: фондовий ринок, ринок цінних паперів (РЦП), цінні папери, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
Ринок цінних паперів як елемент фінансового ринку забезпечує зосередження та раціональне розміщення заощаджень в економіці, інвестування її пріоритетних галузей та об`єктів. Обмежені можливості вітчизняних компаній щодо самофінансування, якi проявляються в недостатній кількості зовнішніх інвестицій і підвищенні фінансування економіки за рахунок широкого використання інструментів фондового ринку, обумовлюють актуальність роботи.
Дослідженням теоретичних та практичних особливостей формування, функціонування, розвитку та вдосконалення фондового ринку займалися: д.е.н. С. Давимук, к.е.н., професор І. Кривов'язюк, член Комісії НКЦПФР О. Мозговий, голова правління Української фондової біржі В. Оскольський. Однак, необхідно зауважити, що наукові публікації здебільшого були присвячені лише окремим аспектам що впливали на ефективність фондового ринку.
Фондовий ринок - це частина ринку капіталів на якому здійснюється емісія, купівля і продаж цінних паперів. Фондовий ринок на регіональному рівні представлений складної економічною системою, що включає інфраструктуру , фондові цінності , економічних агентів. Регіональний фондовий ринок ділиться на первинний і вторинний.
На первинному ринку розміщуються нові випуски цінних паперів , емітентами яких є корпорації , муніципальні органи. Фондові цінності купуються індивідуальними інвесторами та кредитно- фінансовими інститутами , які виступають в якості інституційних інвесторів. Цінні папери розміщуються шляхом прямого звернення емітента до інвесторів або через посередника. Угоди з цінними паперами на регіональному фондовому ринку здійснюється шляхом купівлі цінних паперів у емітента групою інвесторів безпосередньо, а також через посередників на вторинному ринку. Угоди з цінними паперами на вторинному ринку здійснюють як на фондових біржах , так і за правилами позабіржового обороту.
На розвиток регіональних фондових ринків і на національний фондовий ринок впливає і зростання впливу валютного чинника в операціях світових фондових ринків, і посилення взаємозалежності національних фондових ринків, і зростання амплітуди коливань курсів цінних паперів, і зміна інфраструктури фондового ринку .
Особливістю сучасної інфраструктури світового фондового ринку є паритет між обсягами операцій на біржовому та позабіржовому фондовому ринку . Ця особливість впливає на функціонування як національних , так і локальних фондових ринків , на яких також складається паритет між біржовою і позабіржовий торгівлею.
Головною метою розвитку вітчизняного фондового ринку та його регіональних складових є переорієнтація на обслуговування інвестиційних потреб реального сектора економіки , що вимагає пріоритетного розміщення первинних емісій і корпоративних облігаційних позик. При цьому вкрай важливі підвищення інформаційної " прозорості " ринку, вдосконалення корпоративного управління .
Слід зазначити, що розвиток фондового ринку за часів незалежності нашої держави зумовлений складними економічними процесами цього періоду. Станом на 1991 р. Україна не мала, ні сформованого фондового ринку, ні затвердженої нормативної бази, і лише у червні 1995 р. згідно з Указом Президента України було створено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку [2].
Значний вплив на становлення та формування фондового ринку в України мала масова приватизація, яка тривала 1992 - 2000 рр. та яка не передбачала залучення грошей, а забезпечувалась державними цінними паперами. Завдяки саме їй сформувався національний фондовий ринок.
Між тим вже з 2000 року в державі розпочата робота над розбудовою правої бази щодо розвитку цивілізованого фондового ринку в Україні ( ЗУ «Про ІСІ» 2001 р., « Про недержавні пенсійні фонди» 2003р., «Про обіг векселів в Україні» 2004 р., внесення змін в ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» 2006 р., прийняття ЗУ «Про акціонерні товариства» 2008 р.) . фондовий ринок цінний папір
В 2012 році за рішенням ДКЦПФР від 26.01.2012 відбулась реструктуризація регіональних комісій і утворилась НКЦПФР, у складі Східного, Полтавського, Дніпропетровського, Одеського, Донбаського, Південного, Центрального, Західного, Прикарпатського та Кримського територіальних управлінь [1].
Що стосується Північно - Східного району, що підпорядковується Східному та Полтавському територіальному управлінням , то загалом станом на 01.10 2013 в Харківському, Сумському та Полтавському регіонах зареєстровано, як юридичні особи 2567 акціонерних товариств, 1733 з яких зареєстрували випуски цінних паперів. В регіонах здійснюють свою діяльність 238 професійний учасник ринку цінних паперів та чотири їх філії.
Впродовж 2010 - 2013 рр. фондовий ринок систематично демонстрував певну стабільність усіх своїх показників. Протягом 2010 - 2013 рр. зберігається стійка тенденція зменшення питомої ваги операцій з акціями і облігаціями підприємств від усього обсягу торгів. Однак, зберігається тенденція збільшення кількості операцій з новими фінансовими інструментами, такими як державні облігації та деривативи, що свідчить про динамічний розвиток фондового ринку.
Відтак, можна констатувати позитивну динаміку розвитку фондового ринку, оскільки більшість показників є свідченнями його зростання.
Проте, подальше становлення фондового ринку в Україні та її регіонах залежить від конкретних заходів держави щодо забезпечення розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками, покращення інформаційної прозорості, сприяння розвитку потужних інституційних інвесторів, підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку. [5, с. 159]. Терміново необхідно створити систему інформування і консультування населення щодо ситуації на фондовому ринку, більш активно розвивати накопичувальну пенсійну систему, проводити приватизацію державних підприємств, переважно через фондову біржу. Все це дозволить достатньо швидко зробити український фондовий ринок прозорим, ліквідним та ефективним.
Отже, якісні характеристики РЦП знаходяться ще на досить низькому рівні, що заважає йому ефективно виконувати функції, пов'язані із залученням та перерозподілом інвестиційних ресурсів для забезпечення стабільного економічного розвитку [6, с. 99]. Для усунення існуючих недоліків на РЦП необхідно починати з системного аналізу законодавчої та нормативної бази, що регулює діяльність фондового ринку, уточнення всіх причинно-наслідкових звязків на ньому, усунення негативних явищ в процесії його діяльності.
Література
1.Відомості про фондовий ринок України. [Електронний ресурс] : Офіційна сторінка Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua - Назва з домашньої сторінки Інтернету
2."Законодавство України" [Електронний ресурс] : Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua - Назва з домашньої сторінки Інтернету
3.Ринок Цінних Паперів України. Український інститут розвитку фондового ринку. Науковий, виробничо - практичний журнал. - №11, 2012 р.
.Ринок Цінних Паперів України. Український інститут розвитку фондового ринку. Науковий, виробничо - практичний журнал. - №12, 2013 р.
.Фондовий ринок України: проблеми та перспективи розвитку / Л.Г. Політюк, К.С. Малишев // Вісник Східноукраїнського Національного Університету імені Володимира Даля. - 2011. - №7(161) ч.2 .
.Фондовий ринок України: сучасний стан, проблеми розвитку та перспективи / О.А. Джусов, А.С. Коротун // Економічний простір. Збірник наукових праць. - 2009. - №32.