Аудит доходів

Аудит доходів

Вступ

Аудит - це незалежний контроль фінансово-господарського стану підприємств всіх форм власності. Предметом аудиту являється інформація, що стосується функціонування систем господарського механізму і стану господарюючого суб'єкта. Аудит в залежності від завдання замовника виконує функції безперервного, ретроспективного та стратегічного видів фінансово-господарського контролю. З точки зору направлень аудит підрозділяється на загальний аудит (аудит підприємств та організацій різних організаційно-правових форм), банківський аудит (аудит в банках), аудит страхових організацій, аудит бірж, позабюджетних фондів, інвестиційних інститутів.

Одним із найважливіших напрямків аудиту є аудит доходів та фінансових результатів підприємства, так як при неправильному визначенні доходів підприємства неправильно визначається податок на прибуток, що йде до державного бюджету, інвесторам підприємства незрозуміло: прибутковим чи збитковим є дане підприємство тощо.

В курсовій роботі розглядається мета аудиту доходів підприємства, основні завдання, об'єкти, методика проведення, складання програми проведення аудиту доходів підприємства, основні питання перевірки, джерела інформації, основні порушення.

Здійснюючи аудит доходів і фінансових результатів, необхідно розв'язати такі завдання:

• перевірити виконання планових показників виробництва продукції (надання послуг);

• проконтролювати правильність віднесення витрат до собівартості продукції та їх оцінювання;

• пересвідчитись у дотриманні чинної облікової політики щодо відображення в обліку доходів та фінансових результатів;

• переконатися у розмежуванні витрат на виробництво готової продукції та незавершене виробництво, правильності їх документального оформлення;

• дослідити дотримання чинного законодавства, яке регулює облік доходів та витрат;

• проконтролювати правильність відображення доходів від реалізації, інших операційних доходів, доходів від фінансових операцій, доходів від інвестиційної діяльності та інших доходів;

• дослідити облік господарських операцій, що ведуть до надзвичайних доходів або витрат;

• пересвідчитись у наявності необхідних первинних документів, що є підставою для визнання доходів та належних записів в облікових регістрах із дотриманням принципу відповідності;

• переконатися в узгодженості даних бухгалтерського обліку та податкових розрахунків щодо доходів та фінансових результатів;

• проконтролювати правильність визначення чистого прибутку (збитку) та його розподілу й використання.

Метою курсової роботи є вивчення аудиту доходів та фінансових результатів на ТОВ «Княжі Лани».

Об’єктом цієї роботи є дослідження аудиту та фінансових результатів на ТОВ «Княжі Лани».

Предметом курсової роботи є теоретичні засади та існуюча практика аудиту та фінансових результатів

Методологічною та правовою основою виконання даної роботи послужили діючі Закони України, нормативні та інструктивні документи міністерств і відомств України, наукові праці вчених-економістів, вітчизняна та зарубіжна економічна література, матеріали періодичних видань, а також окремі документи, фінансова звітність ТОВ «Княжі Лани».

1. Теоретичні основи дослідження

1.1 Суть аудиту доходів та фінансових результатів

аудит дохід фінансовий

Робота підприємств і організацій в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює виникнення нової форми незалежного контролю - аудиту.

Аудит - це надання практичної допомоги керівництву та економічним службам підприємства, щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій.

Вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності - один із важливих напрямів аудиту. Метою аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів і формування фінансових результатів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів і результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів і визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта. [10, с. 125-126].

Важливими показниками, які характеризують ефективність діяльності будь-якого підприємства, є величина його доходів та фінансових результатів. Вони мають бути особливим об'єктом аудиторської перевірки, оскільки досить часто облікові та звітні дані щодо доходів та фінансових результатів містять суттєві помилки, викривлення інформації, що зумовлено їх безпосереднім впливом на інвестиційну привабливість суб'єкта господарювання.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С) БО 15 «Дохід».

Дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Під економічною вигодою розуміють потенційну можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Прикладом збільшення активів, а отже, відображення доходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, є зростання дебіторської заборгованості внаслідок відвантаження продукції з наступною оплатою.

Вимоги П(С) БО 15 «Дохід» визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському обліку.

П(С) БО 15 «Дохід» не поширюється на доходи, пов’язані з:

·              реалізацією цінних паперів;

·              контрактами з надання послуг у галузі будівництва;

·              страховою діяльністю;

·              змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових зобов’язань, а також із їх ліквідацією (продажем, погашенням);

·              змінами вартості інших поточних активів; природним зростанням поголів’я худоби, виходом продукції сільського і лісового господарства;

·              видобутком корисних копалин.

П(С) БО 15 «Дохід» регулює порядок обліку доходу, який виник у результаті:

·              реалізації продукції (товарів, інших активів);

·              надання послуг;

·              використанням активів підприємства іншими сторонами.

Надання послуг, як правило, передбачає виконання підприємством завдання, застереженого контрактом, протягом узгодженого часу. Послуги можуть надаватися протягом одного або кількох періодів.

Фінансовий результат діяльності підприємства може бути визначений як прибуток або збиток. «Прибуток» - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. «Збиток» - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

П(С) БО 15 «Дохід» п. 8 визначає, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

• покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

• підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

• сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

. інші операційні доходи;

. фінансові доходи;

. інші доходи;

. надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, установлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

-       сума податку на додану вартість, акцизи, інші податки і обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

-       сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

-       сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

-       сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

-       сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам;

-       надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта господарювання.

Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінансових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прийняття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.

При перевірці правильності відображення доходів і фінансових результатів аудитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Основні вимоги до річних звітів.

Порядок відображення фінансових результатів у «Звіті про фінансові результати» (ф. 2) показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Формування чистого прибутку(збитку) підприємства

У процесі підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результатів, який здійснюється аудитором під час аудиту фінансової звітності, можуть виникнути три ситуації, коли:

♦ інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансово-господарської діяльності;

♦ інформація у звіті викривлена ненавмисне, тобто через помилки обліку, неправильне тлумачення законів, неправильну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин;

♦ інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівниками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації.

Важливою якісною характеристикою інформації звітності з фінансових результатів є повнота інформації, яка в Україні найчастіше стає причиною викривлення цієї звітності. Так, за даними численних публікацій та експертних опитувань, питома вага господарських операцій, здійснених у тіньовому секторі економіки, складає від 40 до 55% за оцінкою різних фахівців.

Якщо мова йде про викривлення показників із фінансових результатів, то слід визначити його мету - це заниження базових показників звітності, на основі яких визначається балансовий прибуток, або їх завищення. У зв'язку з тим, що показники звітності з фінансових результатів пов'язані з податковою звітністю, мета заниження таких показників полягає в ухиленні від сплати податків. У разі, коли базові показники з фінансових результатів завищені, і на їх основі - балансовий прибуток, мета такого викривлення - покращення показників фінансової звітності для подачі її користувачам.

Однак під час здійснення такої складної процедури, як підтвердження достовірності і повноти показників звітності з фінансових результатів, не слід обмежуватися лише такими мотивами її викривлення.

Метою аудиту доходів і фінансових результатів є оцінювання достовірності, повноти, своєчасності та законності їх відображення за видами у бухгалтерському обліку та звітності відповідно до прийнятої облікової політики.

Завданнями аудиту операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності є:

ü  перевірка правильності розмежування доходів і фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;

ü  встановлення правильності умов визнання та оцінки доходів і результатів від звичайної діяльності;

ü  перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг на результати основної діяльності;

ü  перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати;

ü  підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності;

ü  підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності доходів і фінансових результатів діяльності відповідно до принципів бухгалтерського обліку;

ü  перевірка правильності формування чистого прибутку звітного періоду, його розподілу та використання.

1.2 Методичні способи аудиту доходів та фінансових результатів

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.

В процесі вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності з'ясовуються:

·        облікова політика підприємства щодо організації обліку доходів і фінансових результатів діяльності;

·        умови визнання та оцінки доходів і результатів від звичайної діяльності;

·        чи ведеться окремий облік доходів і фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;

·        чи відбувались зміни облікової політики;

·        методика формування чистого прибутку підприємства та його використання;

·        наявність необхідних пояснень у Примітках до річної фінансової звітності тощо. [9, с. 45-50].

При вивченні операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності, перевірці доходів щодо відповідності класифікації, оцінки та умов визнання цих доходів аудитор керується критеріями оцінки доходу:

сума доходу за бартерним контрактом - визначається за справедливою вартістю активів, зменшеною або збільшеною на суму переданих або отриманих грошових коштів.

дохід відображається в сумі справедливої вартості активів, що отримані від іншого підприємства.

якщо справедливу вартість активів, які отримані за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів.

якщо існує відтермінування платежу, тоді виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів. Така різниця визнається доходом у вигляді відсотків.

У ході аудиторської перевірки правильності відображення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) повинні бути встановлені такі факти:

ü  чи всі реально здійснені угоди відображені на рахунках бухгалтерського обліку і звітності;

ü  своєчасність відображення реалізованої (отриманої) продукції в бухгалтерському обліку;

ü  правильність класифікації отриманого доходу від реалізованої продукції за видами;

ü  суми дебіторської заборгованості повинні бути своєчасно відображені на рахунках бухгалтерського обліку;

ü  сума витрат із відвантаження продукції повинна бути правильно визнана та відображена на рахунках бухгалтерського обліку;

ü  операції з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) повинні бути санкціонованими.

Метою аудиту правильності відображення інших операційних доходів і результатів операційної діяльності є встановлення:

. Правильність відображення інших операційних доходів;

. Достовірності даних синтетичного та аналітичного обліку на рахунку 71 та його відображення на фінансових результатах;

. Правильності списання дебіторської заборгованості. Особлива увага приділяється терміну позовної давності.

2. Фінансово-організаційна характеристика підприємства

2.1 Організаційна структура та спеціалізація підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю (скорочено «ТОВ») - організація, суб'єкт господарювання, статутний капітал якої поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом товариства.

Сутність товариства з обмеженою відповідальністю полягає в тому, що учасники такого товариства відповідають за його зобов'язаннями в обмеженому об'ємі. Назва товариства з обмеженою відповідальністю не означає обмеження відповідальності товариства як суб'єкта господарського права якимись певними розмірами майна або грошових коштів. Натомість ідеться про обмеження відповідальності учасників, які несуть ризик збитків у межах їх внесків до статутного капіталу, які вони можуть втратити. При цьому додаткові вимоги до учасників не висуваються, стягнути з учасників додаткові суми (на відміну від повного чи командитного товариства) не можна.

Відповідно до законодавства України 05.12.2008 року було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Княжі Лани». Учасниками товариства є МарріморХолдінгзЛімітед (MarrimoreHoldingsLimited), компанія, що належним чином створена та існує згідно із законодавством Республіки Кіпр, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофьюл Україна», компанія, що належним чином створена та існує згідно із законодавством України. Товариство створюється на невизначений строк, якщо не буде ліквідоване відповідно до свого статуту та законодавства України.

ТОВ «Княжі Лани» є юридичною особою. Воно має самостійний баланс, власні основні засоби, оборотні кошти, розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку і кутовий штамп зі своєю назвою. Керівником ТОВ «Княжі Лани» є Салига Володимир Георгійович. Види діяльності за КВЕД-2010, якими займається підприємство:

.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

.63 Післяурожайна діяльність

.64 Оброблення насіння для відтворення

.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

.10 Складське господарство

Місцезнаходження. ТОВ «Княжі Лани» розташоване в Львівській області, Золочівському районі, в с. Княже. Відстань до районного центру м. Золочів становить 7 км, до обласного центру м. Львів - 62 км.

Кліматичні характеристики. Товариство знаходиться в лісостеповій зоні України. Клімат характеризується як помірно-континентальний, вологий. Середня висота над рівнем моря 247 м. Залісненість території досягає 15%.Середньорічна температура - +6,8°С. Найхолодніший місяць року - січень. Мінімальні відмітки температури - -29°С, середня температура зими - -3,2°С. Найтепліший місяць року - липень. Середня температура літа +17°С, найбільша - +31°С. Переважають західні і південно-західні вітри; взимку бувають східні. Місцевість знаходиться в зоні помірного зволоження. Середня кількість опадів - 650-730 мм за рік. Максимальна кількість - у червні-липні. Висота снігового покриву досягає 15-20 см. Сніговий покрив нестійкий. Як правило, сніг випадає у кінці жовтня і сходить у березні. Проте, часті відлиги призводять протягом зими до кількаразового танення снігу До стихійних погодних явищ належать: град, пізні весняні приморозки, буревії, посухи.

Рельєф на території даного господарства рівнинний. До найпоширеніших ґрунтів відносять опідзолені (часто оглеєні) ґрунти, опідзолені та деградовані чорноземи.

У ТОВ «Княжі Лани» є другий підрозділ, який знаходиться у с. ХильчиціЗолочівського району Львівської області.

Основну роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграють земельні ресурси. Земельні ресурси - це всі земельні угіддя, які належать даному господарству. Дане підприємство не має власних земельних ресурсів, тому воно орендує їх. Проведемо аналіз структури земельних ресурсів ТОВ «Княжі Лани».

Фактором організаційного характеру є розмір підприємства, його спеціалізація, інтенсифікація, кооперування і інше. Господарство можна проаналізувати за допомогою основних і допоміжних факторів. До основного показника належить обсяг виробництва продукції; до додаткових - площа земельних угідь, середньорічна кількість працюючих, середньорічна вартість основних фондів. Зробимо аналіз динаміки розміру господарства, на основі якої проаналізуємо господарську діяльність підприємства на протязі 2011-2013 року.

Показники розмірів «Княжі Лани» (2011-2013 рр.)

Проаналізувавши таблицю площа земельних угідь господарства збільшилася на 97 га., проте збільшилась чисельність працюючих на 52 чол. Також спостерігається зменшення середньорічної вартості основних засобів в 2013 р. порівняно з 2011 р. на 2053 тис. грн., що складає 91,2%.

У господарстві збільшилась вартість валової сільськогосподарської продукції. Якщо у 2011 році валова продукція складала 30838,6 тис. грн., то у 2013 році - 57765,0 тис. грн. Збільшення вартості сільськогосподарської продукції відбулось за рахунок збільшення виробництва у рослинництві на 93,9%, що становить 27974,7 тис. грн. у 2013 році в порівнянні з 2011 роком. Поряд із збільшенням виробництва продукції рослинництва, спостерігається припинення виробництва продукції тваринництва. Вартість товарної продукції збільшилася в 2013 р. порівняно з 2011 р. на 10381 тис. грн., що складає 25,9%

Валовий прибуток господарства, зменшився на 2606 тис. грн., також чистий прибуток зменшився на 10843 тис. грн. і в 2013 році становив -4599 тис. грн.

Валова продукція - це обсяг продукції землеробства і тваринництва, виробленої за певний період у грошовому виразі. Одна частина валової продукції споживається в сільськогосподарському виробництві, інша - це товарна продукція, тобто та яка реалізується. Загальний обсяг товарної продукції - це сума всієї продукції, реалізованої на сторону, включаючи внутрігосподарський оборот.

Динаміка структури забезпеченості ТОВ «Княжі Лани» трудовими ресурсами

Дані табл. 1.3 свідчать що, середньорічна чисельність працюючих в загальному збільшилась на 52 особи, кількість с/г угідь в середньому на одного працівника зменшилась на 38,1 га, а основних виробничих фондів основної діяльності - на 129,9 тис. грн.

Виробнича діяльність кожного господарства залежить від забезпеченості його основними виробничими фондами, їх наявністю і ефективністю використання в господарстві, що досліджується (наведені в табл. 1.4).

Фондозабезпеченість господарства, тобто забезпеченість основними фондами, визначається як відношення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь.

Фондовіддача - це випуск продукції на 1 гривню основних виробничих фондів, тобто відношення вартості валової продукції сільського господарства до вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Фондомісткість - це показник, зворотний фондовіддачі, який показує величину вартості основних фондів, що припадає на одиницю продукції, випущену підприємством. Даний показник служить для визначення ефективності використання основних фондів організації.

Фондоозброєність визначається відношенням вартості основних фондів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працюючих, зайнятих в сільському господарстві.

Забезпеченість основними фондами на ТОВ «Княжі Лани» подано у таблиці.

Забезпеченість основними фондами і їх використання в ТОВ «Княжі Лани»

Як видно з даних табл., вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення зменшилась у 2013 р. порівняно з 2011 р. на 2053 тис. грн. або становила 91,2%. Збільшення валової продукції за цей же період склало 26926,4 тис. грн. або 87,3%. Фондовіддача господарства зросла на 1,34 грн., фондоозброєність на 1139,1 грн./чол. Фондозабезпеченість зменшилася на 0,6 грн./га, а показник фондомісткості збільшився на 0,01 грн.

Загальну оцінку ефективності виробництва в господарстві можна дати, зробивши аналіз фінансових результатів виробничо-комерційної діяльності господарства, дані по яких наведені в табл.

Фінансові результати виробничо-комерційної діяльності ТОВ «Княжі Лани» за 2011-2013 рр.

Дані табл. свідчать, що виручки від реалізації збільшилась в 2013 р. (58895 тис. грн.) порівняно з 2011 р. (48153 тис. грн.) на 10742 тис. грн. або 22,3%. Собівартість реалізованої продукції у 2012 р. збільшилася порівняно з 2010 р. на 13627 тис. грн., або на 37,9%. Чистий прибуток в 2011 р. порівняно з 2013 р. зменшився на 10843 тис. грн. або становив -73,7%.

2.2 Аналіз фінансово-економічного стану

Основнi засоби на пiдприємствi класифiкуються по групам у вiдповiдностi до П(С) БО №7 «Основнi засоби». Одиницею облiку основних засобiв є об'єкт основних засобiв. Об'єкт, який визнається в якостi основного засобу, оцiнюється по первiснiй вартостi (фактичної вартостi). Придбанi основнi засоби зараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю.

При вибуттi основних засобiв фiнансовий результат об'єктiв визначався вирахуванням з доходу вiд вибуття основних засобiв їх залишкової вартостi, непрямих податкiв i витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобiв.

Аналіз майнового стану ТОВ «Княжі Лани»

Частка зношених основних засобів збільшилась на 13,4%, про що говорить коефіцієнт зносу основних засобів. Відповідно коефіцієнт придатності основних засобів зменшився на 13,4%, бо ці два коефіцієнти є взаємооберненими. Коефіцієнт оновлення основних засобів свідчить про збільшення надходження основних засобів на 10,6%. Коефіцієнт вибуття основних засобів вказує на те, що вибуття основних засобів зменшилось на 1,9%.

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань. Показники ліквідності ТОВ «Княжі Лани» розраховні і таблиці.

Аналіз ліквідності ТОВ «Княжі Лани»

Коефіцієнт покриття Характеризує співвідношення активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його - позитивна тенденція.

Коефіцієнт швидкої ліквідності Він аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності Він е найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника - 0,2.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) ТОВ «Княжі Лани»

Коефіцієнт фінансової автономії характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим більший цей коефіцієнт, тим більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Але цей коефіцієнт у ТОВ «Княжі Лани» зменшився на 43,3%, що є негативним явищем.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Він знизився на 9,7%. Це є гарним знаком, але у порівнянні із зниженням коефіцієнта незалежності, не вартим уваги.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Цей коефіцієнт в 2012 році порівняно до 2011 року знизився на 62,1% і досяг від’ємного значення -28,6, а потім різко зріс до 171,4% у 2013 році.

Коефіцієнт фінансової стабільності показує, що в 2011 році власний капітал перевищував зобов’язання в 2011 році на 35,7%, а у 2012 році зменшився і перевищував лише на 13,4%. При порівнянні цього показника з 2013 роком він зменшився на 50,2%.

Аналіз ділової активності ТОВ «Княжі Лани»

Коефіцієнт оборотності активів знизився на 15,8%, що є негативним явищем. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості також знизився на 100,8%, і це, звичайно, не найкращий варіант. Тривалість обороту дебіторської заборгованості зросла на 579,2 дні, що є дуже поганим показником. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшився на 51,0%. Це теж є поганим знаком. Тривалість обороту кредиторської заборгованості збільшилась на 901,8 днів. Це негативна тенденція. Коефіцієнт оборотності запасів зріс на 40%. Коефіцієнт оборотності основних засобів збільшився на 10%. І тільки коефіцієнт оборотності власного капіталу зменшився у 3,3 рази, що є добрим знаком.

Аналіз рентабельності ТОВ «Княжі Лани»

Коефіцієнт рентабельності активів зменшився на 23,1%, а коефіцієнт рентабельності діяльності - на 23,6. Це погана тенденція. А от рентабельність власного капіталу зросла у 6,2 рази, що є добрим знаком.

2.3 Організація внутрігосподарського контролю

З погляду контрольної діяльності на будь-якому підприємстві є три ланки - керівництво, господарські служби та бухгалтерія, - які постачають інформацію керівництву. При цьому сама бухгалтерія підприємства контролюється правлінням (а не навпаки), і контролює господарські служби тільки в частині правильності оформлення та належного дозволу на використання матеріальних і трудових ресурсів, та здійснення інших господарських операцій.

Слід пам'ятати, що на підприємстві бухгалтерський облік, контроль (у т. ч. внутрішній контроль та аудит) і організація обліку та контролю належать до різних функцій управління. А саме: бухгалтерський облік - до функції інформування, контроль та внутрішній аудит - до контрольної, а організація обліку та контролю - до організаційної функцій управління. Тому не дивно, що всі ці види діяльності мають свої специфічні методи і способи здійснення.

Внутрішній (або внутрішньогосподарський) контроль необхідний, передусім, для забезпечення впевненості керівництва підприємства в тому, що всі керуючі впливи досягли своєї мети і всі вказівки виконуються. Саме тому у світовій практиці під контролем розуміють будь-яку процедуру, яка сприяє зменшенню схильності до ризику. Ступінь схильності до ризику - ефект події (у грошовому вираженні), помножений на імовірність його походження.

Для закріплення виробничої дисципліни, виявлення центрів господарської відповідальності, забезпечення вірогідності інформації, доцільності, правильності, законності господарських операцій, повноти і вчасності відображення їх в обліку, виявлення відхилень, що виникають у процесі виробництва, та їхньої характеристики необхідне здійснення внутрішнього господарського контролю. Отже, внутрішньогосподарський контроль охоплює всі сфери виробничо-господарської діяльності підприємства, всі стадії відтворення - постачання, виробництво, збут готової продукції і всі види діяльності підприємства, пов'язані з господарським процесом. Внутрішньогосподарський контроль має певні особливості (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Особливості внутрішньогосподарського контролю

Пильна увага зовнішнього аудитора до системи внутрішнього контролю спричинена тим, що він не в змозі проконтролювати всі аспекти діяльності підприємства і тому частину завдань може бути покладено на внутрішньогосподарські контрольні заходи. Однак для цього зовнішньому аудитору доводиться оцінювати ризик неефективності системи внутрішнього контролю і його вплив на загальний ризик аудиторської перевірки.

Внутрішньогосподарський контроль забезпечується наявністю взаємовідносин між учасниками виробництва з приводу перевірки подій, фактів виробничої діяльності і спрямованих на забезпечення:

• достовірності даних у процесі обліку;

• правильності (законності) й доцільності господарських операцій, а також повноти і своєчасності їх відображення в обліку;

• виявлення відхилень у процесі виробництва від норм, нормативів, стандартів, правил, планів тощо;

• виявлення причин відхилень, які виникають, і доведення вини (ініціативи) за їхні наслідки.

У працях вітчизняних учених досить докладно розглянуто завдання як внутрішнього господарського контролю, так і бухгалтерського контролю. Найповнішим переліком завдапь є перелік, який визначили проф. Ф.Ф. Бутинець та доц. С.В. Бардат [7]. Проте спеціалізація підприємства - це основний фактор, який у повному обсязі визначає завдання внутрішньогосподарського контролю.

Під внутрішнім контролем слід розуміти такі заходи з організації та ведення бізнесу і такі методи та процедури, які застосовують на підприємстві з метою:

) забезпечення збереженості активів;

) перевірки точності і вірогідності облікової інформації;

) підвищення ефективності діяльності;

) забезпечення дотримання вимог керівництва.

При цьому перші два завдання можна об'єднати під загальною назвою бухгалтерський контроль, а два другі - під назвою адміністративний контроль.

«Адміністративний контроль - це план організації і всі методи й процедури, розроблені на основі управлінської політики, які тісно пов'язані з ефективністю діяльності і впливають, як правило, непрямо на фінансову документацію» [44, с. 474]. Для оцінки адміністративного контролю внутрішньому аудитору потрібно мати глибокі знання в галузі теорії економіки, маркетингу, управління, менеджменту, фінансів, статистики, господарського права, оподаткування, бухгалтерського обліку тощо.

Оцінку економічної діяльності підприємства й ефективності господарських операцій у зарубіжній практиці прийнято називати управлінським (операційним) аудитом, що є складовою частиною внутрішнього аудиту. Об'єктами цього виду аудиторського контролю є збереження й ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. У процесі оцінки ефективності господарських операцій виявляють причини і винуватців нераціонального використання виробничих запасів, звертають увагу на дотримання законодавчо-нормативних актів, які стосуються економії й ефективності використання ресурсів.

Забезпечення вірогідності облікових даних - безпосереднє завдання внутрішньогосподарського контролю, яке реалізується в кількох аспектах: у відносинах між учасниками виробництва з формування первинних даних про господарські операції і стан виробничих ресурсів; у відносинах із забезпечення збереження та достовірності інформації під час її обробки, узагальнення і класифікації бухгалтерською службою підприємства.

Бухгалтерський контроль здійснює апарат бухгалтерії, охоплюючи роботу з метою перевірки, - щодо легальності, старанності та вірогідності господарських операцій до їх здійснення або перед їх завершенням на підставі бухгалтерських документів, а також з метою перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку та вивчення результатів господарської діяльності підприємства.

З погляду зовнішнього аудитора, який оцінює заходи внутрішнього контролю підприємства, засоби контролю можна класифікувати таким чином.

. Контроль запобігання (preventative controls) (призначається чи використовується для попередження або перешкоджання небажаним діям).Приклади: розподіл обов'язків; ротація обов'язків; запобігання несанкціонованому доступу; розробка ефективних форматів таблиць і звітів.

. Контроль невиявлення (detective controls) - спрямований на виявлення або розкриття небажаної дії. Приклади: підбиття підсумків за одним видом операції; використання проміжних (збережених на певному етапі) файлів для перевірки; перевірка правильності вхідних даних (наприклад, лімітні перевірки).

. Контроль виправлення (corrective controls) (для усупенпя (запобігання) помилок або небажаних дій):

• допомога під час дослідження і виправлення виявлених причин схильності до ризику;

• усунення або зменшення наслідків помилок і неправильних дій після їхнього виявлення. Приклади: звіти про невідповідності, використання резервних копій і відновлення ушкодженої інформації, системи допомоги в режимі реального часу (on-line).

3. Аудит доходів та фінансових результатів

3.1 Об’єкти, джерела і послідовність аудиту доходів

Під час проведення аудиту доходів джерелами інформації аудитора є:дані про облікову політику підприємства, первинні документи з обліку доходів, на основі яких формується чистий прибуток підприємства, облікові документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування прибутку підприємства (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, платіжні вимоги, платіжні доручення, довідки бухгалтерії), акти, аудиторські висновки та інша документація, яка була здійснена в минулих періодах, звітність, що узагальнює результати аудиту, законодавчі та нормативні акти. [8, с. 23-30] Для забезпечення ефективної аудиторської перевірки аудитор повинен перевірити порядок відображення доходів в облікових регістрах і фінансовій звітності.

Метою аудиту операцій з обліку доходів є сформувати незалежного думки аудитора про достовірність даних первинних документів щодо визначення доходів, повноту та своєчасність відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильність ведення бухгалтерського обліку доходів та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів в бухгалтерському обліку.

Основні завдання операцій з обліку доходів:

контроль за дотриманням чинного законодавства щодо обліку витрат та відображення інформації про доходи у фінансовій звітності;

перевірка правильності розподілу доходів за класифікаційними групами;

перевірка правильності визнання та оцінки доходів;

перевірка правильності формування прибутку у звітному періоді;

встановлення достовірності даних у первинних документах і на рахунках бухгалтерського обліку за операціями з формування доходів;

перевірка правильності і законності відображення доходів у звітності підприємства тощо [1].

Предметом аудиту операцій з обліку доходів є господарські операції, які пов’язані з формуванням дохідної частини всередині машинобудівного підприємства за його межами.

Доходи входять до складу об'єктів аудиту на підставі двох прин­ципів - нарахування та відповідності.

Нарахування - це принцип, який передбачає правильне відо­браження в обліку доходів на той момент, коли вони виникли незалежно від дати надходження грошових коштів на рахунок.

Відповідності - передбачає визначення фінансового результа­ту шляхом порівняння дохідної частини підприємства звітного періоду та витратами, понесеними у цьому ж періоді.

Об’єкт аудиту операцій з обліку доходів на машинобудівному підприємстві наведено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Об’єкт аудиту операцій з обліку доходів на підприємстві

Аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази, щоб мати змогу сформулювати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтуватиметься думка аудитора.

Джерелами інформації аудиту при цьому є:

вимоги нормативних документів, що регулюють облік доходів;

наказ про облікову політику підприємства;

первинні документи з обліку доходів (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи тощо);

регістри синтетичного і аналітичного обліку доходів;

інші документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування доходів підприємства (договори, довідки бухгалтерії тощо);

звітність підприємства (ф. 1 Баланс, ф. 2 Звіт про фінансові результати);

аудиторські висновки, акти ревізій, перевірок минулих періодів тощо;

відповіді на залити аудитора [2].

В цілому аудит доходів здійснюється за певними напрямками, кожен з яких має свою методику.

Так, одним з напрямків є перевірка відповідності класифікації, оцінки та умов визнання доходів чинному законодавству. При цьому ретельно вивчається наказ про облікову політику підприємства, встановлюється відповідність положень даного документа нормам чинного законодавства [3].

На наступному етапі здійснюється аудит правильності відображення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Господарські операції з реалізації продукції посідають основне місце у формуванні фінансових результатів підприємства, тому інформація фінансових показників має бути достовірною.

Чистий дохід від реалізації визначається як різниця між доходом від реалізації і сумою ПДВ, акцизного збору та іншими зборами або податками і відрахуваннями з доходу. Тому в ході аудиторської перевірки мають бути встановлені:

повнота відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в звітності здійснених угод;

своєчасність відображення реалізації продукції в обліку;

правильність класифікації отриманого доходу від реалізації;

своєчасність відображення сум дебіторської заборгованості;

Після цього проводиться аудит правильності відображення інших операційних доходів [2].

Під час такої перевірки має бути встановлена правильність відображення в облікових документах доходів, отриманих у вигляді відсотків, штрафів, пені, неустойки. При цьому порівнюють суми за кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід» із сумами, зазначеними у договорах.

Перевіряють також повноту відображення в обліку отриманих відсотків за розрахунками, поточним та іншими рахунками підприємства. З цією метою досліджують укладені підприємством договори з банком, виписки банку тощо.

Особливе місце займає встановлення правильності відображення в обліку курсових різниць, доходів або втрат від їх зміни.

Перевірка доходів від участі в капіталі здійснюється з метою встановлення правильності документального оформлення доходів, отриманих від участі в капіталі інших підприємств, правильності та повноти відображення в облікових регістрах і на рахунках бухгалтерського обліку дивідендів, отриманих за акціями, облігаціями тощо, правильності ведення синтетичного та аналітичного обліку рахунків 72, 73 та віднесення їх результатів на рахунок 79 «Фінансові результати» [3].

В ході аудиту операцій з обліку доходів на машинобудівному підприємстві можуть бути виявлені такі порушення:

невірна класифікація доходів;

недотримання принципу нарахування і відповідності доходів і витрат;

невірно обчислена сума доходу;

помилки в бухгалтерських проводках при відображенні господарських операцій з формування доходів і списання їх на фінансові результати;

відсутність первинних документів з обліку доходів;

невідповідність даних синтетичного і аналітичного обліку;

невірне відображення в звітності доходів підприємства [2].

3.2 Об’єкти, джерела і послідовність аудиту фінансових результатів

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризує його економічну ефективність. Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання балансового прибутку, величина якого суттєво залежить від правильності обчислення належних платежів (податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з доходу).

Аудит фінансових результатів - це є одна із найважливіших аудиторських процедур, яка потребує глибоких знань і значних зусиль інтелектуальної праці аудитора.

Основною метою аудиту фінансових результатів є збір, обробка інформації для визначення результатів фінансової діяльності з окремим підрахунком позитивного чи негативного впливу всіх факторів.

При здійсненні аудиторських перевірок фінансових результатів необхідно виходити перш за все з того, що діяльність будь-якого підприємства вміщує два взаємопов'язані елементи:

·              господарську - визначає кількість активів, які задіяні у виробництві;

·              фінансову - визначає величину використаних пасивів (ресурсів).

Саме від взаємодії цих елементів і залежить фінансовий результат підприємства. Відповідно, коли аудитор приступає до перевірки фінансових результатів, він повинен, перш за все, з'ясувати, яку мету ставить перед собою підприємство:

·              отримати максимальний прибуток;

·              завоювати ринок;

·              втриматися на ринку;

·              інші цілі.

Тільки після цього можна зробити ефективний аудит фінансових результатів і підготувати відповідні показники, які необхідні підприємству.

Основними джерелами інформації при проведенні аудиторської перевірки є:

·              баланс підприємства (форма №1 річної і квартальної звітності). При аудиторській перевірці показники бухгалтерського балансу є дуже важливими. Разом із балансом, джерелом аудиту ^є така річна звітність.

·              звіт про фінансові результати (рис. 12.4) (форма №2 річної ¹ квартальної звітності);

·              декларація про доходи підприємства;

·              бухгалтерські регістри з обліку виробничих витрат, реалізації, фінансових результатів;

·              законодавчі нормативи, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємства, її планування, облік і контроль.

Рис. 3.2. Схема складання звіту про фінансові результати

Під час перевірки цих документів аудитор повинен оцінити стан бухгалтерського обліку на підприємстві та ступінь достовірності облікової інформації, від якої залежить весь подальший аудит.

Як правило, аудит фінансових результатів передбачає певну послідовність робіт:

·              встановлення правильності оформлення первинних документів;

·              перевірка правильності ведення доходів і витрат за видами діяльності;

·              аналіз організації обліку фінансових результатів;

·              встановлення правильності обліку основної діяльності;

·              визначення правильності обліку результатів іншої звичайної діяльності;

·              визначення правильності обліку результатів надзвичайних подій;

·              перевірка правильності розподілу чистого прибутку підприємства;

·              перевірка правильності сум, які повинні бути сплачені у бюджет;

·              виявлення відхилень фактичного від планового використання прибутку;

Під час проведення аудиту фінансових результатів необхідно звернути увагу на правильність розмежування доходів і витрат у відповідності до їх отримання чи понесения (табл. 3.1.).

Таблиця 3.1. Класифікація доходів і витрат згідно з П(С) БО 15, П(С) БО 16

Узагальнююча інформація про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності ведеться на рахунку 79 «Фінансові результати» (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Схема рахунку 79 «Фінансові результати»

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) входять:

·              прямі матеріальні витрати;

·              прямі витрати на оплату праці;

·              інші прямі витрати;

·              змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально-виробничі витрати.

Для перевірки фактичного виторгу - виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - аудитор використовує первинні документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку в банку, прибуткові касові ордери на прихід готівки у касу підприємства, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції, перепустки на вивіз готової продукції з території підприємства.

Детальній перевірці підлягають доходи і видатки.

Щоб визначити валовий прибуток (збиток), необхідно від чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відняти суму собівартості реалізованої продукції.

Відтак для визначення фінансового результату від операційної діяльності (прибутку чи збитку) необхідно від валового прибутку відрахувати адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати і додати до одержаної суми інші операційні доходи.

Потім слід встановити правильність вирахування фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Для цього необхідно до фінансового результату від операційної діяльності долучити дохід від участі в капіталі (отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства), інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій), інші доходи (дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, дохід від не операційних курсових різниць), і відняти фінансові витрати (витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу), втрати від участі в капіталі (збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства), інші витрати (собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від не операційних курсових різниць, втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів).

Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток, збиток) встановлюється шляхом відрахування від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток від звичайної діяльності.

І, нарешті, слід перевірити правильність визначення чистого прибутку (збитку). Для цього необхідно від фінансового результату від звичайної діяльності відрахувати надзвичайні витрати (невідшкодовані збитки від надзвичайних подій - стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій), податок із надзвичайного прибутку, і додати суму надзвичайних доходів. Таким чином, чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків із надзвичайного прибутку.

Ретельній перевірці підлягають первинні документи, що характеризують збитки від списання боргів через нестачі й крадіжки, через неплатоспроможність боржників, підставою для чого є рішення судів про неспроможність відповідача.

Досить старанно слід перевірити обґрунтованість відображення у бухгалтерському обліку тієї частини прибутку, яка підлягає вилученню в бюджет у зв'язку із застосуванням економічних санкцій: за приховання (заниження) прибутку (доходу) від оподаткування; пені за несвоєчасне перерахування платежів у бюджет та ін. Суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, і не впливають на величину оподаткованого прибутку.

Крім того, аудит фінансового стану встановлює платоспроможність підприємства. Платоспроможним воно вважається тоді, коли сума активів (запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість тощо) більша або дорівнює його зовнішній заборгованості (кредити, кредиторська заборгованість, поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо).

Підвищення або зниження рівня платоспроможності підприємства слід встановити за зміною показника оборотних коштів (оборотного капіталу) як різницю між сумою поточних активів (запаси і витрати мінус зношення малоцінних і швидкозношуваних предметів плюс грошові кошти, розрахунки та інші пасиви) і короткостроковими боргами. Отже, оцінювання фінансового стану підприємства здійснюється за даними фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал).

Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним правил ведення бухгалтерського фінансового обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності підтверджується документами, які стосуються первинного фінансового обліку, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів (основних фондів) тощо.

Наприкінці висновку аудитор наголошує на позитивних і негативних сторонах діяльності підприємства, вказує на виявлені недоліки та порушення, викладає рекомендації щодо їх усунення, поліпшення фінансового стану.

У ринковому середовищі, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах самофінансування, а за нестачі власних фінансових ресурсів - за рахунок позичкових коштів, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних коштів - це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені.

Фінансова стійкість оцінюється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів у активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довготермінових і короткотермінових позик, достатнього забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

Одночасно аудитор з'ясовує, чи спроможне підприємство виконувати свої обов'язки перед бюджетом, кредитними та іншими органами.

Для цього слід перевірити:

• правильність реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;

• наявність документа на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;

• структуру активів і пасивів балансу на звітну дату;

• структуру власного капіталу;

• забезпечення підприємства власними обіговими коштами;

• повноту і своєчасність сплати податків і платежів;

• фінансову сталість, платоспроможність тощо.

Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал;

• розшифрування дебіторів і кредиторів;

• розрахунок нормативу власних обігових коштів;

• бізнес-план;

• Головна книга;

• статистична звітність;

• податкова звітність;

• регістри бухгалтерського фінансового обліку;

• первинна документація.

Видатний американський вчений і практик Роберт Монтгомері писав, що факти, відображені у фінансових звітах, є предметом аудиторської перевірки. Обов'язок аудитора - сформувати думку про стан фінансової звітності в цілому у вигляді аудиторського висновку.

Мета аудиторської перевірки фінансової звітності - незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників.

На початку аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам (Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», затвердженим Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку тощо).

Під час аудиту показників фінансової звітності для встановлення ЇЇ реальності й достовірності аудитори мають виявляти нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосере­дити на контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через суд чи ар­бітраж адміністрацією підприємства пропущено і вона підлягає спи­санню на збитки. У такому випадку аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб.

Аудитор також встановлює несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк; за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк; поточні зобов'язання за розра­хунками з бюджетом, з оплати праці тощо). При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована та підтверджена актами звірки, довідками тощо.

Таким чином, аудит фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.

Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати ауди­тору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити ви­сновок, що відпадає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів).

При цьому аудитору слід здійснити такі процедури:

• ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтер­ського фінансового обліку і способами їх застосування;

• простежити, яким чином клієнт збирає інформацію для вклю­чення у фінансовий звіт;

• упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загаль­ноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;

• з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення.

Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, по­передженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробниц­тва в умовах жорсткої конкурентної боротьби.

Висновки та пропозиції

Проаналізувавши ряд проблемних аспектів з обліку доходів і фінансових результатів, слід зазначити, що при веденні бухгалтерського обліку в умовах реформування облікової системи бухгалтери повинні використовувати економічний підхід у вирішенні проблем обліку. Суть цього підходу полягає в тому, що при веденні обліку, насамперед, необхідно враховувати економічну сутність бухгалтерських операцій, і вже виходячи з неї відображати ці операції в обліку, якщо це, звичайно, можливо відповідно до діючих облікових норм.

В цій роботі була зроблена спроба привернути увагу до існуючих проблем в методах обліку складових фінансових результатів - доходів і витрат, а враховуючи їх стратегічне значення для кожного підприємства, і до організації обліку на підприємстві взагалі.

Недоліком організації обліку доходів і фінансових результатів на ТОВ «Княжі лани» є відсутність автоматизованої форми обліку, застосування якої могло б спростити виконання облікових записів та сприяти кращій систематизації інформації.

В Україні можна виділити чотири основні підходи до розв'язання проблеми автоматизації бухгалтерії, котрі умовно можна розділити на: універсальний, спеціалізований, компонентний (який часто використовується разом з іншими підходами) та індивідуальний.

Враховуючи всі особливості досліджуваного підприємства та необхідність автоматизації облікового процесу на ньому, яка нажаль на даний момент відсутня на ринку, можливо запропонувати використовувати для автоматизації обліку на ТОВ «Княжі Лани» програму «1С: Бухгалтерський облік для України».

Щодо результатів перевірок та висновків контролюючих органів, то згідно з актами перевірок сплата ринкового збору відповідає ставкам, на момент перевірки касові чеки оформлені належним чином. Єдиним, але на мою думку, значним порушенням є незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, як це передбачено законодавством.

Стосовно існування внутрішнього контролю на комунальному підприємстві, то його організація поки що не передбачена.

Головною метою аналізу фінансового стану ТОВ «Княжі Лани» було своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При проведенні аналізу було виявлено:

·              фінансовий стан підприємства є скрутний;

·              не ефективне використання коштів;

·              невідповідність між коштами та джерелами їх надходження;

·              незадовільна ліквідність та фінансова стабільність підприємства;

·              відсутність розробок конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

На підставі проведеного аналізу фінансового стану ми можемо зробити загальний висновок, що ТОВ «Княжі Лани» не є абсолютно ліквідним, та фінансово стійким, але спостерігається тенденція до поліпшення фінансового стану.

Підприємництво завжди здійснюється в певних економічних умовах і тому може бути успішним лише у випадку, коли власники підприємства здатні адекватно оцінити ці умови, виявити напрямки можливих змін, пристосувати свій бізнес до цих умов, максимально використавши закладені у них можливості.

Існуюча на ринку ситуація змушує запропонувати його керівництву заходи для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності (заходи технічного, організаційно-економічного характеру та фінансові кошти, необхідні для їхнього здійснення).

З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють відновленню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності підприємства, можна рекомендувати, зокрема, такі:

·              зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

·              інвентаризація активів підприємства;

·              оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на надання послуг;

·              продаж незавершеного будівництва;

·              обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

·              продаж зайвого устаткування, матеріалів;

·              реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;

Література

1. Бутенець Ф.Ф. Аудит. Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних

закладів. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 672 с.

. Кулаковська Л.П. Організація і методика аудиту. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. -

с.

. Утенкова К.О. Аудит. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 408 с.