Перекладацькі трансформації в науково-технічному перекладі
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Поняття перекладацької трансформації
1.2 Граматичні трансформації
1.3 Перестановки
1.4 Заміни
1.5 Лексичні трансформації
1.6 Конкретизація
1.7 Генералізація
1.8 Прийом лексичного доповнення
.9 Прийом опускання
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД ДОКУМЕНТАЦІЇ ФІРМИ «БАРАН»
Документ «Координування робіт на ділянці під забудову»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Темою даної роботи є «Перекладацькі трансформації в науково-технічному перекладі» (на матеріалі науково-технічних текстів), яка відноситься до двох областей: теорії перекладу та стилістики. І хоча наука теорії перекладу, порівняно з іншими науками, є відносно молодою, існує вже багато робіт у цій сфері і багато уваги в цих роботах приділяється питанню трансформацій при перекладі.
Варто відзначити, що все ще відсутня єдина думка відносно самої суті трансформації, під поняття якої нерідко підводяться найрізноманітніші явища.
Аналізуючи судження як російських, так і іноземних лінгвістів, у даній роботі ми намагалися дати єдину інтерпретацію поняття трансформацій, виділити основні види, розглянути причини, що викликають трансформації, проаналізувати випадки застосування перекладацьких трансформацій, прослідкувати, яким чином вони реалізуються при перекладі науково-технічних текстів.
Таким чином, обєктом дослідження даної роботи є трансформації при перекладі, де ми зробимо спробу розглянути і висвітлити це питання з різних точок зору. Розглядаються морфологічні елементи та синтаксичні конструкції, що піддаються певним трансформаціям під час перекладу з англійської мови українською, та їхні українські відповідники.
Предметом дослідження є трансформації морфологічних елементів та синтаксичних конструкцій англійської підмови науки та знаходження їхніх відповідників в українській мові.
Мета дослідження полягає у вивченні функціонування трансформацій при перекладі і специфічних засобів їх вираження. Значення дослідження полягає у систематизації нагромадженого в теорії і практиці перекладу досвіду використання трансформацій при перекладі і аналізі трансформацій, застосованих до науково-технічних текстів.
Мета дослідження обумовила необхідність постановки наступних конкретних завдань: перекладацька трансформація науковий текст
·дати визначення і загальну характеристику трансформацій при перекладі;
·виділити види перекладацьких трансформацій;
·дослідити причини, що викликають перекладацькі трансформації;
·проаналізувати граматичні конструкції та морфологічні елементи ангійської мови, що становлять труднощі під час перекладу;
Актуальність вивчення трансформацій, що реалізуються в різноманітних жанрах літератури, визначається тим значенням, якого вони набули в даний час у звязку із розвитком численних міжнародних контактів та інших видів діяльності людини.
Матеріалом дослідження послужив корпус текстів, що містять у собі різні види трансформацій, взятих із довідкової літератури.
Методи дослідження. У дослідженні було застосовано трансформаційний метод було застосовано з метою дослідження усіх можливих трансформацій під час перекладу англійських синтаксичних конструкцій та морфологічних одиниць українською мовою; порівняльний - для зіставлення структур обох мов та встановлення їхніх спільних і відмінних рис; контекстуальний метод застосовувався з метою продемонструвати можливості вибору прийомів перекладу за умови наявності контексту та без нього.
Теоретичне значення результатів дослідження полягає перш за все у тому, що вони поглиблюють розуміння мовно-трансформаційних процесів, що відбуваються під час перекладу англійських науково-технічних текстів українською мовою. Класифіковано труднощі та систематизовано прийоми їх перекладу, що дає змогу осягнути увесь спектр можливих перекладацьких трансформацій на морфологічному та синтаксичному рівні.
Практичне значення проведеного дослідження визначається можливістю його застосування на практичних заняттях та семінарах студентів спеціальності Переклад та у якості довідкового матеріалу при перекладі науково-технічної інформації.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дослідження становить 37 сторінок, з них основного тексту - 17 сторінок, використаної літератури -29 позицій.
РОЗДІЛ 1. ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Поняття перекладацької трансформації
В даній роботі ми розглянемо поняття «трансформація», проаналізуємо види трансформацій, дамо їм характеристику та знайдемо причини їх застосування, а також проілюструємо ці трансформації прикладами із науково-технічних текстів, а також зробимо спробу визначити, які саме трансформації найчастіше застосовуються у таких текстах.
Характерними особливостями науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність (строга послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю і деталями), точність і об'єктивність, ясність і зрозумілість. Окремі тексти, що належать до даного стилю, можуть володіти вказаними рисами більшою чи меншою мірою.[3]
Як відомо, головна мета перекладу, в тому числі науково-технічного, - досягнення адекватності. Адекватний, чи, як його ще називають, еквівалентний переклад - це такий переклад, що здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу.[5]
За визначенням А.В. Федорова, адекватність - це «вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повна функціонально-стилістична відповідність йому».
Таким чином, ми підходимо до поняття перекладацьких трансформацій, адже основне завдання перекладача при досягненні адекватності - вміло здійснити різноманітні перекладацькі трансформації.
«Трансформація - основа більшості прийомів перекладу. Суть її полягає у заміні формальних (лексичні чи граматичні трансформації) чи семантичних (семантичні трансформації) компонентів тексту оригіналу при збереженні інформації, призначеної для передачі». Я.І. Рецкер визначає трансформації як «прийоми логічного мислення, з допомогою яких ми розкриваємо значення іноземного слова в контексті і знаходимо його відповідник, що не співпадає із тим, що поданий у словнику»(Рецкер 1974,с.38)
На даний час існує безліч класифікацій перекладацьких трансформацій (далі ПТ), запропонованих різними авторами. Розглянемо в загальному деякі з них.
Л.К. Латишев дає класифікацію ПТ за характером відхилення від міжмовних відповідників, за якою всі ПТ поділяються на:
·Морфологічні - заміна одної категоріальної форми іншою або декількома;
·Синтаксичні - заміна синтаксичної функції слів і словосполучень;
·Стилістичні - заміна стилістичного забарвлення відрізка тексту (не застосовується у науково-технічному перекладі, оскільки стилістичні відхилення тут небажані)
·Семантичні - зміна не тільки форми вираження змісту, а й самого змісту, а саме тих ознак, з допомогою яких описана ситуація;
·Змішані - лексико-семантичні та синтаксико-морфологічні.[7]
В класифікації Л.С. Бархударова розрізняються за формальними ознаками: перестановки, доповнення, заміна, опускання. При цьому слід зазначити, що такий поділ досить умовний. Більшість авторів сходяться на тому, що основні два типи трансформацій - граматичні і лексичні, але на практиці у чистому вигляді вони не зустрічаються.
Ми розпочнемо дослідження із розгляду граматичних трансформацій і причин, що їх викликають.
1.2 Граматичні трансформації
В практиці перекладу граматичні трансформації зазвичай поєднуються із лексичними. В багатьох випадках зміна конструкції
Граматичні трансформації (далі ГТ) - це в першу чергу перебудова речення(зміна його структури) і різноманітні заміни - як синтаксичного, так і морфологічного плану. ГТ обумовлюються різноманітними причинами як граматичного, так і лексичного характеру, але головну роль відіграють все-таки граматичні фактори, тобто відмінності структури мови.
При зіставленні граматичних категорій і форм англійської і російської мов зазвичай виявляються наступні явища: 1) відсутність тої чи іншої категорії в одній із мов; 2) часткове співпадіння; 3) повне співпадіння. Очевидно, що необхідність ГТ зявляється лише у першому і другому випадку. В українській мові відсутні такі граматичні категорії, як артикль або герундій, а також інфінітивні комплекси та абсолютна номінативна конструкція. Частково не співпадають форми пасивних конструкцій, форми інфінітива, відмінності у вираженні модальності і т.п.[9]
В українській мові відсутні інфінітивні комплекси, які так поширені в англійській. Розглянемо лиш переклад інфінітивного комплексу з прийменником for:
On its return journey the spacecraft must be accelerated to some 25,000 m.p.h. for it to enter the earths orbit. (The Times)
При поверненні швидкість космічного корабля повинна бути доведена приблизно до 25000 миль за годину, щоб він міг перейти на навколоземну орбіту.
В даному випадку інфінітивний комплекс перекладається підрядним реченням мети.
Одна і та ж особливість науково-технічного стилю, присутня в обох мовах, може проявлятися з неоднаковою очевидністю і виражатися різними мовними засобами. Вже було зазначено, що для наукового викладу характерна висока логічність і послідовність. В англійській мові логічні звязки між окремими виразами часто виявляються лише в їх змісті і особливо не виражаються. А в українській мові переважно використовуються спеціальні слова і ввідні звороти, що вказують на той чи інший тип звязку. Тому в перекладі часто виявляються подібні доповнюючи уточнення, відсутні в оригіналі:
Semiconductor theory, junction theory, and circuit theory are integrated to explain the behavior of existing devices in circuits. No prior knowledge of modern physics is assumed.
В українському перекладі логічний зв'язок виражений експліцитно:
У книзі для пояснення поведінки існуючих пристроїв у схемах поєднані теорія напівпровідників, теорія р-п-переходів і теорія ланцюгових звязків. При цьому не передбачається попереднє ознайомлення читача із сучасною фізикою.[28]
Відсутність відповідної форми, часткове співпадіння, розбіжності характеру і застосування форми викликають необхідність ГТ. ГТ можна поділити на 2 види: перестановки і заміни. Розглянемо їх детальніше.
1.3 Перестановки
Перестановка як різновид ПТ - це зміна розташування (порядку) мовних елементів у тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що підлягають перестановці, є зазвичай слова, словосполучення, частини складного речення (clauses) і самостійні речення в структурі тексту.
Перестановки викликані цілим рядом причин. Основна причина - різниця в побудові речень в українській та англійській мові. Англійське речення, як правило, починається із підмета (чи групи підмета), за яким іде присудок (група присудка), тобто головне - центр повідомлення (рема) - на першому місці. Другорядна інформація (тема) обставини місця і обставини часу розміщаються в кінці.[4]
В українському реченні на першому місці часто стоять другорядні члени речення (обставини часу і місця), за ними слідують присудок, а в кінці - підмет. Це необхідно враховувати при перекладі. Це явище відоме піл назвою «комунікативне членування речення».
Найбільш звичайний випадок перестановки - це зміна порядку слів і словосполучень, повязаний із комунікативним членуванням.
Перестановки як вид ПТ зустрічаються досить часто, однак зазвичай вони супроводжуються й іншими трансформаціями, зокрема замінами, приклади яких будуть подані нижче.
Заміни - найбільш поширений і різноманітний вид ПТ. В процесі перекладу заміні можуть підлягати граматичні одиниці - форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичного звязку і т.д.
Доволі звичними є випадки, коли англійський присудок при перекладі на українську замінюється обставиною. Ця трансформація потребує також заміни перехідного дієслова англійського речення неперехідним. Наприклад:
The last week has seen an intensification of the diplomatic activity...
Протягом минулого тижня мала місце активізація політичної діяльності.
Аналогічна трансформація має місце і в інших випадках, коли англійський підмет має обставинне значення. В українському перекладі англійський підмет замінюється обставиною місця:
The little town of Clay Cross today witnessed a massive demonstration... (Morning Star)
Сьогодні в невеличкому містечку Клей-Крос відбулася масова демонстрація
Відсутність повного співпадіння між англійським і українським науково-технічним стилями можна виявити і при вивченні порівняльної частоти використання в них окремих частин мови. Для науково-технічного викладу в цілому характерна ознака номінативності, тобто ширше використання іменників, ніж в інших функціональних стилях. Але в англійській мові ця тенденція виражена чіткіше і при перекладі англійські дієслова нерідко замінюються іменниками:
The engine is the source of power that makes the wheels go round and the car move.
Двигун служить джерелом енергії для обертання коліс і руху автомобіля.
The fuel system is designed to store liquid gasoline and to deliver it to the engine cylinders in the form of vapor mixed with air.
Система живлення призначена для заправки рідким паливом і подачі його в циліндри у вигляді суміші парів бензину з повітрям.
Всі причини використання граматичних трансформацій зводяться до двох основних: обєктивних і субєктивних. Обєктивні причини мають трансформації, повязані з культурними відмінностями носіїв двох мов, з відмінністю граматичних структур і т. п. До субєктивних причин належать: нестача часу, власний стиль перекладача і т.п.[30]
1.5 Лексичні трансформації
Як ми вже встановили, лексичні трансформації обумовлені різницею структури двох мов - мови оригіналу і мови перекладу. Перейдемо до розгляду лексичних трансформацій. У своїй роботі «Курс перекладу» Латишев Л.К. визначає лексичні трансформації як «відхилення від словникових відповідників».[5]В лексичних системах англійської і української мов спостерігаються неспівпадіння, які проявляються в типі смислової структури слова. Будь-яке слово, тобто лексична одиниця - це частина лексичної системи мови. Цим пояснюється своєрідність семантичної структури слів у різних мовах. Тому суть лексичних трансформацій полягає в «заміні окремих лексичних одиниць (слів і стійких словосполучень) мови оригіналу лексичними одиницями мови перекладу, які не є їх словниковими еквівалентами і які мають інше значення, ніж одиниці, які вони передають у перекладі».[10]
Науково-технічний виклад виявляється часом зовсім не нейтрально-об'єктивним. У лінгвістичних дослідженнях неодноразово відмічалися факти використання в наукових статтях, здавалося б, чужорідних елементів типу:
A large part of industrial America is rushing to get on the nuclear bandwagon. chain paraffins will be the fair-haired boys in our future gasolines. cyanamide has been getting а big play in Germany recently. has stolen а march on the rest of the industry with а cast-iron V-6 engine.
Cellulose triacetate will give other fibers а run for their money.
Очевидно, що для розуміння і перекладу подібних фраз перекладачеві науково-технічної літератури недостатньо мати пізнання в області термінології і спеціальної лексики. Як і будь-який перекладач, він повинен добре володіти всіма багатствами мов, з якими йому доводиться мати справу.
Як було вказано в попередньому розділі, виявлення мовної специфіки того або іншого типу мови або функціонального стилю проводиться в рамках спеціальної теорії перекладу для визначення дії цієї специфіки на процес перекладу, на характер і способи досягнення еквівалентності при перекладі матеріалів даного вигляду. Ступінь такої дії залежить не тільки від лексико-граматичних особливостей оригіналу, але і від їх співвідношення з аналогічними явищами в мові перекладу. Хід і результат перекладацького процесу багато в чому визначається тим, якими загальними і відмінними мовними рисами володіють аналогічні види матеріалів в МО і МП. Тому за описом характерних особливостей матеріалів науково-технічного і газетно-інформаційного стилів в сучасній англійській мові повинне слідувати виявлення мовної специфіки українських текстів, що відносяться до вказаних функціональних стилів. [9]
Багато загальних характеристик науково-технічного стилю, відзначених нами в англійській мові, присутні і в науково-технічних матеріалах українською мовою. Вони перш за все відноситься до інформативності тексту і пов'язаною з нею насиченістю термінами і їх визначеннями, до стандартної і послідовної манери викладу, його іменного характеру - переважання поєднань, ядром яких є іменник, особливо різних видів атрибутивних груп, - відносно ширше використання абстрактних і загальних слів-понять, поширеність еквівалентів фразеологізмів і напівтермінологічних штампів і так далі, тут в дієсловах переважає теперішній час, складнопідрядні речення зустрічаються значно частіше ніж складносурядні, широко використовуються різні засоби логічного зв'язку і тому подібне. [1]
Існує безліч причин, що викликають лексичні трансформації, і охопити їх всі неможливо. Розглянемо детальніше види лексичних трансформацій.
1.6 Конкретизація
Конкретизація - це заміна слова чи словосполучення мови оригіналу з більш широким значенням словом чи словосполученням у мові перекладу із більш вузьким значенням. Як правило, лексиці української мови властива більша конкретність, ніж відповідним лексичним одиницям англійської мови. Це неодноразово зазначали лінгвісти. Конкретизація може бути мовною і контекстуальною(мовленнєвою). [2]При мовній конкретизації заміна слова з широким значенням словом із вужчим значенням обумовлюється розходженнями структури двох мов - або відсутністю в МП лексичної одиниці з таким же широким значенням, або розходженнями їх стилістичних характеристик, або вимогами граматичного порядку(необхідністю синтаксичної трансформації речення, зокрема заміни іменного присудка дієслівним, приклади якої будуть подані нижче)
Конкретизуються при перекладі дієслова руху і мовлення: be, have, get, take, give, make, say, come, go і т.п.:
At the by-election victory went to the Labour candidate. (Morning Star)
На додаткових виборах перемога дісталась лейбористам (перемогу здобув кандидат від лейбористської партії).
1.7 Генералізація
Прийом генералізації протилежний конкретизації , тобто він полягає в заміні конкретного загальним, видового поняття родовим. При перекладі з англійської на українську він застосовується набагато рідше, ніж конкретизація. Це повязано з особливістю англійської лексики. Слова цієї мови частіше мають абстрактний характер, ніж українські слова, що відносяться до того ж поняття.
.8 Прийом лексичного доповнення
Як лексичні, так і граматичні трансформації нерідко потребують внесення доповнюючих слів. Введення доповнюючих слів обумовлюється рядом причин: відмінностями в структурі речення і тим, що більш стислі англійські речення потребують в українській мові більш розгорненого висловлення думки. Відсутність відповідного слова чи лексико-семантичного варіанту даного слова також є причиною введення доповнюючих слів. Іншою причиною може бути синтаксична перебудова структури речення, де необхідні певні елементи., зокрема, при перекладі на англійську мову:
У 1958 році були зроблені перші записи.
In 1958 that orchestra made its first recordings.
В 30-х роках почалася підготовка до будівництва електростанції під Самарою.
In the 1930s the Soviet Union launched preparations for the building of a hydro-power project near Samara.
Нерідко лексичні доповнення обумовлюються необхідністю передачі в тексті перекладу значень , що виражені в оригіналі граматичними засобами, наприклад, при передачі англійських форм множини іменників, що не мають цієї форми в українській мові. Так, workers of all industries слід перекладати як робітники всіх галузей промисловості. Також: defenses оборонні споруди; modern weapons сучасні види зброї. Наприклад:
There are other philosophies of the past which give strong support to the Humanist position. (C. Lament, The Philosophy of Humanism)
Існують і інші філософські напрямки(або течії, теорії) минулого, які надають значну підтримку концепції гуманізму.
Особливу складність представляють атрибутивні поєднання, що складаються із поєднань «іменник+іменник», а також «прикметник+ іменник». Останні мають термінологічний характер.
Наприклад: pay claim (pay offer) вимога (пропозиція) підвищити зарплату, gun license посвідчення права носити зброю, oil countries країни-видобувачі нафти, the road plan план будівництва дороги, veneer machine - машина для виробництва фанери(а не фанерна машина).
«Формальна невираженість» тих чи інших семантичних компонентів у поверхневій структурі словосполучення спостерігається також у сполученнях типу «прикметник+іменник», особливо в тому випадку, коли вони носять термінологічний характер, напр.: solid engine двигун на твердому паливі (а не твердий двигун), logical computer компютер, що здійснює логічні операції (а не логічний компютер). В таких випадках норми української мови потребують присутності у поверховій структурі фрази семантичних компонентів, формально невиражених (чи таких, що можуть бути формально невираженими) в англійській мові; звідси і необхідність доповнень при перекладі.[8]
Правильний вибір доповнюючого семантичного компонента потребує знання екстралінгвістичних факторів.
1.9 Прийом опускання
Опускання - явище, протилежне доповненню. При перекладі опусканню підлягають частіше за все слова, що є семантично надлишковими з точки зору їх смислового вмісту.
Одним із прикладів надлишковості є властиве всім стилям письмового мовлення англійської мови, в тому числі і науковому, використання так званих «парних синонімів». Українській мові воно непритаманне, тому при перекладі застосовується опускання (не повторення синоніму, а заміна двох слів одним): just and equitable treatment справедливе ставлення; regular and normal звичайний; by force and violence насильницьким шляхом proposal was rejected and repudiated пропозиція була відкинута.
Використання «парних синонімів» не завжди є стилістичним засобом. Іноді воно продиктоване іншими причинами, як, наприклад, в наступному реченні, взятому з науково-технічного тексту:
Burning or combustion is the process of uniting a fuel or combustible with the oxygen in the air.
Тут у тексті використані спеціальні терміни combustion,combustible, які можуть викликати труднощі у читача, тому вони пояснюються загальнозрозумілими словами burning,fuel, що вживаються разом із їх термінологічними синонімами. Оскільки українські терміни «згорання», «паливо» не потребують пояснень, при перекладі вони опускаються:
Згорання - це процес поєднання палива з киснем, що міститься в повітрі.
Аналогічна ситуація спостерігається і при перекладі на англійську мову, де не обійтися без опускання:
Ці хвилі були названі радіохвилями, оскільки слово «радіо» походить від слова «радіація», що означає опромінення.
These waves were called radio waves, the word "radio" being derived from "radiation".
Вилучення семантично надлишкових елементів вихідного тексту дає перекладачу можливість здійснити те, що називається «компресією тексту», тобто скорочення його загального обєму.
На завершення ще раз підкреслимо, що наведені вище перекладацькі трансформації в «чистому» вигляді зустрічаються дуже рідко. Як правило, декілька видів трансформацій здійснюються одночасно, тобто поєднуються - перестановка із заміною, граматичне перетворення супроводжується логічним. Саме такий складний, комплексний характер перекладацьких трансформацій і робить переклад такою складною справою.
PROCEDUREEngineering Coordination: 20-21/01
Section : Engineering Deliverables
SLFor approval20-12-2004P5PREP. BY BARAN Qa/Qc DESCRIPTIONDATEREV.Approved by
ПРОЦЕДУРА
Координування робіт на ділянці під забудову
№: 20-21/01
Розділ : Конструювання комплектуючих вузлів
SLДо затвердження20-12-2004P5ПІДГ. БАРАН Qa/Qc ОПИСДАТАПЕРЕГЛ.Затверджено
.Objectives and scope
This procedure covers site visits by engineering staff from Head Offices in their capacity as design engineers and not as part of the construction management or commissioning teams to which they may be appointed from time to time.
It defines and develops a common understanding amongst all concerned of the purpose of such visits and the associated responsibilities.
It describes the preparation for site visits as well as the recording and reporting of findings and subsequent action.
2.Definition
CM Staff Abbreviation ( See Staff Abbrev, ) <#"justify">3.REFERENCES
3.160-61/04 - Work change management
.260-61/06 - Dispute & claims management
.420-21/03 - Site document control
4.Description
4.1Purpose of Site Visit
4.1.1To ensure that technical quality of construction conforms to design during the construction phase of a project, i.e. the intent of the design drawings and specifications is correctly interpreted and executed.
4.1.2To ensure adherence to any special construction methods called for in the design.
.1.3 To conduct construction brief meetings and discussions as necessary with Field Engineers/Supervisors. To record decisions taken during such discussions.
.1.4To give input to Construction Team on disputes or differences of interpretation that may arise between site staff and Contractors on technical matters excepting litigation and arbitration.
4.1.5To obtain feedback on design quality.
.1.6 To resolve design queries from Client, PM and site staff (Refer always to Work Change Management Procedure: 60-61/04
4.1.7To witness specified performance or acceptance tests at site as required by PM or Site Project Management.
1.ֲ˲ òà îáñÿã
Öÿ ïðîöåäóðà îõîïëþº â³çèòè ä³ëÿíîê ï³ä çàáóäîâó ³íæåíåðíèì ïåðñîíàëîì ³ç ãîëîâíèõ êîíòîð ó ÿêîñò³ ³íæåíåð³â-êîíñòðóêòîð³â òà íå ó ñêëàä³ áðèãàä ïî óïðàâë³ííþ áóä³âíèöòâîì ÷è ââåäåííþ â åêñïëóàòàö³þ, äî ÿêèõ ¿õ ìîæóòü ïðèçíà÷àòè ÷àñ â³ä ÷àñó.
Âîíà äຠâèçíà÷åííÿ òà ïîÿñíåííÿ äëÿ çàãàëüíîãî ðîçóì³ííÿ óñ³ìà çàö³êàâëåíèìè ìåòè òàêèõ â³çèò³â òà ïîâÿçàíèõ ³ç íèìè çîáîâÿçàíü.
Âîíà îïèñóº ÿê ï³äãîòîâêó äî â³çèò³â ìàéäàí÷èê³â ï³ä çàáóäîâó, òàê ³ ïðîöåñ ðåºñòðàö³¿ òà ïîäàííÿ çâ³ò³â ïðî çíàõ³äêè, à òàêîæ ïîäàëüø³ 䳿.
2.Âèçíà÷åííÿ
CM Àáðåâ³àòóðà ( Äèâ. Àáðåâ³àòóðà íàçâè ïðîäóêòó )
3.ÏÎÑÈËÀÍÍß
3.160-61/04 - Óïðàâë³ííÿ çì³í ðîáî÷îãî ïðîöåñó
3.260-61/06 - Óïðàâë³ííÿ ùîäî âèð³øåííÿ ñïîð³â òà ïðåòåíç³é
.320-21/02 - Óïðàâë³ííÿ ùîäî â³äïîâ³äíîñò³ ìàéäàí÷èê³â ï³ä çàáóäîâó
3.420-21/03 - Êîíòðîëü äîêóìåíòàö³¿
4.ÎÏÈÑ
4.1Ìåòà â³çèò³â ìàéäàí÷èê³â ï³ä çàáóäîâó
4.1.1Ïåðåêîíàòèñÿ, ùî òåõí³÷íà ÿê³ñòü áóä³âë³ â³äïîâ³äຠêðåñëåííþ ï³ä ÷àñ êîíñòðóêö³éíî¿ ôàçè ïðîåêòó, òîáòî çàìèñåë êîíñòðóêòîðà òà òåõí³÷í³ óìîâè ïðàâèëüíî ³íòåðïðåòîâàí³ òà âò³ëåí³.
4.1.2Ãàðàíòóâàòè äîòðèìàííÿ áóäü-ÿêèõ îñîáëèâèõ áóä³âåëüíèõ ìåòîä³â, çàçíà÷åíèõ ó ïðîåêò³.
4.1.3 ßêùî íåîáõ³äíî, ïðîâåñòè êîðîòê³ çóñòð³÷³ òà êîíñóëüòàö³¿ ³ç Ïîëüîâèìè ²íæåíåðàìè/Ñóïåðâ³çîðàìè. Çàô³êñóâàòè ó ïèñüìîâ³é ôîðì³ ð³øåííÿ, ïðèéíÿò³ â õîä³ òàêèõ êîíñóëüòàö³é.
.1.4Íàäàòè íåîáõ³äíó ³íôîðìàö³þ Áóä³âåëüí³é Áðèãàä³ ïðè ïðîòèð³÷÷ÿõ ÷è ñóïåðå÷íîñòÿõ ³íòåðïðåòàö³¿, ùî ìîæå âèíèêíóòè ì³æ ïåðñîíàëîì áóäìàéäàí÷èêà òà ϳäðÿäíèêàìè ùîäî òåõí³÷íèõ íþàíñ³â, îêð³ì ñóäîâèõ ïîçîâ³â òà àðá³òðàæíèõ ñóäîâèõ ïðîöåñ³â.
.1.5Âçàºìíî óçãîäèòè êîíñòðóêòèâíó ÿê³ñòü.
.1.6 Âèð³øèòè ñóìí³âí³ ïèòàííÿ ùîäî êîíñòðóêö³¿, ùî íàä³éøëè â³ä Ê볺íòà, ÊÏ òà ïåðñîíàëó áóäìàéäàí÷èêà (Äèâ. çàâæäè Ïðîöåäóðà óïðàâë³ííÿ çàì³íè äåòàëåé: 60-61/04
4.1.7Çàñâ³ä÷èòè ðåçóëüòàòè çàçíà÷åíèõ ïðîìèñëîâèõ òà ïðèéîìíèõ âèïðîáóâàíü íà áóä³âåëüíîìó ìàéäàí÷èêó çà âèìîãîþ ÊÏ ÷è Óïðàâë³ííÿ áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó.
4.1.8To physically inspect materials of construction from a designer's viewpoint and to arrange with Site Project Management for laboratory testing of such materials if deemed necessary.
4.1.9 To attend site meetings at the invitation of the Site Project Management.
.1.10 To assist PM or Site Project Management to achieve programme commitments by developing/ explaining/ modifying if advantageous, construction details to enable the Contractor to use rapid techniques.
.1.11To ensure that design changes have been correctly communicated to site.
.1.12To Execute site survey or taking measurement needed to finalize the design
4.2Frequency
Each Lead Engineer is responsible for ensuring that his disciplines visits are sufficiently frequent, and shall liaise with the Field Engineer (FEM) to review this.
Field Engineer (FEM) will also participant in: Design Reviews at Engineering Home Offices, in Kick offs with Contractors and Vendors having activity at Site.
When necessary FEM will invite Engineering to site visits not according to the regular frequency, this will be done by also informing SPM and PM, and coordinating with CM/AS/Supervisor.
4.3Preparation
Engineering staff must prepare themselves prior to the visit, in order to clearly define and understand the main activities of the visit. The person visiting the site equips himself with copies of all relevant documentation he may need such as design calculations, checklists, drawings, manuals, etc. areas shall be studied and well understood before the site visit. of the preparation phase is to discuss with and/or inform the FEM of the intended site visit, and its purpose. Visit or/and work .
4.4Arrivalarrival at site the engineer reports to the FEM , in his absence to CSM Office , to make known his presence prior to commencement of any inspection activities.
FEM will participate, at Initiator's request, at the "open box" inspection of Equipment.requested, Initiator and Engineering will have to be at site according to the priority and criticality asserted to the visit by FEM. The SPM and PM will be informed.Engineering or the Initiator will be invited, when relevant, to the Installation, Start Up or Handover of Equipment. The SPM and PM will be informed in advance of this decision.
4.5On-Site Activities
4.5.1A general discussion must be held with the Discipline Field Engineer or Supervisor before inspection commences, and wherever possible the inspection
of critical or problem areas should be in the company of the Discipline Field Engineer.
.5.2 Carry out normal site inspection and verify the effectiveness of site quality control by checking completed work against construction/designer's checklists as per standard reference procedures for the discipline.
.5.3Check implementation of Q.C. according to plan and construction brief.
.5.4Check status completeness and traceability of Q.C. documentation to actual work on site.
.5.5Check documented Q.C. results against actual work on site.
.5.6 A major part of the inspection tour is to generally look around and observe as much as possible. Potential problems, materials used, dangerous practices, safety aspects, poor workmanship, poor construction practices, etc., are documented for discussion with site staff.
.5.7Review action taken on previous instructions.
.5.8 No instructions to CONTRACTORS are given to, or discussions held with Contractors staff, unless expressly requested by the Site Project Management. All problems/ potential problems are reviewed with the Field Engineer who will then instruct the Contractor accordingly.
.5.9Attend site meetings by invitation or by arrangement with Site Project Management or Field Engineer to discuss design/construction problems, method statements and other technical matters as required.
.5.10After reviewing problems with Field Engineer and agreeing on action to be taken, issue instructions (if any) using the "Site Visit Instruction Book" covering the decisions taken and the dates and responsibilities for implementation as well as the action taken on previous findings.
The "Site Visit Instruction Book" is kept on site in the Site Project Management's office. The pages in this book are numbered in duplicate fashion with the top sheet perforated for removal by the visiting engineer while the numbered carbon copy remains in the book for action by site personnel.
4.5.11All proposed changes, comments and input are dealt with in accordance with Work Change Management Procedure (60-61/04) and should be approved previously by the PM.
4.5.12Any change, even if agreed between Supervisor and Engineering, will be brought to attention of FEMthere be a demand from the designer, to make adjustments and\or to add supplements, the steps will be as follows:
4.1.8Ïðî³íñïåêòóâàòè áóä³âåëüí³ ìàòåð³àëè ô³çè÷íî ³ç êîíñòðóêòîðñüêî¿ òî÷êè çîðó òà óçãîäèòè ³ç Óïðàâë³ííÿì áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó ìîæëèâ³ñòü ëàáîðàòîðíî¿ ïåðåâ³ðêè öèõ ìàòåð³àë³â çà î÷åâèäíîñò³ òàêî¿ ïîòðåáè.
4.1.9 ³äâ³äóâàòè áóä³âåëüí³ çáîðè çà çàïðîøåííÿì Óïðàâë³ííÿ áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó.
.1.10 Íàäàâàòè äîïîìîãó ÊÏ ÷è Óïðàâë³ííþ áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó ó ðîçðîáö³ ïðîãðàìíèõ çîáîâÿçàíü øëÿõîì ðîçðîáêè/ïîÿñíåííÿ/çì³í äåòàëåé êîíñòðóêö³¿ íà á³ëüø â³äïîâ³äí³, äàþ÷è çìîãó ϳäðÿäíèêó âèêîðèñòîâóâàòè øâèäø³ òåõíîëî㳿.
.1.11Ïåðåêîíàòèñÿ, ùî çì³íè êîíñòðóêö³¿ áóëè ïðàâèëüíî ïåðåäàí³ ïåðñîíàëó íà áóäìàéäàí÷èêó.
.1.12Ïðîâåñòè äåòàëüíèé îãëÿä ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó ÷è çíÿòè âèì³ðè, íåîáõ³äí³ äëÿ íàäàííÿ êîíñòðóêö³¿ çàâåðøåíîãî âèãëÿäó.
4.2×àñòîòà
Êîæåí Âåäó÷èé ²íæåíåð â³äïîâ³äຠçà çàáåçïå÷åííÿ äîñòàòíüî ÷àñòèõ â³çèò³â ïî ñâî¿é ñïåö³àëüíîñò³, ³ ïîâèíåí ï³äòðèìóâàòè çâ'ÿçîê ³ç Ïîëüîâèì ²íæåíåðîì (Óϲ) äëÿ óçãîäæåííÿ öèõ ïèòàíü.
Ïîëüîâèé ²íæåíåð (Óϲ) òàêîæ áåðå ó÷àñòü ó: Îö³íö³ Ïðîåêòó ó Ãîëîâíîìó îô³ñ³ áóä³âåëüíîãî òðåñòó, ó îáãîâîðåííÿõ ³ç ϳäðÿäíèêàìè òà Òîðãîâèìè Ïðåäñòàâíèêàìè, ùî âåäóòü ñâîþ ä³ÿëüí³ñòü íà ijëÿíö³ ï³ä çàáóäîâó.
Çà íåîáõ³äíîñò³ ÊÏÐ ìîæå çàïðîñèòè ³íæåíåð³â íàíåñòè â³çèò íà ä³ëÿíêó ïîçà÷åðãîâî, â òàêîìó âèïàäêó íåîáõ³äíî òàêîæ ïîâ³äîìèòè ÊÁÐ òà ÊÏ, óçãîäèâøè ïîïåðåäíüî ³ç ÒÊÌ Ñóïåðâ³çîðîì.
4.3ϳäãîòîâêà
²íæåíåðíèé ïåðñîíàë ïîâèíåí ïîïåðåäíüî ï³äãîòóâàòèñÿ äî â³çèòó, ùîá ÷³òêî âñòàíîâèòè òà çðîçóì³òè îñíîâí³ çàõîäè, ùî ïðîâîäèòèìóòüñÿ ï³ä ÷àñ â³çèòó. Îñîáà, ùî íàíîñèòü â³çèò íà áóäìàéäàí÷èê, ìຠïðè ñîá³ êîﳿ âñ³õ ðåëåâàíòíèõ äîêóìåíò³â, ùî ìîæóòü ¿é çíàäîáèòèñÿ, íàïðèêëàä, ïðîåêòí³ ðîçðàõóíêè, êîíòðîëüí³ òàáëèö³, äîâ³äíèêè ³ ò.ï.
Ïðîáëåìí³ ñôåðè ïîâèíí³ áóòè îêðåìî âèâ÷åí³ òà äîáðå ïðîàíàë³çîâàí³ ïåðåä â³çèòîì ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó.
.4Ïðèáóòòÿ
³äðàçó ï³ñëÿ ïðèáóòòÿ íà ä³ëÿíêó ï³ä çàáóäîâó ³íæåíåð çâ³òóº ÊÔÎ, à çà éîãî â³äñóòíîñò³ - êåð³âíèöòâó ÊÁÐ, ùîá ïîâ³äîìèòè ïðî ñâîþ ïðèñóòí³ñòü ïåðåä ïî÷àòêîì áóäü-ÿêèõ ³íñïåêö³éíèõ ðîá³ò.
ÊÔÎ, çà âèìîãîþ ²í³ö³àòîðà, áåðå ó÷àñòü ó â³äêðèò³é ïåðåâ³ðö³ Îáëàäíàííÿ.
Çà âèìîãîþ, ²í³ö³àòîð òà ²íæåíåðè çíàõîäÿòüñÿ íà òåðèòî𳿠ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó â³äïîâ³äíî äî ïîðÿäêó òåðì³íîâîñò³ òà êðèòè÷íîãî ñòàíó, çàòâåðäæåíèõ äî â³çèòó ÊÔÎ. ÊÏÁ òà ÊÏ ìàþòü áóòè ïðî³íôîðìîâàí³.
²íæåíåðè ÷è ²í³ö³àòîð çàïðîøóþòüñÿ, êîëè öå äîö³ëüíî, äëÿ Âñòàíîâëåííÿ, Çàïóñêó ÷è Ïåðåñòàíîâêè Îáëàäíàííÿ. ÊÏÁ òà ÊÏ ìàþòü áóòè ïîâ³äîìëåí³ ïðî òàêå ð³øåííÿ çàçäàëåã³äü.
4.5ijÿëüí³ñòü íà ì³ñö³
4.5.1Çàãàëüíå îáãîâîðåííÿ ïîâèííå áóòè ïðîâåäåíå ³ç Ïîëüîâèì ²íæåíåðîì ç òåõí³êè áåçïåêè ÷è Ñóïåðâ³çîðîì ïåðåä ïî÷àòêîì ³íñïåêö³éíèõ ðîá³ò. Äå öå ìîæëèâî,ïåðåâ³ðêà êðèòè÷íèõ ÷è ïðîáëåìíèõ ä³ëÿíîê ïîâèííà ïðîâîäèòèñü ó ïðèñóòíîñò³ Ïîëüîâîãî ²íæåíåðà ç òåõí³êè áåçïåêè.
4.5.2 Ïðîâåñòè íîðìàëüíèé (âèá³ðêîâèé) êîíòðîëü ä³ëÿíêè òà çàñâ³ä÷èòè åôåêòèâí³ñòü ÿê³ñíîãî êîíòðîëþ ä³ëÿíêè, ïîð³âíþþ÷è çàâåðøåíó ðîáîòó ³ç êîíñòðóêö³éíèìè/ïðîåêòíèìè êîíòðîëüíèìè òàáëèöÿìè â³äïîâ³äíî äî ñòàíäàðòíèõ âèõ³äíèõ ìåòîäèê çà ïîðÿäêîì.
.5.3Ïðîñë³äêóâàòè çà âïðîâàäæåííÿì Êß â³äïîâ³äíî äî ïëàíó òà ïðîåêòíîãî ëèñòà.
.5.4Ñë³äêóâàòè çà ñòàíîì çàâåðøåíîñò³ òà õîäîì âåäåííÿ äîêóìåíòàö³¿ ïî ñêëàäàííþ êîøòîðèñó ³ ôàêòè÷íîþ ä³ÿëüí³ñòþ íà ä³ëÿíö³ ï³ä çàáóäîâó.
.5.5Çâ³ðÿòè ðåçóëüòàòè ñêëàäåíîãî êîøòîðèñó ³ç ôàêòè÷íîþ ä³ÿëüí³ñòþ íà ä³ëÿíö³ ï³ä çàáóäîâó.
.5.6 Íàéãîëîâí³øîþ ÷àñòèíîþ ³íñïåêö³éíîãî òóðó º çàãàëüíå ñïîñòåðåæåííÿ òà â³äñòåæåííÿ ÿêíàéá³ëüøîãî îáºìó ³íôîðìàö³¿. Ïîòåíö³éí³ ïðîáëåìè, âèêîðèñòàí³ ìàòåð³àëè, íåáåçïå÷íà ä³ÿëüí³ñòü, àñïåêòè òåõí³êè áåçïåêè, ïîãàíà êâàë³ô³êàö³ÿ, íååôåêòèâíà áóä³âåëüíà ïðàêòèêà ³ ò.ï. ïîâèíí³ áóòè çàäîêóìåíòîâàí³ äëÿ ïîäàëüøîãî îáãîâîðåííÿ ³ç ïåðñîíàëîì áóäìàéäàí÷èêà.
4.5.7Ïðîñë³äêóâàòè çà ä³ÿëüí³ñòþ â³äïîâ³äíî äî ïîïåðåäí³õ ³íñòðóêö³é.
.5.8 ͳÿê³ ³íñòðóêö³¿ íå ïîâèíí³ íàäàâàòèñÿ ϲÄÐßÄÍÈÊÀÌ, à òàêîæ ³ç íèìè íå ïîâèíí³ ïðîâîäèòèñü îáãîâîðåííÿ, õ³áà ùî çà ïðÿìî¿ âèìîãè Óïðàâë³ííÿ áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó. Âñ³ ³ñíóþ÷³/ïîòåíö³éí³ ïðîáëåìè ïåðåãëÿäàþòüñÿ ðàçîì ³ç Ïîëüîâèì ²íæåíåðîì, ÿêèé â³äïîâ³äíî ³íôîðìóº ϳäðÿäíèêà.
4.5.9³äâ³äóâàòè çáîðè áóä³âåëüíîãî ïåðñîíàëó çà çàïðîøåííÿì ÷è äîìîâëåí³ñòþ ³ç Óïðàâë³ííÿì áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó ÷è Ïîëüîâèì ²íæåíåðîì äëÿ îáãîâîðåííÿ ïðîåêòíèõ/êîíñòðóêö³éíèõ ïðîáëåì, ìåòîäè÷íèõ ïèòàíü òà ³íøèõ òåõí³÷íèõ ïèòàíü çà òàêî¿ íåîáõ³äíîñò³.
.5.10ϳñëÿ ïåðåãëÿäó ïðîáëåìíèõ ïèòàíü ³ç Ïîëüîâèì ²íæåíåðîì òà óçãîäæåííÿ íàñòóïíèõ ä³é íàäàòè ³íñòðóêö³¿ (ÿêùî òàê³ º), âèêîðèñòîâóþ÷è «Êíèãó â³çèò³â ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó», ùî ì³ñòèòü ïîïåðåäí³ ð³øåííÿ, äàòè òà ï³äçâ³òíîñò³ ç âèêîíàííÿ, à òàêîæ çàõîäè ï³ñëÿ ³íñïåêö³é, ïðîâåäåíèõ ðàí³øå.
«Êíèãà â³çèò³â ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó» çáåð³ãàºòüñÿ íà ì³ñö³ áóä³âíèöòâà, ó êîíòîð³ Óïðàâë³ííÿ áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó. Ñòîð³íêè â êíèç³ ïðîíóìåðîâàí³ â äâîõ åêçåìïëÿðàõ: âåðõí³é àðêóø â³äðèâíèé, äëÿ ³íæåíåðà, ùî íàíîñèòü â³çèò, à äðóêîâàíà êîï³ÿ ³ç òàêèì æå íîìåðîì çàëèøàºòüñÿ ó ðîçïîðÿäæåíí³ áóä³âåëüíîãî ïåðñîíàëó.
4.5.11Âñ³ çàïðîïîíîâàí³ çì³íè, çàóâàæåííÿ òà çàì³òêè ðîçãëÿäàþòüñÿ â³äïîâ³äíî äî Ïðîöåäóðè çì³í ðîáî÷îãî ïðîöåñó (60-61/04) òà ïîâèíí³ áóòè ïîïåðåäíüî çàòâåðäæåí³ ÊÏ.
4.5.12Áóäü-ÿê³ çì³íè, íàâ³òü óçãîäæåí³ ì³æ Ñóïåðâ³çîðîì òà ²íæåíåðàìè, ïîâèíí³ áóòè, äîíåñåí³ äî â³äîìà ÊÔÎ.
ßêùî â³ä êîíñòðóêòîðà ïîñòóïຠâèìîãà çðîáèòè äåÿê³ ïåðåñòàíîâêè òà/÷è çðîáèòè äîêîìïëåêòàö³þ, çä³éñíþþòüñÿ íàñòóïí³ êðîêè:) Êîíñòðóêòîð ïåðåäຠñâî¿ ðåêîìåíäàö³¿ ó ïèñüìîâ³é ôîðì³, ï³äêð³ïëþþ÷è ¿õ â³äïîâ³äíèìè êðåñëåííÿìè òà äåòàëüíèìè ïîÿñíåííÿìè äî íèõ.
b) FEM will approve the documents and pass them to AE.) AE will ask for cost evaluation or work hours estimate for conducting the said adjustment \ supplement from the field contractor or by Request for Quotation. AE will explain to the contractors the essence of the work and will make sure to inform the relevant supervisor.) CSM and MLM will give their budget estimate for the use of the requested resources such as : personal, machines etc..) AE will form the budget estimate and will give it for approval to the project management, through the FEM.) With the approval of the budget by Project Management, AE will document the authorizations and will give needed help to the designer.out the work is conditioned by getting the Customer's Order.
4.6Updating of Documents
4.6.1On return to Head Office ensure that documents and drawings are updated to reflect the agreed procedures, changes, modifications, etc., in accordance with the relevant Work Change Management Procedure (60-61/04).
4.6.2Timely transmittal of current-revised-updated Document Lists, including revisions and MARKING CHANGES.
If there is a MAJOR CHANGE (approved by PM!) a special memo/report should be added to explain
4.6.3Ensure that revised drawings/documents are timely issued to site.
4.7Reporting
4.7.1After each site visit a report covering items inspected and instructions given, is prepared and issued to the FEM & by FEM to Site Project Management, Project Manager, Project Engineer, and QA Manager (QAM) .
.7.2Reports are numbered sequentially by Discipline in accordance with - "Document and Drawing numbering system."
4.7.3Recommended changes or improvements to procedures, leading from observations during the site visit are directed to the Quality Manager. carried out in accordance with paragraph 2.6.1 are listed.
4.7.4This report must incorporate instructions from the "Site Visit Instruction Book" (2.5.10) and must be completed no later than one week after the site visit.
b) ÊÔÎ çàòâåðäæóº äîêóìåíòè òà ïåðåäຠ¿õ AE. ) ÀÅ çàïèòóº ïðî ãðîøîâó âàðò³ñòü ÷è ê³ëüê³ñòü ðîáî÷èõ ãîäèí, íåîáõ³äíèõ äëÿ ïðîâåäåííÿ çàçíà÷åíèõ ïåðåñòàíîâîê/äîêîìïëåêòàö³é ó ïîëüîâîãî ï³äðÿäíèêà ÷è ïîäàþ÷è Çàïèò ïðî ö³íó.
AE ïîÿñíþº ï³äðÿäíèêàì ñóòü ðîáîòè òà ñë³äêóº çà òèì, ùîá áóëî ïîâ³äîìëåíî â³äïîâ³äíîãî ñóïåðâ³çîðà.) ÊÁÐ òà ÌËÌ äàþòü ñâîþ îö³íêó áþäæåòíèõ âèòðàò íà íåîáõ³äí³ ðåñóðñè: ðîáî÷ó ñèëó, òåõí³êó ³ ò.ä.) AE ôîðìóº ïðèïóùåííÿ ùîäî áþäæåòíèõ âèòðàò òà äຠ¿õ äî çàòâåðäæåííÿ êåð³âíèöòâó ïðîåêòó ÷åðåç ÊÔÎ.) ϳñëÿ çàòâåðäæåííÿ áþäæåòó Óïðàâë³ííÿì áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó ÀÅ äຠîô³ö³éí³ äîçâîëè, à òàêîæ íàäຠíåîáõ³äíó äîïîìîãó êîíñòðóêòîðó.
Âèêîíàííÿ ðîáîòè ïðîâîäèòüñÿ çà óìîâè îòðèìàííÿ çàìîâëåííÿ â³ä ê볺íòà.
4.6Âíåñåííÿ ïîïðàâîê äî äîêóìåíòàö³¿
4.6.1ϳñëÿ ïîâåðíåííÿ äî Ãîëîâíî¿ êîíòîðè ïåðåñâ³ä÷èòèñü, ùî äî äîêóìåíò³â òà åñê³ç³â âíåñåí³ ïîïðàâêè, ùî â³äîáðàæàþòü óçãîäæåí³ ïðîöåäóðè, çì³íè òà ìîäèô³êàö³¿ ³ ò.ï., â³äïîâ³äíî äî Ïðîöåäóðè çì³í ðîáî÷îãî ïðîöåñó (60-61/04).
4.6.2Ñâîº÷àñíà ïåðåäà÷à ïîòî÷íèõ-âèïðàâëåíèõ-â³äíîâëåíèõ êàòàëîã³â äîêóìåíòàö³¿, âêëþ÷àþ÷è ïåðåðîáëåííÿ é äîïîâíåííÿ òà ç ÏÎ̲×ÅÍÈÌÈ Ç̲ÍÀÌÈ.
ßêùî ïðèñóòíÿ ÇÍÀ×ÍÀ Ç̲ÍÀ (çàòâåðäæåíà ÊÏ!), ïîâèííà äîäàâàòèñÿ ñïåö³àëüíà çàì³òêà/çâ³ò ³ç ïîÿñíåííÿì.
4.6.3Ïåðåêîíàòèñÿ, ùî âèïðàâëåí³ åñê³çè/äîêóìåíòè ñâîº÷àñíî äîñòàâëÿþòüñÿ íà ì³ñöå áóä³âíèöòâà.
4.7Çâ³òè
4.7.1ϳñëÿ êîæíîãî â³çèòó áóä³âåëüíîãî ìàéäàí÷èêà ïîâèíåí áóòè ï³äãîòîâëåíèé òà îïóáë³êîâàíèé çâ³ò äëÿ ÊÔÎ, à ÊÔÎ ãîòóº çâ³ò äëÿ Óïðàâë³ííÿ áóä³âåëüíîãî ïðîåêòó, Êåð³âíèêà ïðîåêòó, ²íæåíåðà ïðîåêòó, Ìåíåäæåðà ç êîíòðîëþ ÿêîñò³ (ÊÊß).
.7.2Çâ³òè íóìåðóþòüñÿ ó ïîñë³äîâíîìó ïîðÿäêó â³äïîâ³äíî äî «Ñèñòåìè íóìåðàö³¿ äîêóìåíò³â òà åñê³ç³â»
.7.3Ðåêîìåíäîâàí³ çì³íè ÷è âäîñêîíàëåííÿ äî ïðîöåäóð, âèâåäåí³ ³ç ñïîñòåðåæåíü ï³ä ÷àñ â³çèòó áóä³âåëüíîãî ìàéäàí÷èêà, íàïðàâëÿþòüñÿ Ìåíåäæåðó ç êîíòðîëþ ÿêîñò³ áóä³âíèöòâà.
Çàõîäè, ùî ïðîâîäÿòüñÿ çã³äíî ç ïóíêòîì 2.6.1, ïîäàí³ ó ñïèñêó.
4.7.4Öåé çâ³ò ïîâèíåí ì³ñòèòè ³íñòðóêö³¿ ³ç «Êíèãè â³çèò³â ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó» (2.5.10) òà ïîâèíåí áóòè çàâåðøåíèé íå ï³çí³øå í³æ ÷åðåç 1 òèæäåíü ï³ñëÿ â³çèòó.
4.7.5The FEM will transmit to the Engineering a copy of Contractor's Quality Plan (prepared as specified in the Site Contract Administration specification procedure: (60-61/02) and collect his comments, especially to the Installation Method statements and Lifting Plans described
.7.6The FEM, consulting with QAM, SPM and CM, will issue the distribution list of engineering Documents in the Construction team, to be used by the Site Document Control Procedure (20-21/03).
4.8Follow-up
.8.1Each discipline Lead Engineer of eng. Company shall conduct regular follow-up reviews with the FEM to ascertain that instructions are implemented, and shall report to the Project Engineer if they are not satisfactorily implemented.
4.8.2The AS/Supervisor, coordinated with FEM, will turn to the relevant Engineering Home Office, for: comments, explanation, instruction, discrepancies, site execution impossibilities etc. needed for execution, progress, pre accounting or approval. Approved changes, which have implications on Contractors Contract, have to be pre-approved according to the Work Change Management Procedure (60-61/04). When approved, the CM/AS/Supervisor will issue a proper Site Instruction, to be also recorded in the site visit Log Book. Appendix "A"
5.RECORDS
5.1Copies of site reports are to be retained in the project file for record purposes.
.2The Project Manager maintains a register of all Site Visit Reports.
6.Forms
NA
7.Appendices
Site visit log book - Appendix "A" <#"justify">4.8Çàâåðøåííÿ
.8.1Êîæåí Ãîëîâíèé ³íæåíåð ç òåõí³êè áåçïåêè ³íæåíåðíî¿ êîìïàí³¿ ïîâèíåí ïðîâîäèòè ðåãóëÿðí³ íàñòóïí³ ïåðåâ³ðêè ðàçîì ³ç ÊÔÎ, ùîá ïåðåñâ³ä÷èòèñÿ ó âèêîíàíí³ ³íñòðóêö³é, ³ ïîâ³äîìëÿòè Ãîëîâíîãî ³íæåíåðà ïðîåêòó, ÿêùî âîíè âèêîíóþòüñÿ íåçàäîâ³ëüíî.
4.8.2ÒÊÌ/Ñóïåðâ³çîð, óçãîäèâøèñü ³ç ÊÔÎ, ïîâåðòàºòüñÿ äî â³äïîâ³äíî¿ ãîëîâíî¿ ³íæåíåðíî¿ êîíòîðè çà: çàóâàæåííÿìè, ïîÿñíåííÿìè, ³íñòðóêö³ÿìè, ³ç ïðîòèð³÷÷ÿìè, íåìîæëèâ³ñòþ âèêîðèñòàííÿ ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó ³ ò.ï., ùî íåîáõ³äí³ äëÿ âèêîíàííÿ, ðîçâèòêó, ïîïåðåäí³õ ðîçðàõóíê³â ÷è çàòâåðäæåííÿ. Çàòâåðäæåí³ çì³íè, ùî âïëèâàþòü íà Êîíòðàêò ï³äðÿäíèê³â, ìàþòü áóòè ïîïåðåäíüî çàòâåðäæåí³ â³äïîâ³äíî Ïðîöåäóðè çì³í ðîáî÷îãî ïðîöåñó (60-61/04). ϳñëÿ çàòâåðäæåííÿ ÊÁ/ÒÊÌ/Ñóïåðâ³çîð âèäàþòü â³äïîâ³äíó ²íñòðóêö³þ, ÿêà òàêîæ çàïèñóþòüñÿ ó ðåºñòðàö³éí³é êíèç³ â³çèò³â áóä³âåëüíîãî ìàéäàí÷èêà. Äîäàòîê "A"
5.Çàïèñè
5.1Êîﳿ áóä³âåëüíèõ çâ³ò³â çàëèøàþòüñÿ ó ôàéë³ ïðîåêòó äëÿ âåäåííÿ äîêóìåíòàö³¿.
.2Êåð³âíèê ïðîåêòó çàëèøàºòüñÿ ðåºñòðàòîðîì âñ³õ çâ³ò³â ïðî â³çèòè ä³ëÿíêè ï³ä çàáóäîâó.
6.Ôîðìè
ÍÀ
7.Äîäàòêè
Ðåºñòðàö³éíà êíèãà â³çèò³â áóä³âåëüíîãî ìàéäàí÷èêà - Äîäàòîê "A" <#"justify">ÂÈÑÍÎÂÊÈ
Ïåðåêëàä - öå âèä ä³ÿëüíîñò³, ùî ïîòðåáóº áàãàòüîõ çíàíü òà âì³íü. Ãîëîâíèì çàâäàííÿì ïåðåêëàäà÷à ïðè çä³éñíåíí³ áóäü-ÿêîãî âèäó ïåðåêëàäó º äîñÿãíåííÿ åêâ³âàëåíòíîñò³. Îñíîâíèì çàñîáîì äîñÿãíåííÿ åêâ³âàëåíòíîñò³ ïðè ïåðåêëàä³ òåêñò³â (â òîìó ÷èñë³ íàóêîâî-òåõí³÷íèõ) º çàñòîñóâàííÿ ð³çíèõ âèä³â ïåðåêëàäàöüêèõ òðàíñôîðìàö³é. Òðàíñôîðìàö³ÿ ïîëÿãຠó çì³í³ ôîðìàëüíèõ (ëåêñè÷í³ ÷è ãðàìàòè÷í³ òðàíñôîðìàö³¿) ÷è ñåìàíòè÷íèõ (ñåìàíòè÷í³ òðàíñôîðìàö³¿) êîìïîíåíò³â âèõ³äíîãî òåêñòó ³ç çáåðåæåííÿì ³íôîðìàö³¿, ïðèçíà÷åíî¿ äëÿ ïåðåäà÷³. Öå ïðèéîìè ëîã³÷íîãî ìèñëåííÿ, ç äîïîìîãîþ ÿêèõ ìè ðîçêðèâàºìî çíà÷åííÿ ³íîçåìíîãî ñëîâà â êîíòåêñò³ ³ çíàõîäèìî éîìó â³äïîâ³äíèê ó ð³äí³é ìîâ³, ùî íå ñï³âïàäຠ³ç ñëîâíèêîâèì. Îñíîâíà êëàñèô³êàö³ÿ ïîä³ëÿº òðàíñôîðìàö³¿ íà ëåêñè÷í³ (êîíêðåòèçàö³ÿ, ãåíåðàë³çàö³ÿ, äîïîâíåííÿ, îïóñêàííÿ) òà ãðàìàòè÷í³ (ïåðåñòàíîâêè, çàì³íè).
Ïîíÿòòÿ òðàíñôîðìàö³¿ º îäíèì ³ç áàçîâèõ ó ïåðåêëàäîçíàâñòâ³, òîìó íà äàíèé ÷àñ íåìຠïîòðåáè ãîâîðèòè ïðî éîãî íåäîñòàòíº âèâ÷åííÿ. Îäíàê îñîáëèâîñò³ ¿õ çàñòîñóâàííÿ ðîçãëÿäàëèñÿ ïåðåâàæíî â êîíòåêñò³ õóäîæíüî¿ ÷è ïóáë³öèñòè÷íî¿ ë³òåðàòóðè. Ó äàí³é ðîáîò³ ìè ðîçãëÿíóëè ïåðåêëàäàöüê³ òðàíñôîðìàö³¿ âñ³õ çàçíà÷åíèõ âèùå âèä³â ó íàóêîâî-òåõí³÷íèõ òåêñòàõ, ïðîàíàë³çóâàâøè ÷èñëåíí³ ïðèêëàäè òà ñï³âñòàâèâøè ñóäæåííÿ â³äîìèõ ë³íãâ³ñò³â. ϳäñóìîâóþ÷è âñå äîñë³äæåííÿ, ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî ÏÒ ó íàóêîâî-òåõí³÷íèõ òåêñòàõ âèêëèêàí³ íàñòóïíèìè ïðè÷èíàìè: 1) ïðàãíåííÿ óíèêíóòè ïîðóøåíü íîðì ïîºäíóâàíîñò³ îäèíèöü â ìîâ³ ïåðåêëàäó, 2) âèêîðèñòîâóâàòè âèðàçè ³ êîíñòðóêö³¿, õàðàêòåðí³ äëÿ íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ñòèëþ ìîâè ïåðåêëàäó, 3) óíèêíóòè íåïðèðîäíîñò³, íååñòåòè÷íîñò³ âèêëàäó, íåçðîçóì³ëîñò³ òà íåëîã³÷íîñò³ îêðåìèõ êîìïîíåíò³â, 4) ïðàãíåííÿ äîíåñòè äî ðåöèﳺíòà âàæëèâó ôîíîâó ³íôîðìàö³þ òà çíÿòè íàäëèøêîâó. Íàéãîëîâí³øîþ ïðè÷èíîþ çàñòîñóâàííÿ ð³çíîìàí³òíèõ âèä³â òðàíñôîðìàö³é ó íàóêîâî-òåõí³÷íèõ òåêñòàõ º íàì³ð çä³éñíèòè òî÷íèé, àäåêâàòíèé òà çðîçóì³ëèé ïåðåêëàä, äîíåñòè äî ðåöèﳺíòà âñþ íåîáõ³äíó ³íôîðìàö³þ áåç ñóòòºâèõ âòðàò, íå ïîðóøóþ÷è íîðì ìîâè ïåðåêëàäó.
ÂÛÂÎÄÛ
Ïåðåâîä - ýòî âèä äåÿòåëüíîñòè, òðåáóþùèé ìíîãèõ çíàíèé è óìåíèé. Ãëàâíîé çàäà÷åé ïåðåâîä÷èêà ïðè îñóùåñòâëåíèè ëþáîãî âèäà ïåðåâîäà ÿâëÿåòñÿ äîñòèæåíèå ýêâèâàëåíòíîñòè. Ãëàâíûì èíñòðóìåíòîì äëÿ ýòîãî ïðè ïåðåâîäå òåêñòîâ (â òîì ÷èñëå íàó÷íî-òåõíè÷åñêèõ) åñòü ïðèìåíåíèå ðàçëè÷íûõ ïåðåâîä÷åñêèõ òðàíñôîðìàöèé. ÏÒ çàêëþ÷àåòñÿ â èçìåíåíèè ôîðìàëüíûõ (ëåêñè÷åñêèå èëè ãðàììàòè÷åñêèå ÏÒ) èëè ñåìàíòè÷åñêèõ (ñåìàíòè÷åñêèå ÏÒ) êîìïîíåíòîâ èñõîäíîãî òåêñòà ïðè ñîõðàíåíèè èíôîðìàöèè, ïðåäíàçíà÷åííîé äëÿ ïåðåäà÷è. Ýòî ïðèåìû ëîãè÷åñêîãî ìûøëåíèÿ, ñ ïîìîùüþ êîòîðûõ ìû ðàñêðûâàåì çíà÷åíèå ñëîâà Èß â êîíòåêñòå è íàõîäèì åìó ñîîòâåòñòâèå â Ïß, íå ñîâïàäàþùåå ñî ñëîâàðíûì. Áàçîâàÿ êëàññèôèêàöèÿ äåëèò ÏÒ íà ëåêñè÷åñêèå (êîíêðåòèçàöèÿ, ãåíåðàëèçàöèÿ, äîïîëíåíèå, îïóùåíèå) è ãðàììàòè÷åñêèå (ïåðåñòàíîâêè, çàìåíû).
Ïîíÿòèå ÏÒ ÿâëÿåòñÿ îäíèì èç áàçîâûõ ïîíÿòèé ïåðåâîäîâåäåíèÿ, ïîýòîìó íà äàííûé ìîìåíò íåò íåîáõîäèìîñòè ãîâîðèòü î åãî íåäîñòàòî÷íîì èçó÷åíèè. Íî îñîáåííîñòè èõ ïðèìåíåíèÿ ðàññìàòðèâàëèñü ãëàâíûì îáðàçîì â êîíòåêñòå õóäîæåñòâåííîé èëè ïóáëèöèñòè÷åñêîé ëèòåðàòóðû.  äàííîé ðàáîòå ìû ðàññìîòðåëè ÏÒ âñåõ âèäîâ â íàó÷íî-òåõíè÷åñêèõ òåêñòàõ, ïðîàíàëèçèðîâàâ ìíîãî÷èñëåííûå ïðèìåðû è ñîïîñòàâèâ ìíåíèÿ èçâåñòíûõ ëèíãâèñòîâ. Ïîäáèâàÿ èòîãè, ìîæíî óòâåðæäàòü, ÷òî ÏÒ â íàó÷íî-òåõíè÷åñêèõ òåêñòàõ âûçâàíû ñëåäóþùèìè ïðè÷èíàìè: 1) ñòðåìëåíèå èçáåæàòü íàðóøåíèÿ íîðì ñî÷åòàåìîñòè åäèíèö â ÿçûêå ïåðåâîäà, 2) èñïîëüçîâàòü âûðàæåíèÿ è êîíñòðóêöèè, ïðèñóùèå íàó÷íî-òåõíè÷åñêîìó ñòèëþ ÿçûêà ïåðåâîäà, 3) èçáåæàòü íååñòåñòâåííîñòè, íåýñòåòè÷íîñòè âûðàæåíèÿ, íåÿñíîñòè è íåëîãè÷íîñòè êîìïîíåíòîâ, 4) ñòðåìëåíèå äîíåñòè ê ðåöèïèåíòó âàæíóþ ôîíîâóþ èíôîðìàöèþ è ñíÿòü èçáûòî÷íóþ. Ãëàâíîé ïðè÷èíîé ïðèìåíåíèÿ ÏÒ â ÍÒ òåêñòàõ åñòü âîñïðîèçâåäåíèå òî÷íîãî, àäåêâàòíîãî è ïîíÿòíîãî ïåðåâîäà, äîíåñåíèå ê ðåöèïèåíòó âñåé íóæíîé èíôîðìàöèè áåç ñóùåñòâåííûõ ïîòåðü è íàðóøåíèÿ íîðì ÿçûêà ïåðåâîäà.
SUMMARY
SCLUSSFOLGERUNGEN
Die Übersetzung ist die Tätigkeit, die viele Kenntnisse und Fertigkeiten erfordert. Die wichtigste Aufgabe des Übersetzers, wenn er über verschiedene Texte arbeitet, ist die Äquivalenzerreichung. Das Hauptinstrument dafür in Übersetzung verschiedener Texten (einschließlich wissenschaftlichen-technische Texten) ist Übersetzungtransformazionenanwendung.
Die Übersetzungtransformation ist die Änderung formalen (lexikalische oder grammatische Transformationen) oder semantischen (semantische Transformationen) Quellentextkomponenten unter Beibehaltung der Information, die der Übersetzer wiedergeben soll. Sie sind die Verfahren logischer Denken, und mit Hilfe diesen Verfahren können wir die Fremdwortbedeutung in dem Kontext aufdecken und die Zielspracheentsprechung, die in dem Wörterbuch nicht erwähnt ist, finden. Die Bezugsklassifikation unterscheidet lexikalische (Konkretisierung, Generalisation, Ergänzung, Auslassung) und grammatische (Umstellung, Ersatz) Transformationen.
Die Übersetzungtransformation ist eine der wichtigsten Übersetzungwissenschaftausdrucken, deshalb müssen wir nicht über ungenügende Untersuchung dieser Frage sprechen.
ÑÏÈÑÎÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÈÕ ÄÆÅÐÅË
Îñíîâí³ äæåðåëà:
1.Àðíîëüä ².Â. Ïèòàííÿ ïðî ïåðåêëàä òåõí³÷íî¿ ë³òåðàòóðè. - Ì.: Ðàäÿíñüêà íàóêà, 1952.
2.Áîðèñîâ Ë. ². Ëåêñè÷í³ çàêîíîì³ðíîñò³ íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ïåðåêëàäó. - Ì.: ̳æíàðîäí³ â³äíîñèíè, 1988.
3.Áàðõóäàðîâ Ë.Ñ. Ìîâà ³ ïåðåêëàä. - Ì.: ̳æíàðîäí³ â³äíîñèíè, 1975.
.Âàííèêîâ Þ.Â. Âèäè íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ïåðåêëàäó: çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà, ôóíêö³¿, îñíîâí³ âèìîãè. - Ì.: Âèùà øêîëà, 1988.
.Êîì³ñàðîâ Â. Í. Ïðàêòèêóì ïåðåêëàäó. - Ì.: Âèùà øêîëà, 1990.
.Êîì³ñàðîâ Â.Í. Òåîðåòè÷í³ îñíîâè ìåòîäèêè íàâ÷àííÿ ïåðåêëàäó. - Ì.: Ðåìà, 1997.
.Ðåöêåð ß. ². Òåîð³ÿ ïåðåêëàäó ³ ïåðåêëàäàöüêà ïðàêòèêà. - Ì: ̳æíàðîäí³ â³äíîñèíè, 1974.
. Ñìèðíîâ ². Ï. Îñíîâè íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ïåðåêëàäó. Ïèòàííÿ òåîð³¿. - Ì.: ̳æíàðîäí³ â³äíîñèíè, 1989.
²ëþñòðàòèâí³:
9.Àõìàíîâà Î. Ñ. Ñëîâíèê ë³íãâ³ñòè÷íèõ òåðì³í³â. - Ì.: Âèùà øêîëà, 1966.
10.Âàííèêîâ Þ.Â. Òåçàóðóñ ç íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ïåðåêëàäó. - Ì.: ̳æíàðîäí³ â³äíîñèíè, 1986.
.Îñíîâè íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ïåðåêëàäó: Ïèòàííÿ òåîð³¿. - Ì.,1989
.Ïåðåêëàä íàóêîâî-òåõí³÷íî¿ ë³òåðàòóðè. Ìàòåð³àëè ñåì³íàð³â ÂÖÏ. / ϳä ðåä. Ãåðàñèìîâà Â.Í. - Ì., 1976.
.Ïîñ³áíèê ç ïåðåêëàäó òåõí³÷íî¿ ë³òåðàòóðè (àíãë³éñüêà ìîâà). - Ì.: Âèùà øêîëà, 1967.
.Ïðîáëåìè ïåðåêëàäó íàóêîâî-òåõí³÷íî¿ ë³òåðàòóðè. - Ñàðàòîâ, 1988.
Äîäàòêîâ³:
15.Áîð³ñîâà Ë.². Îñíîâí³ ïðîáëåìè íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ïåðåêëàäó. - Ì.: Âèùà øêîëà,1983.
16.Áîð³ñîâà Ë.². Ïðîáëåìè åêâ³âàëåíòíîñò³ â íàóêîâî-òåõí³÷íîìó ïåðåêëàä³. - Ì: Íàóêà,1991.
.Âëàõîâ Ñ., Ôëîð³í Ñ. Òðóäíîù³ ïåðåêëàäó. - Ì.: Âèùà øêîëà, 1986.
.Ëàòèøåâ Ë.Ê. Êóðñ ïåðåêëàäó: Åêâ³âàëåíòí³ñòü ïåðåêëàäó ³ ñïîñîáè ¿¿ äîñÿãíåííÿ. - Ì.: ̳æíàðîäí³ â³äíîñèíè, 1981.
.Ïóìïÿíñüêèé À. Ë. Âñòóï äî ïðàêòèêè ïåðåêëàäó íàóêîâî¿ ³ òåõí³÷íî¿ ë³òåðàòóðè íà àíãë³éñüêó ìîâó. - Ì.: Íàóêà, 1981.
.Ñòðåëêîâñüêèé Ð. Ì., Ëàòèøåâ Ë. Ê. Íàóêîâî-òåõí³÷íèé ïåðåêëàä. - Ì.: Âèùà øêîëà, 1980.
.Ôåäîðîâ À. Â. Îñíîâè çàãàëüíî¿ òåî𳿠ïåðåêëàäó: ë³íãâ³ñòè÷í³ ïðîáëåìè. - Ì.: Âèùà øêîëà, 1983.
²íòåðíåò-äæåðåëà:
22.#"justify">23.#"justify">24.#"justify">25.#"justify">26.#"justify">27.http://www.classes.ru/grammar/109.Komissarov_Sovremennoe_perevodovedenie/
Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru