Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

Використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства в початкових класах

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ

.1 Засоби навчання. Їх значення, функції. Види засобів навчання

.2 Натуральні засоби навчання

.3 Образотворчі засоби навчання

.4. Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавства

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ТА ОБРАЗОТВОРЧИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОРОДОЗНАВСТВА1

.1 Аналіз досліджень ефективності використання навчальних засобів на уроках природознавства

.2 Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства

.3 Шлях до майстерності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Останнім часом зростає роль природничих наук. Сьогодні перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати ними, застосовувати ці знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Тому формування нових підходів до викладання природознавства має величезне значення.

На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формування у дітей уявлень про природу та її компонентів. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини завдяки безпосереднього спілкування з навколишнім світом.

Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Засоби навчання стали невід'ємною частиною уроку, і робота з ним для учнів - це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

У процесі навчання натуральні і образотворчі засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується.

Звідси виходить, що засоби навчання: натуральні або образотворчі необхідні у навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження теми застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

Таким чином, актуальність дослідження і недостатність вивчення проблеми використання натуральних і образотворчих засобів навчання на уроках природознавства та об’єктивна необхідність підвищення якості природничих знань учнів початкових класів зумовили вибір теми курсової роботи: «Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства».

Ця проблема широко розглядається в науковій літературі. Роль натуральних і образотворчих засобів у навчанні надзвичайно велика, її підкреслює педагог В. П. Вахтеров. У своїй праці « Обрані педагогічні твори» він розкриває багато позицій предметного методу навчання, у якому підкреслює важливість предметних уроків, екскурсій й уроків на повітрі з використання натуральних засобів навчання, які допомагають дитині засвоїти, закріпити навчальний матеріал, а також учні мають можливість детальніше розглянути, порівняти, проаналізувати, виявити характерні особливості певних об’єктів природи [8, 125]. Він засуджує ті школи, у яких можна почути тільки голос учителя, де діти не діють самостійно. Його погляди розділяють й інші педагоги, а саме К. Д. Ушинський, П. І. Підкасистий і М. Л. Портнов [11, 41].

У своїй книзі «Мистецтво викладання» вони говорять про те, що у використанні наочності потрібно мати почуття міри й не перевантажувати ними урок, тому що це відволікає дитину від процесу навчання й не дає належного ефекту [11,42]. Ці та інші питання розкривають на сторінках своєї роботи «Методика викладання природознавства» В. П. Горощенко та І. Л. Степанов, які стверджують, що вчитель повинен володіти всіма видами, методами й формами викладання, при цьому вміти їх застосовувати [13, 21] .

Об'єкт дослідження: процес навчання школярів початкових класів на уроках природознавства.

Предмет дослідження: особливості використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі.

Мета дослідження: розкрити суть, основні особливості засобів навчання та виявити шляхи використання натуральних та образотворчих засобів у навчанні молодших школярів природознавству.

Структура курсової роботи: Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи 81 сторінки, основної частини - 59 сторінок. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано 15 додатків загальним обсягом 22 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ЇХ РОЛЬ У ЕФЕКТИВНОМУ ЗАСВОЄННІ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Навчайте дитину яким - не будь п’яти невідомим

їй словам, і він буде довго і марно мучатися над

ними; але пов’яжіть з картинками 20 таких слів - і

дитина засвоїть їх зльоту».

К. Д. Ушинський

1.1 Засоби навчання. Їх види та значення

Нині все більшу і більшу увагу на початковому етапі навчання приділяється використання наочності. Це пов’язано з тим, що методи використання наочності мають можливість показати розвиток явищ, їх динаміку, повідомляти навчальну інформацію певними дозами і управляти індивідуальним процесом засвоєння знань. Засоби навчання стимулюють пізнавальні інтереси учнів, створюють за певних умов підвищене емоційне ставлення учнів до навчання, забезпечують різнобічну формування образів, сприяють міцному засвоєнню знань, розумінню зв’язку наукових знань з життям.

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому різних методів і форм навчання значною мірою залежить від вдалого вибору засобів навчання.

За необхідності забезпечення наочності ще наголошував відомий чеський педагог Я. А. Коменський, який сформулював так зване «золоте правило дидактики», визначив принципи наочності. Учений писав, що все, що тільки можна представити для сприйняття органами чуття, а саме: видиме - для сприйняття зором, те що чується, - слухом, запахи - нюхом, що можна вкусити - смаком, доступне дотикові - шляхом дотикання [10, 21].

Принцип наочності є одним з важливих для організації ефективного процесу навчання молодших школярів. Адже без чуттєвої основи засвоєні знання будуть формальними. Вони, у кращому випадку, запам’ятовуються учнями, але не будуть для них зрозумілими, тобто усвідомленими і осмисленими. «Слово, - зазначав визначний фізіолог І. П. Павлов, - яке загубило зв'язок із реальними предметами і явищами, що ними позначаються, перестає бути сигналом для суб’єкта, втрачає для нього своє пізнавальне значення».

Реалізовувати принцип наочності у процесі навчання природознавства означає створювати нові, доповнювати, збагачувати й розширювати існуючі у свідомості дітей чуттєві образи й уявлення об'єктів навколишнього світу шляхом цілеспрямованого безпосереднього і опосередкованого чуттєвого пізнання.

Реалізація цього принципу пов'язана із засобами наочності. Вони об'єктивно визначаються чуттєвістю ознак і властивостей об'єктів природи, часовим і просторовим розміщенням їх у навколишньому світі, часовою зміною стану предметів і явищ (зміна пір року і т. ін.) та змістом процесу навчання природознавства у початкових класах [15, 21].

Традиційно наочність розглядається у взаємозв'язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини.

Насамперед слід чітко розрізняти чуттєвість ознак і властивостей та їх наочність. Чуттєвість ознак і властивостей об'єкта - це можливість пізнання їх суб'єктом безпосереднього сприймання органами чуття.

У процесі навчання безпосереднє чуттєве пізнання дітей здійснюється як шляхом спостережень, так і в процесі дослідів, практичних робіт, як передумови цілеспрямованого сприймання. (Додаток А)

Безпосереднє чуттєве сприймання об'єктів навколишнього світу обмежене різними причинами. Зокрема, можливостями органів чуття дитини, які мають певний діапазон відчуття. Також віддаленістю предметів, явищ, подій у просторі і часі. У зв'язку з цим виникає необхідність в опосередкованому чуттєвому пізнанні. Воно може здійснюватися за допомогою:

§  відповідних приладів, які розширюють можливості відчуття людини (у природознавстві - це термометр, компас, гномон та ін.);

§  кінофільмів, звукозаписів, телепередач, фотографій, картин, які дозволяють сприймати об'єкти, що віддалені у часі й просторі;

§  моделей, що відображають зв'язки й відносини у природі, які чуттєво не сприймаються. [4, 57].

На відміну від чуттєвості, яка є якістю реального об'єкта, наочність - це особливість образу, створеного у свідомості суб'єкта. Наочність є показником того психічного образу, який створений суб'єктом у результаті процесів відчуття і сприймання. Тому образ реально існуючого об'єкта може бути не наочним і, навпаки, цілком наочним буває образ предмета або явища, який реально не існує.

Якщо чуттєвість об'єкта не залежить від суб'єктивних особливостей учня, то наочність образу визначається: рівнем усвідомлення мети сприймання, рівнем знань, умінь і навичок та пізнавальними здібностями, інтересами, а також потребами і бажаннями бачити, чути, відчувати. Наочний образ може створюватися тільки у процесі активної цілеспрямованої діяльності школярів.

Засоби навчання - допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями.

За допомогою засобів навчання вчитель:

         організовує навчальний процес;

         формує в учнів уміння і навички;

         викладає новий матеріал;

         спонукає до роздумів над ними.

Найістотнішими засобами навчання є:

§  слово вчителя;

§  підручник як важливий засіб навчання слугує для відновлення в пам’яті, повторення та закріплення здобутих знань на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого;

§  план, карта, моделі;

§  натуральні засоби наочності;

§  образотворчі засоби наочності;

§  аудіовізуальні засоби наочності. (Додаток Б)

Засоби наочності у навчальному процесі виконують різноманітні функції:

§  слово вчителя - для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок; викладаючи новий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи не погоджуватись з думками вчителя, звертатися до нього з питаннями і одержати відповідь;

§  підручник служить учню для відновлення у пам'яті, повторення і закріплення знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу;

§  заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої, мультимедійні презентації, відеофільми, ІКТ та ін.);

§  конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал);

§  виступають у ролі прямих об'єктів вивчення, дослідження (прилади, хімічні речовини, предмети та об’єкти неживої та живої природи);

§  є «посередниками» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або ускладнене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін.);

§  використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками - навчальними і практичними (прилади, хімічні речовини, колекції, гербарії ін.);

§  є символічними (знаковими) засобами (географічні карти, атласи, схеми, малюнки та ін.) [5, 111].

Дидактичні цілі використання засобів наочності.

Цілі використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними дидактичними під цілями на кожному з етапів..       Постановка мети і завдань уроку:

–       для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми;

–       для визначення назви теми і завдань уроку;

–       для загальної мотивації діяльності учнів..       Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:

–       для актуалізації опорних знань та умінь;

–       для створення проблемної ситуації;

–       як джерело нових знань, тобто для створення образів і уявлень про . об'єкти і явища природи;

–       як основа осмислення суті понять: аналізу, порівняння, виділення . істотних ознак;

–       як основа осмислення змісту способу діяльності (дій і послідовності їх . виконання);

–       як основа осмислення внутрішньо поняттєвих та між поняттєвих . зв'язків і залежностей;

–       як основа для запам'ятовування і закріплення засвоєних знань;

–       як основа усвідомлення засвоєних знань і умінь у логічно завершеній . частині змісту..       Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок:

–       для актуалізації засвоєних елементів знань;

–       як основа систематизації та їх узагальнення;

–       як основа осмислення внутрішньо поняттєвих і між поняттєвих . взаємозв'язків між засвоєними елементами знань;

–       як основа усвідомлення сформованих знань, умінь і навичок у процесі . оволодіння теми змісту..       Застосування засвоєних знань та умінь:

–       для застосування знань шляхом виконання дій в матеріальній . (матеріалізованій) і перцептивній формі;

–       для формування практичних умінь..      Перевірка засвоєних знань та умінь:

–       для актуалізації засвоєних знань;

–       як основа для логічної, послідовної розповіді;

–       для виконання практичних завдань з метою перевірки уміння застосовувати знання у різних видах практичної діяльності та рівня сформованості практичних умінь.

Уміле використання на уроках засобів наочності в поєднанні з іншими видами унаочнення дають змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання, відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення.

Отже, засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами [5, 121-123].

Використання на уроках засобів наочності реалізує такі принципи:

1.      Принцип наочності. Дозволяє використовувати на будь якому уроці ілюстративний матеріал, аудіо матеріал, ресурси рідкісних ілюстрацій. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння учнями, тому що задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний.

2.      Принцип доцільності. Використання засобів наочності доцільно на будь-якому етапі уроку. Подача навчального матеріалу з використання засобів наочності скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров’я дітей.

3.      Принцип міцності. Дозволяє неодноразово на одному уроці використовувати різні засоби наочності для вивчення матеріалу, повторення матеріалу попередніх уроків, закріплювати та узагальнювати знання учнів.

4.      Принцип науковості: перетворення цього принципу при навчанні з використанням засобів наочності отримує більш фундаментальну основу.

5.      Принцип доступності: дані засоби наочності інтегрується з ігровою технологією диференційованого навчання і дозволяє одночасно на уроці застосовувати різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності.

6.      Принцип системності: використання засобів наочності дозволяє розробити систему уроків з однієї теми, а також поєднувати з елементами попередніх уроків, пояснювати нове.

7.      Принцип послідовності: як і на традиційних уроках, навчальний матеріал запам’ятовується в більшому обсязі і міцніше. (Додаток В) [14, 301].

1.2    Натуральні засоби навчання

Ця група об'єднує об'єкти неживої і живої природи.

До натуральних об'єктів неживої природи, які вивчаються за програмою з природознавства, належать: ґрунти (чорнозем, глинистий, піщаний), корисні копалини (торф, кам'яне вугілля, нафта, граніт, вапняк, пісок, глина, залізна руда, мідна руда). Вони оформляються в тематичні колекції: «Види ґрунтів», «Горючі корисні копалини», «Руди», «Будівельні корисні копалини». Їх використовують для розпізнавання окремих видів корисних копалин і ґрунтів. У класі обов'язково повинна бути необхідна кількість окремих зразків названих об'єктів для проведення індивідуальних практичних робіт і дослідів.

Натуральні об'єкти живої природи використовуються у процесі навчання як у живому, так і у фіксованому вигляді. Живі рослини і тварини - це група натуральних об'єктів, які дозволяють отримувати учням найбільш повні і конкретні знання про живу природу. Великі можливості мають кімнатні рослини, якщо вони підібрані відповідно до програми з природознавства. За ними проводяться спостереження і виконуються досліди протягом усього навчального року.

До натуральних фіксованих засобів навчання належать: гербарії, колекції, вологі препарати.

Гербарії - це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. (Додаток Г) Гербарії можуть бути систематичними і морфологічними. Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Для вивчення природознавства у початкових класах обов'язковими є такі систематичні гербарії:

. трав'янисті рослини хвойного лісу («Хвойні ліси»);

. трав'янисті рослини листяного лісу («Листяні ліси»);

. рослини луків («Луки»);

. бур'яни поля («Бур'яни поля»);

. зернові рослини («Зернові рослини»);

. технічні рослини («Технічні рослини»);

. трав'янисті рослини степу («Зона степів»);

. трав'янисті рослини гір («Карпати», «Кримські гори»).

У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин, їх видозміни у зв'язку з різними умовами існування, особливості будови і т. ін. Він може бути використаний для розширення вже сформованого уявлення, зокрема для виявлення особливостей органів, їх форми, розмірів і т. ін. Гербарій виступає основним або додатковим джерелом нової інформації при засвоєнні і, як основа для її актуалізації у процесі закріплення, систематизації і перевірки засвоєних знань і умінь [5, 127].

Колекції - це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. (Додаток Д) Для колекцій підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. У початкових класах використовуються колекції: плодів і насіння різних рослин («Дерева, кущі, трави. Розповсюдження плодів і насіння»); шкідливих комах («Комахи»); цикл розвитку білана капустяного («Комахи»), Колекції застосовуються як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку. [5, 128]

Вологі препарати - це природні об'єкти, які законсервовані у спирті або концентрованому розчині солі. (Додаток Е) У курсі природознавства застосовуються вологі препарати циклу розвитку риб, деяких комах, наприклад, бабки, а також окремих органів рослин, великих квіток, плодів і коренеплодів. Вологі препарати різних тварин (земноводних, птахів і т. ін.) та опудала у початкових класах бажано не використовувати. Це пояснюється природоохоронними цілями навчального предмета, необхідністю виховання гуманного ставлення до всього живого [6, 8].

Комплексне використання натуральних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам:

·        врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту натуральними засобами;

·        забезпечення органічного поєднання їх зі словами вчителя, а також з іншими засобами навчання;

·        відповідність змісту і навчально-виховним завданням уроку;

·        врахування можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних інтересів учнів і забезпечення міцності засвоєння знань. [5, 123].

1.3 Образотворчі засоби навчання

Образотворчі засоби навчання поділяються на об'ємні і плоскі.

До об'ємних належать муляжі. Муляжі - це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. На уроках природознавства використовуються муляжі плодів, коренеплодів, зокрема, овочів, фруктів, технічних рослин. (Додаток Ж) Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку.

До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фотографії.

У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем, та репродукції художніх полотен. (Додаток З) Особливість картин, яка сприяє їх використанню, полягає в тому, що на передньому плані чітко, концентровано зображуються основні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основне від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин є їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зображення об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів.

Навчальні картини використовуються як демонстраційні на всіх етапах уроку для розв'язання різних дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюнками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей [2, 42].

Вимоги до використання картин:

–       на передньому плані чітко, концентровано зображаються основні ознаки предметів і явищ;

–       їхня величина інформативності;

–       мають емоційний вплив, що сприяє підсиленню гостроти сприймання, яскравості і чіткості образів та уявлень, які створюються у свідомості учнів.

За навчальними картинами учні описують географічні об’єкти, відповідно до поставлених цілей; порівнюють їх між собою та з власними спостереженнями; встановлюють зв’язки, складають тематично розповідь за картиною. (Додатки И)

Навчальні таблиці. Це засоби наочності, на яких інформація про цілісні об'єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації. Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. На останніх поєднується цифровий, текстовий або графічний матеріали з сюжетними чи фрагментарними малюнками. (Додаток К) [1,42].

За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові. Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші - як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ. Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загально навчальних дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу - складають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема, «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева», «Органи травлення людини», «Скелет людини» і т. ін.

При підготовці і проведенні уроку з використанням образотворчих засобів навчання необхідно:

–       детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

–       визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

–       відібрати і проаналізувати засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому;

–       встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми;

–       визначити методи і прийоми для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.

–       продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після пояснення вчителя або під час закріплення матеріалу [12, 22].

У процесі використання образотворчих засобів навчання на уроці природознавства вчитель повинен дотримуватися таких вимог:

–       стінні картини і таблиці повинні мати такі розміри, що зображене на них видно з останньої парти;

–       перед демонструванням їх у класі вчитель повинен докладно ознайомитися з «Методичними вказівками», що додаються до комплекту таблиць або картин;

–       визначити час і місце уроку демонстрування їх;

–       продумати, які різноманітні методи і прийоми треба використати в роботі з кожною таблицею або картиною, на які деталі звернути увагу учнів демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;

–       об’єкти зображені на таблицях, повинні бути достатньої величини;

–       таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто бажано, щоб на них був зображений один об’єкт або однорідні об’єкти, які пов’язані між собою певними зв’язками;

–       малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розмішувати в певній системі дидактичної послідовності, щоб учні могли легко його "прочитати”;

–       навчальні таблиці не заміняють натуральних об’єктів, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.

Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. Крім статичних є динамічні таблиці. Крім демонстраційних, виготовляються невеликі за розміром таблиці, які є роздавальним матеріалом і учні з ним працюють індивідуально.

1.4 Екскурсії, як важливий засіб навчання природознавства

навчання екскурсія природознавство образотворчий

Перед педагогами постало питання, якими ж засобами школа може і повинна розкривати і закріпляти почуття любові дітей до природи і як спрямовувати його до діяльно-розумового життя. Цій меті, може служити лише один засіб - екскурсія в природу під керівництвом учителя; інакше кажучи - уроки, які треба організовувати серед тієї обстановки, що була первісною і природною школою для дітей. Саме урок-екскурсія виступає як одним засобом наочності живої природи, де учні мають можливість безпосередньо спостерігати за об’єктами та явищами природи, аналізувати їх, порівнювати, знаходити спільні ознаки, відчувати звуки тварин, аромат рослин і навіть відчути їх на дотик.

Великого навчального значення екскурсіям у природу надавав О. Герд. ще у 1866 році він писав, що екскурсії повинні служити доповненням до уроку.

О. Герд вважав, що будь яка екскурсія повинна сприяти формуванню правильного погляду на природу, мати визначену навчально-виховну мету, проходити за чітким продуманим планом. Вона повинна передбачати самостійну роботу учнів і в кінцевому результаті поглиблювати та розширювати знання, отриманні учнями на класних уроках. «Екскурсії повинні служити доповненням до уроків, писав О. Герд, - увага дітей повинна бути направлена головним чином на те, що не може спостерігатися у школі. Екскурсії повинні показати дітям взаємні відносини царства природи та пов’язати набуті дітьми відомості по природничим наукам у єдине ціле».

За думкою О.Герда, без екскурсій у природу неможливо у повній мірі розкрити взаємозв'язок, який існує у природі, неможливо довести перевтілення організмів під впливом зовнішнього середовища та з’ясувати їх індивідуальний розвиток. У методиці "Перші уроки мінералогії" О. Герд дав конкретні зразки правильно проведених екскурсій [16].

Відомий послідовник методики А. Любена К. Сент Ілер наполягав на необхідності проведення екскурсій, у яких, за його думкою, потрібно навчати дітей спостерігати за умовами життя організмів, за поведінкою комах, птахів та інших істот тваринного світу, а також збирати за вказівкою вчителя рослини, тварини, мінерали для гербарію та колекцій. Нескладна робота, яка проводиться у процесі екскурсій, повинна розвивати у дітей спостережливість, пам’ять та увагу. У той же час ця робота є першою самостійною працею дітей, яка дає їм визначене задоволення. Діти «починають осмислювати, що в роботі та в навчанні можна знаходити задоволення».

Окрім того, екскурсії в природу виховують у дітей естетичні почуття, діти не лише пізнають красоту лісів, полів, але непомітно відвикають "від усього сентиментального та видуманого".

З багатьма об'єктами та явищами природи можна ознайомити учнів в класі на предметних уроках за гербарних зразків, колекцій, з демонстрацією дослідів і наочного приладдя, але в тих випадках, коли предмети і явища мають бути розглянуті в природних умовах, потрібні екскурсії. Такі екскурсії передбачені новою програмою освітньої галузі «Природознавство» для кожного класу.

Завдання уроку-екскурсії - збагатити свідомість дітей чуттєвими сприйманнями і на основі їх дати конкретне уявлення про об'єкти і явища природи та на основі їх розкривати найпростіші, доступні розумінню дітей зв'язки між окремими явищами природи, показувати, як людина опановує сили і багатства природи. У початковій школі діти повинні насамперед здобути уявлення про звичайні предмети й явища навколишньої природи. Уявлення про предмети і явища природи необхідні і для успішного вивчення мови: вони дають багатий, живий зміст слову і матеріал для різних вправ дітей для висловлювання своїх думок.. Знання, отримані на екскурсіях, виявлялися міцними і надовго запам’ятовувалися дітьми [7, 48].

Екскурсії на природу використовуються тоді, коли предмет або явище необхідно розглянути в їх природній обстановці, а також для того, щоб простежити сезонні зміни в природі. Особлива увага приділяється виховній цінності екскурсій, їхня спрямованість розвиткові спостережливості, інтересу до вивчення природи, зміцненню свідомої дисципліни, виховання бережливого ставлення до природи, свідомого ставлення до цінності людської праці. Це обумовлено тим, що екскурсії відкривають великі можливості для розвитку естетичного почуття, виховують любов і живий інтерес до природи. Крім цього, екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний матеріал для наступного вивчення у класі й для виготовлення різноманітного наочного приладдя - гербаріїв, колекцій, таблиць а також на уроках трудового навчання виготовити аплікації з натурального матеріалу [19, 63].

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ТА ОБРАЗОТВОРЧИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОРОДОЗНАВСТВА

2.1 Аналіз дослідження ефективності використання натуральних та образотворчих засобів навчання

В ході роботи над темою, ми з’ясували, що на якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, в поєднанні з аудіовізуальними, моделями. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

З метою виявлення ефективного впливу засобів наочності на процес навчання молодших школярів на уроці природознавства серед вчителів СЗОШ № 17 було проведено анкетування. (Додаток Л)

В анкетуванні взяли участь вісім учителів початкової школи.

Аналіз дослідження показ, що 100% вчителів постійно використовують засоби навчання на всіх етапах уроку і досягти навчально-виховної мети уроку 100%. Вчителі які використовують натуральні засоби на предметних уроках, наприклад гербарні зразки , корисні копалини зіставляють 12 %, 88% вчителів замінили ці засоби на ІКТ.

Також в ході роботи над темою нами було проведено дослідження у необхідності, специфіки та дидактичних умов ефективного використання натуральних та образотворчих засобів навчання на уроках природознавства.

Виявлено, що найбільш ефективними засобами наочності є : підручник, навчальні таблиці, гербарні зразки, фізична карта України, малюнки в поєднанні з ігровими технологіями і служать для організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Розглянемо деякі види наочності.

Гербарні зразки на уроці, як правило, використовують на всіх етапах уроку як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька.

Пропонуємо розглянути фрагмент уроку (Додаток М)

Тема уроку: Будова рослин

Мета уроку: формувати уявлення про будову рослин, органи рослин, види рослин; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, робити висновки; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: гербарії рослин, ілюстрації, кімнатні рослини, таблиця "Будова рослин".

Важливу роль на уроці, як показує практика, відіграють роздавальні картки, кольорові ілюстрації. Головна цінність їх полягає в тому, що вони забезпечують роботу учнів в парах або групах, допомагають конкретизації природничих уявлень і понять, виробленню довільної уваги, мислення і естетичних смаків, підвищують ефективність уроку.

Наведемо приклад уроку природознавства в 3 класі

Тема: Як живляться тварини. Ланцюг живлення (Додаток Н)ІІ. Закріплення та систематизація знань умінь і навичок

.        Робота в групах.

За малюнками, визначте тварин. На які групи їх можна поділити? Доведіть.

.        Гра «Знайди зайву тварину». Доведіть.

При доборі засобів наочності, ми враховували, що при вивченні нового матеріалу рекомендуються до їх використання застосовувати різноманітні методи та прийоми навчання:

§  бесіда з використанням календаря природи і праці людей та щоденників спостереження учнів;

§  створення і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;

§  бесіда і розповідь з використанням наочності;

§  демонстрація дослідів;

§  практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами;

§  робота з таблицями і схемами;

§  пізнавальні завдання;

§  повідомлення цікавих фактів та ін.

Розглянемо фрагмент уроку природознавства в 3 класі.

Тема : Гірські породи. Корисні копалини

Мета: виховувати почуття гордості за багатство рідного краю, бажання економно використовувати корисні копалини; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, знаходити причиново - наслідкові зв’язки; доводити правильність певного судження та власної думки; ознайомити учнів з найважливішими корисними копалинами, їх видобуванням, економним і раціональним використанням; розкрити способи добування корисних копалин; визначити властивості кам’яного вугілля, встановити його характерні ознаки, ознайомити учнів з найбільшими родовищами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

.        Формування поняття «корисні копалини»

Гра «Скарбниця» (Створення проблемної ситуації)

         Подивіться навколо. Вулицею мчать машини. З чого зроблено деталі до них? (З металу, який виплавляють із залізної руди)

         А з чого зроблені гума, бензин, пластмаси? (з нафти).

         А будинки? (з цегли, а цегла - це глина).

         Без неї не може працювати жоден учитель. (Крейда).

         Звідки їх людина видобуває для своїх потреб?

         Так, вапно, пісок, глина - це все є дари землі. Ми опалюємо свої будинки кам’яним вугіллям чи газом, що теж добувають із землі. Тому їх називають корисними копалинами, бо приносять людям велику користь. Корисні копалини - це гірські породи, які люди видобувають у природі і використовують у своєму житті. Сьогодні людина не уявляє собі життя без великої кількості різних корисних копалин.

. Дослідницька групова робота

Запрошую вас до наукової лабораторії передачі «Таємниці природи». У нас є змога краще ознайомитися з такими корисними копалинами, як кам’яне вугілля. Уявимо себе геологами. Вони не тільки знаходять корисні копалини, а й досліджують їх властивості.

Дослід 1.

         Розгляньте кам’яне вугілля. Скажіть, тверде воно чи рідке? Визначте його колір.(Тверде. Чорного кольору).

Дослід 2.

         Понюхайте його. Чи має воно запах? (Без запаху).

Дослід 3

         Спробуйте розламати вугілля. Розбийте молотком. (Крихке).

Дослід 4

         Укиньте кам’яне вугілля у склянку з водою. Воно плаває чи опускається на дно? (Тоне, бо важче за воду).

Дослід 5

         Розмішайте вугілля у воді. Воно розчиняється чи не розчиняється у воді? (Нерозчинне у воді).

Дослід 6

         Спостерігайте, як горить вугілля. Яким полум’ям воно горить? (Горить яскравим полум’ям, виділяє багато тепла).

         То ж які властивості має кам’яне вугілля? З якою метою ми проводили досліди?

) Складання логічно - понятійні схеми

–       Більш детальну інформацію ви зможете отримати від наших наукових ведучих - консультантів на каналі «Дорогами України».

Науковий консультант 1

         Пошуками корисних копалин займаються геологи. Місце, в якому вони знаходять велику кількість корисних копалин, називають родовищем. Територія України багата на корисні копалини, що трапляються на планеті Земля. Всього розвідано понад 80 різних корисних копалин. Відкрито більше семи тисяч родовищ. Вони бувають відкритого типу (кар’єри) та закритого типу (шахти). Зараз в Україні відрито нові запаси вугілля, залізної руди, торфу, нафти й газу, а також золота, алмазів, руд кольорових металів.

Науковий консультант 2

         «Гео» - з грецької мови означає земля. А «логос» - наука. Геологія - це наука про землю. Геологи це люди, які вивчають, з чого складається наша планета. Геологів ще називають розвідниками земних глибин.

Науковий консультант 3

         Родовища корисних копалин залягають у надрах на різній глибині. Щоб добути ті, які залягають неглибоко під землею, риють великі (кар’єри). У кар’єрах корисні копалини добувають відкритим способом. Та працюють потужні машини - бульдозери, екскаватори, якими викопують корисні копалини. Для того, щоб добути корисні копалини, що сховані глибоко під землею, будують шахти або бурять свердловини. Сучасні шахти схожі на підземні води.

         Як ви думаєте, чи потрібно охороняти родовища? Для чого?

Науковий консультант 4

         Корисні копалини - це багатство нашої Батьківщини. З часом вони вичерпуються. Тому їх необхідно використовувати дуже економно, щоб вистачило не тільки нам, а й наступним поколінням.

         Що може статися, якщо ми не будемо оберігати родовища?

Науковий консультант 5

         Це може призвести до закриття багатьох родовищ.

         Чи можете ви зробити свій внесок у справу бережливого ставлення до корисних копалин?

Науковий консультант 6

         Бережливе ставлення до корисних копалин - це бережливе ставлення до речей, які з них виготовлені, збудовані, змайстровані.

         Отже, який необхідно зробити висновок стосовно використання корисних копалин людиною?

Ефективному навчанню молодших школярів сприяють навчальні таблиці, картини.

Розглянемо фрагмент уроку в 4 класі

Тема: Сонячна системаІІ. Закріплення та систематизація знань умінь і навичок

.        Робота з таблицею

         Пригадайте, як називається шлях по якому рухаються планети?

         Знайдіть на малюнках орбіти кожної планети.

         Яка з планет має найдовшу орбіту?

         Яка - найкоротшу? Чому?

         Які планети знаходяться ближче до Сонця порівняно із Землею?

         На якому місці від Сонця знаходиться Земля?

         Між яким планетами обертається наша Земля?

         Які знаходяться далі?

.        Рубрика «Це цікаво знати»

Людство завжди цікавило чи є життя на інших планетах. Але до цього часу нікому це не вдалося. Вивчаючи інші планети вчені дізнаються багато цікавого, а саме:

учень

Чи є життя на Марсі?

Поки що цього ніхто не знає. Космічні апарати «Вікінг», що були запущені в 70-х роках, не знайшли на Марсі слідів життя. Але у 1996 році у зразках породи з Марса були виявлені мікроскопічні окам'янілості, що могли виявитися мінівірусами.

учень

Яким є повітря на Венері?

Атмосфера Венери є смертельною для людини. Вона складається переважно з отруйного вуглекислого газу і хмар сірчаної кислоти. Шар атмосфери дуже товстий, тому атмосферний тиск є великим .

учень

Чи можна дихати на Меркурії?

Ні! Без запасу кисню - неможливо. Меркурій практично позбавлений атмосфери, за винятком деяких парів натрію, тому що всі гази спалює Сонце. Меркурій не має атмосфери, а його поверхня покрита кратерами, як на Місяці.

учень

Що таке кільця Сатурна?

Кільця Сатурна - ореол довкола планети, що світиться. Вперше виявлений у 1659 році нідерландським ученим Хрістіаном Гюйгенсом (1629- 1695). Кільця утворені з безлічі мільярдів частинок льоду і пилу. Деякі із них досягають розмірів 20-30 м, але більшість не перевищує розмірів кубиків льоду. Кільця є дуже тонкими - не більше 50 м завдовшки, а ширина їх становить 74 000 км. Вони знаходяться на висоті 7000 км над хмарами Сатурна.

учень

Чому Нептун зелений?

Поверхня Нептуна вкрита океаном рідкого метану (природного газу) зеленувато-блакитного забарвлення.

учень

Що таке Метеорити?

Це дуже великі кам'яні брили, що прилітають із космосу. Вони проникають в атмосферу Землі і долітають до її поверхні, не згорівши повністю.

Робота з малюнками із застосуванням інших наочних посібників розкриває типові ознаки пір року, формує поняття сезонних змін, що відбуваються в природі, найпростіших природних взаємозв'язків [1, 63].

Розглянемо фрагмент уроку в 2 класі (Додаток П)

Тема : Звірі восени. Підготовка звірів до зими.

Мета: ознайомити учнів з життям звірів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; вчити наводити приклади тварин, які змінюють забарвлення хутра, готують запаси кормів, готуються до зимової сплячки.

V. Вивчення нового матеріалу

. Практична робота з малюнком. (вставить завдання). Закріплення знань умінь і навичок

. Робота з текстом

Прочитайте самостійно статтю.

Що нового ви дізналися?

Аналіз методичної літератури та досвід передових вчителів початкових класів показав, що ефективним засобом навчання з використанням натуральної наочності є уроки-екскурсії, уроки «милування». (Додаток Р)

Тут є всі явища і об’єкти природи та умови для пізнання. Природа не тільки є «об'єкт пізнання», «сфера активної діяльності» вихованців, а й «виховний фактор». Такі уроки допомагають учням пізнавати й пояснювати життя природи: дерев, листочків, квітів, пелюсток. Таким чином, у свідомості дітей фіксуються уявлення про конкретні предмети, явища, факти, події. Мета - закарбувати в свідомості дітей яскраві картини дійсності, добиватися того, щоб процес мислення відбувався на основі живих, образних уявлень, щоб діти, спостерігаючи навколишній світ, установлювали причини й наслідки явищ, порівнювали ознаки й якості речей. Проводячи такі уроки вчителі спираються на «Уроки милування» серед природи які запровадив В.О.Сухомлинський. Кожне заняття передбачає певне коло об’єктів і явищ для спостережень, а метою є завдання: дивуватися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити.

Василь Олександрович стверджував, що для того, щоб змусити дитину мислити, необхідно «примусити її дивуватися». [9.44]

Проводячи свої уроки мислення, видатний педагог прагнув, щоб «слово народжувалося в спілкуванні дитини з природою»

В.О. Сухомлинський надавав великого значення образному мисленню. Він вважав його «обов'язковим етапом для переходу до мислення поняттями» [9] «Я прагнув, - стверджував педагог, - щоб діти поступово оперували такими поняттями, як явище, причина, наслідок, подія, зумовленість, залежність, відмінність, подібність, спільність, сумісність, несумісність, можливість, неможливість та ін.» [9,45].

Він підкреслював, що «постійне спілкування з природою стає істотною стороною виховного процесу», «наочним мірилом цінностей» [10, 125].

Але «природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина пізнає її, проникає думкою в причинно-наслідкові зв'язки».

Отже ефективне використання засобів навчання:

         сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці;

         має кращі можливості для використання наочності, особливо, натуральних та образотворчих засобів навчання;

         створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.

Аналіз дослідження показав що, у навчально-виховному процесі уроку природознавства потрібно приділяти велике значення, адже вони збагачують свідомість дітей чуттєвими сприйманнями, дають конкретне уявлення про об’єкти і явища природи.

2.2 Методика використання натуральних та образотворчих засобів навчання на різних етапах уроків природознавства

Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує натуральні та образотворчі засоби навчання: колекції, гербарії, муляжі, картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо.

Потреба в демонструванні цих засобів навчання зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, гербарних зразків, колекцій супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища і використовуються на різних етапах уроку.

Роботу із стінними картинами або таблицями можна проводити на різних етапах уроку. Слід пам'ятати, що пасивне поверхневе розглядання картини або таблиці учнями не дасть позитивних наслідків ні в навчанні, ні у вихованні. Щоб підвищити активність роботи з таблицями, викликати емоції та інтерес, недоцільно відкривати їх заздалегідь. Під час бесіди або розповіді тільки в певний момент учитель відкриває картину й аналізує її. . Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв'язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною.

Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами природи. Наприклад, розглядаючи тварин природного угруповання, діти описують зовнішній вигляд тварин, вказують на величину, окрасу і приходять до висновку, що більшість із них невеликі, мають жовто-коричневий колір. Вони порівнюють їх із тваринами лісу. Виникає запитання: «Чому у луках більшість тварин невеликі за розмірами і мають жовто-коричневий колір?» Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ще раз роздивитися рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і поміркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?

Таблиці використовують і для закріплення знань. Для цього ставлять узагальнюючі запитання, які допомагають синтезувати набуті знання.

Під час перевірки домашнього завдання треба обов'язково використовувати і стінні таблиці. Це змушує працювати не тільки механічну пам'ять, а й інші її види, що допомагає розвивати логічне мислення, мову, закріплювати в пам'яті виучуване. Процеси запам'ятовування знань тільки тоді цінні й важливі, коли учні добре уявляють і розуміють навчальний матеріал [17, 123].

Методика використань таблиць має наступні основні моменти: розглядання таблиці, вивчення й виділення окремих об'єктів, встановлення зв'язків між ними, порівняння об'єкта з іншими й визначення його місця в природі. Шляхом питань учитель з'ясовує, що учні знають про показаний об'єкт, направляє їхню увагу на найбільш характерні ознаки. Із цією метою можна додатково використати натуральні об'єкти: гербарії, опудала, моделі.

Таблиці, картини, малюнки в підручниках, створюючи загальне враження про природне явище або об'єкт, не завжди можуть показати їхні деталі, наочно пояснити причини даного явища. У таких випадках на допомогу приходять картинки, деталізуючи схеми, креслення й малюнки на дошці [17, 124].

Методика роботи зі схемами надзвичайно різноманітна. Це конструювання схем, з'єднання окремих блоків схеми сполучними стрілками з поясненням зв'язків, складання розповідей за схемою, ілюстрація схеми, за своїми спостереженнями й т. п. ). Основне призначення схем - допомогти зосередити увагу дітей на головному, глибше зрозуміти логічну сутність понять. Для більше повного засвоєння матеріалу й подальшого його запам'ятовування можна використати відповідні схеми: Об'єкти живої й неживої природи , кругообіг води, рельєф земної поверхні. Дерева, кущі трав’янисті рослини, рослинництво рідного краю і т.п. (Додаток С)

На етапі вивчення нового матеріалу, під час пояснення вчителя для формування реального уявлення про величину, зовнішній вигляд виучуваного об'єкта або його окремих частин допомагає демонстрування поряд з таблицями натуральних об'єктів - чучел, колекцій, гербаріїв, живих рослин або їх частин та ін.

У початкових класах на уроках природознавства вчителі широко застосовують натуральні зразки ґрунтів, колекції корисних копалин з роздавальним матеріалом, гербарії культурних і дикоростучих рослин, живі рослини, принесені з екскурсії, колекції корисних і шкідливих комах, опудала тварин і т.п. Ці засоби, які показують предмети природи в натуральному виді, важливі й необхідні на уроках природознавства, робота з ними захоплює школярів і допомагає в набутті знань.

Методика використання гербарних зразків різноманітна. Як правило, на всіх етапах уроку гербарій використовується як роздавальний матеріал. Гербарний аркуш має невеликий розмір, тому під час демонстрації вже із-за другої парти школярі погано розрізняють деталі рослини. Якщо виникає необхідність продемонструвати єдиний екземпляр, то учитель повинен пронести поміж рядами або передати на парти, щоб діти роздивилися його зблизька [18, 135].

Він може бути використаний для виконання практичних забезпечують завдань у процесі застосування засвоєних знань та формування умінь. До таких завдань належать:

·        Серед гербарних зразків виберіть трав'янисті рослини лісу. Розкажіть, які пристосування мають ці рослини до умов життя в лісі.

·        Серед гербарних зразків виберіть ранньоквітучі рослини. Назвіть їх. Розкажіть, за якими ознаками їх можна розпізнати.

·        Розгляньте гербарій. Розділіть рослини на групи. Назвіть їх. Доведіть.

·        За гербарними зразками порівняйте між собою такі рослини . Визначте їх подібні ознаки.

·        Опишіть зовнішній вигляд рослини (берізки, калини, кульбаби). Пригадайте, у якій послідовності описується рослина.

Трав’янисті рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. Бажано, щоб на рослині або біля неї знаходились квітка чи суцвіття, плоди і насіння, яке може бути прикріплене у поліетиленовому пакетику.

Для створення наочного сприйняття об’єктів використовують колекції «Корисні копалини» з метою ознайомлення з найбільш поширеними мінералами і гірськими породами . За допомогою яких вчитель учить дітей розпізнавати їх за зовнішнім виглядом, визначати характерні ознаки і властивості за допомогою проведення дослідів.

Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками, малюнками з метою своєї деталізації та уточнення, створення у дітей просторового уявлення про окремі частини об'єкта чи об'єкт у цілому. Наприклад, на уроці за темою «Рослинництво рідного краю» (4клас) муляжі використовуються для актуалізації знань про види овочів і для конкретизації понять: «технічні рослини»; а у 3 класі під час вивчення теми «Як виростити рослину з насінини» для формування уміння розрізняти плоди однорічних і дворічних рослин [18, 136].

Методика використання роздавальних карток, листівок також може бути різною. У процесі вивчення нового матеріалу спочатку можна проводити бесіду або розповідь з використанням стінних таблиць, а потім для закріплення нового матеріалу і конкретизації знань дати індивідуальні завдання з використанням листівок або роздавальних карток.

Методика використання карток і листівок може бути різноманітною і використовується для фронтальної роботи з класом, самостійних занять учнів, для проведення ущільненого опитування, письмових контрольних робіт та ігор.

Отже, наявність натуральних і образотворчих засобів в поєднанні з іншими засобами наочності у процесі навчанні на уроках природознавства дає вчителю можливість реалізувати завдання, які стосуються засвоєння програмного матеріалу молодшими школярами, дозволяє розвивати розумові процеси, пам'ять, увагу дітей і потребує від учителя ретельної підготовки до уроку.

Як зразок Пропонуємо розглянути фрагмент уроку в 3 класі

Тема: Без води немає життя

Мета: закріпити і розширити уявлення про значення води, про три стани води, властивості води-рідини (текуча, не має форми, розширюється під час нагрівання, стискується під час охолодження); формування уявлення про кругообіг води в природі, про шляхи забруднення води в природі та способи її охорони і збереження, про цінність води для людей; формувати вміння планувати способи виконання окремих дослідів за аналогією, виконувати безпечні досліди, узагальнювати й робити висновки про способи виконання дослідів; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність, прагнення берегти й охороняти природу, зокрема воду.

Обладнання: таблиця «Кругообіг води в природі»,глобус, презентація

Хід уроку

ІІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Розгадування та обговорення загадок

Я вода і на воді плаваю. (Лід)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Пухнаста хмара летить крилата.

чим вата нижче, тим дощик ближче. (Хмара)

Усі рослини й тварини вживають,

у кожній хаті її мають. (Вода)

Про що ж усі ці загадки?

Чому так говорять: «Без води не було б життя на Землі»? (Слайд 1)

Де є вода у природі?І. Повідомлення теми і завдань уроку (Слайд 2)

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь по те, де на землі знаходиться вода, у яких станах і які властивості має вода - рідина, значення води для рослин, тварин і людини. А також спробуєте дати відповіді на питання: - Куди зникає вода з калюж?

Чому висихає мокра білизна?

Чому дошка швидко становиться сухою, хоч ви її часто протираєте мокрою ганчіркою?. Вивчення нового матеріалу

. Практична робота. Властивості води

-        Ми відправляємось на зустріч з Краплинкою води, яка нам допоможе дати відповіді на поставлені запитання. Отже, зустріч перша. (Слайд 3) Краплинка хоче навчити вас робити досліди, щоб краще пізнати властивості води.

Давайте разом дізнаємось, що таке вода.

Дослід 1

– У кожного на парті є склянка з водою. Спробуйте її перелити в пусту склянку. Що ви побачили? (Вона ллється, тому що вода рідина, вона текуча).

Дослід 2

– А зараз ми з вами спробуємо дізнатися, чи має вода форму. Я наллю води на скло. Що з нею сталося? Чи має вода форму? А тепер візьму різні за формою посудини: склянку, вазу, колбу. І наллю в кожну з них воду. Що ви помітили? Спробуйте зробити висновок. (Вода не має форми, вона набуває форми того предмета, в який вона налита).

Дослід 3

– У склянку з водою опустіть ложку. Чи добре її видно? Що ви можете сказати? (Вода прозора).

Дослід 4

– Подивіться, чи має вода колір. Отже, вода (безбарвна).

2. Робота з підручником на с.92

–       Знайдіть у тексті речення, де говориться ще про одну властивість води, про яку ви вже дізналися, коли вивчали термометр.

–       Дочитайте текст до кінця і знайдіть, що буде з пляшкою, якщо її з водою винести на мороз. Чому ж у цьому випадку вода в пляшці не стискається? (Стискається при охолодженні).

Дослід 5

–       Визначте, чи має вода запах. (Без запаху).

. Рубрика «Це цікаво знати!»

–       А чи має вода смак? Чи можна порівняти воду із водопровідного крана з водою із джерела чи криниці? Вода з джерела видається смачнішою. В чому ж причина? Справа втому, що смак має лише чиста вода. А чи є така у природі? Немає, адже протікаючи в надрах Землі чи на її поверхні, вода розчиняє різні речовини.

–       То від чого залежить смак води? (Від речовин, які в ній розчинені)

–       Отже , вода - найголовніший розчинник на Землі, тобто вона може розчиняти у собі багато різних речовин. Щоб переконатися в цьому, проведемо досліди.

. Робота в групах ( поділ учнів на групи; проведення дослідів).

І група - проводить досліди з марганцівкою, сіллю, цукром.

ІІ група - сіллю,

ІІІ група - цукром.

ІV група - проводить досліди з крейдою, піском, олією.група - піском,І група - олією.

Висновки

І - ІІІ група

Марганцівка, сіль, цукор розчинилися у воді.

–       Речовини, які розчиняються у воді, називаються розчинними. Вода для них є розчинником. Воду з розчиненою в ній речовиною називають розчином. Крім розчинів. Які можна приготувати, є природні розчини. Це вода морів, океанів, солоних озер і мінеральних джерел, сік рослин, кров людей і тварин.

ІV - VІ група

Крейда, пісок, олія не розчинилися у воді.

–       Речовини. Які не розчинилися у воді, називаються нерозчинними.

–       Перша зустріч з краплинкою завершилася. Краплинка бажає вам успіхів у пізнанні загадкових властивостей.

. Продовження роботи на виявлення Стану води (Слайд 4)

–       У яких станах перебуває вода в природі?

–       Наведіть приклади води у трьох станах.

–       Пригадайте, з чого складаються рідкі, тверді та газоподібні тіла?

–       З чого складається будь-яка речовина?

–       Як розташовані молекули в рідині, твердій і газоподібній воді?

–       Назвіть і розмістіть наведені тіла за станами.

–       Дома намалюйте подорож краплинки у трьох станах.

. Турнір Всезнайок

–       А зараз крапелька вам пропонує відпочити і перевірити свою ерудованість. Дайте відповіді на питання.

–       Ім’я королеви, яка живе в країні снігів … (Снігова)

–       Казкова вода, яка все оживлює? (Жива)

–       На кого хотів бути схожим Вінні-Пух? (На хмарку)

–       Куди в мерз вовчий хвіст? (В ополонку)

–       Яким стане білий заєць, якщо його скупати в Жовтому морі? (Мокрим)

–       Які ідуть опади, коли у погоди погіршився настрій? (Дощ)

. Проблема ситуація

Скільки води на Землі? (Слайд 5)

- Глобус - це об’ємне зображення нашої планети, на якій ми живемо. Подивіться на нього. Ви побачите різні кольори на глобусі. Це - кольорове позначення суші і води.

-        Коли з космосу космонавти вперше побачили нашу планету, вони були дуже здивовані і зачаровані її красою і назвали Землю «блакитною планетою».

         Так скільки ж води на нашій планеті? Вчені підрахували. Уявно кількість води можна позначити так. Візьми аркуш паперу, поділи його на 4 рівні частини. Це буде поверхня нашої Землі. 3 частини замалюй блакитним кольором - це вода. 1 частина - суша. Ви бачите, наскільки більше води на нашій планеті, але вода буває різна - питна, або прісна і солона, непридатна для вживання людиною, її ще називають морською. На 100 л води припадає 2 л прісної води.

         А чи знаєте ви, що води, необхідної для всього живого. Не так вже й багато, і люди всіх країн дуже схвильовані тим, що не скрізь її вдосталь. Від цього страждає багато країн і гине їх населення. Подивіться уважно на слайд.

         Чи не правда, що вони змушують замислитися про збереження води на нашій планеті, щоб забезпечити життя людям? А ще я хочу сказати. Що люди землі об’єдналися у своїх діях за збереження водних ресурсів і проголосили 10-річчя з 2005 року по 2015 рік - десятиріччям «Води для життя», закликали всіх жителів планети взяти участь в охороні і збереженні води.

–       Хоч ви і маленькі, але й ви можете щось корисне зробити у цій справі. Я пропоную вам намалювати плакат «Бережи воду» або скласти і оформити поради по збереженню води в домашніх умовах.

–       Щоб змінилося на Землі, якби зникла вся вода? Чому?

. Охорона і збереження води. Як зберегти воду?

–       Подивіться, будь ласка, на ці слайди. Про що вони? Я пропоную вам на ваших запрошеннях розподілити номери картинок на три групи:

–       вода пропадає без використання; (2, 6, 8)

–       вода використовується нераціонально; (1, 4, 7, 9)

–       вода використовується раціонально. (3, 5, 10)

Уявіть собі такий випадок - хлопчик мив руки та забув щільно закрити кран, і водичка по крапельці стала капати. За деякий час її витече чимало. Я пропоную вам дома перевірити, скільки води виллється дарма. Скористуйтесь алгоритмом проведення досліду і разом з батьками обчисліть.

Алгоритм виконання досліду (разом з дорослими)

. Відкрий кран так, щоб з нього водичка капала по краплині.

. Збери по краплині воду в склянку, що накапає за 1 хвилину.

. Виміряй її кількість. (Це може бути 50, 80, 100 мл)

. Помнож це число на 60 хвилин. Це буде кількість води, що витекла за годину.

. Помнож отримане число на 24 години. Отримаєш кількість води, яка протекла даремно за добу, не зробивши користі людям.

. За допомогою склянки для виміру рідини, набери цю кількість води.

Для чого могло вистачити цієї кількості води дома?

-        А зараз я пропоную вам допомогти Крапельці у розв’язанні її проблем. З’єднайте стрілками від кожної проблеми до її вирішення.

–       Чи подобаються вам наші зустрічі з водою? Недарма люди називають її «загадковий світ води».

. Дидактична гра «Подорож з краплинками води» з використанням таблиці «Кругообіг води в природі» та анімації

–       Послухайте розповідь про пригоди, що сталися з краплинками води, і допоможіть пояснити, чому вони відбулися. У синьому морі плескалися краплинки води. Пригріло ясне Сонечко, і краплинки випірнули на поверхню погрітися. Але раптом вони стали легкими-легкими і піднялися вгору.

–       Що сталося з краплинками? (Вони перейшли з рідкого стану в газоподібний, перетворилися на водяну пару).

Краплинкам сподобалося бути легкими і літати. Вони піднімались все вище і вище. Та раптом їм стало холодно, і вони знову стали важкими.

Чому краплинки стали важкими? На що вони перетворилися? (Знову стали рідиною, а деякі - кристаликами льоду, бо при охолодженні водяна пара переходить у рідкий або твердий стан).

З краплинок і кристаликів льоду високо над Землею утворились хмари. Та тісно було на хмарках краплинкам. Вони наштовхнулись на кристалики льоду і примерзли до них. Кристалик до кристалика - і утворились… А що утворилось, ви дізнаєтесь, коли розгадаєте загадку:

Зірки ніжно-білі

На рукав злетіли,

Поки ніс я їх сюди,

Стали краплями води. (Сніжинки)

Утворились сніжинки, які вже не могли залишатись на хмарі, бо стали важкими, і впали на Землю. Узимку сніжинки долітають до Землі, і випадає сніг.

-        А чи можуть влітку сніжинки долітати до Землі? Чому? (Улітку сніжинки тануть, бо тепло, тоді падає дощ).

З дощем чи снігом повернулися назад і наші краплинки. Але на ньому їхня подорож і пригоди не закінчилися. Вигляне Сонечко, і вони знову помандрують.

Отже, вода у природі постійно рухається, мандрує. З поверхні Землі і повітря, а звідти назад на Землю.

Переміщення води у природі і перехід її з одного стану в інший називається кругообігом води. (Показ анімації)

-        Подивіться уважно на слайд і ви побачите скільки треба часу, щоб вода зробила повний кругообіг. Океан - 2600 років, ріки та озера - 3 роки 3 місяці, грунтові води - 10 місяців.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

. Тести

Ви бачите перед собою запитання, і після них відповіді. Ви повинні добре подумати і обвести одну правильну відповідь.

1.      У якому стані вода зустрічається в природі?

а) твердому, рідкому та стані пари;

б) м’якому;

в) рідкому.

. Речовини, розчинні у воді:

а) цукор;

б) глина;

в) пісок.

. Якого кольору вода?

а) сіра;

б) блакитна;

в) прозора. (а, а, в)

. Дидактична гра «Закінчи речення»

Тверда вода - це … . Газоподібна вода - це … . Щоб перетворити лід чи сніг у рідку воду, їх потрібно … . Якщо воду заморозити. Вона стане … . Якщо воду нагріти, вона стане … . Водяна пара переходить у рідкий стан, якщо її … .

. Створення проблемних ситуацій. Дайте оцінку вчинкам людей

Водій зупинив автомобіль біля річки, щоб його помити.

Мама попросила Дмитрика закрити кран. Хлопчик відповів, що з нього тече тільки краплинка.

Дівчинка приїхала до бабусі, яка жила на березі річки. Позамітавши подвір’я, вона висипала сміття у воду.ІІ. Підсумок уроку

Що нового дізналися?

Що запам’яталося?

Які висновки для себе зробили?ІІІ. Домашнє завдання

1.      Опрацювати статті підручника «Без води немає життя» і «Властивості води» с. 91 - 92.

2.      Заповнити схему «Вода в природі» в зошиті на с.31 і виконати завдання 1,2 с. 33.

.        Намалювати плакат «Бережи воду» або скласти і оформити поради по збереженню води в домашніх умовах.

2.3. Шлях до майстерності

Під час проходження педагогічної практики у школі була можливість розробити і провести урок природознавства з використанням натуральних та образотворчих засобів навчання і переконатися у їх ефективності в навчальному процесі.

Інтегрований урок з природознавства та математики в 3 класі.

Тема. Дерева, кущі, трав'янисті рослини (Природознавство).

Утворення числа 200. Назви чисел третього розряду. Задачі на дві дії, що включають знаходження невідомого компонента (зменшуваного).

Тема: Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Однорічні та багаторічні

Мета. Розширити і поглибити знання про дерева, кущі, трав'янисті рослини; ознайомити з поняттями "листяні рослини", "хвойні рослини", "однорічні", "дворічні" та "багаторічні"; формувати практичні вміння розрізняти їх за зовнішньою ознакою; виховувати бережливе ставлення до рослин, охайність під час ведення записів; естетичні почуття, інтерес до природних явищ; вправляти дітей у лічбі у межах другої сотні, у розкладанні трицифрових чисел на розрядні доданки; ознайомити учнів з утворенням і назвою числа 200 та інших розрядних трицифрових чисел; розвивати обчислювальні навички, пам'ять, увагу, спостережливість.

Обладнання: малюнки із зображенням дерев, кущів, трав'янистих, хвойних, листяних однорічних і багаторічних рослин, гербарні зразки, малюнок потяга № 2012; паперова квітка, кленовий листок, малюнок яблуні з яблуками, назви зупинок, схема "рослини", короткий запис задачі, розрядна таблиця, картки із завданнями, математична абетка; загадки.

Тип уроку. Інтегрований урок засвоєння нових знань.

І. Організація класу

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він незвичний і цікавий,

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними і хлоп'ятка.

Сядьте зручно, усміхніться

на мене подивіться.

Зробимо в науку крок -

Починаємо урок. -

А зараз повторимо наш девіз уроку:

Думати швидко,

Виконувати чітко,

Точно працювати,

Каліграфічно писати!. Повідомлення теми та завдань уроку

Сьогодні у нас з вами незвичайний урок. Ми вирушаємо в подорож до лісу потягом під № 2012.

Тож займаємо місця у вагонах, а вагонами будуть наші парти, та вирушаймо. А чому ми вирушили саме до лісу? Щоб дізнатися більше про... Про що, ви дізнаєтесь, коли обчислите приклади з математичної абетки. (У кожного на парті приклади на картках і математична абетка).

·        Хто перший обчислить - зачитує слово, яке вийшло.

*9-60=21 Р

*2+1=19 О

*8-42=22 С

*8-16=16 Л

*5+1=11 И

*3-0=18 Н

*3+2=11 И

Зразок абетки

·        Про які рослини йтиметься на уроці, ми дізнаємось, відгадавши загадки і вписавши букви у порожні клітинки.

·        Отже, слухайте першу загадку.

Маю плаття я жовтеньке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький.

Як я звуся, діти? (Береза).

Б Е Р Е З А

Я на сонце дуже схожа -

Золотиста, ніжна, гожа,

Вгадати вам не важко,

Що за квітка я? (Р о м а ш к а).

Р       А       К

А наступну рослину вам допоможе назвати "Буквена математика".

БУ + ЗА - А + ОК (Бузок).

Б       У З О К

Діти, а чим різняться ці рослини? (Відповіді учнів).

Крім того, що ми дізнаємось багато цікавого про рослини, ми повинні ще й навчитися лічити в межах другої сотні та розкладати трицифрові числа на розрядні доданки, вивчити назви чисел третього розряду, а також розв’язати задачу.. Вивчення нового матеріалу

. Бесіда з використанням таблиць, малюнків

Перша зупинка, до якої прибув наш потяг, називається "ЛІСОВА".

         Назвіть види рослин, які ви бачите.

         Згадаємо будову рослин і перелічимо їх органи.

         Які три групи рослин ви знаєте?

. Практична робота з унаочненням

.        Знайдіть на малюнках дуб, клен, грушу, березу. Визначте їх спільні істотні ознаки. Як назвати групу рослин з одним дерев'янистим стеблом (стовбуром) і кроною з листям? (Дерева).

.        Подивіться уважно на ліщину, шипшину, бузок, черемху, малину. Порівняйте їх між собою. Чи можна їх об'єднати в одну групу? В яку? За якою ознакою? (Кущі. Декілька стовбурів).

.        До якої групи належать кропива, підсніжник, березка польова, кульбаба? Як назвати групу рослин з м'яким, соковитим стеблом? (Трав'янисті рослини).

. Робота з гербаріями листяних і хвойних дерев

·        Розгляньте зразки гербаріїв дерев клена, дуба, липи, абрикоси, яблуні, порівняйте їх з гербарними, зразками сосни, ялини. Зверніть увагу на їх листки: які вони за розміром, формою.

         Як називаються листочки у сосни, ялини? (Хвоїнки).

         На що вони схожі за формою, розміром? (На голки).

         Як довго листя липи, клена, бузку, ліщини утримується на деревах і кущах?

         Як довго листя-хвоїнки утримується на сосні і ялині? (Хвоїнки на соснах та ялинах також міняються, але не всі і не одразу, а поступово, періодично. Тому ці дерева завжди зелені).

         На які дві групи можна поділити дерева і кущі за зовнішнім виглядом листя? (Листяні і хвойні).

·        Розглянемо схему на дошці і повторимо групи рослин.

Крім того, що всі рослини поділяються на дерева, кущі, трав'янисті рослини, хвойні та листяні, вони поділяються ще й на однорічні та багаторічні рослини. Про це ми дізнаємось на наступній зупинці.

Зупинка, до якої прибуває наш потяг, називається "НАУКОВА".

. Робота з текстом підручника (с. 112-114)

Прочитайте, які групи рослин називаються однорічними, дворічними та багаторічними, які рослини до них належать. (Читає учень. Після кожного прочитаного абзацу підбивається підсумок, які ж рослини називаються однорічними, дворічними та багаторічними).

Розгляньте малюнки в підручнику і поясніть, чому горох - однорічна рослина; петрушка, морква - дворічна; мати-й-мачуха, пролісок, картопля - багаторічні трав'янисті рослини.

. Гра "Садівники"

А зараз ми об'єднаємось у три групи, і кожна група отримає завдання. Гра називається "Садівники". (Кожна група отримує чистий аркуш паперу і надписи назв різних рослин, клей).

·        І група повинна "посадити" дерева і тому вибирає тільки назви дерев, наклеює їх на аркуш;

·        II група "саджає" кущі;

·        III група - трав'янисті рослини.

(Назви рослин на смужках: дуб, береза, сосна, вільха, яблуня, груша, тюльпан, кропива, бузок, аґрус, кульбаба, смородина, малина, суниці, цибуля, пролісок, петрушка, ліщина, шипшина).

Один учень від кожної групи зачитує, які рослини посадили.

. Цікаві повідомлення про рослини

Наш потяг прибув до станції "ЦІКАВИНКА". Хто з вас може розповісти щось цікаве про рослини? (Заслухати кілька учнів).

учень.

Найрозлогіше дерево у світі - це баньян, родич відомого нам фікуса. Баньян називають деревом - гущавиною. Це тому, що в нього не один стовбур, як у всіх дерев, а декілька. У найбільшого баньяна близько чотирьох тисяч стовбурів!

учень.

Деякі трави бувають дуже високими: соняшник сягає заввишки 1,5 - 2 метри, кукурудза - 2,5-5 метрів, банан - 6-7 метрів.

учень.

А ще є така трава, яка вища і міцніша за деякі дерева. З її стебел роблять вудочки, лижні палиці. Це бамбук! Він є найвищою у світі травою. За кожний день бамбук виростає на півметра, але набуває висоти недовго, всього 40 днів, іноді досягаючи 40 метрів. Росте він у В'єтнамі, Китаї, Індії, Африці, на Далекому Сході та на Кавказі. Були такі цікаві випадки, коли людина засинала в бамбуковому лісі, а вранці прокидалася від того, що її одяг проштрикнув молодий бамбук.

учень.

У помірному поясі на болотах росте маленька трав'яниста рослинка - комахоїд-росичка. Її листя вкрите дрібними ворсинками, наповненими липкою рідиною. Варто комасі доторкнутися до них, як спрацьовує природна пастка, і жертва вгрузає в липкий слиз, де і перетравлюється.

Фізкультхвилинка

Прибуваємо до станції "СПОРТИВНА". Виходимо з вагонів, щоб трішки відпочити.

Руки дужче обертаємо

Та нікого не чіпаємо. ( Руки за головою,оберти ліворуч,праворуч, руки за голову.)

Обернемося ліворуч

І так само - вже праворуч. ( Широкі колові оберти ліктями вперед.)

Нахилятися почнемо, ( Нахили вперед, торкаючись руками підлоги.)

Ніби ягоди ми рвемо. ( Руки на поясі.)

Будемо гарно присідати ( Присідання )

І мурашок розглядати.

8. Виконання математичних завдань

Наша подорож продовжується і потяг прибуває до зупинки "РАХІВНИЧОК". Виходимо на зупинці і... О! Диво! Що це за квітка? Ця квітка незвичайна, бо на її пелюстках є певні завдання, які нам необхідно виконати. (Учні по одному виходять, відривають пелюстки і виконують завдання).

§  Полічи від 95 до 105.

§  Полічи десятками від 70 до 120.

§  Розклади на розрядні доданки число 127. (100 + 20 + 7).

§  Розклади на розрядні доданки число 107. (100 + 7).

§  Назви сусідів числа 130. (129, 131).

§  Назви число, в якому: 1 сотня, 9 десятків і 9 одиниць; 1 сотня і 2 десятки; 1 сотня і 8 одиниць.

Добре, завдання квіточки ми виконали, тож подорожуємо далі.

. Робота з підручником

Наближаємось до зупинки "РОЗУМНИКІВ". Потяг зупиняється і ми виходимо з вагонів.

         Що за листочок лежить на землі? Яке деревце загубило його?

(Клен).

         А що ж на зворотному боці написано? А написано ось що:

відкрийте підручники з математики на сторінці 71 і виконайте завдання № 473. Розглянемо на малюнку, як утворюється число 200.

Тепер спробуємо практично розглянути, як утворюється число 200.

Ви бачите великий пучок, у якому 100 паличок. Це одна сотня. Поруч ви бачите 9 пучечків по 10 паличок. Це 9 десятків або число 90. Крім того ви бачите ще 9 паличок і 1 паличку. Якщо до 9 паличок додати 1 паличку, то утвориться ще 1 десяток. Коли ми до числа 90 додамо 10 то вийде 100, а це ще одна сотня. А 100 плюс 100 буде 200.

Ми навчилися лічити і читати числа до двохсот. Число 200 є наступним до числа 199.

         Як утворюється кожне наступне число числового ряду?

(Способом додавання одиниці до попереднього числа). Таким способом можна лічити до трьохсот, чотирьохсот і т.д. Але це забере багато часу. Далі будемо утворювати числа із сотень, десятків і одиниць.

Одноцифрові числа від 1 до 9 називаємо числами першого розряду; 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 - числа другого розряду. До чисел третього розряду належать ті, що складаються з однієї, двох, трьох, чотирьох, п'яти, шести, семи, восьми, дев'яти сотень. Розгляньте їх утворення і назви у підручнику (№ 474).

Якщо до числа 900 додамо 100, то одержимо 1000. Тисяча - це одна одиниця класу тисяч.

Перевіримо, як ви запам'ятали. (Вчитель викладає на таблиці числа, учні по черзі читають їх і записують у зошити).

Діти, кожна цифра може означати різне число, це залежатиме від того, де вона стоїть. Якщо ми візьмемо цифру 2 і поставимо її на місце першого розряду, то вона означатиме кількість одиниць. Якщо ж ми цю саму цифру поставимо на місце другого розряду, то це буде кількість десятків. І, нарешті, якщо ми цифру 2 поставимо на місце третього розряду, то це вже буде кількість сотень. (Демонструю під час розповіді). Зрозуміло?

. Розв'язування задачі

Молодці. їдемо далі. Наближаємось до зупинки "КМІТЛИВИХ". Подивіться, яка гарна яблунька! А ось яблучко на ній. Скуштуємо його? А воно ж незвичайне! Прочитаємо, що на ньому написано.

Задача. Для походу туристи закупили консерви. Коли вони спожили 9 банок, то залишилось у 3 рази більше, ніж спожили. Скільки банок консервів закупили туристи? (На дощці короткий запис умови задачі)

Купили - ?

Спожили - 9 б.

Залишилось - у 3 рази більше, ніж спожили.

         Що є невідомим у задачі?

         Чи можемо ми одразу відповісти на запитання задачі? Чому?

         Чи відомо, скільки банок залишилось? Чи можемо дізнатись, скільки залишилось консервів? Як це записати? (9 • 3 = 27).

         Що сказано про те, скільки банок спожили?

Тепер можемо дати відповідь на запитання задачі? (Так). Що для цього треба зробити? (9 + 27 = = 36 (б.)).

Запишіть розв'язання задачі в зошити.. Підсумок урок

Закінчується наша подорож потягом № 2012. Я хочу підготувати повідомлення в газету про ваші враження від уроку і взяти у вас інтерв'ю.

·        Що найбільше сподобалось на уроці?

·        На які групи поділяються рослини? За якими ознаками?

·        Які бувають ліси? Які дерева в них ростуть?

·        Які трав'янисті рослини називають однорічними, дворічними і багаторічними?

·        Які числа належать до першого розряду? До другого розряду?

·        Які числа третього розряду ви знаєте?

Ви всі добре попрацювали на уроці, але найкращі навчальні досягнення продемонстрували... (аргументація оцінок).. Домашнє завдання

Дома прочитаєте детальніше про вивчені нами рослини в статтях "Дерева, кущі, трав'янисті рослини" та "Якими бувають дерева, кущі, трав'янисті рослини" на сторінках 111-114 підручника "Я і Україна". З математики виконаєте завдання № 478 на с. 71. Розгляньте це завдання. Чи зрозуміло, як його виконувати?

ВИСНОВОК

У початкових класах застосування різноманітних засобів навчання має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання та виступають як:

         джерело інформації;

         засіб ілюстрації;

         опора пізнання;

         постановки навчальних проблем і розв’язування проблемних ситуацій.

У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об'ємна, звукова і символічно-графічна наочність. Зрозуміло, що кожна з них має свої позитивні і негативні моменти, і це слід враховувати, визначаючи їх роль на уроці.

Як показує аналіз дослідження теми курсової роботи особливість використання натуральних та образотворчих засобів навчання з іншими засобами виконують роль:

         у поєднанні і з словом вчителя полегшує розуміння висловлюваної теми;

         розвитку властивості пам’яті учнів;

         сприяє розвитку уявлень необхідних для успішного засвоєння предмету;

         розвиває уміння аналізувати;

         полегшує перехід від сприйняття конкретних властивостей до абстрактного образу.

Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку.

Ефективність процесу сприймання підвищується, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об'єктів, виділяти їхні характерні ознаки, об'єднувати в єдине ціле, позначати певними словами.

Але нажаль, багато вчителів не обтяжують себе у використанні натуральних та образотворчих засобів. І основна причина - їх відсутність, а, особливо - фізична карта України, колекція гірських порід, навчальні таблиці, що негативно впливає на засвоєння матеріалу, учні втрачають інтерес до предмета, і в них не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання в середній школі.

Але існує й інша проблема, коли вчителя занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання безлічі засобів наочності.

Ми також з’ясували, що вибір натуральних та образотворчих засобів для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема, специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей. Це положення глибоко розвинув у своїх працях В. О. Сухомлинський. «Природа мозку дитини, - писав він, - потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед - серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким часто зустрічаються вчителі в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, з того що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, розв'язувати задачі, приклади - все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється…» [3, 8].

Вчасно використані засоби навчання на уроках природознавства у початкових класах - це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті учнів початкової ланки. Також їх використання у навчальному процесі сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; відкриває кращі можливості для використання натуральних і образотворчих засобів навчання і створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.        Аквилева Г. Н., Клепенина З. А. Методика викладання природознавства у початковій школі: навчальний посібник для студентів закладів середньої професійної освіти педагогічного профілю. - М.: Гуманітарне видавництво. центр ВЛАДОС, 2001. - 120 с.

2.      Аквилева Г. Н. Натуральні засоби навчання і методика роботи з ними //Початкова школа. - №12, 2004. - 42 с.

.        Алексюк А. М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 2008. - 245 с.

.        Байбара, Т. Дослід у процесі навчання природознавства, // Початкова школа. - 2010 .- 270 с.

.        Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник. - К. : Веселка, 2009. - 250 с.

.        Балаєва Н. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2009.-270 с.

.        Большакова М. Д. Моделs для ознайомлення младших школьников с комнатными растениями // Начальная школа. - 2011. - 215 с.

.        Волков Б. С. Психология младшего школьника. - М.: Просвещение, 2002. - 345 с.

.        Волкова Н. П. Педагогіка. - К.: Вид. центр “Академія”, 2001. - 576 с.

.        Горощенко В. П., Степанов И. Л. Методика викладання. Навчальний посібник для учнів педагогічних училищ. - М.:Просвещение, 2007. - 425 с.

.        Монгомена Л. И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения./ Начальная школа. - М.,2007. - 275 с.

.        Морозова Е. Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. - Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 2010. - 378 с.

.        Методика преподования естествознания: Учебный пособник/Под ред.. П. И.Боровицкого. - Ленинград: 2007. - 667 с.

.        Нарочна Л. К. Методика викладання природознавства : Навч. посібник для пед. уч-щ - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Вища шк., 2005.- 301 с.

.        Нарочна Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. Методика викладання природознавства. - К.:. Вища школа, 2000. - 376 с.

.        Пакулова В. М., Кузнєцова В.Н. Методика викладання природознавства. Навчальний посібник для учнів педагогічних інститутів. - М.:“Просвітництво”,2010. - 412 с.

.        Підкасистий П. И., Портнов М. Л. Мистецтво викладання. Перша книга вчителя. - М.: Російське педагогічне товариство, 2008. - 467 с.

.        Скаткін М. Н. Методика природознавства в початковій школі. - К.: Рад. Школа, 2009. - 345с.

.        Холомкина А. И. Осіння екскурсія в парк. //Початкова школа. - 2006, - 374 с.