єктом здійснення виділяють такі форми контролю: державний, самоврядний та громадський контроль.
У даній індивідуальній роботі я зупинюсь на розкритті суті і нормативному забезпеченні саме громадського контролю.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону земель
На сьогодні нормативне визначення поняття громадського контролю за охороною земель міститься у статті 190 Земельного Кодексу України. Там вказано, що такий контроль «здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища». І тут уже можна побачити першу проблему громадського контолю у земельному законодавстві - адже відповідного положення, яке б регулювало діяльність громадських інспекторів, закріплювало їх повноваження у здійсненні контролю за використанням і охороною земель, немає. Тому можна стверджувати, що громадських інспекторів, які б діяли відповідно до ст. 190 Земельного Кодексу України, зараз не існує.
Однак громадський контроль за використанням та охороною земель на даний час може здійснюватися в рамках громадського контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. Законодавчою основою для здійснення такого контролю є ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №88 від 27.02.2002 «Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля».
Згідно із статтею 36 Закону України «Про охорону навколшнього природного середовища» громадський контроль у галузі охорони навколишнього природнього середовища здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природнього середовища згідно з Положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища:
а) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, додержання норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;
б) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і подають їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;
в) подають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища в діяльності по запобіганню екологічним правопорушенням.
Органи громадського контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища можуть здійснювати й інші функції відповідно до законодавства України.
Ще одним нормативно - правовим актом, що може застосовується до громадських інспекторів з охорони земель, є Закон України «Про охорону земель». Ст. 21 даного Закону вказує, що громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюють громадські інспектори, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища.
Наступним нормативним актом, що регулює діяльність громадських інспекторів і може бути застосоване до громадських інспекторів з питань охорони земель, є наказ Міністерства екології та природних ресурсів україни №88 від 27.02.2002 року «Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля». Згідно із цим Положенням, роботу громадських інспекторів організовують Держекоінспекція України та її територіальні органи (Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, державні екологічні інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державна Азовська морська екологічна інспекція, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря).
Дане положення містить і вимоги, що висуваються до громадських інспекторів. Серед них:
громадянство України
вік від 18 років
досвід природоохоронної роботи
проходження співбесіди в органах Держекоінспекції.
Громадянин, який бажає бути громадським інспектором, подає до відповідного органу Держекоінспекції письмову заяву та подання організації, що його рекомендує, або письмове клопотання державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища. Також вказується, що громадський інспектор виконують роботу на громадських засадах, без увільнення від основної роботи і без додаткової оплати праці.
Містить дане положення і права громадських інспекторів. Серед них такі:
.спільно з працівниками органів Держекоінспекції, інших державних органів, які здійснюють контроль за охороною, раціональним використанням та відтворенням природних ресурсів, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, брати участь у проведенні перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами вимог природоохоронного законодавства, норм екологічної безпеки охорони, раціонального використання та відтворення природних ресурсів;
.за направленням органу Держекоінспекції, який призначив громадського інспектора, проводити рейди та перевірки і складати акти перевірок;
.складати протоколи про адміністративні правопорушення при виявленні порушень природоохоронного законодавства, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, і подавати їх відповідному органу Держекоінспекції для притягнення винних до відповідальності;
.доставляти осіб, які вчинили порушення природоохоронного законодавства, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та штабів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення;
.перевіряти документи на право використання об'єктів тваринного світу, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь полювання і рибальства, добутої продукції та інших предметів;
.проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства в галузі охорони, навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів;
.брати участь у підготовці для передачі до судових органів матеріалів про відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та виступати в ролі свідків;
.роз'яснювати громадянам вимоги природоохоронного законодавства та їх екологічні права;
.брати участь у проведенні громадської екологічної експертизи відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу»;
.одержувати в установленому порядку інформацію про стан навколишнього природного середовища, джерела негативного впливу на нього та заходи, що вживаються для поліпшення екологічної ситуації.
Важливим, на мою думку, є право громадського інспектора брати участь у проведенні громадської екологічної експертизи відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу». Згідно з положеннями цього закону (ст. 9) суб'єктами екологічної експертизи є в тому числі громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування і окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства. Також, згідно із статтею 11 даного закону, участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
Також у Законі України «Про екологічну експертизу» міститься визначення громадської експертизи (ст. 16): Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обгрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.
Згідно ст. 41 даного закону: Висновки громадської екологічної експертизи можуть бути висвітлені у засобах масової інформації і надіслані відповідним радам, місцевим органам виконавчої влади, органам державної екологічної експертизи, іншим заінтересованим органам і особам та замовникам об'єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася.
Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватися при проведенні державної екологічної експертизи, а також органами, що приймають рішення про реалізацію об'єкта експертизи.
Тобто висновки такої експертизи не є обовязковими для виконання.
Також положення щодо громадського інспектора можна знайти у Законі України «Про благоустрій населених пунктів». Так згідно з ст. 1 благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; а територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту. П. 3 ч. 1 ст. 11 передбачено, що до повноважень органів самоорганізації населення у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення громадського контролю за дотриманням правил благоустрою територій населених пунктів. А ст. 41 вказує, що громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Громадські інспектори благоустрою населених пунктів:
1) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;
2) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подають їх органам державного контролю у цій сфері та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;
3) надають допомогу органам державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів у діяльності щодо запобігання порушенням законодавства про благоустрій населених пунктів;
4) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.
Результати громадського контролю за станом благоустрою територій підлягають оприлюдненню на зборах мешканців відповідної території та розгляду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством.
Також поняття громадського контролю можемо знайти і у наказі Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України №7 від 16.01.2007 року «Про затвердження Положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів». Він практично дублює Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля. Громадський інспектор у сфері благоустрою має право на:
Громадські інспектори мають право:
- брати участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;
- проводити перевірки, складати протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подавати їх органам державного контролю у цій сфері для притягнення винних до відповідальності;
- надавати допомогу органам державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів у діяльності щодо запобігання порушенням законодавства про благоустрій населених пунктів;
- здійснювати інші повноваження відповідно до закону.
Також неодноразово до Верховної Ради вносились проекти Закону України «Про громадський контроль за використанням та охороною земель». У своїй індивідуальній роботі я проаналізую лише один такий проект, що був внесений депутатом Верховної Ради К.О. Гузенком. У цьому проекті громадський контроль визначається як система заходів, які здійснюються громадськістю та спрямовані на забезпечення раціонального використання та охорону земель, запобігання порушень законодавства, їх своєчасне виявлення та усунення. Визначаються також і основні завдання і принципи громадського контролю. Основними завданнями громадського контролю за використанням та охороною земель є:
перевірка додержання органами державної влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства щодо захисту прав на землю юридичних осіб і громадян у процесі регулювання земельних відносин;
участь громадськості у забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель і додержання фізичними та юридичними особами земельного та природоохоронного законодавства;
здійснення контролю за виконанням цільових програм і заходів, передбачених містобудівною та землевпорядною документацією, щодо використання та охорони земель шляхом проведення громадської експертизи відповідної документації, залучення громадських організацій до обговорення програм, проектів і іншої проектної документації.
Основними принципами здійснення громадського контролю є:
співпраця обєднань громадян, громадських організацій, які проводять громадський контроль, із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель;
пріоритет вимог економічної безпеки над економічними інтересами при використанні земель;
забезпечення публічності, прозорості, інформованості громадськості щодо результатів здійснення конкретної діяльності.
У даному проекті дано таке визначення субєктів громадського контролю: громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюють громадські та інші некомерційні обєднання, що створені відповідно до Закону України «Про обєднання громадян» та громадяни України.
Повноваження некомерційних обєднань громадян (громадські природоохоронні формування, асоціації органів місцевого самоврядування, земельні спілки та спілки землевпорядників, земельні фонди тощо) і громадських інспекторів у сфері громадського контролю встановлюються законодавством.
Участь некомерційних обєднань громадян у сфері громадського контролю визначається їх статутними документами (статути, положення).
Громадські інспектори призначаються органами місцевого самоврядування за поданням громадських організацій і трудових колективів та за погодженням з відповідними органами виконавчої влади, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
Положення про громадських інспекторів з контролю за використанням та охороною земель затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Проектом пропонується надати такі повноваження громадським інспекторам:
безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
давати обовязкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень;
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель;
складати згідно до законодавства протоколи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, повязаних з порушенням земельного законодавства України;
передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;
проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно - або відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
- звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;
брати участь у проведенні громадської експертизи документації;
одержувати в установленому порядку інформацію про стан використання та охорони земель; розподіл земельного фонду, про заходи, які вживаються для поліпшення землекористування тощо.
Також названим Проектом передбачена доволі цікава, на мій погляд, позиція щодо стимулювання громадських інспекторів. Так, стимулювання громадських інспекторів з контролю за використанням та охороною земель здійснюється у тому разі, якщо безпосередньо ними виявлено порушення земельного та природоохоронного законодавства і вжито заходів щодо прийняття рішення відповідним державним органом (земельноконтрольним, природоохоронним, судом, прокуратурою, іншим органом, яким надані такі права) про притягнення винних до адміністративної чи кримінальної відповідальності за фактом порушення або про відшкодування збитків.
Для стимулювання громадських інспекторів центральні органи виконавчої влади з питань аграрної політики, з екології та природних ресурсів, з державного контролю за використанням та охороною земель і їх територіальні органи, а також обєднання громадян, що здійснюють громадський контроль за використанням та охороною земель, створюють відповідні позабюджетні або громадські фонди.
Положення про стимулювання громадських інспекторів з контролю за використанням та охороною земель затверджується спільно центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та центральним органом виконавчої влади з екології та природних ресурсів.
Не оминув даний документ увагою і організація і порядок здійснення громадського контролю за використанням та охороною земель. Громадський контроль за використанням та охороною земель організовується сільськими, селищними, міськими радами, що призначили громадських інспекторів, та обєднаннями громадян, які своїми статутами (положеннями) передбачили проведення громадського контролю землекористування.
З метою координації роботи громадських інспекторів при органах місцевого самоврядування та обєднаннях громадян можуть створюватися на громадських засадах штаби громадських інспекторів.
Громадський контроль за використанням та охороною земель, дотриманням законодавства у сфері використання та охорони земель здійснюється шляхом:
проведення перевірок щодо використання земельних ділянок, наданих у користування із земель комунальної власності та прав на них;
розгляду звернень громадян, громадських організацій, юридичних і фізичних осіб;
участі у роботі відповідних органів місцевого самоврядування при розгляді питань, що стосуються використання та охорони земель;
участі у роботі комісій при виборі земельних ділянок для надання їх юридичним або фізичним особам;
участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем, рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших обєктів, які споруджуються з метою охорони земель;
розгляду документації із землеустрою, іншої проектної документації, повязаної з використанням та охороною земель.
Також у даному проекті детально і чітко розписана процедура проведення громадської експертизи, визначається її предмет і умови здійснення. Громадська експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів, а також окремими спеціалістами - експертами з ініціативи обєднань громадян, що здійснюють громадський контроль за використанням та охороною земель, і місцевих органів влади за рахунок їх власних коштів або на громадських засадах.
Основними принципами здійснення громадської експертизи є її обґрунтованість, компетентність, обєктивність та прозорість.
Обєктами громадської експертизи можуть бути регіональні програми та схеми використання та охорони земель, проекти землеустрою щодо організації територій обєктів природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проекти розмежування земель державної та комунальної власності, проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, впорядкування території населених пунктів, земельно-кадастрова і земельно-відвідна документації.
До містобудівної документації, яка може бути обєктом громадської експертизи, відносяться генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, затвердження яких без проведення громадських слухань забороняється.
Громадська експертиза може провадитися незалежно від державної експертизи одних і тих же обєктів.
Висновки громадської експертизи можуть враховуватися органами, які здійснюють державну експертизу або органами (замовниками), які розглядають, погоджують і затверджують відповідну документацію.
Координація органів громадської експертизи та окремих експертів провадиться центральним органом виконавчої влади з контролю за використанням та охороною земель і його територіальними органами.
Висновок
контроль громадський земельний наглядач
Таким чином можна зробити невтішний висновок, що хоча громадський контроль за використанням і охороною земель і передбачений чинним Земельним кодексом, правові механізми для його реалізації є дуже слабкими. Потрібно прийняти спеціальний нормативний акт, оскільки без нього стаття 190 Земельного кодексу виглядає самотньо і є лише декларативною. Земля є основним природнім багатством україни, і усувати громадськість від її охорони є нерозумним і недемократичним.
Але на даний момент доводиться задовільнятись певною кількість нормативних актів, що містять положення, які лише у певній площині стикаються з питанням громадського контолю за використанням і охороною земель. Зокрема у своїй індивідуальній я проаналізувала такі документи:
Закон України «Про охорону земель»;
Закон України «Про охорону навколишнього природнього середовища»;
Закон України «Про екологічну експертизи»;
Закон України «Про благоустрій населених пунктів»
Наказ Міністерства екології та природніх ресурсів України №88 від 27.02.2002 р. «Про затвердження положення про громадських інспекторів з охорони довкілля»;
Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №7 від 16.01.2007 р. «Про затвердження положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів».
Список використаної літератури
1.Науково-практичний коментар Земельного кодексу України #"justify">2.Мірошниченко А.М. Земельне право України. Навчальний посібник. - К: Алерта, ЦУЛ, 2011. - 678 c.
.Проект Закону «Про громадський контроль за використанням та охороною земель» w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34? id=&pf3511=47717…ý
.А.П. Шеремет Земельне право України. навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 632 с.
.Ю.В. Корнєєв. Земельне право.
http://pidruchniki.ws/15840720/pravo/zemelne_pravo_-_kornyeyev_yuv