Нормування учнівської праці і учбово-виробничих робіт
Зміст
Вступ
. Загальна частина "Нормування учнівської праці і
учбово-виробничих робіт"
. Спеціальна частина "План уроку виробничого
навчання на тему "Розбирання і складання коробки передач""
.1 Організаційна частина
.2 Вступний інструктаж
.3 Поточний інструктаж
.4 Заключний інструктаж
.5 Критерії оцінювання
Висновок
Джерела інформації
Вступ
Майстер виробничого навчання повинен піклуватися не тільки
про підвищення якості навчання і виховання учнів, але і про те, щоб навчання
здійснювалося на базі продуктивної праці учнів, найефективніше з економічної
точки зору. Цьому в значній мірі сприяє нормування навчально-виробничих робіт,
яке ставить перед собою цілі:
- сприяти поступовому освоєнню учнями прийомів і методів
роботи;
- виховувати у учнів ціну часу, що допомагає до кінця
навчання освоїти норми, встановлені на базовому підприємстві і відповідати
необхідному рівню кваліфікації;
визначати початкові дані для правильного планування
виробничого навчання і оптимального використання навчально-виробничої бази;
сприяти найбільш об'єктивній оцінці успішності
встановлених норм учнями з урахуванням виконання;
сприяти виробленню навиків планування і
самоконтролю своєї діяльності учнями, вдосконаленню професійної майстерності і
поліпшенню якості професійно-технічної підготовки в цілому.
Нормування навчально-виробничих робіт рекомендується
проводити в період, коли учні вже освоїли первинні уміння і навики і переходять
до їх закріплення і вдосконалення під час виконання комплексних робіт.
Найчастіше нормування учбово-виробничих робіт учнів-електромонтажників
проводять починаючи з навчання на будівельно-монтажних об'єктах, тобто після
навчання в учбових майстернях.
1.
Загальна частина "Нормування учнівської праці і учбово-виробничих
робіт"
Цілі нормування. Одним з найважливіших показників професійної
майстерності майбутніх кваліфікованих робітників, формованого в процесі
виробничого навчання, є продуктивність праці. Ефективним педагогічним засобом
формування в учнів цієї якості є педагогічно правильно організоване нормування
їх навчально-виробничої праці.
Вміле застосування нормування сприяє відповідальному
ставленню учнів до виконання завдань, стимулює активність в процесі роботи,
допомагає формуванню дуже важливого у виробничій діяльності вміння економно
витрачати робочий час, спонукає освоювати високопродуктивні способи праці,
виховує в учнів наполегливість у досягненні мети, розвиває творчі здібності.
Мета технічного нормування праці в навчальних майстернях -
встановлення науково обґрунтованих витрат робочого часу на різні вироби,
створення основ раціональної організації навчання, планування робіт, морального
і матеріального стимулювання праці учнів. У професійних училищах норми часу
встановлюють за прийнятою в країні методикою технічного нормування тобто
сумарним, аналітичним і аналоговим (порівняльним) методами. За методом
визначення норми часу підрозділяються на технічно обґрунтовані і
дослідно-статистичні.
Сумарним методом визначають норми часу на операцію за допомогою
хронометражу, фотографії робочого часу і фотохронометраж. Цим методом
користуються в основному для визначення досвідчених норм в одиничному
дрібносерійному і частково в серійному виробництві.
Аналітичний метод визначення норми часу дозволяє встановлювати
обґрунтовані норми на підставі централізовано підготовлених нормативів. Такий
метод рекомендований як основний Положенням про планування навчально-виробничої
діяльності професійно-технічних навчальних закладів та нормуванні робіт учнів
(1982 р.).
Аналоговий метод встановлення норм використовують, коли починається
виробництво виробів, що випускалися на інших підприємствах. Цей метод може бути
застосований в проф. училищах у виробництві виробів за замовленнями базового
підприємства при подібній технології.
На основі розроблених робочих норм на навчально-виробничі
роботи залежно від періоду навчання встановлюються учнівські норми.
Технічна та учнівська норми. Основою нормування
навчально-виробничих робіт є технічне нормування. Однак норми часу на виконання
навчально-виробничих завдань або норми виробітку, що встановлюються для учнів,
протягом значної частини навчання відрізняються від технічних норм, за якими на
підприємствах працюють кваліфіковані робітники. Ця різниця в нормах пояснюється
наступними причинами.
При розрахунку технічних норм передбачається наявність у
робітника необхідних професійних умінь і навичок, досить значного виробничого
досвіду.
Учні про процес навчання недостатньо володіють ним (особливо
в перші періоди), виробничий досвід їх вкрай обмежений. Тому вони не можуть ще
виконувати роботи з технічним нормам, прийнятим для кваліфікованих робітників.
Слід також враховувати, що учні ще недостатньо фізично і
психічно пристосовані до виконання робіт, які вимагають значного напруження
протягом тривалого часу.
Третя причина - це значні відмінності в організації праці і
технології виробництва у навчальних майстернях в порівнянні з відповідними
підприємствами.
Враховується й те, що учні витрачають значно більше часу, ніж
робітники на виробництві, на отримання інструктажу в процесі виконання
навчального завдання, на аналіз ходу і результатів роботи.
Зазначені обставини пояснюють, чому для учнів на початкових
стадіях навчання встановлюється більша норма часу (або знижується норма
виробітку) на виконання навчально-виробничих робіт порівняно з кваліфікованими
робітниками. Поступово, у міру зростання виробничих умінь і досвіду учнів,
норми підвищуються і до часу закінчення навчального закладу доводяться до норм,
встановлених на підприємстві для відповідних робіт.
При визначенні норми для учнів в першу чергу потрібно
розрахувати технічну норму на задану роботу. Якщо навчальний завдання
виконується за технологією, яка не вирізняється від технології, встановленої на
підприємстві, то можна скористатися розрахунково-технічними нормами
підприємства. Коли ж технологічний процес, застосовуваний в училищі,
відрізняється від технологічного процесу підприємства (по обладнанню, за
способами і послідовності виконання тощо), необхідно самостійно, користуючись
нормативами, підрахувати технічну норму стосовно до виробничих умов училища.
Перекладні коефіцієнти. Для визначення учнівської норми
часу розрахунково-технічна норма повинна бути скоригована стосовно навчальним
вимогам з урахуванням зростання продуктивності праці учнів на різних стадіях
навчання. Для цього застосовуються поправочні (переказні) коефіцієнти для
переходу від технічних норм до учнівським. Величини перекладних коефіцієнтів,
на які можна орієнтуватися при розрахунку учнівських норм часу, наведені в
таблиці.
Ці коефіцієнти визначені дослідним шляхом на основі багаторічної
практики навчальних закладів з нормування навчально-виробничих робіт учнів, їх
слід розглядати як орієнтовні. При встановленні величини перекладних
коефіцієнтів враховувалися особливості підготовки робітників за різними
професіями. Викликано це тим, що час формування умінь і навичок за різними
групами професій (насамперед - ручних і машинно-ручних) різна, бо істотно
різний сам зміст роботи.
Таблиця 1
|
Для професій
машинного і машинно-ручної праці (ПУ з 3-х річним терміном навчання)
|
Для професій ручної
праці (ПУ з 3-х річним терміном навчання)
|
|
Місяць навчання
|
1 курс
|
2 курс
|
3 курс
|
Місяць навчання
|
1 курс
|
2 курс
|
3 курс
|
|
Складність робіт
|
|
Складність робіт
|
|
2 розряд
|
2 розряд
|
3 розряд
|
4 розряд
|
|
2 розряд
|
2 розряд
|
3 розряд
|
4 розряд
|
|
Вересень
|
-
|
2,5
|
2
|
3
|
Вересень
|
-
|
3
|
2
|
3
|
|
Жовтень
|
4
|
1,6
|
2,6
|
Жовтень
|
-
|
2,5
|
1,9
|
2,8
|
|
Листопад
|
4
|
2
|
1,6
|
2,6
|
Листопад
|
5
|
2,5
|
1,8
|
2,6
|
|
Грудень
|
4
|
2
|
1,6
|
2,6
|
Грудень
|
5
|
2,5
|
1,7
|
2,4
|
|
Січень
|
3,5
|
1,5
|
1,4
|
2,4
|
Січень
|
4,5
|
2
|
1,6
|
2,2
|
|
Лютий
|
3,5
|
1,5
|
1,4
|
2,4
|
Лютий
|
4
|
2
|
1,5
|
2
|
|
Березень
|
3,5
|
1,5
|
1,4
|
2,4
|
Березень
|
4
|
2
|
1,4
|
1,6
|
|
Квітень
|
3
|
1,2
|
1,2
|
2,2
|
Квітень
|
3,5
|
1,5
|
1,2
|
1,2
|
|
Травень
|
3
|
1,2
|
2,2
|
Травень
|
3,5
|
1,5
|
1
|
1
|
|
Червень
|
3
|
1,2
|
1
|
2
|
Червень
|
3,5
|
1,5
|
1
|
1
|
|
Липень
|
2,5
|
1
|
1
|
2
|
Липень
|
3,5
|
1,5
|
1
|
1
|
При ручному характері праці учні вчаться змінювати форму,
зовнішній вигляд предмета, характер з'єднань його частин і т. п. за допомогою
ручних інструментів перш за все. Освоєння трудових дій, формування умінь при
цьому на початкових стадіях навчання відбувається, як правило, більш повільно,
ніж при обслуговуванні машинного технологічного процесу, де освоєння способів
регулювання, управління, виконання розрахунків і т. п. відбувається значно
швидше. Надалі відпрацювання ручних способів виконання технологічних процесів
(на базі спочатку освоєних прийомів і способів) відбувається швидше, ніж для
машинних, де успішність роботи більше залежить від порівняно обмежених
можливостей машини (верстата, агрегату) і менше - від особистої вмілості
працюючого. Це відображено в характері величин перекладних коефіцієнтів для
різних періодів навчання і різного ступеня складності робіт.
Такий загальний підхід до визначення коефіцієнтів. Питання
про конкретну величину перекладних коефіцієнтів для різних професій вивчений ще
недостатньо.
У процесі повсякденної навчальної роботи майстра училищ
повинні вивчати дійсне співвідношення між розрахунково-технічними нормами і
практично складаються нормами на виконання навчально-виробничих робіт, прагнути
до скорочення розриву між ними і домагатися підвищення продуктивності праці
учнів. Цього можна досягти з найбільшим успіхом, якщо майстер навчає і привчає
учнів до застосування передових технологічних процесів, надає їм можливість
проявляти самостійність у роботі, навчає у виконання складних
навчально-виробничих робіт, виховує відповідальність, постійно розвиває вміння
раціонально використовувати робочий час.
Технічне нормування у навчальних майстернях здійснюється
головним чином аналітично-розрахунковим шляхом.
Розрахункові (технічні) норми часу визначаються за формулою:
Tшт = tосн + tвсп + tобсл + Tест +t 
,
де tшт - час, що витрачається, на виготовлення одного виробу
(операцію);всп - допоміжний час (встановлення та зняття заготовок, деталей,
вимірювання, пуск і зупинка обладнання);обсл-час обслуговування робочого місця
(регулювання, змащування обладнання, зняття інструменту і т.п.);ест - час, що
витрачається на відпочинок і природні потреби;
n - 3 - підготовчо-заключний час;- кількість виробів (робіт).
При виконанні замовлень підприємств за подібною з училищем
технології використовуються діючі на підприємстві норми часу.
Учнівська норма визначається шляхом множення технічної норми
на коефіцієнт, визначений з урахуванням періоду навчання та складності
навчально-виробничої роботи.
Учнівська норма часу розраховується за формулою
Нуч = Тшт * К,
де: ТШТ - технічно розрахункова норма часу;
К - перекладної (поправочний) коефіцієнт.
На кожну роботу (виріб), виконувану учням або бригадою,
майстер, починаючи з періоду комплексних робіт, виписує наряд, в якому вказує
норму часу і розцінку. Розрахунок бригадних нарядів проводиться за методикою,
наближеною до виробничої, приймається з урахуванням коефіцієнта трудової участі
(КТУ).
При виготовленні партії деталей першу з них учень повинен
пред'явити майстру для контролю і потім продовжувати обробку.
Якість виконаних робіт перевіряє майстер, зазначає терміни їх
початку і завершення і підраховує фактичне виконання встановленої учнівської
норми (Hфакт)у відсотках за формулою:
факт = 
де Tнорм - норма часу в годинах;факт - фактичний час
виготовлення виробу (роботи).
Практика роботи училищ дає багато прикладів того, як,
прагнучи виконати і перевиконати встановлені для них норми, учні вдосконалюють
технологічний процес, інструменти і пристосування, покращують прийоми і способи
роботи.
Виконання норм часу служить одним з об'єктивних показників
при визначенні оцінки учнів за виконані роботи.
В нормуванні розглядаються два етапи.
Перший - у операційний період навчання при освоєнні прийомів
найбільш доцільного виконання операцій. Увага майстрів при цьому спрямовується
на якісні, а не кількісні показники, і повідомляти учням норми часу недоцільно,
оскільки вони служать в цей період довідковим матеріалом для планування.
Другий - у період комплексних робіт, формування умінь і навичок.
Роботи учнів нормуються із застосуванням перекладних коефіцієнтів для перекладу
робочих норм в учнівські норми часу.
Такі загально-педагогічні підходи до нормування
навчально-виробничої праці учнів. У той же час на практиці багато майстрів
нормують навчально-виробничі роботи на більш пізніх етапах виробничого
навчання, вже в період вивчення операцій, коли учні придбають певний досвід.
Наприклад, при навчанні слюсарів нормуються навчально-виробничі роботи, що
виконуються учнями при вивченні теми "Розпилювання і припасовка". До
цього учні вже освоїли всі основні прийоми і різновиди обпилювання плоских і
криволінійних поверхонь, і вивчення теми "Розпилювання і припасовка"
фактично є вдосконаленням та закріпленням цих прийомів.
Таким чином, практику розумного нормування операційних робіт
на більш пізніх етапах навчання слід вважати цілком виправданою. Тут все
залежить від реальних умов процесу виробничого навчання.
Планування виробничої діяльності групи:
Вихідні положення. Таке планування має на меті встановити конкретний
зміст навчально-виробничих завдань для групи учнів, послідовність та
організацію їх виконання. Планування виробничої діяльності групи є складовою
частиною загального планування виробничої діяльності училища. Плани виробничої
діяльності груп повинні бути скоординовані один з одним і з загальним планом
училища як за змістом і кількістю навчально-виробничих робіт, так і за
термінами.
Вихідними даними для планування навчально-виробничої
діяльності групи і училища в цілому є:
- навчальні програми виробничого навчання;
- переліки навчально-виробничих робіт з професій;
забезпеченість матеріалами, інструментами,
пристосуваннями і другий оснащенням;
можливості училища: підготовлювані професії,
кількість учнів, наявність основного і допоміжного обладнання, наявність і
кваліфікація виробничих робітників і т. п.;
наявність необхідної навчально-технічної
документації для виконання навчально-виробничих робіт та організації
виробничого процесу.
2.
Спеціальна частина "План уроку виробничого навчання на тему
"Розбирання і складання коробки передач""
Тема уроку: «Розбирання і складання коробки передач»
Мета уроку:
- Навчальна: формування умінь і навичок з розбирання
і складання коробки передач.
- Виховна: виховання поваги до праці, культури
навчального процесу, моральних якостей учня як особистості, дисципліни,
сумлінності, відповідальності, ініціативи.
Розвиваюча: розвивання уваги,
спостережливості, креативного, аналітичного та логічного мислення, звички
планувати та контролювати свою працю, раціонального мислення та творчості,
вміння та навички самовдосконалення в обраній професії, пізнавальної активності
та самостійності.
Оснащення уроку: викрутки (дві), змінні голівки на 13, на 17,
подовжувач, комірець, ключі на 10, на 13 (два), на 17, на 19, на 27, ударна
викрутка, знімач стопорних кілець, молоток, універсальні знімачі;
Наочність: презентації, відео, плакати, стенди.
Тип уроку: урок відпрацювання прийомів та операції.
Міжпредметні зв’язки: фізика, ремонт автомобілів, основи
безпеки життєдіяльності.
2.1 Організаційна
частина
нормування учбовий виробничий інструктаж
2. Перевірка наявності спецодягу згідно з охорони праці
та санітарно-гігієнічних вимог.
2.2
Вступний інструктаж
1. Доповідь чергового про готовність учнів та майстерні до
уроку.
2. Перевірка наявності спецодягу згідно з охорони праці
та санітарно-гігієнічних вимог;
. Повідомлення теми та мети уроку;
. В цій темі учні ознайомляться з розбиранням та
складанням коробки передач;
. Актуалізація знань учнів з уроку теоретичного
навчання та попереднього уроку виробничого навчання;
Питання з минулої теми:
- Для чого роблять притирання клапанів?
- Що роблять при зносі стрижнів клапанів?
Чим виконують заміри діаметра стрижня клапана?
Назвіть основні несправності розподільного валу.
Яке допустиме биття стержня клапану?
Як ремонтують пружини?
Відповіді:
- Для кращого прилягання робочої фаски клапана до фаски на
сідлі.
- Їх заміняють.
Мікрометром.
Основними несправностями є знос опорних шийок валу,
знос і задираки кулачків і вигин вала.
0,015 мм на довжині 100 мм.
Термомеханічним або електромеханічним способом або
замінюють новими.
6. Пояснення характеру і призначення запланованої на уроці
роботи;
7. Пояснення нової теоретичної навчальної інформації:
- Ознайомлення учнів с матеріалами, інструментами і
приладами, які вперше використовуються на уроці;
- Ознайомлення з правилами охорони праці при роботі з
інструментами та приладами;
Інструктаж з охорони праці:
Різьбові з'єднання знімачів не повинні мати зірваних ниток,
болти - зім'ятих головок, корпусу і важелі - тріщин, погнутостей і т.п.
Підвищену небезпеку представляють операції зняття й установки
пружин, оскільки в них накопичується значна енергія. Ці операції необхідно
виконувати на спеціальних стендах або за допомогою пристосувань, що
забезпечують безпечну роботу.
Гідравлічні та пневматичні пристрої повинні бути обладнані
запобіжними і пропускними клапанами. Робочий інструмент повинен перебувати у
справному стані. Молотки повинні бути міцно насаджені на рукоятки. Ключі, що
мають збільшені зазори між зевом і гайкою, з деформованими площинами зіву
застосовувати не можна.
При роботі з електрифікованим інструментом чи обладнанням
необхідно стежити за справністю заземлення та електропроводки, потрібно
застосовувати гумові килимки і рукавички. Агрегати й деталі масою більше 20 кг
необхідно знімати, транспортувати і встановлювати за допомогою
підйомно-транспортних засобів. Робочі місця повинні бути освітлені відповідно
до існуючих норм. Робітники повинні працювати в спецодязі (комбінезонах), а при
використанні електрифікованого інструменту - надягати гумові рукавички.
Палити в майстерні забороняється.
- Пояснення та показ способів раціональної організації
робочих місць учнів при виконанні завдань;
- Демонстрація нових операцій і прийомів трудової
діяльності;
Вивчення інструкційно-технічної (технологічної)
документації;
Таблиця 2. Інструкційно-технологічна картка
|
Внутрішній вигляд
картера зчеплення
|
|
|
Червоними стрілками
вказані гайки кріплення картера зчеплення до коробки передач. Білій стрілкою
вказано отвір в передній кришці для випуску масла з картера коробки передач,
щоб не відбувалося замаслення дисків зчеплення.
|
|
Внутрішній вигляд
задньої кришки коробки передач
|
|
|
1 - гвинт з вушком
кріплення відтяжної пружини важеля перемикання передач; 2 - відтяжна пружина
важеля; 3 - важіль перемикання передач; 4 - гвинт обмеження поперечного ходу
важеля. Стрілкою вказано напрямок, в якому потрібно перемістити важіль, щоб
вивести його із зачеплення з головками штоків перемикання передач і зняти
задню кришку коробки передач.
|
|
Деталі первинного
валу
|
|
|
1 - стопорне
кільце; 2 - пружинна шайба; 3 - підшипник; 4 - первинний вал; 5 - пружина
синхронізатора; 6 - блокуючий кільце синхронізатора; 7 - стопорне кільце; 8 -
підшипник
|
|
Деталі вторинного
валу
|
|
|
1 - стопорне
кільце; 2 - пружинна шайба; 3 - маточина синхронізатора; 4 - муфта
синхронізатора; 5 - стопорне кільце; 6 - блокуючий кільце синхронізатора; 7 -
пружина синхронізатора; 8 - шайба; 9 - шестерня III передачі; 10 - вторинний
вал ; 11 - шестерня II передачі; 12 - шайба; 13 - пружина синхронізатора; 14
- блокуючий кільце; 15 - стопорне кільце;
|
|
16 - маточина
синхронізатора; 17 - муфта синхронізатора; 18 - стопорне кільце; 19 -
блокуючий кільце синхронізатора; 20 - пружина синхронізатора; 21 - шайба; 22
- шестерня I передачі; 23 - втулка шестерні I передачі; 24 - підшипник; 25 -
шестерня заднього ходу; 26 - пружинна шайба; 27 - стопорне кільце; 28 -
шестерня приводу спідометра; 29 - задній підшипник; 30 - сальник; 31 -
фланець еластичної муфти; 32 - гайка; 33 - ущільнювач; 34 - центрувальну
кільце; 35 - стопорне кільце
|
|
Деталі важеля
перемикання передач
|
|
|
1 - болт відтяжної
пружини; 2 - шайба; 3 - відтяжна пружина; 4 - прокладка; 5 - напрямна чашка;
6 - прокладка; 7 - шайба; 8 - обмежувальний болт; 9 - важіль перемикання
передач; 10 - кульова опора; 11 - сферична шайба; 12 - пружина; 13 - опорна
шайба; 14 - стопорне кільце; 15 - прокладка; 16 - фланець; 17 - пружинна
шайба; 18 - гайка; 19 - манжета;
|
|
20 - внутрішній
чохол; 21 - стрижень важеля; 22 - ковпачок; 23 - завзята подушка; 24 - пружна
втулка; 25 - дистанційна втулка; 26 - пружна втулка; 27 - запірна втулка.
|
|
|
|
|
|
Розбирання
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
|
1. Промийте коробку
передач і встановіть її на стенді.
|
|
2. Злийте масло і
зніміть нижню кришку з прокладкою.
|
|
3. Зніміть вилку
приводу вимикання зчеплення, а з направляючої втулки передньої кришки коробки
передач - муфту в зборі з підшипником і сполучної пружиною.
|
|
|
4. Зніміть картер
зчеплення з прокладкою і передньої кришкою коробки передач, разом з сальником
і пружинною шайбою (див. рис. Внутрішній вигляд картера зчеплення). 5.
Зніміть привід спідометра з прокладкою і вимикач ліхтаря заднього ходу,
дотримуючись обережності, щоб не деформувати його корпус.
|
|
6. Виверніть болт
кріплення вилки перемикання III і IV передач.
|
|
7. Встановіть на
первинний вал фіксатор 41.7816.4068 або одночасно увімкніть дві передачі. Це
запобіжить провертання первинного, вторинного та проміжного валів і дозволить
виконати наступні операції з розбирання.
|
|
8. Зніміть стопорне
кільце з кінця вторинного валу коробки передач.
|
|
9. Розігнувши
стопорну шайбу, відверніть гайку на кілька оборотів, щоб зрушити центрувальну
кільце еластичної муфти, і знову загорніть гайку.
|
|
|
10. Виштовхувачем
А.40006 / 1 зі знімачем А.40005 / 4 зніміть з кінця вторинного валу
центрувальну кільце еластичної муфти карданного валу. 11. Зніміть з кінця
вторинного валу ущільнювач центруючого кільця еластичної муфти, відверніть
гайку і знімачем А.4005/3/9B/9С зніміть фланець еластичної муфти (див. рис.
Зняття фланця еластичної муфти знімачем А.40005/3/9B/9С).
|
|
12. Зніміть задню
кришку коробки передач, відвернувши гайки її кріплення і гвинт 4 (див. рис.
Внутрішній вигляд задньої кришки коробки передач) обмеження поперечного ходу
важеля, а також пересунувши вліво важіль перемикання передач, щоб звільнити
його від штоків включення передач.
|
|
13. Зніміть з
вторинного валу задній підшипник. Зніміть провідну шестерню приводу
спідометра.
|
|
14. Зніміть з штока
включення заднього ходу вилку з дистанційною втулкою, а з осі - проміжну
шестерню заднього ходу.
|
|
|
15. Зніміть
стопорне кільце провідної шестерні заднього ходу з проміжного вала; зніміть
шестерню і пружинну шайбу. 16. Зніміть стопорне кільце веденої шестерні
заднього ходу з вторинного валу, притискаючи оправкою 41.7816.4069 пружинну
шайбу, щоб зняти навантаження зі стопорного кільця.
|
|
17. Зніміть ведену
шестерню заднього ходу і пружинну шайбу.
|
|
|
19. Вийміть з
картера коробки передач проміжний вал, нахиляючи його, як показано на
малюнку. 20. Зніміть кришку фіксаторів штоків разом з прокладкою, вийміть
пружини і кульки фіксаторів. Вийміть з картера коробки передач шток 18
заднього ходу, шток 17 вилки перемикання III і IV передач. 21. Викрутіть болт
кріплення вилки I і II передач, вийміть шток і вилки.
|
|
22. Виймаючи штоки,
одночасно видаліть три блокувальних сухаря 19.
|
|
|
23. Зніміть
стопорну пластину проміжного підшипника вторинного валу і вісь проміжної
шестерні заднього ходу. Стрілкою показано напрямок ударного ходу обойми
викрутки; користуватися молотком. 24. За допомогою оправок (типу викруток)
вийміть первинний вал разом з підшипником і кільцем синхронізатора і зніміть
голчастий підшипник з переднього кінця вторинного валу.
|
|
|
25. Вибийте з
проміжного підшипника вторинний вал, вийміть проміжний підшипник і,
нахиливши, як показано на малюнку, вийміть з картера вторинний вал в зборі з
шестернями, муфтами і кільцями синхронізатора. 26. Зніміть з валу муфту
синхронізатора III і IV передач. 27. Розберіть первинний вал (див. рис.
Деталі первинного валу). Для цього зніміть стопорне кільце 7, блокуючу кільце
6 і пружину 5 синхронізатора.
|
|
28. Встановіть вал
на прес і, стиснувши оправкою 41.7816.4069 пружинну шайбу 2, зніміть стопорне
кільце 1, потім пружинну шайбу і підшипник 3.
|
|
29. Розберіть вторинний
вал (див. рис. Деталі вторинного валу). Для цього зніміть із задньої сторони
валу шестерню 22 передачі з втулкою 23, маточину 16 з ковзаючою муфтою
перемикання I і II передач, шестерню 11 II передачі разом з блокуючим кільцем
14 синхронізатора.
|
|
|
30. Встановіть
вторинний вал з оправкою 41.7816.4069 (1) на прес, підкладіть під шестерню
III передачі опорні півкільця (3), і, натискаючи оправкою на пружинну шайбу,
зніміть стопорне кільце (2), потім пружинну шайбу (4), маточину ковзної муфти
перемикання III і IV передач і шестерню III передачі (5 - шток преса).
|
|
31. Розберіть
важіль перемикання передач і задню кришку, зніміть чохол 20 (див. рис. Деталі
важеля перемикання передач) важеля, потім стопорне кільце 14, шайбу 13,
пружину 12 і сферичну шайбу 11.
|
|
32. Від'єднайте
відтяжну пружину 3 важеля від вушка болта 1. 33. Зніміть манжету 19,
відверніть гайки кріплення фланця 16 і зніміть важіль разом з фланцем, опорою
10 та чашкою 5.
|
|
|
|
|
|
Збирання
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
|
1. Збірка коробки
передач проводиться в послідовності, зворотному розбиранні.
|
|
2. При цьому
врахуйте, що пружина 22 кульки фіксатора штока вилки заднього ходу
відрізняється від інших пружністю, вона пофарбована в зелений колір або має
Кадмієвий покриття.
|
|
3. При установці
картера зчеплення з передньою кришкою коробки передач отвір в передній кришці
має бути розташоване так, як показано на малюнку Внутрішній вигляд картера
зчеплення.
|
|
4. Перед установкою
робочу поверхню сальників покрийте мастилом ЛІТОЛ-24.
|
|
5. При складанні
вторинного та проміжного валів користуйтеся оправками 41.7853.4028,
41.7853.4032, 41.7853.4039.
|
|
|
6. При установці
стопорного кільця шестірні заднього ходу використовуйте оправлення
41.7816.4069 (2), як показано на малюнку (1 - запірний кільце, 3 - пружинна
шайба, 4 - шестерня заднього ходу вторинного валу).
|
- Інформація про типові помилки та способи їх попередження;
Таблиця 3. Карта дефектів
|
Причини
несправності
|
Способи усунення
|
|
Шум в коробці
передач
|
|
Пошкодження зубів
шестерень і синхронізаторів
|
Замініть зламані
деталі
|
|
Недостатній рівень
мастила в коробці передач
|
Долийте масло. При
необхідності усуньте причини витоку масла
|
|
Осьове переміщення
валів
|
Замініть деталі,
фіксуючі підшипники, або самі підшипники
|
|
Утруднене
перемикання передач
|
|
Деформація важеля
перемикання передач
|
Усуньте деформацію
або замініть деформовані деталі
|
|
Тугий рух ковзної
муфти на ступиці при забрудненні шліців
|
Очистіть деталі
|
|
Деформація вилок
перемикання передач
|
Виправіть вилки,
при необхідності замініть їх
|
|
Мимовільне
вимикання або нечітке включення передач
|
|
Деформація
блокуючих кілець синхронізатора
|
Замініть блокуючі
кільця
|
|
Поломка пружини
синхронізатора
|
Замініть пружину
|
|
Пошкодження зубів
муфти синхронізатора або зубчастого вінця синхронізатора
|
Замініть муфту або
шестерню
|
|
Зминання коротких
зубів маточини
|
Замініть маточину
синхронізатора
|
|
Витік мастила
|
|
Пошкодження
сальників первинного і вторинного валів
|
Замініть сальники
|
|
Ослаблення
кріплення кришок коробки передач, пошкодження ущільнювальних прокладок
|
Підтягніть гайки
або замініть прокладки ущільнювачів
|
|
Ослаблення
кріплення картера зчеплення до картера коробки передач
|
Підтягніть гайки
кріплення
|
8. Опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів
роботи з метою перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу та
інструктажу з охорони праці;
Питання з охорони праці:
- Чим повинні бути обладнані гідравлічні та пневматичні
пристрої?
- Які ключі не можна застосовувати?
Що необхідно застосовувати при роботі з
електрифікованим інструментом?
Чи можна знімати агрегати масою більше 20 кг в
ручну?
Відповіді з охорони праці:
- Гідравлічні та пневматичні пристрої повинні бути
обладнані запобіжними і пропускними клапанами.
- Що мають збільшені зазори між зевом і гайкою, з
деформованими площинами зіву.
- Потрібно застосовувати гумові килимки і рукавички.
- Ні.
Питання з розбирання та складання коробки передач:
- Що необхідно зробити зо початку розбирання коробки
передач?
- Для чого необхідно повертати кришку коробки
передач?
Для чого необхідно ввімкнути одночасно дві
передачі?
Чому синхронізатор необхідно знімати обережно
Відповіді з розбирання та складання коробки передач:
- Злити мастило з картеру коробки передач.
- Повертати кришку коробки передач необхідно, щоб
виключити її зачіпання за блок шестерень заднього ходу і V передачі.
Задня кришка коробки передач закріплена п'ятьма
гайками зовні і одній - з внутрішньої сторони (одна гайка розташована під
кронштейном приймальної труби глушника системи випуску відпрацьованих газів).
Для запобігання провертання валів при наступних
роботах з розбирання коробки передач.
Кульки синхронізатора можуть розсипатися.
9. Відповіді на запитання учнів.
2.3 Поточний
інструктаж
. Проведення цільових обходів з метою перевірки:
- Організації робочих місць та раціональності робочих поз;
- Дотримання правил безпечних умов праці в майстерні;
Виконання робіт згідно технологічної послідовності;
Дефектів і помилок, які можуть виконати при роботі;
Прийомів користування інструментами та обладнанням;
Прийомів самоконтролю;
Якості виконання робіт між операціями;
Правильності виконання технологічних інструкцій;
Рівня самостійності виконання вправ;
. Провести індивідуальний додатковий інструктаж з відстаючими
учнями.
. Звернути увагу на використання передових методів праці.
2.4 Заключний
інструктаж
- Повідомити учням про досягнення мети уроку.
- Вказати на типові помилки та дефекти, які були
допущені учнями при виконанні завдання.
Аналіз дотримання учнями правил з охорони праці,
організації праці та робочих місць, використання робочого часу.
Продемонструвати кращі роботи.
Повідомити оцінки.
Повідомити тему наступного уроку.
Оголосити домашнє завдання.
2.5 Критерії
оцінювання
|
Бали
|
Загальні критерії
оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
1
|
Учень може
розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі елементи
|
|
2
|
Учень фрагментарно
відтворює незначну частину матеріалу, нечітко уявляє об’єкт вивчення.
|
|
3
|
Учень відтворює
менше половини вправ; з допомогою майстра виконує елементарні завдання.
|
|
4
|
Учень виконує
приблизно половину навчальних вправ, здатний відтворювати їх відповідно до
пояснення майстра.
|
|
5
|
Учень виконує
основні навчальні вправи, здатний з помилками й неточностями виконати вправи.
|
|
6
|
Учень виконує
основні вправи. З допомогою майстра здатний аналізувати, порівнювати,
узагальнювати та робити висновки.
|
|
7
|
Учень правильно,
логічно відтворює навчальні вправи. Застосовує вивчені вправи у стандартних
ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії.
|
|
8
|
Знання учня є
достатньо повними. Він вільно застосовує вивчені вправи у стандартних
ситуаціях, уміє аналізувати встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність
між явищами, фактам, робити висновки, загалом контролює власну діяльність.
|
|
9
|
Учень вільно
володіє вивченими вправами, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє
аналізувати і систематизувати інформацію.
|
|
10
|
Учень володіє
глибокими і міцними знаннями, використовує їх в нестандартних ситуаціях.
Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично
оцінює нові факти, явища, ідеї.
|
|
11
|
Учень володіє
узагальненими знаннями, використовує їх у нестандартних ситуаціях, розв’язує
проблеми.
|
|
12
|
Учень має системні,
дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності, вміє розв’язувати
проблеми. Розвиває свої обдарування й нахили.
|
Висновок
Одним з найважливіших показників професійної майстерності
майбутніх кваліфікованих робітників, формованого в процесі виробничого
навчання, є продуктивність праці. Ефективним педагогічним засобом формування в
учнів цієї якості є педагогічно правильно організоване нормування їх
навчально-виробничої праці.
Вміле застосування нормування сприяє відповідальному
ставленню учнів до виконання завдань, стимулює активність в процесі роботи,
допомагає формуванню дуже важливого у виробничій діяльності вміння економно
витрачати робочий час, спонукає освоювати високопродуктивні способи праці,
виховує в учнів наполегливість у досягненні мети, розвиває творчі здібності.
Мета технічного нормування праці в навчальних майстернях -
встановлення науково обґрунтованих витрат робочого часу на різні вироби,
створення основ раціональної організації навчання, планування робіт, морального
і матеріального стимулювання праці учнів. У професійних училищах норми часу
встановлюють за прийнятою в країні методикою технічного нормування тобто
сумарним, аналітичним і аналоговим (порівняльним) методами. За методом
визначення норми часу підрозділяються на технічно обґрунтовані і
дослідно-статистичні.
Джерела
інформації
1) http://osvarke.info.
2) http://lancer-micubisi.narod.ru.
3) Бухалков
М.И. Нормирование учебно-производственных работ / М.: ИНФРА-М,
2008.
) Кострыкин
М.И., Лукашин Т.Д., Дубинский И.М. Слесарное и электромонтажное дело. - М.: Высшая школа, 1974.