволять людині побачити природу в її майже первозданному вигляді.
Під охорону узята природа острова Тасманія. Можна познайомити що вчаться з вирішенням Верховного суду Австралії, прийнятим в 1983 р., згідно якому був відхилений проект будівництва на Тасманії крупної системи дамб і водосховищ на річці Франклін. Проект викликав різкий протест австралійської громадськості. Здійснення його могло б привести до знищення унікальної природи надзвичайно живописного району з лісами реліктових і рідкісних видів сосен, де в піщаних берегах розташовані печери, в яких більше 20 тис. років назад мешкала доісторична людина. Подібні приклади дають можливість показати таким, що вчиться, що в даний час люди всіх країн виразно усвідомлюють важливість і необхідність охорони природи.
Як домашнє завдання вчиться пропонується підібрати з різних джерел повідомлення, в яких би наводилися факти дбайливого відношення до унікальної природи Австралії. На наступному уроці що вчаться, зуміли підібрати потрібний матеріал, знайомлять з ним весь клас.
АНТАРКТИДА
Міжнародна співпраця у вивченні Антарктиди і охорона її природи
Розповідаючи про співпрацю вчених різних країн у вивченні материків, необхідно відзначити, що в 1959 р. був підписаний міжнародний договір про Антарктиду. Згідно з цією угодою на материку забороняється будувати промислові і військові об'єкти. Весь континент надається вченим для наукових досліджень, тому Антарктиду називають континентом учених. Договір строго дотримується.
Зовсім недавно вважалося, що природа Антарктиди є найчистішою на Землі. Але, після того, як в організмі пінгвінів і інших тварин були виявлені шкідливі хімічні речовини (наприклад, ДДТ), в атмосфері і у верхніх шарах льоду встановлений підвищений вміст свинцю і сервь а в прибережних водах - наявність нафти і нафтопродуктів, ця думка була спростована.
Чому в атмосфері над Антарктидою і у верхніх шарах льоду виявлений підвищений вміст свинцю, сірі, а в прибережних водах - нафти і нафтопродуктів?
Доповнюючи відповіді учнів, можна відзначити, що дані останніх наукових досліджень стану природи планети в цілому показали наступне: розповсюдження шкідливих речовин в Світовому океані і в атмосфері відбувається значно швидше, ніж це вважалося раніше.
Забруднення материка, що почалося, пов'язане не тільки з планетарними процесами, але і з діяльністю полярників, що проживають на нім. Зокрема, вже виявлені випадки, хоча і нечисленні, забруднення озер Антарктиди в результаті використання їх вод для господарських і технічних потреб. При цьому не встановлено, чи здатні вони до самоочищення. Науково-дослідні бази значно розширилися. Вони оснащені могутньою технікою, експлуатація якої приводить до забруднення атмосфери вихлопними газами. При цьому треба мати на увазі, що унаслідок зниженої активності протікання на материку всіх біохімічних процесів здатності природи Антарктиди до відновлення, дуже обмежені.
ПІВДЕННА АМЕРИКА
Зміна природи Південної Америки в результаті діяльності людини. Заповідники
При вивченні типових ландшафтів природних зон Південної Америки учні познайомилися з основними причинами зміни природного середовища. На завершальному уроці з теми проводиться фронтальна бесіда, в ході якої виявляється дія людини на природу. При цьому наголошується, що особливо інтенсивним воно стало з приходом конкістадорів, які по-хижацьки винищували рідкісні види тварин, знищували цінні породи дерев і так далі Проте в пожадливості і жорстокості конкістадорам мало чим поступаються сьогоднішні мисливці, озброєні сучасною зброєю і технікою. Полюючи вночі, вони виявляють здобич могутніми прожекторами, засліплюють її і стріляють впритул. Гонитва за здобиччю здійснюється на відкритій місцевості за допомогою автомобіля, а на воді - швидкохідних моторних човнів.
Багатьом рідкісним тваринам загрожує вилов для зоомагазинів. Торгівля дикими тваринами, особливо в США, ФРН, Великобританії, перетворилася на великий бізнес. Агенти торговців тваринами почали буквально спустошувати ліси, савани, степи і річки материка. У зв'язку з цим над багатьма тваринами Південної Америки нависнула загроза винищування. З метою збереження тварин розширюється число заповідників і національних парків на материку.
Відновивши в пам'яті учнів поняття «заповідник» і «національний парк», вчитель пропонує їм завдання: зіставити карту «Розміщення заповідників і національних парків Південної Америки» з картою природних зон і політичною картою Південної Америки атласу і визначити, в яких природних зонах розташовані національні парки і заповідники. У якій природній зоні вони відсутні? На території яких держав найбільше число національних парків і заповідників?
Розповідаючи про заповідники, національних парках необхідно підкреслити, що на території багато з них створені наукові центри, де ведуться дослідження по вивченню природи материка, розробці мерів її охорони, здійснюються роботи по відновленню окремих видів тварин.
З розвитком транспорту, торгівлі, сільського господарства і промисловості дія людини на природу приводить до великих порушень в її рівновазі. На прикладі освоєння Амазонки можна показати проблему взаємозв'язку і взаємообумовленості компонентів природи, що виявляються не тільки на цій території, але і на всій планеті. Особливо детально слід зупинитися на наслідках винищення вологих тропічних лісів, існування яких знаходиться під загрозою.
Починаючи з середини нашого сторіччя лісовий покрив скоротився удвічі. Якщо такі темпи збережуться, то до кінця століття площа лісів зменшиться ще удвічі. Однією з головних причин знищення найбільшого в світі масиву лісів є вирубка їх під пасовища. Вони створюються в основному для розведення великої рогатої худоби. М'ясо його майже повністю вивозиться в США. Великі площі лісів розчищаються також під ріллю. У гігантських масштабах були знищені ліси при будівництві Транс амазонської магістралі.
ЄВРАЗІЯ
Зміна стану водоймищ Євразії під впливом господарської діяльності
Розгляд цього питання починається з аналізу карти-схеми територій з різними ступенями посушливості. В результаті виконання цієї роботи учні виявляють території, на яких існує недолік прісної води. При цьому вчитель відзначає, що в Євразії, де проживає 70% населення земної кулі, зосереджено лише 39% світових запасів річкових вод. В даний час приблизно половина людства відчуває водний дефіцит. Потім пропонується питання: яке значення води в районах її природного дефіциту і як людина повинна використовувати воду?
Узагальнюючи відповіді, вчитель підкреслює, що в районах природного дефіциту води люди цінують її особливо високо, дбайливо відносяться до неї і використовують економно, оскільки життя в цих районах можливе тільки за наявності води.
Проблема водних ресурсів найтіснішим чином пов'язана з розвитком промисловості. Вчитель знов звертає увагу учнів на карту-схему і просить їх визначити ступінь зволоження європейської частини материка. Потім ставить перед класом питання проблемного змісту: чому на території європейської частини материка в останнє десятиліття почало відчуватися настання водної кризи? Чим він викликаний?
Від забруднення страждають не тільки річки, але і озера. Так, Швеція має більше 100 тис. озер; 18 тис. з них - це «мертві» озера, звані так, тому що позбавлені життя. Отруєння їх відбувається в результаті попадання в них (як через стоки, так і атмосферні осідання) великої кількості хімічних сполук. Характерною для них є прозора синьо-зелена вода.
Міжнародна співпраця дозволяє підвищити ефективність заходів з охорони водних ресурсів, що робляться окремими країнами. В першу чергу це відноситься до річкових басейнів, в межах яких розташовано декілька держав.
Зміна ґрунтів, рослинності і тваринного світу в різних частинах Євразії в результаті господарської діяльності людини
Вивчення цього питання починається із заслуховування повідомлення що вчаться, підготовлених ними заздалегідь. При цьому необхідно, щоб виступаючі показували на карті ті території, про які йде мова. Фактичний матеріал, викладений що вчаться, вчитель систематизує, робить відповідні висновки, підкреслює взаємозалежність компонентів природи.
До істотних змін грунтово-рослинного покриву і тваринного світу Євразії привели надмірна вирубка лісів, відкриття земель, створення штучних лісопосадок. Наприклад, широколистяні ліси, що колись покривали зарубіжну Європу від Британських островів і Атлантичного побережжя Франції до меж наший країни, зараз займають 1/4 поверхні. Причому вони сильно відрізняються від первинних. Значна частина сучасних широколистяних лісів є низькорослою вторинною порослю, що виникла на місці винищених високостовбурних лісів. Велику частину заліснених площ займають штучні посадки з хвойних порід. Таким чином, в цій частині Європи відбувається процес не стільки зменшення площі лісів, скільки штучної зміни їх складу.
Зміни грунтово-рослинного покриву не могли не позначитися на стані тваринного світу. Тварин залишилося мало. Окремі представники їх збереглися тільки на територіях, що спеціально охоронялися. Чисельність тварин зменшується не тільки в результаті прямого винищування, але і унаслідок погіршення природних умов їх проживання. У змінених в результаті господарської діяльності людини природних комплексах створюються несприятливі умови існування більшості видів тварин.
Охорона тварин - це перш за все охорона місць їх проживання.
ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ВЗАЄМОДІЯ ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА
Вивчення її повинне бути направлене не тільки на узагальнення раніше засвоєних знань, але і на розвиток ціннісних орієнтації, естетичного сприйняття природного оточення, що має важливе значення для формування у школярів дбайливого, відповідального відношення до природи.
Вчитель заздалегідь підбирає яскравий, барвистий демонстраційний матеріал (кольорові слайди, ілюстрації, кінофрагменти), що показує різноманітність природи Землі. Демонструючи його, він звертає увагу на красу різних куточків земної кулі.
Навчитися бачити прекрасне в природі можна, тільки спілкуючись з нею. Вчитель говорить таким, що вчиться, що скоро у них наступлять літні канікули, які багато хто з них проведе за містом, в селі, біля моря і так далі Усюди їх оточуватиме природа. Хлоп'ятам дається завдання під час канікул дати опис будь-якого пейзажу.
Закінчуючи вивчення географії материків і океанів, учні повинні:
·розуміти роль Світового океану для життя на Землі і в господарській діяльності людини;
·наводити приклади, що розкривають взаємодію Світового океану з атмосферою і материками в результаті круговороту води і руху повітря;
·знати причини забруднення вод Світового океану, його наслідку, міри охорони;
·знати основні риси схожості і відмінності заповідників і національних парків;
·наводити приклади зміни природи материків і їх частин в результаті господарської діяльності людини; пояснювати значення міжнародної співпраці в справі охорони природи всієї Землі;
·знати території своєї місцевості, що охороняються; брати участь в посильній суспільно корисній роботі по охороні природи; не порушувати правила поведінки в природі.
2.3 Екологічне виховання в курсі фізичної географії України
Зміст екологічної освіти направлений на виховання дітей дбайливими господарями своєї країни. Цьому сприяє вивчення проблем раціонального використання природних ресурсів і перетворення природи наший країни, основ природокористування.
Особливе значення має формування у підлітків бажання внести свій внесок до охорони природи, подолання у них пасивності, безініціативності в цій важливій справі.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДИ ВИЧЕРПАНІСТЬ КОРИСНИХ КОПАЛИНИ І ЗАХОДИ ПО ПОЛІПШЕННЮ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Розгляд цього питання доцільно почати із з'ясування значення корисних копалини в житті людини.
З яких пір людство користується корисними копалини?
Яка проблема, пов'язана з корисними копалини, стоїть перед людством?
Що розуміється під раціональним використанням корисних копалини?
Відповіді учнів узагальнюються у вивід про необхідність комплексного використання корисних копалини. При цьому підкреслюється, що більшість родовищ є комплексними. Так, в нафтових родовищах попутними компонентами є газ, сіра, йод, нікель і ін. Залізняк, крім заліза, містить титан, свинець, мідь, цинк, сірку, фосфор і інші елементи. Іншим напрямом раціонального використання корисних копалини є утилізація відходів промислового виробництва.
НЕРІВНОМІРНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.
ВИКОРИСТАННЯ ВОД І ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЇХ ЯКОСТІ І ОБ'ЄМУ
Вивчення цієї теми доцільно провести методом узагальнюючої бесіди. Учням пропонується по кліматичній карті визначити райони з нестійким, недостатнім і надмірним зволоженням.
Узагальнюючи відповіді учнів, вчитель говорить про те, що нерівномірність зволоження може бути «виправлена» зрошуванням посушливих і осушенням перезволожених територій України. Зрошування дає великий економічний ефект, забезпечує високі урожаї при збереженні їх стабільності. Одночасне зрошування оздоровляє біосферу, збільшуючи вміст кисню в повітрі і скорочуючи кількість вуглекислого газу. Позитивний вплив зрошування виявляється лише в тому випадку, якщо ретельно враховуються природні умови і норми води, що витрачається. Інакше зрошування може викликати руйнування ґрунтів і навіть цілих природних комплексів. Наприклад, надмірне зрошування в умовах посушливого клімату може привести до засолення ґрунтів.
Найважливішим же у вирішенні проблеми раціонального використання і охорони водних ресурсів є дбайливе, економне витрачання водних ресурсів в промисловості, сільському господарстві, побуту і так далі
У промисловості початі розробки технологій виробництв з метою скорочення водоспоживання (безводною і маловодною). Важливе місце серед них займає введення оборотної системи водоспоживання. Суть її в тому, що вода, узята з вододжерел, використовується багато разів, в замкнутому циклі, з мінімальними втратами.
У сільському господарстві велике значення має вдосконалення норм і режиму зрошування, скорочення безповоротних втрат в каналах і зрошувальних системах. Відомо, що воду на поля часто подають у великих кількостях, чим її вимагається рослинам. Перевищення ж поливних норм приводить до заболочування і засолення зрошуваних земель. Внаслідок чого значні земельні площі щорічно випадають з сільськогосподарського обороту.
У побуті і комунальному господарстві вода використовується нерідко з великими втратами із-за несправностей водопровідної мережі.
Вчитель пропонує звернути увагу учнів на те, як витрачається вода у них удома, і зробити все необхідне, щоб усунути втрати води. Потім підкреслюється, що для вирішення проблеми раціонального використання води виняткове значення має розробка і здійснення комплексу заходів по захисту вод від забруднення.
Від якості води залежить стан здоров'я людини. Створена спеціальна служба контролю за якістю води розроблені норми гранично допустимих концентрацій (кількостей)' шкідливих речовин у воді. Дотримання їх забезпечить безпека здоров'я населення і сприятливі умови для санітарно-побутового водокористування.
ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ, ЗАХОДИ ПО ЇХ ЗАОЩАДЖЕННЮ. БОРОТЬБА З РУЙНУВАННЯМ І ЗАБРУДНЕННЯМ ГРУНТІВ
Для розвитку у школярів ціннісних орієнтації розгляд цього питання починається з виявлення ролі ґрунтів в житті Землі і людини.
Перед учнями доцільно поставити питання: які причини руйнування ґрунтів?
Доповнюючи відповіді, вчитель підкреслює, що руйнування ґрунтів відбувається природним чином і в результаті господарської діяльності. Проте процеси ці протікають з різним ступенем інтенсивності.
Щоб у школярів було повніше уявлення про види ерозії ґрунтів, необхідно відзначити хімічну ерозію, що виникає в результаті хімічного забруднення навколишнього середовища, і вплив її на здоров'я людини. Встановлено, що істотний вплив на зростання і розвиток рослин, на стан і функції організму тварин і людини надають мікроелементи, що знаходяться в ґрунті. Вони поступають в організм з рослинною і тваринною їжею, частково з водою по схемі: грунт - рослина - організм тварини. Значення їх для організму людини велике. До складу крові людини входить 24 елементи.
Значна частина відходів промислових підприємств, сільськогосподарського виробництва потрапляє в грунт, що може зробити негативний вплив на її властивості. Зокрема, може змінитися загальна кількість мікроелементів, а це спричинить втрату здатності ґрунту до самоочищення, що позначиться на її родючості і кінець кінцем на здоров'ї людини.
Перед учнями ставиться питання: які заходи по попередженню ерозії ґрунтів вам відомі?
Далі організовується робота по статтях Конституції України. Учні зачитують ці статті, під керівництвом вчителя коментують їх, використовуючи зміст уроку.
При поясненні домашнього завдання вчиться пропонується ознайомитися з краєзнавчою літературою, відвідати краєзнавчий музей, зв'язатися з організацією охорони природи і підготувати коротке повідомлення про стан ґрунтів своєї місцевості.
РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ І ЙОГО ОХОРОНА
Спочатку уроку перед учнями ставиться питання: яке значення рослин в житті Землі і людини?
Узагальнюючи відповіді, вчитель звертає увагу учнів на здатність рослин очищати повітря від забруднювачів. Розглядається вплив свинцю, сірчистих сполук на навколишнє середовище і роль рослин у боротьбі з цими речовинами.
Підвівши підсумки повідомленням учнів, вчитель знайомить з планом заходів щодо охорони рослинного і тваринного миру своєї місцевості і реалізує його в позакласній роботі.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ. ЛАНДШАФТИ ПРИРОДНІ І АНТРОПОГЕННІ
З метою розвитку у школярів пізнавального інтересу до даного питання вчитель готує творче завдання. Він роздає по групах учнів кольорові ілюстрації з різними природними ландшафтами і говорить, що зображені територія призначені для освоєння.
Від вас залежить збереження їх природної цілісності і естетичної цінності. Як ви плануєте використовувати їх? Що ви при цьому враховуватимете, чим керуватися?
Розкривши поняття «ландшафт», вчитель відзначає, що вивчення ландшафтів представляє велике практичне значення, оскільки господарська діяльність людини здійснюється не в географічній оболонці взагалі, а в конкретних ландшафтах, що представляють різноманітні можливості і вимагають різних шляхів їх господарського освоєння.
Особливо глибокі, комплексні дослідження ландшафтів необхідні при плануванні їх використання. Розумно змінюючи ландшафт шляхом дії на один або декілька компонентів, треба заздалегідь знати, як при цьому мінятиметься решта всіх компонентів.
Використовуючи різний фактичний матеріал, необхідно показати естетичну цінність ландшафтів, розумне збереження природної краси, живописності ландшафтів при створенні всіляких споруд.
При створенні культурного ландшафту із заданими властивостями необхідно якомога повніше враховувати і використовувати природні особливості природних комплексів.
Потім надається слово учням, які підготували «проекти» про використання відповідних територій. Учні демонструють ілюстрації і висловлюють свої міркування про використання конкретних територій. Їх повідомлення повинні носити дискусійний характер. У обговоренні пропонованих «проектів» бере участь весь клас.
ПРИРОДНІ ЗОНИ
При вивченні природних зон доцільно познайомити учнів з проблемою використання їх природних багатств. У її вирішенні однієї з важливих сторін є їх облік, інвентаризація, визначення їх природного потенціалу, оцінка продуктивності.
З цією метою при вивченні відповідної природної зони учні визначають по атласу і підручнику потенціал окремих компонентів природи і виражають його якісно: «низький», «середній», «високий», «дуже високий».
В ході вивчення природних зон своєї республіки, їх екологічних проблем необхідно закріпити прийом визначення природного потенціалу. Для цього вчитель організовує невелику дослідницьку роботу природних багатств своєї місцевості, що вчаться по інвентаризації. Суть її полягає в дослідженні місцевих ресурсів і складанні на них інвентарних карток, що мають державне значення. Облік природних багатств своєї місцевості важливий з точки зору не тільки формування у школярів практичних умінь, поглиблення знань про свою місцевість, але і розвитку ціннісних орієнтації, виховання естетичних відчуттів до навколишньої природи.
На прикладі вивчення малих річок, ключів, джерел, струмків і так далі покажемо особливості виконання цієї роботи на місцевості. Для підвищення ступеня самостійності що вчаться необхідно заздалегідь підготувати інвентарні картки наступного змісту.
КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ, ОХОРОНИ І ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ
Для вивчення цього питання ефективніша лекційна форма уроку. Проте для учнів даної вікової групи лекція повинна бути гранично короткою. Вона повинна носити перехідний характер від бесіди до лекції. При цьому вчитель, висловлюючи матеріал, міркує, ставить питання, аналізує відповідні ситуації, робить виводи.
На початку першої лекції, як показав досвід, необхідно виявити розуміння учнями слова «проблема». Уточнюючи відповіді, вчитель підкреслює, що проблеми освоєння і перетворення природи містять суперечність, яка склалася в результаті взаємодії людини і природи. Цю думку вчитель далі конкретизує в ході розгляду проблем, передбачених програмою.
Навчання курсу фізичної географії України істотно поглиблює екологічні знання і уміння. Завершуючи його, учні повинні:
oпояснювати багатоплановість поняття «Цінність природи»;
oзнати принципи раціонального природокористування; пояснювати взаємозв'язок навколишнього середовища і здоров'я людини; розкривати на конкретних прикладах зміст комплексних проблем раціонального використання, охорони і перетворення природи;
oзнати екологічні проблеми своєї місцевості; пояснювати значення географічного прогнозу зміни природи під впливом господарської діяльності людини; мати уявлення про природоохоронне законодавство; виконувати правила поведінки в природі;
oбрати участь в суспільно корисній роботі по вивченню і охороні природи своєї місцевості.
.4 Розвиток екологічних знань у курсі соціально-економічної географії України
Значення цього курсу в екологічному утворенні учнів визначається тим, що зміст він дозволяє найповніше розкрити взаємозв'язки елементів системи «природа - людина - виробництво», способи оптимізації природокористування і показати взаємозв'язок економіки і екології.
На сучасному етапі перебудови радянського суспільства, в результаті якої відбудуться якісні зміни в економіці і управлінні виробництвом, підвищуються вимоги до еколого-економічної підготовки підростаючого покоління.
Система знань про рентабельність, раціональність, собівартість, безвідходну технологію, ресурсозберігання, відтворенні і так далі займає провідне місце у вихованні таких якостей особи, як ощадливість, господарність, соціалістична заповзятливість, необхідні випускникам в їх трудовій діяльності. У екологічній освіті економічні знання набувають сили переконання в можливості людей гармонійно будувати свої відносини з природою. Цьому сприяє фактичний матеріал, що розкриває взаємозалежність економіки і екології.
Ціннісні орієнтації, сформовані у школярів раніше, в курсі економічної і соціальної географії набувають нового виразу: оцінка природних умов і ресурсів різних районів країни дозволяє дати таким, що вчиться елементарні уявлення 6 ролей економічної оцінки в раціональному природокористуванні.
Взаємозв'язок економічних і екологічних знань, що склався в курсі економічної і соціальної географії, створює сприятливі передумови для виховання у підлітків відповідального відношення до навколишнього природного середовища, відчуття дбайливих господарів своєї країни.
При розгляді цього питання передбачається ознайомити учнів з державним плануванням охорони природи, показати в ньому роль географів. З метою розвитку пізнавального інтересу учнів до питання, що вивчається, їм пропонується осмислити наступний фактичний матеріал.
Потім учні відповідають на питання:
.Чому при плануванні матеріальних засобів, наприклад, на видобуток корисних копалин слід враховувати засоби на охорону поверхневих і підземних вод, сільськогосподарських угідь, ґрунтів, рослинності і т. д.?
.Чому в даний час економічні завдання неможливо вирішувати без комплексного підходу до використання природних умов і ресурсів?
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС
В процесі вивчення галузей паливної розглядається питання про їх вплив на навколишнє середовище. Вчитель дає учням наступне питання: які зміни навколишнього середовища відбуваються в результаті добування, транспортування і використання вугілля, нафти і газу?
Уточнюючи відповіді, вчитель вносить нові відомості. Наприклад, при відкритих розробках вугілля в повітря потрапляє величезна кількість вугільного пилу. Вона засмічує близько розташовані поля і сади. В даний час представлено декілька проектів уловлювання цього пилу з повітря над кар'єрами.
При шахтному видобутку вугілля завжди є терикони, які служать джерелами вугільного пилу, крім того, здатні самозагорятися. При добуванні і транспортуванні природного газу часто відбуваються витоки, в результаті яких пропадають багато кубометрів палива, забруднюється атмосфера. Крім того, при витоку газу виникає небезпека сильних пожеж, що завдають великого збитку господарству, природному середовищу. Основним способом боротьби з шкідливими наслідками здобичі і транспортування газу є строгий контроль за станом устаткування, недопущення витоків в газопроводах.
Енергетика стала одним з джерел негативної дії на навколишнє середовище. Розкриваючи послідовно принципи розміщення різних електростанцій, вчитель знайомить учнів з особливостями впливу їх на навколишнє середовище і заходами, застережливими негативну дію на природу. Дія енергетики на навколишнє середовище різноманітно і визначається в основному типом енергоустановок.
КОМПЛЕКС ГАЛУЗЕЙ, ЩО ПЕРЕРОБЛЯЮТЬ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ Б КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
В процесі вивчення цієї теми учні повинні засвоїти особливості впливу різних галузей промисловості на навколишнє середовище і необхідні заходи по охороні природи. З цією метою розглядаються способи отримання сировини, його використання і утилізація відходів. Так, характеризуючи гірничодобувну промисловість, необхідно підкреслити, що видобуток корисних копалин часто ведеться відкритим способом, що значно здешевлює вартість сировини.
Екологічні проблеми чорної і кольорової металургії необхідно пов'язати перш за все з особливостями технології даних виробництв.
У металургії щорічно виходить 75 млн. т. шлаків, велика частина з яких йде у відвали. Вивіз шлаків у відвали щорічно обходиться в десятки мільйонів рублів. Вони займають значні площі, забруднюють навколишнє середовище. В даний час все ширше здійснюється використання шлаків.
Металургійне виробництво є крупним споживачем прісної води. Вона використовується на всіх стадіях отримання металу, велику частину цієї води металургія повертає природі у вигляді забруднених стоків, що містять множину хімічних з'єднанні і небезпечних для навколишнього середовища.
Вирішення екологічної проблеми в даному випадку можливо лише при створенні безстічного і безвідходного металургійного виробництва.
Екологічні проблеми хімічної промисловості
Щоб учні краще засвоїли заходи по попередженню шкідливої дії хімічних виробництв на навколишнє середовище, з відповідей учнів вчителеві необхідно виділити ті методи очищення газів і інших відходів, які є специфічними лише для хімічної промисловості.
Екологічні проблеми хімічної промисловості
Разом з відновленням велике значення надається правильній експлуатації лісових ресурсів. Це - і впровадження раціональних способів рубки лісу, зокрема поступових і вибіркових, що важливе не тільки для охорони лісових ресурсів, але і для водного режиму річок, ґрунтоутворення, мікроклімату, захисних і інших цілей. Це і охорона лісів від пожеж, хвороб і шкідливих комах. Це і максимальна хімічна переробка низькоякісної деревини і її відходів.
Найважливішими завданнями органів лісового господарства є своєчасне відновлення лісів на площах вирубок, гару і пустирів, а також реконструкції малоцінних лісонасаджень шляхом впровадження господарський цінних деревних порід; проведення заходів щодо поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів, збереження цінних лісових масивів і ін.
Додому можна запропонувати таким, що вчиться по матеріалах періодичного друку, а також на основі власного досвіду підготувати повідомлення про те, в яких конкретних заходах по охороні і відновленню лісів вони можуть брати участь.
АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)
При вивченні цієї теми необхідно познайомити що вчаться з впливом сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище.
Вчитель звертає увагу учнів на два джерела забруднення природного середовища - мінеральні і органічні добрива.
Скупчення поблизу тваринницьких ферм великих мас гною є небезпечним епідеміологічним чинником забруднення навколишнього середовища перш за все тому, що вони містять велику кількість шкідливих мікроорганізмів, серед яких можуть бути збудники таких небезпечних захворювань, як правець, бруцельоз, сибірська виразка, туберкульоз.
Стічні води ферм, тваринницьких комплексів нерідко забруднюють поверхневі і підземні ґрунтові води шкідливою для людини бактерійною мікрофлорою, отруйними продуктами розкладання, що створює велику кількість отруйних газів (сірководень, метан, аміак і ін.).
Підвищена концентрація аміаку в зоні тваринницьких ферм негативно позначається на здоров'ї людей, надає пригноблюючу дію на зростання сільськогосподарських рослин, тварин, а також нерідко є одній з причин прискореного руйнування будов тваринницьких ферм і довколишніх житлових приміщень. Тому не випадково останніми роками одним з головних критеріїв оцінки тваринницьких комплексів, що знов будуються, є ступінь екологічної досконалості технології змісту і годування худоби, а також утилізації відходів виробництва.
Як домашнє завдання вчиться пропонується скласти проект екологічно чистого, практично безвідходного сільськогосподарського виробництва.
КОМПЛЕКС ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ І СФЕРИ ПОСЛУГ
Мета екологічної освіти при вивченні цієї теми - поглибити їх знання про взаємозв'язок здоров'я людини з навколишнім середовищем на прикладі розкриття питання про розвиток санаторно-курортних і рекреаційних районів.
Перед класом ставляться питання:
З якою метою здійснюються заходи охорони навколишнього середовища?
Чим небезпечно для людини забруднення навколишнього середовища?
Від чого залежить стан навколишнього середовища і здоров'я людини?
Уточнюючи відповіді, вчитель підкреслює, що охорона природи і краще використання природних ресурсів направлені на створення найбільш сприятливих умов життя і здоров'я, роботи і відпочинку трудящих.
.5 Екологічне виховання у курсі соціально-економічної географії світу
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ
План лекції
.Суть екологічних суперечностей.
.Причини їх виникнення.
.Особливості екологічних проблем сучасності.
. Природні ресурси і екологічні проблеми.
Перед початком лекції вчитель ставить перед учнями питання:
Коли найгостріше встали перед людством екологічні проблеми?
Чим вони були викликані?
Потім вчитель починає лекцію.
Початок останньої третини XX в. було відмічено різким погіршенням якості навколишнього людину природного середовища - забрудненням повітря, річок, озер, морів; зростанням шумових навантажень, особливо в містах; засміченням різного роду відходами і покидьками обширних територій; збідненням видового складу тваринного і рослинного світу; деградацією ґрунтів і так далі. Процес цей торкнувся переважної більшості країн. Соціально-екологічна ситуація сьогодні характеризується надзвичайною напруженістю. По своїх можливих наслідках це глобальна проблема номер два, після проблеми миру і роззброєння.
Суть сучасних екологічних проблем полягає в конфлікті між збільшеною природо перетворюючою діяльністю людини (споживання природних ресурсів, повернення в природне середовище відходів виробництва і споживання, зміна і створення культурних ландшафтів і т. д.) і процесами, регулюючими динамічну рівновагу в біосфері в цілому і на різних рівнях її організації.
Загроза екологічної кризи стала реальною не тому, що само по собі використання технічних пристроїв в процесі «обміну речовин» між людиною і природою у будь-якому випадку веде до катастрофічного порушення балансу природних сил і ресурсів, а перш за все тому, що це індустріальний розвиток здійснювався на основі вседозволеності, при якій природа почала виступати як беззахисна, пасивна матерія, а людина - повелителя всевладдя. Все це в комплексі і привело до виникнення екологічної проблеми як глобальною.
Впродовж всієї історії людства взаємодія в системі «чоловік - суспільство - природа» розвивалося не як простій лінійний процес. У нім виразно виділялися - в тимчасовому і просторовому вимірюваннях - етапи, що відрізняються особливими якісними змінами. Нинішній етап характеризується тим, що екологічні проблеми придбали незрівнянно ширший, ємкий зміст, новий соціально-політичний аспект, глобальний характер. Головною силою, що діє, в цьому процесі є антропогенний чинник, вплив якого виявляється в деградації ґрунтів, природи Світового океану, настанні пустель і так далі В забрудненні навколишнього середовища різко підвищилося хімічне і фізичне забруднення. (Цю думку можна конкретизувати прикладами, запозиченими з періодичної преси).
У екологічній ситуації, що склалася, під загрозою опинилася безпосередньо людина, його здоров'я. Відбулося переростання проблеми охорони природи в набагато більшу по своєму соціальному змісту проблему охорони навколишнього людину середовища.
Екологічні проблеми багато в чому породжені науково-технічним прогресом, але саме розвиток науки, можливості, які дає прогрес техніки, нові технології, забезпечують одну з умов, без яких їх рішення неможливе. Така діалектика суспільного розвитку. Вона вимагає не припинення або уповільнення науково-технічного прогресу, а його переорієнтації.
Нове соціально-економічне значення екологічних проблем, включення їх в число проблем і об'єктів міжнародних відносин дозволяють говорити про те, що у взаєминах людини, суспільства і природи наступив новий етап, на якому на перший план виступають життєві умови існування нинішніх і майбутніх поколінь людей, перспективи зростання національних і світових продуктивних сил, світовий розвиток в цілому. Це у свою чергу пред'являє і нові вимоги до політики збереження природного середовища, робить актуальними не тільки природничонаукові і соціально-економічні, але і міжнародно-політичні аспекти управління природними системами.
Універсальний характер і глобальний масштаб екологічних проблем означає, що ареною захисту навколишнього середовища стала вся планета. Тому виникає загальне для всієї світової спільноти завдання організації сумісних дій в цілях захисту навколишнього середовища.
ВИСНОВОК
В курсовій роботі досліджувались теоретичні та практичні аспекти формування екологічних знань учнів на уроках географії. Під час вивчення географії створюються умови для виховання в учнів екологічної культури та екологічного світогляду, ціннісні орієнтації, естетичне сприйняття оточуючої природи, морально-правових норм поведінки в природі, відповідального ставлення до неї.
Питання взаємодії людини і природи розглядаються у кожному курсі географії. Звертається увага на природокористування, на екологічні проблеми суспільства, географічний прогноз, оптимізацію взаємовідносин природи і людини.
Важливе місце в обґрунтуванні взаємодії суспільства і природи займають спостереження під час екскурсій, практикумів в природі, походів. Спілкування з природою викликає емоційно значимі переживання.
Практична діяльність школярів повинна бути орієнтована на вирішення реальних місцевих екологічних проблем, проведення природоохоронних акцій (ялинка, первоцвіт, джерело і т.п.). Реальна проблема завжди захоплює школярів.
Методи навчання тісно повязані з методами екологічних досліджень: спостережень, вимірів, взяття проб, експериментального картування, моделювання, прогнозу і т.п.
Значна кількість прийомів і методів знаходять своє відображення у фронтальній, індивідуальній, колективній формах організації навчальної діяльності і їх поєднанні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Горелов А.А. Экология. - М.:Центр, 2000. - С. 192-208.
2.Екологічне виховання школярів. - Тернопіль, 1995. - 142 с.
.Крисоченко В.С. Екологічна культура. - К.: Заповіт, 1996. - С.13-23, 216-251.
.Кароне Г.Н. К созданию методики экологического образования школьников// Вопросы психологии. - 1995. -№1. -С.29.
.Кириллова З.П. Экологическое образование и воспитание школьников в процессе образования. - М.: Просвещение, 1983 - 295 с.
.Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения, т. 2 - М.: Учпедиздат, 1955. - 652 с.
.Кочуров Б.И. Интеграция географии и экологии: системный подход// География в школе. - 1998. - №6. - С. 15-21.
.Кучер Т.В. Экологическое воспитание учащихся. - М.: Просвещение, 1990. - 276 с.
.Максаковский В.П. О сквозных направлениях в школьной географии// География в школе. - 1998. - №1. - С. 45-50.
.Мамедов Н.М. Концепция устойчивого развития и экологическое образование// Экология и география. - 1995. - № 3. - С.24- 28.
.Писарчук Є.А., Кухта А.М. Екологічне виховання учнів: Посібник для вчителя. - К.: Рад.шк., 1990. - 87 с.
.Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. - М.: Мысль,1980.
.Современные проблемы экологии /ред.А.Касьяна/. - М.:Просвещение, 1997. - 94 с.
.Экология и учебный процесс. - К.: УМК ВО, 1990. - 100 с.